Buchumschlag

Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва

Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок. Исследуется специфика интерпретации естественного права в работа...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2010
1. Verfasser: Прокопов, Д.Є.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schlagworte:
Теорія держави і права
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859933056554500096
author Прокопов, Д.Є.
author_facet Прокопов, Д.Є.
citation_txt Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок. Исследуется специфика интерпретации естественного права в работах Л. Цвета­ева в контексте становления юридической науки Российской империи в начале ХІХ века. Характеризуются основные элементы науки естественного права и их взаимо­связь. The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their correlation.
first_indexed 2025-12-07T16:09:13Z
format Article
fulltext Д. Є. ПРОКОПОВ. НАУКА ПРИРОДНОГО ПРАВА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ У ДОСЛІДЖЕННЯХ Л. ЦВЄТАЄВА Досліджується спе цифіка інтер пре тації при род но го пра ва у ро бо тах Л. Цвєтаєва у кон тексті ста нов лен ня юри дич ної на уки Російської імперії на по чат ку ХІХ століття. Висвітлю ють ся ос новні еле мен ти на уки при род но го пра ва та їх взаємозв’язок. Клю чові сло ва: при род не пра во, за кон, мо раль на ме тафізи ка. Ис сле ду ет ся спе ци фи ка ин тер пре та ции ес те ст вен но го пра ва в ра бо тах Л. Цве та­ е ва в кон тек с те ста нов ле ния юри ди че с кой на уки Рос сий ской им пе рии в на ча ле ХІХ ве ка. Ха рак те ри зу ют ся ос нов ные эле мен ты на уки ес те ст вен но го пра ва и их вза и мо­ связь. Клю че вые сло ва: ес те ст вен ное пра во, за кон, мо раль ная ме та фи зи ка. The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their correlation. Key words: natural right, law, moral metaphysics. Про­бле­ма­ос­мис­лен­ня­по­нят­тя­при­род­но­го­пра­ва,­йо­го­виз­на­чен­ня­та­на­уко­вої­ інтер­пре­тації­ у­ період­ роз­вит­ку­ юри­дич­ної­ дум­ки­ Російської­ імперії­ по­чат­ку­ ХІХ­століття­ста­но­вить­важ­ли­вий­пред­мет­досліджен­ня­не­ли­ше­історії­політич­ них­і­пра­во­вих­вчень,­але­й­на­уки­те­орії­дер­жа­ви­і­пра­ва.­Дійсно,­са­ме­на­прикінці­ XVIII­ і­ на­ по­чат­ку­ ХІХ­ століття­ відбу­ва­лось­ ак­тив­не­ фор­му­ван­ня­ юри­дич­ної­ на­уки­Російської­ імперії,­яка­не­тільки­зба­га­чу­ва­лась­ос­нов­ни­ми­іде­я­ми­та­кон­ цепціями­ то­го­час­ної­ євро­пейсь­кої­ пра­во­вої­ те­орії,­ але­ й­ на­бу­ва­ла­ ціка­вих­ й­ оригіна­ль­них­вла­с­ти­во­с­тей,­які­у­по­даль­шо­му­ста­ли­ос­но­вою­для­по­стан­ня­са­мо­ бут­ньої­ тра­диції­ у­ вив­ченні­ пра­ва,­що­ яс­к­ра­во­ про­яви­лась­ у­ се­ре­дині­ХІХ­ і­ на­ по­чат­ку­ХХ­століття.­Од­ним­з­най­важ­ливіших­пи­тань,­які­ста­ли­пред­ме­том­на­уко­ вих­дис­кусій­та­спеціаль­них­юри­дич­них­досліджень­да­но­го­періоду­бу­ла­про­бле­ ма­по­хо­д­жен­ня­пра­ва­та­йо­го­ зв’яз­ку­зі­ сфе­рою­мо­раль­но­го­жит­тя­лю­ди­ни,­яка­ ос­мис­лю­ва­лась­ у­ кон­тексті­ сфор­мо­ва­ної­ у­Європі­ те­орії­ при­род­но­го­ пра­ва,­що­ на­бу­ла­на­уко­вої­фор­ми­у­ро­бо­тах­Г.­Гроція. Ак­ту­альність­ досліджен­ня­ при­род­но­го­ пра­ва­ у­ пра­цях­ вітчиз­ня­них­юристів­ по­чат­ку­ХІХ­століття­зу­мов­люється­декілько­ма­при­чи­на­ми.­По­пер­ше,­це­відкри­ ває­ мож­ливість­ ви­яв­лен­ня­ тих­ те­о­ре­тич­них­ впливів,­ які­ ма­ла­ то­го­час­на­ євро­ пейсь­ка­ пра­во­ва­ дум­ка­ на­ фор­му­ван­ня­ і­ роз­ви­ток­ юри­дич­ної­ на­уки­ Російської­ імперії,­що­ своєю­чер­гою­доз­во­ляє­ кра­ще­ зро­зуміти,­ які­ са­ме­ ідеї­ та­ кон­цепції­ євро­пейсь­ких­юристів­відігра­ва­ли­вирішаль­ну­роль­на­да­но­му­етапі.