Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю

Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю

Розкривається зміст категорії «праця». Досліджуються філософсько-правові про­блеми у сфері здійснення права на працю. Раскрывается содержание категории «труд». Исследуются философско-правовые проблемы в сфере осуществления права на труд. In the article the content of the category «labour» is reveale...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2010
1. Verfasser: Занфірова, Т.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schlagworte:
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34739
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю / Т.А. Занфірова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 359-364. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34739
record_format dspace
spelling Занфірова, Т.А.
2012-06-04T19:12:55Z
2012-06-04T19:12:55Z
2010
Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю / Т.А. Занфірова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 359-364. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34739
Розкривається зміст категорії «праця». Досліджуються філософсько-правові про­блеми у сфері здійснення права на працю.
Раскрывается содержание категории «труд». Исследуются философско-правовые проблемы в сфере осуществления права на труд.
In the article the content of the category «labour» is revealed. The philosophical and legal problems in the field of realization of the right to work are being researched.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
spellingShingle Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
Занфірова, Т.А.
Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
title_short Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
title_full Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
title_fullStr Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
title_full_unstemmed Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
title_sort філософсько-правові проблеми реалізації права на працю
author Занфірова, Т.А.
author_facet Занфірова, Т.А.
topic Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
topic_facet Цивільне, підприємницьке, господарське та трудове право
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Розкривається зміст категорії «праця». Досліджуються філософсько-правові про­блеми у сфері здійснення права на працю. Раскрывается содержание категории «труд». Исследуются философско-правовые проблемы в сфере осуществления права на труд. In the article the content of the category «labour» is revealed. The philosophical and legal problems in the field of realization of the right to work are being researched.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34739
citation_txt Філософсько-правові проблеми реалізації права на працю / Т.А. Занфірова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 359-364. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT zanfírovata fílosofsʹkopravovíproblemirealízacíípravanapracû
first_indexed 2025-11-26T04:12:39Z
last_indexed 2025-11-26T04:12:39Z
_version_ 1850611207114850304
