Cover Image

Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації

Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2010
Main Author: Вільчинська, І.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859809250584297472
author Вільчинська, І.Ю.
author_facet Вільчинська, І.Ю.
citation_txt Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та ін. Анализируются основные коммуникативно-манипулятивные факторы политичес­кой мотивации, которые определили формирование соответствующих электоральных теорий. В частности, внимание уделено метафорическим моделям, политико-коммуникативной теории, теории мотивированного политического мышления, технологиче­ским (маркетинговым) теориям и др. The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political thought, technological (marketing) theories, etc.
first_indexed 2025-12-07T15:18:30Z
format Article
fulltext 701Юридичні і політичні науки І.Ю. ВІЛЬЧИНСЬКА. КОМУНІКАТИВНО-МАНІПУЛЯТИВНІ ЧИННИКИ ПОЛІТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ Аналізу ють ся ос новні ко муніка тив но­маніпу ля тивні чин ни ки політич ної мо ти вації, які виз на чи ли фор му ван ня відповідних елек то раль них те орій. Зо к ре ма, ува гу приділе но ме та фо рич ним мо де лям, політи ко­ко муніка тивній те орії, те орії мо ти во ва но го політич но го мис лен ня, тех но логічним (мар ке тин го вим) те оріям та ін. Клю­чові­сло­ва: когніції, мис лен ня, ви борчі тех но логії, ко мунікація, маніпу ляція. Ана ли зи ру ют ся ос нов ные ком му ни ка тив но­ма ни пу ля тив ные фак то ры по ли ти че с­ кой мо ти ва ции, ко то рые оп ре де ли ли фор ми ро ва ние со от вет ст ву ю щих элек то раль ных те о рий. В ча ст но с ти, вни ма ние уде ле но ме та фо ри че с ким мо де лям, по ли ти ко­ком му­ ни ка тив ной те о рии, те о рии мо ти ви ро ван но го по ли ти че с ко го мы ш ле ния, тех но ло ги че­ с ким (мар ке тин го вым) те о ри ям и др. Клю­че­вые­сло­ва: ког ни ции, мы ш ле ние, из би ра тель ные тех но ло гии, ком му ни ка ция, ма ни пу ля ция. The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political thought, technological (marketing) theories, etc. Key­words: cognition, thinking, voting technology, communication, manipulation. Спи­ра­ю­чись­на­знан­ня­когнітив­них­про­цесів,­мож­на­впли­ва­ти­на­мо­ти­ваційну­ сфе­ру­ осо­би­с­тості,­ зміню­ва­ти­ її­ по­гля­ди,­ інте­ре­си,­ пе­ре­ко­нан­ня­ то­що.­ То­му­ когнітивні­ те­орії­ мо­ти­вації­ нині­ мож­на­ вва­жа­ти­ найбільш­ тех­но­логічни­ми­ і­ дієздат­ни­ми­з­по­зиції­політич­но­го­ме­недж­мен­ту,­оскільки­во­ни­да­ють­ змо­гу­не­ тільки­по­яс­ни­ти­ме­ханізми­внутрішньої­мо­ти­вації,­а­й­виз­на­чи­ти­шля­хи­впли­ву­ на­суб’єктів­політи­ки.­Відтак­аналіз­ос­нов­них­те­орій,­які­вра­хо­ву­ють­когнітивні­ ко­муніка­тив­но­маніпу­ля­тивні­ ­ чин­ни­ки­ політич­ної­ мо­ти­вації,­ є­ ак­ту­аль­ним­ за­вдан­ням­політич­ної­на­уки.­ Пер­ши­ми­на­маніпу­ля­тив­ну­мож­ливість­інфор­мації­звер­ну­ли­ува­гу­дослідни­ ки­лінгвістич­но­пси­хо­логічних­мо­де­лей­пе­ре­ко­нан­ня. За­галь­новідо­мо,­що­ос­нов­на­функція­політич­но­го­мов­лен­ня­–­це­зміна­уяв­лен­ ня­ад­ре­са­та­про­політич­ну­ре­альність­–­пе­ре­кон­цеп­ту­алізація­політич­но­го­світу­в­ йо­го­ свідо­мості.