Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34564 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 152. — С. 29-36. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860242006811344896 |
|---|---|
| author | Трофимова, В.В. |
| author_facet | Трофимова, В.В. |
| citation_txt | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 152. — С. 29-36. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-07T18:30:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
29
Джерела та література
1. Ареф’єва О.В., Кузенко Т.Б. Планування економічної безпеки підприємств – К.: Вид-во Європ. Ун-ту,
2005. – 170с.
2. Ільяшенко С.Н. Оценка состаавляющих экономической безопасности предприятия // Материалы Меж-
дународной научно-практической конференции „Проблемы о беспечения экономической безопаснос-
ти”. – Донецк: РИА ДонНТУ, 2001. – 175с.
Трофимова В.В.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОЇ МОДЕЛІ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
Вступ. Особливістю функціонування моделей національного економічного розвитку європейських кра-
їн на початку XXI століття виступає їх трансформація, зумовлена насамперед інтеграційними та глобаліза-
ційними чинниками. Реалізація конвергентного сценарію розвитку національних європейських економік у
минулому сторіччі дозволила накопичити позитивний досвід коінтеграційного сумісного розвитку. Досяг-
нення певного рівня конвергенції значень кількісних та якісних макроекономічних показників країн ЄС, до-
волі ефективне функціонування наднаціональних інститутів та механізмів уніфікації розвитку призвело до
низки зрушень на мікро-, мезо- та макрорівні, що й стало передумовою формування новітньої інтегративної
моделі економічного розвитку країн Європи.
З метою забезпечення оптимального рівня самодостатності інтегративного розвитку європейських еко-
номік та високого міжнародного конкурентного статусу в умовах незаперечного лідерства США на світо-
вому ринку інвестиційних ресурсів європейські країни мають активізувати власні дії у гострій конкурентній
боротьбі за фінансові кошти. США нині є провідним реципієнтом інвестицій у світі, що дозволяє їм протя-
гом тривалого періоду фінансувати дефіцит власного бюджету за рахунок інших національних економік,
тим самим послаблюючи інвестиційний чинник їх розвитку. За експертними підрахунками, борги економі-
чних суб’єктів США щорічно зростають на 5 трлн. дол. США та нині сягають 50 трлн. дол. США [1, 4].
Між тим, країни ЄС вже сьогодні мають можливість покращити власну міжнародну інвестиційну пози-
цію в процесі релокації капіталу, яка набуває нині глобального характеру та супроводжується локальними,
регіональними та світовими кризами. В турбулентному міжнародному інвестиційному середовищі європей-
ська економіка виявляється більш стабільною у порівнянні з іншими регіонами, а тому має стати більш
привабливою для стратегічного інвестора. Новітні тенденції, що спостерігаються як у внутрішньому євро-
пейському інвестиційному процесі, так і у глобальному інвестиційному середовищі зумовлюють актуаль-
ність дослідження механізмів посилення міжнародної інвестиційної конкурентоспроможності та ролі інвес-
тиційних детермінант утвердження інтегративної моделі економічного розвитку країн ЄС.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Закономірності європейської інтеграції та механізми конве-
ргенції національних економічних моделей країн ЄС досліджують вітчизняні та іноземні вчені Д.
Лук’яненко, В. Чужиков [2], Р. Калітчак [3], П. Луцишин, С. Федонюк [4], А. Філіпенко [5], М. Камачо, Г.
Перес-Кірос, Л. Саіз [6], Х. Велш, У. Бонн [7], А. Кутан, Т. Йігіт [8], Ф. Карлуер [9], Е. Сукізіз, В. Кастро
[10].
Деякі аспекти сучасних інвестиційних процесів в межах розширеної Європи, зокрема моделі інвесту-
вання провідних європейських країн до країн, що лише приєдналися, аналізуються у роботах М. Вереси
[11], Ф. Лейна, Ж.-М. Мілези-Феретті [12], Д. Мюллера [13], А.-С. Дісдьє, Т. Майер [14], М. Рохес, Ж. Да-
міан [15], К. Валнер [16], А. Беван, С. Естрін [17], К. Калотай [18], Ж. Броуер, Р. Паап, Ж.-М. Вьен [19]. Єв-
ропейські науковці досліджують мотивацію та наслідки релокації великого європейського бізнесу до нових
країн-членів ЄС. Актуальними є дослідження щодо зміни напрямку інвестиційних потоків ключових євро-
пейських країн з країн Південної Європи та Середземномор’я до країн Центральної та Східної Європи.
Проблематику щодо вдосконалення механізмів конкуренції ЄС на міжнародному ринку інвестиційних ре-
сурсів досліджують Л. Оксельхайм та П.Гаурі [20], М. Пламмер [21], Д. Сальваторе [22].
Разом з тим, на думку автора, науковці приділяють недостатньо уваги дослідженню нових інтегратив-
них якостей національних економічних моделей розвитку європейських країн та зокрема визначенню особ-
ливої ролі інвестиційних чинників в формуванні такої моделі на сучасному етапі посилення глобалізації.
Метою даної статті є визначення ролі інвестиційних чинників у процесі формування інтегративної мо-
делі економічного розвитку європейських країн.
