Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності

Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності

Розглянуто еволюцію поняття «ідеологія» та наукові підходи до осмислення місця політичної ідеології в суспільному житті. Розкриті наукові позиції щодо ролі ідеологій у політичній сфері. З’ясовані аргументи прихильників і опонентів концепції деідеологізації. Проаналізовано сучас...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Постол, О.Є.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34107
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності / О.Є. Постол // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 564-570. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34107
record_format dspace
spelling Постол, О.Є.
2012-06-01T10:26:29Z
2012-06-01T10:26:29Z
2011
Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності / О.Є. Постол // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 564-570. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34107
Розглянуто еволюцію поняття «ідеологія» та наукові підходи до осмислення місця політичної ідеології в суспільному житті. Розкриті наукові позиції щодо ролі ідеологій у політичній сфері. З’ясовані аргументи прихильників і опонентів концепції деідеологізації. Проаналізовано сучасний етап розвитку ідеологій, зокрема, особливості їх віднесення до правого та лівого політичного спектрів.
Рассмотрена эволюция понятия «идеология» и научные подходы к осмыслению места политической идеологии в общественной жизни. Раскрыты научные позиции роли идеологий в политической сфере. Выяснены аргументы доброжелателей и оппонентов концепции деидеологизации. Проанализировано современный этап развития идеологий, в отдельности особенности их отношений к правому и левому политическому спектру.
The article reviews the evolution of the concept of «ideology» and scientific Approaches to understanding the place of ideology in social life. There was revealed the positive and critical scientific points regarding the role of the ideology in the political sphere. We elucidated the arguments of the supporters and the opponents of the concept deideologization. There was analyzed the current development of ideologies, particularly, points of its identification as the right-wing or the left-wing.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
spellingShingle Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
Постол, О.Є.
Політичні науки
title_short Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
title_full Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
title_fullStr Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
title_full_unstemmed Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
title_sort основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності
author Постол, О.Є.
author_facet Постол, О.Є.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2011
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Розглянуто еволюцію поняття «ідеологія» та наукові підходи до осмислення місця політичної ідеології в суспільному житті. Розкриті наукові позиції щодо ролі ідеологій у політичній сфері. З’ясовані аргументи прихильників і опонентів концепції деідеологізації. Проаналізовано сучасний етап розвитку ідеологій, зокрема, особливості їх віднесення до правого та лівого політичного спектрів. Рассмотрена эволюция понятия «идеология» и научные подходы к осмыслению места политической идеологии в общественной жизни. Раскрыты научные позиции роли идеологий в политической сфере. Выяснены аргументы доброжелателей и оппонентов концепции деидеологизации. Проанализировано современный этап развития идеологий, в отдельности особенности их отношений к правому и левому политическому спектру. The article reviews the evolution of the concept of «ideology» and scientific Approaches to understanding the place of ideology in social life. There was revealed the positive and critical scientific points regarding the role of the ideology in the political sphere. We elucidated the arguments of the supporters and the opponents of the concept deideologization. There was analyzed the current development of ideologies, particularly, points of its identification as the right-wing or the left-wing.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34107
