Cover Image

Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин

Робиться
 висновок
 про те, що соціальні та психологічні
 фактори
 значним
 чином
 впливають
 на створення
 криміногенної
 ситуації
 в сім’ї. Серед
 них слід виділити
 такі,
 як: суттєва різниця&a...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2011
Main Author: Ларченко, М.О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2011
Subjects:
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34123
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин / М.О. Ларченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 460-465. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860133551451668480
author Ларченко, М.О.
author_facet Ларченко, М.О.
citation_txt Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин / М.О. Ларченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 460-465. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Робиться
 висновок
 про те, що соціальні та психологічні
 фактори
 значним
 чином
 впливають
 на створення
 криміногенної
 ситуації
 в сім’ї. Серед
 них слід виділити
 такі,
 як: суттєва різниця
 соціальних
 ролей
 чоловіка
 і жінки, недоліки
 соціально-психологічної
 комунікації
 подружжя,
 відсутність статевого
 виховання,
 поширеність
 проституції
 та порнографії. Делается
 вывод
 о том, что социальные
 и психологические
 факторы
 значительно
 влияют
 на создание
 криминогенной
 ситуации
 в семье.
 Среди
 них нужно
 выделить
 такие
 как: существенная
 разница
 социальных
 ролей
 мужчины
 и женщины,
 недостатки
 социально-психологической
 коммуникации
 супругов,
 отсутствие
 полового
 воспитания,
 распространенность
 проституции
 и порнографии. The author concludes that social and psychological factors significantly influence the
 creation of the crime situation in the family. Among them is necessary to select such as: significant
 difference of social roles of men and women, the shortcomings of the socio-psychological
 communication spouses, lack of sex education, the prevalence of prostitution and
 pornography.
first_indexed 2025-12-07T17:45:45Z
format Article
fulltext М. О. ЛАРЧЕНКО . ЧИННИКИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ СІМЕЙНО-ПОБУТОВИХ ВІДНОСИН Ро бить ся вис но вок про те, що соціальні та пси хо логічні фак то ри знач ним чи ном впли ва ють на ство рен ня криміно ген ної си ту ації в сім’ї. Се ред них слід виділи ти такі, як: суттєва різни ця соціаль них ро лей чо ловіка і жінки, не доліки соціаль но­пси хо логічної ко мунікації по друж жя, відсутність ста те во го ви хо ван ня, по ши реність про сти туції та пор но графії. Клю­чові­сло­ва:­не здо ро ва сімей на ат мо сфе ра, жіно ча зло чинність, про сти туція, пор но графія, пси хо логічний мікроклімат сім’ї. Де ла ет ся вы вод о том, что со ци аль ные и пси хо ло ги че с кие фак то ры зна чи тель но вли я ют на со зда ние кри ми но ген ной си ту а ции в се мье. Сре ди них нуж но вы де лить та кие как: су ще ст вен ная раз ни ца со ци аль ных ро лей муж чи ны и жен щи ны, не до стат­ ки со ци аль но­пси хо ло ги че с кой ком му ни ка ции су пру гов, от сут ст вие по ло во го вос пи та­ ния, рас про ст ра нен ность про сти ту ции и пор но гра фии. Клю­че­вые­ сло­ва: не здо ро вая се мей ная ат мо сфе ра, жен ская пре ступ ность, про­ сти ту ция, пор но гра фия, пси хо ло ги че с кий ми к ро кли мат се мьи. The author concludes that social and psychological factors