Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки
У статті виявлено найсуттєвіші ознаки наукового знання, що виокремлюють сферу існування оптимальної продуктивності фахової праці науковців; обґрунтовано й визначено шляхи подолання найсуттєвіших перешкод прогресові міждисциплінарних наукових досліджень у формі ієрархії наукових проблем, розв’язання...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3466 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки / О.П. Палагiн, О.П. Кургаєв // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 14-25. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859596570208501760 |
|---|---|
| author | Палагiн, О.В. Кургаєв, О.П. |
| author_facet | Палагiн, О.В. Кургаєв, О.П. |
| citation_txt | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки / О.П. Палагiн, О.П. Кургаєв // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 14-25. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті виявлено найсуттєвіші ознаки наукового знання, що виокремлюють сферу існування оптимальної продуктивності фахової праці науковців; обґрунтовано й визначено шляхи подолання найсуттєвіших перешкод прогресові міждисциплінарних наукових досліджень у формі ієрархії наукових
проблем, розв’язання яких необхідне для створення системи інформаційних технологій, адекватних природним процесам вирішення актуальних завдань.
Ключові слова: продуктивність наукової праці, трансдисциплінарна теорія, інтегральні знання, когнітивність.
The most essential attributes of scientific knowledge which allocate area of existence of an optimum of productivity of professional work of scientists are revealed
in the article, the process of overcoming of the most essential barriers to interdisciplinary scientific research
progress as a hierarchy of scientific problems which solution is required for creation of system of the information
technologies adequate to natural processes of actual task solution is proved and determined. Key words: scientific work productivity, trans-disciplinary theory, integral knowledge, cognitivity.
|
| first_indexed | 2025-11-27T22:02:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
СТАТТI ТА ОГЛЯДИ
Епоху аналітизму й властиву йому диференціацію науки завершено. Реальні
проблеми, що постають перед людством, набагато складніші за наукові. Су-
часна наука не в змозі їх кардинально вирішити. Одна з причин — роз’єднаність
наукових дисциплін, а отже, нескоординованість роботи наукових установ,
їхньої тематики. Елементарна синхронізація наукових досліджень дала б ва-
гомий синергетичний ефект. Її суть — проведення моніторингу та системно-
го аналізу інтегрального стану предметних галузей.
Глобальний приклад роз’єднаності — розвиток нашої цивілізації. Че-
рез нерівномірність розвитку окремих її напрямків завдано величезної
шкоди нашій планеті й навколоземному простору. Зокрема, розвиток ма-
теріального виробництва і пов’язана з ним утилізація природних ресур-
сів призвели до екологічної деградації навколишнього середовища. Ще один
приклад — проблемна ситуація в нашій країні: брак системного підходу й
інтегральних моделей соціально-економічної системи, що завели націю в
непрохідні хащі.
О. ПАЛАГІН, О. КУРГАЄВ
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ
Одним із анахронізмів, властивих тра-
диційній парадигмі розвитку науки,
є насильницьке порушення її природного
життєвого циклу, а саме: створення нау-
коємного інноваційного продукту. Зокре-
ма, йдеться про штучний розподіл дослі-
джень на фундаментальні і прикладні. До
речі, свого часу цю проблему розв’язали в
масштабах НАН України завдяки впрова-
дженню ідеї цілеспрямованих фундамен-
тальних досліджень.
© ПАЛАГІН Олександр Васильович. Академік НАН України. Заступник директора Інституту кіберне-
тики імені В.М. Глушкова НАН України.
КУРГАЄВ Олександр Пилипович. Доктор технічних наук. Провідний науковий співробітник Інституту
(Київ). 2009.
Прогрес міждисциплінарних наукових
досліджень (МНД) у межах традиційної
парадигми розвитку науки стримують:
• диференціація, нерівномірність та замк-
неність наукових дисциплін і теорій;
• слабкість системологічних досліджень
еволюції наукових теорій та відсутність
системології міждисциплінарної взаємо-
дії як галузі знань;
• неконструктивність спроб побудови фор-
малізованої наукової картини світу;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 15
• відсутність ефективних організаційних
методів і засобів кооперативної взаємодії
в трансдисциплінарних колективах;
• недостатня розвиненість інформаційно-
технологічної підтримки всього життє-
вого циклу МНД.
Разом із тим існують реальні способи кар-
динально змінити ситуацію на краще.
1. В Україні, зокрема в Національній
академії наук, є потужний сектор високо-
продуктивних суперкомп’ютерних систем,
що відкрив шлях до розв’язання нових ре-
сурсоємних завдань науки і промисловості,
починаючи з молекулярної біології, генної
інженерії, квантової фізики і хімії, закін-
чуючи проектуванням нових видів озбро-
єнь, літакоапаратів тощо. Він став основою
вирішення завдань надвисокої складності
стратегічного значення.
2. Створено базову телекомунікаційну
інфраструктуру, яку будують на сучасних
оптоволоконних і радіоканалах, що під-
тримують високу швидкість обміну інфор-
мацією, співмірну зі швидкодією її оброб-
лення.
