Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі

Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі

Розкриваються особливості дії в часі нормативно-правових актів Стародавньої Римської держави, що стали першоосновою сучасних принципів дії нормативно-правових актів у часі....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Мазан, Л.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Назва видання:Держава і право
Теми:
Теорія держави і права
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34094
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-340942025-02-23T18:00:22Z Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі Мазан, Л.М. Теорія держави і права Розкриваються особливості дії в часі нормативно-правових актів Стародавньої Римської держави, що стали першоосновою сучасних принципів дії нормативно-правових актів у часі. Раскрываются особенности действия во времени нормативно-правовых актов древнего Римского государства, ставшие первоосновой современных принципов действия нормативно-правовых актов во времени. The article describes the features of the action in time of normative-legal acts of the Ancient Roman Empire, which became the primary basis of modern principles action of the normative-legal acts in time. 2011 Article Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Теорія держави і права
Теорія держави і права
spellingShingle Теорія держави і права
Теорія держави і права
Мазан, Л.М.
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
Держава і право
description Розкриваються особливості дії в часі нормативно-правових актів Стародавньої Римської держави, що стали першоосновою сучасних принципів дії нормативно-правових актів у часі.
format Article
author Мазан, Л.М.
author_facet Мазан, Л.М.
author_sort Мазан, Л.М.
title Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
title_short Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
title_full Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
title_fullStr Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
title_full_unstemmed Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
title_sort дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в стародавній римській державі
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2011
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094
citation_txt Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT mazanlm díâzakonívtaínšihnormativnopravovihaktívučasívstarodavníjrimsʹkíjderžaví
first_indexed 2025-11-24T07:28:19Z
last_indexed 2025-11-24T07:28:19Z
_version_ 1849655871921979392
fulltext Л. М. МАЗАН. ДІЯ ЗАКОНІВ ТА ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ЧАСІ В СТАРОДАВНІЙ РИМСЬКІЙ ДЕРЖАВІ Роз кри ва ють ся особ ли вості дії в часі нор ма тив но­пра во вих актів Ста ро дав ньої Римсь кої дер жа ви, що ста ли пер шо ос но вою су час них прин ципів дії нор ма тив но­пра во­ вих актів у часі. Клю­чові­сло­ва:­нор ма тив но­пра во вий акт, за кон, дія за ко ну на май бутній час. Раскры ва ют ся осо бен но с ти дей ст вия во вре ме ни нор ма тив но­пра во вых ак тов древ не го Рим ско го го су дар ст ва, став шие пер во ос но вой со вре мен ных прин ци пов дей ст­ вия нор ма тив но­пра во вых ак тов во вре ме ни. Клю­че­вые­ сло­ва:­ нор ма тив но­пра во вой акт, за кон, дей ст вие за ко на на бу ду щее вре мя. The article describes the features of the action in time of normative­legal acts of the Ancient Roman Empire, which became the primary basis of modern principles action of the normative­legal acts in time. Key­words: the normative­legal act, the law, the law applies to the future. Нор­ма­тив­но-пра­во­вий­акт­–­офіційний­до­ку­мент,­прий­ня­тий­упов­но­ва­же­ни­ми­ суб’єкта­ми­ пра­во­твор­чості,­ що­ вста­нов­лює,­ змінює,­ при­пи­няє­ чи­ кон­кре­ти­зує­ пра­вові­нор­ми,­містить­роз­по­ря­д­жен­ня­за­галь­но­го­ха­рак­те­ру­й­постійної­дії,­роз- ра­хо­ва­ний­ на­ ба­га­то­ра­зо­ве­ за­сто­су­ван­ня­ та­ прий­мається­ з­ ме­тою­ ре­гу­лю­ван­ня­ суспільних­відно­син.