Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859809250584297472 |
|---|---|
| author | Вільчинська, І.Ю. |
| author_facet | Вільчинська, І.Ю. |
| citation_txt | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та ін.
Анализируются основные коммуникативно-манипулятивные факторы политической мотивации, которые определили формирование соответствующих электоральных теорий. В частности, внимание уделено метафорическим моделям, политико-коммуникативной теории, теории мотивированного политического мышления, технологическим (маркетинговым) теориям и др.
The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political thought, technological (marketing) theories, etc.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:18:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
701Юридичні і політичні науки
І.Ю. ВІЛЬЧИНСЬКА. КОМУНІКАТИВНО-МАНІПУЛЯТИВНІ ЧИННИКИ
ПОЛІТИЧНОЇ МОТИВАЦІЇ
Аналізу ють ся ос новні ко муніка тив номаніпу ля тивні чин ни ки політич ної мо ти вації,
які виз на чи ли фор му ван ня відповідних елек то раль них те орій. Зо к ре ма, ува гу приділе но
ме та фо рич ним мо де лям, політи коко муніка тивній те орії, те орії мо ти во ва но го
політич но го мис лен ня, тех но логічним (мар ке тин го вим) те оріям та ін.
Ключовіслова: когніції, мис лен ня, ви борчі тех но логії, ко мунікація, маніпу ляція.
Ана ли зи ру ют ся ос нов ные ком му ни ка тив нома ни пу ля тив ные фак то ры по ли ти че с
кой мо ти ва ции, ко то рые оп ре де ли ли фор ми ро ва ние со от вет ст ву ю щих элек то раль ных
те о рий. В ча ст но с ти, вни ма ние уде ле но ме та фо ри че с ким мо де лям, по ли ти коком му
ни ка тив ной те о рии, те о рии мо ти ви ро ван но го по ли ти че с ко го мы ш ле ния, тех но ло ги че
с ким (мар ке тин го вым) те о ри ям и др.
Ключевыеслова: ког ни ции, мы ш ле ние, из би ра тель ные тех но ло гии, ком му ни ка ция,
ма ни пу ля ция.
The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors
that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given
to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political
thought, technological (marketing) theories, etc.
Keywords: cognition, thinking, voting technology, communication, manipulation.
Спираючисьназнаннякогнітивнихпроцесів,можнавпливатинамотиваційну
сферу особистості, змінювати її погляди, інтереси, переконання тощо. Тому
когнітивні теорії мотивації нині можна вважати найбільш технологічними і
дієздатнимизпозиціїполітичногоменеджменту,оскількивонидають змогуне
тількипояснитимеханізмивнутрішньоїмотивації,айвизначитишляхивпливу
насуб’єктівполітики.Відтаканалізосновнихтеорій,яківраховуютькогнітивні
комунікативноманіпулятивні чинники політичної мотивації, є актуальним
завданнямполітичноїнауки.
Першиминаманіпулятивнуможливістьінформаціїзвернулиувагудослідни
килінгвістичнопсихологічнихмоделейпереконання.
Загальновідомо,щоосновнафункціяполітичногомовлення–цезмінауявлен
няадресатапрополітичнуреальність–переконцептуалізаціяполітичногосвітув
його свідомості. Одним з найважливіших засобів такої переконцептуалізації є
ме та фо рич на мо дель, яка дає змогу представити складну проблему як досить
просту й добре знайому, окреслити основний аспект проблеми, зробити його
більшзначимимабонавпаки–відволіктивідньогоувагусуспільства,показати
варіантрозвиткуподійякнеможливийабонавпакицілкомприродній.
