Зображення обкладинки

Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»

Через
 співвідношення
 понять
 «цінність права» і «правова
 культура» розглядаються
 соціальне
 життя
 громадян
 і їх ціннісний світ – як чинник,
 здатний
 утворювати
 державу
 і правопорядок,
 пр...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2011
Автор: Карась, А.Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34062
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура» / А.Г. Карась // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 86-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860249612224299008
author Карась, А.Г.
author_facet Карась, А.Г.
citation_txt Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура» / А.Г. Карась // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 86-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Через
 співвідношення
 понять
 «цінність права» і «правова
 культура» розглядаються
 соціальне
 життя
 громадян
 і їх ціннісний світ – як чинник,
 здатний
 утворювати
 державу
 і правопорядок,
 приводити
 в дію законодавство,
 принципи
 і правила
 демократичного
 співіснування. Через
 соотношение
 понятий
 «ценность
 права» и «правовая
 культура» рассматриваются
 социальная
 жизнь граждан
 и их ценностный
 мир – как фактор,
 который
 способен
 образовывать
 государство
 и правопорядок,
 приводить
 в действие
 законодательство,
 принципы
 и правила
 демократического
 сосуществования. Through the correlation of definitions «value of law» and «legal culture» it is observed
 the social of citizens and its values. As a factor which creates state and legal order, implements
 legislation, principles and rules of democratic coexistence.
first_indexed 2025-12-07T18:42:00Z
format Article
fulltext А. Г. КАРАСЬ. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ «ЦІННІСТЬ ПРАВА» І «ПРАВОВА КУЛЬТУРА» Че рез співвідно шен ня по нять «цінність пра ва» і «пра во ва куль ту ра» роз гля да ють­ ся соціаль не жит тя гро ма дян і їх ціннісний світ – як чин ник, здат ний ут во рю ва ти дер жа ву і пра во по ря док, при во ди ти в дію за ко но дав ст во, прин ци пи і пра ви ла де мо кра­ тич но го співісну ван ня. Клю­чові­сло­ва: цінність пра ва, куль ту ра, пра во ва куль ту ра. Че рез со от но ше ние по ня тий «цен ность пра ва» и «пра во вая куль ту ра» рас сма т ри­ ва ют ся со ци аль ная жизнь граж дан и их цен но ст ный мир – как фак тор, ко то рый спо­ со бен об ра зо вы вать го су дар ст во и пра во по ря док, при во дить в дей ст вие за ко но да тель­ ст во, прин ци пы и пра ви ла де мо кра ти че с ко го со су ще ст во ва ния. Клю­че­вые­сло­ва: цен ность пра ва, куль ту ра, пра во вая куль ту ра. Through the correlation of definitions «value of law» and «legal culture» it is observed the social of citizens and its values. As a factor which creates state and legal order, implements legislation, principles and rules of democratic coexistence. Key­words: value of law, culture, legal culture. Аксіологічне­вив­чен­ня­пра­ва­має­важ­ли­ве­на­уко­ве,­прак­тич­не­та­іде­о­логічне­ зна­чен­ня.­Во­но­доз­во­ляє­вста­но­ви­ти­і­закріпи­ти­ду­ховні­іде­а­ли­суспільства.­Пра- во­як­яви­ще­з­чис­лен­ни­ми­ціннісни­ми­ас­пек­та­ми­по­тре­бує­за­сто­су­ван­ня­ціннісно- го­підхо­ду­при­йо­го­дослідженні.­Інак­ше­ви­яв­лен­ня­йо­го­суті­стає­ус­клад­не­ним,­ не­піддається­ро­зумінню­йо­го­спе­цифічна­при­ро­да­як­ду­хов­но-прак­тич­но­го­за­со- бу­ос­воєння­світу­людь­ми.­В­свою­чер­гу­по­нят­тя­пра­во­вої­куль­ту­ри­спра­вед­ли­во­ ро­зуміється­дослідни­ка­ми­як­склад­не­суспільне­яви­ще,­важ­ли­ва­скла­до­ва­куль­ту- ри­всьо­го­суспільства,­що­відрізняється­пев­ним­рівнем­пра­восвідо­мості,­ста­ном­ за­кон­ності,­за­ко­но­дав­ст­ва­і­юри­дич­ної­прак­ти­ки.­Для­осо­би­с­тості­–­це­своєрідний­ ре­зуль­тат­діяль­ності­в­сфері­пра­ва. Зна­мен­ною­віхою­у­ста­нов­ленні­і­роз­вит­ку­аксіології­пра­ва­ста­ла­мо­но­графія­ С.С.­Алексєєва­«Соціаль­на­цінність­пра­ва­у­ра­дянсь­ко­му­суспільстві»1.