Результати. Аналіз даних, що акумульовані рядом міжнародних організацій системи ООН та ЄС щодо
прямих іноземних інвестицій країн ЄС дозволяє зробити висновки щодо синхронізації амплітуди коливань
інвестиційної хвилі європейського циклу з світовим (рис. 1). Після п’ятирічного спаду інвестиційної актив-
ності протягом 2000-2004 рр. на висхідному тренді 2005-2007 рр. європейські країни значною мірою активі-
зували інвестиційний чинник розвитку. Так, у 2005 р. країни ЄС отримали іноземних інвестицій з інших
країн на суму 94 млрд. євро та інвестували закордон 172 млрд. євро. У порівнянні зі світовими середніми
темпами зростання іноземних інвестицій, які за даними 2005 р. перебували на рівні 9%, темпи росту інозе-
много інвестування до країн ЄС значно перевищують середні, адже того ж року вони досягли 77%.
Трофимова В.В.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
30
Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції до розвинених країн у вартісному вираженні та як відсоток
постійного капіталу у 1995-2005 р. [23, 72]
За даними ЮНКТАД, реципієнтом 62% ПІІ до розвинутих країн виступають країни ЄС, на їх частку
припадає також 47% світового обсягу закордонних інвестицій. За період 1970-2006 рр. світовий обсяг ПІІ
зріс у 97 разів, у той час як ПІІ до країн ЄС-27 збільшилися у 103 рази. Якщо у період 1970-1980 рр. світові
та європейські темпи зростання ПІІ були синхронними, то протягом 1980-1990 рр. відбулося значне відста-
вання європейських країн за досліджуваним показником (табл. 1).
Таблиця 1. Динаміка прямих іноземних та закордонних інвестицій (млн. дол. США)
1970 1980 1990 2000 2005 2006 Регіон
І Е І Е І Е І Е І Е І Е
Світ 13,418 14,151 55,262 53,828 201,594 229,598 1,411,366 1,239,190 945,795 837,194 1,305,852 1,215,789
Країни, що
розви-
ваються
3,854 51 7,664 3,153 35,892 11,913 256,088 133,341 314,316 115,860 379,070 174,389
Перехідні
країни
- - 24 - 75 35 9,040 3,183 41,169 14,620 69,283 18,689
Розвинуті
країни
9,564 14,100 47,575 50,676 165,627 217,649 1,146,238 1,102,666 590,311 706,713 857,499 1,022,711
в т.ч.
ЄС-25
5,158 5,063 21,494 23,872 90,499 121,238 695,277 811,669 486,409 608,799 530,976 572,440
Північна
Америка
3,083 8,521 22,725 23,328 56,004 36,219 380,802 187,305 129,947 5,806 244,435 261,857
Примітка: І- обсяг іноземних інвестицій, Е – обсяг закордонних інвестицій. Складено автором за [24,
29]
У період 1990-2000 рр. спостерігалось незначне перевищення темпів зростання ПІІ до країн ЄС світово-
го рівня. Упродовж спадаючого інвестиційного тренду 2000-2005 рр. падіння світового рівня ППІ, як свід-
чать дані таблиці 1, було значно вищим за рівень спаду інвестиційної активності у ЄС.
Разом з тим, слід відзначити посилення інвестиційної складової розвитку європейської економіки на
початку 21 століття, яке завдячує, на нашу думку, насамперед двом інтеграційним подіям, а саме розши-
ренню ЄС та введенню готівкового обігу євро.
Так, третій етап розширення ЄС в період глобального спаду інвестиційної активності зумовило недо-
статню увагу до цих ринків насамперед американських інвесторів, що надало можливість поступової та
еволюційної дифузії інвестицій ключових європейських компаній у східному напрямі.
Відкриття нових ринків країн Центральної та Східної Європи для традиційних континентальних інвес-
торів одразу викликало дискусії та побоювання радикальної зміни векторів європейських інвестицій, зок-
рема щодо переключення південного вектору європейських інвестиційних потоків на східний. Проте у пра-
Північна Америка
Інші розвинені країни Європи
Іноземні ПІІ як відсоток по-
стійного капіталу
Інші розвинуті країни
Європейський Союз
мл
рд
..д
ол
. С
Ш
А
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
31
ці С. Бух, Р. Кокта, Д. Пьязоло [25] спростововано гіпотезу щодо зміни напрямку інвестиційних потоків
ключових європейських країн з країн Південної Європи до країн Центральної та Східної Європи. Разом з
тим результати компаративного аналізу інвестиційної привабливості нових європейських країн та країн Се-
редземномор’я, за даними К. Алтомонте та К. Гагліано [26] свідчать про превалювання східних пріоритетів
інвесторів та очікуване зменшення інвестицій до середземноморських неєвропейських країн.
Введення евро, незважаючи на тогочасну загрозу виникнення макроекономічних дисбалансів у євро-
пейських країнах та на світових фінансових ринках, позитивно вплинуло на міжнародну інвестиційну пози-
цію ЄС. Так, П. Петрулос [27] доводить, що запровадження євро призвело до збільшення припливу прямих
іноземних інвестицій до країн єврозони на 8%, сприяло пожвавленню інвестиційного процесу внутрі евро-
зони на 16% та на 11% збільшило європейські інвестиції до інших країн.