fulltext Т. А. ЗАНФІРОВА. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ Роз кри вається зміст ка те горії «пра ця». Досліджу ють ся філо софсь ко­пра вові про­ бле ми у сфері здійснен ня пра ва на пра цю.. Клю чові сло ва: пра ця, ро бо та, пра во, тру до ве пра во. Рас кры ва ет ся со дер жа ние ка те го рии «труд». Ис сле ду ют ся фи ло соф ско­пра во вые про бле мы в сфе ре осу ще ств ле ния пра ва на труд. Клю че вые сло ва: труд, ра бо та, пра во, тру до вое пра во. In the article the content of the category «labour» is revealed. The philosophical and legal problems in the field of realization of the right to work are being researched. Key words: labour, work, law, labour law. Пра­ця,­без­сумніву,­є­од­ним­з­ос­нов­них­фе­но­менів­людсь­ко­го­бут­тя,­оскільки­ са­ме­во­на­є­дже­ре­лом­усіх­людсь­ких­благ,­що­за­без­пе­чу­ють­ви­жи­ван­ня­люд­ст­ва­ про­тя­гом­усієї­йо­го­історії.­То­му­цей­фе­но­мен­пе­ре­бу­ває­в­центрі­ува­ги­не­тільки­ гу­манітар­них,­ а­ й­ технічних­ на­ук,­ а­ та­кож­ роз­гля­дається­ в­ міждис­циплінар­них­ досліджен­нях.­Про­тя­гом­ба­га­ть­ох­століть­мис­ли­телі­на­ма­га­ють­ся­пізна­ти­при­ро­ ду­праці­ і­ її­ ви­ди.­Мож­на­ по­го­ди­ти­ся­ з­ тим,­що­ «ос­мис­лен­ня­ праці­ і­ тру­до­вих­ відно­син­між­людь­ми­про­тя­гом­три­ва­ло­го­періоду­ево­люціону­ва­ло­при­близ­но­в­ та­ко­му­по­ряд­ку:­пра­ця­за­кла­де­на­в­лю­дях­са­мою­при­ро­дою­(ан­тичність),­Бо­гом­ (се­ред­нь­овіччя),­людсь­кою­при­ро­дою­(Відро­д­жен­ня)»1. У­дав­нь­о­г­рець­ко­му­ро­зумінні­гос­по­дарсь­ко­про­дук­тив­на­пра­ця­–­«діяльність,­ спря­мо­ва­на­на­не­обхідне­й­ко­рис­не,»­–­це­за­нят­тя,­не­вар­те­вільної­лю­ди­ни,­відхи­ лен­ня­ від­ нор­маль­но­го­ спо­со­бу­ жит­тя.­ Вільна­ не­тру­до­ва­ діяльність,­ по­пер­ше,­ не­про­дук­тив­на;­по­дру­ге,­за­Ари­с­то­те­лем,­са­ма­на­собі­за­мк­ну­та­і­ста­но­вить­«ме­ ту­ в­ собі».­ Пра­ця,­ на­впа­ки,­ слу­гує­ «ко­ристі­ й­ не­обхідності»,­ за­без­пе­чен­ню­ ма­теріаль­но­го­бла­го­по­луч­чя­та­стат­ку.­Зро­зуміло,­під­пра­цею­в­ан­тич­но­му­світі­ ро­зуміли­ важ­ку­фізич­ну­ пра­цю,­що­ асоціюва­ла­ся­ у­ греків­ з­ не­ща­с­тям,­ бо­лем­ і­ му­ка­ми.­ Са­ме­ то­му­ нею­ не­хту­ва­ли­ гре­ки,­ які­ вва­жа­ли­ її­ за­нят­тям,­ не­ вар­тим­ лю­ди­ни­й­та­ким,­що­при­ни­жує­її. В­іудейсь­ко­му­світі­часів­Ста­ро­го­Завіту­нор­ми­гос­по­дарсь­ко­го­жит­тя,­у­то­му­ числі­ став­лен­ня­ до­ праці­ і­ її­ оп­ла­ти,­ бу­ли­ зве­дені­ в­ За­кон­Бо­жий.­На­сам­пе­ред,­ вар­то­уваж­но­по­ста­ви­ти­ся­до­пер­шої­Бо­жої­за­повіді,­що­бу­ла­звер­ну­та­до­лю­дей,­ які­по­се­ли­ли­ся­в­Едемі­«...об­роб­ля­ти­ і­ зберіга­ти­йо­го»­ (Бут­тя­2,­15).­Тут­не­має­ за­кли­ку­збільшу­ва­ти­ба­гат­ст­во­раю,­потрібно­про­сто­зберіга­ти­в­да­но­му­Твор­цем­ ви­гляді.­Ве­ли­кою­мірою­ця­за­повідь­зна­хо­дить­своє­відо­б­ра­жен­ня­в­су­часній­кон­ цепції­«стійко­го­роз­вит­ку».­Па­фос­за­повідей­Мой­сея­спря­мо­ва­ний­на­об­ме­жен­ня­ пра­ва­при­ват­ної­влас­ності­з­єди­ною­ме­тою,­щоб­не­до­пу­с­ти­ти­надмірно­го­на­гро­ ма­д­жен­ня­ ба­гат­ст­ва­ в­ од­них­ ру­ках.­ По­ суті,­ в­ цих­ за­ко­нах­ був­ за­ко­но­дав­чо­ закріпле­ний­прин­цип­соціаль­ної­ спра­вед­ли­вості,­ оскільки­ за­побіга­ло­ся­раб­ст­во­ все­ре­дині­єврейсь­ко­го­на­ро­ду­й­ істот­но­об­ме­жу­ва­ла­ся­еко­номічна­ек­сплу­а­тація.