­При­цьо­му­ слід­особ­ли­во­на­го­ло­си­ти,­що­на­вітчиз­ня­но­му­ґрунті­ми­сти­каємо­ся­не­з­про­стою­ ме­ханічною­і­спро­ще­ною­ре­цепцією­тих­чи­інших­євро­пейсь­ких­те­орій,­але­й­з­їх­ змісто­вним­пе­ре­ос­мис­лен­ням,­на­ма­ган­ням­син­те­зу­ва­ти­різні­ме­то­до­логічні­підхо­ Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ©­ПРО КО ПОВ Де нис Євге но вич­ –­ док­тор­філо­софсь­ких­ на­ук,­ про­фе­сор­ ка­фе­д­ри­ історії­філо­софії­Київсько­го­національ­но­го­універ­си­те­ту­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка ди­ у­ розв’язанні­ та­ких­ те­о­ре­тич­них­ про­блем­ як:­ по­хо­д­жен­ня­ пра­ва,­ вив­чен­ня­ спе­цифіки­ пра­во­вих­ норм,­ аналіз­ співвідно­шен­ня­ пра­ва­ та­ мо­ралі,­ з’ясу­ван­ня­ впли­ву­ істо­рич­них­ і­ соціаль­них­ фак­торів­ на­ роз­ви­ток­ пра­во­вої­ си­с­те­ми­ то­що.­ По­дру­ге,­ істо­ри­ко­пра­во­вий­ аналіз­ при­род­но­го­ пра­ва­ і­ йо­го­ еле­ментів­ є­ невід’ємною­ча­с­ти­ною­більш­за­галь­но­го­ком­плек­су­досліджень­вітчиз­ня­ної­юри­ дич­ної­на­уки­ХІХ­століття,­ад­же­на­той­час­в­ме­жах­вив­чен­ня­при­род­но­го­пра­ва­ роз­ви­ва­лись­цілі­га­лузі­пра­ва­як­то:­цивільне­пра­во,­сімей­не­пра­во,­криміна­ль­не­ пра­во­ то­що.­ По­третє,­ звер­нен­ня­ до­ пра­во­вих­ по­глядів­ Льва­ Олексійо­ви­ча­ Цвєтаєва­(1777­–­1835­рр.),­про­фе­со­ра­Мос­ковсь­ко­го­універ­си­те­ту­(з­1805­р.­–­ек­с­ т­ра­ор­ди­нар­ний­про­фе­сор­по­ка­федрі­те­орії­за­конів,­а­з­1811­р.­–­ор­ди­нар­ний­про­ фе­сор­по­ка­федрі­прав­най­ш­ля­хетніших­давніх­та­но­вих­на­родів),­чле­на­Па­ризь­ кої­Ака­демії­ За­ко­но­давств­ (з­ 1804­ р.),­ ав­то­ра­ та­ких­фун­да­мен­таль­них­праць­ як­ «Сло­во­про­взаємний­вплив­на­ук­на­за­ко­ни­та­за­конів­на­на­уки»­(1805­р.),­«На­рис­ те­орії­ за­конів»­ (1816­ р.),­ «Перші­ на­ча­ла­ пра­ва­ при­род­но­го»­ (1816­ р.),­ «На­рис­ римсь­ко­го­цивільно­го­пра­ва»­(1817­р.),­«На­рис­криміна­ль­них­за­конів»­(1825­р.),­ «Ос­но­ви­ пра­ва­ при­ват­но­го­ і­ цивільно­го»­ (1825­ р.),­ «Уч­бо­ва­ кни­га­ римсь­ко­го­ цивільно­го­пра­ва»­(1834­р.)­то­що­в­ча­с­тині­тлу­ма­чен­ня­по­нят­тя­при­род­но­го­пра­ва­ є­ак­ту­аль­ним­з­ог­ля­ду­на­те,­що­це­доз­во­ляє­ліквіду­ва­ти­ті­пробіли,­які­об’єктив­но­ на­явні­в­істо­ри­ко­пра­во­во­му­вив­ченні­те­о­ре­тич­ної­спад­щи­ни­цьо­го­не­пе­ресічно­го­ юри­с­та­і­на­уков­ця.­Та­ким­чи­ном,­став­ля­чи­на­меті­аналіз­на­уки­при­род­но­го­пра­ва­ і­її­еле­ментів­у­на­уко­вих­досліджен­нях­Цвєтаєва,­ми­по­винні­виріши­ти­на­ступні­ за­вдан­ня:­а)­виз­на­чи­ти­ос­новні­ета­пи­те­о­ре­тич­но­го­ос­мис­лен­ня­по­нят­тя­при­род­ но­го­ пра­ва­ у­ пра­цях­ юристів­ Російської­ імперії­ кінця­ XVIII­ і­ по­чат­ку­ ХІХ­ століття,­ б)­ досліди­ти­ по­нят­тя­ при­род­но­го­ пра­ва­ та­ йо­го­ співвідно­шен­ня­ з­ мо­раль­ною­метафізи­кою­ у­ ро­бо­тах­Цвєтаєва,­ в)­ оха­рак­те­ри­зу­ва­ти­ ос­новні­ еле­ мен­ти­при­род­но­го­пра­ва. Ак­тив­на­ ре­цепція­ євро­пейсь­ких­ пра­во­вих­ те­орій­ у­ Російській­ імперії­ по­ча­ лась­ще­у­XVIII­столітті­ко­ли­унаслідок­пе­т­ровсь­ких­ре­форм­ра­зом­з­по­явою­пер­ ших­ пе­ре­клад­них­ робіт­ з­ пра­ва­ роз­по­ча­ли­ ви­кла­дан­ня­ іно­земні­ про­фе­со­ри,­ які­ ре­т­ран­с­лю­ва­ли­ ос­новні­ по­ло­жен­ня­ то­го­час­ної­ євро­пейсь­кої­ юри­с­пру­денції­ (на­сам­пе­ред­йшло­ся­про­німець­ку­пра­во­ву­тра­дицію)­і­те­орії­при­род­но­го­пра­ва.