­Цілісна­ про­бле­ма­ти­ка­ аксіології­ пра­ва­ роз­гля­да­ла­ся­ ви­дат­ни­ми­ те­о­ре­ти­ка­ми­ пра­ва­ В.М.­Ба­ра­но­вою,­В.Д.­Бабкіним,­Н.В.­Вітру­ком,­В.П.­Ка­зи­мир­чу­ком,­М.М.­Кей­зе- ро­вою,­ Д.А.­ Керімо­вим,­ В.Н.­ Ку­д­ряв­це­вою,­ В.В.­ Ла­зарєвою,­ Е.А.­ Лу­ка­ше­вою,­ Г.В.­Маль­це­вим,­Н.І.­Ма­ту­зо­вою,­П.М.­Рабіно­ви­ча,­та­кож­іно­зем­ни­ми­те­о­ре­ти­ка- ми­пра­ва:­В.­Піша­ком,­Н.Нєновскі­та­інши­ми.­Та­кож­ви­дат­ни­ми­ук­раїнськи­ми­та­ російськи­ми­вче­ни­ми­бу­ло­дослідже­но­пи­тан­ня­пра­во­вої­куль­ту­ри­бу­ло­дослідже- но­ пи­тан­ня,­ се­ред­ яких­ О.В.­ Аг­ра­новсь­ка,­ С.С.­ Алексєєв,­ В.А.­ Ба­чи­ни­на,­ К.С.­Бєльська,­ А.М.Ве­лич­ко,­ В.В.­ Го­ло­вчен­ко,­ В.Г.­ Графсь­кий,­ Н.Г.­ Діден­ко,­ О.В.­Зай­чук,­В.П.­Зеніна,­Д.А.­Керімов,­М.І.­Ко­зю­б­ра,­В.В.­Ко­пей­чи­ков,­О.Л.­Льво- ва,­О.А.­Лу­ка­ше­ва,­Г.О.­Му­ра­шин,­Є.В.­На­за­рен­ко,­Н.М.­Оніщен­ко,­П.М.­Рабіно- вич,­В.М.­Селіва­нов,­О.П.­Семітко,­а­та­кож­іно­зем­ни­ми­дослідни­ка­ми­Р.­Да­ви­дом,­ К.­Жоф­фре-Спінозі,­Е.­Блан­кен­бер­гом,­Д.­Бле­ком,­Дж.­Джон­со­ном,­М.­Фрідма- ном,­Д.­Сар­торі­та­ін. Успішне­вирішен­ня­політич­них­та­еко­номічних­за­вдань­не­мож­ли­ве­без­підви- щен­ня­рівня­пра­во­вої­куль­ту­ри,­ви­хо­ван­ня­за­ра­ху­нок­виз­на­чен­ня­та­ут­вер­д­жен­ня­ 86 Держава і право • Випуск 52 ©­КА РАСЬ Аліна Ген надіївна­–­здо­бу­вач­Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець- ко­го­НАН­Ук­раїни ос­нов­них­цінно­с­тей­пра­ва,­яке­мож­ли­ве­ли­ше­за­на­яв­ності­у­кож­но­го­гро­ма­дя­ни- на­по­ва­ги­до­пра­ва­та­за­ко­ну.­У­да­но­му­ви­пад­ку­пра­вові­цінності­мож­на­вва­жа­ти­ не­обхідною­умо­вою­фор­му­ван­ня­пра­во­вої­куль­ту­ри,­яка­без­по­се­ред­ньо­є­підґрун- тям­для­роз­вит­ку­де­мо­кра­тич­но­го­суспільства­та­пра­во­вої­дер­жа­ви­з­обов’яз­ко- вим­фор­му­ван­ням­роз­ви­ну­тої­пра­восвідо­мості­гро­ма­дян.­ У­юри­дичній­літе­ра­турі­існу­ють­різні­виз­на­чен­ня­і­трак­ту­ван­ня­пра­во­вої­куль- ту­ри­та­пра­во­вих­цінно­с­тей.­Це­зу­мов­ле­но­різни­ми­пізна­валь­ни­ми­та­прак­тич­ни- ми­за­вдан­ня­ми,­на­уко­вим­аналізом­цих­явищ­під­різним­ку­том­зо­ру.­ У­су­час­но­му­пра­во­знавстві­до­скла­ду­пра­во­вої­куль­ту­ри­вхо­дять­цінності,­які­ знай­ш­ли­ відо­б­ра­жен­ня­ в­ пра­восвідо­мості­ суспільства,­ про­те­ не­ всі­ цінності­ суспільної­пра­восвідо­мості,­«а­ли­ше­па­ну­ю­чий­у­суспільстві­ета­лон­став­лен­ня­до­ пра­ва,­не­са­ма­пра­во­ва­діяльність,­а­її­особ­ли­вості,­на­при­клад,­ма­не­ра­ви­с­ту­пу­в­ суді;­не­вся­су­купність­пра­во­вих­норм,­а­ли­ше­ті­нор­ми,­у­яких­відби­ли­ся­особ­ли- вості­юри­дич­ної­техніки­да­но­го­суспільства,­особ­ли­вості­спо­собів­фор­му­лю­ван­ня­ пра­ва»2. На­ наш­ по­гляд,­ за­слу­го­вує­ на­ ува­гу­ спро­ба­ кла­сифікації­ си­с­те­ми­ пра­во­вих­ цінно­с­тей­у­пра­вовій­куль­турі­суспільства.­По-пер­ше,­це­цінності­ге­о­політич­но­го­ ха­рак­те­ру­ (те­ри­торіаль­на­цілісність,­рівно­правність­парт­нер­ст­ва­в­міжна­род­них­ відно­си­нах);­по-дру­ге,­цінності­в­пра­во­охо­ронній­сфері­ (ло­калізація­криміна­ль- них­ тен­денцій,­ ус­та­нов­лен­ня­ прий­нят­но­го­ для­ соціаль­ної­ стабільності­ ба­лан­су­ між­пра­вомірни­ми,­тіньо­ви­ми­і­криміна­ль­ни­ми­ме­ханізма­ми­соціаль­но­го­ре­гу­лю- ван­ня,­а­та­кож­між­публічни­ми­інте­ре­са­ми­дер­жа­ви,­кор­по­ра­тив­ни­ми­і­при­ват­ни- ми­ інте­ре­са­ми,­ які­ ви­ни­ка­ють­ в­ про­цесі­ пра­во­охо­рон­ної­ діяль­ності);­ по-третє,­ цінності­ пра­вомірної­ по­ведінки;­ по-чет­вер­те,­ цінності­ си­с­те­ми­ юри­дич­них­ га­рантій,­ що­ за­без­пе­чу­ють­ ефек­тив­ний­ пра­во­вий­ вплив­ на­ по­ведінку­ суб’єктів­ пра­ва­ та­ ін.3­ Пе­ре­ра­хо­вані­ цінності,­ у­ пер­шу­ чер­гу,­ мо­жуть­ бу­ти­ до­сяг­нуті­ за­ ра­ху­нок­пра­вомірної­по­ведінки­суб’єктів­юри­дич­но­зна­чи­мих­суспільних­відно- син. У­ вітчиз­няній­ літе­ра­турі­ аналіз­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ як­ цілісно­го­ фе­но­ме­на­ в­ ос­танні­ро­ки­здійснюється­в­ос­нов­но­му­на­ос­нові­ан­т­ро­по­логічно­го,­соціологічно- го­і­філо­софсь­ко­го­підходів.