Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України
Досліджуються
 питання
 визначення
 інформаційної
 сфери
 у вузькому
 (процесуальному)
 розумінні
 як інформаційну
 діяльність та у широкому
 (матеріальному)
 розумінні
 як сукупність
 елементів&a...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34046 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України / Т.О. Чернадчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 255-261. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860068105723576320 |
|---|---|
| author | Чернадчук, Т.О. |
| author_facet | Чернадчук, Т.О. |
| citation_txt | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України / Т.О. Чернадчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 255-261. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджуються
питання
визначення
інформаційної
сфери
у вузькому
(процесуальному)
розумінні
як інформаційну
діяльність та у широкому
(матеріальному)
розумінні
як сукупність
елементів
системи.
Враховуючи
системний
підхід щодо
розуміння
інформаційної
сфери,
виділяються
ознаки
останньої,
органічний
зв’язок її складових;
пропонується
визначення
інформаційної
сфери.
Исследуются
вопросы
определения
информационной
сферы
в узком
(процессуальном)
понимании
как информационную
деятельность
и в широком
(материальном)
понимании
как совокупность
элементов
системы.
Учитывая
системный
подход
к пониманию
информационной
сферы,
выделяются
признаки
последней,
органическая
связь ее
составляющих;
предлагается
определение
информационной
сферы.
The information sphere in the narrow (procedural) meaning and in the wide interpretation
is examined in this article as the whole set of system elements. Taking into consideration the
systematic approach to understanding of information sphere and its features, is distinguished,
the natural link of its components, the definition of the information field is suggested.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:08:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Т.О. ЧЕРНАДЧУК. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЩОДО ХАРАКТЕРИСТИКИ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
Досліджу ють ся пи тан ня виз на чен ня інфор маційної сфе ри у вузь ко му (про це су аль
но му) ро зумінні як інфор маційну діяльність та у ши ро ко му (ма теріаль но му) ро зумінні
як су купність еле ментів си с те ми. Вра хо ву ю чи си с тем ний підхід що до ро зуміння інфор
маційної сфе ри, виділя ють ся оз на ки ос тан ньої, ор ганічний зв’язок її скла до вих; про по
нується виз на чен ня інфор маційної сфе ри.
Ключовіслова: національ на інфор маційна си с те ма, інфор маційний ре сурс, інфор
маційне за ко но дав ст во, інфор маційна сфе ра.
Ис сле ду ют ся во про сы оп ре де ле ния ин фор ма ци он ной сфе ры в уз ком (про цес су аль
ном) по ни ма нии как ин фор ма ци он ную де я тель ность и в ши ро ком (ма те ри аль ном) по ни
ма нии как со во куп ность эле мен тов си с те мы. Учи ты вая си с тем ный под ход к по ни ма
нию ин фор ма ци он ной сфе ры, вы де ля ют ся при зна ки по след ней, ор га ни че с кая связь ее
со став ля ю щих; пред ла га ет ся оп ре де ле ние ин фор ма ци он ной сфе ры.
Ключевые слова: на ци о наль ная ин фор ма ци он ная си с те ма, ин фор ма ци он ный
ре сурс, ин фор ма ци он ное за ко но да тель ст во, ин фор ма ци он ная сфе ра.
The information sphere in the narrow (procedural) meaning and in the wide interpretation
is examined in this article as the whole set of system elements. Taking into consideration the
systematic approach to understanding of information sphere and its features, is distinguished,
the natural link of its components, the definition of the information field is suggested.
Keywords: national information system, information resource, information legislation,
the information field.
Інформація,інформаційніресурситаінформаційніпродуктиєосновоюдіяль-
ностіінформаційногосуспільства,асамеіснуваннятакогосуспільствазумовлено
обігомінформації.Призначеннямінформаційногоправаєрегулюваннявідносин,
яківиникаютьприобігуінформації.Правовіпроблемиобігуінформаціїдосліджу-
ютьсянапідставімоделіінформаційноїсфери–сферивиробництва,перетворен-
нятаспоживанняінформації.
