Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі
Розкриваються особливості дії в часі нормативно-правових актів Стародавньої Римської держави, що стали першоосновою сучасних принципів дії нормативно-правових актів у часі....
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2011
|
| Назва видання: | Держава і право |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34094 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-340942025-02-23T18:00:22Z Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі Мазан, Л.М. Теорія держави і права Розкриваються особливості дії в часі нормативно-правових актів Стародавньої Римської держави, що стали першоосновою сучасних принципів дії нормативно-правових актів у часі. Раскрываются особенности действия во времени нормативно-правовых актов древнего Римского государства, ставшие первоосновой современных принципов действия нормативно-правовых актов во времени. The article describes the features of the action in time of normative-legal acts of the Ancient Roman Empire, which became the primary basis of modern principles action of the normative-legal acts in time. 2011 Article Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теорія держави і права Теорія держави і права |
| spellingShingle |
Теорія держави і права Теорія держави і права Мазан, Л.М. Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі Держава і право |
| description |
Розкриваються
особливості
дії в часі нормативно-правових
актів Стародавньої
Римської
держави,
що стали
першоосновою
сучасних
принципів
дії нормативно-правових
актів у часі. |
| format |
Article |
| author |
Мазан, Л.М. |
| author_facet |
Мазан, Л.М. |
| author_sort |
Мазан, Л.М. |
| title |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі |
| title_short |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі |
| title_full |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі |
| title_fullStr |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі |
| title_full_unstemmed |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі |
| title_sort |
дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в стародавній римській державі |
| publisher |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Теорія держави і права |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34094 |
| citation_txt |
Дія законів та інших нормативно-правових актів у часі в Стародавній Римській державі / Л.М. Мазан // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 65-71. — Бібліогр.: 23 назв. — укp. |
| series |
Держава і право |
| work_keys_str_mv |
AT mazanlm díâzakonívtaínšihnormativnopravovihaktívučasívstarodavníjrimsʹkíjderžaví |
| first_indexed |
2025-11-24T07:28:19Z |
| last_indexed |
2025-11-24T07:28:19Z |
| _version_ |
1849655871921979392 |
| fulltext |
Л. М. МАЗАН. ДІЯ ЗАКОНІВ ТА ІНШИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
У ЧАСІ В СТАРОДАВНІЙ РИМСЬКІЙ ДЕРЖАВІ
Роз кри ва ють ся особ ли вості дії в часі нор ма тив нопра во вих актів Ста ро дав ньої
Римсь кої дер жа ви, що ста ли пер шо ос но вою су час них прин ципів дії нор ма тив нопра во
вих актів у часі.
Ключовіслова:нор ма тив нопра во вий акт, за кон, дія за ко ну на май бутній час.
Раскры ва ют ся осо бен но с ти дей ст вия во вре ме ни нор ма тив нопра во вых ак тов
древ не го Рим ско го го су дар ст ва, став шие пер во ос но вой со вре мен ных прин ци пов дей ст
вия нор ма тив нопра во вых ак тов во вре ме ни.
Ключевые слова: нор ма тив нопра во вой акт, за кон, дей ст вие за ко на на бу ду щее
вре мя.
The article describes the features of the action in time of normativelegal acts of the
Ancient Roman Empire, which became the primary basis of modern principles action of the
normativelegal acts in time.
Keywords: the normativelegal act, the law, the law applies to the future.
Нормативно-правовийакт–офіційнийдокумент,прийнятийуповноваженими
суб’єктами правотворчості, що встановлює, змінює, припиняє чи конкретизує
правовінорми,міститьрозпорядженнязагальногохарактеруйпостійноїдії,роз-
рахований на багаторазове застосування та приймається з метою регулювання
суспільнихвідносин.Встановленнямежйогодіїєнеобхідноюумовоюзабезпе-
ченняправомірностівикористанняізастосуванняприписів,щомістятьсявсамо-
му акті. Дія нормативно-правового акта – це формальна можливість його
здійсненняувідповідномучасовомупараметрі,просторітапоширеннянапевне
коло осіб.Навіть количас дії нормативно-правового актане обмежений, цене
означає,що вінне залежить віднього, оскількифакти, до яких застосовується
нормативно-правовийакт,відбуваютьсязавждиувизначенийчас.
