Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління

Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління

Розглянуто взаємозв’язок між демократизацією, якістю державного управління та рівнем економічного розвитку країни. Проаналізовано динаміку змін показників якості управління в Україні. Рассмотрена взаимосвязь между демократизацией, качеством государственного управления и уровнем экономического развит...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2010
Main Author: Стойко, О.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34895
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління / О.М. Стойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 666-671. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34895
record_format dspace
spelling Стойко, О.М.
2012-06-09T16:19:31Z
2012-06-09T16:19:31Z
2010
Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління / О.М. Стойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 666-671. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34895
Розглянуто взаємозв’язок між демократизацією, якістю державного управління та рівнем економічного розвитку країни. Проаналізовано динаміку змін показників якості управління в Україні.
Рассмотрена взаимосвязь между демократизацией, качеством государственного управления и уровнем экономического развития страны. Проанализирована динамика изменений показателей качества управления в Украине.
The connection between democratization, the quality of public administration and the economic development of the state is considered. The dynamics of change of the Ukrainian governance indicators is analyzed.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
spellingShingle Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
Стойко, О.М.
Політичні науки
title_short Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
title_full Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
title_fullStr Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
title_full_unstemmed Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
title_sort трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління
author Стойко, О.М.
author_facet Стойко, О.М.
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
publishDate 2010
language Ukrainian
container_title Держава і право
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
format Article
description Розглянуто взаємозв’язок між демократизацією, якістю державного управління та рівнем економічного розвитку країни. Проаналізовано динаміку змін показників якості управління в Україні. Рассмотрена взаимосвязь между демократизацией, качеством государственного управления и уровнем экономического развития страны. Проанализирована динамика изменений показателей качества управления в Украине. The connection between democratization, the quality of public administration and the economic development of the state is considered. The dynamics of change of the Ukrainian governance indicators is analyzed.
