Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності

Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві. Анализируются методологические проблемы уголовно-правовой науки, в частности процесс становления исторического метода и его...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2010
1. Verfasser: Харитонова, О.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34893
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34893
record_format dspace
spelling Харитонова, О.В.
2012-06-09T16:17:11Z
2012-06-09T16:17:11Z
2010
Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34893
Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві.
Анализируются методологические проблемы уголовно-правовой науки, в частности процесс становления исторического метода и его роли в изучении вопросов преемственности в уголовном праве.
The paper is devoted to an analysis of methodological problems of a criminal legal sci­ence, namely, an establishing process of historical method and its role in studying succession issues in a criminal law.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
spellingShingle Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
Харитонова, О.В.
Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
title_short Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_full Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_fullStr Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_full_unstemmed Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
title_sort методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності
author Харитонова, О.В.
author_facet Харитонова, О.В.
topic Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
topic_facet Кримінальне право, кримінальний процес та криміналістика
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Аналізуються методологічні проблеми кримінально-правової науки, зокрема процес становлення історичного методу та його ролі у вивченні питань наступності в кримінальному праві. Анализируются методологические проблемы уголовно-правовой науки, в частности процесс становления исторического метода и его роли в изучении вопросов преемственности в уголовном праве. The paper is devoted to an analysis of methodological problems of a criminal legal sci­ence, namely, an establishing process of historical method and its role in studying succession issues in a criminal law.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34893
citation_txt Методологія вітчизняної кримінально-правової науки: становлення історичного методу та проблеми наступності / О.В. Харитонова // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 515-522. — Бібліогр.: 38 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT haritonovaov metodologíâvítčiznânoíkrimínalʹnopravovoínaukistanovlennâístoričnogometodutaprobleminastupností
first_indexed 2025-11-26T00:09:32Z
last_indexed 2025-11-26T00:09:32Z
_version_ 1850591186274746368
fulltext О. В. ХАРИТОНОВА. МЕТОДОЛОГІЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ КРИМІНАЛЬНО- ПРАВОВОЇ НАУКИ: СТАНОВЛЕННЯ ІСТОРИЧНОГО МЕТОДУ ТА ПРОБЛЕМИ НАСТУПНОСТІ Аналізуються ме то до логічні про блеми криміна ль но­пра во вої на уки, зокрема про цес ста нов лен ня істо рич но го ме то ду та йо го ролі у вив ченні пи тань на ступ ності в криміна ль но му праві. Клю чові сло ва: криміна ль но­пра во ва на ука, істо рич ний ме тод, на ступність. Ана ли зируются ме то до ло ги че с кие про блемы уго лов но­пра во вой на уки, в частности про цес с ста нов ле ния ис то ри че с ко го ме то да и его ро ли в изу че нии во про сов пре ем ст­ вен но с ти в уго лов ном пра ве. Клю че вые сло ва: уго лов но­пра во вая на ука, ис то ри че с кий ме тод, пре ем ст вен­ ность. The paper is devoted to an analysis of methodological problems of a criminal legal sci­ ence, namely, an establishing process of historical method and its role in studying succession issues in a criminal law. Key words: criminal legal science, historical method, succession. У­су­час­них­умо­вах­роз­вит­ку­юри­дич­ної­на­уки,­у­то­му­числі­криміна­ль­но­пра­ во­вої,­її­ме­то­до­логічні­про­бле­ми­скла­да­ють­один­з­ос­нов­них­на­прямків­на­уко­вих­ досліджень. Невід’ємною­ ча­с­ти­ною­ ме­то­до­логічних­ про­блем­ будь­якої­ на­уки­ є­ пи­тан­ня­ про­її­ме­то­ди,­тоб­то­ті­«спо­со­би,­прий­о­ми,­за­до­по­мо­гою­яких­пізна­ють­ся­яви­ща­ об’єктив­ної­дійсності,­що­скла­да­ють­пред­мет­кон­крет­ної­на­уки»1.