Одним з перших, хто звернувся до вивчення політичної метафорики, був
МайклОсборн,праціякогосталиточкоювідлікувдослідженніполітичноїрито
рики,характерноюрисоюякогоставпогляднаметафоруякмовнийзасіб,який
виконує естетичнуйпрагматичнуфункції.Дослідивши зверненняполітиків до
електорату,М.Осборндійшоввисновку,щовполітичніймовінезалежновідчасу,
культури і географічної локалізації комунікантів обов’язково присутні архе
типічніметафори.Політики,якібажаютьпереконатиадресата,використовують
образиприродногоциклу,світлайтемряви,хворобийздоров'я,мореплаванняі
701Юридичні і політичні науки
©ВІЛЬЧИНСЬ КА Іри на Юріївна – кандидат політичних наук, доцент, професор
Національноїакадеміїкерівнихкадрівкультуриімистецтв
702 Держава і право • Випуск 49
навігації.Такіметафориспираютьсянауніверсальніархетипиістаютьосновою
длярозуміннялюдьмиодинодного.Водночасвониформуютьпідґрунтяполітич
ноговпливуйпереконання.
У 80і роки ХХ ст. до наукового обігу активно входить поняття дискурсу.
Досліджується мова науки як вербалізації наукового мислення, актуалізуються
дослідження когнітивних аспектівмови – нелінійного (на відміну від тексту) і
безперервногохарактерумислення.
Риторичнийнапрямстаєосновоютеоріїконцептуальноїполітичноїметафори
Дж.Лакоффа,якийуспівавторствізМ.Джонсономувідомійпраці«Метафори,
якими ми живемо» звернувся до політичного дискурсу, детально розглянувши
мілітариськуметафоруДжимміКартераіїїнаслідки(entailments).Концептуальна
(когнітивна)метафора–цеодна ізформконцептуалізації, когнітивнийпроцес,
який виражає і формує нові поняття. За своїм джерелом когнітивна метафора
відповідаєздатностілюдини«вловлювати»йстворюватизв’язки(подібність)між
різнимиіндивідамийкласамиоб'єктів.
ЦікавимдослідженнямсталапублікаціяамериканськихдослідниківО.Байши
йК.Халлахана,предметомвивченняякоїставкорпусз829медіатекстів,присвя
ченихукраїнськимполітичнимподіямуперіодкризи20002001рр.Дослідження
грунтувалисяназ’ясуваннідомінантнихознаккадрівзновинтароліфрейміву
громадськихобговореннях.Вказуючиназначніідеологічнірозбіжностівукраїн
ських ЗМІ, автори виокремлюють два загальні способи впливу на масову
свідомість – відкрита пропаганда й прихованаманіпуляція.Домінуючемісце в
реалізації обох способів у політичному дискурсі в українській політиці займає
метафора.Негативнаінформаціящодополітичнихопонентівкомбінуєтьсяздвох
або більше негативних кадрів. Щодо прихильників застосовується поєднання
одногоабобільшенейтральнихкадрівіодиннегативний.Загаломможнапогоди
тися з думкою російського дослідника А. Чудинова, що сучасний політичний
дискурснапострадянськомупросторівирізняєтьсякардинальнимвідновленням
змістуйформикомунікативноїдіяльності,прагненнямдоіндивідуальногостилю,
експресивністю,атакожяскравістю,карнавальністю,розкутістю,якаграничить
зуседозволеністюйполітичнимхамством1.
Відтак спрямування уваги дослідників електоральної поведінки відпошуку
непорушнихдетермінантполітичноговибору(соціальнихгруп,партійноїтаіде
ологічної ідентифікації) імеханізмівприйняття рішень (економічне, егоїстичне
голосування тощо) до вивчення практики політичної комунікації – очевидне.
Поділяємо думки дослідників, що протягом останніх десятиліть електоральна
комунікативістика набрала такої наукової ваги, що вже може претендувати на
роль«самостійноїсубдисципліниполітичноїнауки»2.
Зрозуміло,щовесьпроцеспоширенняінформаціїконтролюєполітичнаеліта,
яканамагаєтьсяреалізуватисвоювладунадсуспільствомнетількичерезбюро
кратичнийапарат,айзадопомогоюЗМК,маючинайбільшсприятливіумовидля
інформаційнопропагандистськоїдіяльності.
Дають змогу проаналізувати специфіку політичного інформаційного поля і
рівень індивідуального сприйняття інформації напрацювання Джона Заллера,
який свою політикокомунікативну теорію вибудовує на основі подолання
конфліктуафективнихікогнітивнихатитюдівзурахуваннямнауковихрозробоку
сферідослідженняроліамбівалентностіустановокособистості.
