Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва
Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок. Исследуется специфика интерпретации естественного права в работа...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859933056554500096 |
|---|---|
| author | Прокопов, Д.Є. |
| author_facet | Прокопов, Д.Є. |
| citation_txt | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок.
Исследуется специфика интерпретации естественного права в работах Л. Цветаева в контексте становления юридической науки Российской империи в начале ХІХ века. Характеризуются основные элементы науки естественного права и их взаимосвязь.
The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their correlation.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:09:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
Д. Є. ПРОКОПОВ. НАУКА ПРИРОДНОГО ПРАВА ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ У
ДОСЛІДЖЕННЯХ Л. ЦВЄТАЄВА
Досліджується спе цифіка інтер пре тації при род но го пра ва у ро бо тах Л. Цвєтаєва
у кон тексті ста нов лен ня юри дич ної на уки Російської імперії на по чат ку ХІХ століття.
Висвітлю ють ся ос новні еле мен ти на уки при род но го пра ва та їх взаємозв’язок.
Клю чові сло ва: при род не пра во, за кон, мо раль на ме тафізи ка.
Ис сле ду ет ся спе ци фи ка ин тер пре та ции ес те ст вен но го пра ва в ра бо тах Л. Цве та
е ва в кон тек с те ста нов ле ния юри ди че с кой на уки Рос сий ской им пе рии в на ча ле ХІХ
ве ка. Ха рак те ри зу ют ся ос нов ные эле мен ты на уки ес те ст вен но го пра ва и их вза и мо
связь.
Клю че вые сло ва: ес те ст вен ное пра во, за кон, мо раль ная ме та фи зи ка.
The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works
in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the
XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their
correlation.
Key words: natural right, law, moral metaphysics.
Проблемаосмисленняпоняттяприродногоправа,йоговизначеннятанаукової
інтерпретації у період розвитку юридичної думки Російської імперії початку
ХІХстоліттястановитьважливийпредметдослідженнянелишеісторіїполітич
нихіправовихвчень,алейнаукитеоріїдержавиіправа.Дійсно,саменаприкінці
XVIII і на початку ХІХ століття відбувалось активне формування юридичної
наукиРосійської імперії,яканетількизбагачуваласьосновнимиідеямитакон
цепціями тогочасної європейської правової теорії, але й набувала цікавих й
оригінальнихвластивостей,якіуподальшомусталиосновоюдляпостаннясамо
бутньої традиції у вивченні права,що яскраво проявилась у серединіХІХ і на
початкуХХстоліття.Однимзнайважливішихпитань,якісталипредметомнауко
вихдискусійтаспеціальнихюридичнихдослідженьданогоперіодубулапробле
мапоходженняправатайого зв’язкузі сфероюморальногожиттялюдини,яка
осмислювалась у контексті сформованої уЄвропі теорії природного права,що
набуланауковоїформиуроботахГ.Гроція.
Актуальність дослідження природного права у працях вітчизнянихюристів
початкуХІХстоліттязумовлюєтьсядекількомапричинами.Поперше,цевідкри
ває можливість виявлення тих теоретичних впливів, які мала тогочасна євро
пейська правова думка на формування і розвиток юридичної науки Російської
імперії,що своєючергоюдозволяє краще зрозуміти, які саме ідеї та концепції
європейськихюристіввідіграваливирішальнурольнаданомуетапі.Прицьому
слідособливонаголосити,щонавітчизняномуґрунтімистикаємосянезпростою
механічноюіспрощеноюрецепцієютихчиіншихєвропейськихтеорій,алейзїх
змістовнимпереосмисленням,намаганнямсинтезуватирізніметодологічніпідхо
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
©ПРО КО ПОВ Де нис Євге но вич – докторфілософських наук, професор кафедри
історіїфілософіїКиївськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка
ди у розв’язанні таких теоретичних проблем як: походження права, вивчення
специфіки правових норм, аналіз співвідношення права та моралі, з’ясування
впливу історичних і соціальних факторів на розвиток правової системи тощо.
