Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів
Досліджуються інституційні основи форми правління в Республіці Білорусь. Визначаються шляхи та основні тенденції реформування політичних інститутів довкола інституту Президента як єдиного владного центру. Исследуются институциональные основы формы правления в Республике Беларусь. Определяются пути и...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34361 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів / І.Г. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 712-718. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859468323104751616 |
|---|---|
| author | Алєксєєнко, І.Г. |
| author_facet | Алєксєєнко, І.Г. |
| citation_txt | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів / І.Г. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 712-718. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджуються інституційні основи форми правління в Республіці Білорусь. Визначаються шляхи та основні тенденції реформування політичних інститутів довкола інституту Президента як єдиного владного центру.
Исследуются институциональные основы формы правления в Республике Беларусь. Определяются пути и основные тенденции реформирования политических институтов вокруг института Президента как единого властного центра.
Within the framework of this article institutional bases of form of rule are investigated in Republic of Belarus. Ways and basic tendencies of reformation of political institutes are determined round the institute of President as single power centre.
|
| first_indexed | 2025-11-24T07:28:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
712 Держава і право • Випуск 49
І.Г. АЛЄКСЄЄНКО. ФОРМА ПРАВЛІННЯ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ:
ЄДИНИЙ ВЛАДНИЙ ЦЕНТР ЯК ОСНОВА РЕФОРМУВАННЯ
ПОЛІТИЧНИХ ІНСТИТУТІВ
Досліджу ють ся інсти туційні ос но ви фор ми правління в Ре с публіці Біло русь. Виз на
ча ють ся шля хи та ос новні тен денції ре фор му ван ня політич них інсти тутів до вко ла
інсти ту ту Пре зи ден та як єди но го влад но го цен т ру.
Ключовіслова: ус та новчі ре фе рен ду ми, су пер пре зи дентсь ка фор ма правління, пре
зи дентсь ка вер ти каль.
Ис сле ду ют ся ин сти ту ци о наль ные ос но вы фор мы прав ле ния в Ре с пуб ли ке Бе ла русь.
Оп ре де ля ют ся пу ти и ос нов ные тен ден ции ре фор ми ро ва ния по ли ти че с ких ин сти ту
тов во круг ин сти ту та Пре зи ден та как еди но го вла ст но го цен т ра.
Ключевыеслова: уч ре ди тель ные ре фе рен ду мы, су пер пре зи дент ская фор ма прав ле
ния, пре зи дент ская вер ти каль.
Within the framework of this article institutional bases of form of rule are investigated in
Republic of Belarus. Ways and basic tendencies of reformation of political institutes are deter
mined round the institute of President as single powercentre.
Keywords: constituent referendums, superform of government, presidential vertical.
РеспублікаБілорусьвжедавносприймаєтьсяяквиняток,своєрідневиключен
ня з правил серед як східноєвропейських, так і пострадянських країн. Епітети
пов’язанізвикористаннямтермінуавторитарний1,такіярликияк«останнійдик
татор Європи», «тоталітаризм – light»2, промовисто про це свідчать. Увага як
країнсусідів,такісвітовогоспівтоваристваприкутадодіяльностіопозиціївцій
країні,ситуаціїзправамилюдини,тастановищем,вякомуперебуваютьокремі
соціальнігрупи,політикиО.Лукашенкавцілому.Дійснопоширенимєвизнання
білоруськогорежимуякавторитарного,протетакимчином,мималощододаємо
дорозуміннявнутрішньоїситуаціївційкраїні.
Постановкапроблемидослідженнявзагальномувиглядівиходитьзтого,що
інституційніосновиформиправління,щосклаласявРеспубліціБілорусь,модель
правління–перебуваютьпозамежамитакоїпильноїуваги і залишаютьсямало
дослідженими.Акцентуючиувагунаформірежиму,мивизначаємосязособливо
стями взаємовідносин влади та суспільства, проте особливості організації та
функціонуваннясамоївлади,основиїїстабільностітавідносиниокремихланок
державногоапаратузалишаютьсяпозамежеюуваги.Значнукількістьдосліджень
в цьому напрямку проведено білоруськими вченими3. Ця увага зі сторони
дослідників свідчить про наявність розуміння неординарності природи та сут
ностібілоруськоїформиправління, їївідмінностівідтрадиційнихтипологійта
зразків. Проте на зміст цих досліджень очевидно справляє значний вплив
політичнакон’юнктура,щосклаласявБілорусі,заякоїприйнятовходіаналізу
формиправління,якасклаласявкраїні,акцентуватиувагуна її значимостідля
забезпеченнястабільностітаефективностікраїни4,збереженняїїсуверенітету5,
обумовленості її специфіки особливостями білоруського менталітету. Якщо В.
