Зображення обкладинки

Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин

Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та держа­вою. Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к г...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Держава і право
Дата:2010
Автор: Оніщенко, К.О.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Теми:
Політичні науки
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859480116590018560
author Оніщенко, К.О.
author_facet Оніщенко, К.О.
citation_txt Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та держа­вою. Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к государству в условиях политизации этничности. Большое внимание уделено территориальной автономии, формирование которой рассматривается этнической элитой как компромисс между национальным меньшинством в государством. The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnic­ity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a compromise between national minorities and state.
first_indexed 2025-11-24T11:50:31Z
format Article
fulltext 764 Держава і право • Випуск 49 К.О. ОНІЩЕНКО. ТЕРИТОРІАЛЬНА АВТОНОМІЯ ЯК ІНСТИТУТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН Дослідже но ево люцію ви мог національ них мен шин до дер жа ви в умо вах політи зації етнічності. Знач на ува га приділяється те ри торіальній ав то номії, фор му ван ня якої роз гля дається етнічною елітою як ком проміс між національ ною мен ши ною та дер жа­ вою. Клю­чові­сло­ва: національ на мен ши на, те ри торіаль на ав то номія, етнічність. Ис сле ду ет ся эво лю ция тре бо ва ний на ци о наль ных мень шинств к го су дар ст ву в ус ло ви ях по ли ти за ции эт нич но с ти. Боль шое вни ма ние уде ле но тер ри то ри аль ной ав то­ но мии, фор ми ро ва ние ко то рой рас сма т ри ва ет ся эт ни че с кой эли той как ком про мисс меж ду на ци о наль ным мень шин ст вом в го су дар ст вом. Клю­че­вые­ сло­ва: на ци о наль ное мень шин ст во, тер ри то ри аль ная ав то но мия, эт нич ность. The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnic­ ity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a compromise between national minorities and state. Key­words: national minority, territorial autonomy, ethnicity. Світо­вий­досвід­свідчить,­що­те­ри­торіаль­на­ав­то­номія­на­дається,­як­пра­ви­ло,­ як­ви­му­ше­ний­захід­–­у­відповідь­на­за­гро­зу­се­цесії.­Ду­же­ча­с­то­під­зовнішнім­ ти­с­ком­ іншої­ дер­жа­ви,­ зацікав­ле­ної­ в­ ос­лаб­ленні­ сусіда,­ яко­го­ «роз­ди­ра­ють»­ ет­но­політичні­су­пе­реч­ності.­В­на­уко­во­му­сенсі­те­орія­ав­то­номії­три­ва­лий­час­роз­ ви­ва­ла­ся­ як­ скла­до­ва­ те­орії­ за­побіган­ня­ ет­но­політич­ним­ та­ міжетнічним­ конфліктам1.­ Од­нак­ став­лен­ня­ до­ ви­мог­ мен­шин­ що­до­ ство­рен­ня­ ав­то­номії­ у­ східно­­ та­ цен­т­раль­ноєвро­пейсь­ко­му­ ро­зумінні­ ра­ди­каль­но­ відрізняється­ від­ західно­го­сприй­нят­тя­цієї­про­бле­ми.­Як­що­Західна­Євро­па­за­га­лом­схваль­но­ста­ вить­ся­ до­ те­ри­торіаль­ної­ ав­то­номії­ як­ме­ханізму­ за­до­во­лен­ня­ прав­мен­шин,­ то­ Цен­т­раль­на­ та­ Східна­ ду­же­ обе­реж­но­ сприй­має­ такі­ за­хо­ди­ що­до­ ос­лаб­лен­ня­ міжетнічної­на­пру­ги.