Cover Image

Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності

Показано, що політичний прагматизм є досить суперечливим феноменом, позаяк має кілька підходів для трактування: один з них розглядає прагматизм як властивість політичної діяльності, другий – як можливість обирати розумні рішення та дії, які є оптимальними в сучасних умовах. Показано, что политически...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2010
Main Author: Чижова, О.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34366
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності / О.М. Чижова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 688-694. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859769965240909824
author Чижова, О.М.
author_facet Чижова, О.М.
citation_txt Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності / О.М. Чижова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 688-694. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Показано, що політичний прагматизм є досить суперечливим феноменом, позаяк має кілька підходів для трактування: один з них розглядає прагматизм як властивість політичної діяльності, другий – як можливість обирати розумні рішення та дії, які є оптимальними в сучасних умовах. Показано, что политический прагматизм является противоречивым феноменом, ибо имеет несколько подходов к трактовке: один из них рассматривает прагматизм как свойство политической деятельности, а другой – как возможность принять разум­ные решения и действия, которые оптимальны в современных условиях. In article author substantiated that political pragmatism is contradict. Because pragma­tism have different ways and comments: one – pragmatism is political work, second – prag­matism is affort to find better decisions and actions, which are better for modern situation in Ukraine.
first_indexed 2025-12-02T06:28:23Z
format Article
fulltext 688 Держава і право • Випуск 49 О.М. ЧИЖОВА. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ПРАГМАТИЗМУ В ПОЛІТИЧНІЙ СИТУАЦІЇ УКРАЇНИ ПЕРІОДУ ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ По ка за но, що політич ний праг ма тизм є до сить су пе реч ли вим фе но ме ном, по за як має кілька підходів для трак ту ван ня: один з них роз гля дає праг ма тизм як вла с тивість політич ної діяль ності, дру гий – як мож ливість оби ра ти ро зумні рішен ня та дії, які є оп ти маль ни ми в су час них умо вах. Клю­чові­ сло­ва: політич ний праг ма тизм, політич на транс фор мація, політич на бо роть ба, політич не жит тя, політич на си ту ація, еліта, ма са. По ка за но, что по ли ти че с кий праг ма тизм яв ля ет ся про ти во ре чи вым фе но ме ном, ибо име ет не сколь ко под хо дов к трак тов ке: один из них рас сма т ри ва ет праг ма тизм как свой ст во по ли ти че с кой де я тель но с ти, а дру гой – как воз мож ность при нять ра зум­ ные ре ше ния и дей ст вия, ко то рые оп ти маль ны в со вре мен ных ус ло ви ях. Клю­че­вые­сло­ва: по ли ти че с кий праг ма тизм, по ли ти че с кая транс фор ма ция, по ли­ ти че с кая борь ба, по ли ти че с кая си ту а ция, эли та, мас са. In article author substantiated that political pragmatism is contradict. Because pragma­ tism have different ways and comments: one – pragmatism is political work, second – prag­ matism is affort to find better decisions and actions, which are better for modern situation in Ukraine. Key­words: political pragmatism, political transformation, political situation. Но­вим­по­нят­тям­у­політичній­на­уці­є­«політич­ний­праг­ма­тизм».­Ви­то­ки­прин­ ципів­праг­ма­тиз­му­зна­хо­ди­мо­у­тво­рах­Н.­Макіавеллі,­Б.­Рас­се­ла,­Ч.­Борджіа,­які­ підкрес­лю­ва­ли,­що­здатність­лю­ди­ни­те­о­ре­ти­зу­ва­ти­ви­с­ту­пає­як­невід’ємна­ча­с­ ти­на­ інте­лек­ту­аль­ної­ прак­ти­ки.­ На­ступ­ним­ прин­ци­пом­ праг­ма­тиз­му­ як­ еко­ номічно­го,­так­і­політич­но­го­ви­с­ту­пає­єдність­те­орії­і­прак­ти­ки,­які­є­інстру­мен­ та­ми­для­по­шу­ку­пра­виль­но­го,­праг­ма­тич­но­го­шля­ху­в­житті.