Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України
У лісових екосистемах України вміст 137Cs у макроміцетах у середньому на один-два порядки вищий, ніж у лісовій підстилці, яку впродовж усього післячорнобильського періоду вважають основним депо радіонуклідів. Цей факт дає можливість використовувати їх для біоіндикації забруднення радіоцезієм.&#x...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3413 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України / Г. А. Гродзинська, С. О. Сирчин, М. Д. Кучма, В. В. Конiщук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 26-37. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860184590154465280 |
|---|---|
| author | Гродзинська, Г.А. Сирчин, С.О. Кучма, М.Д. Конiщук, В.В. |
| author_facet | Гродзинська, Г.А. Сирчин, С.О. Кучма, М.Д. Конiщук, В.В. |
| citation_txt | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України / Г. А. Гродзинська, С. О. Сирчин, М. Д. Кучма, В. В. Конiщук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 26-37. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У лісових екосистемах України вміст 137Cs у макроміцетах у середньому на один-два порядки вищий, ніж у лісовій підстилці, яку впродовж усього післячорнобильського періоду вважають основним депо радіонуклідів. Цей факт дає можливість використовувати їх для біоіндикації забруднення радіоцезієм.
Серед досліджених видів грибів визначено гіперакумулятори, до яких належать деякі представники мікосимбіотрофних родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae, Paxillaceae, Hydnaceae і Gomphidiaceae.
Широко представлені в лісових екосистемах України види-біоіндикатори — Xerocomus badius (Fr.: Fr.) Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus (Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus involutus (Batsch.:Fr.) Fr., рекомендовані для довгострокового радіоекологічного моніторингу. 90Sr дикорослі гриби накопичують меншою мірою. Так, у зразках плодових тіл грибів із 10-кілометрової зони
ЧАЕС співвідношення 137Cs / 90Sr перебувало в межах від 7,5 до 10000. Використання макроміцетівбіоіндикаторів дозволяє прогнозувати ситуації з рівнями забруднення 137Cs ґрунтів, інших дикорослих грибів і ягід.
In forest ecosystems of Ukraine 137Cs content in macromycetes is up to 2-fold higher than in forest litter (which
during the all post-Chornobyl period is the main depot of radionuclides). That is why it is possible to use them for bioindication of radiocaesium contamination. Between mushroom species investigated we have defined some species as hyperaccumulators of 137Cs, these include certain representatives of mycosymbiotrophic families Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae, Paxillaceae, Hydnaceae і Gomphidiaceae. For the long-term monitoring of 137Cs it is recommended to use widely spread in Ukrainian forest ecosystems species-bioindicators such as: Xerocomus
badius (Fr.:Fr.)Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus (Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus involutus (Batsch.:Fr.) Fr. Accumulation of 90Sr in wild growing mushrooms is not as high as radiocaesium. Samples of the fruiting bodies from the 10-km zone of ChNPP are showing a range of 137Cs/90Sr from 7.5—10000. Data of 137Cs content in macromycetes-bioindicators will allow to forecast the levels of contamination in soils, other wild mushrooms
and berries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:03:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
46. Szkudelski T. The mechanism of alloxan and strepto-
zotocin action in B cells of the rat pancreas // Phys-
iol. Res. — 2001. — Vol. 50. — №6. — P. 537– 546.
47. Turk J., Corbett J.A., Ramanadham S. et al. Biochemi-
cal Evidence for Nitric Oxide Formation from Strep-
tozotocin in Isolated Pancreatic Islets // Biochem.
Biophys. Res. Commun. — 1993. — Vol. 197. —
№ 3. — P. 1458–1464.
48. Stevens R.B., Sutherland D.E., Ansite J.D. et al. Insu-
lin down-regulates the inducible nitric oxide syn-
thase pathway: nitric oxide as cause and effect of
dia betes? // J. Immunol. — 1997. –159. — № 11. —
P. 5329–5335.
49. Yang H., Wright J.R. Human beta-cells are exceedingly
resistant to treptozotocin in vivo // Endocrinology.
— 2002. — Vol. 143. — № 7. — P. 2491–2495.
50. Caedinal J.W., Allan D.J., Cameron D.P. Poly(ADP-
ribose)polymerase activation determines strain
sensitivity to stpretrozotocin-induced beta-cell
death in inbred mice // J. Mol. Endocrinol. —
1999. — Vol. 22. — P. 65–70.
51. Bernard C., Berthault M.F., Saulnier C., Ktorza A.
Neogenesis vs. apoptosis as main components of
pancreatic beta cell ass changes in glucose-infused
normal and mildly diabetic adult rats // FASEB J. —
1999. — Vol. 13. — №10. — P. 1195–1205.
Л. Кот, О. Богданова, Л. Остапченко
СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО БІОХІМІЧНІ МЕХАНІЗМИ
ПАТОГЕНЕЗУ ІНСУЛІННЕЗАЛЕЖНОГО ЦУКРОВОГО
ДІАБЕТУ
Резюме
У статті проаналізовано дані сучасної літератури
щодо біохімічних механізмів патогенезу інсулінне-
залежного цукрового діабету. Основну увагу зосере-
джено на порушеннях, які лежать в основі розвитку
інсулінорезистентності й діабету, на рецепторному та
пострецепторному рівнях. Охарактеризовано метабо-
лічні ефекти активації інсулінового рецептора.
L. Kot, O. Bogdanova, L. Ostapchenko
MODERN OVERVIEW OF BIOCHEMICAL MECHANISMS
OF PATHOGENESIS OF DIABETES MELLITUS TYPE 2
Summary
Contemporary data about biochemical mechanisms of
pathogenesis of diabetes mellitus type 2 were analyzed.
Main attention is focused on the receptor and postreceptor
abnormalities causing the insulin resistance and diabetes
mellitus. Metabolic effects of insulin receptor activation
were described.
Г. ГРОДЗИНСЬКА, C. СИРЧИН, М. КУЧМА, В. КОНІЩУК
МАКРОМІЦЕТИ — БІОІНДИКАТОРИ ЗАБРУДНЕННЯ
РАДІОЦЕЗІЄМ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ
Біоіндикація як метод оцінювання екологічної безпеки довкілля в останні роки
набула концептуального значення. Широкий спектр біологічних об’єктів (без-
хребетні, лишайники, водорості, гриби та ін.) залучено до тестування на-
явності і ступеня забруднення навколишнього середовища різноманітними
полютантами хімічного походження та радіонуклідами, оцінювання якісних
змін стану водних і наземних екосистем, прогнозування несприятливих еко-
логічних наслідків антропогенного впливу. Переважання ступенів забруднення
окремих видів шапинкових грибів щодо лісової підстилки, яка впродовж усього
постчорнобильського періоду вважається основним депо радіонуклідів, надає
їм особливого статусу в системі біоіндикації. Тому використання цього мето-
ду є актуальним для радіологічного моніторингу лісових екосистем України.