3. Інтенсивно розвивають інформаційно-
мережеві технології нового покоління, що
отримали назву інтелектуальних [1]. Їхнє
призначення — відокремлення функціональ-
ного складника від телекомунікаційного.
Вони побудовані на фундаменті knowledge
engineering із використанням сучасних
суперкомп’ютерних та грід-систем і доско-
налих формальних математичних методів
[2].
4. Принципово важливо при цьому пра-
вильно оцінити й використати системоут-
ворювальну функцію інформатики й усієї
галузі інформаційних технологій насампе-
ред у науці, високих (чи критичних) тех-
нологіях та пов’язаних із ними складних
МНД і проектах [3].
5. Окремий фактор — можливості й роз-
виток національних інформаційних ресур-
сів у сфері нематеріальних активів нової
економіки — економіки знань.
ХАРАКТЕРИСТИКА СУТНОСТІ
МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Стале знання сукупності наукових дис-
циплін можна представити у формі ін-
тегрованої ієрархічної мережі наукових те-
орій (різного рівня розвиненості, формаль-
ності, змістовності й охоплення дійсності),
складники яких, можливо, пов’язані через
спільні об’єкти дійсності.
Теоретичне знання функціонує як склад-
на система внутрішньодисциплінарних і
міждисциплінарних взаємодій, спрямова-
них на розв’язання актуальних проблем
еволюції науки й розвитку суспільства.
Загальновідомо, що в еволюційному про-
цесі розвитку науки раз у раз виникають
революційні зміни схем пізнавальної ді-
яльності (парадигми), що уособлюють
прогресивну систему ідеалів і норм дослі-
дження [4].
Усякий пізнавальний процес має дво-
спрямовану природу — від менш до більш
змістовного, від менш до більш загально-
го знання. Прагнення єдності знання при
максимальній широті охоплення реальнос-
ті зумовлене єдністю світу, на відображен-
ня якого це знання в науці спрямоване, а
зростання змістовності — безперервне про-
никненням науки в глибинну сутність на-
шої дійсності, що визначає чимраз адекват-
нішу її модель [5].
У найзагальнішому вигляді внутрішньо-
дисциплінарна генеза науки має два склад-
ники: приватні теорії, що вирішують спе-
цифічні проблеми щодо частини об’єктів
дисципліни, і фундаментальні, які фіксу-
ють найзагальніші знання щодо всієї галузі
дисципліни: від фундаментальної окремих
теорій, що поглиблюють її
Усяке міждисциплінарне дослідження
полягає у виявленні нових відношень між
поняттями вихідних дисциплін, у вста-
новленні нової системи законів, що їх по-
в’я зують, і синтезі прагматики розв’язання
нових, дедалі складніших завдань. При
цьому знання вихідних дисциплін можуть
16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
залишатися незмінними (найпростіший,
лінійний, випадок міждисциплінарної вза-
ємодії), включеними цілком (або вибірко-
во) у нову ієрархічну структуру чи зазна-
вати модифікацій, розвиватися завдяки
процесам обміну парадигмальними наста-
новами, поняттями і методами різних
наук (нелінійна міждисциплінарна взає-
модія), що є відоб ра женням сутності між-
дисциплінарної проб леми. Нелінійна між-
дисциплінарна взаємодія сукупно з про-
блемною орієнтацією — загальновизнана
норма еволюції сучасної нау ки [6].
При цьому де-факто формується нова транс-
дисциплінарна теорія, можливо, й наукова
галузь і нескінченно повторюється ітерацій-
ний процес (від одних дисциплін — через
міждисциплінарне дослідження — до нових
дисциплін із новим предметом досліджен-
ня) у напрямку наближення до цілісної за-
гальнонаукової картини світу.
Щодо реального стану справ у науці.
Проблемні ситуації, які виникають на шля-
ху нескінченного процесу пізнання, постій-
но ускладнюються, охоплюють щораз біль-
ше явищ дійсності, і переважна частина їх
потребує проведення міждисциплінарних
досліджень.
Об’єктом наших студій є процеси між-
дисциплінарних наукових досліджень, а їх
предметом — методологія та інфор ма ційні
технології підтримки розв’язання між-
дисциплінарних наукових проблем.
Розвиток світового суспільства загалом і
кожної держави зокрема супроводжує чи-
мало проблем, шляхи подолання яких або
зовсім невідомі, або надто складні чи мало-
ефективні для практичного втілення. Лише
частина їх отримує загальне визнання, чіт-
ке формулювання і приводить до консолі-
дації наукових, організаційно-тех нічних,
матеріальних і фінансових зусиль суспіль-
ства для вирішення цих проблем у вигляді
науково-технічних досліджень і програм
(НТП) відповідного рівня.
У Національній академії наук України
накопичено багаторічний (загалом пози-
тивний) досвід формування й виконання
НТП МНД для вирішення складних про-
блем. Його можна відслідкувати за резуль-
татами сформованих і дієвих програм, на-
приклад: «Нанотехнології», «Сенсорика»,
«Матеріалознавство», «Інформація, Мова,
Інтелект» тощо. Однак повний і точний пе-
релік не вичерпує всіх НТП, необхідних
для розвитку України.
