Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.

Проведено дослідження становлення і розвитку сервітутного права в Україні протягом ХІХ ст. та його характерних особливостей. Досліджено проблемні питання підстав виникнення сервітутів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Петреченко, С.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schriftenreihe:Держава і право
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34685
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст. / С.А. Петреченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 135-142. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34685
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-346852025-02-09T14:46:41Z Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст. Петреченко, С.А. Історія держави і права Проведено дослідження становлення і розвитку сервітутного права в Україні протягом ХІХ ст. та його характерних особливостей. Досліджено проблемні питання підстав виникнення сервітутів. Проведено исследование становления и развития сервитутного права в Украине на протяжении ХІХ в. и его характерных особенностей. Исследовано проблемные вопро­сы причин возникновения сервитутов. The article deals with the research of formation and development of the servitude law in Ukraine during the XIX century and its characteristic features. The problems connected with the servitudes origin have been investigated. 2010 Article Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст. / С.А. Петреченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 135-142. — Бібліогр.: 39 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34685 uk Держава і право application/pdf Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія держави і права
Історія держави і права
spellingShingle Історія держави і права
Історія держави і права
Петреченко, С.А.
Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
Держава і право
description Проведено дослідження становлення і розвитку сервітутного права в Україні протягом ХІХ ст. та його характерних особливостей. Досліджено проблемні питання підстав виникнення сервітутів.
format Article
author Петреченко, С.А.
author_facet Петреченко, С.А.
author_sort Петреченко, С.А.
title Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
title_short Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
title_full Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
title_fullStr Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
title_full_unstemmed Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст.
title_sort сервітутне право на українських землях російської та австро-угорської імперій в хіх ст.
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
publishDate 2010
topic_facet Історія держави і права
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34685
citation_txt Сервітутне право на українських землях Російської та Австро-Угорської імперій в ХІХ ст. / С.А. Петреченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 135-142. — Бібліогр.: 39 назв. — укp.
series Держава і право
work_keys_str_mv AT petrečenkosa servítutnepravonaukraínsʹkihzemlâhrosíjsʹkoítaavstrougorsʹkoíímperíjvhíhst
first_indexed 2025-11-27T00:03:05Z
last_indexed 2025-11-27T00:03:05Z
_version_ 1849899653154209792
fulltext С. А. ПЕТРЕЧЕНКО. СЕРВІТУТНЕ ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ В ХІХ СТ. Про ве де но досліджен ня ста нов лен ня і роз вит ку сервітут но го пра ва в Ук раїні про­ тя гом ХІХ ст. та йо го ха рак тер них особ ли во с тей. Дослідже но про блемні пи тан ня підстав ви ник нен ня сервітутів. Клю чові сло ва: сервітут не пра во, спільне ко ри с ту ван ня, до б ровільні уго ди. Про ве де но ис сле до ва ние ста нов ле ния и раз ви тия сер ви тут но го пра ва в Ук ра и не на про тя же нии ХІХ в. и его ха рак тер ных осо бен но с тей . Ис сле до ва но про блем ные во про­ сы при чин воз ник но ве ния сер ви ту тов. Клю че вые сло ва: сер ви тут ное пра во, об щее поль зо ва ние, до б ро воль ные до го во ра. The article deals with the research of formation and development of the servitude law in Ukraine during the XIX century and its characteristic features. The problems connected with the servitudes origin have been investigated. Key words: servitude law; joint use; voluntary agreements. Сервітут­не­пра­во­скла­ло­ся­ще­в­ча­си­Ста­ро­дав­нь­о­го­Ри­му.