Зображення обкладинки

Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом

Розкривається зміст соціальної нормативності з філософсько-правової точки зору, що є основою формування та функціонування як права в цілому, такі правової нормативності зокрема. Раскрывается содержание социальной нормативности из философско-правовой точки зрения, которое являетс...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Заморська, Л.І.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34059
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 14-19. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859930181373788160
author Заморська, Л.І.
author_facet Заморська, Л.І.
citation_txt Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 14-19. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Розкривається зміст соціальної нормативності з філософсько-правової точки зору, що є основою формування та функціонування як права в цілому, такі правової нормативності зокрема. Раскрывается содержание социальной нормативности из философско-правовой точки зрения, которое является основой до формирования и функционирования как права вцелоу, так правовой нормативности в частности. Maintenance of social normativeness opens up from the philosophical-legal point of view that is basis to forming and functioning as a right for on the whole, so legal normativeness in particular.
first_indexed 2025-12-07T16:08:39Z
format Article
fulltext Л. І. ЗАМОРСЬКА. СОЦІАЛЬНА НОРМАТИВНІСТЬ: ЇЇ ОСОБЛИВОСТІ ТА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ПРАВОМ Роз кри вається зміст соціаль ної нор ма тив ності з філо софсь ко­пра во вої точ ки зо ру, що є ос но вою фор му ван ня та функціону ван ня як пра ва в ціло му, такі пра во вої нор ма­ тив ності зо к ре ма. Клю­чові­сло­ва: соціаль на нор ма, нор ма тивність, соціальні зв’яз ки (про це си). Рас кры ва ет ся со дер жа ние со ци аль ной нор ма тив но с ти из фи ло соф ско­пра во вой точ ки зре ния, ко то рое яв ля ет ся ос но вой до фор ми ро ва ния и функ ци о ни ро ва ния как пра ва вце лоу, так пра во вой нор ма тив но с ти в ча ст но с ти. Клю­че­вые­сло­ва: со и аль ная нор ма, нор ма тив ность, со ци аль ные свя ти (про цес сы). Maintenance of social normativeness opens up from the philosophical­legal point of view that is basis to forming and functioning as a right for on the whole, so legal normativeness in particular. Key­words: social norm, normativeness, social copulas (processes). Соціаль­на­нор­ма­–­цей­про­яв­нор­ма­тив­ності­суспільно­го­роз­вит­ку.­Соціальні­ нор­ми­ма­ють­ряд­спе­цифічних­оз­нак,­які­виз­на­ча­ють­їх­нор­ма­тивність,­що­обу- мов­лює­їх­ви­сокі­ре­гу­ля­тивні­мож­ли­вості.­Соціаль­на­нор­ма,­що­ре­гу­лює­по­ведінку­ лю­дей­ у­ суспільстві,­ –­ це­ пев­ний­ ре­зуль­тат­ пізнан­ня­ і­ пе­ре­роб­ки­ у­ свідо­мості­ лю­дей­ відповідно­го­ досвіду­ по­ведінки,­ че­рез­ який­ виз­на­чається­ оп­ти­маль­ний­ варіант,­що­за­вдає­най­мен­шої­шко­ди­і­найш­вид­ше­ве­де­до­по­став­ле­ної­ме­ти1. У­філо­софській­ і­юри­дичній­ літе­ра­турі­ нор­ма­тивність­ ча­с­то­ трак­тується­ як­ вла­с­тивість­соціаль­них­ре­гу­ля­торів­(норм),­що­є­не­до­сить­вірним.