Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!

10 жовтня 2008 року відбулася врочиста сесія Загальних зборів Національної академії наук України з нагоди 100-річчя всесвітньо відомого українського ученого-нейрофізіолога, талановитого організатора науки, видатного педагога, фундатора всесвітньо відомої школи нейрофізіологів, академіка Національної...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2008
Main Authors: Костюк, П., Шевко, А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3459
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років! / П. Костюк, А. Шевко // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 45-51. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860022687052595200
author Костюк, П.
Шевко, А.
author_facet Костюк, П.
Шевко, А.
citation_txt Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років! / П. Костюк, А. Шевко // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 45-51. — укр.
collection DSpace DC
description 10 жовтня 2008 року відбулася врочиста сесія Загальних зборів Національної академії наук України з нагоди 100-річчя всесвітньо відомого українського ученого-нейрофізіолога, талановитого організатора науки, видатного педагога, фундатора всесвітньо відомої школи нейрофізіологів, академіка Національної академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата двох Державних премій України в галузі науки, іменних премій
 ім. О.О. Богомольця НАН України, ім. І.М. Сєченова АН СРСР – Пилипа Миколайовича Сєркова. У святкуванні взяли участь відомі українські вчені, серед яких колишні студенти, аспіранти, учні П.М. Сєркова.
 Початок свого другого століття ювіляр зустрів у доброму здоров’ї, сповнений оптимізму та вдячності долі, яка вела його складною дорогою життя з далекої російської околиці до вершини наукового п’єдесталу в незалежній Україні.
first_indexed 2025-12-07T16:48:33Z
format Article
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 45 Люди науки 10 жовтня 2008 року відбулася врочиста сесія Загальних зборів Національ- ної академії наук України з нагоди 100-річчя всесвітньо відомого українського ученого-нейрофізіолога, талановитого організатора науки, видатного педа- гога, фундатора всесвітньо відомої школи нейрофізіологів, академіка Наці- ональної академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата двох Державних премій України в галузі науки, іменних премій ім. О.О. Богомольця НАН України, ім. І.М. Сєченова АН СРСР – Пилипа Ми- колайовича Сєркова. У святкуванні взяли участь відомі українські вчені, се- ред яких колишні студенти, аспіранти, учні П.М. Сєркова. Початок свого другого століття ювіляр зустрів у доброму здоров’ї, спо- внений оптимізму та вдячності долі, яка вела його складною дорогою життя з далекої російської околиці до вершини наукового п’єдесталу в незалежній Україні. СЛАВЕТНИЙ ЮВІЛЕЙ ПАТРІАРХА ВІТЧИЗНЯНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років! Відкриваючи врочисту сесію, президент Національної академії наук України академік НАН України Б.Є. Патон звер- нувся до ювіляра з вітальним словом: «Дорогий Пилипе Миколайовичу! Я осо- бисто й усі присутні в цій залі від щирого серця поздоровляємо Вас із унікальним святом людського життя, чудовим 100-літ- нім ювілеєм, дожити до якого та ще й від- святкувати далеко не кожному дано приро- дою. Творче багатоліття прикрашає люди- ну. Воно справді є великим подарунком долі. У Вашій особі наукова спільнота вша- новує талановитого вченого і організато- ра науки, мудрого вчителя, людину з ен- циклопедичними знаннями. Вітчизняна і світова наука пишаються Вашим неоці- ненним вкладом у розвиток магістраль- них напрямів фі зіології та історії біоло- гічної нау ки. Ваш життєвий шлях, дорогий Пилипе Миколайовичу, є яскравим прикладом са- мовідданого служіння науці, цілеспрямо- ваності, невичерпної енергії, багатогран- ної діяльності. Ваші наукові досягнення узагальнені майже в 300 працях, серед яких 5 монографій. Вони становлять золо- тий фонд вітчизняної та світової науки. Ми особливо цінуємо Ваш внесок у підго- товку висококваліфікованих учених, серед яких майже 80 докторів і кандидатів наук. Багато з них стали керівниками інститу- тів, кафедр, наукових лабораторій. Орга- нізаторські здібності з величезним умін- ням та життєвою мудрістю Ви проявили сповна на посаді заступника директора, а також керівника відділу Інституту фізіо- 46 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 логії ім. О.