­ Од­ним­з­пер­ших­російських­про­фе­сорів,­який­зна­хо­див­ся­під­істот­ним­впли­вом­ те­орії­при­род­но­го­пра­ва­Г.­Гроція­був­С.­Дес­ниць­кий­(1740­–­1789­рр.).­Що­прав­да,­ звер­та­ю­чись­до­спе­цифіки­ос­мис­лен­ня­при­род­но­го­пра­ва­цим­ви­дат­ним­юри­с­том,­ яко­го­М.­ Кор­ку­нов­ цілком­ спра­вед­ли­во­ ха­рак­те­ри­зу­вав­ як­ «пра­от­ця­ російської­ юри­дич­ної­про­фе­су­ри»,­слід­за­зна­чи­ти,­що­ми­маємо­спра­ву­не­про­сто­з­пе­ре­не­ сен­ням­по­глядів­Г.­Гроція,­Г.В.­Ляйбніца,­Х.­То­мазія,­С.­Пу­фен­дор­фа­і­Х.­Воль­фа­ на­ґрунт­юри­дич­ної­на­уки­Російської­імперії,­але­з­їх­пе­ре­ос­мис­лен­ням­під­впли­ вом­ філо­софії­ Д.­Юма­ і­ лекцій­ А.Сміта,­ які­ Дес­ниць­кий­ слу­хав­ під­ час­ сво­го­ на­вчан­ня­у­Глаз­го,­що­вид­но­вже­зі­змісту­йо­го­про­мо­ви­1768­ро­ку­«Про­пря­мий­ і­ най­б­лиж­чий­ спосіб­ до­ на­вчан­ня­ юри­с­пру­денції»1,­ а­ та­кож­ відо­мої­ про­мо­ви­ 1778­ро­ку­ «Юри­дич­ний­ роз­ми­сел­ про­ ко­ристь­ знан­ня­ вітчиз­ня­но­го­ за­ко­но­ми­с­ тецтва»,­де­чітко­про­во­дить­ся­ідея­істо­рич­ної­і­куль­тур­ної­зу­мов­ле­ності­про­це­су­ роз­вит­ку­по­зи­тив­но­го­пра­ва­і­за­ко­но­дав­ст­ва.­В­цей­же­час­у­1768­році­бу­ло­ви­да­ но­віднос­но­не­ве­ли­ку­пра­цю­В.­Зо­лот­ниць­ко­го­«Ско­ро­чен­ня­при­род­но­го­пра­ва,­ ви­б­ра­не­з­різних­ав­торів­для­ко­ристі­Російсько­го­суспільства»2,­в­якій­ста­ви­лось­ на­меті­на­да­ти­пев­ну­більш­менш­цілісну­па­но­ра­му­по­глядів­євро­пейсь­ких­мис­ ли­телів­що­до­ про­бле­ми­ по­хо­д­жен­ня­ пра­ва­ та­ йо­го­ співвідно­шен­ня­ з­ мо­рал­лю.­ 6 Держава і право • Випуск 50 Де­що­пізніше­у­1818­році­з’яви­лась­ціка­ва­ро­бо­та­О.­Куніци­на­(1783­–­1841­рр.)­ «Пра­во­при­род­не»3­(дво­ма­ро­ка­ми­пізніше­вий­ш­ла­дру­га­ча­с­ти­на­цієї­ро­бо­ти4),­в­ якій­фак­тич­но­бу­ло­до­клад­но­висвітле­но­по­гля­ди­на­при­род­не­пра­во­Ж­Ж.­Рус­со­ і­ кантівську­ те­орію­пра­ва­ і­мо­ралі.­Хо­ча­ в­ ре­аль­ності­ за­зна­че­на­ пра­ця­ не­ма­ла­ будь­яко­го­ ши­ро­ко­го­ впли­ву­ на­ то­го­час­ну­ вітчиз­ня­ну­ юри­дич­ну­ спільно­ту,­ оскільки­прак­тич­но­усі­1000­примірників­цьо­го­ви­дан­ня­бу­ло­конфіско­ва­но,­ав­тор­ був­звільне­ний­від­ви­кла­дан­ня­у­пе­тер­бурзь­ко­му­універ­си­теті,­а­са­ма­кни­га­бу­ла­ оха­рак­те­ри­зо­ва­на­ го­ло­вним­уп­равлінням­учи­лищ­як­ та­ка,­що­«су­пе­ре­чить­ яв­но­ усім­істи­нам­хри­с­ти­ян­ст­ва­й­схиль­на­до­за­пе­ре­чен­ня­усіх­зв’язків­сімей­них­і­дер­ жав­них».­Подібне­став­лен­ня­до­ро­бо­ти­Куніци­на­пе­ре­важ­но­бу­ло­зу­мов­ле­но­тим,­ що­на­прикінці­XVIII­століття­у­Російській­ імперії­ (та­ка­си­ту­ація­ма­ла­місце­до­ ви­хо­ду­універ­си­тетсь­ко­го­ста­ту­ту­1835­ро­ку)­те­орія­при­род­но­го­пра­ва­сприй­ма­ лась­ на­сам­пе­ред­ як­ шкідли­ве­ й­ ре­во­люційне­ вчен­ня,­ спря­мо­ва­не­ на­ підрив­ мо­нархічної­тра­диції­і­про­па­ган­ду­лібе­раль­них­цінно­с­тей.­Ра­зом­з­нею­відки­да­ лись­і­будь­які­спро­би­пе­ре­не­с­ти­на­вітчиз­ня­ний­ґрунт­то­го­часні­здо­бут­ки­євро­ пейсь­кої­ пра­во­вої­ на­уки.­ По­ суті­ у­ повній­ мірі­ це­ вда­ло­ся­ ли­ше­ про­фе­со­ру­ Київсько­го­ універ­си­те­ту­ К.­ Не­воліну­ (1806­ –­ 1855­ рр.)­ у­ йо­го­ дослідженні­ «Ен­цик­ло­педія­за­ко­но­ве­ден­ня»5,­який,­при­нагідно­за­ува­жи­мо,­ра­зом­з­П.­Редкіним­ та­І.­Кірєєвським­слу­хав­лекції­Г.В.Ф.­Ге­ге­ля­і­К.Ф.­фон­Савіньї­у­Берлінсько­му­ універ­си­теті.­ Зва­жа­ю­чи­ на­ це,­ знач­ний­ інте­рес­ пред­став­ляє­ ро­бо­та­ Цвєтаєва­ «Перші­на­ча­ла­пра­ва­при­род­но­го»,­в­якій­на­дається­не­ли­ше­істо­рич­ний­ви­клад­ роз­вит­ку­те­орії­при­род­но­го­пра­ва­за­ро­бо­та­ми­«Фр.­Шмаль­ца­і­Й.Г.