Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК)
Проведено
 аналіз ознак
 злочину,
 що полягає
 в розголошенні
 відомостей
 про проведення
 медичного
 огляду
 особи
 на виявлення
 зараження
 ВІЛ або захворювання
 на СНІД
 та його
...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34080 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 435-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860244356570546176 |
|---|---|
| author | Чеботарьова, Г.В. |
| author_facet | Чеботарьова, Г.В. |
| citation_txt | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 435-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Проведено
аналіз ознак
злочину,
що полягає
в розголошенні
відомостей
про проведення
медичного
огляду
особи
на виявлення
зараження
ВІЛ або захворювання
на СНІД
та його
результатів
(ст.132 КК), визначені
напрямки
вирішення
неоднозначних
положень,
що зумовлюють
злочинність
форм поведінки
учасників
відносин
зазначеної
сфери.
Проведен
анализ
признаков
разглашения
сведений
о проведении
медицинского
осмотра
на выявление
заражения
ВИЧ или заболевания
СПИД и его результатов
(ст. 132
УК), определены
направления
решения
неоднозначных
положений,
определяющих
преступность
форм поведения
участников
данных
правоотношений.
The article analyzes the signs of disclosure of a medical examination to detect HIV infection
or AIDS and their results (Article 132), defined areas for the ambiguous provisions defining
the crime of behaviors participants of these relations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:34:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г. В. ЧЕБОТАРЬОВА . ОЗНАКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ
РОЗГОЛОШЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО
ОГЛЯДУ НА ВИЯВЛЕННЯ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ (СТ. 132 КК)
Про ве де но аналіз оз нак зло чи ну, що по ля гає в роз го ло шенні відо мо стей про про ве
ден ня ме дич но го ог ля ду осо би на ви яв лен ня за ра жен ня ВІЛ або за хво рю ван ня на СНІД
та йо го ре зуль татів (ст.132 КК), виз на чені на прям ки вирішен ня не од но знач них по ло
жень, що зу мов лю ють зло чинність форм по ведінки учас ників відно син за зна че ної сфе
ри.
Ключовіслова: зло чин, ВІЛ, ме дич ний працівник, роз го ло шен ня відо мо стей.
Про ве ден ана лиз при зна ков раз гла ше ния све де ний о про ве де нии ме ди цин ско го ос мо
т ра на вы яв ле ние за ра же ния ВИЧ или за бо ле ва ния СПИД и его ре зуль та тов (ст. 132
УК), оп ре де ле ны на прав ле ния ре ше ния не од но знач ных по ло же ний, оп ре де ля ю щих пре
ступ ность форм по ве де ния уча ст ни ков дан ных пра во от но ше ний.
Ключевыеслова:пре ступ ле ние, ВИЧ, ме ди цин ский ра бот ник, раз гла ше ние све де
ний.
The article analyzes the signs of disclosure of a medical examination to detect HIV infec
tion or AIDS and their results (Article 132), defined areas for the ambiguous provisions defin
ing the crime of behaviors participants of these relations.
Keywords:crime,HIV infection, medical employee, discloses information.
Синдромнабутогоімунодефіциту(СНІД)–особливонебезпечнаінфекційна
хвороба,щовикликаєтьсявірусомімунодефіцитулюдини(ВІЛ).Черезвідсутність
уданийчасспецифічнихметодівпрофілактикитаефективнихметодівлікування
вонапризводитьдосмерті.Масоверозповсюдженняцієїхворобивусьомусвіті
тавУкраїністворюєзагрозуособистій,громадськійтадержавнійбезпеці,спри-
чиняє важкі соціально-економічні та демографічні наслідки, що зумовлює
необхідністьвжиттяспеціальнихзаходівщодозахиступравізаконнихінтересів
громадянтасуспільства.Томуборотьбузнеювіднесенодержавоюдопріоритет-
нихзавданьвгалузіохорониздоров’янаселення1.
Одним з важливих компонентів соціально-правового механізму запобігання
поширеннюзахворюваннянаСНІДєпревентивнийвпливкримінальногозаконо-
давства(положенняст.ст.130-132Кримінальногокодексу(КК)України),щовста-
новлює підстави кримінальної відповідальності за найбільш небезпечні форми
поведінки,якіпризводятьдорозповсюдженняВІЛ.Формулюваннякомплексних
науково-практичнихрекомендацій, спрямованихнавдосконаленнявційчастині
кримінальногозаконодавстваєважливимзавданнямвітчизняноїюридичноїнауки.
