"Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3452 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів / Є. В. Семенов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 62-64. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859739522309292032 |
|---|---|
| author | Семенов, Є.В. |
| author_facet | Семенов, Є.В. |
| citation_txt | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів / Є. В. Семенов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 62-64. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T17:25:09Z |
| format | Article |
| fulltext |
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
Погляд
У нашому журналі вже неодноразово була порушена болюча для вітчизняної
науки проблема «відпливу мозку». Вона хвилює і науковців інших країн, зокре-
ма Росії. Розвиваючи злободенну тему, автор публікації в «Независимой газе-
те» (12 листопада 2008 р.), яку ми друкуємо в перекладі з російської, запро-
ваджує поняття «глобальної циркуляції наукових кадрів». Його аргументи і
висновки цілком прийнятні й для оцінення цього процессу в нашій країні, який,
на жаль, також має однобічний рух.
Є. СЕМЕНОВ
«ВІДПЛИВ МОЗКУ» — СЕРЕДНЬОВІЧНЕ ПОНЯТТЯ
Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів
Звичний спосіб тлумачення явища, яке
називають «відплив мозку», усталив-
ся півстоліття тому в абсолютно інших іс-
торичних обставинах, ніж сьогодні. Після
Другої світової війни «відплив мозку» роз-
глядали як разовий (кінцевий) процес пе-
реміщення наукових кадрів із зруйнованої
повоєнної Європи до заможної Америки.
За умов сучасної глобалізації, коли вже
сформувався світовий ринок праці, у тому
числі й у сфері досліджень, зрозуміло, що
«відплив мозку» — майже середньовічне
поняття. Адекватним сучасному стану світу
є, на мій погляд, поняття глобальної цирку-
ляції наукових кадрів. При цьому для дея-
ких країн на певному етапі розвитку вклю-
чення в процес циркуляції людського капі-
талу науки має однобічний характер і обер-
СЕМЕНОВ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ. Доктор філософських наук. Іноземний член НАН України. Дирек-
тор Російського науково-дослідного інституту економіки, політики і права в науково-технічній сфері
(Москва). 2009.
тається здебільшого «відпливом мозку».
Таку або майже таку ситуацію спостерігає-
мо в сучасній Росії.
СПОСІБ ВКЛЮЧЕННЯ
Для нашої країни важливо правильно
ідентифікувати те, що відбувається.
Якщо розуміти процес по-старому, тобто
як «відплив мозку», то це негативне явище,
якому потрібно протидіяти. Якщо ж ідеть-
ся про природну для ринку праці в умовах
глобалізації циркуляцію кадрів, то потріб-
но й інакше формулювати завдання, що
стоять перед країною. Слід змінювати спо-
сіб включеності держави в цей процес, тоб-
то налагоджувати притік необхідних для
власної економіки й інноваційної системи
наукових кадрів (не обов’язково вітчизня-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 63
них), взаємодіяти з діаспорою, зокрема за-
охочуючи її представників повертатися на
Батьківщину. Але неможливо змінити за-
гальний характер науки і сучасний гло-
бальний ринок праці.
З початку 90-х років неодноразово зву-
чала теза про те, що вчені перестануть ви-
їжджати і почнуть повертатися, коли в кра-
їні для них будуть створені гідні умови. На
мою думку, вчені повинні і виїжджати, і по-
вертатися, і знову виїжджати, а крім того,
повинні приїжджати й виїжджати також і
неросійські вчені. Повернуся до так званих
гідних умов. За півтора десятиліття їх мож-
на було б і розшифрувати.
На мій погляд, є щонайменше три гру-
пи умов, за яких російська наука може
виявитися адекватно залученою в природ-
ний для глобального світу процес цирку-
ляції наукових кадрів. Це, по-пер ше, ма-
теріальні умови: оплата праці, за без пе че-
ність житлом і науковим обладнанням, на
якому можна одержувати сучасні резуль-
тати.
