Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова)
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/348 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859732238111866880 |
|---|---|
| author | Дроботько, Н. |
| author_facet | Дроботько, Н. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-01T14:07:14Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 75
ПостатI
ЧЕРЕЗ ТЕРНИ — ДО ЗІРОК
З нагоди 100-річчя від дня народження академіка
С.П. Корольова (1907–1966)
Сергій Павлович Корольов —
видатний учений у галузі ме-
ханіки та процесів керуван-
ня, ге ні альний кон ст руктор
ра кет но-космічних систем.
С.П. Корольов стояв біля
витоків практичної космо-
навтики: він створював уні-
кальну космічну техніку, іс-
тотно вплинув на станов-
лення космічного мислення,
заснованого вже не тільки на
теоретичних засадах, а й на
практичному досвіді.
Під його керівництвом бу ли
сконструйовані і виготовлені
численні балістичні та геофі-
зичні ракети, ракети-но сії і
пілотовані космічні кораблі «Восток» та
«Восход», на яких уперше в історії здійснено
космічні польоти і вихід людини у космічний
простір. Він, Генеральний конструктор, пріз-
вище якого було строго засекреченим, відпові-
дав за запуски штучних супутників Землі і
Сон ця, польоти міжпланетних автоматичних
станцій до Місяця, Венери і Марса. С.П. Коро-
льов керував роботою численних науково-до-
слідних інститутів і конструкторських колек-
тивів, мобілізовуючи їх на розв’язання комп-
лексних проблем ракетобудування, виховав
плеяду талановитих учених та інжене рів.
Народився Сергій Пав-
лович Корольов 12 січ-
ня 1907 року в м. Житомирі.
Дитинство його проминуло
в Ніжині, у будинку бабусі й
дідуся, що походили з роду
ніжинських козаків Моска-
ленків. Свою дочку, Марію
Миколаївну, во ни видали
заміж за випускника Ніжин-
ського історико-філо ло гіч -
но го інституту Павла Ко ро-
льо ва, викладача гімна зії.
Однак життя молодого по-
друж жя не склалося. Бать-
ки розлучилися, і вихован-
ням Сергія здебільшого зай-
малася бабуся, яка змалку
прищепила онуку любов до книг та класич-
ної музики (сама вона непогано грала). Цю
любов він зберіг на все життя. Сергій Пав-
лович годинами міг слухати музику, знахо-
див у ній наснагу і роз раду, особливо виді-
ляв твори П. Чайков ського.
У 1917 році мати Сергія та її новий чо-
ловік, молодий інженер Г.М. Баланін (до
речі, випускник Київського політехнічного
інституту 1913 року), переїхали до Одеси і
взяли хлопця до себе. Вітчим усіляко ві-
тав захоплення Сергія аеропланами, авіа-
моделюванням.
С.П. Корольов
76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
Сергій Павлович згадував, як малим
хлопчиком він уперше побачив по літ ае-
роплана. Сталося це влітку 1910 року, в
Ніжині, де прямо над майданом ринку
здійснював свій демонстраційний політ
Сергій Уточкін. Півстоліття потому у ко-
лі льотчиків-першопрохідців, які ввій шли
до першого загону космонавтів, він згаду-
вав про цей випадок, усі деталі польоту,
своє враження, яке закарбувалося на все
життя...
А вже в Одесі, у Хлібній гавані (де базу-
вався третій загін гідроавіації Чорномор-
ського флоту), Сергій уперше зблизька
роздивився справжні літаки. Згодом він
навіть допомагав механікам їх обслугову-
вати, а невдовзі піднявся разом з ними у
небо. Дитяча мрія здійснилася, але допит-
ливому юнакові цього було замало. Відте-
пер увесь вільний час він студіює книжки
і серед них — найголовніші — конструю-
вання літальних апаратів. Вивчає мови,
виступає з лекціями. Але суто лекторська
робота не задовольняє С. Корольова. Він
прагне більшого — створювати планери і
літати. Саме в Одесі Сергій здобув перші
практичні навички планериста й авіаконс-
труктора. У 1923 році Сергій Корольов
розпочинає роботу над власним проектом
безмоторного літака К-5.
У 1924-му, після закінчення Одеської
профшколи, він вирушає до Києва — всту-
пати до політехнічного інституту. Цікаво
процитувати заяву абітурієнта Сергія Ко-
рольова до приймальної комісії КПІ: «...За-
кінчив Першу будівельну профшколу в Одесі.
