Речовий інтерес у цивільному праві
Розглядається природа речового інтересу як класифікаційного критерію, що може визначати характер цивільних правовідносин і суб’єктивних прав, а також впливати на виникнення та припинення речових прав у особи. Рассматривается природа вещного интереса как классификационного критерия, который может опр...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34735 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Речовий інтерес у цивільному праві / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 323-328. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859994879071879168 |
|---|---|
| author | Харченко, Г.Г. |
| author_facet | Харченко, Г.Г. |
| citation_txt | Речовий інтерес у цивільному праві / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 323-328. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглядається природа речового інтересу як класифікаційного критерію, що може визначати характер цивільних правовідносин і суб’єктивних прав, а також впливати на виникнення та припинення речових прав у особи.
Рассматривается природа вещного интереса как классификационного критерия, который может определять характер и раскрывать природу гражданских правоотношений, а также влиять на возникновение и прекращение вещных прав у лица.
In the article the author considers the nature of a proprietary interest as a classification criterion, which can determine the character and disclose the nature of civil relations, but also influence the occurrence and termination of property rights of a person.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:33:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
Г. Г. ХАРЧЕНКО. РЕЧОВИЙ ІНТЕРЕС У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ
Роз гля дається при ро да ре чо во го інте ре су як кла сифікаційно го кри терію, що мо же
виз на ча ти ха рак тер цивільних пра вовідно син і суб’єктив них прав, а та кож впли ва ти
на ви ник нен ня та при пи нен ня ре чо вих прав у осо би.
Клю чові сло ва: ре чо ве пра во, ре чо вий інте рес, суб’єктив не пра во.
Рас сма т ри ва ет ся при ро да вещ но го ин те ре са как клас си фи ка ци он но го кри те рия,
ко то рый мо жет оп ре де лять ха рак тер и рас кры вать при ро ду граж дан ских пра во от
но ше ний, а так же вли ять на воз ник но ве ние и пре кра ще ние вещ ных прав у ли ца.
Клю че вые сло ва: вещ ное пра во, вещ ный ин те рес, субъ ек тив ное пра во.
In the article the author considers the nature of a proprietary interest as a classification
criterion, which can determine the character and disclose the nature of civil relations, but also
influence the occurrence and termination of property rights of a person.
Key words: property (things) law, proprietary interest, subjective right.
Прикладнийхарактерправанеодмінновимагаєвіднауковцівпостійнозаглиб
люватисяутеоретичніпитаннязміступравовихкатегорійзметоюзнаходження
практичнихкритеріївїхрозмежуваннятаправильногозастосуваннявідповідних
правових норм. Сучасне цивільне законодавство України, приміром, поряд з
суб’єктивнимцивільнимправомнезабуваєзгадуватиіпроінтерес,якийнетільки
підлягаєзахистузбокудержави,айможевпливатинавиникненнятаприпинен
няцивільнихправуособи.Взаємозв’язокміжсуб’єктивнимправомтаінтересом
вже давно привертає увагу науковців. Згадаймо хоча б таких правників, як Р.
Ієрінг,Г.Ф.Шершеневич,В.П.Грибанов,Р.А.Майданик,А.Ткачук,А.Дрішлюк
таін.Вїхнауковихроботахтемаінтересувправінеодноразоводосліджувалась
тадискутувалась.Однакнаголосудослідженніцієїтематики,якправило,робив
сяназагальнихпитанняхрозуміннясутностітаприродиінтересу,йогодефініції,
співвідношеннівньомусуб’єктивнихтаоб’єктивнихмоментівтощо.Значномен
ше уваги приділялося тим питанням, як саме категорія інтересу повинна бути
представленаусамомуправі,івякійсамеформітеоретичнівисновкинаукових
дослідженьцьогоявищамаютьбутивідображенінарівніконкретнихправових
норм. Інтерес зазвичай не прив’язувався до конкретної групи цивільних пра
вовідносин, вивчався можна сказати у більш теоретичній площині. Окремі
моментицієїпроблематикивжевисвітлювалисяавторомранішеунауковихстат
тях,зокрема,зприв’язкоюдовідносинвласності1.
