Історія становлення міжнародного суду ООН

Історія становлення міжнародного суду ООН

Досліджується історія розвитку міжнародного правосуддя та діяльності інституту судової системи на міжнародному рівні, особливості становлення Міжнародного Суду ООН та його попередниці Постійної Палати міжнародного правосуддя в рамках Ліги Націй. Исследуется история развития межд...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2011
1. Verfasser: Терещенко, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schlagworte:
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34085
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Історія становлення міжнародного суду ООН / О.В. Терещенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 530-535. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34085
record_format dspace
spelling Терещенко, О.В.
2012-06-01T08:41:56Z
2012-06-01T08:41:56Z
2011
Історія становлення міжнародного суду ООН / О.В. Терещенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 530-535. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34085
Досліджується історія розвитку міжнародного правосуддя та діяльності інституту судової системи на міжнародному рівні, особливості становлення Міжнародного Суду ООН та його попередниці Постійної Палати міжнародного правосуддя в рамках Ліги Націй.
Исследуется история развития международного правосудия и деятельности института судебной системы на международном уровне, особенности становления Международного Суда ООН и его предшественника Постоянной Палаты международного правосудия в рамках Лиги Наций.
In the article author explores the history of international justice and the judicial system of the institute on the international level.Feature of theformation International Court of Justice and its predecessor the Permanent Court of International Justice by the League of Nations.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Міжнародне право і порівняльне правознавство
Історія становлення міжнародного суду ООН
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Історія становлення міжнародного суду ООН
spellingShingle Історія становлення міжнародного суду ООН
Терещенко, О.В.
Міжнародне право і порівняльне правознавство
title_short Історія становлення міжнародного суду ООН
title_full Історія становлення міжнародного суду ООН
title_fullStr Історія становлення міжнародного суду ООН
title_full_unstemmed Історія становлення міжнародного суду ООН
title_sort історія становлення міжнародного суду оон
author Терещенко, О.В.
author_facet Терещенко, О.В.
topic Міжнародне право і порівняльне правознавство
topic_facet Міжнародне право і порівняльне правознавство
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Досліджується історія розвитку міжнародного правосуддя та діяльності інституту судової системи на міжнародному рівні, особливості становлення Міжнародного Суду ООН та його попередниці Постійної Палати міжнародного правосуддя в рамках Ліги Націй. Исследуется история развития международного правосудия и деятельности института судебной системы на международном уровне, особенности становления Международного Суда ООН и его предшественника Постоянной Палаты международного правосудия в рамках Лиги Наций. In the article author explores the history of international justice and the judicial system of the institute on the international level.Feature of theformation International Court of Justice and its predecessor the Permanent Court of International Justice by the League of Nations.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34085