­ Од­ним­ з­ най­важ­ливіших­ за­собів­ та­кої­ пе­ре­кон­цеп­ту­алізації­ є­ ме та фо рич на мо дель, яка­ дає­ змо­гу­ пред­ста­ви­ти­ склад­ну­ про­бле­му­ як­ до­сить­ про­сту­ й­ до­б­ре­ знай­о­му,­ ок­рес­ли­ти­ ос­нов­ний­ ас­пект­ про­бле­ми,­ зро­би­ти­ йо­го­ більш­зна­чи­мим­або­на­впа­ки­–­відволікти­від­ньо­го­ува­гу­суспільства,­по­ка­за­ти­ варіант­роз­вит­ку­подій­як­не­мож­ли­вий­або­на­впа­ки­­­цілком­при­родній.­ Од­ним­ з­ пер­ших,­ хто­ звер­нув­ся­ до­ вив­чен­ня­ політич­ної­ ме­та­фо­ри­ки,­ був­ Майкл­Ос­борн,­праці­яко­го­ста­ли­точ­кою­відліку­в­дослідженні­політич­ної­ри­то­ ри­ки,­ха­рак­тер­ною­ри­сою­яко­го­став­по­гляд­на­ме­та­фо­ру­як­мов­ний­засіб,­який­ ви­ко­нує­ ес­те­тич­ну­й­праг­ма­тич­ну­функції.­Дослідив­ши­ звер­нен­ня­політиків­ до­ елек­то­ра­ту,­М.­Ос­борн­дійшов­вис­нов­ку,­що­в­політичній­мові­не­за­леж­но­від­ча­су,­ куль­ту­ри­ і­ ге­о­графічної­ ло­калізації­ ко­мунікантів­ обов’яз­ко­во­ при­сутні­ ар­хе­ типічні­ме­та­фо­ри.­Політи­ки,­які­ба­жа­ють­пе­ре­ко­на­ти­ад­ре­са­та,­ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ об­ра­зи­при­род­но­го­цик­лу,­світла­й­те­м­ря­ви,­хво­ро­би­й­здо­ров'я,­мо­ре­пла­ван­ня­і­ 701Юридичні і політичні науки ©­ВІЛЬЧИНСЬ КА Іри на Юріївна­ –­ кан­ди­дат­ політич­них­ на­ук,­ до­цент,­ про­фе­сор­ Національ­ної­ака­демії­керівних­кадрів­куль­ту­ри­і­ми­с­тецтв 702 Держава і право • Випуск 49 навігації.­Такі­ме­та­фо­ри­спи­ра­ють­ся­на­універ­сальні­ар­хе­ти­пи­і­ста­ють­ос­но­вою­ для­ро­зуміння­людь­ми­один­од­но­го.­Вод­но­час­во­ни­фор­му­ють­підґрун­тя­політич­ но­го­впли­ву­й­пе­ре­ко­нан­ня.­ У­ 80­і­ ро­ки­ ХХ­ ст.­ до­ на­уко­во­го­ обігу­ ак­тив­но­ вхо­дить­ по­нят­тя­ дис­кур­су.­ Досліджується­ мо­ва­ на­уки­ як­ вер­балізації­ на­уко­во­го­ мис­лен­ня,­ ак­ту­алізу­ють­ся­ досліджен­ня­ когнітив­них­ ас­пектів­мо­ви­ –­ нелінійно­го­ (на­ відміну­ від­ тек­с­ту)­ і­ без­пе­рерв­но­го­ха­рак­те­ру­мис­лен­ня.­ Ри­то­рич­ний­на­прям­стає­ос­но­вою­те­орії­кон­цеп­ту­аль­ної­політич­ної­ме­та­фо­ри­ Дж.­Ла­коф­фа,­який­у­співав­торстві­з­М.­Джон­со­ном­у­відомій­праці­«Ме­та­фо­ри,­ яки­ми­ ми­ жи­ве­мо»­ звер­нув­ся­ до­ політич­но­го­ дис­кур­су,­ де­таль­но­ роз­г­ля­нув­ши­ міліта­рись­ку­ме­та­фо­ру­Джиммі­Кар­те­ра­і­її­наслідки­(entailments).­Кон­цеп­ту­аль­на­ (когнітив­на)­ме­та­фо­ра­–­це­од­на­ із­форм­кон­цеп­ту­алізації,­ когнітив­ний­про­цес,­ який­ ви­ра­жає­ і­ фор­мує­ нові­ по­нят­тя.­ За­ своїм­ дже­ре­лом­ когнітив­на­ ме­та­фо­ра­ відповідає­здат­ності­лю­ди­ни­«влов­лю­ва­ти»­й­ство­рю­ва­ти­зв’яз­ки­(подібність)­між­ різни­ми­індивіда­ми­й­кла­са­ми­об'єктів. Ціка­вим­досліджен­ням­ста­ла­публікація­аме­ри­кансь­ких­дослідників­О.­Бай­ши­ й­К.­Хал­ла­ха­на,­пред­ме­том­вив­чен­ня­якої­став­кор­пус­з­829­медіатекстів,­при­свя­ че­них­ук­раїнським­політич­ним­подіям­у­період­кри­зи­2000­2001­рр.­Досліджен­ня­ грун­ту­ва­ли­ся­на­з’ясу­ванні­домінант­них­оз­нак­кадрів­з­но­вин­та­ролі­фреймів­у­ гро­мадсь­ких­об­го­во­рен­нях.