Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля)
Талановитий шведський винахідник, підприємець і меценат Альфред Нобель, 175-річчя від дня народження якого відзначали в жовтні ц. р., належить до числа видатних найяскравіших особистостей, чиї імена понад століття залишаються в центрі уваги світової спільноти. Він запатентував 355 винаходів, найві...
Saved in:
| Date: | 2008 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3475 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) / I.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859818077234921472 |
|---|---|
| author | Чекман, I.С. |
| author_facet | Чекман, I.С. |
| citation_txt | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) / I.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Талановитий шведський винахідник, підприємець і меценат Альфред Нобель,
175-річчя від дня народження якого відзначали в жовтні ц. р., належить до
числа видатних найяскравіших особистостей, чиї імена понад століття залишаються в центрі уваги світової спільноти. Він запатентував 355 винаходів, найвідомішим серед яких був динаміт. Його виробництво принесло винахіднику багатство, завдяки чому світ отримав найпрестижнішу наукову премію — Нобелівську. Про цей останній неординарний винахід знаменитого вченого знають усі, а ось про родовід Нобеля, його життя і долю нам відомо не так багато.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:24:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 55
Талановитий шведський винахідник, підприємець і меценат Альфред Нобель,
175-річчя від дня народження якого відзначали в жовтні ц. р., належить до
числа видатних найяскравіших особистостей, чиї імена понад століття зали-
шаються в центрі уваги світової спільноти. Він запатентував 355 винаходів,
найвідомішим серед яких був динаміт. Його виробництво принесло винахіднику
багатство, завдяки чому світ отримав найпрестижнішу наукову премію — Но-
белівську. Про цей останній неординарний винахід знаменитого вченого знають
усі, а ось про родовід Нобеля, його життя і долю нам відомо не так багато.
© ЧЕКМАН Іван Сергійович. Член-кореспондент НАН України і АМН України. Завідувач кафедри
фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомоль-
ця (Київ). 2008.
І. ЧЕКМАН
ТВОРЧІСТЬ РЯТУВАЛА ВІД САМОТНОСТІ
Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля
Альфред Нобель (1833–1896 рр.) на-
родився 21 жовтня 1833 року в роди-
ні викладача Стокгольмського технологіч-
ного інституту Еммануеля Нобеля. Отри-
мав ґрунтовну домашню освіту з природ-
ничих і гуманітарних дисциплін. Лише рік
він навчався в Якобському кафедральному
ліцеї в Стокгольмі. Коли Альфредові випо-
внилося дев’ять років, він із батьками і бра-
тами переїхав до Петербурга, тому не зміг
закінчити цей навчальний заклад. У Пе-
тербурзі Альфред Нобель здобув загальну
освіту. Решту життя він постійно вдоскона-
лював свої знання, самостійно вивчав літе-
ратуру, хімію, фізику, історію, філософію.
Добре знав англійську, італійську, німецьку
і французьку мови.
Серед його домашніх учителів — видат-
ний російський учений-хімік, завідувач ка-
федри хімії Медико-хірургічної академії
М.М. Зінін (1810–1880 рр.) [2, 3, 7]. Саме
він розповів своєму учневі про властивос-
ті, зокрема вибухові, нової хімічної речови-
ни — нітрогліцерину, яким майбутній вина-
хідник Нобель згодом промочив інфузорну
землю, отримавши динаміт.
Коли Альфредові виповнилося вісімнад-
цять, батько профінансував його дворічне
зарубіжне турне: він відвідав Америку, Ан-
глію, Німеччину та інші країни. Під час на-
вчання за кордоном молодий Нобель збага-
тився практичним досвідом підприємниць-
кої діяльності. Повернувшись до Росії, він
якийсь час працював на заводі свого батька.
Познайомившись із дослідницькою ді-
яльністю Джона Еріксона, Альфред Нобель
відчув жагу до винахідництва, а навчання в
паризькій лабораторії Т. Пелуза надихнуло
його на невтомні хімічні дослідження. 14
жовтня 1864 року Нобель запатентував
свій перший винахід — так званий «запал»,
який згодом використовували на будівни-
цтві Тамбовсько-Курської залізниці. Усього
в його творчому доробку — 355 запатенто-
ваних винаходів. І це не лише вибухові ре-
човини (детонатор, динаміт, бездимний по-
рох тощо), але й патенти на водомір, баро-
метр, холодильний апарат, газовий паль-
ник, удосконалений спосіб отримання
сірчаної кислоти, конструкція бойової ра-
кети. Він цікавився електрохімією та опти-
кою, біологією і медициною, конструював
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12
автоматичні гальма та безпечні парові кот-
ли, працював над отриманням штучної
гуми та шкіри, досліджував нітроцелюлозу
і штучний шовк, намагався виготовити лег-
кі сплави. При цьому А. Нобель не був лю-
диною винятково технічних уподобань, він
любив історію, філософію та художню літе-
ратуру. Його перу належать чудові твори —
«Beatrice Cenci», «Nemesis», «The Patent Ba-
cillus».