citation_txt Історія становлення міжнародного суду ООН / О.В. Терещенко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 530-535. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT tereŝenkoov ístoríâstanovlennâmížnarodnogosuduoon
first_indexed 2025-11-26T22:14:27Z
last_indexed 2025-11-26T22:14:27Z
_version_ 1850778301168091136
fulltext О. В. ТЕРЕЩЕНКО. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН Досліджується історія роз вит ку міжна род но го пра во суд дя та діяль ності інсти­ ту ту су до вої си с те ми на міжна род но му рівні, особ ли вості ста нов лен ня Міжна род но го Су ду ООН та йо го по пе ред ниці Постійної Па ла ти міжна род но го пра во суд дя в рам ках Ліги Націй. Клю­чові­ сло­ва:­ історія роз вит ку, суспільні відно си ни, роз гляд спорів, інсти тут пра во суд дя. Ис сле ду ет ся ис то рия раз ви тия меж ду на род но го пра во су дия и де я тель но с ти ин сти ту та су деб ной си с те мы на меж ду на род ном уров не, осо бен но с ти ста нов ле ния Меж ду на род но го Су да ООН и его пред ше ст вен ни ка По сто ян ной Па ла ты меж ду на­ род но го пра во су дия в рам ках Ли ги На ций. Клю­че­вые­ сло­ва: ис то рия раз ви тия, об ще ст вен ные от но ше ния, рас смо т ре ние дел, ин сти тут пра во су дия. In the article author explores the history of international justice and the judicial system of the institute on the international level.Feature of theformation International Court of Justice and its predecessor the Permanent Court of International Justice by the League of Nations. Key­words: History, public relations, settlement of disputes, the institution of justice. Су­час­ний­світ­має­безліч­гло­баль­них­про­блем,­які­слід­вирішу­ва­ти­люд­ст­ву.­ Істо­рич­но­ так­ скла­ло­ся,­ що­ для­ розв’язан­ня­ про­блем­ існу­ють­ міжна­родні­ ор­ганізації­ та­ їх­ струк­ту­ри.­ На­ сьо­го­ден­ня­ ор­ганізації­ ви­с­ту­па­ють­ ініціато­ром­ що­до­підтрим­ки­за­конів­світо­во­го­пра­во­по­ряд­ку. З­на­шої­точ­ку­зо­ру,­роз­гля­да­ю­чи­при­ро­ду­існу­ван­ня­су­час­но­го­Міжна­род­но­го­ су­ду,­як­невід’ємної­скла­до­вої­міжна­род­ної­ор­ганізації,­потрібно­де­таль­но­вив­чи- ти­її­історію­ста­нов­лен­ня­та­роз­вит­ку.­Дослідив­ши­по­хо­д­жен­ня­су­до­вої­си­с­те­ми,­ вив­чив­ши­спра­ви­яки­ми­зай­ма­лись­су­ди,­мож­на­на­да­ти­про­по­зиції­що­до­вдо­с­ко- на­лен­ня­про­га­лин­та­по­кра­щен­ня­спо­собів­вирішен­ня­су­пе­ре­чок,які­ви­ни­ка­ють­в­ ре­зуль­таті­різних­по­глядів­у­суспільстві. Як­відо­мо,­поділ­вла­ди­на­за­ко­но­дав­чу,­ви­ко­нав­чу­і­ту,­яку­ми­досліджуємо­–­ су­до­ву,­ виз­нається­ при­та­ман­ним­ дер­жав­но-пра­во­вих­ до­к­т­ри­нах,­ історія­ яких­ по­чи­нається­з­Ста­ро­дав­нь­о­го­світу­та­ле­жить­в­ос­нові­різних­кон­цепцій­ста­нов- лен­ня­ та­ роз­вит­ку­ пра­во­вої­ дер­жа­ви.­ Це­ витікає­ з­ то­го,­ що­ інте­ре­си­ лю­ди­ни­ завжди­по­тре­бу­ють­за­хи­с­ту.­Як­засвідчує­історія,­що­відсто­ю­ван­ня­вка­за­них­прав­ і­сво­бод­лю­ди­ни­бу­ло­не­завжди­гу­ман­ним.