­ На­до­сяг­нен­ня­спра­вед­ли­вості­ в­ гос­по­дарсь­ко­му­житті­ спря­мо­вані­й­ інші­вста­ нов­лен­ня­за­ко­ну,­що­сто­су­ють­ся­праці­та­май­но­вих­відно­син.­Мой­сеїв­За­кон­ка­те­ 359Юридичні і політичні науки ©­ЗАНФІРО ВА Те тя на Ана толіївна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­до­цент­Кла­сич­но­ го­при­ватного­універ­си­те­ту го­рич­но­за­бо­ро­няв­про­даж­лю­дей­навічно,­фак­тич­но­раб­ст­во­ви­ра­жа­ло­ся­в­про­да­ жу­праці­або­влас­ної,­або­своїх­дітей­на­спла­ту­за­борг. Роз­пад­гре­ко­ла­тинсь­ко­го­світу,­ви­ник­нен­ня­й­по­ши­рен­ня­хри­с­ти­ян­ст­ва­спо­ чат­ку­ма­ло­що­зміни­ли­у­став­ленні­до­праці.­Біблійна­оцінка­її­як­по­ка­ран­ня­за­ гріхи­ знач­ною­мірою­впли­ну­ла­на­ ети­ку­ка­то­лиць­ко­го­хри­с­ти­янсь­ко­го­ се­ред­нь­ овіччя.­ Су­то­ про­дук­тив­на­ й­ ко­мерційна­ діяльність,­ спря­мо­ва­на­ на­ одер­жан­ня­ при­бут­ку,­за­су­д­жу­ва­ла­ся­та­не­хту­ва­ла­ся­духівництвом.­Діяль­не­жит­тя­(vita­activa)­ ста­ви­ло­ся­ ниж­че­ від­ жит­тя­ спо­гля­даль­но­го­ (vita­ contemplativa),­ ченці­ юр­ба­ми­ блу­ка­ли­по­Європі,­у­мо­на­с­ти­рях­пра­ця­до­пу­с­ка­ла­ся,­але­ли­ше­як­гігієнічні­за­со­ би­ас­ке­зи­й­у­ду­же­помірних­до­зах2.­Прав­да,­в­апо­с­тольсь­кий­період­існу­ва­ли­й­ інші­по­гля­ди­на­пра­цю.­У­Діян­нях­те­ма­праці­ви­ра­же­на­апо­с­то­лом­Пав­лом­до­сить­ чітко.­Звер­та­ю­чись­до­віру­ю­чої,­він­на­став­ляв:­«Як­що­хто­не­хо­че­пра­цю­ва­ти,­той­ і­не­їсть». Од­нак­су­час­не­став­лен­ня­ка­то­лиць­кої­церк­ви­до­еко­номічних­про­блем,­зо­к­ре­ ма,­до­праці,­ба­зується­на­вченні­То­ми­Аквінсько­го,­прий­ня­то­му­як­офіційна­філо­ софсь­ко­те­о­логічна­до­к­т­ри­на­ка­то­лиць­кої­церк­ви.­По­ча­ток­су­час­но­му­став­лен­ню­ ка­то­лиць­кої­церк­ви­до­праці­був­по­кла­де­ний­у­Соціальній­ен­цикліці­па­пи­Ле­ва­ XIII­«Rerum­Novarum»­(«До­но­вих­часів»),­яка­бу­ла­оз­ву­че­на­у­1891­р.­ і­на­бу­ла­ роз­вит­ку­ в­ ен­цикліці­ па­пи­Пія­XI­ (1931­р.).­У­них­бу­ли­ за­кла­дені­ такі­ ас­пек­ти­ дер­жав­но­го­ впли­ву­ на­ ре­гу­лю­ван­ня­ відно­син­між­ ро­бо­то­дав­ця­ми­й­ най­ма­ни­ми­ працівни­ка­ми:­до­сяг­нен­ня­ за­галь­но­го­бла­га­ та­ спра­вед­ли­вості,­ спри­ян­ня­участі­ працівників­ у­ при­бут­ках­ підприємств,­ ус­та­нов­лен­ня­ мінімаль­но­го­ розміру­ за­робітної­пла­ти,­за­пе­ре­чен­ня­то­вар­но­го­ха­рак­те­ру­праці­та­за­ко­но­дав­чий­за­хист­ осо­би­с­тості­ працівни­ка3.­ У­ се­ре­дині­ XX­ ст.­ соціаль­на­ до­к­т­ри­на­ ка­то­лицтва­ по­сту­по­во­відхо­дить­від­мо­ти­вації­до­праці­на­ос­нові­праг­нен­ня­до­мак­симізації­ сво­го­до­хо­ду­в­бік­підне­сен­ня­твор­чо­го­по­тенціалу­лю­ди­ни­в­про­цесі­праці.­Па­па­ Па­вел­IV­на­звав­пра­цю­ос­нов­ною­пе­ре­ду­мо­вою­людсь­ко­го­існу­ван­ня,­що­має­най­ ви­ще­до­стоїнство.­Пи­тан­ням­праці­бу­ла­при­свя­че­на­ок­ре­ма­ен­цикліка­«Laborem­ Exercens»­ па­пи­ Іоан­на­ Пав­ла­ II4.­ Він­ вка­зує­ на­ подвійність­ ха­рак­те­ру­ праці.­ З­ од­но­го­бо­ку,­«за­вдя­ки­праці­з­дня­в­день­бу­дується­жит­тя­лю­ди­ни.­У­праці­лю­ди­ на­зна­хо­дить­влас­не,­при­на­леж­не­тільки­їй­до­стоїнство».­З­іншо­го­бо­ку,­«...