­Пізніше­во­но­бу­ло­ ре­цепійо­ва­но­ інши­ми­ пра­во­ви­ми­ си­с­те­ма­ми­ і­ те­пер­ це­ до­сить­ ус­та­ле­ний­ цивільно­пра­во­вий­інсти­тут­у­країнах­з­роз­ви­ну­тою­рин­ко­вою­еко­номікою.­Йо­го­ доцільність­і­прак­тич­на­не­обхідність­до­ве­дені­ба­га­товіко­вим­за­сто­су­ван­ням.­Нині­ цей­цивільно­пра­во­вий­інсти­тут­ре­чо­во­го­пра­ва­пе­ред­ба­чається­й­у­Цивільно­му­ та­Зе­мель­но­му­ко­дек­сах­Ук­раїни.­ Зва­жа­ю­чи­на­важ­ливість,­ли­ше­впро­довж­декількох­ос­танніх­років­вий­шов­з­ дру­ку­цілий­ряд­ґрун­тов­них­робіт,­при­свя­че­них­цьо­му­пи­тан­ню.­Ба­га­то­з­ав­торів­ в­рам­ках­ви­б­ра­ної­ни­ми­те­ма­ти­ки­в­тій­чи­іншій­мірі­звер­та­ють­ся­до­істо­рич­но­го­ ас­пек­ту­досліджу­ва­ної­про­бле­ми,­аналізу­ють­творчі­заділи­по­пе­ред­ників.­Од­нак,­ гли­бо­ке­і­всебічне­досліджен­ня­до­ку­ментів­та­історіог­рафії­ХІХ­ст.­з­цієї­про­бле­ ми­й­на­далі­має­важ­ли­ве­на­уко­ве­та­прак­тич­не­зна­чен­ня,­ад­же,­як­свідчить­навіть­ да­ле­ко­ не­ по­вний­ аналіз,­ зроб­ле­ний­ в­ ос­танніх­ публікаціях­ з­ цьо­го­ пи­тан­ня­ в­ ро­бо­тах­ на­уковців­ і­ дослідників­ історії­ пра­ва­ М.­ Гри­мич1,­ Р.­ Ма­ру­сен­ко2,­ В. Цю­ра3,­О.­Проців4,­М.­Вітен­ко5,­Ю.­При­сяж­нюк6­ та­ інших,­по­ виз­на­че­но­му­ періоду­є­ще­ве­ли­ка­кількість­фак­тич­но­го­ма­теріалу,­який­у­значній­мірі­роз­ши­ рює­на­укові­по­гля­ди­і­прак­тичні­підхо­ди­до­про­це­су­ви­ник­нен­ня,­ста­нов­лен­ня­і­ роз­вит­ку­вітчиз­ня­но­го­інсти­ту­ту­пра­ва­влас­ності.­ От­же,­досліджен­ня­цієї­про­бле­ми­є­ак­ту­аль­ним­у­те­о­ре­тич­них­та­прак­тич­них­ ас­пек­тах,­а­аналіз­но­вих­ма­теріалів­спо­ну­кає­до­по­глиб­лен­ня­на­уко­вих­знань,­до­с­ ко­на­ло­го­опа­ну­ван­ня­те­ми.­ У­ХІХ­ст.­на­ук­раїнських­те­ре­нах­фор­маль­но­«вільних»­зе­мель­уже­не­бу­ло:­ згідно­різних­роз­ме­жу­валь­них­і­ка­да­с­т­ро­вих­карт,­схем,­за­кож­ною­ділян­кою­був­ закріпле­ний­її­фор­маль­ний­влас­ник:­дер­жа­ва;­поміщик­(дідич);­се­ля­нин­влас­ник­ або­гру­па­співвлас­ників.­Од­нак­у­ХІХ­ст.­у­на­родній­пра­восвідо­мості­про­дов­жу­ вав­ існу­ва­ти­до­сить­стійкий­сте­рео­тип­«спільної­влас­ності».­Чи­не­най­пе­ре­кон­ ливіше­ це­ де­мон­ст­ру­ють­ еко­номіко­пра­вові­ взаємовідно­си­ни­ поміж­ се­ля­на­ми­ і­ ве­ли­ки­ми­зем­ле­влас­ни­ка­ми­що­до­ко­ри­с­ту­ван­ня­угіддя­ми.­Історія­цих­відно­син­в­ ХІХ­ ст.­ поділяється­ на­ два­ періоди­ –­ до­ ре­форм­ 1848­ та­ 1861­ рр.­ і­ після­ них.­ 135Юридичні і політичні науки ©­ ПЕ Т РЕ ЧЕН КО Світла на Ана толіївна­ –­ здо­бу­вач­ Київсько­го­ національ­но­го­ універ­си­те­ту­імені­Та­ра­са­Шев­чен­ка У­дру­го­му­періоді­сервітут­не­пра­во­особ­ли­во­роз­ви­ну­те.­ По­нят­тя­«сервіту­ти»­пов’язу­ють­пе­ре­дусім­ із­західно­ук­раїнськи­ми­зем­ля­ми,­ що­пе­ре­бу­ва­ли­в­складі­Ав­ст­ро­Угорсь­кої­імперії,­а­та­кож­із­західни­ми­гу­берніями­ Росії.­ У­ зве­ден­нях­ російських­ за­конів­ по­нят­тя­ «сервітут»­ не­ зустрічається,­ замість­ньо­го­вжи­ва­ють­ся­терміни­«пра­ва­угідь­в­чу­жо­му­майні»­та­«пра­ва­участі­ ча­ст­ко­вої»7.­За­для­по­лег­шен­ня­аналізу­ми­бу­де­мо­на­зи­ва­ти­всі­зга­дані­відно­си­ни,­ не­за­леж­но­від­регіону,­сервітут­ни­ми. У­ХІХ­ст.­з’яви­ла­ся­знач­на­кількість­літе­ра­ту­ри­сто­сов­но­сервітутів8,­ад­же­це­ бу­ла­важ­ли­ва­еко­номічна­та­пра­во­ва­про­бле­ма­як­для­Ав­ст­ро­Угор­щи­ни,­так­і­для­ Росії,­а­точніше,­її­дев’яти­західних­гу­берній­(включ­но­з­Київською).­ Влас­не,­ з­юри­дич­ної­ точ­ки­ зо­ру,­ термін­ «сервітут­не­ пра­во»­ є­ не­ко­рект­ним,­ оскільки­містить­у­собі­тав­то­логію,­ад­же­«сервітут­–­це­об­ме­же­не­ре­чо­ве­пра­во,­ не­влас­ни­ка­ко­ри­с­ту­ва­ти­ся­чу­жим­май­ном­з­пев­ни­ми­об­ме­жен­ня­ми,­вста­нов­ле­ни­ ми­ за­ко­ном­ або­ до­го­во­ром»9.­ У­ до­ре­во­люційній­ на­уці­ сервіту­ти­ трак­ту­ва­ли­ як­ по­зе­мельні­відно­си­ни­ок­ре­мо­го­ґатун­ку,­які­по­ля­га­ють­у­праві­се­лян­ко­ри­с­ту­ва­ти­ ся­ для­ пев­них­ гос­по­дар­чих­ по­треб­ ок­ре­ми­ми­ угіддя­ми­ в­маєтках,­ із­ яких­ во­ни­ от­ри­ма­ли­ наділи10.­ Один­ із­ відо­мих­ дослідників­ се­лянсь­ко­го­ пи­тан­ня­ ХІХ­ ст.­ О.­ Ле­онтьєв­ трак­ту­вав­ сервіту­ти­ як­ пра­ва­ се­лян­ у­ зем­лях­ поміщиків­ і­ пра­ва­ поміщиків­у­зем­лях­се­лян11,­хо­ча­й­за­зна­чав,­що­сервітутні­відно­си­ни­ви­ни­ка­ють­ і­між­са­ми­ми­се­ля­на­ми.­ Аналіз­за­ко­но­дав­ст­ва­свідчить,­що­сервіту­ти­кла­сифіку­ва­ли­за­різни­ми­оз­на­ ка­ми.