На нашу думку, європейськими бюрократами був обраний якнайкращий час для форсування інтегра-
ційного процесу, зміцнення спільної європейської самодостатності та закладені внутрішні та зовнішні ін-
ституційні передумови для посилення інвестиційної складової на сучасному етапі та подальшого інтеграти-
вного розвитку. Впровадження таких мегаінновацій, як розширення ЄС та введення готівкового євро, на
спадній фазі світового інвестиційного циклу дозволило ЄС звузити інвестиційну позицію США. Інвестиції
американських ТНК сягають 52% сукупного обсягу іноземних інвестицій до країн ЄС-25, більше половини
іноземних активів у країнах ЄС контролюються США (рис. 8). 23% доданої вартості, створеної європейсь-
кими філіями закордонних компаній, створено саме компаніями американського походження [27]. Разом з
тим 39% європейського вільного капіталу акумулює американська економіка (рис. 9).
Північна
Америка
52%
Інші країни
2%
Південна та
Центральна
Америка
14%
Азія
9%
Океанія
2%
Африка
1%
Європейські
країни (крім
країн ЄС)
20%
Рис. 8. Регіональна структура іноземних інвестицій
у країнах ЄС-25, 2005 р. [29]
Північна
Америка
39%
Інші країни
2%
Південна та
Центральна
Америка
17%
Азія
15%
Океанія
3%
Африка
4%
Європейські
країни (крім
країн ЄС)
20%
Рис. 9. Регіони-реціпієнти інвестицій з країн ЄС-25,
2005 р. [29]
Протягом 2000-2005 рр. спостерігалось значне зменшення американських інвестицій до країн ЄС (так, у
2005 р. частка американських інвестицій зменшилися з 58% до 18%). Частка інвестицій японських компаній
у 2004 р. зменшилась з 14% до 7%. 17% інвестицій було отримано від Швейцарії, 8% - від Канади, по 6%
від Австралії та Бразилії. Пожвавлення інвестиційної активності Швейцарії стало ознакою інтеграційного
поступу країни до ЄС, адже у 2008 р. країна приєдналася до Шенгенської зони. 19% всіх іноземних інвес-
тицій надходило до ЄС з офшорних центрів, 17% яких знаходились саме у Європі.
За період 2001-2005 рр. 28% сукупного обсягу іноземних інвестицій надійшло до Бельгії та Люксембу-
ргу, 17% - Великобританії, 9% - Франції, по 6% - Іспанії, Німеччини, Нідерландів, по 2% - Італії, Португа-
лії. Зберігається тенденція до розміщення капіталів у країнах із найбільш ліберальним режимом щодо іно-
земних інвестицій та оподаткування підприємницької діяльності (Бельгія, Люксембург).
Жорсткої конкуренції зазнають європейські компанії з боку американського капіталу щодо ринків но-
вих європейських країн. Особливістю європейських прямих іноземних інвестицій до нових країн-членів є
націленість на формування економіки знань та інформаційного суспільства в цих країнах. Саме це дозво-
лить країнам Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС, оминути пастку модернізаційного ін-
дустріального розвитку за наздоганяючим сценарієм та у подальшому досягти рівноправного включення до
європейського поділу праці.
Аналіз галузевої структури іноземного інвестування дозволяє виділити сферу послуг, зокрема фінансо-
вих, телекомунікаційних та інших бізнес-послуг, як пріоритетний напрям європейських інвестицій (рис. 6).
Європейські компанії прагнуть зайняти ще вільні та найбільш прибуткові ніші на нових європейських рин-
ках. Прогнозоване посилення співробітництва між компаніями нових та старих країн ЄС викличе збільшен-
ня попиту на бізнес-послуги з боку перших. Потужні локальні відмінності східноєвропейських країн, в
свою чергу, вимагатимуть від компаній Західної Європи збільшення витрат на вивчення попиту та просу-
вання продукції на цих ринках. Провідними інвесторами нових європейських економік стали провідні най-
більш потужні європейські економіки, а саме Німеччина, Іспанія, Австрія, Люксембург, Франція тощо (рис.
7).
Приєднання країн Центральної та Східної Європи до ЄС створить передумови для розвитку у цих краї-
нах сфери послуг, виробництва середньо- й високотехнологічної продукції, для впровадження в практику
національного економічного розвитку принципів інформаційного суспільства та економіки знань. Техноло-
гічна дифузія призведе до пожвавлення інноваційної діяльності в регіоні. Процеси міграції працездатного
населення з нових-країн членів ЄС країн з вищим рівнем оплати праці мають як позитивні, так і негативні
наслідки. З одного боку, така міграція виснажує трудові ресурси базових країн, а з іншого, формує переду-
мови для оволодіння робочою силою навичками роботи на середньо- та високотехнологічних виробництвах
та у подальшому приєднання нових країн-членів ЄС до інтегративної моделі національного економічного
Трофимова В.В.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
32
розвитку та рівноправного включення до європейського поділу праці.
Інші види дія-
льності
Виробництво
Інші послуги
Бізнес-послуги
Фінансове по-
середництво
Телекомунікації
Рис. 6. Галузева структура іноземних інвес-
тицій країн ЄС-15 до нових країн-членів ЄС
Рис. 7. Основні ЕС-15 країни-інвестори до нових кра-
їн-членів у 2004-2006 рр., %
Джерело: [30]
Жорсткий паритет зберігає інвестиційна динаміка взаємного інвестування старих та нових країн ЄС.