­Певні­пи­тан­ня­за­зда­легідь­вирішу­ва- лись­шля­хом­на­ти­с­ку,­як­на­ок­ре­мих­лю­дей­так­і­на­певні­гру­пи.­Все­це­пов’яза­но­ з­ тим,­ що­ між­ націями­ та­ на­ро­да­ми­ з­ роз­вит­ком­ дер­жав­ності­ між­ пле­ме­на­ми,­ потім­між­об­щи­на­ми­ви­ни­ка­ли­су­пе­реч­ли­вості,­які­пе­ре­ро­с­та­ли­в­су­тич­ки.­Так,­ по­сту­по­во­зі­збільшен­ням­те­ри­торії­ут­во­рю­ва­лись­перші­дер­жа­ви,­так­конфлікти­ на­бу­ли­все­більш­гло­баль­но­го­ха­рак­те­ру.­Війна,­як­ек­с­т­ре­маль­не­яви­ще­суспільно- го­жит­тя,­ існує­в­роз­вит­ку­ми­ру­про­тя­гом­всьо­го­існу­ван­ня­homosapientsapient­ і­ при­зво­дить­до­знач­них­втрат.­Звер­та­ю­чи­ува­гу­на­те,­що­са­мою­надійною­без­пе- кою­ є­ оз­б­роєння,­ то­ стає­ чітко­ зро­зумілою­політи­ка,­ особ­ли­во­ су­час­но­го­ світу.­ 530 Держава і право • Випуск 52 ©­ ТЕ РЕ ЩЕН КО Оль га Ва силівна­ –­ аспірант­ка­ ка­фе­д­ри­ міжна­род­ного­ пра­ва­ Українсько­го­дер­жав­но­го­універ­си­те­ту­фінансів­та­міжна­род­ної­торгівлі Са­ме­війна­та­її­наслідки,­як­яви­ще­спо­ну­кає­люд­ст­во­шу­ка­ти­шля­хи­розв’язан­ня­ конфліктів.­Це­пе­ре­ко­нує,­що­для­то­го,­щоб­вла­да­бу­ла­до­с­ко­налішою­та­ком­пе- тент­ною,­її­по­ча­ли­відо­крем­лю­ва­ти­та­роз­ме­жо­ву­ва­ти­в­уп­равлінні­суспільством. Ідеї,­по­кла­дені­в­ос­но­ву­су­час­но­го­прин­ци­пу­поділу­вла­ди,­ще­в­ан­тичні­ча­си­ роз­гля­да­ли­ся­Ари­с­то­те­лем.­Він,­од­ним­з­пер­ших­ви­су­нув­ ідею­поділу­вла­ди­на­ ви­ко­нав­чу,­за­ко­но­дав­чу­і­су­до­ву,­з­ме­тою­га­рантії­за­кон­ності­і­по­пе­ре­д­жен­ня­мож- ли­вих­ зло­вжи­вань­ у­ дер­жаві.­ Кож­ну­ з­ вла­ди­ пред­став­ляє­ ок­ре­мий­ ор­ган1.­ Цей­ ан­тич­ний­період­дістав­сво­го­про­дов­жен­ня­в­період­се­ред­нь­овіччя.­На­став­но­вий­ етап­відно­син.­Сто­сов­но­до­к­т­ри­наль­них­по­глядів­тра­диційно­вва­жа­ють­«бать­ком­ міжна­род­но­го­пра­ва»­Г.­Гроція.­Він­за­зна­чав,­що­в­юри­с­пру­денції­слід­розрізня­ти­ «при­род­ну,­ незмінну­ ча­с­ти­ну»­ і­ «те,­що­ має­ своїм­ дже­ре­лом­ во­лю».­ Сто­сов­но­ розв’язан­ня­ спо­ру,­ згідно­ з­ та­ким­ ро­зумінням­пред­ме­ту­юри­с­пру­денції,­ істот­не­ зна­чен­ня­ Г.­ Гроцій­ на­да­вав­ за­про­по­но­ва­но­му­ще­Ари­с­то­те­лем­ поділу­ пра­ва­ на­ при­род­не­і­во­ле­ви­яв­ле­не.­Всі­ви­ще­заз­на­чені­до­к­т­ри­нальні­підхо­ди­да­ли­підста­ви­ ос­но­во­по­лож­ни­кам­ «кла­сич­но­го»­ варіан­ту­ те­орії­ поділу­ вла­ди,­ на­зи­ва­ють­ Дж.­ Лок­ка­і­Ш.­Мон­теск’є,­в­юри­дичній­літе­ра­турі,­роз­ро­би­ти­мо­дель­цьо­го­вчен­ня.­ Поділя­ю­чи­ос­новні­по­гля­ди­те­орії­поділу­влад,­ро­зуміючи­си­с­те­му­стри­му­ван­ня­і­ про­ти­ваг,­ вста­но­ви­ли,­що­міри­лом­виз­на­чен­ня­ вірності­ роз­вит­ку­ суспільства­ за­ до­по­мо­гою­дер­жа­ви­бу­де­поділ­вла­ди­на­за­ко­но­дав­чу,­ви­ко­нав­чу­та­су­до­ву­вла­ди. Свій­по­даль­ший­роз­ви­ток­ те­орія­ роз­поділу­ вла­ди­от­ри­ма­ла­ в­ ро­бо­тах­Мон- теск’є.­ На­ йо­го­ дум­ку,­ у­ кожній­ дер­жаві­ є­ три­ ви­ди­ вла­ди:­ вла­да­ за­ко­но­дав­ча,­ вла­да­ви­ко­нав­ча­–­зай­мається­пи­тан­ня­ми­міжна­род­но­го­пра­ва­і­ви­ко­нав­ча­вла­да,­ яка­роз­гля­дає­пи­тан­ня­цивільно­го­пра­ва­(су­до­ва­вла­да). В­си­лу­пер­шої­вла­ди­керівник­дер­жа­ви­або­ус­та­но­ва­ство­рює­за­ко­ни,­тим­ча- сові­ або­ постійні,­ і­ ви­прав­ляє­ або­ ска­со­вує­ існу­ючі­ за­ко­ни.