­Вста­нов­лен­ня­меж­йо­го­дії­є­не­обхідною­умо­вою­за­без­пе- чен­ня­пра­вомірності­ви­ко­ри­с­тан­ня­і­за­сто­су­ван­ня­при­писів,­що­містять­ся­в­са­мо- му­ акті.­ Дія­ нор­ма­тив­но-пра­во­во­го­ ак­та­ –­ це­ фор­маль­на­ мож­ливість­ йо­го­ здійснен­ня­у­відповідно­му­ча­со­во­му­па­ра­метрі,­про­сторі­та­по­ши­рен­ня­на­пев­не­ ко­ло­ осіб.­Навіть­ ко­ли­час­ дії­ нор­ма­тив­но-пра­во­во­го­ ак­та­не­ об­ме­же­ний,­ це­не­ оз­на­чає,­що­ він­не­ за­ле­жить­ від­ньо­го,­ оскільки­фак­ти,­ до­ яких­ за­сто­со­вується­ нор­ма­тив­но-пра­во­вий­акт,­відбу­ва­ють­ся­завжди­у­виз­на­че­ний­час. В­часі­та­кож­діють­нор­ми­мо­ралі,­зви­чаї­та­інші­нор­ми,­про­те,­за­зви­чай­для­ них­прак­тич­но­не­мож­ли­во­вста­но­ви­ти­ча­сові­межі.­То­му­про­бле­ма­ви­бо­ру­між­ ста­рим­ та­ но­вим­ зви­чаєм­ прак­тич­но­ не­ існу­ва­ла,­ а­ те­о­ре­тич­но­ вирішен­ню­ не­ підля­гає.­У­свою­чер­гу­про­бле­ма­ви­бо­ру­між­ста­рим­і­но­вим­за­ко­ном,­чи­іншим­ нор­ма­тив­но-пра­во­вим­ак­том,­ви­да­ним­дер­жа­вою,­має­ве­ли­ке­прак­тич­не­і­те­о­ре- тич­не­зна­чен­ня.­Для­за­ко­ну­ми­мо­же­мо­виз­на­чи­ти­йо­го­по­чат­ко­ву­і­кінце­ву­ме­жу­ дії­в­часі,­хоч­це­і­не­завжди­бу­ває­про­стим­за­вдан­ням. Про­бле­ма­ досліджен­ня­ дії­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ актів­ в­ часі­ ак­ту­аль­на­ і­ в­ умо­вах­сьо­го­ден­ня,­оскільки­нор­ма­тив­но-пра­вові­ак­ти­за­сто­со­ву­ють­ся­до­відно- син,­що­ма­ють­місце­в­період­від­вве­ден­ня­їх­в­дію­до­втра­ти­ни­ми­си­ли.­Для­то­го,­ щоб­ зро­зуміти­ будь­ яку­ про­бле­му,­ не­ ли­ше­ пра­во­ву,­ не­обхідно­ по­чи­на­ти­ з­ її­ «коріння»,­з­за­ро­д­жен­ня­са­мої­ідеї,­вив­чен­ня­по­сту­по­во­го­її­роз­вит­ку­від­са­мо­го­ по­чат­ку­до­те­перішньо­го­ча­су. Вив­чен­ня­історії­роз­вит­ку­інсти­ту­ту­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі­має­ суттєве­ зна­чен­ня­для­ро­зуміння­ба­га­ть­ох­те­о­ре­тич­них­ і­прак­тич­них­пи­тань,­що­ ви­ни­ка­ють­ при­ ре­алізації­ норм­ пра­ва.­ Фор­му­ван­ня­ пра­во­вих­ си­с­тем­ ба­га­ть­ох­ 65Юридичні і політичні науки ©­МА ЗАН Ла ри са Ми хайлівна­–­аспірант­ка­ка­фе­д­ри­те­орії­та­історії­дер­жа­ви­і­пра­ва­ Інсти­ту­ту­ політо­логії­ та­ пра­ва­ Національ­но­го­ пе­да­гогічно­го­ універ­си­те­ту­ імені­ М.П.­Дра­го­ма­но­ва су­час­них­країн­світу­тісно­пов’яза­но­з­впли­вом­західної­тра­диції­пра­ва.­Ство­рен- ня­ча­со­вої­те­орії­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі­в­західній­пра­вовій­си­с­темі­ відно­сить­ся­до­періоду­існу­ван­ня­Римсь­кої­імперії. Си­с­те­ма­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­постійно­пе­ре­бу­ває­на­стадії­ево­люційно- го­роз­вит­ку.­Це­ж­сто­сується­й­про­бле­ми­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі,­яка­ має­істо­ричні­ви­то­ки­ще­з­Ста­ро­дав­нь­о­го­Ри­му.­Ще­тоді­ви­ник­прин­цип­зво­рот­ної­ дії­за­ко­ну­в­часі,­який­став­похідним­на­пря­мом­роз­вит­ку­про­бле­ма­ти­ки­дії­за­ко­ну­ в­часі.­За­ну­рю­ю­чись­в­Ан­тичність­мож­на­знай­ти­за­род­ки­всіх­су­час­них­те­орій,­які­ слу­гу­ва­ли­та­про­дов­жу­ють­слу­гу­ва­ти­ос­но­вою­та­пер­шо­д­же­ре­ла­ми­досліджен­ня­ та­тво­рен­ня­пра­во­вих­явищ,­прин­ципів,­норм,­юри­дич­них­фактів­та­са­мо­го­пра­ва.­ Пер­ша­згад­ка­про­дію­за­ко­ну­в­часі­містить­ся­в­про­мо­вах­Мар­ка­Тулія­Ци­це­ро­на:­ Lex­prospicit,­non­respicit­–­за­кон­ди­вить­ся­впе­ред,­а­не­на­зад;­за­кон­не­має­зво­рот- ної­ си­ли1.