80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова

80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова

15 липня виповнилося 80 років знаному вченому в галузі економіки академікові НАН України Юрію Миколайовичу Пахомову.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Schlagworte:
Вітаємо
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3407
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 61-62. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3407
record_format dspace
spelling 2009-07-07T10:45:07Z
2009-07-07T10:45:07Z
2008
80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 61-62. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3407
15 липня виповнилося 80 років знаному вченому в галузі економіки академікові НАН України Юрію Миколайовичу Пахомову.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вітаємо
80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
spellingShingle 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
Вітаємо
title_short 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
title_full 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
title_fullStr 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
title_full_unstemmed 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова
title_sort 80-рiччя академiка нан україни ю.м. пахомова
topic Вітаємо
topic_facet Вітаємо
publishDate 2008
language Ukrainian
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
description 15 липня виповнилося 80 років знаному вченому в галузі економіки академікові НАН України Юрію Миколайовичу Пахомову.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3407
citation_txt 80-рiччя академiка НАН України Ю.М. Пахомова // Вісн. НАН України. — 2008. — № 7. — С. 61-62. — укр.
first_indexed 2025-11-25T21:31:49Z
last_indexed 2025-11-25T21:31:49Z
_version_ 1850552309033992192
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 61 ВIТАЄМО! 15 липня виповнилося 80 років знано- му вченому в галузі економіки акаде- мікові НАН України Юрію Миколайовичу Пахомову. Ю.М. Пахомов народився 1928 р. у м. Кунгур Пермської області (Росія). Піс- ля здобуття вищої освіти працював викла- дачем у Слов’янському педагогічному ін- ституті (Донецька область). Потім навчав- ся в аспірантурі Київського інституту на- родного господарства. Юрій Миколайович працював у Міністерстві вищої та серед- ньої спеціальної освіти УРСР, викладав у Київському інституті народного госпо- дарства. У Київському інституті цивільної авіації він обіймав посаду завідувача ка- федри політичної економії. Після цього в Інституті економіки АН УРСР працював завідувачем відділу і заступником дирек- тора. Протягом 1980–1987 рр. Ю.М. Пахомов був ректором Київського інституту народ- ного господарства. У цей час він також очо- лював Комісію Мінвузу СРСР з реформу- вання вищої економічної освіти (м. Мо- сква). Упродовж 1987–1993 рр. Ю.М. Па- хомов був директором Інституту соціології НАН України. З 1993 р. Юрій Миколайо- вич очолює Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України. Тут він заснував та очолив відділ, що досліджує глобальні проблеми сучасної цивілізації. 80-річчя академіка НАН України Ю.М. ПАХОМОВА Науковий внесок ученого — понад 450 наукових праць, зокрема більше як 30 мо- нографій, серед яких «Цивилизационные модели современности», «Пути и перепу- тья современных цивилизаций». Ю.