­Нор­ма­тивність­ є­ пер­вин­ною,­ по­чат­ко­вою­ вла­с­тивістю­ соціаль­ної­ ма­терії,­ що­ зу­мов­люється­ її­ внутрішньою­по­тре­бою­у­впо­ряд­ко­ва­ності­і­здатністю­до­са­мо­ор­ганізації.­Нор­ма- тивність­ха­рак­те­ри­зує­як­ок­ремі­соціальні­зв’яз­ки,­так­і­увесь­суспільний­роз­ви- ток­ вціло­му.­ Іма­нент­на­ суспільству­ по­тре­ба­ у­ впо­ряд­ко­ва­ності­ про­яв­ляється­ в­ нор­ма­тив­ності­суспільно­го­роз­вит­ку. Нор­ма­тивність­ як­ невід’ємна­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ соціаль­ної­ ма­терії­ мо­же­ ма­ти­ різні­ фор­ми­ об’єкти­ву­ван­ня,­ однією­ з­ яких­ (най­важ­ливішою,­ але­ не­ єди­ною)­ і­ ви­с­ту­па­ють­соціальні­нор­ми.­Соціаль­не­при­зна­чен­ня­і­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­соціаль­них­ норм­похідні­від­соціаль­ної­нор­ма­тив­ності­в­ціло­му.­Та­ка­по­зиція­про­сте­жується­ в­ро­бо­тах­М.И.­Боб­не­вой,­Е.Г.­Ли­па­то­ва,­Е.А.­Лу­ка­ше­вой2. Ав­то­ри,­ що­ досліджу­ва­ли­ про­бле­ми­ нор­ма­тив­ності,­ при­три­му­ють­ся­ більш­ менш­ од­на­ко­вої­ по­зиції­ в­ оцінці­ чин­ників,­ що­ її,­ що­ ха­рак­те­ри­зу­ють.­ Так,­ В.І.­Ниж­ни­чек­до­оз­нак­соціаль­ної­нор­ма­тив­ності­відно­сить­не­обхідність,­за­галь- ність,­ ти­повість,­ по­вто­рю­ваність,­ за­лежність­ і­ обу­мов­леність,­ упо­ряд­ко­ву­ю­чу­ дію3.­ В.К.­ Ба­баєв­ в­ якості­ оз­нак­ нор­ма­тив­ності­ виділяє­ ти­повість­ соціаль­них­ зв’язків,­їх­за­гальність,­обов’яз­ковість,­а­та­кож­те,­що­нор­ма­тивність­є­спо­со­бом­ мо­де­лю­ван­ня­соціаль­них­зв’язків4.­А.Б.­Вен­ге­ров­і­Н.С.­Ба­ра­ба­ше­ва­за­зна­ча­ють,­ що­не­має­кон­крет­них,­чітких­ра­мок­для­по­ведінки­учас­ників­суспільних­відно- син,­ і­ во­ни­ містять­ од­на­ко­вий­ мас­штаб­ (міру)­ по­ведінки,­ тоб­то­ нор­му.­ Во­ни­ ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ не­пер­соніфіко­ваністю­ ад­ре­са­та,­ обов’яз­ковістю­ ви­ко­нан­ня­ і­ 14 Держава і право • Випуск 52 ©­ЗА МОРСЬ КА Лю бов Ігорівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­те­орії­ та­історії­дер­жа­ви­та­пра­ва­Чернівець­ко­го­на­вчаль­но-кон­суль­таціно­го­цен­т­ру­Національ- но­го­універ­си­те­ту­«Одесь­ка­юри­дич­на­ака­демія» по­вто­рю­ваністю­дії,­на­явністю­санкції­за­по­ру­шен­ня­пра­вил­по­ведінки­і­так­далі5.­ Їх­ ре­гу­лю­ю­ча­ дія­ спря­мо­ва­на­ на­ те,­ щоб­ от­ри­ма­ти­ не­обхідний­ (вста­нов­ле­ний)­ по­ря­док­ суспільних­ сто­сунків,­ у­ то­му­ числі,­ як­що­ це­ потрібно,­ за­ до­по­мо­гою­ ме­ханізму­соціаль­но­го­при­му­су. Вка­зані­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­та­кож­мож­на­роз­гля­да­ти­як­оз­на­ки­нор­ма­тив­ності.­ Перш­ніж­пе­рей­ти­до­пред­став­лен­ня­влас­ної­кон­ст­рукції­нор­ма­тив­ності,­на­га- даємо,­що­нор­ма­тивність­роз­гля­дається­на­ми­як­ вла­с­тивість­ соціаль­ної­ма­терії.­ Усі­ оз­на­ки­ нор­ма­тив­ності,­ про­ які­ йти­меть­ся­ (ти­повість,­ імпе­ра­тивність­ і­ так­ далі),­ха­рак­те­ри­зу­ють­соціальні­зв’яз­ки­(яви­ща,­про­це­си).­Соціальні­яви­ща­і­про- це­си­є­нор­ма­тив­ни­ми,­як­що­відповіда­ють­на­ступ­ним­оз­на­кам­(які­ і­ви­с­ту­па­ють­ оз­на­ка­ми­соціаль­ної­нор­ма­тив­ності). По-пер­ше,­ по­вто­рю­ваність­ соціаль­них­ про­цесів,­ явищ,­ зв’язків.