­Так,­Дьюї­ствер­д­ жу­вав:­ не­ слід­ розділя­ти­ те­орію­ і­ прак­ти­ку;­ те­орія­ –­ це­ аб­ст­ракт­не­ уяв­лен­ня­ досвіду,­прин­цип,­згідно­з­яким­слід­зба­га­чу­ва­ти­досвід­інфор­мацією,­тоб­то­йо­го­ мож­на­роз­гля­да­ти­як­пред­мет­досліджен­ня­для­праг­ма­тиз­му. В­ос­нові­праг­ма­тиз­му­Ч.­Пірса­ле­жить­те­орія­«сумнівіри»,­яка­за­сно­ва­на­на­ «праг­ма­тичній­ вірі»­ Кан­та,­ та­ те­орія­ зна­чен­ня.­ Дія,­ що­ ба­зується­ на­ «праг­ма­ тичній­вірі»,­є­сут­тю­філо­софсь­кої­до­к­т­ри­ни­Ч.­Пірса,­її­прин­ци­пом.­Те­орія­зна­ чен­ня­ствер­д­жує,­що­зміст­ідеї­по­ля­гає­в­тих­праг­ма­ти­ко­прак­тич­них­наслідках,­ які­ во­ни­ вик­ли­ка­ють.­ Ці­ прин­ци­пи­ –­ ідеї­ роз­роб­ляє­ далі­ У.­ Джеймс­ і­ вво­дить­ по­нят­тя­про­во­лю­до­віри,­що­ви­с­ту­пає­ос­но­вою­про­дук­тив­ної­діяль­ності.­Важ­ли­ вим­ прин­ци­пом­ праг­ма­тиз­му­мож­на­ роз­гля­да­ти­ не­обхідність­ релігійної­ віри­ як­ дослідну­спря­мо­ваність.­Згідно­Дьюї,­істи­на­–­прин­цип,­це­пе­рехід­від­си­ту­ації­і­ є­ про­бле­ма­тич­ною­ до­ пев­ної­ си­ту­ації,­ во­на­ ото­тож­нюється­ з­ по­нят­тям­ «ко­рисність».­Слід­ підкрес­ли­ти,­що­ при­ виз­на­ченні­ істи­ни­ дослідни­ки­ роб­лять­ на­го­лос­на­ціннісних­ха­рак­те­ри­с­ти­ках,­а­істи­ною­ого­ло­шується­все­те,­що­при­но­ сить­ви­го­ду,­слу­жить­дії,­тоб­то­во­на­в­їх­по­нят­тях­«ко­рисність». Філо­софія­праг­ма­тиз­му­про­яв­ляє­підви­ще­ний­інте­рес­до­вив­чен­ня­йо­го­прин­ ципів,­до­по­ведінки­та­суспільної­свідо­мості,­але­праг­ма­тизм­об­ме­жує­і­не­доз­во­ ляє­за­гля­ну­ти­у­май­бутнє,­відво­дя­чи­лю­дей­від­ре­аль­ності. 688 Держава і право • Випуск 49 ©­ЧИ ЖО ВА Оле на Ми хайлівна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­до­цент­Національ­но­го­ пе­да­гогічно­го­універ­си­те­ту­ім.­М.П.­Дра­го­ма­но­ва 689Юридичні і політичні науки Од­нак­праг­ма­тизм,­і­без­по­се­ред­ньо­політич­ний,­є­су­пе­реч­ли­вим,­то­му­що­має­ кілька­підходів­для­йо­го­ трак­ту­ван­ня.­Так,­один­ з­них­роз­гля­дає­праг­ма­тизм­як­ вла­с­тивість­ політич­ної­ діяль­ності,­ ко­ли­ го­ло­вним­ кри­терієм­ та­ чин­ни­ком­ стає­ до­сяг­нен­ня­по­став­ле­ної­ме­ти;­дру­гий­підхід­трак­тує­праг­ма­тизм­як­не­обхідність­ діяти,­не­по­кла­да­ю­чись­на­ав­то­ри­тет­та­апріорні­ідеї,­цей­підхід­сприяє­по­шу­ку­ кра­щих­варіантів­ дій,­ ви­про­бу­ван­ню­та­пе­ревірки­ їх,­ на­ла­ш­то­вує­на­прий­нят­тя­ обґрун­то­ва­них­рішень,­ке­ру­ю­чись­при­цьо­му­ро­зу­мом­та­логікою. Цей­ варіант­ по­яс­нен­ня­ праг­ма­тиз­му­ на­бли­жається­ до­ го­ло­вних­ еле­ментів­ філо­софії­ «справжнь­о­го»­ макіавеллізму,­ яка­ так­ са­мо­ роз­гля­дає­ праг­ма­тизм­ як­ вміння­та­мож­ливість­оби­ра­ти­у­політичній­діяль­ності­ро­зумні­політичні­рішен­ня­ для­до­сяг­нен­ня­адек­ват­них­політич­них­цілей1.­Крім­то­го,­та­ке­по­яс­нен­ня­праг­ма­ тиз­му­ відповідає­ су­ча­сним­ уяв­лен­ня­ про­ політич­не­ жит­тя,­ яке­ є­ склад­ним,­ динамічним,­ і­ для­ яко­го­ ха­рак­тер­на­ стійка,­ ви­со­ко­го­ рівня­ спря­мо­ваність,­ яка­ ви­яв­ляється­в­ор­ганічній­єдності­в­одній­або­кількох­ви­дах­діяль­ності.­Кількість­ суб’єктів­політич­но­го­жит­тя­зро­с­тає,­ус­клад­ню­ю­чи­політичні­відно­си­ни,­а­то­му­ будь­яке­ політич­не­ рішен­ня­ ви­ма­гає­ де­таль­но­го­ ос­мис­лен­ня­ та­ співстав­лен­ня­ влас­них­ інте­ресів­ з­ інте­ре­са­ми­ інших.­ Рішен­ня­ діяти­ си­лою­ та­ рішучістю,­ не­ ра­ху­ю­чись­ні­з­ким,­да­ле­ко­не­завжди­спраць­о­вує,­оскільки­жод­на­політич­на­си­ла­ не­во­лодіє­аб­со­лют­ни­ми­мож­ли­во­с­тя­ми­і­ду­же­швид­ко­зустрічає­ан­ти­си­лу.­Са­ме­ тому­ро­зуміння­праг­ма­тиз­му­як­мож­ли­вості­оби­ра­ти­ро­зумні­варіан­ти­рішень­та­ дій­ для­ до­сяг­нен­ня­ по­став­ле­них­ за­вдань­ є­ найбільш­ вда­лим­ за­ су­час­них­ умов.­ Мож­на­ска­за­ти,­що­но­вий­термін­«праг­ма­тизм»­у­ХІХ­ст.