ЧерновдостатньообґрунтовановизнаєформуправліннявБілорусісуперпрези
712 Держава і право • Випуск 49
© АЛЄКСЄЄНКО Ігор Гри го ро вич–кандидатюридичнихнаук,доцент,завідувач
кафедрицивільного,трудовоготагосподарськогоправаюридичногофакультетуДНУ
ім.О.Гончара
713Юридичні і політичні науки
дентськоюформоюправління6,тоіншідослідникинеподіляютьйогодумку.На
думкуГ.А.Василевич«неєможливимповністюпогодитись з тим,щосучасна
РеспублікаБілорусьєпрезидентською(атимбільше,суперпрезидентською)рес
публікою»7,апроцеси,щовідбуваютьсявкраїніслідтрактуватиякрухвідслаб
кості державної влади до її значного посилення8. Інші дослідники, зокрема
Д.В.Осика,визнають,що«фактично,вконституційнихрамках,впливГлавидер
жавинаурядпосиленозарахунокстійкоїтенденціїдопрезиденціалізаціїдержав
ногорежиму».Пояснюєтьсяцетим,що існуютьфактори, такі як«власніполі
тичні традиції і особливі умови (парламентськабільшість, яка, як іПрезидент,
репрезентує інтересибільшостігромадян,ефективноспівпрацюєзГлавоюдер
жави)»,якій«посилюютьпрезидентськувладупринезмінностізмішаногохарак
теруреспублікизгіднодонормКонституції»9.
Щостосуєтьсяукраїнськихдослідників,товонихочайприділяютьувагуРес
публіціБілорусь,протевсвоїхроботахдосліджуютьпередусімфеноменполітич
ного лідерства Олександра Лукашенка10, або обмежуються висновком «про
домінуванняпрезидентавструктурідержавноївлади,щохарактернодляпрези
дентськихі«суперпрезидентських»республік»11.Водночасувагубезпосередньо
форміправлінняРеспублікиБілорусьукраїнськідослідникиприділяютьмінімаль
ну.Томуврамкахцієїстаттімиставимопередсобоюмету–з’ясуватиособли
вості, тенденції розвитку білоруської моделі правління та основні інститути
правління,щоскладалисявційкраїні.
КлючовемісцевпобудовівладноїсистемиРеспублікиБілорусьзаймаєінсти
тут президентства. У відповідності з прийнятою 15 березня 1994 року новою
Конституцієювкраїнівводиласяпосадапрезидента.Провіднимиполітиканатой
часвБілорусібулиВ’ячеславКебич–прем’єрміністр,СтаніславШушкевич–
спікертаЗенонПозняк–лідеропозиційногорухуБілоруськийнароднийфронт
(БНФ).Вумовахборотьбиміжцимиполітикамизаповноваженнятавпливвідбу
ваєтьсястановленняіО.Лукашенка,несподіваногопереможцянапершихпрези
дентськихвиборах.