issn 1563-3349
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34895
citation_txt Трансформаційні зміни державних інститутів та якість державного управління / О.М. Стойко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 666-671. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
work_keys_str_mv AT stoikoom transformacíinízmínideržavnihínstitutívtaâkístʹderžavnogoupravlínnâ
first_indexed 2025-11-26T22:14:47Z
last_indexed 2025-11-26T22:14:47Z
_version_ 1850778306013560832
fulltext О. М. СТОЙКО. ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ ТА ЯКІСТЬ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Роз г ля ну то взаємозв’язок між де мо кра ти зацією, якістю дер жав но го уп равління та рівнем еко номічно го роз вит ку країни. Про аналізо ва но ди наміку змін по каз ників якості уп равління в Ук раїні. Клю чові сло ва: транс фор мація, де мо кратія, дер жав не уп равління, еко номічний роз ви ток. Рас смо т ре на вза и мо связь меж ду де мо кра ти за ци ей, ка че ст вом го су дар ст вен но го уп рав ле ния и уров нем эко но ми че с ко го раз ви тия стра ны. Про ана ли зи ро ва на ди на ми ка из ме не ний по ка за те лей ка че ст ва уп рав ле ния в Ук ра и не. Клю че вые сло ва: транс фор ма ция, де мо кра тия, го су дар ст вен ное уп рав ле ние, эко­ но ми че с кое раз ви тие. The connection between democratization, the quality of public administration and the economic development of the state is considered. The dynamics of change of the Ukrainian governance indicators is analyzed. Key words: transformation, democracy, public administration, economic development. Будь­яка­транс­фор­мація­уп­равлінських­інсти­тутів­дер­жа­ви­має­на­меті­підви­ щен­ня­рівня­ефек­тив­ності­їх­діяль­ності,­чи­мо­ва­йде­про­ево­люційні­зміни­у­рам­ ках­де­мо­кра­тич­но­го­ре­жи­му,­чи­про­ре­во­люційні­при­пе­ре­ході­від­ав­то­ри­тар­них­ до­ де­мо­кра­тич­них­ за­сад­ уп­равління.­ Особ­ли­ве­ зна­чен­ня­ ефек­тивність­ і­ якість­ діяль­ності­дер­жав­них­ор­ганів­має­в­ос­тан­нь­о­му­ви­пад­ку,­ад­же­са­ме­ці­чин­ни­ки­ здатні­за­без­пе­чи­ти­еко­номічний­роз­ви­ток­дер­жа­ви,­що­є­однією­з­пе­ре­ду­мов­роз­ вит­ку­і­зміцнен­ня­но­во­с­тво­ре­них­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів.­ Світо­вий­банк­(СБ)­вже­у­1989­р.­усвідо­мив­зна­чен­ня­якісно­го­уп­равління­для­ фор­му­ван­ня­ стабільних­ де­мо­кра­тич­них­ ре­жимів.­ В­ йо­го­ до­повіді­ про­ аф­ри­ канські­дер­жа­ви,­роз­та­шо­вані­південніше­Са­ха­ри,­містить­ся­вис­но­вок­про­те,­що­ не­одмінною­за­по­ру­кою­успіху­еко­номічних­ре­форм­є­ство­рен­ня­ інсти­тутів1.