Вчасітакождіютьнормиморалі,звичаїтаіншінорми,проте,зазвичайдля
нихпрактичнонеможливовстановитичасовімежі.Томупроблемавиборуміж
старим та новим звичаєм практично не існувала, а теоретично вирішенню не
підлягає.Усвоючергупроблемавиборуміжстариміновимзаконом,чиіншим
нормативно-правовимактом,виданимдержавою,маєвеликепрактичнеітеоре-
тичнезначення.Длязаконумиможемовизначитийогопочатковуікінцевумежу
діївчасі,хочцеінезавждибуваєпростимзавданням.
Проблема дослідження дії нормативно-правових актів в часі актуальна і в
умовахсьогодення,оскількинормативно-правовіактизастосовуютьсядовідно-
син,щомаютьмісцевперіодвідвведенняїхвдіюдовтратинимисили.Длятого,
щоб зрозуміти будь яку проблему, не лише правову, необхідно починати з її
«коріння»,ззародженнясамоїідеї,вивченняпоступовогоїїрозвиткувідсамого
початкудотеперішньогочасу.
Вивченняісторіїрозвиткуінститутудіїнормативно-правовихактіввчасімає
суттєве значеннядлярозуміннябагатьохтеоретичних іпрактичнихпитань,що
виникають при реалізації норм права. Формування правових систем багатьох
65Юридичні і політичні науки
©МА ЗАН Ла ри са Ми хайлівна–аспіранткакафедритеоріїтаісторіїдержавиіправа
Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені
М.П.Драгоманова
сучаснихкраїнсвітутіснопов’язанозвпливомзахідноїтрадиціїправа.Створен-
нячасовоїтеоріїдіїнормативно-правовихактіввчасівзахіднійправовійсистемі
відноситьсядоперіодуіснуванняРимськоїімперії.
Системанормативно-правовихактівпостійноперебуваєнастадіїеволюційно-
горозвитку.Цежстосуєтьсяйпроблемидіїнормативно-правовихактіввчасі,яка
маєісторичнівитокищезСтародавньогоРиму.Щетодівиникпринципзворотної
діїзаконувчасі,якийставпохіднимнапрямомрозвиткупроблематикидіїзакону
вчасі.ЗанурюючисьвАнтичністьможназнайтизародкивсіхсучаснихтеорій,які
слугувалитапродовжуютьслугуватиосновоютапершоджереламидослідження
татворенняправовихявищ,принципів,норм,юридичнихфактівтасамогоправа.
ПершазгадкапродіюзаконувчасіміститьсявпромовахМаркаТуліяЦицерона:
Lexprospicit,nonrespicit–закондивитьсявперед,аненазад;законнемаєзворот-
ної сили1.Однак, у відповідності з існуючими тоді поглядами на право, як на
процесновий,законнепідлягавзастосуваннюдозавершенихсправ,алезастосо-
вувавсядовсіхсправ,щознаходилисьвпровадженні,незалежновідчасувиник-
неннявідносин,яківирішуються.Практичноцеозначало,щовбагатьохвипадках
маламісцезворотнадіязакону2.
Головними різновидами законів, тобто актів, що мали найвищу юридичну
силу були: 1) постанови народних зборів; 2) сенатус-консульти; 3) конституції
імператорів.
Самараннятеоретичнарозробкапитаннядіїзаконівучасіналежитьсереднь-
овічнимюристам,якізробилицентромсвогодослідженнязакон.Певнаріч,вони
розуміли,щопринципнезворотностізаконунеможназалишатипозаувагоюта
відводити йому незначне місце в контексті правових вчень, оскільки в такому
виглядівінможевиключатирозвитокправа.
Водночас, дія законів та інших нормативно-правових актів в часі, в період
Римської імперії, як предмет наукового пізнання, науковцями досліджувалась
лишеповерхово,восновномувконтекстірозкриттяпублічно-правовогопорядку
вСтародавньомуРимі.
