Cover Image

Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації

Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну іден­тичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її форму­вання, що визначає регіональну ідентичність як концепт в су...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Держава і право
Date:2010
Main Author: Алєксєєнко, І.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Subjects:
Політичні науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859900106423140352
author Алєксєєнко, І.В.
author_facet Алєксєєнко, І.В.
citation_txt Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну іден­тичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її форму­вання, що визначає регіональну ідентичність як концепт в сучасних політичних транс­формаціях в добу глобалізації. Проанализированы концептуальные подходы к понятию «региональная идентич­ность», к процессам формирования идентичности в многокультурных сообществах, эволюция европейской идентичности как составляющей общей европейской стратегической культуры, реализация которой до сих пор находится в стадии формирования и требует всестороннего анализа сложной системы взаимодействующих и взаимозави­симых показателей международной политической системы. In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the politi­cal identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which determines the political identity as concept in modern political transformations.
first_indexed 2025-12-07T15:56:47Z
format Article
fulltext І. В. АЛЄКСЄЄНКО. РЕГІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПРАКТИКИ В ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ Роз г ля ну то кон цеп ту альні підхо ди до по нят тя «регіональ на іден тичність», до фор му ван ня іден тич ності в ба га то куль тур них спільно тах, виз на но регіональ ну іден­ тичність як похідну від політич ної куль ту ри суспільства і вод но час як чин ник її фор му­ ван ня, що виз на чає регіональ ну іден тичність як кон цепт в су час них політич них транс­ фор маціях в до бу гло балізації. Клю чові сло ва: політич на куль ту ра, регіональ на іден тичність, євро пейсь ка іден­ тичність, євро пейсь кий інте г раційний про ект, гло балізація. Про ана ли зи ро ва ны кон цеп ту аль ные под хо ды к по ня тию «ре ги о наль ная иден тич­ ность», к про цес сам фор ми ро ва ния иден тич но с ти в мно го куль тур ных со об ще ст вах, эво лю ция ев ро пей ской иден тич но с ти как со став ля ю щей об щей ев ро пей ской стра те ги­ че с кой куль ту ры, ре а ли за ция ко то рой до сих пор на хо дит ся в ста дии фор ми ро ва ния и тре бу ет все сто рон не го ана ли за слож ной си с те мы вза и мо дей ст ву ю щих и вза и мо за ви­ си мых по ка за те лей меж ду на род ной по ли ти че с кой си с те мы. Клю че вые сло ва: по ли ти че с кая куль ту ра, ре ги о наль ная иден тич ность, ев ро пей­ ская иден