Світові тенденції розвитку космічної галузі
Розглянуто питання комерціалізації наукових досліджень у контексті поширення економічної діяльності транснаціональних компаній. Зокрема, проаналізовано нові перспективні напрямки розвитку космічної галузі. Визначено основні тенденції світової космічної діяльності, що становлять інтерес для України....
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/346 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Світові тенденції розвитку космічної галузі / І. Дячук // Вісн. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 62-68. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859974769134272512 |
|---|---|
| author | Дячук, І. |
| author_facet | Дячук, І. |
| citation_txt | Світові тенденції розвитку космічної галузі / І. Дячук // Вісн. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 62-68. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розглянуто питання комерціалізації наукових досліджень у контексті поширення економічної діяльності транснаціональних компаній. Зокрема, проаналізовано нові перспективні напрямки розвитку космічної галузі. Визначено основні тенденції світової космічної діяльності, що становлять інтерес для України.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:23:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
3. Штрик А. Информационное общество и новая
экономика // Неделя HИTECH. — 2004. — № 40.
4. Поплавська Ж. Ефект взаємодії. Синергізм в
економіці // Вісн. НАН України. — 2001. — № 5.—
С. 27—32.
5. Чухно А. Інтелектуальний капітал: сутність фор-
ми і закономірності розвитку // Економіка Ук раї -
ни. — 2002. — № 11.— С. 48—55; № 12. — С. 61—67.
6. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал. — СПБ.:
Питер, 2001. — С. 26—35; 143—158.
Ж. Поплавська, В. Поплавський
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ
ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
Р е з ю м е
Радикальні зміни у сучасному суспільстві та моде-
лях майбутнього підприємництва зумовили ство-
рення вартості у знаннємісткій економіці. Відни-
ні знання стали основним джерелом багатства
нації, вони не тільки генерують, а й формують
нову вартість, виступаючи рушієм економічного
зро стання.
Zh. Poplavska, V. Poplavsky
INTELLECTUAL CAPITAL
OF KNOWLEDGE ECONOMY
S u m m a r y
Radical changes in the modern society and the models
of future enterprise caused value creation in knowl-
edge containing economy. From today knowledge has
become the main source of nation prosperity that not
only generates but also forms a new value turning into
a motive power of economic growth.
Необхідність трансформації підходів до організації наукових досліджень і
розвитку новітніх технологій пов’язана з глибинними соціально-економічними
перетвореннями в країнах пострадянського простору. В Україні сфера науко-
вих досліджень нового типу лише формується. Цей процес супроводжується
створенням інноваційних структур, які є комерційно привабливими для впро-
вадження технічних проектів, здатні стати реалізаторами масштабних ін-
вестиційних програм і підтримати процес поступової інтеграції наукоємних
виробництв у глобальний технологічний простір.
© ДЯЧУК Ірина Дмитрівна. Кандидат філософських наук. Професор Інституту міжнародних відносин На-
ціонального авіаційного університету (Київ). 2007.
І. ДЯЧУК
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ
Глобалізація космічних наукових дослі-
джень і технологій має об’єктивні перед-
умови. З економічного погляду вона розви-
вається за двома основними напрямами: ко-
мерційним (міжнародні підприємницькі про-
екти, міжфірмові контракти) і не ко мер ційним
(реалізація міждержавних проектів й акаде -
міч них угод). Міжнародні контакти науков-
ців, які працюють в університетах, роз ви ва-
ються вже досить тривалий період. Глобальні
ж комерційні наукові проекти тіль ки почали
здійснюватися останніми деся ти літ тя ми.
Комерціалізація наукових досліджень по-
в’язана з поширенням економічної діяль-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 63
ності транснаціональних компаній (ТНК).
Створення та функціонування нових регіо-
нальних відділень у різних країнах світу
потребує відповідного науково-технічного
супроводу — організації лабораторій, мар-
кетингових досліджень, використання міс-
цевого інтелектуального потенціалу. Крім
того, однією з пріоритетних цілей ТНК є
захист своїх ключових компетенцій з ме-
тою збереження лідерства на відповідних
ринках. Для цього вони реалізують страте-
гії поглинання та злиття високотехнологіч-
них фірм.
ТНК відкривають дослідні структури за
кордоном з метою забезпечення власних
виробничих потреб. Основною функцією
таких структур є підвищення якості товарів
компанії згідно з місцевими потребами або
розробка нових товарів і технологій з ура-
хуванням особливостей локального ринку.