Так, 20% іноземних інвестицій країн ЄС-15 спрямовані до нових країн-членів угруповання, у той час як
20% іноземних інвестицій у країнах ЄС-15 належить центрально- та східно-європейським компаніям.
Транснаціональний капітал, схильний до оптимізації фінансових операцій у глобальному масштабі, як пра-
вило, ігнорує національні інтереси. Проте на теренах європейських країн спостерігається зміна інвестицій-
ної парадигми транснаціональних компаній європейського походження. Інтерес транснаціональних компа-
ній, який увійшов як складова до структури європейського інтересу прагне зміцнити підвалини самодостат-
ності європейського розвитку. Саме це, на нашу думку, є чинником зворотнього інвестування компаній, за-
снованих західно-європейськими фірмами у нових країнах-членах ЄС.
Особливу увагу європейські інвестори приділяють країнам-кандидатам на членство у ЄС, серед яких
Туреччина залишається найбільшим реципієнтом інвестицій (46,9% від загального обсягу ПІІ, що надходи-
ли до чотирьох країн-кандидатів – Туреччини, Румунії – 30,9%, Болгарії – 13,8% та Хорватії – 8,4% на по-
чатку 21 ст.). Протягом 1999-2006 рр. ПІІ з країн ЄС до Туреччини збільшилися на 223% та сягли 33 млрд.
евро [31]. Станом на початок 2006 р. ці країни отримали понад 107, 7 млрд. євро іноземних інвестицій, з
яких 71% належить країнам ЄС-25. Основний інвестиційний інтерес в цих країнах знайшли компанії Нідер-
ландів (16,2% в загальному обсязі інвестицій до цих країн), Німеччина (9,6%), Австрія (8,3%), Франція
(8%), Італія (5,7%), у той час як частка США становить лише 5% [30].
Таким чином можна визначити певні інтеграційні детермінанти сучасних інвестиційних процесів в ме-
жах розширеної Європи:
• на сучасному етапі основним завданням постає залучення максимальних обсягів іноземних інвестицій,
забезпечення оптимальної структури закордонних інвестицій та підвищення рівня їх продуктивності та
макроекономічної ефективності;
• модель корпоративної регіональної інтеграції країн ЄС передбачає транснаціоналізацію не лише вели-
кого бізнесу, а й малого та середнього;
• вирішення соціальних проблем країн «Старої Европи» частково можливе за рахунок збільшення зайня-
тості на інноваційних малих та середніх компаніях, які виходитимуть на нові ринки країн Центральної
та Східної Європи;
• спостерігатиметься поступове зменшення відносних значень показників обсягу європейських інвести-
цій до середземноморських країн та посилення уваги до чорноморського вектор розвитку в контексті
пошуку можливостей реалізації крупно масштабних інфраструктурно-інвестиційних проектів;
• значну частину залучених інвестиційних ресурсів буде законсервовано у загальноєвропейських фондах
адаптації до глобалізації;
• виникне необхідність вдосконалення механізмів захисту від зростання транснаціональної та європейсь-
кої наднаціональної корупції, яка прагне штучно створювати глокальні шоки та вимагати відповідного
відшкодування за рахунок створених фондів.
Відбувається зміна парадигми інвестиційних процесів, за якої домінуючим мотивом іноземного інвес-
тування стає зміцнення самодостатності європейських національних економік шляхом укріплення інтегра-
ційного поля. Лише на другому місці перебувають мотиви, зумовлені рівнем рентабельності, та інші тради-
ційні виробничі та маркетингові мотиви, які активно використовуються у інвестиційних стратегіях амери-
канських компаній у країнах американського континенту, хоча за аналогією з ЄС мали б розглядатись як
потенційне інтеграційне поле. Так, за даними Міжнародної торгової адміністрації США, американським
Німеччина
27%
Іспанія
13%
Австрія
10%
Люксембург
10%
Франція
8%
Великобританія
6%
Інші країни
26%
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
33
компаніям належить 60% загального обсягу іноземних інвестицій в Мексиці (що дорівнює 10,1% ВВП за
даними 2006 р.), 27% в Аргентині, 18% у Чилі, 16% у Перу [32]. Враховуючи значний та іноді надмірний
рівень присутності США в країнах Латинської Америки, на відміну від країн ЄС, інвестиційний чинник по-
глиблює дивергенцію та деформує потенційні інтеграційні та конвергентні зв’язки.
Детермінанти інвестицій країн ЄС та БРІК
У 2007 р. у двічі зросли інвестиції європейських до країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) (табл. 2,
3). 41% європейських інвестицій серед країн БРІК (або 4% загального обсягу іноземних інвестицій ЄС)
акумулює Росія, рівень рентабельності інвестицій європейських компаній у яку перевищує 20%. Інвесту-
вання в економіки пострадянських країн, у тому числі в Росію, як найбільш ємну серед них, є досить при-
вабливим для західних компаній через високу рентабельність (рис. 5). Так, наприклад, середня рентабель-
ність американських інвестицій у країнах ЄС дорівнює лише 10,5% до сплати податків [33] Проте й такий
рівень вважається оптимальним, адже рентабельність закордонних інвестицій країн ЄС становить у серед-
ньому 8,26%.