Однієюзпроблем,наякувцьомузв’язкудоцільнозвернутиувагу,єякість
викладеннявзаконі(асамеуст.132КК)ознакзлочину,щополягаєврозголо-
шеннівідомостейпропроведеннямедичногооглядуособинавиявленнязаражен-
няВІЛ або захворювання наСНІД та його результатів. Метою даної роботи є
оцінкадосконалостіописаннявзгаданійнорміодногознебезпечнихпорушень
засаднормальногофункціонуваннясферимедичноїдіяльностівУкраїні,визна-
чення напрямків вирішення неоднозначних положень, що зумовлюють зло-
435Юридичні і політичні науки
© ЧЕ БО ТА РЬ О ВА Га ли на Ва лен тинівна – кандидат юридичних наук, доцент,
завідувачкафедриспеціальнихправовихдисциплінКримськогоекономічногоінституту
ДВНЗ«КиївськийнаціональнийекономічнийуніверситетіменіВадимаГетьмана»
чинність названих в цій нормі форм поведінки учасників відносин зазначеної
сфери.Цепитання покищонебулопроаналізовановфаховійлітературізналеж-
ноюглибиною.Водночас,воноактуальнеякзурахуваннямпотребсуб’єктів,які
тлумачать або застосовують кримінальний закон, так і з огляду на важливість
визначення меж правомірної поведінки осіб,що потенційноможуть виступати
суб’єктамивказаноговст.132ККправопорушення(медичнихпрацівниківтадея-
ких іншихпрацівниківсфериохорониздоров’я–службовихосіб,допоміжного
персоналу).
Суспільні реалії такі, що розголошення стороннім особам відомостей про
проведеннямедичногооглядунавиявленнязараженняВІЛ,абозахворюванняна
СНІД, а такожрезультатів цього огляду здатне завдати істотноїшкоди честі та
гідностіособи,обмежитиїївзаконнихправах,зумовитиїївідторгненнявідзви-
чайного оточення, соціальну стигматизацію. Відсутність належних гарантій
нерозголошеннявідомостейпротакийоглядздатнеутримуватилюдину(байду-
же,хворавоначиздорова)відзверненнядомедичноїустановизметоюобстежен-
ня на наявність небезпечного вірусу чи захворювання. Невпевненість в збере-
женні у таємниці інформації про обстеження змушує інфікованих громадян,
звертаючисьзамедичноюдопомогоюуневідкладнихстанах,приховуватисвою
хворобу,щопринедотриманніналежногосанітарно-протиепідемічногорежиму
може призвести до поширення внутрішньолікарняної інфекції, тобто загрожує
здоров’юіншихпацієнтів2.Такимчином,діяння,зазначенеуст.132ККнегатив-
новпливаєнадосягненняможливостісвоєчасноговиявленнямедичнимизасоба-
ми та діагностування найбільш небезпечних хвороб, здійснення ефективних
лікувально-профілактичнихзаходів.
Обов’язковоюознакоюоб’єктивноїсторонискладузазначеноговст.132КК
злочинуєсуспільнонебезпечнедіяння,вираженеврозголошеннівиннимвідомо-
стейпропроведеннямедичногооглядуособинавиявлення зараженняВІЛабо
захворювання наСНІД та його результатів.Діянняможе виражатися у повідо-
мленнітакоїінформаціївбудь-якийспосіб(усно,письмово,шляхомдемонстрації
відеозапису,кінозйомки,наданняаудіозапису)неуповноваженійнатеособі(роз-
голошенняу«вузькому»смислі),внедотриманніправилзберіганняцихвідомо-
стейвтаємниці(зберіганнямедичнихдокументів,іншихносіївінформаціїтаким
чином,щонадаєможливістьвільногоознайомленнязнимизацікавленійособі),у
незабезпеченніанонімностіпацієнтапривикористаннітакоїінформаціївнавчаль-
номупроцесі,науково-досліднійроботі,втомучисліувипадках їїпублікаціїу
спеціальнійлітературі.