­Од­нак,­ у­ відповідності­ з­ існу­ю­чи­ми­ тоді­ по­гля­да­ми­ на­ пра­во,­ як­ на­ про­цес­но­вий,­за­кон­не­підля­гав­за­сто­су­ван­ню­до­за­вер­ше­них­справ,­але­за­сто­со- ву­вав­ся­до­всіх­справ,­що­зна­хо­ди­лись­в­про­ва­д­женні,­не­за­леж­но­від­ча­су­ви­ник- нен­ня­відно­син,­які­вирішу­ють­ся.­Прак­тич­но­це­оз­на­ча­ло,­що­в­ба­га­ть­ох­ви­пад­ках­ ма­ла­місце­зво­рот­на­дія­за­ко­ну2. Го­ло­вни­ми­ різно­ви­да­ми­ за­конів,­ тоб­то­ актів,­ що­ ма­ли­ най­ви­щу­ юри­дич­ну­ си­лу­ бу­ли:­ 1)­ по­ста­но­ви­ на­род­них­ зборів;­ 2)­ се­на­тус-кон­суль­ти;­ 3)­ кон­сти­туції­ імпе­ра­торів. Са­ма­ран­ня­те­о­ре­тич­на­роз­роб­ка­пи­тан­ня­дії­за­конів­у­часі­на­ле­жить­се­ред­нь- овічним­юри­с­там,­які­зро­би­ли­цен­т­ром­сво­го­досліджен­ня­за­кон.­Пев­на­річ,­во­ни­ ро­зуміли,­що­прин­цип­не­зво­рот­ності­за­ко­ну­не­мож­на­за­ли­ша­ти­по­за­ува­гою­та­ відво­ди­ти­ йо­му­ не­знач­не­ місце­ в­ кон­тексті­ пра­во­вих­ вчень,­ оскільки­ в­ та­ко­му­ ви­гляді­він­мо­же­ви­клю­ча­ти­роз­ви­ток­пра­ва. Вод­но­час,­ дія­ за­конів­ та­ інших­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ актів­ в­ часі,­ в­ період­ Римсь­кої­ імперії,­ як­ пред­мет­ на­уко­во­го­ пізнан­ня,­ на­уков­ця­ми­ досліджу­ва­лась­ ли­ше­по­вер­хо­во,­в­ос­нов­но­му­в­кон­тексті­роз­крит­тя­публічно-пра­во­во­го­по­ряд­ку­ в­Ста­ро­дав­нь­о­му­Римі. Ми­ спро­буємо­ досліди­ти­ за­ро­д­жен­ня­ та­ роз­ви­ток­ кон­цеп­ту­аль­них­ за­сад­ дії­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі,­за­ну­рю­ю­чись­в­історію­римсь­ко­го­пра­ва,­яке,­ на­сьо­годнішній­день,­є­ос­но­вою­ро­зуміння­ба­га­ть­ох­га­лу­зей­пра­ва,­підґрун­тям­ ста­нов­лен­ня­ юри­дич­ної­ терміно­логії­ і­ юри­дич­но­го­ мис­лен­ня­ та­ яв­ляє­ со­бою­ ос­но­ву­су­час­них­за­галь­но­людсь­ких­прин­ципів­пра­ва. Як­за­зна­чає­О.А.­Омель­чен­ко,­в­римсь­ко­му­праві­за­ко­ном­вва­жа­лось­спеціаль- не­ і­ кон­крет­не­ в­ пра­во­во­му­ відно­шенні­ ви­ра­жен­ня­ су­ве­рен­ної­ волі­ римсь­ко­го­ на­ро­ду,­ре­алізо­ва­не­че­рез­сфор­мо­вані­дер­жавні­по­ста­но­ви3.­По­ста­но­ви­(за­ко­но- про­ек­ти)­ ви­но­си­ли­ся­ на­ об­го­во­рен­ня­ на­род­них­ зборів­ магістра­та­ми.­ Ви­дан­ня­ за­ко­ну­обов’яз­ко­во­по­вин­но­бу­ло­здійсню­ва­тись­у­відо­мо­му­по­ряд­ку.­ Ініціати­ва­ за­ко­ну­по­хо­дить­завжди­від­яко­го-не­будь­магістра­та;­при­ват­на­осо­ба­не­ма­ла­пра- ва­ви­но­си­ти­за­ко­но­про­ект­на­на­род­не­зібран­ня.­Про­ект­за­ко­ну­по­ви­нен­бу­ти­йо­го­ ініціато­ром­–­магістра­том­–­оп­ри­люд­не­ний,­тоб­то­ви­с­тав­ле­ний­на­фо­румі,­в­край- нь­о­му­ви­пад­ку­за­ trinundinum­(тоб­то­за­24­дні)­до­дня­то­го­на­род­но­го­зібран­ня,­ ко­ли­він­бу­де­го­ло­су­ва­ти­ся.­Про­тя­гом­цьо­го­trinundinum­про­ект­уже­не­мо­же­бу­ти­ зміне­ний.­В­проміжку­магістрат­мо­же­ зби­ра­ти­ contiones­ з­ме­тою­оз­най­ом­лен­ня­ на­ро­ду­з­про­ек­том­і­для­то­го,­щоб­на­ла­ш­ту­ва­ти­дум­ку­гро­ма­дян­на­йо­го­ко­ристь4. Після­ ого­ло­шен­ня­ за­ко­но­про­ек­ту­ відбу­ва­лось­ відкри­те­ го­ло­су­ван­ня.­ Тек­с­ти­ прий­ня­тих­за­конів­виріза­лись­на­де­рев’яних­чи­ме­та­ле­вих­до­шках­і­ви­с­тав­ля­лись­ 66 Держава і право • Випуск 52 на­при­люд­ний­ог­ляд.­За­ко­ни­от­ри­му­ва­ли­іме­на­тих­дер­жав­них­діячів,­по­ініціативі­ яких­ во­ни­ бу­ли­ прий­няті5.­ Всі­ за­ко­но­про­ек­ти,­ що­ ви­но­си­лись­ на­ об­го­во­рен­ня­ на­род­них­зборів­магістра­та­ми,­після­прий­нят­тя­на­ро­дом­на­ле­жа­ло­ра­тифіку­ва­ти­ чи­по­го­ди­ти­в­се­наті.