Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу
Досліджується поняття ефективності правового регулювання, аналізує основні підходи у науці теорії держави і права до його тлумачення, визначає критерії ефективності правового регулювання. Особлива увага приділяється трансформації змісту правового регулювання в умовах правової держави, а також вияв...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Держава і право |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34699 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу / І.А. Іщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 59-66. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859461160635465728 |
|---|---|
| author | Іщенко, І.А. |
| author_facet | Іщенко, І.А. |
| citation_txt | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу / І.А. Іщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 59-66. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Досліджується поняття ефективності правового регулювання, аналізує основні підходи у науці теорії держави і права до його тлумачення, визначає критерії ефективності правового регулювання. Особлива увага приділяється трансформації змісту правового регулювання в умовах правової держави, а також виявленню умов ефективності юридичних норм у взаємодії правової держави і громадянського суспільства.
Исследуется понятие эффективности правового регулирования, анализирует основные подходы в науке теории государства и права относительно определения его содержания, изучает критерии эффективности правового регулирования. Особое внимание уделено трансформации правового регулирования в условиях правового государства, а также характеристике условий эффективности юридических норм в процессе взаимодействия правового государства и гражданского общества.
The author investigates the concept of legal regulation efficiency, analyzes the basic approaches in a science of the theory of the state and law as to definition of its contents, studies criteria of legal regulation efficiency. The special attention is given to transformations of legal regulation in a state of law, and to the characteristic of conditions of legal norms efficiency in the process of interaction of a state of law and civil society.
|
| first_indexed | 2025-11-24T03:19:27Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. А. ІЩЕНКО. ПОНЯТТЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ:
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ
Досліджується по нят тя ефек тив ності пра во во го ре гу лю ван ня, аналізує ос новні
підхо ди у на уці те орії дер жа ви і пра ва до йо го тлу ма чен ня, виз на чає кри терії ефек тив
ності пра во во го ре гу лю ван ня. Особ ли ва ува га приділяється транс фор мації змісту пра
во во го ре гу лю ван ня в умо вах пра во вої дер жа ви, а та кож ви яв лен ню умов ефек тив ності
юри дич них норм у взаємодії пра во вої дер жа ви і гро ма дянсь ко го суспільства.
Клю чові сло ва: пра во ве ре гу лю ван ня, пра во ва дер жа ва, гро ма дянсь ке суспільство,
юри дичні нор ми, суспільні відно си ни, за ко но дав ст во.
Ис сле ду ет ся по ня тие эф фек тив но с ти пра во во го ре гу ли ро ва ния, ана ли зи ру ет
ос нов ные под хо ды в на уке те о рии го су дар ст ва и пра ва от но си тель но оп ре де ле ния его
со дер жа ния, изу ча ет кри те рии эф фек тив но с ти пра во во го ре гу ли ро ва ния. Осо бое вни
ма ние уде ле но транс фор ма ции пра во во го ре гу ли ро ва ния в ус ло ви ях пра во во го го су дар
ст ва, а так же ха рак те ри с ти ке ус ло вий эф фек тив но с ти юри ди че с ких норм в про цес се
вза и мо дей ст вия пра во во го го су дар ст ва и граж дан ско го об ще ст ва.
Клю че вые сло ва: пра во вое ре гу ли ро ва ние, пра во вое го су дар ст во, граж дан ское
об ще ст во, юри ди че с кие нор мы, об ще ст вен ные от но ше ния, за ко но да тель ст во.
The author investigates the concept of legal regulation efficiency, analyzes the basic
approaches in a science of the theory of the state and law as to definition of its contents, stud
ies criteria of legal regulation efficiency. The special attention is given to transformations of
legal regulation in a state of law, and to the characteristic of conditions of legal norms effi
ciency in the process of interaction of a state of law and civil society.
Key words: legal regulation, state of law, civil society, legal norms, public relations,
legislation.
