Buchumschlag

Потреби як визначальні чинники політичної активності

Автор
 аналізує роль потреб
 у формуванні
 політичної
 мотивації.
 Суттєву увагу
 приділено
 теоріям
 і концепціям,
 які ґрунтуються
 на визнанні
 потреб
 визначальними
 детермінантами
 бу...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2011
1. Verfasser: Вільчинська, І.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34098
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Потреби як визначальні чинники політичної активності / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 550-557. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860001833592815616
author Вільчинська, І.Ю.
author_facet Вільчинська, І.Ю.
citation_txt Потреби як визначальні чинники політичної активності / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 550-557. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Автор
 аналізує роль потреб
 у формуванні
 політичної
 мотивації.
 Суттєву увагу
 приділено
 теоріям
 і концепціям,
 які ґрунтуються
 на визнанні
 потреб
 визначальними
 детермінантами
 будь-якої активності
 людини,
 зокрема
 політичної. Автор
 анализирует
 роль потребностей
 у формировании
 политической
 мотивации.
 Существенное
 внимание
 уделено
 теориям
 и концепциям,
 которые
 базируються
 на
 понимании
 потребностей
 как определяющих
 детерминант
 активности
 человека,
 в
 частности
 политической. The author examines the role of needs in the formation of political motivation. Special
 attention is given to theories and concepts based on the recognition of the needs decisive
 determinants of any activity of man, particularly political.
first_indexed 2025-12-07T16:36:35Z
format Article
fulltext І. Ю. ВІЛЬЧИНСЬКА. ПОТРЕБИ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНІ ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ Ав тор аналізує роль по треб у фор му ванні політич ної мо ти вації. Суттєву ува гу приділе но те оріям і кон цепціям, які ґрун ту ють ся на виз нанні по треб виз на чаль ни ми де термінан та ми будь­якої ак тив ності лю ди ни, зо к ре ма політич ної. Клю­чові­ сло­ва: політич на ак тивність, політич на мо ти вація, по тре би, мо тив, ат рак тор. Ав тор ана ли зи ру ет роль по треб но с тей у фор ми ро ва нии по ли ти че с кой мо ти ва ции. Су ще ст вен ное вни ма ние уде ле но те о ри ям и кон цеп ци ям, ко то рые ба зи ру ють ся на по ни ма нии по треб но с тей как оп ре де ля ю щих де тер ми нант ак тив но с ти че ло ве ка, в ча ст но с ти по ли ти че с кой. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кая ак тив ность, по ли ти че с кая мо ти ва ция, по треб но­ с ти, мо тив, ат рак тор. The author examines the role of needs in the formation of political motivation. Special attention is given to theories and concepts based on the recognition of the needs decisive determinants of any activity of man, particularly political. Key­words: political participation, political motivation, need, motive, attractor. Над­то­важ­ко­ви­о­кре­ми­ти­всі­скла­дові­політич­ної­мо­ти­вації,­оскільки­у­по­ле­ зо­ру­по­трап­ля­ють­різнорівневі­ас­пек­ти­–­від­пси­хо­логічних­до­інсти­туціональ­но- куль­тур­них­та­нор­ма­тив­но-пра­во­вих. До­зовнішньо-раціональ­них­чин­ників­політич­ної­мо­ти­вації­відно­сять­ся­ті­ж­ самі­струк­турні­суспільні­еле­мен­ти,­які­впли­ва­ють­на­всі­фор­ми­ак­тив­ності­лю­ди- ни.­ Відтак­ во­ни­ вже­ дав­но­ ви­о­крем­лені­ дослідни­ка­ми­ і­ ли­ше­ кон­кре­ти­зу­ють,­ де­що­по­вто­рю­ю­чи,­ існу­ючі­ на­пра­цю­ван­ня.­Се­ред­ змісто­вних­ блоків­ політич­ної­ мо­ти­вації­найбільший­на­уко­вий­інте­рес,­на­на­шу­дум­ку,­пред­став­ля­ють­внутрішні­ скла­дові­мо­ти­ваційно­го­про­це­су,­зо­к­ре­ма­по­тре­би,­які­є­ви­то­ка­ми­мо­ти­ваційно­го­ за­ря­ду,­що­й­ак­ту­алізує­на­ше­досліджен­ня. Ме­та­ досліджен­ня­ –­ з’ясу­ва­ти­ роль­ по­треб­ як­ виз­на­чаль­них­ де­термінант­ політич­ної­ак­тив­ності.­ До­пер­ших­досліджень­мо­ти­вації­по­ведінки­лю­ди­ни­у­ме­жах­те­орій,­які­ґрун- ту­ють­ся­на­виз­нанні­по­треб­виз­на­чаль­ни­ми­де­термінан­та­ми­будь-якої­ак­тив­ності­ лю­ди­ни,­зо­к­ре­ма­політич­ної,­су­часні­дослідни­ки­відно­сять­по­гля­ди­ста­ро­давніх­ мис­ли­телів­ (І.