­ У­ чин­ності­ дру­гої­ вла­ди­він­ого­ло­шує­війну­або­ук­ла­дає­мир,­по­си­лає­або­прий­має­послів,­за­без­пе- чує­без­пе­ку,­за­побігає­на­ва­ли.­В­си­лу­тре­тьої­вла­ди­він­ка­рає­зло­чи­ни­і­доз­во­ляє­ зіткнен­ня­при­ват­них­осіб.­Так­су­до­ву­вла­ду­не­слід­з’єдну­ва­ти­ні­з­якою­ча­с­ти­ною­ за­ко­но­дав­чої­ вла­ди,­ це­ пра­ви­ло,­ за­сно­ва­не­ на­ на­яв­ності­ особ­ли­вих­ інте­ресів­ у­ осіб,­що­за­лу­ча­ють­ся­до­су­ду2.­ Не­обхідно­ підкрес­ли­ти,­ що­ пев­ни­ми­ пе­ре­ду­мо­ва­ми­ по­даль­шо­го­ роз­вит­ку­ міжна­род­но­го­ пра­во­суд­дя­ бу­ло­ те,­ що­ на­ по­чат­ку­ XVII­ ст.­ роз­горілась­ за­галь- ноєвро­пейсь­ка­війна.­Ця­війна­бу­ла­пер­шим­міжна­род­ним­конфліктом­за­уча­с­тю­ більшості­дер­жав­тодішньої­Євро­пи.­В­1638­Па­па­і­дансь­кий­ко­роль­за­кли­ка­ли­до­ при­пи­нен­ня­війни.­Два­ро­ки­по­ то­му­ ідею­підтри­мав­німець­кий­Рейх­с­таг,­ який­ зібрав­ся­впер­ше­після­три­ва­лої­пе­ре­рви.­25­груд­ня­1641р.­відбу­ло­ся­підпи­сан­ня­ по­пе­ред­нь­о­го­ мир­но­го­ до­го­во­ру,­ за­ яким­ імпе­ра­тор,­ що­ пред­став­ляв­ та­кож­ Іспанію,­а­з­іншо­го­бо­ку­Швеція­і­Франція­за­яви­ли­про­свою­го­товність­скли­ка­ти­ у­Вест­фальсь­ко­му­місті­Мюн­стері­і­Ос­на­б­рюці­кон­грес­для­ук­ла­ден­ня­за­галь­но­го­ ми­ру.­При­цьо­му­слід­за­зна­чи­ти,­що­для­ук­ла­дан­ня­ми­ру­бу­ла­ви­ко­ри­с­та­на­пра­ця­ Г.­Гроція­«Трак­тат­про­мир­та­війну». Підкрес­лю­ю­чи,­що­на­той­час,­у­ре­зуль­таті­Кон­грес­став­найбільш­пред­став- ниць­кою­ на­ра­дою­ в­ історії­ Євро­пи:­ на­ ньо­му­ бу­ли­ при­сутні­ де­ле­гації­ зі­ 140­ суб’єкта­ми­імперії­ і­38­інших­учас­ників.­Підсум­ком­війни­ста­ло­те,­що­жод­на­з­ дер­жав­ви­я­ви­ла­ся­не­здат­ною­до­мог­ти­ся­по­вно­го­па­ну­ван­ня­на­кон­ти­ненті.­Так,­ Вест­фальсь­кий­трак­тат­від­24.10.1648­р.,­що­оз­на­ме­ну­вав­кінець­трид­ця­тирічної­ війни,­у­яку­бу­ли­втяг­нені­май­же­всі­дер­жа­ви­Євро­пи­і­яка­ве­ла­ся­під­релігійни­ми­ пра­по­ра­ми,­містив­ряд­най­важ­ливіших­по­ло­жень­політич­но­го­і­міжна­род­но-пра- 531Юридичні і політичні науки во­во­го­ха­рак­те­ру,­що­ма­ли­да­ле­ко­сяжні­наслідки­для­Євро­пи3.­Бу­ло­пе­ред­ба­че­но,­ що­мир­по­ви­нен­бу­ти­чес­но­і­не­ухиль­но­до­три­ма­ний­і­збе­ре­же­ний4.Су­часні­істо- ри­ки­ роз­гля­да­ють­ Вест­фальсь­кий­ мир­ як­ подію,­ яка­ за­кла­ла­ ос­но­ви­ су­час­но­го­ світо­во­го­ по­ряд­ку­ –­ поділу­ світу­ на­ національні­ дер­жа­ви­ і­ по­яву,­ пов’яза­них­ з­ цим,­прин­ципів­міжна­род­но­го­пра­ва.­По­сту­по­во­з­прак­ти­кою­ук­ла­дан­ня­міжна- род­них­ мир­них­ до­го­ворів­ по­ча­ло­ роз­ви­ва­ти­ся­ пра­во­суд­дя.­ Як­що­ досліджу­ва­ти­ арбітраж­ у­ су­час­но­му­ ро­зумінні­ цьо­го­ сло­ва,­ то­ він­ впер­ше­ був­ вклю­че­ний­ в­ якості­за­со­бу­мир­но­го­вре­гу­лю­ван­ня­міждер­жав­них­спорів­в­до­го­во­рах­про­друж- бу,­торгівлю­та­навігацію­між­США­і­Ве­ли­ко­бри­танією,­відо­мий­як­до­говір­Джея­ 1794­ р.5­ Згідно­ з­ до­го­во­ром­ бу­ло­ ство­ре­но­ три­ змішані­ комісії­ з­ су­до­ви­ми­ функціями­1)­для­вста­нов­лен­ня­кор­донів­між­США­ і­Ка­на­дою,­2)­для­роз­гля­ду­ по­зовів­ фізич­них­ осіб­ в­ зв’яз­ку­ з­ за­хоп­лен­ням­ торгівель­них­ су­ден­ і­ 3)­ для­ вирішен­ня­ пи­тань­ по­вер­нен­ня­ США­ до­воєнних­ боргів.