Аналіздослідженьтапублікацій,вякихзапочаткованорозв’язанняпроблем
інформаційної сфери, зокрема праць І. Арістової, Ю. Бачило, К. Бєлякова, В.
Копиловатаіншихсвідчитьпроте,щостаномнасьогоденняіснуютьрізніпідхо-
дищодорозумінняпоняттятасутностіінформаційноїсфери.
ВзаконодавствіУкраїнитанауковихпрацяхдостатньочастоможназустріти
термін«інформаційнасфера».Прицьомуспостерігаєтьсявідсутністьвизначення
цього терміну, а також однозначного юридичного закріплення її складових.
Незважаючи на чисельність наукових праць, присвячених проблематиці інфор-
маційноїсфери,вонаневтратиланауковогоінтересу,атомувизначенняпоняття
інформаційної сфери у вузькому (процесуальному) розумінні як інформаційної
діяльностітауширокому(матеріальному)розумінніяксукупністьелементівсис-
теми,нанашпогляд,єдоситьактуальними.
Системний підхід щодо розуміння інформаційної сфери дає можливість
запропонувативизначенняінформаційноїсфери.
До національної інформаційної системи як складові входять: система
національних інформаційних ресурсів (СНІР); національна система масових
комунікацій(НСМК);національнаінформаційно-телекомунікаційнаінфраструк-
255Юридичні і політичні науки
© ЧЕР НАД ЧУК Та ма ра Олек сандрівна – доцент кафедри адміністративного та
інформаційногоправаСумськогонаціональногоаграрногоуніверситету
тура(НІТІ);національнеінформаційнезаконодавство;національнасистемазабез-
печенняінформаційноїбезпеки(захистуінформації)(НСІБ);національнасистема
науковоготанавчально-методичногозабезпеченняпроцесуінформатизації;сис-
темавзаємноїнаціональноїінформаційноїсферизісвітовимивідкритимиінфор-
маційнимимережами1.
Аналізінформаційногозаконодавствасвідчитьпронеоднозначністьвизначен-
няпоняття«інформаційнийресурс».ЗакономУкраїни«Проінформацію»2визна-
чено,що«доінформаційнихресурсівУкраїнивходитьвсяналежнаїйінформація,
незалежно від змісту, форм, часу і місця створення». У Законі України «Про
національну програму інформатизації»3 інформаційний ресурс визначається як
«сукупністьдокументіву інформаційнихсистемах(бібліотеках,архівах,банках
данихтощо)».НатомістьуЗаконіУкраїни«ПроКонцепціюНаціональноїпрогра-
ми інформатизації»4 інформаційний ресурс розуміється як «розподілений банк
даних і знань з різних галузей виробництва, науки, культури, освіти, торгівлі
тощо».
Термінінформаційнийресурсзастосовуєтьсяіунормативно-правовихактах
Національного банку України у різних словосполученнях. Зокрема Правилами
оформлення Регламенту роботи центрів сертифікації ключів банків України5
інформаційнийресурсЦентру–це«загальнодоступначастинабазиданих,уякій
зберігають інформацію,щовикористовуєтьсявроботіЦентру івзаємодіючихз
нимпідписувачів».ВідповіднодоПравилреєстраціїзасвідченнячинностівідкри-
тогоключатаакредитаціїЦентрівсертифікаціїключівбанківУкраїнивЗагаль-
номуцентріНаціональногобанкуУкраїни6інформаційнийресурсЗасвідчуваль-
ногоцентру–це«загальнодоступначастинабазиданих,уякійзберігаютьінфор-
мацію,щовикористовуєтьсявроботі».
