Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади

Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади

Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу....

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2010
Main Author: Дунаєва, Л.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Series:Держава і право
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34362
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-343622025-02-09T10:54:08Z Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади Дунаєва, Л.М. Політичні науки Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу. Анализируются методологии исследования трансформационных изменений, в частности позиции М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнби, Д. Норта, О. Тоффлера, И. Вал­лерстайна, Ж. Рюса и др. Рассматриваются основы причинно-следственных детерминант общественного прогресса. Methodologies of research of transformation changes are analyses in the article, in par­ticular positions of M. Veber, K. Yaspers, A. Toynbi, D. Nort, O. Toffler, I. Vallerstayn, Ryusa and othe. Bases of reason-consequence determinant of public progress are examined. 2010 Article Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Політичні науки
Політичні науки
spellingShingle Політичні науки
Політичні науки
Дунаєва, Л.М.
Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
Держава і право
description Аналізуються методологічні підходи до дослідження трансформаційних змін, зок­рема позиції М. Вебера, К. Ясперса, А. Тойнбі, Д. Норта, О. Тоффлера, І. Валлерстайна, Ж. Рюса та ін. Розглядаються засади причинно-наслідкових детермінант суспільного прогресу.
format Article
author Дунаєва, Л.М.
author_facet Дунаєва, Л.М.
author_sort Дунаєва, Л.М.
title Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_short Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_full Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_fullStr Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_full_unstemmed Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
title_sort концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34362
citation_txt Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади / Л.М. Дунаєва // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 656-660. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT dunaêvalm koncepcíâpričinnostívkontekstímetodologíídoslídžennâsistemnihtransformacíjvladi
first_indexed 2025-11-25T20:52:04Z
last_indexed 2025-11-25T20:52:04Z
_version_ 1849797037992706048