­Бу­ле»,­як­чес­ но­виз­нає­сам­ав­тор,­але­й­обґрун­то­вується­за­галь­не­по­нят­тя­на­уки­при­род­но­го­ пра­ва,­досліджу­ють­ся­йо­го­еле­мен­ти­та­ос­новні­скла­дові­цієї­на­уки. Ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­досліджен­ня­Цвєтаєва­не­мож­на­не­звер­ну­ти­ува­гу­на­те,­що­ вже­ від­ са­мо­го­ по­чат­ку­ він­ зга­дує­ ім’я­ Й.Г.­ Бу­ле­ (1763–1821),­ про­фе­со­ра­ Геттінгенсь­ко­го­універ­си­те­ту,­який­у­1805­–­1807­ро­ках­ви­кла­дав­у­Мос­ковсь­ко­му­ універ­си­теті­ і­був­од­ним­з­пер­ших,­хто­приніс­у­Російську­імперію­пра­вові­ ідеї­ І.­Кан­та­та­Й.Г.­Фіхте.­У­зв’яз­ку­з­чим­ста­ють­зро­зуміли­ми­сло­ва­Цвєтаєва­про­ ви­нят­ко­во­важ­ли­ву­роль­кан­то­во­го­кри­тич­но­го­вчен­ня­для­роз­вит­ку­те­орії­при­ род­но­го­пра­ва6.­Утім,­перш­ніж­пе­ре­хо­ди­ти­до­оцінки­вне­ску­тих­чи­інших­мис­ ли­телів­у­роз­ви­ток­те­орії­при­род­но­го­пра­ва,­як­її­на­дає­Цвєтаєв,­доцільно­більш­ до­клад­но­зу­пи­ни­ти­ся­на­аналізі­тих­вихідних­виз­на­чень­по­нят­тя­при­род­но­го­пра­ ва,­ які­ обґрун­то­вує­ цей­ юрист.­ Фак­тич­но­ все­ досліджен­ня­ при­род­но­го­ пра­ва­ Цвєтаєва­ яв­ляє­ со­бою­ серію­ експлікацій­ ба­зо­вої­ дефініції,­ відповідно­ до­ якої­ при­род­не­пра­во­є­нічим­іншим­як­«на­укою­про­зовнішні­і­до­вер­шені­обов’яз­ки­і­ пра­ва­лю­ди­ни,­та­про­їх­зміни­відповідно­до­її­відно­син»7.­Що­прав­да,­по­яс­ню­ю­чи­ це­виз­на­чен­ня­Цвєтаєв­ро­бить­од­не­над­зви­чай­но­ціка­ве­уточ­нен­ня,­яке­доз­во­ляє­ ствер­д­жу­ва­ти­про­са­мо­бутній­ха­рак­тер­йо­го­підхо­ду.­Суть­цьо­го­уточ­нен­ня­по­ля­ гає­у­то­му,­що­опи­су­ю­чи­при­род­не­пра­во­як­на­уку,­він­вка­зує­на­два­її­дже­ре­ла,­ яки­ми­є,­з­од­но­го­бо­ку­–­ро­зум­лю­ди­ни­(у­цьо­му­плані­він­цілком­відтво­рює­ар­гу­ мен­тацію­Воль­фа,­То­мазія,­Пу­фен­дор­фа­та­ча­ст­ко­во­Бу­ле),­а,­з­іншо­го­бо­ку­–­ті­ об­ста­ви­ни­і­відно­си­ни,­в­які­во­на­по­трап­ляє.­Ос­таннє­за­ува­жен­ня,­як­де­мон­ст­рує­ по­даль­ший­ви­клад­Цвєтаєва,­по­суті­вво­дить­у­кла­сич­ну­но­во­час­ну­«раціональ­ну­ си­с­те­му»­обґрун­ту­ван­ня­при­род­но­го­пра­ва­но­вий­для­неї­соціаль­но­істо­рич­ний­і­ куль­ту­ро­логічний­ еле­мент,­ ад­же,­ як­ ви­яв­ляється,­ по­ряд­ зі­ своєю­ зу­мов­леністю­ струк­ту­рою­та­вла­с­ти­во­с­тя­ми­універ­саль­но­го­людсь­ко­го­ро­зу­му,­при­род­не­пра­во­ за­знає­впли­ву­з­бо­ку­тих­істо­рич­них­і­соціаль­них­об­ста­вин,­на­які­вка­зу­ва­ли­пред­ 7Юридичні і політичні науки став­ни­ки­істо­рич­ної­шко­ли­пра­ва.­Ра­зом­з­тим,­ха­рак­те­ри­зу­ю­чи­при­род­не­пра­во­ як­на­уку­про­зовнішні­і­до­вер­шені­обов’яз­ки­(по­нят­тя­«до­вер­ше­ності»­як­оз­на­ки­ при­род­но­го­ пра­ва­ Цвєтаєв­ за­по­зи­чує­ у­ Н.І.­ Гундлінга­ (1671­ –­ 1729­ рр.),­ який­ впер­ше­ вка­зав­ на­ неї­ як­ на­ ту­ ос­нов­ну­ ха­рак­те­ри­с­ти­ку,­що­ відрізняє­ при­род­не­ пра­во­ від­ мо­раль­них­ норм),­ Л.­ Цвєтаєв­ про­во­дить­ ха­рак­тер­не­ для­ Кан­та­ (а­ пізніше­і­для­Фіхте)­роз­ме­жу­ван­ня­між­сфе­ра­ми­пра­во­во­го­і­мо­раль­но­го­ре­гу­лю­ ван­ня,­ад­же­мо­раль­та­ети­ка,­на­відміну­від­при­род­но­го­пра­ва,­ма­ють­своїм­пред­ ме­том­обов’яз­ки­і­пра­ва­внутрішні­і­не­до­вер­шені. Своєрідним­опо­се­ред­ко­ву­ю­чим­еле­мен­том,­який­доз­во­ляє­по­бу­ду­ва­ти­цілісну­ на­уку­при­род­но­го­пра­ва­і­по­яс­ни­ти­її­зв’язок­з­мо­раль­ни­ми­нор­ма­ми­«мо­раль­на­ ме­тафізи­ка»,­ме­тою­якої­є­вста­нов­лен­ня­чітко­го­зна­чен­ня­та­ких­по­нять,­як­«пра­ во»­і­«обов’язок»,­а­та­кож­з’ясу­ван­ня­то­го,­за­вдя­ки­яким­вла­с­ти­во­с­тям­своєї­при­ ро­ди­ лю­ди­на­ вза­галі­ мо­же­ ви­с­ту­па­ти­ суб’єктом­ будь­яких­ прав­ і­ обов’язків.