­ Ли­ше­ тре­тя­ комісія­ не­ спра­ви­ла­ся­ з­ своїми­ за­вдан­ня­ми­ і­ при­пи­ни­ла­ ро­бо­ту.­ Пер­ша­ комісія­ до­би­ла­ся­ од­но­стай­но­го­ вирішен­ня­ при­кор­дон­них­ пи­тань,­ а­ дру­га­ успішно­ спра­ви­ла­ся­ з­ вирішен­ням­565­справ6.­ Під­ впли­вом­ успішної­ ро­бо­ти­ вка­за­них­ комісій­ відро­д­жується­ довіра­ до­ міжна­род­но­го­ арбітра­жу.­ При­род­но,­ що­ США­ на­був­ши­ досвіду­ з­ Ве­ли­ко­бри- танією­в­та­ко­му­вирішенні­справ,­ак­тивніше­інших­дер­жав­вдається­до­вка­за­ної­ фор­ми.­До­ за­вер­шен­ня­ гро­ма­дянсь­кої­ війни­між­США­ і­Ве­ли­ко­бри­танією­бу­ло­ про­ве­де­но­10­арбітражів­(ли­ше­в­одній­змішаній­комісії­бу­ло­прий­ня­то­рішен­ня­з­ 115­по­зовів),­до­1871­р.­–­ще­17­арбітражів­(4­з­євро­пейсь­ки­ми­дер­жа­ва­ми,­13­–­з­ ла­ти­но­а­ме­ри­кансь­ки­ми,­ се­ред­ яких­ ли­ше­ од­на­ аме­ри­ка­но-мек­си­кансь­ка­ комісія­ виріши­ла­більше­2­ти­сяч­по­зовів).­За­цей­період­про­ве­де­но­ще­24­арбітражі­чи­с­то­ євро­пейсь­ких,­ 14­ -євро­пейсь­ко-ла­ти­но-аме­ри­канські,­ 2­ –­ су­то­ ла­ти­но­а­ме­ри- канські,­4­–­су­то­аф­ри­кансь­ких­спра­вах. В­ цей­ же­ період­ ство­рю­ють­ся­ тре­тейські­ су­ди,­ які­ діста­ли­ на­зву­ «змішані­ су­ди»,­що­ і­ бе­руть­ до­ роз­гля­ду­ важкі­ політичні,­ те­ри­торіальні­ пи­тан­ня,­ по­зо­ви­ що­до­за­хоп­лен­ня­ко­раблів,­спра­ви­пов’язані­з­ра­бо­торгівлею.­Ли­ше­су­ди,­які­зна- хо­ди­ли­ся­ в­ Сьер­ра-Ле­о­не­ роз­г­ля­ну­ли­ 535­ справ­ (за­ період­ з­ 1819­ по­ 1866­ р.),­ ре­зуль­та­том­ чо­го­ бу­ло­ звільнен­ня­ 55­ ти­сячі­ рабів7.­ Слід­ за­зна­чи­ти,­що­ суттєве­ зна­чен­ня­для­зміцнен­ня­ролі­міжна­род­но­го­пра­во­суд­дя­ма­ла­«ала­бамсь­ка­спра­ва»,­ по­ якій­ тре­тейсь­ке­ вирішен­ня­ спра­ви­ (між­ США­ і­ Ве­ли­ко­бри­танією)­ ве­лось­ в­ Же­неві­і­за­вер­ши­лось­рішен­ням,­що­Ве­ли­ко­бри­танія­му­сить­ви­пла­ти­ти­США­15,5­ млн.­до­ларів,­що­і­бу­ло­ви­ко­на­но.­До­то­го­ж,­в­другій­по­ло­вині­ХІХ­ст.­ук­ла­де­но­ де­сят­ки­міжна­род­них­арбітраж­них­до­го­ворів,­в­тім­числі­і­в­рам­ках­міжна­род­них­ ор­гані­зацій­(на­при­клад,­ВПС,­в­кон­венції­про­міжна­родні­залізничні­пе­ре­ве­зен­ня­ та­ін.),­в­яких­сто­ро­ни­по­го­д­жу­ють­ся­на­відповідний­роз­гляд­їх­справ.­Ро­бить­ся­ спро­ба­ство­ри­ти­міжна­род­не­арбітраж­не­пра­во.­Ак­тив­но­об­го­во­рю­ють­ся­ініціати- ви­ ство­рен­ня­ постійно­го­ міжна­род­но­го­ су­ду.­ В­ 1892­ р.­ Со­юз­ міжна­род­них­ залізнич­них­пе­ре­ве­зень­ство­рює­Постійний­арбітраж­ний­Суд­і­в­1895­р.­Міжпар- ла­ментсь­кий­Со­юз,­прий­має­ре­зо­люцію­про­ство­рен­ня­Міжна­род­но­го­тре­тейсь- ко­го­су­ду. Га­азь­ка­кон­венція­у­1899­році­за­про­по­ну­ва­ла­зовсім­но­вий­спосіб­міжна­род- но­го­слідства­що­до­вирішен­ня­спорів.­Ті­дер­жа­ви,­які­ма­ють­між­со­бою­пев­ний­ конфлікт,­ оби­ра­ють­ кож­на­ по­ одній­ ней­т­ральній­ дер­жаві,­ кож­на­ з­ 4-х­ дер­жав­ (двох­що­спе­ре­ча­ють­ся­ і­двох­ней­т­раль­них)­при­зна­чає­по­од­но­му­чле­ну­слідчої­ комісії­(при­яких­мо­жуть­скла­да­ти­ся­помічни­ки,­се­к­ре­тарі,­юри­с­кон­суль­ти­то­що);­ 532 Держава і право • Випуск 52 потім­4­коміса­ра­ви­би­ра­ють­п’ято­му­ней­т­раль­ну­дер­жа­ву,­яка­від­се­бе­при­зна­чає­ коміса­ра.