О. Богомольця НАН України. Ваша плідна науково-організаційна, ви- кладацька та громадська діяльність загаль- новизнані і високо оцінені науковцями та нашою державою. Свідчення цьому — при- своєння Вам високих звань, державних на- город і премій. Сьогодні, у святковий для всіх нас день Вашого 100-літнього ювілею, щиро вітаю Вас, дорогий Пилипе Миколайовичу. Ба- жаю Вам міцного здоров’я, добра, щастя творчості на шляху Вашого ще довгого і красивого життя». Після вітального слова на адресу ювіляра Б.Є. Патон оголосив наказ НАН України про нагородження академіка П.М. Сєркова Відзнакою НАН України за визначні науко- ві досягнення та вручив нагороду ювілярові. Борис Євгенович зачитав урочисті вітання на адресу ювіляра від Президента України В.А. Ющенка, Київського міського голови Л.М. Черновецького, Президії НАН Украї- ни, Відділення біохімії, фізіології і моле- кулярної біології НАН України, Секції хі- мічних і біологічних наук НАН України. Він також повідомив, що ім’ям академіка П.М. Сєркова названо вулицю в Києві. * * * Виступи учасників урочистої сесії За- гальних зборів НАН України П. Г. КОСТЮК, академік НАН України, директор Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України: «Пилип Миколайович Сєрков народився у великій селянській родині в селі Форпост Смо ленської губернії. Батько рано помер. Жи- ли в найважчих умовах. Школа була далеко, діставалися до неї з великими труднощами. У 1926 році Пилип Миколайович вступив на медичний факультет Смоленського ме- дінституту й успішно закінчив його в 1931 році. У цьому інституті відбулася знакова для П.М. Сєркова зустріч: у той час тут пра- цював професор Д.С. Воронцов, який віді- грав величезну роль у розвитку електрофізі- ології в нашій країні. Знайомство П.М. Сєр- кова з видатним ученим визначило науко- вий напрям для всього його життя. У 1932 році він переїхав до Казані разом зі своїм наставником. Тодішня Казань була передовим осередком досліджень у галузі фізіології і нейрофізіології. Це був справжній центр науки. Тут Пилип Мико- лайович вступає в аспірантуру з фізіоло- гії, успішно закінчує її в 1935 році. Цього ж року відбувається історична подія для всіх нас — Пилип Миколайович разом із Д.С. Воронцовим переїздить до Києва і стає асистентом кафедри фізіології Київ- ського медінституту. Тут починається його фантастично успішна наукова робота. Він блискуче захищає в 1937 році кан- дидатську, а в травні 1941 року докторську дисертації. Переживши окупацію, П.М. Сєрков пра- цює у Вінниці, де впродовж 1944–1953 рр. завідував кафедрою нормальної фізіології, був деканом, а потім і заступником дирек- тора з навчальної та наукової роботи. З Президент Національної академії наук України ака- демік НАН України Б.Є.Патон поздоровляє з ювіле- єм академіка НАН України П.М. Сєркова Фото Євгена Чорного ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 47 1953-го до вересня 1966 року вчений пра- цював на аналогічних посадах в Одеському медичному інституті ім. М.І. Пирогова. 1966 року, ставши директором Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН Украї- ни, з відома Бориса Євгеновича Патона я запросив Пилипа Миколайовича на посаду керівника відділу електрофізіології і за- ступника директора в очолюваному мною Інституті фізіології. Він успішно допома- гав мені в дуже складній організації і роз- витку наукових напрямів із фізіології. У тому, що інститут став провідним у галузі дослідження сучасних проблем світової фізіологічної науки є, звичайно, суттєвий внесок і Пилипа Миколайовича. Наша спільна науково-організаційна робота три- вала понад 40 років. У цей період П.М. Сєр- ков інтенсивно працював як науковець, ре- зультати його роботи опубліковані в бага- тьох статтях і монографіях. Досягнення Пилипа Миколайовича ви- соко оцінені науковою громадськістю і дер- жавою, про що свідчать його численні наго- роди, серед яких — два ордени Трудового Червоного Прапора, ордени «Знак поша- ни», «За заслуги» і медалі». Ю.