­ В­ ос­но­ву­ мо­раль­ної­ ме­тафізи­ки­ Цвєтаєв­ кла­де­ вла­с­ти­ве­ для­ німець­ко­го­ просвітництва­ро­зуміння­лю­ди­ни­як­ро­зум­ної­істо­ти,­що­наділе­на­во­лею­(і­мо­же­ діяти­вільно­або­невільно),­а­от­же­здат­на­підпо­ряд­ко­ву­ва­ти­свої­дії­тим­чи­іншим­ за­ко­нам,­ які­ вип­ли­ва­ють­ з­ її­ при­ро­ди.­ На­ прак­тиці­ ос­нов­ний­ за­кон­ мо­раль­ної­ ме­тафізи­ки­Цвєтаєва­є­нічим­іншим­як­кантівським­ка­те­го­рич­ним­імпе­ра­ти­вом,­ що­виз­на­чається­на­ступ­ним­чи­ном­«не­став­ся­до­люд­ст­ва­ані­у­своїй­особі,­ані­в­ особі­інших­ли­ше­як­до­за­со­бу,­а­тільки­як­до­цілі»8.­Хо­ча­на­цьо­му­етапі­Цвєтаєв­ ро­бить­до­волі­ціка­ве­за­ува­жен­ня,­яке­пов’язує­ідею­пра­ва­з­по­нят­тям­«пра­вої»­і­ «не­пра­вої»­дії­(до­пев­ної­міри­це­на­га­дує­по­нят­тя­«прав­ди»,­яке­пізніше­вве­де­в­ обґрун­ту­ван­ня­ґене­зи­пра­ва­Не­волін).­Пра­вою­дією­або­пра­вим­вчин­ком­він­на­зи­ ває­ такі­ дії,­ які­ відповіда­ють­ ка­те­го­рич­но­му­ імпе­ра­ти­ву.­Ці­ дії­ вчи­ня­ють­ся­ або­ відповідно­до­внутрішніх­за­конів­(ни­ми­є­мо­ральні­за­ко­ни,­що­мо­жуть­бу­ти­ви­ве­ дені­кож­ним­індивідом­ви­ключ­но­зі­сво­го­ро­зу­му),­або­згідно­із­зовнішніми­пра­ ви­ла­ми,­ які­ вста­нов­лю­ють­ся­ для­ лю­ди­ни­ і­ ма­ють­ на­ меті­ га­ран­ту­ва­ти­ те,­ що­ навіть­ не­ експліку­ю­чи­ ці­ за­ко­ни­ з­ влас­но­го­ ро­зу­му,­ во­на­ все­ од­но­ зна­ти­ме­ їх.­ Ха­рак­тер­ною­вла­с­тивістю­зовнішніх­за­конів­є­те,­що­во­ни­завжди­зв’язу­ють­од­ну­ людсь­ку­істо­ту­з­іншою.­Тоб­то­зовнішні­за­ко­ни­завжди­ма­ють­спра­ву­з­суб’єкта­ ми,­що­ є­носіями­пев­них­прав­ і­ з­ суб’єкта­ми,­що­ є­носіями­пев­них­обов’язків.­ На­да­ю­чи­будь­яке­пра­во­од­но­му­індивіду,­зовнішній­за­кон,­як­до­во­дить­Цвєтаєв,­ завжди­ вста­нов­лює­ відповідний­ обов’язок­ для­ іншо­го­ індивіда­ (або­ інших­ індивідів)9. На­дум­ку­Цвєтаєва,­на­ука­при­род­но­го­пра­ва­вклю­чає­у­се­бе­дві­го­ловні­ча­с­ти­ ни:­чи­с­те­при­род­не­пра­во­і­при­клад­не­при­род­не­пра­во,­або­ж­при­род­не­пра­во­у­ йо­го­прак­тич­но­му­за­сто­су­ванні.­У­свою­чер­гу­чи­с­те­при­род­не­пра­во­скла­дається­ з­ при­ват­но­го­ при­род­но­го­ пра­ва­ (це­ досліджен­ня­ пер­вин­них­ прав­ і­ обов’язків­ лю­ди­ни­по­відно­шен­ню­до­са­мої­се­бе,­ко­ли­во­на­роз­гля­дається­ли­ше­як­оди­нич­на­ раціональ­на­ істо­та)­ і­ суспільно­го­ при­род­но­го­ пра­ва­ (во­но­ досліджує­ пер­винні­ пра­ва­та­обов’яз­ки­лю­ди­ни­по­відно­шен­ню­до­інших­індивідів,­тоб­то­ко­ли­лю­ди­на­ роз­гля­дається­у­своєму­суспільно­му­стані).­До­пер­вин­них­бе­зу­мов­них­при­ват­них­ при­род­них­прав­лю­ди­ни­Цвєтаєв­відно­сив:­а)­пра­во­на­са­мо­го­се­бе­або­пра­во­на­ жит­тя­(при­чо­му­виз­на­ю­чи­це­пра­во­за­со­бою­як­за­універ­саль­ною­раціональ­ною­ істо­тою,­а­не­як­за­кон­крет­ним­індивідом,­лю­ди­на­з­не­обхідністю­виз­нає­це­пра­во­ і­за­всіма­інши­ми­людь­ми­як­подібни­ми­раціональ­ни­ми­істо­та­ми);­б)­пра­во­вільно­ діяти­ або­ пра­во­ при­род­ної­ сво­бо­ди;­ в)­ пра­во­ на­ за­до­во­лен­ня­ своїх­ життєвих­ по­треб.­Всі­ці­пра­ва­є­ос­но­вою­при­род­ної­рівності­лю­дей,­ад­же,­во­ни­на­ле­жать­ 8 Держава і право • Випуск 50 будь­яко­му­ індивіду­ рівно­ настільки,­ наскільки­ він­ є­ ро­зум­ною­ істо­тою,­ що­ наділе­на­во­лею10.