Уявляється,щовчиннійредакції зазначенанорма зпевнихпричиннеможе
належнимчиномвиконуватиоднезісвоїхсвої завдань–вичерпно інформувати
проознакиконкретного злочину, забезпечуючи тим самим запобіганнярозголо-
шеннявідомостейпропроведеннямедичногооглядунавиявленнязараженняВІЛ
абозахворюваннянаСНІД,йогорезультатів.Однимзїїістотнихнедоліківвцій
частині є здатність сформульованого в ній припису приводити до хибних вис-
новківпроабсолютнийзахисткримінальнимзакономінформації,щоєпредметом
передбаченоговстатті132ККцьогозлочину.Це,безумовно,нетак.Конституція
України (ч.2 ст.32), визначаючипринципові засадиповодження з інформацією
про особу вказує, що «не допускається збирання, зберігання, використання та
поширенняконфіденційноїінформаціїпроособубезїїзгоди,крімвипадків,виз-
наченихзаконом,ілишевінтересахнаціональноїбезпеки,економічногодобробу-
436 Держава і право • Випуск 52
ту та прав людини». У розвиток цих положень ст. 8 Закону України «Про
запобіганнязахворюваннюнасиндромнабутогоімунодефіциту(СНІД)тасоціаль-
нийзахистнаселення»визначає,щовідомостіпрорезультатимедичногоогляду,
наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції в особи, яка пройшла медичний огляд, є
конфіденційнимитастановлятьлікарськутаємницю,а їхпередачадозволяється
тількиособі,якоївонистосуються,аувипадках,передбаченихзаконамиУкраїни,
також законним представникам цієї особи, закладам охорони здоров’я, органам
прокуратури,слідства,дізнаннятасуду3.Отже,закондопускає,щоврядівипадків
повідомленняпрацівникамисферимедицинизазначеноївст.132ККінформації
пропацієнтанеєпротиправним.Більшетого,вдеякихвипадкахтакеповідомлен-
нястаєобов’язковим.Наведемодеякізцихположень.Так,правомірнимвважати-
метьсяуснеабописьмове(вмедичній,амбулаторній,санаторно-курортнійкарті,
направленні на лікування, історії хвороби) повідомлення медичної інформації
одниммедичнимпрацівникоміншомуприздійсненнілікувальнихабопрофілак-
тичнихзаходіввмежахвиконуванняпрофесійнихобов’язків,оприлюдненняїїу
зв’язку звиконаннямцихобов’язків (наприклад,налікарськомуконсиліумі).Ці
відомостіможутьнадаватисяйсамомупацієнтовіабойогоблизькимчизаконним
представникам,щовизначаєтьсяст.39ОсновзаконодавстваУкраїнипроохорону
здоров`я4. Обов’язок повідомлення медичними працівниками медичної інфор-
мації, що за загальним правилом не підлягає розголошенню, встановлюється й
законодавством, яке регламентує здійснення кримінального та цивільного судо-
чинства.Ст.66Кримінально-процесуальногокодексуУкраїни(КПК)надаєправо
особі,якапровадитьдізнання,слідчому,прокурорутасудувсправах,якіперебу-
ваютьвїхпровадженні,викликативпорядку,встановленомуцимКодексом,будь-
якихосібяксвідківіякпотерпілихдлядопитуабоякекспертівдлядачівисновків;
вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян
пред’явлення предметів і документів, якіможуть встановити необхідні в справі
фактичнідані.Виконанняцихвимогєобов’язковимдлявсіхгромадян,підприємств,
установ і організацій.Водночас, стаття 69КПКунеможливлює допит як свідка
лікарів та психологів з приводу того, що їм довірено або стало відомо при
здійсненніпрофесійноїдіяльності,якщовонинезвільненівідобов’язкузберігати
професійнутаємницюособою,щодовірилаїмцівідомості.Отже,впевнихвипад-
ках лікаріможуть підлягати кримінальній відповідальності за ст. 132КК, якщо
вониповідомиливідповіднуінформаціюслідчому,прокуроручисудді,небудучи
звільненимивідобов’язкузберігатипрофесійнутаємницю.Будь-якііншімедичні
працівники, службові особи медичних установ, їх доле поміжний персонал не
підлягаютьзацихобставинвідповідальності заст.132КК. Інакшевирішується
питання про оцінку законності розголошення такої медичної інформації, якщо
воноздійсненеврамкахцивільногосудочинства.Ст.51Цивільногопроцесуально-
гокодексуУкраїни(ЦПК)недозволяєдопитуватияксвідків,поміжінших,йосіб,
«якізазакономзобов’язанізберігативтаємницівідомості,щобулидовіреніїму
зв’язкузїхнімслужбовимчипрофесійнимстановищем,–протаківідомості».