­ Ви­ще­ вже­ відзна­ча­ло­ся,­що­ба­га­то­крат­на­по­вто­рю­ваність­пев­них­актів­діяль­ності­-­це­особ- ли­ва­ри­са­істо­рич­но­го­про­це­су.­По­вто­рю­ваність­явищ­і­подій­ви­яв­ляє­внутрішню­ за­ко­номірність­ їх­ роз­вит­ку.­ Са­ме­ по­вто­рю­ваність­ актів­ соціаль­ної­ діяль­ності­ зу­мов­лює­її­вла­с­ти­вості,­од­ним­з­яких­є­нор­ма­тивність.­По­вто­рю­ваність­пов’яза­на­ з­са­мо­ре­гу­ляцією­суспільства,­із­стабільністю­соціаль­них­зв’язків,­їх­не­обхідністю,­ обу­мов­леністю­ об’єктив­ни­ми­ чин­ни­ка­ми­ (еко­номічни­ми­ умо­ва­ми,­ спо­со­бом­ ви­роб­ництва­ –­ пе­ре­дусім),­ із­ відно­си­на­ми­ обміну.­ Це­ і­ є­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­ соціаль­ної­нор­ма­тив­ності­як­фор­ми­існу­ван­ня­за­ко­номірно­с­тей­соціаль­но­го­роз- вит­ку. По-дру­ге,­наслідком­цієї­по­вто­рю­ва­ності­є­ти­повість­соціаль­них­зв’язків,­яка­ є­най­важ­ливіша­ха­рак­те­ри­с­ти­ка­нор­ма­тив­ності.­Соціальні­зв’яз­ки­ти­пові­в­то­му­ плані,­що­во­ни­нор­мальні­з­точ­ки­зо­ру­суспільства­вціло­му­або­соціаль­но­го­кла­су­ і,­ як­ наслідок,­ ха­рак­терні­ для­ цієї­ спільності.­ Нор­мальність,­ соціаль­на­ прий- нятність­ –­ невід’ємні­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ будь-якої­ нор­ми,­ нор­ма­тив­ної­ ре­гу­ляції­ в­ ціло­му.­Од­но­типні,­ана­логічні­соціальні­зв’яз­ки­спо­чат­ку­скла­да­ють­ся­емпірич­но,­ са­ме­при­род­но-не­обхідна­по­вто­рю­ваність­соціаль­них­відно­син­і­зв’язків­доз­во­ляє­ розціню­ва­ти­їх­як­нор­мальні,­соціаль­но-прий­нятні.­А­ця­по­вто­рю­ваність­при­зво- дить­до­типізації­соціаль­них­про­цесів­і­зв’язків.­«Ти­по­ви­ми­суспільні­відно­си­ни­ ста­ють­після­закінчен­ня­до­сить­три­ва­ло­го­ча­су,­–­пи­ше­В.К.­Ба­баєв,­–­ко­ли­ви­к- ри­с­талізо­вується­те­за­галь­не­і­стійке,­що­вла­с­ти­ве­їм»6. По-третє,­ ти­повість­ зу­мов­лює­ стабільність­ соціаль­них­ зв’язків.­ Нор­ма­тив- ністю­ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ли­ше­ті­соціальні­зв’яз­ки,­які­стійкі­в­тим­ча­со­во­му­від- но­­шенні,­відтво­рю­ють­ся­зно­ву­і­зно­ву­в­пев­них­ти­по­вих­фор­мах­і­не­за­ле­жать­від­ не­знач­них­змін­зовнішньо­го­се­ре­до­ви­ща.­Певні­соціальні­зв’яз­ки­здатні­до­три­ва- ло­го­(по­тенційно­–­не­об­ме­же­но­го)­існу­ван­ня­в­часі­за­вдя­ки­то­му,­що­відтво­рю­ють­ де­які­найбільш­зна­чимі,­не­обхідні­(ти­пові)­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­соціаль­них­про­цесів­і­ явищ­не­за­леж­но­від­при­вне­се­них,­тим­ча­со­вих,­істо­рич­но-ско­ро­ми­ну­щих­їх­рис. По-чет­вер­те,­ нор­ма­тивність­ ви­ра­жає­ спільність­ (чи­ за­гальність)­ соціаль­них­ зв’язків­і­явищ.­«За­гальність­оз­на­чає­мак­си­маль­ну­міру­по­ши­ре­ності­суспільних­ відно­син,­їх­видів,­варіантів­се­ред­членів­суспільства,­–­пи­ше­В.К.­Ба­баєв.­–­При­ цьо­му­міра­по­ши­ре­ності­ соціаль­них­ зв’язків­ за­ле­жить­від­ їх­прак­тич­ної­ ко­рис- ності­ і­ доцільності­ та­ виз­на­чається­ пе­ре­дусім­ сфе­рою­ ма­теріаль­но­го­ ви­роб- ництва»7.