­Для­вив­чен­ня­зви­чаєво­го­пра­ва­сільсько­го­на­се­лен­ня,­при­род­но,­ціка­ви­ми­є­ пе­ре­дусім­ се­лянські­ сервіту­ти,­ які­ мож­на­ поділи­ти­ на­ дві­ гру­пи:­ 1)­ сервіту­ти,­ вста­нов­лені­ си­лою­са­мо­го­ за­ко­ну­ (на­дан­ня­ се­ля­нам­пра­ва­на­до­ро­ги,­на­прогін­ худо­би­ че­рез­ землі­ поміщи­ка­ то­що);­ 2)­ сервіту­ти,­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ яки­ми­ не­ є­ необхідністю,­ а­ є­ про­дов­жен­ням­ уго­ди,­ що­ скла­ла­ся­ під­ час­ кріпацтва­ між­ поміщи­ка­ми­ і­ се­ля­на­ми­ про­ на­дан­ня­ ос­таннім­ пра­ва­ ча­ст­ко­во­ ко­ри­с­ту­ва­тись­ угіддя­ми­поміщиків­(сю­ди­на­ле­жить­пра­во­ко­ри­с­ту­ван­ня­пансь­ким­лісом,­сіно­жа­ тя­ми,­па­со­ви­ща­ми,­во­дой­ма­ми),­тоб­то­сервіту­ти,­що­скла­ли­ся­на­ос­нові­зви­чаю12.­ Як­що­мак­си­маль­но­спро­с­ти­ти­всі­кла­сифікації,­то­сервітутні­відно­си­ни­мож­ на­роз­би­ти­на­дві­ос­новні­гру­пи:­1)­пра­ва­на­угіддя­(сю­ди­відно­сять­ся­па­со­вищні,­ лісові,­ водні­ сервіту­ти­ то­що);­ 2)­ так­ зва­не­ сусідське­ пра­во­ (включ­но­ з­ пра­вом­ проїзду­че­рез­сусідню­те­ри­торію,­тоб­то­до­рожні­сервіту­ти). Аналіз­ма­теріалів­пе­ре­ко­нує,­що,­як­це­не­па­ра­док­саль­но,­до­відміни­кріпо­ сництва­у­се­лян­бу­ло­мен­ше­про­блем­що­до­ко­ри­с­ту­ван­ня­угіддя­ми.­Між­поміщи­ ком­ і­ се­ля­на­ми,­ які­ йо­му­ на­ле­жа­ли,­ вста­нов­лю­ва­ли­ся­ своєрідні­ до­говірно­зо­ бов’язальні­відно­си­ни­зви­чаєво­го­ха­рак­те­ру.­Так,­за­В.­Тар­новсь­ким,­у­Київській­ гу­бернії­до­відміни­кріпо­сництва­па­со­вись­ка,­во­до­пої­та­ви­го­ни­бу­ли­спільні­для­ всіх13.­За­да­ни­ми,­зібра­ни­ми­в­Хер­сонській­гу­бернії,­«зем­лею­для­ви­па­су­ху­до­би­ се­ля­ни­ко­ри­с­ту­ють­ся­на­тих­же­ви­го­нах­і­пе­ре­ло­гах,­на­ко­т­рих­па­сеть­ся­і­пансь­ка­ ху­до­ба»14.­На­час­ви­дан­ня­19­лю­то­го­1861­р.­«По­ло­жен­ня­про­се­лян,­що­ви­хо­дять­ з­ кріпо­сної­ за­леж­ності»­ меш­канці­ с.­ Ма­ле­ Верб­че­ Ко­с­топільсько­го­ повіту­ Волинсь­кої­гу­бернії­ма­ли­спільний­з­поміщи­ком­вигін­для­ху­до­би­пло­щею­41­дес.­ 1636­саж.15­Цей­зви­чай­був­настільки­давній­і­при­род­ний,­що­в­се­лянській­свідо­ мості­існу­ва­ли­цілком­ус­та­лені­сте­рео­ти­пи,­що­ті­ліси­й­па­со­вись­ка,­яки­ми­во­ни­ ко­ри­с­ту­ють­ся,­є­спільною­власністю­се­лян­і­поміщи­ка. Влас­не,­та­кий­зви­чай­підтри­му­вав­ся­три­ва­лий­час­са­ми­ми­поміщи­ка­ми.­Зем­ ле­влас­ни­ки,­ на­ма­га­ю­чись­ прив’яза­ти­ се­лян­ до­ місця­ про­жи­ван­ня,­ на­да­ва­ли­ їм­ 136 Держава і право • Випуск 50 різні­пра­ва­що­до­по­косів,­ви­па­су­ху­до­би,­во­до­поїв,­збо­ру­хми­зу­в­лісі­то­що16.­ Після­відміни­кріпо­сництва­сервітутні­пи­тан­ня­за­го­ст­ри­ли­ся­ і­на­західно­ук­ раїнських­ зем­лях,­ і­ на­ Пра­во­бе­режній­ Ук­раїні.­ Кож­на­ па­ну­ю­ча­ тут­ дер­жа­ва­ вирішу­ва­ла­ це­ пи­тан­ня­ по­своєму.­ У­ Га­лиць­ко­му­ регіоні­ всі­ сервітутні­ спра­ви­ роз­гля­да­ли­ся­Край­о­вою­комісією­у­спра­вах­ви­ку­пу­і­вре­гу­лю­ван­ня­по­зе­мель­них­ по­вин­но­с­тей­ Га­лиць­ко­го­ намісництва,­ Край­о­вим­ гу­бер­на­тор­ст­вом­ (1772– 1854­рр.),­а­пізніше­Га­лиць­ким­намісництвом­(1854–1921­рр.).­При­намісництві­ діяли­ спеціальні­ Комісії­ для­ розв’язан­ня­ кон­крет­них­ соціаль­но­еко­номічних­ пи­тань.­До­їх­скла­ду­на­ле­жа­ла­і­Край­о­ва­комісія­у­спра­вах­ви­ку­пу­та­вре­гу­лю­ван­ ня­по­зе­мель­них­по­вин­но­с­тей.­Пра­во­сервітутів­бу­ло­виз­на­че­не­так­зва­ним­«Най­ ви­щим­ па­тен­том­ цісарсь­ким»,­ ви­да­ним­ 5­ лип­ня­ 1853­ р.,­ та­ міністерсь­кою­ інструкцією­від­31­жовт­ня­1857­р.,­ в­яких­виз­на­ча­ли­ся­певні­пра­ва­се­лян­що­до­ пансь­ких­зе­мель­(ви­пас­ху­до­би,­збір­хми­зу­в­лісі­то­що)­і­на­впа­ки­–­пра­ва­зем­ле­ влас­ників­ у­ се­лянсь­ких­ зем­лях.­Ма­теріали­ свідчать­ пе­ре­важ­но­ са­ме­ про­ пра­во­ се­лян­ ко­ри­с­ту­ва­ти­ся­ зем­лею­ поміщиків­ у­ влас­них­ по­тре­бах,­ ли­ше­ зрідка­ є­ свідчен­ня­про­про­ти­леж­не.­ Зі­справ­«Край­о­вої­Комісії»­вид­но,­що­дер­жа­ва­бу­ла­уваж­ною­до­цьо­го­пи­тан­ ня.­Ко­жен­по­зов­сільської­гро­ма­ди­роз­гля­дав­ся­ок­ре­мо­і­прий­ма­ло­ся,­як­пра­ви­ло,­ до­стой­не­ком­промісне­рішен­ня­пе­ре­важ­но­че­рез­на­дан­ня­се­ля­нам­«еквіва­лентів»,­ тоб­то­ок­ре­мих­угідь­у­гро­мадсь­ке­ко­ри­с­ту­ван­ня17.­Од­нак­інко­ли­розміри­еквіва­ лентів­ не­ за­до­воль­ня­ли­ се­лян,­ що­ вик­ли­ка­ло­ су­тич­ки­ з­ поміщи­ка­ми,­ вла­дою,­ поліцейсь­ки­ми­струк­ту­ра­ми.