В процесі навчання відбув практику на ре-
монтних роботах підручним черепичника.
Рік і вісім місяців працював у конструк-
торській секції губвідділу Товариства авіа-
ції та повітроплавання України й Криму.
Мною сконструйовано безмоторний літак
оригінальної конструкції К-5. Проект і крес-
лення літака після перевірки всіх розрахун-
ків визнано доцільними для будування і по-
дано для затвердження в Харків... Окрім
того, упродовж року я керував гуртками
планеристів в управлінні порту та на за-
воді імені Марті і Бадіна. Всі необхідні
знання з розділів вищої математики і спе-
ціального повітроплавання здобув само-
тужки, користуючись лише покажчиком
літератури технічної секції...».
Варто хоча б побіжно нагадати історію
створення в КПІ авіаційного факультету.
Київську політехніку було засновано у
1898 році. Спершу тут працювало всього чо-
тири відділення (механічне, хімічне, інже-
нерно-будівельне і сільськогосподар сь ке), а
вже за рік почали організовувати п’яте —
повітряне відділення. З’явилася перша
по вітроплавна секція, яку 1908 року ре-
організували у повітроплавний гурток з
відділами аеропланів, гелікоптерів, орні -
то птерів і двигунів. Тут випробовували
великі моделі планерів. Пристрасним про-
пагандистом ідей авіації та планеризму
був професор КПІ Микола Делоне (син
піонера авіації Бориса Делоне), який став
одним із організаторів Київського повіт-
роплавного товариства (КПТ). Саме КПТ
було першим авіаційним осередком, у ро-
боті якого брали участь професори, інже-
нери, конструктори, а також студенти КПІ,
котрі виступали з доповідями з питань
авіації, будували і випробовували моделі
літальних апаратів, планери.
Перша світова війна перешкодила здій с-
ненню багатьох планів і задумів членів
КПТ. І лише кілька років потому гурток
відновлює свою роботу і досягає помітних
успіхів. Невдовзі він перетворився на Авіа-
ційне науково-технічне товариство. У 1921
році в головному корпусі інституту з’я вля-
ється дослідна лабораторія двигунів та
авіабудування, що стає навчально-вироб-
ничою базою для введення на механічному
факультеті КПІ авіаспеціалізації. 1923 року
в інституті було створено авіаційний фа-
культет.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 77
Саме у цей період, коли в інституті за-
кладалося підґрунтя для подальших до-
сліджень у галузі авіації, і вступає до КПІ
Сергій Корольов. Як згадували його одно-
курсники, він був студентом старанним, а
заліки зазвичай отримував «автоматом»,
за відповіді на заняттях упродовж семест-
ру. У перші ж дні свого студентства Сергій
став активним членом планерного гуртка
КПІ і годинами пропадав в авіамайстернях.
У гуртку діяло демократичне правило — лі-
тає лише той, хто будував. Влітку 1925 ро-
ку Сергій Корольов уперше самостійно під-
нявся в небо.
Наведемо фрагмент з листа С. Корольо-
ва, якого він надіслав матері з Коктебелю,
де тоді проходили випробування плане-
рів. Як незбагненно поєднуються у ньому
практичний розум інженера-конструкто-
ра з пое тичним сприйняттям польоту: «Я
навіть уявити не можу, як такий важкий
шматок металу і дерева може літати, —
пише він, — але достатньо лише відірва-
тися від землі, як відчуваєш, що машина
немов оживає і летить, що вона покірна
кожному твоєму рухові. Задля такої миті
можна забути про все: і про ночі без сну, і
про дні наполегливої праці без жодної хви-
лини на відпочинок».
Роки навчання у Київському політех-
нічному інституті збагатили Сергія Коро-
льова не лише теоретичними знаннями, а
й практичним досвідом, наблизили його
до здійснення сокровенних мрій. Мож-
ливість реалізувати свої проекти він бачив
тепер у роботі Центрального аерогідроди-
намічного інституту ім. М. Жуковського,
який у тісному контакті з підприємствами
розгортав дослідження в галузі авіабуду-
вання. Після переїзду батьків до Москви,
влітку 1926 року, С. Корольов подав заяву
з проханням перевести його на навчання
до Москов ського вищого технічного учи-
лища ім. М. Баумана (МВТУ). Його відра-
зу ж зарахували на третій курс.