праці­ вла­с­ти­ва­та­кож­і­якась­постійна­міра­людсь­ко­го­страж­дан­ня,­го­ря,­втрат­і­не­спра­ вед­ли­вості,­що­гли­бо­ко­укорінені­в­суспільно­му­житті­кож­ної­нації­й­у­міждер­ жав­них­ відно­си­нах».­ В­ ос­тан­нь­о­му­ по­сланні­ па­пи­ Іоан­на­ Пав­ла­ II­ (1991­ р.)­ «Сеntеsімus­Annus»­(«Со­тий­рік»)­про­дов­же­на­те­ма­праці,­тру­до­вої­ети­ки,­тру­до­ во­го­ по­кли­кан­ня,­ тру­до­во­го­ до­стоїнства,­ про­во­дить­ся­ дум­ка­ про­ не­обхідність­ соціаль­но­го­парт­нер­ст­ва­між­працівни­ка­ми­й­ро­бо­то­дав­ця­ми,­ви­хо­дя­чи­з­то­го,­що­ капітал­і­най­ма­на­пра­ця­взаємо­до­пов­ню­ють­один­од­но­го5. На­відміну­від­став­лен­ня­до­праці­в­ка­то­лиць­ких­мо­на­с­ти­рях­се­ред­нь­овіччя,­у­ мо­на­с­ти­рях­Пра­во­слав­ної­Русі,­на­сам­пе­ред,­у­першій­оби­телі­–­у­Києво­Пе­черсь­ ко­му­мо­на­с­тирі,­ за­сно­ва­но­му­ в­ се­ре­дині­XI­ ст.,­ ченці­ сповіду­ва­ли­пра­во­слав­ну­ кон­цепцію­ гос­по­дарсь­ко­го­ жит­тя,­ у­ якій­ пра­ця­ завжди­ роз­гля­да­ла­ся­ як­ про­яв­ ду­хов­но­го­жит­тя,­а­праць­о­витість­–­як­ви­ра­жен­ня­ду­хов­ності.­Рев­но­до­три­му­ю­ чись­пра­во­слав­ної­кон­цепції­праці,­дав­нь­о­руські­мо­на­с­тирі­в­про­цесі­своєї­ево­ люції­ пе­ре­тво­рю­ва­ли­ся­ на­ тру­до­ву­ зем­ле­робсь­ку­ гро­ма­ду.­ Спільна­ тру­до­ва­ діяльність,­ зла­го­д­же­на­ ро­бо­та­ всієї­ братії­ пе­ред­ба­ча­ла­ со­борність­ –­ ор­ганічне­ єднан­ня,­бра­тер­ст­во­в­Христі.­Важ­ли­вою­ри­сою­пра­во­слав’я­бу­ло­й­за­ли­шається­ став­лен­ня­до­при­ват­ної­влас­ності­й­ба­гат­ст­ва,­во­лодіння­яки­ми­за­су­д­жується­як­ 360 Держава і право • Випуск 50 ідо­ло­по­клон­ст­во.­ Май­но­ й­ усі­ ма­теріальні­ бла­га­ розціню­ють­ся­ як­ пра­вомірні,­ ко­ли­ во­ни­ ста­ють­ за­галь­ним­ над­бан­ням­ і­ по­бра­терсь­ко­му­ роз­поділя­ють­ся­ між­ усіма. У­Соціальній­до­к­т­рині­Російської­пра­во­слав­ної­церк­ви­ствер­д­жується,­що­не­ вся­ка­пра­ця­–­бла­го,­але­ли­ше­та,­яка,­за­виз­на­чен­ням­до­к­т­ри­ни,­«є­ор­ганічним­ еле­мен­том­людсь­ко­го­жит­тя»,­тоб­то­не­су­пе­ре­чить­бо­же­ст­вен­но­му­за­ду­мові­про­ лю­ди­ну­ й­ пе­ред­ба­чає­ співробітниць­кий­ ха­рак­тер.­ «Од­нак­ пра­ця­ не­ бо­го­угод­на,­ як­що­ во­на­ спря­мо­ва­на­ на­ служіння­ егоїстич­ним­ інте­ре­сам­ осо­би­с­тості­ або­ людсь­ких­співто­ва­риств,­а­та­кож­на­за­до­во­лен­ня­гріхов­них­по­треб­ду­ху­і­плоті»6. Та­ким­чи­ном,­у­точ­но­му­зна­ченні­ сло­ва­бо­го­угод­ним­ (або­бла­гим­ і­че­сним)­ тра­диція­ого­ло­шує­тільки­пра­цю,­що­за­без­пе­чує­не­обхідний­мінімум­осо­би­с­то­го­ спо­жи­ван­ня,­ тоді­ як­ усі­ ви­роб­лені­ над­лиш­ки­ йдуть­ ніби­ в­ соціаль­ний­ фонд­ підтрим­ки­нуж­ден­них­(у­то­му­числі­не­пра­цез­дат­них).­Уся­ке­над­лиш­ко­ве­спо­жи­ ван­ня­ з­ не­обхідністю­ є­ по­ту­ран­ням­ егоїстич­ним­ інте­ре­сам,­ що­ суть­ гріховні­ по­тре­би,­ і­ діяльність,­ спря­мо­ва­на­ на­ за­до­во­лен­ня­ ос­танніх,­ не­мо­же­ вва­жа­ти­ся­ бла­гою­пра­цею­за­виз­на­чен­ням. Справжнь­ою­ре­во­люцією­в­став­ленні­до­праці­ста­ла­Ре­фор­мація­і­но­ва­іде­о­ логія­про­те­с­тан­тиз­му.­Про­те­с­тантсь­ка­тру­до­ва­ети­ка­про­го­ло­шує­особ­ли­ву­кон­ цепцію­ праці,­ за­сно­ва­ну­ на­ став­ленні­ до­ жит­тя­ як­ до­ ак­тив­но­го­ просвітньо­го­ про­це­су.