Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та державою. Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к г...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Держава і право |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859480116590018560 |
|---|---|
| author | Оніщенко, К.О. |
| author_facet | Оніщенко, К.О. |
| citation_txt | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та державою.
Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к государству в условиях политизации этничности. Большое внимание уделено территориальной автономии, формирование которой рассматривается этнической элитой как компромисс между национальным меньшинством в государством.
The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnicity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a compromise between national minorities and state.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:50:31Z |
| format | Article |
| fulltext |
764 Держава і право • Випуск 49
К.О. ОНІЩЕНКО. ТЕРИТОРІАЛЬНА АВТОНОМІЯ ЯК ІНСТИТУТ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
Дослідже но ево люцію ви мог національ них мен шин до дер жа ви в умо вах політи зації
етнічності. Знач на ува га приділяється те ри торіальній ав то номії, фор му ван ня якої
роз гля дається етнічною елітою як ком проміс між національ ною мен ши ною та дер жа
вою.
Ключовіслова: національ на мен ши на, те ри торіаль на ав то номія, етнічність.
Ис сле ду ет ся эво лю ция тре бо ва ний на ци о наль ных мень шинств к го су дар ст ву в
ус ло ви ях по ли ти за ции эт нич но с ти. Боль шое вни ма ние уде ле но тер ри то ри аль ной ав то
но мии, фор ми ро ва ние ко то рой рас сма т ри ва ет ся эт ни че с кой эли той как ком про мисс
меж ду на ци о наль ным мень шин ст вом в го су дар ст вом.
Ключевые слова: на ци о наль ное мень шин ст во, тер ри то ри аль ная ав то но мия,
эт нич ность.
The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnic
ity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a
compromise between national minorities and state.
Keywords: national minority, territorial autonomy, ethnicity.
Світовийдосвідсвідчить,щотериторіальнаавтономіянадається,якправило,
яквимушенийзахід–увідповідьназагрозусецесії.Дужечастопідзовнішнім
тиском іншої держави, зацікавленої в ослабленні сусіда, якого «роздирають»
етнополітичнісуперечності.Внауковомусенсітеоріяавтономіїтривалийчасроз
вивалася як складова теорії запобігання етнополітичним та міжетнічним
конфліктам1. Однак ставлення до вимог меншин щодо створення автономії у
східно та центральноєвропейському розумінні радикально відрізняється від
західногосприйняттяцієїпроблеми.ЯкщоЗахіднаЄвропазагаломсхвальноста
виться до територіальної автономії якмеханізму задоволення правменшин, то
Центральна та Східна дуже обережно сприймає такі заходи щодо ослаблення
міжетнічноїнапруги.Йдетьсянелишепрополітикурегіоналізації,поширенув
ЄС. Про це свідчить кількісний та якісний аспекти створення територіальних
автономійвокремихчастинахєвроспільноти.
У системіміжнародноправових актів, котрі зафіксували політичні та тери
торіальнізмінивЄвропіпісляПершоїсвітовоївійни,чільнемісцепосідаєзахист
правнаціональнихменшинуновостворенихаботихдержавах,щозмінилисвої
кордони2. Це знайшло відображення у відповідній конвенції, прийнятій на
Паризькіймирнійконференціїу1919р.Відповіднододокумента,доконституцій
цілоїнизкидержавЄвропибуливключеніпункти,що гарантувалиполітичній
культурніправанаціональнихменшин,якіпроживалинатериторіїцихкраїн.
Обов’язковим європейським стандартом є дотримання й забезпечення прав
меншинкраїнамичленами,інасампереднавикористанняйрозвитокмовиікуль
турної спадщини, тобто збереження власної самобутності. Всі країничлени
ЄвропейськогоСоюзунелишеповиннідотримуватисяцихстандартів,айство
рювати органи, які забезпечують реалізацію вимог щодо дотримання прав
національних меншин. Також вони жодним чином не повинні перешкоджати
©ОНІЩЕН КО Ка те ри на Олек сандрівна – аспірантка Інституту держави і права
ім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни
765Юридичні і політичні науки
реалізації прав меншин. ЄвропейськийСоюз досить прискіпливо відстежує це
питання,оскількибагатьомкраїнамчленамдоводитьсярозв’язуватиміжетнічні
конфліктинасвоїйтериторії.