­На­Пра­во­бе­режній­Ук­раїні­та­кож­бу­ва­ли­настільки­ серй­озні­су­тич­ки­між­се­ля­на­ми­і­поміщиць­ки­ми­уп­ра­ва­ми,­що­до­во­ди­ло­ся­звер­ та­ти­ся­за­до­по­мо­гою­до­ре­гу­ляр­них­військ18­та­все­ж­це­бу­ли­ок­ремі­ви­пад­ки. Що­прав­да,­в­Російській­імперії­си­ту­ація­за­га­лом­бу­ла­складнішою,­ад­же­спра­ ви­ су­пе­ре­чок­ з­ при­во­ду­ угідь,­ про­гонів,­ проїздів­ роз­гля­да­ли­ся­ без­си­с­тем­но,­ в­ числі­інших­май­но­вих,­зо­к­ре­ма­спад­ко­вих­справ.­За­них­бра­ли­ся­і­во­лосні­су­ди,­і­ з’їзди­ ми­ро­вих­ по­се­ред­ників,­ і­ ок­ружні­ су­ди,­ а­ самі­ спра­ви­ бу­ли­ за­тяж­ни­ми,­ з­ нескінчен­ни­ми­ апе­ляціями­ та­ скар­га­ми­ і­ма­ли­ стилісти­ку­ «кля­уз».­Ось,­ на­при­ клад,­ти­по­ва­мо­дель,­за­якою­вирішу­ва­ли­ся­спра­ви­в­су­дах­царсь­кої­Росії:­се­ля­ни­ с.­Ста­д­жиці­Жи­то­мирсь­ко­го­повіту­по­да­ли­по­зов­у­Подільську­Па­ла­ту­Криміна­ ль­но­го­і­Цивільно­го­су­ду­на­поміщи­ка­Гро­хольсь­ко­го­за­те,­що­той­по­чав­ру­ба­ти­ ліс­на­гро­мадсь­ких­ле­ва­дах­(що­на­ле­жа­ли­їм­за­ви­куп­ним­ак­том).­Се­ля­ни­вва­жа­ ли,­що,­оскільки­ле­ва­ди­на­ле­жать­їм,­то­й­ліс­їхній.­Па­ла­та­се­ля­нам­відмо­ви­ла­в­ по­зові,­мо­ти­ву­ю­чи­це­тим,­що­ХVІІІ­ст.­«По­ло­жен­ня­про­ви­ку­пи»­виз­нає­за­се­ля­ на­ми­пра­во­на­сінокіс­на­ле­ваді,­пра­во­ж­на­ліс­має­поміщик.­Се­ля­ни­по­да­ли­апе­ ляційну­скар­гу­в­Прав­ля­чий­Се­нат,­який­виз­нав­за­ни­ми­пра­во­на­сінокіс­і­на­ліс.­ Тоді,­за­кло­по­тан­ням­Гро­хольсь­ко­го­в­Ок­руж­ний­Суд,­спра­ву­в­Прав­ля­чо­му­се­наті­ бу­ло­пе­ре­гля­ну­то­і­ви­не­се­но­інше­рішен­ня­–­вже­на­ко­ристь­поміщи­ка.­Рішен­ня­ міня­ло­ся­ще­кілька­разів19. У­звіті­Київсько­го­гу­бер­на­то­ра­за­1876­р.­йшло­ся­про­на­галь­ну­по­тре­бу­«оста­ точ­но­го­ роз­поділу­ угідь­ між­ поміщи­ка­ми­ й­ се­ля­на­ми,­ зни­щен­ня­ сервітутів».­ Губер­на­тор­жалівся,­що­стат­тю­112­«По­ло­жен­ня­про­ви­куп»,­де­го­во­рить­ся­про­ до­б­ровільні­ уго­ди­ поміщиків­ і­ се­лян,­ зо­к­ре­ма­що­до­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ угіддя­ми,­ на­ прак­тиці­не­мож­ли­во­бу­ло­здійсни­ти20.­ Зви­чаєво­пра­во­вий­ас­пект­сервітут­них­відно­син,­яс­к­ра­во­про­явив­ся­у­скар­гах,­ «про­шеніях»­по­зи­вачів­та­свідчен­нях­свідків­і­відповідачів.­За­галь­ний­по­гляд­на­ ці­ до­ку­мен­ти­ дає­ підста­ви­ зро­би­ти­ вис­нов­ки,­ що­ в­ на­родній­ пра­восвідо­мості­ 137Юридичні і політичні науки ХІХ­ст.­існу­вав­до­сить­стійкий­сте­рео­тип­спільної­ужит­ко­вої­влас­ності­на­угіддя.­ Як­що­дослідни­ки­за­стеріга­ли,­що­від­сервітутів­тре­ба­відрізня­ти­пра­во­спільно­го­ па­со­вись­ка21,­то­у­свідо­мості­се­лян­прак­тич­но­не­існує­навіть­на­тя­ку­на­розрізнен­ ня­па­со­вищ­но­го­сервіту­ту­й­ви­па­су­ху­до­би­на­спільних­па­со­вись­ках.­Тоб­то­се­ля­ ни­до­пев­но­го­ча­су­не­вва­жа­ли­сервіту­ти­пра­вом­ко­ри­с­ту­ван­ня­чу­жою­власністю­ (напр.,­поміщиць­кою),­а­ба­чи­ли­сервітутні­па­со­вись­ка­ли­ше­як­спільні­з­поміщи­ ка­ми.­Це­свідчить­не­стільки­про­не­освіченість­се­лян,­скільки­про­інерцію­на­ба­ га­то­давніших,­–­ а­от­же,­пе­ре­кон­ливіших­ і­ зро­зуміліших­для­се­лян,­–­на­род­но­ пра­во­вих­уяв­лень,­за­яки­ми­угіддя,­котрі­не­по­тре­бу­ють­си­с­те­ма­тич­ної­праці,­як­ ор­на­зем­ля,­дані­Бо­гом­у­ко­ри­с­ту­ван­ня­всім­без­ви­нят­ку­і­привілеїв.­Нерідко­та­кий­ по­гляд­ трак­ту­вав­ся­ як­ не­по­ва­га­ до­ при­ват­ної­ влас­ності.­ Так,­ в­ од­но­му­ з­ до­ку­ ментів­чи­таємо:­«сервітутні­пра­ва­підри­ва­ли­у­се­лянсь­ко­го­на­се­лен­ня­по­ва­гу­до­ чу­жої­влас­ності»22.­ О.­Єфи­мен­ко­по­яс­ню­ва­ла­подібні­ви­пад­ки­на­род­но­пра­во­вим­тру­до­вим­прин­ ци­пом.­Він­по­ля­гає­в­то­му,­що­цінність­речі­то­тож­на­праці,­вкла­деній­у­неї.­І­то­му­ од­не­ став­лен­ня­до­ тих­про­дуктів,­ які­ ви­роб­ля­ють­ся­пра­цею­лю­ди­ни,­ інше­–­до­ тих,­ які­ дає­ зем­ля­ без­ по­се­ред­ництва­ людсь­кої­ праці.­ До­ пер­ших­ ук­раїнський­ се­ля­нин­ста­вить­ся­«з­по­ва­гою­май­же­релігійною».­І­то­му,­на­при­клад,­«хто­зру­бає­ борт­не­де­ре­во,­ той­ злодій,­ –­ він­ ук­рав­людсь­ку­пра­цю;­ хто­ру­бає­ліс,­ ніким­не­ по­са­д­же­ний,­ той­ ко­ри­с­тується­ да­ром­ Бо­жим,­ та­ким­ са­мим,­ як­ во­да,­ повітря».­ Во­се­ни­і­на­весні,­пи­са­ла­О.­Єфи­мен­ко,­май­же­що­ночі­ви­мо­же­те­зустріти­на­до­ро­ гах,­що­йдуть­у­ліс,­цілі­підво­ди­з­хми­зом,­кілка­ми.­Спи­таєте:­звідкіля­ве­зуть,­ і­ вам­ска­жуть,­посміха­ю­чись:­з­батьківщи­ни.