­Вка­зу­ю­чи­на­значні­іде­о­логічні­розбіжності­в­ук­раїн­ ських­ ЗМІ,­ ав­то­ри­ ви­о­крем­лю­ють­ два­ за­гальні­ спо­со­би­ впли­ву­ на­ ма­со­ву­ свідомість­ –­ відкри­та­ про­па­ган­да­ й­ при­хо­ва­на­маніпу­ляція.­Доміну­ю­че­місце­ в­ ре­алізації­ обох­ спо­собів­ у­ політич­но­му­ дис­курсі­ в­ ук­раїнській­ політиці­ зай­має­ ме­та­фо­ра.­Не­га­тив­на­інфор­мація­що­до­політич­них­опо­нентів­комбінується­з­двох­ або­ більше­ не­га­тив­них­ кадрів.­ Що­до­ при­хиль­ників­ за­сто­со­вується­ поєднан­ня­ од­но­го­або­більше­ней­т­раль­них­кадрів­і­один­не­га­тив­ний.­За­га­лом­мож­на­по­го­ди­ ти­ся­ з­ дум­кою­ російсько­го­ дослідни­ка­ А.­ Чу­ди­но­ва,­ що­ су­час­ний­ політич­ний­ дис­курс­на­по­ст­ра­дянсь­ко­му­про­сторі­вирізняється­кар­ди­наль­ним­віднов­лен­ням­ змісту­й­фор­ми­ко­муніка­тив­ної­діяль­ності,­праг­нен­ням­до­індивіду­аль­но­го­сти­лю,­ ек­с­пре­сивністю,­а­та­кож­яс­к­равістю,­кар­на­вальністю,­роз­кутістю,­яка­гра­ни­чить­ з­усе­доз­во­леністю­й­політич­ним­хам­ст­вом1.­ Відтак­ спря­му­ван­ня­ ува­ги­ дослідників­ елек­то­раль­ної­ по­ведінки­ від­по­шу­ку­ не­по­руш­них­де­термінант­політич­но­го­ви­бо­ру­(соціаль­них­груп,­партійної­та­іде­ о­логічної­ іден­тифікації)­ і­ме­ханізмів­прий­нят­тя­ рішень­ (еко­номічне,­ егоїстич­не­ го­ло­су­ван­ня­ то­що)­ до­ вив­чен­ня­ прак­ти­ки­ політич­ної­ ко­мунікації­ –­ оче­вид­не.­ Поділяємо­ дум­ки­ дослідників,­ що­ про­тя­гом­ ос­танніх­ де­ся­тиліть­ елек­то­раль­на­ ко­муніка­тивісти­ка на­бра­ла­ та­кої­ на­уко­вої­ ва­ги,­ що­ вже­ мо­же­ пре­тен­ду­ва­ти­ на­ роль­«са­мостійної­суб­дис­ципліни­політич­ної­на­уки»2. Зро­зуміло,­що­весь­про­цес­по­ши­рен­ня­інфор­мації­кон­тро­лює­політич­на­еліта,­ яка­на­ма­гається­ре­алізу­ва­ти­свою­вла­ду­над­суспільством­не­тільки­че­рез­бю­ро­ кра­тич­ний­апа­рат,­а­й­за­до­по­мо­гою­ЗМК,­ма­ю­чи­найбільш­спри­ят­ливі­умо­ви­для­ інфор­маційно­про­па­ган­дистсь­кої­діяль­ності.­ Да­ють­ змо­гу­ про­аналізу­ва­ти­ спе­цифіку­ політич­но­го­ інфор­маційно­го­ по­ля­ і­ рівень­ індивіду­аль­но­го­ сприй­нят­тя­ інфор­мації­ на­пра­цю­ван­ня­ Джо­на­ Зал­ле­ра,­ який­ свою­ політи­ко­ко­муніка­тив­ну­ те­орію­ ви­бу­до­вує­ на­ ос­нові­ по­до­лан­ня­ конфлікту­афек­тив­них­і­когнітив­них­ати­тюдів­з­ура­ху­ван­ням­на­уко­вих­роз­ро­бок­у­ сфері­досліджен­ня­ролі­амбіва­лент­ності­ус­та­но­вок­осо­би­с­тості.­ Політич­на­ еліта­ має­ мож­ливість­ по­ши­рю­ва­ти­ не­ тільки­ потрібну­ їй­ інфор­ 702 Держава і право • Випуск 49 703Юридичні і політичні науки мацію­про­події,­а­й­вигідні­їй­оцінки­й­су­д­жен­ня.­Так­во­на­впли­ває­на­суспільну­ дум­ку.­Тут­мож­на­по­го­ди­ти­ся­з­дослідни­ка­ми,­що­інфор­маційно­маніпу­ля­тив­ний­ вплив­еліти­підси­люється­тим,­що­да­лекі­від­політи­ки­лю­ди­по­ча­с­ти­не­здатні­до­ кри­тич­но­го­ ос­мис­лен­ня­ інфор­мації­ про­ політич­ну­ сфе­ру.­ «Ба­га­то­ лю­дей…­ приділя­ють­за­над­то­ма­ло­ува­ги­суспільним­спра­вам,­щоб­кри­тич­но­відно­си­ти­ся­ до­то­го,­з­чим­во­ни­зустріча­ють­ся­у­про­цесі­політич­ної­ко­мунікації…­Втім­мен­ шості­гро­ма­дян,­яка­уваж­но­сте­жить­за­суспільни­ми­спра­ва­ми,­на­вряд­вла­с­ти­ва­ більша­кри­тичність:­во­ни­відгу­ку­ють­ся­на­нові­про­бле­ми­пе­ре­важ­но­ке­ру­ю­чись­ партійною­ при­хильністю­ й­ іде­о­логічною­ орієнтацією­ на­ дже­ре­ла­ повідо­млень,­ кон­тро­ль­о­вані­елітою»3,­–­за­зна­чає­дослідник. Су­го­ло­сни­ми­з­Дж.