Як часто буває в надзвичайно талано-
витих людей, Альфред Нобель не був
наділений міцним здоров’ям. Він ріс хво-
робливим хлопчиком, уникав ігор з одно-
літками, любив усамітнюватися і читати
книги. У 1854 р. батьки відправили його
на курорт до Німеччини, де його лікува-
ли водними процедурами. Після лікування
Альфред став почуватися набагато краще,
ніж до того. Згодом він часто їздив на ку-
рорти в цей регіон.
Ще в дитинстві в Альфреда виявили за-
хворювання шлунково-кишкового тракту,
тож він мав дотримуватися дієти, що не за-
вжди було можливо під час відряджень. До
речі, йому смакувала французька кухня, а
не англійська чи шведська. У 1878 р. лікарі
виявили в А. Нобеля цингу, яка важко під-
давалася лікуванню.
У прохолодну й вологу пору Альфред
легко міг застудитися, тому він рідко від-
відував такі країни, де існувала ймовірність
захворіти, за винятком, звісно, Швеції,
куди щорічно приїздив на день народжен-
ня матері. У зрілому віці вчений потерпав
від ішемічної хвороби серця, у нього пері-
одично бували напади мігрені, що інколи
надовго вкладали його в ліжко. Незважа-
ючи на ці прикрощі, А. Нобель продовжу-
вав працювати. До речі, Альфред і Людвіг
Нобелі померли саме від ішемічної хворо-
би серця. Шкода, що за розроблення сучас-
них методів лікування цієї недуги Нобелів-
ської премії й досі не присуджено.
Учений часто знемагав від самотності.
Листування з найближчими людьми — ро-
дичами й друзями — свідчить про почуття
меланхолії, незахищеності, які пригнічува-
ли його й позначалися на здоров’ї. У верес-
ні 1878 р. А. Нобель, повернувшись з іта-
лійського курорту Трувіль, написав одно-
му зі своїх друзів: «Небо попелясто-сірою
пеленою оповиває землю; довкола здійма-
ються і вирують хвилі — хвилі гріха і бо-
жевілля, — як усе це відрізняється від за-
спокійливої чарівності Трувіля! Наскільки
непостійні наші вподобання! Я довго жив у
цьому великому місті, де міг спостерігати і
поділяти людські пристрасті та прагнення,
але тепер я прагну якомога швидше вибра-
тися звідси, щоб насолоджуватися чарів-
ним відчуттям злагоди, миру і тиші, що ві-
щують спокій».
У липні 1888 р. А. Нобель скаржився в
листі своєму знайомому: «Невдовзі після
твого від’їзду зі мною сталося те, що може
здатися незначним, але нагадало мені, як
жахливо не мати друга, який зміг би вті-
шити, — друга, який міг би колись закри-
ти твої очі. О, якби мені випало щастя зна-
йти такого! Одного разу вночі, приблизно
о другій годині, я раптово відчув себе на-
стільки кепсько, що не було змоги подзво-
нити або відчинити двері, і мені довело-
ся декілька годин провести на самоті... Без
сумніву, це був напад грудної жаби. Відтоді
почуваю себе пригніченим і моє серце об-
рамлене трауром...».
Песимістичні, мінорні настрої пронизу-
вали й інші листи вченого. І причин для
такого емоційно-психологічного стану ви-
стачало. По-перше, це особливість вдачі,
мислення та інтелекту А. Нобеля, які
впливали на його спосіб життя, світо-
сприйняття, світовідчування і, звісно, на
діяльність. Це фатум, доля, що записані в
генах і передаються від пращурів згідно із
законами генетики, за відкриття яких ба-
гато вчених отримало Нобелівські премії,
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 57
зокрема Т.Х. Морган (1933), Г.Д. Меллер
(1946), Б. Мак-Клінток (1983).