Сьогоднімабутьнепотребуєдоведеннятойфакт,щоінтересєтимчинником,
якийвизначаєповедінкулюдиниуцивільнихправовідносинах,мотивуєособув
залежностівідзмістуінтересунапевнідіяння.Іншимисловами,інтересможна
розглядатиякпевнупередумовупоявісуб’єктивногоправауособи2.Іхочауст.
11ЦивільногокодексуУкраїни3,дезаконодавецьперераховуєпідставивиникнен
няцивільнихправтаобов’язків,інтересяктакийнезгадуєтьсявякостіпідстави
для виникнення цивільних прав, проте аналіз інших правових норм дає мож
ливістьказати,щоінтересможебутиякщонепідставою,топринаймніпередумо
воювиникненняцивільногосуб’єктивногоправаі,якнаслідок,цивільногопра
вовідношення щодо реалізації цього права. Так, ст. 341 ЦК України ставить
323Юридичні і політичні науки
©ХАР ЧЕН КО Ге оргій Ге оргійо вич–кандидатюридичнихнаук
можливість набуття права власності на бездоглядну домашню тварину після
спливустроку,встановленогозаконом,взалежністьвіднаявностічивідсутності
інтересунацютваринузбокуособи,уякоївонаперебуваланаутриманнітав
користуванні.Тобтоінтересвцьомувипадкувиступає,зодногобоку,складовою
одногозелементівюридичногоскладувиникненняцивільногоправовідношення
щодоправавласності,а з іншого–передумовоювиникненняуособитакогож
суб’єктивногоправа.
Між тим, значення інтересу проявляється не лише в тому, що за його
наявністюзаконможепов’язуватиможливістьнабуттясуб’єктивногоправа,але
щейвтому,що інтерес, авірнішейоговідсутність,можестатипідставоюдля
припиненняуособисуб’єктивногоправа.Скажімо,відповіднодоч.1ст.347ЦК
Україниособаможевідмовитисявідправавласностінамайно,заявившипроце
абовчинившиіншідії,якісвідчатьпроїївідмовувідправавласності.Зрозуміло,
щотакідіївласникаможутьбутивикликаніпередусімвтратоюінтересудосвого
майна.Українському законодавству такожвідомівипадки, коливтрата інтересу
можестатипідставоюдляприпиненняцивільнихправовідносин,авідтакправта
обов’язківсторін.Ч.3ст.612ЦКУкраїнипередбачає,щоякщовнаслідокпрост
роченняборжникавиконаннязобов’язаннявтратилоінтересдлякредитора,товін
може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Інтерестакожможебутипевнимчинникомобмеженняреалізаціїсуб’єктивного
права,скажімоувипадку,коливласникнеможевикористовуватиправовласності
нашкодуінтересамсуспільства(ч.5ст.319ЦК).
Отож,навітьціодиничніприкладизасвідчуютьтупрактичнуроль,якуінте
ресможевідіграватиуцивільнихправовідносинах.Однаклогічнопостаєпитан
ня, якоюмірою і як самекатегорія інтересупов’язана з речовимправом?Щоб
відповістинацепитання,авідтакрозкритиіснуючийвзаємозв’язокміжінтере
сомтасуб’єктивнимречовимправом,спробуємонапочаткувідштовхнутисявід
наступноїтези:практичнокожнийінтересуцивільнихправовідносинах,нанашу
думку,маєречовийхарактер.Дляправильногорозуміннятакоївідповідіслідвра
хуватитакеуточнення.
Оцінкаправильностічинеправильностівисловленоїтезивеликоюміроюбуде
залежативідтого,яккожензнасрозглядаєпроблематикуоб’єктаречовихправ.
Іншимисловами,якщооб’єктомречовихправвизнаватинелишематеріальні,ай
нематеріальні(безтілесні)об’єкти,тодіцятезабудецілкомзрозумілою.Ісправді,
загальновідомо, що, зазвичай, свідомо вступаючи в ті чи інші цивільні пра
вовідносини,особакеруєтьсяпевнимінтересом,безньогоунеїнемаєспонукаль
них чинників для цього. Інтерес кожної особи може проявлятися не лише у
бажанніотриматиякісьматеріальнівигоди,ай,приміром,нематеріальніблага.
