90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3462
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 62-65. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859930171897806848
citation_txt 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 62-65. — укр.
collection DSpace DC
first_indexed 2025-12-07T16:08:39Z
format Article
fulltext 62 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 ального моделювання предметних областей в умовах неповної і нечіткої інформації, за- пропонував і дослідив відповідні моделі да- них та алгебри, розробив низку методів узагальнення інформації на базах даних; запропонував методологію створення ін- фор маційно-аналітичних систем для під- тримки технологій проведення контент- аналітичних досліджень на повнотекстових базах даних із метою кількісного аналізу, аналітичного оброблення та узагальнення змісту текстів для виявлення тенденцій, за- кономірностей явищ і подій, відображених у текстах. За його участю створено і запро- ваджено відповідні програмні засоби (сис- тема КОНТЕНТ). П.І. Андон відомий як фахівець із питань створення великих складних розподілених систем. Під його керівництвом розроблено низку систем загальнодержавного та галу- зевого рівня (АИС ЮПИТЕР, ГАРТ, АРИ- АДНА). В останні декілька років науково- практичні зусилля вченого сконцентровані на розробленні теорії синтезу прикладних програмних систем у семантичному Ін тер- нет-середовищі та на інформаційних техно- логіях підтримки наукових досліджень. Пилип Іларіонович один з ініціаторів створення Національної програми інформа- тизації України та співпраці України з ЮНЕСКО. Він член Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді України, Міжнародної комп’ютерної асоціа- ції АСМ і комп’ютерного товариства ІЕЕЕ, входить до складу Програмних комітетів ба- гатьох міжнародних наукових конференцій з програмування. П.І. Андон – член редко- легій низки профільних наукових часопи- сів, а також засновник і головний редактор журналу «Проблеми про грамування». За значні заслуги, невтомну працю на ниві науки та підготовку кадрів Пилип Іларіонович відзначений орденом Трудо- вого Червоного Прапора, кількома меда- лями, Грамотою Верховної Ради України. Він лауреат державних премій УРСР та України, премії Ради Міністрів СРСР у галузі науки і техніки, премії НАН Украї- ни ім. В.М. Глушкова, удостоєний звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Наукова громадськість, колеги та друзі щиро вітають Пилипа Іларіоновича з юві- леєм, зичать йому міцного здоров’я, щастя, наснаги та подальших творчих звершень. 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. МЕЛЬНИКОВОЇ 24 жовтня виповнилося 90 років зна- ному українському історикові чле- ну-кореспонденту НАН України Ірині Ми- колаївні Мельниковій. І.М. Мельникова народилася 1918 р. у м. Мені на Чернігівщині. У 1940 р. з від- знакою закінчила історичний факуль - тет Київського державного університету ім. Т. Шевченка, після чого вступила до аспірантури. Війна перервала її творчі плани й заду- ми, змусила виїхати з родиною до Чикмен- та (Казахстан). Там, у Південно-Казах стан- ському вчительському інституті, у 1941– 1942 рр. Ірина Миколаївна працювала старшим викладачем історії СРСР. У ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 63 1942–1944 рр. вона продовжила навчання в аспірантурі об’єднаного Українського дер- жавного університету у м. Кзил-Орда, а в 1945 р. — у Київському державному універ- ситеті. У 1946 р. І.М. Мельникова успішно захистила кандидатську дисертацію на тему «Політика російського уряду щодо України в 1725–1740 рр.», виявивши при цьому вміння глибоко аналізувати доку- ментальний матеріал, надзвичайну працез- датність і потяг до знань. У 1947–1959 рр. Ірина Миколаївна пра- цювала старшим науковим співробітником в Інституті слов’янознавства АН СРСР у Москві, була першим ученим секретарем за всю історію цієї установи. Тоді ж у коло своїх наукових інтересів вона включила За- карпатську Україну, підготувала серію гли- боких аналітичних статей з історії остан- нього періоду революції 1848 року, на ціо- нально-визвольної боротьби українців цьо- го краю в 1919–1924 рр. тощо. Від 50-х років талановита вчена погли- блено вивчає історію Чехословаччини 20– 30-х рр. минулого століття, зокрема стано- вище і розвиток Закарпатської України в її складі. У результаті копіткої праці І.М. Мель- никова підготувала три розділи до фунда- ментальної «Історії Чехословаччини», де вперше висвітлила історію Закарпаття. Її подальші творчі розвідки з цієї теми опу- бліковано в «Ученых записках Института славяноведения», історичних журналах, а також у празькому та братиславському на- укових часописах. У 1957 р. І.