­У­цій­кон­цепції­про­те­с­тант­по­ви­нен­постійно­пра­цю­ва­ти­на­сла­ву­Бо­жу­ й­вва­жа­ти­се­бе­об­ра­ним­для­по­ря­тун­ку,­для­чо­го­йо­му­не­обхідна­по­всяк­ден­на­пра­ ця­та­постійне­ут­вер­д­жен­ня­в­пра­виль­ності­і­пра­вед­ності­об­ра­но­го­шля­ху.­Про­те­ с­тан­тизм­ про­го­ло­шує­ не­ будь­яку­ тру­до­ву­ діяльність,­ а­ тільки­ в­ рам­ках­ пев­ної­ про­фесії.­Як­що­лю­ди­на­зай­мається­ро­бо­тою,­що­не­сто­сується­її­по­кли­кан­ня,­то­ во­на­ більше­ ле­да­рює,­ ніж­ ви­ко­нує­ свою­ місію.­ Цим­ про­те­с­тан­тизм­ за­охо­чує­ спеціалізацію­ праці,­ удо­с­ко­на­лен­ня­ про­фесіоналізму.­ Тільки­ в­ ре­фор­мо­ва­но­му­ хри­с­ти­янстві­про­во­дить­ся­відмінність­між­по­нят­тя­ми­«про­фесія»­і­«по­кли­кан­ня».­ По­кли­кан­ня­–­це­свідчен­ня­са­мо­по­жерт­ви­лю­ди­ни­в­ім’я­Бо­га.­Що­ден­не­стри­му­ ван­ня­ від­надмірно­с­тей,­ ощад­ливість,­ терп­лячість­ і­ праць­о­витість­ є­ ос­нов­ни­ми­ ха­рак­те­ри­с­ти­ка­ми­ про­те­с­тан­та.­ Про­те­с­тан­тизм­ про­по­нує­ вирішен­ня­ про­бле­ми­ соціаль­ної­нерівності­за­до­по­мо­гою­кон­цепції­при­ре­чен­ня.­Суть­її­в­то­му,­що­не­ всі­лю­ди­мо­жуть­бу­ти­вря­то­вані,­жи­ти­в­бла­го­денстві­у­світі­іншо­му,­а­тільки­ча­с­ ти­на,­об­ра­на­Бо­гом­для­по­ря­тун­ку.­Але­зна­ти­лю­дині­про­те,­об­ра­на­во­на­чи­ні,­їй­ не­да­но.­То­му­єди­ний­спосіб,­що­побічно­ве­де­до­по­ря­тун­ку,­–­це­постійна­тру­до­ ва­діяльність­і­її­кінце­вий­ре­зуль­тат.­Як­що­успіх­у­праці­не­при­хо­дить­і­лю­ди­на­ за­знає­по­раз­ки,­то­во­на­все­од­но­по­вин­на­пра­цю­ва­ти­на­бла­го­Бо­га­в­рам­ках­своєї­ про­фесії,­зна­хо­ди­ти­ся­на­певній­соціальній­схо­динці,­виз­на­ченій­їй. У­су­часній­он­то­логії­праці­за­галь­ним­місцем­ста­ло­ро­зуміння­сут­ності­праці­ як­спе­цифічної­ціле­раціональ­ної­діяль­ності,­що­поєднує­всіх­по­вноцінних­членів­ соціуму,­діяльність,­що­не­тільки­ство­рює­кінцеві­про­дук­ти­ви­роб­ництва,­спо­жи­ вані­ни­ми,­ а­й­фор­мує­та­роз­ви­ває­людсь­ку­осо­бистість­ і­ суспільство­в­ціло­му.­ Інши­ми­ сло­ва­ми,­ в­ епо­ху­ індустріаль­но­го­ суспільства­ сфор­му­ва­ла­ся­ стійка­ суспільна­дум­ка,­навіть­міфо­ло­ге­ма,­яд­ром­якої­є­твер­д­жен­ня,­що­ціле­раціональ­ на­ пра­ця­ ви­прав­до­вує­жит­тя­ лю­ди­ни­ й­ наділяє­ її­ змістом.­ З­ по­гля­ду­ кла­сич­ної­ політе­ко­номії­пра­ця­є­ви­роб­ництво­ма­теріаль­них­благ­або­міно­вих­цінно­с­тей.­Для­ К.­ Марк­са­ як­ еко­номіста­ пра­ця­ яв­ляє­ со­бою­ «про­дук­тив­ну­ ви­т­ра­ту­ людсь­ко­го­ моз­ку,­му­с­кулів,­нервів,­рук­то­що­ і­ в­цьо­му­ змісті­–­ ту­са­му­людсь­ку­пра­цю»7.­ Од­нак­ для­Марк­са­філо­со­фа­ пра­ця­ є­ доцільною­ діяльністю,­ умо­вою­ існу­ван­ня­ 361Юридичні і політичні науки лю­дей,­вічною­при­род­ною­не­обхідністю,­за­вдя­ки­якій­мож­ли­вий­обмін­ре­чо­вин­ між­лю­ди­ною­та­при­ро­дою.­Російський­філо­соф­С.Н.­Бул­га­ков­роз­гля­дав­пра­цю­ як­но­ву­си­лу­при­ро­ди,­«но­вий­світо­у­тво­рю­валь­ний,­ко­с­мо­гонічний­фак­тор,­прин­ ци­по­во­відмінний­від­усіх­інших­сил­при­ро­ди»8. Оригіна­ль­ни­ми­ бу­ли­ роз­роб­ки­ уяв­лень­ про­ пра­цю­ ук­раїнсько­го­ марк­си­с­та­ С.А.­ По­до­линсь­ко­го­ (1850–1891­ рр.).­ Уче­ний­ виз­на­чав­ пра­цю­ як­ «...