Визнаючиоднимзголовнихзавданьправаякфеноменасуспільноісторично
гоікультурногорозвиткулюдстварегулюваннясуспільнихвідносин,яківиника
ють в процесі розвитку соціуму і держави, наука теорії держави і права з
необхідністюзвертаєтьсядоаналізутакогофундаментальногопоняттяякправове
регулювання.Яктакеправоверегулюванняможебутиописаненелишетеоретич
но як загальний «вплив права та іншихюридичних засобів вплив на суспільні
відносини»1, але й через практичні результати цього процесу. У зв’язку з чим
постає проблема ефективності правового регулювання, яка власне переводить
проблемувпливуправанасуспільнівідносининарівеньвизначеннярезультатів
цього впливу і їх порівняння з тими завданнями і цілями, які ставились перед
правом.Дійсно,специфікаправаполягаєутому,щовоновиступаєнелишефор
мальним,алейматеріальнимфакторомтрансформаціїсуспільнихвідносин.Саме
томувпливправанасуспільствоінадержавуможебутидослідженийзпозицій
визначення результативності цього процесу. Більше того, цілком справедливо
стверджувати,щониніцейпідхіддоаналізуправаіправовогорегулюваннянабу
ваєдедалібільшоївагивзагальнійсистемітеоретикоправовихдосліджень,що
зумовленофундаментальнимпереосмисленнямроліправаустановленніУкраїни
якдемократичної,правовоїісоціальноїдержави,атакожрозвиткомгромадянсь
когосуспільства.
59Юридичні і політичні науки
©ІЩЕН КО Іри на Ана толіїївна–здобувачНаціональногоуніверситету«Острозька
Академія»
Актуальність дослідження поняття ефективності правового регулювання з
позицій науки теорії держави і права зумовлюється наступними причинами.
Поперше, відносячись до групи фундаментальних категорій сучасної науки
теоріїдержавиіправа,правоверегулюваннямаєосмислюватисьнелишеуфор
мальнологічному вимірі, коли ми порівнюємо цю категорію з іншими, але й
через експлікацію її зв’язку зправовоюдійсністю,що знеобхідністюпорушує
питанняпро те, якимчиномреалізуєтьсяправове регулювання і чи забезпечує
вонотібазовівимоги,щоспонукалисуспільствозастосовуватиправодляупоряд
куванняіунормуваннятихчиіншихвідносин.Це,усвоючергу,значнопідвищує
актуальністьдослідженняпоняттяефективностіправовогорегулювання,оскільки
саме у ньому відображається характер та оцінка впливу права на правову
дійсність.Подруге,неможнаневідмітитийтого,щосамеупоняттіефектив
ностіправовогорегулюванняорганічнопоєднуютьсятаківажливідляюридичної
наукиаспектияктеоретичнийіпрактичний.Дійсно,поняттяефективностіправо
вогорегулюваннявідображаєнелишезагальнийтеоретичнийзв’язокміжправом
ісуспільнимивідносинами,алейдозволяєнаконкретномуматеріалідослідитите
яксамедіютьабонедіютьюридичнінорми.Останнєєособливоактуальнимв
умовахактивноїтрансформаціїправовоїсистемиіпроцесуоновленнязаконодав
ства,щозаразпереживаєУкраїна,колиправонабуваєновихформзметоюупо
рядкуванняцілогорядусуспільнихзмін,щосупроводжуютьпроцесстановлення
громадянського суспільства, формування правової, демократичної і соціальної
держави.Потретє,досліджуючиефективністьправовогорегулювання,миотри
муємоможливістьзкоригувативпливправанасуспільнівідносини,аджезнання
умовефективностіюридичнихнорм,атакожвстановленняпричин,щостоятьна
заваді правового регулювання суспільних відносин, дозволяє удосконалити
механізмиправовогорегулювання,створитисприятливіумовищододосягнення
правомтихцілейізавдань,яківипливаютьзсистемиоб’єктивованихусуспільстві
потребтаінтересів.
Такимчином,ставлячинаметідослідититеоретичнііметодологічніаспекти
дослідженняпоняттяефективностіправовогорегулювання,миповиннірозв’яза
тинаступнізавдання:а)визначитиосновніпідходидонауковотеоретичноготлу
маченнязміступоняттяефективностіправовогорегулювання.;б)уточнитидефі
ніціюпоняттяефективностіправовогорегулюваннята їїкритеріївумовахста
новленняірозвиткуправовоїдержави;в)дослідитиумовиефективностіюридич
нихнорм,атакожпричинищознижуютьїїтастаютьназавадіпроцесуправово
горегулювання.