Серед європейських країн Німеччина та Франція найбільш зацікавлені у зміцненні інвестиційних пози-
цій у країнах БРІК. Німеччина у 2007р. збільшила вдвічі інвестиції до цих країн, що складало 11,8 млрд. єв-
ро [33].
Таблиця 2. Іноземні інвестиції країн ЄС-27 до країн
БРІК у 2004-2007 рр., млрд. євро [26].
Країна 2004 2005 2006 2007
Екстра-ЄС-27 142,3 234,5 275,0 419,9
До країн БРІК 28,5 29,6 27,3 43,0
Бразилія 5,7 7,4 5,4 7,1
Росія 6,0 9,6 10,7 17,1
Індія 1,6 2,5 2,5 10,9
Китай 15,2 10,1 8,7 7,8
В т.ч. Гонг
Конг
11,3 0,9 2,7 6,0
Таблиця 3. Іноземні інвестиції країн БРІК до країн
ЄС-27 у 2004-2007 рр., млрд. євро [26].
Країна 2004 2005 2006 2007
Екстра-ЄС-27 58,3 127,0 168,9 319,2
З країн БРІК 9,6 7,2 5,2 10,4
Бразилія 4,0 2,9 1,2 1.9
Росія 0,3 2,8 1,5 1,0
Індія 0,0 0,5 0,5 9,5
Китай 5,3 1,0 2,0 -1,9
В т.ч. Гонг
Конг
4,8 1,1 -0,2 -2,4
Джерело: [34]
В основі мотивації європейських ПІІ до Росії перебувають мотиви стратегічного партнерства, основни-
ми складовими якого є зміцнення ключових компонент національних економічних моделей європейського
розвитку. По-перше, ПІІ мають сприяти посиленню безпеки в її насамперед енергетичному та військовому
вимірах. По-друге, європейські ПІІ мають закласти підвалини посилення екологічності європейського роз-
витку. По-третє, ПІІ європейських країн до Росії, яка володіє величезним ресурсним, зокрема інтелектуа-
льним та людським потенціалом, мають сприяти вдосконаленню механізмів алокації ресурсів, зокрема збе-
рігаються досі мотиви використання дешевої та надлишкової робочої сили. По-четверте, в процесах транс-
націоналізації та міжнародної конкурентоспоможністі Російська Федерація починає відігравати нову роль
«четвертого елемента» додаткого до країн Тріади. Адже якщо Китай став «глобальним виробником» (те, що
не може бути вироблено в жодній країні, може бути вироблено в Китаї), то Росія стала «глобальним спожи-
вачем», інтереси якого нині глобальні виробники не можуть не враховувати.
Бразилія
Росія
Індія
Китай
Країни БРІК
Екстра-ЄС
• 2006 р.
• середне значення за період 2003-2006 рр.
Рис. 5. Рентабельність інвестицій країн ЄС-15 до країн БРІК [34].
Починаючи з 2007 р. спостерігається певна трансформація інтересів європейських інвесторів у Далеко-
Східній та Південно-Східній Азії. Традиційно основним реципієнтом європейських інвестицій виступав
Китай, проте протягом останніх п’яти років абсолютні обсяги інвестицій зменшились на 50%. У 2007 р. ін-
вестиції до Індії зросли у 4,36 рази у порівнянні з 2006 р. Рівень рентабельності ПІІ є найвищим у Малайзії,
Сінгапурі та Індонезії (15-18%), Китаї, Індії, Таїланді (11-13%). 77% ПІІ до країн Латинської Америки на-
копичила Бразилія, хоча слід відзначити зменшення інтересу європейських інвесторів до країн цього регіо-
ну (так, поряд із зменшення абсолютних показників зменшилася частка інвестиції до країн регіону з 9,7%
до 4,1%). Рівень рентабельності європейських ПІІ в країнах Латинської Америки варіює за даними 2004 р.
Трофимова В.В.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
34
від 25% у Венесуелі до 14% у Чілі, 12% У Колумбії, 9% у Бразилії тощо. В процесі міжнародної інвестицій-
ної взаємодії країни Латинської Америки становлять для країн ЄС менший інтерес ніж країни Далекого
Сходу, які отримали з Європи у 2 рази більше інвестицій (відповідно 28, 3 млн. евро та 14,3 млн. евро за да-
ними 2005 р). Така перевага країн Далекого Сходу на чолі з Китаєм сформувалась наприкінці 20 – початку
21 ст. внаслідок розвитку міжнародної конкурентоспроможності на основі операційної ефективності у ви-
робництві середньо- та високотехнологічної продукції у порівнянні з країнами Латинської Америки, які за-
ймають у міжнародному поділі праці місце постачальника продукції та матеріалів із низькою доданою вар-
тістю.