­про­дов­жив­та­по­сту­по­во­ замінив­по­нят­тя­макіавеллізму­в­політиці,­от­ри­мав­ши­йо­го­смис­ло­ве­на­ван­та­жен­ ня. Як­пра­ви­ло,­по­нят­тя­політич­но­го­праг­ма­тиз­му­прий­ня­то­за­сто­со­ву­ва­ти­що­до­ ха­рак­те­ри­с­ти­ки­про­це­су­та­прин­ципів­прий­нят­тя­політич­них­рішень­та­політич­ них­дій,­які­є­праг­ма­тич­ни­ми­і­бу­ду­ють­ся­на­ос­мис­ленні­кож­но­го­кро­ку­та­пе­ред­ ба­ча­ють­го­товність­йти­на­ком­проміси. Ви­ни­ка­ють­ за­пи­тан­ня:­ чи­ мож­на­ на­зва­ти­ праг­ма­тич­ною­ політич­ну­ дію;­ чи­ мож­на­подібним­чи­ном­кла­сифіку­ва­ти­політичні­цілі­ і­які­політичні­дії­мо­же­мо­ на­зи­ва­ти­праг­ма­тич­ни­ми?­Праг­ма­тич­ни­ми­мо­жуть­бу­ти­на­звані­ли­ше­ви­прав­дані­ цілі­політич­них­суб’єктів. Як­ при­клад,­ мож­на­ роз­г­ля­ну­ти­ ме­ханізм­ ви­борів,­ за­ го­ло­вним­ прин­ци­пом­ яких­пе­ре­мо­гу­от­ри­мує­та­си­ла,­яка­змо­же­пред­ста­ви­ти­де­таль­ну,­обґрун­то­ва­ну­ про­гра­му­роз­вит­ку­і­відповідну­ко­ман­ду­про­фесіоналів,­що­змо­же­її­ре­алізу­ва­ти.­ То­му­пе­ре­мо­га­подібної­політич­ної­си­ли­має­засвідчи­ти­її­ком­пе­тентність,­а­на­яв­ на­ме­та­ здо­бут­тя­ вла­ди­ –­ є­ праг­ма­тич­ною­ для­ да­ної­ політич­ної­ си­ли,­ оскільки­ во­на­ре­сурс­но­її­ви­прав­до­вує. Слід­підкрес­ли­ти,­що­політичні­си­ли,­які­на­по­чат­ку­сво­го­існу­ван­ня­та­вклю­ чен­ня­ у­ бо­роть­бу­ за­ вла­ду­ не­ бу­ли­ силь­ни­ми­ та­ не­ ко­ри­с­ту­ва­лись­ ши­ро­кою­ підтрим­кою­на­ро­ду,­не­ма­ли­чітких­про­грам­роз­вит­ку,­а­ма­ли­силь­них­політич­них­ су­про­тив­ників­за­ду­же­ко­рот­кий­проміжок­ча­су­опи­ни­ли­ся­на­самій­політичній­ вер­шині. Політич­на­си­ту­ація,­яка­скла­дається­у­су­час­но­му­світі­є­до­сить­унікаль­ною:­ під­час­ви­борів­елек­то­рат­май­же­не­має­мож­ли­вості­без­по­се­ред­нь­о­го­кон­так­ту­з­ політич­ни­ми­си­ла­ми.­Ви­бо­ри­пе­ре­тво­рю­ють­ся­з­об­ран­ня­та­вру­чен­ня­вла­ди­кра­ щим,­ на­ го­ло­су­ван­ня­ за­ кра­сивіших,­ ко­ли­ пе­ре­ва­га­ віддається­ не­ про­грамі­ чи­ ко­манді,­а­іміджу,­фор­ма­ту­та­іншим­еле­мен­там­зі­сфе­ри­політич­них­тех­но­логій.­ 689Юридичні і політичні науки 690 Держава і право • Випуск 49 За­та­ких­умов­важ­ко­за­зна­чи­ти,­яка­з­політич­них­сил­має­пра­во­на­пе­ре­мо­гу,­для­ якої­ з­ них­ здо­бут­тя­ вла­ди­ є­ праг­ма­тич­ною­ ціллю,­ вра­хо­ву­ю­чи­ те,­що­ зна­чен­ня­ політич­них­про­грам­по­сту­по­во­ніве­люється­і­во­ни­пе­ре­ста­ють­бу­ти­схе­ма­ми­роз­ вит­ку,­хо­ча­на­пов­ню­ють­ся­ве­ли­кою­кількістю­по­рожніх­фраз.­Суб’єктив­но,­кож­на­ політич­на­си­ла­го­то­ва­виз­на­ти­та­відсто­ю­ва­ти­своє­пра­во­на­вла­ду.­Та­ким­чи­ном,­ праг­ма­тич­ни­ми­мо­жуть­бу­ти­не­ли­ше­політичні­дії,­ але­й­цілі,­ за­для­яких­во­ни­ здійсню­ють­ся.­Од­нак,­до­сить­ча­с­то­об’єктив­на­та­суб’єктив­на­сто­ро­ни­ха­рак­те­ри­ с­ти­ки­політич­них­цілей­для­тих­чи­інших­політич­них­сил­не­співпа­да­ють. Політич­ний­праг­ма­тизм­ха­рак­те­ри­зує­політич­ну­діяльність­та­цілі­політич­них­ суб’єктів­під­час­політич­них­відно­син.­Са­ме­по­нят­тя­політич­них­суб’єктів­вклю­ чає­ цілий­ ряд­ ком­по­нентів:­ політичні­ партії­ та­ гро­мадські­ ор­ганізації,­ ма­сові­ ру­хи,­ соціальні­ спільно­ти.­Ос­нов­ним­ си­с­те­мо­ твор­чим­ ком­по­нен­том­ кож­но­го­ з­ них­ є­ осо­ба­ як­ член­ соціуму.­Роз­гля­да­ю­чи­політич­ний­праг­ма­тизм­дій­ та­цілей­ ок­ре­мої­осо­би­до­реч­но­бу­ло­б­йо­го­роз­г­ля­ну­ти­що­до­еліти­та­ма­си.­Між­ха­рак­те­ ром­про­яву­ політич­но­го­ праг­ма­тиз­му­ еліт­ та­мас­ існує­ до­сить­ суттєва­ різни­ця.­ Спо­с­терігається­ціка­ва­де­таль:­політич­на­діяльність­еліти,­як­пра­ви­ло,­на­прав­ле­ на­ на­ за­во­ю­ван­ня­ при­хиль­ності­ мас,­ а­ ма­си,­ в­ свою­ чер­гу,­ підклю­ча­ю­чись­ до­ політи­ки,­ ве­дуть­ бо­роть­бу­ за­ зміну­ та­ онов­лен­ня­ еліт,­ тоб­то­ взаємодія­ еліти­ та­ ма­си­є­взаємно­на­прав­ле­ною. А­як­що­про­аналізу­ва­ти­про­цес­світо­во­го­політич­но­го­роз­вит­ку­в­роз­ви­ну­тих­ країнах,­ мож­на­ про­сте­жи­ти­ підви­щен­ня­ рівня­ політич­но­го­ праг­ма­тиз­му­ у­ діях­ мас­ та­ еліт­ вод­но­час.