Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації
Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну ідентичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її формування, що визначає регіональну ідентичність як концепт в су...
Saved in:
| Published in: | Держава і право |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859900106423140352 |
|---|---|
| author | Алєксєєнко, І.В. |
| author_facet | Алєксєєнко, І.В. |
| citation_txt | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Держава і право |
| description | Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну ідентичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її формування, що визначає регіональну ідентичність як концепт в сучасних політичних трансформаціях в добу глобалізації.
Проанализированы концептуальные подходы к понятию «региональная идентичность», к процессам формирования идентичности в многокультурных сообществах, эволюция европейской идентичности как составляющей общей европейской стратегической культуры, реализация которой до сих пор находится в стадии формирования и требует всестороннего анализа сложной системы взаимодействующих и взаимозависимых показателей международной политической системы.
In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the political identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which determines the political identity as concept in modern political transformations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:56:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
І. В. АЛЄКСЄЄНКО. РЕГІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК КАТЕГОРІЯ
ПОЛІТИЧНОЇ ПРАКТИКИ В ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Роз г ля ну то кон цеп ту альні підхо ди до по нят тя «регіональ на іден тичність», до
фор му ван ня іден тич ності в ба га то куль тур них спільно тах, виз на но регіональ ну іден
тичність як похідну від політич ної куль ту ри суспільства і вод но час як чин ник її фор му
ван ня, що виз на чає регіональ ну іден тичність як кон цепт в су час них політич них транс
фор маціях в до бу гло балізації.
Клю чові сло ва: політич на куль ту ра, регіональ на іден тичність, євро пейсь ка іден
тичність, євро пейсь кий інте г раційний про ект, гло балізація.
Про ана ли зи ро ва ны кон цеп ту аль ные под хо ды к по ня тию «ре ги о наль ная иден тич
ность», к про цес сам фор ми ро ва ния иден тич но с ти в мно го куль тур ных со об ще ст вах,
эво лю ция ев ро пей ской иден тич но с ти как со став ля ю щей об щей ев ро пей ской стра те ги
че с кой куль ту ры, ре а ли за ция ко то рой до сих пор на хо дит ся в ста дии фор ми ро ва ния и
тре бу ет все сто рон не го ана ли за слож ной си с те мы вза и мо дей ст ву ю щих и вза и мо за ви
си мых по ка за те лей меж ду на род ной по ли ти че с кой си с те мы.
Клю че вые сло ва: по ли ти че с кая куль ту ра, ре ги о наль ная иден тич ность, ев ро пей
ская иден тич ность, ев ро пей ский ин те г ра ци он ный про ект, гло ба ли за ция.
In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the
notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological
approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the politi
cal identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which
determines the political identity as concept in modern political transformations.
Key words: political culture, political identity, typology of political identities, European
identity, European integration project, globalisation.
Востаннідесятиліттявиникаютьновіформирегіональнихполітичнихвідно
синтаінститутів.Їхконструюванняйосмисленнявідбуваєтьсявконтекстіпара
дигми«проектногопідходу»,тавмежахкатегорій«регіональногобудівництва»1,
«горизонтальнихформвзаємодіїміжпартнерами»,«гнучкості»,«мережевоїкон
цепції»,«децентралізації»,тощо.Самевуспішнійрегіоналізаціїряддослідників
вбачаютьосновуінституційноговтіленняполітичногопринципуфедералізму.В
центрі сучасного проекту «Нового регіоналізму» знаходяться ті регіони, де
національні держави вже не є головними і єдиними акторами, які визначають
умовиспівпраційінтеграції.Якщо«традиційний»регіоналізмбувзорієнтований
навирішеннячиткихфункціональнихзавданьвсферахекономікитабезпеки,то
«новий» регіоналізм є більш багатовимірним: він включає як економічний,
політичний,таксоціальнийікультурнийаспекти2.