­Ко­жен­з­них­має­свої­пе­ре­ва­ги­і­не­доліки.­Так,­у­рам- ках­ ан­т­ро­по­логії­ пра­во­ва­ куль­ту­ра­ роз­гля­дається­ у­ найбільш­ ши­ро­ко­му­ сенсі,­ тоб­то­як­про­яв­найрізно­манітніших­сфер­пра­во­во­го­жит­тя.­Не­зва­жа­ю­чи­на­ши­ро- ту­підхо­ду,­ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­да­ний­ме­тод,­дослідни­ки­здійсню­ють­ли­ше­підра­ху- нок­ре­зуль­татів­пра­во­вих­про­явів.­За­рам­ка­ми­досліджен­ня­за­ли­ша­ють­ся­ха­рак­те- ри­с­ти­ки­пра­во­вих­цінно­с­тей,­без­яких­не­мож­ли­вий­об’єктив­ний­аналіз­пра­во­вої­ куль­ту­ри. Пра­вові­ відно­си­ни­ в­ суспільстві­ пе­ре­бу­ва­ють­ у­ певній­ ди­наміці,­ внаслідок­ чо­го­змінюється­са­ма­куль­ту­ра­суспільства:­збільшу­ють­ся­людські­знан­ня;­ви­су- ва­ють­ся­нові­цінності;­ство­рю­ють­ся­нові­про­гра­ми­де­мо­кра­тич­но­го­пра­ва;­вдо­с- ко­на­лю­ють­ся­ інсти­ту­ти­ вла­ди,­ які­ поєдну­ють­ пря­ме­ во­ле­ви­яв­лен­ня­ і­ ор­га­ни,­ сфор­мо­вані­де­мо­кра­тич­ним­шля­хом,­що­ви­про­бо­ву­ють­на­собі­вплив­на­ро­ду­та­ ма­ють­не­обхідні­по­вно­ва­жен­ня;­транс­фор­му­ють­ся­про­це­су­альні­ме­ханізми­за­хи- с­ту­прав­ і­ сво­бод­ гро­ма­дян,­діяль­ності­дер­жав­них­ор­ганів­ та­ор­ганів­місце­во­го­ са­мо­вря­ду­ван­ня;­ зро­с­тає­ участь­ у­ дер­жав­но-політич­них­ спра­вах­ суспільних­ об’єднань;­вдо­с­ко­на­люється­си­с­те­ма­за­хи­с­ту­цінно­с­тей­Кон­сти­туції­че­рез­ви­мо­гу­ виз­нан­ня­її­вер­хо­вен­ст­ва­й­обов’яз­ко­вості­до­три­ман­ня­цих­прин­ципів­усіма­дер- жав­ни­ми­ор­га­на­ми,­ор­га­на­ми­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня,­будь-яки­ми­суспільни- 87Юридичні і політичні науки ми­об’єднан­ня­ми­та­гро­ма­дя­на­ми. Не­ за­пе­ре­чу­ю­чи­ повністю­ за­зна­чені­ раніше­ підхо­ди­ до­ вив­чен­ня­ пра­во­вої­ куль­ту­ри,­важ­ли­во­відзна­чи­ти,­що­аксіологічне,­ціннісне­ба­чен­ня­пра­во­вої­куль- ту­ри­доз­во­ляє­чіткіше­відме­жу­ва­ти­її­від­інших,­близь­ких­до­неї­ка­те­горій,­та­ких­ як­ пра­во­ва­ дійсність,­ ме­ханізм­ пра­во­во­го­ ре­гу­лю­ван­ня­ то­що.­ Сво­го­ ча­су­ С.С.­ Алексєєв­за­зна­чав,­що­пра­во­ва­куль­ту­ра­є­своєрідним­юри­дич­ним­ба­гат­ст­вом,­яке­ відно­сить­ся­до­ду­хов­ної­куль­ту­ри­та­пра­во­во­го­про­гре­су4.­Од­нак,­як­що­мо­ва­йде­ про­ пра­во­вий­ про­грес,­ то,­ імовірно,­ не­обхідно­ вірно­ оціню­ва­ти­ йо­го­ вихідні­ по­зиції,­що­ж­сто­сується­цілей­ру­ху,­то­ни­ми­мо­жуть­бу­ти­ли­ше­за­галь­но­виз­нані­ ета­ло­ни,­ які­ бу­ли­ зга­дані.­ Але­ і­ самі­ ета­ло­ни­ не­ мо­жуть­ за­ли­ша­ти­ся­ ста­ли­ми.­ Во­ни­ста­нов­лять­ си­с­те­му­пра­во­вих­цінно­с­тей,­що­роз­ви­вається­ і­ вби­рає­до­сяг- нен­ня­світо­вої­юри­дич­ної­куль­ту­ри. Та­ким­чи­ном,­на­ос­нові­аксіологічно­го­підхо­ду­мож­на­ство­ри­ти­дві­ос­новні­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­пра­во­вої­куль­ту­ри.­Пер­ша­бу­де­ба­зу­ва­ти­ся­на­про­цесі­аку­му­ляції­ куль­тур­но-пра­во­вих­ тра­дицій,­ а­ дру­га­ –­ на­ діяльнісній­ сто­роні­ цих­ тра­дицій.­ Як­що­ пра­во­ва­ куль­ту­ра­ виз­на­чається­ сту­пе­нем­ і­ ха­рак­те­ром­ роз­вит­ку­ осо­би­с- тості,­є­спе­цифічним­спо­со­бом­її­існу­ван­ня,­то­про­грес­суб’єкта­в­пра­вовій­сфері­ оче­вид­ний. Пра­во­ по­кли­ка­но­ за­без­пе­чу­ва­ти­ функціону­ван­ня­ суспільства­ як­ єди­но­го­ ор­ганізму­в­ході­бо­роть­би­та­до­сяг­ненні­ком­промісів­різних­соціаль­но-політич- них­сил,­які,­в­ос­та­точ­но­му­підсум­ку,­зацікав­лені­у­ви­роб­ленні­пев­ної­рівнодіючої­ для­здійснен­ня­спільних­справ,­що­вип­ли­ва­ють­із­са­мої­при­ро­ди­пра­ва.­Пра­во­в­ суспільстві­ ви­с­ту­пає­ як­ си­с­те­ма­ підтрим­ки­ за­галь­них­ умов­ існу­ван­ня­ лю­дей­ і­ суспільства,­йо­го­стійкості­й­упо­ряд­ко­ва­ності­сто­сов­но­де­с­табілізу­ю­чих­впливів.­ У­ про­цесі­ роз­вит­ку­ суспільства­ ви­ни­кає­ по­тре­ба­ охо­пи­ти­ за­галь­ним­ пра­ви­лом­ по­вто­рю­вані­ак­ти­ви­роб­ництва,­роз­поділу­та­обміну­про­дуктів;­под­ба­ти­про­те,­ щоб­ ок­ре­ма­ лю­ди­на­ підко­ри­ла­ся­ за­галь­ним­ умо­вам­ ви­роб­ництва­ й­ обміну.­ Це­ пра­ви­ло,­спо­чат­ку,­бу­ду­чи­зви­чаєм,­стає­за­ко­ном,­ра­зом­з­яким­ви­ни­ка­ють­і­ор­га- ни,­які­йо­го­ре­гу­лю­ють.