М. Мельникова перейшла на роботу до Інституту історії АН УРСР, продовжуючи до 1959 р. працювати за су- місництвом в Інституті слов’янознавства АН СРСР. Відтоді й до цього часу творча та громадська діяльність Ірини Микола- ївни тісно пов’язані з Інститутом історії АН УРСР, де вона подолала шлях від старшого до головного наукового співро- бітника. У 1962 р. І.М. Мельникова захистила докторську дисертацію на тему «Класова боротьба в Чехословаччині в період тим- часової часткової стабілізації капіталізму (1924–1929 рр.)», матеріали якої стали основою фундаментальної монографії «Класова боротьба в Чехословаччині в 1924–1929 рр.». Спираючись на численні архівні джерела, у тому числі й зарубіжні, вона детально дослідила внутрішню та зо- внішню політику Чехословаччини, запро- понувала розгорнуту характеристику чис- ленних політичних партій того часу. Пи- тання, поставлені в монографії, актуальні й нині. Як принциповий та об’єктивний учений із широким науковим світоглядом, здібний організатор історичної науки, Ірина Мико- лаївна цілком закономірно впродовж 1965– 1988 рр. очолювала відділ історії зарубіж- них країн і міжнародних зв’язків УРСР, який і досі після перейменування у відділ всесвітньої історії та міжнародних відно- син є одним із провідних в Інституті історії України НАН України, очолює його один із її учнів — доктор історичних наук С.В. Від- нянський. Під керівництвом І.М. Мельникової ве- лося комплексне науково-теоретичне роз- роблення важливих напрямів вітчизняної та загальної історіографії — історії зарубіж- них країн, зв’язків і співробітництва УРСР й країн Центральної та Південно-Східної Європи, зовнішньополітичної діяльності України. Їй вдалося фактично створити в Україні школу фахівців з історії й міжна- родних відносин країн Центральної та Пів- денно-Східної Європи. Під керівництвом Ірини Миколаївни підготовано понад 30 кандидатських дисертацій. У 1973 р. її обрано членом-ко рес пон ден- том Академії наук УРСР. Ірина Миколаївна — авторитетна дослід- ниця проблем історії зарубіжних країн і міжнародних відносин України. Цій про- 64 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 блематиці присвячено близько 200 її нау- кових праць. Серед них понад 30 моногра- фій і колективних видань, де вона була ав- тором розділів, статей, нарисів, а також го- ловним і відповідальним редактором або членом редколегії. Під її керівництвом у відділі написано колективні та індивіду- альні монографії, у тому числі із залучен- ням істориків з вищих навчальних закладів Києва, Ужгорода, Чернігова тощо. Науково-організаційний талант І.М. Мель- никової спрямований на зміцнення позицій учених-істориків України на міжнародній арені. З 70-х та до початку 90-х рр. вона була заступником голови Комісії істориків СРСР і Чехословаччини. Ірина Миколаїв- на неодноразово представляла істориків України на багатьох наукових форумах, зо- крема на VІІ–Х Міжнародних з’їздах сла- вістів. Багато уваги І. М. Мельникова приділя- ла розвиткові міжнародних наукових зв’яз- ків ще з кінця 40-х рр., коли розпочалася співпраця науковців Інституту історії України та академічних установ Польщі й Чехословаччини. За її ініціативою в 70– 80-х рр. на основі двосторонніх договорів, а потім багатостороннього співробітни- цтва між Інститутом історії України та на- уковими закладами історичного профілю академій наук Болгарії, Польщі, Чехосло- ваччини, інших країн здійснювалися твор- чі контакти. З 1967 р. і до кінця 80-х рр. І.М. Мельни- кова очолювала Наукову координаційну раду АН УРСР з питань історії європей- ських соціалістичних країн, створену на базі керованого нею відділу, й плідно спів- працювала з істориками академічних нау- кових установ республіки. Вона багато років була автором, членом редколегії й відповідальною за випуск що- річного збірника «Історичні дослідження. Історія зарубіжних країн», а з 1991 р. є чле- ном редколегії збірника наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові по- шуки і знахідки». Багато енергії та знань Ірина Миколаїв- на віддавала громадській діяльності, осо- бливо в таких галузях суспільного життя, як міжнаціональні й міжнародні відносини, розвиток дружніх зв’язків і співпраці Укра- їни та зарубіжних держав. Вона була чле- ном правління товариства «Знання» Украї- ни, головою Науково-методичної ради з пропаганди історичних знань. За її ініціа- тивою в областях України проведено «Дні науки». Понад двадцять років І.М. Мель- никова працювала членом правління і за- ступником голови правління Українського товариства дружби з Чехословаччиною. 90-і роки — новий творчий етап у житті І.