тич ность, ев ро пей ский ин те г ра ци он ный про ект, гло ба ли за ция. In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the politi­ cal identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which determines the political identity as concept in modern political transformations. Key words: political culture, political identity, typology of political identities, European identity, European integration project, globalisation. В­ос­танні­де­ся­тиліття­ви­ни­ка­ють­нові­фор­ми­регіональ­них­політич­них­відно­ син­та­інсти­тутів.­Їх­кон­ст­ру­ю­ван­ня­й­ос­мис­лен­ня­відбу­вається­в­кон­тексті­па­ра­ диг­ми­«про­ект­но­го­підхо­ду»,­та­в­ме­жах­ка­те­горій­«регіональ­но­го­будівництва»1,­ «го­ри­зон­таль­них­форм­взаємодії­між­парт­не­ра­ми»,­«гнуч­кості»,­«ме­ре­же­вої­кон­ цепції»,­«де­цен­т­ралізації»,­то­що.­Са­ме­в­успішній­регіоналізації­ряд­дослідників­ вба­ча­ють­ос­но­ву­інсти­туційно­го­втілен­ня­політич­но­го­прин­ци­пу­фе­де­ралізму.­В­ центрі­ су­час­но­го­ про­ек­ту­ «Но­во­го­ регіоналізму»­ зна­хо­дять­ся­ ті­ регіони,­ де­ національні­ дер­жа­ви­ вже­ не­ є­ го­ло­вни­ми­ і­ єди­ни­ми­ ак­то­ра­ми,­ які­ виз­на­ча­ють­ умо­ви­співпраці­й­інте­г­рації.­Як­що­«тра­диційний»­регіоналізм­був­зорієнто­ва­ний­ на­вирішен­ня­чит­ких­функціональ­них­за­вдань­в­сфе­рах­еко­номіки­та­без­пе­ки,­то­ «но­вий»­ регіоналізм­ є­ більш­ ба­га­то­вимірним:­ він­ вклю­чає­ як­ еко­номічний,­ політич­ний,­так­соціаль­ний­і­куль­тур­ний­ас­пек­ти2. З­од­но­го­бо­ку,­роль­регіонів,­що­зміни­ла­ся,­свідчить­про­де­те­ри­торіалізацію­ соціаль­ної­взаємодії­ і­пост­національ­ний­ха­рак­тер­євро­пейсь­кої­політич­ної­сце­ ни.­З­ іншо­го­бо­ку,­во­на­вка­зує­на­те,­що­регіональні­про­це­си­«ре­те­ри­торіалізу­ ють»­ простір,­ оскільки­ са­ме­ регіональ­на­ кон­ст­рукція­ взаємодії­ доз­во­ляє­ ефек­ тивніше,­на­відміну­від­тра­диційної­національ­ної­дер­жа­ви,­вирішу­ва­ти­прак­тичні­ пи­тан­ня­в­умо­вах­гло­балізації.­На­на­шу­дум­ку­­­це­є­де­що­інша­фор­ма­ре­пре­зен­ тації­вла­ди:­во­на­не­обов’яз­ко­во­ви­хо­дить­з­вер­хо­вен­ст­ва­національ­ної­дер­жа­ви,­ але­ра­зом­з­тим,­і­не­роз­чи­няється­в­гло­бальній­ди­наміці3.­Регіоналізм­в­та­ко­му­ 649Юридичні і політичні науки ©­АЛЄКСЄЄНКО Іри на Вікторівна­–­док­тор­політич­них­на­ук,­про­фе­сор,­ди­рек­тор­ Інсти­ту­ту­соціаль­но­гу­манітар­ної­освіти­БДПУ ро­зумінні­є­втілен­ням­прин­ци­пу­«відмінності»4. Су­часні­ вітчиз­няні­ та­ за­рубіжні­ дослідни­ки:­ І.­ Бу­сигіна,­ Л.­ Вар­домсь­кий,­ В.­Гель­ман,­С.­Го­лу­нов,­Д.­За­мятін,­Н.­Ме­же­вич,­Л.­Смир­нягін­та­ін.­роз­гля­да­ють­ регіональ­ну­іден­тичність,­як­го­ло­вний­функціональ­ний­еле­мент­в­про­цесі­кон­ст­ ру­ю­ван­ня­ соціаль­но­політич­но­го­ про­сто­ру­ регіону5.­ Регіональ­на­ іден­тичність­ за­дає­межі­соціаль­но­політич­ної­дії­різнорівне­вих­ак­торів.