­Йдеть­ся­не­ли­ше­про­політи­ку­регіоналізації,­по­ши­ре­ну­в­ ЄС.­ Про­ це­ свідчить­ кількісний­ та­ якісний­ ас­пек­ти­ ство­рен­ня­ те­ри­торіаль­них­ ав­то­номій­в­ок­ре­мих­ча­с­ти­нах­євроспільно­ти.­ У­ си­с­темі­міжна­род­но­пра­во­вих­ актів,­ котрі­ зафіксу­ва­ли­ політичні­ та­ те­ри­ торіальні­зміни­в­Європі­після­Пер­шої­світо­вої­війни,­чільне­місце­посідає­за­хист­ прав­національ­них­мен­шин­у­но­во­с­тво­ре­них­або­тих­дер­жа­вах,­що­зміни­ли­свої­ кор­до­ни2.­ Це­ знай­ш­ло­ відо­б­ра­жен­ня­ у­ відповідній­ кон­венції,­ прий­нятій­ на­ Па­ризькій­мирній­кон­фе­ренції­у­1919­р.­Відповідно­до­до­ку­мен­та,­до­кон­сти­туцій­ цілої­низ­ки­дер­жав­Євро­пи­бу­ли­вклю­чені­пунк­ти,­що­ га­ран­ту­ва­ли­політичні­й­ куль­турні­пра­ва­національ­них­мен­шин,­які­про­жи­ва­ли­на­те­ри­торії­цих­країн.­ Обов’яз­ко­вим­ євро­пейсь­ким­ стан­дар­том­ є­ до­три­ман­ня­ й­ за­без­пе­чен­ня­ прав­ мен­шин­країна­ми­чле­на­ми,­і­на­сам­пе­ред­на­ви­ко­ри­с­тан­ня­й­роз­ви­ток­мо­ви­і­куль­ тур­ної­ спад­щи­ни,­ тоб­то­ збе­ре­жен­ня­ влас­ної­ са­мо­бут­ності.­ Всі­ країни­чле­ни­ Євро­пейсь­ко­го­Со­ю­зу­не­ли­ше­по­винні­до­три­му­ва­ти­ся­цих­стан­дартів,­а­й­ство­ рю­ва­ти­ ор­га­ни,­ які­ за­без­пе­чу­ють­ ре­алізацію­ ви­мог­ що­до­ до­три­ман­ня­ прав­ національ­них­ мен­шин.­ Та­кож­ во­ни­ жод­ним­ чи­ном­ не­ по­винні­ пе­ре­шко­д­жа­ти­ ©­ОНІЩЕН КО Ка те ри на Олек сандрівна –­ аспірант­ка­ Інсти­ту­ту­ дер­жа­ви­ і­ пра­ва­ ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни 765Юридичні і політичні науки ре­алізації­ прав­ мен­шин.­ Євро­пейсь­кий­Со­юз­ до­сить­ прискіпли­во­ відсте­жує­ це­ пи­тан­ня,­оскільки­ба­га­ть­ом­країнам­чле­нам­до­во­дить­ся­розв’язу­ва­ти­міжетнічні­ конфлікти­на­своїй­те­ри­торії. У­Східній­Європіи­спо­с­терігається­про­ти­леж­не­став­лен­ня­як­до­фе­де­ралізму,­ так­ і­до­ інших­форм­де­цен­т­ралізації.­ Інсти­тут­те­ри­торіаль­ної­ав­то­номії­не­став­ ви­нят­ком.­На­прак­тиці­ре­алізу­ють­ся­ті­те­ри­торіальні­ви­мо­ги,­ко­ли­меншість­для­ до­сяг­нен­ня­ав­то­номії­вдається­до­пря­мо­го­за­хоп­лен­ня­вла­ди,­ігно­ру­ю­чи­пра­во­ву­ си­с­те­му,­ ви­бу­ду­ва­ну­ більшістю,­ і­ до­ма­гається­ виз­нан­ня­ своїх­ прав­ де­фак­то­ за­ підсум­ка­ми­ конфлікту­ або­ гро­ма­дянсь­кої­ війни3.­ У­ та­кий­ спосіб­ всу­пе­реч­ політичній­волі­урядів­бу­ли­ут­во­рені­ав­то­номії­Придністров’я,­Аб­хазії,­Нагірно­го­ Ка­ра­ба­ху.­ То­му­ очіку­ва­ти­ на­дан­ня­ те­ри­торіаль­ної­ ав­то­номії­ національ­ним­мен­ ши­нам­ східноєвро­пейсь­ких­ країн,­ навіть­ як­що­ во­ни­ ком­пакт­но­ про­жи­ва­ють­ у­ пев­но­му­ регіоні,­ що­най­мен­ше­ мар­но.­ Як­що­ національ­на­ дер­жа­ва­ Східної­ або­ Цен­т­раль­ної­Євро­пи­зму­ше­на­на­да­ти­мен­ши­нам­ав­то­номію,­во­на­на­дає­пе­ре­ва­гу­ ек­с­те­ри­торіальній­формі­ав­то­номії. Дер­жа­во­твор­ча­нація­на­ма­гається­не­до­пу­с­ти­ти­про­це­су­дезінте­г­рації­дер­жа­ ви,­навіть­як­що­са­ма­дер­жа­ва­бу­ла­ут­во­ре­на­внаслідок­дезінте­г­раційно­го­про­це­су.