­Та­ким­чи­ном,­се­нат­ке­ру­вав­на­род­ни­ми­збо­ра­ми­і­кон­тро- лю­вав­їх. В­ціло­му­за­кон­ви­ра­жав­обов’яз­ко­ву­юри­дич­но­зо­бов’язу­ю­чу­во­лю,­що­ма­ла­ пе­ре­ду­мо­ви­та­бу­ла­прив’яза­на­до­кон­крет­ної­да­ти­і­кон­крет­них­об­ста­вин.­Ра­зом­ з­тим,­бу­ли­ви­роб­лені­певні­прин­ци­пи­сприй­нят­тя­дії­за­ко­ну. Зо­к­ре­ма,­для­виз­нан­ня­пра­во­во­го­при­пи­су­в­якості­за­ко­ну­не­обхідно­бу­ло,­щоб­ він­ по­хо­див­ від­ма­ю­чо­го­ відповідні­ по­вно­ва­жен­ня­ ор­га­ну,­ тоб­то­ так­ чи­ інак­ше­ втілю­вав­ весь­ римсь­кий­ на­род­ і­ щоб­ він­ був­ на­леж­ним­ чи­ном­ оп­ри­люд­не­ний:­ таємний­ пра­во­вий­ акт­ не­ міг­ ма­ти­ вер­хов­ної­ юри­дич­ної­ си­ли6.­ Ця­ про­це­ду­ра­ са­мим­без­по­се­реднім­чи­ном­впли­ває­на­на­бран­ня­за­ко­ном­чин­ності.­ Аналізу­ю­чи­ по­ря­док­ всту­пу­ за­ко­ну­ в­ дію­ О.А.­ Омель­чен­ко­ ­ за­ува­жує,­ що­ за­кон­вва­жав­ся­на­брав­шим­чин­ності­з­мо­мен­ту­йо­го­фор­маль­но­го­оп­ри­люд­нен­ня­ або­ з­ закінчен­ням­ ча­су,­ до­стат­нь­о­го­ для­ оз­най­ом­лен­ня­ з­ йо­го­ змістом­ на­ всій­ те­ри­торії,­для­якої­він­при­зна­че­ний­(в­істо­рич­них­умо­вах­не­ли­ше­дав­ни­ни,­але­і­ навіть­ но­во­го­ ча­су,­ аж­ до­ на­стан­ня­ ери­ за­собів­ еле­к­трон­но­го­ зв’яз­ку,­ скла­лись­ навіть­кон­кретні­терміни,­прив’язані­до­ге­о­графічних­і­те­ри­торіаль­них­ха­рак­те­ри- с­тик:­на­при­клад,­на­відстані­100­миль­за­кон­вва­жав­ся­та­ким,­що­всту­пив­в­дію­на­ на­ступ­ний­день­після­опубліку­ван­ня,­в­200­миль­–­че­рез­2­дні­і­т.д.;­ого­ло­шен­ня­ за­ко­ну,­що­на­брав­чин­ності­з­мо­мен­ту­за­твер­д­жен­ня­або­підпи­сан­ня­роз­гля­да­ло- ся,­як­нон­сенс­або­спря­му­ван­ня­край­нь­о­го­де­с­по­тиз­му)7. На­ відміну­ від­ за­зна­че­но­го,­ І.А.­ По­кровсь­кий­ ­ ствер­д­жує,­ що­ прий­ня­тий­ та­ким­по­ряд­ком­за­кон­ста­вав­уже­eo­ipso­jussus­populi­«на­каз­на­ро­ду»­і­тієї­ж­миті­ всту­пав­в­дію;­будь-яко­го­опубліку­ван­ня­не­по­тре­бу­вав,­але­за­зви­чай­він­за­пи­су- вав­ся­на­де­рев’яній­чи­мідній­дошці­ і­ви­с­тав­ляв­ся­на­фо­рум,­що­технічно­ма­ло­ на­зву­legem­figere,­по­верх­цьо­го,­копія­за­ко­ну­зда­ва­лась­на­збе­ре­жен­ня­в­архів8. Як­слуш­но­­за­зна­чи­ла­В.Б.­Ро­ма­новсь­ка,­за­кон­по­ви­нен­був­місти­ти­обов’яз- кові­еле­мен­ти:­1)­вступ­чи­по­каз­ник­об­ста­вин­ви­дан­ня;­2)­текст,­який­міг­розділя- ти­ся­на­підпунк­ти­та­ін.;­3)­sanctio,­де­ух­ва­лю­ва­лись­наслідки­по­ру­шен­ня­за­ко­ну­ і­ відповідальність­ по­руш­ників.­ Прий­ма­ти­ся­ за­кон­ міг­ тільки­ повністю­ або­ так­ са­мо­повністю­відхи­ля­ти­ся,­ча­ст­кові­зміни­в­за­коні,­не­вне­сені­са­мим­магістром,­ римсь­ка­прак­ти­ка­не­до­пу­с­ка­ла9. За­кон­мав­не­об­ме­же­ний­термін­дії,­не­мог­ло­бу­ти­за­ко­ну­з­точ­но­виз­на­че­ним­ терміном­при­пи­нен­ня­йо­го­дії.­Більше­то­го,­римсь­ке­пра­во­не­пе­ред­ба­ча­ло­мож- ли­вості­влас­не­юри­дич­но­го­ска­су­ван­ня­ за­ко­ну,­мож­на­бу­ло­прий­ня­ти­ змісто­вно­ но­ву­за­кон­ну­по­ста­но­ву­по­то­му­ж­пи­тан­ню­або­у­відно­шенні­до­тієї­ж­осо­би,­але­ один­раз­по­вно­важ­не­(пра­во­чин­не)­ви­ра­жен­ня­волі­на­ро­ду­сумніву­не­підля­га­ло.­ По­пе­редній­ за­кон­ в­ будь­ яко­му­ ви­пад­ку­ мав­ пре­ро­га­ти­ву­ (в­ цьо­му­ та­кож­ бу­ла­ особ­ливість­римсь­ко­го­публічно-пра­во­во­го­по­ряд­ку).­ За­кон­при­пи­няв­ свою­дію­ або­з­юри­дич­ним­ви­дозмінен­ням­норм­з­то­го­ж­пи­тан­ня­шля­хом­но­во­го­за­ко­ну,­ або­з­фак­тич­ним­при­пи­нен­ням­своєї­дії;­в­зв’яз­ку­зі­зміною­об­ста­вин,­з­при­пи­нен- ням­при­чин,­що­по­ро­ди­ли­за­кон:­cessante­ratione­legis,­cessat­et­ipsa­lex10. До­ кінця­ Ре­с­публікансь­ко­го­ періоду­ за­ко­но­твор­ча­ функція­ на­род­них­ зборів­ пе­ре­ста­ла­функціону­ва­ти.­Во­на­не­зни­щується­яким-не­будь­пев­ним­за­ко­ном,­але­ за­ми­рає­са­ма­со­бою11.