­ Іден­тифікація­з­те­ри­ торією­ стає­ інстру­мен­том­ соціаль­но­політич­ної­ мобілізації,­ то­му­ усвідо­млен­ня­ важ­ли­вості­цьо­го­політич­но­го­ре­сур­су­відбу­вається­до­сить­ак­тив­но.­Регіональ­ний­ інте­г­раційний­про­цес,­на­відміну­від­гло­баль­но­го,­–­це­міждер­жав­не­об’єднан­ня.­ Йо­го­ за­вдан­ня­ –­ спри­я­ти­ національ­но­му­ еко­номічно­му­ роз­вит­ку,­ ство­рю­ю­чи­ більш­ ши­ро­ке­ й­ за­хи­ще­не­ від­ гнітю­чої­ зовнішньої­ кон­ку­ренції­ по­ле­ дії­ для­ національ­но­го­капіта­лу;­сти­му­лю­ва­ти­роз­ви­ток­еко­номіки,­підви­щен­ня­її­ефек­тив­ ності;­ре­гу­лю­ва­ти­розв’язан­ня­соціаль­них­про­блем;­ви­бу­до­ву­ва­ти­уз­го­д­жені­рег­ла­ мен­то­вані­відно­си­ни­з­іншим­світом­як­ко­лек­тив­но­го­су­ве­рен­но­го­суб’єкта. Од­нак,­як­що­сто­сов­но­зовнішньо­го­світу­регіональні­об’єднан­ня­ви­с­ту­па­ють­ як­більш­менш­єди­ний­пра­во­чин­ний­суб’єкт,­то­все­ре­дині­них­так­са­мо,­як­ і­на­ гло­баль­но­му­ рівні,­ відбу­ва­ють­ся­ про­це­си­ кри­с­талізації­ еко­номічної­ си­ли­ й­ політич­но­го­впли­ву­провідних­країн­або­однієї­доміну­ю­чої­дер­жа­ви,­що­ви­с­ту­пає­ в­ролі­ло­ко­мо­ти­ва.­Країни­ліде­ри,­зви­чай­но,­є­ініціато­ра­ми­об’єднан­ня,­ство­рю­ю­ чи­си­ло­ве­по­ле,­що­при­тя­гує­не­ве­ликі­дер­жа­ви­й­для­яких­вклю­чен­ня­в­гло­баль­ну­ еко­номіку­як­чле­на­інте­г­раційних­со­юзів,­ви­яв­ляється­кра­щим,­ніж­орієнтація­на­ гло­бальні­кри­терії­ефек­тив­ності.­Ча­с­ти­на­по­вно­ва­жень,­пе­ре­да­на­національ­ни­ми­ дер­жа­ва­ми­на­регіональ­ний­і­суб­регіональ­ний­рівні,­відбу­вається­при­збе­ре­женні­ пра­во­вої­ обо­лон­ки,­ а­ та­кож­ ос­нов­них­ еко­номіко­пра­во­вих­ функцій­ дер­жа­ви­ в­ складі­ регіональ­но­го­ об’єднан­ня­ під­ пра­во­вим­ за­хи­с­том­ більш­ ви­со­ко­го­ рівня.­ Але­ча­с­ти­ну­еко­номічної­са­мостійності­дер­жа­ви­втра­ча­ють­у­складі­регіональ­них­ со­юзів.­Та­ким­чи­ном,­регіональні­еко­номічні­об’єднан­ня­–­це­ніби­гло­балізо­вані­ лінії­про­сто­ри,­своєрідно­взаємодіють­з­за­галь­носвіто­вим6. Мож­на­ кон­ста­ту­ва­ти,­ що­ еко­номічний­ інте­г­раційний­ про­цес­ не­ є­ єди­но­ доміну­ю­чим­ на­ гло­баль­но­му­ й­ регіональ­но­му­ рівнях.­ Роз­ри­ви­ й­ дис­про­порції,­ еко­номічна­по­ля­ри­зація­й­ди­фе­ренціація­є­не­ми­ну­чим­наслідком­но­вих­відтво­рю­ валь­них­ взаємозв’язків­ гло­баль­но­ функціону­ю­чо­го­ капіта­лу.­ Міжна­родні­ ор­ганізаційно­еко­номічні­уг­ру­по­ван­ня,­що­ви­ни­ка­ють­при­цьо­му­на­регіональ­но­ му­й­суб­регіональ­но­му­рівнях,­є­відповіддю­на­цю­но­ву­функціональ­ну­струк­ту­ру­ гло­баль­ної­ еко­номіки­ і­ не­суть­ у­ собі­ за­ряд­ не­ тільки­ інте­г­раційних,­ а­ й­ но­вих­ дезінте­г­раційних­тен­денцій­і­конфліктів.­То­му­не­ми­ну­чим­є­по­си­лен­ня­регіональ­ ної­не­од­норідності­світо­вої­еко­номіки.­«Bсе­йде­до­то­го,­що­місце­світо­вих­дер­ жав­ зай­муть­ еко­номічні­ бло­ки­ з­ гли­бо­кою­ інте­г­рацією.­ Чо­ти­ри­ пре­тен­ден­ти­ в­ особі­НАФ­ТА,­ЄС,­МЕР­КО­СУР­й­АСЕ­АН­вже­оз­на­чи­ли­ся.­Як­що­в­1992­р.