Нарівні зі значним позитивним досвідом
виконання НТП МНД наявні й певні недо-
ліки організації і власне самого проведення
міждисциплінарних наукових досліджень.
Більшість із них пов’язана з відсутністю
досвіду в забезпеченні ефективної міждис-
циплінарної взаємодії на рівні конструктив-
них наукових теорій та неможливістю без-
посередньо застосувати стале наукове знан-
ня не тільки в суміжних, але й у будь-якій
конкретній предметній галузі. Значна час-
тина недоліків цих організаційних процесів
полягає в суб’єктивності визначення пріо-
ритетності проблем міждисциплінарного
характеру і взаємозв’язку між ними, зокре-
ма під час управління кожною з програм.
Причина вказаних недоліків — відсутність
належної методологічної та інформаційно-
аналітичної підтримки етапів життєвого
циклу МНД, зокрема їхнього інноваційно-
го складника.
Інтегрований результат зазначених не-
доліків — недостатня продуктивність фахо-
вої праці науковців. Аналогічна ситуація
характерна для всіх наукових досліджень.
Особливої гостроти це набуває саме в
МНД, ускладнюючи працю науковців у су-
часних умовах до майже непереборної межі
через надвисоку складність, специфічний
характер і зміст міждисциплінарних дослі-
джень, різноманітність форм сталого нау-
кового знання, недетермінізм творчого про-
цесу здобування, конструктивізації та сис-
темної інтеграції наукових знань окремих
наукових дисциплін у концептуально єди-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 17
не нове знання, що дозволить розв’язати
складну наукову проблему.
Тобто в міждисциплінарних досліджен-
нях найвиразнішого вигляду проблемні си-
туації набувають на кожному з етапів су-
часного процесу фахової праці науковців.
Наслідки вказаних недоліків і загальної
проблемної ситуації — втрата значної час-
тини народногосподарського ефекту від ре-
зультатів виконання таких НТП, нівеляція
наукових здобутків і, врешті-решт, змен-
шення внеску науки у вирішення нагаль-
них проблем розвитку суспільства.
Отже, сутність наукової проблеми оп-
тимізації інформаційної підтримки МНД
проявляється в проблемі 0-го рівня (про-
дуктивність праці) — забезпечення суспіль-
но значущого зростання продуктивності фа-
хової праці науковців під час проведення
міждисциплінарних досліджень завдяки по-
доланню перешкод у між дисциплінарній вза-
ємодії в сучасній науці.
Розв’язання цієї проблеми є ключем,
що прискорить темпи розвитку науки і
науково-технічного прогресу суспільства
в цілому, оскільки «всі складники сучасної
цивілізації започатковано в наукових лабо-
раторіях». Це буде можливо лише після
створення методології, інформаційних сис-
тем і технологій, адекватних процесам фа-
хової праці науковців.
Проблема 0-го рівня фундаментальна. Її
розв’язання залежить від комплексу умов
(наукових, організаційних, матеріально-
технічних, фінансових і кадрових).
Кожну з реальних проблем, з формаль-
ного погляду, можна представити як пев-
ну ієрархічну мережу складників проблем,
що належать до різних наукових теорій або
дисциплін.
У світовій науці відсутня системна ме-
тодологія та певна форма загальнопри-
йнятої чи провідної конструктивної нау-
кової теорії, які б забезпечили постановку
й ефективне розв’язання довільних нау-
кових проблем не лише міждисциплінар-
них досліджень, але й окремих розділів
науки. Основними чинниками такої ситу-
ації є її (методології) надвисока склад-
ність та комплексний характер. Залиша-
ючись ос новним предметом методології
науки, процеси пізнання й наукові про-
блеми, по в’язані з ними, досліджують кі-
бернетика і математика, теорії складних
систем, лінгвістика, логіка та весь спектр
Computer Science: від обчислювальної
техніки до систем оброблення знань і
штучного інтелекту.
Наявність достатнього обсягу сталого
знання, що може стати основою для по-
дальшого дослідження, є запорукою успіху.
На цьому ґрунтується й безпосередня за-
лежність продуктивності фахової праці на-
уковців від працевитрат на пошук, виявлен-
ня, усвідомлення актуально необхідного
фрагмента сталого знання і оперування ним
у ході досліджень. Обсяг усіх цих чотирьох
складників працевитрат зумовлює доско-
налість форми подання сталого знання для
його циркуляції в суспільстві. Найсуттєві-
ші ознаки сталого знання:
■ реальність (діапазон: від очевидної до
прихованої форми);
■ конструктивність (від придатності до
непридатності для безпосереднього ви-
користання під час розв’язання проб-
лем). Стале знання відповідно до за-
гальноприйнятого уявлення про дуаль-
ність світу набуває конструктивності
у двох проявах: інформаційному (про-
грами, бази знань, бази даних тощо) й
матеріальному (патенти, проекти кон-
струкцій тощо);
■ уніфікованість (вимірює різноманіт-
ність форм);
■ поширеність (від загальновідомих, вузь-
копрофесійних до невідомих знань).