Зодногобоку,рольрегіонів,щозмінилася,свідчитьпродетериторіалізацію
соціальноївзаємодії іпостнаціональнийхарактерєвропейськоїполітичноїсце
ни.З іншогобоку,вонавказуєнате,щорегіональніпроцеси«ретериторіалізу
ють» простір, оскільки саме регіональна конструкція взаємодії дозволяє ефек
тивніше,навідмінувідтрадиційноїнаціональноїдержави,вирішуватипрактичні
питаннявумовахглобалізації.Нанашудумкуцеєдещоіншаформарепрезен
таціївлади:вонанеобов’язкововиходитьзверховенстванаціональноїдержави,
алеразомзтим,інерозчиняєтьсявглобальнійдинаміці3.Регіоналізмвтакому
649Юридичні і політичні науки
©АЛЄКСЄЄНКО Іри на Вікторівна–докторполітичнихнаук,професор,директор
ІнститутусоціальногуманітарноїосвітиБДПУ
розуміннієвтіленнямпринципу«відмінності»4.
Сучасні вітчизняні та зарубіжні дослідники: І. Бусигіна, Л. Вардомський,
В.Гельман,С.Голунов,Д.Замятін,Н.Межевич,Л.Смирнягінтаін.розглядають
регіональнуідентичність,якголовнийфункціональнийелементвпроцесіконст
руювання соціальнополітичного простору регіону5. Регіональна ідентичність
задаємежісоціальнополітичноїдіїрізнорівневихакторів. Ідентифікаціязтери
торією стає інструментом соціальнополітичної мобілізації, тому усвідомлення
важливостіцьогополітичногоресурсувідбуваєтьсядоситьактивно.Регіональний
інтеграційнийпроцес,навідмінувідглобального,–цеміждержавнеоб’єднання.
Його завдання – сприяти національному економічному розвитку, створюючи
більш широке й захищене від гнітючої зовнішньої конкуренції поле дії для
національногокапіталу;стимулюватирозвитокекономіки,підвищенняїїефектив
ності;регулюватирозв’язаннясоціальнихпроблем;вибудовуватиузгодженірегла
ментованівідносинизіншимсвітомякколективногосуверенногосуб’єкта.
Однак,якщостосовнозовнішньогосвітурегіональніоб’єднаннявиступають
якбільшменшєдинийправочиннийсуб’єкт,товсерединінихтаксамо,як іна
глобальному рівні, відбуваються процеси кристалізації економічної сили й
політичноговпливупровіднихкраїнабооднієїдомінуючоїдержави,щовиступає
вролілокомотива.Країнилідери,звичайно,єініціаторамиоб’єднання,створюю
чисиловеполе,щопритягуєневеликідержавийдляякихвключеннявглобальну
економікуякчленаінтеграційнихсоюзів,виявляєтьсякращим,ніжорієнтаціяна
глобальнікритеріїефективності.Частинаповноважень,передананаціональними
державаминарегіональнийісубрегіональнийрівні,відбуваєтьсяпризбереженні
правової оболонки, а також основних економікоправових функцій держави в
складі регіонального об’єднання під правовим захистом більш високого рівня.
Алечастинуекономічноїсамостійностідержавивтрачаютьускладірегіональних
союзів.Такимчином,регіональніекономічніоб’єднання–ценібиглобалізовані
лініїпростори,своєрідновзаємодіютьззагальносвітовим6.