­Ска­за­не­доз­во­ляє­виділи­ти­в­праві­яд­ро­за­галь­но­людсь- ких­цінно­с­тей,­інте­г­ро­ва­них­у­за­гальній­і­пра­вовій­куль­турі. Зо­к­ре­ма,­ ви­со­кий­ рівень­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ лю­ди­ни­ і­ суспільства,­ в­ яко­му­ функціону­ють­ефек­тивні­ме­ханізми­ство­рен­ня­її­цінно­с­тей,­є­умо­вою­фор­му­ван- ня­в­Ук­раїні­де­мо­кра­тич­них­за­сад­життєдіяль­ності.­Пра­во­ва­куль­ту­ра­є­ос­но­вою­ відтво­рен­ня­в­суспільстві­пра­во­во­го­досвіду,­роз­вит­ку­інте­лек­ту­аль­но­го,­ду­хов­но- го­ по­тенціалу­ на­ро­ду,­ ут­вер­д­жен­ня­ цілісної­ си­с­те­ми­ світо­гляд­но-ціннісних­ орієнтацій5. Пра­во­ва­куль­ту­ра­ви­я­ви­ла­ся­си­с­те­мою­цінно­с­тей,­пра­во­вих­ідей,­пе­ре­ко­нань,­ на­ви­чок­і­сте­рео­типів­по­ведінки,­пра­во­вих­тра­дицій­і­ви­яв­ляється­цілісним­ут­во- рен­ням­тільки­в­ме­жах­пев­ної­спільності­(дер­жав­ної,­релігійної,­етнічної­то­що).­ Оскільки­в­Ук­раїні­і­співісну­ють­ук­раїнська,­еле­мен­ти­му­суль­мансь­кої­та­інших­ пра­во­вих­куль­тур,­то­відповідно­об’єктом­досліджен­ня­мо­жуть­бу­ти­різні­куль­ту- ри.­У­ зв’яз­ку­ з­ цим­пра­во­ва­ куль­ту­ра­мо­же­ роз­гля­да­ти­ся­ як­ си­с­те­ма­ знань­ про­ історію­ста­нов­лен­ня­й­роз­вит­ку­пра­ва,­про­йо­го­су­час­ний­стан­і­кон­кретні­шля­хи­ вдо­с­ко­на­лен­ня. На­дум­ку­О.­Ска­кун,­фор­му­ван­ня­пра­во­вої­куль­ту­ри­не­є­відо­крем­ле­ним­про- це­сом­від­роз­вит­ку­інших­видів­куль­ту­ри­–­політич­ної,­мо­раль­ної­то­що.­За­вдан- ням­куль­ту­ри,­в­то­му­числі­пра­во­вої,­є­ство­рен­ня­мо­раль­но-пра­во­во­го­кліма­ту­в­ суспільстві,­який­га­ран­ту­вав­би­особі­ре­аль­ну­сво­бо­ду­по­ведінки­в­поєднанні­ з­ 88 Держава і право • Випуск 52 відповідальністю­ пе­ред­ суспільством,­ за­без­пе­чу­вав­ її­ пра­ва,­ соціаль­ну­ за­хи- щеність,­ по­ва­гу­ її­ гідності,­ тоб­то­ по­ста­вив­ би­ лю­ди­ну­ в­ центр­ еко­номічних,­ соціаль­них,­політич­них,­куль­тур­них­про­цесів6. Най­важ­ливішим­ ціннісним­ кри­терієм­ пра­ва,­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ є­ мо­раль.­ За­ко­номірності­ роз­вит­ку­ всіх­ внутрішніх­ суспільних­ сил­ лю­ди­ни­ ви­яв­ля­ють­ся­ на­сам­пе­ред­ че­рез­мо­раль,­ її­ нор­ми,­ прин­ци­пи,­ пра­ви­ла.­Але­ це­ не­ оз­на­чає,­що­ мо­раль­–­су­то­ду­хов­не­ут­во­рен­ня,­яке­відби­ває­тільки­суспільне­бут­тя,­як­вва­жа- ло­ся­раніше.­Мо­раль­відби­ває­пе­ре­дусім­внутрішній­світ­лю­ди­ни.­За­не­пад­мо­ралі­ не­ми­ну­че­вик­ли­кає­де­фор­мацію­пра­восвідо­мості­осо­би­с­тості,­тра­диційної­мо­ралі­ –­це­на­сам­пе­ред­кри­за­са­мої­лю­ди­ни,­кри­за­її­внутрішніх,­сутнісних­сил,­здібно- с­тей,­по­тенціалу7. В­ свою­ чер­гу,­ су­часні­ дослідни­ки,­ зо­к­ре­ма­ В.С.­ Нер­се­сянц,­ при­хо­дять­ до­ інших­вис­новків,­ зо­к­ре­ма­за­сно­ву­ю­чи­ме­то­до­логічний­прин­цип,­який­по­ля­гає­в­ то­му,­ що­ за­кон,­ по­зи­тив­не­ пра­во­ по­вин­но­ бу­ти­ пра­во­вим,­ а­ не­ мо­раль­ним,­ релігійним­то­що.­Мо­ралізація­за­ко­ну­настільки­ж­по­мил­ко­ва­й­шкідли­ва,­як­і­уза- ко­ню­ван­ня­(одер­жав­лен­ня)­мо­ралі.­Є­й­інша­точ­ка­зо­ру,­яка­ствер­д­жує,­що­пра- восвідомість­не­мож­на­ро­зуміти­як­про­сте­відбит­тя­па­ну­ю­чих­еле­ментів­і­ус­та­но- вок,­як­по­всяк­ден­ну­юри­дич­ну­ком­пе­тентність­(Е.Ю.­Со­ловй­ов).­Пра­восвідомість­ існує­навіть­не­за­леж­но­від­на­яв­них­за­конів.­Во­на­має­ гідність­пра­во­вої­ совісті,­ ак­тив­но­го,­нор­мо­логічно­го,­іде­аль­но-кри­тич­но­го­тем­пе­ра­мен­ту­при­род­но­го­пра- ва8. Обид­ва­на­зва­них­підхо­ди­не­су­пе­ре­чать­один­од­но­му.­Во­ни,­скоріше,­сто­су- ють­ся­ різних­ ас­пектів­про­бле­ми,­ про­те­ ак­цен­ту­ють­ува­гу­на­про­ти­леж­но­с­тях­у­ да­них­ твер­д­жен­нях.­ Подібна­ си­ту­ація­ ха­рак­тер­на­ для­ усвідо­млен­ня­ суті­ да­ної­ про­бле­ми­і­ви­роб­лен­ня­но­вих­підходів­для­її­розв’язан­ня­в­ме­жах­Ук­раїни.­Од­нак,­ у­ пра­во­во­му­ сенсі­ оче­вид­но,­ що­ для­ соціаль­ної­ мо­дернізації­ не­обхідна­ більш­ раціональ­на­пра­во­ва­куль­ту­ра,­у­якій­більше­логіки,­праг­ма­тиз­му,­більше­знань­і­ індивіду­аль­ної­пра­восвідо­мості,­на­решті.