Політична еліта має можливість поширювати не тільки потрібну їй інфор
702 Держава і право • Випуск 49
703Юридичні і політичні науки
маціюпроподії,айвигідніїйоцінкийсудження.Таквонавпливаєнасуспільну
думку.Тутможнапогодитисяздослідниками,щоінформаційноманіпулятивний
впливелітипідсилюєтьсятим,щодалеківідполітикилюдипочастинездатнідо
критичного осмислення інформації про політичну сферу. «Багато людей…
приділяютьзанадтомалоувагисуспільнимсправам,щобкритичновідноситися
дотого,зчимвонизустрічаютьсяупроцесіполітичноїкомунікації…Втіммен
шостігромадян,якауважностежитьзасуспільнимисправами,наврядвластива
більшакритичність:вонивідгукуютьсянановіпроблемипереважнокеруючись
партійною прихильністю й ідеологічною орієнтацією на джерела повідомлень,
контрольованіелітою»3,–зазначаєдослідник.
СуголоснимизДж.ЗаллеромєпоглядиЙ.Шумпетера,якийвважає:длятого,
щобволявиборцівсталасуттєвимчинникомполітичногопроцесу,вонаповинна
бутизначимішоюза«випадковийвибірневиразнихімпульсів,якіхаотичноспа
лахують…Коженмаєчіткознати,щовінобстоює»4.Це,усвоючергу,вимагає
формування спрямованої волі виборців, здатних правильно розумітифакти, до
яких вони мають безпосередній доступ, критично аналізувати інформацію про
факти,доступдоякихобмежений.
Серед комунікативноманіпулятивних теорій окреме місце займають теорія
мотивованого політичного мислення та модель центральнопериферійного
засвоєнняінформації,якаописуєпроцесосмисленняполітичноїінформації.
Зрозуміло,щопроцесполітичногомислення–надтоіндивідуальний,оскільки
залежитьвідзнаньіуявлень,якізберігаютьсявпам'ятілюдини.Однакнетільки
особистий досвід та когніції визначають відмінності у ставленні людини до
політичноїінформації.Щеу80тірокиХХстоліттяамериканськимпсихологам
– Ш. Чейкену, автору евристичної моделі переконання, а також Р. Петті й Д.
Качоппо, авторам моделі найбільшої ймовірності – вдалося експериментально
виявитийописатидвапідходи,властивілюдямусприйняттісоціальної інфор
мації:пасивний (периферійний) і активний (центральний).Центральнийспосіб
обробки зовнішньої інформації зумовлений прагненням індивіда до всебічного
обмірковуваннязмістуотриманогоповідомлення,осмисленнялогікиаргументів,
оцінки їх цінності. Якщо проблема оцінюється як значима, зачіпає інтереси
індивіда, різко зростає ймовірність того, що він вибере центральний спосіб
обробкиінформації–докладезусильдляаналізуотриманоїінформації,оскільки
йомуважливоактуалізуватиусвідомостіранішесформованіуявлення, а також
звернеться,запотреби,дододатковихвідомостей.
Периферійнийспосібобробкиінформаціївідрізняєтьсятим,щоіндивідпро
сто сприймає повідомлення, не вникаючи в його зміст, не перевіряючи якість
аргументації,неставлячипідсумнівістинністьповідомлення,повністюдовіряю
чиджерелуінформації.Цейспосібіндивідвибираєтоді,колиінформаціязанадто
складна,віннемаєнавичокроботизподібнимматеріалом,авпам'ятівідсутні
концепти,якідаютьможливістьвсебічнойкритичноїїрозглянути.