fulltext 656 Держава і право • Випуск 49 Л.М. ДУНАЄВА. КОНЦЕПЦІЯ ПРИЧИННОСТІ В КОНТЕКСТІ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ВЛАДИ Аналізу ють ся ме то до логічні підхо ди до досліджен ня транс фор маційних змін, зо к­ ре ма по зиції М. Ве бе ра, К. Яс пер са, А. Тойнбі, Д. Нор та, О. Тоф ф ле ра, І. Вал лер стай на, Ж. Рю са та ін. Роз гля да ють ся за са ди при чин но­наслідко вих де термінант суспільно го про гре су. Клю­чові­сло­ва: ме то до логія, на уко вий по сту лат, при чинність, мо дернізм, тех но­ логічний де термінізм, си с темні транс фор мації. Ана ли зи ру ют ся ме то до ло гии ис сле до ва ния транс фор ма ци он ных из ме не ний, в ча ст но с ти по зи ции М. Ве бе ра, К. Яс пер са, А. Тойн би, Д. Нор та, О. Тоф ф ле ра, И. Вал­ лер стай на, Ж. Рю са и др. Рас сма т ри ва ют ся ос но вы при чин но­след ст вен ных де тер ми­ нант об ще ст вен но го про грес са. Клю­че­вые­сло­ва: ме то до ло гия, на уко вий по сту лат, при чин ность, мо дер низм, тех­ но ло ги че с кий де тер ми низм, си с тем ные транс фор ма ции. Methodologies of research of transformation changes are analyses in the article, in par­ ticular positions of M. Veber, K. Yaspers, A. Toynbi, D. Nort, O. Toffler, I. Vallerstayn, Ryusa and othe. Bases of reason­consequence determinant of public progress are examined. Key­words: methodology, на уко вий postulate, causality, modernism, technological deter­ minism, system transformations. У­ кон­тексті­ пе­ре­бу­до­ви­ ме­то­до­логії­ досліджен­ня­ си­с­тем­них­ транс­фор­мацій­ вла­ди­ та­ са­мо­вря­ду­ван­ня­ як­ єди­ної­ си­с­те­ми,­ клю­чо­вою­є­про­бле­ма­пе­ре­ос­мис­ лен­ня­ши­ро­ко­го­ком­плек­су­на­уко­вих­по­сту­латів,­пов’яза­них­ із­кон­цепцією­при­ чин­ності.­Йдеть­ся­про­про­блемність­на­яв­ної­кон­ст­рукції­при­чин­но­наслідко­вих­ де­термінант,­які­ґрун­ту­ють­ся­на­ме­то­до­логічних­по­сту­ла­тах­нью­тонівської­фізи­ки­ й­у­ба­га­ть­ох­своїх­ас­пек­тах­втра­ча­ють­адек­ватність­су­ча­сним­суспільним­транс­ фор­маціям:­ по­яс­ни­ти­ логіку­ ос­танніх­ на­ ос­нові­ ус­та­ле­них­ по­сту­латів­ при­чин­ ності­стає­не­мож­ли­вим. З­по­гля­ду­логіки­ гло­баль­них­ транс­фор­мацій,­ чи­не­найбільш­су­пе­реч­ли­вою­ по­зицією­да­ної­ме­то­до­логії­є­аб­со­лю­ти­зація­прин­ципів­технічно­го­(тех­но­логічно­ го)­та­еко­номічно­го­де­термінізму,­за­яким­тех­но­логічні­про­це­си­роз­гля­да­ють­ся­як­ рушійна­си­ла­суспільно­го­про­гре­су.­ Кри­ти­ка­ цієї­ до­к­т­ри­ни­ має­ різні­ ас­пек­ти.­ На­сам­пе­ред,­ бе­реть­ся­ до­ ува­ги­ невідповідність­її­кон­ст­рукцій­ре­аль­ним­істо­рич­ним­про­це­сам.­Зо­к­ре­ма,­во­на­не­ мо­же­по­яс­ни­ти­при­чи­ни­західно­го­тех­но­логічно­го­ди­ва. Аналізу­ю­чи­ за­ко­номірності­ роз­вит­ку­ відо­мих­ у­ світі­ цивілізацій,­А.