­ Ос­нов­ною­ при­чи­ною­ цьо­го­ ста­ло­ за­ро­д­жен­ня­ інсти­ту­ту­ де­мо­кратії­та­де­мо­кра­тич­них­ре­жимів­і­як­наслідок­по­ява­та­ких­явищ,­як­політич­ на­куль­ту­ра,­гро­ма­дянсь­ке­суспільство. Ви­бо­ри­ста­ли­за­кон­ним­ме­ханізмом­участі­мас­у­політиці,­во­ни­є­тим­інстру­ мен­том­та­своєрідним­ре­гу­ляр­ним­дійством,­яке­спри­я­ло,­на­при­клад,­праг­ма­тиз­ мові­Пре­зи­ден­та­Ле­оніда­Ку­ч­ми,­при­цьо­му­ігно­ру­ю­чи­іде­о­логічну­скла­до­ву­своєї­ зовнішньої­політи­ки,­а­йо­го­вис­лов­лю­ван­ня­на­підтрим­ку­ інте­г­рації­на­захід­не­ вик­ли­ка­ми­ довіри,­ то­му­ що­ це­ кон­тра­с­ту­ва­ло­ з­ йо­го­ внутрішньою­ політи­кою,­ особ­ли­во­під­час­дру­гої­ка­денції2. Пре­зи­дент­Ющен­ко­був­про­ти­лежністю­Ку­ч­ми,­тоб­то­у­ньо­го­ба­га­то­іде­о­логії­ і­ од­но­час­но­ ігно­ру­ван­ня­ праг­ма­тиз­му,­ що­ впли­ну­ло­ на­ ос­лаб­лен­ня­ взаємин­ з­ Росією.­ Слід­ підкрес­ли­ти,­ що­ праг­ма­тизм­ і­ спро­би­ по­кла­с­ти­ по­ча­ток­ до­б­рим­ відно­си­нам­з­Росією­до­по­мо­жуть­ук­раїнській­інте­г­рації­на­захід,­хо­ча­ук­раїнським­ інте­г­раційним­про­це­сам­в­західно­му­на­прям­ку­на­шко­ди­ли­фак­то­ри,­відмінні­від­ праг­ма­тиз­му:­політич­на­не­стабільність,­міжелітні­чва­ри,­свар­ки­між­де­мо­кра­тич­ ни­ми­си­ла­ми,­не­здатність­знай­ти­спільні­точ­ки­до­ти­ку­і­ко­ор­ди­ну­ва­ти­зовнішню­ політи­ку­всіх­гілок­вла­ди.­Так,­не­по­хитність­Ющен­ко­і­кри­тич­на­політи­ка­віднос­ но­ Росії­ мо­жуть­ до­б­ре­ сприй­ма­ти­ся­ у­ Львові,­ але­ по­га­но­ ви­гля­да­ти­ в­ Берліні,­ Па­рижі,­Брюс­селі­–­во­ни­підри­ва­ють­інте­г­рацію­Ук­раїни­в­Євро­пу. Пер­ший­візит­пре­зи­ден­та­Ук­раїни­Яну­ко­ви­ча­в­США­ви­я­вив­ся­про­дук­тив­ним­ та­праг­ма­тич­ним,­а­на­пе­ре­додні­саміту­з­ядер­ної­без­пе­ки­йо­му­вда­ло­ся­фак­тич­но­ повністю­ре­алізу­ва­ти­за­пла­но­ва­ну­про­гра­му­(зустріти­ся­з­аме­ри­кансь­ким­ліде­ром­ Ба­ра­ком­Оба­мою,­поспілку­ва­ти­ся­з­ним­півго­ди­ни,­замість­за­пла­но­ва­них­де­ся­ти­ хви­ли­нок),­про­ве­с­ти­пе­ре­го­во­ри­з­Міжна­род­ним­ва­лют­ним­фон­дом,­зустріти­ся­з­ аме­ри­кансь­ки­ми­бізне­с­ме­на­ми). Після­пе­ре­го­ворів­з­пре­зи­ден­том­США,­гла­ва­Ук­раїнської­дер­жа­ви­ого­ло­сив,­ що­Ук­раїна­відмо­вить­ся­від­90­кг­зба­га­че­но­го­ура­ну,­яко­го­до­стат­ньо­для­ство­рен­ 690 Держава і право • Випуск 49 691Юридичні і політичні науки ня­ядер­ної­зброї. Вла­да­США­на­зва­ла­епо­халь­ним­рішен­ня­Ук­раїни­поз­бу­ти­ся­за­пасів­ви­со­коз­ ба­га­чу­ва­но­го­ ура­ну­ до­ про­ве­ден­ня­ на­ступ­но­го­ саміту­ з­ ядер­ної­ без­пе­ки,­ во­на­ підтвер­ди­ла­свій­намір­на­далі­підтри­му­ва­ти­Ук­раїну­в­пи­танні­при­ве­ден­ня­Чор­ но­бильсь­кої­станції­в­без­печ­ний­стан. Як­ ба­чи­мо,­ більшість­ істо­рич­них­ при­кладів­ політич­ної­ участі­ мас,­ свідчать­ про­їх­де­с­т­рук­тив­ний­та­ре­во­люційний­ха­рак­тер.­Як­пра­ви­ло,­ма­са,­ви­ма­гає­всьо­ го­і­од­ра­зу,­не­довіряє­логічним­твер­д­жен­ням,­але­віддає­пе­ре­ва­гу­про­стим­ус­та­ нов­кам­та­іде­о­ло­ге­мам­(про­що­свідчать­у­своїх­пра­цях­ви­датні­дослідни­ки­мас­та­ ма­со­вості­З.­Фрейд­та­Г.­Ле­бон).­Індивіди,­об’єдну­ю­чись­в­ма­су,­схильні­усвідо­ млю­ва­ти­свою­не­пе­ре­мож­ну­си­лу­і­май­же­ніко­ли­не­відчу­ва­ють­відповідаль­ності­ за­власні­дії.­То­му­три­ва­лий­ча­с­мас­бу­ли­су­то­макіавеллістськи­ми­–­ма­сові­за­во­ ру­шен­ня,­зо­к­ре­ма,­ре­во­люції,­що­су­про­во­д­жу­ва­лись­на­силь­ст­вом:­Ве­ли­ка­фран­ цузь­ка­ре­во­люція,­Жовт­не­вий­дер­жав­ний­пе­ре­во­рот­1917­р.­в­Російській­імперії3. Інсти­тут­ви­борів­привніс­у­ці­про­це­си­важ­ливі­ зміни:­ за­ їх­до­по­мо­гою­тра­ диційно­ аг­ре­сив­на­ ма­са­ пе­ре­тво­ри­лась­ на­ праг­ма­тич­но­го­ учас­ни­ка­ політич­них­ відно­син. Слід­ підкрес­ли­ти:­ ігно­ру­ван­ня­ політич­ною­ еліти­ си­ли­ ма­си­ при­зво­дить­ до­ про­бу­д­жен­ня­в­ос­тан­ньої­ба­жан­ня­про­де­мон­ст­ру­ва­ти­свою­си­лу,­а­не­до­оціню­ван­ ня­політич­ною­елітою­сту­пе­ню­по­чут­тя­відповідаль­ності­мас­при­зво­дить­до­ма­со­ вих­актів,­в­яких­на­пер­шо­му­місці­–­де­мон­ст­рація­ма­сою­відповідаль­ності. Політичні­еліти­цивілізо­ва­них­країн­силь­но­за­лежні­від­мас­і­то­му­рідко­ігно­ ру­ють­їхню­си­лу,­хо­ча­три­ва­ле­ігно­ру­ван­ня­відповідаль­ності­мас­при­зво­дить­до­ де­мон­ст­рації­нею­влас­ної­си­ли.­Ігно­ру­ван­ня­елітою­си­ли­ма­си­май­же­завжди­при­ зво­дить­до­заміни­вла­ди­та­еліти4.