Вюридичнійнауцітакожнеіснуєєдиногорозумінняпоняттяінформаційного
ресурсу,щосвідчитьпроскладністьцієїінформаційно-правовоїкатегорії.Однак,
на нашу думку, заслуговує на увагу запропоноване К.І. Бєляковим визначення
інформаційногоресурсуякзапасіввідомостей,знань,якелементсистемиопрацю-
ванняданих,необхіднийдляприйняттярішеннявпроцесіжиттєдіяльності.Засто-
сування когнитівного підходу автором, дозволило з позицій існування інфор-
маційного ресурсу трактувати інформаційну сферу у вузькому і широкому
розумінні.Увузькомурозумінні–як«накопиченийусуспільствіінформаційний
ресурс»,ауширокому–як«активований,введенийудіюінформаційнийресурс»7.
В сучасних умовах масова комунікація розуміється у декількох значеннях:
виробництвоінформаціїякпродукції;використаннятехнічнихзасобівдлявироб-
ництва інформації; масова культура (масові цінності, типові для мас моделі
поведінки),якаобумовлюєцілівиробництваінформаційноїпродукції,їїпризна-
чення; специфічнесуспільнесередовище,дляякоговластивамасовакультура і
якеєзамовникомтаспоживачемінформаційноїпродукції.
У системі масової комунікації виробники інформаційної продукції викону-
ють,посуті,єдинуролькомуніканта.Перерозподілцихролейведедотрансфор-
маціїсистеммасовоїкомунікації,атрансформаціямасовокомунікаційноїсисте-
миведедовиникненняновихзасобівмасовоїкомунікації.Аленайбільшвизна-
чальним процесом для системи масової комунікації є процес її глобалізації.
Трансформаціяйглобалізаціясистемимас-медіапороджуєзміну,всвоючергу,
суспільно-політичноїйекономічноїсистем,якітежтрансформуються.Трансфор-
мація й глобалізація системимасової комунікації, однак, не є першопричиною
256 Держава і право • Випуск 52
соціально-економічнихзмін:модернізаціятехнологій,розвитокнаукиітехніки,а
також суспільно-економічний розвиток сприяли розвитку системи масової
комунікації.
Однією із складових Національної інформаційної системи є національна
інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура. Українське законодавство не
міститьвизначенняцьогопоняття,алеЗаконУкраїни«ПроКонцепціюНаціональ-
ної програми інформатизації»8 містить перелік складових національної інфор-
маційної інфраструктури до яких належать: обчислювальна та комунікаційна
техніка, телекомунікаційні мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні
технології(ІТ),системаінформаційно-аналітичнихцентріврізногорівня,вироб-
ництвотехнічнихзасобівінформатизації,системинауково-досліднихустановта
підготовкивисококваліфікованихфахівців.
Наступноюскладовоюєнаціональнеінформаційнезаконодавство.Актуальні
проблеми сучасного стану інформаційного законодавствапроаналізовані впра-
цях І.В. Арістової, що дозволило науковцю висловити низку пропозиційщодо
йоговдосконалення,якімаютьзначенняякдлянаукиінформаційногоправа,так
ідляпрактикийогозастосування.
Елементомнаціональноїінформаційноїсфериєнаціональнасистемазабезпе-
ченняінформаційноїбезпеки.Інформаційнабезпеказабезпечуєтьсяпроведенням
єдиної державної політикинаціональної безпеки в інформаційній сфері, систе-
моюзаходівекономічного,політичного іорганізаційногохарактеру,адекватних
загрозамтанебезпекамнаціональнимінтересамособи,суспільстватадержавив
інформаційнійсфері.