­на­10­ найбільших­дер­жав­при­па­да­ло­ 67%­су­куп­но­го­ВНП­світу,­ то­ в­ 2002­ році­ на­ ці­ чо­ти­ри­уг­ру­по­ван­ня­й­п’ять­країн­(Японію,­Ки­тай,­Індію,­Півден­ну­Ко­рею,­Ав­ст­ ралію)­–­уже­не­мен­ше­83%­ВНП­і­67%­світо­во­го­на­се­лен­ня»7. Та­ким­ чи­ном,­ національ­но­дер­жав­на­ си­с­те­ма­ світу­ по­сту­по­во­ витісняється­ регіональ­ною­поліцен­т­ричністю,­що­ство­рює­особ­ливі­за­гро­зи­для­ви­клю­че­них­з­ інте­г­ро­ва­них­спільно­с­тей­країн.­У­зв’яз­ку­з­цим­не­обхідно­та­кож­на­да­ти­більш­ де­таль­ний­аналіз­і­оцінку­про­цесів,­що­відбу­ва­ють­ся­на­регіональ­но­му­рівні. Чим­гостріші­про­бле­ми,­ство­рю­вані­гло­балізацією,­тим­сильніші­надії­країн­ на­ регіональ­не­ відо­крем­лен­ня,­ на­ спільний­ за­хист­ інте­ресів­ (політич­них­ і­ еко­ 650 Держава і право • Випуск 50 номічних)­шля­хом­ут­во­рен­ня­но­вих­інте­г­раційних­со­юзів.­Більше­то­го,­в­одній­з­ публікацій­ В.­ Віде­ман­ навіть­ по­ру­шив­ пи­тан­ня­ про­ «при­род­не­ відми­ран­ня­ національ­но­виз­воль­них­і­ре­во­люційних­рухів»­у­зв’яз­ку­з­ей­форією,­що­охо­пи­ла­ всі­країни,­гло­баль­них­і­регіональ­них­інте­г­раційних­про­цесів. По­си­ла­ю­чись­на­кон­крет­ний­істо­рич­ний­при­клад­–­країни­Східної­Євро­пи­й­ Близь­кий­Схід,­де­ці­ру­хи­бу­ли­особ­ли­во­по­тужні,­і­де­нині­ут­во­рив­ся­цілий­ряд­ не­за­леж­них­національ­них­дер­жав,­він­за­зна­чає:­«Вільні­сьо­годні­нації­більшості­ цих­країн­сплять­і­ба­чать,­як­би­скоріше­зно­ву­ввійти­в­транс­національ­ну­«лібе­ раль­ну­імперію»­Євро­со­ю­зу­–­з­єди­ною­ва­лю­тою,­уніфіко­ва­ним­за­ко­но­дав­ст­вом­ і...­ май­же­ по­вною­ відкритістю­ внутрішніх­ ринків».­ Більше­ то­го,­ іде­алізується­ ми­ну­лий­досвід.­Че­хи,­угорці­й­хор­ва­ти­«з­гордістю­підкрес­лю­ють­своє­ко­лоніаль­ не­ ми­ну­ле­ в­ складі­ Габ­сбурзь­кої­ мо­нархії»,­ а­ при­бал­ти­ хи­зу­ють­ся­ «гер­ма­но­ шведсь­ким­корінням­влас­ної­куль­тур­но­істо­рич­ної­іден­тич­ності».­Жит­тя­в­євро­ пейській­над­дер­жаві­ви­дається­та­ким­при­ваб­ли­вим,­що­країни­го­тові­по­жерт­ву­ва­ ти­своєю­не­за­лежністю,­аби­тільки­ввійти­в­но­ву­«лібе­раль­ну­імперію».­І­в­складі­ та­кої­ імперії,­ при­пу­с­кає­ В.­ Віде­ман,­ яка­ ви­ник­не­ в­ ре­зуль­таті­ гло­балізації,­ по­винні­при­пи­ни­ти­ся­всі­«національні­су­пе­реч­ки».­На­при­клад,­після­вхо­д­жен­ня­ в­ЄС­Ту­реч­чи­ни­«курдсь­ку­про­бле­му­як­ру­кою­зніме»;­при­пи­нять­ся­національні­ су­пе­реч­ки­в­Грузії,­як­що­во­на­та­кож­увійде­в­Євро­со­юз;­і­навіть­Ізраїль­«зму­ше­ ний­бу­де­відмо­ви­ти­ся­від­політи­ки­апар­теїду­сто­сов­но­па­ле­с­тинців,­а­ті­у­свою­ чер­гу­–­від­ідеї­зни­щен­ня­єврейсь­кої­дер­жа­ви». Сам­ євро­пейсь­кий­ про­ект­ у­ ціло­му­ роз­гля­дається­ ним­ як­ зра­зок­ для­ країн­ інших­кон­ти­нентів,­а­ідея­національ­ної­дер­жа­ви­–­як­пе­ре­жи­ток­суспільних­відно­ син­кла­со­во­го­ індустріаль­но­го­суспільства­в­ століття­пост­мо­дер­ну.