­Зал­ле­ром­є­по­гля­ди­Й.­Шум­пе­те­ра,­який­вва­жає:­для­то­го,­ щоб­во­ля­ви­борців­ста­ла­суттєвим­чин­ни­ком­політич­но­го­про­це­су,­во­на­по­вин­на­ бу­ти­зна­чимішою­за­«ви­пад­ко­вий­вибір­не­ви­раз­них­імпульсів,­які­ха­о­тич­но­спа­ ла­ху­ють…­Ко­жен­має­чітко­зна­ти,­що­він­об­стоює»4.­Це,­у­свою­чер­гу,­ви­ма­гає­ фор­му­ван­ня­ спря­мо­ва­ної­ волі­ ви­борців,­ здат­них­ пра­виль­но­ ро­зуміти­фак­ти,­ до­ яких­ во­ни­ ма­ють­ без­по­се­редній­ до­ступ,­ кри­тич­но­ аналізу­ва­ти­ інфор­мацію­ про­ фак­ти,­до­ступ­до­яких­об­ме­же­ний.­ Се­ред­ ко­муніка­тив­но­маніпу­ля­тив­них­ те­орій­ ок­ре­ме­ місце­ зай­ма­ють­ те­орія­ мо­ти­во­ва­но­го­ політич­но­го­ мис­лен­ня­ та­ мо­дель­ цен­т­раль­но­пе­ри­ферійно­го­ за­своєння­інфор­мації,­яка­опи­сує­про­цес­ос­мис­лен­ня­політич­ної­інфор­мації.­ Зро­зуміло,­що­про­цес­політич­но­го­мис­лен­ня­–­над­то­індивіду­аль­ний,­оскільки­ за­ле­жить­від­знань­і­уяв­лень,­які­зберіга­ють­ся­в­пам'яті­лю­ди­ни.­Од­нак­не­тільки­ осо­би­с­тий­ досвід­ та­ когніції­ виз­на­ча­ють­ відмінності­ у­ став­ленні­ лю­ди­ни­ до­ політич­ної­інфор­мації.­Ще­у­80­ті­ро­ки­ХХ­століття­аме­ри­кансь­ким­пси­хо­ло­гам­ –­ Ш.­ Чей­ке­ну,­ ав­то­ру­ ев­ри­с­тич­ної­ мо­делі­ пе­ре­ко­нан­ня,­ а­ та­кож­ Р.­ Петті­ й­ Д.­ Ка­чоп­по,­ ав­то­рам­ мо­делі­ найбільшої­ ймовірності­ –­ вда­ло­ся­ ек­с­пе­ри­мен­таль­но­ ви­я­ви­ти­й­опи­са­ти­два­підхо­ди,­вла­с­тиві­лю­дям­у­сприй­нятті­соціаль­ної­ інфор­ мації:­па­сив­ний­ (пе­ри­ферійний)­ і­ ак­тив­ний­ (цен­т­раль­ний).­Цен­т­раль­ний­спосіб­ об­роб­ки­ зовнішньої­ інфор­мації­ зу­мов­ле­ний­ праг­нен­ням­ індивіда­ до­ всебічно­го­ обмірко­ву­ван­ня­змісту­от­ри­ма­но­го­повідо­млен­ня,­ос­мис­лен­ня­логіки­ар­гу­ментів,­ оцінки­ їх­ цінності.­ Як­що­ про­бле­ма­ оцінюється­ як­ зна­чи­ма,­ зачіпає­ інте­ре­си­ індивіда,­ різко­ зро­с­тає­ ймовірність­ то­го,­ що­ він­ ви­бе­ре­ цен­т­раль­ний­ спосіб­ об­роб­ки­інфор­мації­–­до­кла­де­зу­силь­для­аналізу­от­ри­ма­ної­інфор­мації,­оскільки­ йо­му­важ­ли­во­ак­ту­алізу­ва­ти­у­свідо­мості­раніше­сфор­мо­вані­уяв­лен­ня,­ а­ та­кож­ звер­неть­ся,­за­по­тре­би,­до­до­дат­ко­вих­відо­мо­стей.­ Пе­ри­ферійний­спосіб­об­роб­ки­інфор­мації­відрізняється­тим,­що­індивід­про­ сто­ сприй­має­ повідо­млен­ня,­ не­ вни­ка­ю­чи­ в­ йо­го­ зміст,­ не­ пе­ревіря­ю­чи­ якість­ ар­гу­мен­тації,­не­став­ля­чи­під­сумнів­істинність­повідо­млен­ня,­повністю­довіря­ю­ чи­дже­ре­лу­інфор­мації.­Цей­спосіб­індивід­ви­би­рає­тоді,­ко­ли­інфор­мація­за­над­то­ склад­на,­він­не­має­на­ви­чок­ро­бо­ти­з­подібним­ма­теріалом,­а­в­пам'яті­відсутні­ кон­цеп­ти,­які­да­ють­мож­ливість­всебічно­й­кри­тич­но­її­роз­г­ля­ну­ти.