Стратегічна мета ТНК — підтримка і мо-
дернізація технологічної бази за кордоном,
для чого необхідний істотний приплив
знань та інформації з центру.
Останнім часом діяльність зарубіжних
підрозділів ТНК спрямована на викори-
стання глобального науково-дослідного
потенціалу, включаючи залучення високо-
ква ліфікованих науково-технічних кадрів,
участь у фінансуванні спільних проектів.
Тому метою ТНК є подолання вузьких
місць у власних дослідженнях, пошук мож-
ливостей для підвищення технологічних
компетенцій компанії шляхом налагоджен-
ня нових контактів, реалізація проектів у
принципово новій для неї інтелектуальній
сфері. Нині спостерігається посилення
тенденції до використання глобальної до-
слідницької стратегії для розвитку техно-
логічного потенціалу. ТНК вважають, що в
майбутньому ця стратегія буде важливі-
шою, аніж просто розширення ринкових
можливостей у глобальному масштабі. Роз-
міщення за кордоном науково-дослідних
та інноваційних структур стає ключовою
ланкою у впровадженні власної технології
та використанні зарубіжних.
Таким чином, глобалізація науково-до-
слідної діяльності неминуче породжує інс-
титуціональні проблеми, а саме: потреби в
уніфікації освітніх стандартів для забезпе-
чення мобільності кадрів; упровадження
нових підходів щодо міграції високо ква-
ліфікованих спеціалістів; регулюван ня умов
конкуренції у науково-технологічній сфе рі.
Слід зауважити, що відкриття зарубіж-
них філіалів ТНК створює певні проблеми
для країни, яка їх приймає. Тривала взає-
модія з місцевими університетами, ака-
деміями та державними лабораторіями че-
рез надання грантів і проведення спільних
досліджень посилює вплив політики ТНК
на систему досліджень та освіту певної
країни. Крім того, відбувається неминуча
втрата інформації і персоналу національ-
ними дослідними центрами і лабораторія-
ми, виникає загроза придбання їх інозем-
ними структурами.
Отже, кожна країна має самостійно ви-
значати допустимий баланс інтересів, рі-
вень можливої взаємодії з науково-дослід-
ними структурами ТНК, проте загальною
тенденцією останніх десятиліть є розши-
рення масштабів і прискорення цієї спів-
праці в усіх розвинених країнах.
Розширення обсягів міжнародного спів-
робітництва в науково-технологічній сфері,
високі темпи зростання світової торгівлі
наукоємними товарами та послугами, інте-
лектуальною власністю в 90-ті роки ХХ ст.,
вихід на арену нових країн-експортерів, а
також постійне збільшення переліку країн,
які виробляють наукоємні товари, — все це
свідчить про ефективність стратегії гло-
балізації науково-технологічної сфери як
чинника економічного піднесення. Однак
високий ступінь інтернаціоналізації інно-
ваційної діяльності не заперечує, а поси-
лює значення її національних засад унаслі-
док тісного зв’язку інноваційного процесу
64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
з інституціональними умовами певної краї-
ни, можливістю доступу до її унікальних
кадрових і фінансових ресурсів.
Аналізуючи становлення космічної га-
лузі незалежної України можна стверджу-
вати, що вона нині перебуває на завер-
шальній стадії перехідного етапу свого
розвитку.
Після розпаду СРСР у нашій державі з
розрізнених ракетно-космічних організа-
цій і підприємств була створена космічна
галузь з ефективним механізмом управлін-
ня, розроблена і реалізована стратегія її
виходу з кризи, напрацьовані засади нової
державної політики у цій сфері. Виконані,
хоча і з певними зривами, три Національ-
ні космічні програми. Сформовано порт-
фель замовлень за перспективними між-
народними проектами. Їхня реалізація
може стати передумовою істотного посту-
пу вітчизняної космічної галузі.
Однак успіх тут залежить від низки зов-
нішніх і внутрішніх чинників. Зокрема, це
нові світові тенденції в освоєнні Космосу,
комерційний попит на ракетно-космічну
продукцію на міжнародному ринку, темпи
нашого економічного розвитку, рівень вій-
ськово-політичної та економічної співпраці
України з провідними державами. Застосу-
вання систем дистанційного зондування
Землі (ДЗЗ) — це один з найперспектив-
ніших напрямів, що динамічно розвиває-
ться. Ринок збуту систем ДЗЗ щороку роз-
ширюється на 20%. Експерти передбачають
бум на цьому ринку: у найближче деся-
тиліття на навколоземних орбітах перебу-
ватиме приблизно 170 апаратів ДЗЗ, при-
чому 130 з них запустять після 2009 року.