П. ЗОЗУЛЯ, академік АМН України, віце-президент АМН України, директор Науково-дослідного інституту нейрохірургії АМН України: «Згадую 1945 рік і місто Вінницю. Закінчилася жахлива війна, і почалося відновлення зруйнованої країни. Я завер- шив із золотою медаллю навчання в серед- ній школі. Успіхи з математики і фізики природно визначили мій вибір вищого на- вчального закладу — Київського політех- нічного інституту. Проте через місяць після початку навчання в Києві я був змушений повернутися до Вінниці. Вирішив один рік провчитися у Вінницькому медінституті. Заняття вже розпочалися. Розмова з про- ректором П.М. Сєрковим була непростою і закінчилася попередженням: «Як що до кін- ця семестру будуть «хвости», — розпрощає- мося». Закінчуючи бесіду, професор Сєрков абсолютно несподівано для мене сказав: «А втім, у групі, в яку підеш, майже всі дівчата. Будеш старостою. Подивимося, як упораєш- ся». Студенти між собою говорили, що най- цікавіші лекції читає саме П.М. Сєрков. Не- забаром я в цьому переконався сам. Інтерес до медичних дисциплін виникав поступово. Упродовж студентських років у мене сфор- мувалося прагнення стати хірургом. Після державних іспитів, вручаючи мені диплом із відзнакою, Пилип Миколайович сказав: «Молодець, не підвів!». Кандидатську і докторську дисертації я захищав на вчених радах під головуванням професора П.М. Сєркова. Під час захисту докторської дисертації він не забув відзна- чити патофізіологічну спрямованість цієї роботи. Багато років потому, після якоїсь моєї доповіді, А.І. Арутюнов зауважив: «Сформувався клініцист із патофізіологіч- ним мисленням». Швидко спливає час. Більше як 40 років професор П.М. Сєрков успішно працював у Києві в Інституті фізіології ім. О.О. Бого- мольця НАН України в тандемі з видатним ученим, біофізиком і молекулярним фізіоло- гом, директором цього інституту академіком П.Г. Костюком. Мені доводилося неоднора- зово бувати на наукових засіданнях, де, як завжди, з блискучими доповідями виступав мій Учитель — академік П.М. Сєрков». В.М. МОРОЗ, член-кореспондент АМН України, ректор Вінницького Національного медичного університету ім. М.І. Пирогова: «Що за явище Пилип Миколайович Сєр- ков? Це феномен ученого, вчителя-пе да- гога, організатора науки. 48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 Є люди талановиті, є геніальні. Зазвичай геніальною людина буває в одній галузі на- уки, наприклад, у математиці, фізиці, літе- ратурі, проте вона погано орієнтується в житті, є посереднім учителем. Пилип Ми- колайович геніальний у всьому: у житті, спілкуванні з людьми, це педагог від Бога. Звідки це все? Можливо, від назви села в Смоленській губернії, звідки він родом, — Форпост. А можливо, витоки величі П.М. Сєркова починаються від батьків. Ко- лись І. Губерман говорив: «Не сильны среда и случай, главное — таинственные гены». Я вперше побачив Пилипа Миколайови- ча на захисті. Він сидів у президії, і було видно, як радіє, коли в його аспіранта ви- ходило все добре, переможно усміхався. У його виразному погляді можна було про- читати: «Знай наших!». А наші — це всі люди, з якими він співпрацював! Пилипе Миколайовичу, дорогий, живіть довго!». К.М. СИТНИК, академік НАН України, почесний директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України: «Пилип Миколайович та його учні зроби- ли величезний внесок у розвиток фізіоло- гії, свідчення цього — його численні праці. Сьогодні Пилип Миколайович зробив дуже корисну, персонально для мене, справу, а саме: я остаточно переконався, що 80 років — це добре, 90 — набагато кра- ще, а 100 років — неперевершено, пре- красно!». Н.В. ОБЩИНА, кандидат медичних наук, викладач Одеського медичного інституту ім. М.