­Один­з­яс­к­ра­вих­при­кладів­цьо­му­–­По­ма­ран­ че­ва­ре­во­люція­2004­ро­ку. Національ­но­виз­воль­ний­рух­ук­раїнців­1917­1921­р.­теж­за­знав­не­вдачі­че­рез­ невміння­ та­ не­ба­жан­ня­ ук­раїнської­ еліти­ зна­хо­ди­ти­ ком­проміс­ між­ со­бою.­ За­ та­ких­умов­ма­си­теж­за­ли­ши­лись­в­сто­роні. Ра­дянсь­ка­історія­знає­два­яс­к­ра­вих­ви­пад­ки­про­яву­політич­но­го­макіавеллізму­ політич­ної­еліти:­відсто­ро­нен­ня­від­вла­ди­М.­Хру­що­ва­1964­ро­ку­та­М.­Гор­ба­чо­ва­ 1991­ро­ку.­Гор­ба­чов,­що­прав­да,­встиг­роз­по­ча­ти­про­цес­пе­ре­бу­до­ви­си­с­те­ми,­що­ доз­во­ли­ло­вивільни­ти­політич­ну­ак­тивність­ма­си.­На­по­гляд­М.­Гор­ба­чо­ва,­цей­ йо­го­крок­був­цілком­праг­ма­тич­ним­і­пе­ресліду­вав­єди­ну­ціль­–­вбе­рег­ти­від­роз­ па­ду­ ра­дянсь­ко­го­ мон­ст­ра­ –­ СРСР.­ Вес­ною­ 1989­ ро­ку­ навіть­ бу­ло­ про­ве­де­но­ перші­вільні­ви­бо­ри­до­Вер­хов­ної­Ра­ди­СРСР­та­ре­с­публік,­зо­к­ре­ма­до­Вер­хов­ної­ Ра­ди­УРСР.­Ці­політичні­події,­гласність,­відміна­с.6­ра­дянсь­кої­кон­сти­туції,­роз­ бур­ха­ли­політич­не­жит­тя­в­Ук­раїні.­Зре­ш­тою,­24­серп­ня­1991­ро­ку­Ук­раїна­ста­ла­ не­за­леж­ною.­1­груд­ня­то­го­ж­ро­ку­бу­ло­про­ве­де­но­перші­пре­зи­дентські­ви­бо­ри­та­ ре­фе­рен­дум­на­підтрим­ку­Ак­ту­про­го­ло­шен­ня­не­за­леж­ності.­Пер­шим­пре­зи­ден­ том­бу­ло­об­ра­но­Л.­Крав­чу­ка,­аб­со­лют­ною­більшістю­го­лосів­бу­ло­схва­ле­но­Акт­ на­ре­фе­рен­думі. З­за­вер­шен­ням­пре­зи­дент­ст­ва­Л.­Крав­чу­ка­но­мен­к­ла­ту­ра­ра­дянсь­ко­го­зраз­ка­в­ Ук­раїні­ от­ри­ма­ла­ чітке­ ро­зуміння,­що­ во­на­мо­же­ спокійно­ існу­ва­ти­ і­ в­ умо­вах­ не­за­леж­ності.­ З­ 1994­ ро­ку,­ пе­ре­мо­гою­ на­ пре­зи­дентсь­ких­ ви­бо­рах­ Л.­ Ку­ч­ми,­ на­стає­час­ук­раїнсько­го­бізне­су. Ук­раїнській­політичній­еліті­в­цей­час­вдається­по­бу­ду­ва­ти­си­с­те­му­праг­ма­ тич­них­відно­син,­в­чо­му­є­за­слу­га­л.­Ку­ч­ми,­який­вміло­ви­бу­ду­вав­си­с­те­му­стри­ 691Юридичні і політичні науки 692 Держава і право • Випуск 49 му­ван­­і­про­ти­ваг­між­різни­ми­політич­ни­ми­та­бізне­со­ви­ми­гру­па­ми. Період­ 1994–2004­ р.­ був­ склад­ним­ та­ ди­намічним­ в­ політичній­ історії­ Ук­раїни.­Са­ме­він­дів­мож­ливість­пред­став­ни­кам­ук­раїнсько­го­бізне­су­зро­зуміти,­ що­в­цій­країні­мож­на­пра­цю­ва­ти. От­же,­ політич­на­ історія­не­за­леж­ної­Ук­раїни­пе­ре­жи­ває­ твор­чий­період­ ста­ нов­лен­ня­нації­ та­політич­но­го­суспільства,­а­та­кож­національ­но­свідо­мої­еліти.­ Влас­не,­ли­ше­сьо­годні­Ук­раїна­по­справжнь­о­му­стає­са­мостійною­дер­жа­вою. Відо­мо,­що­Ук­раїна­до­1991­р.­відчут­но­відрізня­ла­ся­від­ба­га­ть­ох­інших­країн­ по­ст­ра­дянсь­ко­го­ про­сто­ру,­ а­ за­ кла­сифікацією­ ООН­ Ук­раїна­ на­ле­жа­ла­ до­ найбільш­ роз­ви­не­них­ країн.­ Од­нак,­ на­ по­чат­ку­ тре­ть­о­го­ ти­ся­чоліття­ Ук­раїна­ відста­ла­ від­ більшості­ дер­жав,­що­ вий­ш­ли­ ра­зом­ з­ нею­ із­ спільно­го­ми­ну­ло­го.­ Після­ при­хо­ду­ до­ вла­ди­ но­вих­ політич­них­ сил­ з­ 2005­ р.­ та­ до­б­ро­го­ став­лен­ня­ де­мо­кра­тич­ної­міжна­род­ної­спільно­ти­ма­ло­що­зміни­ло­ся­в­ста­но­вищі­Ук­раїни.­ Світо­ва­ еко­номічна­ та­ фінан­со­ва­ кри­за­ вра­зи­ли­ Ук­раїну­ відчутніше­ від­ інших­ дер­жав­роз­ви­ну­тої­та­мо­ло­дої­де­мо­кратії.­По­тре­ба­праг­ма­тич­ної­оцінки­дер­жав­ них­пер­спек­тив­ста­ла­оче­вид­но­і­щоб­ре­аль­но­оціни­ти­пер­спек­ти­ви­слід­взя­ти­до­ ува­ги­са­мий­ши­ро­кий­спектр­чин­ників­різно­го­рівня­та­ва­ги.­Дев’ят­над­цять­років­ де­мо­кра­тич­ної­ транс­фор­мації­ ук­раїнсько­го­ суспільства­ бу­ли­ ро­ка­ми­ сподівань,­ роз­ча­ру­вань­та­по­шуків­оп­ти­маль­ної­мо­делі­і­стра­тегії­ре­фор­му­ван­ня,­а­розвіюван­ ня­ ба­га­ть­ох­ ро­ман­тич­них­ ілюзій­ цьо­го­ двад­ця­тиріччя­ доз­во­ляє­ го­во­ри­ти­ про­ не­обхідність­ за­по­чат­ку­ван­ня­ но­вої­ ук­раїнської­ стра­тегії­ –­ онов­лен­ня­ кон­цепції­ роз­вит­ку­дер­жа­ви­у­ХХІ­сторіччі. Слід­ виділи­ти­ з­ цієї­ но­вої­ кон­цепції­ дві­ скла­дові­ стра­тегію­ внутрішньої­ і­ зовнішньої­політи­ки. Ши­ро­ко­мас­штаб­ний­про­цес­ук­раїнських­ре­форм­має­бу­ти­чітко­струк­ту­ро­ва­ ний. Ук­раїна­по­вин­на­ма­ти­свою­євро­пейсь­ку,­аме­ри­кансь­ку,­російську,­азійську­та­ ін.