по­нят­тя­ цілком­ по­зи­тив­не,­ що­ по­ля­гає­ завжди­ в­ спо­жи­ванні­ ме­ханічної­ або­ психічної­ ро­бо­ти,­що­має­не­одмінним­ре­зуль­та­том­збільшен­ня­пе­ре­тво­ре­ної­енергії­або­збе­ ре­жен­ня­ від­ розсіюван­ня­ та­кої­ енергії,­ що­ при­ своєму­ спо­жи­ванні­ бу­де­ ма­ти­ наслідком­збільшен­ня­за­па­су­енергії»9.­Інши­ми­сло­ва­ми,­за­С.А.­По­до­линсь­ким,­ пра­цею­мож­на­на­зва­ти­тільки­та­ку­діяльність,­що­дає­мож­ливість­на­ко­пи­чу­ва­ти­ енергію­або­зберіга­ти­її­від­розсіюван­ня. Аналізу­ю­чи­капіталістич­ний­спосіб­ви­роб­ництва,­С.А.­По­до­линсь­кий­ука­зу­ вав,­що­ви­т­ра­ти­капіталізму­у­сфері­мар­но­го­ви­т­ра­чан­ня­енергії­без­сумнівні,­тоді­ як­ за­слу­ги­ капіта­лу­ в­ справі­ на­гро­ма­д­жен­ня­ енергії­ до­сить­ «сумнівні».­ Як­ підтвер­д­жен­ня­вис­новків­С.А.­По­до­линсь­ко­го­мож­на­зга­да­ти­світові­еко­номічні­ кри­зи,­ під­ час­ яких­ відбу­вається­ ви­т­ра­чан­ня­ енергії,­ на­ко­пи­че­ної­ люд­ст­вом,­ замість­на­ро­с­та­ю­чої­її­аку­му­ляції.­Що­сто­сується­соціалістич­но­го­суспільства,­то­ по­гля­ди­ С.А.­ По­до­линсь­ко­го,­ як­ і­ ба­га­ть­ох­ інших­ те­о­ре­тиків­ соціалізму­ кінця­ ХІХ­ст.,­ви­я­ви­ли­ся­знач­ною­мірою­утопічни­ми.­Од­нак­ос­новні­йо­го­ідеї,­на­при­ клад,­енер­го­а­ку­му­ляційна­еко­номіка,­ко­лек­тив­на­пра­ця,­що­пе­ред­ба­чає­спра­вед­ ли­вий­роз­поділ­благ­між­працівни­ка­ми,­рівно­прав­ни­ми­один­що­до­од­но­го,­по­до­ лан­ня­ відчу­жен­ня­ працівни­ка,­ тоб­то­ ря­ту­ван­ня­ йо­го­ від­ функції­ при­дат­ка­ технічно­го­ при­ст­рою­ або­ тех­но­логічно­го­ про­це­су,­ у­ наш­час­ є­ до­сить­ ак­ту­аль­ ними. Для­С.А.­По­до­линсь­ко­го­ пра­ця­ –­ це,­ на­сам­пе­ред,­ «про­яв­ енергії­ людсь­ко­го­ ор­ганізму,­за­до­по­мо­гою­яко­го­він­до­бу­ває­ті­кількості­енергії,­яких­без­йо­го­втру­ чан­ня­бра­кує­при­роді­для­обмінів,­потрібних­лю­дині».­При­род­но­ви­ни­кає­за­пи­ тан­ня:­ а­ як­ кваліфіку­ва­ти­ пра­цю­ ро­зу­мо­ву?­ Роз­ви­ва­ю­чи­ свою­ кон­цепцію,­ С.А.­ По­до­линсь­кий­ дійшов­ вис­нов­ку,­ що­ будь­яка­ інте­лек­ту­аль­на­ пра­ця­ та­кож­ мо­же­збільшу­ва­ти­аку­му­ль­о­ва­ну­енергію­на­Землі­шля­хом­впли­ву­на­зро­с­тан­ня­ про­дук­тив­ності­праці­робітни­ка,­ко­т­рий­і­до­дає­свої­си­ли­до­но­вих­ви­на­ходів.­Без­ ви­т­рат­ фізич­ної­ праці­ будь­який­ ви­нахід­ за­ли­шається­ мар­ним.­ То­му­ для­ всіх­ видів­ро­зу­мо­вої­праці­єди­ний­шлях­до­збільшен­ня­кількості­енергії­Сон­ця,­ут­ри­ му­ва­ної­на­Землі,­–­шлях,­що­за­до­по­мо­гою­більш­до­с­ко­на­лих­ма­шин­і­тех­но­логій­ ро­бить­фізич­ну­пра­цю­про­дук­тивнішою.­Більше­то­го,­С.А.­По­до­линсь­кий­вва­жав,­ що­ і­ ро­зу­мо­ва­пра­ця,­ і­ пра­ця­ в­ га­лузі­ми­с­тецтва­мо­же­ за­пев­них­умов­ спри­я­ти­ на­гро­ма­д­жен­ню­ енергії.­ Інте­лек­ту­альні­ рішен­ня,­ що­ спри­я­ють­ раціоналізації­ людсь­кої­діяль­ності­в­різних­га­лу­зях,­му­зи­ка,­по­езія,­жи­во­пис­то­що,­вик­ли­ка­ю­чи­ при­плив­психічної­енергії,­шля­хет­них­по­чуттів,­зліт­твор­чої­дум­ки,­теж­пе­ре­тво­ рять­ся­на­далі­на­нові­за­па­си­енергії. Відо­мий­дослідник­у­га­лузі­енер­го­ен­т­ропіки­Г.Н.­Алексєєв,­роз­ви­ва­ю­чи­кон­ цепцію­С.А.­По­до­линсь­ко­го,­ро­бить­вис­но­вок,­що­«пра­ця­є­ке­ру­ван­ня­енер­ге­тич­ ни­ми­по­то­ка­ми­на­вко­лиш­ньої­лю­ди­ни­при­род­но­го­се­ре­до­ви­ща,­при­чо­му­дже­ре­ лом­енергії­для­цьо­го­слу­гує­са­ма­При­ро­да»10.