­ Для­дер­жа­во­твор­чої­нації­за­по­ру­кою­успіху­є­міцність­дер­жа­ви,­яка­ви­яв­ляється­ у­ви­со­ко­му­рівні­цен­т­ралізації­та­інте­г­рації4.­На­явність­те­ри­торіаль­ної­ав­то­номії­ у­складі­та­кої­дер­жа­ви­са­ма­по­собі­вже­є­дезінте­г­раційним­чин­ни­ком.­То­му­не­ ли­ше­у­пост­то­талітар­них­країнах,­але­й­у­де­мо­кратіях­спо­с­терігається­праг­нен­ня­ ви­клю­чи­ти­із­про­це­су­прий­нят­тя­рішень­національні­(та­інші)­мен­ши­ни,­а­та­кож­ об­ме­жи­ти­їхній­до­ступ­до­дер­жав­них­ре­сурсів.­У­більшості­ви­падків­дер­жа­ва­не­ справ­ляється­зі­своєю­рол­лю­ней­т­раль­но­го­по­се­ред­ни­ка­між­етнічни­ми­спільно­ та­ми,­між­ дер­жа­во­твор­чою­нацією­ та­ національ­ни­ми­мен­ши­на­ми.­Ук­раїнський­ ет­но­політо­лог­ О.­ Кар­ту­нов­ пе­ре­ко­на­ний:­ за­для­ підтри­ман­ня­ міжетнічної­ стабільності­дер­жа­ва­завжди­і­скрізь,­ і­най­го­ловніше­у­сфері­ет­но­політи­ки,­має­ бу­ти­«че­сним­бро­ке­ром»­і­ви­ко­ну­ва­ти­роль­не­упе­ре­д­же­но­го­по­се­ред­ни­ка­­­пред­ став­ни­ка­і­за­хис­ни­ка­інте­ресів­усіх­без­ви­нят­ку­етнічних­спільнот,­які­про­жи­ва­ ють­на­її­те­ри­торії5.­Од­нак­це­пра­ви­ло­ду­же­рідко­ви­ко­нується.­ В­аб­со­лютній­більшості­ви­падків­це­по­се­ред­ництво­навіть­у­де­мо­кра­тич­них­ країнах­здійснюється­на­ко­ристь­ти­туль­ної­нації­та­ її­доміну­ван­ня­в­політичній­ си­с­темі­країни.­Дер­жа­вою­ке­рує­ і­ ви­ко­ри­с­то­вує­ її­ у­влас­них­цілях­та­ інте­ре­сах­ якась­од­на­етнічна­спільно­та,­точніше,­її­еліта.­Скла­дається­си­ту­ація,­за­якої­інші­ ет­но­суб’єкти,­що­не­ма­ють­до­сту­пу­до­вла­ди,­втра­ча­ють­віру­в­здатність­дер­жа­ви­ діяти­від­їхньо­го­імені­й­по­чи­на­ють­бо­роть­бу­на­за­хист­своїх­інте­ресів­са­мо­туж­ ки.­Політи­зація­етнічності­по­чи­нається­на­сам­пе­ред­там,­де­дер­жа­ва­більше­за­хи­ щає­інте­ре­си­якоїсь­однієї­етнічної­гру­пи­за­ра­ху­нок­інших.­Ет­но­суб’єкти­вва­жа­ ють,­що­ти­туль­на­нація­ви­ко­ри­с­то­вує­уряд­і­дер­жа­ву­як­ме­ханізм­па­ну­ван­ня­над­ інши­ми­ет­носпільно­та­ми,­що­про­жи­ва­ють­на­те­рені­дер­жа­ви.­В­ре­зуль­таті­во­ни­ по­чи­на­ють­бо­роть­бу­про­ти­ ти­туль­ної­ нації­ і­ про­ти­дер­жа­ви,­ вла­ди,­ об­сто­ю­ю­чи­ власні­ інте­ре­си.­Во­ни­воліють,­що­ни­ми­ке­ру­ва­ли­пред­став­ни­ки­ їх­ет­но­су,­а­не­ «чу­жинці». З­ од­но­го­ бо­ку,­ ігно­ру­ван­ня­ інте­ресів­ національ­них­ мен­шин­ підри­ває­ в­ них­ са­му­віру­в­де­мо­кратію­та­ра­ди­калізує­їх­ви­мо­ги,­які­не­зна­хо­дять­де­мо­кра­тич­них­ ка­налів­ за­до­во­лен­ня.­ З­ іншо­го­бо­ку,­ більшість­не­мо­же­піти­на­зустріч­ ви­мо­гам­ мен­шин,­ад­же­цим­са­мим­ста­вить­під­сумнів­га­рантії­успішної­ре­алізації­влас­но­ го­дер­жав­но­го­про­ек­ту.­Тоб­то­обидві­край­нощі­–­за­до­во­лен­ня­праг­нень­мен­шин­ на­ав­то­номію­та­ігно­ру­ван­ня­цих­праг­нень­–­є­за­гроз­ли­ви­ми­для­збе­ре­жен­ня­дер­ 766 Держава і право • Випуск 49 жа­ви­та­доміну­ван­ня­в­ній­дер­жа­во­твор­чої­нації.­То­му­більшість­зму­ше­на­ба­лан­ су­ва­ти­між­ни­ми:­між­імпе­ра­ти­вом­збе­ре­жен­ня­вла­ди­більшості­та­мак­си­маль­ним­ де­мо­кра­тич­ним­ пред­став­ництвом­ інте­ресів­ мен­шин.