М. Пахомов — засновник кількох нау- кових шкіл та напрямів, які визнані науко- вими колами в Україні та за її межами. Він автор моделі економіки конкурентного типу, побудованої на базі ринкової трансформації центрально-керованого господарства, осно- ви якої вчений сформулював ще наприкінці 70-х років; теорії еволюції інституційного середовища сучасних перехідних суспільств; концепції типології світових ринкових мо- делей та її використання в процесах рефор- мування економіки України. Юрій Миколайович зробив вагомий вне- сок у визначення метаісторичних принци- пів аналізу; висунув та обґрунтував теорію порівняльного соцекогенезу. Йому нале- жить низка теорій, що базуються на вико- ристанні синергетичного підходу до аналі- зу ролі суб’єктивного фактора і особистості в соціально-економічному розвиткові. Він автор теорій глобальних макроекономіч- них регуляторів у міжнародних економіч- них відносинах, конкурентної міжцивіліза- ційної регуляції. Учений вдало поєднує наукову та гро- мадську роботу. Він був членом Держеко- номради Кабінету Міністрів України, рад- 62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 ником Президента України та Прем’єр- міністра України. Американський біографічний інститут у 1994 р. назвав Ю.М. Пахомова Людиною року. Ювіляра відзначено державними нагоро- дами: орденами «Дружби народів» (1988), «Знак пошани» (1982), «За заслуги» III ст. (1998), шістьома медалями. 2000 р. учений отримав академічну пре- мію ім. Туган-Барановського. У 2002 р. Ю.М. Пахомов став лауреатом Державної премії в галузі науки і техніки. Наукова громадськість, колеги та учні щиро вітають Юрія Миколайовича з юві- леєм, бажають йому міцного здоров’я, ак- тивного довголіття та нових наукових здо- бутків. 24 липня виповнилося 80 років відо- мому у фахових колах вченому- фізику, видатному фахівцеві в галузі над- провідності, академікові НАН України Іго- реві Михайловичу Дмитренку. Він один із найбільш яскравих і талановитих пред- ставників плеяди українських фізиків та організаторів вітчизняної науки й творець своєї наукової школи. І.М. Дмитренко народився в 1928 р. у Харкові. У воєнні роки працював слюсарем в авіаційних майстернях. Закінчивши екс- терном середню школу в 1946 р., вступив до Харківського політехнічного інституту, де одержав кваліфікацію «інженер-фізик» за фахом «фізика металів». Після за кін- чення інституту працював інженером-до- слідником експериментального відділу на машинобудівельному заводі ім. В.А. Ма ли- шева. Маючи схильність до експериментальної науки, І.М. Дмитренко наприкінці 1953 р. вступив до аспірантури при Українському фізико-технічному інституті у відділ фізи- ки низьких температур під проводом ака- деміка Б.Г. Лазарева. У 1958 р. він захистив кандидатську дисертацію, присвячену до- 80-річчя академіка НАН України І.М. ДМИТРЕНКА слідженню квантових осциляцій магнітної сприйнятливості металів. У 1959 р. Ігор Михайлович увійшов до складу ініціативної групи під керівни- цтвом Б.І. Вєркіна зі створення Фізико- технічного інституту низьких температур (ФТІНТ) АН УРСР. У новому інституті він заснував і очолив відділ надпровідни- кової електроніки (нині — відділ надпро- відних і мезоскопічних структур), у якому розвивався широкий спектр фундаменталь- них і прикладних досліджень, пов’язаних із вивченням поведінки тонкоплівкових над- провідників у постійних і змінних електро- магнітних полях. Протягом багатьох років тематика дослі- джень у сфері надпровідникової електроніки була піонерською не лише для СРСР, але й у світовому масштабі. У відділі вивчали слаб- ку надпровідність, квантову інтерференцію, структуру резистивного стану тонких плівок, фізику надпровідних квантових інтерферо- метрів (сквідів), флуктуаційні ефек ти в плів- кових надпровідниках, нерівноважні проце- си в метал-діелектричних системах, регу- лярні і нерегулярні Джозефсонівські сере- довища в надвисокочастотних полях тощо. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 63 Широкій світовій громадськості ім’я Ігоря Михайловича Дмитренка стало ві- доме в 1965 р. завдяки блискучому дослі- дженню (спільно зі своїми молодими спів- робітниками І.К. Янсоном і В.М. Свісту- новим) з експериментального виявлення електромагнітного випромінювання із ту- нельного контакту. Цей експеримент без- посередньо підтвердив існування нестаці- онарного ефекту, теоретично передбачено- го раніше Б. Джозефсоном. Аналогічний експеримент поставила група американ- ських учених півроку потому. Саме дослі- дження ефектів Джозефсона і квантової інтерференції лягли в основу докторської дисертації, яку Ігор Михайлович захистив у 1970 р. в Інституті фізичних проблем АН СРСР. Спільно зі співробітниками свого відді- лу І.