Предметомзлочинууст.132ККможутьбутинелишевідомості,якіпереда-
ютьсяшляхомусногоповідомлення,айінформація,щомаєзадокументовануфор-
му.Зурахуваннямцієїобставининеобхіднозвернутиувагунаоцінкузаконності
інформуваннямедичнимпрацівникомпропроведеннямедичногооглядуособина
виявленнязараженняВІЛ,абозахворюваннянаСНІДтайогорезультатів,якщоце
здійснюєтьсяшляхомнаданняниміншимособаммедичнихдокументівабобудь-
437Юридичні і політичні науки
яких матеріальних носіїв медичної інформації (згідно із ст. 27. Закону України
«Проінформацію»документ–цепередбаченазакономматеріальнаформаодер-
жання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на
папері,магнітній,кіно-,відео-,фотоплівціабонаіншомуносієві5).Згіднозізгада-
ноювжестаттею66КПК,особа,якапровадитьдізнання,слідчий,прокурортасуд
в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі вимагати від підприємств,
установ, організацій, посадових осіб і громадянпред’явленняпредметів і доку-
ментів,якіможутьвстановитинеобхіднівсправіфактичнідані.Виконанняцих
вимогєобов’язковимдлявсіхгромадян,підприємств,установіорганізацій.Вод-
ночас,стаття93ЦПКпередбачаєтимчасовевилученнядоказівдлядослідження
судом.Уразінеподаннябезповажнихпричинписьмовихчиречовихдоказів,що
витребуванісудом,танеповідомленняпричинїхнеподаннясудможепостановити
ухвалупротимчасовевилученняцихдоказівдлядослідженнясудом.Уч.1ст.137
ЦПК«Витребуваннядоказів»передбачається,щодляотриманнядоказівусторін
таіншихосіб,якіучастьусправісудзаїхклопотаннямзобов’язанийвитребувати
такідокази.Томувзазначенихвипадкахправовимобов’язкомпрацівниківсфери
охорони здоров’я є надання відповідним органам влади й посадовим особам
відповіднихмедичнихдокументівабоіншихматеріальнихносіївмедичноїінфор-
маціїпропроведеннямедичногооглядуособинавиявленнязараженняВІЛ,або
захворюваннянаСНІДтайогорезультатів.Відповідно,такаїхповедінканевва-
жатиметьсязлочиномйнекваліфікуватиметьсязаст.132КК.
Перелікподібнихврегульованихзаконодавствомвипадківможебутипродов-
жений.Наприклад,СімейнийкодексУкраїни(ч.ч.1,5ст.30)зобов’язуєосіб,які
подализаявупрореєстраціюшлюбу,повідомитиоднаоднупростансвогоздо-
ров’яівизнаєприхованнятяжкоїхвороби,атакожхвороби,небезпечноїдлядру-
гого з подружжя, їхніх нащадків, підставою для визнання шлюбу недійсним.
Результати такогообстеження є таємницею іповідомляютьсялишеособам, які
подали заяву про реєстрацію шлюбу (ч. 4 ст. 30 Сімейного кодексу)6. Однак,
відшукування вичерпного переліку правових положень, які визначають пра-
вомірністьрозголошеннявідомостейпропроведеннямедичногооглядуособина
виявлення зараженняВІЛ, або захворювання наСНІД та його результатів не є
завданнямданоїроботи.Головне,начомусліднаголоситиузв’язкуізвикладе-
нимвище,єнеобхідністькожногоразупривизначеніознакзлочинностіпередба-
ченоговдиспозиціїст.132ККдіянняспіввідноситийогознормативнимийпра-
вовимиактами,щоненалежатьдокримінальногозаконодавства.Цедаєпідстави
стверджувати,щопосутінорміст.132ККвластива«прихована»бланкетність.