Ми спробуємо дослідити зародження та розвиток концептуальних засад дії
нормативно-правовихактіввчасі,занурюючисьвісторіюримськогоправа,яке,
насьогоднішнійдень,єосновоюрозуміннябагатьохгалузейправа,підґрунтям
становлення юридичної термінології і юридичного мислення та являє собою
основусучаснихзагальнолюдськихпринципівправа.
ЯкзазначаєО.А.Омельченко,вримськомуправізакономвважалосьспеціаль-
не і конкретне в правовому відношенні вираження суверенної волі римського
народу,реалізованечерезсформованідержавніпостанови3.Постанови(законо-
проекти) виносилися на обговорення народних зборів магістратами. Видання
законуобов’язковоповиннобулоздійснюватисьувідомомупорядку. Ініціатива
законупоходитьзавждивідякого-небудьмагістрата;приватнаособанемалапра-
вавиноситизаконопроектнанароднезібрання.Проектзаконуповиненбутийого
ініціатором–магістратом–оприлюднений,тобтовиставленийнафорумі,вкрай-
ньомувипадкуза trinundinum(тобтоза24дні)доднятогонародногозібрання,
коливінбудеголосуватися.Протягомцьогоtrinundinumпроектуженеможебути
змінений.Впроміжкумагістратможе збирати contiones зметоюознайомлення
народузпроектомідлятого,щобналаштуватидумкугромадяннайогокористь4.
Після оголошення законопроекту відбувалось відкрите голосування. Тексти
прийнятихзаконіввирізалисьнадерев’янихчиметалевихдошкахівиставлялись
66 Держава і право • Випуск 52
наприлюднийогляд.Закониотримувалиіменатихдержавнихдіячів,поініціативі
яких вони були прийняті5. Всі законопроекти, що виносились на обговорення
народнихзборівмагістратами,післяприйняттянародомналежалоратифікувати
чипогодитивсенаті.Такимчином,сенаткерувавнароднимизборамиіконтро-
лювавїх.
Вціломузаконвиражавобов’язковуюридичнозобов’язуючуволю,щомала
передумовитабулаприв’язанадоконкретноїдатиіконкретнихобставин.Разом
зтим,буливиробленіпевніпринциписприйняттядіїзакону.
Зокрема,длявизнанняправовогоприписувякостізаконунеобхіднобуло,щоб
він походив відмаючого відповідні повноваження органу, тобто так чи інакше
втілював весь римський народ і щоб він був належним чином оприлюднений:
таємний правовий акт не міг мати верховної юридичної сили6. Ця процедура
самимбезпосереднімчиномвпливаєнанабраннязакономчинності.
Аналізуючи порядок вступу закону в дію О.А. Омельченко зауважує, що
законвважавсянабравшимчинностізмоментуйогоформальногооприлюднення
або з закінченням часу, достатнього для ознайомлення з його змістом на всій
території,дляякоївінпризначений(вісторичнихумовахнелишедавнини,алеі
навіть нового часу, аж до настання ери засобів електронного зв’язку, склались
навітьконкретнітерміни,прив’язанідогеографічнихітериторіальниххарактери-
стик:наприклад,навідстані100мильзаконвважавсятаким,щовступиввдіюна
наступнийденьпісляопублікування,в200миль–через2днііт.д.;оголошення
закону,щонабравчинностізмоментузатвердженняабопідписаннярозглядало-
ся,якнонсенсабоспрямуваннякрайньогодеспотизму)7.
На відміну від зазначеного, І.А. Покровський стверджує, що прийнятий
такимпорядкомзаконстававужеeoipsojussuspopuli«наказнароду»ітієїжмиті
вступаввдію;будь-якогоопублікуваннянепотребував,алезазвичайвінзапису-
вавсянадерев’янійчиміднійдошці івиставлявсянафорум,щотехнічномало
назвуlegemfigere,поверхцього,копіязаконуздаваласьназбереженнявархів8.