­А­суспільство,­у­то­му­числі­у­ви­гляді­ пред­став­ників­ вла­ди,­ що­ здійсню­ють­ за­ко­но­творчі­ функції,­ тоб­то,­ що­ ре­аль­но­ ство­рю­ють­но­вий­пра­во­вий­простір,­праг­не­до­мо­ралі:­спра­вед­ли­вості,­рівності,­ підтрим­ки­ в­ но­во­му­ праві­ ста­рої­ соціаль­ної­ тра­диції.­ Це­ вже­ не­ те­о­ре­тич­на,­ а­ он­то­логічна­ ди­ле­ма,­ яка­ по­ро­д­жує­ колізії­ су­час­но­го­ пра­во­во­го­ ста­нов­лен­ня,­ ви­дається­не­помітною,­про­те­не­стає­менш­ре­аль­ною.­Дані­про­тиріччя­підси­лю- ють­ся­ та­кож­ і­ під­ впли­вом­ тра­дицій,­ які­ скла­ли­ся­ по­ відно­шен­ню­ до­ пра­ва­ і­ мо­ралі.­Термін­«пра­во»­мо­раліста­ми­і­філо­со­фа­ми­ро­зуміється­в­сенсі­слуш­но­го,­ для­юристів­ –­ це­ ком­плекс­нор­ма­тивів­ і­ пра­вил.­Для­ од­них­пра­во­ всьо­го­ ли­ше­ од­не­з­явищ­соціаль­но­го­по­ряд­ку,­для­інших­–­си­с­те­ма­інте­лек­ту­аль­них­уяв­лень.­ У­ціло­му­ж,­тен­денції­юри­дич­но­го­мис­лен­ня­незлічимі9. Ціннісний­ас­пект­пра­во­вої­куль­ту­ри­ і­ спе­цифіка­ство­рю­ва­них­на­цій­ос­нові­ пра­во­вих­ текстів­ роз­роб­ля­ла­ся­ П.А.­ Со­рокіним.­ Згідно­ йо­го­ вис­лов­лен­ня,­ звід­ за­конів­в­іде­аціональній­куль­турі­дається­Аб­со­лю­том­(Бо­гом),­їх­мудрість­не­за­пе- реч­на.­При­цьо­му­всі­юри­дичні­дії­роз­пи­су­ють­ся­до­дрібних­по­дро­биць,­що­не­ за­ли­ша­ють­мож­ли­вості­зміни­ти­що-не­будь,­навіть­єди­ну­бук­ву,­або­ро­би­ти­щось­ в­цій­са­к­ральній­про­це­дурі. Іде­аціональ­не­ пра­во­ до­с­ко­на­ле­ не­ ке­рується­ мірку­ван­ня­ми­ ко­ристі,­ ви­го­ди,­ доцільності­й­по­чуттєво­го­бла­го­по­луч­чя­навіть­у­та­ких­утилітар­них­спра­вах­як­ ви­роб­ництво,­ обмін­ і­ спо­жи­ван­ня­ еко­номічних­цінно­с­тей.­Усі­ во­ни­при­пу­с­тимі­ доти,­до­ки­не­су­пе­ре­чать­іде­аціональ­ним­цінно­с­тям.­На­по­гляд­ав­то­ра,­по­чуттєва­ 89Юридичні і політичні науки пра­во­ва­ куль­ту­ра,­ по­ суті,­ є­ інстру­мен­том­підпо­ряд­ку­ван­ня­ однієї­ гру­пи­лю­дей­ іншій.­Її­ціль­утилітар­на:­збе­ре­жен­ня­людсь­ко­го­жит­тя,­охо­ро­на­влас­ності­і­май- на,­ми­ру­і­по­ряд­ку,­ща­с­тя­і­бла­го­по­луч­чя­в­ціло­му­та­па­ну­ю­чої­еліти,­яка­вста­нов- лює­і­про­во­дить­у­жит­тя­по­чуттєвий­за­кон,­зо­к­ре­ма.­Йо­го­нор­ми­відносні,­зміню- вані­ та­ умовні.­ Та­ким­ чи­ном­ за­кон,­ схиль­ний­ до­ постійних­ змін.­ І­ соціальні­ відно­си­ни,­які­ре­гу­лю­ють­ся­та­ким­за­ко­ном­та­кож­ста­ють­пред­ме­том­по­чуттєвих,­ про­те­утилітар­них­мірку­вань.­Усі­відно­си­ни­–­до­говірні,­або­за­галь­но­обов’яз­кові,­ що­нав’язу­ють­ся­силь­ни­ми­слаб­ким­–­санкціоно­вані­за­ко­ном.­То­му­П.А.­Со­рокін­ пи­сав­про­не­обхідність­пе­ре­хо­ду­до­іде­аціональ­ної­ети­ки­та­пра­ва­но­вої­аб­со­лю- ти­зації­ та­ універ­салізації­ цінно­с­тей10.­ Та­кий­ вер­дикт­ історії­ віднос­но­ ми­ну­лих­ криз­по­чуттєвої­ети­ки­й­пра­ва,­і­та­ким­по­ви­нен­бу­ти­ви­рок­віднос­но­справжньої­ кризи. Роз­гля­да­ю­чи­по­нят­тя­куль­ту­ри­в­ши­ро­ко­му­сенсі,­ми­маємо­пра­во­до­пу­с­ти­ти,­ що­це­все­фор­ми­пра­во­вої­діяль­ності,­тоб­то­фак­тич­но­во­на­за­пов­нює­всі­ніші­пра- во­вої­ си­с­те­ми­ суспільства,­ але­ не­ адек­ват­на­ їй­ і­ є­ ли­ше­ ча­с­ти­ною­ куль­ту­ри­ суспільства.­У­свою­чер­гу,­пра­во­ва­куль­ту­ра,­бу­ду­чи­ли­ше­ча­с­ти­ною­всієї­юри- дич­ної­си­с­те­ми­суспільства,­при­цьо­му,­не­втра­чає­сво­го­зна­чен­ня­як­са­мостійне­ пра­во­ве­ яви­ще.­ Та­ко­го­ ро­ду­ твер­д­жен­ня­ доз­во­ляє­ виділи­ти­ в­ пра­вовій­ си­с­темі­ суспільства­пра­во­ву­куль­ту­ру­не­тільки­як­са­мостійне­пра­во­ве­яви­ще,­але­й­роз- гля­да­ти­її­як­кон­крет­ний­пред­мет­досліджен­ня. Як­слуш­но­за­зна­чив­О.Ф.­Ска­кун,­«пра­во­ва­куль­ту­ра­тісно­пов’яза­на­з­за­галь- ною­куль­ту­рою­на­ро­ду,­ґрун­тується­на­її­за­са­дах,­слу­жить­відо­б­ра­жен­ням­рівня­її­ роз­вит­ку.­Фор­му­ван­ня­пра­во­вої­куль­ту­ри­не­є­відо­крем­ле­ним­про­це­сом­від­роз- вит­ку­інших­видів­куль­ту­ри­–­політич­ної,­мо­раль­ної,­ес­те­тич­ної»11. Без­куль­ту­ри­за­ко­но­дав­ст­во,­опи­ня­ю­чись­пе­ред­сва­во­лею,­стає­ її­жерт­вою­–­ сва­во­ля­ обер­тає­ за­ко­но­дав­ст­во­ собі­ на­ служ­бу.