Основним напрямом у розробці косміч-
них засобів ДЗЗ буде створення і запуск
космічних апаратів (КА) з надвисокою роз-
дільною здатністю (0,25 м). Підвищення
цього показника у ДЗЗ, прогрес у створен-
ні новітньої обчислювальної техніки, засо-
бах зв’язку та Інтернеті визначать такі тен-
денції розвитку ДЗЗ як принципово нової
інформаційної технології: комерціалізація і
мілітаризація; інтеграція космічної діяль-
ності у сфері систем ДЗЗ на міжнародному
рівні в умовах одночасного загострення
конкуренції між операторами ринку; роз-
виток систем дистанційного зондування
Землі як промислової інформаційної тех-
нології з орієнтацією на потреби користу-
вачів структурованого світового ринку.
Використання цієї технології докорінно
змінить управління природними ресурса-
ми, контроль стану довкілля і його захист,
а також забезпечення національної безпеки
держави.
Нині і найближчої перспективи світовий
ринок космічної навігації визначатиметься
розвитком глобальної навігаційної системи
подвійного призначення США GPS друго-
го покоління і системи «Глонасс» росій-
ської розробки, яка перебуває на стадії мо-
дернізації. У 2008 р. буде введена в експлу-
атацію глобальна космічна навігаційна сис-
тема ЄС Galileo, що сприятиме підвищенню
конкуренції і перерозподілу прибутків на
ринку цих систем.
Основна конкурентна боротьба передба-
чається між американськими та європей-
ськими (можливо, євро-російськими) ви-
робниками космічної навігаційної апара-
тури за перерозподіл сфер впливу.
Послугами космічних систем зв’язку ко-
ристуються практично всі держави світу,
що зумовлено високим рівнем комерціалі-
зації цієї сфери і потребами військової га-
лузі. Найбільший розвиток отримали сег-
менти ринку цифрового телевізійного і
радіомовлення, голосового зв’язку і транс-
ляції даних, а також супутникового Інтер-
нету — як магістрального (для значних
провайдерів), так і широкосмугового (для
корпоративних й індивідуальних користу-
вачів).
Очікується, що після економічного спаду
і банкрутства відомих телекомунікаційних
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 65
компаній ринок супутникових систем теле-
комунікацій знову пожвавиться. Загалом,
без урахування можливих революційних
проривів у теорії та техніці забезпечення
супутникових телекомунікацій, прогнозу-
ють еволюційне зростання обсягів послуг
основних видів супутникового зв’язку.
Попит на транспортні засоби виведення
корисних навантажень формується світо-
вим комерційним ринком пускових послуг
і зусиллями урядів держав, зацікавлених у
створенні ракет-носіїв (РН), багаторазових
транспортних систем тощо для космічних
досліджень, у тому числі з метою забезпе-
чення національної безпеки і оборони. Уря-
ди здебільшого беруть на себе фінансуван-
ня розробки засобів виведення, підтримки
(створення) космодромів, формування на-
уково-технічного і технологічного заділу за
головними системами виведення.
Як передбачається, основний попит на
засоби виведення на світовому комерцій-
ному ринку формуватиметься у двох сег-
ментах: забезпечення послуг із запуску КЛ
на високі орбіти (геостаціонарну, перехідну
до геостаціонарної, середньовисоку і висо-
коеліптичну) і низькі орбіти. Вантажопотік
на геостаціонарну орбіту становитиме при-
близно 30–40 пусків на рік (переважно до-
ставка вантажів на перехідні орбіти). Що-
річно запускатимуть близько 70 апаратів
середньої маси (700–800 кг), і так протягом
наступних 10–15 років. Майже половина
запусків супутників буде комерційною.
Світовий парк транспортних засобів за-
пуску супутників і, як результат, комерцій-
ний ринок пускових послуг, почав форму-
ватися 10 років тому. Існуючий парк ракет-
носіїв США, Європейського космічного
агентства (ЄКА), Росії, Китаю, України, Ін-
дії, Японії спроможний задовольнити запи-
ти ринку. Ракетно-космічні комплекси «Ari-
a na», «Atlas», «Delta», «Протон», «Зеніт»,
«Циклон», CZ-3, H-2A і PSLV можуть що-
річно забезпечити 71 запуск КА на геоста-
ціонарну орбіту, а комплекси «Космос», «Гур-
кіт», «Дніпро», «Союз», «Pegasus», «Del ta-2»,
CZ-2 — не менше 20 пусків на рік на низьку
орбіту.