ЯкслушнозазначилаВ.Б.Романовська,законповиненбувміститиобов’яз-
ковіелементи:1)вступчипоказникобставинвидання;2)текст,якиймігрозділя-
тисянапідпунктитаін.;3)sanctio,деухвалювалисьнаслідкипорушеннязакону
і відповідальність порушників. Прийматися закон міг тільки повністю або так
самоповністювідхилятися,частковізмінивзаконі,невнесенісамиммагістром,
римськапрактиканедопускала9.
Законмавнеобмеженийтерміндії,немоглобутизаконузточновизначеним
терміномприпиненняйогодії.Більшетого,римськеправонепередбачаломож-
ливостівласнеюридичногоскасування закону,можнабулоприйняти змістовно
новузаконнупостановупотомужпитаннюабоувідношеннідотієїжособи,але
одинразповноважне(правочинне)вираженняволінародусумнівунепідлягало.
Попередній закон в будь якому випадку мав прерогативу (в цьому також була
особливістьримськогопублічно-правовогопорядку). Законприпиняв своюдію
абозюридичнимвидозміненнямнормзтогожпитанняшляхомновогозакону,
абозфактичнимприпиненнямсвоєїдії;взв’язкузізміноюобставин,зприпинен-
нямпричин,щопородилизакон:cessanterationelegis,cessatetipsalex10.
До кінця Республіканського періоду законотворча функція народних зборів
пересталафункціонувати.Вонанезнищуєтьсяяким-небудьпевнимзаконом,але
замираєсамасобою11.Протемиможемозробитивисновки,щосамевцейперіод
часузародилисяосновнізасадидіїзаконувчасі,щосталипершоосновоюзако-
67Юридичні і політичні науки
номірностейтапринципівдіїнормативно-правовихактіввчасівправовихсисте-
махбагатьохсучаснихкраїнахсвіту.
ВКласичнийперіодрозвиткуримськогоправапровіднемісцесередзаконо-
давчихактівзаймаютьедиктимагістратів(активиконавчої,адміністративноївла-
ди),зокремапреторськіедикти,едиктиедилів,провінціальніедикти.Цікавимє
те,щопершірозпорядженнямагістратів видавалисяусно, а вподальшомувже
писалисьнадошкахтавиставлялисянафоруміітакимчиномоприлюднувалися.
Усвоючергу,І.Б.Новицкийзазначає,щоформальноедиктбувобов’язковим
тількидлятогомагістрата,якимвінбуввиданийівідповіднотількинатойрік,
протягомякогомагістратзнаходивсяпривладі (звідсиназваедикту lexannua–
законнарік).Проте,тіпунктиедикту,яківиявлялисявдалимвираженнямінте-
ресівпануючогокласу,повторювалисяведиктіновообраногомагістратаіздобу-
валистійкезначення(частинаедиктуданогомагістрата,щопереходилаведикти
йогоспадкоємців,називаєтьсяedic-tumtralaticium)12.
Цікавимєте,щопретори,чи іншімагістрати,яківидавализакони,немали
права відміняти закон (кривитськеправо) і немоглинавітьпозбавитинаданих
закономправ,навітьвтихвипадках,колидіястарогокривитськогозаконубула
несправедливою.Протепреторамбулинаданітакзваніадміністративніповнова-
ження,якідозволялиїм,дляокремоговипадку,призупинитидіюзакону,зупини-
ти,зробитинедійснимзаконуданиймомент.
Напідставіцього,правознавецьприходитьдовисновку,щоджерелоіпояс-
ненняцьогосуперечливогоположенняпотрібношукативособливостяхримсько-
годержавногоправа:законнеможепоходитивідмагістратів,законвиражаєволю
народу;магістратжевсилуналежноїйомуособливоївладикеруєдіяльністюсуду
івцьомупорядкудаєсудовийзахистновимсуспільнимвідносинам,щопотребу-
ютьзахистуізаслуговуютьнанього13.
Наосновівищезазначеного,можназробитивисновок,щопреторитамагістра-
ти, не маючи законодавчої влади, в порядку керівництва судовою діяльністю,
створювалиновінормитаінститутиправа,витісняючистарі.