­ Тойнбі­ вва­жає,­що­ «ступінь­ па­ну­ван­ня­ суспільства­ над­ при­ро­дою­ вимірюється­ рівнем­ йо­го­техніки»,­од­нак­ми­ба­чи­мо­ви­пад­ки,­ко­ли­техніка­роз­ви­ва­ла­ся,­а­цивілізація­ за­ли­ша­ла­ся­в­ста­тич­но­му­стані­або­за­не­па­да­ла,­і­на­впа­ки­–­ко­ли­техніка­не­зміню­ ва­ла­ся,­а­цивілізація­пе­ре­бу­ва­ла­в­русі,­по­сту­паль­но­му­та­зво­рот­но­му,­за­леж­но­від­ кон­крет­но­го­ви­пад­ку»1. Яка­ аль­тер­на­ти­ва­ відповідній­ ме­то­до­логічній­ кон­ст­рукції?­ Їй­ про­ти­с­тав­ Розділ 10. Політичні науки ©­ДУ НАЄВА Ла ри са Ми ко лаївна­ –­ док­тор­ політич­них­ на­ук,­ про­фе­сор,­ ди­рек­тор­ Інсти­ту­ту­інно­ваційної­та­після­дип­лом­ної­освіти­Одесь­ко­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­ імені­І.­І.­Меч­ни­ко­ва 657Юридичні і політичні науки ляється­ низ­ка­ прин­ци­по­вих­ по­зицій,­ на­сам­пе­ред­ ті,­ що­ сто­су­ють­ся­ функції­ гу­манітар­них­(ду­хов­них)­цінно­с­тей.­М.­Ве­бер­на­про­ти­ва­гу­логіці­тех­но­логічно­го­ де­термінізму­ствер­д­жу­вав,­що­ос­но­вою­роз­вит­ку­суспільства­є­не­техніка­і­не­тех­ но­логії,­не­ма­теріаль­не,­а­ду­хов­не­жит­тя,­релігія,­сфе­ра­свідо­мості­в­ціло­му.­Весь­ про­цес­ роз­вит­ку­ ха­рак­те­ри­зується­ ду­хов­ним­ зба­га­чен­ням­ суспільства,­ кож­ної­ осо­би.­Та­ке­зба­га­чен­ня­є­по­суті­од­ним­з­виз­на­чаль­них­кри­теріїв­суспільно­го­про­ гре­су.­ К.­Яс­перс­про­по­нує­де­що­іншу­по­зицію.­Він­виділяє­дві­осі­де­термінант­–­два­ ди­хан­ня­історії.­Пер­ша­вісь­пов’язується­з­над­бан­ня­ми­куль­ту­ри,­дру­га­–­з­тех­но­ логічним­ про­це­сом,­ роз­вит­ком­ на­уки­ і­ техніки.­ Першість­ віддається­ тех­но­ логічним­де­термінан­там,­при­чо­му­на­го­ло­шується,­що­са­ме­че­рез­куль­ту­ру­мож­на­ пізна­ти­роз­ви­ток­ок­ре­мих­цивілізацій,­що­на­би­ра­ють­об­ри­су­ве­ли­ких­імперій,­а­ че­рез­тех­но­логію­–­люд­ст­во­в­ціло­му2.­ Мож­на­ зга­да­ти­ ще­ од­ну­ інтер­пре­тацію­ по­став­ле­ної­ про­бле­ми.­ Д.­ Норт­ першість­ у­ роз­вит­ку­ еко­номіки­ віддає­ інсти­туціональ­ним­ змінам,­ і­ на­сам­пе­ред­ не­офіційним­інсти­туційним­об­ме­жен­ням­(зви­ча­ям,­тра­диціям,­ко­дек­сам­по­ведінки­ то­що).­«Не­мож­ли­во­збаг­ну­ти­історію,­не­виз­на­ю­чи­го­ло­вної­ролі,­яку­відігра­ють­ суб’єктивні­упо­до­бан­ня­в­кон­тексті­офіційних­інсти­туціональ­них­об­ме­жень»3. Та­ким­чи­ном,­по­зиція­М.­Ве­бе­ра,­К.­Яс­пер­са,­А.­Тойнбі­та­Д.­Нор­та­в­прин­ ципі­не­по­ри­ва­ють­з­логікою­де­термінізму.­Д.­Норт­де­що­відхо­дить­від­од­нолінійної­ по­зиції­ тех­но­логічно­го­ де­термінізму,­ од­нак,­ у­ ціло­му­ за­ли­шається­ в­ ме­жах­ мо­дерністської­ по­зиції,­ яка­ ба­зується­ на­ за­са­дах­ при­чин­но­наслідко­вих­ де­термінант­ суспільно­го­ про­гре­су.­ Спро­бу­ по­до­ла­ти­ цю­ ме­то­до­логічну­ су­пе­ речність­ро­бить­О.­Тоф­ф­лер,­на­го­ло­шу­ю­чи­при­цьо­му,­що­ме­то­до­логія­мо­дернізму­ про­дов­жує­ бу­ти­ ко­рис­ною,­ од­нак­ во­на­ має­ за­сто­со­ву­ва­ти­ся­ ли­ше­ для­ аналізу­ ок­ре­мих,­про­стих­за­своїм­змістом­змін­–­як­ме­то­до­логія­про­стих­си­с­тем. Логіка­ при­чин­ності­ си­с­тем­них­ зв’язків­ суспільства­ тре­тьої­ хвилі­ обґрун­то­ вується­О.