Врізнихаспектахпроблемиправовогорегулюваннявжепіднімалисьуробо
тахтакихвітчизняних іросійськихавторівяк:С.Алексєєв,К.Бабенко, І.Іван
ніков,В. Ісаков,В.Карташов,М.Козюбра,А.Колодій,В.Левченко,О.Лейст,
В.Лемак, А. Млехін, В. Нерсесянц, О. Петришин, С. Поленіна, П.Рабінович,
Т.Радько,В.Селіванов,О.Скрипнюк,Ю.Тихомиров,Ю.Тодика,В. Туманов,
Р.Халфіна,М.Хаустова,М.Цвік,С.Шевчук,Ю.Шемшученко,І.Ющик,І.Яко
вюк. Утім, до сьогоднішнього дня ми можемо зазначити відсутність спільної
позиції щодо визначення змісту поняття ефективності правового регулювання.
Насампередцепов’язанозтим,вякийспосібвизначаєтьсярезультативністьпра
вового впливу. Адже якщо по відношенню до загального визначення змісту
поняттяефективностіправовогорегулювання,мизустрічаємобільшуабоменшу
одностайність–уцьомусенсіможнанавестидефініціюцьогопоняттяяк«зумов
60 Держава і право • Випуск 50
ленуорганізацієюконкретнумірурезультативностіправовогорегулювання,яка
виявляєтьсяупевномуспіввідношенніміжочікуванимитафактичниминаслідка
мидіїправанасуспільнівідносини»2,–товчастинівстановленнякритеріївефек
тивностіможназустрітицілийрядпрямопротилежнихпозицій.
Хоча,першніжпереходитидоаналізуцихкритеріїв,вартовсежтакидещо
докладнішезупинитисьнатихзагальнихметодологічнихпідходахдовизначення
поняттяефективностіправовогорегулювання.Щенапочатку70хроківминуло
гостоліттяцяпроблемапіднімаласьудослідженняхтакихавторівякВ.Нікітський,
І.Самощенко,В.ГлазирініВ.Кудрявцев,якіоднимизпершихзвернулиувагуна
те, що класичне сприйняття ефективності правового регулювання та окремих
правових норм виключно якміри їх реальної примусовості по відношенню до
окремих суб’єктів правовідносин не дозволяє повністю розкрити ані загальне
соціальне призначення права, ані відповісти на запитання, якою мірою право
виявляєтьсядієвимзпоглядувирішенняірозв’язаннятихчиіншихсоціальних
проблем. Дійсно, не заперечуючи проти того, що ефективність права завжди
включаєусебетакийаспектякповнота інеперервністьслідуваннясуб’єктами
праваконкретнимюридичнимправиламіприписам,неможназаперечуватитого,
щотакимчиномвитлумаченаефективністьнемаєжодногостосункудовизначен
ня ступня реалізації тих соціальних задач, які власне і спричинили потребу у
правовомурегулюванніяктакому.Більшетого,акцентуючиувагувиключнона
тому,наскількиповедінкасуб’єктівпідпорядковуєтьсяправовимнормам,митим
самимприходимодоабсолютизаціїідеїзовнішньогоправовогопримусу,відкида
ючи будьякі ідеальні елементи права, які втрачають роль факторів впливу на
правову поведінку індивідів. Очевидно, що разом із зазначеними «ідеальними
елементамиправа»ставитьсяпідсумнів, ізрештоюзаперечується,впливтаких
факторівякправовасвідомість,правовакультура,правоваідеологія,правовапси
хологія,правоваосвітатощо.Фактичновонивтрачаютьсвоюзначимістьчерезте,
що навіть якщо вони не сприяють слідуванню суб’єктом правовідносин даній
конкретнійправовійнормі,тоубудьякомуразіцянормаповиннасупроводжува
тисьнастількипотужнимдержавнимпримусом,щобинівелюватиабомаксималь
но редукувати роль цих факторів. Тому, виходячи з наведеної методологічної
настановищодовизначеннязміступоняттяефективностіправовогорегулювання,
правованормареалізуєтьсязабудьякихобставин,оскількивонаспираєтьсяна
достатній за своєюсилою і впливовістюапаратдержавногопримусу іне зале
жить в частині свого практичного втілення від того чи сприймається вона
суспільствомйокремимигромадянами,чинесприймається.