Післяостаточногозакріпленняімператорськоївлади,вищусилузаконумали
одноосібнірозпорядженняімператора,щоносилизагальнуназву«конституції»,
якідіялинавсійтериторіїдержавитаподілялисяна:едикти–загальнірозпоряд-
ження, зверненнядонаселення (термін,що зберігся з республіканськихчасів);
рескрипти – розпорядження по окремих справах (відповіді на порушені перед
імператоромклопотання);мандати–інструкції,щодавалисьімператоромчинов-
никам;декрети–рішенняпоспірнихсправах,щонадходилинарозглядімпера-
тору.
Юридична сила дії різновидів вказаних конституцій спочатку була різною.
Едиктиімандатирозглядалисьвсвітліпрерогативімператора,якодногозвищих
магістратів;томуданіактивключалисьвсферунормпреторськогоправаіфор-
мальновтрачали силуу випадку смерті імператора, який їх видав.Рескрипти і
декретикваліфікувались,якактитлумаченнядіючихзаконівітомуневтрачали
юридичноїсиливнаслідокзміниімператора14.
Протезчасомвідмінностівсилі імператорськихконституційурегульовува-
лись,культураримськогоправадосяглаособливогорозквітутавиниклапотреба
в об’єднанні й систематизації правових норм. Врешті, це потягло за собою
уніфікаціютакодифікаціювсіхімператорськихактів.
ВюридичнійлітературівідмічаєтьсяпозиціяА.Х.М.Джонса,якийперекона-
ний,щовперіодабсолютноїмонархіїнінаЗаході,нінаСходіРимськоїімперії
68 Держава і право • Випуск 52
законів до кінця не дотримувались.Вчений пов’язує це з тим,що конституції,
виданіоднимімператором,зазвичайпублікувалисьтількивчастинійогоімперії.
ПісляКодексуФеодосія(438р.),якийставдійснимякдляСходутакіЗаходу,був
виданийуказ,заякимзахіднізакониневважалисьдійсниминаСходідотихпір,
покивонинебулиофіційнонаправленісхідномуурядуіоприлюдненіним.Теж
саместосувалосьісхіднихзаконівнаЗаході15.
УперіодпізньоїРимськоїімперіїФеодосійIвКонституції393рокувстанов-
лює принцип незворотності кримінальних законів. Потім з’являється відома
«феодосіанськанорма»,названапоіменіімператораФеодосіяII(440р.),якавка-
зує,що будь який закон діє лише на майбутній час, якщо тільки законодавець
прямоненадавйомузворотноїсили16.
КодексФеодосіяII,якийбувпершимофіційнимзібраннямзаконівРимської
імперіїтазалишивсяосновнимджереломпізнанняримськогоправа,пронизаний
духомтемпоральноїдіїзаконувчасі.
ЯскравийприкладдіїзаконулишевпередвикристалізовуєтьсявКнизіIV(12,
4–6 жовтня 331 р., імператор Костянтин), Книзі VII (18, 7-12 липня 383 р.,
імп. Граціан, Валентиніан і Валент вікаріюПонтійського диоцеза Костянтину)
КодексуФеодосіяII17.Вположенняхякогоробитьсяакцентнанастаннінаслідків,
щотягнутьзасобоюпорушеннянормизаконусамезмоментувидання,опубліку-
ванняостаннього.
Підтверджуючинаведенунамивищеточкузору,слідвідмітитийіншийпри-
клад негайної дії закону в часі та незворотності дії закону. Зокрема, в новелах
Майоріана,якіневвійшлидоКодексуФеодосіяII(458р.)зазначалось:«Ітак,як
всюдиєпротидіяхитрощівтих,якінебажаютьбутитам,денароджені,кожен,хто
підіменемклірикацієїрелігіїпідезкуріалівміськоїгромади,чиможливокорпо-
ратів,попереднімзакономвстановлено,якщобудевиявленийтакий,щонабли-
жаєтьсядодияконату,нехайбез зволіканняповертаєтьсядомісцясвогопоход-
ження. Однак, якщо до часу видання цього закону він уже став дияконом,
пресвітеромабоєпископом,навітьякщодоцьоговінбувприкріпленийдояких-
небудьобов’язківабонісповинності,нехайзнає,щонічогозсвогопатрімоніяне
повиненвідчужувати»18.