­ Ільїн),­ зо­к­ре­ма­ філо­софів­ Ста­ро­дав­ньої­ Греції­ і­ Ста­ро­дав­нь­о­го­ Риму,­ які­ ве­ли­ку­ ува­гу­ приділя­ли­ по­нят­тю­ «при­чинність»,­ «не­ста­ток­ (нуж­да)»,­ виз­на­ча­ю­чи­по­тре­би­як­ос­нов­ну­рушійну­си­лу,­за­вдя­ки­якій­лю­ди­на­змог­ла­вий­ти­ з­ ди­ко­го­ ста­ну­ і­ пе­ре­тво­ри­ти­ся­на­політич­ну­ істо­ту.­Так,­ дав­нь­о­г­рець­кий­по­ет- лірик­Піндар­пи­сав­про­при­ро­д­же­ний­но­ров­(«to­syggenes­ethos»),­який­не­мож­ли- во­при­хо­ва­ти,­су­то­внутрішнє­у­лю­дині.­Со­фокл­розрізняв­ду­шу­(«psyche»),­ро­зу- мо­вий­устрій­(«phronema»,­мен­тальність),­за­ду­ми­і­наміри­(«gnome»)­лю­ди­ни.­ Підґрун­тям­по­тре­бо­во­го­підхо­ду­мож­на­ вва­жа­ти­по­гля­ди­ за­снов­ників­ те­орії­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ Т.­ Гоббса,­Дж.­Лок­ка­ та­Ж.-Ж.­ Рус­со,­ які­ зо­се­ре­д­жу­ва­ли­ ува­гу­ на­ людсь­ких­ по­тре­бах­ та­ праг­нен­нях,­ які­ відігра­ють­ важ­ли­ву­ роль­ у­ суспільно-політич­но­му­ житті.­ Ви­ник­нен­ня­ дер­жа­ви­ во­ни­ пов’язу­ва­ли­ з­ гро­ма- 550 Держава і право • Випуск 52 ©­ВІЛЬЧИНСЬ КА Іри на Юріївна­–­док­тор­політич­них­на­ук,­про­фе­сор­Національ­ної­ ака­демії­керівних­кадрів­куль­ту­ри­і­ми­с­тецтв дянсь­кою­по­тре­бою­лю­ди­ни­в­об`єднанні­з­інши­ми.­ Знач­ну­ ува­гу­ досліджен­ню­ по­треб­ як­ виз­на­чаль­них­ чин­ників­ мо­ти­вації­ приділя­ли­ відомі­ ук­раїнські­ вчені.­ Так,­Ми­хай­ло­Вольсь­кий­ у­ праці «За­вдан­ня­ політич­ної­еко­номії­і­відно­шен­ня­до­інших­на­ук»­(1872­р.)­пи­сав­про­не­обхідність­ поліпшу­ва­ти­фізичні,­мо­ральні­ та­ інте­лек­ту­альні­ умо­ви­ існу­ван­ня­ лю­ди­ни.­Він­ підкрес­лю­вав,­що­політе­ко­номія­по­вин­на­ ста­ти­на­укою­про­діяльність­ лю­ди­ни,­ спря­мо­ва­ну­на­за­до­во­лен­ня­її­ма­теріаль­них­і­ду­хов­них­по­треб.­Гри­горій­Це­ха­но- вець­кий­у­праці­«Зна­чен­ня­Ада­ма­Сміта­в­історії­політи­ко-еко­номічних­си­с­тем»­ (1859­ р.)­ ро­бить­ вис­но­вок,­ що­ ба­га­то­ лю­дей­ на­ма­га­ють­ся­ за­до­воль­ни­ти­ свої­ по­тре­би­і­по­кра­щи­ти­своє­ста­но­ви­ще­не­ли­ше­за­вдя­ки­власній­праці,­а­й­за­ра­ху- нок­ інших.­Ми­хай­ло­ Ту­ган-Ба­ра­новсь­кий­ од­ним­ з­ пер­ших­ роз­ро­бив­ чітку­ кла- сифікацію­ по­треб­ ще­ за­ півстоліття­ до­ аме­ри­кансь­ко­го­ дослідни­ка­ Аб­ра­ха­ма­ Мас­лоу,­ви­о­кре­мив­ши­п’ять­груп­по­треб:­1)­фізіологічні;­2)­ста­теві;­3)­симп­то­ма- тичні­інстинк­ти­та­по­тре­би;­4)­аль­т­руїстичні;­5)­по­тре­би­прак­тич­но­го­ха­рак­те­ру.­ Вче­ний­ вва­жав,­ що­ мо­ти­ви­ й­ інте­ре­си­ не­го­с­по­дарсь­ко­го­ ха­рак­те­ру­ ма­ли­ найбільший­вплив­на­роз­ви­ток­гос­по­дар­ст­ва. Пер­шим­досліджен­ням,­без­по­се­ред­ньо­при­свя­че­ним­по­тре­бам,­ста­ла­пра­ця­ Л.­Брен­та­но­«Досвід­те­орії­по­треб»,­яка­вий­ш­ла­дру­ком­1921­р.­Дослідник­виз- на­чив­по­тре­би­як­не­га­тив­не­відчут­тя,­поєдна­не­з­праг­нен­ням­поз­ба­ви­ти­ся­йо­го­ за­до­по­мо­гою­по­до­лан­ня­не­за­до­во­лен­ня,­яке­йо­го­вик­ли­кає.­ Зго­дом­на­уко­ве­ос­мис­лен­ня­сут­ності­по­треб­заціка­вить­при­хиль­ників­різних­ підходів.­ У­ XX­ столітті­ по­нят­тя­ «мо­ти­вації»,­ зо­к­ре­ма­ політич­ної,­ за­ли­шить­ся­ тісно­ пов’яза­не­ з­ по­нят­тям­ «по­тре­би»,­ що­ сти­му­лює­ її­ досліджен­ня­ у­ 20–30-х­ ро­ках­у­ме­жах­мо­ти­ваційних­те­орій,­які­сто­су­ють­ся­ли­ше­лю­ди­ни. Кон­цепції­ дослідників­ суттєво­ впли­ну­ли­ на­ ідеї­ А.­ Мас­лоу­ що­до­ ієрархії­ по­треб,­які­ста­ли­ре­акцією­на­біхевіористсь­ке­трак­ту­ван­ня­осо­би­с­тості­як­па­сив- но­го­ об’єкта­ впли­ву­ зовнішньо­го­ се­ре­до­ви­ща.­ Вче­ний­ звер­нув­ ува­гу­ на­ са­моцінність­ і­ак­тивність­лю­ди­ни.­Рушійною­си­лою­осо­бистісно­го­роз­вит­ку,­на­ дум­ку­дослідни­ка,­ви­с­ту­па­ють­по­тре­би. 1943­р.­А.­Мас­лоу­роз­ро­бив­відо­му­ієрархію­по­треб,­розділив­ши­всі­по­тре­би­ на­п’ять­ос­нов­них­ка­те­горій.­А.­Мас­лоу­ствер­д­жу­вав,­що­по­ведінка­лю­ди­ни­за­ле- жить­від­то­го,­яка­з­п’яти­ос­нов­них­по­треб­є­доміну­ю­чою. Більшість­відо­мих­кла­сифікацій­по­треб­ство­рю­ва­ли­ся­відповідно­до­за­про­по- но­ва­но­го­А.­Мас­лоу­прин­ци­пу.­На­дум­ку­аме­ри­кансь­ких­соціологів­П.­Херсі­й­К.