Таким чином, визначені інтереси та переваги європейських інвесторів дозволяють виявити певні глоба-
лізаційні детермінанти сучасної міжнародної інвестиційної диспозиції ЄС та запропонувати ряд заходів,
спрямованих на активізацію міжнародних інвестиційних чинників самодостатнього європейського інтегра-
тивного розвитку, а саме:
• потребує перегляду стратегія ЄС щодо напрямків та механізмів розвитку міжнародного економічного
співробітництва з Китаєм, невизначеність якої зменшує можливість використання наявного інвестицій-
ного потенціалу;
• треба звернути увагу на зростання впливу стратегічного партнерства ЄС з Росією, як основи формуван-
ня певних ключових компонент інтегративної моделі розвитку європейських країн.
• оновити концепцію міжнародного інвестиційного співробітництва з переважною більшістю країн Ла-
тинської Америки, адже значення такого співробітництва зменшується, зокрема внаслідок посилення
дивергентного впливу США та зростаючої макроекономічної нестабільності у регіоні;
• з метою інтенсифікації прямого іноземного інвестування до країн-реціпієнтів офіційної міжнародної
допомоги ЄС слід переглянути механізми використання такої допомоги;
• потрібен новий погляд на роль європейського капіталу у процесі фінансової стабілізації економіки
США, що виявляється зокрема в збільшені обсягів європейських інвестицій до галузей нової економіки
США;
• вжити заходів щодо подальшої активізації міжнародного інвестиційного співробітництва з Японією,
яке розвивається за вираженою індустріальною моделлю, та сприяти зростанню кількості науково-
технологічних альянсів європейських та японських компаній;
• значну увагу європейським установам слід приділити розвитку інструментів мегаекономічного прогно-
зування, зокрема щодо наслідків впливу на міжнародне інвестиційне співробітництво подальшої дева-
львації валютного курсу долара США.
Покращення міжнародної інвестиційної диспозиції в умовах сучасної глобальної релокації капіталу ви-
магає від ЄС вжиття ряду заходів, реалізація яких потребуватиме нової якості консолідації зусиль європей-
ських країн.
Висновки
На сучасному етапі глобального економічного розвитку, коли міграція фінансових потоків є необмеже-
ною а ні національними кордонами, а ні міжнародними інституціями, США залишався на протязі 20 ст. та
початку 21 ст. безсумнівним лідером в сфері залучення іноземного капіталу та основним рушієм світової
лібералізації, зокрема й фінансової, адже високий рівень відкритості інших економік світу є головною скла-
довою механізму забезпечення національної самодостатності американської економіки. Багатовекторна мо-
дель зовнішньоекономічної експансії США зумовлює агресивний вплив на світову економічну архітектуру.
Саме тому європейські національні економіки за сучасної диспозиції глобальних економічних акторів ма-
ють сконцентрувати зусилля на використанні наявного світового інвестиційного потенціалу з метою зміц-
нення самодостатності економік європейського інтеграційного поля.
Глобальна релокація прямих іноземних інвестицій зумовлена існуванням тенденцій переважно гшоба-
лізаційного характеру, серед яких надлишок фіктивного незабезпеченого фінансового капіталу, який немо-
жливо рефінансувати, глобальна інформаційна асиметрія, планетарні наслідки макроекономічних дисбала-
нсів певних країн. Релокація європейських інвестицій зумовлена насамперед інтегративними чинниками,
результатом якої є відносний виграш у конкуренції за ринки країн Центральної та Східної Європи. Півден-
на півкуля планети опинилася нині в інвестиційній пастці американського капіталу, який перекладатиме на
країни регіону вагу власних негараздів. В умовах розгортання економічної кризи в США країни ЄС можуть
стати привабливішими для інвестицій з країн Південної півкулі. Саме тому країнам ЄС доцільно розробити
заходи сприяння таким інвестиціям, спираючись на регіони більш компактного проживання мігрантів з від-
повідних груп країн.
Слід відзначити відмінність американських та європейських інститутів розвитку міжнародного інвес-
тиційного та торговельного співробітництва. Якщо в США провідна роль належить державним інституціям
національного рівня, то в ЄС якість та ефективність наднаціональних інститутів, які були б здатні забезпе-
чити координацію процесу реалізації стратегії глобальної інвестиційної агресії, є недостатньою. Саме тому
на сучасному етапі національні європейські уряди мають зосередитись на перетворенні критичної маси які-
сних конвергентних перетворень на комплексну інтегративну адаптацію механізмів економічного розвитку.
У такому випадку європейські урядовці зможуть розпочати реалізацію мегапроектів з глобальної адаптації
європейської економіки та сконцентруватись на стратегічних глобальних напрямках забезпечення самодо-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
35
статнього європейського розвитку. Так, інвестиційне співробітництво з Японію має стати у подальшому
джерелом оновлення технологічної платформи економічного розвитку у подальшому. Інвестиції в США
мають забезпечити накопичення позитивного досвіду щодо розвитку сфери послуг та окремих елементів
економіки знань, які зможуть бути використанами стратегами європейського інтегративного розвитку.