­Про­те­ми­мо­же­мо­зро­би­ти­вис­нов­ки,­що­са­ме­в­цей­період­ ча­су­за­ро­ди­ли­ся­ос­новні­за­са­ди­дії­за­ко­ну­в­часі,­що­ста­ли­пер­шо­ос­но­вою­за­ко- 67Юридичні і політичні науки номірно­с­тей­та­прин­ципів­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі­в­пра­во­вих­си­с­те- мах­ба­га­ть­ох­су­час­них­країнах­світу. В­Кла­сич­ний­період­роз­вит­ку­римсь­ко­го­пра­ва­провідне­місце­се­ред­за­ко­но- дав­чих­актів­зай­ма­ють­едик­ти­магістратів­(ак­ти­ви­ко­нав­чої,­адміністра­тив­ної­вла- ди),­зо­к­ре­ма­пре­торські­едик­ти,­едик­ти­едилів,­провінціальні­едик­ти.­Ціка­вим­є­ те,­що­перші­роз­по­ря­д­жен­ня­магістратів­ ви­да­ва­ли­ся­ус­но,­ а­ в­по­даль­шо­му­вже­ пи­са­лись­на­до­шках­та­ви­с­тав­ля­ли­ся­на­фо­румі­і­та­ким­чи­ном­оп­ри­люд­ну­ва­ли­ся. У­свою­чер­гу,­І.Б.­Но­виц­кий­­за­зна­чає,­що­фор­маль­но­едикт­був­обов’яз­ко­вим­ тільки­для­то­го­магістра­та,­яким­він­був­ви­да­ний­і­відповідно­тільки­на­той­рік,­ про­тя­гом­яко­го­магістрат­зна­хо­див­ся­при­владі­ (звідси­на­зва­едик­ту­ lex­annua­–­ за­кон­на­рік).­Про­те,­ті­пунк­ти­едик­ту,­які­ви­яв­ля­ли­ся­вда­лим­ви­ра­жен­ням­інте- ресів­па­ну­ю­чо­го­кла­су,­по­вто­рю­ва­ли­ся­в­едикті­но­во­об­ра­но­го­магістра­та­і­здо­бу- ва­ли­стійке­зна­чен­ня­(ча­с­ти­на­едик­ту­да­но­го­магістра­та,­що­пе­ре­хо­ди­ла­в­едик­ти­ йо­го­спад­коємців,­на­зи­вається­edic-tum­tralaticium)12. Ціка­вим­є­те,­що­пре­то­ри,­чи­ інші­магістра­ти,­які­ви­да­ва­ли­за­ко­ни,­не­ма­ли­ пра­ва­ відміня­ти­ за­кон­ (кри­витсь­ке­пра­во)­ і­ не­мог­ли­навіть­поз­ба­ви­ти­на­да­них­ за­ко­ном­прав,­навіть­в­тих­ви­пад­ках,­ко­ли­дія­ста­ро­го­кри­витсь­ко­го­за­ко­ну­бу­ла­ не­спра­вед­ли­вою.­Про­те­пре­то­рам­бу­ли­на­дані­так­звані­адміністра­тивні­по­вно­ва- жен­ня,­які­доз­во­ля­ли­їм,­для­ок­ре­мо­го­ви­пад­ку,­при­зу­пи­ни­ти­дію­за­ко­ну,­зу­пи­ни- ти,­зро­би­ти­недійсним­за­кон­у­да­ний­мо­мент. На­підставі­цьо­го,­пра­во­зна­вець­при­хо­дить­до­вис­нов­ку,­що­дже­ре­ло­і­по­яс- нен­ня­цьо­го­су­пе­реч­ли­во­го­по­ло­жен­ня­потрібно­шу­ка­ти­в­особ­ли­во­с­тях­римсь­ко- го­дер­жав­но­го­пра­ва:­за­кон­не­мо­же­по­хо­ди­ти­від­магістратів,­за­кон­ви­ра­жає­во­лю­ на­ро­ду;­магістрат­же­в­си­лу­на­леж­ної­йо­му­особ­ли­вої­вла­ди­ке­рує­діяльністю­су­ду­ і­в­цьо­му­по­ряд­ку­дає­су­до­вий­за­хист­но­вим­суспільним­відно­си­нам,­що­по­тре­бу- ють­за­хи­с­ту­і­за­слу­го­ву­ють­на­ньо­го13. На­ос­нові­ви­ще­заз­на­че­но­го,­мож­на­зро­би­ти­вис­но­вок,­що­пре­то­ри­та­магістра- ти,­ не­ ма­ю­чи­ за­ко­но­дав­чої­ вла­ди,­ в­ по­ряд­ку­ керівництва­ су­до­вою­ діяльністю,­ ство­рю­ва­ли­нові­нор­ми­та­інсти­ту­ти­пра­ва,­витісня­ю­чи­старі.­ Після­ос­та­точ­но­го­закріплен­ня­імпе­ра­торсь­кої­вла­ди,­ви­щу­си­лу­за­ко­ну­ма­ли­ од­но­осібні­роз­по­ря­д­жен­ня­імпе­ра­то­ра,­що­но­си­ли­за­галь­ну­на­зву­«кон­сти­туції»,­ які­діяли­на­всій­те­ри­торії­дер­жа­ви­та­поділя­ли­ся­на:­едик­ти­–­за­гальні­роз­по­ря­д- жен­ня,­ звер­нен­ня­до­на­се­лен­ня­ (термін,­що­ зберігся­ з­ ре­с­публікансь­ких­часів);­ ре­с­крип­ти­ –­ роз­по­ря­д­жен­ня­ по­ ок­ре­мих­ спра­вах­ (відповіді­ на­ по­ру­шені­ пе­ред­ імпе­ра­то­ром­кло­по­тан­ня);­ман­да­ти­–­інструкції,­що­да­ва­лись­імпе­ра­то­ром­чи­нов- ни­кам;­де­к­ре­ти­–­рішен­ня­по­спірних­спра­вах,­що­над­хо­ди­ли­на­роз­гляд­імпе­ра- то­ру. Юри­дич­на­ си­ла­ дії­ різно­видів­ вка­за­них­ кон­сти­туцій­ спо­чат­ку­ бу­ла­ різною.­ Едик­ти­і­ман­да­ти­роз­гля­да­лись­в­світлі­пре­ро­га­тив­імпе­ра­то­ра,­як­од­но­го­з­ви­щих­ магістратів;­то­му­дані­ак­ти­вклю­ча­лись­в­сфе­ру­норм­пре­торсь­ко­го­пра­ва­і­фор- маль­но­втра­ча­ли­ си­лу­у­ ви­пад­ку­ смерті­ імпе­ра­то­ра,­ який­ їх­ ви­дав.