Все це стало основою для появи методологічної настановищодо розробки
синтетичноїтеоріїефективностіправовогорегулювання,якабвключалаусебе
всіаспекти,якідозволяютьвстановитизмістіхарактерзв’язкуміжконкретними
юридичниминормамиірезультатамиїхвпливунасуспільнівідносини.Зіншого
боку,поступовапереорієнтаціянаукитеоріїдержавиіправанарозробкусинте
тичноїтеоріїефективностіправовогорегулюваннябулазумовленатим,щосаме
цепоняттябулопроінтерпретованеваксіолоігчнихтермінах.Йдетьсяпроте,що
рівеньрезультативностіправовогорегулюванняпрямозалежитьвідтого,яксаме
усуспільствісприймаєтьсянелишедіяправа(тобтоправоверегулюванняуточ
ному значенні цього терміну, колимимаємо справу з конкретноююридичною
нормоюідосягненняпов’язанихзнеюцілей3),алейправовцілому.Середсучас
нихюристівцюпозиціюаргументуєА.Малько,якийаналізуючиправовоїнорми,
61Юридичні і політичні науки
правовістимулиіобмеження,наголошує,щосаміпособівониможутьбутиефек
тивнітількитоді,колиправовціломусприймаєтьсясуспільствомякуніверсальна
соціальнацінність4.Тобто,якдоводитьцейдослідник,самапостановкапитання
проефективністьправовогорегулюванняпередбачаєте,щомиповиннібратидо
уваги ті суспільні умови, в якихми досліджуємо зазначений процес реалізації
праваіправовоговпливу.Аджеуразі,якщоусуспільствідомінуютьнігілістичні
настановищодоправа,абоякщосамеправоненесеусобіфундаментальніприн
ципиправаінеєміроюсвободиісправедливості,тотодівідсамогопочаткуспо
творюється зміст поняття ефективності правового регулювання. У такому разі
єдинимкритеріємефективностіправаєступіньйогорепресивності,тобтойого
здатність здолати суспільних супротивщодо нього (такий супротивможе бути
викликанийякоб’єктивнимипричинами,такіспецифікоюстанусуспільноїпра
вової свідомості на даному етапі суспільного розвитку). За цієї причини,
насправдіефективнеправоверегулюванняможливелишетоді,колиправовінор
мивідповідаютьвимогамморалітаузгоджуютьсяіззакономірностямисуспільно
горозвитку5.Такимчином,досліджуючипоняттяефективностіправовогорегу
лювання необхідномати на увазі обидващойно вказані аспекти: а) слідування
суб’єктами права діючим юридичним нормам; б) ступінь реалізації в процесі
правовогорегулюваннясуспільнозначимихцілейізавдань.
Наступним питанням, яке тісно пов’язано із визначенням змісту поняття
ефективності правового регулювання є визначення того, які саме результати
повиннібратисьзаосновудляїївстановлення.Справді,якщо,засловамиС.Кома
рова,правовінормивпливаютьнаконкретнісуспільнівідносини,наповедінку
суб’єктівтанаїволю6,тотодіпостаєпитанняпроте,якісаменаслідкиповинні
братисьдоувагипривизначенніпоняттяефективностіправовогорегулювання.
Унайбільшзагальномувиглядівсіцінаслідкиможнарозподілитинадвіосновні
групи: а) юридичні наслідки, та б) інші наслідки суспільного характеру (еко
номічні, політичні, культурнонаціональні, інформаційні, екологічні тощо). На
думкуокремихдослідників,говорячипроефективністьправовогорегулювання
доцільновраховуватилишеюридичнінаслідки,якідотогожможнамаксимально
чіткозафіксувати.Дійсноякправомірна,такіпротиправнаповедінкамаютьсвої
юридичні наслідки. Зокрема, у разі вчиненняправопорушення, якепов’язано з
нехтуваннямзакріпленогоправовоюнормоютипуповедінкиабовстановленого
нормативноправовим актом характеру взаємовідносин, настає юридична
відповідальність,якаможебутиохарактеризованаяк«застосуваннядоправопо
рушника мір державного примусу, передбачених у санкціях правових норм»7.
Васпектівизначенняефективностіправовогорегулювання,цеозначає,щочерез
аналізкількостіправопорушень,атакожрізновидівюридичноївідповідальності,
яка застосовувалась по відношенню до суб’єктів правопорушення, ми можемо
чітковизначитикількість,частотутазмісттихвипадків,колиправоверегулюван
нянедосягалосвоєїмети(тобтоколивчинюєтьсяправопорушення).Основним
аргументом на користь цієї методологічної позиції, які виходить з доцільності
обмеженнявиключноюридичнимирезультатамиправовогорегулюванняєте,що
вонипіддаютьсянетількичіткомувстановленню, алейбезпосередньомуюри
дичномудослідженнючереззастосуваннятакихпонятьякзаконність,правопоря
док,правомірнаповедінка,правопорушеннятощо.Більшетого,заумовизастосу
вання такої методології, ефективність правового регулювання безпосередньо
пов’язується з правовоюповедінкоюсуб’єктівправа, коли відповідність остан
62 Держава і право • Випуск 50
ньої нормам діючого законодавства є достатньою підставою для висновку про
високийрівеньефективностіправовогорегулювання.