Подруге, історикоправовий аналіз природного права і його елементів є
невід’ємноючастиноюбільшзагальногокомплексудослідженьвітчизняноїюри
дичноїнаукиХІХстоліття,адженатойчасвмежахвивченняприродногоправа
розвивалисьцілігалузіправаякто:цивільнеправо,сімейнеправо,кримінальне
право тощо. Потретє, звернення до правових поглядів Льва Олексійовича
Цвєтаєва(1777–1835рр.),професораМосковськогоуніверситету(з1805р.–екс
траординарнийпрофесорпокафедрітеоріїзаконів,аз1811р.–ординарнийпро
фесорпокафедріправнайшляхетнішихдавніхтановихнародів),членаПаризь
коїАкадемії Законодавств (з 1804 р.), автора такихфундаментальнихпраць як
«Словопровзаємнийвпливнаукназаконитазаконівнанауки»(1805р.),«Нарис
теорії законів» (1816 р.), «Перші начала права природного» (1816 р.), «Нарис
римськогоцивільногоправа»(1817р.),«Нарискримінальнихзаконів»(1825р.),
«Основи права приватного і цивільного» (1825 р.), «Учбова книга римського
цивільногоправа»(1834р.)тощовчастинітлумаченняпоняттяприродногоправа
єактуальнимзоглядунате,щоцедозволяєліквідуватитіпробіли,якіоб’єктивно
наявнівісторикоправовомувивченнітеоретичноїспадщиницьогонепересічного
юристаінауковця.Такимчином,ставлячинаметіаналізнаукиприродногоправа
іїїелементівунауковихдослідженняхЦвєтаєва,миповиннівирішитинаступні
завдання:а)визначитиосновніетапитеоретичногоосмисленняпоняттяприрод
ного права у працях юристів Російської імперії кінця XVIII і початку ХІХ
століття, б) дослідити поняття природного права та його співвідношення з
моральноюметафізикою у роботахЦвєтаєва, в) охарактеризувати основні еле
ментиприродногоправа.
Активна рецепція європейських правових теорій у Російській імперії поча
ласьщеуXVIIIстоліттіколиунаслідокпетровськихреформразомзпоявоюпер
ших перекладних робіт з права розпочали викладання іноземні професори, які
ретранслювали основні положення тогочасної європейської юриспруденції
(насампередйшлосяпронімецькуправовутрадицію)ітеоріїприродногоправа.
Однимзпершихросійськихпрофесорів,якийзнаходивсяпідістотнимвпливом
теоріїприродногоправаГ.ГроціябувС.Десницький(1740–1789рр.).Щоправда,
звертаючисьдоспецифікиосмисленняприродногоправацимвидатнимюристом,
якогоМ. Коркунов цілком справедливо характеризував як «праотця російської
юридичноїпрофесури»,слідзазначити,щомимаємосправунепростозперене
сеннямпоглядівГ.Гроція,Г.В.Ляйбніца,Х.Томазія,С.ПуфендорфаіХ.Вольфа
наґрунтюридичноїнаукиРосійськоїімперії,алезїхпереосмисленнямпідвпли
вом філософії Д.Юма і лекцій А.Сміта, які Десницький слухав під час свого
навчанняуГлазго,щовидновжезізмістуйогопромови1768року«Пропрямий
і найближчий спосіб до навчання юриспруденції»1, а також відомої промови
1778року «Юридичний розмисел про користь знання вітчизняного закономис
тецтва»,дечіткопроводитьсяідеяісторичноїікультурноїзумовленостіпроцесу
розвиткупозитивногоправаізаконодавства.Вцейжечасу1768роцібуловида
новідносноневеликупрацюВ.Золотницького«Скороченняприродногоправа,
вибранезрізнихавторівдлякористіРосійськогосуспільства»2,вякійставилось
наметінадатипевнубільшменшціліснупанорамупоглядівєвропейськихмис
лителівщодо проблеми походження права та його співвідношення з мораллю.