­ зовнішньо­політичні­ лінії,­ що­ відо­б­ра­жа­ли­ б­ національні­ інте­ре­си­ дер­жа­ви,­ ма­ти­стра­тегічних­парт­нерів­і­так­тич­них­со­юз­ників,­що­по­ва­жа­ли­і­поділя­ли­б­ці­ інте­ре­си.­Зовнішня­політи­ка­за­умов­гло­балізації­вже­не­є­кла­сич­ною­національ­ ною­політи­кою­ХХ­сторіччя­і­то­му­су­час­ний­ком­плекс­гло­баль­них­гу­манітар­них­ політич­них­прин­ципів­має­бу­ти­по­кла­де­но­в­ос­но­ву­ук­раїнської­політич­ної­до­к­т­ ри­ни­як­у­внутрішньо­му,­так­і­у­зовнішньо­му­вимірах5.­ Підклю­чен­ня­ до­ гло­баль­ної­ політич­ної,­ соціаль­ної,­ еко­номічної­ та­ цивілізаційної­ си­с­тем­ –­ це­ не­ тільки­ національ­ний,­ в­ ще­ і­ інтер­національ­ний­ політич­ний­вимір,­і­Ук­раїна­зацікав­ле­на­у­бло­ко­вих,­ко­аліційних,­по­кро­ко­вих­та­ інших­схе­мах­інте­г­рації.­Са­ме­так­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­та­ний­по­тенціал­су­час­них­ стра­тегічних­та­тра­диційних­істо­рич­них­зв’язків­ук­раїнсько­го­суспільства. Міцна­дер­жа­ва­і­її­ефек­тив­на­політич­на­си­с­те­ма­є­чин­ни­ка­ми­за­галь­ної­пер­ спек­ти­ви­ук­раїнсько­го­суспільства­у­ХХІ­сторіччі­–­сторіччі­гло­баль­них­вик­ликів,­ ши­ро­ких­мож­ли­во­с­тей,­ве­ли­кої­відповідаль­ності,­дії­політич­но­го­праг­ма­тиз­му. Сьо­годні­Ук­раїна­по­ста­ла­пе­ред­не­обхідністю­ре­алізації­но­вої­дер­жав­ної­еко­ номічної­і­тех­но­логічної­стра­тегії.­За­раз­у­світовій­еко­номіці­відбу­вається­інтен­ сив­на­си­с­тем­на­пе­ре­орієнтація,­обу­мов­ле­на­не­тільки­гло­баль­ни­ми­тех­но­логічни­ ми,­фінан­со­ви­ми­та­еко­логічни­ми­зміна­ми,­але­пе­ре­хо­дом­країн­світо­вих­лідерів­ на­новітні­ви­со­ко­про­дук­тивні­ви­ди­ви­роб­ництва.­За­та­ких­умов­національні­стра­ тегічні­і­еко­номічні­інте­ре­си­ук­раїнської­дер­жа­ви­ма­ють­бу­ти­не­тільки­кон­крет­ ни­ми­та­ви­пе­ре­д­жа­ю­чи­ми,­але­й­фор­му­лю­ва­ти­ся­на­базі­но­вої­век­тор­ної­ос­но­ви­ 692 Держава і право • Випуск 49 693Юридичні і політичні науки струк­тур­но­го­зро­с­тан­ня.­Са­ме­то­му­го­ло­вни­ми­на­прям­ка­ми­стра­тегічно­го­роз­вит­ ку­Ук­раїни­ста­ють:­ство­рен­ня­ос­нов­но­вої­постіндустріаль­ної­національ­ної­еко­ номічної­ і­тех­но­логічної­ма­т­риці;­ре­сурс­на­пе­ре­орієнтація­еко­номіки;­за­про­ва­д­ жен­ня­но­во­го­суспільно­го­гу­манітар­но­го­і­гло­баль­но­го­світо­гля­ду;­пе­ре­тво­рен­ня­ пост­то­талітар­но­го­ук­раїнсько­го­суспільства­на­су­час­не­суспільство­інно­вацій. Слід­підкрес­ли­ти,­що­чин­ни­ком­ба­га­ть­ох­про­блем­є­не­до­ско­на­ла­за­ко­но­дав­ча­ ба­за­ і­ кон­сти­туція­ Ук­раїни.­Ще­ не­має­ чітко­го­ роз­ме­жу­ван­ня­ влад­них­ по­вно­ва­ жень,­ а­ це­ по­ро­д­жує­ ма­со­ву­ безвідповідальність­ чи­нов­ників­ всіх­ рангів.­ Бу­ло­ декілька­спроб­пе­ре­роз­поділу­влад­них­по­вно­ва­жень­шля­хом­змінен­ня­го­ло­вно­го­ за­ко­ну­Ук­раїни­і­вне­сен­ня­по­пра­вок,­але­про­бле­ма­бу­ла­в­то­му,­що­жод­не­з­по­чи­ нань­не­бу­ло­до­ве­де­не­до­кінця.­Як­що­зга­да­ти­ос­танні­ зміни­до­кон­сти­туції,­ то­ од­ра­зу­в­пам’яті­по­ста­ють­гас­ла­об­ме­жен­ня­май­же­ав­то­ри­тар­них­пре­зи­дентсь­ких­ по­вно­ва­жень­ і­ де­цен­т­ралізація­ вла­ди.­ Ці­ гас­ла­ цілком­ відповіда­ли­ ду­ху­ євро­ пейсь­кої­ де­мо­кратії,­ але­ че­рез­ те,­що­ зміни­ за­над­то­ поспіша­ли­ про­ве­с­ти­ че­рез­ певні­ по­бо­ю­ван­ня­ що­до­ но­вої­ вла­ди,­ чи­ про­сто­ че­рез­ не­до­лугість­ і­ не­про­ фесіоналізм­творців­цих­змін­са­ме­во­ни­при­зве­ли­до­нинішньої­не­виз­на­че­ності,­а­ ко­ли­кон­сти­туційний­суд­не­мо­же­розібра­ти­ся­в­но­вих­по­вно­ва­жен­нях,­особ­ли­во,­ це­сто­сується­розділен­ня­вла­ди­по­слаб­ле­но­го­пре­зи­ден­та­В.Ющен­ка­ і­Кабіне­ту­ міністрів.­Ви­ни­кає­пи­тан­ня:­чи­є­Ук­раїна­на­сьо­годнішній­день­пар­ла­ментсь­ко­ пре­зи­дентсь­кою,­чи­пре­зи­дентсь­ко­пар­ла­ментсь­кою?­Це­пи­тан­ня­не­з’ясо­ва­но.­За­ нинішньої­мо­делі­роз­поділу­вла­ди­лег­ше­всьо­го­опо­зиції,­у­якої­не­ви­ни­кає­труд­ нощів­з­бло­ку­ван­ням­будь­яко­го­влад­но­го­рішен­ня.