­По­ мірі­ за­про­ва­д­жен­ня­ де­мо­кра­тич­них­ прин­ципів­ уп­равління­ роль­ інсти­тутів­ ще­ більше­зро­с­та­ла,­оскільки­вва­жа­ло­ся,­що­за­вдан­ням­дер­жав­них­інсти­тутів­є­вста­ нов­лен­ня­зба­лан­со­ва­них­пра­вил­еко­номічної­взаємодії­опе­рацій,­по­бу­до­ва­пра­во­ вої­ дер­жа­ви­ і­ фор­му­ван­ня­ силь­них­ фінан­со­вих­ інсти­тутів,­ за­без­пе­чен­ня­ прав­ влас­ності­ і­ відкри­тої­ кон­ку­ренції2.­ У­ відповідності­ з­ цим­ на­бо­ром­ ар­гу­ментів­ адміністра­тив­на­ре­фор­ма­і­зміна­за­вдань­дер­жа­ви­(відхід­від­її­по­зиції­як­го­ло­вно­ го­еко­номічно­го­суб’єкта­і­пе­рехід­до­ролі­інсти­ту­ту,­який­«пра­виль­ним­чи­ном»­ за­охо­чує­при­ват­них­гравців),­вивільняє­нові­си­ли,­які­по­тре­бу­ють­більш­надійно­ го­вбу­до­ву­ван­ня­в­політичні­струк­ту­ри­і­за­без­пе­чен­ня­їх­надійності.­Та­ким­чи­ном,­ ре­фор­ма­уря­до­вих­інсти­тутів­ство­рює­се­ре­до­ви­ще,­в­яко­му­процвітан­ня­політич­ ної­де­мо­кратії­вва­жається­не­ми­ну­чим.­ Щорічно­ Світо­вий­ банк­ відсте­жує­ зміни­ у­ рей­тин­гу­ якості­ дер­жав­но­го­ управління3,­що­ви­хо­дить­із­про­па­го­ва­ної­ним­кон­цепції­на­леж­но­го­уря­ду­ван­ня.­ Цей­до­ку­мент­містить­ре­зуль­та­ти­пер­шо­го­де­ся­тиріччя­існу­ван­ня­цьо­го­про­ек­ту,­ яке­охо­пи­ло­212­країн.­СБ­ви­хо­дить­з­то­го,­що­якість­уп­равління­є­вирішаль­ним­ Держава і право • Випуск 50 ©­СТОЙ КО Оле на Ми хайлівна­–­кан­ди­дат­політич­них­на­ук,­на­уко­вий­співробітник­ Інсти­ту­ту­дер­жа­ви­і­пра­ва­ім.­В.М.­Ко­рець­ко­го­НАН­Ук­раїни чин­ни­ком­еко­номічно­го­рос­ту.­Ме­то­до­логія­СБ­ви­хо­дить­з­то­го,­що­для­виз­на­чен­ ня­до­сить­не­виз­на­че­но­го­по­нят­тя­–­якості­дер­жав­но­го­уп­равління­–­слід­вра­хо­ву­ ва­ти­шість­ос­нов­них­ас­пектів­інсти­туційної­якості­або­уп­равління:­1.­Вра­ху­ван­ня­ дум­ки­на­се­лен­ня­і­підзвітність­дер­жор­ганів,­які­вимірю­ють­до­три­ман­ня­політич­ них,­гро­мадсь­ких­прав­і­прав­лю­ди­ни.­2.­Політич­на­стабільність­і­на­силь­ст­во,­які­ вимірю­ють­вірогідність­за­гроз­на­силь­ст­ва­або­змін­у­владі,­вклю­ча­ю­чи­те­ро­ризм.­ 3.­Ефек­тивність­уп­равління,­яка­свідчить­про­ком­пе­тентність­бю­ро­кратії­та­якість­ на­дан­ня­дер­жав­них­по­слуг.­4.­Якість­за­ко­но­дав­ст­ва,­яке­ха­рак­те­ри­зує­ви­ко­ри­с­тан­ ня­не­рин­ко­вих­ме­ханізмів­для­ре­гу­лю­ван­ня­еко­номічних­про­цесів.­5.­Вер­хо­вен­ст­ во­ пра­ва,­ яке­ вка­зує­ на­ якість­ ви­ко­нан­ня­ до­го­ворів,­ ро­бо­ту­ ор­ганів­ з­ охо­ро­ни­ пра­во­впо­ряд­ку­та­судів,­а­та­кож­вірогідність­зло­чинів­і­на­силь­ст­ва­у­суспільстві.­ 6.­Бо­роть­ба­з­ко­рупцією,­яка­вка­зує­на­за­сто­су­ван­ня­дер­жав­них­по­вно­ва­жень­для­ за­без­пе­чен­ня­при­ват­них­інте­ресів,­вклю­ча­ю­чи­ко­рупцію­у­ве­ли­ких­та­не­знач­них­ розмірах,­а­та­кож­за­хоп­лен­ня­дер­жа­ви­ко­рум­по­ва­ни­ми­уг­ру­по­ван­ня­ми­зсе­ре­ди­ни. Ав­то­ри­досліджен­ня­–­Д.­Ка­уф­ман,­А.­Кра­ай­та­М.