­ Без­куль­тур’я,­ відда­ю­чи­ йо­го­ на­ по­та­лу­ сва­волі,­ по­ро­д­жує­ кри­зу­ за­ко­но­дав­ст­ва.­ І­ не­ ли­ше­ йо­го.­ Без­ куль­ту­ри­ на­стає­ за­галь­на­ кри­за­ суспільства,­що­ ви­яв­ляється­ у­про­ник­ненні­ сва­волі­ в­ усі­ кліти­ни­ суспільно­го­ ор­ганізму:­ еко­номіку,­ дер­жа­ву,­ релігію,­ на­уку,­ ми­с­тецтво,­ ду­ховні­пе­ре­жи­ван­ня­лю­дей.­Оскільки­«куль­ту­ра­лю­дей­виз­на­чає­їхнє­жит­тя»,­то­ слід­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­за­ко­но­дав­ст­во,­як­і­еко­номіка,­дер­жа­ва,­релігія,­на­ука,­ ми­с­тецтво,­ду­ховні­пе­ре­жи­ван­ня­лю­дей,­ви­ко­нує­свою­роль­так,­які­це­виз­на­чає­ куль­ту­ра12. На­жаль,­в­су­часній­Ук­раїні­не­всі­за­ко­ни­мож­на­вва­жа­ти­пра­во­ви­ми­за­ко­на­ми,­ не­всі­во­ни­за­сут­тю­відповіда­ють­об’єктив­ним­по­тре­бам­та­інте­ре­сам­ук­раїнсько- го­суспільства.­Са­ме­то­му­за­ко­ни,­особ­ли­во­в­су­час­ний­період,­ду­же­ча­с­то­ви­прав- ля­ють­ся,­ до­пов­ню­ють­ся­ та­ суттєво­ зміню­ють­ся13.­ Для­ пе­ре­тво­рен­ня­ за­ко­ну­ в­ пра­во­вий­ за­кон­ за­ко­но­да­вець­ по­кли­ка­ний­ ре­алізу­ва­ти­ гу­маністичні­ прин­ци­пи­ пра­ва­ відповідно­ до­ су­ве­рен­ної­ волі­ всьо­го­ на­ру­ду­ як­ ре­зуль­та­ту­ усвідо­млен­ня­ за­галь­но­людсь­ких­цінно­с­тей.­Цей­про­цес­ знач­ною­мірою­ за­ле­жить­від­ сту­пе­ня­ роз­ви­ну­тості­за­галь­ної­пра­во­вої­куль­ту­ри­суспільства,­пе­ре­дусім­за­ко­но­дав­ця. В­свою­чер­гу,­Н.М.­Оніщен­ко­за­зна­чає,­що­пра­во­ва­куль­ту­ра­–­це­за­галь­ний­ стан­«юри­дич­них­справ»­у­суспільстві,­тоб­то­стан­роз­вит­ку­за­ко­но­дав­ст­ва,­ро­бо­та­ су­ду,­всіх­пра­во­охо­рон­них­ор­ганів,­пра­восвідомість­на­се­лен­ня­країни,­що­ви­ра- жає­рівень­роз­вит­ку­пра­ва,­йо­го­місце­в­житті­ суспільства,­ за­своєння­пра­во­вих­ цінно­с­тей,­їх­ре­алізацію­на­прак­тиці,­здійснен­ня­ви­мог­вер­хо­вен­ст­ва­пра­ва14. Дійсно,­ ре­алізу­ю­чи­ свої­ інте­ре­си­ в­ усіх­ сфе­рах­ жит­тя,­ лю­ди­на­ од­но­час­но­ ке­рується­різно­манітни­ми­знан­ня­ми,­які­виз­на­ча­ють­цілісність­її­світо­гля­ду.­За­хи- 90 Держава і право • Випуск 52 ща­ю­чи­свою­пра­во­ву­по­зицію,­во­на­обов’яз­ко­во­уз­го­д­жує­її­зі­своїми­уяв­лен­ня­ми­ про­за­конність,­пра­во,­нор­ми­мо­ралі,­ із­за­галь­но­куль­тур­ним­мірку­ван­ням­то­що.­ При­цьо­му­не­мож­на­од­но­знач­но­ствер­д­жу­ва­ти,­які­з­них­справ­ля­ють­вирішаль- ний­вплив­на­мо­ти­вацію­її­по­ведінки. Оче­вид­но,­що­кри­за­в­ук­раїнсько­му­суспільстві­–­це­кри­за­на­сам­пе­ред­ду­ху,­ що­ прий­має­ всі­ сфе­ри­ життєдіяль­ності.­ Якісне­ онов­лен­ня­ ду­хов­ності­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ ба­га­то­ в­ чо­му­ за­ле­жить­ від­ зв’яз­ку­ та­ взаємодії­ між­ ви­хо­ва­те­ля­ми­ та­ ви­хо­ван­ця­ми,­між­куль­тур­ною­елітою,­інтелігенцією,­вчи­тель­ст­вом­і­мо­лод­дю. Як­слуш­но­за­зна­ча­ють­В.­Ба­сай­та­Л.­Зеліско,­«суспільно-політич­на­си­ту­ація­ в­Ук­раїні­ви­ма­гає­від­юри­с­та­знань­не­тільки­по­зи­тив­но­го,­а­ і­ду­хов­но­го­пра­ва,­ твор­чо­го­ поєднан­ня­ ду­хов­них,­ мо­раль­них­ і­ по­зи­тив­них­ норм.­ Ак­тив­не­ про- фесійне­ста­нов­лен­ня­по­чи­нається­з­усвідо­млен­ня­юри­с­том­сво­го­«я»,­сво­го­місця­ в­ соціумі,­ за­галь­но­людсь­кої­ цінності­ пра­ва»15.­Це­ важ­ли­во­ то­му,­що­ внутрішні­ мо­раль­но-пси­хо­логічні­ якості­ осо­би­с­тості­ (гу­манність,­ совість)­ спри­я­ють­ вста- нов­лен­ню­між­ людь­ми­ відно­син­ співробітництва,­ взаємо­по­ва­ги.­ І­ відтак­ важ­ко­ уя­ви­ти­су­час­но­го­досвідче­но­го­пра­во­знав­ця­без­ви­со­ких­мо­раль­них­яко­с­тей. Са­ме­ роз­ви­ток­ пра­во­вої­ на­уки­ і­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ членів­ суспільства­ має­ ство­ри­ти­ме­ханізм­при­ве­ден­ня­в­дію­дер­жав­но-пра­во­вої­ре­фор­ми,­що­за­без­пе­чи- ло­б­в­Ук­раїні­пра­во­по­ря­док,­не­обхідний­для­нор­маль­но­го­жит­тя­лю­дей,­тоді­бу­ло­ б­провідним­та­оче­вид­ним,­що­і­як­тре­ба­зміню­ва­ти­для­її­удо­с­ко­на­лен­ня. Дані­ на­уки­ сьо­годні­ підтвер­д­жу­ють,­ що­ фор­му­ван­ня­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ в­ на­шо­му­суспільстві­не­відбу­ва­ло­ся­і­не­мо­же­в­май­бут­нь­о­му­відбу­ва­ти­ся­стихійно,­ са­мо­ по­ собі.