Впершийперіодсвоєїдіяльності,аждокінця1994року,О.Лукашенкобув
граничноліберальним,прагнувсподобатисявсім,івпершучергу–засобаммасо
воїінформації,обіцяючиїмповнунезалежністьісвободупротягомусьогосвого
періоду перебування у влади. Він принципово уникає будьякої конфронтації і
мобілізуєусіполітичнісилитагромадськістьнавиробленняАнтикризовоїПро
грами,якамаєзгуртуватиполітикумісуспільство.Однакуженацьомуетапіна
задньому плані політичного життя відбувається інтенсивне і спочатку мало
афішоване створення «опричних», за суттю надсистемних органів влади, чиє
існування жодною мірою не визначалося Конституцією, яка діяла, а саме –
АдміністраціїПрезидентаіУправліннясправамиПрезидента.Адміністраціястає
вершиноюпризначуваної президентської «вертикалі», і доситьшвидко, уже на
початкуосені1994року,заміняєсобоюмісцевівиборніРади,якібулирозпущені
підприводомекономіїдержавнихкоштів.Боротьбазпарламентомзаліквідацію
підзвітнихостанньомумісцевихРадізамінуїхпідзвітноювинятковопрезиденту
«вертикаллю»булашвидкоплинноюіпереможною:парламент12госкликання,
чиїповноваженнядобігали,кінцянемігпротистоятинапору«суперлегітимного»
Президентанезважаючинавсізусилляопозиції.УправліннясправамиПрезиден
та,чияфункціяповиннабулазводитисядогосподарськогозабезпеченняпрези
дентського апарату, на самому початку свого існування також розширює «зону
713Юридичні і політичні науки
714 Держава і право • Випуск 49
своєїкомпетенції»ізавдаєударупопарламенту:вінвідразупозбавляєтьсявилу
чених у нього для Ради Міністрів і Управління справами президента, всіх
150транспортнихзасобів,якібуливйогорозпорядженні,таксамоякіістотної
частиниіншоївласності,включаючиіпереведенийнабалансУправліннясправа
мипрезидентаБудинокуряду,депроходилизасіданняпарламенту.
Фактшвидкогостворенняновихієрархізованихструктурполітичної(Адміні
страціяПрезидента) і економічної (Управління справамиПрезидента) влади, у
якійвиборниміформальнопідзвітнимєтількиїїглава,тобтоПрезидент,звичай
но,неминувнепоміченим.Аленатлівідсутностіконкретнихплодівподальшої
політики Лукашенко і маси запевнень Президента, що концентрація влади
«носитьтимчасовийхарактер»іпотрібна«винятководляпроведеннянадзвичай
нихекономічнихмірдляпорятункуреспубліки,передбаченихвсенародноство
рюваною Антикризовою програмою», цей факт був спокійно сприйнятий
суспільством.Нацьомуетапівпрограшібувлишеконсервативнийімалопопу
лярний парламент, який разом з майном був позбавлений представництв на
місцях,черезяківінмігбипроводитисвоюполітику.Алеприцьомузберігавсяі
втілювавсянапрактиціпринциппідзвітностіурядупарламентові,якийзазако
номмаввсюповнотувиконавчоївлади.Однак,незабаромпідзвітнийпарламенту
урядвиявивсяпідзвітниміпідконтрольнимАдміністраціїпрезидента,якадедалі
розросталася.Азгодом,умірунарощуваннявсевладної«вертикалі»,урядпере
творивсянаїїприкриття.
Крімцентральнихорганіввладиреформуваласяйвладанамісцях.Місцеве
самоврядування було фактично непідвладним Президенту, оскільки керівники
виконавчоївладинамісцяхобов’язковомалибутидепутатамимісцевихрад.Вже
вжовтні1994р.в законпромісцевесамоврядуваннявносяться зміни, згідноз
якими,призначенняголіврайвиконкомівпереходитьдоповноваженьпрезидента.
Цесуперечилоконституції,протеКонституційнийсудреспублікидійшоввиснов
ку,щовіннеможеприйнятижодногорішеннязцьогопитання12.
Доволі швидко значне місце в політичному житті Білорусі стали посідати
установчі референдуми. Перша спроба проведення такого референдуму була
здійснена в квітні 1995 року.Активний спротив зі сторони опозиційного Біло
руськогонародногофронту,зголодуваннямитавідмовамибратиучастьвроботі
парламентузакінчивсясиловимвидаленнямдепутатівзпарламентуізатверджен
нямтермінівпроведенняреферендуму.Втравні1995рокунареферендуміПре
зидент отримав результати, які його повністю влаштовували. Поруч з трьома
рішеннямисимволічногохарактеру–продержавнусимволіку,статусдругоїдер
жавноїдляросійськоїмови,економічну інтеграціюзРФ,шляхомреферендуму
булосхваленейнаданняпрезидентуправарозпускатипарламентувипадкупору
шеннянимКонституції.