citation_txt Основні риси ідеологічної сфери політичного життя сучасності / О.Є. Постол // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 564-570. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT postoloê osnovnírisiídeologíčnoísferipolítičnogožittâsučasností
first_indexed 2025-11-25T22:45:29Z
last_indexed 2025-11-25T22:45:29Z
_version_ 1850571507207503872
fulltext О. Є. ПОСТОЛ. ОСНОВНІ РИСИ ІДЕОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ СУЧАСНОСТІ Роз г ля ну то ево люцію по нят тя «іде о логія» та на укові підхо ди до ос мис лен ня місця політич ної іде о логії в суспільно му житті. Роз криті на укові по зиції що до ролі іде о логій у політичній сфері. З’ясо вані ар гу мен ти при хиль ників і опо нентів кон цепції деіде о­ логізації. Про аналізо ва но су час ний етап роз вит ку іде о логій, зо к ре ма, особ ли вості їх відне сен ня до пра во го та ліво го політич но го спектрів. Клю­чові­ сло­ва:­ політич на іде о логія, іде о логія­на ука, про па ган да, ко ге рентність іде о логій, деіде о логізація, реіде о логізація, ліви ця, пра ви ця. Рас смо т ре на эво лю ция по ня тия «иде о ло гия» и на уч ные под хо ды к ос мыс ле нию ме с­ та по ли ти че с кой иде о ло гии в об ще ст вен ной жиз ни. Рас кры ты на уч ные по зи ции ро ли иде о ло гий в по ли ти че с кой сфе ре. Вы яс не ны ар гу мен ты до б ро же ла те лей и оп по нен тов кон цеп ции де и де о ло ги за ции. Про ана ли зи ро ва но со вре мен ный этап раз ви тия иде о ло гий, в от дель но с ти осо бен но с ти их от но ше ний к пра во му и ле во му по ли ти че с ко му спе к т ру. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кая иде о ло гия, иде о ло гия­на ука, про па ган да, ко ге рет­ ность иде о ло гий, де и де о ло ги за ция, ре и де о ло ги за ция, ле вая, пра вая. The article reviews the evolution of the concept of «ideology» and scientific Approaches to understanding the place of ideology in social life. There was revealed the positive and critical scientific points regarding the role of the ideology in the political sphere. We eluci­ dated the arguments of the supporters and the opponents of the concept deideologization. There was analyzed the current development of ideologies, particularly, points of its identifi­ cation as the right­wing or the left­wing. Key­ words: political ideology, ideology­science, propaganda, coherency of ideologies deideologization, reideologization, left­wing, right­wing. Від­ча­су,­ко­ли­ви­ник­термін­«іде­о­логія»,­він­за­знав­суттєвих­змін­-­як­сво­го­ ос­нов­но­го­ зна­чен­ня,­ так­ і­ пов’яза­но­го­ із­ ним­ емоційно­го­ за­барв­лен­ня.­ Йо­го­ творці,­ фран­цузькі­ діячі­ до­би­ На­по­ле­о­на,­ Ан­ту­ан­ Де­сют­ де­ Трасі­ та­ Етьєн­ де­ Кондільяк,­про­по­ну­ва­ли­на­зва­ти­«іде­о­логією»­но­ву­суспільну­на­уку,­яка­б­зай­ма- ла­ся­досліджен­ням­за­галь­них­прин­ципів­фор­му­ван­ня­ідей,­а­та­кож­ос­нов­людсь- ко­го­ знан­ня.­ Де­ Трасі­ був­ послідо­вни­ком­ сен­су­алістич­ної­ гно­се­о­логії­ Джо­на­ Лок­ка­ і­ вва­жав­ не­обхідним­ ство­рен­ня­ ок­ре­мо­го­ вчен­ня­ про­ ідеї,­ зо­к­ре­ма,­ про­ за­гальні­ за­ко­номірності­ по­хо­д­жен­ня­ ідей­ зі­ змісту­ чуттєво­го­ досвіду.­ Іде­о­логія­ по­вин­на­бу­ла­ви­с­ту­па­ти­ос­нов­ни­ми­дже­ре­лом­прин­ципів­керівництва­як­у­на­уці,­ так­і­в­суспільно­му­житті.­Фран­цузькі­вчені­вба­ча­ли­в­іде­о­логії­май­бут­ню­си­с­те­му­ знань­з­пер­шо­ос­нов­мо­ралі,­політи­ки,­пра­ва.­Спро­ба­за­про­ва­д­жен­ня­на­уки-іде­о- логії­ за­зна­ла­ не­вдачі­ че­рез­ те,­що­ де­Трасі­ та­ де­Кондільяк­ праг­ну­ли­ впли­ва­ти­ че­рез­неї­на­во­люн­та­ристсь­ку­політи­ку­Бо­на­пар­та,­у­чо­му­на­штовх­ну­ли­ся­на­про- тидію.­На­по­ле­он­за­явив,­що­не­ро­зум­но­на­ма­га­ти­ся­заміни­ти­політич­ну­ре­альність­ те­о­ре­тич­ни­ми­ аб­ст­ракціями.­ Відтоді­ глуз­ли­ва­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ «іде­о­ло­ги»­ ста­ла­ си­нонімом­по­нят­тю­«де­ма­го­ги»1. Іде­о­логія­не­роз­ви­ну­ла­ся­у­са­мостійну­на­уку,­на­томість­цим­терміном­ста­ли­ по­зна­ча­ти­різні­світо­гляд­но-ціннісні­си­с­те­ми,­пе­ре­важ­но­політич­но­го­ха­рак­те­ру.