© ГРОДЗИНСЬКА Ганна Андріївна. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник від-
ділу фікології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України.
СИРЧИН Сергій Олександрович. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник Ін-
ституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України.
КУЧМА Микола Дмитрович. Кандидат сільськогосподарських наук. Заступник директора Інсти-
туту агроекології УААН.
КОНІЩУК Василь Васильович. Кандидат біологічних наук. Старший науковий співробітник цього
ж інституту. (Київ) 2008
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 27
Iндикаційні властивості проявляють-
ся на різних рівнях біологічної органі-
зації — як на рівні популяції чи організ-
му, так і в змінах молекулярних, біохіміч-
них, фізіологічних, тканинних та інших па-
раметрів (International bioindicators, 2005).
Здатність шапинкових грибів накопичу-
вати важкі метали та радіонукліди описа-
но в спеціальній літературі (Grüter, 1971,
Tylor, 1980; Haselwandter et al., 1988; 1989;
Bakken, Olsen, 1990; Fraiture et al., 1990;
Muramatsu et al., 1991; Yoshida, Muramatsu,
1994; Вассер та ін., 1995; Kalac et al., 1996;
Поддубный и др., 1998; Bannai et al., 2004;
Collin-Hansen et al., 2005).
За даними Дж. Геда, гриби можуть безпо-
середньо зв’язувати або фіксувати радіону-
кліди, вони також опосередковано можуть
впливати на їхню форму знаходження та
рухливість у лісових ґрунтах (Gadd, 1996).
Гриби відіграють ключову роль у мобіліза-
ції, поглинанні та перенесенні поживних
речовин і, очевидно, є важливим чинником
довготривалого утримання радіоцезію в ор-
ганічному шарі лісових ґрунтів (Steiner et
al., 2002). Переважання ступенів забруднен-
ня окремих видів макроміцетів щодо лісо-
вої підстилки, яку впродовж усього по-
стчорнобильського періоду вважають осно-
вним депо радіонуклідів, надає грибам осо-
бливого статусу в системі біоіндикації. У
результаті багаторічних досліджень стану
забруднення радіоцезієм макроміцетів Ук-
раїни (Grodzinskaya et al., 1995; 2003; 2007)
встановлено ряд біондикаторних видів —
представників родин Boletaceae, Cor ti na ria-
ceae, Russulaceae, Paxillaceae, Gom phi dia ceae.
За іронією долі, серед біоіндикаторних ма-
кроміцетів опинилися найбільш цінні їстів-
ні види з родини Boletaceae — представники
родів Xerocomus, Suillus та Leccinum scabrum,
а в останні роки і Boletus edulis (білий гриб).
Ці види не лише традиційно входять до ра-
ціону слов’янських народів, але й як було
доведено останніми роками (Hobbs, 1996;
Wasser, Weis, 1999), проявляють широкий
спектр лікарської дії (протипухлинної, ге-
патопротекторної, антибактеріальної, анти-
діабетичної тощо); їх продовжує масово
збирати населення України. Цей факт зу-
мовлює актуальність не лише дослідження
із залученням макроміцетів, але й оціню-
вання ступеня відповідності (адекватності)
індикаторів, використовуваних для карто-
графування території, реальної ситуації.
За допомогою гамма-спектрометрії (Ge-
детектор Canberra GLX-4019 і гамма-
спектрометр СА-0,5) вивчали актив-
ність 137Сs у плодових тілах дикорослих
Basidiomycetes (112 видів) та субстратів із
їх місцезростань, зібраних у 2002–2007 рр.
у 53 місцезнаходженнях Київської, Волин-
ської, Житомирської, Рівненської та Чер-
нігівської областей. У деяких зразків із
Чорнобильської зони радіохімічним ме-
тодом на основі акумуляції 90Y визначали
вміст 90Sr. Вага відібраних грибних зразків
(що містили від 3 до 30 плодових тіл) була
від 1 до 200 г. Зразки ґрунтів відбирали із
шару 0–5 cм. Гриби очищували від часто-
чок ґрунту й рослинних решток і висушу-
вали при 40–50°С. Після цього впродовж
24 годин зразки сушили при 80 °С і перено-
сили в чашки Петрі або пластикові пакети.
Середні рівні забруднення поверхні ґрун-
тів 137Cs визначали під час польових дослі-
джень та за допомогою карти, наведеної в
Національній доповіді (20 років…, 2006).
Прогнозне оцінювання поглинання ра-
діонуклідів об’єктами біоти ускладне-
не через плямистий і неоднорідний харак-
тер радіаційного забруднення території
України. Дослідження накопичення радіо-
нуклідів грибами Українського Полісся —
найбільш забрудненого регіону внаслідок
Чорнобильської катастрофи — показало,
що весь післяаварійний період гриби ста-
більно акумулюють високі рівні радіоце-
зію. Деякі з аналітичних результатів щодо
активності 137Cs наведено в таблицях 1–4 і
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
на рис.1. Рівень забруднення грибів зале-
жить передусім від щільності і типу забруд-
нення ґрунтів. Так, максимальну активність
радіоцезію зафіксовано в зразках мікосим-
біотрофних видів із зони відчуження —
свинухи тонкої — Paxillus involutus (Batsch.:Fr.)
Fr.– 31090 кБк/кг сухої ваги (Старошепе-
лицьке лісництво, 1996 р.), моховика зеле-
ного — Xerocomus subtomentosus (L.: Fr.)
Quél. — 20000 (Старошепелицьке лісни-
цтво, 2004), мокрухи клейкої — Gom phidius
glutinosus (Schaeff.: Fr.) Fr. — 17117 («Ру-
дий» ліс, 1993), хряща-молочника олив-
ково-чорного — Lactarius turpis (Weinm.)
Fr.– 18713, маслюка звичайного — Suillus
luteus (L.: Fr.) S.F.Gray — 14880 (с. Копачі,
2004), польського гриба — Xerocomus badius
(Fr.: Fr.) Kuhn.ex Gilb. — 11828 ( «Рудий»
ліс, 1996), білого гриба — Boletus edulis Bull.:
Fr. — 10833 кБк/кг сухої ваги (с. Янів,
1998). Співвідношення 137Cs / 90Sr у гриб-
них зразках із зони перебувало в межах від
7,5 до 10000 (Табл. 1). Це свідчить про те,
що накопичення 90Sr дикорослими шапин-
ковими грибами відбувається менш інтен-
сивно, ніж 137Cs. Проте роль радіостронцію
не можна ігнорувати з огляду на його осо-
бливу небезпеку для організму людини. На
прикладі шіі-таке — Lentinus edodes (Berk.)