До них варто додати вимоги інтегральної
повноти (діапазон: від інтегральних знань
до фрагментарних положень) та когнітив-
ності, що пов’язана з природністю сприй-
няття (насамперед користувачем).
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
Очевидно, глобальний мінімум праце-
витрат або максимум продуктивності фахо-
вої праці науковців можливі лише на дуже
незначній (стосовно сукупного сталого зна-
ння всього поля науки) дискретній підмно-
жині знань, що представлені в єдиній уні-
фікованій формі та водночас є загальнові-
домими щодо всього поля науки (або
дисциплін, до яких належить досліджувана
проблема), реальними, конструктивними,
інтегрально-повними та когнітивно-до ско-
налими. Форму знань, що відповідає цим
умовам, назвемо канонічною [6].
Усі працевитрати на пошук, усвідомлення і
трансформацію сталого знання, тобто на його
багатократне вторинне опрацювання, не про-
дуктивні щодо вирішення кожної з поточних
проблем. Їхній обсяг становить левову частку
сукупних витрат праці щодо роз в’язання
окремих проблем і навіть перевищує витрати
на первинне створення сталого знання. Що-
більше, ця частина фахової праці науковців
малокорисна для суспільства, бо в кожному
дослідженні її виконують ad hoc (щодо спе-
цифічних умов поточної проблеми). При
цьому невпинно зростає ентропія сталого
знання на загальному просторі науки.
СПОСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження та розроблення комплексу
інформаційних технологій і систем під-
тримки МНД, створення умов для суттєвого
зростання продуктивності фахової праці нау-
ковців, підвищення ефективності, рівня й міс-
ця української науки в державі та світовій
спільноті дозволяють нам сформулювати і за-
пропонувати широкому загалу програму оп-
ти мізації системно-інфор ма ційної підтрим ки
міждисциплінарних нау кових досліджень.
Пропонуємо кардинально змінити голов-
ну парадигму та методи управління проце-
сами здобування, організації, подання й ви-
користання наукового знання, у результаті
чого зміниться ставлення до нього суспіль-
ства, а отже, й до науки в цілому.
По-перше, з огляду на природний розви-
ток науки і зростання вимог до неї з боку
суспільства основою управління міждисци-
плінарними дослідженнями має стати ін-
тегрована інформаційно-технологічна сис-
тема, що забезпечить організаційні проце-
си, моніторинг наукових досліджень, регла-
ментуватиме всі етапи їхнього життєвого
циклу і електронного документообігу, ана-
ліз й оцінення результатів досліджень і при-
йняття на цій основі рішень та визначення
актуальних напрямів тощо. На цих засадах
необхідно створити загальний інтегрований
простір трансдисциплінарних знань, де си-
нергетично взаємодіятимуть численні ко-
лективи професіоналів різних предметних
галузей, що зосередять увагу на розв’язанні
найважливіших трансдисциплінарних нау-
ко во-практичних проблем. Їхню роботу в
реальному часі і просторі підтримуватимуть
досконалі інформаційні технології.
По-друге, потрібно подолати стереотип,
відповідно до якого наукове знання (неза-
лежно від його профілю, рівня та засобів
отримання результатів) є різновидом сиро-
вини, використання якої неможливе без до-
даткових витрат на її перероблення в про-
цесі продукування нового знання та / або
створення корисної матеріальної / немате-
ріальної продукції.
В основу нової парадигми пропонуємо
покласти таке фундаментальне положен-
ня: стале конструктивне наукове знання в
уніфікованій формі — це не лише головний
результат наукової діяльності, що забезпе-
чує розвиток науки і загальний прогрес ци-
вілізації, але й найприйнятніший різновид
основного капіталу суспільства. Проте су-
часному науковому знанню поки що бра-
кує суттєвих конструктивних ознак. Назве-
мо лише ті, що перетворюють його в кінце-
вий товар:
■ здатність до безпосереднього викорис-
тання;
■ вимірюваність показників обсягу та
якості;
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 19
■ собівартість, ринкова ціна та вартість;
■ дієві норми щодо прав та обов’язків ви-
робника і споживачів.
Отже, один із головних векторів цієї про-
грами — визначення та втілення необхідних
і достатніх умов для ефективного функціо-
нування сталого знання.
Для цього потрібно перейти від режи-
му недетермінованого продукування та ви-
користання знань суб’єктами наукового
процесу до режиму ефективного управлін-
ня знаннями та їх застосування (knowledge
management). При цьому актуалізуються
не лише знання та їхня якість, але й мета-
знання (тобто знання про знання), що за-
безпечують функціонування агентних тех-
нологій і ринкових механізмів, передусім
їхній товарний статус.