­ Ма­совість­ яко­го-не­будь­ соціаль­но­го­ про­це­су­ (яви­ща,­ взаємозв’яз­ки)­ вже­са­ма­по­собі­на­дає­йо­му­якість­нор­ма­тив­ності­(бо­відби­ває­і­не­обхідність,­і­ по­вто­рю­ваність,­і­соціаль­ну­прий­нятність­і­так­далі­в­цьо­му­соціаль­но­му­зв’яз­ку). За­гальність,­як­пра­ви­ло,­не­слід­ро­зуміти­бук­валь­но.­За­гальність­соціаль­них­ 15Юридичні і політичні науки зв’язків,­ що­ типізу­ють­ся,­ за­ле­жить­ від­ їх­ по­ши­ре­ності­ в­ певній­ соціальній­ спільності­(суспільстві,­соціальній­групі).­«Ко­жен­з­членів­співто­ва­ри­ст­ва,­–­вка- зує­В.­К.­Ба­баєв,­–­є­або­мо­же­ста­ти­учас­ни­ком­відно­син,­що­типізу­ють­ся,­але­хто­ са­ме,­ зна­чен­ня­ не­ має»8.­ Са­ме­ звідси­ витікає­ не­пер­соніфіко­ван­ность,­ не­кон- кретність­ад­ре­са­та­соціаль­ної­нор­ми9. По­ши­реність­то­го­або­іншо­го­ти­пу­соціаль­них­зв’язків­мо­же­бу­ти­різною,­але­ у­ будь-яко­му­ ви­пад­ку­ во­ни­ ма­ють­ бу­ти­ здатні­ чи­ни­ти­ мо­де­лю­ю­чу­ дію­ на­ по­ведінку­не­об­ме­же­но­го­(поімен­но­не­виз­на­че­но­го)­чис­ла­суб’єктів.­Міра­за­галь- ності­ і­ важ­ли­вості­ сто­сунків­ виз­на­чає­ ієрархію­ соціаль­них­ норм­ (що­ особ­ли­во­ на­оч­но­про­яв­ляється­в­нор­мах­юри­дич­них),­са­ме­то­му­пра­вові­нор­ми,­як­пов’язані­ з­найбільш­зна­чи­ми­ми­гро­мадсь­ки­ми­сто­сун­ка­ми,­закріплю­ють­ся­в­якості­за­галь- них,­та­ких,­що­по­ши­рю­ють­ся­на­усе­суспільство­в­ціло­му. По-п’яте,­ нор­ма­тивність­ є­ спо­со­бом­ ви­ра­жен­ня,­ мо­де­лю­ван­ня­ ти­по­вих,­ за­галь­них­ і­ обов’яз­ко­вих­ соціаль­них­ зв’язків10.­ Здатність­ до­ мо­де­лю­ван­ня,­ відтво­рен­ню­ в­ соціальній­ прак­тиці­ ана­логічних­ соціаль­них­ взаємозв’язків­ є­ невід’ємною­оз­на­кою­нор­ма­тив­них­фе­но­менів. Нор­ма­тивність­завжди­пов’яза­на­з­ка­те­горією­ре­гу­лю­ван­ня.­Нор­ма­тивність­–­ цей­ про­яв­ при­род­ної­ і­ не­обхідної­ по­тре­би­ суспільства­ у­ вре­гу­ль­о­ва­не­ ок­ре­мих­ соціаль­них­зв’язків.­Функції­ре­гу­лю­ван­ня­ви­ко­ну­ють­ся­спе­цифічним­(нор­ма­тив- ним)­ спо­со­бом:­ шля­хом­ фор­му­ван­ня­ мо­де­лей,­ зразків,­ шаб­лонів­ по­ведінки­ в­ ти­по­вих­відно­си­нах. Будь-яке­соціаль­не­яви­ще­(про­цес,­зв’язок)­ха­рак­те­ри­зується­нор­ма­тивністю,­ як­що­во­но­здат­не­здійсню­ва­ти­мо­де­лю­ю­чу­дію­для­на­леж­ної­по­ведінки­суб’єктів,­ фор­му­ва­ти­в­соціальній­діяль­ності­ана­логічні­зв’яз­ки­(яви­ща,­про­це­си),­ви­с­ту­па- ю­чи­ тим­ са­мим­ орієнту­ю­чим,­ на­прав­ля­ю­чим,­ ор­ганізу­ю­чим,­ упо­ряд­ко­ву­ю­чим­ чин­ни­ком­в­суспільній­прак­тиці. Хотіло­ся­б­особ­ли­во­підкрес­ли­ти­зна­чимість­цієї­оз­на­ки­соціаль­ною­нор­ма- тив­ності.­ Са­ме­ на­ її­ ос­нові­ якість­ нор­ма­тив­ності­ мож­на­ виз­на­ти­ не­ ли­ше­ за­ соціаль­ни­ми­нор­ма­ми­як­ви­ра­же­ни­ми­у­відповідних­фор­мах­пра­ви­ла­ми­по­ведінки,­ але­і­за­суспільни­ми­відно­си­на­ми­та­суспільною­свідомістю.­Ви­дається­невірною­ по­зиція­де­я­ких­ав­то­ров,­що­ствер­д­жу­ють,­що­«сто­сун­ки­нор­ма­тив­ни­ми­бу­ти­не­ мо­жуть»­ і­на­бу­ва­ють­вре­гу­ль­о­ва­ності­тільки­під­впли­вом­соціаль­них­норм,­які,­ –­ і­ тільки­ во­ни­–­ во­лодіють­нор­ма­тивністю11.­ І­ відно­си­ни,­ і­ свідомість­мо­жуть­ слу­жи­ти­ орієнти­ром­ в­ соціальній­ діяль­ності,­ на­прав­ля­ти­ по­ведінку­ суб’єкта,­ мо­де­лю­ва­ти­її.