По-друге, особисте життя, яке не склалося
в цієї видатної людини, теж істотно форму-
вало песимістичну палітру настрою, гнітюче
відчуття самотності. Як відомо, А. Нобель
не був одруженим. Цей факт його приватно-
го життя має різні, у тому числі й хибні, тлу-
мачення. Описати реальні події і факти осо-
бистого життя міг би лише сам А. Нобель,
але це неможливо.
Біографи відтворюють деякі подробиці
стосунків ученого з жінками. Так, під час
першої своєї подорожі до Парижа Альфред
зустрів молоду шведку. Між ними виник-
ло глибоке і щире почуття. Альфред при-
святив їй вірш, наснажений коханням, по-
чав писати п’єси, романи. Але дівчина рап-
тово помирає. Смерть коханої глибокою
незагойною раною назавжди залишилася
в серці майбутнього вченого. Можливо, це
одна з причин того, чому він більшу части-
ну свого життя прожив у Парижі.
Навесні 1876 р. в одній із віденських га-
зет з’явилося оголошення: «Заможний, ос-
вічений, літнього віку джентльмен, який
живе в Парижі, запрошує жінку середньо-
го віку, яка володіє іноземними мовами,
для виконання обов’язків секретаря і еко-
номки». Чарівна австрійка Берта Кінські,
яка вільно володіла англійською, фран-
цузькою, італійською і, звісно, німецькою
мовами, відгукнулася на це запрошення.
Альфред зустрів Берту на вокзалі з буке-
том квітів, у розкішному фаетоні повіз її до
готелю, де вона залишалася доти, доки для
неї не були підготовані кімнати в будинку
вченого на вулиці Малахів.
Берта так описує своє знайомство з уче-
ним: «Альфред Нобель справив на мене до-
сить приємне враження. Він зовсім не на-
гадував «літнього віку добродія», як зазна-
чалося в газетному оголошенні. У свої 43
роки він був неміцної статури, нижче ніж
середнього зросту, з темного кольору борід-
кою, досить звичайними рисами обличчя і
зажурою в лагідних голубих очах. У його
голосі відчувався смуток, іноді й іронія —
таким уже був його характер. Чи не тому
Байрон став його улюбленим поетом?».
Австрійка сподобалася А. Нобелю, і він
запропонував їй співпрацю. Продиктував-
ши Берті кілька листів англійською і фран-
цузькою мовами, які вона досить кваліфі-
ковано надрукувала, А. Нобель пересвід-
чився, що, як секретарка, вона його цілком
влаштовує. Він розповів Берті, як непросто
керувати заводами і фабриками, вести ді-
лові паперові та фінансові справи. З чого
Б. Кінські збагнула, що цей заможний і
симпатичний, проте неодружений чоловік
потребує не лише секретарку чи економку,
але й друга життя. Після смачного, з різно-
манітними стравами і винами обіду Аль-
фред запитав Берту, чи вільне її серце. Вона
зізналася, що кохає барона Антона фон
Зутнера з Відня. За тиждень Альфред Но-
бель у справах поїхав до Лондона, а вона,
пояснивши все в листі, який залишила на
столі, повернулася з Парижа до Відня, де
таємно повінчалася з бароном. Згодом Бер-
та фон Зутнер стала активною громадською
діячкою в боротьбі за мир. Її дружні сто-
сунки з А. Нобелем не припинялися. Уче-
ний фінансово підтримував діяльність Бер-
ти в організації європейського руху за мир,
брав участь у Всесвітньому конгресі миру
(1889). До речі, Берті фон Зутнер у 1905 р.
було присуджено Нобелівську премію миру
«за зусилля, що сприяють досягненню миру
в Європі».
Восени 1876 р., лікуючись на курорті м.
Бадена, неподалік від Відня, А. Нобель зу-
стрів двадцятирічну Софі Хесс, яка працю-
вала продавцем у квітковій крамниці. Ді-
вчина походила з родини середніх статків.
Вони тривалий час листувалися. Учений у
своєму заповіті виділив С. Хесс довічну що-
річну ренту обсягом 6000 форинтів, що до-
зволило їй жити безтурботно. Однак по
58 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12
смерті А. Нобеля вона повелася не зовсім
пристойно, вимагаючи гроші за його листи.
Опікуни спадщини А. Нобеля Р. Сульман і
Р. Ліллеквіст виділили їй такі гроші, поста-
вивши умову, що Софі Хесс віддасть їм усі
216 приватних листів видатного вченого й
винахідника, щоб вони не були використані
проти цієї надзвичайно порядної людини
[8]. «Кохання, яке боїться перепон, — не ко-
хання», — писав лауреат Нобелівської пре-
мії, англійський письменник Д. Голсуорсі
(1867—1933 рр.).