У 1929 році темою дипломного проекту
С. Корольова стала його власна розробка
легкомоторного двомісного літака СК-4.
Над цим літаком Сергій Павлович почав
працювати ще в КПІ, і на час захисту дип-
лома він уже проходив льотні випробу-
вання.
А попереду — нові цікаві проекти: роз-
робки планерів, згодом — літаків, експе ри-
ментальних літаків з реактивними дви-
гунами, геофізичні ракети стратегічного
призначення і народження пілотованої
космонавтики. І найбільше його звершен-
ня — завоювання Космосу людиною!
Але були у житті Сергія Павловича і
роки важких випробувань. Сталінська реп-
ресивна машина була запрограмована на те,
щоб фізично знищити, морально здолати
найбільш яскраві, неординарні особистості.
С.П. Корольов був одним із тих, кого не
зламали ані переслідування, ані страшні та-
бори Колими, де в’язні у сорокаградусні
морози жили у брезентових наметах...
12 квітня 1961 року став днем тріумфу
людського розуму і самовідданої праці.
«Людина у космосі!», — пролунав тоді на
весь світ голос Левітана із радіоприймача...
Це був історичний політ Юрія Гагаріна
на космічному кораблі «Восток—1». Того ж
року, 6 серпня, СРСР здійснив другий по-
літ — на кораблі «Восток—2» з людиною на
борту, яка провела у космосі цілу добу. Рік
потому між космічними кораблями «Вос-
ток—3» та «Восток—4», пілотованими кос-
монавтами, вперше в світі було налаго-
джено прямий радіозв’язок. А 18 бе резня
1965 року під час польоту на кораблі
«Восход—2» один з двох членів екіпажу —
О. Леонов — через шлюзову камеру впер-
ше здійснив вихід у відкритий космос. За
всі ці роки на рахунку Генерального конс-
труктора — вісім успішних запусків піло-
тованих космічних кораблів.
Творчі і наукові задуми С.П. Корольова
реалізовувалися у розробці орбітальних
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
стан цій, технології стикування кораблів,
створенні побутових умов для космонавтів,
які мали впродовж тривалого часу перебу-
вати на кораблі, здійснюючи наукові до-
слідження, і навіть переходити з однієї
станції на іншу через відкритий космос.
Сергій Павлович Корольов активно за-
лучав українських науковців, конструк-
торів та інженерів для вирішення завдань
практичної космонавтики. Починаючи з
1960-х років в республіці було створено по-
тужну промислову базу, що реалізовувала
фундаментальні наукові розробки у галузі
космічної техніки і технології. Ось лише
кілька прикладів співпраці С.П. Корольова
і його КБ з українськими вченими.
В Інституті технічної механіки НАН Ук-
раїни і НКА України донині працює один
із найближчих соратників С.П. Корольова
у період становлення вітчизняного ракето-
будування – академік НАН України, Герой
Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської
премії, Заслужений діяч науки і техніки
України Василь Сергійович Будник. Їхня
спільна робота почалася у вересні 1945
року в Німеччині, у складі комісії з вивчен-
ня німецької ракетної техніки. Надалі ця
комісія була реорганізована у спеціальний
інститут «Нордхауз», головним інженером
якого й керівником робіт з ракетного комп-
лексу в цілому був Сергій Павлович. Спів-
праця В.С. Будника з С.П. Корольовим
продовжувалася близько десяти років, зок-
рема, в НДІ № 88 у Підлипках. У цьому ін-
ституті Сергій Павлович очолював відділ
балістичних рідинних ракет, що виріс зго-
дом у знамените Особливе конструкторське
бюро № 1, а його заступником з конструк-
торських робіт був В.С. Будник, який брав
безпосередню участь в створенні ракет Р-1
та Р-2. За пропозицією С.П. Корольова в
1951 році В.С. Будника направили до Дніп-
ропетровська для організації серійного ви-
робництва цих ракет.
Інститут електрозварювання ім. Є.О. Па-
тона НАН України вже понад сорок років
співпрацює з Науково-конструкторським і
виробничим комплексом ракетно-косміч-
ної техніки, яким керував Генеральний
конструктор С.П. Корольов. В інституті
створені технологія і обладнання для зва-
рювання безпосередньо в космосі, впрова-
джені прогресивні процеси зварювання ма-
теріалів під вищеної міцності і жаростійких,
отримані нові матеріали з високими екс-
плуатаційними характеристиками в умовах
впливу космічного середовища.