significantly influence the creation of the crime situation in the family. Among them is necessary to select such as: sig­ nificant difference of social roles of men and women, the shortcomings of the socio­psycho­ logical communication spouses, lack of sex education, the prevalence of prostitution and pornography. Key­words:­unhealthy family atmosphere, a woman’s crime, prostitution, pornography, the psychological climate of the family. Сім’я­–­пра­давній­інсти­тут­суспільства,­що­прой­шов­склад­ний­період­роз­вит- ку­від­ро­до­племінних­форм­співмеш­кан­ня,­че­рез­«ве­ли­ку­ро­ди­ну»,­яка­вміщу­ва­ла­ під­од­ним­да­хом­кілька­по­колінь,­що­жи­ли­в­тісно­му­кон­такті­з­«ріднею»,­ку­ди­ вхо­ди­ли­чис­ленні­ро­дичі,­до­нук­ле­ар­ної,­«ядер­ної»­ро­ди­ни,­яка­скла­дається­ли­ше­ з­батьків­і­де­тей. Криміно­логічний­ інте­рес­ до­ про­блем­ сім’ї­ не­ви­пад­ко­вий.­ Ось­ вже­ не­ од­не­ ти­ся­чоліття­ сім’я,­що­ є­ ос­нов­ною­ струк­тур­ною­ лан­кою­ людсь­ко­го­ суспільства,­ відо­б­ра­жає­суспільні­про­це­си,­відчу­ває­їх­вплив­та,­в­свою­чер­гу,­впли­ває­на­них.­ В­су­час­ний­період­роз­вит­ку­суспільства­за­галь­но­соціальні­про­бле­ми­ус­клад- ню­ють­ криміно­ген­ну­ си­ту­ацію­ в­ дер­жаві­ та­ впли­ва­ють­ на­ мож­ли­вості­ сім’ї­ у­ сфері­по­вноцінно­го­ви­хо­ван­ня­дітей­та­мо­лоді. В­ ряді­ спеціаль­них­ досліджень­ вис­лов­лю­ють­ся­ схожі­ дум­ки.­ Зо­к­ре­ма,­ В.В.­ Вітвіцька­вва­жає,­що­сім’я­до­сить­ча­с­то­не­ви­ко­нує­по­кла­дені­на­неї­функції.­Зо­к- ре­ма,­ в­ еко­номічній­ сфері­ існу­ють­ про­бле­ми­ пра­цев­ла­ш­ту­ван­ня­ та­ не­ви­пла­ти­ за­робітної­ пла­ти,­ погіршен­ня­ де­мо­графічної­ си­ту­ації­ в­ дер­жаві.­ У­ політичній­ сфері­має­місце­відсутність­ме­ханізму­ре­алізації­ дер­жав­ної­політи­ки­ з­охо­ро­ни­ ди­тин­ст­ва.­В­куль­тур­но-мо­ральній­сфері:­відсутність­на­леж­ної­ува­ги­до­ста­те­во­го­ ви­хо­ван­ня­дітей,­не­доліки­сімей­но­го­ви­хо­ван­ня­. Про­те,­ не­ ли­ше­ соціальні­фак­то­ри­ обу­мов­лю­ють­про­бле­ми­ сімей­но­го­ ви­хо- ван­ня.­ Важ­ли­во­го­ зна­чен­ня­ на­бу­ва­ють­ і­ пси­хо­логічні­ фак­то­ри,­ що­ пов’язані­ зі­ спільним­по­бу­том­та­по­пе­реднім­досвідом­членів­сім’ї.­Так,­соціалізу­ю­чий­вплив­ 460 Держава і право • Випуск 52 ©­ЛАР ЧЕН КО Ма ри на Олек сандрівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­ка­фе­д­ри­ пра­ва­Ніжинсь­ко­го­дер­жав­но­го­універ­си­те­ту­імені­Ми­ко­ли­Го­го­ля­ на­вчан­ня­(ви­хо­ван­ня)­внаслідок­підкріплен­ня­ і­насліду­ван­ня­при­кла­ду­виз­на­чає­ ту­об­ста­ви­ну,­що­ди­ти­на­все­більше­на­бу­ває­здібно­с­тей­за­сво­ю­ва­ти­мо­ральні­пра- ви­ла­ по­ведінки­ і­ ке­ру­ва­ти­ся­ ни­ми.­ Та­ким­ чи­ном,­ аг­ресія­ і­ мо­ральні­ нор­ми­ пов’язані­ між­ со­бою.­Фун­да­мен­таль­не­ «пра­ви­ло»,­ яке­ при­ цьо­му­ за­своюється,­ по­ля­гає­у­не­обхідності­відповіда­ти­на­аг­ресію­«про­порційною»­аг­ресією.­Ця­нор- ма­ відпла­ти­ і­ по­мсти­ за­ аг­ресію­ «про­порційною»­ аг­ресією­ відповідає­ нормі­ взаємності­в­разі­дії­до­по­мо­ги.­Од­на­аг­ресія­ком­пен­сує­іншу,­і­в­ре­зуль­таті­обид­ва­ суб’єкти­ ви­яв­ля­ють­ся­ «кви­ти»,­ ви­ве­дені­ з­ рівно­ва­ги­ соціальні­ відно­си­ни­ зно­ву­ при­хо­дять­у­нор­му.­Рівень­здат­ності­до­співпе­ре­жи­ван­ня­виз­на­чає­рівень­аг­ресії.­ То­му­діти­більш­здатні­до­співпе­ре­жи­ван­ня,­є­менш­аг­ре­сив­ни­ми­. Ви­хо­дя­чи­ з­ за­зна­че­но­го,­ не­здо­ро­ва­ сімей­на­ ат­мо­сфе­ра­ здат­на­ спро­во­ку­ва­ти­ аг­ре­сив­ну­по­ведінку­та­ спри­я­ти­вчи­нен­ню­зло­чинів­у­ сімей­но-по­бу­товій­ сфері,­ од­нак­ сім’я­ мо­же­ відігра­ти­ ре­соціалізу­ю­чу­ роль,­ як­що­ її­ чле­ни­ не­ втра­ти­ли­ здатність­до­співпе­ре­жи­ван­ня.