Можна констатувати, що економічний інтеграційний процес не є єдино
домінуючим на глобальному й регіональному рівнях. Розриви й диспропорції,
економічнаполяризаціяйдиференціаціяєнеминучимнаслідкомновихвідтворю
вальних взаємозв’язків глобально функціонуючого капіталу. Міжнародні
організаційноекономічніугруповання,щовиникаютьприцьомунарегіонально
муйсубрегіональномурівнях,євідповіддюнацюновуфункціональнуструктуру
глобальної економіки і несуть у собі заряд не тільки інтеграційних, а й нових
дезінтеграційнихтенденційіконфліктів.Томунеминучимєпосиленнярегіональ
ноїнеоднорідностісвітовоїекономіки.«Bсейдедотого,щомісцесвітовихдер
жав займуть економічні блоки з глибокою інтеграцією. Чотири претенденти в
особіНАФТА,ЄС,МЕРКОСУРйАСЕАНвжеозначилися.Якщов1992р.на10
найбільшихдержавприпадало 67%сукупногоВНПсвіту, то в 2002 році на ці
чотириугрупованняйп’ятькраїн(Японію,Китай,Індію,ПівденнуКорею,Авст
ралію)–уженеменше83%ВНПі67%світовогонаселення»7.
Таким чином, національнодержавна система світу поступово витісняється
регіональноюполіцентричністю,щостворюєособливізагрозидлявиключенихз
інтегрованихспільностейкраїн.Узв’язкузцимнеобхіднотакожнадатибільш
детальнийаналізіоцінкупроцесів,щовідбуваютьсянарегіональномурівні.
Чимгострішіпроблеми,створюваніглобалізацією,тимсильнішінадіїкраїн
на регіональне відокремлення, на спільний захист інтересів (політичних і еко
650 Держава і право • Випуск 50
номічних)шляхомутворенняновихінтеграційнихсоюзів.Більшетого,воднійз
публікацій В. Відеман навіть порушив питання про «природне відмирання
національновизвольнихіреволюційнихрухів»узв’язкузейфорією,щоохопила
всікраїни,глобальнихірегіональнихінтеграційнихпроцесів.
Посилаючисьнаконкретнийісторичнийприклад–країниСхідноїЄвропий
БлизькийСхід,децірухибулиособливопотужні,ідениніутворивсяцілийряд
незалежнихнаціональнихдержав,вінзазначає:«Вільнісьогоднінаціїбільшості
цихкраїнсплятьібачать,якбискорішезновуввійтивтранснаціональну«лібе
ральнуімперію»Євросоюзу–зєдиноювалютою,уніфікованимзаконодавством
і... майже повною відкритістю внутрішніх ринків». Більше того, ідеалізується
минулийдосвід.Чехи,угорційхорвати«згордістюпідкреслюютьсвоєколоніаль
не минуле в складі Габсбурзької монархії», а прибалти хизуються «германо
шведськимкоріннямвласноїкультурноісторичноїідентичності».Життявєвро
пейськійнаддержавівидаєтьсятакимпривабливим,щокраїниготовіпожертвува
тисвоєюнезалежністю,абитількиввійтивнову«ліберальнуімперію».Івскладі
такої імперії, припускає В. Відеман, яка виникне в результаті глобалізації,
повинніприпинитисявсі«національнісуперечки».Наприклад,післявходження
вЄСТуреччини«курдськупроблемуякрукоюзніме»;припинятьсянаціональні
суперечкивГрузії,якщовонатакожувійдевЄвросоюз;інавітьІзраїль«змуше
нийбудевідмовитисявідполітикиапартеїдустосовнопалестинців,атіусвою
чергу–відідеїзнищенняєврейськоїдержави».
Сам європейський проект у цілому розглядається ним як зразок для країн
іншихконтинентів,аідеянаціональноїдержави–якпережитоксуспільнихвідно
синкласового індустріальногосуспільствав століттяпостмодерну.Томувідки
дається й такий консервативний фактор, який гальмує суспільний процес, як
збереженнянаціональнокультурноїаборелігійноїідентичності.