­Тоф­ф­ле­ром­на­ме­то­до­логічних­за­са­дах,­що­є­близь­ки­ми­до­ме­то­до­логії­ І.­При­го­жи­на.­А.­Галь­чинсь­кий­в­даній­ме­то­до­логії­вва­жає­доцільним­виз­на­чи­ти­ такі­особ­ли­вості:­«…­по­пер­ше,­це­ро­зуміння­при­чин­ності­як­си­с­те­ми­склад­ної­ (ба­га­то­век­тор­ної)­ взаємодії­ різно­якісних­ за­ своєю­ при­ро­дою­ сил;­ по­дру­ге,­ це­ не­обхідність­ви­яв­лен­ня­не­ли­ше­пря­мих,­а­й­зво­рот­них,­по­зи­тив­них­та­не­га­тив­ них­ зв’язків;­ по­третє,­ це­ по­яс­нен­ня­ склад­них­ явищ­ та­ про­цесів­ на­ ос­нові­ комбінації­ви­пад­ко­во­го­та­не­обхідно­го;­по­чет­вер­те,­це­при­пу­щен­ня­са­моз­бу­д­жу­ валь­ності­про­цесів»4.­ От­же,­ но­ва­ ме­то­до­логія­ відкри­ває­шлях­ до­ роз­вит­ку­ ме­то­до­логічної­ кон­ст­ рукції,­ який­ по­ля­гає­ не­ в­ ме­ханічно­му­ за­пе­ре­ченні­ од­но­го­ іншим,­ а­ у­ їхній­ логічній­на­ступ­ності,­взаємоз­ба­га­ченні. Пер­спек­тив­ним­у­плані­по­до­лан­ня­ме­то­до­логічних­об­ме­жень­мож­на­вва­жа­ти­ віднос­но­но­вий­на­прям­досліджень,­які­діста­ли­на­зву­пост­мо­дернізму,­або­кон­ цепцій­ «по­ст­новітньої­ су­час­ності».­ Про­те,­ як­ за­зна­чає­Ж.­Ф.­ Ліотар,­ «пост­мо­ дернізм­не­оз­на­чає­ані­но­во­го­світо­гля­ду,­ані­но­во­го­підхо­ду.­Це­про­сто­ор­ганізація­ подій­ за­ но­вим­ прин­ци­пом,­ яка­ три­ва­лий­ час­ підко­ря­ла­ся­ ідеї­ універ­саль­ної­ історії­люд­ст­ва»5.­ Не­ мож­на­ на­ сьо­годні­ ве­с­ти­ мо­ву­ про­ пост­мо­дернізм­ як­ уже­ сфор­мо­ва­ну,­ віднос­но­цілісну­те­орію.­«Ще­ра­но­го­во­ри­ти­про­те,­що­ос­но­вою­за­зна­че­ної­ме­то­ до­логії­ стає­ пост­мо­дернізм,­ про­те­ йо­го­ ан­ти­те­зисність­ логіці­ су­час­но­го­ мо­дернізму,­засвідчу­ють­не­обхідність­уваж­но­го­став­лен­ня­до­йо­го­ба­зо­вих­по­сту­ 657Юридичні і політичні науки 658 Держава і право • Випуск 49 латів»6. Ме­то­до­логічні­ су­пе­реч­ності­ між­ прин­ци­па­ми­ мо­дернізму­ і­ пост­мо­дернізму­ сто­су­ють­ся­ на­сам­пе­ред­ ба­зо­вих­ про­блем­ виз­на­чен­ня­ фе­но­ме­на­ су­час­ності.­ Йдеть­ся­про­по­шук­відповідей­на­пи­тан­ня,­які­яви­ща­суспільно­го­жит­тя­та­йо­го­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ не­суть­ на­ собі­ сутнісні­ оз­на­ки­ но­во­го­ суспільства­ і­ які­ з­ них­ мо­жуть­ трак­ту­ва­ти­ся­ як­ віджилі­ суспільні­ фор­ми,­ фор­ми,­ що­ ус­пад­ко­вані­ від­ по­пе­ред­нь­о­го­ ета­пу­ й­ у­ пер­спек­тиві­ ма­ють­ бу­ти­ по­до­ла­ни­ми.