­ Ба­га­то­ дослідників­ пе­ре­ко­нані­ в­ не­обхідності­ дер­жав­ної­ підтрим­ки­ сім’ї­ в­ Ук­раїні,­ яка­ має­ бу­ти­ зо­к­ре­ма­ і­ ан­ти­криміно­ген­ним­ фак­то­ром.­ Укріплен­ня­ та­ оз­до­ров­лен­ня­ інсти­ту­ту­сім’ї­в­дер­жаві­без­по­се­ред­ньо­пов’яза­не­та­кож­і­зі­ зни- жен­ням­рівня­на­силь­ст­ва­в­ро­дині.­За­хо­ди,­спря­мо­вані­на­зміцнен­ня­сім’ї,­як­такі­ що­відно­сять­ся­до­за­ходів­за­галь­но­соціаль­но­го­за­побіган­ня,­на­зи­ває­А.І.­Алєксєєв­ ,­ який­ го­во­рить­ і­ про­ не­обхідність­ підви­щен­ня­ куль­ту­ри­ по­бу­ту­ та­ міжо­со- бистісних­ відно­син­ .­ Інші­ дослідни­ки­ на­го­ло­шу­ють­ на­ підви­щенні­ ав­то­ри­те­ту­ сім’ї,­про­па­ганді­ здо­ро­во­го­спо­со­бу­жит­тя,­ а­ та­кож­за­по­чат­ку­ванні­ме­режі­кон- суль­та­тив­них­центрів­з­пи­тань­підго­тов­ки­мо­лоді­до­всту­пу­в­шлюб­. В­ криміно­логії­ сім’я­ ви­с­ту­пає­ та­кож­ як­ важ­ли­вий­ профілак­тич­ний­ чин­ник,­ за­вдя­ки­яко­му­осо­ба,­у­якої­є­схильність­до­про­ти­прав­ної­по­ведінки,­мо­же­відмо- ви­тись­від­своїх­ан­ти­суспільних­за­думів.­У­ціло­му­ряді­досліджень­ідеть­ся­про­те,­ що­чо­ловіки,­за­су­д­жені­за­на­силь­ницькі­зло­чи­ни­як­що­і­ма­ють­сім’ю,­то­до­волі­ ча­с­то­ха­рак­те­ри­зу­ють­свої­сімейні­сто­сун­ки­різко­не­га­тив­но.­ У­літе­ра­турі­зустрічається­та­кож­дум­ка,­що­на­явність­сім’ї­є­і­ан­тивіктим­ним­ фак­то­ром,­ який­доз­во­ляє­ за­побігти­участі­ у­ зло­чині­ в­ якості­жерт­ви­ там,­ де­це­ об’єктив­но­мож­на­зро­би­ти,­уни­ка­ю­чи­про­во­ку­ю­чої­по­ведінки.­На­при­клад,­жінки,­ що­ма­ють­сім’ю­та­дітей,­ча­с­то­не­мо­жуть­бу­ва­ти­в­ком­паніях,­де­мож­ли­ве­сек­су- аль­не­на­силь­ст­во­що­до­них.­ Ак­ту­аль­ним­у­кон­тексті­досліджен­ня­сімей­ної­девіації­є­пи­тан­ня­про­жіно­чу­ зло­чинність.­Дослідни­ки­відміча­ють­на­ступні­ас­пек­ти,­які­за­слу­го­ву­ють­на­ува­гу.­ По-пер­ше,­ міра­ взаємовпли­ву­ ти­по­вих­ соціаль­них­ ро­лей­ та­ функцій­ жінки­ на­ особ­ли­вості­жіно­чої­зло­чин­ності,­з­од­но­го­бо­ку,­зло­чин­но­го­по­во­д­жен­ня­жінки­на­ мо­раль­но-пси­хо­логічний­стан­дітей,­суспільства,­ з­дру­го­го.­По-дру­ге,­взаємо­зу- мов­леність­ зро­с­тан­ня­ ста­ну­ пси­хо­логічної­ кри­зи,­ психічної­ па­то­логії­ су­час­ної­ жінки­(пси­хо­патії,­ал­ко­голізму,­нар­ко­манії)­та­її­суспільно-не­без­печ­ної­по­ведінки.­ По-третє,­су­час­ний­стан­та­тен­денції­жіно­чої­зло­чин­ності­в­Ук­раїні,­які­відтво­рю- ють­ці­особ­ли­вості­соціаль­но­го­та­пси­хофізич­но­го­ха­рак­те­ру­. Відо­мо,­що­ос­нов­ни­ми­життєви­ми­цінно­с­тя­ми­для­жінки­є­сім’я,­діти,­ро­динні­ зв’яз­ки.­Тра­диційно­вва­жається,­що­сім’я­–­це­кліти­на­суспільства,­в­якій­віддзер- ка­лю­ють­ся­ всі­ суспільні­ про­бле­ми.­ Орієнту­ю­чись­ на­ гро­мадсь­ку­ дум­ку­ спеціалісти-пси­хо­ло­ги­са­ме­на­жінку­по­кла­да­ють­відповідальність­за­збе­ре­жен­ня­ сім’ї.­Роз­гля­да­ю­чи­жінку­в­кон­тексті­ук­раїнсько­го­мен­таліте­ту­ок­ремі­дослідни­ки­ підкрес­лю­ють­певні­особ­ли­вості­її­ста­но­ви­ща.­Во­ни,­зо­к­ре­ма,­за­зна­ча­ють­на­ступ- 461Юридичні і політичні науки не.­ Ук­раїнська­ ро­ди­на­ збе­рег­ла­ ба­га­то­ рис­ матріар­ха­ту,­ ви­хо­ван­ням­ дітей­ зай- мається­пе­ре­важ­но­ма­ти.