­Тільки­в­цьо­му­ви­пад­ку­нор­ма­тивність­ви­с­ту­пить­у­своїй­вищій,­ найбільш­ аб­ст­рактній­ («роз­митій»)­ формі,­ а­ не­ в­ якості­ пев­но­го­ мас­шта­бу­ по­ведінки12. Так,­у­літе­ра­турі­виділяється­ре­гу­ля­тив­на­функція­пра­восвідо­мості,­яка­про­яв- ляється­в­то­му,­що­пра­восвідомість­здат­на,­за­пев­них­умов,­ви­с­ту­па­ти­ре­гу­ля­то- ром­ суспільних­ відно­син;­ во­на­ ви­с­ту­пає­ шля­хом­ дії­ че­рез­ вплив­ на­ по­ведінку­ лю­дей.­Іноді­ок­ре­мо­виділя­ють­функцію­мо­де­лю­ван­ня,­яка­ви­ра­жається­в­мож­ли- вості­фор­му­ва­ти­відповідні­мо­делі­по­ведінки. От­же,­ здатність­чи­ни­ти­мо­де­лю­ю­чу­дію­на­ ак­ти­ соціаль­ної­ діяль­ності­ є,­ на­ на­шу­дум­ку,­невід’ємною­і­ду­же­важ­ли­вою­оз­на­кою­соціаль­ної­нор­ма­тив­ності.­До­ речі,­здатність­до­мо­де­лю­ю­чої­дії­нор­ма­тив­ності­і­соціаль­не­ре­гу­лю­ван­ня­мож­на­ роз­г­ля­ну­ти­ як­дві­ ок­ре­мих,­ хо­ча­ і­ тісно­пов’язані,­ оз­на­ки­ соціаль­ної­нор­ма­тив- ності. У­пер­шо­му­ви­пад­ку­важ­ли­ва­здатність­нор­ма­тив­них­явищ­ви­с­ту­па­ти­зраз­ком­ 16 Держава і право • Випуск 52 або­ мас­шта­бом­ для­ відтво­рен­ня­ в­ по­дальшій­ соціальній­ прак­тиці­ ана­логічних­ взаємозв’язків,­а­в­дру­го­му­–­мож­ливість­цих­явищ­здійсню­ва­ти­упо­ряд­ко­ву­ю­чу­ дію,­усу­ва­ю­чи­ха­о­тичність­і­розбіжності­актів­соціаль­ної­діяль­ності. При­ха­рак­те­ри­с­тиці­мо­де­лю­ю­чої­здат­ності­нор­ма­тив­ності­важ­ли­во­поміти­ти­і­ те,­ що­ нор­ма­ оз­на­чає­ межі­ та­ рам­ки­ по­ведінки.­ Ство­ри­ти­ мо­дель­ соціаль­но­го­ зв’яз­ку­ –­ це­ оз­на­чає,­ окрім­ іншо­го,­ вста­но­ви­ти­ рам­ки­ соціаль­ної­ діяль­ності.­ Мо­дель­ соціаль­них­ зв’язків,­ про­цесів­ бу­де­ нор­ма­тив­ною,­ як­що­ во­на­ в­ певній­ формі­відби­ває­їх­ти­повість,­за­гальність,­обов’яз­ковість13. На­ступ­ною,­ шо­с­тою­ оз­на­кою­ нор­ма­тив­ності­ мож­на­ на­зва­ти­ обов’яз­ковість­ (імпе­ра­тивність)­нор­ма­тив­них­мо­де­лей.­Ця­вла­с­тивість­зу­мов­люється­за­гальністю­ нор­ма­тив­них­зв’язків­і­за­зви­чай­трак­тується­як­не­ухильність­ви­ко­нан­ня­при­пи­су.­ Оче­вид­но,­що­обов’яз­ковість­як­пра­во­вий­фе­но­мен­на­ле­жить­бе­зу­мов­но­нор­ма- тивністі.­ В­ цьо­му­ ви­пад­ку­ нор­ма­тивність­ об’єкти­ву­ва­ла­ся­ не­ у­ формі­ пра­вил­ по­ведінки.­І­пра­восвідомість­не­здат­на­бу­ти­ре­гу­ля­то­ром­суспільних­відно­син­в­ то­му­ж­сенсі,­що­і­пра­во,­оскільки­пра­восвідомість­не­є­за­галь­ноз­на­чу­щим­пев- ним­мас­шта­бом­по­ведінки,­яким­є­пра­во.­Нор­ма­тивність­пра­восвідо­мості­–­не­те­ ж,­що­юри­дич­на­нор­ма­тивність­(яка­не­роз­рив­но­пов’яза­на­з­фор­маль­ною­виз­на- ченістю,­дер­жав­ною­при­му­совістю­і­інши­ми­вла­с­ти­во­с­тя­ми­по­зи­тив­но­го­пра­ва). Ре­гу­ля­тив­на­ роль­ пра­восвідо­мості­ прак­тич­но­ зво­дить­ся­ до­ іде­о­логічної­ дії.­ Про­те,­пра­восвідомість­нор­ма­тив­на­са­ме­внаслідок­то­го,­що­здат­на­здійсню­ва­ти­ те,­що­ре­гу­лює­–­в­сенсі­упо­ряд­ко­вує­–­тоб­то,­дія­шля­хом­за­галь­но­на­прав­ля­ю­чо­го,­ мо­ти­ваційно­го­ впли­ву­ на­ по­ведінку­ суб’єктів;­ а­ та­кож­ внаслідок­ то­го,­що­ во­на­ фор­мує­мо­делі,­пра­ви­ла­по­ведінки,­здійсню­ю­чи­тим­са­мим­мо­де­лю­ю­чу­дію.