6 Держава і право • Випуск 50
Дещопізнішеу1818роціз’явиласьцікавароботаО.Куніцина(1783–1841рр.)
«Правоприродне»3(двомарокамипізнішевийшладругачастинацієїроботи4),в
якійфактичнобулодокладновисвітленопоглядинаприроднеправоЖЖ.Руссо
і кантівську теоріюправа іморалі.Хоча в реальності зазначена праця немала
будьякого широкого впливу на тогочасну вітчизняну юридичну спільноту,
оскількипрактичноусі1000примірниківцьоговиданнябулоконфісковано,автор
бувзвільненийвідвикладанняупетербурзькомууніверситеті,асамакнигабула
охарактеризована головнимуправліннямучилищяк така,що«суперечить явно
усімістинамхристиянствайсхильнадозапереченняусіхзв’язківсімейнихідер
жавних».ПодібнеставленнядороботиКуніцинапереважнобулозумовленотим,
щонаприкінціXVIIIстоліттяуРосійській імперії (такаситуаціямаламісцедо
виходууніверситетськогостатуту1835року)теоріяприродногоправасприйма
лась насамперед як шкідливе й революційне вчення, спрямоване на підрив
монархічноїтрадиціїіпропагандуліберальнихцінностей.Разомзнеювідкида
лисьібудьякіспробиперенестинавітчизнянийґрунттогочасніздобуткиєвро
пейської правової науки. По суті у повній мірі це вдалося лише професору
Київського університету К. Неволіну (1806 – 1855 рр.) у його дослідженні
«Енциклопедіязаконоведення»5,який,принагіднозауважимо,разомзП.Редкіним
таІ.КірєєвськимслухавлекціїГ.В.Ф.ГегеляіК.Ф.фонСавіньїуБерлінському
університеті. Зважаючи на це, значний інтерес представляє робота Цвєтаєва
«Першіначалаправаприродного»,вякійнадаєтьсянелишеісторичнийвиклад
розвиткутеоріїприродногоправазароботами«Фр.ШмальцаіЙ.Г.Буле»,якчес
новизнаєсамавтор,алейобґрунтовуєтьсязагальнепоняттянаукиприродного
права,досліджуютьсяйогоелементитаосновніскладовіцієїнауки.
ХарактеризуючидослідженняЦвєтаєванеможнанезвернутиувагунате,що
вже від самого початку він згадує ім’я Й.Г. Буле (1763–1821), професора
Геттінгенськогоуніверситету,якийу1805–1807рокахвикладавуМосковському
університеті ібуводнимзперших,хтопринісуРосійськуімперіюправові ідеї
І.КантатаЙ.Г.Фіхте.Узв’язкузчимстаютьзрозумілимисловаЦвєтаєвапро
виняткововажливуролькантовогокритичноговченнядлярозвиткутеоріїпри
родногоправа6.Утім,першніжпереходитидооцінкивнескутихчиіншихмис
лителівурозвитоктеоріїприродногоправа,якїїнадаєЦвєтаєв,доцільнобільш
докладнозупинитисянааналізітихвихіднихвизначеньпоняттяприродногопра
ва, які обґрунтовує цей юрист. Фактично все дослідження природного права
Цвєтаєва являє собою серію експлікацій базової дефініції, відповідно до якої
природнеправоєнічиміншимяк«наукоюпрозовнішніідовершеніобов’язкиі
правалюдини,тапроїхзмінивідповіднодоїївідносин»7.Щоправда,пояснюючи
цевизначенняЦвєтаєвробитьодненадзвичайноцікавеуточнення,якедозволяє
стверджуватипросамобутнійхарактерйогопідходу.Сутьцьогоуточненняполя
гаєутому,щоописуючиприроднеправоякнауку,вінвказуєнадваїїджерела,
якимиє,зодногобоку–розумлюдини(уцьомупланівінцілкомвідтворюєаргу