­Ре­с­крип­ти­ і­ де­к­ре­ти­кваліфіку­ва­лись,­як­ак­ти­тлу­ма­чен­ня­діючих­за­конів­і­то­му­не­втра­ча­ли­ юри­дич­ної­си­ли­внаслідок­зміни­імпе­ра­то­ра14.­ Про­те­з­ча­сом­відмінності­в­силі­ імпе­ра­торсь­ких­кон­сти­туцій­уре­гу­ль­о­ву­ва- лись,­куль­ту­ра­римсь­ко­го­пра­ва­до­сяг­ла­особ­ли­во­го­розквіту­та­ви­ник­ла­по­тре­ба­ в­ об’єднанні­ й­ си­с­те­ма­ти­зації­ пра­во­вих­ норм.­ Врешті,­ це­ по­тяг­ло­ за­ со­бою­ уніфікацію­та­ко­дифікацію­всіх­імпе­ра­торсь­ких­актів. В­юри­дичній­літе­ра­турі­відмічається­по­зиція­А.Х.М.­Джон­са,­який­пе­ре­ко­на- ний,­що­в­період­аб­со­лют­ної­мо­нархії­ні­на­За­ході,­ні­на­Сході­Римсь­кої­імперії­ 68 Держава і право • Випуск 52 за­конів­ до­ кінця­ не­ до­три­му­ва­лись.­Вче­ний­ пов’язує­ це­ з­ тим,­що­ кон­сти­туції,­ ви­дані­од­ним­імпе­ра­то­ром,­за­зви­чай­публіку­ва­лись­тільки­в­ча­с­тині­йо­го­імперії.­ Після­Ко­дек­су­Фе­о­досія­(438­р.),­який­став­дійсним­як­для­Схо­ду­так­і­За­хо­ду,­був­ ви­да­ний­указ,­за­яким­західні­за­ко­ни­не­вва­жа­лись­дійсни­ми­на­Сході­до­тих­пір,­ по­ки­во­ни­не­бу­ли­офіційно­на­прав­лені­східно­му­уря­ду­і­оп­ри­люд­нені­ним.­Те­ж­ са­ме­сто­су­ва­лось­і­східних­за­конів­на­За­ході15. У­період­пізньої­Римсь­кої­імперії­Фе­о­досій­I­в­Кон­сти­туції­393­ро­ку­вста­нов- лює­ прин­цип­ не­зво­рот­ності­ криміна­ль­них­ за­конів.­ Потім­ з’яв­ляється­ відо­ма­ «фе­о­досіансь­ка­нор­ма»,­на­зва­на­по­імені­імпе­ра­то­ра­Фе­о­досія­II­(440­р.),­яка­вка- зує,­що­ будь­ який­ за­кон­ діє­ ли­ше­ на­ май­бутній­ час,­ як­що­ тільки­ за­ко­но­да­вець­ пря­мо­не­на­дав­йо­му­зво­рот­ної­си­ли16. Ко­декс­Фе­о­досія­II,­який­був­пер­шим­офіційним­зібран­ням­за­конів­Римсь­кої­ імперії­та­за­ли­шив­ся­ос­нов­ним­дже­ре­лом­пізнан­ня­римсь­ко­го­пра­ва,­про­ни­за­ний­ ду­хом­тем­по­раль­ної­дії­за­ко­ну­в­часі. Яс­к­ра­вий­при­клад­дії­за­ко­ну­ли­ше­впе­ред­ви­к­ри­с­талізо­вується­в­Книзі­IV­(12,­ 4–6­ жовт­ня­ 331­ р.,­ імпе­ра­тор­ Ко­с­тян­тин),­ Книзі­ VII­ (18,­ 7-12­ лип­ня­ 383­ р.,­ імп.­ Граціан,­ Ва­лен­тиніан­ і­ Ва­лент­ вікарію­Понтійсько­го­ ди­о­це­за­ Ко­с­тян­ти­ну)­ Ко­дек­су­Фе­о­досія­II17.­В­по­ло­жен­нях­яко­го­ро­бить­ся­ак­цент­на­на­станні­наслідків,­ що­тяг­нуть­за­со­бою­по­ру­шен­ня­нор­ми­за­ко­ну­са­ме­з­мо­мен­ту­ви­дан­ня,­опубліку- ван­ня­ос­тан­нь­о­го. Підтвер­д­жу­ю­чи­на­ве­де­ну­на­ми­ви­ще­точ­ку­зо­ру,­слід­відміти­ти­й­інший­при- клад­ не­гай­ної­ дії­ за­ко­ну­ в­ часі­ та­ не­зво­рот­ності­ дії­ за­ко­ну.­ Зо­к­ре­ма,­ в­ но­ве­лах­ Май­оріана,­які­не­ввійшли­до­Ко­дек­су­Фе­о­досія­II­(458­р.)­за­зна­ча­лось:­«І­так,­як­ всю­ди­є­про­тидія­хи­т­рощів­тих,­які­не­ба­жа­ють­бу­ти­там,­де­на­ро­д­жені,­ко­жен,­хто­ під­іме­нем­кліри­ка­цієї­релігії­піде­з­куріалів­міської­гро­ма­ди,­чи­мож­ли­во­кор­по- ратів,­по­пе­реднім­за­ко­ном­вста­нов­ле­но,­як­що­бу­де­ви­яв­ле­ний­та­кий,­що­на­бли- жається­до­ди­я­ко­на­ту,­не­хай­без­ зволікан­ня­по­вер­тається­до­місця­сво­го­по­хо­д- жен­ня.­ Од­нак,­ як­що­ до­ ча­су­ ви­дан­ня­ цьо­го­ за­ко­ну­ він­ уже­ став­ ди­я­ко­ном,­ пресвіте­ром­або­єпи­с­ко­пом,­навіть­як­що­до­цьо­го­він­був­прикріпле­ний­до­яких- не­будь­обов’язків­або­ніс­по­вин­ності,­не­хай­знає,­що­нічо­го­з­сво­го­патрімонія­не­ по­ви­нен­відчу­жу­ва­ти»18. На­ве­де­ний­при­клад­но­ве­ли,­з­­ха­рак­тер­ною­нор­мою­за­ко­ну­періоду­жит­тя­гро- ма­дян­ ста­ро­дав­ньої­ Римсь­кої­ дер­жа­ви,­ на­дає­ гро­ма­дя­ни­ну­ впев­не­ності,­ в­ то­му,­ що­йо­го­дії­спри­чи­нять­за­со­бою­відповідні­наслідки­і,­що­на­впа­ки­ніяких­інших­ наслідків­для­ньо­го­не­на­ста­не.