Наведенийприкладновели,зхарактерноюнормоюзаконуперіодужиттягро-
мадян стародавньої Римської держави, надає громадянину впевненості, в тому,
щойогодіїспричинятьзасобоювідповіднінаслідкиі,щонавпакиніякихінших
наслідківдляньогоненастане.Такимчином,мимаємопередсобоюнорму,що
визначаєзмістправилапронезворотністьдіїзаконувчасі,надаєйомубезумовну
силу,виражаєувимогахнедоторканністьзаконнонабутихправ.
Вартонаголосити,щоположення«феодосіанськоїнорми»ввійшлиівКодекс
Юстиніана «Corpus juris civilis», відомого також під назвою «ЗведенняЮсти-
ніана»чи«КодифікаціяЮстиніана»,складеногов529–534роках.
Виходячи з логіки окресленого вище, в законодавстві Римської імперії
прослідковуєтьсяпряма(безпосередня)діязакону.Вказаніконституції,новелиє
яскравимприкладомнегайноїдіїзаконувчасі,тобтоновийзаконпоширюється
на відносини, які виникли змоменту набуття нимчинності.Цейпостулат і на
сьогоднішнійденьєосновнимпринципомвступузаконувдію,та,якзауважує
О.В.Пушняк,єоднимззагальновизнанихінайважливішихатрибутивнихпроявів
часовихпараметрівнормативно-правовихактівтаїхприписів19.
Однак,якзагальнийпочатокбулонаявнеідопущеннязазаконамизворотних
69Юридичні і політичні науки
силиідії.Цебулопов’язанозтим,щозаконповиненбуврегулюватите,щоів
майбутньомубудеподібнотеперішньому,щовінможенетількизаборонятина
майбутнє,айвідмінятивминулому20.
ВконституціяхЮстиніанаIпроскладаннядигестів,проїхнєоприлюднення
і затвердженнямістилась норма, яка проголошувала,що коли законщо-небудь
вибачаєуминулому,вінзабороняєценамайбутнє»(Ульпіан)21.
Діязаконунаминулемоглабутипередбаченасамимзаконодавцем,особливо
якщоактбуврозрахованийнарегулюваннятриваючихправовідносин.Механічно
підзворотнусилузаконупідпадаливсінормисудово-процесуальнихвластивос-
тей: всі справи і спори, викликані давнімиправовідносинами, вирішувались за
правиламизанововстановленими22.
Приміром, як аргумент,можнарозглянутиНовелуXXVII (17червня449р.)
Валентиніана III, про тридцятирічний термін давності, який слід враховувати у
всіхвипадках23,вякійавторитетомсвященногоприписуприпинялисьсудовіспра-
ви,яківелисянаосновізаконівскасованихновоюсанкцієюінебулизакінчені.
Узагальнюючи розглянуті вище приклади, можна зробити висновок про те,
щозагальноприйнятеправило«законзворотноїсилинемає»(lexadprateriannon
valet)маєвитокищезДавньоримськоїдержави.Цеправило,маючигуманістичну
спрямованість,надаєвпевненостігромадянамумайбутньому,слугуєсвогороду
регуляторомстабільнихвідносинусуспільствітазабагатовіковуісторіюрозвит-
куправаотрималоназвупра во вої аксіоми.
Вартозауважити,щозгаданийвищепринцип,властивийформіправа,насьо-
годнішній день визнано всіма розвинутими правовими системами та консти-
туційнозакріпленобільшістюкраїнсвіту.
Аналізуючисучаснечиннезаконодавство,мимаємопідставистверджувати,
щомежідіїнормативно-правовихактіввчасі,принципивступузаконувдіюта
зворотнадіязакону,щозакріпленівнормахзаконодавствабагатьохрозвинених
країнсвіту,історичновиниклитапочатковорозвиваласьвРимськійімперії.
В історії людства є вічні цінності, що являють собою надбання певної
цивілізації таадресованімайбутнімпоколіннямдлятогощобвраховувати істо-
ричнийдосвід,неприпускатисяпомилок.Мипереконані,щовсебічнеосмислен-
няпроблемидіїнормативно-правовихактіввчасінасучасномуетапінеможливе
безвиокремленнятавивченняісторичнихвитоківдосліджуваноїпроблематики.