Подальше реформування політичних інститутів і їх консолідація довкола
інститутупрезидентаякєдиноговладногоцентрутривалатакожшляхомпрове
денняустановчогореферендуму.В1996р.булоініційованонаступнийреферен
думзпроектуновоїконституції,якамалазамінитиконституцію1994р.ізбільши
типовноваженняпрезидента.Цевикликалочерговукризуу відносинахпрези
дента та парламенту, яка закінчилася невдалою спробою імпічменту, невдалою
спробою пошуку консенсусу і підсумковою перемогою О. Лукашенка, якому
вдалосявинестинавсенароднеобговорення,результатиякогомалиобов’язковий
характер,власнийпроектконституції.24листопада1996р.булопроведенорефе
714 Держава і право • Випуск 49
715Юридичні і політичні науки
рендум,запідсумкамиякогосталисязмінияквмоделіправліннявцілому,таків
основнихінститутахправліннявРеспубліціБілорусь.
Впершучергузвертаєнасебеувагуправопрезидентаухвалюватидекрети,
якімаютьбільшусилуніжзакони(ст.137),авідповідно–особисторобитибудь
якізмінивдержавномубюджеті.Крімтого,О.Г.Лукашенкосвоїмрозпоряджен
нямперевів110лояльнихдепутатіввутворенувідповіднодоновоїконституції
Палатупредставників.Щодозаконодавчоїфункціїпрезидента,тозгідноізст.101
КонституціїБілорусі,декретиПрезидентамаютьсилузакону;їхприйняттяобу
мовленедвомарізнимиправовимипідставами13.Зодногобоку,праводелегова
ногозаконодавстваможебутинаданоспеціальнимзаконом,який«маєвизначати
предмет регулювання і термін повноважень Президента на видання декретів».
Крім того, в абзаці 2 ст.101 Конституції Білорусі міститься великий перелік
питань,якінеможутьрегулюватисятакимидекретами(змінаідоповненняКон
ституції,програмних законів,бюджету,порядкувиборівПрезидента і тощо).У
ційчастиніконституційнадоктринаБілорусінемаєпринциповихвідмінностей
від європейської моделі. Але з іншого боку, президент має право з власної
ініціативиабозаініціативоюповністюзалежноговідньогоурядувидаватитим
часовідекрети,якітакожмаютьсилузаконів.Підставиїхвидання–«всилуособ
ливої необхідності» – можуть бути витлумачені главою держави довільно. Це
можуть бути й надзвичайні обставини, і наявність прогалин в законодавчому
регулюванні; сфера застосування таких декретів не обмежена, термін їх дії –
також.Участь парламенту в реалізації цих повноважень зведено до процедури
«скасувальноговето».Однакдляскасуваннятимчасовогодекретуобомпалатам
потрібнокваліфікованабільшістьголосіву2/3складуобохпалат,азакон(зана
логічнимпредметомправовогорегулювання)можливийлишепісля скасування
тимчасовогодекрету.Цедозволяєговоритипробільшуюридичнусилутимчасо
вихдекретівПрезидентаБілорусівпорівняннііззаконами.Описанийнамиінсти
тут,нанашпогляд,неєделегуваннямзаконодавчихповноважень,авиступаєяк
чинник заміщення законодавчих функцій. Аналіз практики видання декретів,
проведенийВ.Реутом,вказуєнате,щоПрезидентвдаєтьсясамедозаміщення,а
неделегованогозаконодавства,імавмісцевипадоквідмінитимчасовимдекретом
закону.Наосновітимчасовихдекретівприймалисязакони,але«жодензтимчасо
вихдекретівпарламентомнескасовувався»14.
Недолікомконституціїзразка1996рокубулоте,щовонаобмежувалаперебу
ваннянапосадіпрезидентадвоматермінами.Відповіднопрезидентськіповнова
ження О. Лукашенко мали закінчитися 2006 року. Проте виправити ситуацію
зновудопомігустановчийреферендум,проведенийвосени2004року,наякомуце
обмеженнябулоскасоване.
ЗцьогочасумодельправлінняЛукашенко,зтрьомаосновнимиопорами,мож
назмалюватинаступнимчином:1)«поєднанняусіхгілоквладипідкерівництвом
президентськоїадміністрації,якафактичноухвалюєвсірішенняпроголовнікад
рові призначення…. Не стільки «кадри вирішують все», скільки контроль за
кадрами.Врезультатівсігілкивлади(включнозсудовою)працюютьнадосяг
нення цілей, поставлених президентом»; 2)«відтворення притаманних кому
ністичнійсистемівідносин«лояльність—робота».Вусьомудержавномусекторі
економіки в 2004 році відбувся перехід від постійної зайнятості до укладання
річних контрактів, які дозволяють легко контролювати політичну лояльність»;
3)«так звана «фінансова інквізиція», під якоюрозумієтьсяможливість режиму
715Юридичні і політичні науки
716 Держава і право • Випуск 49
позбавлятивласностісвоїхсуперників»15.