­ Та­ка­ме­та­фо­ра­двох­шляхів­(пе­ри­ферійно­го­і­цен­т­раль­но­го­за­своєння­інфор­ мації),­на­на­шу­дум­ку,­ тісно­пов’яза­на­ з­пси­хо­логією­мас,­яка,­ як­відо­мо,­ ґрун­ тується­на­то­му,­що­мож­на­на­зва­ти­«гіпо­те­зою­відповідності»,­згідно­з­якою­існує­ відповідність­між­когнітив­ною­струк­ту­рою­дис­кур­су­га­зет­них­повідо­млень,­ви­с­ тупів­ політич­них­ ора­торів­ то­що­ і­ мен­таль­ною­ струк­ту­рою,­ або­ соціаль­ною­ логікою­ау­ди­торії,­яка­сприй­має­ці­повідо­млен­ня.­Оскільки­індивіди,­об'єднані­в­ ма­су­або­в­гру­пу,­не­мо­жуть­мірку­ва­ти­так­са­мо­кри­тич­но­як­порізно­в­си­лу­ефек­ ту­за­ра­жен­ня­або­з­лінощів­ро­зу­му,­во­ни­більше­підда­ють­ся­впли­ву­по­мил­ко­вих,­ 703Юридичні і політичні науки 704 Держава і право • Випуск 49 упе­ре­д­же­них­або­не­логічних­повідо­млень.­ Російська­ дослідни­ця­ Г.­ Пуш­ка­рь­о­ва­ про­по­нує­ розрізня­ти­ раціональ­ний­ і­ псев­до­раціональ­ний­політич­ний­вибір­не­тільки­для­ство­рен­ня­до­с­ко­на­лої­мо­делі­ мо­ти­вації­елек­то­раль­ної­по­ведінки,­а­й­для­більш­гли­бо­ко­го­ро­зуміння­мож­ли­во­ с­тей­ і­ меж­ впли­ву­ на­ ви­борців.­ Псев­до­раціональ­ний­ вибір,­ на­ її­ дум­ку,­ більш­ пе­ред­ба­чу­ва­ний,­оскільки­йо­го­ спря­мо­ваність­порівня­но­лег­ко­ви­я­ви­ти­шля­хом­ вив­чен­ня­інфор­маційно­го­се­ре­до­ви­ща,­на­пов­не­но­го­спе­цифічни­ми­по­то­ка­ми,­які­ фор­му­ють­уяв­лен­ня­індивіда­про­зна­чимі­про­бле­ми­й­відо­б­ра­жа­ють­ся­на­сприй­ нятті­си­с­те­ми­політич­них­відно­син5.­ Відповідно­до­те­орії­мо­ти­во­ва­но­го­політич­но­го­мис­лен­ня­лю­ди­на­не­про­сто­ ре­а­гує­на­інфор­мацію,­а­й­спе­цифічно­її­об­роб­ляє.­Са­ме­ця­об­роб­ка­виз­на­чає­про­ цес­прий­нят­тя­політич­них­рішень.­ У­про­цесі­мис­лен­ня­ми­опе­руємо­кон­цеп­та­ми,­які­відо­б­ра­жа­ють­зміст­ре­зуль­ татів­на­шої­діяль­ності­й­пізнан­ня­світу­у­ви­гляді­«квантів»­знан­ня.­Кон­цепт­–­це­ оди­ни­ця­мен­таль­них­ ре­сурсів­ на­шої­ свідо­мості;­ опе­ра­тив­на­ змісто­вна­ оди­ни­ця­ пам'яті,­мен­таль­но­го­лек­си­ко­ну,­кар­ти­ни­світу,­відо­б­ра­же­ної­у­людській­психіці,­ кон­цеп­ту­аль­ної­си­с­те­ми­й­мо­ви­моз­ку.­ На­на­шу­дум­ку,­са­ме­«вклю­чен­ня»­мис­лен­ня­ство­рює­про­блем­не­по­ле­на­сам­ пе­ред­для­са­мо­го­індивіда,­оскільки­він­по­чи­нає­не­тільки­«ба­чи­ти»­си­ту­ацію,­а­й­ кон­ст­ру­ю­ва­ти­ сце­нарії­ її­ зміни.­ Так­ усвідо­млюється­ різно­маніття­ мож­ли­вих­ шляхів­роз­вит­ку,­су­пе­реч­ливість­аль­тер­на­тив­–­пе­ред­лю­ди­ною­по­стає­справжня­ про­бле­ма­ви­бо­ру. Вод­но­час­ в­ інфор­маційно­му­ суспільстві­ кож­ний­ мо­же­ ста­ти­ «про­дук­том»­ політич­них­ тех­но­логів,­ які­ вміло­ підка­зу­ють­ го­тові­ су­д­жен­ня,­ за­сво­ю­ю­чи­ які,­ лю­ди­на­за­ли­шається­пе­ре­ко­на­ною­у­то­му,­що­дійшла­до­них­«вла­сним­ро­зу­мом».­ Во­на­ви­бу­до­вує­на­них­свою­по­зицію,­пе­ре­ко­на­на­не­тільки­в­повній­са­мостійності,­ а­ й­ у­ сво­боді­ ви­бо­ру.­Ви­ни­кає­ па­ра­док­саль­на­ си­ту­ація:­ з­ од­но­го­ бо­ку,­ на­яв­ний­ про­ек­тив­ний­ха­рак­тер­раціональ­ної­дії­(роз­г­ля­нуті­мож­ливі­аль­тер­на­ти­ви,­зроб­ле­ ний­вибір­на­ко­ристь­однієї­з­них),­а­з­іншо­го­–­вся­логіка­інтер­пре­тації­і­ви­бо­ру­ нав'яза­на­ззовні,­тоб­то­вибір­фак­тич­но­ви­яв­ляється­уяв­ним,­псев­до­раціональ­ним,­ хо­ча зовні­має­всі­оз­на­ки­раціональ­но­го.