­У­термінах­си­нер­ге­ти­ки­гло­баль­на­ кри­за­ праці­ по­ля­гає­ в­ то­му,­ що­ не­ген­т­ропійна­ функція­ праці,­ яка­ відо­б­ра­жає­ ак­тивність­аг­ре­сив­но­го­інте­лек­ту­на­су­час­но­му­етапі­кри­зо­во­го­цик­лу­в­роз­вит­ку­ цивілізацій,­домінує­над­інстру­мен­таль­ною­функцією­праці,­що­по­кли­ка­на­стри­ 362 Держава і право • Випуск 50 му­ва­ти­цю­при­род­ну­аг­ресію­суспільства. Будь­яка­людсь­ка­діяльність­у­та­ких­си­с­те­мах­завжди­спря­мо­ва­на­на­про­сто­ ро­вий­і­ча­со­вий­пе­ре­роз­поділ­енергії,­ре­чо­ви­ни­й­інфор­мації,­їхню­кон­цен­т­рацію­ та­розсіюван­ня.­Російський­уче­ний­А.В.­По­зд­ня­ков,­фак­тич­но­роз­ви­ва­ю­чи­ ідеї,­ за­кла­дені­в­кон­цепції­С.А.­По­до­линсь­ко­го,­виз­на­чає­пра­цю­як­«будь­яку­діяльність­ лю­ди­ни,­що­су­про­во­д­жується­ви­т­ра­та­ми­влас­ної­енергії,­ре­чо­ви­ни­й­ інфор­мації­ за­ра­ху­нок­ви­ко­ри­с­тан­ня­енергії­еле­ментів­при­ро­ди».­При­цьо­му­уче­ний­виділяє­ про­гре­сив­ну­пра­цю­як­«доцільну­діяльність­лю­ди­ни,­спря­мо­ва­ну­на­оп­ти­маль­не­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ при­род­них­ ре­сурсів­ для­ за­до­во­лен­ня­ своїх­ по­треб,­ за­ ра­ху­нок­ ви­дозміни­та­при­сто­су­ван­ня­при­род­них­еле­ментів,­відповідно­до­доцільно­го­роз­ вит­ку­при­ро­ди»11. Ви­ще­роз­гля­дав­ся­он­то­логічний­про­яв­сут­ності­праці.­Важ­ливість­та­кої­по­ста­ нов­ки­про­бле­ми­як­для­філо­софії­і­те­орії­тру­до­во­го­пра­ва,­так­і­для­прак­тич­них­ пи­тань­фор­му­ван­ня­тру­до­во­го­за­ко­но­дав­ст­ва­не­ви­ма­гає­особ­ли­вих­до­казів.­Вод­ но­час­ вар­то­ ма­ти­ на­ увазі,­ що­ ка­те­горія­ праці­ вхо­дить­ як­ ба­зис­не­ по­нят­тя­ в­ терміно­логічний­ апа­рат­ ба­га­ть­ох­ гу­манітар­них­ і­ соціаль­но­еко­номічних­ дис­ циплін,­зо­к­ре­ма:­філо­софії,­еко­номіки,­соціології,­пси­хо­логії,­ан­т­ро­по­логії­то­що. Виз­на­чен­ня­ цьо­го­ терміна­ скла­да­ють­ до­сить­ ши­ро­кий­ зна­ченнєвий­ спектр.­ Не­од­норідність­по­нят­тя­праці­пов’яза­на­з­тим,­що,­по­пер­ше,­різні­на­укові­дис­ ципліни­вив­ча­ють­різні­її­про­яви;­по­дру­ге,­са­ма­тру­до­ва­діяльність­ви­яв­ляється­ по­різно­му­ в­ різних­ істо­рич­них,­ соціаль­них­ і­ еко­номічних­ умо­вах.­ Са­ме­ то­му­ пра­цю­не­обхідно­роз­гля­да­ти­як­соціокуль­тур­ний­кон­цепт,­який­має­до­сить­склад­ ну­зна­ченнєву­струк­ту­ру,­що­істо­рич­но­роз­ви­вається,­змінюється­в­часі­й­ха­рак­те­ ри­зується­варіативністю­в­її­гру­по­во­му­та­індивіду­аль­но­му­мов­но­му­втіленні12. У­більшості­мов­вихідні­зна­чен­ня­сло­ва­«пра­ця»­і­«ро­бо­та»­підкрес­лю­ють­як­ пріори­тетні­при­мус,­не­обхідність­фізич­них­зу­силь­для­то­го,­щоб­от­ри­ма­ти­за­со­би­ до­ існу­ван­ня,­ і­ тим­ са­мим­ про­ти­с­тав­ля­ють­ пра­цю­ твор­чості,­ що­ асоціюється­ пе­ре­важ­но­ з­ вільним­ про­явом­ людсь­ких­ здібно­с­тей.­Ця­ тра­диція­ закріпи­ла­ся­ в­ західній­куль­турі­й­зу­мо­ви­ла­спе­цифічне­ро­зуміння­праці­і­її­«при­род­не»­про­ти­с­ тав­лен­ня­твор­чості. У­ на­уко­вих­ публікаціях­ рідко­ мож­на­ зустріти­ спро­бу­ роз­ме­жу­ван­ня­ філо­ софсь­ко­пра­во­во­го­ змісту­ кон­цептів­ «пра­ця»­ й­ «ро­бо­та».­Од­нак­ ав­то­ри­ «Кур­су­ тру­до­во­го­пра­ва»­А.М.­Лушніков­і­М.В.