І. Пирогова: «Дорогий Пилипе Миколайовичу! Свій ви- ступ я присвячую Вам, своєму Вчителю і Людині з великої літери, 100-річчя якого ми сьогодні відзначаємо! Усім присутнім добре відомі наукові до- сягнення Пилипа Миколайовича в галузі дослідження механізмів роботи головного мозку. Тому я краще поділюся особистими враженнями про атмосферу наукового по- шуку, дружби, доброзичливості в стосунках студентів і викладачів, створену Пилипом Миколайовичем на кафедрі фізіології. Він керувався принципами, які успадкував від свого вчителя — Данила Семеновича Воро- нова і до яких привчив усіх нас: «Чітке об- ґрунтування завдання. Точність і адекват- ність методів. Ретельний і неупереджений аналіз отриманих даних. Логічність і зва- женість висновків». Моє знайомство з Пилипом Миколайо- вичем відбулося в 1953 році, коли він по- чав працювати в Одеському медичному ін- ституті, і спочатку було заочним. Ваші лек- ції, дорогий Пилипе Миколайовичу, Ваш педагогічний хист, створення на кафедрі електрофізіологічної установки для дослі- дження електричної активності головного мозку відразу прикували до себе увагу сту- дентів і викладачів. Завдяки Вам наукова думка справді «кипіла». До Вас тяглися не- байдужі до науки люди. Спілкування з Вами було великим щастям і для тих, ким Ви опікувалися, і для тих, хто потрапляв під промені Вашого життєдайного душев- ного світла. Що спонукає молодь, яка обирає майбут- нє, присвятити життя науці? Це насампе- ред науковий напрям, технічні можливості й найголовніше — особистість керівника. Завдяки Вам, Пилипе Миколайовичу, в Ін- ституті були всі ці складники. Наукові тра- диції, закладені Вами на кафедрі фізіології, збереглися і розвиваються. На жаль, не всі Ваші учні тут присутні. Але повірте, ми завжди пам’ятаємо Вас. Ми дякуємо долі за можливість працювати з Вами, відчувати Вашу турботу і душевне тепло. Усі ми щиро бажаємо Вам міцного здоров’я і довгих років життя. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 49 Спасибі за все, що Ви зробили для нас — Ваших учнів!». * * * Наприкінці врочистої зустрічі президент НАН України Б.Є.Патон надав слово юві- лярові. Він енергійно підвівся і, зорієнту- вавшись біля мікрофона (на превеликий жаль, він рік тому втратив зір), розпочав свій, як завжди, емоційний і змістовний ви- ступ, який тривав майже 25 хвилин. П.М. СЄРКОВ, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат двох Державних премій України в галузі науки, іменних премій ім. О.О. Богомольця НАН України, ім. І.М. Сєченова АН СРСР: «Хочу розпочати свій виступ із подяки пре- зидентові Національної академії наук Укра- їни Борису Євгеновичу Патону і директо- рові Інституту фізіології ім. О.О. Бого- мольця НАН України Платонові Григорови- чу Костюку за рішення відзначити моє 100-річчя зустріччю з представниками На- ціональної академії наук України та Інсти- туту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, а також із моїми учнями, з якими мені пощастило працювати й жити не тіль- ки 40 ро ків, які пропрацював в Академії наук, але й іще раніше. Ця зустріч для мене — справжнє свято. Чи можу я залишатися байдужим, не раді- ти, коли президент Національної академії наук України після вітання мене із Днем народження, із 100-річчям перераховує мої заслуги й наукові досягнення, що поклика- ні прославляти Академію. Як мені не раді- ти, якщо потім виступає Платон Григоро- вич і згадує, як ми разом, душа в душу ре- формували Інститут, змінюючи напрям те- матики, згадує цікаві дослідження, які тоді проводив я зі своїми учнями. І, нарешті, ви- ступають учні — моя гордість! Де б не були мої учні: в Україні, за кордоном (а їх багато зараз в інших країнах, і не можу сказати, що це мене тішить), коли запитую їхніх колег: Під час урочистої сесії Загальних зборів НАН України з нагоди 100-річчя академіка П.М. Сєркова Фото Євгена Чорного 50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 «Як там справи?», усі відповідають: «Це люди, які вміють працювати». Завжди... Якщо говорити про тих, хто живе і пра- цює в Україні, хто сьогодні виступав із ві- таннями. Ви самі чули, що це за люди! З-поміж моїх студентів та аспірантів, яких Ви бачили, — два ректори медичних націо- нальних університетів, один — директор науково-дослідного інституту. Усі вони ака- деміки, двоє з них — Герої України. І коли вони говорять: «Те, чого ми досягли, — це Ваша, Пилипе Миколайовичу, праця і на- ші здібності», я сповнююся радістю і гор- дістю. А зараз хочу сказати про згадувані мої наукові досягнення. Усім цим я зо бо в’я- заний Академії наук й Інституту фізіології. Я мав дуже гарні умови і для організатор- ської роботи, і для проведення наукових досліджень, і для навчання молодих пра- цівників. Кілька слів про заслуги. Отримати в Україні звання видатного електрофізіолога дуже складно. Запитаєте: «Чому? Вас же відзначили у сфері електрофізіології». До Жовтневої революції Україна посідала пер- ше місце у світі за пріоритетами в галузі електрофізіології. Щоб не бути голослів- ним, наведу такі факти: професор Київ- ського державного університету В.