­Склад­комісії­та­ким­чи­ном­з­5­членів­є­слідчою­комісією,­во­на­дослі- джу­­ва­ла­всі­об­ста­ви­ни­спо­ру­і­пред­став­ляє­свою­до­повідь­су­пе­реч­ли­вим­дер­жа- вам.­Ця­до­повідь­не­є­тре­тейсь­ким­рішен­ням,­а­ли­ше­до­повіддю­слідчої­комісії­ про­фак­тичні­об­ста­ви­ни­пред­ме­та­спо­ру;­спе­ре­ча­ю­чись,­дер­жа­ви­мо­жуть­або­самі­ дип­ло­ма­тич­ним­шля­хом­ виріши­ти­ спір­ на­ підставі­ до­повіді,­ або­ пе­ре­да­ти­ йо­го­ тре­тейсь­ко­му­су­ду.­Для­тре­тейсь­ко­го­су­ду­між­дер­жа­ва­ми­Га­азь­ка­кон­венція­1899­ ро­ку­ вста­но­ви­ла­ три­ ти­пи­ і­ до­клад­но­роз­ро­би­ла­по­ря­док­ су­до­чин­ст­ва.­ Згідно­ з­ нею:­1)­кож­на­фізич­на­або­юри­дич­на­осо­ба­мо­же­бу­ти­об­ра­на­су­пе­реч­ли­ви­ми­дер- жа­ва­ми­в­тре­тейські­су­ди;­2)­дер­жа­ви­мо­жуть­пе­ре­да­ти­роз­гляд­спра­ви­ко­легіаль- но­му­су­ду,­кож­на­сто­ро­на­ви­би­рає­по­два­арбітри,­в­той­час­арбітри­оби­ра­ють­собі­ су­пер­арбітра;­3)­в­Га­азі­за­сно­вується­Постійний­міжна­род­ний­тре­тейсь­кий­суд. Про­це­ду­рою­ро­бо­ти­Постійно­го­міжна­род­но­го­тре­тейсь­ко­го­су­ду­бу­ло­те,­що­ кож­на­з­до­говірних­дер­жав­ре­ко­мен­дує­не­більше­чо­ти­рь­ох­осіб,­як­членів­цьо­го­ три­бу­на­лу.­У­разі­зіткнен­ня,­сто­ро­ни,­які­ма­ють­між­со­бою­су­пе­реч­ки,­ви­би­ра­ють­ те­чис­ло­членів­три­бу­на­лу,­яке­во­ни­ба­жа­ють­ма­ти,­та­ким­чи­ном­і­скла­дав­ся­тре- тейсь­кий­суд.­ В­ до­к­т­ри­наль­но­му­ підході­ А.Я.­ Ка­пу­с­ти­на­ ствер­д­жує,­ що­ Постійна­ па­ла­та­ тре­тейсь­ко­го­су­ду,­яка­бу­ла­за­сно­ва­на­на­ос­нові­Га­азь­ких­кон­венцій­1899­і­1907­ рр.,­не­існу­ва­ла­як­суд,­на­її­точ­ку­зо­ру,­оскільки­на­справді­ніяко­го­су­ду­не­бу­ло,­а­ був­ли­ше­спи­сок­лю­дей,­з­яких­сто­ро­ни,­які­спе­ре­ча­ють­ся,­мо­жуть­оби­ра­ти­собі­ арбітрів.­ Крім­ то­го,­ як­ за­зна­чає­ ав­тор,­ ви­раз­ «постійна»­ у­ сло­во­спо­лу­ченні­ «постійна­ па­ла­та»­фак­тич­но­ не­має­ відно­шен­ня­ до­ су­ду,­ а­ ли­ше­до­ йо­го­ се­к­ре- таріату,­який­зна­хо­дить­ся­в­Га­азі­в­Па­лаці­ми­ру8.­ Але,­на­на­шу­дум­ку,­Постійна­па­ла­та­тре­тейсь­ко­го­су­ду­відігра­ла­ве­ли­ку­роль­ у­роз­вит­ку­міжна­род­но­го­пра­во­суд­дя.­Цей­су­до­вий­ор­ган­мав­як­свою­струк­ту­ру,­ так­і­ро­гля­дав­су­дові­спра­ви.­Інша­річ,­що­за­20­років­сво­го­існу­ван­ня­суд­провів­ ли­ше­15­арбітражів9.­І­то­му­влас­не,­досвід­цієї­ро­бо­ти­був­над­зви­чай­но­ко­ри­сним­ для­відпра­цю­ван­ня­ме­ханізму­прий­нят­тя­рішень­на­ступ­них­су­до­вих­ус­та­нов. Третім­кро­ком­що­до­ре­фор­ми­міжна­род­но­го­су­до­чин­ст­ва­бу­ло­ство­рен­ня­Ліги­ Націй.­Ця­ ідея­ши­ро­ко­об­го­во­рю­ва­лась­у­всьо­му­світі.­Відповідно­пе­ред­Лігою­ Націй­ста­ви­ли­ся­цілі­підтрим­ки­ми­ру­та­роз­вит­ку­між­усіма­дер­жа­ва­ми­світу.­Це­ бу­ло­прин­ци­по­во­но­вим­досвідом­у­міжна­родній­дип­ло­матії,­яка­раніше­слу­жи­ла­ інте­ре­сам­ кількох­ ве­ли­ких­ дер­жав,­що­ доміну­ва­ли­ на­ світовій­ арені.­Упер­ше­ в­ міжна­род­но-пра­вовій­ прак­тиці­ бу­ло­ прий­ня­то­ рішен­ня­ про­ ство­рен­ня­ пер­шої­ міжна­род­ної­ор­ганізації,­що­ма­ла­політич­ну­спря­мо­ваність­і­ви­с­ту­па­ла­га­ран­том­ Вер­сальсь­ко-Ва­шинг­тонсь­кої­си­с­те­ми­–­Ліги­Націй­(1919­р.­до­1946­р.)10.­ На­ос­нові­Ста­ту­ту­Лігу­Націй,­який­на­був­чин­ності­10­січня­1920­ро­ку,­бу­ло­ ство­ре­но­ ор­ган,­ який­ бу­де­ зай­ма­тись­ всіма­ спо­ра­ми­ міжна­род­но­го­ ха­рак­те­ру,­ да­ва­ти­та­кож­кон­суль­та­тивні­вис­нов­ки­з­усіх­пи­тань,­які­бу­дуть­вне­сені­до­неї11.