УСхіднійЄвропіиспостерігаєтьсяпротилежнеставленняякдофедералізму,
так ідо іншихформдецентралізації. Інституттериторіальноїавтономіїнестав
винятком.Напрактиціреалізуютьсятітериторіальнівимоги,колименшістьдля
досягненняавтономіївдаєтьсядопрямогозахопленнявлади,ігноруючиправову
систему, вибудувану більшістю, і домагається визнання своїх прав дефакто за
підсумками конфлікту або громадянської війни3. У такий спосіб всупереч
політичнійволіурядівбулиутвореніавтономіїПридністров’я,Абхазії,Нагірного
Карабаху. Тому очікувати надання територіальної автономії національниммен
шинам східноєвропейських країн, навіть якщо вони компактно проживають у
певному регіоні, щонайменше марно. Якщо національна держава Східної або
ЦентральноїЄвропизмушенанадатименшинамавтономію,вонанадаєперевагу
екстериторіальнійформіавтономії.
Державотворчанаціянамагаєтьсянедопуститипроцесудезінтеграціїдержа
ви,навітьякщосамадержавабулаутворенавнаслідокдезінтеграційногопроцесу.
Длядержавотворчоїнаціїзапорукоюуспіхуєміцністьдержави,якавиявляється
увисокомурівніцентралізаціїтаінтеграції4.Наявністьтериторіальноїавтономії
ускладітакоїдержависамапособівжеєдезінтеграційнимчинником.Томуне
лишеупосттоталітарнихкраїнах,алейудемократіяхспостерігаєтьсяпрагнення
виключитиізпроцесуприйняттярішеньнаціональні(таінші)меншини,атакож
обмежитиїхнійдоступдодержавнихресурсів.Убільшостівипадківдержаване
справляєтьсязісвоєюроллюнейтральногопосередникаміжетнічнимиспільно
тами,між державотворчоюнацією та національнимименшинами.Український
етнополітолог О. Картунов переконаний: задля підтримання міжетнічної
стабільностідержавазавждиіскрізь, інайголовнішеусферіетнополітики,має
бути«чеснимброкером»івиконуватирольнеупередженогопосередникапред
ставникаізахисникаінтересівусіхбезвиняткуетнічнихспільнот,якіпрожива
ютьнаїїтериторії5.Однакцеправилодужерідковиконується.
Вабсолютнійбільшостівипадківцепосередництвонавітьудемократичних
країнахздійснюєтьсянакористьтитульноїнаціїта їїдомінуваннявполітичній
системікраїни.Державоюкерує і використовує її увласнихціляхта інтересах
якасьоднаетнічнаспільнота,точніше,їїеліта.Складаєтьсяситуація,заякоїінші
етносуб’єкти,щонемаютьдоступудовлади,втрачаютьвірувздатністьдержави
діятивідїхньогоіменійпочинаютьборотьбуназахистсвоїхінтересівсамотуж
ки.Політизаціяетнічностіпочинаєтьсянасампередтам,дедержавабільшезахи
щаєінтересиякоїсьоднієїетнічноїгрупизарахунокінших.Етносуб’єктивважа
ють,щотитульнанаціявикористовуєурядідержавуякмеханізмпануваннянад
іншимиетноспільнотами,щопроживаютьнатеренідержави.Врезультатівони
починаютьборотьбупроти титульної нації і протидержави, влади, обстоюючи
власні інтереси.Вониволіють,щонимикерувалипредставники їхетносу,ане
«чужинці».
З одного боку, ігнорування інтересів національних меншин підриває в них
самувірувдемократіютарадикалізуєїхвимоги,якінезнаходятьдемократичних
каналів задоволення. З іншогобоку, більшістьнеможепітиназустріч вимогам
меншин,аджецимсамимставитьпідсумнівгарантіїуспішноїреалізаціївласно
годержавногопроекту.Тобтообидвікрайнощі–задоволенняпрагненьменшин
наавтономіютаігноруванняцихпрагнень–єзагрозливимидлязбереженнядер
766 Держава і право • Випуск 49
жавитадомінуваннявнійдержавотворчоїнації.Томубільшістьзмушенабалан
суватиміжними:міжімперативомзбереженнявладибільшостітамаксимальним
демократичним представництвом інтересів меншин. Не завжди це вдається6.
Томудержавазацікавленамаксимальнозагальмувативисуненнятазадоволення
вимогменшин.
Здебільшогоеволюціявимогменшинмаєнаступніетапи:
–наділенняособливимиправами(меншиназавждиапелюєдотого,щоєкуль
турно,етнічно,політичнодискримінованоюгрупоювсерединібільшості,атому
потребуєособливихправдляусуненнядискримінації);
–створенняпредставницькихструктур,отриманняквотворганахвлади,які
забезпечатьпредставництвоінтересівменшиннарівнідержави;
–отриманняправанасамоврядуванняувиглядіавтономії.