­ Ос­таннім­ ча­сом­ у­ політи­ку­мах­ на­ по­ст­ра­дянсь­ко­му­ про­сторі,­ зо­к­ре­ма­ в­ Ук­раїні,­зна­хо­дять­де­далі­більше­при­хиль­ників­тех­но­логічні­(мар­ке­тин­гові) те­орії­ елек­то­раль­ної­мо­ти­вації.­Впро­ва­д­жується­прак­ти­ка­виділен­ня­так­зва­них­пси­хо­ графічних­уг­ру­по­вань­ви­борців,­тоб­то­виділен­ня­елек­то­ра­ту­за­низ­кою­ха­рак­те­ри­ с­тик,­ які­ но­сять­ транс­соціаль­ний­ ха­рак­тер,­ тоб­то­ у­ гру­пи­ поєдну­ють­ся­ лю­ди­ різної­статі,­віку,­ро­ду­за­нять,­які­ма­ють­спільні­інте­ре­си­і­ус­та­нов­ки.­Такі­гру­пи­ не­ тільки­ відда­ють­ пе­ре­ва­гу­ різним­ соціаль­ним,­ еко­номічним,­ політич­ним­ й­ іншим­цінно­с­тям,­а­й­навіть­по­різно­му­ре­а­гу­ють­на­різні­фор­ми­пе­ре­дви­бор­ної­ про­па­ган­ди. Те­ж­ са­ме­ відбу­вається­ і­ з­ партіями.­В­ умо­вах­ іно­фор­маційної­ взаємодії­ на­ зміну­політич­ним­партіям­по­сту­по­во­при­хо­дять­не­ве­личкі­гру­пи­про­фесіоналів,­ здатні­до­гнуч­ко­го­ре­а­гу­ван­ня­на­політич­ну­кон’юнк­ту­ру­та­опе­ра­тив­но­го­впли­ву­ на­ свідомість.­ Змінюється­ якість­ партій­ –­ на­ зміну­ «стаціонар­ним»­ при­хо­дять­ тим­ча­сові­гро­мадські­об’єднан­ня,­ство­рені­з­ме­тою­вирішен­ня­вузь­ко­політич­них­ за­вдань.­За­цих­умов­вчені­де­далі­більше­го­во­рять­про­ви­ник­нен­ня­партій­прин­ ци­по­во­но­во­го­ти­пу­–­«тех­но­логічних»,­діяльність­яких­ґрун­тується­на­мар­ке­тин­ го­вих­тех­но­логіях. 704 Держава і право • Випуск 49 705Юридичні і політичні науки Російські­політо­ло­ги­(Г.­Дилігенсь­кий,­О.­Мо­ро­зо­ва,­Г.­Пав­ловсь­кий,­С.­Ка­ра­ Мур­за,­М.­Ко­ше­люк­та­ін.)­та­ук­раїнські­(Д.­Видрін)­вва­жа­ють:­оскільки­маніпу­ ля­тивні­ви­борчі­тех­но­логії­при­но­сять­успіх­ ­та­є­дійо­ви­ми­­в­ас­пекті­впли­ву­на­ політич­ну­мо­ти­вацію,­їх­вар­то­ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­в­умо­вах­політич­но­го­рин­ку. За­га­лом­мар­ке­тин­го­ву­мо­дель­мож­на­вва­жа­ти мо­дифіко­ва­ним­варіан­том­мо­де­ лей­раціональ­но­го­ви­бо­ру,­оскільки­впер­ше­мар­ке­тин­го­вий­підхід­до­досліджен­ня­ політич­ної­мо­ти­вації­ви­борців­сфор­му­лю­вав­фран­цузь­кий­дослідник­П.­Бурдьє,­ опи­сав­ши­ політич­не­ по­ле­ –­ «місце,­ де­ в­ кон­ку­рентній­ бо­ротьбі­ між­ аген­та­ми­ на­ро­д­жується­політич­на­про­дукція,­про­бле­ми,­про­гра­ми,­аналізи,­ко­мен­тарі,­кон­ цепції,­події,­з­яких­і­по­винні­ви­би­ра­ти­зви­чайні­гро­ма­дя­ни,­зве­дені­до­ста­но­ви­ща­ «спо­жи­вачів»6.­Пред­став­ни­ки­да­но­го­на­пря­му­вва­жа­ють,­що­існу­ють­два­спо­со­би­ ре­алізації­ко­лек­тив­но­го­ви­бо­ру­–­го­ло­су­ван­ня,­яке­ви­ко­ри­с­то­вується­для­прий­нят­ тя­ рішень­ політич­но­го­ ха­рак­те­ру,­ і­ рин­ко­вий­ ме­ханізм,­ ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ний­ для­ прий­нят­тя­рішень­еко­номічно­го­ха­рак­те­ру.­ Ук­раїнський­дослідник­Д.­Видрін­на­го­ло­шує,­що­політич­ний­мар­ке­тинг­–­це­ «на­сам­пе­ред­ гра­мот­не,­ ко­рект­не­ і­ ціле­с­пря­мо­ва­не­ ви­яв­лен­ня,­ підкрес­лен­ня­ і­ де­мон­ст­рація­різни­ми­соціаль­ни­ми­і­національ­ни­ми­гру­па­ми­ви­борців­са­ме­тих­ ре­аль­них­яко­с­тей­і­гідно­с­тей­пре­тен­ден­та­на­лідер­ст­во,­до­яких­ці­гру­пи­ви­яв­ля­ ють­особ­ли­вий­інте­рес»7. Мар­ке­тин­го­вий­підхід­пе­ред­ба­чає­постійне,­ із­ за­сто­су­ван­ням­різно­манітних­ ме­тодів,­вив­чен­ня­суспільних­на­ст­роїв­та­гро­мадсь­кої­дум­ки.