Sing. та гливи звичайної — Pleurotus
ostreatus (Jacq.: Fr.) P. Kumm. показано, що
в умовах штучного культивування лігно-
трофних грибів спостерігається підвище-
ний перехід 90Sr у плодові тіла (Kучма, Гро-
дзинська, 2004). Це явище може бути
пов’язане з більшою біологічною доступ-
ністю радіостронцію для грибного міцелію,
що утилізує подрібнені та зволожені суб-
страти рослинного походження, які зазви-
чай застосовують у грибівництві. Слід за-
значити, що спостережуване в останні роки
зростання забруднення деревини 90Sr (на
забруднених територіях) неминуче призве-
де до зростання його активності в культи-
вованих на відходах лісівництва і рослин-
ництва видах грибів. Тому нагально необ-
хідний вибірковий контроль вмісту 90Sr у
штучно вирощуваних видах грибів навіть у
Рис.1. 137Cs у плодових тілах польського гриба — Xerocomus badius (при середньому рівні поверхневого забруд-
нення ґрунтів — 1–5 Кі/км2)
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 29
с. Копачі, середній рівень поверхневого забруднення ґрунтів 137Cs — 54 Кі/км2 (1998 кБк/м2),
90Sr — 23 Кі/км2 (861 кБк/м2)
Мухомор цитриновий Amanita citrinа 289000 9,7 144,6 2440 0,3 2,8 118,4
(Schaeff.: Fr.) S.F. Gray
Клітоцибе ароматний Clitocybe odora 364000 12,2 182,1 1000 0,1 1,2 364
(Bull.: Fr.) Kumm.
Клітоцибе лійковидний C. infundi- 26700 0,9 13,4 1600 0,2 1,9 16,7
buliformis (Schaeff.: Fr.) Quél.
Лисичка справжня Cantharellus 567000 20,0 283,8 2500 0,3 2,9 226,8
cibarius (Fr.: Fr.) Fr.
Лисичка несправжня Hygrophoropsis 62300 2,1 31,2 1640 0,2 1,9 38,0
aurantiaca (Wulf.: Fr.) R. Mre
Гриб-зонтик строкатий Macrolepiota 6810 0,2 3,4 912 0,1 1,1 7,5
procera (Scop.: Fr.) Singer
Рижик смачний Lactarius deliciosus 42600 1,4 21,3 249 0,03 0,3 171,1
(L.: Fr.) S.F. Gray
Хрящ-молочник оливково-чорний
L. turpis (Weinm.) Fr. 18712799 628 9365 — — — —
Свинуха тонка Paxillus involutus 653000 21,9 326,8 1200 0,1 1,4 544,2
Сироїжка вицвітаюча Russula 197000 6,6 98,6 660 0,1 0,8 298,48
decolorans
Сироїжка ароматна R. xerampelina 127000 4,3 63,6 625 0,1 0,7 203,2
(Schaeff. Secr.) Fr.
Маслюк звичайний Suillus luteus 14880218 499,3 7477 — — — —
Польський гриб Xerocomus badius 5530000 185,3 2767 630 0,1 0,7 8777,8
Tаблиця 1. Активність 137Cs у грибах Чорнобильської зони відчуження (2004 р.), Бк/кг сухої ваги
Види 137Cs Кa Кп
90Sr Ка Кп
137Cs/90Sr
с. Старі Шепеличі, середній рівень поверхневого забруднення ґрунту 137Cs — 837 Кі/км2 (30969 кБк/м2),
90Sr — 492 Кі/км2 (18217 кБк/м2)
Мухомор цитриновий A. citrina 600000 19,3 3900 0,2 153,9
Опеньок осінній справжній Armillariella 340000 11,0 6700 0,4 50,8
mellea (Vahl.: Fr.) P. Kumm
Лисичка справжня C. cibarius 3400000 109,8 4900 0,3 693,9
Лисичка несправжня H. аurantiaca 330000 10,7 4900 0,3 67,4
Рижик смачний L. deliciosus 6900000 222,8 3200 0,2 2156
Хрящ-молочник оливково-чорний
L. turpis 8700000 281,0 11000 0,6 790,9
Хрящ-молочник повстистий
L. vellereus (Fr.: Fr.) Fr. 3900000 125,9 26000 1,4 15,0
Свинуха тонка P. involutus 17000000 548,9 5100 0,3 3333
Сироїжка ароматна R. xerampelina 2600000 84,0 3200 0,2 812,5
Строфарія синьо-зелена
Stropharia aeruginosa (W. Curt.: Fr.) 5300000 171,1 13000 0,7 407,7
Quél.
Польський гриб X. badius 1800000 58,1 3900 0,2 461,5
Моховик зелений, решітка 20000000 645,8 2000 0,1 10000
X. subtomentosus
Види 137Cs Кп
90Sr Кп
137Cs/90Sr
Кп — коефіцієнт переходу (Tf — transfer factor ), що дорівнює співвідношенню активності забруднення в плодових
тілах грибів у Бк/кг сух. ваги із щільністю поверхневого забруднення ґрунту, Кн — коефіцієнт накопичення,
що дорівнює співвідношенню активності радіонукліда в грибі з його активністю в ґрунті (субстраті) з місце-
знаходження.
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
регіонах із низьким рівнем забруднення ра-
діостронцієм.
Другу групу зразків зібрано в регіонах із
середнім рівнем поверхневого забруднення
ґрунтів 137Cs — 10–15 Кі/kм2 (зона добро-
вільного відселення — смт. Поліське). Се-
ред них найвищі рівні акумуляції радіоце-
зію також спостережено в мікосимбіотроф-
них видів — сотні тисяч Бк/кг сухої ваги
(Табл. 2).
Найчисленнішу групу зразків макромі-
цетів і ґрунтів із їх місцезростань відібра-
но в регіонах із рівнем поверхневого за-
бруднення ґрунтів 1–5 Кі/км2 (зона поси-
леного радіаційного контролю) (Tабл. 3).
На сьогодні понад 1,5 млн жителів України
проживають при такому рівні забруднен-
ня (20 років…, 2006). Гриби тут збирають і
споживають майже без будь-якого контр-
олю. У наш час головною небезпекою для
здоров’я людей є внутрішнє опромінення,
яке пов’язане із вживанням забруднених
продуктів харчування, зокрема дикорос-
лих грибів, що традиційно становлять ва-
гому частку раціону жителів Полісся. Згід-
но з оцінкою радіоекологів, у такому разі
доза внутрішнього опромінення може дося-
гати 80 % (Ипатьев и др., 1999). Офіційно
затверджені в Україні граничнодопустимі
рівні забрудненості 137Cs сухих і сирих гри-
бів становлять відповідно 2500 і 500 Бк/ кг
ваги (ДР-2006).
Серед зазначеної групи зразків, незважа-
ючи на значну варіабельність отриманих
даних, можна констатувати достатньо ви-
сокий рівень акумульованого грибами ра-
діоцезію. Коефіцієнти накопичення дося-
гали десятків, сотень, а впродовж перших
післяаварійних років навіть тисяч. Протя-
гом 2002–2007 рр. максимальні рівні 137Cs
у плодових тілах дикорослих грибів із міс-
цезростань з таким рівнем забруднення від-
значено в гірчака — Lactarius rufus — 375294
Бк/кг сух. ваги (Іванківський р-н, с. Колін-
ці), свинухи тонкої — Paxillus involutus —
282764 (Іванківський р-н, с. Феневичі), па-
Таблиця 2. 137Cs у грибах у зоні обов’язкового
гарантованого відселення [околиці смт Поліське,
середній рівень поверхневого забруднення ґрунтів
137Cs — 13 Кі/км2 ( 48,1 кБк/м2)]
Види
137Cs
(Бк/кг с.в.)