Залишаєтьсяосторонь,щоправда,невеликезапитання:доякоїстадії«розми
вання національної ідентичності» варто віднести незатухаючі конфлікти й
боротьбу басків (Іспанія), північних ірландців (Велика Британія), корсиканців
(Франція)?Справавтому,щозглобалізацієюідея«плавильногокотла»націй,що
маєсвоїкоріннявСША,дедалічастішепроектуєтьсянаввесьіншийсвіт.Однак
ідеяця немає перспективи.Вона відкидаєтьсянавіть такимжорсткимконсти
туційнодержавним об’єднанням, як Євросоюз. Чи можна уявити собі, напри
клад,що колинебудьнімці,французи або іспанці відмовляться від своїх «тра
диційних форм колективістської солідарності» (за В. Відеманом) на користь
винятково загальноєвропейської емансипації? Звичайно, ні. Так що ж зали
шається?Залишаєтьсяекономічнийпрагматизм,щопоєднуєнації,підкріплюється
йпідсилюєтьсяполітично,алепризбереженнінаціональнокультурноїйдержав
ноїструктурованостічленівсоюзу. І самецестановитьнайбільшміцнуоснову
існуючогоЄвросоюзуійогоеволюції.
Концепція «національного розвитку» – це дітище XIX – XX ст. Вона була
перевіренаісторієюнапрактицііврезультатіприйнятапередовимикраїнамияк
універсальнаефективнакапіталістичнамодель.Їїатрибути:національнадержава,
законодавча база, національна промисловість, національна буржуазія, кордони,
загальнийвійськовийобов’язок,загальнапенсійнасистема,національнісистеми
освітийохорониздоров’я.
НапочаткуXXст.пройшлапершахвилянаціональнодержавногосамовизна
чення,апісляДругоїсвітовоївійни–другахвилярухузанезалежність,врезуль
651Юридичні і політичні науки
таті чого звільнилися й одержали державність практично всі, країни, які були
готовідотримуватисяцьогонапряму.Однакуніверсальнізахіднімоделідержав
ностідлябагатьох знихвиявилисямалоефективні: відсутністьдосвіду, кадрів,
нестачаресурсів, технологій і капіталів, структурнідиспропорції в економіцій
багато чого іншого, перешкодили більшості з них з успіхом застосовувати
західнийдосвідусебеістворитинастількижефективнопрацюючінаціональні
державні моделі організації громадського життя. Рецидиви цієї нездатності й
відсталостімаютьрізнийпрояв.
Зодногобоку,вумовахглобалізаціївпериферійнихкраїнахспостерігається
природнатягадорегіональноїйсубрегіональноїінтеграції,длявикористанняїї
переваг в економічному розвитку і зміцнення колективної, блокової позиції у
обстоюванні власних інтересів у відносинах з великим транснаціональним
капіталомйінтеграційнимиугрупованнямиіндустріальнихкраїн.
З іншого боку, здебільшого такі об’єднання виявляються слабкими, тобто
спробийтишляхомзахідноєвропейськоїінтеграційноїмоделіненадаютьочіку
ваногоефекту.Майжезагальнесподіваннянаторговоекономічнісоюзийнавіть
соціальнополітичніблокиякнапанацеювідлихікатаклізмівглобальноготур
бокапіталізму,приноситьтакежрозчарування,якіідеалізаціязахідноєвропейсь
коїдержавноїмоделі.Європейськаінтеграціядала,дійсно,відміннірезультатив
конкретнихісторичнихіекономічнихумовах.Алепереноситиїївіншесередови
ще,в іншіумовийчасяк«черговууніверсальнупарадигмурозвитку,стовпову
дорогуцивілізації–значитьзновупіддатисяспокусіпростихрішень–простих
рішеньепохипостмодерну»8.