­То­му­відки­ дається­ й­ та­кий­ кон­сер­ва­тив­ний­ фак­тор,­ який­ галь­мує­ суспільний­ про­цес,­ як­ збе­ре­жен­ня­національ­но­куль­тур­ної­або­релігійної­іден­тич­ності. За­ли­шається­ос­то­ронь,­що­прав­да,­не­ве­ли­ке­за­пи­тан­ня:­до­якої­стадії­«роз­ми­ ван­ня­ національ­ної­ іден­тич­ності»­ вар­то­ відне­с­ти­ не­за­ту­ха­ючі­ конфлікти­ й­ бо­роть­бу­ басків­ (Іспанія),­ північних­ ірландців­ (Ве­ли­ка­ Бри­танія),­ кор­си­канців­ (Франція)?­Спра­ва­в­то­му,­що­з­гло­балізацією­ідея­«пла­виль­но­го­кот­ла»­націй,­що­ має­свої­коріння­в­США,­де­далі­частіше­про­ек­тується­на­ввесь­інший­світ.­Од­нак­ ідея­ця­ не­має­ пер­спек­ти­ви.­Во­на­ відки­дається­навіть­ та­ким­жор­ст­ким­кон­сти­ туційно­дер­жав­ним­ об’єднан­ням,­ як­ Євро­со­юз.­ Чи­ мож­на­ уя­ви­ти­ собі,­ на­при­ клад,­що­ ко­ли­не­будь­німці,­фран­цу­зи­ або­ іспанці­ відмов­лять­ся­ від­ своїх­ «тра­ диційних­ форм­ ко­лек­тивістської­ солідар­ності»­ (за­ В.­ Віде­ма­ном)­ на­ ко­ристь­ ви­нят­ко­во­ за­галь­ноєвро­пейсь­кої­ еман­си­пації?­ Зви­чай­но,­ ні.­ Так­ що­ ж­ за­ли­ шається?­За­ли­шається­еко­номічний­праг­ма­тизм,­що­поєднує­нації,­підкріплюється­ й­підси­люється­політич­но,­але­при­збе­ре­женні­національ­но­куль­тур­ної­й­дер­жав­ ної­струк­ту­ро­ва­ності­членів­со­ю­зу.­ І­ са­ме­це­ста­но­вить­найбільш­міцну­ос­но­ву­ існу­ю­чо­го­Євро­со­ю­зу­і­йо­го­ево­люції. Кон­цепція­ «національ­но­го­ роз­вит­ку»­ –­ це­ діти­ще­ XIX­ –­ XX­ ст.­ Во­на­ бу­ла­ пе­ревіре­на­історією­на­прак­тиці­і­в­ре­зуль­таті­прий­ня­та­пе­ре­до­ви­ми­країна­ми­як­ універ­саль­на­ефек­тив­на­капіталістич­на­мо­дель.­Її­ат­ри­бу­ти:­національ­на­дер­жа­ва,­ за­ко­но­дав­ча­ ба­за,­ національ­на­ про­мис­ловість,­ національ­на­ бур­жу­азія,­ кор­до­ни,­ за­галь­ний­військо­вий­обов’язок,­за­галь­на­пенсійна­си­с­те­ма,­національні­си­с­те­ми­ освіти­й­охо­ро­ни­здо­ров’я. На­по­чат­ку­XX­ст.­прой­ш­ла­пер­ша­хви­ля­національ­но­дер­жав­но­го­са­мо­виз­на­ чен­ня,­а­після­Дру­гої­світо­вої­війни­–­дру­га­хви­ля­ру­ху­за­не­за­лежність,­в­ре­зуль­ 651Юридичні і політичні науки таті­ чо­го­ звільни­ли­ся­ й­ одер­жа­ли­ дер­жавність­ прак­тич­но­ всі,­ країни,­ які­ бу­ли­ го­тові­до­три­му­ва­ти­ся­цьо­го­на­пря­му.­Од­нак­універ­сальні­західні­мо­делі­дер­жав­ ності­для­ба­га­ть­ох­ з­них­ви­я­ви­ли­ся­ма­ло­ефек­тивні:­ відсутність­досвіду,­ кадрів,­ не­ста­ча­ре­сурсів,­ тех­но­логій­ і­ капіталів,­ струк­турні­дис­про­порції­ в­ еко­номіці­й­ ба­га­то­ чо­го­ іншо­го,­ пе­ре­шко­ди­ли­ більшості­ з­ них­ з­ успіхом­ за­сто­со­ву­ва­ти­ західний­досвід­у­се­бе­і­ство­ри­ти­настільки­ж­ефек­тив­но­пра­цю­ючі­національні­ дер­жавні­ мо­делі­ ор­ганізації­ гро­мадсь­ко­го­ жит­тя.