­ 564 Держава і право • Випуск 52 ©­ПО СТОЛ Оле на Євгеніївна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент,­док­то­рант­ка­фе- д­ри­ політич­них­ на­ук­ Інсти­ту­ту­ політо­логії­ та­ пра­ва­ Національ­но­го­ пе­да­гогічно­го­ універ­си­те­ту­імені­М.П.­Дра­го­ма­но­ва От­же­замість­універ­саль­ної­на­уки-іде­о­логії,­ви­ник­ли­іде­о­логії­-за­мк­нуті­си­с­те­ми­ суспільно-філо­софсь­ких­по­глядів­(ча­с­то­кон­ку­рент­них­і­во­ро­жих).­Відповідно­до­ од­но­го­із­су­час­них­виз­на­чень,­іде­о­логія­-­це­си­с­те­ма­кон­цеп­ту­аль­но­оформ­ле­них­ по­глядів­і­ідей,­яка­ви­ра­жає­інте­ре­си­різних­соціаль­них­класів,­груп,­то­ва­риств,­в­ якій­усвідо­млюється­і­оцінюється­став­лен­ня­лю­дей­до­дійсності­і­од­не-од­но­го,­а­ та­кож,­або­санкціонується­на­явні­в­суспільстві­фор­ми­па­ну­ван­ня­і­вла­ди­(кон­сер- ва­тивні­ іде­о­логії),­ або­ обґрун­то­вується­ не­обхідність­ і­ шля­хи­ їх­ пе­ре­тво­рен­ня­ (ра­ди­кальні,­ре­во­люційні­іде­о­логії)»2. Іде­о­логії­ ви­ни­ка­ють­шля­хом­ політи­зації­ та­ких­ когнітив­них­ си­с­тем­ як­філо- софія,­на­ука,­релігія,­з­ме­тою­за­лу­чен­ня­суспільних­цінно­с­тей,­знань,­уяв­лень­до­ кон­крет­них­політич­них­про­грам.­Іде­о­логія­має­по­яс­ню­ва­ти,­як­речі­та­яви­ща­ста- ли­та­ки­ми,­яки­ми­во­ни­є,­і­в­яко­му­на­прямі­во­ни­роз­ви­ва­ють­ся,­чи­тре­ба­цьо­му­ чи­ни­ти­опір,­чи­на­впа­ки­спри­я­ти.­Кож­на­іде­о­логія­пре­тен­дує­на­те,­що­са­ме­во­на­ дає­вірне­і­прак­тич­не­знан­ня­про­світ.­Етичні­си­с­те­ми­ко­ор­ди­нат­та­логіка­при­чин- но-наслідко­вих­зв’язків­в­іде­о­логіях­спеціаль­но­адап­то­вані­для­ро­зуміння­ши­ро- ки­ми­ма­са­ми­при­хиль­ників,­ці­уяв­лен­ня­сприй­ма­ють­ся­ни­ми­як­мо­ти­вація­пев­ної­ політич­ної­ по­ведінки.­ Політичні­ іде­о­логії­ відігра­ють­ важ­ли­ву­ роль­ у­ житті­ суспільств,­ їхня­ го­ло­вна­ функція­ по­ля­гає­ в­ об’єднанні­ лю­дей­ за­ра­ди­ спільних­ політич­них­дій.­Про­тя­гом­три­ва­ло­го­істо­рич­но­го­ча­су­роль­іде­о­логій­ви­ко­ну­ва­ли­ міфи­та­релігії.­Подібність­цих­явищ­навіть­спо­ну­кає­де­я­ких­дослідників­на­зи­ва­ти­ іде­о­логії­ «гро­ма­дянсь­ки­ми­ релігіями»,­ а­ найбільш­ одіозні­ іде­о­логічні­ про­яви­ -­ новітніми­міфа­ми.­Такі­дослідни­ки­іде­о­логій,­як­на­при­клад,­Рой­Ме­к­райдіс,­вва- жа­ють,­що­уник­ну­ти­ іде­о­логій­ та­по­бо­ро­ти­ їх­не­мож­ли­во:­ ко­жен­до­три­мується­ якоїсь­іде­о­логії,­навіть­ті,­хто­ка­те­го­рич­но­за­пе­ре­чу­ють­це3. Кри­ти­ки­ іде­о­логій­ ствер­д­жу­ють,­ що­ на­ відміну­ від­ на­уки,­ іде­о­логія­ є­ не­ об’єктив­ною,­а­суб’єктив­ною;­їй­вла­с­ти­ве­не­пізнан­ня,­а­відсто­ю­ван­ня­спро­ще­ної­ од­но­вимірної­ кар­ти­ни­ світу,­ вигідної­ пев­ним­ соціаль­ним­ гру­пам;­ або­ж­ во­на­ є­ про­ек­ту­ван­ням­ко­лек­тив­них­сте­рео­типів,­ілюзій,­емоцій,­-­та­ких­як­страх,­зне­ва- га,­за­пе­ре­чен­ня,­впер­та­віра,­-­на­стиль­політич­ної­по­ведінки­її­носіїв.­Карл­Маркс­ вва­жав­ іде­о­логію­ «хиб­ною­ свідомістю»,­ оскільки,­ на­ відміну­ від­ суспільної­ на­уки,­во­на­при­хо­вує­справжню­сутність­соціаль­них­відно­син,­слу­гує­інте­ре­сам­ прав­ля­чих­класів­і­вво­дить­в­ома­ну­підлеглі­суспільні­вер­ст­ви,­роз­ми­ває­їх­кла­со- ву­свідомість4.­На­дум­ку­Ульріха­Мат­ца,­іде­о­логії­це­спе­цифічні­си­с­те­ми­цінно­с- тей,­які­ви­хо­дять­на­аван­сце­ну­під­час­серй­оз­них­суспільних­криз.­Во­ни­ви­с­ту­па- ють­у­якості­політич­но­го­світо­гля­ду,­що­має­си­лу­магічної­віри,­во­лодіють­особ- ли­во­ве­ли­ким­мобілізу­ю­чим­по­тенціалом­і­то­му­здатні­при­бор­ку­ва­ти­пов’язані­з­ кри­зою­про­це­си­соціаль­ної­аномії.­Матц­вва­жає,­що­зна­чимість­іде­о­логій­у­су­час- но­му­ соціумі­ по­яс­нюється­ са­ме­ тим,­ що­ при­та­ман­ний­ їм­ дог­ма­тизм­ здат­ний­ потісни­ти­на­ро­с­та­ючі­про­це­си­суспільної­дез­орієнтації,­а­та­кож­по­до­ла­ти­відчут- тя­пе­ре­тво­рен­ня­політич­ної­діяль­ності­в­про­сте­уп­равління­бла­га­ми­зем­но­го­жит- тя.­У­лю­дях­збе­рег­ло­ся­праг­нен­ня­відчу­ва­ти­в­політи­ках­ду­хов­них­керівників,­а­в­ іде­о­логічних­ цілях­ ба­чи­ти­ смис­ли,­ що­ про­гля­да­ють­ся­ крізь­ ру­тин­ну­ «по­точ­ну­ політи­ку».­У­той­же­час­Матц­вва­жає,­що­іде­о­логії,­які­ста­ли­домінан­тою­політич- ної­ куль­ту­ри­ За­хо­ду,­ не­ є­ функціональ­но-не­обхідним­ еле­мен­том­ відкри­то­го­ суспільства.