Попит на пускові послуги загалом задо-
вольняється. Проте слід очікувати відчут-
ного посилення конкурентної боротьби на
ринку за рахунок появи нових модифікацій
РН.
Наприклад, у 2000 р. з’явився модернізо-
ваний носій «Atlas-ЗА», в 2001-му були ус-
пішно запущені 3 модифікації носіїв: «Про-
тон-М», «Бриз-М», Н-2А/202, GSLV, у
2002-му — 5 модифікацій РН: «Ariana-5» з
новим киснево-водневим ступенем, япон-
ський носій Н-2А/2024, американські носії
«Atlas (401)», «Delta-4M+(4,2)», індій-
ський носій GSLV з підвищеною енергети-
кою. 2003 року проведено запуски нових
модифікацій РН «Delta-4», «Atlas-5» і ки-
тайського легкого носія КТ-1.
Основними напрямами розвитку РН слід
вважати створення носіїв з гнучкими енер-
гетичними можливостями, що дає змогу за-
безпечувати широкий спектр комплектацій
КА (за масою і габаритами) для різних ор-
біт призначення, перехід на високоенерге-
тичні, екологічно чисті компоненти палива,
збільшення кількості КА, які виводяться
одним пуском, підвищення темпів запусків,
стандартизацію інтерфейсів РН з КА. Не
слід також ігнорувати можливості револю-
ційних проривів у створенні і використанні
нових видів палива і двигунів ракет-носіїв.
У центрі світової уваги перебувають
нові плани США з дослідження і вико-
ристання Космосу, розроблювана страте-
гія NASA, а також ініціативи президента
Дж. Буша стосовно пілотованих польотів
на Місяць і Марс. Нова космічна програма
США включає завершення будівництва
міжнародної космічної станції (МКС) до
2010 року, припинення експлуатації «шат-
лів» у 2010 р., створення до 2008 р. нового
пілотованого космічного корабля, висадку
66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
американських астронавтів на Місяць уп-
родовж 2015 і 2020 років, будівництво там
бази, підготовку до польоту аст ронавтів на
Марс.
Реалізація продекларованої американ-
ської космічної програми потребує чима-
лих коштів. Бюджет NASA має щороку
зростати на 5% і до 2008 р. досягти при-
близно 18 млрд дол.
Відповідальним аерокосмічним струк-
турам США необхідно виконати значний
обсяг робіт з технічного й економічного об-
ґрунтування нової космічної програми і
до класти зусиль для забезпечення її що-
річного фінансування.
Сьогодні велику увагу приділяють нау-
ковому обґрунтуванню цільових програм
автоматичного зондування Місяця і Марса,
створенню нового важкого носія, що забез-
печує виведення на проміжну орбіту понад
100 т корисного вантажу, уточненню основ-
них тактико-технічних характеристик піло-
тованого космічного корабля для польотів
на Місяць і Марс та ін.
NASA розпочало організаційно-технічні
роботи з реалізації нових ініціатив. Для ав-
томатичного дослідження Місяця плану-
ється щороку відправляти по одному апара-
ту, включаючи посадкові модулі. Ухвалено
рішення про участь США в індійському
проекті дослідження Місяця «Чандраян-1».
Розпочато розробку нової надважкої раке-
ти-носія, а також модернізацію РН «At las»
і «Delta-4».
Для узгодження ключових питань необ-
хідні міжнародні зустрічі керів ників кос-
мічних агентств провідних космічних дер-
жав для обговорення технічних наслідків
ухвалення нової американської програми
реалізації проекту створення МКС.
Спеціально організована президентська
комісія, основним завданням якої було
визначення пріоритетних напрямів діяль-
ності аерокосмічного агентства та інших
урядових установ США, розробила низку
рекомендацій з виконання нової програ-
ми. Серед них слід зазначити такі:
• заснування на постійній основі Ради при
президентові США з космічних дослі-
джень;
• широке залучення приватного бізнесу до
реалізації програми, NASA опікується ли-
ше основними напрямами космічних до-
сліджень;
• реорганізація структури NASA, розши-
рення самостійності його центрів, їх фі-
нансування з федерального бюджету;
• створення у структурі NASA нових під-
розділів: незалежних технічної і фінансо-
вої рад, а також дослідної і технологічної
рад;
• активне залучення інших країн і міжна-
родних організацій до виконання сфор-
мульованих завдань;
• широка співпраця з Академією наук
США щодо розробки і реалізації науко-
вих досліджень Землі, Сонячної системи,
інших світів.