Основамиформуванняіфункціонуваннясистемизабезпеченняінформаційної
безпекиє:комплексневизначенняпоняттяінформаційноїбезпекитаїїскладових
елементів, світоглядне і концептуальне закріплення у концепції, доктрині, про-
грамах,планахтаіншихдокументах;формуванняідіяльністьоптимальноїструк-
тури системи інформаційної безпеки, аналіз функціонування її окремих еле-
ментів,організаціяфункціонуванняданоїсистемивцілому;формуванняєдиного
методологічного підходу, а також вироблення і прийняття єдиного цілісного і
узгодженого законодавства з питань інформаційної безпеки; створення чіткого
механізму, метою якого було б координування діяльності елементів системи
забезпечення інформаційної безпеки на усіх рівнях державного управління;
підготовка ізабезпеченнянайкращимипрофесійнимикадрамивсіскладовіеле-
ментипідсистемиінформаційноїбезпеки.
Останньоюскладовоюнаціональноїінформаційноїсистемивизнаєтьсясисте-
ма взаємодії зі світовими відкритими інформаційними мережами. На думку
К.І.Бєлякова,найбільшповно її сутністьвиражаєтермін«інформаційно-право-
вийпростір»,підякимрозумієтьсясистемаорганізаційноіметодичнопов’язаних
інформаційних ресурсів, що формуються державою та іншими учасниками
інформаційнихвідносин9.
Єдинийінформаційнийпростір,вірновважаєІ.В.Арістова,єсукупністюбаз
та банків даних, технологій їх ведення і використання, інформацій-но-телеко-
мунікаційнихсистемтамереж,якіфункціонуютьнаосновієдинихпринципівіза
загальнимиправилами,щозабезпечуєінформаційнувзаємодіюорганізаційігро-
мадян,атакожзадоволення їх інформаційнихпотреб. Іншимисловами,єдиний
інформаційний простір складається з таких головних компонентів:1)інфор-
маційніресурси(IР)–базиібанкиданих,усівидиархівів,системидепозитаріїв
257Юридичні і політичні науки
державних IР, бібліотеки, музейні сховища тощо; 2)інформаційно-телеко-
мунікаційнаінфраструктура:територіальнорозподіленідержавніікорпоративні
комп’ютерні мережі, телекомунікаційні мережі і системи спеціального призна-
ченнятазагальногокористування,мережііканалипередачіданих,засобикому-
таціїтауправлінняінформаційнимипотоками;інформаційні,комп’ютерніітеле-
комунікаційнітехнології–базові,прикладніізабезпечувальнісистеми,засобиїх
реалізації; науково-виробничий потенціал в галузях зв’язку, телекомунікацій,
інформатики,обчислювальноїтехніки,поширенняідоступудоінформації;орга-
нізаційніструктури,включаючикадри,щозабезпечуютьфункціонуванняірозви-
ток національної інформаційної інфраструктури; ринок інформаційних техно-
логій,засобівзв’язку,інформатизаціїітелекомунікацій,інформаційнихпродуктів
і послуг; система взаємодії інформаційного простору України зі світовими
відкритимимережами;системазабезпеченняінформаційногозахисту(безпеки);
системамасовоїінформації;системаінформаційногозаконодавства10.
Віншихпрацяхобґрунтовуєтьсяправовевизначенняінформаційногопросто-
руяксукупностіструктурнихелементів,доякихвходять:а)національніінфор-
маційніресурси;б)інформаційнаінфраструктураускладі:організаційніструкту-
ри, що забезпечують формування, функціонування і розвиток інформаційного
простору; інформаційно-телекомунікаційні системи; інформаційні технології;
система засобівмасової інформації;правове забезпечення інформаційноїдіяль-
ності11.
Порівняльнийаналізвиділенихскладовихнаціональноїінформаційноїсфери
таінформаційногопростору(зточкизорунаціонального)свідчитьпронаявність
спільного у поглядах, зокрема це стосується інформаційного ресурсу, інфор-
маційно-телекомунікаційної структури та її окремих елементів. Виходячи із
лінгвістичного значення простору як «одної із об’єктивних форм існування
матерії,якахарактеризуєтьсяпротяжністютаобсягом»12,уявляється,щоєдиний
інформаційний простір – це сукупність інформаційних ресурсів та інформа-
ційнихінфраструктурнапевнійтериторії,вмежахякихдіютьзагальніпринципи
таузгодженієдиніправилаінформаційноїдіяльності.