­Во­ни­з’яви­ли­ся­як­опо­ра­під­час­світо­гляд­них­криз,­які­пе­ре­жи­ва­ло­ су­час­не­ суспільство,­ але­ за­га­лом­ іде­о­логії­ не­суть­ у­ собі­ па­то­логічний­ стан­ конфліктності,­ особ­ли­во­ на­оч­ний­на­ при­кладі­ де­я­ких­ аг­ре­сив­них­ іде­о­логій,­ які­ бу­ли­офіційни­ми­в­то­талітар­них­дер­жа­вах­Куль­ту­ра­су­час­но­го­суспільства,­за­сно- 565Юридичні і політичні науки ва­на­на­плю­ралізмі­та­тер­пи­мості,­вже­сьо­годні­пред’яв­ляє­іде­о­логіям­настільки­ ви­сокі­ ви­мо­ги,­ що­ їм­ до­во­дить­ся,­ зберіга­ю­чи­ до­ма­ган­ня­ на­ аб­со­лют­ну­ зна- чущість,­ відмов­ля­ти­ся­ від­ ду­ху­ во­ро­жості,­ від­ праг­нен­ня­ прак­тич­но­го­ за­твер­д- жен­ня­ за­ будь-яку­ ціну,­ми­ри­ти­ся­ з­ ви­ди­мим­ ос­лаб­лен­ням­ своєї­мобілізу­ю­чої­ і­ пе­ре­ко­ну­ю­чої­си­ли.­У­май­бут­нь­о­му,­пе­ре­ко­нує­У.­Матц,­відкри­те­суспільство­має­ ос­та­точ­но­еман­си­пу­ва­ти­ся­від­цих­су­ро­гатів­справжньої­гро­ма­дянсь­кої­віри5. В.­Лісо­вий­відзна­чає­три­ос­новні­ва­ди­іде­о­логій:­примітивізм,­тен­денційність­ і­ ко­ге­рентність.­ Примітивізм­ іде­о­логій­ пов’яза­ний­ із­ особ­ливістю­ їх­ ад­ре­сатів.­ Політичні­іде­о­логії­-­це­за­га­лом­наслідок­де­мо­кра­ти­зації­політи­ки,­во­ни­є­зна­ком­ ви­хо­ду­на­ істо­рич­ну­сце­ну­ма­со­вої­лю­ди­ни.­Че­рез­це­ ідеї,­ви­тво­рені­пе­ре­важ­но­ інте­лек­ту­а­ла­ми,­ма­ли­бу­ти­пев­ним­чи­ном­при­сто­со­вані,­аби­бу­ти­зро­зуміли­ми­й­ прий­нят­ни­ми­для­цілих­суспільних­верств­і­на­родів.­Політич­на­іде­о­логія­му­сить­ спро­щу­ва­ти­ту­кон­цепцію­політич­ної­філо­софії­(чи­іншої­когнітив­ної­сфе­ри),­на­ яку­во­на­спи­рається.­При­цьо­му­іде­о­логія­вдається­до­пе­ре­тво­рен­ня,­а­ча­с­то­і­до­ спо­тво­рен­ня­ідей,­що­пра­ви­ли­їй­за­ос­но­ву.­Тен­денційність­іде­о­логій­зу­мов­ле­на­їх­ спря­мо­ваністю­на­до­сяг­нен­ня­політич­ної­ме­ти.­Іде­о­логіям­вла­с­ти­ва­схильність­до­ хиб­них­уза­галь­нень­та­постійна­ве­рифікація­явищ­за­влас­ною­ціннісною­си­с­те- мою­ ко­ор­ди­нат.­ Міри­лом­ істи­ни­ та­ прий­нят­ності­ явищ­ для­ пев­ної­ іде­о­логії­ завжди­ви­с­ту­па­ють­інте­ре­си­са­ме­її­носіїв.­Че­рез­це­різні­іде­о­логії­є­прий­нят­ни­ми­ ли­ше­для­пев­них­соціаль­них­груп,­і­жод­на­з­них­не­мо­же­за­до­воль­ни­ти­люд­ст­во­в­ ціло­му.­ Ко­ге­рентність­ іде­о­логій­ по­яс­нюється­ тим,­ що­ во­ни­ пре­тен­ду­ють­ на­ ви­черп­не­по­яс­нен­ня­будь-яких­суспільних­явищ­на­пе­ред­виз­на­че­ни­ми­при­чин­но- наслідко­ви­ми­ зв’яз­ка­ми.­ При­ цьо­му­ во­ни­ ігно­ру­ють­ або­ за­пе­ре­чу­ють­ ті­ точ­ки­ зо­ру,­що­роз­хо­дять­ся­з­ос­нов­ни­ми­за­сад­ни­чи­ми­по­сту­ла­та­ми.­Ча­с­то­ко­ге­рентність­ іде­о­логій­на­бу­ває­фор­ми,­яку­мож­на­ви­ра­зи­ти­та­ким­чи­ном:­«як­що­наші­ідеї­су­пе- ре­чать­ фак­там,­ то­ тим­ гірше­ для­ фактів».­ Це­ пов’яза­но­ із­ тим,­що­ вра­ху­ван­ня­ різно­манітності­та­поліваріант­ності­за­гро­жує­зруй­ну­ва­ти­цілісність­і­си­с­темність­ іде­о­логії,­і­та­ким­чи­ном,­па­ралізу­ва­ти­її­мо­ти­ву­ю­чу­мобілізу­ю­чу­си­лу6. У­XX­ст.­іде­о­логії­вив­ча­ли­ся­у­рам­ках­кількох­на­уко­вих­на­прямків,­зо­к­ре­ма,­ соціологічно­го­ та­ пси­хо­логічно­го.­ Відповідно­ до­ ідей,­ роз­ви­не­них­ у­ ам­ках­ соціології­знан­ня­(К.­Ман­гейм),­іде­о­логії­яв­ля­ють­со­бою­су­купність­за­ан­га­жо­ва- них­ су­д­жень,­ що­ ви­ра­жа­ють­ пар­ти­ку­лярні,­ суб’єктивні­ інте­ре­си­ різних­ класів,­ верств­ і­ груп­ на­се­лен­ня.­ Іде­о­логії­ є­ те­о­ре­тич­но­ оформ­ле­ним­ ви­ра­жен­ням­ са­мосвідо­мості­гру­пи,­за­со­бом­за­хи­с­ту­її­інте­ресів,­си­с­те­мою­уз­го­д­же­но­го­підхо- ду­до­по­яс­нен­ня­дійсності,­за­вдя­ки­чо­му­зберігається­домінант­ний­ста­тус­сте­рео- тип­них­уяв­лень,­які­при­хо­ву­ють­від­панівних­груп­дійсний­стан­суспільства,­але­ при­цьо­му­стабілізу­ють­йо­го7. Відповідно­до­пси­хо­логічно­го­на­прям­ку,­іде­о­логії­-­це­мен­тальні­(раціональні)­ кон­ст­рукції,­що­при­хо­ву­ють­несвідомі­імпуль­си­людсь­кої­психіки­(те­орія­при­хо- ва­них­ інте­ресів).­ Політичні­ іде­о­логії­ ви­роб­ля­ють­ся­ прав­ля­чим­ кла­сом­ (елітою)­ для­здійснен­ня­функцій­уп­равління­та­маніпу­лю­ван­ня­ма­со­вою­свідомістю.