ІнститутПрезидентаРеспублікиБілорусьмаєособливеположеннявструк
турівищоївлади.Президентмаєспецифічніарбітражніфункціїпосередництва
міжорганамивищоїдержавноївлади.Юридичновіннеєглавоювиконавчоївла
ди,яказдійснюєтьсяпідкерівництвомпрем’єрміністра,алеурядмаєподвійну
відповідальність.Вінпідзвітнийусвоїйдіяльностіпрезидентуівідповідальний
передпарламентом.Цевиражається в тому,щопрезидентмаєправоприймати
рішенняпровідставкууряду, апарламентмаєможливість висловлення вотуму
недовіриуряду,що,своєючергою,обумовлюєнаявністьупрезидентаправадост
роковогорозпускупарламенту.Важливимєте,щопрезидентнетількипризначає
зізгодипарламентупрем’єрміністраіголовуєназасіданняхуряду,алейодно
особововизначаєструктурууряду,призначаєізвільняєйогочленів,можескасо
вуватибудьякірішенняуряду.Широкіповноваженнявінмаєіщодопарламенту.
Вінпризначаєвісім(з64)членівверхньоїпалатипарламенту–РадиРеспублікиі
володієправомзаконодавчоговетоізаконодавчимиповноваженнями.Законодав
чарольПалатипредставниківобмеженанетількиКонституцією,алейсформо
ваною практикою законотворчого процесу. У 1997 р. указом президента було
створенотакзванийНаціональнийцентрзаконопроектноїдіяльностіприПрези
дентовіРеспублікиБілорусь.Всіустанови,якімаютьправозаконодавчоїініціати
ви зобов'язані представляти законопроекти не безпосередньо в парламент, а в
Центр законопроектної діяльності. Це суперечить Конституції, згідно з якою
«будьякий законопроект ... спочатку розглядається в Палаті представників, а
потімвРадіРеспубліки».Центрмаєправовнизцівипадківвідмовлятиуприй
няттізамовленнянапідготовкупроектуправовогоакту,втомучислітоді,коли
замовлення не відповідає рішенню глави держави або перешкоджає підготовці
проектівзадорученнямПрезидентаРеспублікиБілорусьчиАдміністраціїПрези
дента Республіки Білорусь. Таким чином, парламент практично позбавлений
законодавчоїініціативи.Президентійогоадміністраціяможутьзаблокуватибудь
якийзаконопроектщедостадіїйоговключеннядопорядкуденногосесіїПалати
представників.Щорічноуказомпрезидентазатверджуєтьсяпланпідготовкизако
нопроектівіПалатапредставників,якправило,розглядаєлишетізаконопроекти,
якіпотрапилидоцьогоплану.
Президентмаєширокіможливостідлярозпускупарламенту,зокремаувипад
ках: відмови парламенту в довірі уряду; висловлення вотуму недовіри уряду;
дворазовійвідмовівзгодінапризначенняпрем’єрміністра;повторноговідхилен
няпрограмидіяльностіуряду.ЩодосамогоПрезидента,вінможебутивідправ
ленийувідставку,алесамапроцедураімпічментуєдоволіскладноюузастосу
ваннііпрактичнонемаєперспективдореалізації.
Треба відзначити,щоПрезидент Республіки Білорусь маєширокі повнова
ження ідоформування іншихдержавнихструктур.Вінодноосібнопризначає і
звільняєзпосадишість(з12)членівКонституційногоСуду,всіхсуддівзагальних
судів, шість (з 12) членів Центральної комісії з виборів і проведення рес
публіканськихреферендумів,головиКомітетудержавногоконтролю,керівників
місцевихвиконавчихірозпорядчихорганів.Президентськавладаспираєтьсяна
так звану «президентську вертикаль – обласні, районні, міські та районні
(умістах)адміністрації,главияких,якужезазначалося,призначаютьсяізвільня
ються з посади президентом. У структурах президентської влади перш за все
необхідновиділитиАдміністраціюПрезидентаРеспублікиБілорусь.Вонаєвер
716 Держава і право • Випуск 49
717Юридичні і політичні науки
шиною «президентської вертикалі» як «паралельного кабінету» і нагадує
колишнійЦКкомпартії.