­ Цим­су­до­вим­ор­га­ном­бу­де­яв­ля­ти­ся­Постійна­Па­ла­та­Міжна­род­но­го­Пра­во­суд­дя,­ що­фак­тич­но­ста­ло­по­чат­ком­но­вої,­су­час­ної­історії­су­до­во­го­роз­гля­ду­міжна­род- них­ спорів­на­постійній­ ос­нові.­Па­ла­та­пра­во­суд­дя­ скла­да­ла­ся­ з­ 11,­ потім­ з­ 15­ суддів,­ які­ оби­ра­ли­ся­ Ра­дою­ та­Асам­б­леєю­Ліги­Націй­ на­ 9­ років.­Юри­с­дикції­ па­ла­ти­ підля­га­ли­ спо­ри­ між­ дер­жа­ва­ми,­ до­б­ровільно­ пе­ре­дані­ сто­ро­на­ми­ на­ її­ роз­гляд,­а­та­кож­спо­ри,­які­згідно­з­чин­ни­ми­до­го­во­ра­ми­і­кон­венціями­підля­га­ли­ роз­гля­ду­па­ла­ти.­Крім­доз­во­лу­су­пе­ре­чок­між­дер­жа­ва­ми,­во­на­мог­ла­ви­но­си­ти­ кон­суль­та­тивні­вис­нов­ки­за­за­пи­та­ми­Ра­ди­та­Асам­б­леї­Ліги­Націй.­На­ос­нові­ст.­ 533Юридичні і політичні науки 30­Ста­ту­ту,­Па­ла­та­са­ма­ви­ро­би­ла­свій­Рег­ла­мент­су­до­чин­ст­ва,­який­прий­ня­ла­24­ бе­рез­ня­1922­р.­Рег­ла­мент­двічі­пе­ре­гля­дав­ся:­в­1926­і­1936­рр.­З­ча­сом,­за­вдя­ки­ по­ста­но­вам­різних­міжна­род­них­до­го­ворів­бу­ла­роз­ши­ре­на­юри­с­дикція­Па­ла­ти.­ Бу­ло­ук­ла­де­но­по­над­175­та­ких­до­го­ворів­і­по­над­500­до­ку­ментів,­які­тор­ка­ли­ся­ юри­с­дикції­ Постійної­ па­ла­ти­ міжна­род­но­го­ пра­во­суд­дя.­ Ли­ше­ три­ дер­жа­ви­ не­ виз­на­ли­юри­с­дикцію­Па­ла­ти­ (Йе­мен,­Не­пал,­Са­удівська­Аравія)12.­Пер­ша­сесія­ Па­ла­ти­відбу­ла­ся­в­Га­азі­в­1922­р.­Три­ва­ла­ро­бо­та­Па­ла­ти­до­то­го,­як­Німеч­чи­на­ вдер­лась­в­Нідер­лан­ди­в­1940­р.­щорічно­скли­ка­ло­ся­кілька­ сесій.­ З­65­ спорів,­ пе­ре­да­них­на­роз­гляд­Па­ла­ти­бу­ло­прий­ня­то­32­рішен­ня,­да­но­27­кон­суль­та­тив­них­ вис­нов­ки­ і­більше­200­роз­по­ря­д­жень.­Па­ла­та­вре­гу­лю­ва­ла­чи­сельні­міжна­родні­ спо­ри,­які­не­вда­ва­ло­ся­вре­гу­лю­ва­ти­дер­жа­вам­са­мостійно.­Рішен­ня­і­кон­суль­та- тивні­вис­нов­ки­Па­ла­ти­ста­ли­цінним­вне­ском­в­роз­ви­ток­міжна­род­но­го­пра­ва.­На­ них­і­сьо­годні­по­си­ла­ють­ся­вчені­і­прак­ти­ки. По­зи­тив­на­діяльність­Постійної­па­ла­ти­міжна­род­но­го­пра­во­суд­дя­вик­ли­ка­ла­ в­дер­жав­довіру­до­су­до­вої­фор­ми­вирішен­ня­про­блем­і­во­ни­по­ча­ли­ство­рю­ва­ти­ до­дат­ко­во­су­дові­ус­та­но­ви­на­тим­ча­совій­чи­постійній­ос­нові.­Так,­ вра­хо­ву­ю­чи­ кількість­про­блем,­що­ви­ник­ли­між­Німеч­чи­ною­і­Поль­щею­після­пер­шої­світо­вої­ війни,­ бу­ли­ збе­ре­жені­ Верх­нь­осілезь­кий­ арбітраж­ний­ суд­ і­ Верх­нь­осілезь­ка­ зміша­на­Комісія.­Ра­зом­во­ни­роз­г­ля­ну­ли­біля­4­тис.­справ­і­прий­ня­ли­відповідні­ рішен­ня­і­біля­3,5­тис.­кон­суль­та­тив­них­вис­нов­ки.В­1927­р.­Асам­б­лея­Ліги­Націй­ ство­рює­Адміністра­тив­ний­Суд­Ліги­Націй­для­роз­гля­ду­пре­тензій­по­са­до­вих­осіб­ і­служ­бовців­се­к­ре­таріату­і­Міжна­род­но­го­бю­ро­праці13.­ Після­по­чат­ку­дру­гої­світо­вої­війни­в­1939­році­Ліга­Націй­фак­тич­но­при­пи- ни­ла­своє­існу­ван­ня­то­му,­що­нею­не­бу­ло­ви­ко­на­но­розв’язан­ня­спорів­міжна­род- но­го­ ха­рак­те­ру,­ а­ її­ су­до­вий­ ор­ган­ не­ зміг­ ви­ко­на­ти­ функцію­ роз­гля­ду­ та­ких­ спорів.­ Після­ закінчен­ня­ ІІ­ світо­вої­ війни­ суспільство­ по­тре­бу­ва­ло­ ство­рен­ня­ но­во­го­ міжна­род­но­го­ ор­га­ну.