­Пред- став­ни­ки­Франк­фуртсь­кої­шко­ли­роз­ви­ну­ли­кри­тичні­студії,­як­пи­сав­у­1968­році­ Ю.­Га­бер­мас,­-­вся­соціаль­на­філо­софія­франк­фуртців­бу­ла,­по-суті,­пер­ма­нент- ною­кри­ти­кою­іде­о­логії.­Як­що­К.­Ман­гейм­по­яс­ню­вав­хибність­по­глядів­іде­о­ло­га­ гру­по­вим­ха­рак­те­ром­йо­го­інте­ресів­(кла­со­вої­при­на­лежністю),­то­Те­о­дор­Адор­но­ в­ статті­ «Іде­о­логія»­ ствер­д­жу­вав,­що­хибність­ свідо­мості­ потрібно­по­яс­ню­ва­ти­ хибністю­ са­мої­ дійсності8.­ Адор­но,­ Га­бер­мас­ та­ інші­ франк­фуртці­ про­во­ди­ли­ різни­цю­між­фор­мою­ і­рол­лю­ іде­о­логії­в­бур­жу­аз­но­му­суспільстві­XIX­ст.­ та­у­ 566 Держава і право • Випуск 52 су­час­но­му­пізньо­капіталістич­но­му­суспільстві.­У­XIX­ст.­іде­о­логія­бу­ла­на­сам­пе- ред­політич­ною­те­орією.­Те­пер­іде­о­логія­ви­с­ту­пає­в­іншій­формі­–­ма­со­вої­куль- ту­ри.­Во­на­пе­ре­ста­ла­бу­ти­те­орією,­і­все­більше­зро­щується­з­про­па­ган­дою,­фор- му­ю­чи­сма­ки­«лю­ди­ни­ма­си».­На­місце­іде­о­логії,­як­ви­ра­жен­ня­(ча­с­то­несвідо­мо- го)­ко­лек­тив­них­інте­ресів,­прий­ш­ла­цілком­свідо­ма­і­цен­т­ралізо­ва­на­маніпу­ляція­ ма­со­вою­ свідомістю.­ Адор­но­ за­зна­чав,­ що­ навіть­ са­ма­ мо­ва­ пе­ре­тво­рюється­ в­ інстру­мент,­ за­до­по­мо­гою­яко­го,­бур­жу­аз­на­ іде­о­логія­маніпу­лює­людь­ми.­Стан- дарт­на­мо­ва,­мовні­кліше,­слу­жать­для­при­сто­су­ван­ня­до­існу­ю­чо­го­ла­ду.­На­дум- ку­франк­фуртців,­іде­о­логія­більше­не­існує­як­політич­на­іде­о­логія9. Оче­видні­не­доліки­ іде­о­логій,­ра­зю­ча­якісна­відмінність­по­яс­нень,­які­да­ють­ іде­о­логія­та­на­ука­що­до­сут­ності­суспільних­про­цесів,­ча­с­то­підво­ди­ли­інте­лек­ту- алів­ до­ дум­ки­ про­ не­обхідність­ або­ й­ не­ми­нучість­ за­галь­ної­ деіде­о­логізації­ людсь­кої­свідо­мості.­Ще­Г.В.Ф.­Ге­гель­роз­гля­дав­істо­рич­ний­про­цес,­як­послідо- вне­звільнен­ня­людсь­ко­го­ду­ху­від­хиб­ної­свідо­мості,­ви­щим­ви­я­вом­чо­го­є­аб­со- лют­на­ сво­бо­да10.­ Де­сют­ де­ Трасі­ за­кли­кав­ роз­ви­ва­ти­ іде­о­логію-на­уку­ са­ме­ як­ аль­тер­на­ти­ву­во­люн­та­риз­му­і­тим­ко­лек­тив­ним­упе­ре­д­жен­ням,­які­пізніше­ста­ли­ на­зи­ва­ти­ся­ «іде­о­логіями».­Відповідно­ до­ соціології­ знан­ня­Кар­ла­Ман­гей­ма,­ із­ роз­вит­ком­та­по­ши­рен­ням­на­уко­вих­знань­вплив­іде­о­логій­де­далі­слаб­ша­ти­ме11. Серй­озні­ те­о­ре­тичні­ мірку­ван­ня­ про­ деіде­о­логізацію­ по­ча­ли­ся­ на­ За­ході­ із­ се­ре­ди­ни­XX­ст.,­що­бу­ло­пов’яза­но­із­роз­ми­ван­ням­тра­диційної­кла­со­вої­струк- ту­ри­суспільства,­зро­с­тан­ням­до­б­ро­бу­ту­і­спо­жи­ван­ня,­по­слаб­лен­ням­соціаль­ної­ на­пру­же­ності,­пе­ре­ве­ден­ням­суспільних­конфліктів­із­політич­ної­у­пра­во­ву­пло- щи­ну.­Соціаль­ною­ба­зою­при­хиль­ників­деіде­о­логізації­став­«но­вий­клас»­тех­но- кратів­ і­ ме­не­д­жерів,­ які­ на­ма­га­ли­ся­ звільни­ти­ся­ від­ зай­вої­ опіки­ політиків­ та­ іде­о­логів,­ від­ ти­с­ку­ тра­диційно­го­ се­ре­до­ви­ща,­що­ за­хи­щає­ свої­ цінності.­Го­ло- вною­те­зою­кон­цепції­деіде­о­логізації­ста­ла­ідея­про­те,­що­все­те,­що­іде­о­логічно­ одер­жимі­ліві­обіця­ли­до­сяг­ти­за­до­по­мо­гою­соціаль­ної­ре­во­люції,­на­ба­га­то­ефек- тивніше­ до­ся­гається­ за­ до­по­мо­гою­ на­уко­во-технічної­ ре­во­люції.­ Відчут­ний­ соціаль­ний­ і­ технічний­про­грес­по­ро­д­жу­вав­надії­ на­мо­дернізацію­свідо­мості­ -­ по­до­лан­ня­ тра­диційно­го­ утопізму­ і­ ірраціоналізму.­ Впер­ше­ гас­ло­ «кінця­ іде­о- логій»­ви­су­нув­аме­ри­кансь­кий­соціолог­Е.­Шілз.­По­ряд­із­ним­найбільш­помітни- ми­ те­о­ре­ти­ка­ми­ деіде­о­логізації­ бу­ли­ Д. Белл,­ С.­ Ліпсет,­ Д.­Гел­б­рейт­ (США);­ Р. Арон,­Ж.­Фу­растьє­(Франція).­На­при­клад,­С.­Ліпсет­обґрун­то­ву­вав,­що­із­се­ре- ди­ни­ XX­ ст.­ іде­о­логії­ втра­ти­ли­ ідей­ну­ спро­можність,­ су­час­не­ індустріаль­не­ суспільство­здат­не­вирішу­ва­ти­свої­про­бле­ми­по­за­іде­о­логічних­догм12. Кон­цепція­деіде­о­логізації­ма­ла­два­ад­ре­са­ти:­на­уко­во-технічну­інтелігенцію­і­ оби­ва­те­ля,­ який­ втілює­ тип­ «спо­жи­ваць­кої­ лю­ди­ни».­ Для­ на­уко­во-технічної­ інтелігенції­ бу­ли­ зна­чимі­ влас­не­ по­зи­тивістські­ ус­та­нов­ки­ деіде­о­логізації­ -­ той­ іде­ал­ точ­но­го­ та­ інстру­мен­таль­но­го­ знан­ня,­ спи­ра­ю­чись­ на­ яке,­ підніма­ло­ся­ суспільство­ тех­но­кратів­ і­ за­хи­ща­ло­ся­ від­ мо­раль­но-іде­о­логічної­ цен­зу­ри­ «тра- диціоналістів»­-­ліво­го­ і­пра­во­го­ іде­о­логічно­го­«кліру».