­Під­«батьківщи­ною»­тре­ба­ро­зуміти­ казенні­ліси23.­Са­ме­то­му­су­дові­та­адміністра­тивні­ор­га­ни­ХІХ­ст.­бу­ли­пе­ре­пов­ нені­сервітут­ни­ми­спра­ва­ми.­ Кла­сифікація­ цих­ справ­ по­ка­за­ла,­ що­ регіональ­ний­ прин­цип­ гру­пу­ван­ня­ сервітут­них­відно­син­–­виділен­ня­трьох­регіонів:­1)­Га­ли­чи­на;­2)­півден­но­західні­ гу­бернії­ Російської­ імперії;­ 3)­ ре­ш­та­ ук­раїнських­ те­ри­торій­ –­ Ма­ло­російські­ (Ліво­бе­режні)­і­Но­во­російські­(південні)­гу­бернії,­ви­я­вив­ли­ше­за­ко­но­дав­чу­спе­ цифіку­ ре­гу­лю­ван­ня­ сусідських­ відно­син­ і­ прав­ на­ угіддя.­ Од­нак­ регіональні­ особ­ли­вості­ не­ впли­ва­ли­ на­ на­родні­ уяв­лен­ня­ що­до­ прав­ на­ угіддя­ та­ пра­вові­ взаємовідно­си­ни­з­сусіда­ми.­І­на­край­нь­о­му­за­ході,­і­на­край­нь­о­му­сході­ук­раїнці­ од­на­ко­во­ро­зуміли­свої­пра­ва.­ Ефек­тивніше­кла­сифіку­ва­ти­сервітутні­взаємовідно­си­ни­за­змістом­сервіту­ту.­ В­ цьо­му­ ви­пад­ку­ най­частіше­ зустріча­ють­ся­ сервіту­ти,­ що­ ре­гу­лю­ють­ пи­тан­ня­ пра­ва­ на­ до­ро­гу­ (для­ про­хо­ду,­ проїзду­ чи­ про­го­ну),­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ во­дой­ма­ми,­ па­со­ви­ща­ми,­ сіно­ко­са­ми,­ лісо­ви­ми­ угіддя­ми.­ Най­по­ши­реніши­ми­ се­ред­ них­ є­ «па­со­вищні»­сервіту­ти­–­пра­во­ви­па­су­ху­до­би­на­по­лях­та­лу­гах­після­збо­ру­хліба­ і­трав­та­пра­во­ви­па­су,­сіно­ко­су­й­за­готівлі­де­ре­ви­ни­в­лісах­влас­ни­ка. Досліджен­ня­ засвідчу­ють­ ши­ро­ку­ варіативність­ ко­лишніх­ зви­чаїв­ ви­па­су­ ху­до­би24.­ Так,­ відбу­вав­ся­ гро­мадсь­кий­ ви­пас­ на­ гро­мадсь­ких­ па­со­вись­ках,­ індивіду­аль­ний­ви­пас­на­влас­них­ділян­ках,­а­та­кож­ви­пас­се­лянсь­кої­ху­до­би­на­ чу­жих,­ на­при­клад,­ пансь­ких­ (поміщиць­ких,­ «двірських»),­ дер­жав­них­ («ка­зен­ них»,­«скар­бо­вих»)­то­що­па­со­ви­щах,­що­яс­к­ра­во­ілю­с­т­рує­на­род­но­пра­вові­уяв­ лен­ня­про­спільну­власність­на­зем­лю.­ Цей­ зви­чай­ був­ стабільним­ для­ всієї­ ук­раїнської­ те­ри­торії,­ не­за­леж­но­ від­ ет­но­політич­ної­ си­ту­ації.­Так,­у­с.­Се­лись­ко­Львівсько­го­повіту­в­ гос­по­дарсь­ких­ лісах­вільно­пас­ла­ся­пансь­ка­й­гро­мадсь­ка­(се­лянсь­ка)­ху­до­ба­(«z­dawnych­czasуw­ 138 Держава і право • Випуск 50 pasza­w­lasasch­byіa­wszystkimi­dozwolona»25.­У­с.­Кор­чин­біля­Ско­ле­від­давніх­ часів­існу­ва­ла­«wspolna­wlasnosc»­сільської­гміни­і­пансь­ко­го­дво­ру­на­па­со­вись­ ка,­що­ви­ник­ла­«w­izbardzo­dawnych­czasach»26.­Меш­канці­с.­Ма­ле­Верб­че­Ко­с­ топільсько­го­повіту­ма­ли­спільний­з­поміщи­ком­вигін27.­ Після­ ре­фор­ми­ вре­гу­лю­ван­ня­ цих­ взаємовідно­син­ відбу­ва­ло­ся­ по­різно­му.­ В­Ав­ст­ро­Угорській­ імперії­ се­ля­нам­ на­да­ва­ли­ся­ па­со­вищні­ еквіва­лен­ти:­ кож­на­ гро­ма­да­от­ри­му­ва­ла­у­своє­ко­ри­с­ту­ван­ня­ок­ре­ме­від­діди­ча­па­со­вись­ко.­В­с.­Ілем­ ня­ До­линсь­ко­го­ повіту­ (1883­ р.),­ взамін­ за­ старі­ сіно­жаті,­ які­ місти­ли­ся­ се­ред­ дер­жав­но­го­ лісу­ і­ пе­ре­бу­ва­ли­ в­ ко­ри­с­ту­ванні­ се­лян­ Іва­на­ та­ Фе­до­ра­ По­найд,­ І.­Ме­ке­ли­на,­В.­Хчия,­А.­Прізан­да­вка­зані­гос­по­дарі­от­ри­ма­ли­нові­ділян­ки28. У­ Російській­ імперії,­ де­ не­ існу­ва­ло­ єди­ної­ спеціаль­ної­ фор­ми­ розв’язан­ня­ сервітут­них­су­пе­ре­чок,­вирішен­ня­про­блем­знач­ною­мірою­за­ле­жа­ло­від­дру­го­ ряд­них­ре­чей,­пе­ре­дусім­осо­би­с­тих­яко­с­тей­поміщи­ка­та­куль­ту­ри­ве­ден­ня­йо­го­ гос­по­дар­ст­ва.­ Уза­галі,­ осо­бистісний­ чин­ник­ у­ май­но­вих­ спра­вах,­ що­ зачіпа­ли­ інте­ре­си­як­поміщиків,­так­і­сільських­гро­мад,­був­ду­же­важ­ли­вим.­За­спо­с­те­ре­ жен­ням­чи­нов­ників­Росії,­«ви­пад­ки­за­ко­лотів­се­лян,­що­відбу­ва­лись­в­Подільській­ гу­бернії­сто­су­ва­лись­ви­ключ­но­тих­маєтків­у­ко­т­рих­не­відбу­лись­до­цих­пір­до­б­ ровільні­до­мо­вле­ності­що­до­роз­поділу­зе­мель»29. Нерідко­зі­зміною­зем­ле­влас­ни­ка­зміню­ва­ла­ся­і­внутрішня­еко­номічна­си­ту­ ація­ в­ селі,­ в­ то­му­ числі­ пра­ви­ла­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ поміщиць­ки­ми­ угіддя­ми.­ Так,­ се­ля­ни­с.­Олек­сандрівки­Вінниць­ко­го­повіту­Подільської­гу­бернії­скар­жи­ли­ся­на­ те,­що­при­по­пе­ред­нь­о­му­поміщи­ку­во­ни­ко­ри­с­ту­ва­ли­ся­сімо­ма­де­ся­ти­на­ми­і­400­ саж­ня­ми­«ви­пас­ної­землі».­Після­то­го,­як­зем­ля­пе­рей­ш­ла­в­ру­ки­іншо­го­поміщи­ ка,­той­за­бо­ро­нив­се­ля­нам­ви­па­са­ти­на­ній­ху­до­бу,­«...