Науковці Інституту механіки ім. С.П. Ти -
мошенка НАН України (на той час — Ін -
сти тут механіки АН УРСР) здійс нювали
експериментально-теоретичні досліджен-
ня температурних полів, напружено-де-
формованого стану та зміни форми еле-
ментів конструкцій космічних апаратів з
композитних матеріалів, зокрема — об-
шивки кабіни космонавта.
В Інституті проблем міцності ім. Г.С. Пи-
саренка НАН України (в 1955—1966 рр.
структурний підрозділ Інституту металоке-
раміки і спецсплавів, з 1964 – Інституту
проб лем матеріалознавства АН УРСР) було
На відкритті пам’ятника С.П. Корольову у Києві
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2 79
розроблено оригінальні методики і відповід-
ну експериментальну базу для проведення
досліджень за екстремальних температур і
навантажень, що не мала тоді аналогів у Ра-
дянському Союзі і не має їх дотепер на тере-
нах СНД та Європи. Ці розробки за можли-
востями реального і коректного моделюван-
ня різноманітних чинників у їх комплексно-
му й індивідуальному прояві не втратили
актуальності і в наш час, стали національ-
ним надбанням України.
Всесвітня слава?.. Так, але вона прийш-
ла до нього запізно. Упродовж усіх
цих років його ім’я залишалося засекрече-
ним. Свої наукові праці і статті Сергій
Павлович підписував псевдонімом «Про-
фесор К. Сергєєв».
Ця людина здійснила, здається, немож-
ливе на ті часи ... То був виклик Всесвіту,
виклик людини з планети Земля, простого
хлопця з Житомира, уродженця України,
ім’я якого тепер відоме всьому світу.
Його серце перестало битися 14 січня
1966 року на операційному столі кремлів-
ської лікарні.
... Пройдемо ж коридорами Київського
політехнічного інституту, історія якого ба-
гата на відкриття. Заглянемо в одну з ау-
диторій, де слухав лекції професорів і зна-
них фахівців студент Сергій Корольов,
лекції, що надихали його на втілення дерз-
новенних задумів. Тепер ця аудиторія має
назву — «меморіальна імені С. Коро льова».
І щороку сюди приходять нові покоління
студентів КПІ, і для тих, хто прагне служи-
ти науці, досягати глибин пізнання, завжди
світочем буде Сергій Корольов.
У Київському політехнічному інститу-
ті відбулися урочистості з нагоди
100-річчя від дня народження Сергія Пав-
ловича Корольова. На Музейній площі
НТУУ «КПІ», між головним корпусом і
Державним політехнічним музеєм України,
урочисто відкрили пам’ятник геніальному
вченому, Генеральному конструкторові, лю-
дині потужного інтелекту і непересічного
таланту — Сергію Павловичу Корольову.
На відкритті пам’ятника ректор КПІ ака-
демік НАН України Михайло Згуровський
сказав: «Ми особливо горді з того, що саме
в Київській політехніці почалося професій-
не формування Сергія Павловича Коро-
льова. Він мав прекрасних учителів, нау-
ковців, педагогів. Саме в КПІ він почерп-
нув властивий йому синтез глибоких фун-
даментальних знань та інженерної твор чості.
І це стало запорукою подальших досягнень
геніального підкорювача Космосу...»
У Палаці культури та мистецтв НТУУ
«КПІ» відбулися урочисті збори, присвя-
чені цій даті. У них взяли участь перший
заступник Голови Верховної Ради Адам
Мартинюк, віце-прем’єр-міністр Дмитро
Табачник, посол Російської Федерації в Ук-
раїні Віктор Черномирдін, президент НАН
України Борис Патон, директор Національ-
ного космічного агентства України Юрій
Алексєєв, ректор НТУУ «КПІ» Михайло
Згуровський, льотчик-космонавт, двічі Ге-
рой Радянського Союзу Павло По пович,
земляки-житомиряни, а також де в’ятеро
чле нів родини конструктора, зокрема його
донька Наталія Корольова.