­Ха­рак­тер­ною­прик­ме­тою­ук­раїнців­вва­жається­ те,­що­ нор­ми­по­ведінки,­ха­рак­тер­мо­ралі,­іде­ал­лю­ди­ни,­на­ста­но­ва­до­жит­тя­в­ук­раїнців­ є­ підпо­ряд­ко­вані­ нор­мам­ і­ ієрархії­ вар­то­с­тей,­ ти­по­вих­ для­ жінки,­ для­ жіно­чої­ свідо­мості.­На­тлі­кри­зо­вих­тен­денцій­та­соціаль­них­не­га­раздів,­ко­ли­в­суспільстві­ па­ну­ють­не­стабільність,­не­впев­неність,­роз­ча­ру­ван­ня,­спо­с­терігається­по­даль­ше­ знецінен­ня­ ви­хов­ної­ ролі­ сім’ї,­ зни­жен­ня­ її­ ду­хов­ності,­ мо­раль­ної­ та­ за­галь­ної­ куль­ту­ри,­що­при­зво­дить­ до­ кри­зи­пев­ної­ ча­с­ти­ни­ сімей­ і­ ут­во­рює­не­без­печ­ну,­ навіть­криміно­ген­ну­си­ту­ацію. Крім­цьо­го­дослідни­ки­відміча­ють,­що­не­спри­ят­ливі­чин­ни­ки­по­зна­ча­ють­ся­ на­ жінці­ більшою­ мірою,­ бо­ фізич­но­ жінки­ слабші­ від­ чо­ловіків.­ Оскільки­ ро­динні­та­ма­те­ринські­функції­посіда­ють­в­їхньо­му­житті­ви­нят­ко­ве­місце,­все­ не­га­тив­не,­що­ви­хо­дить­ іззовні,­ сприй­мається­ни­ми­як­ за­гро­за­для­них­са­мих­ і­ їхніх­близь­ких.­У­той­же­час,­не­га­тив­ний­вплив­зло­чин­но­го­по­во­д­жен­ня­жінок­на­ мо­раль­ну­ат­мо­сфе­ру­в­суспільстві,­ро­дині,­мо­раль­но-пси­хо­логічний­стан­дітей­не­ мож­на­ не­до­оціню­ва­ти.­ При­ то­му,­ що­ по­каз­ни­ки­ жіно­чої­ зло­чин­ності­ знач­но­ менші­ за­ по­каз­ни­ки­ чо­ловічої­ зло­чин­ності,­ її­ не­га­тивні­ наслідки­ і­ вплив­ на­ мо­лодь­і­суспільство­в­ціло­му­більш­відчутні­. Жінок­ ха­рак­те­ри­зує­ більша,­ порівня­но­ з­ чо­ловіка­ми,­ емоційність,­ імпуль- сивність,­збу­д­женість,­не­ви­т­ри­маність,­навіюваність,­за­лежність­від­си­ту­ації,­що­ скла­дається,­ чут­ливість­ що­до­ зовнішніх­ не­спри­ят­ли­вих­ чин­ників­ і­ це,­ у­ свою­ чер­гу,­відби­вається­на­ха­рак­тері­сприй­нят­тя­жінкою­суспільних­та­сімей­них­не­га- раздів,­впли­ває­на­прий­нят­тя­нею­рішен­ня­вчи­ни­ти­зло­чин.­ З­ точ­ки­ зо­ру­ криміно­логічних­ про­блем­ сім’ї,­ слід­ відміти­ти,­ що­ більшість­ за­су­д­же­них­чо­ловіків,­що­ма­ли­ро­ди­ну,­після­звільнен­ня­по­вер­та­ють­ся­до­неї,­бо­ жінки,­як­пра­ви­ло,­підтри­му­ють­зв’язок­з­за­су­д­же­ним­ і­терп­ля­че­йо­го­че­ка­ють.­ На­томість,­по­оди­но­ки­ми­є­ви­пад­ки,­ко­ли­чо­ловік­че­кає­свою­за­су­д­же­ну­дру­жи­ну­ і­сім’я­зберігається­після­звільнен­ня.­Крім­цьо­го,­у­відсот­ко­во­му­співвідно­шенні­ (до­ всіх­ за­су­д­же­них­чо­ловіків­ /­жінок)­ од­ру­же­них­чо­ловіків­по­трап­ляє­ за­ ґра­ти­ на­ба­га­то­більше,­ніж­од­ру­же­них­жінок.­Цей­факт­ще­раз­підтвер­д­жує­по­зи­тив­ний­ та­за­побіжний­вплив­сім’ї.­Од­нак,­ос­таннім­ча­сом­в­Ук­раїні,­на­жаль,­змінюється­ на­ста­но­ва­на­шлюб,­ут­вер­д­жується­фе­но­мен­не­по­вної­сім’ї. Не­обхідно­роз­г­ля­ну­ти­яви­ща,­які­дез­ор­ганізу­ють­сімей­не­жит­тя­та­ча­с­то­слу- гу­ють­ка­таліза­то­ром­ви­ник­нен­ня­криміно­ген­ної­си­ту­ації.­Відо­мо,­що­соціаль­ний­ кон­троль,­який­діє­про­тя­гом­ти­ся­чоліть,­про­яв­ляє­од­ну­спільну­тен­денцію,­спря- мо­ва­ну­ в­ бік­ ре­гу­лю­ван­ня­ сек­су­аль­них­ відно­син,­ при­пи­нен­ня­ еле­ментів­ дез­ор- ганізації,­ при­ве­ден­ня­ ха­о­тич­ності­ до­ пев­ної­ си­с­те­ми­ з­ ура­ху­ван­ням­ інте­ресів­ да­но­го­суспільства.­Так­ви­ни­ка­ють­і­функціону­ють­сімей­но-шлюбні­фор­ми.­Але­ тен­денція­дез­ор­ганізації­сек­су­аль­них­відно­син­лю­дей­в­тій­чи­іншій­мірі­завжди­ про­дов­жує­ про­тидіяти­ ме­ханізмам­ соціаль­но­го­ ре­гу­лю­ван­ня.­ Складність­ суспільних­зв’язків­вель­ми­ди­намічна­та­су­пе­реч­ли­ва.