­Нор- ма­тивність­ найбільшою­ мірою­ про­яв­ляється­ в­ такій­ формі­ об’єкти­ву­ван­ня,­ як­ соціаль­на­ нор­ма.­Про­те­ вва­жається,­що­ця­ оз­на­ка­ в­ тій­ чи­ іншій­мірі­ вла­с­ти­ва­ будь-яким­нор­ма­тив­ним­фе­но­ме­нам.­Ви­ра­жається­во­на­в­то­му,­що­ти­пові,­сталі­ мо­делі­соціаль­них­зв’язків­сприй­ма­ють­ся­як­обов’яз­кові­для­відтво­рен­ня­за­ана- логічних­умов.­Обов’яз­ковість­нор­ма­тив­ності­витікає­з­інших­її­ха­рак­те­ри­с­тик­і­ зу­мов­люється­пе­ре­дусім­при­род­ною­не­обхідністю.­ Са­ме­об’єктив­на­не­обхідність­існу­ван­ня­де­я­ких­соціаль­них­зв’язків­для­під- трим­ки­ос­нов­суспільно­го­по­ряд­ку­зу­мов­лює­той­факт,­що­соціаль­на­спільність­ розцінює­їх­як­обов’яз­кові­для­відтво­рен­ня.­Ця­обов’яз­ковість­дик­тується­спря­мо- ваністю­соціаль­ної­нор­ма­тив­ності­на­усу­нен­ня­без­лад­ності,­ха­о­тич­ності­соціаль- них­зв’язків.­Пер­вин­на­імпе­ра­тивність­витікає­з­пер­вин­ної,­об’єктив­ної­сто­ро­ни­ нор­ма­тив­ності,­а­не­з­обу­мов­ле­ності­об’єктив­ни­ми­ви­мо­га­ми­соціаль­но­го­жит­тя. Нор­ма­тивність­вно­сить­впо­ряд­ко­ваність­в­сто­сун­ки­лю­дей,­а­оскільки­суспіль- ство­–­це­про­дукт­взаємодії­лю­дей,­то­без­впо­ряд­ко­ва­ності­їх­дій­і­сто­сун­ків­во­но­ про­сто­пе­ре­стає­ існу­ва­ти.­То­му­нор­ма­тивні­мо­делі­ соціаль­них­ зв’язків­обов’яз- кові­в­то­му­плані,­що­во­ни­потрібні­для­са­мопідтрим­ки­суспільства. На­далі,­ при­ виділенні­ різних­ форм­ нор­ма­тив­ності,­ імпе­ра­тив­ний­ ха­рак­тер­ соціаль­них­зв’язків­зу­мов­люється­вже­не­ли­ше­(і­навіть­не­стільки)­їх­при­род­но- не­обхідною­при­ро­дою,­але­і­свідо­мо-во­льо­вим,­пси­хо­логічним­ха­рак­те­ром.­Імпе- ра­тивність­різних­форм­нор­ма­тив­ності­різна.­Так,­соціальні­нор­ми­ма­ють­більшу­ обов’яз­ковість­в­порівнянні­з­нор­ма­тивністю­свідо­мості­або­по­ведінки,­оскільки­ во­ни­ (нор­ми)­ство­рю­ють­ся­спеціаль­но­як­пра­ви­ла,­обов’яз­кові­для­ви­ко­нан­ня­в­ певній­си­ту­ації.­Усвідо­млен­ня­не­обхідності­обов’яз­ко­во­го­відтво­рен­ня­по­ведінко- вих­мо­де­лей­для­підтрим­ки­по­ряд­ку­при­зво­дить­до­то­го,­що­соціаль­на­спільність­ на­дає­ якість­ імпе­ра­тив­ності­ (в­ певній­ мірі)­ і­ тим­ соціаль­ним­ зв’яз­кам,­ які­ не­ 17Юридичні і політичні науки ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­пер­вин­ною­при­род­ною­не­обхідністю­(ети­кет,­ес­те­ти­ка,­релігія).­ Тут­ імпе­ра­тивність­ соціаль­них­ зв’язків­ ро­зуміється­ вже­ в­ то­му­ плані,­ що­ суспільство­(йо­го­ча­с­ти­на,­гру­па)­розцінює­їх­як­обов’яз­кові­(ба­жані)­для­відтво- рен­ня,­на­ос­нові­чо­го­суб’єкти­сприй­ма­ють­певні­соціальні­ус­та­нов­ки­як­імпе­ра- тив.­ Роз­ви­ток­ суб’єктив­но­го­ мо­мен­ту­ нор­мо­ге­не­зи­ при­зво­дить­ до­ ста­нов­лен­ня­ ієрархії­нор­ма­тив­них­фе­но­менів­по­мірі­їх­обов’яз­ко­вості.­ При­ цьо­му­ імпе­ра­тивність­ де­я­ких­ соціаль­них­ пра­вил­ вже­ до­ пев­ної­ міри­ штуч­но­ мо­де­люється.­ Так,­ юри­дич­ним­ нор­мам­ на­дається­ мак­си­маль­на­ імпе­ра- тивність,­ що­ пов’яза­но­ з­ особ­ли­вою­ зна­чущістю­ ре­гу­ль­о­ва­них­ ци­ми­ но­ма­ми­ відно­син.