­ Блан­шард,­ мо­дель­ ієрархії­ по­треб­ вра­хо­вує­ скоріше­ не­ суспільство­ в­ ціло­му,­ а­ ка­те­горію­лю­дей­з­низь­ки­ми­до­хо­да­ми,­то­му­що­їхні­ос­новні­по­тре­би­в­їжі­й­житлі­ май­же­не­за­без­пе­чені.­У­се­ред­нь­о­го­кла­су,­про­фесіоналів­і­ме­не­д­жерів­по­ря­док­і­ зна­чимість­по­треб­мо­жуть­бу­ти­інши­ми­й­на­га­ду­ва­ти­рад­ше­ромб.­Для­них­ак­ту- альні­по­тре­би­дру­го­го,­ тре­ть­о­го­й­чет­вер­то­го­рівнів,­ але­не­пер­шо­го­й­п’ято­го.­ За­можні­ одер­жу­ють­ ви­сокі­ до­хо­ди,­ во­ни­ дав­но­ за­до­воль­ни­ли­ нижчі­ по­тре­би,­ у­ них­ак­ту­алізо­ва­на­по­тре­ба­в­са­мо­ви­ра­женні1. Се­ред­ відмінно­с­тей­ та­кож­ мож­на­ виз­на­ти­ праг­нен­ня­ вклю­чи­ти­ в­ ієрархію­ по­тре­бу­у­владі,­успіху­то­що.­Так,­Д.­Мак­Клел­ланд­у­співпраці­з­Д.­Аткінсо­ном­ 1957­р.­роз­ши­рив­те­орію­по­треб­А.­Мас­лоу,­до­дав­ши­до­неї­по­тре­бу­в­при­на­леж- ності­та­успіху.­По­тре­ба­в­успіху­(до­сяг­нен­нях)­роз­гля­да­ла­ся­вче­ни­ми­як­пер­шо- при­чи­на­людсь­кої­по­ведінки.­По­тре­ба­в­при­на­леж­ності відо­б­ра­жає­ба­жан­ня­ма­ти­ близькі,­дружні­сто­сун­ки­з­інши­ми.­Лю­ди­з­гос­трою­по­тре­бою­в­при­на­леж­ності­ ча­с­то­ до­ма­га­ють­ся­ успіхів­ у­ діяль­ності,­ яка­ ви­ма­гає­ ви­со­ко­го­ рівня­ соціаль­ної­ взаємодії.­Та­ка­осо­бистість­праг­не­співпра­цю­ва­ти­в­ко­манді­од­но­думців,­віддає­ 551Юридичні і політичні науки пе­ре­ва­гу­емоційно­му­ком­фор­ту­по­ряд­з­кон­тро­лем­над­ інши­ми.­Са­ме­ти­по­логія­ Д.­Мак­Клел­лан­да­і­Дж.­Аткінса­ляг­ла­в­ос­но­ву­найбільш­по­ши­ре­ної­кла­сифікації­ мо­тивів­політич­ної­по­ведінки,­се­ред­яких:­1)­мо­тив­вла­ди­і­кон­тро­лю­над­людь­ми­ та­си­ту­ацією;­2)­мо­тив­до­сяг­нен­ня­(ме­ти,­успіху),­уник­нен­ня­по­раз­ки;­3)­мо­тив­ афіліації­(на­ла­го­д­жен­ня­теп­лих,­дружніх­сто­сунків­з­інши­ми). До­спро­би­кла­сифікації­політич­них­по­треб­на­ос­нові­ієрархії­А.­Мас­лоу­мож- на­відне­с­ти­на­пра­цю­ван­ня­Р.­Лей­на,­на­яко­го­суттєво­впли­ну­ли­досліджен­ня­пред- став­ни­ка­ге­ш­тальтської­пси­хо­логічної­шко­ли­Г.­Ол­пор­та­–­ав­то­ра­«те­орії­са­мо­ре- алізації».­У­праці­«Осо­бистість»­(1937­р.)­Г.­Ол­порт­ви­су­нув­ідею­осо­бистісно­го­ підхо­ду­ до­мо­ти­вації­ лю­ди­ни.­Осо­бистість­ роз­гля­да­ла­ся­ ним­ як­ пер­шо­при­чи­на­ людсь­кої­по­ведінки. Дослідник­сфор­му­лю­вав­«прин­цип­функціональ­ної­ав­то­номії»,­відповідно­до­ яко­го­ інстру­мен­тальні­ дії,­ вик­ли­кані­ біологічни­ми­ по­тре­ба­ми,­ мо­жуть­ на­далі­ мо­ти­ву­ва­ти­ся­не­за­леж­но­від­них.­Так,­політич­на­при­ро­да­лю­ди­ни­невіддільна­від­ її­осо­би­с­тості,­а­осо­бистість­як­цілісність­не­про­сто­су­ма­спе­цифічних­ре­акцій,­а­ рад­ше­ кон­гру­ент­на­ си­с­те­ма­ ати­тюдів,­ кож­ний­ еле­мент­ якої­ мож­на­ зро­зуміти­ тільки­у­світлі­за­галь­но­го­па­тер­на.­Політичні­дум­ки­лю­ди­ни­ли­ше­відо­б­ра­жа­ють­ особ­ли­вості­за­собів­її­при­сто­су­ван­ня­до­жит­тя2.­ Візії­дослідни­ка­спо­ну­ка­ли­Р.­Лей­на­відійти­від­праг­нен­ня­у­по­тре­бах­відшу- ка­ти­ су­то­ політичні­ і­ ви­о­кре­ми­ти,­ на­ йо­го­ дум­ку,­ се­ред­ них­ найбільш­ суттєві­ по­тре­би,­які­впли­ва­ють­на­вклю­чен­ня­лю­ди­ни­у­політи­ку.­ Так­прин­цип­об’єктив­ності­і­ба­жан­ня­зро­зуміти­істи­ну­спря­мо­ву­ють­при­хиль- ни­ка­біхевіориз­му­Р.­Лей­на­до­по­шу­ку­більш­адек­ват­них­підходів­до­ос­мис­лен­ня­ політич­ної­мо­ти­вації.­Політич­на­мо­ти­вація­–­це­ли­ше­один­ас­пект­ха­рак­те­ри­с­ти- ки­осо­би­с­тості,­її­не­мож­на­роз­гля­да­ти­ізо­ль­о­ва­но­від­інших­ас­пектів­ціло­го.­Ціка- во,­що­Р.­Лейн­на­ма­гається­поєдна­ти­декілька­підходів­у­дослідженні,­мож­ли­во,­з­ ме­тою­уник­ну­ти­«пси­хо­логіза­тор­ст­ва»,­від­яко­го­відме­жо­ву­вав­ся­і­М.­Ве­бер.­Так,­ він­ май­же­ не­ розрізняє­ по­нят­тя­ ус­та­нов­ка,­ мо­ти­ви,­ по­тре­би,­ цінності:­ «Термін­ «цінність»­має­ два­ ре­фе­рен­ти:­ те,­що­лю­ди­на­ ба­жає,­ по­тре­би­ або­мо­ти­ви,­ і­ те,­ чо­го,­на­дум­ку­лю­ди­ни,­во­на­«по­вин­на»­ба­жа­ти,­або­про­що­во­на­мог­ла­б­ска­за­ти,­ що­ це­ є­ ба­жа­ним»3,­ –­ пи­ше­ дослідник.­ Бе­зу­мов­но,­ за­сто­су­ван­ня­ декількох­ підходів­до­досліджен­ня­політич­ної­мо­ти­вації,­зо­к­ре­ма­аксіологічно­го,­зба­га­ти­ло­ пред­мет­досліджен­ня,­роз­ши­рив­ши­межі­йо­го­пізнан­ня.