Однак,незважаючинате,щоєкінцевоюметоютакихдій,всеодноцюметумож
наохарактеризуватиоднимсловом–«отримати».Немаєзначеннячитоотримати
гроші,чидушевнезадоволеннявідзробленоїроботиабопростоподяку,убудь
якомувипадкумотиваціяспрямовананапривласненнячогосьсобі–ацеєбезу
мовною ознакою речових правовідносин, а відтак і інтерес, виходячи зі свого
змісту,здобуваєречовийхарактер.
Спробуємопроаналізуватиправильністьзробленоговисновкунаконкретному
життєвому прикладі, наведеномуще відомим німецьким дослідником категорії
інтересу у праві Р. Ієрінгом у своїй роботі «Боротьба за право». Розглядаючи
деліктні правовідносини, він, зокрема, зазначав,що при будьякому порушенні
324 Держава і право • Випуск 50
правауособизавждиєдилема–почативідстоюватисвоєправоабоухилитисявід
спору.Якубзальтернативнеобралаособа,всеодновонаповиннабудечимось
пожертвуватидля того,щоботримати інше–чи то захистити та зберегти своє
суб’єктивнеправо,читоотриматиспокійвідможливихсудовихтягонин4.
Навітьнацьому,здавалосьби,закласичнимиканонамиприкладінеречового
правовідношення, можна побачити речовий характер інтересу, адже незалежно
відтогочиіншоговаріантуповедінки,особабудекеруватисяпередусімтим,що
вонаотримуєводномувипадку,ащо–віншому.Звідситакожнапрошуєтьсяй
іншийвисновок–якщоунеречовому,відповіднодонашогозаконодавства,пра
вовідношенніможнапобачитиречовийінтерес,то,чинеозначаєце,щоцепра
вовідношеннявсежтакимаєвідношеннядоречових,абопринаймнівньомує
речовоправові елементи, які дозволяють застосовувати норми речового права
хочабдопевноїчастинитакихправовідносин.Уцьому,міжіншим,ієпрактичне
значеннявідокремленняпоняттяречовийінтересвокремуправовукатегоріюів
науці, івправі. Існуючазаразуюридичнійлітературікласифікація інтересуна
майновийтанемайновий,яка,доречі,частовикористовуєтьсяправознавцямиу
їх працях, сьогодні, на наш погляд, все більше буде втрачати свою практичну
актуальність.Уцивільномуправізаразвсечіткішепроявляєтьсятенденція,коли
виникнення речових правовідносин пов’язують не з об’єктамищодо яких такі
правовідносини можуть виникнути, а з ознаками, які їм притаманні, зокрема,
щодомети–привласнення(персоніфікаціяоб’єкта,тобтойогоприв’язкадокон
кретноїособи).Отож,жорстваприв’язкаречовихправовідносинлишедомайно
вих, насправді, значно звужує зміст речових правовідносин по відношенню до
справжньої природи речового права, а відтак така прив’язка об’єктивно буде
потрохувтрачатисвійсенс.
Сферапроявуречовогоінтересуможебутинастількиширокою,щойогомож
напобачитинавітьутихправовідносинах,якікласичнаправовадоктринанібито
несхильнапов’язуватизречовимправом.Наприклад,британськаправованаука
зїїширокимрозуміннямзміступрававласностііприв’язкоюцьогоінститутудо
доситьзначногоспектруцивільнихправовідносин,досліджуючивідносинивлас
ності (речовеправозанашиманалогом),водночаснезабуваєвестимовуйпро
об’єкти,наякіправовласності,тобто,посуті,речовеправо,виникатинеможе
(noproperty). Серед прикладів таких відносин, зокрема, згадується можливість
кожної людини користуватися сонячним промінням, повітрям. Підкреслюючи
специфікуцихвідносин,тобто,щоправонакористуванняцимиоб’єктамихарак
теризуєтьсянаявністювільногодоступудонихзбокубудьякихосіб,утойже
час зазначається,що, з іншогобоку,цеправоне кореспондується з обов’язком
інших осіб утримуватися від користування цим об’єктом, отож будьяка особа
позбавлена права скаржитись, коли ваше право користування буде поєднано з
користуваннямтимсамимоб’єктомзбокуіншихосібнавітьбезвашоїзгоди.Тоб
товційситуаціїнеможнапобачититакоїознакиречовихправовідносин,коли
правуоднієїособипротиставляєтьсявідповіднийобов’язокусіхінших,авідтак
тутдієпринцип–якщожоднаособанеможебутивідлученавідоб’єкта,тона
такийоб’єктправовласностівиникнутинеможе.Однакпривсійспецифікиопи
саноїситуації,такожцілкомзрозуміло,щонавітьвтакихособливих,зточкузору
права власності і речовогоправа,правовідносинахвсежтакиможнапобачити
речовийінтересосібщодокористуваннязгаданимивищеоб’єктами,навітьнезва
жаючинате,щорежимупривласненняцихоб’єктівлишенакористьякоїськон
325Юридичні і політичні науки
кретноїособиабогрупиосіббутинеможе.