ментаціюВольфа,Томазія,ПуфендорфатачастковоБуле),а,зіншогобоку–ті
обставиниівідносини,вяківонапотрапляє.Останнєзауваження,якдемонструє
подальшийвикладЦвєтаєва,посутівводитьукласичнуновочасну«раціональну
систему»обґрунтуванняприродногоправановийдлянеїсоціальноісторичнийі
культурологічний елемент, адже, як виявляється, поряд зі своєю зумовленістю
структуроютавластивостямиуніверсальноголюдськогорозуму,природнеправо
зазнаєвпливузбокутихісторичнихісоціальнихобставин,наяківказувалипред
7Юридичні і політичні науки
ставникиісторичноїшколиправа.Разомзтим,характеризуючиприроднеправо
якнаукупрозовнішніідовершеніобов’язки(поняття«довершеності»якознаки
природного права Цвєтаєв запозичує у Н.І. Гундлінга (1671 – 1729 рр.), який
вперше вказав на неї як на ту основну характеристику,що відрізняє природне
право від моральних норм), Л. Цвєтаєв проводить характерне для Канта (а
пізнішеідляФіхте)розмежуванняміжсферамиправовогоіморальногорегулю
вання,аджеморальтаетика,навідмінувідприродногоправа,маютьсвоїмпред
метомобов’язкиіправавнутрішніінедовершені.
Своєріднимопосередковуючимелементом,якийдозволяєпобудуватицілісну
наукуприродногоправаіпояснитиїїзв’язокзморальниминормами«моральна
метафізика»,метоюякоїєвстановленнячіткогозначеннятакихпонять,як«пра
во»і«обов’язок»,атакожз’ясуваннятого,завдякиякимвластивостямсвоєїпри
роди людина взагалі може виступати суб’єктом будьяких прав і обов’язків. В
основу моральної метафізики Цвєтаєв кладе властиве для німецького
просвітництварозуміннялюдиниякрозумноїістоти,щонаділенаволею(іможе
діятивільноабоневільно),аотжездатнапідпорядковуватисвоїдіїтимчиіншим
законам, які випливають з її природи. На практиці основний закон моральної
метафізикиЦвєтаєваєнічиміншимяккантівськимкатегоричнимімперативом,
щовизначаєтьсянаступнимчином«неставсядолюдствааніусвоїйособі,анів
особііншихлишеякдозасобу,атількиякдоцілі»8.ХочанацьомуетапіЦвєтаєв
робитьдоволіцікавезауваження,якепов’язуєідеюправазпоняттям«правої»і
«неправої»дії(допевноїміриценагадуєпоняття«правди»,якепізнішевведев
обґрунтуванняґенезиправаНеволін).Правоюдієюабоправимвчинкомвіннази
ває такі дії, які відповідають категоричному імперативу.Ці дії вчиняються або
відповіднодовнутрішніхзаконів(нимиєморальнізакони,щоможутьбутививе
денікожниміндивідомвиключнозісвогорозуму),абозгідноіззовнішнімипра
вилами, які встановлюються для людини і мають на меті гарантувати те, що
навіть не експлікуючи ці закони з власного розуму, вона все одно знатиме їх.
Характерноювластивістюзовнішніхзаконівєте,щовонизавждизв’язуютьодну
людськуістотузіншою.Тобтозовнішнізаконизавждимаютьсправузсуб’єкта
ми,що єносіямипевнихправ і з суб’єктами,що єносіямипевнихобов’язків.
Надаючибудьякеправоодномуіндивіду,зовнішнійзакон,якдоводитьЦвєтаєв,
завжди встановлює відповідний обов’язок для іншого індивіда (або інших
індивідів)9.