­Пер­винні­умовні­при­ватні­при­родні­пра­ва­лю­ди­ни­пов’язані­з­ фун­да­мен­таль­ни­ми­по­тре­ба­ми­лю­ди­ни­ і­вклю­ча­ють­у­се­бе:­пра­во­влас­ності­ (як­ вва­жає­Цвєтаєв,­во­но­ви­ни­кає­навіть­як­що­ми­роз­гля­да­ти­ме­мо­лю­ди­ну­са­му­по­ собі,­оскільки­йо­го­ос­но­вою­є­не­за­хист­влас­ності­від­інших­індивідів,­а­ви­ключ­ но­при­род­на­по­тре­ба­у­ре­чах­для­за­без­пе­чен­ня­влас­но­го­жит­тя),­пра­во­до­го­ворів­ (це­пра­во­до­мо­вля­тись­про­будь­що­і­прий­ма­ти­умо­ви­тих­або­інших­до­мо­вле­но­ с­тей)­і­пра­во­на­за­хист­влас­ної­честі­і­гідності­(во­но­вип­ли­ває­з­то­го,­що­лю­ди­на­ від­при­ро­ди­є­не­тільки­тілес­ною,­але­й­ду­хов­ною­істо­тою,­а­от­же­шко­да­мо­же­ бу­ти­за­вда­на­як­її­тілу,­так­і­її­честі­та­гідності). Як­за­зна­ча­лось­ви­ще,­суспільне­при­род­не­пра­во,­за­Цвєтаєвим,­вив­чає­лю­ди­ну­ як­ чле­на­ спільно­ти.­Од­нак­ оскільки­ зга­да­на­ спільно­та­ роз­гля­дається­ ви­ключ­но­ те­о­ре­тич­но­(як­наслідок­ук­ла­дан­ня­суспільної­уго­ди­про­ви­ве­дені­з­ро­зу­му­пра­ви­ ла­спільно­го­співісну­ван­ня),­то­це­пра­во­та­кож­вхо­дить­до­сфе­ри­досліджень­чи­с­ то­го,­а­не­при­клад­но­го,­при­род­но­го­пра­ва.­Аналізу­ю­чи­зміст­суспільно­го­при­род­ но­го­пра­ва,­Цвєтаєв­прак­тич­но­повністю­відтво­рює­ідею­суспільно­го­до­го­во­ру,­як­ во­на­по­ста­ла­у­ро­бо­тах­Гоббса,­Лок­ка­ і­Рус­со.­Хо­ча,­ ак­цен­ту­ю­чи­ува­гу­на­ролі­ суспільно­го­до­го­во­ру,­він­жод­ною­мірою­не­на­по­ля­гає­на­тезі­про­йо­го­істо­рич­ну­ ре­альність.­Тоб­то­ суспільний­до­говір,­ як­ вва­жав­Цвєтаєв,­ цілком­мо­же­бу­ти­не­ яв­ним,­а­ли­ше­гіпо­те­тич­ним,­ад­же­йо­го­не­обхідність­є­не­істо­рич­ною,­а­на­сам­пе­ ред­ раціональ­ною.­ Та­ким­ чи­ном,­ суспільний­ до­говір­ фіксує­ за­галь­ну­ во­лю­ суспільства,­яка­відо­б­ра­жає­по­тре­би­та­інте­ре­си­йо­го­членів,­що­вип­ли­ва­ють­з­їх­ при­ро­ди. Од­нак,­ на­ відміну­ від­ Рус­со­ та­ йо­го­ по­пе­ред­ників,­ Цвєтаєв­ вва­жав,­ що­ суспільний­до­говір­не­є­про­стим­закріплен­ням­спільної­для­всіх­членів­людсь­кої­ спільно­ти­цілі­(pacte­d’union),­а­має­де­що­більш­склад­ну­струк­ту­ру.­По­суті­виз­ нан­ня­ спільних­ цілей­ є­ тільки­ пе­ре­ду­мо­вою­ суспільної­ уго­ди,­ яка­ дійсно­ не­ по­тре­бує­на­будь­яку­фор­малізацію.­На­справді­ж,­як­до­во­дить­Цвєтаєв,­суспільний­ до­говір­пов’яза­ний­не­ли­ше­ з­ціля­ми,­ але­й­ з­ви­бо­ром­за­собів­ їх­до­сяг­нен­ня,­ а­ та­кож,­–­що­ста­но­вить­для­нас­особ­ли­вий­інте­рес,­–­із­виз­на­чен­ням­ко­ла­осіб­(або­ ор­ганів),­які­мо­жуть­за­сто­со­ву­ва­ти­за­зна­чені­за­со­би11.­Унаслідок­чо­го­суспільний­ до­говір­пе­ре­тво­рюється­з­аб­ст­ракт­ної­те­о­ре­тич­ної­мо­делі­та­пев­ну­струк­ту­ро­ва­ну­ си­с­те­му­ більш­менш­чітких­ і­фор­малізо­ва­них­ норм,­ які­ виз­на­ча­ють:­ а)­ пе­релік­ за­собів,­які­мо­жуть­за­сто­со­ву­ва­тись­для­до­сяг­нен­ня­спільних­цілей;­б)­по­вно­ва­ жен­ня­тих­осіб­і­ор­ганів,­а­та­кож­по­ря­док­їх­за­сто­су­ван­ня,­які­не­обхідні­для­до­сяг­ нен­ня­ суспільних­ цілей.­ Цю­ ос­тан­ню­ ча­с­ти­ну­ суспільно­го­ до­го­во­ру­ Цвєтаєв­ по­зна­чає­терміном­«pacte­d’assujetissement»­–­«до­говір­піддан­ст­ва»­або­«до­говір­ підпо­ряд­ку­ван­ня».­На­ йо­го­ ос­нові­ ви­ни­кає­ публічна­ вла­да,­ дер­жа­ва­ і­ дер­жавні­ за­ко­ни.­При­цьо­му­вер­хов­на­вла­да­і­дер­жа­ва­в­ціло­му­ви­яв­ля­ють­ся­зв’яза­ни­ми­не­ ли­ше­ ціля­ми,­ які­ вста­нов­лю­ють­ся­ на­ рівні­ «pacte­ d’union»,­ але­ й­ пе­реліком­ за­собів,­які­суспільство­вва­жає­прий­нят­ни­ми­і­до­пу­с­ти­ми­ми­для­ре­алізації­цілей­ спільно­ти.­Та­ке­уточ­нен­ня­ідеї­об­ме­же­ності­дер­жав­ної­вла­ди­є­над­зви­чай­но­ціка­ вим,­оскільки­во­но­пе­ре­во­дить­за­галь­ну­ідею­на­род­но­го­су­ве­реніте­ту­Рус­со­у­су­то­ прак­тич­ну­пло­щи­ну­пра­во­вих­меж,­які­по­кла­да­ють­ся­дер­жаві­ і­не­мо­жуть­бу­ти­ нею­по­ру­шені.­Утім,­ідея­пра­во­вої­об­ме­же­ності­дер­жа­ви­не­мо­же­повністю­поз­ ба­ви­ти­її­влад­них­по­вно­ва­жень.