­Ма­с­т­руцці­–­ви­хо­ди­ли­з­ то­го,­що­не­обхідно­взя­ти­усі­на­явні­ба­зи­да­них,­ви­клю­чив­ши­по­вто­рен­ня­інфор­ мації.­ За­ та­ких­ умов,­ ви­пад­кові­ по­мил­ки­ та­ тен­денційність­ од­них­ дослідників­ бу­де­ком­пен­со­ва­на­інши­ми.­ Звіт­про­ре­зуль­та­ти­де­ся­тиліття­досліджен­ня,­на­дум­ку­ек­с­пертів­зі­Світо­во­го­ бан­ку,­де­мон­ст­рує­країнам,­що­роз­ви­ва­ють­ся,­не­обхідність­фор­му­ван­ня­ефек­тив­ ної­бю­ро­кра­тич­ної­ма­ши­ни,­пе­ре­хо­ду­до­якісно­го­уп­равління­дер­жав­ни­ми­спра­ ва­ми.­Як­що­рей­тинг­дер­жа­ви­по­кра­щується­на­1­бал,­то­це­рівноз­нач­но­зни­жен­ню­ ди­тя­чої­смерт­ності­на­2/3­та­збільшен­ню­до­ходів­на­се­лен­ня­в­3­ра­зи­у­дов­го­ст­ро­ ковій­пер­спек­тиві.­Історія­досліджень­дає­підста­ви­ствер­д­жу­ва­ти,­що­ба­гат­ст­во­та­ процвітан­ня­є­наслідком­по­кра­щен­ня­якості­уп­равління,­а­не­на­впа­ки.­ Як­вид­но­з­таб­лиці­1,­в­Ук­раїні­після­по­кра­щен­ня­по­каз­ників­про­тя­гом­2005– 2006­років­спо­с­терігається­по­сту­по­ве­погіршен­ня­си­ту­ації.­У­порівнянні­з­1996­ ро­ком­ найбільшо­го­ про­гре­су­ нам­ вда­ло­ся­ до­сяг­ти­ у­ підзвітності­ дер­жав­них­ ор­ганів­ та­ вра­ху­ванні­ дум­ки­на­се­лен­ня.­Не­знач­но­го­ успіху­ вда­ло­ся­ до­би­ти­ся­ у­ бо­ротьбі­ із­ ко­рупцією.­ Зни­зи­ли­ся­ по­каз­ни­ки­ у­ та­ких­ сфе­рах­ як­ політич­на­ стабільність,­якість­за­ко­но­дав­ст­ва­та­вер­хо­вен­ст­во­пра­ва.­Погіршен­ня­по­каз­ників­ пов’яза­не,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ із­ відсутністю­ чіткої­ і­ послідо­вної­ політи­ки­ у­ сфері­ дер­жав­но­го­ уп­равління­ за­ часів­пре­зи­дент­ст­ва­В.Ющен­ко.­Не­зва­жа­ю­чи­на­ без­ пре­це­дент­ний­кре­дит­довіри­від­на­се­лен­ня,­політич­них­ак­торів,­дер­жав­них­служ­ бовців­ про­тя­гом­ 2005–2009­ років­ не­ бу­ло­ вжи­то­ за­ходів­ що­до­ здійснен­ня­ адміністра­тив­ної­ та­ адміністра­тив­но­те­ри­торіаль­ної­ ре­фор­ми,­ удо­с­ко­на­лен­ня­ си­с­те­ми­місце­во­го­са­мо­вря­ду­ван­ня.­Прихід­до­вла­ди­В.Яну­ко­ви­ча­у­2010­році­не­ змінив­ си­ту­ації:­ пріори­тетність­ ре­форм­ у­ за­зна­че­них­ сфе­рах­ ли­ше­ про­го­ло­шу­ ють­ся,­але­не­ре­алізу­ють­ся­на­прак­тиці.­Відповідно,­за­ре­зуль­та­та­ми­цьо­го­ро­ку­ слід­очіку­ва­ти­по­даль­шо­го­погіршен­ня­по­каз­ників­якості­уп­равління­в­Ук­раїні.­ Ав­то­ри­рей­тин­гу­вка­зу­ють­на­пря­мий­взаємозв’язок­між­якістю­дер­жав­но­го­ уп­равління­ і­ ко­рупцією.­ Так,­ у­ США,­ Ка­наді,­ Пор­ту­галії,­ де­ ви­со­ка­ якість­ управління,­май­же­відсут­ня­ко­рупція.­А­в­Росії,­Єгипті,­Ве­не­су­елі­низь­ка­якість­ уп­равління­су­про­во­д­жується­ви­со­ким­рівнем­ко­рупцію­та­низь­кою­підзвітністю­ вла­ди. 667Юридичні і політичні науки Більше­то­го,­до­сить­ши­ро­ко­по­ши­ре­ною­є­те­за,­що­са­ме­у­еко­номічно­роз­ви­ не­них,­ ба­га­тих­ країнах­ де­мо­кра­тичні­ інсти­ту­ти­ ма­ють­ найбільше­ шансів­ на­ успішне­ за­про­ва­д­жен­ня­ та­ функціону­ван­ня.