М. Мельникової, коли свій багатий нау- ковий потенціал вона спрямувала на до- слідження найактуальніших питань між- народних зв'язків України, народження й розбудови незалежної Української держа- ви. Зокрема, у 2001 р. до 10-річчя незалеж- ності України під науковим керівництвом Ірини Миколаївни виходить оригінальна праця — анотована історична хроніка «Ук- раї на і Європа (1990–2000 рр.)» (у двох частинах). У ній подано системно-ін фор- маційний аналіз процесу становлення і розвитку міжнародних відносин України з країнами Центральної та Південно-Східної Європи й державами-членами Європей- ського Союзу. Плідна й багатогранна наукова та гро- мадська діяльність Ірини Миколаївни одер- жали високу оцінку. Її нагороджено орде- нами Трудового Червоного Прапора, Друж- би народів, Жовтневої революції, а також Почесною грамотою і Грамотою Президії АН України, почесним знаком Всесоюзно- го товариства «Знання» «За активну робо- ту», Знаком Міністерства освіти «Відмін- ник освіти України», почесним знаком Со- юзу радянських товариств дружби «За вклад у справу дружби», почесним знаком ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 10 65 70-річчя члена-кореспондента НАН України О.В. КУРДЮМОВА 19 жовтня виповнилося 70 років відомо- му в Україні вченому-матеріалознавцю членові-кореспондентові НАН України Олек- сандрові В’ячеславовичу Курдюмову. О.В. Курдюмов народився в 1938 р. Вищу освіту здобув у Київському політехнічному інституті за спеціальністю «фізика металів». Після його закінчення в 1961 р. розпочав свою трудову діяльність в Інституті проблем мате- ріалознавства НАН України. У 1968 р. він за- хистив кандидатську, а в 1977 р. — доктор ську дисертацію. Від 1990 року Олександр В’я че- славович завідувач відділу цього ін ституту. У 2000 р. його обрано членом-ко респондентом Національної академії наук Ук раїни. О.В. Курдюмов — видатний учений-крис- талограф, фахівець у галузі фізики твердо- го тіла та матеріалознавства. Його основні наукові дослідження присвячені вивченню фазових і структурних перетворень у вуг- леці та нітриді бору. Він відкрив і дослі- див мартенситні перетворення шаруватих структур цих речовин у щільні модифіка- ції. На базі проведених експериментальних досліджень було створено послідовну фе- номенологічну теорію твердотільних пере- творень у вуглеці та нітриді бору, яка ста- ла науковим підґрунтям керованого синте- зу нанокристалічних надтвердих фаз. Значну увагу Олександр В’ячеславович приділяє розробленню та вдосконаленню ди- фракційних методів аналізу високодефек- тних нанокристалічних структур і слабопо- глинальних об’єктів, якими є всі структурні форми вуглецю й нітриду бору. Використан- ня цих методів допомогло йому вперше вия- вити такі важливі особливості тонкої струк- тури вюрцитоподібних фаз, як орієнтовані спотворення координаційних тетраедрів, а також одномірну розупорядкованість струк- тури й показати, що саме ці особливості ви- значають відносну стабільність щільних гек- сагональних фаз порівняно з кубічними. О.В. Курдюмов — один із авторів розро- блення відомого надтвердого матеріалу «гексаніт-Р», створеного на основі вюрцит- ної модифікації нітриду бору. Біля витоків створення цього матеріалу стояв І.М. Фран- цевич. Під керівництвом Олександра В’я че- славовича було створено принципово новий метод ударно-хви льо вого синтезу фаз висо- кого тиску, який дає можливість реалізува- ти будь-яку область на фазовій діаграмі ре- човини, а потім, завдяки різкому охоло- І ст. Союзу чехословацько-радянської друж- би. За внесок у співробітництво іс то ри ків України й Чехословаччини, зміцнення друж- би між українським, чеським і словацьким народами дослідницю нагороджено золо- тою медаллю ім. Я. Пуркіне Брненського університету, медаллю ім. 3. Неєдли, ме- даллю ім. Штура Словацької АН. У 2002 р. І.М. Мельниковій Указом Президента Ук- раїни присвоєно почесне звання «Заслуже- ний діяч науки і техніки України». Наукова громадськість, колеги та учні щиро вітають Ірину Миколаївну зі слав- ним ювілеєм, зичать їй міцного здоров’я, активного довголіття, щастя і творчого на- тхнення.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3462
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:08:39Z
publishDate 2008
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling 2009-07-07T12:58:36Z
2009-07-07T12:58:36Z
2008
90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової // Вісн. НАН України. — 2008. — № 10. — С. 62-65. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3462
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вітаємо
90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
Article
published earlier
spellingShingle 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
Вітаємо
title 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
title_full 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
title_fullStr 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
title_full_unstemmed 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
title_short 90-річчя члена-кореспондента НАН України І.М. Мельникової
title_sort 90-річчя члена-кореспондента нан україни і.м. мельникової
topic Вітаємо
topic_facet Вітаємо
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3462