­ Не­ завжди­ це­ вдається6.­ То­му­дер­жа­ва­зацікав­ле­на­мак­си­маль­но­за­галь­му­ва­ти­ви­су­нен­ня­та­за­до­во­лен­ня­ ви­мог­мен­шин.­ Здебільшо­го­ево­люція­ви­мог­мен­шин­має­на­ступні­ета­пи: –­наділен­ня­особ­ли­ви­ми­пра­ва­ми­(мен­ши­на­завжди­апе­лює­до­то­го,­що­є­куль­ тур­но,­етнічно,­політич­но­дис­криміно­ва­ною­гру­пою­все­ре­дині­більшості,­а­то­му­ по­тре­бує­особ­ли­вих­прав­для­усу­нен­ня­дис­кримінації); –­ство­рен­ня­пред­став­ниць­ких­струк­тур,­от­ри­ман­ня­квот­в­ор­га­нах­вла­ди,­які­ за­без­пе­чать­пред­став­ництво­інте­ресів­мен­шин­на­рівні­дер­жа­ви; –­от­ри­ман­ня­пра­ва­на­са­мо­вря­ду­ван­ня­у­ви­гляді­ав­то­номії. Політичні­еліти­ет­но­суб’єктів­завжди­пе­ре­ко­ну­ють,­що­третій­етап­є­ос­таннім­ і­ во­ни­ не­ пре­тен­ду­ва­ти­муть­ на­ вихід­ ав­то­ном­ної­ оди­ниці­ зі­ скла­ду­ дер­жа­ви.­ Од­нак­це­пра­ви­ло­не­ завжди­до­три­мується.­То­му­вла­да­національ­ної­більшості­ тра­диційно­ду­же­обе­реж­на­у­за­до­во­ленні­ви­мог­мен­шин.­Ре­алізу­вав­ши­пер­ший­ етап­–­от­ри­ман­ня­особ­ли­вих­прав,­зафіксо­ва­них­в­ок­ре­мих­за­ко­нах,­ет­но­суб’єкти­ не­ми­ну­че­пе­ре­хо­дять­до­на­ступ­но­го­ета­пу­–­ство­рен­ня­влас­них­пред­став­ниць­ких­ струк­тур.­Слід­за­зна­чи­ти,­що­ви­су­нен­ня­відповідних­ви­мог­відбу­вається­у­стані­ політи­зації­ етнічності,­ то­му­ оман­ли­вим­ є­ сподіван­ня­на­ те,­що­мен­ши­на,­ за­до­ воль­нив­ши­ свої­ перші­ ви­мо­ги,­ зу­пи­нить­ся.­Ад­же,­ згідно­ з­ по­ши­ре­ною­ в­ ет­но­ політо­логії­ аксіомою,­ ко­жен­ ет­нос­ праг­не­ влас­ної­ дер­жа­ви.­ Навіть­ не­знач­ний­ кон­троль­ з­ бо­ку­цен­т­ру­ в­ те­ри­торіальній­ ав­то­номії­ врешті­ сприй­ма­ти­меть­ся­ як­ тиск­або­гноб­лен­ня. Вза­галі­роль­еліт­у­про­цесі­ак­ту­алізації­ви­мог­мен­шин­чи­не­найбільша.­Се­ред­ дослідників­про­блем­ет­но­політи­ки­та­ка­при­чи­на­мобілізації­ет­но­су­на­ре­алізацію­ сво­го­пра­ва­на­са­мо­виз­на­чен­ня­кон­цеп­ту­алізо­ва­на­у­кон­цепції­ет­нопідприємництва.­ Згідно­з­нею­ви­мо­ги­ав­то­номії­та­інших­форм­за­хи­с­ту­прав­мен­шин­–­це­ре­зуль­тат­ агітації­ет­нопідприємців,­яким­бу­ла­не­обхідна­легіти­мація­політич­них­пре­тензій,­ і­во­ни­знай­ш­ли­її­в­етнічності.­Спро­ще­но­це­кон­цепція­ви­гля­дає­так:­щоб­здо­бу­ти­ вла­ду­для­ре­алізації­влас­них­праг­ма­тич­них­цілей,­не­обов’яз­ко­во­на­неї­пре­тен­ду­ ва­ти­де­мо­кра­тич­ним­спо­со­бом­на­за­галь­но­національ­но­му­рівні.­Мож­на­здо­бу­ти­ вла­ду­в­ство­реній­ав­то­номії­або­дер­жаві­внаслідок­про­бу­д­жен­ня­етнічної­свідо­ мості­ет­носпільно­ти. Самі­по­собі­ви­мо­ги­мен­шин­них­ет­носів­за­зви­чай­не­є­де­с­т­рук­тив­ни­ми.­Во­ни­ по­кли­кані­врівно­ва­жи­ти­взаємодію­мен­ши­ни­та­ти­туль­ної­більшості.­Эт­но­цен­т­ ризм­як­по­чут­тя­на­леж­ності­до­пев­ної­соціаль­ної­ гру­пи­завжди­оз­на­чав­усвідо­ млен­ня­пе­ре­ва­ги­своєї­гру­пи­над­інши­ми7.­Пред­став­ни­ки­ти­туль­ної­нації­звик­ли­ сприй­ма­ти­за­лежні,­не­са­мостійні­ет­но­си­крізь­приз­му­сво­го­провідно­го­ста­но­ви­ ща­у­дер­жаві,­яку­їм­вда­ло­ся­ство­ри­ти.