­Для­спо­жи­ва­ча,­взя­то­го­ тех­но­кра­та­ми­в­со­юз­ни­ки­у­бо­ротьбі­із­«тра­диційним­мен­таліте­том»,­де­о­логізація­ оз­на­ча­ла­ре­абілітацію­«прин­ци­пу­за­до­во­лен­ня»,­ос­лаб­лен­ня­ти­с­ку­ста­рої­жер­тов- ної­мо­ралі,­що­за­ва­жає­до­лу­чи­ти­ся­до­благ­спо­жи­ваць­ко­го­суспільства­і­«циві­лі- зації­ дозвілля».­ У­ спо­жив­чо-ге­доністич­но­му­ варіанті­ те­о­ре­ти­ка­ми­ «цивілізації­ дозвілля^­та­індустрії­мас-медіа­бу­ли­Л.­Ло­вен­таль,­М.­Ка­план,­Е.­Мо­рен­та­ін.13 Вихід­на­аре­ну­світо­вої­політи­ки­но­вих­соціаль­них­рухів,­ак­тивізація­ан­ти­ко- лоніаль­них­ виз­воль­них­ рухів­ у­ Тре­ть­о­му­ світі­ ви­я­ви­ли­ при­марність­ надій­ на­ 567Юридичні і політичні науки швид­ку­деіде­о­логізацію,­між­іншим,­це­зму­шені­бу­ли­виз­на­ти­навіть­Д.­Белл­та­С.­ Ліпсет.­По­чи­на­ю­чи­із­1970-х­років­на­За­ході­на­бу­ла­по­ши­рен­ня­кон­цепція­«реіде- о­логізації»,­відповідно­до­якої,­іде­о­логії­не­відсту­па­ють­пе­ред­освітою,­а­по­сту­па- ють­ся­місцем­но­вим­та­онов­ле­ним­іде­о­логічним­течіям,­ва­га­яких­як­і­раніше­в­ суспільній­ свідо­мості­ за­ли­шається­ вель­ми­ знач­ною.­ З­ іншо­го­ бо­ку,­ кон­цепція­ деіде­о­логізації­бу­ла­відро­д­же­на­у­1990-их­ро­ках­Фр.­Фу­ку­я­мою­у­формі­кон­цепції­ «кінця­історії»,­відповідно­до­якої,­про­ти­сто­ян­ня­іде­о­логій­ос­та­точ­но­за­вер­ши­ло- ся­ тріум­фом­західної­лібе­раль­ної­де­мо­кратії14.­Так­чи­ інак­ше,­дис­кусії­ до­вко­ла­ ролі­іде­о­логій­в­су­час­но­му­світі­й­на­далі­три­ва­ють. Ме­то­до­логічно­ слід­ розрізня­ти­ по­нят­тя­ «но­ва­ іде­о­логія»­ та­ «су­час­на­ іде­о- логія».­Під­но­ви­ми­політич­ни­ми­ іде­о­логіями­тре­ба­ро­зуміти­такі,­що­з’яви­ли­ся­ віднос­но­не­що­дав­но.­На­томість­су­часні­іде­о­логії­не­є­обов’яз­ко­во­но­ви­ми,­во­ни­ мог­ли­ви­ник­ну­ти­до­сить­дав­но­і­при­цьо­му­за­ли­ша­ють­ся­по­ши­ре­ни­ми­та­кож­за­ нинішніх­умов.­Звісно,­ті­су­часні­іде­о­логії,­що­ма­ють­давнє­коріння,­не­за­ли­ша- ли­ся­весь­час­незмінни­ми,­а­роз­ви­ва­ли­ся,­при­сто­со­ву­ва­ли­ся­до­но­вих­політич­них,­ соціаль­них,­еко­номічних­та­куль­тур­них­об­ста­вин.­Це­оз­на­чає,­що­су­часні­версії­ тра­диційних­політич­них­іде­о­логій­ма­ють­оз­на­ки­но­вих,­ і­ча­с­то­навіть­сприй­ма- ють­ся­як­нові.­На­при­клад,­еко­логізм­є­но­вою­іде­о­логією,­а­націоналізм­у­версії­ схожій­на­су­час­ну­існує­при­наймні­з­по­чат­ку­XIX­ст.,­іде­о­логія­фемінізму­прой­ш- ла­три­ва­лу­ево­люцію,­по­чи­на­ю­чи­з­кінця­XVIII­ст.­про­тя­гом­якої­силь­но­зміню­ва- ла­ся,­ але­ ста­ла­ над­зви­чай­но­ по­пу­ляр­ною­ віднос­но­ не­що­дав­но;­ на­томість­ та­ка­ ідей­на­течія­як­аболіціонізм­на­сьо­годні­повністю­зник­ла,­оскільки­її­адеп­ти­до­мо- гли­ся­ре­алізації­ос­нов­ної­по­став­ле­ної­ме­ти­-­по­всюд­но­го­ска­су­ван­ня­офіційно­го­ раб­ст­ва. Ба­га­то­ідей­них­течій­не­є­універ­саль­ни­ми,­на­зра­зок­лібе­ралізму,­кон­сер­ва­тиз- му­чи­ко­мунізму,­а­є­ло­каль­ни­ми­та­дис­кур­сив­ни­ми.­До­та­ких­мож­на­за­ра­ху­ва­ти,­ на­при­клад,­євро­ко­мунізм,­не­о­ос­манізм,­боліваріанізм,­пан­часіла­та­інші.­Як­пра- ви­ло,­це­іде­о­логії­політич­но­го­єднан­ня­на­над­національній,­регіональній­або­тра- диційній­ ос­но­вах,­ або­ адап­то­ва­ний­ для­ кон­крет­них­ умов­ варіант­ універ­саль­ної­ іде­о­логії­чи­їх­син­те­зу.­Та­ких­іде­о­логій­є­до­сить­ба­га­то,­се­ред­них­є­нові­і­до­сить­ по­пу­лярні,­од­нак­во­ни­не­ма­ють­пре­тензій­на­гло­баль­не­по­ши­рен­ня,­то­му­за­ли­ша- ють­ся­менш­відо­ми­ми­ і­впли­во­ви­ми­для­світо­вої­гро­мадсь­кості.­ Інші­нові­ іде­о- логії­пре­тен­ду­ють­на­гло­баль­не­по­ши­рен­ня,­на­при­клад,­різні­версії­ісламізму. Су­часні­іде­о­логії,­так­са­мо­як­і­ їх­по­пе­ред­ни­ки,­пе­ре­важ­но­по­трап­ля­ють­під­ кла­сифікаційний­поділ­на­праві­та­ліві.­Для­їх­іден­тифікації­за­спе­к­т­ром­не­обхідно­ уваж­но­ за­сто­со­ву­ва­ти­ кри­терії.­ Точ­ний­ набір­ оз­нак,­ за­ яким­ мож­на­ виз­на­чи­ти­ лівий­чи­пра­вий­спе­к­т­ри­політич­ної­іде­о­логії,­важ­ко­пе­ре­ра­ху­ва­ти,­оскільки­самі­ іде­о­логії,­за­леж­но­від­кон­крет­ної­політич­ної­си­ту­ації,­чи­в­порівнянні­з­інши­ми­ ідей­ни­ми­течіями,­мож­на­трак­ту­ва­ти­по­різно­му.