­Еле­мен­ти­дис­гар­монії,­дез- ор­ганізації­мо­жуть­бу­ти­різни­ми:­а)­існу­ван­ня­привілеїв­пев­ної­гру­пи­лю­дей,­які­ да­ють­ їм­мож­ливість­ма­ти­си­с­темні,­ соціаль­но­рег­ла­мен­то­вані­ ста­теві­кон­так­ти­ більше­ніж­з­од­ним­об’єктом­(полігамія,­поліандрія);­б)­ви­роб­ництво­та­про­даж­ та­ких­то­варів­–­сек­су­аль­них­збуд­ників­–­які­без­міри­збу­д­жу­ють­відомі­про­шар­ки­ на­се­лен­ня­і,­та­ким­чи­ном,­ство­рю­ють­умо­ви­для­постійно­го­зро­с­тан­ня­ха­о­тич­них,­ поз­бав­ле­них­по­чуттів­інтим­них­зв’язків­(про­сти­туція,­пор­но­графія).­ Полігамія­(ба­га­то­ш­любність)­мо­же­ма­ти­два­варіан­ти:­полігінія­(ба­га­то­жен­ст- 462 Держава і право • Випуск 52 во)­ та­ поліандрія­ (ба­га­то­му­же­ст­во).­В­ нашій­ країні­ існує­ за­ко­но­дав­ча­ за­бо­ро­на­ полігамії,­що­містить­ся­в­Сімей­но­му­ко­дексі­і­за­бо­ро­няє­вступ­в­но­вий­шлюб­без­ розірван­ня­по­пе­ред­нь­о­го.­Про­те,­жо­ден­нор­ма­тив­ний­акт­не­вста­нов­лює­юри­дич- ної­ відповідаль­ності­ у­ ви­пад­ку­ по­за­шлюб­них­ зв’язків­ чо­ловіків­ і­ жінок.­ Уяв- ляється,­що­в­де­мо­кра­тич­но­му­суспільстві­ко­жен­індивід­мо­же­са­мостійно­оби­ра- ти­од­ну­або­кілька­форм­ор­ганізації­сво­го­осо­би­с­то­го­(інтим­но­го)­жит­тя.­Од­нак,­ як­що­ хтось­ із­ по­друж­жя­ або­ співмеш­канців­ не­ сприй­має­ це­ до­сяг­нен­ня­ де­мо- кратії,­то­ви­ни­кає­ду­же­серй­оз­на­за­гро­за­жит­тю­і­здо­ров’ю­іншо­го.­В­криміно­логії­ як­ і­в­психіатрії­дав­но­досліджу­ють­ся­зло­чи­ни,­що­скоєні­че­рез­рев­нощі.­Як­що­ ідеть­ся­про­хво­роб­ли­вий­стан­психіки,­який­ви­ник­у­зв’яз­ку­з­не­обґрун­то­ва­ни­ми­ підо­зра­ми,­то­в­да­но­му­ви­пад­ку­не­обхідним­є­втру­чан­ня­спеціалістів­відповідно­го­ профілю.­Але­як­що­йдеть­ся­про­на­яв­не­по­ру­шен­ня­шлюб­ної­вірності,­то­ви­ни­кає­ пи­тан­ня,­ чи­ є­ мож­ли­вим­ ко­ри­гу­ван­ня­ си­ту­ації­ за­ до­по­мо­гою­ криміно­логічних­ за­ходів.­Як­співвідне­с­ти­не­обхідність­фор­му­ва­ти­з­ди­тя­чо­го­віку­в­про­цесі­ста­те- во­го­ви­хо­ван­ня­го­товність­до­по­ряд­ної­по­ведінки­в­шлюбі,­по­тре­бу­в­про­яв­ленні­ довіри­при­ство­ренні­влас­ної­ро­ди­ни­та­мож­ливість­про­яви­ти­ро­зуміння,­як­що­цю­ довіру­зра­д­жу­ють.­ На­на­шу­дум­ку,­не­обхідно­на­вчи­ти­мо­ло­де­по­коління,­що­шлюб­–­це­не­пра­во­ влас­ності­на­жінку­або­чо­ловіка;­це­со­юз,­ який­го­ло­вним­чи­ном­за­сно­ва­ний­на­ довірі.­Не­має­жод­ної­по­тре­би­ціною­влас­но­го­здо­ров’я­або­здо­ров’я­своїх­дітей­ зберіга­ти­ шлюб,­ який­ при­но­сить­ ли­ше­ страж­дан­ня­ та­ є­ дже­ре­лом­ постійних­ конфліктів,­які­за­гро­жу­ють­пе­ре­ро­с­ти­в­го­товність­при­пи­ни­ти­це,­шля­хом­вчи­нен- ня­ зло­чи­ну.­ Біологічна,­ ма­теріаль­на­ і­ ду­хов­на­ єдність­ по­друж­жя­ –­ ось­ те,­ що­ відрізняє­справжню­сім’ю­від­тим­ча­со­вих­со­юзів,­що­три­ма­ють­ся­на­ко­рис­ливій,­ при­ват­но­влас­ницькій­та­іншій­егоїстичній­зацікав­ле­ності.­ По­друж­ня­зра­да­важ­ко­пе­ре­жи­вається,­мо­же­зна­до­би­тись­підтрим­ка­ото­чен­ня,­ але­во­на­не­є­ви­прав­дан­ням­спри­чи­нен­ня­шко­ди­жит­тю­та­здо­ров’ю­при­чет­них­до­ цьо­го­осіб.­Пи­тан­ня­має­і­інший­мо­раль­ний­бік:­егоїстич­не­став­лен­ня­до­лю­ди­ни­ при­ни­жує­її­так­са­мо­як­і­полігамія.­Во­ни­пе­ре­тво­рю­ють­її­в­об’єкт­фізич­ної­на­со- ло­ди,­яка­не­має­мож­ли­вості­вста­но­ви­ти­зі­своїм­парт­не­ром­інтим­но­го­емоційно­го­ зв’яз­ку.­ Од­ним­з­найбільш­ти­по­вих­симп­томів­дез­ор­ганізації­сек­су­аль­них­відно­син­в­ суспільстві­ є­ ши­ро­ке­ по­ши­рен­ня­ про­сти­туції.