Вюридичнійлітературіінформаційнасферарозглядаєтьсяяксфераправово-
горегулювання,яка,надумкуМ.М.Рассолова,єсукупністюсуб’єктівправа,які
здійснюютьнаосновіінформаційноготаіншоговідповідногозаконодавства,таку
діяльність,якадозволяєвирішуватиконкретніінформаційнізавданняуправовій
системісуспільстватаїїпідсистемах,включаючиісаммеханізмправовогорегу-
лювання цієї сфери13. Інформаційна сфера, звертає увагу В.О. Копилов,
поділяєтьсянатакіпредметніобласті:створення ірозповсюдженнявихідноїта
похідної інформації; формування інформаційних ресурсів, підготовки інфор-
маційних продуктів, та надання інформаційних послуг; реалізація права на
пошук,отримання,передачутаспоживанняінформації;створеннятазастосуван-
няінформаційнихсистем,інформаційнихтехнологійтазасобівїхзабезпечення;
створеннятазастосуваннязасобівтамеханізмівінформаційноїбезпеки14.
ПідсумовуючинаведеніміркуванняіберучизаосновуположенняІ.В.Арісто-
вої про те, що інформаційна сфера має розглядатися одного боку як відносно
самостійнасфера,азіншого–якдопоміжнастосовноіншихвидівдіяльності15,
зокрема–банківської,інформаційнусферуслідрозглядатиувузькому(процесу-
альному)розумінніяк інформаційнудіяльністьтауширокому (матеріальному)
розумінніяксукупністьелементівсистеми.
258 Держава і право • Випуск 52
Сферою існування інформації, її обігу є інформаційна діяльність. Вона є
видомсуспільноїдіяльності,щополягаєвнабутті,використаннііпоширеннівсіх
основнихгалузейівидівінформаціїтавзабезпеченніінформаційноїбезпеки16.
Таке широке розуміння інформаційної діяльності містить окреслення змісту і
формицьоговидудіяльності.Зазмістомінформаційнадіяльністьопосередковує
всіосновнігалузіівидиінформаціїтаінформаційноїдіяльності,азаформою–це
набуття, зберігання, використання та поширення інформації. Інформаційна
діяльністьпронизуєусісферисуспільногожиттяієдоситьскладнимсоціальним
явищем,щодозволиловиокремитивидиінформаційноїдіяльності.
М.М.Рассолов,аналізуючиактуальніпитанняпредметуінформаційногопра-
варобитьслушнийвисновокпроте,щозмістінформаційногоправахарактеризує
також і специфічна інформаційно-правова діяльність. На думку автора, ця
діяльність, є певноюсукупністю інформаційно-правовихдій,що здійснюються
конкретними суб’єктами відповідно до інформаційного законодавства. Такі дії
здійснюються з певною юридичною метою, оскільки в іншому випадку вони
втрачаютьзміст.Інформаційно-правовідіїспрямованіназбіртаобробкуправової
та іншої інформації, її оцінку, прийняття рішень, створення програмних про-
дуктівтощо.Впроцесітакоїдіяльностівирішуютьсяметатазавданняправового
регулювання, а у випадкупорушення інформаційного законодавства застосову-
ютьсяпевнізаходи17.
Отже,увузькомурозумінніінформаційнусферу(інформаційнудіяльність)як
сферувиникненнятарозвиткуінформаційнихвідносинможнавизначитиякопо-
середкований правом вид суспільної діяльності, що полягає в одержанні,
зберіганні, використанні та поширенні інформації зметоюдосягненняпевного
результату.