­Цей­підхід­пе­ре­гу­ кується­з­найбільш­по­пу­ляр­ним­на­За­ході­підхо­дом­–­про­блем­но­ад­ре­сним,­ко­ли­ ви­борці­роз­би­ва­ють­ся­на­цільові­ау­ди­торії.­При­цьо­му­низ­ка­цільо­вих­ау­ди­торій­ ви­клю­чається­ зі­ спи­с­ку­ об'єктів­ агітації­ (чу­жий­ елек­то­рат),­ іншим,­ на­впа­ки,­ приділяється­підви­ще­на­ува­га. Російські­ дослідни­ки­ О.­ Кудінов­ і­ Г.­ Шипілов­ за­про­по­ну­ва­ли­ та­ку­ мо­дель­ по­ведінки­ви­бор­ця­в­період­про­ве­ден­ня­політич­ної­рек­лам­ної­кам­панії,­розділив­ ши­ви­борців­на­сім­груп­за­рівнем­го­тов­ності­до­сприй­нят­тя­політич­ної­ інфор­ мації:­ апа­тич­но­інди­фе­рент­на;­ сте­рео­тип­на;­ неінфор­мо­ва­на;­ емоційна;­ іде­о­ логізо­ва­на;­раціональ­но­сприй­ма­ю­ча­(на­ос­нові­вра­ху­ван­ня­осо­би­с­тих­інте­ресів);­ мо­раль­на­(сприй­ма­ю­ча­на­ос­нові­ба­зо­вих­цінно­с­тей­і­мо­ралі)8.­Ці­гру­пи­пред­став­ ля­ють­сво­го­ро­ду­ієрархію,­яка­ха­рак­те­ри­зує­збільшен­ня­осо­би­с­то­го­«вклю­чен­ня»­ ви­борців­ у­ ви­бор­ний­ про­цес­ і­ прий­нят­тя­ ни­ми­ відповідаль­ності­ за­ осо­би­с­тий­ вибір. Та­ка­ти­по­логія­груп­і­станів­ви­хо­дить­із­то­го,­що­під­впли­вом­політич­ної­рек­ ла­ми­ви­борці­мо­жуть­зміни­ти­своє­відно­шен­ня­до­про­це­су­ви­борів,­вод­но­час­дає­ підста­ви­для­роз­гор­тан­ня­агітації­і­про­па­ган­ди.­ Здо­бут­ком­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ те­о­ре­тич­них­ ос­нов­ при­хиль­ників­ маніпу­ля­тив­них­ те­орій­політич­ної­мо­ти­вації­ста­ла­мож­ливість:­ди­фе­ренціюван­ня­ви­борців­за­сту­ пе­нем­стабільності­їх­елек­то­раль­них­орієнтацій­на­твер­дих­при­хиль­ників­та­тих,­ що­ ко­ли­ва­ють­ся;­ виз­на­чен­ня­ при­чин,­ які­ спо­ну­ка­ють­ різні­ гру­пи­ ви­борців,­що­ ко­ли­ва­ють­ся,­зміни­ти­свої­наміри­в­про­цесі­пе­ре­дви­бор­чих­пе­ре­гонів;­співвідне­ сен­ня­елек­то­раль­ної­орієнтації­та­участі­з­ інши­ми­по­каз­ни­ка­ми­елек­то­раль­но­го­ ви­бо­ру.­ Відтак­ при­хиль­ни­ки­ політи­ко­ко­муніка­тив­них­ те­орій­ ви­хо­дять­ з­ ро­зуміння­ політич­ної­мо­ти­вації­як­дії,­яка­пев­ною­мірою­кон­тро­люється­ор­га­на­ми­вла­ди,­які­ за­ до­по­мо­гою­ за­собів­ політич­но­го­ маніпу­лю­ван­ня­ здатні­ при­му­си­ти­ лю­ди­ну­ об­ме­жи­ти­ся­за­про­по­но­ва­ною­аль­тер­на­ти­вою­та­здійсни­ти­влас­ний­вибір­під­ти­с­ 705Юридичні і політичні науки 706 Держава і право • Випуск 49 ком­ до­стат­ньо­ інтен­сив­них­ та­ ефек­тив­них­ зовнішніх­ впливів,­ зо­к­ре­ма­ інфор­ маційних.­ От­же,­ на­прикінці­ ХХ­ ст.­ дослідниць­ка­ ува­га­ фо­ку­сується­ на­ вив­ченні­ когнітив­но­мен­таль­них­чин­ників­та­ інфор­маційно­ко­муніка­тив­них­про­цесів,­які­ впли­ва­ють­на­політич­ну­мо­ти­вацію,­що­свідчить­про­зро­с­тан­ня­інте­ре­су­до­цієї­ те­ми­й­ак­тивізацію­відповідних­те­о­ре­тич­них­по­шуків.­Доміну­ю­чий­у­політичній­ на­уці­ біхевіористсь­кий­ підхід­ теж­ вра­хо­ву­вав­ внутрішні­ чин­ни­ки­ мо­ти­вації­ політич­ної­ по­ведінки,­ од­нак­ де­що­ в­ іншо­му­ ра­курсі.