НадумкуЦвєтаєва,наукаприродногоправавключаєусебедвіголовнічасти
ни:чистеприроднеправоіприкладнеприроднеправо,абожприроднеправоу
йогопрактичномузастосуванні.Усвоючергучистеприроднеправоскладається
з приватного природного права (це дослідження первинних прав і обов’язків
людиниповідношеннюдосамоїсебе,коливонарозглядаєтьсялишеякодинична
раціональна істота) і суспільного природного права (воно досліджує первинні
праватаобов’язкилюдиниповідношеннюдоіншихіндивідів,тобтоколилюдина
розглядаєтьсяусвоємусуспільномустані).Допервиннихбезумовнихприватних
природнихправлюдиниЦвєтаєввідносив:а)правонасамогосебеабоправона
життя(причомувизнаючицеправозасобоюякзауніверсальноюраціональною
істотою,анеякзаконкретниміндивідом,людиназнеобхідністювизнаєцеправо
ізавсімаіншимилюдьмиякподібнимираціональнимиістотами);б)правовільно
діяти або право природної свободи; в) право на задоволення своїх життєвих
потреб.Всіціправаєосновоюприродноїрівностілюдей,адже,вониналежать
8 Держава і право • Випуск 50
будьякому індивіду рівно настільки, наскільки він є розумною істотою, що
наділенаволею10.Первинніумовніприватніприродніправалюдинипов’язаніз
фундаментальнимипотребамилюдини івключаютьусебе:правовласності (як
вважаєЦвєтаєв,воновиникаєнавітьякщомирозглядатимемолюдинусамупо
собі,оскількийогоосновоюєнезахиствласностівідіншихіндивідів,авиключ
ноприроднапотребауречахдлязабезпеченнявласногожиття),праводоговорів
(цеправодомовлятисьпробудьщоіприйматиумовитихабоіншихдомовлено
стей)іправоназахиствласноїчестіігідності(воновипливаєзтого,щолюдина
відприродиєнетількитілесною,алейдуховноюістотою,аотжешкодаможе
бутизавданаякїїтілу,такіїїчестітагідності).
Якзазначалосьвище,суспільнеприроднеправо,заЦвєтаєвим,вивчаєлюдину
як члена спільноти.Однак оскільки згадана спільнота розглядається виключно
теоретично(якнаслідокукладаннясуспільноїугодипровиведенізрозумуправи
ласпільногоспівіснування),тоцеправотакожвходитьдосферидослідженьчис
того,анеприкладного,природногоправа.Аналізуючизмістсуспільногоприрод
ногоправа,Цвєтаєвпрактичноповністювідтворюєідеюсуспільногодоговору,як
вонапосталауроботахГоббса,Локка іРуссо.Хоча, акцентуючиувагунаролі
суспільногодоговору,вінжодноюміроюненаполягаєнатезіпройогоісторичну
реальність.Тобто суспільнийдоговір, як вважавЦвєтаєв, цілкомможебутине
явним,алишегіпотетичним,аджейогонеобхідністьєнеісторичною,анасампе
ред раціональною. Таким чином, суспільний договір фіксує загальну волю
суспільства,якавідображаєпотребитаінтересийогочленів,щовипливаютьзїх
природи.