ІЄРАРХІЯ ПРОБЛЕМ
Iз подоланням проблеми 0-го рівня без-
посередньо пов’язана група проблем
1-го рівня, про наявність якої свідчать
об’єктивні фактори сучасного розвитку
науки:
• відсутність ефективних методів і засобів
системної інтеграції знань та міждисци-
плінарної взаємодії;
• низька ефективність сучасних інформа-
ційних технологій підтримки життєвого
циклу наукових досліджень;
• відмінність форм наукового знання, що
циркулюють в інформаційній інфра-
структурі та сучасному суспільстві, від
канонічної.
Пропонуємо таку схему подолання вка-
заних проблем (рис. 1).
Як бачимо з рисунка, ІТ-МНД полягає
у формуванні наукової теорії та розроблен-
ні нових інформаційних технологій, при-
датних для постановки й розв’язання нау-
кових проблем МНД високої складності; а
ІТ-інфраструктури — у розробленні ін-
формаційних технологій інфраструктури
управління МНД та функціонуванні нау-
кового знання у формі, придатній для його
безпосереднього застосування під час вирі-
шення проблем.
Кожна з проблем 1-го рівня є комп-
лексною й потребує додаткових дослі-
джень із різних наукових дисциплін задля
розв’язання проблем 2-го й глибших рів-
нів на шляхові подолання таких проблем-
них ситуацій, як:
• відсутність загальної методології та тео-
ретичних засад постановки й вирішення
міждисциплінарних наукових проблем;
• низький науково-технологічний рівень
управління знаннями;
• різноманітність наявних форм сталого
наукового знання (тобто структур і мов
теорій), притаманних різним науковим
дисциплінам, порівняно з уніфікованою
формою концептуально єдиного нового
знання, на отриманні якого зосереджено
відповідну НТП МНД;
• недостатня конструктивність наявних
наукових знань, тобто здебільшого їх не-
придатність для безпосереднього вико-
ристання під час розв’язання поточних
та нових наукових проблем і практично-
го застосування;
• складність, різноманітність і невизначе-
ність природних творчих процесів поста-
новки й вирішення наукових проблем;
• неадекватність сучасних інформаційних
технологій, моделей і мов представлен-
ня знань (творчим) процесам постановки
й вирішення наукових проблем; неадек-
ватність теперішніх мережевих інфор-
маційних технологій точності та реле-
вантності пошуку актуального наукового
знання, його опрацювання тощо.
Окрім зазначеного, виокремимо низку
факторів економічного характеру. Пробле-
ми інтелектуальної власності та інновацій-
ної стратегії розвитку України залишають-
ся неврегульованими. Нове наукове знання
творчі особистості здобувають інтенсивною
працею, що коштує для них надзвичайно
дорого, а продають його задешево, фактич-
но за ціною носія, витраченого на фіксацію
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
Рис.1. Ієрархія проблем міждисциплінарних наукових досліджень
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 21
знання. Унаслідок цього маємо дисбаланс в
оплаті праці науковців в Україні й за кор-
доном, що призводить до відтоку перспек-
тивних спеціалістів у бізнесові структури,
еміграції вчених і талановитої молоді, втра-
ти стійких ланок, естафети передачі знань і
досвіду в наукових колективах.
Процес редукції (виявлення проблемної
ситуації, формулювання відповідних про-
блем і просування вглиб до наступної пари
«проблемна ситуація — проблеми») щодо
визначеної проблеми 0-го рівня можна роз-
гортати аж до проблем окремих проектів
або навіть їхніх складників. Викладеного
цілком достатньо для обґрунтування комп-
лексності та міждисциплінарного характе-
ру досліджень.
ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ
Насамперед це створення інформацій-
них технологій, що базуються на
комп’ютерно-мережевих системах нового
покоління (інтелектуальних корпоратив-
них мережах, Українській академічній грід-
системі тощо), які інтегрують високошвид-
кісну телекомунікаційну систему, знаннє-
орієнтовані архітектуру, засоби оброблення
та подання інформації, математичне забез-
печення.
Ядро інтегрованих інформаційних тех-
нологій для МНД становлять системноін-
тегровані бази конструктивно представле-
них знань, розподілені знаннєорієнтовані
послуги, що забезпечують високооргані-
зований доступ до інформаційних і об-
числювальних ресурсів, виконання таких
функцій, як: виявлення закономірностей,
сортування даних та підтримка прийнят-
тя рішень, підготовка завдань, плануван-
ня, виконання трансдисциплінарних за-
вдань, віртуалізація кооперативної взає-
модії, аутсорсинг, застосування сучасних
методів оброблення мультимедійних ін-
формаційних ресурсів у віртуальному гі-
перпросторі, проведення відеоконферен-
цій тощо.
ОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ
У результаті виконання зазначеної про-
грами буде сформовано концептуаль-
но єдиний інтегрований інформаційний про-
стір сталого знання, представленого в ка-
нонічній формі, та сукупність адекватних
взаємоузгоджених комп’ютеризованих ін-
формаційних технологій ефективної під-
тримки всіх складників фахової праці нау-
ковців: від постановки та конструктивного
вирішення довільних наукових проблем до
безпосереднього практичного впроваджен-
ня наукового знання.