­За­галь­но­виз­на­ но,­що­серй­оз­не­те­о­ре­тич­не­досліджен­ня­будь­яко­го­пра­во­во­го­яви­ща­не­мож­ли­во­ без­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду­ пізнан­ня2.­ То­му­ цілком­ обґрун­то­ва­ним­ уяв­ляється­ виділен­ня­ істо­рич­но­го­ (ге­не­тич­но­го)­ ме­то­ду,­ який­ роз­кри­ває­ пе­ре­важ­но­ ге­не­ тичні­зв’яз­ки­і­відно­си­ни­об’єкта­пра­во­вої­дійсності,­що­роз­ви­вається,­кон­кретні­ умо­ви­йо­го­ста­нов­лен­ня­і­роз­вит­ку,­у­якості­од­но­го­з­ос­нов­них­ме­тодів­криміна­ ль­но­пра­во­вої­ на­уки.­ Істо­рич­ний­ме­тод­орієнтує­на­ те,­щоб­у­про­цесі­ пізнан­ня­ про­сте­жу­ва­ли­ся­єдність,­зв’язок­якісно­різних­етапів,­що­прой­ш­ло­у­своєму­роз­ вит­ку­досліджу­ва­не­яви­ще.­Зв’язок­да­но­го­криміна­ль­но­пра­во­во­го­яви­ща­в­йо­го­ по­хо­д­женні,­зміні­і­роз­вит­ку­з­інши­ми­доз­во­ляє­зро­би­ти­вис­но­вок­про­на­ступність­ у­праві,­у­то­му­числі­криміна­ль­но­му,­як­про­най­важ­ливішу­тен­денцію­роз­вит­ку­ всієї­пра­во­вої­ма­терії. Істо­рич­ний­ме­тод­по­кли­ка­ний­по­яс­ни­ти­про­бле­ми­на­ступ­ності­в­криміна­ль­ но­му­праві,­а­то­му­йо­го­при­зна­чен­ня­мо­же­бу­ти­де­талізо­ва­но­виділен­ням­на­ступ­ них­ кон­крет­них­ за­вдань:­ 1)­ більш­ по­вно­го,­ усебічно­го,­ гли­бо­ко­го­ ос­мис­лен­ня­ існу­ю­чих­криміна­ль­но­пра­во­вих­по­нять,­їхньо­го­місця­і­ролі­в­на­уці­за­до­по­мо­ ©­ХА РИ ТО НО ВА Оле на Во ло ди мирівна­–­кан­ди­дат­юри­дич­них­на­ук,­ ст.­ви­кла­дач­ Національ­ної­юри­дич­ної­ака­демії­Ук­раїни­імені­Яро­сла­ва­Му­д­ро­го Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА гою­зв’яз­ку­сьо­го­ден­ня­з­ми­ну­лим;­2)­оцінки­на­ко­пи­че­них­знань­з­по­гля­ду­виз­на­ чен­ня­пер­спек­тив­роз­вит­ку­на­уки;­3)­при­вне­сен­ня­в­на­уку­криміна­ль­но­го­пра­ва­ но­вих­знань,­що­зба­га­чу­ють­вже­існу­ючі­в­ній­по­нят­тя,­спри­я­ють­ви­ник­нен­ню­і­ роз­вит­кові­но­вих­те­орій,­ка­те­горій,­кон­цепцій.­От­же,­на­ступність­у­праві,­у­то­му­ числі­криміна­ль­но­му,­ви­с­ту­пає­як­за­ко­номірність­йо­го­роз­вит­ку,­ру­ху.­За­вдан­ня­ж­ істо­рич­но­го­ме­то­ду­по­ля­гає­не­в­збе­ре­женні­за­старіло­го­ма­теріалу,­а­в­то­му,­щоб,­ про­сте­жив­ши­існу­ю­чий­ма­теріал­до­йо­го­ко­ренів­і­відки­нув­ши­за­старілі­ідеї,­збе­ рег­ти­по­зи­тив­ний­досвід,­на­гро­ма­д­же­ний­по­пе­редніми­по­коління­ми,­і­да­ти­си­лу­ но­во­му­знан­ню,­праг­нен­ню­до­про­гре­су. Ідеї­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві­ви­ник­ли­не­на­ по­рож­нь­о­му­місці,­во­ни­ма­ли­ви­то­ки­сво­го­роз­вит­ку­в­істот­них­змінах­у­вчен­нях­ про­пра­во,­що­відбу­ва­ли­ся­в­Європі­і­світі.­Так,­на­прикінці­XVIII­ст.­від­по­леміки­ з­до­к­т­ри­ною­при­род­но­го­пра­ва­відштовх­ну­ли­ся­при­хиль­ни­ки­но­во­го­на­прям­ку­в­ юри­с­пру­денції,­який­одер­жав­на­зву­ істо­рич­ної­шко­ли­пра­ва.­Ос­новні­по­сту­ла­ти­ цієї­ шко­ли­ про­ істо­рич­ну­ обу­мов­леність­ і­ унікаль­ний­ ха­рак­тер­ пра­ва­ кож­ної­ країни,­вис­лов­лені­її­за­снов­ни­ком­Ф.К.­Савін’ї,­вже­в­се­ре­дині­XIX­ст.­бу­ли­пе­ре­ тво­рені­ у­ вченні­ ре­алістич­ної­ шко­ли­ пра­ва­ Р.­ Ієрин­га.­ Не­по­хит­ною­ ли­ши­ла­ся­ тільки­ідея­за­ко­номірно­го­роз­вит­ку,­про­те,­як­що­Ф.К.­Савін’ї­зо­се­ре­д­жу­вав­ся­на­ тезі­про­без­пе­рервність­історії,­Р.­Ієринг­го­ло­вну­ува­гу­звер­тав­на­умо­ви­онов­лен­ ня­пра­ва,­виз­на­ю­чи­людсь­ку­діяльність­од­ним­з­ос­нов­них­йо­го­фак­торів.­Цен­т­ раль­не­ місце­ у­ по­гля­дах­ Р.­ Ієрин­га­ ста­но­ви­ли­ твер­д­жен­ня,­ що­ роз­ви­ток­ пра­ва­ здійснюється­ че­рез­ про­тиріччя­ і­ бо­роть­бу,­ і­ що­ юри­дичні­ нор­ми­ ство­рю­ють­ся­ свідо­мою­діяльністю­лю­ди­ни.­За­до­по­мо­гою­цих­по­сту­латів­уче­ний­підкрес­лю­вав­ в­ ідеї­ роз­вит­ку­ оз­на­ку­ здат­ності­ до­ змін,­мо­мент­ ство­рен­ня­ но­вих­форм,­ за­для­ ре­алізації­ яких­ потрібні­ творчість­ і­ бо­роть­ба.­ Са­ме­ ці­ го­ловні­ ри­си­ доз­во­ли­ли­ послідо­вни­кам­Р.­Ієрин­га­ха­рак­те­ри­зу­ва­ти­йо­го­те­орію­як­про­гре­сив­ну3.­Подібні­ зміни,­що­відбу­ва­ли­ся­в­по­гля­дах­на­пра­во­вза­галі,­не­мог­ли­не­одер­жа­ти­пев­но­го­ відо­б­ра­жен­ня­у­вітчиз­няній­на­уці­криміна­ль­но­го­пра­ва. У­се­ре­дині­XIX­ст.­в­ро­бо­тах­криміналістів­царсь­кої­Росії,­та­ких,­на­при­клад,­ як­ І.­Да­ни­ло­вич4,­ Г.­ Гордєєнко5,­Д.­Се­ме­новсь­кий6,­О.­Жи­ряєв7,­П.­Ко­ло­совсь­ кий8,­ О.­ Че­би­шев­Дмитрієв9­ та­ ін.,­ мож­на­ знай­ти­ де­які­ спро­би­ звер­ну­ти­ся­ до­ ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­роз­робці­вітчиз­ня­но­го­криміна­ль­но­го­пра­ва.