Головним висновком комісії стало рішен-
ня про відновлення польотів на Місяць та
організацію місії на Марс, що цілком ре-
ально здійснити у запропоновані президен-
том США терміни.
Не менш важливим аспектом у діяль-
ності американського космічного агентства
є дослідження, спрямовані на використан-
ня Космосу з військовою метою. Сила
США (і водночас ахіллесова п’ята цієї дер-
жави) полягає в абсолютній перевазі вико-
ристання космічних систем загального ко-
мандування, управління, зв’яз ку, розвідки,
спостереження і рекогносцирування.
У зв’язку з цим важливого значення на-
буває надійний захист американських су-
путників у Космосі. В найближчій і серед-
ньостроковій перспективі США мають на-
мір розгорнути наземні протисупутникові
системи (ПСС), у віддаленій перспективі —
перейти на ПСС космічного базування.
З-поміж інших стратегічних завдань аме-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 67
риканці розглядають розгортання кількох
удосконалених систем космічного спосте-
реження, зокрема радіолокаційної станції
космічного базування для відстеження нав-
колоземного об’єкта (2014 р.), а також ство-
рення маневреного КА (2015 р.), поліпше-
ний варіант якого для роботи в Космосі по-
винен з’явитися в 2024 р.
Плани США у галузі засобів навігації за-
галом відображають раніше ухвалені про-
екти, зокрема, створення системи GPS-3 (у
2012 р.). Оскільки розміщення засобів про-
тиракетної оборони у Космосі може спри-
чинити гонку у розробці і запуску протису-
путників, загрозу національним космічним
системам, США поки що не передбачають
це робити.
Космічна галузь України, не зважаючи
на порівняно високий її потенціал, з еконо-
мічних причин не може брати участь у ба-
гатьох великомасштабних проектах провід-
них держав. Проте структури менеджменту
і маркетингу галузі мають враховувати ос-
новні тенденції світового космічного роз-
витку і забезпечувати нашу участь хоча б у
деяких міжнародних проектах. У цьому
контексті серед тенденцій світової косміч-
ної діяльності, що становлять інтерес для
України, можна назвати такі:
• очікуване збільшення кількості велико-
масштабних національних і міжнародних
проектів, пов’язаних з дослідженням Мі-
сяця, Марса й інших планет (зокрема у
США, Китаї, Росії);
• проведення підготовчих робіт для ухва-
лення конгресом США нової космічної
програми;
• залучення Сполученими Штатами інших
технологічно розвинених країн до реалі-
зації своєї космічної програми;
• ширше залучення США і ЄКА, приват-
ного бізнесу для виконання національ-
них і міжнародних космічних проектів;
• розширення діяльності Європейського
космічного агентства, у тому числі за ра-
хунок наукового і науково-технічного
потенціалу інших країн;
• активізація співпраці ЄКА і Росії у ра-
кетно-космічній сфері, аж до вступу РФ
найближчої (середньострокової) пер -
спек тиви до ЄКА на правах асоційова-
ного члена;
• посилення політики Росії, спрямованої
на залучення національних космічних
структур у міжнародну комерційну кос-
мічну діяльність;
• розширення робіт і збільшення обсягів
фінансування задля створення косміч-
них систем з метою забезпечення оборо-
ни і безпеки держав;
• реструктуризація національних косміч-
них галузей, зокрема, шляхом створення
промислово-фінансових альянсів з пере-
хресним капіталом і злиття організацій
та підприємств для заснування великих
інтегрованих корпорацій.
Коротко розглянемо загальні напрями
світової космічної діяльності.