­ Во­но­ має­ бу­ти­ ре­зуль­та­том­ ак­тив­ної­ діяль­ності­ суспільства,­ усіх­ йо­го­гро­ма­дян,­кож­ної­осо­би16. Пра­во­ва­куль­ту­ра­гро­ма­дян­є­ос­но­вою­но­во­го­суспільства­в­Ук­раїні.­Ад­же­гро- ма­дя­ни­–­це­єди­ний­чин­ник,­здат­ний­ут­во­рю­ва­ти­дер­жа­ву­і­пра­во­по­ря­док,­при­во- дя­чи­в­дію­Кон­сти­туцію­Ук­раїни­і­за­ко­но­дав­ст­во.­Успішне­вирішен­ня­цих­за­вдань­ за­ле­жить­ від­ ба­га­ть­ох­фак­торів,­ але­ здебільшо­го­ від­ рівня­ ор­ганізації­ пра­во­вої­ освіти­і­ви­хо­ван­ня­на­се­лен­ня­країни. Про­бле­ми­пра­во­вої­куль­ту­ри­ще­три­ва­лий­час­бу­дуть­ак­ту­аль­ни­ми.­Це­зу­мов- лює­ не­обхідність­ не­ухиль­но­го­ зро­с­тан­ня­ і­ до­сяг­нен­ня­ ви­со­ко­го­ рівня­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ кож­но­го­ гро­ма­дя­ни­на,­ кож­ної­ по­са­до­вої­ осо­би,­ кож­но­го­ дер­жав­но­го­ служ­бов­ця­і­особ­ли­во­про­фесійних­юристів,­на­яких­при­па­дає­го­ло­вна­ро­бо­та­по­ за­ко­но­тво­рен­ню­і­за­сто­су­ван­ню­пра­ва.­Ли­ше­тоді­рівень­пра­во­вої­куль­ту­ри­на­се- лен­ня­до­сяг­не­най­ви­що­го­щаб­ля­роз­вит­ку,­ли­ше­тоді­ко­жен­гро­ма­дя­нин­дер­жа­ви­ відчує­на­лежність­до­пра­во­во­го­жит­тя­країни,­бу­де­адек­ват­ним­учас­ни­ком­пра­во- во­го­про­це­су­і­ма­ти­ме­змо­гу­са­мостійно­аналізу­ва­ти­чин­не­за­ко­но­дав­ст­во,­відзна- ча­ю­чи­йо­го­здо­бут­ки­і­не­доліки. На­на­шу­дум­ку,­су­час­ний­роз­ви­ток­пра­во­вої­си­с­те­ми­Ук­раїни­мо­же­бу­ти­ефек- тив­ним,­ як­що­ бу­де­ відбу­ва­ти­ся­ в­ умо­вах­ ре­алізації­ кур­су­ на­ євроінте­г­рацію,­ зміцнен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ за­сад,­ ефек­тив­но­го­ і­ ціле­с­пря­мо­ва­но­го­ за­без­пе­чен­ня­ ре­аль­но­го­на­ро­до­влад­дя,­по­до­лан­ня­кри­зо­вих­явищ­в­еко­номіці,­політич­них­про- це­сах,­інших­сфе­рах­дер­жав­но­го­і­політич­но­го­жит­тя.­За­та­ких­умов­роль­пра­во- вої­соціалізації­знач­но­зро­с­тає,­бо­да­ний­роз­ви­ток­ста­вить­на­пер­ше­місце­ста­нов- лен­ня­осо­би­як­суб’єкта­свідо­мої­діяль­ності­з­ви­со­ким­рівнем­пра­во­вої­куль­ту­ри,­ що­ха­рак­те­ри­зується­та­ким­за­ко­но­дав­ст­вом,­яке­не­має­су­пе­реч­но­с­тей,­нечітких­і­ не­зро­зумілих­ при­писів,­ норм,­ що­ закріплю­ють­ свавілля­ дер­жа­ви,­ її­ ор­ганів­ та­ по­са­до­вих­ осіб,­ а­ та­кож­ пра­во­вою­ ак­тивністю­ гро­ма­дян,­ які­ ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ 91Юридичні і політичні науки на­дані­їм­пра­ва­і­сво­бо­ди­в­усіх­сфе­рах­соціаль­но­го­жит­тя.­У­та­ко­му­суспільстві­ діючі­нор­ми­пра­ва­по­винні­повністю­відповіда­ти­суспільним­інте­ре­сам­і­сто­я­ти­ над­дер­жа­вою­для­за­хи­с­ту­осо­би.­У­свою­чер­гу,­ко­жен­гро­ма­дя­нин­має­во­лодіти­ ба­зо­ви­ми­ пра­во­ви­ми­ знан­ня­ми­ та­ свідо­мо­ до­три­му­ва­ти­ся­ норм­ пра­ва,­ що­ є­ суттєви­ми­ фак­то­ра­ми­ фор­му­ван­ня­ національ­них­ пра­во­вих­ світо­гляд­них­ за­сад,­ гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства,­роз­вит­ку­ук­раїнсько­го­дер­жа­во­тво­рен­ня­і­пра­вотво- рен­ня,­по­бу­до­ви­пра­во­вої­дер­жа­ви. 1.­Алек се ев С.С.­Со­ци­аль­ная­цен­ность­пра­ва­в­со­вет­ском­об­ще­ст­ве­–­М.:­Юри­ди­че- с­кая­ли­те­ра­ту­ра,­1971.­–­223­с.­2. Чер няв ский В.А.­Об­щая­те­о­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва:­ Учеб­ник.­–­Рос­тов-на-До­ну:­Де­ло,­2002.­–­С.157.­3. Глу ша чен ко С.Б., Ро ма нов Р.А.­Пра- во­как­эле­мент­об­ще­че­ло­ве­че­с­кой­куль­ту­ры­ //­Ис­то­рия­го­су­дар­ст­ва­и­пра­ва.­–­2003.­–­ №­6.­–­С.­2–3.­4. Алек се ев С.С.­Об­щая­те­о­рия­пра­ва­(В­2-х­т.).­–­М,­1981.­–­Т.­1.­–­С.­213.­ 5. Ма ка рен ко Л.О.­Пра­во­ва­куль­ту­ра­як­фак­тор­ре­алізації­прав­і­сво­бод­лю­ди­ни­та­гро- ма­дя­ни­на­ в­ Ук­раїні­ //­ Про­бле­ми­ ре­алізації­ прав­ і­ сво­бод­ лю­ди­ни­ та­ гро­ма­дя­ни­на­ в­ Ук­раїні­ /­ За­ заг.­ ре­д.­ Н.М.­ Оніщен­ко,­ О.В.­ Зай­чу­ка.­ –­ К.:­Юри­дич­на­ дум­ка,­ 2007.­ –­ С.­288.