­ Од­нак­ці­спро­би­ви­я­ви­ли­ся­до­волі­слаб­ки­ми,­і­ос­нов­ним­найбільш­відчут­ним­їх­ ре­зуль­та­том­бу­ло­ли­ше­фор­му­лю­ван­ня­за­вдань­істо­рич­но­го­вив­чен­ня­криміна­ль­ но­го­пра­ва­і­зби­ран­ня­са­мо­го­ма­теріалу­для­май­бут­нь­о­го­ос­мис­лен­ня. В­та­ких­не­про­стих­умо­вах,­ко­ли­гли­бо­ких­та­са­мо­бутніх­досліджень­в­га­лузі­ криміна­ль­но­го­пра­ва­прак­тич­но­не­існу­ва­ло,­про­те­ска­су­ван­ня­кріпо­сно­го­пра­ва­і­ су­до­ва­ре­фор­ма­де­що­спри­я­ли­лібе­ралізації­суспільно­го­жит­тя­та­ство­рен­ню­умов­ для­на­уко­вих­по­шуків,­в­60­і­рр.­XIX­ст.­роз­по­чи­нав­свою­на­уко­ву­діяльність­О.Ф.­ Кістяківський­(1833­1885),­ви­дат­ний­ук­раїнський­криміналіст,­про­фе­сор­ка­фе­д­ри­ криміна­ль­но­го­ пра­ва­ Київсько­го­ універ­си­те­ту­ Св.­ Во­ло­ди­ми­ра,­ яко­го­ по­ пра­ву­ мож­на­на­зва­ти­фун­да­то­ром­вітчиз­ня­ної­криміна­ль­но­пра­во­вої­на­уки. Досліджен­ня­праць­уче­но­го­при­во­дить­до­вис­нов­ку,­що­він­усе­своє­не­дов­ге,­ але­плідне­на­уко­ве­жит­тя­був­послідо­вним­при­хиль­ни­ком­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­ но­го­ ме­то­ду­ в­ криміна­ль­но­му­ праві,­ досліджу­ю­чи­ чин­не­ криміна­ль­не­ пра­во­ в­ найтіснішо­му­зв’яз­ку­з­йо­го­історією.­«Тільки­історія,­­­за­яв­ляв­він,­­­мо­же­да­ти­ по­яс­нен­ня­ при­чин­ як­ су­час­но­го­ ста­ну­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ так­ і­ ста­ну­ йо­го­ в­ по­пе­редні­періоди»10.­Відсто­ю­ю­чи­ідею­істо­рич­ної­на­ступ­ності­в­криміна­ль­но­му­ 516 Держава і право • Випуск 50 праві,­ він­ підкрес­лю­вав,­ що­ «…на­ука­ є­ істо­рич­ний­ про­дукт,­ зро­с­тан­ню­ яко­го­ по­сту­по­во­спри­я­ють­цілі­ге­не­рації»11. З­ог­ля­ду­на­те,­що­в­другій­по­ло­вині­XIX­ст.­«роз­роб­ка­криміна­ль­но­го­пра­ва­ за­ до­по­мо­гою­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду…­ бу­ла­ ли­ше­ в­ за­род­ко­во­му­ стані»12,­ праці­ О.Ф.­Кістяківсько­го,­в­яких­ствер­д­жу­ва­ла­ся­не­обхідність­ви­ко­ри­с­тан­ня­ істо­рич­ но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві,­яв­ля­ли­со­бою­спро­бу­зба­га­ти­ти­вітчиз­ня­ну­ на­уку­но­вою­істо­рич­ною­ме­то­до­логією,­яка­в­цей­час­ інтен­сив­но­роз­ви­ва­ла­ся­в­ євро­пейській­на­уці.­Так,­ви­раз­ний­істо­рич­ний­ха­рак­тер­ма­ли,­зо­к­ре­ма,­дві­на­укові­ статті­О.Ф.­Кістяківсько­го:­«Вплив­Бек­каріа­на­російське­криміна­ль­не­пра­во»13­і­ «Ви­клад­ за­сад­ криміна­ль­но­го­пра­ва­ за­На­ка­зом­ Імпе­ра­т­риці­Ка­те­ри­ни­ II»14.­Ці­ статті,­ос­тан­ня­з­яких­бу­ла­проб­ною­лекцією,­про­чи­та­ною­вче­ним­у­Київсько­му­ універ­си­теті­для­одер­жан­ня­зван­ня­при­ват­до­цен­та,­є­пло­дом­три­ва­ло­го­вив­чен­ня­ праць­Мон­теск’є­і­Бек­каріа­як­дже­рел­На­ка­зу15.­За­вдан­ням­ав­то­ра­бу­ло­досліджен­ ня­од­но­го­з­до­сить­важ­ли­вих,­але­зовсім­не­дослідже­них­у­той­час­пи­тань­в­історії­ на­шо­го­криміна­ль­но­го­пра­ва,­а­са­ме:­виз­на­чен­ня­сту­пе­ня­за­по­зи­чень­і­оригіна­ль­ ності­в­дум­ках­Ка­те­ри­ни­II,­ви­кла­де­них­у­На­казі,­а­та­кож­вплив­на­зва­них­мис­ли­ телів­на­вітчиз­ня­не­криміна­ль­не­за­ко­но­дав­ст­во. На­ дум­ку­ Л.­ Біло­г­риць­Кот­ля­ревсь­ко­го,­ «ця­ за­да­ча­ бу­ла­ ви­ко­на­на­ Кістя­ ківським­з­успіхом;­на­ука­російсько­го­криміна­ль­но­го­пра­ва­не­по­вин­на­за­бу­ва­ти­ цієї­за­слу­ги­покійно­го»16,­оскільки­він­впер­ше­в­юри­дичній­літе­ра­турі­по­ста­тей­ но­ вка­зав,­ які­ статті­На­ка­зу­ більш­чи­менш­бук­валь­но­ за­по­зи­чені­Ка­те­ри­ною­ з­ двох­творів:­«Про­зло­чи­ни­і­по­ка­ран­ня»­Бек­каріа­і­«Про­дух­за­конів»­Мон­теск’є.­ О.Ф.­Кістяківський­за­зна­чав,­що,­не­див­ля­чись­на­пев­ну­ме­ханістичність­і­по­вер­ ховість­та­іноді­навіть­пе­ре­кру­чу­ван­ня­просвітниць­ко­гу­маністич­них­ідей,­На­каз,­ хо­ча­і­не­до­сяг­без­по­се­редніх­ре­зуль­татів,­не­міг­не­здійсни­ти­впли­ву­на­суспільну­ свідомість.­ Дійсною­ при­чи­ною­ не­успіху­ На­ка­зу­ уче­ний­ на­зи­вав­ «ро­зу­мо­вий,­ мо­раль­ний­і­суспільний­стан­російсько­го­на­ро­ду»,­який­в­своєму­роз­вит­ку­ще­не­ дійшов­ до­ сприй­нят­тя­ ідей­ просвітниць­кої­ філо­софії.­ Про­те,­ за­вдя­ки­ На­ка­зу­ в­ суспільстві­ по­ча­ли­ся­ відповідні­ зру­шен­ня­ в­ цьо­му­ на­прям­ку.­ В­ по­даль­шо­му­ в­ на­уковій­ літе­ра­турі­ на­ ана­логічних­ по­зиціях­ сто­я­ли­ Та­ган­цев­М.,­ За­руд­ний­ С.,­ Оше­ро­вич­Б.,­які­по­го­д­жу­ва­лись­з­О.Ф.­Кістяківським­у­виз­нанні­за­На­ка­зом­ролі­ до­ку­мен­ту,­ що­ пев­ним­ чи­ном­ підго­ту­вав­ суспільну­ свідомість­ до­ май­бутніх­ ре­форм. Окрім­вже­на­зва­них­робіт,­О.Ф.­Кістяківський­ще­не­од­но­ра­зо­во­по­вер­тав­ся­у­ своїх­ досліджен­нях­ до­ праць­ Мон­теск’є­ і­ Бек­каріа.