Одним ізлінгвістичнихзначеньтермінасистемає:«сукупністьяких-небудь
елементів, одиниць, частин, об’єднуваних за спільною ознакою, призначен-
ням»18.Розумінняінформаційноїсферияксистемипередбачаєувсебічнийаналіз
складних динамічних цілісностей, частина яких (підсистеми цілісної системи)
знаходятьсяміжсобоюворганічнійєдностітавзаємодії.Тому,якслушнозвертає
увагу Д.А. Керімов, відкривається можливість виявлення субстанціонально-
змістовної та організаційної багаторівневості систем, діалектичного зв’язку та
взаємозалежності субстанціонально-змістовних частин, структур тафункціону-
ванняявищбуттяякскладнихціліснихорганізмів19.
Уявляється,щорозумінняінформаційноїсферияксистемногоутвореннямає
включати такі її характеристики, які б дозволили зорієнтувати системне дослі-
дження. Це, по-перше, на виявлення складових частин системної цілісності
(підсистемтаелементів);по-друге,навиявленняспецифічнихвластивостейскла-
довихінформаційноїсфери;по-третє,нааналітичнедослідженнязв’язків,відно-
син та взаємозалежностей складових цієї сфери; в-четвертих, на узагальнення
складових у їх якісній визначеності та взаємодії, що розкриває інформаційну
сферуякєдинеціле;вп’ятих,напізнанняфункціональногопризначення,роліта
ефективності впливу інформаційної сфери та кожної її складової на оточуюче
середовище та зворотного впливу середовища на зазначену сферу. Тим самим
дослідження спрямовується на виявлення й усвідомлення тих внутрішніх
механізмівінформаційноїсфери,якізабезпечуютьїїцілісність,умовиїїстійкості,
граничнімежізмінностітощо.
Системнийпідхіддослідженняявищінформаційноїсферипередбачаєїхком-
плекснедослідження,щовимагаєвпершучергувиявленнявластивостейсистем-
259Юридичні і політичні науки
ностітаструктурно-функціональнихзалежностейсамихцихявищ.Постановка
такого завдання зумовлено первинністю розуміння співвідношення буття та
свідомості.Цеускладнюєтьсятим,щозазначенеспіввідношеннявінформаційній
сферівиступаєнелишеупрямомутазворотномузв’язку,айувиглядіоб’єктив-
ного та суб’єктивного зв’язку. Будь-який ін.-формаційно-правовий феномен є
об’єктивнимвнаслідокзакономірностійоговиникненнятазагальнихтенденцій
розвитку.Зіншогобоку,цейфеноменєсуб’єктивнимутомурозумінні,щовінє
продуктомлюдськоїсвідомостітадіяльності.Самефеноменсистемностіперед-
бачає виокремлення такої складової як науково-методологічна складова інфор-
маційноїсфери.
Системний підхід щодо розуміння інформаційної сфери передбачає її сис-
темність,щозумовленонаступним.По-перше,складовіінформаційноїсферияк
частиниправовогосистемногоцілогонеобхіднооб’єднані і томузнаходятьсяу
з’єднаномустані,якемаєоб’єктивнийхарактер.Заумовивідсутностітакоїхарак-
теристикиінформаційнасферамалабсумативнуприродуабовзагалібнеіснува-
ла.По-друге, складові інформаційної сфери об’єднані за певними змістовними
підставами,якіхарактеризуютьсубстанціональніособливостіїхвластивостейта
зв’язків.По-третє,складовіінформаційноїсфериутворюютьєдністьвнаслідокїх
структурного упорядкування, яке зумовлено функціональною залежністю та
взаємодієюцихскладових.
По-четверте,об’єднанняскладовихзазмістовнимиознакамивінформаційну
сферу як структурно упорядковану єдність зумовлює наявність у неї відносної
самостійності.Такавідноснасамостійністьпроявляєтьсявтому,щовластивості
інформаційної сфери не є простою сукупність властивостей її складових.