­ Чим­ далі­ мо­де­ль­о­вані­ нор­ма­тивні­ зв’яз­ки­ сто­ять­ від­ при­род­но­ не­обхідних,­тим­більшою­мірою­їх­імпе­ра­тивність­штуч­но­вста­нов­ле­на.­В­цьо­му­ ви­пад­ку­імпе­ра­тивність­нор­ма­тивів­вже­без­по­се­ред­ньо­зв’язується­з­якою-не­будь­ фор­мою­соціаль­ної­при­му­со­вості. От­же,­ пер­вин­на­ імпе­ра­тивність­ об’єктив­на,­ обу­мов­ле­на­ при­род­ною­ не­обхідністю;­ са­ме­ця­об’єктив­на­ імпе­ра­тивність­роз­гля­дається­в­ якості­оз­на­ки­ нор­ма­тив­ності­як­об’єктив­но­го­за­ко­ну­соціаль­но­го­роз­вит­ку. Ос­тан­ня,­сьо­ма­оз­на­ка­нор­ма­тив­ності,­яку­ми­вва­жаємо­не­обхідно­виділи­ти,­ –­ це­ соціаль­на­ при­му­совість.­ При­му­совість­ оз­на­чає­ обов’яз­ко­ву­ не­га­тив­ну­ ре­акцію­з­бо­ку­суспільства,­соціаль­ної­гру­пи­на­по­ведінку,­що­відхи­ляється­від­ мо­делі­соціаль­них­зв’язків,­які­типізу­ють­ся. Ви­ще­ вже­ відзна­ча­ло­ся,­ що­ при­му­совість­ не­роз­рив­но­ пов’яза­на­ з­ обов’яз- ковістю­нор­ма­тивів.­Де­які­ав­то­ри­–­мож­ли­во,­і­пра­виль­но,­роз­гля­да­ють­ці­про­яви­ нор­ма­тив­ності­як­єди­не­ціле.­В.К.­Ба­баєв,­як­один­з­не­ба­га­ть­ох­ав­торів,­що­зай­ма- ли­ся­про­бле­ма­ти­кою­са­ме­нор­ма­тив­ності­як­універ­саль­ної­соціаль­ної­ха­рак­те­ри- с­ти­ки,­ а­ не­ тільки­ соціаль­них­ норм)­ розрізняв­ внутрішню­ і­ зовнішню­при­ро­ду­ (сто­ро­ну)­обов’яз­ко­вості­соціаль­них­пра­вил.­«Внутрішня­при­ро­да­обов’яз­ко­вості­ про­яв­ляється­ в­ то­му,­ що­ осо­ба,­ зна­ю­чи­ ти­повість,­ по­ши­реність,­ прак­тич­ну­ доцільність­ пев­них­ відно­син,­ їх­ варіантів,­ за­взя­то­ ви­ко­ри­с­то­вує­ їх­ у­ своїй­ по­ведінці,­ пе­рей­мається­ свідомістю­ не­обхідності­ їх­ ви­ко­нан­ня,­ –­ пи­ше­ В.­ К.­ Ба­баєв,­ –­ це­ праг­нен­ня­ стає­ внутрішнім­ пе­ре­ко­нан­ням,­ спо­ну­каль­ною­ си­лою­ по­ведінки,­не­нав’яза­ною­ззовні».­Зовнішня­при­ро­да­обов’яз­ко­вості­обу­мов­ле­на­ «зовнішніми­чин­ни­ка­ми­дії­на­психіку­осо­би­–­пе­ре­ко­нан­ням­і­при­му­сом».­«За­со- би­ за­без­пе­чен­ня­ обов’яз­ко­вості­ при­писів­ в­ цьо­му­ ви­пад­ку­ ви­хо­дять­ від­ інших­ осіб,­соціаль­них­груп­і­ор­ганізацій.­При­цьо­му,­–­підкрес­лює­В.К.­Ба­баєв,­–­од­ним­ соціаль­ним­нор­мам­во­ни­вла­с­тиві­в­більшій­мірі,­іншим­–­в­меншій»14. Та­ким­ чи­ном,­ соціаль­на­ нор­ма­тивність­ ви­с­ту­пає­ як­ особ­ли­ва,­ спе­цифічна­ ка­те­горія­соціаль­ної­ре­аль­ності,­яка­ха­рак­те­ри­зується­на­явністю­та­ких­ос­нов­них­ оз­нак­ (рис),­що­вла­с­ти­ва­са­ме­ їй,­ тоб­то­це­такі­як­ :­по­вто­рю­ваність­соціаль­них­ про­цесів­(явищ,­зв’язків);­ти­повість­соціаль­них­зв’язків­у­суспільстві;­стабільність­ соціаль­них­ зв’язків;­ ви­ра­жає­ спільність­ (чи­ за­гальність)­ соціаль­них­ зв’язків­ і­ явищ;­во­на­є­спо­со­бом­ви­ра­жен­ня,­мо­де­лю­ван­ня­ти­по­вих,­за­галь­них­і­обов’яз­ко- вих­ соціаль­них­ зв’язків;­ во­на­ ха­рак­те­ри­зується­ обов’яз­ковість­ (імпе­ра­тивність)­ нор­ма­тив­них­мо­де­лей­(зразків);­їй­на­ле­жить­соціаль­на­при­му­совість. 1.­ За морсь ка Л.І.­ Віднос­но­ виз­на­чені­ нор­ми­ пра­ва:­ по­нят­тя,­ струк­ту­ра,­ функції:­ Мо­но­графія­/­За­заг.­ред.­А.А.­Коз­ловсь­ко­го.