Кп Ка
Мухомор червоний 12600 262,0 1,7
A. muscaria (L.: Fr.)
Hook
Білий гриб Boletus 38100 792,1 5,2
edulis (Bull.: Fr.)
Боровик зернистоногий 325000 6756 44,0
B. erythropus (Fr.: Fr.)
Secr.
Гіфолома вохряно- 29100 605,0 3,9
оранжева Hypholoma
capnoides (Fr.: Fr.)
Кumm.
Гірчак L. rufus 204000 4241 27,6
Хрящ-молочник 20900 434,5 2,8
оливково-чорний
L. turpis
Свинуха тонка 194000 4033 26,3
P. involutus
Сироїжка зелена 17000 2432 15,9
R. aeruginea Lindbl.
Сироїжка ароматна 81200 1688 11,0
R. xerampelina
Маслюк звичайний 222000 4615 30,0
S. luteus
Маслюк зернистий 219000 4533 29,7
S. granulatus (L.: Fr.)
O. Kuntze
Ґрунт 7380
Мухомор червоний 29500 613,3 1,2
A. muscaria
Білий гриб B. edulis 76800 1597 3,2
Павутинник 1323122 27507 43,3
Cortinarius sp.
Дощовик їстівний 12465 259,1 0,5
Lycoperdon perlatum
Pers.
Cвинуха тонка 285000 5925 12,0
P. involutus
Маслюк звичайний 194000 4,033 8,2
S. luteus
Зеленушка Tricholoma 52300 1087 2,2
flavovirens (Pers.: Fr.)
Lund. et Nannf.
Польський гриб 89000 1850 3,7
X. badius
Ґрунт 23800
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 31
Таблиця 3. Забруднення 137Cs грибів у деяких
місцезростаннях Київської та Чернігівської областей
(зона посиленого радіаційного контролю,
1–5 Кі/км2, Бк/кг сух. ваги
Види 137Cs Ка Кп
Київська область, Іванківський р-н,
околиці м. Іванків (середній рівень поверхневого
забруднення ґрунтів 137Cs — 5 Кі/км2 (18,5 кБк/м2)
Мухомор пантерний 4017 1,2 217,1
Amanita pantherina
(DC: Fr.) Krombh.
Клітоцибе Clitocybe sp. 24379 7,4 1318
Павутинник Cortinarius 62343 18,9 3370
sp.
Гірчак L. rufus 107392 32,5 5805
Хрящ-молочник олив- 2619 0,8 141,6
ково-чорний L. turpis
Підберезник, бабка 4952 1,5 267,7
темна L. scabrum
Свинуха тонка P. involu- 47308 14.3 2557
tus
Сироїжка ароматна 36067 10,9 1950
R. xerampelina
Польський гриб X. badius 70502 21,3 3811
Ґрунт 3304
Іванківський р-н, околиці с. Феневичі
(137Cs — 4,5 Кі/км2, 16,7 кБк/м2)
Мухомор червоний 1408 5,9 84,3
A. muscaria
Білий гриб B. edulis 11378 47,8 681,3
Сухлянка дворічна 351 1,5 21.0
Coltricia perennis (L.: Fr.)
S.F. Gray
Павутинник іржавий 109900 461,8 6581
Cortinarius subferrugineus
(Batsch. ex Fr.) Fr.
Павутинник Cortinarius sp. 146670 616,3 8783
Опеньок сірчано-жовтий 1889 7,94 113,1
несправжній Hypholoma
fasciculare (Huds. Fr.)
P. Kumm.
Опеньок цегляно-оран- 697 2,9 41,7
жевий несправжній
H. sublateritium
(Schw.: Fr.) Quél.
Хрящ-молочник 2150 9,0 128.7
оливково-чорний
L. turpis
Підосичник, бабка 1568 6,6 93,9
червона Leccinum
aurantiacum
(Bull.: St-Am.) S.F. Gray
Підберезник L .scabrum 5589 23,5 334,7
Продовження табл. 3.
Види 137Cs Ка Кп
Гриб-зонтик строкатий 272 1,1 16,3
M. procera
Рядовка червоніюча 1829 7,7 109,5
Tricholomopsis rutilans
(Schaeff.: Fr.) Sing.
Маслюк звичайний 20869 87,7 1250
S. luteus
Ґрунт 238
Вишгородський р-н, с. Снітки
(137Cs — 4 Кі/км2, 14,8 кБк/м2)
Мухомор цитриновий 7295 5,6 492,9
A. citrina
Павутинник Cortinarius sp. 11758 9,0 794,5
Грузлик L. rufus 122424 93,4 8272
Валуй Russula foetens 1205 0,9 81,4
(Pers.: Fr.) Fr.
Сироїжка чорніюча 21161 16,1 1430
R.nigricans (Bull.) Fr.
Сироїжка ароматна 1694 1,3 114,5
R.xerampelina
Польський гриб X. badius 31410 24,0 2122
Ґрунт 1311
Вишгородський р-н, с. Лютіж
(137Cs — 3 Кі/км2, 11,1 кБк/м2)
Гімнопіл помітний 1315 1,5 118,5
Gymnopilus spectabilis
(Fr.: Fr.) A.H. Sm.
Опеньок сірчано-жовтий 1099 1,2 99,0
несправжній H. fasciculare
Лаковиця рожева 908 1,0 81,8
L. laccata
Дощовик їстівний 372 0,4 33,5
L. perlatum
Польський гриб X. badius 10380 11,7 935,1
Моховик тріщинуватий 2996 3,4 270,0
X. chrysenteron
(Bull.: St-Am.) Quél
Ґрунт 886
Павутинник 269692 226,4 24297
Cortinarius sp.
Опеньок сірчано-жовтий 4424 3,7 398,6
несправжній H. fasciculare
Гірчак L. rufus 35694 30,0 3216
Гриб-зонтик строкатий 152 0,1 13,7
M. procera
Свинуха тонка P. involutus 32851 27,6 2960
Зеленушка, рядовка 9053 7,6 815,6
зелена T. flavovirens
32 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
Продовження табл. 3.