Навідмінувідцього,можнаназватицілийрядфахівців,яківказуютьнавраз
ливімісцятакоїметодологіїдослідженняефективностіправовогорегулювання.
Не заперечуючиважливостіюридичнихрезультатів (наслідків)правовогорегу
лювання,вонивказуютьнате,щосамепособівономаєсправунелишезправо
вою поведінкою, але й з конкретними соціальнозначимими фактами, якими є
станекономічнихвідносин,екологічнаситуація,політичнастабільність, інфор
маційна безпека тощо.Уцьому сенсі цілком обґрунтовано вживається поняття
«фактичної ефективності»8. Тобто той факт, що слідування певним правовим
нормамнеспричинилоправопорушенняінастанняюридичноївідповідальності,
ще не означає того, що на цьому вся результативність правового регулювання
вичерпується.Дійсно,зважаючиназагальнусоціальнурольправа,неможнане
братидоувагитіконкретніперетворення,яківідбуваютьсянарізнихрівняхтау
різних сферах суспільних відносин, адже у багатьох випадках позитивні юри
дичні результати супроводжуються такими є об’єктивними змінами в еко
номічній, політичній, інформаційній, культурнонаціональній, соціальній пло
щинісуспільногорозвитку.Такийметодологічнийприйом–колишляхомрозши
реннязміступоняття«результатівправовоговпливу»,–дозволяєзапропонувати
теоретичнумодель різних ситуацій,що спостерігаються у розвиткові сучасних
суспільств.Зокрема,якщомивраховуватимемовиключноюридичнірезультатиі
вважатимемо,щосоціальнірезультатиінаслідкиєлишенеобхіднимпричинно
наслідковимвідображеннямюридичних,тотодінеможнапояснититихчисель
нихфактів,зякимимистикаємосянаприкладіперехіднихдержав,колиюридич
но ефективне правове регулювання не дає очікуваного суспільством ефекту.
Наприкладвиконаннявсімагромадянамитаіншимисуб’єктамивиборчогопро
цесуположень чинного законодавства про вибори, так і не призвело до такого
соціально значимого результату як формування відповідальних політичних
партій,якібпредставлялиінтересивиборцівнамісцевомуізагальнодержавному
рівні, і сучасної партійної системи. У цьому випадку ми засвідчуємо
невідповідністьюридичноїіфактичноїефективності,колиправоверегулювання,
хочайзабезпечуєтьсянаявнимиурозпорядженнідержавизасобами,аленедося
гаєсвоєїсоціальноїмети.Тежсамеможебутипродемонстрованоіусферіеко
номічного регулювання, коли формальне дотримання юридичних норм і
відсутністьправопорушень,тимнеменш,недаютьочікуваногорезультатуітого
соціальноекономічногоефекту,наякийрозраховувалосуспільство.
Такимчином,нанашудумку,більшправильнимікоректнимуметодологічно
мупланієдругийзописанихнамипідходів,якийвраховуєякмінімумдватипи
результатівправовогорегулювання,якимиє,зодногобоку–безпосередніюри
дичні результати, а з іншого – фактичні соціальні результати, які оцінюються
черезаналізтихсоціальнихнаслідків,якіспричинило(абонеспричинило)пра
воверегулювання.