­Лушніко­ва­роз­ме­жо­ву­ють­ці­по­нят­тя­так:­ «Як­що­ ро­бо­та­ –­ це­ будь­яка­ діяльність,­ об’єкти­во­ва­на­ зовні,­ то­ пра­ця­ по­вин­на­ обов’яз­ко­во­відповіда­ти­двом­оз­на­кам,­що­відбиті­в­ її­виз­на­ченні:­1)­це­завжди­ доцільна­ діяльність;­ оскільки­ сво­бо­да­ й­ доцільність­ вла­с­тиві­ тільки­ лю­дині,­ остільки­ пра­цю­ва­ти­мо­же­ тільки­ лю­ди­на;­ 2)­ це­ завжди­ суспільно­ ко­рис­на­ (або­ що­най­мен­ше­нешкідли­ва)­діяльність»13. Утім,­вар­то­ма­ти­на­увазі,­що­до­XIX­ст.­пра­ця­не­бу­ла­пред­ме­том­ні­серй­оз­ної­ філо­софсь­кої­ ре­флексії,­ ні­ гли­бо­ких­ лінгвістич­них­ досліджень­ цьо­го­ най­важ­ ливішо­го­кон­цеп­ту,­тим­більше­не­бу­ла­в­центрі­ува­ги­пра­во­вої­на­уки.­За­вер­ше­ них­кон­цепцій­праці­не­ існу­ва­ло,­бу­ли­ли­ше­уяв­лен­ня­про­пра­цю,­ інте­г­ро­вані­в­ різні­філо­софські­си­с­те­ми.­У­зв’яз­ку­із­цим­вар­то­по­го­ди­ти­ся­з­П.­Дра­ке­ром,­що­ в­най­б­лижчі­сто­років­пра­ця­по­вин­на­ста­ти­важ­ли­вим­пред­ме­том­вив­чен­ня14. 1.­Луш ни ков А.М., Луш ни ко ва М.В.­Курс­тру­до­во­го­пра­ва­:­учеб­ник­:­в­2­т.­–­М.:­Ста­ тут,­2009.­–­Т.­1.­–­С.­42.­2.­Джо хид зе И.­Homo­faber­и­бу­ду­щее­тру­да­//­Ло­гос.­–­2004.­ –­№­6.­–­С.32.­3. Луш ни ков А.М., Луш ни ко ва М.В.­Цит.­ра­бо­та.­–­С.­46.­4. Cовер шая­труд.­ 363Юридичні і політичні науки Эн­цик­ли­ка­ па­пы­ Ио­ан­на­ Пав­ла­ II­ //­ [Эле­к­трон­ный­ ре­сурс]­ –­ Ре­жим­ до­сту­па:­ www. woytila.narod.ru/trud/.­5. Ок руж ное по­сла­ние­ о­ со­ци­аль­ных­ во­про­сах­на­ше­го­ вре­ме­ни­ («Сentesimus­Annus»)­//­[Эле­к­трон­ный­ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­www.vatican/­vaholy_ father/­ john_Paul_ii/encyclicals/documents/hf_jp­ii_enc_010551991_centesimus­annus_en. html.­6. Ос но вы­Со­ци­аль­ной­кон­цеп­ции­Рус­ской­Пра­во­слав­ной­Церк­ви­//­[Эле­к­трон­ный­ ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­www.patriarchia.ru/db/text/141422.html.­7. Маркс К.­Кри­ти­ка­ по­ли­ти­че­с­кой­эко­но­мии.­–­М.,­1983.­?­Т.­1.­–­Кн.­1:­Про­цесс­про­из­вод­ст­ва­ка­пи­та­ла.­–­ С.­53.­8. Бул га ков С.Н.­Фи­ло­со­фия­ хо­зяй­ст­ва.­ –­М.:­На­ука,­ 1990.­ –­С.89.­9. По до лин­ ский С. А.­Труд­че­ло­ве­ка­и­его­от­но­ше­ние­к­рас­пре­де­ле­нию­энер­гии.­–­М.:­Но­о­сфе­ра,­ 1991.­–­С.­59.­10.­Алек се ев Г.Н.­Энер­го­эн­т­ро­пи­ка.­–­М.:­Зна­ние,­1983.­–­С.­78.­11. По зд­ ня ков А.В.­ Гло­ба­ли­за­ция,­Ус­той­чи­вое­Раз­ви­тие,­Мо­но­по­ляр­ный­Мир­ //­ [Эле­к­трон­ный­ ре­сурс]­–­Ре­жим­до­сту­па:­http://spkurdyumov.narod.ru/Pozdnyakov1.htm.­12. Гон но ва Т.В.­ Со­ци­о­куль­тур­ные­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­кон­цеп­та­«труд»­в­рус­ском­язы­ко­вом­со­зна­нии:­Дис.­ ...­канд.­фи­лол.­на­ук.­–­Вол­го­град,­2003.­–­С.­124.­13. Луш ни ков А.М., Луш ни ко ва М.В.­ Цит.­ра­бо­та.­–­С.­41.­14. Дра кер П.­По­ст­ка­пи­та­ли­с­ти­че­с­кое­об­ще­ст­во­//­[Эле­к­трон­ный­ ре­сурс]­//­Но­вая­по­стин­ду­с­т­ри­аль­ная­вол­на­на­За­па­де:­ан­то­ло­гия.­–­М.,­1999.­–­Ре­жим­ до­сту­па:­http://iir­mp.narod.ru/books/inozemcev/ 364 Держава і право • Випуск 50 Розділ 5. ЦИВІЛЬНЕ, ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ТРУДОВЕ ПРАВО Т. А. ЗанфІрова. ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА НА ПРАЦЮ

Ähnliche Einträge