В контексті проваджуваних досліджень подальшого вивчення та розв’язання потребує комплекс теоре-
тико-методологічних та науково-практичних проблем, які породжує сучасний етап глобальної трансформа-
ції світової економічної матерії. Важливим є встановлення характеру зв’язку між обсягами прямих інозем-
них інвестицій та офіційною міжнародною допомогою країнам, міжнародними банківськими кредитами,
грошовими переказами іммігрантів до країни походження. Сучасний інвестиційно-інноваційний етап ста-
новлення інтегративної моделі розвитку європейських національних економік у випадку використання кон-
цепції укріплення самодостатності європейського інтегративного поля та оптимізації структури іноземних
та закордонних інвестицій має ознаменуватись значним підвищенням міжнародної конкурентоспроможнос-
ті та транснаціоналізації.
Джерела та література
1. Роговский Е.А., Васильев В.С. Опасная финансовая турбулентность // США, Канада: экономика, поли-
тика, культура. – № 6. – 2008. – С. 4
2. Спільний європейський економічний простір: гармонізація мета регіональних суперечностей: Моно-
графія. / Під заг.ред. Д.Г. Лук’яненко, В.І. Чужикова. – К.: Інститут сучасного підручника, 2007. – 544 с.
3. Калітчак Р. Регіоналізм у європейських інтеграційних процесах. – К.: Знання, 2007. – 303 с.
4. Луцишин П.В., Федонюк С.В. Європейські інтеграційні процеси: формування єдиного ринку: Моно-
графія. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. – 200 с.
5. Філіпенко А.С. Економічний розвиток: європейський контекст. – К.: Знання, 2001. – 120 с.
6. Camacho M., Perez-Quiros G., Saiz L. Do European business cycles look like one? // Journal of Economic
Dynamics and Control - Volume 32, Issue 7, July 2008. – P. 2165-2190
7. Welsch H., Bonn U. Economic convergence and life satisfaction in the European Union // Journal of Socio-
Economics, Volume 37, Issue 3, June 2008. – P. 1153-1167
8. Kutan Ali M., Yigit Taner M. European integration, productivity growth and real convergence // European
Economic Review, Volume 51, Issue 6, August 2007. – P. 1370-1395
9. Carluer F. Managing Conflict in Economic Convergence of Regions in Greater Europe // Contributions to
Conflict Management, Peace Economics and Development, Volume 3, 2007. – 302 p.
10. Soukiazis E., Castro V. How the Maastricht criteria and the Stability and Growth Pact affected real
convergence in the European Union: A panel data analysis // Journal of Policy Modelling, Volume 27, Issue 3,
April 2005. – P. 385-399
11. Weresa Marzenna Anna. Can foreign direct investment help Poland catch up with the EU? // Communist and
Post-Communist Studies. – Volume 37. – Issue 3. – September 2004. – P. 413-427.
12. Lane Philip R., Milesi-Ferretti Gian Maria. Capital flows to Central and Eastern Europe // Emerging Markets
Review. – Volume 8. – Issue 2. – 2007. – P. 106-123.
13. Mueller Dennis C., Peev Evgeni. Corporate governance and investment in Central and Eastern Europe // Jour-
nal of Comparative Economics. – Volume 35. – Issue 2. – 2007. – P. 414-437.
14. Disdier Anne-Célia, Mayer Thierry. How different is Eastern Europe? Structure and determinants of location
choices by French firms in Eastern and Western Europe // Journal of ComparativeEconomics. – Volume 32. –
Issue 2. – 2004. – P. 280-296.
15. Rojec Matija, Damijan Jože P. Relocation via foreign direct investment from old to new EU member states:
Scale and structural dimension of the process // Structural Change and Economic Dynamics. –Volume 19. – Is-
sue 1. – 2008. – P. 53-65.
16. Wallner K. Specific investments and the EU enlargement // Journal of Public Economics. – Volume 87. – Is-
sues 5-6. – 2003. – P. 867-882.
17. Bevan Alan A., Estrin S. The determinants of foreign direct investment into European transition economies //
Journal of Comparative Economics. –Volume 32. – Issue 4. – 2004. – P. 775-787.
18. Kalotay K. The European flying geese: New FDI patterns for the old continent? // Research in International
Business and Finance. – Volume 18. – Issue 1. – 2004. – P. 27-49.
19. Brouwer J., Paap R., Viaene J.-M. The trade and FDI effects of EMU enlargement // Journal of International
Money and Finance, Volume 27, Issue 2, March 2008. – P. 188-208.
20. Oxelheim L., Ghauri P. EU–China and the non-transparent race for inward FDI // Journal of Asian Economics,
Volume 19, Issue 4, August 2008. – P. 358-370
21. Plummer Michael G. ASEAN–EU economic relationship: Integration and lessons for the ASEAN economic
community // Journal of Asian Economics, Volume 17, Issue 3, June 2006. – P. 427-447.
22. Salvatore D. Relative taxation and competitiveness in the European Union: what the European Union can learn
from the United States // Journal of Policy Modeling, Volume 24, Issue 4, July 2002. – P. 401-410.
23. World Investment Report 2008. Transnational Corporations and the Infrastructure Challenge. – UNCTAD:
N.Y. and Geneva, 2008. – 411 p.
24. Development and Globalization: Facts and Figures. – UNCTAD: N.Y. and Geneva, 2008. – 119 p.
Трофимова В.В.
ІНВЕСТИЦІЙНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАТИВНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
36
25. Buch C.M., Kokta R.M., Piazolo D. Foreign direct investment in Europe: Is there redirection from the South to
the East? // Journal of Comparative Economics, Volume 31, Issue 1, March 2003. – P. 94-109.