си­лою­про­гнав­на­шу­ху­до­бу­ з­землі­й­са­мовільно­ви­лу­чив­її­з­на­шо­го­фак­тич­но­го­во­лодіння»30.­ А­ найбільш­ конфліктною­ сервітут­ною­ про­бле­мою­ став­ ви­пас­ ху­до­би­ на­ то­лоці­ (при­ трипільній­ си­с­темі­ ділян­ка,­ що­ бу­ла­ під­ «па­ром»­ або­ «то­ло­кою»,­ пе­ре­бу­ва­ла­у­спільно­му­ко­ри­с­ту­ванні­влас­ників­ху­до­би,­що­ви­па­са­ла­ся­там).­Най­ вигідніше­трипільну­си­с­те­му­бу­ло­за­сто­со­ву­ва­ти­на­ве­ли­ких­по­лях,­пе­ре­дусім­у­ поміщиць­ких­маєтках­еко­номіях.­До­відміни­кріпо­сно­го­пра­ва­на­то­лоч­них­ділян­ ках­ поміщиць­ких­ зе­мель­ ви­па­са­ла­ся­ як­ пансь­ка,­ так­ і­ се­лянсь­ка­ ху­до­ба.­ І­ цей­ зви­чай­ не­ вик­ли­кав­ особ­ли­вих­ за­пе­ре­чень­ поміщиків.­ Од­нак­ після­ ре­фор­ми­ по­чав­ся­ при­род­ний­ про­цес­ кон­кре­ти­зації­ май­но­вої­ при­на­леж­ності­ і­ поміщи­ки­ по­ча­ли­всіля­ко­пе­ре­шко­д­жа­ти­се­ля­нам­па­с­ти­ху­до­бу­на­їхній­власній­то­лоці. Так,­ у­ звіті­ Київсько­го­ гу­бер­на­то­ра­ за­ 1876­ р.­ йдеть­ся­ про­ те,­ що­ че­рез­ смужність­і­спільні­па­со­вись­ка­на­то­ло­ках­над­зви­чай­но­шко­дять­як­ве­ли­ким,­так­ і­ма­лим­гос­по­дар­ст­вам.­В­іншо­му­до­ку­менті­за­зна­ча­ло­ся,­що­«пра­во­це­ути­с­кає­ поміщиків,­поз­бав­ляє­їх­мож­ли­вості­вво­ди­ти­удо­с­ко­на­ле­не­по­льо­ве­гос­по­дар­ст­во,­ так­як­се­ля­ни­вва­жа­ють,­що­вве­ден­ня­ба­га­топільної­си­с­те­ми,­змен­шує­пло­щу,­яка­ за­ли­шається­під­ то­ло­кою,­по­ру­шує­ їх­ пра­ва,­май­же­ в­ кож­но­му­ та­ко­му­ ви­пад­ку­ про­во­дять­по­тра­ву­поміщиць­ких­посівів­під­тим­при­во­дом,­що­в­пев­но­му­місці­ по­вин­на­бу­ти­то­ло­ка,­а­не­засіяне­по­ле»31. Що­до­ пра­ва­ спільно­го­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ лісом,­ то­ во­но­ пе­ред­ба­ча­ло­ довільне,­ не­си­с­те­ма­тич­не­ви­ко­ри­с­тан­ня­«дарів­лісу».­У­ХІХ­ст.­на­ук­раїнських­те­ри­торіях­ пра­во­ влас­ності­ на­ ліси­на­ле­жа­ло­ і­ дер­жаві,­ і­ ок­ре­мим­влас­ни­кам­ (поміщи­кам,­ ко­за­кам,­се­ля­нам).­В­оз­на­че­ний­період­се­ля­ни­вже­во­лоділи­знан­ня­ми­про­при­ват­ ну,­дер­жав­ну­та­гро­мадсь­ку­власність­на­ліс,­од­нак­ще­існу­ва­ли­релікти­ар­хаїчних­ 139Юридичні і політичні науки уяв­лень­ про,­ умов­но­ ка­жу­чи,­ «нічий­ну»,­ а­ от­же,­ все­за­галь­ну­ власність,­ да­ну­ Бо­гом­ усім­ лю­дям­ у­ ко­ри­с­ту­ван­ня.­ Особ­ли­во­ це­ сто­су­ва­лось­ дер­жав­них­ лісів:­ «Ліс­бог­дав­для­уся­ко­го;­що­са­мо­ви­рос­ло,­ то­го­взя­ти­не­гріх»32.­Це­уяв­лен­ня­ підтри­му­ва­ло­ся­ три­ва­лий­ час­ ло­яль­ним­ став­лен­ням­ дер­жа­ви­ до­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ се­ля­на­ми­ліса­ми.­На­при­клад,­Ус­та­ва­на­во­ло­ки­1557­р.­да­ва­ла­мож­ливість­до­сту­ пу­ «підда­них­ до­ пущі­ на­шої...,­ до­ дров,­ до­ хми­зу,­ до­ де­ре­ва,­ до­ ли­ка­ на­ свою­ тільки­по­тре­бу,­а­не­на­про­да­жу»33.­ За­галь­на­тен­денція­що­до­ко­ри­с­ту­ван­ня­ліса­ми­на­усіх­ук­раїнських­те­ри­торіях­ про­тя­гом­ХVІІІ–ХІХ­ст.­ха­рак­те­ри­зу­ва­ла­ся­по­сту­по­вим­пе­ре­хо­дом­від­не­обліко­ ва­но­го,­ стихійно­го­ і­ не­ре­гу­ль­о­ва­но­го­до­ вста­нов­лен­ня­ різно­го­ ро­ду­об­ме­жень­ і­ чітких­ пра­вил.­Що­прав­да,­ в­ різних­місце­во­с­тях­ –­ за­леж­но­ від­ ліси­с­тості­ те­ри­ торій,­ інтен­сив­ності­ ви­руб­ки,­ врешті­решт,­ гос­по­дар­чої­ куль­ту­ри,­–­цей­про­цес­ відбу­вав­ся­ з­ різною­швидкістю.­ Так,­ в­ Ав­ст­ро­Угор­щині­ пра­во­ без­ко­ш­тов­но­го­ ко­ри­с­ту­ван­ня­лісом­бу­ло­відміне­не­у­1788­р.­ Пи­шу­чи­про­до­ре­фор­ме­ний­період,­В.­Тар­навсь­кий­за­зна­чав,­що­в­Ма­ло­росії­ по­ру­шен­ня­ прав­ влас­ності­ на­ ліс­ бу­ва­ють­ ду­же­ рідко.­Най­частіше­ трап­ляється­ по­руб­лісу.­Збір­хми­зу­в­чу­жо­му­лісі­не­вва­жав­ся­по­ру­шен­ням­пра­ва.­Мож­на­бу­ло­ ви­ру­бу­ва­ти­ де­ре­ви­ну­ для­ об­ручів­ чи­ свіжі­ дрібні­ гілля­ки,­ по­лю­ва­ти,­ зби­ра­ти­ горіхи,­гри­би,­яго­ди,­тільки­не­псу­ва­ти­не­ско­ше­ної­тра­ви.­Од­нак­бідняк­нерідко­ ро­бив­по­руб­ку.­За­це­гос­по­дар,­піймав­ши­ко­гось­при­«по­кражі»­лісу­чи­паші,­зай­ мав­йо­го­ху­до­бу,­за­га­няв­у­двір­і­не­відда­вав,­до­ки­не­от­ри­му­вав­ком­пен­сації34. От­же,­до­ре­фор­ми­1861­р.­ко­ри­с­ту­ван­ня­ка­зен­ни­ми­та­поміщиць­ки­ми­ліса­ми­ ре­гу­лю­ва­ло­ся­пе­ре­важ­но­зви­чаєм­і­за­ле­жа­ло­від­взаємовідно­син­між­влас­ни­ка­ми­ лісів­та­се­ля­на­ми.­Ці­сто­сун­ки­здебільшо­го­бу­ли­мир­ни­ми.