По-друге, соціальні умови, передовсім
власне науковий соціум, а також і ширший
соціальний контекст.
По-третє, умови, які можна назвати цін-
нісними, тобто кінцеві підстави діяльнос-
ті, пов’язані з її значенням і перспективою.
Тут слід враховувати не тільки соціаль-
ний, але й історичний контекст, не лише
соціальний статус науки, але і її історич-
ні роль та місце. Адже люди не тільки жи-
вуть у суспільстві, але й творять історію.
Усе це, а не лише зарплата і житло, важ-
ливе для визначення характеру взаємодії
російської науки з російською науковою ді-
аспорою, а також із світовою науковою
спільнотою. Це важливо і для розв’язання
проблеми залучення в науку обдарованої
молоді. Зазначені й багато інших проблем
глибоко вкорінені в російські науку і сус-
пільство. Без негайних кардинальних змін
їх розв’язання неможливе.
РОСІЙСЬКИЙ «НАУКОВИЙ НЕКРОПОЛЬ»
Мій погляд на проблему людських ре-
сурсів науки викладено в низці пуб-
лікацій, насамперед у статті «Людський ка-
пітал у сфері науки» і «Людський капітал у
російській науці», які опубліковано відпо-
відно в альманасі РІЕПП «Наука. Иннова-
ции. Образование» (2007, вип. 2) і в журна-
лі «Вестник международных организаций:
Образование, наука, новая экономика»
(2007, № 4). Стисло схарактеризую лише
соціальні й ціннісні чинники в контексті
гідних умов праці для науковців.
Російський науковий соціум малопри-
вабливий і для молоді, і для діаспори, і для
іноземних фахівців через свій застарілий
феодалізм, що сформувався триста років
тому в умовах самодержавства і кріпацтва.
Цей соціум — історичний ровесник панщи-
ни і людського безправ’я. І змінюватися він
(точніше його «еліта», а також її челядь)
ніяк не хоче.
Створені на початку 90-х років держав-
ні наукові фонди спробували замінити пан-
щину на оброк, але масштаб дозволеної їм
діяльності виявився демонстраційним. На-
укові кадри в цих умовах «голосують нога-
ми». Проблеми діаспори і наукової молоді
мають спільне джерело.
І найбільш прикро, що російський науко-
вий соціум не видужує, а продовжує дегра-
дувати. Чисельність зайнятих у сфері до-
сліджень скоротилася в Росії 2006-го року,
порівняно з 1990-м роком, із 1943,4 тис. до
807,1 тис. осіб відповідно. Але це ще пів біди.
У структурі людських ресурсів відбулися
дивні зміни. Кількість дослідників увесь цей
час скорочувалася швидше, ніж частка до-
поміжного та іншого персоналу. У 2006 р.
чисельність дослідників становила 39,1%
від рівня 1990 року. При цьому чисельність
допоміжного персоналу була 47,7%, а іншо-
го — 68,1%. Така особлива цінність катего-
рії іншого персоналу, порівняно з дослідни-
ками, заслуговує на окрему увагу.
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
Необізнана людина може подумати, що
тут ідеться про нові, затребувані часом, не-
обхідні для інноваційного розвитку профе-
сії (юристи, менеджери і т. д.). Проте все
значно простіше. Згідно з прийнятим у ста-
тистиці визначенням, «інший персонал —
працівники з господарського обслуговуван-
ня, а також виконавці функцій загального
характеру, пов’язаних із діяльністю органі-
зації в цілому (працівники бухгалтерії, ка-
дрової служби, канцелярії, підрозділів ма-
теріального забезпечення, друкарі та ін.)».
Саме ця категорія виявилася значно стійкі-
шою, ніж дослідники.
Якщо вдуматися в сказане, то і стан ро-
сійського наукового соціуму, і тим більше
тенденції його «розвитку» просто катастро-
фічні. Наприклад, у США частка науковців
у загальній чисельності працівників, зайня-
тих у сфері досліджень, у 1990 році стано-
вила 80,6% (у Росії в той же рік — 51,1%).