­ Ре­ци­ди­ви­ цієї­ не­здат­ності­ й­ відста­лості­ма­ють­різний­про­яв. З­од­но­го­бо­ку,­в­умо­вах­гло­балізації­в­пе­ри­ферійних­країнах­спо­с­терігається­ при­род­на­тя­га­до­регіональ­ної­й­суб­регіональ­ної­інте­г­рації,­для­ви­ко­ри­с­тан­ня­її­ пе­ре­ваг­ в­ еко­номічно­му­ роз­вит­ку­ і­ зміцнен­ня­ ко­лек­тив­ної,­ бло­ко­вої­ по­зиції­ у­ об­сто­ю­ванні­ влас­них­ інте­ресів­ у­ відно­си­нах­ з­ ве­ли­ким­ транс­національ­ним­ капіта­лом­й­інте­г­раційни­ми­уг­ру­по­ван­ня­ми­індустріаль­них­країн. З­ іншо­го­ бо­ку,­ здебільшо­го­ такі­ об’єднан­ня­ ви­яв­ля­ють­ся­ слаб­ки­ми,­ тоб­то­ спро­би­йти­шля­хом­західноєвро­пейсь­кої­інте­г­раційної­мо­делі­не­на­да­ють­очіку­ ва­но­го­ефек­ту.­Май­же­за­галь­не­сподіван­ня­на­тор­го­во­еко­номічні­со­ю­зи­й­навіть­ соціаль­но­політичні­бло­ки­як­на­па­на­цею­від­лих­і­ка­таклізмів­гло­баль­но­го­тур­ бо­капіталізму,­при­но­сить­та­ке­ж­роз­ча­ру­ван­ня,­як­і­іде­алізація­західноєвро­пейсь­ кої­дер­жав­ної­мо­делі.­Євро­пейсь­ка­інте­г­рація­да­ла,­дійсно,­відмінні­ре­зуль­та­ти­в­ кон­крет­них­істо­рич­них­і­еко­номічних­умо­вах.­Але­пе­ре­но­си­ти­її­в­інше­се­ре­до­ви­ ще,­в­ інші­умо­ви­й­час­як­«чер­го­ву­універ­саль­ну­па­ра­диг­му­роз­вит­ку,­сто­впо­ву­ до­ро­гу­цивілізації­–­зна­чить­зно­ву­підда­ти­ся­спо­кусі­про­стих­рішень­–­про­стих­ рішень­епо­хи­пост­мо­дер­ну»8. Вар­то­виз­на­ти,­що­пе­ри­ферія­в­ціло­му,­тоб­то­її­ко­лиш­ня­кон­солідація­періоду­ національ­но­дер­жав­но­го­са­мо­виз­на­чен­ня,­сьо­годні­по­сту­по­во­змінюється­ста­ном­ роз’єдна­ності,­ роз­ша­ру­ван­ня­й­ своєрідної­«ди­фуз­ності».­Не­надійність­ і­ без­пер­ спек­тивність­ство­рен­ня­влас­них­со­юзів,­підштов­хує­малі­дер­жа­ви­до­то­го,­щоб­ ста­ти­ «під­ кри­ло»­ успішних­ дер­жав,­ вклю­чив­шись­ у­ їхні­ регіональні­ со­ю­зи­ з­ ди­намічни­ми­ліде­ра­ми.­Це­праг­нен­ня­збігається­з­по­си­лен­ням­ува­ги­індустріаль­ них­ країн,­ а­ та­кож­ ве­ли­ких­ гігантів­ (Ки­тай,­ Індія)­ до­ за­лу­чен­ня­ в­ сфе­ру­ сво­го­ впли­ву­ма­лих­дер­жав,­які­во­лодіють­ти­ми­або­інши­ми­ре­сур­са­ми.­У­Східній­Азії,­ на­при­клад,­пе­ре­хре­щу­ють­ся­інте­ре­си­Японії,­Півден­ної­Ко­реї,­Ки­таю­та­ін.,­спо­ с­терігається­ стро­катість­ і­ роз­маїтість­ регіональ­них­ і­ суб­регіональ­них­ еко­ номічних­блоків,­зон,­со­юзів,­що­роз­ви­ва­ють­ся­тут. Та­ким­чи­ном,­де­далі­яс­к­равіше­про­яв­ля­ють­ся­відмінності­у­мо­ти­вах­ут­во­рен­ ня­регіональ­них­об’єднань­і­роз­маїтості­їхніх­форм.­Більше­то­го,­мож­на­ствер­д­ жу­ва­ти­й­про­не­од­но­значність­еко­номічних­наслідків­та­ких­со­юзів­для­їх­ок­ре­мих­ членів. 1.­ Neumann I.B.­ A­ Region­Building­ Approach­ to­ Northern­ Europe­ //­ Review­ of­ International­Studies.­–­2004.­–­№.­20.­–­Р.­6­7.­2. Hettne B.­Globalization­and­the­new­region­ alism:­ the­ second­ great­ transformation­ //­ Globalism­ and­ the­ New­ Regionalism­ /­ Ed.­ by­ B.­Hettne,­A.­Inotai,­O.­Sunkel.­–­Basingstoke­:­Macmillan,­2005.­–­P.­6–7.­3.­Karpenko A.­ Religion­in­Public­Life­in­Post­Soviet­Russia:­Discourse­on­the­National­Identity­//­The­Book­ of­ Abstracts,­ XIXth­ World­ Congress­ of­ the­ International­ Association­ for­ the­ History­ of­ Religions.