­Мен­шинні­ет­но­си­тра­диційно­роз­гля­да­ли­ ся­як­нижчі,­не­по­вноцінні,­такі,­що­по­тре­бу­ють­опіки­та­керівництва.­По­ки­во­ни­ за­до­воль­ня­ють­ся­своїм­підлег­лим­ста­но­ви­щем,­ти­туль­на­нація­ста­вить­ся­до­них­ до­б­ро­зич­ли­во.­Як­тільки­змінюється­си­ту­ація,­змінюється­став­лен­ня­і­Дер­жа­ва­не­ го­то­ва­за­до­воль­ня­ти­ви­мо­ги­мен­шин­них­ет­носів,­по­за­як­ти­туль­на­нація­не­виз­нає­ за­ни­ми­пра­во­не­стільки­на­ав­то­номію,­скільки­на­влас­ну­дер­жа­ву,­яка­є­на­ступ­ ним­ета­пом­національ­но­го­са­мо­виз­на­чен­ня.­Мен­ши­на­ав­то­ма­тич­но­стає­су­пер­ни­ ком­ і­ кон­ку­рен­том­ в­ еко­номічній,­ соціальній­ та­ політичній­ сфе­рах.­Чим­не­без­ печніший­кон­ку­рент,­тим­більшу­упе­ре­д­женість­він­вик­ли­кає.­ 767Юридичні і політичні науки Ста­тус­ав­то­номії­здав­на­ви­ко­ри­с­то­вується­мен­ши­на­ми­як­проміжна­лан­ка­на­ шля­ху­до­су­ве­ренізації­та­відо­крем­лен­ня­від­країни,­на­те­ри­торії­якої­во­ни­про­жи­ ва­ють.­Прак­тич­но­скрізь­ за­сто­со­вується­ тра­диційно­схо­жий­ал­го­ритм­дій.­Спо­ чат­ку­чи­сельність­мен­ши­ни­на­певній­те­ри­торії­до­во­дять­до­більшості­за­до­по­мо­ гою­етнічної­мобілізації­або­політи­ко­еко­номічних­сти­мулів.­З­ог­ля­ду­на­це­ет­нос­ ви­ма­гає­ав­то­номії­на­най­шир­ших­пра­вах,­а­зго­дом­на­ма­гається­ре­алізу­ва­ти­своє­ пра­во­ на­ са­мо­виз­на­чен­ня.­Про­цес­ націобудівництва­ та­ су­ве­ренізації­мо­же­ бу­ти­ штуч­но­змо­де­ль­о­ва­ний­за­до­по­мо­гою­еліт,­сусідніх­країн­або­відбу­ти­ся­стихійним,­ при­роднім­шля­хом.­По­ки­що­у­су­часній­політиці­ли­ше­од­на­ав­то­номія­пе­ре­тво­ри­ ла­ся­на­су­ве­рен­ну­дер­жа­ву­–­Ко­со­во.­Ре­ш­ту­спітка­ла­до­ля­не­виз­на­них­ре­с­публік­ або­при­ду­шен­ня­своїх­пре­тензій. Подібний­ про­цес­ спо­с­терігається­ у­ Польщі.­ Внаслідок­ свідо­мо­го,­ а­ інко­ли­ на­силь­ниць­ко­го­пе­ре­се­лен­ня­та­роз­по­ро­шен­ня­мен­шин­про­тя­гом­ХХ­ст.­Поль­ща­ фак­тич­но­пе­ре­тво­ри­ла­ся­на­мо­но­етнічну­дер­жа­ву.­Згідно­з­офіційни­ми­да­ни­ми,­ по­ля­ки­ста­нов­лять­97,6%­на­се­лен­ня.­Найбільшою­мен­ши­ною­в­Польщі­є­німці­–­ 1,3%,­або­550­тис.­осіб.­На­за­гал­польсь­ка­вла­да­звик­ла­до­мо­но­етнічно­го­ста­ту­су­ Польщі­ та­ не­ви­со­кої­ ак­тив­ності­ ет­носпільнот,­ пов’яза­ної­ з­ не­до­статнім­ рівнем­ національ­ної­ свідо­мості­ роз­по­ро­ше­них­ національ­них­ мен­шин.­ Од­нак­ зовсім­ не­дав­но­ак­ту­алізу­ва­ла­ся­сілезь­ка­про­бле­ма.­Під­час­пе­ре­пи­су­на­се­лен­ня­ча­с­ти­на­ пред­став­ників­німець­кої­мен­ши­ни­на­зва­ла­ се­бе­ сілез­ця­ми.­Офіційно­ та­кої­мен­ ши­ни­не­існу­ва­ло,­хо­ча­вже­кілька­років­у­Польщі­діє­Рух­за­ав­то­номію­Сілезії,­ що­ви­ма­гає­виз­на­ти­їх­ок­ре­мим­на­ро­дом.­Їх­ста­тус­у­Євро­пейсь­ко­му­Со­юзі­згідно­ із­ за­ко­но­дав­ст­вом­та­міжна­род­ним­пра­вом­–­ етнічна­ гру­па,­що­не­дає­ сілез­цям­ мож­ли­вості­ко­ри­с­ту­ва­ти­ся­привіле­я­ми­національ­них­мен­шин. Сілез­цям­бу­ло­відмов­ле­но­у­виз­нанні­національ­ною­мен­ши­ною.­В­Євро­со­юзі­ національні­мен­ши­ни­на­бу­ли­ве­ли­ко­го­куль­тур­но­го­і­навіть­політич­но­го­зна­чен­ня,­ од­нак­ за­ко­но­дав­чо­ сілезці­не­ма­ють­ та­ко­го­ ста­ту­су.