Ю. Ча- говець визнаний усіма як творець першої у світі фізико-хімічної теорії походження електричного струму в живій тканині. У Харківському університеті В.Я. Данилев- ський у 1897 році продемонстрував, що під час діяльності мозку людини і тварин утво- рюються електричні струми. Як йому це вдалося тоді? Він побачив це за допомогою дзеркального гальванометра і виголосив доповідь. Як з’ясувалося потім, у той же са- мий час в Англії в Лондонському товари- стві природодослідників англійський уче- ний доповів про ідентичні, виконані в уні- верситеті, дослідження на значно доскона- лішій техніці. Ще один приклад. Професор Одеського університету Б.Ф. Веріго від- крив явище катодичної депресії, яку й досі називають катодичною депресією Б.Ф. Ве- ріго. Дещо не доведено до логічного завершен- ня, але вдалося отримати дані про те, що нер вовий імпульс, який передається по нер- вовому волокну, може подолати на ньому мертву ділянку, якщо має певну критичну довжину. Минає 50 років, зарубіжний уче- ний отримує такий самий результат і ви- словлюється категорично: нервовий імпульс передається по нервовому волокну стрибко- подібно. Сьогодні теорія про стрибкоподіб- не поширення нервового імпульсу по нерво- вому волокну є основною. Хто б не взявся за ці дослідження, відзначає, що нервовий імпульс, який виник у нервовому волокні, може перестрибнути через ділянку нерва, покритого мієліновою оболонкою. Але пріо- ритет відкриття наш — України. Після революції справи пішли трохи гірше: В.Я. Данилевський помер, В.Ю. Ча- говець був уже похилого віку. Викликали з Казані знаменитого електрофізіолога Д.С. Воронцова. Він приїхав до Києва і прихопив із собою аспіранта Сєркова Пи- липа Миколайовича. Ми почали ставити досліди, але справа просувалася повільно, аж поки президент Національної академії наук, ще молодий Борис Євгенович Патон не наважився повернути Україні колишній імідж у галузі електрофізіології. Але як це зробити? Борис Євгенович ви- рішує, що треба створити Інститут фізіоло- гії з тематикою сучасного наукового напря- му. Справа в тому, що Борис Євгенович за- здалегідь побував у лабораторії Данила Се- меновича, послухав про його дослідження і був у захваті! Але створити новий інститут було складно. Тому Борис Євгенович вирі- шив перепрофілювати тематику інституту, який спеціалізувався на вивченні сполуч- ної тканини, на дослідження нервової тка- нини. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 51 Директором Інституту фізіології Борис Євгенович наважився призначити також молодого Платона Григоровича Костюка, що тільки-но став доктором наук. Платон Григорович не заперечував, але попросив, щоб йому дали помічника на період станов- лення — Пилипа Миколайовича Сєркова, який зараз працює в Одесі, а раніше був у Вінниці, де себе добре зарекомендував. Бо- рис Євгенович запросив мене на співбесіду і розказав, чого він прагне, що потрібне Ака- демії наук України. Висловив дуже мудрі поради, які я всі пам’ятаю (Б.Є. Патон із Президії: «А я — ні»). Приїжджаю і розпо- відаю все Платонові Григоровичу. Він ви- слухав мене і каже: «Гаразд, будуватимемо цей інститут». Через три роки Інститут не можна було впізнати, а головне — ми дотри- малися поради Бориса Євгеновича: «Робіть так, щоб не було великих скандалів». Завдяки блискучим науковим досліджен- ням Платона Григоровича і його молодих і талановитих учнів (мушу сказати, що я теж не стояв осторонь) Інститут фізіології здо- буває загальне світове визнання. Що далі? Якась фірма США надсилає нам гранки «Фі- зіологічного журналу» і повідомляє, що не лише бажає перекладати наш журнал англій- ською мовою, але й хоче його продавати. Ми погодилися, кілька років наш журнал вихо- див російською та українською мовами, а за кордоном — англійською. У 1969 році Пла- тон Григорович заснував новий профільний журнал «Ней рофизиология» (тоді єдиний у СРСР), який із першого випуску виходив російською і англійською мовами. Останні 15 років він є міжнародним журналом «Ней- рофизиология/Neuro physio logy». А далі що? Коли співробітників нашого Інституту, моїх учнів, запитують, звідки вони приїхали, а ті відповідають: «З Украї- ни, з Національної академії наук, із Інсти- туту фізіології ім. О.