Відповіднодозаконупереходукількостіуякість–поступовенакопиченняякос-
тей складових породжує відносно нову якісну характеристику інформаційної
сфери,щоєнаслідкомпоступовогонакопиченняякостейскладовихцієїсфери.
Впроцесісвогорозвиткувідповіднодоновихреалійбуттяінформаційнасфера
здатна видозмінювати свої складові (повністю або частково як кількісно, так і
якісно)абопороджуватиновіскладовіІнформаційнасфера,всвоючергу,може
бутиякцілісно,такічастковоскладовоїіншоїбільшємноїсфери.Вонанеобхідно
пов’язана із зовнішнім середовищем на яке вона впливає і яке впливає на неї.
Саметомувідсутністьвідносноїсамостійностіінформаційноїсферипозбавляєїї
системногохарактеру.
По-п’яте, структурна упорядкованість надає інформаційній сфері відносну
стійкістьлишевмежахдопустимихзмінвластивостейїїскладовихтаїхзв’язків.
І, по-шосте, відносна самостійність інформаційної сфери зумовлює відносну
автономністьїїфункціонування,ступіньякоїдозволяєрівеньцієїсистеми.
Наведеніміркуваннядаютьможливістьзробититаківисновки.Виділеніозна-
киінформаційноїсферипоказуютьорганічнийзв’язокїїскладових,якийполягає
у такій залежності системоутворюючих складових, коли виключення або зміна
будь-якогознихможеспричинитизмінуіншихабоматинаслідкомрозладінфор-
маційноїсферивцілому.
Уявляється можливим ввести в термінологічний обіг поняття системності
інформаційної сфери. На нашу думку, системність інформаційної сфери є
об’єктивнимоб’єднаннямзазмістовнимиознакамипевнихскладових(підсистем
та елементів) у структурно упорядкованій цілісній єдності, яка є відносно
самостійною,стійкоютаавтономнофункціонуючою.
260 Держава і право • Випуск 52
Уширокомурозумінні інформаційнусферуможнавизначитиякструктурно
упорядковану за змістовними ознаками відносно стійку сукупність об’єктивно
взаємопов’язаних,взаємозумовленихтавзаємозалежнихелементів(інформаційні
ресурси, інформаційно-телекомунікаційний простір, інформаційне законодавст-
во, системи забезпечення інформаційної сфери), зумовлених закономірностями
виникнення,тенденціямирозвиткутафункціональноюзалежністюйпризначен-
ням.
1.Бєля ков К.І. Інформатизація вУкраїні: проблемиорганізаційного, правового та
наукового забезпечення:Монографія.–К.:КВІЦ,2008.–С.576.2.Про інфор мацію:
ЗаконУкраїни:від2жовтня1992рокуN2657-XII.[Електроннийресурс]//Офіційний
веб-сайтВерховноїРадиУкраїни.–Режимдоступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/
main.cgi? nreg. 3. Про національ ну про гра му інфор ма ти зації: Закон України: від 14
лютого1998рокуN74/98-ВР. [Електроннийресурс] //Офіційнийвеб-сайтВерховної
Ради України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg. 4.
Про Кон цепцію Національної програми інформатизації: Закон України: від 4 лютого
1998 року N 75/98-ВР [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України.–Режимдоступу:http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg.5.Пра ви ла
оформлення Регламенту роботи центрів сертифікації ключів банків України: Затв.
постановоюПравлінняНБУ:від17.06.2010р.№284. [Електроннийресурс]–Режим
доступу: http://search. ligazakon.ua/l_doc2. nsf/ link1/RE18329Z.html. 6. Пра ви ла
реєстраціїзасвідченнячинностівідкритогоключатаакредитаціїЦентрівсертифікації
ключівбанківУкраїнивЗагальномуцентріНаціональногобанкуУкраїни:Затв.Поста-
новоюПравлінняНБУ:від17.06.2010р.№284[Електроннийресурс]–Режимдоступу:
http://search. ligazakon.ua/l_doc2. nsf/ link1/RE18329Z.html. 7. Бєля ков К.І. Цит. праця.