Такаметафорадвохшляхів(периферійногоіцентральногозасвоєнняінфор
мації),нанашудумку, тіснопов’язана зпсихологієюмас,яка, яквідомо, ґрун
туєтьсянатому,щоможнаназвати«гіпотезоювідповідності»,згіднозякоюіснує
відповідністьміжкогнітивноюструктуроюдискурсугазетнихповідомлень,вис
тупів політичних ораторів тощо і ментальною структурою, або соціальною
логікоюаудиторії,якасприймаєціповідомлення.Оскількиіндивіди,об'єднанів
масуабовгрупу,неможутьміркуватитаксамокритичноякпорізновсилуефек
тузараженняабозлінощіврозуму,вонибільшепіддаютьсявпливупомилкових,
703Юридичні і політичні науки
704 Держава і право • Випуск 49
упередженихабонелогічнихповідомлень.
Російська дослідниця Г. Пушкарьова пропонує розрізняти раціональний і
псевдораціональнийполітичнийвибірнетількидляствореннядосконалоїмоделі
мотиваціїелекторальноїповедінки,айдлябільшглибокогорозумінняможливо
стей і меж впливу на виборців. Псевдораціональний вибір, на її думку, більш
передбачуваний,оскількийого спрямованістьпорівнянолегковиявитишляхом
вивченняінформаційногосередовища,наповненогоспецифічнимипотоками,які
формуютьуявленняіндивідапрозначиміпроблемийвідображаютьсянасприй
няттісистемиполітичнихвідносин5.
Відповіднодотеоріїмотивованогополітичногомисленнялюдинанепросто
реагуєнаінформацію,айспецифічноїїобробляє.Самецяобробкавизначаєпро
цесприйняттяполітичнихрішень.
Упроцесімисленнямиоперуємоконцептами,яківідображаютьзмістрезуль
татівнашоїдіяльностійпізнаннясвітуувигляді«квантів»знання.Концепт–це
одиницяментальних ресурсів нашої свідомості; оперативна змістовна одиниця
пам'яті,ментальноголексикону,картинисвіту,відображеноїулюдськійпсихіці,
концептуальноїсистемиймовимозку.
Нанашудумку,саме«включення»мисленнястворюєпроблемнеполенасам
переддлясамогоіндивіда,оскількивінпочинаєнетільки«бачити»ситуацію,ай
конструювати сценарії її зміни. Так усвідомлюється різноманіття можливих
шляхіврозвитку,суперечливістьальтернатив–передлюдиноюпостаєсправжня
проблемавибору.
Водночас в інформаційному суспільстві кожний може стати «продуктом»
політичних технологів, які вміло підказують готові судження, засвоюючи які,
людиназалишаєтьсяпереконаноюутому,щодійшладоних«власнимрозумом».
Вонавибудовуєнанихсвоюпозицію,переконананетількивповнійсамостійності,
а й у свободі вибору.Виникає парадоксальна ситуація: з одного боку, наявний
проективнийхарактерраціональноїдії(розглянутіможливіальтернативи,зробле
нийвибірнакористьоднієїзних),азіншого–всялогікаінтерпретаціїівибору
нав'язаназзовні,тобтовибірфактичновиявляєтьсяуявним,псевдораціональним,
хоча зовнімаєвсіознакираціонального.
Останнім часом у політикумах на пострадянському просторі, зокрема в
Україні,знаходятьдедалібільшеприхильниківтехнологічні(маркетингові) теорії
електоральноїмотивації.Впроваджуєтьсяпрактикавиділеннятакзванихпсихо
графічнихугрупованьвиборців,тобтовиділенняелекторатузанизкоюхарактери
стик, які носять транссоціальний характер, тобто у групи поєднуються люди
різноїстаті,віку,родузанять,якімаютьспільніінтересиіустановки.Такігрупи
не тільки віддають перевагу різним соціальним, економічним, політичним й
іншимцінностям,айнавітьпорізномуреагуютьнарізніформипередвиборної
пропаганди.
Теж саме відбувається і з партіями.В умовах іноформаційної взаємодії на
змінуполітичнимпартіямпоступовоприходятьневеличкігрупипрофесіоналів,
здатнідогнучкогореагуваннянаполітичнукон’юнктурутаоперативноговпливу
на свідомість. Змінюється якість партій – на зміну «стаціонарним» приходять
тимчасовігромадськіоб’єднання,створенізметоювирішеннявузькополітичних
завдань.Зацихумоввченідедалібільшеговорятьпровиникненняпартійприн
циповоновоготипу–«технологічних»,діяльністьякихґрунтуєтьсянамаркетин
говихтехнологіях.