­ Од­ним­ з­ найвідоміших­ пред­став­ ників­ цьо­го­ підхо­ду­ є­ С.­ Ліпсет,­ який­ за­по­зи­чив­ свою­ гіпо­те­зу­ у­ Ари­с­то­те­ля:­ «З­часів­Ари­с­то­те­ля­і­до­сьо­годні­па­нує­дум­ка,­що­ли­ше­у­за­мож­но­му­суспільство­ з­віднос­но­не­знач­ною­кількістю­бідних­гро­ма­дян­на­се­лен­ня­змо­же­бра­ти­ро­зум­ну­ участь­ у­ політиці­ і­ ви­ро­би­ти­ са­мо­спро­тив,­ не­обхідний­ для­ уник­нен­ня­ по­яви­ безвідповідаль­них­де­ма­гогів»5.­Вод­но­час­С.Ліпсет­на­го­ло­шу­вав­на­не­обхідності­ рос­ту­освіче­ності,­збільшен­ня­се­ред­нь­о­го­кла­су,­як­еле­мен­ту,­що­сприяє­«сприй­ нят­тю­де­мо­кра­тич­них­норм­політич­ної­то­ле­рант­ності6.­ Гіпо­те­зу­С.Ліпсе­та­підтвер­див­один­із­ав­торів­су­час­ної­мо­делі­су­час­но­го­еко­ номічно­го­ рос­ту­ Р.Бар­ро,­ який­ відзна­чав,­що­ най­кра­ще­ сприяє­ рос­ту­ помірний­ рівень­де­мо­кратії,­мінімаль­ний­рівень­–­на­дру­го­му­місці,­а­мак­си­маль­ний­–­на­ тре­ть­о­му»7. Ре­зуль­та­ти­емпірич­них­досліджень,­про­ве­де­них­Р.­Бар­ро­на­ос­нові­па­нель­них­ да­них­за­1960–1990­рр.­по­100­країнам­світу­підтвер­д­жу­ють,­що­політич­на­сво­бо­ да­ ма­ло­ впли­ває­ на­ еко­номічний­ ріст,­ хо­ча­ і­ є­ де­які­ інди­ка­то­ри­ нелінійно­го­ взаємозв’яз­ку8.­За­низь­ко­го­рівня­політич­них­прав­в­країні,­їх­роз­ши­рен­ня­сти­му­ лює­еко­номічний­ріст.­Про­те­при­до­сяг­ненні­пев­но­го­рівня­де­мо­кратії,­по­даль­ше­ роз­ши­рен­ня­політич­них­прав­змен­шує­еко­номічний­ріст.­Вод­но­час,­на­відміну­від­ не­знач­но­го­впли­ву­де­мо­кратії­на­тем­пи­еко­номічно­го­рос­ту,­в­ході­йо­го­досліджень­ бу­ла­ ви­яв­ле­на­ силь­на­ по­зи­тив­на­ за­лежність­ між­ рівнем­ жит­тя­ на­се­лен­ня­ і­ схильністю­країни­до­вста­нов­лен­ня­де­мо­кратії:­чим­за­можніше­суспільство,­тим­ більша­ймовірність­вста­нов­лен­ня­де­мо­кратії.­ Од­нак­те­зу­про­те,­що­для­де­мо­кратії­не­обхідний­пев­ний­рівень­еко­номічно­го­ до­б­ро­бу­ту­ще­у­1970­р.­за­пе­ре­чу­вав­аме­ри­кансь­кий­політо­лог­Д.Рас­тоу.­На­йо­го­ дум­ку,­для­ге­не­зи­су­де­мо­кратії­потрібно­кілька­важ­ли­вих­ком­по­нентів:­відчут­тя­ національ­ної­єдності,­стійкий­і­серй­оз­ний­конфлікт,­свідо­мий­вибір­де­мо­кра­тич­ них­про­це­дур­та­при­зви­чаєння­політиків­та­елек­то­ра­ту­до­но­вих­пра­вил.­«Особ­ 668 Держава і право • Випуск 50 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2009 Вра­ху­ван­ня­дум­ки­­ на­се­лен­ня­і­підзвітність­ дер­жор­ганів ­­0,3 ­­0,33 ­­0,57 ­­0,58 ­­0,63 ­­0,1 ­­0,02 ­­0,06 Політич­на­стабільність ­­0,08 ­­0,13 ­­0,22 ­­0,09 ­­0,31 0,05 0,09 ­­0,27 Ефек­тивність­уп­рав­ ління ­­0,88 ­­0,76 ­­0,68 ­­0,68 ­­0,57 ­­0,54 ­­0,69 ­­0,77 Якість­за­ко­но­дав­ст­ва­ ­­0,49 ­­0,82 ­­0,61 ­­0,64 ­­0,45 ­­0,46 ­­0,47 ­­0,57 Вер­хо­вен­ст­во­пра­ва ­­0,53 ­­0,98 ­­1,07 ­­0,85 ­­0,74 ­­0,81 ­­0,66 ­­0,73 