Види 137Cs Ка Кп
Польський гриб X. badius 5380 4,5 484,7
Моховик тріщинуватий 10889 9,1 981,0
X. chrysenteron
Ґрунт 1191
Бориспільський р-н, с. Старе
(137Cs — 2,5 Кі/км2, 9,25 кБк/м2)
Сухлянка дворічна 725 2,3 78,4
Coltricia perennis
Гриб-зонтик строкатий 53 0,5 16,5
M. procera
Гірчак L. rufus 6774 21,9 732,3
Хрящ-молочник сірий 7870 25,4 850,8
L. flexuosus (Pers.: Fr.)
S.F. Gray
Рижик-вовнянка, 12941 41,8 1399
мохначка L. torminosus
(Schaeff. Fr.) S.F. Gray
Хрящ-молочник 3822 12,3 413,2
оливково-чорний L. turpis
Підберезyик L. scabrum 1380 4,5 149,2
Дощовик їстівний L. 344 1,1 37,2
perlatum
Свинуха тонка 10964 35,4 1185
P. involutus
Ґрунт 310
Броварський р-н, с. Рожни
(137Cs — 1 Кі/км2, 3,7 кБк/м2)
Мухомор червоніючий 1354 1,0 366,0
Amanita rubescens (Pers.:
Fr.) S.F. Gray
Закінчення табл. 3.
Види 137Cs Ка Кп
Білий гриб B. edulis 3048 2,2 823,8
Гірчак L. rufus 4871 3,6 1316
Свинуха тонка P. involutus 6793 5,0 1836
Псатирела Кандолля
P. candolleana (Fr.) R. Mre 1122 0,8 303,2
Маслюк звичайний 21733 15,9 5874
S. luteus
Польський гриб X. badius 2228 1,6 602,2
Ґрунт 1369
Мухомор червоний 2509 27,0 678,1
A. muscaria
Павутинник Cortinarius sp. 29579 318,1 7994
Їжовик черепичастий 4650 50,0 1257
Sarcodon imbricatus
(L.: Fr.) P. Karst.
Ґрунт 93
Сироїжка ароматна 1800 6,0 486,5
R. xerampelina
Ґрунт 302
Чернігівська обл., Козелецький р-н,
с. Соколовка (137Cs — 1 Кі/км2, 3,7 кБк/м2)
Мухомор червоний 1125 3,9 304,1
A. muscaria
Осиковик, бабка червона 544 1,9 147,0
L. aurantiacum
Сироїжка ароматна 115 0,4 31,1
R. xerampelina
Маслюк звичайний 12294 42,8 3323
S. luteus
Ґрунт 287
вутинника — Cortinarius sp. — 269692 (Виш-
городський р-н, с. Лютіж), плютея оленячо-
го — Pluteus cervinus — 161643, польського
гриба — Xerocomus badius — 120711, мас-
люка звичайного — Suillus luteus — 117771
(окол. м. Іванків ), гебеломи клейкої —
Hebeloma crustuliniforme (Bull.: Fr.) Quél.–
100519 Бк/кг с. в. (окол. смт Клавдієво-
Тарасове). Високі рівні накопичення раді-
оцезію стабільно визначають у плодових
тілах цінного їстівного виду — польсько-
му грибі з різних місцезнаходжень (Рис. 2).
Суттєве зниження рівнів накопичення раді-
оцезію відзначають лише в посушливі роки.
Узагалі слід зазначити наявність позитив-
ної кореляції між кількістю опадів і рівнем
акумуляції радіоцезію. Публікації свідчать,
що зростання вологості ґрунтів призводить
до різкого підвищення переходу радіоцезію
в гриби (Behaviour.., 1999). Зокрема, описа-
но вплив типу ландшафту (водного режи-
му) на вміст 137Cs у видах грибів. У видів,
що зростають на перезволожених ділянках
акумулятивних ландшафтів, рівень нако-
пичення завжди вищий, ніж у тих, що зрос-
тають на автоморфних ділянках елювіаль-
них ландшафтів (Shcheglov et al., 2001).
При рівні поверхневого забруднення
ґрунтів 137Cs ≤ 1 Кі/км2 (зона умовно чи-
стої території) також спостережено підви-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 33
щенний вміст цього радіонукліда в плодо-
вих тілах грибів (Табл. 4). Привертають
увагу високі коефіцієнти накопичення ра-
діоцезію, спостережувані в макроміцетах
Черемського природного заповідника (Во-
линська обл., Маневицький р-н, с. Замос-
тя). Очевидно, вони пов’язані із специфіч-
ною структурою і високою гідроморфніс-
тю ґрунтів заповідника (торфово-болотні, з
низьким вмістом гумусу).
У цілому навіть при цьому «майже без-
печному» рівні поверхневого забруднен-
ня ґрунтів 137Cs в останні роки вміст радіо-
Таблиця 4. 137Cs у грибах деяких місцезнаходжень
Київської, Житомирської та Волинської областей
(< 1 Кі/км2), Бк/кг сух.ваги
Види 137Cs Ка Кп
Волинська обл., с. Маневичі
(Черемський природний заповідник:
137Cs — 0,9 Кi/km2 (3,3 кБк/м2))
Мухомор червоний 6018 86,0 1824
A. muscaria
Ґрунт 70
Опеньок осінній 1533 12,3 464,5
справжній A. mellea
Ґрунт 125
Білий гриб B. edulis 4602 33,6 1395
Ґрунт 137
Дубовик, синяк B. luridus 21950 313,6 6652
Ґрунт 70
Лисичка справжня 900 2,9 272,7
C. cibarius
Ґрунт 314
Хрящ-молочник сірий 24294 485,9 7362
L. flexuosus
Ґрунт 50
Свинуха тонка 32129 353,1 9736
P. involutus
Ґрунт 91
Польський гриб X. badius 29292 271,2 8876
Ґрунт 108
Житомирська обл., Радомишльський р-н, с. Кочерів
(137Cs — 0,7 Кі/км2, 2,6 кБк/м2)
Мухомор червоний 6330 11,5 2435
A. muscaria
Павутинник Cortinarius sp. 36742 66,8 14132
Гірчак L. rufus 7110 12,9 2735
Дощовик їстівний 615 1,1 236,5
L. perlatum
Продовження табл. 4
Види 137Cs Ка Кп
Гриб-зонтик строкатий 1620 2,9 623,1
M. procera
Маслюк звичайний 72800 132,4 28000
S. luteus
Польський гриб X. badius 11600 21,1 4462
Ґрунт 550
Житомирська обл., околиці м. Коростишів
(137Cs — 0,5 Кі/км2, 1,9 кБк/м2)
Мухомор червоний 851 1,6 447,9
A. muscaria
Мокруха пурпурова 3000 5,7 1579
Gomphidius rutilus
(Schaeff.: Fr.) Lund.
et Nannf.