704 Держава і право • Випуск 49
705Юридичні і політичні науки
Російськіполітологи(Г.Дилігенський,О.Морозова,Г.Павловський,С.Кара
Мурза,М.Кошелюктаін.)таукраїнські(Д.Видрін)вважають:оскількиманіпу
лятивнівиборчітехнологіїприносятьуспіх таєдійовимиваспектівпливуна
політичнумотивацію,їхвартовикористовувативумовахполітичногоринку.
Загаломмаркетинговумодельможнавважати модифікованимваріантоммоде
лейраціональноговибору,оскількивпершемаркетинговийпідхіддодослідження
політичноїмотиваціївиборцівсформулювавфранцузькийдослідникП.Бурдьє,
описавши політичне поле – «місце, де в конкурентній боротьбі між агентами
народжуєтьсяполітичнапродукція,проблеми,програми,аналізи,коментарі,кон
цепції,події,зякихіповиннівибиратизвичайнігромадяни,зведенідостановища
«споживачів»6.Представникиданогонапрямувважають,щоіснуютьдваспособи
реалізаціїколективноговибору–голосування,якевикористовуєтьсядляприйнят
тя рішень політичного характеру, і ринковий механізм, використовуваний для
прийняттярішеньекономічногохарактеру.
УкраїнськийдослідникД.Видріннаголошує,щополітичниймаркетинг–це
«насамперед грамотне, коректне і цілеспрямоване виявлення, підкреслення і
демонстраціярізнимисоціальнимиінаціональнимигрупамивиборцівсаметих
реальнихякостейігідностейпретендентаналідерство,доякихцігрупивиявля
ютьособливийінтерес»7.
Маркетинговийпідхідпередбачаєпостійне, із застосуваннямрізноманітних
методів,вивченнясуспільнихнастроївтагромадськоїдумки.Цейпідхідперегу
куєтьсязнайбільшпопулярнимнаЗаходіпідходом–проблемноадресним,коли
виборцірозбиваютьсянацільовіаудиторії.Прицьомунизкацільовихаудиторій
виключається зі списку об'єктів агітації (чужий електорат), іншим, навпаки,
приділяєтьсяпідвищенаувага.
Російські дослідники О. Кудінов і Г. Шипілов запропонували таку модель
поведінкивиборцявперіодпроведенняполітичноїрекламноїкампанії,розділив
шивиборцівнасімгрупзарівнемготовностідосприйняттяполітичної інфор
мації: апатичноіндиферентна; стереотипна; неінформована; емоційна; ідео
логізована;раціональносприймаюча(наосновіврахуванняособистихінтересів);
моральна(сприймаючанаосновібазовихцінностейіморалі)8.Цігрупипредстав
ляютьсвогородуієрархію,якахарактеризуєзбільшенняособистого«включення»
виборців у виборний процес і прийняття ними відповідальності за особистий
вибір.
Такатипологіягрупістаніввиходитьізтого,щопідвпливомполітичноїрек
ламивиборціможутьзмінитисвоєвідношеннядопроцесувиборів,водночасдає
підставидлярозгортанняагітаціїіпропаганди.
Здобутком використання теоретичних основ прихильників маніпулятивних
теорійполітичноїмотиваціїсталаможливість:диференціюваннявиборцівзасту
пенемстабільностіїхелекторальнихорієнтаційнатвердихприхильниківтатих,
що коливаються; визначення причин, які спонукають різні групи виборців,що
коливаються,змінитисвоїнаміривпроцесіпередвиборчихперегонів;співвідне
сенняелекторальноїорієнтаціїтаучастіз іншимипоказникамиелекторального
вибору.