­ Зго­дом­ се­ред­ умов,­ які­ ус­клад­ню­ва­ли­ро­зуміння­мо­ти­вації­політич­ної­по­ведінки­(зо­к­ре­ма­раціональ­ної),­ дослідни­ки­ ви­о­кре­ми­ли:­ не­по­вно­ту­ інфор­мації­ про­ про­бле­ми;­ не­од­но­значність­ ви­бо­ру;­ не­обхідність­ вра­ху­ван­ня­ різно­с­то­ронніх­ інте­ресів­ та­ но­виз­ни­ різно­ манітних­політич­них­си­ту­ацій,­що­за­ва­жа­ло­за­сто­со­ву­ва­ти­ти­пові­раціоналізо­вані­ рішен­ня.­ 1. Чу ди нов А.П. Спор­тив­ная­ ме­та­фо­ра­ в­ со­вре­мен­ном­ рос­сий­ском­ по­ли­ти­че­с­ком­ дис­кур­се.­ Ураль­ский­ гос.­ пед.­ ун­т.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу­ :­ http://roman.by/r­89643.html. 2. Graber M. A. The­ nonmajoritarian­ difficulty:­ Legislative­ deference­ to­ the­ judiciary­ //­ Studies­ in­American­Political­Development.­ –­1993.­–­Vol.­ 7.­ –­P.­ 35–73.­3. Zaller J. The­ Nature­ and­ Origins­ of­ Mass­ Opinion.­ –­ Cambridge,­ 1992.­ –­ Р.­ 211.­ 4. Шум пе тер Й.А. Капіталізм,­соціалізм­і­де­мо­кратія­/пер.­з­нім.:­В.­Ру­жиць­кий,­П.­Та­ра­щук.­–­К­:­Ос­но­ви,­ 1995.­–­С.­315.­5.­Пуш ка ре ва Г.В. Изу­че­ние­элек­то­раль­но­го­по­ве­де­ния:­кон­ту­ры­ког­ни­ тив­ной­ мо­де­ли­ [Еле­к­трон­ный­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу­ :­ http://www.politstudies.ru/­ N2004fulltext/2003/3/12.htm.­6.­Бур дье П.­Прак­ти­че­с­кий­смысл­:­пер.­с­фр.­/­П.­Бур­дье­;­ общ.­ред.­и­по­слесл.­Н.­А.­Шмат­ко.­–­СПб.­ :­Але­тейя,­2001.­–­С.­182.­7.­Вы дрин Д.И. По­ли­ти­ка:­ис­то­рия,­тех­но­ло­гия,­эк­зи­с­тен­ция­/­Д.­И.­Вы­дрин.­–­К.:­Лы­бидь,­2001.­–­С.­ 96.­8.­Ку ди нов О.П.­Ди­а­лек­ти­ка­вы­бо­ров.­–­М.:­ЗАО­ПО­«Ма­с­тер»,­1997.­–­С.­86. 706 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки І.Ю. Вільчинська. Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34360
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:18:30Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Вільчинська, І.Ю.
2012-06-03T13:57:02Z
2012-06-03T13:57:02Z
2010
Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360
Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та ін.
Анализируются основные коммуникативно-манипулятивные факторы политичес­кой мотивации, которые определили формирование соответствующих электоральных теорий. В частности, внимание уделено метафорическим моделям, политико-коммуникативной теории, теории мотивированного политического мышления, технологиче­ским (маркетинговым) теориям и др.
The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political thought, technological (marketing) theories, etc.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
Article
published earlier
spellingShingle Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
Вільчинська, І.Ю.
Політичні науки
title Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
title_full Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
title_fullStr Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
title_full_unstemmed Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
title_short Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
title_sort комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360
work_keys_str_mv AT vílʹčinsʹkaíû komuníkativnomanípulâtivníčinnikipolítičnoímotivacíí

Similar Items