Бо­роть­ба­з­ко­рупцією ­­1,03 ­­1,18 ­­1,06 ­­1 ­­0,89 ­­0,62 ­­0,73 ­­0,9 Табл.1. Уп равлінські по каз ни ки Ук раїни4 ли­во­слід­за­зна­чи­ти,­що­мо­дель­бе­зу­мов­но­відки­дає­не­обхідність­на­яв­ності­тих­ двох­ чин­ників,­ які­ іноді­ ви­да­ють­ся­ за­ пе­ре­ду­мо­ви­ де­мо­кратії,­ а­ са­ме:­ ви­со­ко­го­ рівня­еко­номічно­го­і­соціаль­но­го­роз­вит­ку,­а­та­кож­вихідно­го­кон­сен­су­су­–­чи­то­ з­пи­тань­прин­ципів­чи­про­це­дур»9. Більше­то­го,­дослідни­ки­К.Малліган­та­К.Цуі,­ско­ри­с­тав­шись­мо­дел­лю­мо­но­ полістич­ної­ кон­ку­ренції,­ дійшли­ вис­нов­ку,­ що­ дик­та­торські­ ре­жи­ми­ на­ба­га­то­ ефек­тивніше­ діють­ в­ еко­номічній­ сфері,­ ніж­ де­мо­кра­тичні10.­ Во­ни­ ви­хо­ди­ли­ з­ то­го,­що­клю­чо­вою­ха­рак­те­ри­с­ти­кою­будь­якої­дер­жа­ви­є­мо­но­полія­на­на­силь­ст­ во.­Рівень­політич­ної­кон­ку­ренції,­а­от­же­ступінь­де­мо­кра­тич­ності­чи­не­де­мо­кра­ тич­ності,­ вчені­ про­по­ну­ють­ ро­зуміти­ як­ ве­ли­чи­ну­ «бар’єру­ на­ участь­ у­ роз­ поділенні­прав­на­тим­ча­со­ве­уп­равління­дер­жа­вою».­Політич­но­го­ліде­ра­хви­лю­ ють­два­пи­тан­ня:­термін­йо­го­пе­ре­бу­ван­ня­при­владі­та­мак­симізація­до­хо­ду­від­ тим­ча­со­во­го­роз­по­ря­д­жен­ня­мо­но­полією­на­на­силь­ст­во.­І­тут­у­дик­та­торів­на­ба­ га­то­більше­місця­для­ма­не­в­ру,­ніж­у­де­мо­кратів.­ Еко­номічна­політи­ка­–­рівень­опо­дат­ку­ван­ня,­ре­гу­лю­ван­ня­рин­ку,­ви­дат­ки­на­ соціаль­не­за­без­пе­чен­ня­–­функціональ­но­з­політич­ною­кон­ку­ренцією­не­пов’яза­ на­ жод­ним­ чи­ном.­ Але­ во­на­ впли­ває­ на­ стабільність­ ре­жи­му­ опо­се­ред­ко­ва­но­ че­рез­ рівень­ до­ходів­ гро­ма­дян­ та­ по­пу­лярність­ уря­ду.­ Тоб­то,­ при­ ви­борі­ еко­ номічно­го­кур­су­дик­та­тор,­який­в­пер­шу­чер­гу­праг­не­не­до­пу­с­ти­ти­по­яви­кон­ку­ рентів,­має­до­сить­ви­со­кий­ступінь­сво­бо­ди­і­мо­же­про­во­ди­ти­цілком­адек­ват­ну­ еко­номічну­ політи­ку.­ Як­ пра­ви­ло,­ ав­то­ри­тарні­ ліде­ри­ про­во­дять­ зба­лан­со­ва­ну­ еко­номічну­політи­ку,­спря­мо­ва­ну­на­за­до­во­лен­ня­соціаль­них­по­треб­мак­си­маль­но­ ши­ро­ко­го­ про­шар­ку­ на­се­лен­ня.­ Про­ це­ свідчить­ аналіз­ падінь­ дик­та­торсь­ких­ ре­жимів­про­тя­гом­1950­1990­років:­з­89­дик­та­торів­не­вдах­ли­ше­6­поз­бу­ли­ся­вла­ ди­в­ре­зуль­таті­на­род­них­за­во­ру­шень,­а­ре­ш­та­ста­ли­жерт­ва­ми­внутрішніх­інтриг.­ Про­ при­родність­ мо­но­полії­ і­ дик­та­ту­ри­ та­ штучність­ де­мо­кратії­ го­во­рить­ відо­мий­аме­ри­кансь­кий­інсти­туціоналіст­Д.­Норт.­На­йо­го­дум­ку,­є­три­ос­нов­них­ спо­со­би­об­ла­ш­ту­ван­ня­суспільства: –­первісно­об­щин­ний,­рівноз­нач­ний­ха­о­су,­за­яко­го­силь­ний­завжди­пра­вий,­а­ слаб­кий­–­го­лод­ний; –­суспільство­з­об­ме­же­ним­до­сту­пом,­ко­ли­се­ред­ха­о­су­по­чи­нає­фор­му­ва­ти­ся­ еліта,­яка­ут­ри­мує­вла­ду­за­ра­ху­нок­рен­ти,­по­ро­д­же­ної­відсутністю­вільно­го­вхо­ ду,­і­ви­ключ­но­пре­ро­га­ти­вою­еліти­є­ство­рен­ня­і­зміна­ор­ганізаційних­форм; –­суспільство­з­вільним­до­сту­пом,­що­відповідає­де­мо­кра­тич­но­му11.