­ У­ статті­ «Най­го­ловніші­ мо­мен­ти­роз­вит­ку­на­уки­криміна­ль­но­го­пра­ва»­(1873),­в­«Еле­мен­тар­но­му­підруч­ ни­ку­за­галь­но­го­криміна­ль­но­го­пра­ва»­(1875),­пе­ре­ви­да­но­му­в­1882­і­1891­році,­ Олек­сандр­Фе­до­ро­вич­ до­кладніше­ всіх­ інших,­ навіть­ іно­зем­них,­ криміналістів­ роз­ро­бив­ «історію­ рос­ту­ криміна­ль­но­політич­них­ вчень,­ при­чо­му­ з­ особ­ли­вою­ ува­гою­по­ста­вив­ся­до­пись­мен­ників­борців­за­сво­бо­ду­дум­ки­і­совісті­і­за­бе­зу­с­ тан­ний­рух­на­уки­впе­ред,­усу­пе­реч­са­мо­вдо­во­ле­но­му­не­уцтву­ і­ру­тині,­що­схи­ ляється­пе­ред­уся­ким­чин­ним­пра­вом»17. Аналіз­О.Ф.­Кістяківським­пе­ре­кла­ду­І.­Со­болєва­тво­ру­Бек­каріа­«Про­зло­чи­ ни­і­по­ка­ран­ня»18­і­С.­За­руд­но­го­«Бек­каріа­про­зло­чи­ни­і­по­ка­ран­ня­в­порівнянні­ з­гла­вою­10­ю­На­ка­зу­Ка­те­ри­ни­II­і­су­ча­сни­ми­російськи­ми­за­ко­на­ми»19­свідчать­ про­знай­ом­ст­во­вче­но­го­не­тільки­з­за­зна­че­ним­тво­ром,­але­ і­з­так­зва­ною­Бек­ карієвською­ літе­ра­ту­рою­ (ви­дан­ня­ми­ Бек­каріа­ з­ ко­мен­та­ря­ми,­ ма­теріала­ми,­ 517Юридичні і політичні науки до­дат­ка­ми­та­ін.),­«роз­роб­ка­якої,­–­як­вва­жав­О.Ф.­Кістяківський,­–­да­ла­б­ду­же­ по­вчальні­ ре­зуль­та­ти­ для­ історії­ на­уки­ криміна­ль­но­го­ пра­ва»20.­ Ро­бо­та­ О.Ф.­Кістяківсько­го­«Досліджен­ня­про­смерт­ну­ка­ру»,­що­вий­ш­ла­в­1867­році­ і­ бу­ла­відзна­че­на­сту­пе­нем­магістра,­є­однією­з­найбільш­яс­к­ра­вих­робіт­уче­но­го,­ де,­на­дум­ку­ І.­Лу­чиць­ко­го,­найбільш­по­вно­ і­ рельєфно­відо­б­ра­зи­лось­«усвідо­ млен­ня­не­обхідності­при­вив­ченні­пи­тань­пра­ва­сліду­ва­ти­но­вим­на­уко­вим­ме­то­ дам»21.­Зміст­цієї­на­уко­вої­праці­свідчить,­що­О.Ф.­Кістяківський­був­про­тив­ни­ ком­ смерт­ної­ ка­ри.­ При­чо­му­ по­ка­за­но­ це­ не­ дек­ла­рацією­ і­ по­си­лан­ня­ми­ на­ її­ не­спра­вед­ливість,­ а­ гли­бо­ким­ досліджен­ням­ про­бле­ми­ в­ ши­ро­ко­му­ істо­ри­ко­ порівняль­но­му­ плані.­ «Узяв­шись­ за­ досліджен­ня­ цьо­го­ пред­ме­та,­ –­ пи­сав­ О.Ф.­Кістяківський,­­­я­звер­нув­більшу­ча­с­ти­ну­ува­ги­і­ро­бо­ти­на­істо­рич­ний­бік­ смерт­ної­ка­ри,­на­зв’язок­цьо­го­по­ка­ран­ня­із­суспільним­і­ро­зу­мо­вим­роз­вит­ком­ лю­ди­ни.­При­дослідженні­я­тур­бу­вав­ся­не­про­те,­щоб­за­яви­ти­мою­осо­би­с­ту­дум­ ку,­а­щоб­відшу­ка­ти­по­гляд­на­родів­на­це­по­ка­ран­ня»22. Л.­Біло­г­риць­Кот­ля­ревсь­кий­–­учень­О.Ф.­Кістяківсько­го­–­у­«На­рисі­на­уко­вої­ діяль­ності­проф.­О.Ф.­Кістяківсько­го»­пи­сав,­що­ви­со­ке­зна­чен­ня­«Досліджен­ня­ про­смерт­ну­ка­ру»­«знач­ною­мірою­по­яс­нюється­тим­ме­то­дом,­з­яким­Олек­сандр­ Фе­до­ро­вич­ узяв­ся­ до­ спра­ви...­ Цінні­ ре­зуль­та­ти­ тут­ міг­ при­не­с­ти­ тільки­ філо­ лофсь­ко­істо­рич­ний­ме­тод,­що­вста­нов­лює­зв’язок­цьо­го­по­ка­ран­ня­із­суспільним­ і­ро­зу­мо­вим­роз­вит­ком­лю­ди­ни»23. Ви­я­вив­ши­се­бе­в­«Дослідженні­про­смерт­ну­ка­ру»­не­тільки­в­якості­пе­ре­ко­ на­но­го­про­тив­ни­ка­цьо­го­по­ка­ран­ня,­але­і­як­послідо­вно­го­при­хиль­ни­ка­ви­ко­ри­с­ тан­ня­істо­рич­но­го­ме­то­ду­в­криміна­ль­но­му­праві,­О.Ф.­Кістяківський­за­ре­ко­мен­ ду­вав­ се­бе­ як­ на­уко­вець,­ «який­ цілком­ зро­зумів,­що­ вив­ча­ти­ ко­дек­си­ми­ну­ло­го­ мож­на­і­тре­ба­не­так,­як­вив­чаємо­ми­су­часні­ко­дек­си,­а­з­іншої­на­уко­во­істо­рич­ ної­ точ­ки­ зо­ру,­що­юри­с­тові­ма­ло­ зна­ти­ ті­ або­ інші­пи­сані­ за­ко­ни,­ а­не­обхідно­ зна­ти­зви­чаї­і­по­гля­ди­і­первісних,­ди­ких­на­родів,­і­на­род­них­мас­уза­галі»24. На­ма­га­ю­чись­підкрес­ли­ти­суспільно­істо­рич­ну­при­ро­ду­криміна­ль­но­пра­во­ вих­інсти­тутів,­уче­ний­в­«Еле­мен­тар­но­му­підруч­ни­ку­за­галь­но­го­криміна­ль­но­го­ пра­ва»­провів­до­клад­ний­істо­рич­ний­аналіз­про­це­су­роз­вит­ку­криміна­ль­но­го­пра­ ва,­яким­підтвер­див­вис­лов­ле­ну­ним­у­пе­ред­мові­дум­ку­про­те,­що­вста­нов­ле­ний­ Р.­Ієрин­гом­за­галь­ний­за­кон­роз­вит­ку­пра­ва­як­ор­ганічно­го­яви­ща,­подібно­го­мові­ і­ релігії,­ цілком­ за­сто­сов­ний­ і­ до­ га­лузі­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­ яке­ є­ тільки­ закріплен­ням­відно­син,­ство­ре­них­суспільством.­О.Ф.­Кістяківський­підкрес­лю­ вав,­що­історія­криміна­ль­них­за­ко­но­давств­на­дає­без­сумнівні­до­ка­зи­в­підтвер­д­ жен­ня­то­го­по­ло­жен­ня,­що­су­часні­по­нят­тя­про­зло­чин­і­по­ка­ран­ня­є­плід­дов­го­ ст­ро­ко­во­го­жит­тя­на­родів,­і­що­на­їх­ство­рен­ня­пішли­ти­ся­чоліття­праці­і­зу­силь. «Криміна­ль­не­пра­во­Євро­пи­у­то­му­ви­гляді,­у­яко­му­во­но­існує­те­пер,­–­го­во­ рив­він,­–­з’яви­ло­ся­не­рап­том;­во­но­є­на­ко­пи­че­на­ро­бо­та­ба­га­ть­ох­століть­і­безлічі­ по­колінь»25.