Фрагментарно речовий інтерес різних осібможе проявлятися на одну туж
самурічнезалежновідтогочиє,чинемаєупевноїособисуб’єктивногоречового
праванацюріч.Останнєзрізнихпідставможевиникнутипізніше,алерозмежу
ванняучасінастанняреалізаціїцього інтересу з точки зоруйогоприв’язкидо
конкретного суб’єктивного речового права дозволяє побачити відмінності між
характеромучасіречовогоінтересуоднієїтадругоїособи.Аналогічноречовий
інтерес різних осіб на один і той самий об’єкт може відрізнятися і за своїм
змістом,тобторежимомпривласнення,доякогопрагнеособа,атакож,скажімо,
взалежностівідтого,наякийсамеоб’єктцейінтересвиникає–натілеснийчи
безтілеснийтощо.
Взагалі, речовий характер інтересу у цивільних правовідносинах прояв
ляєтьсяупереважнійбільшостівипадків,проте,яквжезазначалосьвище,іноді
інтерес дійсно може бути іншим, тобто неречовим. Питома вага останніх у
порівняннізпершиминезначна.Однимізприкладівпроявунеречовогоінтересу
удіяхособиможебутивипадокрятуваннячужогомайна.Чиннезаконодавство
Українинепередбачаєвційситуаціївиплатухочякоїсьвинагородизавчиненідії,
авідтакказатипроречовийхарактерінтересувдіяхрятувальниканедоводиться.
Наврядчидляостанньогопоштовхомдляйогодійбулабможливаподяказбоку
власника. Отож, природно згадується кантівська теза світоглядного вибору –
жити у феноменальній області сущого (світ речей для нас) чи у ноуменальній
сферіналежного(світречейусобі).Іякщоусвітісущого,заКантом,дієзакон
причинності,тобтоповедінкалюдинипідкоренапрактичномуінтересу,тосфера
належного існує поза рамок цього зв’язку5. Саме в цій сфері життєдіяльності
людиниіможепроявлятисяйогонеречовий(альтруїстичний)інтерес,аджевона
дієвідповіднодосвогопочуттяобов’язку.
Речовий інтерес є передумовою виникнення суб’єктивного речового права.
Кожнеправо,писавР.Ієрінг,єпоняттяпрактичне,тобтоуявленняцілі.Такеуяв
леннявжезасвоєюприродоюдвояке,оскількивоновключаєвсебеімету,ізасіб.
Недостатньо вказати лише одну ціль, необхідно ще дати засіб її досягнення.
Отож,право,заР.Ієрінгом,повиннодативідповідьнаобидвапитання–чибудуть
вони стосуватисяусієї сфериправа, чиокремогоправового інституту.Будьяке
визначенняправовогоінституту,наприкладправавласності,повинновизначити
метуцьогоінститутутадатизасібдляйогодосягнення6.Вконтекстіспіввідно
шеннясуб’єктивногоправатаінтересуможназазначити,щоінтерес–цемета,а
суб’єктивне право – засіб для досягнення цієї мети. По відношенню до права
власностіякречовогоправаречовийінтересполягаєубажанніволодіти,корис
туватисятарозпоряджатисямайном,засобомдосягненняцієїмети–євідповідні
правомочності,якимизаконнаділяєвласникамайна(суб’єктивнеречовеправо).
Такимчином,речовийінтересуцивільнихправовідносинахпередбачаєпрагнен
няособиприв’язатидосебепевнийоб’єкт,встановившиповідношеннюдонього
певнийрежимпривласнення.