У підприємницькій діяльності А. Нобель
дотримувався одного принципу — ке-
рувати справами особисто. Він часто з’я-
влявся на своїх заводах несподівано, осо-
бисто листувався з працівниками своїх під-
приємств [6]. І бізнес доволі часто змушу-
вав його засмучуватися через непорядність
партнерів.
Один із яскравих прикладів — справа
з інженером Полем Барбою, представни-
ком французької динамітної компанії, що
була головною в романській групі дина-
мітних заводів А. Нобеля і спеціалізувала-
ся на реалізації динаміту для потреб фран-
цузької армії. П. Барба був активним полі-
тиком, його обирали до Палати депутатів
від Парижа, він займав пост міністра сіль-
ського господарства Франції. Через його
підступність А. Нобеля звинуватили в за-
вданні значних збитків Франції. У резуль-
таті французька поліція закрила лаборато-
рію вченого в Парижі.
А. Нобель не брав безпосередньої участі
в керівництві французькими компаніями,
але його, як одного з членів правління, мо-
гли притягти до фінансової та кримінальної
відповідальності. Учений переїхав до Іта-
лії, у Сан-Ремо. Втрати були настільки ве-
ликими, що А. Нобель вважав себе банкру-
том. Ходили навіть чутки, що він звернув-
ся до однієї зі своїх компаній із проханням
узяти його на роботу хіміком-аналітиком.
Але не такими були представники родини
Нобелів, щоб впадати у відчай за скрутних
життєвих обставин. Проаналізувавши всі
аспекти діяльності компанії, підприємли-
вий учений реорганізував структуру фір-
ми: звільнив адміністрацію, оголосив нову
облігаційну позику, акції якої фактично
сам викупив, рятуючи компанію від неми-
нучого краху.
Ще одного удару завдали А. Нобелю
партнери-науковці Фредерік Абель і Джеймс
Дьюар, які очолювали спеціальну комісію з
розроблення технології виготовлення без-
димного пороху. Вони товаришували з Но-
белем, постійно отримували інформацію
про хід його досліджень і запатентували як
власний винахід новий тип бездимного по-
роху, назвавши його кордитом. Мирним
шляхом учені не змогли порозумітися. Суд
ухвалив рішення на користь Ф. Абеля і
Дж. Дьюара, зобов’язавши А. Нобеля ви-
платити витрати на суму 30 тис. фунтів.
Нобель вважав таке рішення несправедли-
вим, але опротестувати його не зміг. Як
стверджує Р. Сульман, єдиною моральною
підтримкою для А. Нобеля стала заява го-
ловного судді апеляційного суду Маккая,
який, погоджуючись із рішенням колег-
суддів, заявив: «Безперечно, що карлик,
якому вдалося видертися на плечі гіганта,
може забезпечити собі ширший огляд до-
вкілля, ніж сам велетень... У цьому разі
мені доводиться тільки поспівчувати авто-
рові — власникові першого патенту. Пан
Нобель здійснив велике відкриття і справ-
ді створив дещо принципово нове. Залиша-
ється тільки пошкодувати, що не вдалося
віднайти рішення, яке б не позбавляло Аль-
фреда Нобеля його пріоритету».
Такі прикрі випадки в житті вченого-
винахідника траплялися, на жаль, не раз.
Відновлення справедливості потребувало
від нього чимало фізичних і духовних сил.
Відчуттів самотності, пригніченості, не-
захищеності А. Нобель намагався позбу-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2008, № 12 59
тися активнішою виробничою діяльністю,
листуванням із родичами й друзями. Крім
цього, А. Нобель розводив коней. Він лю-
бив цих терпеливих і витривалих тварин,
мав у Сан-Ремо і поблизу Парижа конюш-
ні, де тримав чистокровних скакунів, у су-
проводі друзів часто виїжджав екіпажем на
прогулянку.
* * *
Порядно і чесно жити, творчо працюва-
ти — у цьому Альфред Нобель убачав сенс
свого життя. Можна стверджувати, що по-
стійна праця, вдумливий і творчий підхід
до будь-яких справ стали найкращими лі-
ками, які зцілювали не дуже міцний орга-
нізм А. Нобеля.