­Та­ким­чи­ном­з­ідеї­чи­с­то­го­суспільно­го­при­род­ но­го­пра­ва­вип­ли­ває­спе­цифіка­струк­ту­ри­дер­жав­ної­вла­ди­та­змісту­її­по­вно­ва­ жень.­Зо­к­ре­ма,­як­до­во­дить­Цвєтаєв,­дер­жав­на­вла­да­по­вин­на­вклю­ча­ти­у­се­бе:­ 9Юридичні і політичні науки а)­на­гля­до­ву­вла­ду­(для­піклу­ван­ня­про­до­сяг­нен­ня­суспільних­цілей­та­ро­зуміння­ їх­ змісту),­ б)­ за­ко­но­дав­чу­ вла­ду­ (для­ виз­на­чен­ня­ кон­крет­них­ мір­ та­ спо­собів­ до­сяг­нен­ня­суспільних­цілей­і­прий­нят­тя­відповідних­за­конів),­в)­ви­ко­нав­чу­вла­ ду­(для­прак­тич­ної­ре­алізації­за­конів,­яка­вклю­чає­у­се­бе­су­до­ву­вла­ду,­вла­ду­при­ зна­ча­ти­ чи­нов­ників­ і­ на­гля­да­ти­ за­ ни­ми,­ вла­ду­ зби­ра­ти­ по­дат­ки,­ поліцейсь­ку­ вла­ду­і­вла­ду­ка­ра­ти)12. На­відміну­від­чи­с­то­го­(при­ват­но­го­і­суспільно­го),­при­клад­не­при­род­не­пра­во­ має­на­меті­по­яс­нен­ня­ то­го,­ яким­чи­ном­ви­дозміню­ють­ся­пра­ва­ та­ обов’яз­ки­у­ відповідності­ до­ кон­крет­них­ істо­рич­них­ або­ соціаль­них­ об­ста­вин­ і­ вклю­чає­ у­ се­бе­три­еле­мен­ти:­сімей­не,­політич­не­(публічне)­і­на­род­не­пра­во.­Той­факт,­що­ Цвєтаєв­ вклю­чає­ сімей­не­ пра­во­ до­ си­с­те­ми­ еле­ментів­ на­уки­ при­род­но­го­ пра­ва­ по­яс­нюється­тим,­що­він­виз­на­чає­сім’ю­як­ре­аль­ну­пер­вин­ну­спільно­ту,­ча­с­ти­ ною­якої­стає­лю­ди­на­(за­га­лом­ця­тра­диція­йде­ще­з­досліджень­Й.­Оль­ден­дор­па­ (1506­–­1567­рр.),­Ф.­Су­а­ре­са­(1548­–­1617­рр.)­ і­В.­Вінкле­ра­(1579­–­1648­рр.).­ Всьо­го­ існує­три­ти­пи­та­ких­сімей­них­спільнот,­які­Цвєтаєв­по­зна­чає­по­нят­тям­ трьох­ суспільств:­ шлюб­не­ суспільство,­ батьківське­ суспільство­ та­ суспільство­ гос­по­дарів­і­слуг.­На­відміну­від­сімей­ної­спільно­ти,­яка­є­віднос­но­не­ве­ли­кою­за­ розміром­ і­ вклю­чає­ не­знач­ну­ кількість­ членів,­ публічне­ при­род­не­ пра­во­ ви­дозмінюється­че­рез­те,­що­суспільство,­в­яке­по­трап­ляє­лю­ди­на,­скла­дається­з­ ве­ли­кої­кількості­членів.­За­цієї­при­чи­ни­у­якості­всту­пу­до­публічно­го­при­клад­ но­го­при­род­но­го­пра­ва­Цве­таєв­вво­дить­та­ку­на­уку­як­«ме­та­політи­ка».­На­решті­ на­род­не­ при­род­не­ пра­во,­ як­ ос­танній­ еле­мент­ при­клад­но­го­ при­род­но­го­ пра­ва,­ виз­на­чає­відно­си­ни­між­різни­ми­на­ро­да­ми,­що­тлу­ма­чать­ся­Цвєтаєвим­у­цілко­ви­ то­гроцієво­му­дусі­як­складні­суб’єкти,­що­взаємодіють­на­ос­нові­пер­вин­них­норм­ при­род­но­го­пра­ва.­У­цьо­му­ви­пад­ку­ко­жен­на­род­ха­рак­те­ри­зується­як­особ­ли­вий­ суб’єкт,­який­не­мо­же­ста­ви­тись­до­інших­на­родів­ли­ше­як­до­за­собів.­ Та­ким­ чи­ном,­ уза­галь­ню­ю­чи­ ре­зуль­та­ти­ про­ве­де­но­го­ досліджен­ня,­ мо­же­мо­ сфор­му­лю­ва­ти­ на­ступні­ вис­нов­ки.­ По­пер­ше,­ по­чи­на­ю­чи­ з­ се­ре­ди­ни­ ХVІІІ­ –­ по­чат­ку­ ХІХ­ століття­ роз­ви­ток­ на­уки­ при­род­но­го­ пра­ва­ су­про­во­д­жу­вав­ся­ у­ Російський­імперії­не­ли­ше­ре­цепцією­но­во­час­них­євро­пейсь­ких­політи­ко­пра­во­ вих­учень,­ але­й­ їх­пе­ре­ос­мис­лен­ням­та­по­даль­шим­роз­вит­ком­у­досліджен­нях­ ціло­го­ ря­ду­юристів,­ се­ред­ яких­ особ­ли­ве­ місце­ на­ле­жить­Цвєтаєву.­ По­дру­ге,­ відтво­рю­ю­чи­ ос­новні­ по­ло­жен­ня­ кла­сич­ної­ те­орії­ при­род­но­го­ пра­ва,­ як­ во­на­ по­ста­ла­у­досліджен­нях­Гроція,­Ляйбніца,­Воль­фа­та­Пу­фен­дор­фа,­Цвєтаєв­про­ де­мон­ст­ру­вав­мож­ливість­ і­доцільність­вра­ху­ван­ня­соціокуль­тур­них­та­ істо­рич­ них­па­ра­метрів,­які­б­доз­во­ли­ли­по­яс­ни­ти­зміни­у­пра­вовій­си­с­темі,­а­та­кож­ви­я­ ви­ти­го­ловні­фак­то­ри,­що­впли­ва­ють­на­ди­намічний­роз­ви­ток­пра­во­вих­норм.