Адміністрація–цедругийпісляпрезидентацентрвлади,якийперебуваєнад
іншимидержавнимиустановами(включаючиРадуМіністрівіНаціональніЗбо
ри). Аналіз організаційної схеми Адміністрації президента і реальних шляхів
розглядупроектівдекретів,указівірозпорядженьглавидержавипоказує,щона
цейпроцесвпливаютьвпершучергуспівробітникиАдміністраціїтазначномен
шоюміроюуряд,некажучивжепропарламент.ОднакфункціїАдміністраціїв
Конституції зовсімнепрописані.Томувона являє собоюнапівлегальнийорган
влади,своєрідну«державувдержаві»,підвладнутількипрезидентові.
Таким чином, виходячи з проведеного дослідження, можна відзначити
наступне, в Білорусі в 1994 р. на зміну квазіпарламентській, радянсько
прем’єрській республіці прийшла президентська форма правління, базована на
інститутіпрямихвиборівпрезидента.Формальноцебуламайжекласичнакон
ституційнадемократіяпрезидентськоготипу.Напрактиціпрезидентськасистема
майжевідразупродемонструвалатенденціюдостановленняталегалізаціїрежи
му особистої влади. Інституційним виразом персоналістського режиму стала
суперпрезидентськареспубліка,якабулавстановленаврезультатіподійлистопа
да 1996 р. Для Білорусі стає вірним висновок Н.А. Філіпової, що «в умовах
плебісцитарнихавторитарнихрежимів,де,зодногобоку,можливимєпроведення
установчогореферендуму,а,зіншогобоку,ініціаторомтакогореферендумуможе
виступити глава держави, безперервна системна ревізія конституційних норм і
нормпарламентського права перетворюється на звичайну практику.Домінуючі
політичнігрупивикористовуютьнові«конституції»навітьвсуперечформально
встановленій процедурі»16. Первинним механізмом трансформації політичних
інститутів був установчий референдум. Завдяки саме такиммеханізму вдалося
створитисуперпрезидентськуреспубліку.СуперпрезидентськареспублікавБіло
русіхарактеризуєтьсяконцентрацієювладиврукахпрезидента.Вінєнетільки
главоюдержави,алейволодієправомвиданнянормативнихактів,якімаютьсилу
закону,розпускупарламенту,призначення і звільненнянасвійрозсудсуддівта
очільниківмісцевихадміністрацій.
1.Бог дан ке вич С.Трансформацияполитическойиэкономическойсистемы//Прези
дентскиевыборывБеларуси:отограниченнойдемократиикнеограниченномуавтори
таризму (1994–2006) / под редакцией О. Манаева.– Новосибирск: Водолей, 2006. –
С.10–44.2.Зай ка В.Беларускаяразьяднанасьцьiтаталiтарызм–light:[прастановiшчаў
сёньняшняйРэспублiцыБеларусiўграмадзкапалiтычнайдзялянцы]//Arche.Пачатак.
–2006.–№4.–С.175–179.3.Пе т ров Л.Н.КвопросуоформеправлениявРеспублике
Беларусь/Л.Н.Петров//Актуальныепроблемыустойчивогоинновационногоразвития
Республики Беларусь: материалы научнопрактической конференции профессорско
преподавательскогосостава,аспирантовистудентов,Минск,25апреля2008г.–Минск:
БИП–СПЛЮС,2008.–С.17–18;Ре ут В.И.ФормаправлениявРеспубликеБеларусь:
поискиопределения/В.И.Реут//Юридическийжурнал.–2005.–№2.–С.9–11;Со ло
вь ев П.В.Форма правленияБеларуси эпохи суверенитета: причины трансформацій //
Труды молодых специалистов Полоцкого государственного университета. – 2008. –
№27.–С.27–28;То ку но ва М.А., Цед В.Н.Особенностиформыправленияигосударст
венногорежимавРеспубликеБеларусь//Актуальныепроблемыустойчивогоиннова
ционного развития Республики Беларусь: материалы научнопрактической конферен
ции профессорскопреподавательского состава, аспирантов и студентов, Минск, 25
апреля2008г.–Минск:БИПСПЛЮС,2008.–С.25–32;Чер нов В.Особенностикон
717Юридичні і політичні науки
718 Держава і право • Випуск 49
ституционнойформыправления вБеларуси /В.Чернов //Фiламаты. –2004. –№2. –
С.25–34.4.Пе т ров Л.Н.КвопросуоформеправлениявРеспубликеБеларусь/Л.Н.