Політичніелітиетносуб’єктівзавждипереконують,щотретійетапєостаннім
і вони не претендуватимуть на вихід автономної одиниці зі складу держави.
Однакцеправилоне завждидотримується.Томувладанаціональноїбільшості
традиційнодужеобережнаузадоволеннівимогменшин.Реалізувавшиперший
етап–отриманняособливихправ,зафіксованихвокремихзаконах,етносуб’єкти
неминучепереходятьдонаступногоетапу–створеннявласнихпредставницьких
структур.Слідзазначити,щовисуненнявідповіднихвимогвідбуваєтьсяустані
політизації етнічності, тому оманливим є сподіванняна те,щоменшина, задо
вольнивши свої перші вимоги, зупиниться.Адже, згідно з поширеною в етно
політології аксіомою, кожен етнос прагне власної держави. Навіть незначний
контроль з бокуцентру в територіальній автономії врешті сприйматиметься як
тискабогноблення.
Взагалірольелітупроцесіактуалізаціївимогменшинчиненайбільша.Серед
дослідниківпроблеметнополітикитакапричинамобілізаціїетносунареалізацію
свогоправанасамовизначенняконцептуалізованауконцепціїетнопідприємництва.
Згіднознеювимогиавтономіїтаіншихформзахиступравменшин–церезультат
агітаціїетнопідприємців,якимбуланеобхідналегітимаціяполітичнихпретензій,
івонизнайшлиїїветнічності.Спрощеноцеконцепціявиглядаєтак:щобздобути
владудляреалізаціївласнихпрагматичнихцілей,необов’язковонанеїпретенду
ватидемократичнимспособомназагальнонаціональномурівні.Можназдобути
владувстворенійавтономіїабодержавівнаслідокпробудженняетнічноїсвідо
мостіетноспільноти.
Саміпособівимогименшиннихетносівзазвичайнеєдеструктивними.Вони
покликаніврівноважитивзаємодіюменшинитатитульноїбільшості.Этноцент
ризмякпочуттяналежностідопевноїсоціальної групизавждиозначавусвідо
мленняперевагисвоєїгрупинадіншими7.Представникититульноїнаціїзвикли
сприйматизалежні,несамостійніетносикрізьпризмусвогопровідногостанови
щаудержаві,якуїмвдалосястворити.Меншинніетноситрадиційнорозглядали
сяякнижчі,неповноцінні,такі,щопотребуютьопікитакерівництва.Покивони
задовольняютьсясвоїмпідлеглимстановищем,титульнанаціяставитьсядоних
доброзичливо.Яктількизмінюєтьсяситуація,змінюєтьсяставленняіДержаване
готовазадовольнятивимогименшиннихетносів,позаяктитульнанаціяневизнає
занимиправонестількинаавтономію,скількинавласнудержаву,якаєнаступ
ниметапомнаціональногосамовизначення.Меншинаавтоматичностаєсуперни
ком і конкурентом в економічній, соціальній та політичній сферах.Чимнебез
печнішийконкурент,тимбільшуупередженістьвінвикликає.
767Юридичні і політичні науки
Статусавтономіїздавнавикористовуєтьсяменшинамиякпроміжналанкана
шляхудосуверенізаціїтавідокремленнявідкраїни,натериторіїякоївонипрожи
вають.Практичноскрізь застосовується традиційносхожийалгоритмдій.Спо
чаткучисельністьменшининапевнійтериторіїдоводятьдобільшостізадопомо
гоюетнічноїмобілізаціїабополітикоекономічнихстимулів.Зоглядунацеетнос
вимагаєавтономіїнанайширшихправах,азгодомнамагаєтьсяреалізуватисвоє
право на самовизначення.Процес націобудівництва та суверенізаціїможе бути
штучнозмодельованийзадопомогоюеліт,сусідніхкраїнабовідбутисястихійним,
природнімшляхом.Покищоусучаснійполітицілишеоднаавтономіяперетвори
ласянасувереннудержаву–Косово.Рештуспіткаладоляневизнанихреспублік
абопридушеннясвоїхпретензій.