­ Після­ за­зна­че­ної­ ре­фор­ми­ зви­чай­ і­ за­кон­ розрізня­ли­ пе­ре­дусім­пра­во­ збо­ру­ де­ре­ва­для­опа­лен­ня­і­будівництва;­пра­во­збо­ру­ягід,­грибів­вва­жа­ло­ся­дру­го­ряд­ ним;­ок­ре­мо­виділя­ло­ся­пра­во­на­по­лю­ван­ня.­Що­до­кож­но­го­з­цих­ас­пектів­існу­ ва­ли­різні­пра­ви­ла.­На­при­клад,­у­лісо­вих­сервіту­тах,­пов’яза­них­з­будівель­ним­та­ опа­лю­валь­ним­де­ре­вом,­більше,­аніж­в­інших­лісо­вих­і­па­со­вищ­них,­ви­яв­ля­ла­ся­ по­ва­га­ се­лян­ до­ чу­жої­ влас­ності.­ Тут­ найрідше­ спраць­о­ву­ва­ли­ уяв­лен­ня­ про­ спільну­ власність.­ На­ Пра­во­бе­режній­ і­ Ліво­бе­режній­ Ук­раїні­ це­ пи­тан­ня­ бу­ло­ пе­ред­ба­че­не­за­ко­ном,­зо­к­ре­ма­«Місце­ви­ми­по­ло­жен­ня­ми»­1861­р.­За­ст.­33­По­ло­ жен­ня­для­гу­берній­«Ма­ло­російських»­і­ст.­30­По­ло­жен­ня­для­півден­но­західних­ гу­берній­поміщи­ки­не­зо­бов’язані­бу­ли­відпу­с­ка­ти­та­кий­ліс­се­ля­нам. У­Ко­но­топсь­ко­му­повіті­Чернігівської­гу­бернії­після­ре­фор­ми­лісу­бу­ло­ма­ло­ і­пе­ре­важ­но­він­на­ле­жав­казні.­Тут­ліс­для­різних­по­треб­се­ля­ни­ку­пу­ва­ли35.­А­в­ Мглинсь­ко­му­повіті­тієї­ж­гу­бернії­ліс­скла­дав­29­%­землі­повіту.­Ліси­пе­ре­важ­но­ на­ле­жа­ли­ве­ли­ким­при­ват­ним­влас­ни­кам;­у­ко­заць­ких­та­се­лянсь­ких­гро­мад­бу­ло­ не­більше­17,5­тис.­дес.,­і­во­ни­пе­ре­бу­ва­ли­то­у­«воль­ниці»,­то­у­гро­мадсь­ко­му,­то­ в­подвірно­му­во­лодінні36.­От­же,­навіть­у­ме­жах­однієї­гу­бернії­си­ту­ація­з­ліса­ми­ бу­ла­різною. Се­ля­ни­Во­лині­після­ре­фор­ми­1861­р.­от­ри­ма­ли­у­власність­пев­ну­кількість­ лісу,­що­скла­да­ла­5,4­%­се­лянсь­ких­наділів,­і­пра­во­на­ко­ри­с­ту­ван­ня­сервіту­та­ми­ (зби­ра­ти­в­лісі­яго­ди,­гри­би,­хмиз­то­що).­З­вось­ми­західних­гу­берній,­в­яких­існу­ ва­ли­сервіту­ти,­найбільшо­го­по­ши­рен­ня­во­ни­на­бу­ли­на­Во­лині,­де­ни­ми­ко­ри­с­ ту­ва­ли­ся­71­%­дворів,­й­у­поліських­повітах­–­76­95­%37.­Станішевсь­ке­лісництво­ Во­линсь­кої­ гу­бернії­ прак­ти­ку­ва­ло­ за­готівлю­ хми­зу­ «з­ тре­ти­ни»:­ із­ зібра­но­го­ потрібно­бу­ло­по­вер­ну­ти­1/3­ча­с­ти­ну­влас­ни­ку38.­ 140 Держава і право • Випуск 50 У­Га­ли­чині,­ як­що­Комісія­ з­ вре­гу­лю­ван­ня­ сервітут­них­ су­пе­ре­чок­ бу­ла­ не­ в­ змозі­ на­да­ти­ пра­ва­ вільно­го­ по­ру­бу­ лісу,­ то­ се­ля­нам­ ви­да­ва­лись­ «еквіва­лен­ти»­ де­ре­ва­для­ре­мон­ту­жит­ло­вих­і­гос­по­дар­чих­будівель39. От­же,­ по­пер­ше,­ на­род­на­ пра­восвідомість­ не­ розрізня­ла­ по­нять­ «ча­ст­ко­ве­ пра­во­на­чу­жу­власність»­(«угіддя­в­чу­жо­му­майні»),­що­і­є,­по­суті,­сервіту­та­ми­ та­«пра­во­ спільної­ влас­ності».­Пра­во­ко­ри­с­ту­ван­ня­угіддя­ми­для­на­род­ної­пра­ восвідо­мості­бу­ло­цілком­при­род­ним.­По­дру­ге,­ спільне­ко­ри­с­ту­ван­ня­угіддя­ми­ усвідо­млю­ва­ло­ся­се­ля­на­ми­як­давній­і­не­за­пе­реч­ний­зви­чай.­По­третє,­ існу­ва­ло­ три­ ос­новні­ фор­ми­ ко­ри­с­ту­ван­ня­ спільни­ми­ або­ умов­но­ спільни­ми­ угіддя­ми:­ 1)­гур­то­ва­(ко­за­ки­ і­по­спо­литі­гур­том­сіно­ко­си­ли­без­пе­реш­код­но);­2)­ індивіду­ аль­но­ділян­ко­ва­(хто­от­ри­має­чи­раніше­за­хо­пить­ту­чи­іншу­ділян­ку,­той­нею­і­ ко­ри­с­тується­в­цьо­му­році);­3)­довільна,­«за­по­тре­бою»­(ха­рак­тер­на­для­індивіду­ аль­ної­за­го­тов­ки­про­дукції­за­по­тре­бою). От­же,­у­на­родній­пра­восвідо­мості­ук­раїнців­ХІХ­ст.­ще­до­сить­стійки­ми­бу­ли­ сте­рео­ти­пи­про­спільну­вжит­ко­ву­власність,­особ­ли­во­в­так­зва­них­«сервітут­них­ су­пе­реч­ках»,­які,­про­те,­в­другій­по­ло­вині­ХІХ­ст.­по­чи­на­ють­помітно­транс­фор­ му­ва­ти­ся. 1.­Гри мич М.В.­Зви­чаєве­цивільне­пра­во­ук­раїнців­ХІХ­–­по­чат­ку­ХХ­століття.­–­К.:­ Арістей,­ 2006.­ –­ 560­ с.­ 2.­Ма ру сен ко Р.І.­ Зе­мель­ний­ сервітут:­ історія­ і­ су­часність­ //­ Вісник­Київсько­го­національ­но­го­ун­те­ту­ім.­Т.­Шев­чен­ка.­–­2003.­–­Вип.­52.­–­С.­25­28.­ 3.­Цю ра В.В.­Ре­чові­пра­ва­на­чу­же­май­но:­дис...­канд.­юрид.­на­ук.­–­К.,­2007.­–­225­с.­ 4.­Проців О.Р.­Пра­вові­за­са­ди­по­лю­ван­ня­в­Ав­сто­Угорській­та­Російських­імперіях­дру­ гої­ по­ло­ви­ни­ ХІХ­ –­ по­чат­ку­ ХХ­ ст.­ //­ На­уко­вий­ вісник­ НЛТУ­ Ук­раїни.­ –­ 2010.­ –­ Вип.­20.­–­С.­50­57.­5.­Вітен ко М.­Бо­роть­ба­ за­сервітутні­пра­ва­в­кон­тексті­польсь­ко­ українських­взаємин­у­Га­ли­чині­(кін.­ХІХ­–­поч.­ХХ­ст.)­//­Історія­в­шко­лах­Ук­раїни.­–­ 2000.­ –­ №­ 3.­ –­ С.­ 9­10.­ 6.­ При сяж нюк Ю.П.­ Сервітут­не­ пра­во­ у­ «кар­тині­ світу»­ пе­ресічно­го­ ук­раїнсько­го­ се­ля­ни­на­ (на­ ма­теріалах­ Пра­во­бе­реж­ної­ Ук­раїни­ по­чат­ку­ ХХ­ ст.)