­ За­га­лом­праг­нен­ня­дослідників­ви­о­кре­ми­ти­у­струк­турі­осо­би­с­тості­по­тре­би,­ які­мо­ти­ву­ють­політич­ну­діяльність,­не­да­ло­ґрун­тов­них­ре­зуль­татів,­оскільки­всі­ по­тре­би­з­од­на­ко­вим­успіхом­мо­жуть­бу­ти­за­до­во­лені­у­різних­сфе­рах­жит­тя,­виз- на­ча­ю­чи­ли­ше­рівень­суспільної­ак­тив­ності­лю­ди­ни.­ Се­ред­по­тре­бо­вих­те­орій,­на­на­шу­дум­ку,­особ­ли­ве­місце­зай­має­кон­цепція­В.­ Теллі,­ який­ на­ відміну­ від­А.­Мас­лоу­ ак­цен­тує­ ува­гу­ на­ зовнішніх­ соціаль­них­ ас­пек­тах­мо­ти­вації­і­до­во­дить,­що­існу­ють­чо­ти­ри­сфе­ри­людсь­ко­го­бут­тя,­де­ці­ по­тре­би­ про­яв­ля­ють­ся­ і­ «ви­ма­га­ють­ за­до­во­лен­ня»­ відповідно­ до­ спе­цифічних­ умов­діяль­ності­лю­ди­ни.­Свою­ієрархію­те­о­ре­тик­на­звав­«ком­по­нен­та­ми­соціаль- ної­по­зиції».­Відповідно­до­кон­цепції­В.­Теллі­по­тре­би­мож­на­об’єдна­ти­в­ такі­ гру­пи:­соціальні­по­тре­би;­по­тре­би­в­по­вазі;­по­тре­би­в­са­мо­ви­ра­женні. Відтак,­у­своїй­най­простішій­формі­ієрархія­по­треб­діста­ла­за­галь­не­виз­нан- ня.­Те,­що­не­за­до­во­лені­«фізіологічні­по­тре­би­пріори­тетні­що­до­соціаль­них,­інте- лек­ту­аль­них­ або­ ес­те­тич­них­ над­то­ ча­с­то­ де­мон­ст­ру­ва­ла­ історія:­ го­лодні­ лю­ди­ підуть­май­же­на­все,­аби­роз­до­бу­ти­їжу»4,­–­пи­сав­Р.­Інглхарт,­який­у­ме­жах­те­орії­ 552 Держава і право • Випуск 52 «без­шум­ної­ ре­во­люції»­ роз­ро­бив­ влас­ну­ кон­цепцію­ по­треб.­ Досліджен­ня­ Р.­ Інглхар­та,­ ґрун­то­вані­ на­ емпірич­них­ да­них­ «Світо­вих­ ог­лядів­ цінно­с­тей»­ за­ період­ 1970-1995­ рр.,­ за­кла­ли­ підва­ли­ни аксіологічно­го­ підхо­ду­ до­ ро­зуміння­ політич­ної­мо­ти­вації.­ Ґрун­ту­ю­чись­на­власній­те­орії­міжге­не­раційних­змін­у­цінно­с­тях,­відповідно­ до­якої­нові­по­тре­би­фор­му­ють­ся­ли­ше­че­рез­10-15­років­після­ери­процвітан­ня,­ у­ре­зуль­таті­зміни­по­колінь,­Р.­Інглхарт­ви­су­ває­гіпо­те­зу­про­за­лежність­ціннісних­ пріори­тетів­від­еко­номічно­го­бла­го­по­луч­чя,­яке,­у­свою­чер­гу,­впли­ває­на­фор­му- ван­ня­пост­ма­теріалістич­них­цінно­с­тей.­ На­ фор­му­ван­ня­ політич­ної­ мо­ти­вації,­ на­ дум­ку­ дослідни­ка,­ впли­ва­ють­ цінності­мікрорівне­во­го­по­ряд­ку,­зо­к­ре­ма­довіра,­тер­пимість,­суб’єктив­не­бла­го- по­луч­чя.­Ха­рак­тер­си­с­те­ми­ціннісних­пе­ре­ко­нань­на­мікрорівні­впли­ває,­у­свою­ чер­гу,­ на­ еко­номіку­ і­ політи­ку.­ Са­ме­ за­вдя­ки­ цінно­с­тям­ політи­ка­ вхо­дить­ у­ життєво­ важ­ливі­ підва­ли­ни­ осо­би­с­тості,­ фор­му­ю­чи­ її­ по­тре­би.­ Куль­турні,­ еко- номічні­і­політичні­зміни­йдуть­по­ряд.­ З­фор­маль­ної­точ­ки­зо­ру,­і­те­орії­по­треб,­і­аксіологічні­те­орії­(як­і­інші)­вив­ча- ють­один­і­той­же­ас­пект­політич­но­го­жит­тя­–­політич­ну­ак­тивність,­в­якій­пе­ре- пле­тені­різні­спе­к­т­ри­життєдіяль­ності­лю­ди­ни.­Більшість­дослідників­мо­ти­вації­ суспільно-політич­ної­ак­тив­ності­тра­диційно­май­же­не­розрізня­ють­такі­по­нят­тя,­ як­ по­тре­би,­ цінності,­ ус­та­нов­ки.­ Та­ка­ ме­то­до­логічна­ особ­ливість­ прослідко- вується­ і­ у­ Р.­ Інглхар­та,­ од­нак­ для­ збе­ре­жен­ня­ «кар­ка­су»­ на­шо­го­ досліджен­ня,­ бу­де­мо­ви­хо­ди­ти­з­аналізу­пост­ма­теріалістич­них­по­треб,­вве­де­них­до­на­уко­во­го­ обігу­ дослідни­ком­ у­ ре­зуль­таті­ пе­ре­гру­пу­ван­ня­ кла­сифікації­ А.­ Мас­лоу.­ Р.­ Інглхарт­за­про­по­ну­вав­ієрархію,­за­до­по­мо­гою­якої­мож­на­по­яс­ни­ти­зміни­у­мо­ти- вації­ політич­ної­ по­ведінки­ у­ пост­ма­теріалістич­но­му­ суспільстві,­ ви­хо­дя­чи­ зі­ сфор­му­ль­о­ва­ної­ним­кон­цепції­пост­ма­теріалістич­них­цінно­с­тей.­ Се­ред­ най­важ­ливіших­ по­треб,­ які­ сти­му­лю­ють­ лю­ди­ну­ до­ ак­тив­ності­ в­ суспільно-політич­но­му­ житті,­ Р.­ Інглхарт­ виз­на­чає­ по­тре­бу­ в­ без­пеці,­ зо­к­ре­ма­ ек­зи­с­тенційній.­Ко­ли­ лю­ди­ відчу­ва­ють,­що­ під­ за­гро­зою­ їхнє­ ви­жи­ван­ня,­ во­ни­ ре­а­гу­ють­на­пру­гою,­стре­сом;­це­сти­му­лює­зу­сил­ля­для­по­до­лан­ня­за­гро­зи.­ На­ дум­ку­ аме­ри­кансь­ко­го­ дослідни­ка,­ по­тре­ба­ в­ осо­би­с­то­му­ кон­тролі­ над­ подіями,­ які­ відбу­ва­ють­ся,­ стає­провідною­си­лою,­ яка­ спо­ну­кає­ осо­бистість­ до­ участі­ в­ політиці.