Нагадаємо,щобланкетноюутеоріїкримінальногоправавизнаєтьсядиспозиція,
дляз’ясуваннязмістутаознаквизначеноїякоюзлочинузаконвідсилаєдонорма-
тивнихактів,якінеєзаконамипрокримінальнувідповідальність(законів,ста-
тутів,положень,інструкцій,стандартів,правил,вказівоктощо)7.Однак,самеця
«прихована»бланкетністьнормист.132ККнедозволяєїйналежнимчиномопи-
суватиознакизлочинногорозголошеннявідомостейпропроведеннямедичного
оглядунавиявленнязараженняВІЛ,захворюваннянаСНІД,їхрезультатів.Для
оптимальноговикладувнійцихознаквназвітадиспозиціїст.132ККобов’язко-
вопотрібно,нанашудумку,вказатинане за конність за зна че них в ній діянь.Це
сприятимебільшправильному,точномурозуміннюзгаданоїкримінально-право-
воїзаборони.Вказівкипронезаконність,протиправністьдіяннявстаттяхОсоб-
ливоїчастиниКК(яківміщуютьсязвикористаннямудиспозиціяхслівіслово-
438 Держава і право • Випуск 52
сполучень«незаконно»,«порушенняпорядку»,«бездозволу»ітін.)визначають
необхідністьконкретизаціїознакскладузлочинучереззверненнядоіншихнор-
мативних актів8. Окрім того, що дуже важливо, у такий спосіб законодавцем
недвозначно інформуються всі учасники суспільних відносин про можливість
правомірного,передбаченогойдозволеногозаконом,вчиненняаналогічнихдіянь.
Уподібнихвипадкахсаменеправомірністьдіяння,якавизначаєтьсяпорушенням
суб’єктомпевнихрегулятивнихнорм(правил,указів,статутівтощо)йзумовлю-
ватимесуспільнунебезпечність,і,відповідно,злочинністьйогоповедінки.Таким
чином,уназвійдиспозиціїст.132ККвказівкупрозлочиннедіянняпропонується
викласти як «незаконне розголошення відомостей» (подібним чином, до речі,
зроблено у ст. 145 КК, де ідеться про незаконне розголошення лікарської
таємниці).
Доцільно звернути увагу,що вказівки на обставини, якими усувається зло-
чинність розголошення медичної інформації «розпорошено» по нормативним і
правовимактам,якіналежатьдорізнихгалузейправатанезавждиузгодженіміж
собою.Прицьомунекожнійособі,якавизначенавст.132ККякпотенційний
суб’єктпередбаченоговнійзлочину(медичнийпрацівник,службоваособазакла-
дуохорониздоров’ячидопоміжнийпрацівниктакогозакладу)відомівсіподібні
положення.Цепідвищуєризикпорушеннянеюв своїйпрофесійнійдіяльності
встановленоїзгаданоюстаттеюзаборони.Зазначенаобставиназдатнанегативним
чиномвідбиватисьнапроцесахрегулюванняправовідносинвсферімедициниу
частинізабезпеченнязбереженнямедичноїінформації.Дляокресленнямежпра-
вомірногоповодженнязмедичноюінформацією,ут.ч.іувиглядівідомостейпро
проведеннямедичногооглядуособинавиявленнязараженняВІЛ,абозахворю-
ваннянаСНIДтайогорезультатівдоцільнобулобвсівипадкиправомірного її
розголошенняперерахувативєдиномуакті.Якпозитивнийприкладдоситьчітко-
говизначенняколаобставин,щовиключаютьнезаконністьрозголошеннямедич-
ноїінформаціїможебутинаведеноположенняст.13Етичногокодексуросійсько-
го лікаря, де точно перераховано випадки, коли повідомлення або передача
медичноїінформаціїєправомірними:1)зметоюпрофесійнихконсультацій;2)з
метою проведення наукових досліджень, оцінок ефективності лікувально-оздо-
ровчихпрограм,експертизиякостімедичноїдопомоги,інавчальногопроцесу;3)
коли в лікаря немає іншої можливості попередити заподіяння істотної шкоди
самому пацієнту або оточуючим особам; 4) за рішенням суду9.Окрім того, на
відмінувіданалогічногодокументу,щоєчиннимвУкраїні,Основизаконодавст-
ваРосійськоїФедераціїпроохоронуздоров’ягромадянуст.61наводятьвичерп-
нийпереліквипадківправомірногорозголошеннялікарськоїтаємниці:1)зметою
обслідування й лікування громадянина, не здатного через свій стан висловити
свою волю; 2) при загрозі розповсюдження інфекційних захворювань,масових
отруєньівражень;3)зазапитамиорганівдізнаннятаслідства,прокурорайсуду
у зв’язку із проведенням розслідування або судовим розглядом; 4) у випадку
надання допомоги неповнолітньому у віці до 15 років для інформування його
батьківабозаконнихпредставників;5)занаявностіпідстав,якідозволяютьпри-
пустити,щошкода здоров’югромадянина заподіянаврезультатіпротиправних
дій10.ВважаємозаможливедоповнитиОсновизаконодавстваУкраїнипроохоро-
нуздоров’я(абоіншийбазовийдокумент,якийрегулюватимевідносинивсфері
медичної діяльності в державі – такий, як, скажімо, Медичний кодекс, на
необхідностіухваленняякогонаголошуютьфахівці)подібногородуположення-
439Юридичні і політичні науки
ми.