Додатковимаргументомнакористьсаметакоїінтерпретаціїрезультатівпра
вовогорегулюванняєте,щов їїмежахможнапобудуватибільшповнумодель
засобів підвищення ефективності правового регулювання. Справа у тому, що
наголосвиключнона«юридичнійефективності»віддаєнезаперечнийпріоритет
лише такому методу як удосконалення правозастосування, яке реалізується як
черезутвердженняправомірнихмоделейсуспільноїповедінки,такічерезпоси
63Юридичні і політичні науки
лення контролю за правопорядком, правильністю застосування законів та
неухильністюїхдотримання.Натомість,якдоводитьсуспільнапрактикарозвит
кусучаснихдержав,доволічастопроблемаізправозастосуваннямполягаєутому,
щотінорми,якімаютьзастосовуватисьутомучиіншомуконкретномувипадку
нестановлятьжодноїсуспільноїцінності,абобільшетого–можутьприносити
істотнушкодусуспільствувцілому(наприклад,увипадку,якщоциминормами
знижується рівень демократизму суспільних відносин, спотворюються окремі
принципидемократичноговрядування,створюютьсяумовидляпосиленняавто
ритарнихтенденційуполітиціабоекономіцітощо).Уцьомупланінизькаефек
тивність правозастосовчої діяльності може бути спричинена низькою якістю
правотворчості.Нагадаємо,щонаразіправотворчістьописуєтьсяякорганізаційно
оформленадіяльність, задопомогоюякоїдержавастворюєобов’язковіправила
поведінки, що забезпечують керівництво суспільством9. Тобто сутність право
творчоїдіяльності, якдоводитьС.Алексєєв,проявляєтьсяупроцедурі, якамає
своїм результатом прийняття законодавчим органом державної влади проекту,
якийстаєзакономінабуваєвищоїюридичноїсили10.Однакдляпроцесуправо
вогорегулюваннявинятковезначеннямаєнелишесамфактприйняттянорматив
ноправових актів, якімістять певні правила організації і розвитку конкретних
суспільнихвідносин,алейзмістцихзаконів.Тобтодлятого,щобиправоверегу
люваннябулоефективним,закониповиннівідображатиоб’єктивнісуспільніінте
реси і потреби, а саме законодавство має постійно реагувати на ті зміни, які
відбуваютьсяувсіхсферахсуспільногожиття.Якщоцьогоневідбуватиметьсято
знижуватиметьсянетількиефективністьправовогорегулювання,алейпоступово
формуватиметьсяпевнаальтернативнаправусистеманорм,якимибудутькерува
тися соціальні суб’єкти у своїй взаємодії. Адже право, яке не виконує своїх
соціальнийфункційінереалізуєсвогосоціальногопризначення,знеобхідністю
втрачатиме свою цінність в очах суспільства, що породжуватиме наростання
негативного ставлення до права, зневіру у його можливостях і сумнів у його
соціальнійкористі.Такимчином,врахуванняфактичноїефективностіправового
регулювання дозволяє запропонувати більш повну теорію засобів підвищення
ефективностіправовогорегулювання,яка,крімзабезпеченняналежногоправоза
стосування,включаєусебещейпроцесиудосконаленняправотворчоїдіяльності
іправовоїкультури.Рольостанньогомоментувчастиніпідвищенняефективності
правовогорегулюваннязумовлюєтьсятим,щонаявністьвисокорозвиненоїпра
вової культури є однією з запорукдотримання законності і правопорядку, коли
суб’єкти правовідносин свідомо і добровільно слідують правовим нормам не
черезможливепокарання,ачерезпереконанняуїхцінностіізначущості.Саме
наційосновіістаєможливимрежимдемократичноїзаконності,коли,засловами
Р.Гринюка, право перетворюється на цивілізуючий феномен, який однаковою
мірою впливає як на державу, так і на суспільство11. Водночас забезпечення
законності, яка спирається на високий рівень правової культури, як доводить
А.Заєць, є однією з умов становлення правової держави12.У цьому контексті,
підвищеннярівняправовоїкультуримаєсвоїмнаслідкомзодногобоку–підви
щенняефективностіправовогорегулювання,азіншого–підвищеннярівняйого
економічності, аджедержава і суспільствоне витрачаютьдодаткові ресурсина
примушеннядослідуванняпевнимюридичнимнормам.
Такимчином,виходячизаналізуіснуючихтеоретикометодологічнихпідходів
довизначенняпоняттяефективностіправовогорегулюваннямиможемоуточни
64 Держава і право • Випуск 50
ти вихідну дефініціюцього поняття і охарактеризуватийого якре зуль та тив ну
єдність юри дич них і фак тич них наслідків про це су пра во во го ре гу лю ван ня, яка
відо б ра жає по вно ту втілен ня у суспільній прак тиці юри дич них норм, а та кож
ступінь спри ян ня цих норм і за ко но дав ст ва в ціло му до сяг нен ню суспільно зна чи
мих цілей.