­Та­ким­чи­ном,­ми­маємо­пе­ред­со­бою­нор­му,­що­ виз­на­чає­зміст­пра­ви­ла­про­не­зво­ротність­дії­за­ко­ну­в­часі,­на­дає­йо­му­бе­зу­мов­ну­ си­лу,­ви­ра­жає­у­ви­мо­гах­не­до­тор­канність­за­кон­но­на­бу­тих­прав. Вар­то­на­го­ло­си­ти,­що­по­ло­жен­ня­«фе­о­досіансь­кої­нор­ми»­ввійшли­і­в­Ко­декс­ Юс­тиніана­ «Corpus­ juris­ civilis»,­ відо­мо­го­ та­кож­ під­ на­звою­ «Зве­ден­ня­Юс­ти- ніана»­чи­«Ко­дифікація­Юс­тиніана»,­скла­де­но­го­в­529–534­ро­ках. Ви­хо­дя­чи­ з­ логіки­ ок­рес­ле­но­го­ ви­ще,­ в­ за­ко­но­давстві­ Римсь­кої­ імперії­ прослідко­вується­пря­ма­(без­по­се­ред­ня)­дія­за­ко­ну.­Вка­зані­кон­сти­туції,­но­ве­ли­є­ яс­к­ра­вим­при­кла­дом­не­гай­ної­дії­за­ко­ну­в­часі,­тоб­то­но­вий­за­кон­по­ши­рюється­ на­ відно­си­ни,­ які­ ви­ник­ли­ з­мо­мен­ту­ на­бут­тя­ ним­чин­ності.­Цей­по­сту­лат­ і­ на­ сьо­годнішній­день­є­ос­нов­ним­прин­ци­пом­всту­пу­за­ко­ну­в­дію,­та,­як­за­ува­жує­ О.В.­Пуш­няк,­є­од­ним­з­за­галь­но­виз­на­них­і­най­важ­ливіших­ат­ри­бу­тив­них­про­явів­ ча­со­вих­па­ра­метрів­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­та­їх­при­писів19. Од­нак,­як­за­галь­ний­по­ча­ток­бу­ло­на­яв­не­і­до­пу­щен­ня­за­за­ко­на­ми­зво­рот­них­ 69Юридичні і політичні науки си­ли­і­дії.­Це­бу­ло­пов’яза­но­з­тим,­що­за­кон­по­ви­нен­був­ре­гу­лю­ва­ти­те,­що­і­в­ май­бут­нь­о­му­бу­де­подібно­те­перішньо­му,­що­він­мо­же­не­тільки­за­бо­ро­ня­ти­на­ май­бутнє,­а­й­відміня­ти­в­ми­ну­ло­му20. В­кон­сти­туціях­Юс­тиніана­I­про­скла­дан­ня­ди­гестів,­про­їхнє­оп­ри­люд­нен­ня­ і­ за­твер­д­жен­ня­місти­лась­ нор­ма,­ яка­ про­го­ло­шу­ва­ла,­що­ ко­ли­ за­кон­що-не­будь­ ви­ба­чає­у­ми­ну­ло­му,­він­за­бо­ро­няє­це­на­май­бутнє»­(Ульпіан)21. Дія­за­ко­ну­на­ми­ну­ле­мог­ла­бу­ти­пе­ред­ба­че­на­са­мим­за­ко­но­дав­цем,­особ­ли­во­ як­що­акт­був­роз­ра­хо­ва­ний­на­ре­гу­лю­ван­ня­три­ва­ю­чих­пра­вовідно­син.­Ме­ханічно­ під­зво­рот­ну­си­лу­за­ко­ну­підпа­да­ли­всі­нор­ми­су­до­во-про­це­су­аль­них­вла­с­ти­во­с- тей:­ всі­ спра­ви­ і­ спо­ри,­ вик­ли­кані­ давніми­пра­вовідно­си­на­ми,­ вирішу­ва­лись­ за­ пра­ви­ла­ми­за­но­во­вста­нов­ле­ни­ми22. Приміром,­ як­ ар­гу­мент,­мож­на­роз­г­ля­ну­ти­Но­ве­лу­XXVII­ (17­черв­ня­449­р.)­ Ва­лен­тиніана­ III,­ про­ трид­ця­тирічний­ термін­ дав­ності,­ який­ слід­ вра­хо­ву­ва­ти­ у­ всіх­ви­пад­ках23,­в­якій­ав­то­ри­те­том­свя­щен­но­го­при­пи­су­при­пи­ня­лись­су­дові­спра- ви,­які­ве­ли­ся­на­ос­нові­за­конів­ска­со­ва­них­но­вою­санкцією­і­не­бу­ли­закінчені. Уза­галь­ню­ю­чи­ роз­г­ля­нуті­ ви­ще­ при­кла­ди,­ мож­на­ зро­би­ти­ вис­но­вок­ про­ те,­ що­за­галь­но­прий­ня­те­пра­ви­ло­«за­кон­зво­рот­ної­си­ли­не­має»­(lex­ad­praterian­non­ valet)­має­ви­то­ки­ще­з­Дав­нь­о­римсь­кої­дер­жа­ви.­Це­пра­ви­ло,­ма­ю­чи­гу­маністич­ну­ спря­мо­ваність,­на­дає­впев­не­ності­гро­ма­дя­нам­у­май­бут­нь­о­му,­слу­гує­сво­го­ро­ду­ ре­гу­ля­то­ром­стабільних­відно­син­у­суспільстві­та­за­ба­га­товіко­ву­історію­роз­вит- ку­пра­ва­от­ри­ма­ло­на­зву­пра во вої аксіоми. Вар­то­за­ува­жи­ти,­що­зга­да­ний­ви­ще­прин­цип,­вла­с­ти­вий­формі­пра­ва,­на­сьо- годнішній­ день­ виз­на­но­ всіма­ роз­ви­ну­ти­ми­ пра­во­ви­ми­ си­с­те­ма­ми­ та­ кон­сти- туційно­закріпле­но­більшістю­країн­світу. Аналізу­ю­чи­су­час­не­чин­не­за­ко­но­дав­ст­во,­ми­маємо­підста­ви­ствер­д­жу­ва­ти,­ що­межі­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі,­прин­ци­пи­всту­пу­за­ко­ну­в­дію­та­ зво­рот­на­дія­за­ко­ну,­що­закріплені­в­нор­мах­за­ко­но­дав­ст­ва­ба­га­ть­ох­роз­ви­не­них­ країн­світу,­істо­рич­но­ви­ник­ли­та­по­чат­ко­во­роз­ви­ва­лась­в­Римській­імперії. В­ історії­ люд­ст­ва­ є­ вічні­ цінності,­ що­ яв­ля­ють­ со­бою­ над­бан­ня­ пев­ної­ цивілізації­ та­ад­ре­со­вані­май­бутнім­по­колінням­для­то­го­щоб­вра­хо­ву­ва­ти­ істо- рич­ний­досвід,­не­при­пу­с­ка­ти­ся­по­ми­лок.