Однакнаявністьлишеінтересудопевногооб’єктасамопособіщенеозначає
отриманнянаньоговідповідногосуб’єктивногоправа.Дляцьогопотрібенпрояв
волевиявленняособи.Воля,такимчином,єтимкомпонентом,якийздатенпере
творюватипрагненняособинапевнуповедінкудлядосягненнязаздалегідьвиз
наченого нею результату. В цій ситуації, зазначав американський психолог У.
Джемс, особа завжди постає перед вибором прийняття рішення щодо своїх
326 Держава і право • Випуск 50
подальшихдій.Цейвибірпов’язанийзодночасноюнаявністюусвідомостіособи
принаймнідвохальтернативних ідейруху,кожназякихконкуруєміжсобою,а
тому уповільнює перехід уявлення про рух в конкретну дію. Вольовий вибір,
наголошуєУ.Джемс,робитьсянаосновіінтересуіполягаєуспрямуваннінашої
увагинавибранийоб’єкт,післячогопочинаєтьсярух,оскількиімпульсдляруху
надаєтаідея,якасамевцеймоментзаволоділаувагоюлюдини7.
Поведінкаособи,зазначав,усвоючергу,Б.Спіноза,неможебутибезпричин
ною.Воля,яківсеінше,потребуєпричину,якоюбвонавизначаласьуїїіснуванні
та дії певним чином8. Такою причиною для волі і стає певний інтерес. Тобто,
інтереслишевизначаєможливийнапрямокповедінкилюдини,однакдляпере
творення конкретного прагнення в практичний результат потрібноще й прояв
волі.
НавільномуволевиявленнібазуютьсявсіцивільніправовідносинивУкраїні
(ст.1ЦК),атомудлявиникненнясуб’єктивногоправауособинаоб’єктпотрібно
наявністьдвохелементів–інтересутаволевиявленняуформіпевноїдії.Ціком
понентивзаємопов’язаніміжсобою:волевиявленняпередбачаєнаявністьуособи
певного інтересу щодо об’єкта, на який може виникнути суб’єктивне право і
навпаки.З іншогобоку,колиінтересвтрачається–немаєпрояву,якправило, і
волевиявленняуформіпевноїдії.Ідійсно,нелогічнозавждиочікувативідособи
певнихдійдлятого,щобйогосуб’єктивнеправонапевнийоб’єктприпинилось.
Тобто на відміну від виникнення суб’єктивного права, його припинення не
завждипотребуєпроявволевиявленняуформіконкретноїдії.Вцьомуконтексті
потребуєпереосмислення,зокрема,положенняст.347ЦКУкраїни,девідмовавід
прававласностіможливолишеуформівчиненнявідповіднихдій,анепофакту
самоїповедінкиособи,приміром,прибездіяльності.
Уструктуріцивільнихправовідносин,незалежновідтогойдемовапроречові
чи то зобов’язальні правовідносини у класичному вимірі їх розуміння нашого
законодавства,речовомуінтересуоднієїособиможевідповідатиінтересречовий
або неречовий.Якщо в правовідношенні стикаються однакові за своїм змістом
речові інтереси щодо того самого об’єкта, то така ситуація потенційно може
характеризуватися конфліктом інтересів, якщо, безумовно, такі інтереси,
приміром, не будуть розведені у часі, як, скажімо, у ситуації, коли потенційні
спадкоємцітаспадкодавецьмаютьоднаковийречовийінтересдопевногомайна,
однакпершіщенемаютьдлязадоволеннясвогоінтересувідповідногозасобу–
суб’єктивного речового права. Тобто можливий конфлікт інтересів завжди
вирішуєтьсявиходячизнаявностічивідсутностіусторониправовогоінструмен
таріюдляреалізаціїтакогосвогоінтересу.Принаявностіуособисуб’єктивного
права,зазначаютьА.ТкачуктаА.Дрішлюк,немаєнеобхідностіокремоговорити
про захист інтересу, оскільки він захищається автоматично, шляхом захисту
відповідногосуб’єктивногоправа9.