Подібний процес спостерігається у Польщі. Внаслідок свідомого, а інколи
насильницькогопереселеннятарозпорошенняменшинпротягомХХст.Польща
фактичноперетвориласянамоноетнічнудержаву.Згіднозофіційнимиданими,
полякистановлять97,6%населення.НайбільшоюменшиноювПольщієнімці–
1,3%,або550тис.осіб.Назагалпольськавладазвикладомоноетнічногостатусу
Польщі та невисокої активності етноспільнот, пов’язаної з недостатнім рівнем
національної свідомості розпорошених національних меншин. Однак зовсім
недавноактуалізуваласясілезькапроблема.Підчаспереписунаселеннячастина
представниківнімецькоїменшининазвала себе сілезцями.Офіційно такоїмен
шининеіснувало,хочавжекількароківуПольщідієРухзаавтономіюСілезії,
щовимагаєвизнатиїхокремимнародом.ЇхстатусуЄвропейськомуСоюзізгідно
із законодавствомтаміжнароднимправом– етнічна група,щонедає сілезцям
можливостікористуватисяпривілеяминаціональнихменшин.
Сілезцямбуловідмовленоувизнаннінаціональноюменшиною.ВЄвросоюзі
національніменшининабуливеликогокультурногоінавітьполітичногозначення,
однак законодавчо сілезцінемають такого статусу. Згідно зпереписом, сілезці
виявилисянадругомузачисельністюмісціпіслянімців.Одразужпісляперепису
населеннявонизвернулисязпроханнямдокерівнихорганівЄС,абиїхвизнали
окремою нацією, оскільки вважають себе найбільшою етнічною меншиною в
Польщі8.
Аргументаминакористьвизнаннясілезцівнацієюєнаявністьвласноїмови,
культури, історії,побуту ітрадицій,відміннихвідпольських.Сілезія–це істо
ричнаобластьуЦентральнійЄвропі.МеншачастинарегіонузнаходитьсявЧехії,
зовсімневеликоючастиноюволодієНімеччина.АотнайбільшачастинаСілезії
входить до складуПольщі, вона охоплює п'ять польських воєводств –Велико
польське, Нижнесілезьке, Любуське, Опольське і Сілезьке. Регіон вважається
промисловим, однак при цьому багатий недоторканою природою і туристично
привабливий.У20ірокиХХстоліттяСілезіявжемалаширокуавтономію.Однак
зпочаткомДругоїсвітовоївійнивсіпривілеїкраюбулискасовані.З1920до1939
р. у Сілезії місцеві проблеми, пов'язані, зокрема, з освітою, самоврядуванням,
порядком використаннямов, вирішував сеймСілезії. Вінмав власний бюджет,
сформованийзлокальнихподатків.Урозпорядженніпольськоїдержавизалиша
лисялишепитанняоборониізовнішньоїполітики.
Нині сілезці хочуть відновити всі ці права. Почасти в цьому бажанні
прослідковуютьсяекономічнімотиви.Сілезцінезадоволеніекономічнимрозвит
комкраю:основнагірничодобувнагалузьрегіонузанепадає,безробіттязростає,
вонизмушенізалишатикраїну.Меншинавважає,щозвласноюавтономієювона
768 Держава і право • Випуск 49
бмоглакращеуправлятирегіономтазабезпечитийомупроцвітання.ЯкбиЄвро
пейський суд визнав сілезців нацією, це кардинально змінило б їх становище.
СілезцінелишеотрималибпривілеїякнаціявЄС,дотаціїтасубсидіїпішлибна
розвитокекономічногопотенціалурегіону.
Польська влада та експерти вважають проблему самовизначення сілезців
великою мірою надуманою. Вони схильні вважати сілезців німцями. Польська
владапереконана,щосілезькоїмовинеіснує:те,щосілезціназиваютьвласною
мовою, є не чим іншим, як сумішшю старої чеської, німецької, польської та
моравськоїмов.Такимчином,сілезцямвідмовляютьувизнанніменшиною,атим
більшеупретензіяхнаавтономію,називаючиїхрізновидомнімецькоїнаціональ
ноїменшини.Однаксілезькийетносналаштованийрішуче.В Інтернетіможна
знайтиофіційнийсайтРеспублікиСілезії.Сілезцізажадаливідпрем'єрміністра
країниД.Тускапосприятинаданнюокругуавтономії,інакшевониневиключа
ють,щопорушуватимутьпитанняпровідокремленнязакосовськимсценарієм.