­ Згідно­ з­пе­ре­пи­сом,­ сілезці­ ви­я­ви­ли­ся­на­дру­го­му­за­чи­сельністю­місці­після­німців.­Од­ра­зу­ж­після­пе­ре­пи­су­ на­се­лен­ня­во­ни­звер­ну­ли­ся­з­про­хан­ням­до­керівних­ор­ганів­ЄС,­аби­їх­виз­на­ли­ ок­ре­мою­ нацією,­ оскільки­ вва­жа­ють­ се­бе­ найбільшою­ етнічною­ мен­ши­ною­ в­ Польщі8.­ Ар­гу­мен­та­ми­на­ко­ристь­виз­нан­ня­сілезців­нацією­є­на­явність­влас­ної­мо­ви,­ куль­ту­ри,­ історії,­по­бу­ту­ і­тра­дицій,­відмінних­від­польсь­ких.­Сілезія­–­це­ істо­ рич­на­об­ласть­у­Цен­т­ральній­Європі.­Мен­ша­ча­с­ти­на­регіону­зна­хо­дить­ся­в­Чехії,­ зовсім­не­ве­ли­кою­ча­с­ти­ною­во­лодіє­Німеч­чи­на.­А­от­найбільша­ча­с­ти­на­Сілезії­ вхо­дить­ до­ скла­ду­Польщі,­ во­на­ охоп­лює­ п'ять­ польсь­ких­ воєводств­ –­Ве­ли­ко­ польсь­ке,­ Ни­жнесілезь­ке,­ Лю­бусь­ке,­ Опольсь­ке­ і­ Сілезь­ке.­ Регіон­ вва­жається­ про­мис­ло­вим,­ од­нак­ при­ цьо­му­ ба­га­тий­ не­до­тор­ка­ною­ при­ро­дою­ і­ ту­ри­с­тич­но­ при­ваб­ли­вий.­У­20­і­ро­ки­ХХ­століття­Сілезія­вже­ма­ла­ши­ро­ку­ав­то­номію.­Од­нак­ з­по­чат­ком­Дру­гої­світо­вої­війни­всі­привілеї­краю­бу­ли­ска­со­вані.­З­1920­до­1939­ р.­ у­ Сілезії­ місцеві­ про­бле­ми,­ пов'язані,­ зо­к­ре­ма,­ з­ освітою,­ са­мо­вря­ду­ван­ням,­ по­ряд­ком­ ви­ко­ри­с­тан­ня­мов,­ вирішу­вав­ сейм­Сілезії.­ Він­мав­ влас­ний­ бю­д­жет,­ сфор­мо­ва­ний­з­ло­каль­них­по­датків.­У­роз­по­ря­д­женні­польсь­кої­дер­жа­ви­за­ли­ша­ ли­ся­ли­ше­пи­тан­ня­обо­ро­ни­і­зовнішньої­політи­ки. Нині­ сілезці­ хо­чуть­ відно­ви­ти­ всі­ ці­ пра­ва.­ По­ча­с­ти­ в­ цьо­му­ ба­жанні­ прослідко­ву­ють­ся­еко­номічні­мо­ти­ви.­Сілезці­не­за­до­во­лені­еко­номічним­роз­вит­ ком­краю:­ос­нов­на­гірни­чо­до­був­на­га­лузь­регіону­за­не­па­дає,­без­робіття­зро­с­тає,­ во­ни­зму­шені­за­ли­ша­ти­країну.­Мен­ши­на­вва­жає,­що­з­влас­ною­ав­то­номією­во­на­ 768 Держава і право • Випуск 49 б­мог­ла­кра­ще­уп­рав­ля­ти­регіоном­та­за­без­пе­чи­ти­йо­му­процвітан­ня.­Як­би­Євро­ пейсь­кий­ суд­ виз­нав­ сілезців­ нацією,­ це­ кар­ди­наль­но­ зміни­ло­ б­ їх­ ста­но­ви­ще.­ Сілезці­не­ли­ше­от­ри­ма­ли­б­привілеї­як­нація­в­ЄС,­до­тації­та­суб­сидії­пішли­б­на­ роз­ви­ток­еко­номічно­го­по­тенціалу­регіону. Польсь­ка­ вла­да­ та­ ек­с­пер­ти­ вва­жа­ють­ про­бле­му­ са­мо­виз­на­чен­ня­ сілезців­ ве­ли­кою­ мірою­ на­ду­ма­ною.­ Во­ни­ схильні­ вва­жа­ти­ сілезців­ німця­ми.­ Польсь­ка­ вла­да­пе­ре­ко­на­на,­що­сілезь­кої­мо­ви­не­існує:­те,­що­сілезці­на­зи­ва­ють­влас­ною­ мо­вою,­ є­ не­ чим­ іншим,­ як­ сумішшю­ ста­рої­ чесь­кої,­ німець­кої,­ польсь­кої­ та­ мо­равсь­кої­мов.­Та­ким­чи­ном,­сілез­цям­відмов­ля­ють­у­виз­нанні­мен­ши­ною,­а­тим­ більше­у­пре­тензіях­на­ав­то­номію,­на­зи­ва­ю­чи­їх­різно­ви­дом­німець­кої­національ­ ної­мен­ши­ни.­Од­нак­сілезь­кий­ет­нос­на­ла­ш­то­ва­ний­рішу­че.­В­ Інтер­неті­мож­на­ знай­ти­офіційний­сайт­Ре­с­публіки­Сілезії.­Сілезці­за­жа­да­ли­від­прем'єр­міністра­ країни­Д.­Ту­с­ка­по­спри­я­ти­на­дан­ню­ок­ру­гу­ав­то­номії,­інак­ше­во­ни­не­ви­клю­ча­ ють,­що­по­ру­шу­ва­ти­муть­пи­тан­ня­про­відо­крем­лен­ня­за­ко­совсь­ким­сце­нарієм.