­ Тоб­то­ у­ стабільно­му,­ еко­номічно­ роз­ви­не­но­му­ суспільстві,­ в­ яко­му­ за­до­во­лені­ ос­новні­ по­тре­би­ лю­дей,­ відбу­вається­ транс­фор­мація­ си­с­те­ми­ ви­мог­і­праг­нень.­На­пе­редній­план­ви­хо­дять­по­тре­би­у­по­кра­щенні­якості­жит­тя,­ еко­логії,­вклю­чен­ня­осо­би­с­тості­в­про­цес­прий­нят­тя­рішень,­по­до­лан­ня­бю­ро­кра- тиз­му,­гар­монізації­соціаль­них­відно­син­то­що.­Ак­ту­алізу­ють­ся­по­тре­би­у­лю­бові,­ по­вазі­та­са­мо­ак­ту­алізації­у­політиці­як­«пост­ма­теріалістичні»­по­тре­би.­ Пост­ма­теріалістів­ха­рак­те­ри­зує­більш­ви­со­кий­роз­ви­ток,­во­ни­кра­ще­ар­ти­ку- лю­ють­ свої­ по­зиції,­ більш­ політич­но­ ак­тивні,­ оскільки­ за­ умо­ви­ пе­ре­ва­жан­ня­ пост­ма­теріалістич­них­цінно­с­тей­по­си­люється­ак­цент­на­участі­і­са­мо­ви­ра­женні.­ З­по­зицією­дослідни­ка­по­го­д­жується­і­су­час­ний­російський­пси­хо­лог­Г.­Дилігенсь- кий:­«…у­гро­ма­дян­зро­с­тає­по­чут­тя­са­моцінності­влас­ної­індивіду­аль­ної­гідності,­ соціаль­но-політичні­зв’яз­ки­фор­му­ють­ся­на­ос­нові­усвідо­млен­ня­спільності­гру- по­во­го­ста­но­ви­ща­та­соціаль­них­ інте­ресів»5,­що­при­зво­дить­до­ак­тивізації­ гли- бин­них­ціннісних­чин­ників­мо­ти­вації.­ У­суспільстві,­в­яко­му­не­за­до­воль­ня­ють­ся­пер­винні­по­тре­би,­де­далі­ак­тивніше­ про­яв­ляється­ утилітар­но-праг­ма­тич­на­ спря­мо­ваність­ мо­ти­вації,­ ба­жан­ня­ ма­ти­ 553Юридичні і політичні науки впев­неність­у­за­в­т­раш­нь­о­му­дні,­яку­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ма­теріаль­не­бла­го­по­луч- чя.­В­ та­ких­ умо­вах­ чи­ не­ ос­таннім­ при­хи­ст­ком,­ який­мо­же­ за­без­пе­чи­ти­ ек­зи­с- тенційну­без­пе­ку,­за­ли­шається­надія­на­власні­си­ли. Так,­для­суспільств­пе­рехідно­го­ти­пу,­які­ви­ник­ли­на­мапі­світу­в­ре­зуль­таті­ політич­них­транс­фор­мацій­кінця­80-90-х­років­ХХ­ст.,­ха­рак­тер­ний­«інстру­мен- таль­ний­ тип­ вклю­чен­ня­ в­ політи­ку,­ за­ яко­го­ пе­ре­ва­жа­ють­ осо­бисті­ по­тре­би­ у­ за­хисті,­ по­ряд­ку,­ гра­ничній­ інте­г­рації­ у­ соціум,­ що­ звільняє­ від­ осо­би­с­тої­ відповідаль­ності­та­склад­но­с­тей­ви­бо­ру»6,­–­кон­ста­тує­Г.­Дилігенсь­кий.­ Вітальні­ (життєза­без­пе­чу­ючі­ по­тре­би),­ які­ зна­хо­дять­ся­ на­ ниж­нь­о­му­ рівні,­ відповідно­ до­ ієрархії­ по­треб­А.­Мас­лоу,­ ха­рак­те­ри­зу­ють­ся­ не­ тільки­ сталістю­ про­яву­впро­довж­жит­тя,­а­й­пе­ре­на­си­чен­ням,­яке­змен­шує­приємне­за­до­во­лен­ня.­ Ви­ни­кає­внутрішній­пси­хо­логічний­конфлікт,­який­в­разі­постійно­го­пов­то­рен­ня­ мо­же­роз­ви­ну­ти­ся­до­не­вро­тич­них­ста­нів.­За­побігти­йо­му­мож­на­че­рез­до­ма­ган­ня­ ме­та­по­треб­—­«мак­си­маль­ної­по­тре­би­або­рівня­пре­тензій»7,­за­виз­на­чен­ням­М.­ М.­Амо­со­ва.­Політичні­по­тре­би-мо­ти­ви,­ оскільки­во­ни­відно­сять­ся­до­ соціаль- них,­зна­хо­дять­ся­на­верх­нь­о­му­рівні­по­треб,­тоб­то­відно­сять­ся­до­ме­та­по­треб,­до­ яких,­до­речі,­ вхо­дить,­ і­по­тре­ба­у­ сенсі­жит­тя.­Лю­ди­на­–­це­ індивід,­ зі­ своїми­ по­тре­ба­ми­ та­ інте­ре­са­ми,­ се­ред­ яких­ най­важ­ливішою­ є­ по­тре­ба­ у­ ви­жи­ванні,­ са­моз­бе­ре­женні,­ вод­но­час­ лю­ди­на­ –­ істо­та­ суспільна,­ яка­ усвідо­млює­ ефек- тивність­ко­лек­тив­ної­діяль­ності,­по­за­як­навіть­по­тре­ба­у­ви­жи­ванні­ре­алізується­ ли­ше­шля­хом­взаємодії­з­інши­ми­[25,­c.­150].­То­му­чин­ни­ки­фор­му­ван­ня­політич- них­по­треб­ відповідно­ до­ си­с­тем­но-інте­г­ра­тив­но­го­ ро­зуміння­політич­ної­мо­ти- вації­ вар­то­ шу­ка­ти­ у­ відно­си­нах­ осо­би­с­тості­ і­ з­ біологічною­ при­ро­дою,­ і­ з­ соціаль­ним­ото­чен­ням,­з­усім,­що­по­ро­д­жує­стан­на­пру­ги,­відчут­тя­дефіци­ту­та­ дис­ком­фор­ту.­По­до­лан­ня­та­ко­го­ста­ну­мо­же­бу­ти­до­сяг­ну­то­ли­ше­за­вдя­ки­до­сяг- нен­ню­кон­крет­них­благ­і­умов­та­здійснен­ню­тих­видів­діяль­ності,­які­за­без­пе­чу- ють­по­до­лан­ня­дефіци­ту,­тоб­то­відповідний­рівень­пре­тензій8. Вар­тує­ ува­ги­ за­ува­жен­ня­ Г.­ Дилігенсь­ко­го,­ що­ при­ро­да­ політич­них­ по­треб­ за­га­лом­нічим­не­відрізняється­від­ інших,­але­у­ак­ту­алізації­політич­них­по­треб­ має­місце­ме­ханізм­їх­ек­с­т­ра­по­ляції­у­суспільно-політич­ну­пло­щи­ну,­ко­ли­по­тре- би­ осо­бистісно­го­ (мікро­соціаль­но­го)­ рівня­ пе­ре­тво­рю­ють­ся­ на­ соціаль­но- політичні.