Однак, на відміну від Руссо та його попередників, Цвєтаєв вважав, що
суспільнийдоговірнеєпростимзакріпленнямспільноїдлявсіхчленівлюдської
спільнотицілі(pacted’union),амаєдещобільшскладнуструктуру.Посутівиз
нання спільних цілей є тільки передумовою суспільної угоди, яка дійсно не
потребуєнабудьякуформалізацію.Насправдіж,якдоводитьЦвєтаєв,суспільний
договірпов’язанийнелише зцілями, алей звиборомзасобів їхдосягнення, а
також,–щостановитьдлянасособливийінтерес,–ізвизначеннямколаосіб(або
органів),якіможутьзастосовуватизазначенізасоби11.Унаслідокчогосуспільний
договірперетворюєтьсязабстрактноїтеоретичноїмоделітапевнуструктуровану
систему більшменшчітких іформалізованих норм, які визначають: а) перелік
засобів,якіможутьзастосовуватисьдлядосягненняспільнихцілей;б)повнова
женнятихосібіорганів,атакожпорядокїхзастосування,якінеобхіднідлядосяг
нення суспільних цілей. Цю останню частину суспільного договору Цвєтаєв
позначаєтерміном«pacted’assujetissement»–«договірпідданства»або«договір
підпорядкування».На його основі виникає публічна влада, держава і державні
закони.Прицьомуверховнавладаідержававціломувиявляютьсязв’язанимине
лише цілями, які встановлюються на рівні «pacte d’union», але й переліком
засобів,якісуспільствовважаєприйнятнимиідопустимимидляреалізаціїцілей
спільноти.Такеуточненняідеїобмеженостідержавноївладиєнадзвичайноціка
вим,оскількивонопереводитьзагальнуідеюнародногосуверенітетуРуссоусуто
практичнуплощинуправовихмеж,якіпокладаютьсядержаві інеможутьбути
неюпорушені.Утім,ідеяправовоїобмеженостідержавинеможеповністюпоз
бавитиїївладнихповноважень.Такимчиномзідеїчистогосуспільногоприрод
ногоправавипливаєспецифікаструктуридержавноївладитазмістуїїповнова
жень.Зокрема,якдоводитьЦвєтаєв,державнавладаповиннавключатиусебе:
9Юридичні і політичні науки
а)наглядовувладу(дляпіклуванняпродосягненнясуспільнихцілейтарозуміння
їх змісту), б) законодавчу владу (для визначення конкретних мір та способів
досягненнясуспільнихцілейіприйняттявідповіднихзаконів),в)виконавчувла
ду(дляпрактичноїреалізаціїзаконів,якавключаєусебесудовувладу,владупри
значати чиновників і наглядати за ними, владу збирати податки, поліцейську
владуівладукарати)12.
Навідмінувідчистого(приватногоісуспільного),прикладнеприроднеправо
маєнаметіпояснення того, якимчиномвидозмінюютьсяправа та обов’язкиу
відповідності до конкретних історичних або соціальних обставин і включає у
себетриелементи:сімейне,політичне(публічне)інароднеправо.Тойфакт,що
Цвєтаєв включає сімейне право до системи елементів науки природного права
пояснюєтьсятим,щовінвизначаєсім’юякреальнупервиннуспільноту,части
ноюякоїстаєлюдина(загаломцятрадиціяйдещездослідженьЙ.Ольдендорпа
(1506–1567рр.),Ф.Суареса(1548–1617рр.) іВ.Вінклера(1579–1648рр.).
Всього існуєтритипитакихсімейнихспільнот,якіЦвєтаєвпозначаєпоняттям
трьох суспільств: шлюбне суспільство, батьківське суспільство та суспільство
господарівіслуг.Навідмінувідсімейноїспільноти,якаєвідносноневеликоюза
розміром і включає незначну кількість членів, публічне природне право
видозмінюєтьсячерезте,щосуспільство,вякепотрапляєлюдина,складаєтьсяз
великоїкількостічленів.Зацієїпричиниуякостівступудопублічногоприклад
ногоприродногоправаЦветаєввводитьтакунаукуяк«метаполітика».Нарешті
народне природне право, як останній елемент прикладного природного права,
визначаєвідносиниміжрізниминародами,щотлумачатьсяЦвєтаєвимуцілкови
тогроцієвомудусіякскладнісуб’єкти,щовзаємодіютьнаосновіпервиннихнорм
природногоправа.Уцьомувипадкукоженнародхарактеризуєтьсяякособливий
суб’єкт,якийнеможеставитисьдоіншихнародівлишеякдозасобів.