­ Су­час­не­ ро­зуміння­ про­сти­туції­ вклю­чає:­ 1)­ си­с­те­ма­тичні,­ ста­теві­ зно­си­ни­ з­ не­виз­на­че­ним­ ко­лом­ осіб,­ що­ не­ пов’язані­ з­ інтим­ни­ми­ по­чут­тя­ми­ та­ не­ пов’язані­ з­ індивіду­аль­ним­ ви­бо­ром­ об’єкта­зно­син;­2)­сек­су­альні­зно­си­ни­за­гроші,­за­ма­теріаль­ну­ви­го­ду­або­за­ви­го- ду­в­іншо­му­ма­теріаль­но­му­сенсі.­ По­ши­реність­про­сти­туції­ є­ своєрідним­ інди­ка­то­ром­дез­ор­ганізації­ сімей­них­ відно­син­в­суспільстві.­Суспільство­ча­с­то­на­ма­гається­знай­ти­прий­нятні­ар­гу­мен- ти­ для­ ви­прав­дан­ня­ її­ існу­ван­ня,­ по­яс­ни­ти­ це­фак­то­ра­ми,­що­ зна­хо­дять­ся­ по­за­ сфе­рою­соціаль­них­відно­син.­Че­за­ре­Лом­б­ро­зо­прий­шов­до­вис­новків,­що­про- сти­туція­ви­ни­кає­в­ си­лу­якоїсь­біологічної­пе­ре­ду­мо­ви.­Жінка,­ яка­про­дає­ своє­ тіло­за­гроші,­є­особ­ли­вим­ан­т­ро­по­логічним­ти­пом.­Ніхто­не­в­змозі­до­корінним­ чи­ном­зміни­ти­її­до­лю­.­Ви­ни­кає­за­ко­номірне­пи­тан­ня:­чо­му­жінка,­ос­нов­не­при- зна­чен­ня­ якої­ бу­ти­ бе­ре­ги­нею­ сімей­но­го­ во­гни­ща,­ іде­ на­ мо­раль­не­ та­ фізич­не­ при­ни­жен­ня,­ свідо­мо­ відмов­ля­ю­чись­ від­ іде­алів­ сімей­но­го­ жит­тя,­ за­ра­ди­ ма­теріаль­ної­ви­го­ди.­Дум­ка,­що­її­штов­хає­на­це­тяж­ке­ма­теріаль­не­ста­но­ви­ще­і­ без­робіття­уяв­ляється­хиб­ною,­так­са­мо­як­і­при­пу­щен­ня,­що­у­цих­жінок­спо­с- 463Юридичні і політичні науки теріга­ють­ся­яви­ща­гіпер­сек­су­аль­ності.­Вва­жаємо,­що­в­да­но­му­ви­пад­ку­ ідеть­ся­ про­хиб­ну­си­с­те­му­цінно­с­тей,­відсутність­ста­те­во­го­ви­хо­ван­ня,­край­ню­мо­раль­ну­ роз­пу­щеність,­які­вик­ли­кані­суспільним­се­ре­до­ви­щем,­де­па­нує­культ­на­силь­ст­ва,­ без­ду­хов­ності­та­безідей­ності.­ Не­ слід­ за­бу­ва­ти­ і­ про­ так­ зва­ну­ за­ву­а­ль­о­ва­ну­ про­сти­туцію.­ Ко­ли­ жінки­ жи­вуть­у­фак­тич­них­шлюб­них­відно­си­нах­з­чо­ловіка­ми­з­ме­тою­от­ри­ман­ня­пев- них­ ма­теріаль­них­ благ.­ Звісно,­ су­час­не­ суспільство­ мо­же­ ви­прав­до­ву­ва­ти­ такі­ со­ю­зи.­Без­за­пе­реч­ним­є­той­факт,­що­про­сти­туція­–­яви­ще,­яке­здав­на­су­про­во­д- жує­ зло­чинність.­ Її­ при­чи­ни­ ле­жать­ в­ тій­же­ пло­щині,­що­ і­ при­чи­ни­ сімей­них­ конфліктів,­не­ви­ко­нан­ня­сім’єю­сво­го­при­зна­чен­ня,­ча­с­тих­роз­лу­чень­і­т.п. Од­на­з­найбільш­тон­ких­форм­спе­ку­ляції­ста­те­вою­при­ст­ра­с­тю­–­пор­но­графія.­ Сьо­годні­пор­но­про­дукція­за­по­ло­ни­ла­за­со­би­ма­со­вої­інфор­мації,­ме­ре­жу­Інтер- нет,­де­від­постійно­ата­ку­ю­чої­сек­су­аль­ної­роз­нуз­да­ності­важ­ко­схо­ва­тись.­Як­що­ вплив­пор­но­графії­на­до­рос­лу­сек­су­аль­но­здо­ро­ву­лю­ди­ну­віднос­ний­і­тим­ча­со- вий,­ то­що­до­дітей,­ си­с­те­ма­цінно­с­тей­яких­ще­не­сфор­мо­ва­на,­ а­уяв­лен­ня­про­ сек­су­аль­ну­сфе­ру­є­по­вер­хо­ви­ми,­то­до­сить­важ­ко­пе­ред­ба­чи­ти­який­са­ме­вплив­ на­ по­даль­ше­ жит­тя,­ у­ то­му­ числі­ і­ сімей­не,­ ма­ти­ме­ пе­ре­гляд­ пор­нофільма.­ А­ та­кож­ і­ те­ –­ якою­ бу­де­ по­ведінка­ ди­ти­ни­ відра­зу­ після­ пе­ре­гля­ду.­ Крім­ цьо­го,­ раннє­ та­ надмірне­ зацікав­лен­ня­ пор­но­графією­ ча­с­то­ є­ при­чи­ною­ пе­ред­час­ної­ імпо­тенції­у­чо­ловіків.­При­цьо­му­уне­мож­лив­люється­ство­рен­ня­сім’ї,­або­роз­па- да­ють­ся­ ство­рені­ сім’ї,­ що,­ в­ свою­ чер­гу,­ вик­ли­кає­ різно­го­ ро­ду­ по­ру­шен­ня­ психіки,­асоціаль­ну­девіант­ну­по­ведінку.­ Оче­вид­но,­ що­ підхід­ до­ пи­тан­ня­ оз­до­ров­лен­ня­ сім’ї­ в­ Ук­раїні­ за­галь­но- соціаль­ни­ми­та­спеціаль­но-криміно­логічни­ми­ме­то­да­ми­має­вирішу­ва­тись­у­ком- плексі­ з­ інши­ми­ соціаль­ни­ми­ про­бле­ма­ми.