Яквідомо,мизвертаємосядоминулого,щобвонопояснилонамтеперішнєівка-
залошляхумайбутнє.
1. Ци це рон Марк Ту лий. Полное собрание речей в русаком переводе / Под ред.
Ф.Ф.Зелинского.В2т.–Т.1.[Речи1-24].81-63гг.доР.Х.–СПб.:Изд.А.Я.Либермана,
1901.–С.155.2.Тил ле А.А.Время,пространство,закон.Действиесоветскогозаконаво
времени и пространстве. –М. :Юридическая литература, 1965. –С. 5. 3.Омель чен
ко О.А.Римскоеправо.–М.:ТОН–Остожье,2000.–С.47.4.Римсь ке правовунівер-
ситетіСвятогоВолодимира:У2кн./[заред.док.юр.наук,професораІ.С.Гриценка]
–К.:Либідь,2010.–С.448.5.Ку ч ма В.В.ГосударствоиправоДревнегомираисредних
Веков. – Волгоград: Издательство Волгоградского государственного университета,
2001.–С.137.6.Ро ма нов ская В.Б., Э.Б. Кур зе нин.Основыримскогочастногоправа.–
Новгород,2000.–С.13.7.Омель чен ко О.А.–Цит.праця.–С.51.8.По кров ский И.А.
Историяримскогоправа.–М.:Статут,2004.–С.161.9.Ро ма нов ская В.Б.,Э.Б. Кур зе нин.
–Цит.праця.–С.14.10.Омель чен ко О.А.–Цит.праця.–С.51.11. Римсь кеправов
університетіСвятогоВолодимира. –С. 455.12.Но виц кий И.Б. Римское право. –М.:
70 Держава і право • Випуск 52
Московський государственный университет имениМ.В. Ломоносова, Центр общест-
венныхнаук.Ассоциация«Гуманитарноезнание»,«ТЕИС»,2002.–С.23.13.Но виц
кий И.Б.Цит. праця. –С. 24.14.Ку ч ма В.В.Цит. праця. –С. 177. 15.Джонс А.Х.М.
Гибельантичногомира;[пер.Т.В.Горяйновой].–Ростов-на-Дону:«Феникс»,1997.–С.
253.16.Тил ле А.А.Цит.праця.–С.6. 17.Коп тев А.В.КодексФеодосияоколонах.Древ-
нееправо:Сб.Моск.гос.ун-тим.Ломоносова.Юрид.фактидр.–М.,1996.–С.262-
312. 18. Ко декс Феодосия и Новеллы императоров Валентиниана III, Майориана и
ЛибияСевераоколонах,сельскихрабахивольноотпущенниках[переводА.В.Коптева
сделанпоизданию:TheodosianilibriXVIcumconstitutionibussirmonlianisetlegesnovel-
laeadTheodosianumpertinentes.Ed.Th.Mommsenet.P.Meyer.Berolini].–1905.–Vol.1
–11.[Электронныйресурс]//БиблиотекаисточниковримскогоправаотА.В.Коптева.
–Режимдоступа:http://ancientrome.ru/ius/source/theodosius/codex-f.htm.19.Пуш няк О.В.
Негайна дія нормативно-правових актів у часі // Проблеми законності: Респ. міжвід.
наук. зб. –2005. –Вип.73. –С. 10-16.20.Омель чен ко О.А. Цит.праця. –С. 51. 21.
Па мят ни киримскогоправа:Законы12таблиц.ИнституцииГая.ДигестыЮстиниана.
–М.:Зерцало,1997.–С.167.22.Омель чен ко О.А.Цит.праця.–С.51.23.Ко декс Фео-
досияиНовеллыимператоровВалентинианаIII,МайорианаиЛибияСевераоколонах,
сельскихрабахивольноотпущенниках.
71Юридичні і політичні науки
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Л. М. МАЗАН. ДІЯ законІв та Інших нормативно-правових актІв у ЧасІ в стародавнІй РимськІй державІ
|