Створення інтегрованих інформаційних
технологій, що забезпечать виконання
науково-дослідних робіт не лише в кон-
кретній предметній галузі, але й під час
розв’язання складних міждисциплінарних
проблем у межах НАН України, — реальний
шлях розв’язання поставленої проблеми.
Новий арсенал поповнять високоефектив-
ні засоби створення нового покоління
комп’ютерів, кооперативна взаємодія до-
слідників, трансдисциплінарна інтеграція
знань, інтелектуальний пошук інформації,
конструктивізація та когнітивізація знань
тощо.
Завдяки поєднанню найсуттєвіших кре-
ативних ознак (реальна, уніфікована, кон-
структивна форма) та за умов усебічної їх
підтримки засобами інформаційних техно-
логій і законодавством наукові знання на-
будуть ознак кінцевого товару: готовність
до безпосереднього застосування, вимірю-
ваність показників обсягу та якості, ринко-
вої ціни й вартості. Ефективність резуль-
татів наведеної ієрархії проблем визначить
підсумок ефектів (загалом різної якості).
Якість сталого знання, отриманого з довіль-
них наукових досліджень, можна вичерпно
подати в чотиривимірному просторі най-
суттєвіших ознак: проблема (у результаті
розв’язання якої з’являється нове знання),
зміст і форма знання, фрагмент дійсності,
на який поширюється знання. Наприклад,
на основі логічних формул можна визна-
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
чити набір відношень між різними пробле-
мами (зокрема, відношення наслідку), а на
основі структури зв’язків певної проблеми
з іншими — близькість її до фундаменту чи
периферії відповідної дисципліни й залеж-
ність від неї інших проблем.
Тільки канонічна форма сталого знання
дає можливість виміряти показники обсягу
та якості наукових результатів і відповідно
об’єктивно оцінити, порівняти й проконт-
ролювати результати наукових досліджень.
Зокрема, стануть можливими вимірювання
відносного рівня окремих досліджень, під-
тримка інтелектуально складних процесів
теоретичного, емпіричного пізнання, транс-
формації прихованого знання в реальне,
встановлення партнерської взаємодії до-
слідника з інформаційною системою.
Нова якість комфорту позначиться на
розвиткові науки додатковим зниженням
витрат праці науковців у частці її творчо-
го складника, багатограннішим проявом
особистого інтелекту науковців щодо вдо-
сконалення якості результатів розв’язання
проблем, зростанням привабливості і пре-
стижу наукової роботи в суспільстві.
Нова інформаційна технологія базує ться
на накопиченні знань у канонічній формі.
Перевірені знання придатні для багаторазо-
вого використання доти, доки не зміниться
дійсність чи наше уявлення про неї. Праця,
вкладена в знання, накопичується й набуває
якості інтелектуального капіталу, а харак-
тер оновлення праці збігається з характером
оновлення капітальних засобів. Цей компо-
нент оцінюють як різницю між підсумковою
вартістю виконаної роботи, вкладеної в зна-
ння, що взяте за основу під час вирішення
проблем, та вартістю праці, витраченої на
коригування й поповнення знань.
Первинна вартість C певного знання в
канонічній формі перебуває в діапазоні
C0 (1 + k) ≤ С ≤ k • P,
де C0 — собівартість знання, k — середньо-
статистична норма прибутку в інформацій-
ній галузі, P — середньостатистичний при-
буток споживачів від використання знань,
вартість яких оцінюють. Ринкова ж вар-
тість залежить від попиту і конкурентних
пропозицій.
Основний ефект від набуття знаннями
ринкової ціни та вартості полягає в залу-
ченні науки до безпосередньої участі в еко-
номічній діяльності суспільства, створенні
додаткового стимулу для її розвитку. Він ба-
зується на створенні сприятливих умов для
розвитку персоніфікованих людино-ма шин-
них інтелектуальних систем, де інформацій-
ні технології є каталізатором, підсилювачем
процесу інтелектуальної діяльності науков-
ців, що забезпечить безперервне накопичен-
ня їхніх знань та реалізацію амбіцій щодо
розвитку інтелектуального капіталу.
На основі цього будуть розширені можли-
вості суспільно значущого зростання про-
дуктивності фахової праці науковців під
час розв’язання міждисциплінарних про-
блем, адже підсумковий результат праці
кожного окремого креативного колективу
(вимірюваний колективним здобутком но-
вих знань) завдяки творчій взаємодії суттє-
во перевищить суму ймовірних результатів
його працівників поза межами колективу.