­ Са­ме­ пост­мо­ дернізм­зо­се­ре­д­жує­ува­гу­на­гло­баль­но­му­роз­риві­між­суспільни­ми­фор­ма­ми,­що­ відми­ра­ють,­ і­ та­ки­ми,­ що­ ут­вер­д­жу­ють­ся,­ на­уко­во­му­ ос­мис­ленні­ си­с­тем­них,­ якісних­пе­ре­тво­рень. Всі­розбіжності­між­да­ни­ми­ме­то­до­логіями­–­мо­дернізму­та­пост­мо­дернізму­ –­мож­на­зве­с­ти­до­двох­ас­пектів,­двох­пи­тань­–­це­раціональність­людсь­кої­діяль­ ності­та­про­бле­ми­рівно­ва­ги­та­са­мо­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­про­цесів. Ре­алізація­прин­ци­пу­раціональ­ності­зу­мов­лює,­з­од­но­го­бо­ку,­функціональ­ну­ виз­на­ченість­кож­ної­си­с­те­ми,­її­при­род­ний­по­ря­док,­з­іншо­го­–­мож­ли­вості­фор­ малізації­ її­ струк­тур­них­ зв’язків,­ ос­мис­лен­ня­ особ­ли­во­с­тей­ ево­люційної­ логіки­ си­с­тем­но­го­ роз­вит­ку.­ І.­ Вал­лер­стайн­ вва­жає,­ що­ са­ме­ за­вдя­ки­ раціональ­ності­ вчинків­індивіда­струк­ту­ри­людсь­ко­го­суспільства­ста­ють­збаг­не­ни­ми,­підда­ють­ ся­ос­мис­лен­ню7.­ Кон­че­ зна­чу­щою­ кон­цепцією­ роз­гля­ду­ раціональ­ності­ є­ по­зиція­М.­ Ве­бе­ра­ що­до­ кон­крет­но­істо­рич­но­го­ підхо­ду­ в­ аналізі­ раціональ­но­доцільної­ мо­ти­вації­ по­ведінки­осо­би.­У­да­но­му­разі­ідея­раціональ­ності­людсь­кої­при­ро­ди­як­ба­зо­вої­ есенції­ си­с­тем­но­го­ аналізу­ ба­зується­ на­ то­му,­що­ лю­ди­ діють­ і­ відповідності­ з­ тим,­що­во­ни­вва­жа­ють­своєю­ма­теріаль­ною­ме­тою.­Во­ни­діють­адек­ват­но­своїм­ ма­теріаль­ним­інте­ре­сам­та­кою­мірою,­якою­в­змозі­їх­усвідо­ми­ти. Вод­но­час­ме­то­до­логія­істо­рич­но­го­підхо­ду­до­аналізу­раціональ­ності­не­мо­же­ об­ме­жу­ва­ти­ся­ ли­ше­ ма­теріаль­ним­ мо­ти­ваціями­ лю­ди­ни.­ В­ нинішніх­ умо­вах­ де­далі­ зро­с­та­ю­чу­ роль­ у­ цих­ мо­ти­ваціях­ відігра­ють­ мо­раль­но­пси­хо­логічні­ та­ етичні­ нор­ми,­ мо­ти­ви­ іде­аль­но­го­ (зо­к­ре­ма­ світо­гляд­но­го)­ ха­рак­те­ру.­ І­ са­ме­ від­ цьо­го­відштов­хується­ме­то­до­логія­пост­мо­дернізму. Дру­гим­ас­пек­том­но­вої­ме­то­до­логії­є­прин­цип­при­род­ної­рівно­ва­ги­та­са­мо­ре­ гу­лю­ван­ня­суспільних­про­цесів.­Ця­ідея­бу­ла­вис­лов­ле­на­Ари­с­то­те­лем,­який­вва­ жав,­що­всі­земні­ди­намічні­си­с­те­ми­праг­нуть­до­рівно­ва­ги.­Кла­сич­на­па­ра­диг­ма­ до­би­Мо­дер­ну­ба­зується­на­по­сту­латі,­за­яким­суспільство­ево­люціонує­до­рівно­ ва­ги,­ яка­ ре­алізується­ в­ ав­то­ма­тич­но­му­ ре­жимі.­ Да­ний­ вис­но­вок­ ба­зується­ на­ раціональ­ності­ людсь­кої­ діяль­ності,­ а­ та­кож­ на­ прин­ципі­ істо­риз­му:­ си­с­темні­ транс­фор­мації­ре­алізу­ють­ся­за­траєкторією­–­від­нерівно­ва­ги­до­рівно­ва­ги­в­май­ бут­нь­о­му,­ від­ рівно­ва­ги­ пер­шо­го­ по­ряд­ку­ –­ до­ більш­ зба­лан­со­ва­ної­ рівно­ва­ги­ дру­го­го­по­ряд­ку­і­так­далі.­ В­умо­вах­су­час­ної­до­би,­яка­має­оз­на­ки­гли­бин­них­си­с­тем­них­транс­фор­мацій,­ доміну­ва­ти­по­чи­нає­про­ти­леж­ний­прин­цип­–­прин­цип­нерівно­важ­но­го­роз­вит­ку.­ Точ­ка­біфур­кації­є­по­зицією,­в­якій­за­пе­ре­чується­си­с­тем­на­рівно­ва­га.