­ Але­ без­ політи­зації­ етнічності,­ без­ за­го­ст­рен­ня­ ува­ги­ на­ своїй­ етнічній­ ок­ремішності­ініціюван­ня­про­це­су­фор­му­ван­ня­влас­ної­ав­то­номії­або­дер­жав­ності­ бу­ло­ б­ не­мож­ли­вим.­В­ умо­вах­ політи­зації­ етнічності­ за­го­ст­рю­ють­ся­міжетнічні­ сто­сун­ки­між­мен­ши­ною,­яка­пре­тен­дує­на­рівно­ста­тус­ну­взаємодію­в­ме­жах­дер­ жа­ви,­та­ти­туль­ною­нацією,­якій­не­обхідно­по­сту­пи­ти­ся­провідним­ста­но­ви­щем­у­ пев­них­сфе­рах.­По­ля­ки­ста­ли­гірше­ста­ви­ти­ся­до­сілезців­після­то­го,­як­ті­за­дек­ла­ ру­ва­ли­свої­амбіції.­Не­ви­пад­ко­во­найбільші­упе­ре­д­жен­ня­існу­ють­до­тих­етнічних­ груп,­які­в­си­лу­особ­ли­во­с­тей­істо­рич­но­го­роз­вит­ку­бу­ли­в­певні­періоди­най­не­без­ печніши­ми­еко­номічни­ми­кон­ку­рен­та­ми.­А­за­гро­за­ство­рен­ня­не­за­леж­ної­дер­жав­ ної­ оди­ниці­ на­ те­рені­ дер­жа­ви,­ роз­гля­дається­ як­ най­ви­щий­ про­яв­ еко­номічної­ кон­ку­ренції.­Крім­то­го,­у­ет­но­су,­який­праг­не­рівно­ста­тус­ної­взаємодії­(з­по­зицій­ ав­то­номії­ або­ дер­жа­ви)­ постійно­ зро­с­та­ють­ по­тре­би­ у­ міру­ за­до­во­лен­ня­ по­пе­ редніх­ви­мог.­Чим­більше­ми­маємо,­тим­більше­ми­хо­че­мо»,­–­відо­ма­соціологічна­ аксіома­зро­с­та­ю­чих­по­треб,­яка­діє­і­в­ет­но­політо­логії.­От­же,­за­пи­ти­на­за­до­во­лен­ ня­інте­ресів­мен­шин­них­ет­но­суб’єктів­завжди­бу­дуть­конфлікто­ген­ни­ми. Од­нак­ є­один­ви­ня­ток.­Політи­зація­ етнічності,­ ви­су­нен­ня­ви­мог­що­до­відо­ крем­лен­ня­ або­ ство­рен­ня­ те­ри­торіаль­ної­ ав­то­номії­ ли­ше­ тоді­ су­про­во­д­жу­ва­ти­ муть­ся­конфлікта­ми,­міжетнічною­на­пру­женістю,­як­що­дер­жа­ва­на­ма­га­ти­меть­ся­ зу­пи­ни­ти­ре­алізацію­цих­за­питів­си­ло­ви­ми­ме­то­да­ми.­Як­що­ж­дер­жа­ва,­в­ме­жах­ якої­політи­зу­вав­ся­ет­нос­і­ви­ма­гає­ав­то­номії,­є­де­мо­кра­тич­ною­і­її­пра­во­ва­си­с­те­ ма­ пе­ред­ба­чає­ на­дан­ня­ те­ри­торіаль­ної­ та/або­ ек­с­те­ри­торіаль­ної­ ав­то­номії­ для­ мен­шин,­ то­ не­га­тив­них­ про­явів­ конфлікту­ мож­на­ уник­ну­ти.­ В­ та­ко­му­ ви­пад­ку­ мен­ши­на­ ско­ри­с­тається­ пе­ред­ба­че­ним­ ка­на­лом­ ре­алізації­ пра­ва­ на­ ав­то­номію­ і­ де­мо­кра­тич­ним,­без­кров­ним­спо­со­бом­за­до­воль­нить­свої­ви­мо­ги.­ Як­би­дер­жа­ви­адек­ват­но­ре­а­гу­ва­ли­на­про­бле­ми,­ які­ле­жать­в­ос­нові­ ви­мог­ ство­рен­ня­ав­то­номії­або­її­роз­ши­рен­ня,­більшості­конфліктів­вда­ло­ся­б­уник­ну­ти­ і­ на­ мапі­ світу­ бу­ло­ б­ на­ба­га­то­ мен­ше­ са­мо­про­го­ло­ше­них­ дер­жав.­ Але­ вла­да­ ти­туль­ної­нації,­як­пра­ви­ло,­панічно­ре­а­гує­на­ви­мо­ги­ав­то­номізації,­на­ма­га­ю­чись­ не­де­мо­кра­тич­ни­ми­ме­то­да­ми­при­ду­ши­ти­праг­нен­ня­на­са­мо­виз­на­чен­ня.­Інко­ли­ці­ ви­мо­ги­підси­лю­ють­інші­дер­жа­ви,­зацікав­лені­у­де­с­табілізації­си­ту­ації.­В­ре­зуль­ таті­маємо­не­за­лежність­Ко­со­во,­Нагірно­Ка­ра­бась­кої­ре­с­публіки,­Придністров­ сь­кої­Мол­давсь­кої­ре­с­публіки,­Півден­ної­Осетії­та­Аб­хазії.­ 1.­Weldon S.­Images­of­Nationhood­and­Tolerance­of­Ethnic­Minorities:­A­Comparative­ 769Юридичні і політичні науки Analysis­of­Western­Europe­/­S.­Weldon.