­ Тоб­то­ відбу­вається­ якісна­ мо­дифікація­ по­тре­би­ як­ за­ фор­мою­ і­ об’єктом,­так­і­за­змістом.­Як­при­клад­мо­дифікації­дослідник­на­во­дить­по­тре­бу­в­ без­пеці:­ за­ фор­мою­ во­на­ пе­ре­тво­рюється­ на­ по­тре­бу­ в­ спра­вед­ливій­ гро­шовій­ ви­на­го­роді­за­пра­цю­(по­тре­бу­по­до­лан­ня­ма­теріаль­ної­нерівності),­об’єктом­та­кої­ по­тре­би­ста­ють­ве­ликі­соціальні­гру­пи­(«ба­гаті»­і­«бідні»),­зміст­цієї­по­тре­би­–­ ви­мо­га­соціаль­ної­спра­вед­ли­вості9.­ Май­же­не­мож­ли­во­виз­на­чи­ти­по­тре­би,­які­виз­на­ча­ють­фор­му­ван­ня­політич­ної­ мо­ти­вації,­ оскільки­ во­на­мо­же­ вклю­ча­ти­ різно­манітні­ по­тре­би,­ які­ в­ ре­зуль­таті­ різних­впливів­(внутрішніх­і­зовнішніх)­транс­фор­му­ють­ся­у­су­то­політичні­мо­ти- ви.­ Будь-яка­ по­тре­ба­ у­ си­лу­ своєї­ усвідо­мле­ності­ мо­же­ пе­ре­тво­ри­ти­ся­ у­ відповідний­ мо­тив,­ тоб­то­ на­бу­ти­ чітко­го­ спря­му­ван­ня,­ зо­к­ре­ма­ в­ політичній­ сфері.­Крім­то­го,­політич­на­ак­тивність­у­більшості­ви­падків­полімо­ти­во­ва­на,­тоб- то­де­терміно­ва­на­різни­ми­по­тре­ба­ми,­які­співісну­ють­в­ її­ме­жах,­то­му,­ зно­ву­ж­ та­ки,­ не­ мож­на­ од­но­знач­но­ го­во­ри­ти­ про­ по­тре­бу,­ яка­ спо­ну­кає­ до­ політич­ної­ діяль­ності.­То­му­нас­більше­ціка­вить­роль­по­треб­у­мо­ти­ваційно­му­про­цесі.­Грун- тов­но­ не­ зу­пи­ня­ю­чись­ на­ ро­зумінні­ по­треб­ пси­хо­ло­га­ми,­ виз­на­чи­мо­ вуз­лові­ мо­мен­ти­їх­ролі­у­мо­ти­ваційно­му­про­цесі.­ 554 Держава і право • Випуск 52 Мо­ти­ваційний­ про­цес­ за­га­лом­ є­ до­сить­ про­стим.­ У­ ре­зуль­таті­ аку­му­ляції­ по­тенційної­психічної­ви­ни­кає­по­тре­ба,­яка,­у­свою­чер­гу,­стає­внутрішнім­збуд­ни- ком­не­за­до­во­лен­ня,­на­пру­жен­ня,­тоб­то­відчут­тя,­яке­лю­ди­на­на­ма­гається­по­до­ла­ти­ за­ до­по­мо­гою­віднов­лен­ня­ відповідності­між­ внутрішнім­ і­ зовнішнім.­Пси­хіч­на­ енергія­не­за­до­во­лен­ня­має­декілька­аль­тер­на­тив,­тоб­то­од­на­по­тре­ба­має­де­кіль­ка­ спо­собів­за­до­во­лен­ня,­вибір­яких­за­ле­жить­від­поєднан­ня­зовнішніх­сти­мулів,­які­ впли­ва­ють­ на­ індивіда,­ та­ осо­бистісних­ дис­по­зицій­ (ус­та­но­вок),­ які­ відігра­ють­ роль­ат­рак­торів,­які­при­тя­гу­ють­ак­тивність­до­пев­но­го­спо­со­бу­за­до­во­лен­ня­по­тре- би.­У­ре­зуль­таті­ак­тивність­стає­спря­мо­ва­ною,­тоб­то­от­ри­мує­мо­тив.­ Вар­то­за­зна­чи­ти,­що­по­тре­ба­мо­же­бу­ти­як­усвідо­мле­ною,­так­і­витісне­ною­в­ підсвідомість,­ вод­но­час­ мо­тив­ завжди­ усвідо­мле­ний.­ Ж.-П.­ Сартр,­ пи­сав,­ що­ сфор­мо­ва­ний­мо­тив­-­це­по­ча­ток­де­терміну­ю­чо­го­став­лен­ня­лю­ди­ни­до­дійсності,­ що­ствер­д­жує­її­сво­бо­ду­й­са­мо­виз­на­чен­ня. Діалек­тич­ну­єдність­між­по­тре­ба­ми,­інте­ре­са­ми­і­мо­ти­ва­ми­О.­Ле­онтьєв­фор- му­лює­так:­по­тре­би­–­це­ре­альні­при­чи­ни­про­яву­інте­ресів,­які­слу­гу­ють­мо­ти­вом­ до­ діяль­ності.­Мо­тив­ –­ це­ уре­чев­ле­на­ по­тре­ба­ і­ без­по­се­редній­ сти­мул­ до­ дії10.­ Впер­ше­ це­ яви­ще­ бу­ло­ сфор­му­ль­о­ва­но­ Е.­ Брунсвіком­ (яви­ще­ еквіфіна­ль­ності),­ то­му­й­от­ри­ма­ло­відповідну­на­зву­-­«лінза­Брунсвіка». Мо­тив­(від­лат.­moveo­(movere)­–­ру­ха­ти,­спо­ну­ка­ти,­штов­ха­ти)­–­це­ма­теріаль- ний­або­іде­аль­ний­пред­мет,­до­сяг­нен­ня­яко­го­влас­не­і­є­сут­тю­діяль­ності.­ Російський­дослідник­І.­Охрімен­ко­роз­гля­дає­мо­тив­з­декількох­то­чок­зо­ру,­як:­ спо­ну­кан­ня­до­діяль­ності,­пов’яза­не­із­за­до­во­лен­ням­по­треб­суб’єкта;­су­купність­ зовнішніх­ і­ внутрішніх­умов,­які­вик­ли­ка­ють­ак­тивність­суб’єкта­й­виз­на­ча­ють­ йо­го­ спря­мо­ваність;­ вибір,­ який­ спо­ну­кає­ і­ спря­мо­вує­ діяльність,­ за­ра­ди­ яко­го­ во­на­ здійснюється;­ усвідо­мле­на­ при­чи­на,­ яка­ ле­жить­ в­ ос­нові­ ви­бо­ру­ дій­ і­ вчинків­осо­би­с­тості11. На­дум­ку­російсько­го­пси­хо­ло­га­Г.­Дилігенсь­ко­го,­«мо­ти­вація­–­це­не­усвідо- мле­ний­ індивідом­ психічний­ про­цес,­ який­ ви­ра­жається­ у­ відборі­ і­ закріпленні­ кон­крет­них­ по­треб,­ які­ відповіда­ють­ або­ тен­денції­ до­ відо­крем­лен­ня,­ або­ тен- денції­до­єднан­ня­з­інши­ми,­та­у­їх­комбінації­за­ієрархічним­прин­ци­пом»12.­ Ак­тив­ності­ осо­би­с­тості­ на­да­ють­ мо­ти­ви,­ які­ охоп­лю­ють­ всі­ її­ струк­турні­ особ­ли­вості,­ зо­к­ре­ма­ спря­мо­ваність,­ ха­рак­тер,­ емоції,­ здібності,­ діяльність­ і­ психічні­ про­це­си.