­То­му­рівно­ ва­га­має­роз­гля­да­ти­ся­не­як­кон­стан­та,­а­як­кон­крет­на­(спе­цифічна)­си­ту­ація.­Ця­ си­ту­ація:­а)­завжди­об­ме­же­на­у­про­сторі­й­часі;­б)­відповідає­ли­ше­про­стим­си­с­ те­мам;­в)­роз­гля­дається­як­ок­ре­мий­ви­па­док. Важ­ли­во­ вра­хо­ву­ва­ти­ й­ інше­ ме­то­до­логічне­ за­сте­ре­жен­ня.­ У­ трак­ту­ван­нях­ од­но­го­ з­ іде­о­логів­ постіндустріаль­но­го­ суспільства­ К.­ Ку­ма­ра­ «мо­дерніті­ й­ індустріалізм­ста­нов­лять­тісну,­так­ска­за­ти,­не­роз­рив­ну­єдність»8.­Та­ки­ми­ж­ба­зо­ 658 Держава і право • Випуск 49 659Юридичні і політичні науки ви­ми­ат­ри­бу­та­ми­до­би­мо­дерніті­прий­ня­то­вва­жа­ти­бур­жу­аз­ний­устрій­або,­інак­ ше,­–­капіталістич­ну­суспільну­фор­мацію­(капіталістич­ний­спосіб­ви­роб­ництва)­ у­її­євро­пейсь­ко­му­варіанті.­На­решті­мо­дерніті­–­це­та­кож­національ­но­дер­жав­на­ ор­ганізація­суспільства.­Логіка­пост­мо­дернізму­ба­зується­на­за­пе­ре­ченні­на­сам­ пе­ред­ цих­ ба­зо­вих,­ звич­них­ для­ нас­ на­уко­вих­ по­сту­латів,­ на­ ме­то­до­логічних­ підва­ли­нах­яких­роз­бу­до­ва­на­вся­спо­ру­да­су­час­но­го­суспільствоз­нав­ст­ва,­в­то­му­ числі­й­політичні­на­уки. Що­ про­ти­с­тав­ляється­ цим­ по­сту­ла­там?­На­ це­ за­пи­тан­ня­ не­має­ од­но­знач­ної­ відповіді.­На­дум­ку­І.­Вал­лер­стай­на,­як­ме­то­до­логічна­аль­тер­на­ти­ва­мо­дерністській­ тра­диції­мо­же­роз­гля­да­ти­ся­близь­ка­до­кон­цеп­ту­аль­них­по­зицій­пост­мо­дернізму­ те­орія­склад­них­нерівно­важ­них­про­цесів.­Да­ну­ме­то­до­логію­за­по­чат­ку­ва­ли­пред­ став­ни­ки­ при­род­ни­чих­ на­ук­ та­ ма­те­ма­ти­ки.­ Особ­ли­ве­ місце­ в­ да­но­му­ ас­пекті­ на­ле­жить­І.­При­го­жи­ну,­який­цілком­слуш­но­за­ува­жу­вав:­«Там,­де­на­ука­де­мон­ст­ ру­ва­ла­нам­не­зруч­ну­і­вти­хо­ми­ре­ну­стабільність,­те­пер,­як­стає­все­більше­оче­ вид­ним,­не­має­ані­ор­ганізації,­ані­стабільності,­що­бу­ли­б­га­ран­то­вані,­легітимні­ чи­підтвер­д­жені­якимсь­пра­вом.­Де­термінізм,­що­дов­гий­час­сприй­мав­ся­як­сим­ вол­на­уко­во­го­пізнан­ня,­в­наш­час­зве­де­но­до­по­ло­жен­ня­вла­с­ти­вості,­спра­вед­ли­ вої­ли­ше­до­об­ме­же­но­го­ко­ла­си­ту­ацій»9. Нині­ до­во­дить­ся­ зріка­ти­ся­ ос­нов­ мо­дерніті­ –­ раціональ­ності­ та­ траєкторії­ суспільно­го­ роз­вит­ку.­ Як­ за­зна­чає­Ж.­ Рюс,­ «ко­ли­ на­стає­ цар­ст­во­ ви­пад­ко­вості,­ ко­ли­складність­про­ни­кає­в­суть­са­мо­го­по­ряд­ку­ре­чей,­ко­ли­праг­нен­ня­до­по­ряд­ ку­відсту­пає­пе­ред­мо­гутнім­ти­с­ком­ха­о­су,­раціональність­схо­дить­зі­сво­го­п’єде­ с­та­лу»10.­Відповідно­до­цьо­го­знеціню­ють­ся­й­ус­та­лені­(ка­нонічні)­істи­ни­що­до­ роз­вит­ку­про­цесів­суспільно­го­жит­тя­за­су­то­висхідною­траєкторією­–­від­про­сто­ го­до­ склад­но­го­–­у­на­прямі­ро­зум­но­го­ суспільства,­йо­го­при­род­но­го­про­гре­су.