­–­Irvine:­University­of­California,­2003.­–­Р.­143.­ 2. Моніто ринг про­це­су­всту­пу­в­ЄС:­за­хист­прав­мен­шин­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Інсти­ тут­відкри­то­го­суспільства,­моніто­ринг­прав­лю­ди­ни.­­­Ре­жим­до­сту­пу:­http://eu.prostir. ua/library/1899.html.­3. Дро би же ва Л.­Эт­ни­че­с­кие­кон­флик­ты­//­По­ли­ти­че­с­кие­ис­сле­до­ ва­ния.­–­1994.­–­№2.­–­С.103.­4. Ян Э.­Го­су­дар­ст­вен­ное­и­эт­ни­че­с­кое­по­ни­ма­ние­на­ции:­ про­ти­во­ре­чие­и­сход­ст­во­//­По­ли­ти­че­с­кие­ис­сле­до­ва­ния.­–­2000.­–­№­1.­–­С.20.­5. Кар­ ту нов О.­Вступ­до­ет­но­політо­логії:­на­уко­во­на­вчаль­ний­посібник.­–­К.:­Ін­т­еко­номіки­ та­пра­ва­«КРОК»,­1999.­–­С.188.­6. Здра во мыс лов А.­Меж­на­ци­о­наль­ные­кон­флик­ты­в­ пост­со­вет­ском­про­ст­ран­ст­ве.­–­М.:­Ас­пект­Пресс,­1996.­–­С.143.­7. Смир нов А.­Эт­нич­ ность­и­куль­тур­ный­плю­ра­лизм­в­кон­тек­с­те­го­су­дар­ст­вен­ной­по­ли­ти­ки­//­По­лис.­–­2005.­ –­№­4.­–­С.­33.­8. Silesia­[Еле­к­трон­ний­ре­сурс]­/­Republic­of­Silesia.­–­Ре­жим­до­сту­пу:­ http://www.republikasilesia.com/. Розділ 10. Політичні науки К.О. Оніщенко. Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34665
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T11:50:31Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Оніщенко, К.О.
2012-06-04T11:38:00Z
2012-06-04T11:38:00Z
2010
Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин / К.О. Оніщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 49. — С. 764-769. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665
Досліджено еволюцію вимог національних меншин до держави в умовах політизації етнічності. Значна увага приділяється територіальній автономії, формування якої розглядається етнічною елітою як компроміс між національною меншиною та держа­вою.
Исследуется эволюция требований национальных меньшинств к государству в условиях политизации этничности. Большое внимание уделено территориальной автономии, формирование которой рассматривается этнической элитой как компромисс между национальным меньшинством в государством.
The article is about national minorities demands evolution toward the State during ethnic­ity politization. Most attention is paid to territorial autonomy. Political elite regard it as a compromise between national minorities and state.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
Article
published earlier
spellingShingle Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
Оніщенко, К.О.
Політичні науки
title Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
title_full Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
title_fullStr Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
title_full_unstemmed Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
title_short Територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
title_sort територіальна автономія як інститут забезпечення вимог національних меншин
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34665
work_keys_str_mv AT oníŝenkoko teritoríalʹnaavtonomíââkínstitutzabezpečennâvimognacíonalʹnihmenšin

Схожі ресурси