­ //­ Еле­к­трон­ний­ ре­сурс.­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://www.history.org.ua/JournALL/ xix/5/6.pdf.­7.­Го ро но вич И.­Ис­сле­до­ва­ние­о­сер­ви­ту­тах­//­Жур­нал­Граж­дан­ско­го­и­Уго­ лов­но­го­пра­ва.­–­1883.­–­№­7–8.­–­С.­86–108. 8.­Го ро но вич И.­Цит.­пра­ця;­Ан нин М.­Уп­ра­ зд­не­ние­кре­с­ть­ян­ских­сер­ви­ту­тов­в­За­пад­ном­крае­и­Вар­шав­ском­ге­не­рал­гу­бер­на­тор­ст­ ве:­кри­ти­че­с­кие­за­мет­ки­по­по­во­ду­за­ко­но­про­ек­тов,­вне­сен­ных­в­1910–13­гг.­в­Го­су­дар­ ст­вен­ную­Ду­му.­–­К.:­Ти­по­гра­фия­Л.­П.­Крин­ско­го,­1914.­–­52­с.;­Аб ра мо вич К.­О­кре­с­ ть­ян­ских­сер­ви­ту­тах­в­гу­бер­ни­ях­За­пад­ных,­При­бал­тий­ских­и­Цар­ст­ва­Поль­ско­го:­Сб.­ уза­ко­не­ний,­Пра­ви­тель­ст­вен­ных­рас­по­ря­же­ний­Об­ще­го­Со­бра­ния,­2­го­и­Кас­са­ци­он­но­ го­Де­пар­та­мен­тов­Се­на­та,­с­при­ло­же­ним­за­ко­но­по­ло­же­ния­о­сер­ви­тут­ном­пра­ве­б.­воль­ ных­лю­дей,­ста­ро­об­ряд­цев­и­чи­нов­ни­ков­За­пад­ных­гу­бер­ний.­–­СПб.,­1895.­–­230­с.­9.­ Юри дич ний­слов­ник­довідник­/­За­ред.­Ю.­С.­Шем­шу­чен­ка.­–­К.:­Феміна,­1996.­–­С.­594.­ 10.­Объ яс ни тель ная за­пи­с­ка­ глав­но­го­Уп­рав­ле­ния­ зем­ле­у­с­т­рой­ст­ва­и­ зем­ле­де­лия­от­1­ де­ка­б­ря­1913­г.­(№­4499)­//­Ан­нин­М.­Цит.­пра­ця.­–­С.­5.­11.­Ле он ть ев А.А.­Кре­с­ть­ян­ское­ пра­во.­–­СПб.,­1914.­–­С.­217.­12.­Аб ра мо вич К.­Цит.­пра­ця.­–­С.­16–17.­13.­Тар новсь­ кий В.В.­Юри­ди­че­с­кий­быт­Ма­ло­рос­сии­//­Юри­ди­че­с­кие­за­пи­с­ки.­–1842.­–­Т.­2.­–­С.­40.­ 14.­Ма те ри а лы для­ге­о­гра­фии­и­ста­ти­с­ти­ки­Рос­сии,­со­бран­ные­офи­це­ра­ми­Ге­не­раль­но­ го­шта­ба.­[Т.­24]:­Хер­сон­ская­гу­бер­ния:­Ч.­1.­–­СПб.,­1863.­–­С.­70.­15.­Дер жав ний архів­ Рівненсь­кої­об­ласті­(далі­–­ДА­РО).­–­Ф.­161.­–­Оп.­1.­–­Спр.­117.­–­Арк.­67.­16.­Аб ра мо­ вич К.­ Цит.­ пра­ця.­ –­ С.­ 21.­ 17.­Цен т раль ний­ дер­жав­ний­ істо­рич­ний­ архів­ Ук­раїни­ у­ Львові­(далі­–­ЦДІАЛ­Ук­раїни).­–­Ф.­146.­–­Оп.­646.­–­Спр.­476.­–­Арк.­34;­–­Спр.­700.­ –­Арк.­1­90;­–­Ф.­146.–­Оп.­64.­–­Спр.­9395.­–­Арк.­24.­18.­Цен т раль ний дер­жав­ний­істо­ рич­ний­архів­Ук­раїни­в­Києві­(далі­–­ЦДІАК­Ук­раїни).­–­Ф.­442.­–­Оп.­523.­–­Спр.­206.­–­ Арк.­5–6.­19. Там­са­мо.­–­Оп.­614.­–­Спр.­99.­ –­Арк.­1–38.­20.­Там­са­мо.­–­Оп.­55.­ –­ 141Юридичні і політичні науки Спр.­447.­–­Арк.­24–25.­21.­Ле он ть ев А.А.­Кре­с­ть­ян­ское­пра­во.­–­СПб.,­1914.­–­С.­223– 224;­Ан нин М.­Цит.­пра­ця.­–­С.­3–4. 22.­ЦДІАК­Ук­раїни.­–­Ф.­442.­–­Оп.­523.­–­Спр.­206.­ –­Арк.­9.­23.­Ефи мен ко А.Я.­Ис­сле­до­ва­ния­на­род­ной­жиз­ни.­–­M.,­1884.­–­С.­143­145.­24.­ Ти во дар М.П.­Тра­диційне­ско­тар­ст­во­ук­раїнських­Кар­пат­дру­гої­по­ло­ви­ни­ХІХ­–­пер­шої­ по­ло­ви­ни­ХХ­ст.:­Дис...д­ра­іст.­на­ук.­–­Уж­го­род,­1993.­–­293­л.­25.­ЦДІАЛ­Ук­раїни.­–­ Ф.­146.­–­Оп.­64.­–­Спр.­5922.­–­Арк.­71зв. 26.­Там­са­мо.­–­Спр.­9476.­–­Арк.­20.­27.­ ДА­РО.­–­Ф.­161.­–­Оп.­1.­–­Спр.­117.­–­Арк.­67.­28.­Там­са­мо.­–­Ф.­146.­–­Оп.­64.­–­Спр.­ 2571.­–­Арк.­3–5,­28–30,­41–43,­55–57.­29.­Там­са­мо.­–­Ф.­442.­–­Оп.523.­–­Спр.206.­–­ Арк.­ 9.­30.­Там­ са­мо.­ –­Арк.­ 159зв.­31.­Там­ са­мо.­ –­Оп.­ 55.­ –­Спр.­ 447.­ –­Арк.­ 24;­ –­ Оп.­ 523.­ –­Спр.­ 206.­ –­Арк.­ 7.­32.­Свєжинсь кий П.В.­ Аг­рарні­ відно­си­ни­ на­ Західній­ Ук­раїні­в­кінці­ХІХ­–­на­по­чат­ку­ХХ­ст. –­Львів,­1966.­–­С.­144.­33.­Гур бик А.О.­Ево­люція­ соціаль­но­те­ри­торіаль­них­ спільнот­ в­ се­ред­нь­овічній­ Ук­раїні­ (власть,­ дво­ри­ще,­ се­ло,­ ся­б­рин­на­спілка).­–­К.:­Ін­т­історії­Ук­раїни­НАН­Ук­раїни,­1998.­–­С.­135. 34.­Тар новсь кий В.В.­Цит.­пра­ця.­–­С.­41.­35.­Ма те ри а лы­для­оцен­ки­зе­мель­ных­уго­дий­Чер­ни­гов­ской­ гу­бер­нии.­ –­ Т.­ 6:­ Ко­но­топ­ский­ уезд.­ –­ Чер­ни­гов,­ 1881.­ –­С­ 53.­36.­ Там­ са­мо.­ –­ Т.10:­ Мглин­ский­уезд.­–­Чер­ни­гов,­1884.­–­С.­30–31.­37.­Ма те ри а лы­по­во­про­су­о­зе­мель­ном­ на­де­ле­быв­ших­по­ме­щи­чь­их­кре­с­ть­ян­и­о­сер­ви­ту­тах­в­Юго­­и­Се­ве­ро­Запад­ных­гу­бер­ ни­ях­Рос­сии­//­Ве­ст­ник­фи­нан­сов.­–­1900.­–­№­39.­–­С.­587­588,­594,­598.­38.­Дер жав ний­ архів­Жи­то­мирсь­кої­об­ласті.­–­Ф.­234.­–­Оп.­1.­–­Спр.­170.­–­Арк.­118,­120.­39.­ЦДІАЛ­ Ук­раїни.­–­Ф.146.­–­Оп.64.­–­Спр.10135.­–­Арк.­40. 142 Держава і право • Випуск 50 Розділ 2. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА С. А. ПетреЧенко. СЕРВІТУТНЕ ПРАВО НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ В ХІХ ст.