Структура ефективного процесу функці-
онування знань у суспільстві (рис. 2) вклю-
чає: 1 — стале знання; 2, 3 — інформацій-
ний та матеріальний прояви знань у кано-
нічній формі відповідно; 4 — поточні про-
блеми науки й суспільства; 5 — проблеми в
неприхованій формі; 6 — множина струк-
тур із креативних колективів (7); 8 — струк-
тура управління господарчими суб’єктами
(9) суспільства; 10 — освітянські структу-
ри; 11 — експертиза здобутих знань щодо
їхньої новизни, досконалості, корисності;
сертифікація знань; 12 — ринок знань; 13 —
експертиза проблем щодо їхньої новизни,
важливості, актуальності; сертифікація проб-
лем. Нові або суттєво оновлені компоненти
(відносно сучасної) інформаційної інфра-
структури поширення знань на рисунку за-
темнено.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 23
Запропонована модель демонструє таку
взаємодію її компонентів, які завдяки взає-
моузгодженому поєднанню позитивних ефек -
тів кількох контурів зворотного зв’яз ку
справді створюють найсприятливіші умо ви
для стимулювання інформаційного розви-
тку всіх складників держави — науки, осві-
ти і господарства з його розгалуженою бага-
торівневою системою управління.
РОЛЬ І МІСЦЕ ІНФОРМАТИКИ
Iще раз наголосимо на системоутворю-
вальній функції інформатики й нагадає-
мо про відсутність серед її складників роз-
ділу системології МНД, що безпосередньо
впливає на розвиток фундаментальних і
прикладних досліджень, передусім іннова-
ційних процесів. Не варто доводити, що ви-
сокі технології є здебільшого результатом
складних МНД, точніше міждисциплінар-
ної взаємодії. Це очевидно. Методологія,
шляхи та засоби забезпечення цієї взаємо-
дії нетривіальні, на що й орієнтовано пре-
зентовану Концепцію. Інформатика в цьо-
му разі є не лише технологічним компо-
нентом наукових досліджень, але й втілює
позитивні філософські міркування та пе-
редбачення.
Різні наукові дисципліни й теорії вико-
ристовують різні типи абстракцій, а отже,
різні мови передання знань. Установлення
взаємозв’язків між цими мовами — один із
шляхів розвитку міждисциплінарної взає-
модії. Один із важливих розділів сучасних
інформаційних технологій — інтелектуаль-
ні пошукові системи — джерело постачання
нової інформації, знань і забезпечення саме
цієї взаємодії. Не менш важливий і пошук
базової гіпотези, що виникає в онлайново-
му процесі досліджень.
Перехід від прямих методів досліджень
до досліджень на основі професійного
управління знаннями, представленими в
уніфікованій конструктивній формі, ство-
рює нові можливості для розвитку науки в
цілому.
P.S. Узагальнимо головні складники про-
грами «ІТ-МНД»:
1. Системологія МНД.
2. Математичні основи МНД.
3. Управління процесами МНД:
а) моніторинг;
б) управління знаннями;
в) регламентація процесів і документів;
г) прийняття рішень (виявлення акту-
альних напрямів та ін.);
ґ) управління науково-технічними про-
грамами.
4. Формалізація знань, конструктивізація
наукових теорій:
а) побудова онтологізованих систем знань
предметних областей:
1) методика;
2) глосарії;
3) індексовані електронні онтологіч-
ні тлумачні словники;
4) метаонтологія;
б) розроблення метамови представлен-
ня знань;
в) отримання знань з інформаційних дже-
рел;
г) системна інтеграція знань.
5. Розроблення комп’ютерної бази знань:
а) архітектура;
б) структура;
в) реалізація.
6. Економізація знань:
а) вимірювані характеристики знань;
б) метазнання;
в) засоби підтримки інтелектуальної влас-
ності.
7. Перша черга прикладних систем:
а) системи управління стратегічного рівня:
1) управління державою;
2) управління економікою;
3) управління наукою;
б) знаннєорієнтовані пошукові системи
та системи отримання знань;
в) віртуальні науково-інноваційні центри;
г) персональні бази знань;
ґ) електронні курси та книги;
д) медико-екологічний моніторинг.
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3
Завдяки наданню сталому знанню най-
суттєвіших креативних ознак (інтеграль-
на повнота, когнітивність, неприхована,
уніфікована й конструктивна форма) та
knowledge management (за умови їхньої ді-
євої підтримки адекватними засобами ін-
формаційних технологій і законодавством)
наукові знання не лише стануть ефектив-
ним інструментом вирішення науково-тех-
нічних проблем високої складності, але й
набудуть ознак кінцевого товару.
Ефективність результатів виконання про-
грами ІТ-МНД зумовлять такі чинники:
• перехід від недетермінованого режиму проду-
кування та використання знань суб’єктами
наукового процесу до режиму ефективного
управління знаннями (на всіх етапах їхньо-
го життєвого циклу) та наукою в цілому;
Рис. 2. Структура інформаційно ефективного функціонування знань
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 3 25
• принципова можливість розв’язання
трансдисциплінарних проблем надвисо-
кої складності;
• непродуктивні працевитрати науковців бу-
дуть суттєво скорочені завдяки безпосеред-
ньому використанню сталого інтегровано-
го наукового знання в канонічній формі;
• зростання результативності і якості вирі-
шення проблем, зокрема завдяки об’єк-
тив ному оцінюванню й контролю резуль-
татів наукових досліджень;
• стале знання стане інтелектуальним капі-
талом, а суб’єкти науки — безпосередніми
учасниками економічної діяльності сус-
пільства, що створить найсприятливіші
умови для стимулювання розвитку як са-
мої науки, так і креативного суспільства.