Конфліктінтересів,надумкуКонституційногосудуУкраїни,притаманнийне
тількиправовимінеправовимінтересам,айконгломератувласнезаконних,охо
ронюванихзакономіправомінтересів10.Беручидоуваги,щоінтересуцивільно
правових відносинах має передусім речовий характер, стає зрозумілим
необхідність, дещопо іншому, більшкомплексно досліджувати саму категорію
інтересууцивільномуправі.Введенняжуцивілістичнунаукупоняттяречового
інтересу надасть можливість розглядати останній не лише як класифікаційну
ознаку, що може визначати характер та більш повно розкривати природу
327Юридичні і політичні науки
цивільнихправовідносинтасуб’єктивнихправ,алеівпливатинаїхвиникнення
таприпинення.Доречі,виявленняречовогоінтересувжесамопособідастьмож
ливість краще розпізнавати наявність так званого речовогоправого елемента в
цивільних правовідносинах, краще зрозуміти структурованість цих відносин з
можливістюзастосуванняречовоправовихспособівзахистутихправ,змістяких
речовийінтересівизначає.
1.Хар чен ко Г.Г.Категоріявласницькогоінтересуувідносинахвласності//Ринкова
економіка:сучаснатеоріяіпрактикауправління.–2009.–Т.12.–Вип.25.–Ч.2.–С.
163168. 2. Май да ник Р.А.Проблемидовірчихвідносинвцивільномуправі.–К.:ВПЦ
«Київськийуніверситет»,2002.–С.4243.3.ЦивільнийкодексУкраїни:застаном15
вересня2010р. [Електроннийресурс]. –Режимдоступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi
bin/laws/main.cgi?user=a&find=1&typ=21. 4. Ие ринг Р.Борьбазаправо[пер.снем.П.П.
Волкова]. –М., 1874. – С. 2122.5.Кант И. Критика чистого разума. –М.:Мысль,
1994.–С.2324,191,515518.6.Ие ринг Р.Цит.работа.–С.11.7.Теорииволи[Елект
ронний ресурс]. – С. 2223. – Режим доступу: http://www.piter. com/contents/
978538800269/978538800269_p.pdf.8.Спи но за Б. Избранныепроизведения:в2т.–М.:
Политическая литература, 1957. – Т. 1. – С. 389390. 9. Тка чук А.Л., Дрішлюк А.І.
Цивільноправовийзахистохоронюванихзакономінтересів//Актуальніпроблемидер
жавиіправа:Збірникнауковихпраць.–2004.–Вип.23.–С.119.10.Рішен ня Консти
туційногоСудуУкраїниу справі законституційнимподанням50народнихдепутатів
України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4
ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни(справапроохоронюванийзакономінте
рес):Рішеннявід1грудня2004року№18рп/2004,справа№110/2004[Електронний
ресурс].–Режимдоступу:http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9874.
328 Держава і право • Випуск 50
Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО
Г. Г. ХарЧенко. РеЧовий Інтерес у цивІльному правІ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34735 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:33:28Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Харченко, Г.Г. 2012-06-04T19:08:57Z 2012-06-04T19:08:57Z 2010 Речовий інтерес у цивільному праві / Г.Г. Харченко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 323-328. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34735 Розглядається природа речового інтересу як класифікаційного критерію, що може визначати характер цивільних правовідносин і суб’єктивних прав, а також впливати на виникнення та припинення речових прав у особи. Рассматривается природа вещного интереса как классификационного критерия, который может определять характер и раскрывать природу гражданских правоотношений, а также влиять на возникновение и прекращение вещных прав у лица. In the article the author considers the nature of a proprietary interest as a classification criterion, which can determine the character and disclose the nature of civil relations, but also influence the occurrence and termination of property rights of a person. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право Речовий інтерес у цивільному праві Article published earlier |
| spellingShingle | Речовий інтерес у цивільному праві Харченко, Г.Г. Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| title | Речовий інтерес у цивільному праві |
| title_full | Речовий інтерес у цивільному праві |
| title_fullStr | Речовий інтерес у цивільному праві |
| title_full_unstemmed | Речовий інтерес у цивільному праві |
| title_short | Речовий інтерес у цивільному праві |
| title_sort | речовий інтерес у цивільному праві |
| topic | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| topic_facet | Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34735 |
| work_keys_str_mv | AT harčenkogg rečoviiínteresucivílʹnomupraví |