­–­Чернівці:­Тех­но­д­рук,­2010.­–­С.­9.­2.­Боб­ не ва М.И.­Со­ци­аль­ные­нор­мы­и­ре­гу­ля­ция­по­ве­де­ния.­–­М.,­1978.­–­С.­85.­3.­Ни же чек В.И.­Со­вет­ское­пра­во­в­си­с­те­ме­нор­ма­тив­но­го­ре­гу­ли­ро­ва­ния­со­ци­а­ли­с­ти­че­с­ких­об­ще- 18 Держава і право • Випуск 52 ст­вен­ных­от­но­ше­ний.­–­Ир­кутск,­1973.­–­С.­10.­4.­Ба ба ев В.К., Ба ра нов В.М., Тол стик В.А. Те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва­в­схе­мах­и­оп­ре­де­ле­ни­ях.­–­М,­1998.­–­С.­81-82.­5.­Вен­ ге ров А.Б., Ба ра ба ше ва Н.С.­ Нор­ма­тив­ная­ си­с­те­ма­ и­ эф­фек­тив­ность­ об­ще­ст­вен­но­го­ про­из­вод­ст­ва.­–­М.,­1985.­–­С.­14.­6.­Нор мы со­вет­ско­го­пра­ва.­Про­бле­мы­те­о­рии­/­Под­ ред.­М.И.­Бай­ти­на,­В.К.­Ба­ба­е­ва.­–­Са­ра­тов,­1987.­–­С.­81-82.­7.­Там.­са­мо­.­–­С.­82.­8.­ Там.­са­мо­.­–­С.­83.­9.­Шат ков Г.Н.­Со­вет­ские­пра­во­вые­нор­мы:­Ав­то­реф.­дис...­канд.­ юрид.­на­ук.-­М.,­1962.­–­С.­7.­10.­Нор­мы­со­вет­ско­го­пра­ва.­–­С.­83.­11. Ни же чек В.И.­ Цит.­ ра­бо­та.­ –­С.­ 108.­12.­Ли па тов Э.Г.­ Нор­ма­тив­ность­ пра­во­вых­ яв­ле­ний:­Ав­то­реф.­ дис.­...­канд.­юрид.­на­ук.­–­Са­ра­тов,­1996.­–­С.­11.­13. Нор­мы­со­вет­ско­го­пра­ва..­–­С.­88.­ 14.­Там­са­мо.­–­С.­85-86. 19Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Л. І. Заморська. СоцІальна нормативнІсть: ЇЇ особливостІ та взаЄмозв’Язок з правом
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34059
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:08:39Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Заморська, Л.І.
2012-06-01T08:05:44Z
2012-06-01T08:05:44Z
2011
Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом / Л.І. Заморська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 14-19. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34059
Розкривається зміст соціальної нормативності з філософсько-правової точки зору, що є основою формування та функціонування як права в цілому, такі правової нормативності зокрема.
Раскрывается содержание социальной нормативности из философско-правовой точки зрения, которое является основой до формирования и функционирования как права вцелоу, так правовой нормативности в частности.
Maintenance of social normativeness opens up from the philosophical-legal point of view that is basis to forming and functioning as a right for on the whole, so legal normativeness in particular.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
Article
published earlier
spellingShingle Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
Заморська, Л.І.
Теорія держави і права
title Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
title_full Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
title_fullStr Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
title_full_unstemmed Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
title_short Соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
title_sort соціальна нормативність: її особливості та взаємозв’язок з правом
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34059
work_keys_str_mv AT zamorsʹkalí socíalʹnanormativnístʹííosoblivostítavzaêmozvâzokzpravom

Схожі ресурси