­ На­звав­ши­ свій­ підруч­ник­ підруч­ни­ком­ за­галь­но­го­ криміна­ль­но­го­ пра­ва,­О.Ф.­Кістяківський­аналізу­вав­у­ньо­му­ро­бо­ти­з­криміна­ль­но­го­пра­ва­з­точ­ ки­зо­ру­при­сут­ності­в­них­еле­мен­та­уза­галь­нен­ня,­у­за­леж­ності­від­то­го,­більш­ менш­ ок­ре­мо­ пра­цю­вав­ на­род­ над­ роз­вит­ком­ сво­го­ пра­ва,­ або­ він­ був­ спад­ коємцем­ відкриттів­ і­ удо­с­ко­на­лень,­ здійсне­них­ у­ криміна­ль­но­му­ праві­ інши­ми­ на­ро­да­ми.­«Пе­ревірку­ство­рен­ня­уза­галь­нень­шля­хом­на­ступ­ності,­–­го­во­рив­він,­ –­ми­зна­хо­ди­мо­в­історії.­Гре­ки­сприй­ня­ли­відо­му­ча­ст­ку­го­то­вих­уза­галь­нень­у­ єгип­тян­ та­ інших­ на­родів­ Схо­ду.­ Рим­ля­ни­ за­по­зи­чи­ли­ їх­ у­ греків;­ по­ява­ італійських­криміналістів­у­XII­ і­XIII­століттях­мож­ли­ва­бу­ла­під­тією­умо­вою,­ 518 Держава і право • Випуск 50 що­во­ни­перші­ви­я­ви­ли­ся­спад­коємця­ми­уза­галь­нень­римсь­ко­го­пра­ва.­Німецькі,­ фран­цузькі­і­гол­ландські­криміналісти­перші­вчен­ня­криміна­ль­но­го­пра­ва­за­по­зи­ чи­ли­ че­рез­ італійських­ криміналістів­ у­ рим­лян­ і­ з­ ка­нонічно­го­ пра­ва.­ До­те­пер­ на­ука­криміна­ль­но­го­пра­ва­в­Німеч­чині,­Італії­і­Франції­постійно­звер­тається­до­ римсь­ко­го­ пра­ва,­щоб­ знай­ти­ в­ ньо­му­ підтвер­д­жен­ня­ своїх­ по­ло­жень­ або­ при­ наймні­на­крес­ли­ти­ге­не­зис­тієї­або­іншої­ус­та­но­ви»26.­Та­ка­на­ступність,­за­сло­ва­ ми­О.Ф.­Кістяківсько­го,­є­єди­ною­умо­вою­про­гре­су. О.Ф.­ Кістяківський,­ спи­ра­ю­чись­ на­ пра­во­ву­ те­орію­ Р.­ Ієрин­га,­ на­ма­гав­ся­ відшу­ка­ти­істо­рич­не­по­яс­нен­ня­ге­не­зи­су­криміна­ль­но­го­пра­ва.­Він­підкрес­лю­вав,­ що­про­цес­роз­вит­ку­і­ви­дозміни­криміна­ль­но­го­пра­ва­є­про­цес­ор­ганічний,­тоб­то­ та­кий,­ що­ відбу­вається­ по­ незмінних­ за­ко­нах,­ вла­с­ти­вих­ при­роді­ людсь­ких­ суспільств.­Твор­че­ос­мис­лен­ня­«ієрин­говсь­ко­го»­вчен­ня­про­пра­во­при­зве­ло­про­ фе­со­ра­ до­ вис­нов­ку,­ що­ у­ про­цесі­ цьо­го­ роз­вит­ку­ і­ ви­дозміни­ «не­має­ нічо­го­ довільно­го,­не­має­стрибків,­рап­то­вості­і­не­сподіва­нок;­усе­в­ньо­му­підко­ряється­ за­галь­но­му,­вла­с­ти­во­му­всій­при­роді,­за­ко­ну­по­сту­по­во­го­роз­вит­ку,­згідно­з­яким­ од­на­ фор­мація­ явищ­ на­ро­д­жується­ з­ іншої,­ згідно­ з­ яким­ най­б­лиж­че­ на­ступ­не­ ма­ло­чим­відрізняється­від­ос­тан­нь­о­го­по­пе­ред­нь­о­го,­але­де­дві­крайні­фор­мації,­ не­втра­ча­ю­чи­їхньої­ро­до­вої­вла­с­ти­вості,­до­корінно­між­со­бою­розрізня­ють­ся»27.­ Твер­да­пе­ре­ко­наність­вче­но­го­у­на­ступ­ності­в­істо­ричній­зміні­пра­во­вих­явищ,­у­ виз­на­ченні­її­відо­ми­ми­за­ко­на­ми­об’єктив­ної­вла­с­ти­вості,­у­по­сту­по­вості­роз­вит­ ку­од­них­форм­пра­во­во­го­жит­тя­з­інших,­що­їм­пе­ре­ду­ють,­доз­во­ли­ли­І.­Фой­ниць­ ко­му­на­зва­ти­О.Ф.­Кістяківсько­го­«од­ним­із­найбільш­ранніх­пред­став­ників­до­к­т­ ри­ни­ево­люціонізму»28­в­нашій­криміна­ль­но­пра­вовій­на­уці. Вод­но­час­І.­Фой­ниць­кий­підкрес­лю­вав,­що­не­зва­жа­ю­чи­на­те­ве­ли­чез­не­зна­ чен­ня,­яке­О.Ф.­Кістяківський­відво­див­істо­рич­но­му­мо­мен­ту­в­на­уці­криміна­ль­ но­го­ пра­ва,­ ім’я,­ ним­ за­ли­ше­не,­ не­ є­ ім’я­ істо­ри­ка­ пра­ва.­ Та­ке­ ім’я­ на­ле­жить­ дослідни­кам­часів­ми­ну­лих,­що­зай­ма­ли­ся­ни­ми­ви­нят­ко­во­для­виз­на­чен­ня­пра­во­ во­го­ла­ду­ми­ну­ло­го­пра­во­во­го­жит­тя.­«О.Ф.­Кістяківський,­–­пи­сав­уче­ний,­–­не­ був­істо­ри­ком­пра­ва­то­му­вже,­що­він­зай­мав­ся­ми­ну­лим­не­для­ми­ну­ло­го;­ос­таннє­ ціка­ви­ло­ йо­го­ не­ са­ме­ по­ собі,­ а­ тільки­ як­ ступінь­ для­ ро­зуміння­ сьо­го­ден­ня.­ По­гляд­йо­го­спря­мо­ва­ний­на­сьо­го­ден­ня­і­тільки­для­йо­го­з’ясу­ван­ня­звер­тається­ до­ми­ну­ло­го…­Фак­ти­історії­ма­ють­для­ньо­го­зна­чен­ня­тільки­по­каз­ни­ка­по­глядів­ на­ро­ду­на­досліджу­ва­ний­інсти­тут­і­зміни­їх…,­істо­рич­ний­ма­теріал­слу­жить­для­ ньо­го­ос­но­вою­не­тільки­для­з’ясу­ван­ня­сьо­го­ден­ня,­але­і­для­відповіді­про­май­ бутнє;­ з­ ньо­го­ він­ ро­бить­ вис­но­вок­ не­ тільки­ про­ те,­ що­ є,­ але­ і­ що­ по­вин­но­ бу­ти…»29. Подібні­ оцінки­ су­час­ників­О.Ф.­Кістяківсько­го­ по­вною­мірою­ ак­ту­альні­ і­ з­ по­зицій­ дня­ нинішньо­го.­ Хо­ча­ першість­ у­ вис­лов­ленні­ ідей­ про­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ істо­рич­но­го­ ме­то­ду­ в­ криміна­ль­но­му­ праві­ на­ле­жить­ не­ О.Ф.