М. Дмитренко отримав низку визна- чних наукових результатів, серед яких — спостереження явища хаосу в надпровід- них системах, макроскопічного квантового тунелювання та інтерференції квантових станів макросистеми в умовах слабкої ди- сипації, що були експериментально вияв- лені під час дослідження класичної і кван- тової динаміки високочастотних сквідів; квантування магнітного потоку в тонких циліндрах нормального металу; підтвер- дження теорії Асламазова-Ларкіна з не- лінійної динаміки квантованих вихорів у динамічному змішаному стані; створення концепції і експериментальне досліджен- ня ліній прослизання фази надпровідного параметра порядку в широких надпровід- них плівках як загального механізму ре- зистивності під час руйнування надпро- відності струмом. У 90-і роки Ігор Михайлович зі співро- бітниками отримав надзвичайно важли- ві результати зі спостереження макроско- пічного квантового тунелювання і кванто- вих резонансних явищ у системах Джозеф- сонівських контактів. Ці явища становлять фізичну основу для створення одного з базисних елементів принципово нового «квантового» комп’ютера — Джозефсонів- ского кубіта. Їх сьогодні активно досліджу- ють у відділі спільно із зарубіжними вче- ними. З ім’ям І.М. Дмитренка пов’язано бага- то прикладних розроблень. Це, наприклад, і створення напівпровідникових широкоді- апазонних кріогенних термометрів, які піз- ніше були впроваджені на підприємствах Міністерства електронної промисловості СРСР, і розроблення надпровідних кван- тових магнітометрів та градієнтометрів ре- кордної чутливості, і створення на їхній основі першого в СРСР магнітокардіогра- фа і сквід-магнітометрів. У 1962–1963 рр. учений керував роботами з кріогенного за- безпечення пунктів космічної телекомуні- кації в Криму. Пізніше за участю Ігоря Ми- хайловича та його учнів і колег було роз- роблено болометри і тепловізори на осно- ві високотемпературних надпровідників, низькотемпературні лазерні сканувальні мікроскопи для дослідження надпровідних властивостей тонких плівок, спроектовано й побудовано спеціальний корпус та під- земну екрановану камеру для розвитку біо- магнітних досліджень. І.М. Дмитренко не лише винахідливий і ерудований фізик-експериментатор, але й талановитий організатор науки. Упродовж 1970–1982 рр. він обіймав посаду першо- го заступника директора інституту з нау- кової роботи, не залишаючи при цьому ке- рівництва відділом. У цей період Ігор Ми- хайлович стимулював проведення числен- них прикладних досліджень в Інституті, розвиток технологічної бази та зміцнен- ня міжнародного наукового співробітни- цтва. Збираючи навколо себе талановиту молодь, він створив свою школу фізиків- експериментаторів. Для продовження роз- витку започаткованих ним напрямів дослі- джень десять дослідницьких груп відділу 64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 разом з їхніми керівниками (які захистили кандидатські і докторські дисертації) ви- ділилися в самостійні відділи інституту та конструкторського бюро ФТІНТ. За його ініціативою та за сприяння Б.І. Вєркіна і Л.С. Палатника в 1972 році в Харківському політехнічному інституті було створено фізико-технічний факультет, а пізніше — кафедру технічної кріофізики, де Ігор Михайлович багато років працював викладачем. Він також залучав до читання лекцій за фахом провідних учених Харко- ва. Водночас ФТІНТ став експерименталь- ною базою для студентів фізико-технічного факультету, для чого Ігор Михайлович ор- ганізував у інституті філію кафедри. І.М. Дмитренко — автор і співавтор бага- тьох наукових статей, доповідей і моногра- фій. Він лауреат Державної премії України з науки і техніки, заслужений діяч науки України, кавалер ордена «Знак Пошани». Його нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Наукова громадськість щиро вітає Іго- ря Михайловича з ювілеєм і бажає йому міцного здоров’я, бадьорості, творчого на- тхнення, нових яскравих проявів його бага- тогранної талановитої особистості. 