Президент НАН України Б.Є. Патон з членами
родини С.П. Корольова і космонавтом Павлом
Поповичем
80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2007, № 2
На зборах звучали привітання від Пре-
зидента України Віктора Ющенка, Прем’єр-
мі ністра Віктора Януковича та Голови Вер-
ховної Ради Олександра Мороза. Згадуючи
науковий і трудовий шлях Сергія Корольо-
ва, виступаючі акцентували на такій його
неоціненній заслузі, як залучення україн-
ських учених та інженерів до розв’язання
фундаментальних і практичних проблем
космонавтики.
Президент НАН України Борис Євгено-
вич Патон підкреслив, що саме завдяки на-
уковому й організаторському таланту, вмін-
ню працювати з людьми Сергій Корольов
створив потужну промислову базу, на якій
реалізовувалися фундаментальні розробки
у галузі космічної техніки і технології. В
Україні, у конструкторському бюро «Пів-
денне» (м. Дніпропетровськ), було розгор-
нуто серійне виробництво ракет, розробле-
них С.П. Корольовим, і сьогодні Україна —
визнана у світі космічна держава. «Його
заслуги як людини, — сказав Борис Єв ге-
нович, — просто величезні. Він, власне,
створив космонавтику. Хоча у ті часи й не
можна було вимовляти його ім’я вголос, а
називали його просто — Генеральний...».
Генеральний директор Національного кос-
мічного агентства України Юрій Алексєєв
закликав студентів КПІ не тільки пишати-
ся тим, що саме колишній студент їхнього
навчального закладу створював ракетно-
ядерний щит держави, а й примножувати
славні традиції свого інституту.
Теплими словами згадав Генерального
конструктора космонавт Павло Попович:
«Я тривалий час працював з Корольовим,
але перше, що мене дуже вразило, це його
найзаповітніша мрія — літати. Пам’ятаю, як
він дивився на нас, перших космонавтів, і з
жалем казав: «Ех, хлопці, я б злітав разом з
вами, та здоров’я не дозволяє». Він був ви-
могливим у роботі, але доброю і дуже чуй-
ною людиною. Перед нашим польотом він не
спав усю ніч, стежив, як ми відпочиваємо».
Присутня на урочистих зборах донька
С.П. Корольова Наталія Сергіївна подяку-
вала парламенту України, Національній
академії наук та ректорату КПІ за пам’ять
про свого батька: «Мені дуже приємно, що
так урочисто відзначається цей ювілей на
батьківщині Сергія Павловича... І знамен-
но те, що чудовий пам’ятник батькові від-
критий на території КПІ, де фактично він
зробив перші кроки як майбутній інженер і
вчений».
... Одного разу, будучи студентом,
Сергій Корольов мав зустріч з
К.Е. Ціолковським, що справила на нього
незгладиме враження. «Я пішов від нього, —
писав Сергій Павлович, — з єдиною думкою —
будувати космічні кораблі. Усім сенсом мого
життя стало лише одне — дістатися до
зірок!»
Людство шанує пам’ять Піонера Космо-
су. Меморіальні будинки-музеї С.П. Коро-
льова відкриті у Житомирі, Москві, на Бай-
конурі. Його іменем назване місто Коро-
льов, вулиці понад 40 країн світу, науково-
дослідні судна, високогірний пік на Памірі,
перевал на Тянь-Шані, кратер на Місяці і
мала планета.
Наталія ДРОБОТЬКО
(«Вісник Національної академії наук України»)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-348 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T14:07:14Z |
| publishDate | 2007 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дроботько, Н. 2008-04-15T16:03:13Z 2008-04-15T16:03:13Z 2007 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/348 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України №2 Стор. 75-80 Постаті Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) Per aspera ad astra (Devoted to 100th anniversary of academician S.P.Korolyov) Article published earlier |
| spellingShingle | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) Дроботько, Н. Постаті |
| title | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) |
| title_alt | Per aspera ad astra (Devoted to 100th anniversary of academician S.P.Korolyov) |
| title_full | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) |
| title_fullStr | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) |
| title_full_unstemmed | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) |
| title_short | Через терни — до зірок (З нагоди 100-річчя від дня народження академіка С.П. Корольова) |
| title_sort | через терни — до зірок (з нагоди 100-річчя від дня народження академіка с.п. корольова) |
| topic | Постаті |
| topic_facet | Постаті |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/348 |
| work_keys_str_mv | AT drobotʹkon čerezternidozírokznagodi100ríččâvíddnânarodžennâakademíkaspkorolʹova AT drobotʹkon perasperaadastradevotedto100thanniversaryofacademicianspkorolyov |