­Так,­пре­зи­дент­відповідає­за­ зовнішню­політи­ку­і­обо­ро­ну,­а­Кабінет­міністрів­за­внутрішню,­але­ви­ко­ну­ва­ти­ свої­зо­бов’язан­ня­во­ни­не­мог­ли,­то­му­що­ми­ну­лий­пре­зи­дент­не­був­в­змозі­про­ ве­с­ти­че­рез­пар­ла­мент­міністра­обо­ро­ни,­хо­ча­це­йо­го­кво­та. Слід­зу­пи­ни­тись­на­пи­танні­про­пар­ла­мент,­який­при­Прем’єр­міністрі­Ти­мо­ шен­ко­Ю.В.­ став­ бездіяль­ним­ і­ пе­ре­тво­рив­ся­ на­ аре­ну­ політич­них­ боїв.­ Як­що­ про­ве­с­ти­па­ра­лель­ре­аль­но­го­жит­тя,­на­при­клад,­пар­ла­мен­тарів­Швеції,­які­їздять­ на­ве­ло­си­пе­дах­і­жи­вуть­в­гур­то­жит­ках­(як­що­не­ма­ють­влас­но­го­жит­ла­в­Сток­ гольмі),­то­ук­раїнські­де­пу­та­ти­ма­ють­квар­ти­ри,­ма­ши­ни,­прид­бані­за­бю­д­жет­ний­ кошт.­Всі­ці­яви­ща­ви­ма­га­ють­змін­і­удо­с­ко­на­лен­ня­за­конів,­не­обхідність­підви­ щен­ня­ де­пу­татсь­кої­ відповідаль­ності,­ змен­шен­ню­ кількості­ де­пу­татів­ та­ закріплен­ня­кож­но­го­за­тим­регіоном,­де­їх­об­ра­ли.­По­вер­нен­ня­до­цієї­си­с­те­ми­ замість­за­кри­тих­партійних­списків­має­бу­ти­ефек­тивнішим. З­ часів­ про­го­ло­шен­ня­ не­за­леж­ності­ в­ Ук­раїні­ ве­дуть­ся­ нескінченні­ і­ не­ ре­зуль­та­тивні­дис­кусії­що­до­оп­тимізації­сто­сунків­між­цен­т­ром­та­регіона­ми,­між­ сто­ли­цею­ та­ провінцією,­ між­ містом­ та­ об­ла­с­тю.­ Од­нак­ змісто­вна­ та­ публічна­ дис­кусія­з­цієї­те­ми­в­Ук­раїні­ще­не­по­чи­на­ла­ся,­а­ли­ше­ро­би­ли­ся­ок­ремі­про­по­ зиції,­які­на­ма­га­ли­ся­ре­алізу­ва­ти­та­за­галь­но­дер­жав­но­му­рівні.­До­стат­ньо­зга­да­ти­ про­про­ект­адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ної­ре­фор­ми,­про­про­ек­ти,­які­пов’язані­з­ удо­с­ко­на­лен­ням­си­с­те­ми­уп­равління­за­ра­ху­нок­ук­руп­нен­ня­рай­онів,­про­роз­роб­ ки,­що­сто­су­ють­ся­но­во­го­еко­номічно­го­рай­о­ну­ван­ня.­На­ма­га­ли­ся­при­вер­ну­ти­до­ се­бе­ува­гу­і­ук­раїнські­міста­мільйон­ни­ки,­що­ви­ма­га­ють­особ­ли­во­го­став­лен­ня­ до­се­бе. Нині­ ува­га­ політиків­ та­ гро­мадсь­кості­ при­ку­та­ до­ праг­ма­тич­но­го­ роз­кла­ду­ політич­них­ сил­ в­ регіонах,­ до­ регіональ­них­ особ­ли­во­с­тей­ елек­то­раль­ної­ по­ведінки.­ Центр­ зга­дує­ про­ існу­ван­ня­ регіональ­них­ відмінно­с­тей,­ а­ політи­ки­ де­мон­ст­ру­ють­те­ри­торіаль­ний­патріотизм­та­апе­лю­ють­до­ло­каль­них­іден­тич­но­ 693Юридичні і політичні науки 694 Держава і право • Випуск 49 с­тей.­ Всі­ ці­ про­це­си­ підвладні­ політич­но­му­ праг­ма­тиз­му.­ Не­ мов­чать­ і­ ок­ремі­ регіони,­які­час­від­ча­су­при­му­шу­ють­звер­ну­ти­на­се­бе­ува­гу:­Кримсь­ка,­До­нець­ ка,­Харківська,­Одесь­ка­об­ласті­постійно­на­тя­ка­ють­цен­т­ру,­про­те,­що­во­ни­не­ перші,­але­й­не­ос­танні.­Все­це­свідчить,­що­для­Києва­без­пер­спек­тив­но­приміря­ ти­на­се­бе­мо­дель­політич­но­го­цен­т­ралізму. Сьо­годні­зно­ву­є­на­го­да­ще­раз­по­вер­ну­ти­ся­до­по­ста­нов­ки­змісто­вних­пи­тань­ в­сфері­праг­ма­тич­ної­внутрішньої­політи­ки,­спро­бу­ва­ти­про­аналізу­ва­ти­та­пе­ре­ гля­ну­ти­ тра­диційні­ підхо­ди­ що­до­ мож­ли­вої­ праг­ма­тич­ної­ стра­тегії­ роз­вит­ку­ регіонів. Транс­фор­маційна­ кри­за,­ що­ при­зве­ла­ до­ пе­ре­профілю­ван­ня­ і­ зміни­ спеціалізації­міст­та­ве­ли­ких­індустріаль­них­ан­к­лавів­ро­бить­без­пер­спек­тив­ною­ політи­ку­відтво­рен­ня­ста­рих­регіональ­них­про­порцій­та­тра­диційно­го­праг­ма­тич­ но­го­еко­номічно­го­рай­о­ну­ван­ня­в­Ук­раїні.­Доцільно­пе­ре­гля­ну­ти­та­відмо­ви­ти­ся­ від­ мо­раль­но­ за­старілих­ мо­де­лей­ регіональ­ної­ політи­ки­ епо­хи­ індустріалізму,­ тоб­то­ Ук­раїна­ стоїть­ на­пе­ре­додні­ ви­бо­ру­ но­во­го­ фор­ма­ту­ си­с­тем­ної­ інте­г­рації­ влас­ної­те­ри­торії,­інфра­с­т­рук­ту­ри­та­соціокуль­тур­но­го­про­сто­ру6. До­си­с­тем,­які­по­тре­бу­ють­удо­с­ко­на­лен­ня­з­ме­тою­відро­д­жен­ня­ви­роб­ництва,­ а­та­кож­сти­му­лю­ван­ня­при­токів­капіта­лу­є­по­дат­ко­ва­си­с­те­ма­Ук­раїни,­в­про­цесі­ ре­фор­му­ван­ня­якої­чинні­нор­ми­та­по­ло­жен­ня,­що­ре­гу­лю­ють­про­цес­опо­дат­ку­ ван­ня,­не­обхідно­пе­ре­ро­би­ти­у­відповідності­до­об­ра­них­пріори­тетів­та­на­прямів­ роз­вит­ку­по­дат­ко­вої­си­с­те­ми,­при­ве­с­ти­їх­до­впо­ряд­ко­ва­ної,­єди­ної,­логічно­уз­го­ д­же­ної­си­с­те­ми.