­ Так,­ на­ ос­нові­ зустрічі­ лідерів­ ве­ли­кої­ трійки­ –­ Черчіля,­Руз­вель­та­і­Сталіна,­на­якій­бу­ла­роз­роб­ле­на­стра­тегія­при­свя­че­на­світо- во­му­по­ряд­ку,­яка­ма­ла­вста­но­ви­ти­ся­після­війни.­Та­кож,­під­час­кон­фе­ренції­бу­ла­ сфор­му­ль­о­ва­на­ іде­о­логія­ Ор­ганізації­ Об’єдна­них­ Націй,­ яка­ ста­ла­ сим­во­лом­ і­ фор­маль­ним­ га­ран­том­ після­воєнно­го­ світо­у­с­т­рою.­ І­ як­ логічне­ за­вер­шен­ня­ був­ ство­ре­ний­Міжна­род­ний­Суд­ООН.­ Го­ло­вною­ме­тою­ яко­го­ є­ вирішен­ня­ спорів­ між­дер­жа­ва­ми.­Та­кож­суд­роз­гля­дає­спра­ви,­пов’язані­з­військо­ви­ми­зло­чи­на­ми,­ не­за­кон­ним­ втру­чан­ням­ дер­жав­ і­ етнічних­ чи­с­ток,­ зо­к­ре­ма­ й­ інші­ юри­дичні­ справи. З­ог­ля­ду­на­ви­ще­за­зна­че­не,­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­по­нят­тя­міжна­род- но­го­пра­во­суд­дя­перш­за­все­пра­во­ве­і­за­сно­ва­не­на­дже­ре­лах­міжна­род­но­го­пра- ва.­То­му­йо­го­рішен­ня­і­ос­новні­еле­мен­ти­спи­ра­ють­ся­на­відповідні­пра­вові­нор- ми.­Особ­ливістю­пра­во­суд­дя­ є­ те,­що­ во­но­ здійснюється­ тільки­ за­ ви­нят­ко­вою­ ком­пе­тенцією­ су­ду,­ що­ роз­гля­дає­ спо­ри­ між­ суб’єкта­ми­ міжна­род­но­го­ пра­ва.­ Не­мож­на­ знех­ту­ва­ти­ тим­ фак­том,­ що­ історія­ міжнаціональ­них­ судів­ щільно­ пов’яза­на­з­історією­міжна­род­но­го­пра­ва.­І­ут­во­рен­ня­Міжна­род­но­го­Су­ду­ООН­є­ ре­зуль­та­том­праці­ба­га­ть­ох­по­колінь­та­є­до­сяг­нен­ням­всьо­го­люд­ст­ва.­ 1.­Ари с то тель.­Со­чи­не­ния:­В­4­т.­Т.­4:­По­ли­ти­ка.­–­М.:­Мысль,­1983.­–­С.­376-644.­ 2. Язык­ори­ги­на­ла:­фран­цузь­кий,­пер.­А.­Г.­Горн­фельд.­На­зва­ние­в­ори­ги­на­ле:­De­l’esprit­ des­lois.–­Опубл.:­1772.­Ис­точ­ник:­Мон­тескье­Шарль­Луи.­Из­бран­ные­про­из­ве­де­ния­«О­ ду­хе­за­ко­нов»­/­Общ.­ред.­и­вступ.­ст.­М.­П.­Ба­с­ки­на.­–­М.:­Гос­ли­тиз­дат,­1955.­3.­Ан це­ 534 Держава і право • Випуск 52 ле вич Г.О., По кре щук О.О.­Міжна­род­не­публічне­пра­во:­Підруч­ник­/­Під­ред.­Г.О.­Ан­це- ле­ви­ча.­–К.:­Алер­та,­2005.­–­С.­34. 4.­Дмитрієв А.І., Мац ко А.С., Му равй ов В.І.­Міжна- род­не­публічне­пра­во:­Навч.­посіб.­/­Відп.­ред.­Ю.С.­Шем­шу­чен­ко,­Л.В.­Гу­берсь­кий.­–­ К.:­Юрінком­Інтер,­2001.­–­С.­30.­5.­Меж ду на род ное­пра­во:­Учеб­ник­ /­Под­общ.­ред.­ А.Я.­Ка­пу­с­ти­на.­–­М.:­Гар­да­ри­ки,­2008.­–­С.­364. 6. Бут ке вич В.Г., Ми цик В.В., За до­ рожній О.В.­Міжна­род­не­пра­во.­Ос­но­ви­те­орії:­Підруч­ник­/­За­ред.­В.Г.­Бут­ке­ви­ча.­–­К.:­ Либідь,­2002.­–­С.­507. 7. Там­са­мо. –­С.­508. 8.­Бут ке вич В.Г., Ми цик В.В., За до рож­ ній О.В.­Цит.­пра­ця.­–­С.­368.­9.­Меж ду на род ное пра­во:­учеб­ник­ /­под­общ.­Ред.­А.Я.­ Ка­пу­с­ти­на.­–­С.­508. 10.­Міжна род не­пра­во:­Підруч­ник­/­Ліпкан­В.А.,­Ан­ти­пен­ко­В.Ф.,­ Аку­лов­С.О.­та­ ін.­ /­Заг.­ред.­В.А.­Ліпка­на.­–­К.:­КНТ,­2009.­–­С.­45. 11.­Дмитрієв А.­ Інсти­тут­постійно­го­ней­т­раліте­ту­в­міжна­род­но­му­праві:­Мо­но­графія.­–­К.:­ТОВ­Юри- дич­на­дум­ка,­2005.­–С.­284-285. 12.­Бут ке вич В.Г., Ми цик В.В., За до рожній О.В.­Цит.­ пра­ця.­–­С.­510. 13.­Там­са­мо.­–­С.­511. 535Юридичні і політичні науки Розділ 9. МІЖНАРОДНЕ ПРАВО І  ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО О. В. Терещенко. ІсторІЯ становленнЯ МІжнародного Суду ООН

Ähnliche Einträge