­ Оригінальність­ те­орії­ Д.Нор­та­ по­ля­гає­ в­ то­му,­що­ він­ вва­жає­ за­ при­родній­ стан­ суспільства­ існу­ван­ня­ об­ме­же­но­го­ до­сту­пу­ –­ в­ еко­номіці­ це­ мо­но­полія,­ в­ політиці­–­дик­та­ту­ра.­Са­ме­для­ви­хо­ду­із­цьо­го­стабільно­го­ста­ну­потрібно­до­кла­ да­ти­ до­дат­кові­ зу­сил­ля.­ Тоб­то,­ як­що­ не­ за­хи­ща­ти­ вільний­ ри­нок,­ то­ ви­ник­не­ мо­но­полія,­як­що­ж­пу­с­ти­ти­на­са­мо­плив­за­хист­прав­гро­ма­дя­ни­на­–­то­з’явить­ся­ дик­та­ту­ра­і­ав­то­ри­тар­ний­ре­жим.­Та­ким­чи­ном,­де­мо­кратія­і­вільний­ри­нок­–­це­ штучні­фе­но­ме­ни,­які­су­пе­ре­чать­при­род­но­му­ста­ну­ре­чей­і­які­постійно­потрібно­ за­хи­ща­ти.­ Тільки­ ті­ країни,­ які­ це­ усвідо­ми­ли,­ змог­ли­ пе­рей­ти­ від­ при­род­но­го­ ста­ну­до­де­мо­кратії­та­рин­ку.­ Інша­про­бле­ма­із­за­про­ва­д­жен­ням­де­мо­кра­тич­них­інсти­тутів­по­ля­гає­в­то­му,­ що­ос­танні­досліджен­ня­свідчать­про­амбіва­лент­ну­роль­од­но­го­і­то­го­ж­інсти­ту­ ту­в­за­леж­ності­від­умов­кон­крет­ної­країни.­Тоб­то,­в­одній­країні­де­мо­кра­тичні­ інсти­ту­ти­спри­я­ють­соціаль­но­еко­номічно­му­роз­вит­ку­(при­клад­країн­За­хо­ду),­а­ в­іншій­–­де­с­табілізу­ють­си­ту­ацію,­аж­до­ви­ник­нен­ня­гро­ма­дянсь­кої­війни­(аф­ри­ 669Юридичні і політичні науки канські­країни).­Е.Глей­зер,­А.Шлей­фер­та­ще­троє­дослідників,­які­зай­ма­ли­ся­в­ ос­нов­но­му­по­хо­д­жен­ням­юри­дич­них­си­с­тем­і­пов’яза­них­з­ни­ми­інсти­тутів,­що­ виз­на­ча­ють­діло­вий­клімат­в­різних­країнах,­за­про­по­ну­ва­ли­підхід,­який­доз­во­лив­ би­ порівню­ва­ти­ усю­ мно­жинність­ спо­собів­ ор­ганізації­ капіталістич­ної­ еко­ номіки12.­ Ар­ген­ти­на­і­Швеція­при­клад­то­го,­які­про­ти­лежні­ре­зуль­та­ти­дає­ліва­політи­ка­ за­умов­м’якої­фа­шистсь­кої­дик­та­ту­ри­та­пар­ла­ментсь­кої­де­мо­кратії.­Відмінність­ між­ав­то­ри­тар­ни­ми­ре­жи­ма­ми­у­Мек­сиці­та­Кубі­по­ля­гає­в­то­му,­що­мек­си­кансь­ кий­дик­тор­кожні­шість­років­за­ли­шав­спад­коємця,­а­ку­бинці­більше­півстоліття­ про­жи­ли­за­двох­дик­та­торів.­ От­же,­кожній­країні­потрібні­адек­ватні­інсти­ту­ти,­які­б­ство­рю­ва­ли­пра­вильні­ сти­му­ли­для­політич­них­ак­торів.­Але­навіть­як­що­пе­релік­цих­інсти­тутів­мож­на­ виз­на­чи­ти,­то­за­ли­шається­ос­нов­не­пи­тан­ня­–­що­мо­же­за­без­пе­чи­ти­ро­бо­ту­цих­ інсти­тутів.­За­ве­ли­ким­ра­хун­ком­все­зво­дить­ся­до­ди­ле­ми:­силь­на­цен­т­раль­на­вла­ да­і­без­правні­гро­ма­дя­ни­або­ж­слаб­ка­вла­да­і­гро­ма­дя­ни,­без­за­хисні­один­пе­ред­ іншим.­ Силь­на­ дер­жа­ва­ за­без­пе­чує­ пра­ва­ влас­ності,­ тоб­то­ сти­му­ли­ до­ еко­ номічно­го­ роз­вит­ку,­ цілком­ ймовірно­ за­ ра­ху­нок­ «про­ле­та­ри­зації»­ гро­ма­дян­ –­ поз­бав­лен­ня­ їх­при­ват­ної­влас­ності­ та­прав.