О. Богомольця», реак- ція завжди однакова: «О-о-о-о!». У тому, що Україна знову має світове на- укове визнання, а наші Інститути — дуже високий рівень, що ми повернули престиж країни, де успішно розвивається фізіологія, є заслуга двох людей: чинного президента Національної академії наук України Бори- са Євгеновича Патона і директора Інститу- ту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Платона Григоровича Костюка. Коли згадую, що мені 100 років, частину яких присвятив роботі в Інституті фізіоло- гії, то пишаюся, що в цьому успіху є й част- ка моєї праці. Хочу подякувати Національній академії наук України, її президентові Борисові Єв- геновичу Патону, директорові Інституту фі- зіології Платонові Григоровичу Костюку й усім, хто допомагав організовувати цю зу- стріч. Я вдячний усім, хто приїхав, хто ви- ступав і високо оцінив мою багаторічну нау- кову працю». Присутні в залі були в захваті від яскра- вої промови 100-літнього ювіляра і, стоя- чи, довго аплодували метрові фізіології, ака деміку Пилипові Миколайовичу Сєр- кову, від даючи належне його таланту, пра- ці й науковим здобуткам. Платон КОСТЮК, академік НАН України, Алла ШЕВКО, кандидат біологічних наук
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3459
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:48:33Z
publishDate 2008
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Костюк, П.
Шевко, А.
2009-07-07T12:56:21Z
2009-07-07T12:56:21Z
2008
Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років! / П. Костюк, А. Шевко // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 45-51. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3459
10 жовтня 2008 року відбулася врочиста сесія Загальних зборів Національної академії наук України з нагоди 100-річчя всесвітньо відомого українського ученого-нейрофізіолога, талановитого організатора науки, видатного педагога, фундатора всесвітньо відомої школи нейрофізіологів, академіка Національної академії наук України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата двох Державних премій України в галузі науки, іменних премій
 ім. О.О. Богомольця НАН України, ім. І.М. Сєченова АН СРСР – Пилипа Миколайовича Сєркова. У святкуванні взяли участь відомі українські вчені, серед яких колишні студенти, аспіранти, учні П.М. Сєркова.
 Початок свого другого століття ювіляр зустрів у доброму здоров’ї, сповнений оптимізму та вдячності долі, яка вела його складною дорогою життя з далекої російської околиці до вершини наукового п’єдесталу в незалежній Україні.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Люди науки
Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
Article
published earlier
spellingShingle Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
Костюк, П.
Шевко, А.
Люди науки
title Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
title_full Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
title_fullStr Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
title_full_unstemmed Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
title_short Славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. Академікові НАН України Пилипові Миколайовичу Сєркову – 100 років!
title_sort славетний ювiлей патрiфрха вiтчизняної фiзiологiї. академікові нан україни пилипові миколайовичу сєркову – 100 років!
topic Люди науки
topic_facet Люди науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3459
work_keys_str_mv AT kostûkp slavetniiûvileipatrifrhavitčiznânoífiziologiíakademíkovínanukraínipilipovímikolaiovičusêrkovu100rokív
AT ševkoa slavetniiûvileipatrifrhavitčiznânoífiziologiíakademíkovínanukraínipilipovímikolaiovičusêrkovu100rokív