­ Зо­к­ре­ма­ відо­мо,­ що­ на­ мо­раль­ний­ роз­ви­ток­ і­ по­ведінку­ дітей­ знач­ний­ вплив­ здійснює­пси­хо­логічний­мікроклімат­ сім’ї.­По­силі,­інтен­сив­ності­впли­ву­на­мо­раль­ний­та­емоційний­стан­ди­ти­ни,­на­ си­с­те­му­ її­ став­лен­ня­ до­ ото­чу­ю­чої­ дійсності­ та­ до­ са­мої­ се­бе,­ пси­хо­логічний­ мікроклімат­сім’ї­мож­на­з­по­вним­пра­вом­на­зва­ти­ве­ду­чим­фак­то­ром­мо­раль­но­го­ роз­вит­ку­дітей­в­сім’ї,­фор­му­ван­ня­їх­мо­раль­них­по­глядів,­ха­рак­те­ру­і­на­прав­ле- ності­ осо­би­с­тості.­ Такі­ по­нят­тя,­ як­ по­гля­ди,­ пе­ре­ко­нан­ня,­ став­лен­ня­ до­ праці,­ на­вчан­ня,­їх­ре­зуль­татів,­до­лю­дей,­ре­зуль­татів­їх­діяль­ності,­ото­чу­ю­чо­го­се­ре­до- ви­ща,­ по­чут­тя­ совісті,­ спра­вед­ли­вості,­ мужність­ і­ прин­ци­повість,­ скла­да­ють­ся,­ фор­му­ють­ся­та­роз­ви­ва­ють­ся­в­про­цесі­жит­тя­ди­ти­ни­в­сім’ї,­впли­ву­на­неї­осо- би­с­тості­ та­ по­ведінки­ кож­но­го­ з­ батьків,­ їхніх­ ду­хов­них­ цінно­с­тей,­ прак­ти­ки­ по­ведінки,­всьо­го­ук­ла­ду­жит­тя­сім’ї,­став­лен­ня­до­ди­ти­ни­кож­но­го­з­її­членів.­ Став­лен­ня­членів­ сім’ї­один­до­од­но­го,­ їх­ вис­лов­лю­ван­ня­ з­при­во­ду­ тих­чи­ інших­подій,­об­го­во­рен­ня­про­чи­та­них­кни­жок,­пе­ре­гля­ну­тих­фільмів,­те­ле­пе­ре- дач,­оціночні­су­д­жен­ня­про­про­ступ­ки­ото­чу­ю­чих­осіб,­вчин­ки­та­взаємовідно­си- ни,­став­лен­ня­до­своєї­ро­бо­ти,­гро­ма­дянсь­ко­го­обов’яз­ку­–­все­це­своєрідні­уро­ки­ мо­раль­ності,­які­чле­ни­сім’ї­от­ри­му­ють­кож­но­го­дня. Еко­номічна­кри­за­при­зве­ла­до­за­го­ст­рен­ня­мо­раль­но-пси­хо­логічно­го­кліма­ту­ в­суспільстві,­що­без­по­се­ред­ньо­відо­б­ра­жується­на­важ­ливій­йо­го­ланці­–­сім’ї.­ Втра­та­ав­то­ри­те­ту­сім’ї­в­очах­дітей­сприяє­криміналізації­підлітко­во­го­се­ре­до­ви- ща:­не­по­внолітні,­став­ши­раніше­жерт­вою­зло­чи­ну,­потім­до­пу­с­ка­ють­пра­во­по­ру- шен­ня­та­зло­чи­ни,­іноді­самі­ство­рю­ють­конфліктні,­криміно­генні­си­ту­ації.­Ви­ко- нав­ця­ми­ знач­ної­ ча­с­ти­ни­ кон­крет­них­ зло­чинів­ ста­ють­ пред­став­ни­ки­ мо­лод­шої­ гру­пи,­які,­ за­ли­шив­ши­ро­ди­ну­або­ви­ховні­ус­та­но­ви,­про­сто­на­ма­га­ють­ся­за­до- 464 Держава і право • Випуск 52 воль­ни­ти­свої­по­тре­би­в­їжі­та­одязі.­В­цьо­му­про­яв­ляється­зро­с­тан­ня­в­по­точ­ний­ період­ролі­зовнішніх­си­ту­аційних­фак­торів. Од­нак­об­ста­ви­ни­си­ту­аційно­го­ха­рак­те­ру­не­є­до­кінця­виз­на­ча­ю­чи­ми,­бо­цен- т­ром­ува­ги­за­ли­шається­сфе­ра­фор­му­ван­ня­осо­би­с­тості­підлітка­і­в­пер­шу­чер­гу­ –­сім’я. Та­ким­чи­ном,­по­дальші­досліджен­ня­сім’ї,­як­об’єкту­криміно­логічно­го­інте- ре­су­по­винні­відбу­ва­тись­у­двох­ра­кур­сах:­а)­з­по­зиції­її­функціональ­них­девіацій,­ в­ кінце­во­му­ ра­хун­ку­ де­терміну­ю­чих­ кримінальні­ яви­ща­ «все­ре­дині­ сім’ї»;­ б)­ з­ по­зиції­її­зовнішньої­не­за­хи­ще­ності­в­умо­вах­тієї­кри­зи,­яку­сьо­годні­пе­ре­жи­ває­ Ук­раїна.­ 1.­Вітвіцька В.В.­Криміно­логічні­про­бле­ми­по­пе­ре­д­жен­ня­ зло­чин­них­по­ся­гань­на­ мо­раль­ний­і­фізич­ний­роз­ви­ток­не­по­внолітніх:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­ 2002.­ –­ С.­ 12-13.­ 2.­ За нюк С.С.­ Пси­хо­логія­ мо­ти­вації:­ Нівч.­ посібник.­ –­ К.:­ Либідь,­ 2002.­–­С.­126-127.­3.­Алек се ев А.И.­Кри­ми­но­ло­гия:­(курс­лек­ций).­–­М.:­Щит-М,­1999.­–­ С.­123.­4. Алек се ев А.И. Цит.­пра­ця.­–­С.­240.­5. Го ловкін Б.М.