26. Altomonte Carlo, Guagliano Claudia. Comparative study of FDI in Central and Eastern Europe and the Medi-
terranean // Economic Systems. – Volume 27. – Issue 2. – June 2003. – P. 223-246.
27. Petroulas P The effect of the euro on foreign direct investment // European Economic Review, Volume 51,
Issue 6, August 2007. – P. 1468-1491.
28. Foreign-controlled enterprises in the EU. – №30. – 2008.-Statistics in focus. - Eurostat. - Cited 10 August
2008. – Available from: <epp.eurostat.ec.europa.eu>.
29. European Union foreign direct investment yearbook 2007. . – Luxembourg: Office for the official publication
of the European Communities, 2007. –130 p.
30. EU-15 Foreign Direct Investment in the new member States. – №71. – 2008.-Statistics in focus. – Eurostat. -
Cited 15 August 2008. – Available from: <epp.eurostat.ec.europa.eu>.
31. EU Foreign Direct Investments in Croatia an Turkey. – №68. – 2008.-Statistics in focus. – Eurostat. – Cited
20 August 2008. – Available from:<epp.eurostat.ec.europa.eu>.
32. The United States contributes to Economic Prosperity in Latin America. – Cited 10 September 2008. – Avail-
able at: <www.trade.gov.>
33. Супян Н.В. Американские инвестиции в ФРГ: взаимовыгодное трансатлантическое партнерство //
США, Канада: экономика, политика, культура. – №4. – 2008. – С. 61-70.
34. EU-27 Foreign Direct Investments in Brazil, Russia, India an China increased by more than 50% in 2007. –
№64. – 2008.-Statistics in focus. – Eurostat. – Cited 20 August 2008. – Available
from:<epp.eurostat.ec.europa.eu>.
Юрков А.С.
АНАЛІЗ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЛАТИ ПРАЦІ
Постановка проблеми Праця робітників є необхідною складовою частиною процесу виробництва,
споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального
та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості за-
траченої ними праці.
Заробітна плата – один з найважливіших засобів підвищення зацікавленості працюючих у результатах
своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортимен-
ту. Це один з основних стимулів та мотиваторів праці.
Збільшення суспільної продуктивності обумовлено, насамперед, збільшенням виробництва та поліп-
шенням якості роботи.
Особливу актуальність придбало питання підвищення ефективності оплати праці на підприємстві.
Аналіз публікацій У наш час вже багато вчених та науковців досліджують проблеми, пов’язані з опла-
тою труда, її організацією та правовим забезпеченням. Серед них можна виділити таких, як Солодченко І.
[1], , Лаптій І. [2], Руденко О., Горбатов В., Михайлова В. [3], Хоскінг А. [4], , Андріанова В. [5], Семко Л.
[6] та багато інших.
Семко Л. вивчала моделі та засоби стимулювання праці, також провела порівняльний аналіз системи
оплати праці на вітчизняних підприємствах та у промислово розвинутих країнах, з котрого виділила ряд на-
правлень щодо поліпшення організації оплати праці. Лаптій І. розглядав оплату праці як правову категорію.
Хоскінг А. визначив проблеми оцінки праці. У своїй статті Солодченко І. показала які доплати здійснюють-
ся при підсумовуванні обліку робочого часу та як правильно підрахувати ці доплати. Соціально-економічну
сутність, принципи та елементи організацій заробітної плати, а також система доплат, надбавок та форм за-
робітної плати розглянута у праці Андріанової В. Визначення фонду оплати праці та його обчислення при-
ведено у роботі Руденко О. та Горбатова В.
Постановка завдання Метою даної статті являється аналіз оплати праці та підвищення ефективності
цього процесу.
Результати дослідження Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: підприємства;
працівника, податкової, фондів тощо. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати майже як найваж-
ливіше. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату
праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автома-
тично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один
спосіб уникнути таких помилок-абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов’язані із за-
робітною платою. Питання нарахування заробітної плати, а також податкового і бухгалтерського обліку оп-
лати праці займають особливе місце в роботі бухгалтерії кожного підприємства. З одного боку, це пов'язано
з відношенням до таких питань власне робітників, для яких заробітна плата служить основним джерелом
матеріальних благ. З іншого боку, - з той обставиною, що суми, що спрямовуються підприємством на опла-
ту праці, так чи інакше служать мірою, що визначає надходження податків і обов’язкових зборів у бюджет і
цільові фонди.
Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати
http://www.trade.gov
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34564 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:30:50Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Трофимова, В.В. 2012-06-03T21:05:14Z 2012-06-03T21:05:14Z 2009 Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн / В.В. Трофимова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 152. — С. 29-36. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34564 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн Article published earlier |
| spellingShingle | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн Трофимова, В.В. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| title_full | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| title_fullStr | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| title_full_unstemmed | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| title_short | Інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| title_sort | інвестиційні чинники формування інтегративної моделі економічного розвитку європейських країн |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34564 |
| work_keys_str_mv | AT trofimovavv ínvesticíiníčinnikiformuvannâíntegrativnoímodelíekonomíčnogorozvitkuêvropeisʹkihkraín |