Аналіз свідчить, що сьогодні вона пере-
буває на переломному етапі і впродовж
майбутніх 10—15 років розвиватиметься за
напрямами, які вирізняються певною но-
визною. Насамперед це створення і реалі-
зація:
• найскладніших і значущих для світової
спільноти vip-проектів (освоєння Міся-
ця, Марса, інших планет Сонячної систе-
ми);
• проектів з урахуванням можливих рево-
люційних проривів у ракетно-космічній
галузі і науці, зокрема, розробка наступ-
ного покоління принципово нових сис-
тем: космічних транспортних систем
«Зем ля — навколоземна орбіта», міжор-
бітальних космічних транспортних сис-
тем, міжпланетних космічних транспор-
тних систем, робототехнічних систем
для створення і ремонту великих плат-
форм і баз-станцій, систем життєзабез-
печення із замкнутим циклом, а також
68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
для тривалої життєдіяльності людини в
умовах мікрогравітації;
• проектів, спрямованих на розв’язання
земних проблем навколишнього середо-
вища (створення космічних систем моні-
торингу довкілля, у тому числі передвіс-
ників стихійних руйнівних процесів —
тайфунів, цунамі, землетрусів, повеней
тощо);
• проектів для забезпечення безпеки дер-
жав і зміцнення їхньої обороноздатності,
розвитку економіки і науки;
• міжнародних комерційних проектів, зок-
рема у сфері послуг супутникового зв’яз-
ку, навігації, спостереження Землі із Кос-
мосу, транспортних систем;
• міжнародних і глобальних інформацій-
них систем і мереж нового покоління із
за стосуванням космічних технологій,
використання яких сприятиме розвитку
економіки, науки і техніки, а також гло-
балізації світової системи господарю-
вання.
Окрім того, незалежно від міжнародного
клімату і соціальних змін світового масшта-
бу, кожна космічна держава продовжувати-
ме роботи зі створення систем теле-, радіо-
мовлення і ретрансляції, координатно-мет-
ричного забезпечення, вивчення при родних
ресурсів, управління космічними і наземни-
ми засобами. Звичайно, ці напрями розви-
ватимуться нерівномірно. Світ і надалі не
буде убезпечений від економічних криз,
втрат, спричинених глобалізацією економі-
ки, природних катаклізмів і нових, дедалі
витонченіших військових загроз. Для про-
тидії їм знадобляться значні засоби і ресур-
си міжнародної спільноти.
Успіх реалізації зазначених напрямів чи-
малою мірою залежатиме від зусиль провід-
них космічних держав, насамперед США,
Європейського космічного агентства, Росії,
Китаю та ін., а також рівня їх кооперації з
іншими технологічно розвиненими краї-
нами.
І. Дячук
СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КОСМІЧНОЇ ГАЛУЗІ
Р е з ю м е
Розглядається питання комерціалізації наукових
до сліджень у контексті поширення економічної
ді яльності транснаціональних компаній. Зокрема,
проаналізовано нові перспективні напрями розвит-
ку космічної галузі. Визначено основні тенденції
світової космічної діяльності, що становлять інтерес
для України.
I. Dyachuk
WORLD TRENDS OF AEROSPACE INDUSTRY
DEVELOPMENT
S u m m a r y
The question of commercialization of scientific research-
es in the frame of economic activity of transnational
companies is reviewed. In particular the new prospects
and trends of aerospace industry development have been
analyzed. The main trends of world aerospace activity
that are interesting for Ukraine are identified.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-346 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:23:35Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дячук, І. 2008-04-15T15:43:03Z 2008-04-15T15:43:03Z 2007 Світові тенденції розвитку космічної галузі / І. Дячук // Вісн. НАН України. — 2007. — N 2. — С. 62-68. — укp. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/346 The question of commercialization of scientific researches in the frame of economic activity of transnational companies is reviewed. In particular the new prospects and trends of aerospace industry development have been analyzed. The main trends of world aerospace activity that are interesting for Ukraine are identified. Розглянуто питання комерціалізації наукових досліджень у контексті поширення економічної діяльності транснаціональних компаній. Зокрема, проаналізовано нові перспективні напрямки розвитку космічної галузі. Визначено основні тенденції світової космічної діяльності, що становлять інтерес для України. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №2 Статті та огляди Світові тенденції розвитку космічної галузі WORLD TRENDS OF AEROSPACE INDUSTRY DEVELOPMENT Article published earlier |
| spellingShingle | Світові тенденції розвитку космічної галузі Дячук, І. Статті та огляди |
| title | Світові тенденції розвитку космічної галузі |
| title_alt | WORLD TRENDS OF AEROSPACE INDUSTRY DEVELOPMENT |
| title_full | Світові тенденції розвитку космічної галузі |
| title_fullStr | Світові тенденції розвитку космічної галузі |
| title_full_unstemmed | Світові тенденції розвитку космічної галузі |
| title_short | Світові тенденції розвитку космічної галузі |
| title_sort | світові тенденції розвитку космічної галузі |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/346 |
| work_keys_str_mv | AT dâčukí svítovítendencíírozvitkukosmíčnoígaluzí AT dâčukí worldtrendsofaerospaceindustrydevelopment |