­ Кістяківсько­му,­ од­нак­ він,­ бли­с­ку­че­ ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи­ підго­тов­ле­не­ підґрун­тя,­ був­ пер­шим,­ хто­ об’єднав­ розрізнені­ пе­ре­ко­нан­ня­ йо­го­ су­час­ників­криміналістів,­ і,­ послідо­вно­ спи­ра­ю­чись­на­істо­рич­ний­ме­тод­і­відсто­ю­ю­чи­не­обхідність­йо­го­за­сто­су­ван­ня­з­ ме­тою­ більш­ гли­бо­ко­го­ і­ усебічно­го­ вив­чен­ня­ криміна­ль­но­пра­во­вої­ ма­терії,­ зумів­ ар­гу­мен­то­ва­но­ до­ве­с­ти­ ідею­про­ істо­рич­ну­ на­ступність­ у­ криміна­ль­но­му­ праві.­Особ­ли­ва­зна­чущість­ви­кла­де­них­О.Ф.­Кістяківським­ідей­підтвер­д­жується­ тим,­що,­не­зва­жа­ю­чи­на­сло­вес­ну­дек­ла­рацію­відмо­ви­від­на­ступ­ності­між­до­ре­ во­люційною­ і­ ра­дянсь­кою­ криміна­ль­но­пра­во­вою­ на­укою,­ історія­ її­ роз­вит­ку­ свідчить,­ що­ на­ступність­ незмінно­ «про­би­ва­ла»­ собі­ до­ро­гу,­ закріплю­ю­чи­ те­ 519Юридичні і політичні науки по­зи­тив­не,­ що­ бу­ло­ на­ко­пи­че­но­ ро­бо­тою­ по­пе­редніх­ по­колінь,­ і­ да­ю­чи­ мож­ ливість­роз­ви­ва­ти­ся­но­ве­лам,­що­дик­ту­ють­ся­су­часністю. Хо­ча,­на­дум­ку­про­фе­со­ра­М.І.­Ба­жа­но­ва,­са­ма­«про­бле­ма­на­ступ­ності­в­праві­ відно­сить­ся­до­чис­ла­ма­ло­роз­роб­ле­них»­і­«ли­ше­в­ос­танні­ро­ки­з’яви­ли­ся­спро­би­ висвітли­ти­цю­те­му,­та­й­то­ли­ше­в­плані­по­ста­нов­ки­пи­тан­ня»30,­за­ко­но­про­ектні­ ро­бо­ти,­що­про­во­ди­лись­в­Ук­раїні­в­зв’яз­ку­з­прий­нят­тям­КК­2001­р.,­зро­би­ли­її­ ак­ту­альність­оче­вид­ною. І­дійсно,­роз­роб­ка­і­прий­нят­тя­Криміна­ль­но­го­ко­дек­су­Ук­раїни­2001­р.­по­тяг­ли­ за­со­бою­порівнян­ня­по­ло­жень­раніше­діючо­го­і­но­во­го­криміна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ ст­ва­Ук­раїни,­і,­от­же,­зно­ву­вик­ли­ка­ли­інте­рес­до­про­бле­ми­на­ступ­ності,­яка,­як­ ука­зує­ В.О.­ На­вроць­кий­ у­ ро­боті­ «На­ступність­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни­ (порівняль­ний­ аналіз­КК­Ук­раїни­ 1960­ і­ 2001р.)»,­ «ви­ма­гає­ по­даль­шої­ роз­роб­ки­і­до­клад­но­го­виз­на­чен­ня»31.­ Ана­логічний­ інте­рес­ до­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ спо­с­терігається­ і­ у­ на­уці­ криміна­ль­но­го­пра­ва­РФ,­де­вис­лов­люється­ідея­про­не­обхідність­«по­нов­лю­ва­ти­ зв’язок­часів»32.­«Тре­ба­підня­ти­ся­на­рівень­дум­ки­тих­уче­них­юристів,­–­пи­ше­ проф.­ І.Я.­ Ко­за­чен­ко,­ –­ чия­ пра­ця­ бу­ла­ обірва­на­ фа­таль­ним­ 1917­ро­ком.­ Тре­ба­ освоїти­це­ба­гат­ст­во­у­світлі­су­час­них­про­блем,­те­орій­і­да­ти­кримінальній­юрис­ пру­денції­ но­ве­ жит­тя,­ що­ є­ не­одмінною­ умо­вою­ пе­ре­хо­ду­ Росії­ з­ то­талітар­но­ авто­ри­тар­но­го­ре­жи­му­в­пра­во­вий»33. Кон­ста­тація­ по­си­лен­ня­ ува­ги­ до­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ по­тре­бує­ ро­зуміння­ то­го,­ що­ на­ступність­ у­ праві­ в­ са­мо­му­ за­галь­но­му­ виді­ оз­на­чає­ ви­ко­ри­с­тан­ня­ по­пе­ред­нь­о­го­пра­во­во­го­досвіду.­А­та­кий­по­пе­редній­досвід­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­ та­ний­у­пра­во­твор­чості,­у­пра­во­за­с­то­совчій­прак­тиці,­у­на­уці,­у­си­с­темі­юри­дич­ ної­освіти­і­навіть­у­ви­кла­данні­кон­крет­них­юри­дич­них­дис­циплін.­З­цьо­го­вип­ ли­ває,­що­на­ступність­у­криміна­ль­но­му­праві­–­це­настільки­ба­га­то­г­ран­на­і­зна­ чи­ма­про­бле­ма,­що­висвітлен­ня­хо­ча­б­де­я­ких­ її­ ас­пектів,­ та­ких,­на­при­клад,­ як­ на­ступність­у­криміна­ль­но­пра­вовій­на­уці­і­криміна­ль­но­му­за­ко­но­давстві,­ста­но­ ви­ти­ме­ знач­ний­ на­уко­вий­ інте­рес.­ Оціню­ю­чи­ пер­спек­ти­ви­ на­уко­вої­ роз­роб­ки­ да­ної­про­бле­ма­ти­ки,­слід­за­зна­чи­ти,­що­як­що­пи­тан­ня­про­на­ступність­у­криміна­ ль­но­му­ за­ко­но­давстві­ одер­жа­ло­ пев­не­ висвітлен­ня­ в­ ро­бо­тах­ су­час­них­ криміналістів­М.І.­Ба­жа­но­ва34,­Ю.В.­Ба­уліна35,­В.К.­Гри­щу­ка36,­Л.Л.­Круг­ли­ко­ ва37,­В.О.­На­вроць­ко­го38,­ то­ пи­тан­ня­ про­ на­ступність­ у­ роз­вит­ку­ криміна­ль­но­ пра­во­вої­на­уки­за­ли­шається­прак­тич­но­зовсім­не­дослідже­ним. От­же,­про­бле­ма­на­ступ­ності­в­праві­над­зви­чай­но­ак­ту­аль­на­на­сьо­годнішній­ день,­ і­ її­ досліджен­ня,­ на­ наш­ по­гляд,­ мож­на­ зба­га­ти­ти­ звер­нен­ням­ до­ робіт­ О.Ф.­Кістяківсько­го,­який­сто­яв­у­ви­токів­роз­роб­ки­за­зна­че­но­го­пи­тан­ня­і­намітив­ пер­спек­ти­ви­ йо­го­ роз­вит­ку.