Відтак прихильники політикокомунікативних теорій виходять з розуміння
політичноїмотиваціїякдії,якапевноюміроюконтролюєтьсяорганамивлади,які
за допомогою засобів політичного маніпулювання здатні примусити людину
обмежитисязапропонованоюальтернативоютаздійснитивласнийвибірпідтис
705Юридичні і політичні науки
706 Держава і право • Випуск 49
ком достатньо інтенсивних та ефективних зовнішніх впливів, зокрема інфор
маційних.
Отже, наприкінці ХХ ст. дослідницька увага фокусується на вивченні
когнітивноментальнихчинниківта інформаційнокомунікативнихпроцесів,які
впливаютьнаполітичнумотивацію,щосвідчитьпрозростанняінтересудоцієї
темийактивізаціювідповіднихтеоретичнихпошуків.Домінуючийуполітичній
науці біхевіористський підхід теж враховував внутрішні чинники мотивації
політичної поведінки, однак дещо в іншому ракурсі. Згодом серед умов, які
ускладнювалирозуміннямотиваціїполітичноїповедінки(зокремараціональної),
дослідники виокремили: неповноту інформації про проблеми; неоднозначність
вибору; необхідність врахування різносторонніх інтересів та новизни різно
манітнихполітичнихситуацій,щозаважалозастосовуватитиповіраціоналізовані
рішення.
1. Чу ди нов А.П. Спортивная метафора в современном российском политическом
дискурсе. Уральский гос. пед. унт. – Режим доступу : http://roman.by/r89643.html.
2. Graber M. A. The nonmajoritarian difficulty: Legislative deference to the judiciary //
Studies inAmericanPoliticalDevelopment. –1993.–Vol. 7. –P. 35–73.3. Zaller J. The
Nature and Origins of Mass Opinion. – Cambridge, 1992. – Р. 211. 4. Шум пе тер Й.А.
Капіталізм,соціалізмідемократія/пер.знім.:В.Ружицький,П.Таращук.–К:Основи,
1995.–С.315.5.Пуш ка ре ва Г.В. Изучениеэлекторальногоповедения:контурыкогни
тивной модели [Електронный ресурс]. – Режим доступу : http://www.politstudies.ru/
N2004fulltext/2003/3/12.htm.6.Бур дье П.Практическийсмысл:пер.сфр./П.Бурдье;
общ.ред.ипослесл.Н.А.Шматко.–СПб. :Алетейя,2001.–С.182.7.Вы дрин Д.И.
Политика:история,технология,экзистенция/Д.И.Выдрин.–К.:Лыбидь,2001.–С.
96.8.Ку ди нов О.П.Диалектикавыборов.–М.:ЗАОПО«Мастер»,1997.–С.86.
706 Держава і право • Випуск 49
Розділ 10. Політичні науки
І.Ю. Вільчинська. Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34360 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:18:30Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Вільчинська, І.Ю. 2012-06-03T13:57:02Z 2012-06-03T13:57:02Z 2010 Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації / І.Ю. Вільчинська // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 701-706. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360 Аналізуються основні комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації, які визначили формування відповідних електоральних теорій. Зокрема, увагу приділено метафоричним моделям, політико-комунікативній теорії, теорії мотивованого політичного мислення, технологічним (маркетинговим) теоріям та ін. Анализируются основные коммуникативно-манипулятивные факторы политической мотивации, которые определили формирование соответствующих электоральных теорий. В частности, внимание уделено метафорическим моделям, политико-коммуникативной теории, теории мотивированного политического мышления, технологическим (маркетинговым) теориям и др. The article analyzes the basic communicative, manipulative political motivation factors that have determined the formation of the electoral theories. In particular, attention is given to metaphorical models, political and communication theory, the theory of reasoned political thought, technological (marketing) theories, etc. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації Article published earlier |
| spellingShingle | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації Вільчинська, І.Ю. Політичні науки |
| title | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| title_full | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| title_fullStr | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| title_full_unstemmed | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| title_short | Комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| title_sort | комунікативно-маніпулятивні чинники політичної мотивації |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34360 |
| work_keys_str_mv | AT vílʹčinsʹkaíû komuníkativnomanípulâtivníčinnikipolítičnoímotivacíí |