­ «Мо­тив­ відо­б­ра­жає­ стан­ цілісної­ струк­ту­ри­ осо­би­с­тості,­ він­ вра­хо­вує­«інте­ре­си»­всіх­си­с­тем­і­є­ре­гу­ля­то­ром­са­мих­збуд­ників»13,­–­за­зна­чає­В.­ Ле­онтьєв.­ Пе­ре­тво­рен­ня­ осо­би­с­тої­ по­тре­би­ в­ усвідо­мле­ний­ мо­тив­ відбу­вається­ че­рез­ такі­ рівні:­ ат­ри­бу­тив­ний­ –­ індивід­ на­ма­гається­ виз­на­чи­ти­ ма­к­ро­соціальні­ та­ політичні­при­чи­ни­не­за­до­во­лен­ня­осо­би­с­тих­по­треб­і­ко­ре­с­пон­дує­їх­відповідним­ яви­щам­і­про­це­сам­у­суспільстві.­На­цьо­му­рівні­фор­му­ють­ся­пе­ре­ду­мо­ви­усвідо- млен­ня­спо­собів­за­до­во­лен­ня­по­тре­би,­тоб­то­відбу­вається­пе­ре­тво­рен­ня­по­тре­би­ у­мо­тив;­про­грам­но-інстру­мен­таль­ний­–­приєднан­ня­ інстру­мен­таль­ної­по­тре­би,­ на­ос­нові­якої­фор­мується­орієнтов­на­про­гра­ма­дій,­до­ос­нов­ної­(Н.­Дембіцька). Оскільки­аналіз­політич­ної­мо­ти­вації­ґрун­тується­здебільшо­го­на­фун­да­мен- таль­них­за­ко­номірно­с­тях,­які­вив­ча­ли­ся­у­ме­жах­пси­хо­логії,­ду­же­важ­ко­відшу- ка­ти­виз­на­чен­ня­мо­тивів­у­політо­логічній­літе­ра­турі.­Вод­но­час­та­ке,­яке­суттєво­ відрізня­ло­ся­б­від­виз­на­чень,­за­про­по­но­ва­них­пси­хо­ло­га­ми.­ У­«Політичній­ен­цик­ло­педії»­(російське­ви­дан­ня­2000­р.)­виз­на­чен­ня­ мо­тивів­у­політиці­сфор­му­ль­о­ва­не­так:­«…гли­бокі­внутрішні­спо­ну­кальні­чин- 555Юридичні і політичні науки ни­ки,­пов’язані­із­за­до­во­лен­ням­по­треб­суб’єкта­політи­ки,­які­вик­ли­ка­ють­йо­го­ ак­тивність;­су­купність­зовнішніх­і­внутрішніх­умов,­які­спо­ну­ка­ють­до­політич- ної­діяль­ності­та­по­ведінки­та­виз­на­ча­ють­їх­спря­му­ван­ня»14.­У­політичній­ сфері­мож­на­ви­о­кре­ми­ти­до­сить­ши­ро­кий­набір­мо­тивів,­які­або­спо­ну­ка­ють­ лю­ди­ну­до­ак­тив­ної­участі­у­політиці,­або­на­впа­ки­–­зу­мов­лю­ють­її­па­сивність. Не­праг­ну­чи­про­ник­ну­ти­в­пси­хо­логічну­сутність­політич­них­мо­тивів,­ли­ше­ уза­галь­ню­ю­чи­їх­різні­трак­ту­ван­ня,­спро­буємо­за­про­по­ну­ва­ти­найбільш­прий­нят- не,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ виз­на­чен­ня:­ політичні­ мо­ти­ви­ –­ це­ ре­зуль­тат­ ек­с­т­ра­по­ляції­ осо­би­с­тих­ по­треб­ на­ соціаль­но-політич­ний­ рівень,­ ко­ли­ по­тре­би­ ад­ре­су­ють­ся­ суспільно-політич­ним­інсти­туціям,­на­рівні­яких­індивід­праг­не­їх­за­до­воль­ни­ти.­ Провідним­ ме­ханізмом­ ек­с­т­ра­по­ляції­ осо­би­с­тих­ по­треб­ у­ суспільно-політичні­ дослідни­ки­ виз­на­ча­ють­ ме­ханізм­ ма­к­ро­соціаль­ної­ ат­ри­буції,­ оскільки­ са­ме­ по­нят­тя­«ат­ри­буції»­дає­відповідь­на­пи­тан­ня­«чо­му»­–­чо­му­та­чи­інша­по­тре­ба­ пе­ре­тво­ри­ла­ся­ у­ політич­ний­ мо­тив.­ То­му­ що­ відповідна­ політич­на­ ус­та­нов­ка­ (ат­рак­тор),­ як­ за­зна­чає­ Н.­ Демібіцька,­ пов’яза­ла­ про­цес­ ек­с­т­ра­по­ляції­ із­ за­своєнням­ знань­ і­ фор­му­ван­ням­ уяв­лень­ про­ суспільство,­ вла­ду,­ дер­жа­ву,­ політичні­відно­си­ни­то­що.­ От­же,­ те­орії­ мо­ти­вації,­ які­ ґрун­ту­ють­ся­ на­ за­до­во­ленні­ по­треб,­ на­вряд­ чи­ мо­жуть­да­ти­чітку­відповідь­на­пи­тан­ня,­ чо­му­лю­ди­на­вклю­чається­у­політи­ку,­ стає­чле­ном­політич­них­ор­ганізацій,­до­ся­гає­вер­шин­політич­но­го­Олімпу­то­що.­ Мож­ли­во,­ ко­ли­ во­на­ не­ зна­хо­дить­ за­до­во­лен­ня­ влас­них­по­треб­ у­ не­політич­них­ сфе­рах­ або­ умо­ти­во­вується­ по­тре­бою­ впли­ва­ти,­ вла­да­рю­ва­ти,­ яку­ най­повніше­ мож­на­ре­алізу­ва­ти­в­політичній­діяль­ності.­Про­те­навіть­з­по­тре­бою­у­владі­йдуть­ не­тільки­в­політи­ку,­а­й­у­вчи­телі,­військові,­лікарі,­ре­алізу­ють­се­бе­у­тих­про- фесійних­сфе­рах,­які­пе­ред­ба­ча­ють­мож­ливість­уп­равління­і­кон­тро­лю­над­людь- ми.­Мож­на­по­го­ди­ти­ся­з­російською­дослідни­цею­О.­Ше­с­то­пал,­що­важ­ко­уя­ви­ти,­ щоб­політи­ка­по­ро­д­жу­ва­ла­у­лю­ди­ни­якісь­спе­цифічні­по­тре­би,­як­що­«не­вра­хо- ву­ва­ти­ нав’яз­ли­во­го­ ба­жан­ня­ ста­ти­ де­пу­та­том,­міністром­ або­ пре­зи­ден­том…­У­ політиці­діють­зви­чайні­людські­по­тре­би»15.­Відтак,­політич­на­мо­ти­вація­є­ли­ше­ од­ним­ із­ про­явів­ суспільної­ ак­тив­ності­ осо­би­с­тості­ й­ за­зви­чай­ не­ домінує­ над­ інши­ми.