Дощовик їстівний BDL
L. perlatum
Маслюк зернистий 2200 4,2 1158
S. granulatus
Ґрунт 528
Хрящ-молочник 11900 53,1 6263
перцевий Lactarius
piperatus (L.: Fr.) S.F. Gray
Свинуха тонка 3640 16,3 1916
P. involutus
Сироїжка ароматна 1040 4,6 547,4
R. xerampelina
Строфарія синьо-зелена BDL
Stropharia aeruginosa
Маслюк звичайний 5850 26,1 3079
S. luteus
Польський гриб X. badius 2210 9,9 1163
Ґрунт 224
цезію в понад 80% зразків їстівних гри-
бів (маслюки, польські гриби, моховики,
підберезники, білі гриби, лисички — види
родів Xerocomus, Suillus, Boletus, Leccinum
і Cantharellus cibarius) перевищував гра-
ничнодопустимі рівні (Grodzinskaya et al.,
2003, 2007). Упродовж усього періоду до-
сліджень спостережено значні коливан-
ня вмісту радіоцезію в плодових тілах ди-
корослих грибів, що також ускладнює про-
гнозне оцінення забруднення грибів залеж-
но від рівня забруднення ґрунту в місці
зростання (Tабл. 5).
34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
Слід зазначити, що описана раніше тен-
денція зростання накопичувальної здат-
ності залежно від екологічної належності
видів макроміцетів у послідовності від ліг-
нотрофів → гумусових сапротрофів → під-
стилкових сапротрофів → мікосимбіотро-
фів (Вассер та ін., 1995; Grodzinskaya et al.,
1995, 2003) стосується насамперед нако-
пичення радіоцезію. Очевидно, що стосов-
но акумуляції 90Sr ця послідовність мати-
ме інший характер. Друга тенденція, спо-
стережувана в макроміцетів, — це видо-
специфічність накопичення. При різних
рівнях забруднення деякі представники мі-
косимбіотрофних родин павутинникових —
Cortinаriaceae (види роду Cortinarius, ков-
пак — Rozites ca perata, гебелома клейка —
Hebeloma cru stu liniformes), свинухових (сви-
нуха тонка), мокрухових — Gomphidiaceae
(мокруха клейка G.glutinosus, мокруха пур-
пурова — G. rutilus (Schaeff.: Fr.) Lund. et
Nannf., сироїжкових (особливо представ-
ники роду Lactarius — хрящі-молочники,
рижики, вовнянки), болетових — Boletaceae
(маслюки, моховики, білі і польські гриби,
підберезники — Suillus spp., Xerocomus spp.,
Boletus spp, L. scabrum) та родини їжови-
кових — Hydnaceae (їжовик черепичастий
Sarcodon imbricatus (Fr.) Karst., їжовик жов-
тий — Hydnum repandum Fr.) завжди виріз-
нялися надзвичайно високими рівнями за-
бруднення радіоцезієм, що потенційно до-
Таблиця 5. Оцінювання рівнів забруднення
макроміцетів у місцезнаходженнях із різним
ступенем поверхневого забруднення ґрунтів
Середній рівень
поверхневого забруднення
ґрунтів 137Cs, Кі/км2
Спостережувані рівні
забруднення макроміцетів
137Cs, Бк/кг сухої ваги
0,1 — 0,5 0 — 17000
0,5 — 1,0 0 — 100000
1 — 5 0 — 200000
5 — 10 100 — 350000
10 — 15 600 — 1000000
15 — 40 4000 — 17000000
> 40 до 32000000
зволяє використовувати їх для біоіндикації
(Grodzinskaya et al., 1995, 2003).
Підґрунтям для підбору індикаторних
видів слугували наявність високої акуму-
лятивної здатності щодо 137Cs, достатня чи-
сельність і поширеність виду на території
України для проведення довгострокових
моніторингових досліджень. Гіперакумуля-
Boletus edulis
Suillus luteus
Рис. 2. Забруднення плодових тіл дикорослих
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 35
Lactarius rufus Paxillus involutus
Xerocomus badius
< 750
750 — 3500
3500 — 8500
8500–15 000
15 000 — 30 000
30 000 — 100 000
> 100 000
Символ
Активність Бк / кг
сухої ваги
макроміцетів 137Cs.
тори радіоцезію з родів Suillus, Xerocomus і
Boletus — цінні їстівні види, які масово зби-
рає населення України, тому їх викорис-
тання ускладнене. Разом із тим застосу-
вання польського гриба як індикатора ста-
новить інтерес насамперед з погляду по-
рівняння даних із відомостями для інших
країн (Fraiture et al., 1990). На нашу думку,
поширені види, які не використовують із
харчовою метою: неїстівний гірчак L. rufus і
токсична свинуха тонка P. involutus, — най-
більш придатні тест-об’єкти для довгостро-
кового моніторингу радіоцезієвого забруд-
нення лісових екосистем України.
Картографування, проведене за допомо-
гою деяких із видів-гіперакумуляторів, пока-
зує наявність градієнта зниження радіаційно
індукованого забруднення плодових тіл ма-
кроміцетів із північної і північно-західної
частини в напрямку південної і центральної
частини Київської області (Рис. 2). Спосте-
режувана картина в цілому збігається зі щіль-
ністю забруднень, представлених на картах
Національної доповіді (20 years…, 2006a).
36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9
Використання для експрес-діагностики
обраних біоіндикаторних видів дозволяє
оцінити ризик вживання дикорослих гри-
бів, прогнозувати стан забрудненості ґрун-
тів, інших дикорослих грибів та ягід на пев-
ній території і уникнути проведення масш-
табних висококошторисних досліджень.
Проте слід зазначити, що мікоіндикація в
такому разі не дає статистично достовір-
них даних щодо рівня забруднення тери-
торії через високий рівень варіабельності
вмісту радіоцезію в зразках грибів навіть у
межах зборів одного виду з одного місце-
знаходження.
ВИСНОВКИ:
1. У результаті багаторічних досліджень
виявлено види грибів із гіпернакопичу-
вальними (щодо радіоцезію) властивос-
тями, cеред яких деякі представники мі-
косимбіотрофних родин Cortinariaceae,
Gomphidiaceae, Russulaceae, Boletaceae
та Hydnaceae. Для довгострокового ра-
діоекологічного моніторингу рекомен-
довано поширені L. rufus і P. involutus.
2. Картографування із застосуванням ін-
дикаторних видів показало наявність
виразного градієнта радіаційно індуко-
ваного забруднення плодових тіл макро-
міцетів із північної та північно-західної
до центральної та південної частин Ки-
ївської області.
3. Аналіз динаміки накопичення 137Cs ди-
корослими грибами свідчить про довго-
строкову небезпеку від використання їх
із харчовою і лікарською метою.
Вассер С.П., Болюх В.О., Брунь Г.О. та ін. Накопичен-
ня радіонуклідів споровими рослинами і вищими
грибами України / За заг. ред. С.П. Вассера. — К.,
1995. — 131 с.
ДР-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs
та 90Sr у продуктах харчування та питній воді.
Державні гігієнічні нормативи. Затверджені нака-
зом МОЗ України від 03.05.2006 №256. Зареєстр.
Мін’юст. України 17.07.2006 р. за № 845/12719.
Поддубный А.В., Христофорова Н.К., Ковековдова Л.Т.
Макромицеты как индикаторы загрязнения среды
тяжелыми металлами // Микол. и фитопатол. —
1998. — Вып. 32. — №6. — С. 47–51.