­Ліви­ця­і­пра­ви­ця­є­не­дис­крет­ни- ми­ яко­с­тя­ми,­ то­му­ будь-яку­ іде­о­логію­мож­на­ порівню­ва­ти­ з­ інши­ми,­ як­ більш­ ліву­ чи­ більш­ пра­ву.­ Крім­ то­го,­ важ­ли­во­ вра­хо­ву­ва­ти,­ що­ зміни­ соціаль­но- політич­ної­ си­ту­ації­ зачіпа­ють­ та­кож­ умов­ну­ шка­лу­ лівиці­ та­ пра­виці­ для­ тра- диційних­та­но­вих­іде­о­логій. Аб­ст­ра­гу­ю­чись­від­га­сел­тра­диційних­іде­о­логічних­рухів,­які­пре­тен­ду­ють­на­ те,­щоб,­ як­ і­ раніше,­ бу­ти­ «ліви­ми»,­ або­«пра­ви­ми»,­ а­ на­справді­ зміни­ли­ свою­ сутність,­спро­буємо­ви­о­кре­ми­ти­най­за­гальніші­ри­си­ліво­го­та­пра­во­го­спектрів.­ Для­ліво­го­світо­гля­ду­ха­рак­терні­ви­мо­ги­егаліта­риз­му,­не­тер­пимість­до­ієрархічної­ струк­ту­ри­ суспільства,­ на­по­ля­ган­ня­ на­ швид­ших,­ рішучіших­ і­ ра­ди­кальніших­ 568 Держава і право • Випуск 52 змінах,­ виз­во­лен­ня­ «дис­криміно­ва­них»­ груп,­ праг­нен­ня­ солідар­ності­ на­ но­вих,­ більш­ універ­саль­них­ за­са­дах.­ Пра­во­му­ світо­гля­ду­ при­та­манні­ ідеї­ збе­ре­жен­ня­ існу­ю­чо­го,­або­віднов­лен­ня­ста­ро­го­(іде­алізо­ва­но­го­і­ча­с­то­міфічно­го)­ла­ду,­скеп- тич­не­ став­лен­ня­ до­ ре­во­люційних­ соціаль­них­ інно­вацій­ та­ ри­то­ри­ки­ про­гре­су,­ схва­лен­ня­струк­ту­ри­зації­та­ієрархії­суспільства,­відданість­прин­ци­пам­солідар- ності­на­тра­диційних­за­са­дах.­Зміни­соціаль­но-політич­ної­си­ту­ації­міня­ють­та­кож­ уяв­лен­ня­про­тра­диції­та­інно­вації,­гру­пи,­що­раніше­вва­жа­ли­ся­дис­криміно­ва­ни- ми,­здо­бу­ва­ють­пра­ва­і­з­ча­сом­самі­ста­ють­про­тив­ни­ка­ми­по­даль­шо­го­роз­гор­тан- ня­про­цесів­еман­си­пації,­як­це­тра­пи­ло­ся­із­бур­жу­аз­ни­ми­адеп­та­ми­лібе­ралізму­ про­тив­ни­ка­ми­соціалістич­но­го­ру­ху. За­га­лом­ліви­ми­є­нові­іде­о­логії,­що­про­по­ну­ють­но­ва­торські­суспільні­пе­ре- тво­рен­ня,­на­томість,­праві­ іде­о­логії­ за­кли­ка­ють­збе­рег­ти­політич­ний­лад,­ або­й­ відро­ди­ти­ «по­пе­редній­ кра­щий».­ Так­ чи­ інак­ше,­ ад­ре­са­та­ми­ іде­о­логій­ є­ певні­ соціальні­ гру­пи,­ то­му­ після­ то­го­ як­ ці­ гру­пи­ до­сяг­ли­ ба­жа­но­го­ і­ не­ ба­жа­ють­ по­даль­ших­ змін,­ відтоді­ їх­ іде­о­логії­ пе­ре­тво­рю­ють­ся­ з­ лівих­ на­ праві.­ Най­ви- разнішою­пра­вою­ іде­о­логією,­ яка­ за­зна­ла­ три­ва­лої­ ево­люції­ та­бра­ла­ся­на­оз­б- роєння­ різни­ми­ кла­са­ми­ й­ суспільни­ми­ гру­па­ми­ є­ кон­сер­ва­тизм.­ На­ при­кладі­ ево­люції­кон­сер­ва­тиз­му­мож­на­про­сте­жи­ти­діалек­ти­ку­роз­вит­ку­іде­о­логій. Як­си­с­те­ма­мис­лен­ня,­євро­пейсь­кий­«про­то­кон­сер­ва­тизм»­роз­ви­вається­по­чи- на­ю­чи­з­ХVІ-ХVП­ст. ви­с­ту­пив­ши­про­ти­цен­т­ралізаційних­дер­жав­них­тен­денцій­ та­ аб­со­лю­тиз­му,­ на­ за­хист­ се­ред­нь­овічно­го­ ста­но­во-кор­по­ра­тив­но­го­ ла­ду,­ із­ провідною­рол­лю­тра­диційної­ари­с­то­кратії­ -­дво­рян­ст­ва.­Від­по­чат­ку­ця­ ідей­на­ течія­ви­с­ту­па­ла­як­опо­зиція­сильній­од­но­осібній­ (ти­ранічній)­владі.­На­відміну­ від­на­той­час­ліво­го­лібе­ралізму,­пра­вий­«про­то­кон­сер­ва­тизм»­про­по­ну­вав­по­до- ла­ти­мо­нархічне­свавілля­не­про­гре­сом,­а­по­вер­нен­ням­до­тра­диції.­Пізніше­ра­ди- каль­на­Фран­цузь­ка­ре­во­люція­зму­си­ла­кон­сер­ва­торів­ста­ти­на­бік­Контр­ре­во­люції­ та­її­уо­соб­лен­ня­-­ста­ро­го­мо­нархічно­го­ла­ду,­хай­навіть­у­йо­го­аб­со­лю­тистській­ ре­дакції.­В­се­ре­дині­XIX­ст. соціальні­та­політичні­ре­алії­Євро­пи­зно­ву­зміни­ли- ся:­ дійсністю­ став­ бур­жу­аз­но-капіталістич­ний­ лад­ та­ зро­с­тан­ня­ впли­ву­ соціалістич­них­ ідей,­ ство­рен­ня­ ор­ганізо­ва­но­го­ робітни­чо­го­ ру­ху.­ Це­ ви­ма­га­ло­ пе­ре­ос­мис­лен­ня­так­ти­ки­та­ме­тодів­кон­сер­ва­тиз­му.­«Лібе­ральні»­не­о­кон­сер­ва­то- ри­праг­ну­ли­відсто­я­ти­при­не­сені­по­пе­редніми­соціаль­ни­ми­ре­во­люціями­бур­жу- азні­ цінності,­ аби­ не­ до­пу­с­ти­ти­ ре­алізації­ ра­ди­каль­них­ лівих­ соціалістич­них­ ек­с­пе­ри­ментів15.