На жаль, ідеї і творіння геніїв не завжди
реалізовуються і знаходять визнання за їх-
нього життя. Планетарну роль науки, вне-
сок видатних учених у цивілізаційний по-
ступ як ніхто інший глибоко усвідомлював
шведський дослідник і підприємець Аль-
фред Нобель. Він розумів, що інтелекту-
альна еліта потребує не лише пошануван-
ня, визнання колег і громадськості, але й
матеріальної підтримки, забезпечення не-
обхідних умов для подальшого наукового
пошуку. Саме тому весь накопичений капі-
тал А. Нобель заповідав перевести в цінні
папери, створивши фонд [6, 8, 10], а відсо-
тки з них щорічно розподіляти між тими
вченими, які впродовж попереднього року
принесли найбільшу користь людству.
«Мірило справжнього генія — числен-
ність ідей», — писав Р. Сульман, який опі-
кувався спадщиною видатного вченого [8].
Гадаємо, ці слова можуть влучно характе-
ризувати життя і діяльність знаменитого
вченого-винахідника Альфреда Нобеля.
1. Довгий С.О., Литвин В.М., Солоіденко В.Б. Лауре-
ати Нобелівської премії. 1901–2001. Енциклопед.
довідник. — К.: Укр. видавничий центр, 2001. —
768 с.
2. Дьяконова И. Россия в судьбе Альфреда Нобеля
(Завещание А. Нобеля) // Наука и технологии в
промышленности. — 2002. — № 2 (9). — С. 2–4.
3. Ипполитова Н.В. Династия Нобелей. Истор. по-
весть / Под ред. В.М. Тютюнника. — Тамбов: Изд-
во МИНЦ, 2002. — 112 с.
4. Кіманович В.Й., Герич І.Д., Кущ О.О. Лауреати Но-
белівської премії з фізіології та медицини: Біо-
графічні нариси. — Ужгород: ВАТ «Видавництво
Закарпаття», 2003. — 420 с.
5. Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия —
Nobel Prize Winners: Biographical Dictionary /
Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. — Т. 1. — 854 с.;
Т. 2. — 740 с.
6. Осбринк Б. Империя Нобелей. История о зна ме-
нитых шведах, бакинской нефти и революции в
России / Пер. со шведск. Т. Доброницкой. — М.:
Текст, 2003. — 286 с.
7. Сергеев А.Ф., Рябой В.И. Нобели для России, Рос-
сия для Нобелей. Исторический почерк. — Ярос-
лавль: Ярославский печатный двор, 2003. — 461 с.
8. Сульман Р. Завещание Альфреда Нобеля: История
Нобелевских премий. — М.: Мир, 1993. — 142 с.
9. Тархановский В., Фукс И. Нобели — России //
Наука и технологии в промышленности. —
2002. — № 2 (9). — С. 4–7.
10. Чекман І.С. Родина Нобелів. — К.: ПВП «Задру-
га», 2007. — 152 с.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3475 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:24:01Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Чекман, I.С. 2009-07-07T13:35:54Z 2009-07-07T13:35:54Z 2008 Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) / I.С. Чекман // Вісн. НАН України. — 2008. — № 12. — С. 55-59. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3475 Талановитий шведський винахідник, підприємець і меценат Альфред Нобель, 175-річчя від дня народження якого відзначали в жовтні ц. р., належить до числа видатних найяскравіших особистостей, чиї імена понад століття залишаються в центрі уваги світової спільноти. Він запатентував 355 винаходів, найвідомішим серед яких був динаміт. Його виробництво принесло винахіднику багатство, завдяки чому світ отримав найпрестижнішу наукову премію — Нобелівську. Про цей останній неординарний винахід знаменитого вченого знають усі, а ось про родовід Нобеля, його життя і долю нам відомо не так багато. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Нобелiана - 2008 Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) Article published earlier |
| spellingShingle | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) Чекман, I.С. Нобелiана - 2008 |
| title | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) |
| title_full | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) |
| title_fullStr | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) |
| title_full_unstemmed | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) |
| title_short | Творчiсть рятувала вiд самотностi (Динаміт, премія та особисте життя Альфреда Нобеля) |
| title_sort | творчiсть рятувала вiд самотностi (динаміт, премія та особисте життя альфреда нобеля) |
| topic | Нобелiана - 2008 |
| topic_facet | Нобелiана - 2008 |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3475 |
| work_keys_str_mv | AT čekmanis tvorčistʹrâtuvalavidsamotnostidinamítpremíâtaosobistežittâalʹfredanobelâ |