­За­слаб­кої­дер­жа­ви­ос­но­ву­ за­гро­зу­ інве­с­тиціям­ та­ влас­ності­ од­них­ гро­ма­дян­ ста­нов­лять­ інші,­ які­ за­ до­по­мо­гою­ підку­пу,­ шан­та­жу,­ рей­дер­ст­ва­ мо­жуть­ до­мог­ти­ся­ вигідно­го­ їм­ пе­ре­роз­поділу­ ре­сурсів.­ Відповіддю­ на­ цю­ ди­ле­му,­ на­ на­шу­ дум­ку,­ мо­же­ ста­ти­ підви­щен­ня­ якості­ та­ ефек­тив­ності­ діяль­ності­ дер­жав­них­ ор­ганів­ за­ ра­ху­нок­ по­си­лен­ня­ ме­ханізмів­ кон­тро­лю­ у­ ви­пад­ку­ слаб­кої­ дер­жа­ви,­ або­ ж­ за­по­зи­чен­ня­ ме­тодів­ діяль­ності­зі­сфе­ри­рин­ко­вої­еко­номіки­та­ме­недж­мен­ту­для­силь­ної­дер­жа­ви.­У­ пер­шо­му­ ви­пад­ку­ це­ дасть­ змо­гу­ по­си­ли­ти­ при­му­со­ву­ скла­до­ву­ дер­жав­но­го­ уп­равління,­ у­ дру­го­му­ –­ ви­ве­с­ти­ на­ пер­ший­ план­ еко­номічну­ доцільність­ та­ де­цен­т­ралізацію­функцій,­що­пом’як­шить­ав­то­ри­тар­ний­ре­жим.­ 1.­Sub­Saharan Africa:­From­Crisis­to­Sustainable­Growth.­–­World­Bank,­Washington,­ DC,­1989.­–­Р.5.­2.­From Plan­to­Market:­World­Development­Report­1996.­–­Washington,­ DC,­ 1996.­ –­ P.­ 87.­ 3.­ Kaufmann D., Kraay A., Mastruzzi M.­ Governance­ Matters­ VI:­ Aggregate­ and­ Individual­ Governance­ Indicators­ 1996–2006.­ –­ Washington­ D.C.,­ World­ Bank,­ 2007.­ –­ 94­ р.­4.­The Worldwide Governance­ Indicators­ /­ [Еле­к­трон­ний­ ре­сурс].­ –­ Ре­жим­ до­сту­пу:­ http://info.worldbank.org/governance/wgi/index.asp.­ 5.­ Lipset S.­ Some­ Social­ Requisites­ of­ Democracy:­ Economic­ Development­ and­ Political­ Legitimacy­ //­ American­Political­Science­Review.­–­1959.­–­Vol.53­–­Р.­75.­6.­Там­са­мо.­–­Р.­83­84.­7. Barro 670 Держава і право • Випуск 50 Стар тові умо ви схожі, але ре зуль та ти різні ВВП­на­ду­шу­на­се­лен­ня,­ дол. ВВП­на­ду­шу­на­се­лен­ня,­ дол. 1950 2000 1950 1990 Ар­ген­ти­на 4987 8137 Ку­ба 2046 2414 Швеція 6739 20321 Мек­си­ка­ 2365 7218 R.­Determinants­of­Democracy­//­Journal­of­Political­Economy.­–­1999.­–­№6.­–­Р.­160.­8.­ Bar ro R.­ Determinants­ of­ Economic­ Growth.­A­ Cross­Country­ Empirical­ Study.­ –­ NBER­ Working­Paper.­–­1996.­–­№­5698.­–­Р.12.­9.­Рас тоу Д.­Пе­ре­хо­ды­к­де­мо­кра­тии­/­Вся­по­ли­ ти­ка.­Хре­с­то­ма­тия.­–­М.:­Ев­ро­па,­2006.­–­С.­99.­10.­Mulligan C., Tsui K.­Political­competi­ tiveness.­–­NBER­Working­Paper.­–­2006.­–­№­10.­–­Р.­3.­11.­North D., Wallis J., Weingast B.­ A­Conceptual­Framework­for­Interpreting­Recorded­Human­History.­–­NBER­Working­Paper.­ –­2006.­–­№­12.­–­Р.­23.­12.­Djankov S., Glaeser E., La Porta R., Lopez­de­Silanes F., Shleifer A.­The­New­Comparative­Economics­//­Journal­of­Сomparative­Еconomics.­–­2003.­–­Vol.­31.­ –­Р.­596. 671Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ О. М. Стойко. ТрансформацІйнІ змІни державних ІнститутІв та ЯкІсть ДЕРЖАВНОГО управлІннЯ

Similar Items