­6. Ска кун О.Ф.­Те­орія­дер­жа­ви­і­пра­ва:­Підруч­ник.­–­Х.:­Кон­сум,­2001.­–­С.­469.­ 7. Го ло вчен ко В.В.­Пра­во­в­житті­лю­ди­ни.­Статті.­–­К.:­Оріяни,­2005.­–­С.­248.­8. Пра во и­мо­раль­в­ис­то­рии:­про­бле­мы­цен­но­ст­но­го­под­хо­да­//­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во.­–­1998.­–­ №­8.­–­С.­116.­9. Бер жель Ж.­Л.­Об­щая­те­о­рия­пра­ва­/­Пер­с­фр.­–­М.:­Из­да­тель­ский­дом­ Nota­Bene.­–­С.­35–40.­10. Со ро кин П.А.­Че­ло­век.­Ци­ви­ли­за­ция.­Об­ще­ст­во.­–­М.,­1992.­ –­С.­497–504.­11. Ска кун О.Ф.­Теoрія­дер­жа­ви­і­пра­ва:­Підруч­ник­/­Пер.­з­рос.­–­Х.:­Кон- сум,­2009.­–­656­с.­12. Ко с тен ко О.М.­Куль­ту­ра­і­за­кон­//­Пра­во­ва­дер­жа­ва:­Щорічник­ на­ук.­праць­Ін-ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни.­–­1988.­–­Вип.­9.­ –­ С.133.­ 13. Тре тяк С.­ Пра­во­ве­ за­без­пе­чен­ня­ пра­во­вої­ куль­ту­ри­ на­се­лен­ня­ як­ умо­ви­ ство­рен­ня­ос­нов­гро­ма­дянсь­ко­го­суспільства­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­2005.­–­№­4.­–­С.­27.­ 14. Оніщен ко Н.М.­Пра­во­ва­си­с­те­ма:­про­бле­ми­те­орії:­Мо­но­графія.­–­К.:­Ін-т­дер­жа­ви­і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни,­2002.­–­С.­47–48.­15. Кон сти туція­Ук­раїни:­ На­уко­во-прак­тич­ний­ ко­мен­тар­ /­Авер’янов­В.Б.,­ Ба­та­нов­О.В.,­ Ба­улін­Ю.В.;­ Ред.кол.:­ Тацій­В.Я.,­ Би­тяк­Ю.П.,­ Гро­ше­вой­Ю.М.­ –­Х.:­Пра­во,­ К.:­ Ін­Юре,­ 2003.­ –­ С.­ 49–50.­ 16. Швач ка В.Ю.­ За­без­пе­чен­ня­ дії­ прин­ци­пу­ вер­хо­вен­ст­ва­ пра­ва­ в­Ук­раїні,­ як­ спосіб­ по­дан­ня­ пра­во­во­го­ нігілізму­ //­ За­порізькі­ пра­вові­ чи­тан­ня:­ Те­зи­ до­повідей­ щорічної­ міжна­род­ної­ на­уко­вої­ кон­фе­ренції­ «За­порізькі­ пра­вові­ чи­тан­ня»,­ м.­ За­поріжжя­ 18–19­трав­ня­2009­р.­ /­За­заг.­ред.­С.М.­Тим­чен­ка,­Т.О.­Ко­ломієць.­–­За­поріжжя:­ЗНУ,­ 2006.­–­С.­83. 92 Держава і право • Випуск 52 Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА А. Г. Карась. СпІввІдношеннЯ понЯть «цІннІсть права» І «правова культура»
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34062
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:42:00Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Карась, А.Г.
2012-06-01T08:09:29Z
2012-06-01T08:09:29Z
2011
Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура» / А.Г. Карась // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 86-92. — Бібліогр.: 16 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34062
Через
 співвідношення
 понять
 «цінність права» і «правова
 культура» розглядаються
 соціальне
 життя
 громадян
 і їх ціннісний світ – як чинник,
 здатний
 утворювати
 державу
 і правопорядок,
 приводити
 в дію законодавство,
 принципи
 і правила
 демократичного
 співіснування.
Через
 соотношение
 понятий
 «ценность
 права» и «правовая
 культура» рассматриваются
 социальная
 жизнь граждан
 и их ценностный
 мир – как фактор,
 который
 способен
 образовывать
 государство
 и правопорядок,
 приводить
 в действие
 законодательство,
 принципы
 и правила
 демократического
 сосуществования.
Through the correlation of definitions «value of law» and «legal culture» it is observed
 the social of citizens and its values. As a factor which creates state and legal order, implements
 legislation, principles and rules of democratic coexistence.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
Article
published earlier
spellingShingle Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
Карась, А.Г.
Теорія держави і права
title Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
title_full Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
title_fullStr Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
title_full_unstemmed Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
title_short Співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
title_sort співвідношення понять «цінність права» і «правова культура»
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34062
work_keys_str_mv AT karasʹag spívvídnošennâponâtʹcínnístʹpravaípravovakulʹtura

Схожі ресурси