­ А­ оскільки­ ро­зуміння­ про­бле­ми­ на­ступ­ності­ в­ криміна­ль­но­му­праві­не­роз­рив­но­пов’яза­не­з­ви­ко­ри­с­тан­ням­істо­рич­но­го­ме­то­ду,­ то­хотіло­ся­б­по­ба­жа­ти,­щоб­ви­ко­ри­с­тан­ня­істо­рич­но­го­(ге­не­тич­но­го)­підхо­ду­як­ дослідниць­ко­го­прий­о­му,­що­ста­но­вить­один­з­ба­зо­вих­еле­ментів­ме­то­до­логічної­ ос­но­ви­ро­бо­ти­над­розв’язан­ням­су­час­них­про­блем­те­орії­і­прак­ти­ки­криміна­ль­ но­го­пра­ва,­не­пе­ре­тво­ри­ло­ся­на­про­сте­звер­нен­ня­влас­не­до­хро­но­логії­роз­вит­ку­ то­го­чи­іншо­го­пра­во­во­го­інсти­ту­ту­або­ци­ту­ван­ня­кла­сиків­криміна­ль­но­пра­во­ вої­ на­уки,­ а­ яв­ля­ло­ б­ со­бою­ серй­оз­не­ гли­бо­ке­ ос­мис­лен­ня­ явищ,­ що­ ста­ли­ об’єктом­істо­рич­но­го­аналізу,­і­навіть,­мож­ли­во,­но­ве­ос­мис­лен­ня­ме­то­до­логічних­ ас­пектів­са­мо­го­істо­рич­но­го­підхо­ду. 520 Держава і право • Випуск 50 1.­Криміна ль не­ пра­во­Ук­раїни:­ За­галь­на­ ча­с­ти­на:­Підруч­ник­ для­ сту­дентів­юрид.­ спец.­ вищ.­ за­кладів­ освіти­ /­ М.І.­ Ба­жа­нов,­Ю.В.­ Ба­улін,­ В.І.­ Бо­ри­сов­ та­ ін.;­ За­ ред.­ М.І.­Ба­жа­но­ва,­В.В.­Ста­ши­са,­В.Я.­Тація.­–­К.­Х.:­Юрінком­Інтер­Пра­во,­2001.­–­С.19.­ 2. За валь нюк В.­ Прин­цип­ істо­риз­му­ в­ пра­во­­ і­ дер­жа­воз­навстві­ //­ Пра­во­ Ук­раїни.­ –­ 1998.–­№­ 2­ .­ –­ С.­ 1­23;­Ке д ров Б.М.­ Ис­то­рия­ на­уки­ и­ прин­ци­пы­ ее­ ис­сле­до­ва­ния­ //­ Во­про­сы­фи­ло­со­фии.­–­1971.­–­№­9.­–­С.­78;­Но ви ков А.И.­О­ме­то­дах­ис­то­ри­ко­фи­ло­ соф­ско­го­ ис­сле­до­ва­ния­ //­ Про­бле­мы­ ме­то­до­ло­гии­ на­уки­ и­ на­уч­но­го­ твор­че­ст­ва:­ Сб.­ ста­тей­/­Под­ред.­В.А.­Штоф­фа­и­проф.­А.М.­Мос­те­па­нен­ко.­–­Л.:­Изд­во­ЛГУ,­1977.­–­ С.­166–167;­Селіва нов В.­Про­бле­ма­ме­то­до­логічної­об­грун­то­ва­ності­вітчиз­ня­но­го­пра­во­ знав­ст­ва­//­Пра­во­Ук­раїни.­–­1998.­–­№­12.­–­С.­34­43.­3. Нов го род цев П.И.­Ис­то­ри­че­с­кая­ шко­ла­юри­с­тов,­ее­про­ис­хож­де­ние­и­судь­ба.­Опыт­ха­рак­те­ри­с­ти­ки­ос­нов­шко­лы­Са­ви­ ньи­в­их­по­сле­до­ва­тель­ном­раз­ви­тии.­–­М.,­1896.­–­С.­150.­4. Да ни ло вич И.­О­хо­де­уго­ лов­но­го­за­ко­но­ве­де­ния­во­об­ще­и­пре­иму­ще­ст­вен­но­в­Гер­ма­нии­//­Жур­нал­Ми­ни­с­тер­ст­ ва­на­род­но­го­про­све­ще­ния.­–­1837.­–­Ч.­14.­–­С.­340­341.­5. Гор де ен ко Г.­В­чем­долж­но­ со­сто­ять­уче­ное­уго­лов­ное­ за­ко­но­ве­де­ние­ в­Рос­сии­в­на­сто­я­щее­ вре­мя?­–­Х.,­ 1838.­ –­ С.­23;­Фельд штейн Г.С.­Глав­ные­те­че­ния­в­ис­то­рии­на­уки­уго­лов­но­го­пра­ва­в­Рос­сии.­ –­Яро­славль:­Ти­по­гра­фия­Гу­берн­ско­го­прав­ле­ния,­1909.­–­С.­591.­6. Се ме нов ский Д.­О­ хо­де­и­дей­ст­вии­за­ко­но­да­тель­ст­ва­на­бла­го­со­сто­я­ние­об­ще­ст­вен­ное.­–­М.,­1838.­–­С.­8.­ 7. Жи ря ев А.­Уго­лов­ное­пра­во­ //­Юри­ди­че­с­кий­ве­ст­ник.­ –­ 1863.­ –­Вып.­ 31.­ –­С.­ 7.­8. Ко ло сов ский П.­Очерк­ис­то­ри­че­с­ко­го­раз­ви­тия­пре­ступ­ле­ний­про­тив­жиз­ни­и­здо­ро­вья­ по­рус­ско­му­пра­ву.­–­М.,1857.­–­С.­8.­9. Че бы шев­Дми т ри ев А.­Всту­пи­тель­ная­лек­ция,­ чи­тан­ная­в­Ка­зан­ском­уни­вер­си­те­те­6­сен­тя­б­ря­1860­г.­//­Юри­ди­че­с­кий­жур­нал.­–­1860.­ –­№­2.­–­С.­66.­10. Ан то ло гия ми­ро­вой­пра­во­вой­мыс­ли.­В­5­ти­т.­Т.­4.­Рос­сия­XI­XIX­ вв.­/­Рук­ль­на­уч.­про­ек­та­Се­ми­гин­Г.Ю.;­Отв.­ред.­Скри­пи­лев­Е.А.­–­М.:­Мысль.,1999.­ –­С.­709.­11. Ки с тя ков ский А.Ф.­Уго­лов­ное­пра­во­Ита­лии.­(Пес­си­на­и­со­вре­мен­ное­дви­ же­ние­ита­ль­ян­ско­го­уго­лов­но­го­пра­ва­и­на­уки)­ //­Су­деб­ный­жур­нал.­–­1873.­–­№­4.­–­ С.46.­12. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­но­го­пра­ва­с­по­дроб­ ным­из­ло­же­ни­ем­на­чал­рус­ско­го­уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва.­Часть­об­щая.­–­3­е­изд.­ –­К.:­Тип.­Ио­ган­со­на,­1891.­–­С.­31.­13. Ки с тя ков ский А.Ф.­Вли­я­ние­Бек­ка­риа­на­рус­ское­ уго­лов­ное­пра­во­//­Жур­нал­Ми­ни­с­тер­ст­ва­юс­ти­ции.­–­1864.­–­№­9.­–­С.­459­470.­14. Ки с­ тя ков ский А.Ф.­Из­ло­же­ние­на­чал­уго­лов­но­го­пра­ва­по­На­ка­зу­Им­пе­ра­т­ри­цы­Ека­те­ри­ны­ II­//­Уни­вер­си­тет­ские­из­ве­с­тия.­–­1864.­–­№­10.­–­С.­1­21.­15. Мо­ва­йде­про­мо­нар­ший­ На­каз,­да­ний­в­якості­керівництва­Ка­те­ри­ною­II­спеціальній­Комісії­по­ство­рен­ню­но­во­ го­криміна­ль­но­го­Уло­жен­ня.­Комісія­проісну­ва­ла­з­1767­до­1774­р.,­сфор­му­лю­ва­ла­ли­ше­ декілька­розділів­Криміна­ль­но­го­уло­жен­ня.­16. Бе ло гриц­Кот ля рев ский Л. Очерк­на­уч­ ной­де­я­тель­но­с­ти­проф.­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ско­го­ //­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–1885.­–­Кн.­6.­–­С.­ 242.­17. Чу бин ский М.­Ста­тьи­ и­ ре­чи­ по­ во­про­сам­ уго­лов­но­го­ пра­ва­ и­ про­цес­са:­Сб.­ ста­тей.­–­Х.:­Ти­по­Ли­то­гра­фия­«Пе­чат­ное­де­ло»,­1906.­–­С.­206.