­ «Удо­с­ко­на­ле­не­–­це­де­терміно­ва­не­–­ось­ба­зо­вий­прин­цип­усієї­ме­то­до­логічної­ струк­ту­ри­ мо­дернізму.­ Ви­па­док­ –­ це­ поз­бав­ле­не­ змісту­ сло­во,­ що­ вка­зує­ на­ не­обізнаність­тих,­хто­йо­го­вжи­ває»11. Та­ка­ пе­ре­орієнтація­ ак­цен­тує­ ува­гу­ на­ ут­вер­д­женні­ са­мо­до­стат­ньої­ осо­би­с­ тості,­зо­к­ре­ма­на­по­си­ленні­прин­ци­пу­індивіду­алізму­в­роз­вит­ку­суспільних­про­ цесів.­В­умо­вах­до­індустріаль­ної­та­індустріаль­ної­епох­справжнь­ою­ре­альністю­ бу­ло­суспільство,­а­не­індивід.­Суспільство­оціню­ва­лось­як­до­с­ко­на­ле­і­са­мо­до­ статнє­ціле,­тоді­як­індивід­–­ли­ше­як­ча­ст­ка­ціло­го,­не­спро­мож­на­не­існу­ва­ти,­ні­ роз­гля­да­ти­ся­ок­ре­мо­від­своєї­суспільної­си­с­те­ми­чи­се­ре­до­ви­ща.­На­про­ти­ва­гу­ та­ко­му­тлу­ма­чен­ню,­за­но­вою­ме­то­до­логією,­ок­ре­ма­людсь­ка­осо­бистість­на­бу­ває­ ста­ту­су­ ре­аль­ності,­ здат­ної­ не­ ли­ше­ діяти­ твор­чо,­ а­ й­ бу­ти­ пізна­ною­ са­мою­ со­бою.­ На­ос­нові­цієї­логічної­кон­ст­рукції­ос­танніми­ро­ка­ми­де­далі­більшо­го­зна­чен­ ня­ на­бу­ває­ но­вий­ на­прям­ у­ ме­то­до­логії­ –­ ме­то­до­логічний­ індивіду­алізм.­ Внутрішня­ логіка­ кон­цепції­ індивіду­алізму­ зво­дить­ся­ до­ де­що­ не­звич­ної­ для­ ор­то­док­саль­но­го­(ка­нонічно­го)­мис­лен­ня­фор­му­ли­–­індивіду­алізм­–­це­зо­се­ре­д­ жен­ня­ ува­ги­ на­ са­мо­му­ собі.­ У­ цьо­му­ кон­тексті,­ як­ за­зна­чає­ Ж.­ Рюс,­ вся­ке­ соціаль­не­ яви­ще­ ви­с­ту­пає­ як­ ре­зуль­та­тив­на­ дія,­ скла­де­на­ з­ індивіду­аль­них­ по­ведінок.­Кож­не­суспільне­яви­ще­–­це­ре­зуль­тат­взаємодії­су­куп­ності­індивіду­ аль­них­по­ведінок12.­ Ме­то­до­логічний­ індивіду­алізм,­ зо­к­ре­ма­ один­ з­ йо­го­ ба­зо­вих­ прин­ципів­ –­ «зо­се­ре­д­жен­ня­ува­ги­на­са­мо­му­собі»,­пе­ред­ба­чає­вне­сен­ня­сутнісних­уточ­нень­і­ в­на­ше­ро­зуміння­логіки­еко­номічної­ево­люції­та­суспільно­го­про­гре­су.­Йдеть­ся­ 659Юридичні і політичні науки 660 Держава і право • Випуск 49 про­ме­то­до­логічну­враз­ливість­по­шу­ку­універ­саль­них­(од­нолінійних)­прин­ципів­ і­ за­конів­відповідних­пе­ре­тво­рень.­Но­ва­куль­ту­ра­на­уко­во­го­мис­лен­ня,­яка­нині­ фор­мується,­пов’язується­з­домінан­тою­прин­ци­пу­ймовірності,­а­от­же,­зі­зро­с­та­ ю­чою­ різно­манітністю.­ На­стає­ кінець­ до­би­ ус­та­ле­них­ істин,­ схо­дить­ зі­ сво­го­ п’єде­с­та­лу­прин­цип­ко­лек­тив­ної­раціональ­ності,­а­са­ма­істи­на­не­мо­же­бу­ти­все­ за­галь­ною­та­універ­саль­ною.­ З­по­зицій­логіки­індивіду­алізму­більш­важ­ли­ве­місце­се­ред­чин­ників­соціаль­ но­го,­у­то­му­числі­й­політич­но­го,­про­гре­су­віддається­ка­те­горіям­мен­таль­ності,­ етич­ності­та­мо­раль­ності.­«Суспільний­лад,­–­на­го­ло­шує­О.