20 років Чорнобильської катастрофи: Погляд у май-
бутнє. Національна доповідь України. — К.: Атіка,
2006. — 224 с.
Ипатьев В.А., Багинский В.Ф., Булавик И.М. и др. Лес.
Человек. Чернобыль: Лесные экосистемы после
аварии на Чернобыльской АЭС: состояние, про-
гноз, реакция населения и реабилитация / Под
общ. ред. акад. В.А. Ипатьева. — Гомель, 1999. —
454 с.
Кучма М.Д., Гродзинська Г.А. Накопичення 137Cs і 90Sr
лігнотрофними дикорослими макроміцетами Зони
відчуження ЧАЕС // Укр. ботан. журн. — 2004. —
Вип. 61. — №5. — С. 36–43.
20 years after the Chornobyl accident: conclusions and
perspectives // Supreme Soviet (Verhovna Rada) of
Ukraine: Parlaiment edition (Series «Parlamentary
readings»). — 2006. — 640 p.
Bakken L. & Olsen R.A. Accumulation of radiocaesium
in fungi // Can. J. Microbiol. — 1990. — Vol. 36. —
P. 704–710.
Bannai T., Muramatsu Y. & Yoshida S. Concentrations of
137Cs and 40K in mushrooms consumed in Japan and
radiation dose as a result of their dietary intake //
J. Radiat. Res. — 2004. — Vol. 45 — №2. — P. 325–332.
Behaviour of radionuclides in natural and seminatural
environments: Final report ECP-5 /M. Belli, F. Ti-
k ho mirov, A. Dvornik et al. By ed. M.Belli — ECSC-
EC-EAEC, Brussels-Luxemburg, 1996. — 147 p.
Collin-Hansen Ch., Andersen R.A., Steinnes E. Molecular
defense systems are expressed in the king bolete (Bo-
letus edulis) growing near metal smelters // Mycolo-
gia. — 2005. — Vol. 97. — №5. — Р. 973–983.
Fraiture A., Guillitte O., Lambinon J. Interest of fungi
as bioindicators of the radiocontamination in forest
ecosystems. In: G. Desmet, P. Nassimbeni & M. Belli
(Eds.). Transfer of radionuclides in natural and semi-
natural environments. — Luxemburg: Elsevier Ap-
plied Science, 1990. — P. 477–484.
Gadd G.M. Influence of microorganisms on the en vi-
ronmental fate of radionuclides // Endeavour. —
1996. — Vol. 20. — P. 150–156.
Grodzinskaya A.A., Berreck M., Haselwandter K., Was ser S.P.
Radiocaesium Contamination of Wild-Growing Me-
dicinal Mushrooms in Ukraine // Int. J. Med. Mush-
rooms. — 2003. — Vol. 5. — №1. — P. 61–86.
Grodzinskaya A.A., Berreck M., Wasser S.P., Haselwandter K.
Radiocesium in fungi: Accumulation pattern in the
Kiev district of Ukraine including the Chernobyl
zone // Nova Hedw. Beiheffte. — 1995. — P. 88–94.
Grodzinskaya A., Konischuk V., Kuchma N. 137Cs in mac-
romycetes of Cheremsky national reserve (Volyn’ re-
gion of Ukraine) // The 35th Annual Meeting of the
European Radiation research Society. The 4th Annual
Meeting of the Ukrainian Society for Radiation Biol-
ogy. — Kyiv, 2006. — P. 187.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 9 37
Grüter H. Radioactive fission product 137Cs in mushrooms
in W.Germany during 1963-1970 // Health Physics.
— 1971. — Vol. 20. — P. 655–656.
Haselwandter K., Berreck M. Accumulation of radiocaesi-
um in fungi. In: Metal ions in fungi / G. Winkelmann
and D.R. Winge (eds.) Marcel Dekker. New York; Ba-
sel; Hong Kong/. — 1989. — P. 259–277.
Haselwandter K., Berreck M., Brunner P. Fungi as bio-
indicators of radiocesium contamination: pre— and
post-Chernobyl activities // Trans. Brit. Mycol. Soc.
— 1988. — Vol. 90. — P. 171–174.
Hobbs C. Medicinal mushrooms. An exploration of Tras-
dition, Healing, et Culture. (Third edition). Botanica
Press. Is an imprint of interweave Press. — 1996. —
252 p.
International bioindicators. International Conference
on Environmental bioindicators. Praha, June 6-10,
2005.
Kalac P., Niznanska M., Bevilaqua D., Staskova I. Con-
centrations of mercury, copper, cadmium and lead in
fruiting bodies of edible mushrooms in the vicinity of
a mercury smelter and a copper smelter // Sci Total.
Environ. — 1996. — Vol. 177. — P. 251–258.
Muramatsu Y., Yoshida S. and Sumiya M. Concentra-
tions of radiocesium and potassium in basidiomyc-
etes collected in Japan // Sci. Total. Environ. —
1991. — Vol. 105. — P. 29–39.
Poddubny A.V., Khristoforova N.K., Kovekovdova L.T.
Macromycetes as indicators of environmental pol-
lution by heavy metals // Mycol. & Phytopathol. —
1998. — Vol. 32. — №6. — P. 47–51.
Shcheglov A.I., Tsvetnova O.B., Klyashtorin A.L. Bio-
geochemical migration of technogenic radionuclides
in forest ecosystems. — Moscow: Nauka, 2001. —
235 p.
Steiner M., Linkov I., Yoshida S. The role of fungi in the
transfer and cycling of radionuclides in forest ecosys-
tems // J. Environ. Radioactivity. — 2002. — Vol. 58.
— P. 217–241.
Tylor G. Metals in sporophores of Basidiomycetes //
Trans. Brit. Mycol. Soc. — 1980. — Vol. 74. —
P. 41–49.
Wasser S.P., Bolukh V.O., Brun G.A. et al. Accumulation
of radionuclides by cryptogamic plants and higher
fungi of Ukraine / Ed. by S.P.Wasser. — Kyiv, 1995. —
131 p.
Wasser S.P., Weis A.L. Medicinal properties of substances
occurirng in higher Basidiomycetes mushrooms: Cur-
rent perspectives (Review) // Int. J. Med. Mushr. —
1999a. — Vol. 1. — P. 31–62.
Wasser S.P., Weis A.L. Therapeutic effects of substances
occurring in higher Basidiomycetes mushrooms: a
modern perspective // Crit. Rev. Immunol. — 1999b.
— Vol. 19. — P. 65–96.
Yoshida S. & Muramatsu Y. Accumulation of radiocae-
sium in basidiomycetes collected // Environ. — 1994.
— Vol. 157. — P. 197–205.