Але без політизації етнічності, без загострення уваги на своїй етнічній
окремішностіініціюванняпроцесуформуваннявласноїавтономіїабодержавності
було б неможливим.В умовах політизації етнічності загострюютьсяміжетнічні
стосункиміжменшиною,якапретендуєнарівностатуснувзаємодіювмежахдер
жави,татитульноюнацією,якійнеобхіднопоступитисяпровіднимстановищему
певнихсферах.Полякисталигіршеставитисядосілезцівпіслятого,яктізадекла
рувалисвоїамбіції.Невипадковонайбільшіупередженняіснуютьдотихетнічних
груп,яківсилуособливостейісторичногорозвиткубуливпевніперіодинайнебез
печнішимиекономічнимиконкурентами.Азагрозаствореннянезалежноїдержав
ної одиниці на терені держави, розглядається як найвищий прояв економічної
конкуренції.Крімтого,уетносу,якийпрагнерівностатусноївзаємодії(зпозицій
автономії або держави) постійно зростають потреби у міру задоволення попе
редніхвимог.Чимбільшемимаємо,тимбільшемихочемо»,–відомасоціологічна
аксіомазростаючихпотреб,якадієіветнополітології.Отже,запитиназадоволен
няінтересівменшиннихетносуб’єктівзавждибудутьконфліктогенними.
Однак єодинвиняток.Політизація етнічності, висуненнявимогщодовідо
кремлення або створення територіальної автономії лише тоді супроводжувати
мутьсяконфліктами,міжетнічноюнапруженістю,якщодержаванамагатиметься
зупинитиреалізаціюцихзапитівсиловимиметодами.Якщождержава,вмежах
якоїполітизувавсяетносівимагаєавтономії,єдемократичноюіїїправовасисте
ма передбачає надання територіальної та/або екстериторіальної автономії для
меншин, то негативних проявів конфлікту можна уникнути. В такому випадку
меншина скористається передбаченим каналом реалізації права на автономію і
демократичним,безкровнимспособомзадовольнитьсвоївимоги.
Якбидержавиадекватнореагувалинапроблеми, якілежатьвоснові вимог
створенняавтономіїабоїїрозширення,більшостіконфліктіввдалосябуникнути
і на мапі світу було б набагато менше самопроголошених держав. Але влада
титульноїнації,якправило,панічнореагуєнавимогиавтономізації,намагаючись
недемократичнимиметодамипридушитипрагненнянасамовизначення.Інколиці
вимогипідсилюютьіншідержави,зацікавленіудестабілізаціїситуації.Врезуль
татімаємонезалежністьКосово,НагірноКарабаськоїреспубліки,Придністров
ськоїМолдавськоїреспубліки,ПівденноїОсетіїтаАбхазії.
1.Weldon S.ImagesofNationhoodandToleranceofEthnicMinorities:AComparative
769Юридичні і політичні науки
AnalysisofWesternEurope/S.Weldon.–Irvine:UniversityofCalifornia,2003.–Р.143.
2. Моніто ринг процесувступувЄС:захистправменшин[Електроннийресурс]/Інсти
тутвідкритогосуспільства,моніторингправлюдини.Режимдоступу:http://eu.prostir.
ua/library/1899.html.3. Дро би же ва Л.Этническиеконфликты//Политическиеисследо
вания.–1994.–№2.–С.103.4. Ян Э.Государственноеиэтническоепониманиенации:
противоречиеисходство//Политическиеисследования.–2000.–№1.–С.20.5. Кар
ту нов О.Вступдоетнополітології:науковонавчальнийпосібник.–К.:Інтекономіки
таправа«КРОК»,1999.–С.188.6. Здра во мыс лов А.Межнациональныеконфликтыв
постсоветскомпространстве.–М.:АспектПресс,1996.–С.143.7. Смир нов А.Этнич
ностьикультурныйплюрализмвконтекстегосударственнойполитики//Полис.–2005.
–№4.–С.33.8. Silesia[Електроннийресурс]/RepublicofSilesia.–Режимдоступу:
http://www.republikasilesia.com/.
Розділ 10. Політичні науки
К.О. Оніщенко. Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34665 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:50:31Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Оніщенко, К.О. 2012-06-04T11:38:00Z 2012-06-04T11:38:00Z 2010 Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665 Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та державою. Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к государству в условиях политизации этничности. Большое внимание уделено территориальной автономии, формирование которой рассматривается этнической элитой как компромисс между национальным меньшинством в государством. The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnicity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a compromise between national minorities and state. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин Article published earlier |
| spellingShingle | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин Оніщенко, К.О. Політичні науки |
| title | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| title_full | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| title_fullStr | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| title_full_unstemmed | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| title_short | Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| title_sort | територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665 |
| work_keys_str_mv | AT oníŝenkoko teritoríalʹnaavtonomíââkínstitutzabezpečennâvimognacíonalʹnihmenšin |