­Криміно­логічні­про­бле­ми­ умис­них­ вбивств­ і­ тяж­ких­ тілес­них­ уш­ко­д­жень,­що­ вчи­ня­ють­ся­ у­ сімей­но-по­бу­товій­ сфері.­–­Х.:­ППВ­«Но­ве­сло­во»,­2004.­–­С.­163;­Ко сен ко С.С.­Вікти­мо­логічна­профілак- ти­ка­ста­те­вих­зло­чинів­що­до­не­по­внолітніх:­Ав­то­реф.­дис.­…­канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­ 2004.­–­С.­12;­Ва сильківська І.П.­Криміно­логічні­ас­пек­ти­сімей­но­го­ви­хо­ван­ня:­Ав­то­реф.­ дис.­…­канд.­юрид.­ на­ук.­ –­К.,­ 2001.­ –­С.­ 12-13.­6.­Мер ку ло ва В.О.­Жінка­ як­ суб’єкт­ криміна­ль­ної­ відповідаль­ності.­ –­ Оде­са:­ Одесь­кий­ юри­дич­ний­ ін-т­ Національ­но­го­­ ун-ту­внутрішніх­справ;­НДРВВ­ОЮІ­НУВС,­2003.­–­С.­34.­7. Мер ку ло ва В.О. Цит.­пра- ця.­–­С.­37-38.­8. Лом б ро зо Ч.­Жен­щи­на­пре­ступ­ни­ца­и­про­сти­тут­ка­//­Ге­ни­аль­ность­и­ по­ме­ша­тель­ст­во;­Жен­щи­на­пре­ступ­ни­ца­и­про­сти­тут­ка;­Лю­бовь­у­по­ме­шан­ных:­Сбор- ник­/­Пер.­с­ит.­–­Мн.:­ООО­«По­пур­ри»,­2000.­–­С.­406. 465Юридичні і політичні науки Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА М. О. ЛарЧенко . ЧИННИКИ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ СІМЕЙНО-ПОБУТОВИХ ВІДНОСИН
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34123
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:45:45Z
publishDate 2011
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Ларченко, М.О.
2012-06-01T10:44:08Z
2012-06-01T10:44:08Z
2011
Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин / М.О. Ларченко // Держава і право. — 2011. — Вип. 52. — С. 460-465. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34123
Робиться
 висновок
 про те, що соціальні та психологічні
 фактори
 значним
 чином
 впливають
 на створення
 криміногенної
 ситуації
 в сім’ї. Серед
 них слід виділити
 такі,
 як: суттєва різниця
 соціальних
 ролей
 чоловіка
 і жінки, недоліки
 соціально-психологічної
 комунікації
 подружжя,
 відсутність статевого
 виховання,
 поширеність
 проституції
 та порнографії.
Делается
 вывод
 о том, что социальные
 и психологические
 факторы
 значительно
 влияют
 на создание
 криминогенной
 ситуации
 в семье.
 Среди
 них нужно
 выделить
 такие
 как: существенная
 разница
 социальных
 ролей
 мужчины
 и женщины,
 недостатки
 социально-психологической
 коммуникации
 супругов,
 отсутствие
 полового
 воспитания,
 распространенность
 проституции
 и порнографии.
The author concludes that social and psychological factors significantly influence the
 creation of the crime situation in the family. Among them is necessary to select such as: significant
 difference of social roles of men and women, the shortcomings of the socio-psychological
 communication spouses, lack of sex education, the prevalence of prostitution and
 pornography.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
Article
published earlier
spellingShingle Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
Ларченко, М.О.
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
title Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
title_full Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
title_fullStr Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
title_full_unstemmed Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
title_short Чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
title_sort чинники криміналізації сімейно-побутових відносин
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34123
work_keys_str_mv AT larčenkomo činnikikrimínalízacíísímeinopobutovihvídnosin

Similar Items