Наведеневизначенняпоняттяефективностіправовогорегулюваннядозволяє
відмежуватийогозміствідтакихпоказниківяккорисністьтаекономічністьпра
вового регулювання. У такому разі під корисністю правового регулювання
розумієтьсяспіввідношенняпозитивнихтанегативнихюридичних іфактичних
результатівзастосуванняправовихнорм.Низькакористьправовогорегулювання
(коли кількість і вага негативних наслідків істотно перевищує кількість і вагу
позитивних)можебутиспричиненаякнизькоюякістюсамихзаконів,їхнепроду
маністютапоспіхомприїхприйнятті,таківідсутністюсамоїпотребиуправово
мурегулюванні.Останнєположеннямаєособливузначущістьвумовахстанов
ленняірозвиткуправовоїдержави,яказасновуєтьсянаідеїорганічногопоєднан
нядержавноправовогорегулюванняіавтономногосаморегулюваннясуспільст
вомтихвідносиніпроцесів,якіможутьбутиупорядкованібезвтручаннядержа
ви. Ця сфера автономного саморегулювання у сучасній науці теорії держави і
праваописуєтьсяпоняттямгромадянськогосуспільства.Зокрема,якобґрунтовує
відомий вітчизняний дослідник О.Петришин, громадянське суспільство являє
собою«сукупністьдобровільносформованихгромадськихінститутів,щодіють
насамовряднихзасадахумежахконституціїтазаконів,запосередництвомяких
індивіди реалізують свої основні природні права і свободи»13. Так само ефек
тивність правового регулювання не є тотожною його економічності, оскільки
остання бере до уваги виключно такий показник як співвідношення повноти
досягнутих правовим регулюваннямцілей та кількості державних і суспільних
зусиль і ресурсів, які було при цьому застосовано. Хоча, варто зазначити, що
показникекономічностідалеконезавждиєнеобхідноюумовоюдлявстановлення
ефективності правового регулювання, адже в окремих випадках досягнення
суспільно значимої мети потребує суттєвих матеріальних, правових, духовних
затрат. При цьому і суспільство і держава свідомо йдуть на подібні витрати
(наприкладвчастиніствореннянадійноїсистемизабезпечення і захиступрав і
свободлюдиниігромадянинаубудьякихситуаціях),длятогощобидосягтивста
новленоїмети.Зоглядунаце,необхідновраховувати,щоекономічністьправово
горегулювання,хоча іможезасвідчуватипройогоефективність,аленеєйого
абсолютнимкритерієм.Томуувипадку,якщодосягненняпевнихсуспільнозна
чимихцілей вимагає істотних ресурсних витрат, суспільство і державаможуть
пожертвуватипоказникомекономічностіправовогорегулювання,щонеозначати
меавтоматичнезниженняефективностіправовогорегулювання.
Підсумовуючи результати проведеного дослідження поняття ефективності
правовогорегулювання,миможемосформулюватинаступнівисновки.Поперше,
аналізуючизмістпоняттяефективностіправовогорегулюваннянеобхідноврахо
вуватидваелементи,яківизначають,зодногобоку–безпосереднійстандотри
маннятихчиіншихюридичнихнорм,азіншого–тесоціальнепризначенняіту
соціальну роль, яку вони відіграють. Такий теоретикометодологічний підхід
дозволяєкомплекснодослідитипроцесправовогорегулюванняівписатийогоу
загальнийпроцесвпливуправанастановленняірозвитоксуспільнихвідносині
правовійідемократичнійдержаві.Подруге,визначаючирезультативністьправо
вого регулюваннянеобхіднобрати до уваги як власнеюридичну ефективність,
65Юридичні і політичні науки
якавиражаєтьсяуслідуванніюридичнимнормаміуїхзабезпеченостінаявними
удержавизасобами,такіфактичнуефективність,якавстановлюєвзаємозв’язок
між конкретними правовими нормами або правовими інститутами і суспільно
очікуваними наслідками правового регулювання, а також ступенем реалізації
об’єктивноіснуючихусуспільствіцілей.Цедозволяєпродемонструватиспільне
і відміннеміж такимипоняттями як ефективність, корисність та економічність
правовогорегулювання.Потретє,спираючисьнапроведенийуційстаттіаналіз
можнастверджувати,щоефективністьправовогорегулювання–цеодназхарак
теристикпроцесуправовогорегулювання,якарозкриваєсвійзмістякрезульта
тивнаєдністьюридичнихіфактичнихнаслідківпроцесуправовогорегулювання,
щовідображаєповнотувтіленняусуспільнійпрактиціюридичнихнорм,атакож
ступіньїхсприяннядосягненнюсуспільнозначимихцілей.