8. Про Кон цепціюНаціональноїпрограмиінформатизації:ЗаконУкраїни:від4лютого
1998 року N 75/98-ВР [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради
України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg. 9. Бєля
ков К.І.Цит.праця.10.Арісто ва І.В.Державнаінформаційнаполітикатаїїреалізаціяв
діяльності органів внутрішніх справ України: організаційно-правові засади: Дис. …
докт.юриднаук. –Х., 2002. –С. 408.11. Олійник О.В.Організаційно-правові засади
захистуінформаційнихресурсівУкраїни:Автореф.дис.…канд.юрид.наук.–К.,2006.
–С.10.12. Ве ли кий тлу мач нийсловниксучасноїукраїнськоїмови:Словник/[уклад.
В.Т.Бусел].–К.;Ірпінь:ВТФПерун,2002.–С.1440.13.Рас со лов М.М.Информацион-
ноеправо:Учеб.пособие.–М.:Юристъ,1999.–С.400.14.Ко пы лов В.А.Информаци-
онное право:Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. –М.,Юристъ, 1997. –
С.512.15. Арісто ва І.В.Цит.праця.16. Пра во ве за без пе чен няінформаційноїдіяльності
вУкраїні[ШемшученкоЮ.С.,КресінаІ.О.,А.В.таін.];зазаг.ред.Ю.С.Шемшученка.–
К.:Юридичнадумка,2006.–С.384.17. Рас со лов М.М.Цит.работа.18.Ве ли кий тлу мач
ний словник сучасної українськоїмови:Словник / [уклад.В. Т. Бусел]. –С. 400.19.
Ке ри мов Д. А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права):
Монография.–М.:Аванта+,2001.–С.560.
261Юридичні і політичні науки
Розділ 4. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО
Т.О. ЧернадЧук. ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЩОДО ХАРАКТЕРИСТИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34046 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:08:24Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чернадчук, Т.О. 2012-06-01T07:43:59Z 2012-06-01T07:43:59Z 2011 Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України / Т.О. Чернадчук // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 255-261. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34046 Досліджуються
 питання
 визначення
 інформаційної
 сфери
 у вузькому
 (процесуальному)
 розумінні
 як інформаційну
 діяльність та у широкому
 (матеріальному)
 розумінні
 як сукупність
 елементів
 системи.
 Враховуючи
 системний
 підхід щодо
 розуміння
 інформаційної
 сфери,
 виділяються
 ознаки
 останньої,
 органічний
 зв’язок її складових;
 пропонується
 визначення
 інформаційної
 сфери. Исследуются
 вопросы
 определения
 информационной
 сферы
 в узком
 (процессуальном)
 понимании
 как информационную
 деятельность
 и в широком
 (материальном)
 понимании
 как совокупность
 элементов
 системы.
 Учитывая
 системный
 подход
 к пониманию
 информационной
 сферы,
 выделяются
 признаки
 последней,
 органическая
 связь ее
 составляющих;
 предлагается
 определение
 информационной
 сферы. The information sphere in the narrow (procedural) meaning and in the wide interpretation
 is examined in this article as the whole set of system elements. Taking into consideration the
 systematic approach to understanding of information sphere and its features, is distinguished,
 the natural link of its components, the definition of the information field is suggested. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Адміністративне право Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України Article published earlier |
| spellingShingle | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України Чернадчук, Т.О. Адміністративне право |
| title | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України |
| title_full | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України |
| title_fullStr | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України |
| title_full_unstemmed | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України |
| title_short | Деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери України |
| title_sort | деякі питання щодо характеристики інформаційної сфери україни |
| topic | Адміністративне право |
| topic_facet | Адміністративне право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34046 |
| work_keys_str_mv | AT černadčukto deâkípitannâŝodoharakteristikiínformacíinoísferiukraíni |