­–­Tokyo­:­IAHR,­2005.­–­P.­10.­4. Tassinari F.­Security­and­Integration­in­the­EU­ Neighbourhood:­ The­ Case­ for­ Regionalism­ //­ CEPS­Working­ Document.­ –­ July­ 2005.­ –­ №­226.­ –­ P.­ 57.­ 5. Бур дье П.­ Иден­тич­ность­ и­ ре­пре­зен­та­ция:­ эле­мен­ты­ кри­ти­че­с­кой­ ре­флек­сии­идеи­«ре­ги­о­на»­//­Ab­Imperio.­–­2002.­–­№3.­–­С.­85.­6. Keating M.­The­New­ 652 Держава і право • Випуск 50 Regionalism­in­Western­Europe.­Territorial­Restructuring­and­Political­Change.­–­Cheltenham:­ Edward­Elgar,­1998.­–­P.­18­19.­7. Karpenko A. Religion­in­Public­Life­in­Post­Soviet­Russia:­ Discourse­on­the­National­Identity­ //­The­Book­of­Abstracts,­XIXth­World­Congress­of­ the­ International­Association­for­the­History­of­Religions.­–­Tokyo­:­IAHR,­2005.­–­P.­89. 8.­Там­ са­мо.­–­Р.­52. 653Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ І. В. АлЄксЄЄнко. РегІональна ІдентиЧнІсть Як категорІЯ полІтиЧноЇ практики в добу глобалІзацІЇ
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34896
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T15:56:47Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Алєксєєнко, І.В.
2012-06-09T16:20:46Z
2012-06-09T16:20:46Z
2010
Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896
Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну іден­тичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її форму­вання, що визначає регіональну ідентичність як концепт в сучасних політичних транс­формаціях в добу глобалізації.
Проанализированы концептуальные подходы к понятию «региональная идентич­ность», к процессам формирования идентичности в многокультурных сообществах, эволюция европейской идентичности как составляющей общей европейской стратегической культуры, реализация которой до сих пор находится в стадии формирования и требует всестороннего анализа сложной системы взаимодействующих и взаимозави­симых показателей международной политической системы.
In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the politi­cal identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which determines the political identity as concept in modern political transformations.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
Article
published earlier
spellingShingle Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
Алєксєєнко, І.В.
Політичні науки
title Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
title_full Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
title_fullStr Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
title_full_unstemmed Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
title_short Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
title_sort регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896
work_keys_str_mv AT alêksêênkoív regíonalʹnaídentičnístʹâkkategoríâpolítičnoípraktikivdobuglobalízacíí

Similar Items