­Тоф­ф­лер,­–­у­яко­му­ мо­ральні­й­етичні­нор­ми,­політи­ка­або­на­вко­лишнє­се­ре­до­ви­ще­де­гра­ду­ють,­не­є­ про­гре­сив­ним,­хоч­би­яким­ба­га­тим­або­технічно­ви­тон­че­ним­він­був.­У­зв’яз­ку­з­ цим­ми­ру­хаємо­ся­у­на­прям­ку­до­шир­шо­го­ро­зуміння­про­гре­су­–­про­грес­віднині­ не­до­ся­гається­ав­то­ма­тич­но­і­не­виз­на­чається­ли­ше­ма­теріаль­ни­ми­кри­теріями»13. У­ ме­жах­ да­но­го­ підхо­ду­ фор­му­ва­ла­ся­ й­ кон­цепція­ Ф.­ Фу­ку­я­ми­ що­до­ ролі­ соціаль­но­го­ капіта­лу­ в­ су­час­но­му­ світо­во­му­ про­цесі,­ а­ та­кож­ досліджен­ня­ А.­ Тойнбі.­ На­ дум­ку­ ос­тан­нь­о­го,­ ба­зу­ суспільно­го­ про­гре­су­ ут­во­рює­ са­мо­ор­ ганізація­лю­дей­–­ось­той­лейт­мо­тив,­який­поєднує­ме­то­до­логічні­прин­ци­пи­цих­ учень.­Мо­ва­йде­про­пріори­тет­не­фор­маль­них­пра­вил­та­спон­тан­них­соціаль­них­ зв’язків,­ ос­но­ву­ яких­ скла­дає­ істо­рич­не­ коріння,­ мен­тальні,­ мо­ральні,­ етичні,­ ду­ховні­(світо­глядні)­та­етнічні­цінності.­Фор­малізо­вані­в­суспільстві­пра­ви­ла­та­ нор­ми­ви­яв­ля­ють­ся­дієздат­ни­ми­ли­ше­в­то­му­ви­пад­ку,­як­що­во­ни­відо­б­ра­жа­ють­ (аку­му­лю­ють­в­собі)­не­фор­мальні­пра­ви­ла­та­зв’яз­ки.­ Но­виз­на­ су­час­но­го­підхо­ду,­ од­нак,­ є­ прин­ци­по­вою.­Як­що­раніше­ ста­ви­ло­ся­ пи­тан­ня­про­міждис­циплінар­ну­ко­о­пе­рацію,­то­нині,­як­на­цьо­му­вже­на­го­ло­шу­ ва­ло­ся­ви­ще,­мо­ва­йде­про­по­шук­оп­ти­маль­них­схем­взаємоз­ба­га­чен­ня­та­взаємо­ про­ник­нен­ня­відповідних­на­уко­вих­дис­циплін­на­рівні­ме­то­до­логічних­прин­ципів­ з­ак­цен­та­ми­на­соціологізацію­і­гу­манізацію­всіх­на­ук. 1.­Тойнбі А.­ Досліджен­ня­ історії.­ –­К.:­Ос­но­ви,­ 1995.­ –­ Т.­ 1.­ –­ 1995.­ –­С.­ 197.­2. Яс перс К.­Смысл­и­на­зна­че­ние­ис­то­рии.­–­М.:­На­ука,­1994.­–­562­с.­3. Норт Д.­Інсти­ туції,­інсти­туційна­зміна­та­функціону­ван­ня­еко­номіки.­–­К.:­Гай­да­ри­ки,­2000.­–­С.­61.­ 4. Галь чинсь кий А.­ Гло­бальні­ транс­фор­мації:­ кон­цеп­ту­альні­ аль­тер­на­ти­ви.­ Ме­то­до­ логічні­ас­пек­ти:­[на­ук.­ви­дан­ня].­–­К.:­Либідь,­2006.­–­С.­32.­5. Там­са­мо.­–­С.­33.­6. Там­ са­мо.­7. Вал лер стайн И.­Ко­нец­зна­ко­мо­го­ми­ра.­Со­ци­о­ло­гия­в­XX­в.­–­М.:­Ло­гос,­2003.­ –­С.­165­167.­8. Ино зем цев В. Л.­За­пре­де­ла­ми­эко­но­ми­че­с­ко­го­об­ще­ст­ва.­–­М.:­Ло­гос,­ 1998.­–­С.­132.­9. При го жин И.,­Стен герс И. Вре­мя.­Ха­ос.­Квант.­–­М.:­На­ука,­1998.­–­С.­ 83.­10. Рюс Ж.­По­ступ­су­час­них­ідей.­Па­но­ра­ма­новітньої­на­уки.­–­К.:­Ґене­за,­1998.­–­С.­ 625.­11. Там­са­мо. –­С.­626. 12. Там­са­мо.­–­С.­413­415.­13.­Тоф ф лер Э. Тре­тья­вол­на.­–­ М.:­Ло­гос,­1997.­–­С.­475. 660 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки Л.М. Дунаєва. Концепція причинності в контексті методології дослідження системних трансформацій влади

Similar Items