­Ми­пе­ре­ко­нані,­що­всебічне­ос­мис­лен- ня­про­бле­ми­дії­нор­ма­тив­но-пра­во­вих­актів­в­часі­на­су­час­но­му­етапі­не­мож­ли­ве­ без­ви­о­крем­лен­ня­та­вив­чен­ня­істо­рич­них­ви­токів­досліджу­ва­ної­про­бле­ма­ти­ки.­ Як­відо­мо,­ми­звер­таємо­ся­до­ми­ну­ло­го,­щоб­во­но­по­яс­ни­ло­нам­те­перішнє­і­вка- за­ло­шлях­у­май­бутнє. 1.­ Ци це рон Марк Ту лий.­ Пол­ное­ со­бра­ние­ ре­чей­ в­ ру­са­ком­ пе­ре­во­де­ /­ Под­ ред.­ Ф.Ф.­Зе­лин­ско­го.­В­2­т.­–­Т.­1.­[Ре­чи­1-24].­81-63­гг.­до­Р.Х.­–­СПб.:­Изд.­А.Я.­Ли­бер­ма­на,­ 1901.­–­С.­155.­2.­Тил ле А.А.­Вре­мя,­про­ст­ран­ст­во,­за­кон.­Дей­ст­вие­со­вет­ско­го­за­ко­на­во­ вре­ме­ни­ и­ про­ст­ран­ст­ве.­ –­М.­ :­Юри­ди­че­с­кая­ ли­те­ра­ту­ра,­ 1965.­ –­С.­ 5. 3.­Омель чен­ ко О.А.­Рим­ское­пра­во.­–­М.:­ТОН­–­Ос­то­жье,­2000.­–­С.­47.­4.­Римсь ке пра­во­в­універ- си­теті­Свя­то­го­Во­ло­ди­ми­ра:­У­2­кн.­/­[за­ред.­док.­юр.­на­ук,­про­фе­со­ра­І.С.­Гри­цен­ка]­ –­К.:­Либідь,­2010.­–­С.­448.­5.­Ку ч ма В.В.­Го­су­дар­ст­во­и­пра­во­Древ­не­го­ми­ра­и­сред­них­ Ве­ков.­ –­ Вол­го­град:­ Из­да­тель­ст­во­ Вол­го­град­ско­го­ го­су­дар­ст­вен­но­го­ уни­вер­си­те­та,­ 2001.­–­С.­137.­6.­Ро ма нов ская В.Б., Э.Б. Кур зе нин.­Ос­но­вы­рим­ско­го­ча­ст­но­го­пра­ва.­–­ Нов­го­род,­2000.­–­С.­13.­7.­Омель чен ко О.А.­–­Цит.­пра­ця.­–­С.­51.­8.­По кров ский И.А.­ Ис­то­рия­рим­ско­го­пра­ва.­–­М.:­Ста­тут,­2004.­–­С.161.­9.­Ро ма нов ская В.Б.,­Э.Б. Кур зе нин.­ –­Цит.­пра­ця.­–­С.­14.­10.­Омель чен ко О.А.­–­Цит.­пра­ця.­–­С.­51.­11. Римсь ке­пра­во­в­ універ­си­теті­Свя­то­го­Во­ло­ди­ми­ра.­ –­С.­ 455.­12.­Но виц кий И.Б.­ Рим­ское­ пра­во.­ –­М.:­ 70 Держава і право • Випуск 52 Мос­ковсь­кий­ го­су­дар­ст­вен­ный­ уни­вер­си­тет­ име­ни­М.В.­ Ло­мо­но­со­ва,­ Центр­ об­ще­ст- вен­ных­на­ук.­Ас­со­ци­а­ция­«Гу­ма­ни­тар­ное­зна­ние»,­«ТЕ­ИС»,­2002.­–­С.­23.­13.­Но виц­ кий И.Б.­Цит.­ пра­ця.­ –­С.­ 24.­14.­Ку ч ма В.В.­Цит.­ пра­ця.­ –­С.­ 177. 15.­Джонс А.Х.М.­ Ги­бель­ан­тич­но­го­ми­ра;­[пер.­Т.В.­Го­ряй­но­вой].­–­Рос­тов-на-До­ну:­«Фе­никс»,­1997.­–­С.­ 253.­16.­Тил ле А.А.­Цит.­пра­ця.­–­С.­6. 17.­Коп тев А.В.­Ко­декс­Фе­о­до­сия­о­ко­ло­нах.­Древ- нее­пра­во:­Сб.­Моск.­гос.­ун-т­им.­Ло­мо­но­со­ва.­Юрид.­факт­и­др.­–­М.,­1996.­–­С.­262- 312. 18.­ Ко декс Фе­о­до­сия­ и­ Но­вел­лы­ им­пе­ра­то­ров­ Ва­лен­ти­ни­а­на­ III,­ Май­о­ри­а­на­ и­ Ли­бия­Се­ве­ра­о­ко­ло­нах,­сель­ских­ра­бах­и­воль­но­от­пу­щен­ни­ках­[пе­ре­вод­А.В.­Коп­те­ва­ сде­лан­по­из­да­нию:­Theodosiani­libri­XVI­cum­constitutionibus­sirmonlianis­et­leges­novel- lae­ad­Theodosianum­pertinentes.­Ed.­Th.­Mommsen­et.­P.­Meyer.­Berolini].­–­1905.­–­Vol.­1­ –­11.­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­//­Биб­ли­о­те­ка­ис­точ­ни­ков­рим­ско­го­пра­ва­от­А.В.­Коп­те­ва.­ –­Ре­жим­до­сту­па:­http://ancientrome.ru/ius/source/theodosius/­codex-f.htm.19.­Пуш няк О.В.­ Не­гай­на­ дія­ нор­ма­тив­но-пра­во­вих­ актів­ у­ часі­ //­ Про­бле­ми­ за­кон­ності:­ Респ.­ міжвід.­ на­ук.­ зб.­ –­2005.­ –­Вип.­73.­ –­С.­ 10-16.­20.­Омель чен ко О.А.­ ­Цит.­пра­ця.­ –­С.­ 51. 21.­ Па мят ни ки­рим­ско­го­пра­ва:­За­ко­ны­12­таб­лиц.­Ин­сти­ту­ции­Гая.­Ди­ге­с­ты­Юс­ти­ни­а­на.­ –­М.:­Зер­ца­ло,­1997.­–­С.­167.­22.­Омель чен ко О.А.­Цит.­пра­ця.­–­С.­51.­23.­Ко декс Фе­о- до­сия­и­Но­вел­лы­им­пе­ра­то­ров­Ва­лен­ти­ни­а­на­III,­Май­о­ри­а­на­и­Либия­Се­ве­ра­о­ко­ло­нах,­ сель­ских­ра­бах­и­воль­но­от­пу­щен­ни­ках. 71Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Л. М. МАЗАН. ДІЯ законІв та Інших нормативно-правових актІв у ЧасІ в стародавнІй РимськІй державІ

Схожі ресурси