­Для­ цьо­го­ Цвєтаєв­ обґрун­то­ву­вав­ ме­то­до­логічну­ доцільність­ за­сто­су­ван­ня­ по­нят­тя­ при­клад­но­го­ при­род­но­го­ пра­ва­ по­ряд­ з­ по­нят­тям­ чи­с­то­го­ при­род­но­го­ пра­ва.­ По­третє,­аналізу­ю­чи­на­уку­при­род­но­го­пра­ва,­Цвєтаєв,­вка­зує­на­цілий­ряд­її­еле­ ментів­і­на­ук­(мо­раль­на­ме­тафізи­ка,­ме­та­політи­ка,­чи­с­те­при­род­не­пра­во,­сімей­не­ пра­во,­публічне­пра­во,­на­род­не­пра­во­то­що),­які­ра­зом­узяті­ут­во­рю­ють­її­цілісну­ си­с­те­му­і­ма­ють­на­меті­про­яс­ни­ти­й­всебічно­вив­чи­ти­ок­ремі­пи­тан­ня­роз­вит­ку­ пра­ва­і­дер­жа­ви,­а­та­кож­спе­цифіки­пра­во­во­го­ре­гу­лю­ван­ня­суспільних­відно­син.­ По­чет­вер­те,­по­дальші­досліджен­ня­ре­цепції­і­роз­вит­ку­те­орії­при­род­но­го­пра­ва­ у­Російській­ імперії­ХVІІІ­ –­по­чат­ку­ХІХ­століття­ма­ють­ знач­ний­ те­о­ре­тич­ний­ по­тенціал,­ оскільки­ во­ни­ без­по­се­ред­ньо­ спри­я­ють­ більш­ гли­бо­ко­му­ ро­зумінню­ тих­ про­цесів,­ які­ су­про­во­д­жу­ва­ли­ істо­рич­не­ ста­нов­лен­ня­ як­ російської,­ так­ і­ 10 Держава і право • Випуск 50 вітчиз­ня­ної­юри­дич­ної­на­уки. 1.­Дес ниц кий С.Е.­ Сло­во­ о­ пря­мом­ и­ ближ­нем­ спо­со­бе­ к­ на­уче­нию­юри­с­пру­ден­ ции.­–­М.,­1768.­2.­Зо лот ниц кий В.Т.­Со­кра­ще­ние­ес­те­ст­вен­но­го­пра­ва,­ вы­бран­ное­из­ раз­ных­ав­то­ров­для­поль­зы­Рос­сий­ско­го­об­ще­ст­ва.­–­СПб.,­1764.­3.­Ку ни цын А.П.­Пра­во­ ес­те­ст­вен­ное.­–­СПб.,­1818. 4.­Ку ни цын А.П.­Пра­во­ес­те­ст­вен­ное.­Ч.­2.­Пра­во­при­клад­ ное.­–­СПб.,­1820.­5.­Не во лин К.А.­Эн­цик­ло­пе­дия­за­ко­но­ве­де­ния.­Т.­1.­–­К.,­1839.­6.­Цве­ та ев Л.А.­Пер­вые­на­ча­ла­пра­ва­ес­те­ст­вен­но­го.­–­М.,­1816.­–­С.­86.­7.­Там­же.­–­С.­1.­8.­ Там­же.­–­С.­6.­9.­Там­же.­–­С.­8.­10.­Там­же.­–­С.­13.­11.­Там­же.­–­С.­25.­12.­Там­же.­–­С.­ 29­30. 11Юридичні і політичні науки Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Д. Є. Прокопов. Наука природного права та ЇЇ елементи у дослІдженнЯх Л. ЦвЄтаЄва
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34627
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:09:13Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Прокопов, Д.Є.
2012-06-04T07:52:31Z
2012-06-04T07:52:31Z
2010
Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627
Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок.
Исследуется специфика интерпретации естественного права в работах Л. Цвета­ева в контексте становления юридической науки Российской империи в начале ХІХ века. Характеризуются основные элементы науки естественного права и их взаимо­связь.
The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their correlation.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Теорія держави і права
Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
Article
published earlier
spellingShingle Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
Прокопов, Д.Є.
Теорія держави і права
title Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
title_full Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
title_fullStr Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
title_full_unstemmed Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
title_short Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
title_sort наука природного права та її елементи у дослідженнях л. цвєтаєва
topic Теорія держави і права
topic_facet Теорія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627
work_keys_str_mv AT prokopovdê naukaprirodnogopravataííelementiudoslídžennâhlcvêtaêva

Ähnliche Einträge