Насамкінець зауважимо, що всі згадані
чин ники ефективності виконання програми
ІТ-МНД дозволять створити єдину Все світ-
ню Мережу Знань — World Knowledge Net-
work, аналогічну до WWW чи GRID. Україна
могла б започаткувати створення такої мережі.
1. Палагин А.В., Яковлев Ю.С. Системная интегра-
ция средств компьютерной техники. — Винница:
«УНІВЕРСУМ-Вінниця», 2005. — 680 с.
2. Згуровский М.З., Панкратова Н.Д. Системный ана-
лиз: проблемы, методология, приложения. — К.:
Наук. думка, 2005. — 744 с.
3. Сергієнко І.В. Інформатика та комп’ютерні техно-
логії. — К.: Наук. думка, 2004. — 432 с.
4. Кун Т. Структура научных революций / Пер. с
англ. — М.: Прогресс, 1977. — 300 с.
5. Поппер К. Логика и рост научного знания. Избранные
работы / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1983. — 496 с.
6. Кургаев А.Ф. Проблемная ориентация архи тек-
туры компьютерных систем. — К.: Сталь, 2008. —
540 с.
О. Палагін, О. Кургаєв
МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕНННЯ:
ОПТИМІЗАЦІЯ СИСТЕМНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ
ПІДТРИМКИ
Р е з ю м е
У статті виявлено найсуттєвіші ознаки наукового
знання, що виокремлюють сферу існування опти-
мальної продуктивності фахової праці науковців;
обґрунтовано й визначено шляхи подолання най-
суттєвіших перешкод прогресові міждисциплінар-
них наукових досліджень у формі ієрархії наукових
проблем, розв’язання яких необхідне для створен-
ня системи інформаційних технологій, адекватних
природним процесам вирішення актуальних за-
вдань.
Ключові слова: продуктивність наукової праці, тран-
сдисциплінарна теорія, інтегральні знання, когнітив-
ність.
O. Palagin, O. Kurgayev
INTERDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCH:
OPTIMIZATION OF SYSTEM-INFORMATION SUPPORT
S u m m a r y
The most essential attributes of scientific knowledge
which allocate area of existence of an optimum of pro-
ductivity of professional work of scientists are revealed
in the article, the process of overcoming of the most es-
sential barriers to interdisciplinary scientific research
progress as a hierarchy of scientific problems which solu-
tion is required for creation of system of the information
technologies adequate to natural processes of actual task
solution is proved and determined.
Key words: scientific work productivity, trans-discipli-
nary theory, integral knowledge, cognitivity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3466 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T22:02:25Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Палагiн, О.В. Кургаєв, О.П. 2009-07-07T13:15:14Z 2009-07-07T13:15:14Z 2009 Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки / О.П. Палагiн, О.П. Кургаєв // Вісн. НАН України. — 2009. — № 3. — С. 14-25. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3466 У статті виявлено найсуттєвіші ознаки наукового знання, що виокремлюють сферу існування оптимальної продуктивності фахової праці науковців; обґрунтовано й визначено шляхи подолання найсуттєвіших перешкод прогресові міждисциплінарних наукових досліджень у формі ієрархії наукових проблем, розв’язання яких необхідне для створення системи інформаційних технологій, адекватних природним процесам вирішення актуальних завдань. Ключові слова: продуктивність наукової праці, трансдисциплінарна теорія, інтегральні знання, когнітивність. The most essential attributes of scientific knowledge which allocate area of existence of an optimum of productivity of professional work of scientists are revealed in the article, the process of overcoming of the most essential barriers to interdisciplinary scientific research progress as a hierarchy of scientific problems which solution is required for creation of system of the information technologies adequate to natural processes of actual task solution is proved and determined. Key words: scientific work productivity, trans-disciplinary theory, integral knowledge, cognitivity. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Статті та огляди Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки Interdisciplinary scientific research: optimization of system-information support Article published earlier |
| spellingShingle | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки Палагiн, О.В. Кургаєв, О.П. Статті та огляди |
| title | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| title_alt | Interdisciplinary scientific research: optimization of system-information support |
| title_full | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| title_fullStr | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| title_full_unstemmed | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| title_short | Мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| title_sort | мiждисциплiнарнi науковi дослiдження: оптимiзацiя системно - iнформацiйної пiдтримки |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3466 |
| work_keys_str_mv | AT palaginov miždisciplinarninaukovidoslidžennâoptimizaciâsistemnoinformaciinoípidtrimki AT kurgaêvop miždisciplinarninaukovidoslidžennâoptimizaciâsistemnoinformaciinoípidtrimki AT palaginov interdisciplinaryscientificresearchoptimizationofsysteminformationsupport AT kurgaêvop interdisciplinaryscientificresearchoptimizationofsysteminformationsupport |