Г. Гродзинська, С. Сирчин, М. Кучма, В.Коніщук
МАКРОМІЦЕТИ — БІОІНДИКАТОРИ ЗАБРУДНЕННЯ
РАДІОЦЕЗІЄМ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАЇНИ
Р е з ю м е
У лісових екосистемах України вміст 137Cs у макро-
міцетах у середньому на один-два порядки вищий,
ніж у лісовій підстилці, яку впродовж усього після-
чорнобильського періоду вважають основним депо
радіонуклідів. Цей факт дає можливість використо-
вувати їх для біоіндикації забруднення радіоцезієм.
Серед досліджених видів грибів визначено гіпераку-
мулятори, до яких належать деякі представники мі-
косимбіотрофних родин Cortinariaceae, Russulaceae,
Boletaceae, Paxillaceae, Hydnaceae і Gomphidiaceae.
Широко представлені в лісових екосистемах Украї-
ни види-біоіндикатори — Xerocomus badius (Fr.: Fr.)
Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus (Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus
involutus (Batsch.:Fr.) Fr., рекомендовані для довго-
строкового радіоекологічного моніторингу. 90Sr ди-
корослі гриби накопичують меншою мірою. Так, у
зразках плодових тіл грибів із 10-кілометрової зони
ЧАЕС співвідношення 137Cs / 90Sr перебувало в меж-
ах від 7,5 до 10000. Використання макроміцетів-
біоіндикаторів дозволяє прогнозувати ситуації з
рівнями забруднення 137Cs ґрунтів, інших дикорос-
лих грибів і ягід.
A. Grodzynska, S. Syrchyn, M. Kuchma, V. Кonischuk
MACROMYCETES — BIOINDICATORS
OF RADIOCAESIUM CONTAMINATION
OF UKRAINIAN FOREST ECOSYSTEMS
S u m m a r y
In forest ecosystems of Ukraine 137Cs content in macro-
mycetes is up to 2-fold higher than in forest litter (which
during the all post-Chornobyl period is the main depot
of radionuclides). That is why it is possible to use them
for bioindication of radiocaesium contamination. Be-
tween mushroom species investigated we have defined
some species as hyperaccumulators of 137Cs, these include
certain representatives of mycosymbiotrophic families
Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae, Paxillaceae, Hyd-
naceae і Gomphidiaceae. For the long-term monitoring of
137Cs it is recommended to use widely spread in Ukrain-
ian forest ecosystems species-bioindicators such as: Xero-
comus badius (Fr.:Fr.)Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus
(Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus involutus (Batsch.:Fr.) Fr. Ac-
cumulation of 90Sr in wild growing mushrooms is not as
high as radiocaesium. Samples of the fruiting bodies from
the 10-km zone of ChNPP are showing a range of
137Cs/90Sr from 7.5—10000. Data of 137Cs content in
macromycetes-bioindicators will allow to forecast the
levels of contamination in soils, other wild mushrooms
and berries.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3413 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:03:27Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гродзинська, Г.А. Сирчин, С.О. Кучма, М.Д. Конiщук, В.В. 2009-07-07T11:44:16Z 2009-07-07T11:44:16Z 2008 Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України / Г. А. Гродзинська, С. О. Сирчин, М. Д. Кучма, В. В. Конiщук // Вісн. НАН України. — 2008. — № 9. — С. 26-37. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3413 У лісових екосистемах України вміст 137Cs у макроміцетах у середньому на один-два порядки вищий, ніж у лісовій підстилці, яку впродовж усього післячорнобильського періоду вважають основним депо радіонуклідів. Цей факт дає можливість використовувати їх для біоіндикації забруднення радіоцезієм.
 Серед досліджених видів грибів визначено гіперакумулятори, до яких належать деякі представники мікосимбіотрофних родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae, Paxillaceae, Hydnaceae і Gomphidiaceae.
 Широко представлені в лісових екосистемах України види-біоіндикатори — Xerocomus badius (Fr.: Fr.) Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus (Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus involutus (Batsch.:Fr.) Fr., рекомендовані для довгострокового радіоекологічного моніторингу. 90Sr дикорослі гриби накопичують меншою мірою. Так, у зразках плодових тіл грибів із 10-кілометрової зони
 ЧАЕС співвідношення 137Cs / 90Sr перебувало в межах від 7,5 до 10000. Використання макроміцетівбіоіндикаторів дозволяє прогнозувати ситуації з рівнями забруднення 137Cs ґрунтів, інших дикорослих грибів і ягід. In forest ecosystems of Ukraine 137Cs content in macromycetes is up to 2-fold higher than in forest litter (which
 during the all post-Chornobyl period is the main depot of radionuclides). That is why it is possible to use them for bioindication of radiocaesium contamination. Between mushroom species investigated we have defined some species as hyperaccumulators of 137Cs, these include certain representatives of mycosymbiotrophic families Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae, Paxillaceae, Hydnaceae і Gomphidiaceae. For the long-term monitoring of 137Cs it is recommended to use widely spread in Ukrainian forest ecosystems species-bioindicators such as: Xerocomus
 badius (Fr.:Fr.)Kühn. ex Gilb., Lactarius rufus (Scop.:Fr.) Fr. і Paxillus involutus (Batsch.:Fr.) Fr. Accumulation of 90Sr in wild growing mushrooms is not as high as radiocaesium. Samples of the fruiting bodies from the 10-km zone of ChNPP are showing a range of 137Cs/90Sr from 7.5—10000. Data of 137Cs content in macromycetes-bioindicators will allow to forecast the levels of contamination in soils, other wild mushrooms
 and berries. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України Macromycetes - bioindicators of radiocaesium contamination of Ukrainian forest ecosystems Article published earlier |
| spellingShingle | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України Гродзинська, Г.А. Сирчин, С.О. Кучма, М.Д. Конiщук, В.В. Статті та огляди |
| title | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України |
| title_alt | Macromycetes - bioindicators of radiocaesium contamination of Ukrainian forest ecosystems |
| title_full | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України |
| title_fullStr | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України |
| title_full_unstemmed | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України |
| title_short | Макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем України |
| title_sort | макромiцети - бiщiндикатори забруднення радiоцезiєм лiсщвих екосистем україни |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3413 |
| work_keys_str_mv | AT grodzinsʹkaga makromicetibiŝindikatorizabrudnennâradioceziêmlisŝvihekosistemukraíni AT sirčinso makromicetibiŝindikatorizabrudnennâradioceziêmlisŝvihekosistemukraíni AT kučmamd makromicetibiŝindikatorizabrudnennâradioceziêmlisŝvihekosistemukraíni AT koniŝukvv makromicetibiŝindikatorizabrudnennâradioceziêmlisŝvihekosistemukraíni AT grodzinsʹkaga macromycetesbioindicatorsofradiocaesiumcontaminationofukrainianforestecosystems AT sirčinso macromycetesbioindicatorsofradiocaesiumcontaminationofukrainianforestecosystems AT kučmamd macromycetesbioindicatorsofradiocaesiumcontaminationofukrainianforestecosystems AT koniŝukvv macromycetesbioindicatorsofradiocaesiumcontaminationofukrainianforestecosystems |