У 2000 році в США частка дослідників
зросла до 87,2% (у Росії — знизилася до
48%). Із на веденого порівняння, на мою
думку, зрозуміло, як російська діаспора
прагне перейти з тієї науки в цю і як тала-
новита молодь вишикувалася біля входу в
російський «нау ковий некрополь».
ЦІННІСНИЙ ЧИННИК
Не менш важливу роль для визначення
майбутнього російської науки разом
із соціальними факторами відіграють і цін-
нісні. У сучасній Росії спостерігаємо стаг-
націю традиційної професійної структури
науки. Російська наука має структуру, ха-
рактерну для індустріального суспільства,
— з абсолютним переважанням технічних
наук, нерозвиненими сегментами медико-
біологічних і соціогуманітарних дисци-
плін, ослабленим інформаційним потенці-
алом. І не потрібно тут говорити про дер-
жавну спеціалізацію, інакше можна задо-
вольнятися і спеціалізацією на вивезенні
лісу-кругляку.
Показовий американський досвід транс-
формації науки зразка індустріального
суспільства в науку інформаційного сус-
пільства. Ще наприкінці 70-х — на почат-
ку 80-х років дисциплінарна структура
американської науки була схожа на сучас-
ну російську. Частка інженерних наук у
США становила ті ж дві третини, які зараз
у Росії припадають на технічні науки. Про-
те до 2000 року структура американської
науки абсолютно змінилася, а за прогно-
зом на 2012 рік вона стане зовсім непорів-
нянною з російською. Частка інженерних
наук у США значно скоротилася: тільки
протягом 2000–2002 років вона знизилася
із 40,4 до 30,3%. Навпаки, частка матема-
тики й інформатики стрімко зростає. За
аналогічний період вона зросла з 39,6 до
51,4%.
Якщо взяти ширші історичні межі, то
за півстоліття американська наука з ти-
пової науки індустріального суспільства
(у 1950 році математика й інформатика ста-
новили 2,2%, а інженерні науки — 76,9%)
перетворилася на науку інформаційного
суспільства (у 2002 році показники зазна-
чених наук відповідно — 51,4 і 30,3%). Ми
живемо в однаковому часовому просторі,
але проживаємо різні історичні епохи.
Проблема в тому, що ми не докладаємо
адекватних зусиль для зміни ситуації.
Наука, вбудована в соціуми, які співісну-
ють, але належать до різних історичних
епох, має різний ступінь привабливості для
тієї ж діаспори та молоді. Навряд чи є сенс
присвячувати себе науці зразка минулої іс-
торичної доби. Цінність такої науки для до-
слідника невисока. І жодне щедре, але не-
обґрунтоване фінансування не може зміни-
ти цієї ситуації. Росії потрібна продумана,
історично масштабна реорганізація націо-
нального науково-технологічного комплек-
су. Це і є головна умова розв’язання таких
проблем, як «відплив мозку» і залучення в
науку обдарованої молоді.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3452 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T17:25:09Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Семенов, Є.В. 2009-07-07T12:46:38Z 2009-07-07T12:46:38Z 2009 "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів / Є. В. Семенов // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 62-64. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3452 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Погляд "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів Article published earlier |
| spellingShingle | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів Семенов, Є.В. Погляд |
| title | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| title_full | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| title_fullStr | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| title_full_unstemmed | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| title_short | "Вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. Яке місце Росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| title_sort | "вiдплив мозку" - середньовiчне поняття. яке місце росії в глобальній циркуляції наукових кадрів |
| topic | Погляд |
| topic_facet | Погляд |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3452 |
| work_keys_str_mv | AT semenovêv vidplivmozkuserednʹovičneponâttââkemíscerosíívglobalʹníicirkulâcíínaukovihkadrív |