Разомзтимслідвідмітити,щовціломупроблематикаправовогорегулювання
ізокремадослідженнярізнихаспектівпроблемиефективностіправовогорегулю
вання ще потребує на свого подальшого аналізу і є перспективним напрямом
теоретикоправових досліджень з огляду на її теоретичну і практичну акту
альністьдлясучасноїюридичноїнауки,державотворчоїіправотворчоїпрактики.
1.Те о рия государстваиправа/Подред.В.К.Бабаева.–М.:Юристъ,2002.–С.212.
2.За галь натеоріядержавиіправа/Заред.М.В.Цвіка,О.В.Петришина.–Х.:Право,
2009.–С.223.3.Паш ков А.С., Явич Л.С.Эффективностьдействияправовойнормы//
Советскоегосударствоиправо.–1970.–№3.–С.16.4. Об щая теориягосударстваи
права:Академическийкурсв3хтомах/Отв.ред.М.Н.Марченко.–М.:ИКД«Зерца
ло»,2002.–Т.3.–С.111.5. Маль ко А.В.Теориягосударстваиправа.–М.:Юристъ,
2006.–С.152153.6. Ко ма ров С.А.Общаятеориягосударстваиправа.–СПб.:Питер,
2005.–С.64.7. Га б ри чид зе Б.Н., Чер няв ский А.Г.Юридическаяответственность.–М.:
АльфаМ,2005.–С.7273.8. Ку ла пов В.Л., Маль ко А.В.Теориягосударстваиправа.–
М.:Норма, 2008. –С. 344.9. Пла вич С.В. Правотворення, правотворчість та законо
творчість: проблема співвідношення //Держава і право: Зб. наук. праць.Юридичні і
політичнінауки.–К.:Інтдержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни,2007.–
Вип.35.–С.92.10. Алек се ев С.С.Государствоиправо.–М.:ТКВелби,ИздвоПро
спект,2008.–С.94.11.Гри нюк Р.Ф.Правовадержава:теоретикометодологічніпробле
ми співвідношення держави і права // Держава і право: Зб. наук. праць.Юридичні і
політичнінауки.–К.:Інтдержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїні,2002.–
Вип. 18.–С. 30.12. Заєць А.П.Правова держава в контексті новітнього українського
досвіду.–К.:Парламентськевидавництво,1999.–С.99.13. Пе т ри шин О.Громадянсь
кесуспільство–підґрунтяформуванняправовоїдержавивУкраїні//ВісникАкадемії
правовихнаукУкраїни.–2003.–№2(33)–3(34).–С.149.
66 Держава і право • Випуск 50
Розділ 1. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
І. А. Іщенко. ПонЯттЯ ефективностІ правового регулюваннЯ: теоретиЧнІ І методологІЧнІ аспекти аналІзу
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34699 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T03:19:27Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Іщенко, І.А. 2012-06-04T12:46:25Z 2012-06-04T12:46:25Z 2010 Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу / І.А. Іщенко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 59-66. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34699 Досліджується поняття ефективності правового регулювання, аналізує основні підходи у науці теорії держави і права до його тлумачення, визначає критерії ефективності правового регулювання. Особлива увага приділяється трансформації змісту правового регулювання в умовах правової держави, а також виявленню умов ефективності юридичних норм у взаємодії правової держави і громадянського суспільства. Исследуется понятие эффективности правового регулирования, анализирует основные подходы в науке теории государства и права относительно определения его содержания, изучает критерии эффективности правового регулирования. Особое внимание уделено трансформации правового регулирования в условиях правового государства, а также характеристике условий эффективности юридических норм в процессе взаимодействия правового государства и гражданского общества. The author investigates the concept of legal regulation efficiency, analyzes the basic approaches in a science of the theory of the state and law as to definition of its contents, studies criteria of legal regulation efficiency. The special attention is given to transformations of legal regulation in a state of law, and to the characteristic of conditions of legal norms efficiency in the process of interaction of a state of law and civil society. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Теорія держави і права Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу Article published earlier |
| spellingShingle | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу Іщенко, І.А. Теорія держави і права |
| title | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| title_full | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| title_fullStr | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| title_full_unstemmed | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| title_short | Поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| title_sort | поняття ефективності правового регулювання: теоретичні і методологічні аспекти аналізу |
| topic | Теорія держави і права |
| topic_facet | Теорія держави і права |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34699 |
| work_keys_str_mv | AT íŝenkoía ponâttâefektivnostípravovogoregulûvannâteoretičníímetodologíčníaspektianalízu |