­ За­вер­шен­ня­ цієї­му­тації­мож­на­ спо­с­теріга­ти­ в­ де­я­ких­ країнах­ ко­муністич­но­го­ (а­ та­кож­ по­ст­ко­муністич­но­го)­ про­сто­ру,­ де­ стійка­ відданість­ марк­систсь­ко-ленінським­гас­лам­і­прак­ти­кам­бю­ро­кра­тич­ної­дер­жа­ви­з­ко­манд- но-адміністра­тив­ною­еко­номікою­(в­умо­вах­гло­баль­но­го­по­ши­рен­ня­лібе­раль­но- де­мо­кра­тич­них­та­кла­но­во-олігархічних­мо­де­лей­ор­ганізації­суспільств)­на­справді­ схо­жа­на­чет­вер­те­по­коління­кон­сер­ва­тиз­му.­Відсто­ю­ван­ня­ар­хаїчної­соціаль­ної­ си­с­те­ми­під­на­ти­с­ком­гло­балізації,­ або­ за­кли­ки­до­віднов­лен­ня­соціалістич­но­го­ ла­ду­ і­ ра­дянсь­кої­ дер­жав­ності­ ма­ють­ ха­рак­терні­ кон­сер­ва­тивні­ оз­на­ки.­ Те­пер­ до­во­дить­ся­ли­ше­здо­га­ду­ва­тись,­яким­бу­де­п’яте­по­коління­іде­о­логії­кон­сер­ва­тиз- му.­Як­і­пра­вий­кон­сер­ва­тизм,­не­ви­чер­пу­ють­ся­та­кож­ліві­іде­о­логії,­що­за­кли­ка- ють­до­еман­си­пації­все­но­вих­ка­те­горій­«при­гноб­ле­них»­та­чер­го­вої­мо­дернізації­ суспільства.­ Бур­жу­азні­ ре­во­люції­ ма­ли­ за­ ме­ту­ виз­во­лен­ня­ тре­ть­о­го­ ста­ну,­ соціалістич­ний­ рух­ праг­нув­ до­мог­ти­ся­ гідно­го­ ста­но­ви­ща­ робітників­ і­ се­лян,­ «нові­ліві»­бо­ро­ли­ся­за­сво­бо­ду­мо­лоді­та­маргіна­ль­них­верств,­фемінізм­за­кли­кає­ до­по­вно­го­зрівнян­ня­в­пра­вах­жінок­і­чо­ловіків­і­так­далі. 569Юридичні і політичні науки Іде­о­логії­підхо­пи­ли­політич­ну­роль­двох­по­пе­редніх­форм­суспільної­свідо- мості­-­міфу­та­релігії,­а­про­те­не­мож­на­вва­жа­ти­це­про­гре­сом,­що­на­дається­для­ ек­с­т­ра­по­ляції­у­май­бутнє­«без­іде­о­логій».­Так­са­мо,­як­іде­о­логії­че­рез­їх­не­доліки­ інко­ли­ на­зи­ва­ють­ міфа­ми,­ та­ «гро­ма­дянсь­кою»­ релігією,­ мож­на­ ска­за­ти,­ що­ й­ давні­міфи­та­релігії­відігра­ва­ли­в­свій­час­роль­про­тоіде­о­логій,­а­от­же­від­зміни­ назв­ не­ змінюється­ са­ма­ сутність­ і­ при­зна­чен­ня.­ В­ той­ час­ як­ іде­о­логія­ є­ постійним­фак­то­ром­суспільно-політич­но­го­бут­тя,­ок­ремі­іде­о­логії­весь­час­роз- ви­ва­ють­ся,­за­не­па­да­ють,­зміню­ють­і­по­бо­рю­ють­од­на­од­ну.­Та­ким­чи­ном,­роз­ви- ток­та­ви­ник­нен­ня­но­вих­іде­о­логій­підштов­хується­роз­вит­ком­са­мо­го­суспільства,­ уяв­лень­про­спра­вед­ливість,­сво­бо­ду­та­сенс­існу­ван­ня;­і­цей­про­цес­бу­де­ак­ту­аль- ним­ до­ти,­ до­ки­ зберіга­ти­меть­ся­ сутність­ політи­ки­ -­ во­льо­во­го­ пе­ре­тво­рен­ня­ соціаль­но­го­ про­сто­ру,­ згідно­ із­ людсь­ки­ми­ уяв­лен­ня­ми,­ цінно­с­тя­ми­ та­ інте­ре- сами. 1. Фур сов А.И.­ Фе­но­мен­ иде­о­ло­гии­ и­ ев­ро­пей­ская­ ре­аль­ность­ ре­во­лю­ци­он­ной­ (1789-1848)­зпо­хи­//­Рус­ский­ис­то­ри­че­с­кий­жур­нал.­–­М.,­1998.­–­Т.­І.­–­№­2.­–­С.­335- 429.­2.­Політо логічний слов­ник:­Навч.­посіб.­для­студ.­вищ.­навч.­закл.­/­За­ред.­М.Ф.Го­- ло­ва­то­го­та­О.В.­Ан­то­ню­ка.­–­К.:­МА­УП,­2005.­–­С.­322.­3.­Лісо вий В.­Куль­ту­ра­–­іде­о- логія­–­політи­ка.­–­К.:­Вид-во­імені­Оле­ни­Теліги,­1997.­–­С.­54.­4.­Кла си ки політич­ної­ дум­ки­ від­ Пла­то­на­ до­ Мак­са­ Ве­бе­ра.­ –­ К.:­ ВК­ ТОВ­ «Тан­дем»,­ 2002.­ –­ С.­ 396.­ 5.­ Ир хин Ю.В., Зо тов В.Д., Зо то ва Л.В. По­ли­то­ло­гия:­Учеб­ник.­–­М:­Юристь,­2002.­–­С.­ 340-343.­6.­Лісо вий В.­Цит.­пра­ця.­–­С.­73.­7.­Ман гейм К.­Иде­о­ло­гия­и­уто­пия.­Ди­а­гноз­ на­ше­го­вре­ме­ни.­–­М.:­Юрист,­1994.­–­С.­25-27.­8.­Адор но Т.­Эс­те­ти­че­с­кая­те­о­рия.­—­М.:­ Изд-во­«Ре­с­пуб­ли­ка»,­2001.­–­527­с.­9.­Хо да но вич В.­Со­вре­мен­ные­аме­ри­кан­ские­кон- цеп­ции­иде­о­ло­гии.­–­Х.:­Ос­но­ва,­1991.­–­105­с.­10.­Ко рот кий­ок­с­фордсь­кий­політич­ний­ слов­ник­/­За­ред.­І.­Макліна­та­А.­Макміла­на.­–­К.:­Вид-во­Со­ломії­Пав­лич­ко­«Ос­но­ви»,­ 2005.­ –­С.­ 262.­11.­Ман­хейм­К.­Ди­а­гноз­ на­ше­го­ вре­ме­ни­ /­Пер.­ с­ нем.­ –­М.:­Юрист,­ 1994.­–­704­с.­12.­Ма ка рен ко В.П.­Глав­ные­иде­о­ло­гии­со­вре­мен­но­с­ти.­–­Рос­тов­на­До­ну:­ «Фе­никс»,­ 2000.­ –­ 480­ с.­ 13.­ Фи ло со фия:­ Энцик­ло­пе­ди­че­с­кий­ сло­варь­ /­ Под­ ред.­ А.А.­Иви­на.­–­М.:­Гар­да­ри­ки,­2004.­–­1072­с.­14.­Фу ку я ма Ф.­Ко­нец­ис­то­рии­и­по­след- ний­че­ло­век.­–­М.:»АСТ»,­2004.­–­592­с.­15.­Кон сер ва тизм:­Ан­то­логія­/­Упо­ряд.­і­ав­то­ри­ пе­ред­мо­ви­О.­Про­цен­ко­В.­Лісо­вий].­–­К.:­Смо­ло­с­кип,­1998.­–­598­с. 570 Держава і право • Випуск 52 Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ О. Є. Постол. ОСНОВНІ РИСИ ІДЕОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ СУЧАСНОСТІ

Similar Items