Петров // Актуальные проблемы устойчивого инновационного развития Республики
Беларусь:материалынаучнопрактическойконференциипрофессорскопреподаватель
ского состава, аспирантов и студентов, Минск, 25 апреля 2008 г. – Минск: БИПС
ПЛЮС,2008.–С.17–18;То ку но ва М.А., Цед В.Н.Цит.работа.–С.27–28.6. Чер нов В.
ОсобенностиконституционнойформыправлениявБеларуси//Фiламаты.–2004.–№
2.–С.25–34.7.Ва си ле вич Г.А.КвопросуоформеправлениявБеларуси//ВеснiкКан
стытуцыйнагаСудаРэспублiкiБеларусь.–2006.–№2.–С.32–41. 8. Ва си ле вич Г.А.
Конституциякакотражениеэпохи //ЮстицияБеларуси.–2006.–№10.–С.5–7.9.
Оси ка Д.В. Актуальные вопросы формы правления в Беларуси // http://law.osyka.net/
index.php?id=18&keywords=1. 10. Па ха рев А.Д. Политическое лидерство и лидеры:
Монография.–К.:ЗнаниеУкраины,2001.–270с.11.Ру дич Ф.Політичнелідерствов
країнахСНДіБалтії:загальне,особливе//Політичнийменеджмент.–2006–№2(17).–
C.6.12. За ос т ров цев А.П.Беларусь:закрытоеобщество/СССРпослераспада.–СПб.:
«Экономическаяшкола»ГУВШЭ,2007.–С.89.13. Конституциигосударствучастни
ковСНГ.–М.:Издво«НОРМА»,2001.–С.157.14.Ре ут В.ДекретыПрезидентаРес
публикиБеларусь:теоретическиеаспектыипрактикаиздания//Конституционноправо:
восточноевропейскоеобозрение.–Чикаго–М.,1998.–№4;1999.–№1.–С.44–48.15.
За ос т ров цев А.П.Беларусь:закрытоеобщество/СССРпослераспада.–СПб.:«Эконо
мическаяшкола»ГУВШЭ,2007.–С.94–95.16. Фи лип по ваН.А.Парламентыпостсо
ветскихгосударств:факторыдоминированияимаргинализации//ПОЛИТЭКС.–2006.
–№1.–С.118–159.
718 Держава і право • Випуск 49
Розділ 10. Політичні науки
І.Г. Алєксєєнко. Форма правління республіки білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34361 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T07:28:28Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алєксєєнко, І.Г. 2012-06-03T13:58:47Z 2012-06-03T13:58:47Z 2010 Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів / І.Г. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 712-718. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34361 Досліджуються інституційні основи форми правління в Республіці Білорусь. Визначаються шляхи та основні тенденції реформування політичних інститутів довкола інституту Президента як єдиного владного центру. Исследуются институциональные основы формы правления в Республике Беларусь. Определяются пути и основные тенденции реформирования политических институтов вокруг института Президента как единого властного центра. Within the framework of this article institutional bases of form of rule are investigated in Republic of Belarus. Ways and basic tendencies of reformation of political institutes are determined round the institute of President as single power centre. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів Article published earlier |
| spellingShingle | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів Алєксєєнко, І.Г. Політичні науки |
| title | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| title_full | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| title_fullStr | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| title_full_unstemmed | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| title_short | Форма правління Республіки Білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| title_sort | форма правління республіки білорусь: єдиний владний центр як основа реформування політичних інститутів |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34361 |
| work_keys_str_mv | AT alêksêênkoíg formapravlínnârespublíkibílorusʹêdiniivladniicentrâkosnovareformuvannâpolítičnihínstitutív |