70-річчя академіка НАН України В.Д. КУБЕНКА 19 липня виповнилося 70 років ви- значному вченому в галузі механі- ки, академікові НАН України Веніамінові Дмитровичу Кубенку. В.Д. Кубенко народився в м. Фастові на Ки- ївщині в сім’ї інженерів. У 1960 р. він закінчив механіко-математичний факультет Ки ївсько- го державного університету ім. Т. Шев ченка і був направлений до Інституту математики АН УРСР. 1962 року В.Д. Кубенко вступив до аспірантури Інституту механіки, з яким пов’язана вся його подальша наукова діяль- ність. У 1966 р. Веніамін Дмитрович захис- тив кандидатську, а в 1977 р. — докторську дисертацію. З 1979 р. він завідувач відділу теорії коливань, з 1986 р. — заступник ди- ректора Інституту механіки НАН України з наукової роботи. У 1992 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «механіка рідини і газів», а у 2003 р. — дійсним членом НАН України за спеціальністю «механіка». Наукові інтереси В.Д. Кубенка зосере- джені у сфері дослідження динамічних процесів у пружних тілах та елемен тах конструкцій, середовищах і рідинах, гід- ро пруж них системах. Він розробив ефек- тивні методи визначення напружено- де- фор мів но го стану пружного середовища з криволінійною анізотропією та неодно- рідністю пружних властивостей, яке міс- тить циліндричні або сферичні порож- нини, під дією нестаціонарного наванта- ження. Під його керівництвом вивчено проце- си поширення та дифракції стаціонарних хвиль у пружному середовищі за наявнос- ті порожнин, включень та підкріплюваль- них елементів різноманітної кон фігурації; досліджено особливості напружено-де фор- мівного стану й концентрації напружень у тілах і елементах конструкцій при динаміч- ній зовнішній дії; розроблено аналітичні методи дослідження нестаціонарних про- ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 65 цесів у гідропружних системах. На їхній основі розв’язано низку конкретних задач взаємодії елементів конструкцій із середо- вищем, модельованим рідиною. Розв’язано нові класи задач нестаціонарної гідропруж- ності: внутрішні задачі для порожнин і ре- зервуарів, що містять стисливу рідину і джерела динамічного збудження; задачі для систем тіл і пружних оболонок, охо- плених рідинним середовищем; задачі для шаруватих оболонок, що взаємодіють із се- редовищем; задачі для багатошарових кон- струкцій, компонованих із товстостінних і тонкостінних шарів. Розвинуто сучасний математичний апарат, який дозволяє буду- вати складну картину внутрішніх і зовніш- ніх хвильових полів, деформацій і напру- жень при строгому врахуванні механізму гідропружної взаємодії. Запропоновано новий сучасний підхід до дослідження ударної взаємодії твердих і пружних тіл із пружним або рідинним напівпростором. Задачу удару сформу льо- ва но як нестаціонарну змішану граничну задачу механіки суцільного середовища з рухомою наперед невідомою границею. Створено ефективні математичні методи роз в’язування таких задач, на основі яких розв’язано плоскі симетричні й несиме- тричні просторові задачі удару з урахуван- ням ряду таких ускладнювальних факто- рів, як підйом вільної поверхні середовища, підкріплення поверхні пружними елемен- тами, порушення ідеального контакту тіла із середовищем та ін. Створено основи теорії центрального і не- центрального співудару затуплених пруж- них тіл, що враховує внутрішні хвильові процеси в тілах. Виконано цикл досліджень нелінійних коливань циліндричних і сферичних пруж- них оболонок як порожніх, так і заповнених повністю або частково рідиною. На осно- ві запропонованого багатомодового під ходу до опису коливального процесу вивчено й пояснено ряд характерних для нелінійних коливань таких явищ, як биття, взаємодія форм коливань, утворення рухомих хвиль, параметричні коливання, області нестій- кості тощо. Розроблено аналітичний підхід до дослі- дження коливних і дифракційних процесів для системи взаємодіючих циліндричних і сферичних твердих і деформівних тіл при їх довільному розташуванні і просторовій орієнтації в рідині. Досліджено резонансні й нерезонансні режими руху сипких та газорідинних сере- довищ у жорсткому або пружно-де фор мів- ному резервуарі, вібраційний рух окремих тіл у рідині або сипкому середовищі. Запро- поновано низку конструктивних заходів, спрямованих на підвищення надійності та ефективності функціонування пружногазо- рідинних систем, застосовуваних в об’єктах сучасного машинобудування. В.