­І­знов­все­зво­дить­ся­до­зміни­за­конів,­що­в­свою­чер­гу,­за­ле­жить­ ли­ше­від­політич­ної­волі­на­ших­мож­но­владців,­від­політич­но­го­праг­ма­тиз­му. По­тре­бує­ ре­форм­ і­ ви­роб­ництво.­Для­Ук­раїни­ сьо­годні­ по­стає­ не­обхідність­ за­пу­с­ку­інно­ваційно­го­про­це­су­в­національній­еко­номіці,­що­ха­рак­те­ри­зу­вав­ся­б­ кілько­ма­ виміра­ми:­ ви­со­ко­тех­но­логічністю­ про­дукції;­ струк­тур­ною­ до­с­ко­на­ лістю;­адек­ватністю­су­ча­сним­еко­номічним­ре­аліям­і­праг­ма­тич­ним­тен­денціям. А­для­цьо­го­потрібно­здійсни­ти­підго­тов­ку­пев­них­пе­ре­ду­мов,­тоб­то­ук­ла­с­ти­ но­ву­тех­но­про­мис­ло­ву­про­гра­му­суспільства7. 1.­Політо логія:­Підруч­ник­ /­За­ред.­ І.­Дзюб­ка.­–­К.,­2001.­–­С.123.­2.­Кисіль М.В. Кре­а­тивність­і­праг­ма­тизм­для­су­час­ної­освіти­//­Вісник­Дніпро­пе­т­ровсь­ко­го­універ­си­ те­ту.­Сер.­«Філо­софія,­соціологія,­політо­логія».­–­Дніпро­пе­т­ровськ:­ДНУ,­2008.­–­Вип.­ 17.­–­С.140–144.­3. Те орія­дер­жа­ви­і­пра­ва.­Навч.­посіб.­/­За­ред.­В.В.­Ко­пей­чи­ко­ва.­–­К.,­ 2002.­–­С.­36.­4. Політо логія:­Підруч­ник­/­За­ред.­О.­Бабкіної,­В.­Гор­ба­тен­ка.­–­К:­Ви­дав­ ни­чий­центр­«Ака­демія».­–­1998.­–­С.72­78.­5. Рас сел Б.­Те­орія­за­пад­ной­фи­ло­со­фии.­–­ СПб.,­ 2001.­ –­С.­ 39.­6.­Світо ва фінан­со­ва­кри­за­ та­ еко­номічна­дум­ка­ //­Еко­номічний­ ча­со­пис.­–­ХХІ.­–­2009.­­­№­3­4.­–­С.­23­24. 7.­Син цо ва О.­Ме­то­до­логічні­та­те­о­ре­тичні­ за­са­ди­фінан­со­вої­на­уки:­ре­т­ро­спек­тив­ний­аналіз­ //­Ак­ту­альні­про­бле­ми­еко­номіки.­–­ 2009.­–­№­3.­–­С.­9­16. 694 Держава і право • Випуск 49 Розділ 10. Політичні науки О.М. Чижова. Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації україни періоду здобуття незалежності
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34366
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T06:28:23Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Чижова, О.М.
2012-06-03T14:05:30Z
2012-06-03T14:05:30Z
2010
Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності / О.М. Чижова // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 688-694. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34366
Показано, що політичний прагматизм є досить суперечливим феноменом, позаяк має кілька підходів для трактування: один з них розглядає прагматизм як властивість політичної діяльності, другий – як можливість обирати розумні рішення та дії, які є оптимальними в сучасних умовах.
Показано, что политический прагматизм является противоречивым феноменом, ибо имеет несколько подходов к трактовке: один из них рассматривает прагматизм как свойство политической деятельности, а другой – как возможность принять разум­ные решения и действия, которые оптимальны в современных условиях.
In article author substantiated that political pragmatism is contradict. Because pragma­tism have different ways and comments: one – pragmatism is political work, second – prag­matism is affort to find better decisions and actions, which are better for modern situation in Ukraine.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
Article
published earlier
spellingShingle Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
Чижова, О.М.
Політичні науки
title Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
title_full Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
title_fullStr Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
title_full_unstemmed Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
title_short Основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації України періоду здобуття незалежності
title_sort основні принципи та особливості прояву прагматизму в політичній ситуації україни періоду здобуття незалежності
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34366
work_keys_str_mv AT čižovaom osnovníprincipitaosoblivostíproâvupragmatizmuvpolítičníisituacííukraíniperíoduzdobuttânezaležností

Similar Items