­18. Ки с тя ков ский А.Ф.­ Це­зарь­Бек­ка­риа.­О­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях,­пе­ре­вод­Ив.­Со­бо­ле­ва­(раз­бор­со­чи­не­ ния)­//­Кри­ти­че­с­кое­обо­зре­ние.­–­1879.­–­С.17­26.­19. Ки с тя ков ский А.Ф.­Об­зор­со­чи­не­ ния­С.­За­руд­но­го­«Бек­ка­риа­о­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях­в­срав­не­нии­с­гла­вою­10­ю­ На­ка­за­Им­пе­ра­т­ри­цы­Ека­те­ри­ны­II­и­с­со­вре­мен­ны­ми­рус­ски­ми­за­ко­на­ми»­ //­Жур­нал­ граж­дан­ско­го­и­уго­лов­но­го­пра­ва.­–­1880.­–­Кн.1.­–­С.­159­167.­20. Ки с тя ков ский А.Ф.­ Це­зарь­Бек­ка­риа.­О­пре­ступ­ле­ни­ях­и­на­ка­за­ни­ях,­пе­ре­вод­Ив.­Со­бо­ле­ва­(раз­бор­со­чи­не­ ния)­ //­Кри­ти­че­с­кое­обо­зре­ние.­–­С.­19.­21. Лу чиц кий И.­Тру­ды­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ско­го­в­ об­ла­с­ти­ис­то­рии­и­обыч­но­го­пра­ва­//­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–­1895.­–­Кн.­1.­–­С.­78.­22. Ки с­ тя ков ский А.Ф.­ Ис­сле­до­ва­ние­ о­ смерт­ной­ каз­ни.­ –­ Ту­ла:­Ав­то­граф,­ 2000.­ –­ С.­ 6.­ 23. Бе ло гриц­Кот ля рев ский Л.­ Очерк­ на­уч­ной­ де­я­тель­но­с­ти­ проф.­А.Ф.­ Ки­с­тя­ков­ско­го­ //­ Ки­ев­ская­ ста­ри­на.­ –­ 1885.­ –­Кн.­ 6.­ –­С.­ 243­244.­24. Лу чиц кий И.­А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ский­ (Не­кро­лог)­//­Ки­ев­ская­ста­ри­на.­–­1885.­–­Кн.­2.­–­С.­411.­25. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­ мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­но­го­пра­ва­с­по­дроб­ным­из­ло­же­ни­ем­на­чал­рус­ско­го­ уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва.­Часть­об­щая.­–­3­е­изд­е.­–­К.:­Тип.­Ио­ган­со­на,­1891.­–­С.­ 119.­26. Інсти тут­ру­ко­пи­су­Національ­ної­бібліоте­ки­Ук­раїни­імені­В.І.­Вер­надсь­ко­го.­ 521Юридичні і політичні науки –­Ф.­61.­–­№­352.­–­А.­11.­27. Ки с тя ков ский А.Ф.­Эле­мен­тар­ный­учеб­ник­об­ще­го­уго­лов­ но­го­ пра­ва­ с­ по­дроб­ным­ из­ло­же­ни­ем­ на­чал­ рус­ско­го­ уго­лов­но­го­ за­ко­но­да­тель­ст­ва.­ Часть­ Об­щая.­ –­ 3­е­ изд­е.­ –­ К.:­ Тип.­ Ио­ган­со­на,­ 1891.­ –­ С.­ 120.­ 28. Фой ниц кий И.­ А.Ф.­Ки­с­тя­ков­ский­ как­ кри­ми­на­лист­ //­ Ки­ев­ская­ ста­ри­на.­ –­ 1895.­ –­ Кн.­ 1.­ –­ С.­ 94.­ 29. Там­са­мо.­–­С.­91.­30. Ба жа нов М.И.­К­во­про­су­о­пре­ем­ст­вен­но­с­ти­в­уго­лов­ном­пра­ ве­ //­ Про­бле­мы­ за­кон­но­с­ти:­ Респ.­ меж­ве­домств.­ на­учн.­ сб.­ Вып.­ 30.­ /­ Отв.­ ред.­ В.Я.­ Та­ций.­–­Х.:­Нац.­юрид.­акад.­Ук­ра­и­ны,­1995.­–­С.114.­31. На вроць кий В.О.­На­ступність­ криміна­ль­но­го­ за­ко­но­дав­ст­ва­ Ук­раїни­ (порівняль­ний­ аналіз­ КК­ Ук­раїни­ 1960­ та­ 2001­р.).­–­К.:­Атіка,­2001.­–­С.­25.­32. Уго лов ное пра­во.­Об­щая­часть.­Учеб­ник­для­вузов­ /­ Отв.­ ред.:­ И.Я.­ Ко­за­чен­ко­ и­ З.А.Не­зна­мо­ва.­ –­ М.:­ Нор­ма­Ин­фра­М,­ 1999.­ –­ С.­ XI.­ 33. Там­са­мо.­34. Ба жа нов М.И.­К­во­про­су­о­пре­ем­ст­вен­но­с­ти­в­уго­лов­ном­пра­ве­//­Про­ бле­мы­за­кон­но­с­ти:­Респ.­меж­ве­домств.­на­учн.­сб.­Вып.­30.­/­Отв.­ред.­В.Я.­Та­ций.­–­Х.:­ Нац.­юрид.­акад.­Ук­ра­и­ны,­1995.­–­С.114­121.­35.­Ба у лин Ю.В.­Пре­де­лы­пре­ем­ст­вен­но­ с­ти­в­раз­ви­тии­уго­лов­но­го­за­ко­но­да­тель­ст­ва­//­Ис­то­рия­раз­ви­тия­уго­лов­но­го­пра­ва­и­ее­ зна­че­ние­для­со­вре­мен­но­с­ти:­Ма­те­ри­а­лы­V­Меж­ду­на­род­ной­на­уч­но­прак­ти­че­с­кой­кон­ фе­рен­ции,­ со­сто­яв­шей­ся­ на­ юри­ди­че­с­ком­ фа­куль­те­те­ МГУ­ им­ М.В.­ Ло­мо­но­со­ва­ 26–27­мая­2005­г.­–­М.:­Лек­сЭст,­2006.­–­С.­33­37.­36. Гри щук В.К.­Ко­дифікація­криміна­ ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни:­про­бле­ми­історії,­ме­то­до­логії­та­те­орії:­Ав­то­реф.­дис.­...­ д­ра­юрид.­на­ук.­–­К.,­1992.­–­С.­19­20.­37. Круг ли ков Л.Л.­О­вос­при­я­тии­идей­Уго­лов­но­ го­уло­же­ния­1903­г.­в­Об­щей­ча­с­ти­со­вре­мен­но­го­рос­сий­ско­го­уго­лов­но­го­пра­ва­//­Ис­то­ рия­раз­ви­тия­уго­лов­но­го­пра­ва­и­ее­зна­че­ние­для­со­вре­мен­но­с­ти:­Ма­те­ри­а­лы­V­Меж­ду­ на­род­ной­на­уч­но­прак­ти­че­с­кой­кон­фе­рен­ции,­со­сто­яв­шей­ся­на­юри­ди­че­с­ком­фа­куль­те­ те­ МГУ­ им­ М.В.­ Ло­мо­но­со­ва­ 26­27­ мая­ 2005­ г.­ –­ М.:­ Лек­сЭст,­ 2006.­ –­ С.­ 222­226.­ 38. Нав роць кий В.О.­На­ступність­криміна­ль­но­го­за­ко­но­дав­ст­ва­Ук­раїни­(порівняль­ний­ аналіз­КК­Ук­раїни­1960­та­2001­р.).­–­272­c. 522 Держава і право • Випуск 50 Розділ 8. КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ТА КРИМІНАЛІСТИКА О. В. Харитонова. МетодологІЯ вІтЧизнЯноЇ кримІнально-правовоЇ науки: становленнЯ ІсториЧного методу та проблеми наступностІ