Д. Кубенко — автор 310 наукових праць, у тому числі 14 монографій і 23 винаходів. Його наукові дослідження отримали визна- ння в Україні та за її межами. Упродовж останніх 10 років він виступав із наукови- ми доповідями й лекціями в наукових цен- трах і на форумах Австрії, Білорусі, Болга- рії, Німеччини, Голландії, Ізраїлю, Італії, Китаю, Польщі, Росії, Франції, Швейцарії. Учений регулярно бере участь в організації і проведенні наукових конференцій в Украї- ні та за кордоном. Веніамін Дмитрович підготував 4 док- торів і 24 кандидати наук. Викладав за- гальні і спеціальні курси студентам Укра- їнської транспортної академії та Київсько- го державного університету ім. Т. Шев- ченка. В.Д. Кубенко — член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій при Інституті механіки НАН України, ко- ординаційної ради НАН України з питань інформатизації; член Національного комі- тету України з теоретичної і прикладної 66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 механіки; член Українського фізичного товариства та Європейського товариства ме ханіків «Euromech»; входить до складу ред колегій міжнародних журналів «При- клад ная механика» (Україна) та «Механи- ка машин, механизмов и материалов» (Бі- лорусь), член редколегії книжкової серії «Бібліотека акустика». Учений — лауреат Державної премії Ук- раїни, Республіканської премії ім. М. Ос- тровського, премії НАН України ім. О.М. Дин- ника. Наукова громадськість, колеги та учні вітають Веніаміна Дмитровича з ювілеєм, зичать йому активного довголіття, плідної праці та нових наукових відкриттів. 70-річчя члена-кореспондента НАН України А.М. РОМАНЕНКО 25 липня виповнилося 70 років відо- момому вченому-урологу, дійсному членові Академії медичних наук України, члену-кореспонденту НАН України Аліні Михайлівні Романенко. Головні наукові здобутки А.М. Романен- ко, яка очолює відділ патоморфології Ін- ституту урології АМН України, пов’язані з вивченням молекулярних особливостей радіаційного канцерогенезу сечового міху- ра, індукованого хронічним впливом малих доз радіації. Уперше описано нове захворю- вання — «чорнобильський цистит», який є передраковим станом сечового міхура і роз- вивається в людей, котрі мешкають на те- риторіях України, забруднених Цезієм-137. Завдяки діяльності Аліни Михайлівни з вивчення наслідків Чорнобильської ката- строфи вдалося привернути увагу й одер- жати підтримку світової громадськості, зо- крема наукової, для розв’язання медичного аспекту Чорнобильської проблеми, яка по- требує і глибоких наукових досліджень, і значних матеріальних затрат. За багаторічну наукову діяльність А.М. Ро- маненко опублікувала понад 300 праць, 12 монографій (з яких 5 за участю інозем- них авторів), 2 посібники з проблем пато- логії передміхурової залози, гідронефрозу, чоловічого безпліддя, гломерулонефриту, а також реакцій відторгнення аллотранс- плантанта нирки. Аліна Михайлівна поєднує в собі най- кращі якості талановитого вченого, органі- затора і педагога. Вона підготувала 26 кан- дидатів та 11 докторів медичних наук. Дослідниця є фундатором і президентом Українського відділення Міжнародної ака- демії патології, членом наукової ради Євро- пейської асоціації патологів, представником у ВООЗ від країн СНД, працювала головою експертної ради з медико-біологічних та фармацевтичних наук ВАК України. Працю А.