Таким чином, узагальнюючи результати проведеного дослідження, можемо
сформулювати наступні висновки. Поперше, починаючи з середини ХVІІІ –
початку ХІХ століття розвиток науки природного права супроводжувався у
Російськийімперіїнелишерецепцієюновочаснихєвропейськихполітикоправо
вихучень, алей їхпереосмисленнямтаподальшимрозвиткомудослідженнях
цілого рядуюристів, серед яких особливе місце належитьЦвєтаєву. Подруге,
відтворюючи основні положення класичної теорії природного права, як вона
посталаудослідженняхГроція,Ляйбніца,ВольфатаПуфендорфа,Цвєтаєвпро
демонструвавможливість ідоцільністьврахуваннясоціокультурнихта історич
нихпараметрів,якібдозволилипояснитизміниуправовійсистемі,атакожвия
витиголовніфактори,щовпливаютьнадинамічнийрозвитокправовихнорм.Для
цього Цвєтаєв обґрунтовував методологічну доцільність застосування поняття
прикладного природного права поряд з поняттям чистого природного права.
Потретє,аналізуючинаукуприродногоправа,Цвєтаєв,вказуєнацілийрядїїеле
ментівінаук(моральнаметафізика,метаполітика,чистеприроднеправо,сімейне
право,публічнеправо,народнеправотощо),якіразомузятіутворюютьїїцілісну
системуімаютьнаметіпрояснитийвсебічновивчитиокреміпитаннярозвитку
праваідержави,атакожспецифікиправовогорегулюваннясуспільнихвідносин.
Почетверте,подальшідослідженнярецепціїірозвиткутеоріїприродногоправа
уРосійській імперіїХVІІІ –початкуХІХстоліттямають значний теоретичний
потенціал, оскільки вони безпосередньо сприяють більш глибокому розумінню
тих процесів, які супроводжували історичне становлення як російської, так і
10 Держава і право • Випуск 50
вітчизняноїюридичноїнауки.
1.Дес ниц кий С.Е. Слово о прямом и ближнем способе к научениююриспруден
ции.–М.,1768.2.Зо лот ниц кий В.Т.Сокращениеестественногоправа, выбранноеиз
разныхавторовдляпользыРоссийскогообщества.–СПб.,1764.3.Ку ни цын А.П.Право
естественное.–СПб.,1818. 4.Ку ни цын А.П.Правоестественное.Ч.2.Правоприклад
ное.–СПб.,1820.5.Не во лин К.А.Энциклопедиязаконоведения.Т.1.–К.,1839.6.Цве
та ев Л.А.Первыеначалаправаестественного.–М.,1816.–С.86.7.Тамже.–С.1.8.
Тамже.–С.6.9.Тамже.–С.8.10.Тамже.–С.13.11.Тамже.–С.25.12.Тамже.–С.
2930.
11Юридичні і політичні науки
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Д. Є. Прокопов. Наука природного права та ЇЇ елементи у дослІдженнЯх Л. ЦвЄтаЄва
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34627 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:09:13Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Прокопов, Д.Є. 2012-06-04T07:52:31Z 2012-06-04T07:52:31Z 2010 Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва / Д.Є. Прокопов // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 5-11. — Бібліогр.: 12 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627 Досліджується специфіка інтерпретації природного права у роботах Л. Цвєтаєва у контексті становлення юридичної науки Російської імперії на початку ХІХ століття. Висвітлюються основні елементи науки природного права та їх взаємозв’язок. Исследуется специфика интерпретации естественного права в работах Л. Цветаева в контексте становления юридической науки Российской империи в начале ХІХ века. Характеризуются основные элементы науки естественного права и их взаимосвязь. The article studies the specifics of interpretation of natural right in L. Tzvetaev’s works in the context of the development of the law science in Russian Empire in the beginning of the XIX century. The author characterizes the basic elements of the natural right science and their correlation. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва Article published earlier |
| spellingShingle | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва Прокопов, Д.Є. Теорія держави і права |
| title | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва |
| title_full | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва |
| title_fullStr | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва |
| title_full_unstemmed | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва |
| title_short | Наука природного права та її елементи у дослідженнях Л. Цвєтаєва |
| title_sort | наука природного права та її елементи у дослідженнях л. цвєтаєва |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34627 |
| work_keys_str_mv | AT prokopovdê naukaprirodnogopravataííelementiudoslídžennâhlcvêtaêva |