­По­тре­би­мо­жуть­ ли­ше­ впли­ва­ти­ на­ ак­тивність­ лю­ди­ни,­ а­ політич­но­го­ за­барв­лен­ня­по­тре­бам­на­да­ють­відповідні­політичні­ус­та­нов­ки,­які­пе­ре­тво­рю­ють­ зви­чайні­по­тре­би­пе­ресічних­лю­дей­у­політичні­мо­ти­ви.­ 1. Hersey­P.,­Blanchard K.­Management­and­Organizational­Behavior­:­Utilizing­Human­ Resources.­–­4-th­ed.­–N.­Y.:­Prentice-Hall,­Englewood­Cliffs,­1982.­–­472­p.­2. Ядов В.А.­О­ дис­по­зи­ци­он­ной­ ре­гу­ля­ции­ со­ци­аль­но­го­ по­ве­де­ния­ //­ Ме­то­до­ло­ги­че­с­кие­ про­бле­мы­ со­ци­аль­ной­пси­хо­ло­гии.­–­М.,­1975.­–­С.­89–105.­3. Lane R.E.­Political­life.­Why­and­how­ people­get­involved­in­politics.­–­N.Y.:­The­Free­Press,­1965.­–­Р.­97.­4. Ингл хард Р.­Пост- мо­дерн:­ме­ня­ю­щи­е­ся­цен­но­с­ти­и­ме­ня­ю­щи­е­ся­об­ще­ст­ва­//По­лис.­–­1997.­–­№­4.­–­С.­28.­ 5. Ди ли ген ский Г.Г.­ Со­ци­аль­но-по­ли­ти­че­с­кая­ пси­хо­ло­гия:­ Учеб.­ по­со­бие­ для­ высш.­ учеб.­за­ве­де­ний.­–­М.:­На­ука,­1994.­–­С.­118.­6. Там­са­мо.­7. Амо сов Н.М.­При­ро­да­че­ло- ве­ка.­–­К.:­На­ук.­дум­ка,­1983.­–­С.­115.­8. Ле он ть ев А.Н.­Де­я­тель­ность.­Со­зна­ние.­Лич- ность.­–­М.:­По­ли­тиз­дат,­1975.­–­С.­65-66.­9. Ди ли ген ский Г.Г.­Со­ци­аль­но-по­ли­ти­че­с­кая­ пси­хо­ло­гия:­Учеб.­по­со­бие­для­высш.­учеб.­за­ве­де­ний.­–­М.:­На­ука,­1994.­–­С.­72-73.­ 10. Ле он ть ев А.Н.­По­треб­но­с­ти,­мо­ти­ви,­эмо­ции­:­кон­спект­лек­ций.­–­М.:­Изд-во­Моск.­ ун-та,­1971.­–­С.6.­11. Ох ре мен ко И.В.­Элек­то­раль­ное­по­ве­де­ние:­те­о­рия­во­про­са:­учеб.­ по­со­бие:­В­2­ч.­—­Вол­го­град:­Изд-во­Вол­ГУ,­2002.­–­Ч.­1.­–­52­с.­12. Ди ли ген ский Г.Г.­ Цит.­ра­бо­та..­–­С.­118.­13. Ле он ть ев В.Г., Бан ков С.А.­Мо­тив­как­ин­те­г­раль­ний­по­бу­ди- тель­ и­ ре­гу­ля­тор­ де­я­тель­но­с­ти­ //­ Мо­ти­ва­ция­ учеб­ной­ де­я­тель­но­с­ти.­ –­ Но­во­си­бирск,­ 556 Держава і право • Випуск 52 1983.­ –­ С.­ 46.­ 14. Ир хин Ю.В.­ Мо­ти­вы­ по­ли­ти­че­с­кие­ //­ По­лит.­ эн­цикл.­ В­ 2­ т.­ –­ М.:­Мысль,­2000.­–­Т.­1.­–­С.­743–744.­15. Ше с то пал Е.Б.­По­ли­ти­че­с­кая­пси­хо­ло­гия:­ учеб­ник.­–­М.,­2007.­–­С.­336. 557Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ І. Ю. ВІльЧинська. Потреби Як визнаЧальнІ Чинники полІтиЧноЇ активностІ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34098
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:36:35Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Вільчинська, І.Ю.
2012-06-01T09:02:08Z
2012-06-01T09:02:08Z
2011
Потреби як визначальні чинники політичної активності / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 550-557. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34098
Автор
 аналізує роль потреб
 у формуванні
 політичної
 мотивації.
 Суттєву увагу
 приділено
 теоріям
 і концепціям,
 які ґрунтуються
 на визнанні
 потреб
 визначальними
 детермінантами
 будь-якої активності
 людини,
 зокрема
 політичної.
Автор
 анализирует
 роль потребностей
 у формировании
 политической
 мотивации.
 Существенное
 внимание
 уделено
 теориям
 и концепциям,
 которые
 базируються
 на
 понимании
 потребностей
 как определяющих
 детерминант
 активности
 человека,
 в
 частности
 политической.
The author examines the role of needs in the formation of political motivation. Special
 attention is given to theories and concepts based on the recognition of the needs decisive
 determinants of any activity of man, particularly political.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Потреби як визначальні чинники політичної активності
Article
published earlier
spellingShingle Потреби як визначальні чинники політичної активності
Вільчинська, І.Ю.
Політичні науки
title Потреби як визначальні чинники політичної активності
title_full Потреби як визначальні чинники політичної активності
title_fullStr Потреби як визначальні чинники політичної активності
title_full_unstemmed Потреби як визначальні чинники політичної активності
title_short Потреби як визначальні чинники політичної активності
title_sort потреби як визначальні чинники політичної активності
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34098
work_keys_str_mv AT vílʹčinsʹkaíû potrebiâkviznačalʹníčinnikipolítičnoíaktivností

Ähnliche Einträge