1.Про за побіган ня захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальнийзахистнаселення:ЗаконУкраїнивід12грудня1991року№1972–XII//ВВР
України.–1992.–№11.–Ст.152.2.Про за твер д жен няметодичнихрекомендаційудос-
коналення організації медичної допомоги хворим наВІЛ-інфекцію/СНІД» (із змінами,
внесенимизгіднозНаказамиМіністерстваохорониздоров’я№173від15.04.2003,№535
від 03.11.2004): наказМіністерства охорони здоров’яУкраїни№ 344 від 15.12.2000 р.
3.Про за побіган нязахворюваннюнасиндромнабутогоімунодефіциту(СНІД)тасоціаль-
нийзахистнаселення:ЗаконУкраїнивід12грудня1991року№1972–XII.–Ст.152.4.
Ос но ви законодавстваУкраїнипроохорону здоров`я: ЗаконУкраїнивід19. 11. 1992р.
№2801–XI//ВВРУкраїни.–1993.–№4.–Ст.19.5. Про інфор мацію:ЗаконУкраїнивід
2жовтня1992року№2657–XII //ВВРУкраїни.–1992.–№48.–Ст.650.6. Сімей ний
кодекс України // ВВР України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135. 7. Криміна ль не право
України:Загальначастина:підручник/Заред.В.В.Сташиса,В.Я.Тація.–К.:Юрінком
Інтер,2007.–С.47.8. Пи ку ров Н.И.Уголовноеправовсистемемежотраслевыхсвязей/
Подред.А.В.Наумова. –Волгоград, 1998. –С. 147.9. Эти че с кий КодексРоссийского
Врача:Утвержден4-ойКонференциейАссоциацииврачейРоссии,ноябрь1994.–[Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступа: http://aidscenter. ru/rus/bio/00005.shtml 10.Ос но вы
законодательстваРоссийскойФедерацииобохранездоровьягражданот22июля1993г.
№5487–І//ВедомостиСъезданародныхдепутатовРоссийскойФедерациииВерховного
СоветаРоссийскойФедерации.–1993.–№33(19августа).
440 Держава і право • Випуск 52
Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА
Г. В. Чеботарьова . Ознаки, що визнаЧають злоЧиннІсть розголошеннЯ вІдомостей про проведеннЯ медиЧного оглЯду на виЯвленнЯ зараженнЯ ВІЛ (ст. 132 КК)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34080 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:34:19Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чеботарьова, Г.В. 2012-06-01T08:36:20Z 2012-06-01T08:36:20Z 2011 Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) / Г.В. Чеботарьова // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 435-440. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34080 Проведено
 аналіз ознак
 злочину,
 що полягає
 в розголошенні
 відомостей
 про проведення
 медичного
 огляду
 особи
 на виявлення
 зараження
 ВІЛ або захворювання
 на СНІД
 та його
 результатів
 (ст.132 КК), визначені
 напрямки
 вирішення
 неоднозначних
 положень,
 що зумовлюють
 злочинність
 форм поведінки
 учасників
 відносин
 зазначеної
 сфери. Проведен
 анализ
 признаков
 разглашения
 сведений
 о проведении
 медицинского
 осмотра
 на выявление
 заражения
 ВИЧ или заболевания
 СПИД и его результатов
 (ст. 132
 УК), определены
 направления
 решения
 неоднозначных
 положений,
 определяющих
 преступность
 форм поведения
 участников
 данных
 правоотношений. The article analyzes the signs of disclosure of a medical examination to detect HIV infection
 or AIDS and their results (Article 132), defined areas for the ambiguous provisions defining
 the crime of behaviors participants of these relations. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) Article published earlier |
| spellingShingle | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) Чеботарьова, Г.В. Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| title | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) |
| title_full | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) |
| title_fullStr | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) |
| title_full_unstemmed | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) |
| title_short | Ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження ВІЛ (ст. 132 КК) |
| title_sort | ознаки, що визначають злочинність розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження віл (ст. 132 кк) |
| topic | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| topic_facet | Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34080 |
| work_keys_str_mv | AT čebotarʹovagv oznakiŝoviznačaûtʹzločinnístʹrozgološennâvídomosteiproprovedennâmedičnogooglâdunaviâvlennâzaražennâvílst132kk |