М. Романенко високо оцінено на державному рівні — її нагороджено по- чесною грамотою Верховної Ради України, орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, званням заслуженого діяча науки й техніки України. Наукова громадськість, колеги та учні щиро вітають Аліну Михайлівну з ювіле- єм, зичать їй міцного здоров’я, натхнення та нових відкриттів у галузі медицини. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 7 67 60-річчя члена-кореспондента НАН України В.Б. ЄВТУХА 14 липня виповнилося 60 років видат- ному вченому в галузі етносоціології членові-кореспондентові НАН України Во- лодимирові Борисовичу Євтуху. В.Б. Євтух народився в 1948 р. у смт За- річне Рівненської області. У 1971 р. він за- кінчив факультет романо-германської фі- лології Київського державного університе- ту ім. Т. Г. Шевченка. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту історії АН Украї- ни. Протягом 1974–1995 рр. Володимир Бо- рисович працював у Іституті історії НАН України, Інституті соціальних та економіч- них проблем зарубіжних країн НАН Укра- їни, Інституті соціології НАН України. У 1992 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України. В.Б. Євтух обіймав поса- ди міністра, голови Державного комітету України в справах національностей та мі- грацій (1995–1997). Перебуваючи впродовж 1997—2000 рр. на дипломатичній службі, В.Б. Євтух був Надзвичайним і Повноваж- ним Послом України в Італійській республі- ці, на Мальті (за сумісництвом), у Республі- ці Сан-Марино (за сумісництвом). З 2001 р. він декан факультету соціології та психології Київського національного універ- ситету ім. Т.Г. Шевченка, професор кафедри галузевої соціології та завідувач кафедри за- гальної соціології (з 2003 р.). Володимир Бо- рисович викладав курси «Основи демокра- тії», «Етносоціологія» (цей курс уведено в на- вчальний процес уні верситету вперше). Нині В.Б. Євтух директор Інституту соціології, пси- хології та управління Національного педаго- гічного університету ім. М.П. Драго манова. Коло наукових інтересів В.Б. Євтуха — іс- торія та теорія соціології, феномен етнічнос- ті в суспільних та міжнародних відносинах; міжетнічна взаємодія та етнополітичний ме- неджмент у поліетнічних суспільствах. Се- ред напрямів його наукових досліджень — етносоціологія, теорія етносу, соціологія міжетнічних стосунків. Він розробив дві ав- торські концепції етнополітичних та етно- соціальних досліджень в Україні, визначив предмет, об’єкт етносоціології як науки та навчальної дисципліни. Володимир Борисо- вич неодноразово читав лекції в навчальних закладах Німеччини, США, Марокко. Перу вченого належить понад 250 праць, у тому числі 7 монографій, підручник і два навчальні посібники, 30 публікацій у зару- біжних виданнях. В.Б. Євтух — учасник і розробник проектів: Національна меншина в українському та між- народному політико-правовому полі (2002– 2003); Освітня політика і меншини; Пілотний проект — Україна (Рада Європи, 2000–2001); Проблеми нерівності та дискримінації націо- нальних меншин (Рада Європи, 2001–2003). Володимир Борисович — голова експерт- ної ради ВАК України з філософських, полі- тичних та соціологічних наук; голова вченої ради факультету соціології та психології; член ученої ради Київського національного універ- ситету імені Т.Г. Шевченка; відповідальний науковий редактор «Вісника Київського на- ціонального університету імені Тараса Шев- ченка. Серія: Соціологія. Психологія. Педаго- гіка», член редколегій журналів «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», «Київська старо- вина»; заступник головного редактора «Енци- клопедії української діаспори»; експерт Ради Європи з питань етнічних меншин. В.Б. Єв- тух заслужений діяч науки і техніки України. Його нагороджено орденом Нестора Літопис- ця Української православної церкви. Наукова громадськість, колеги та учні щиро вітають Володимира Борисовича з юві- леєм, зичать йому довгих років життя, щастя, нових вершин у науковому сходженні.

Ähnliche Einträge