Вартовизнати,щопериферіявцілому,тобтоїїколишняконсолідаціяперіоду
національнодержавногосамовизначення,сьогодніпоступовозмінюєтьсястаном
роз’єднаності, розшаруванняй своєрідної«дифузності».Ненадійність і безпер
спективністьствореннявласнихсоюзів,підштовхуємалідержавидотого,щоб
стати «під крило» успішних держав, включившись у їхні регіональні союзи з
динамічнимилідерами.Цепрагненнязбігаєтьсязпосиленнямувагиіндустріаль
них країн, а також великих гігантів (Китай, Індія) до залучення в сферу свого
впливумалихдержав,яківолодіютьтимиабоіншимиресурсами.УСхіднійАзії,
наприклад,перехрещуютьсяінтересиЯпонії,ПівденноїКореї,Китаютаін.,спо
стерігається строкатість і розмаїтість регіональних і субрегіональних еко
номічнихблоків,зон,союзів,щорозвиваютьсятут.
Такимчином,дедаліяскравішепроявляютьсявідмінностіумотивахутворен
нярегіональнихоб’єднаньірозмаїтостіїхніхформ.Більшетого,можнастверд
жуватийпронеоднозначністьекономічнихнаслідківтакихсоюзівдляїхокремих
членів.
1. Neumann I.B. A RegionBuilding Approach to Northern Europe // Review of
InternationalStudies.–2004.–№.20.–Р.67.2. Hettne B.Globalizationandthenewregion
alism: the second great transformation // Globalism and the New Regionalism / Ed. by
B.Hettne,A.Inotai,O.Sunkel.–Basingstoke:Macmillan,2005.–P.6–7.3.Karpenko A.
ReligioninPublicLifeinPostSovietRussia:DiscourseontheNationalIdentity//TheBook
of Abstracts, XIXth World Congress of the International Association for the History of
Religions.–Tokyo:IAHR,2005.–P.10.4. Tassinari F.SecurityandIntegrationintheEU
Neighbourhood: The Case for Regionalism // CEPSWorking Document. – July 2005. –
№226. – P. 57. 5. Бур дье П. Идентичность и репрезентация: элементы критической
рефлексииидеи«региона»//AbImperio.–2002.–№3.–С.85.6. Keating M.TheNew
652 Держава і право • Випуск 50
RegionalisminWesternEurope.TerritorialRestructuringandPoliticalChange.–Cheltenham:
EdwardElgar,1998.–P.1819.7. Karpenko A. ReligioninPublicLifeinPostSovietRussia:
DiscourseontheNationalIdentity //TheBookofAbstracts,XIXthWorldCongressof the
InternationalAssociationfortheHistoryofReligions.–Tokyo:IAHR,2005.–P.89. 8.Там
само.–Р.52.
653Юридичні і політичні науки
Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
І. В. АлЄксЄЄнко. РегІональна ІдентиЧнІсть Як категорІЯ полІтиЧноЇ практики в добу глобалІзацІЇ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34896 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1563-3349 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:56:47Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Алєксєєнко, І.В. 2012-06-09T16:20:46Z 2012-06-09T16:20:46Z 2010 Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації / І.В. Алєксєєнко // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 649-653. — Бібліогр.: 8 назв. — укp. 1563-3349 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896 Розглянуто концептуальні підходи до поняття «регіональна ідентичність», до формування ідентичності в багатокультурних спільнотах, визнано регіональну ідентичність як похідну від політичної культури суспільства і водночас як чинник її формування, що визначає регіональну ідентичність як концепт в сучасних політичних трансформаціях в добу глобалізації. Проанализированы концептуальные подходы к понятию «региональная идентичность», к процессам формирования идентичности в многокультурных сообществах, эволюция европейской идентичности как составляющей общей европейской стратегической культуры, реализация которой до сих пор находится в стадии формирования и требует всестороннего анализа сложной системы взаимодействующих и взаимозависимых показателей международной политической системы. In the article it is generalized, systematized and structured conceptual approaches to the notion of «regional identity». It is considered conceptions, doctrines and methodological approaches to forming political identity in multicultural communities. It is defined the political identity as derivative of society political culture and with it as factor of its forming which determines the political identity as concept in modern political transformations. uk Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Держава і право Політичні науки Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації Article published earlier |
| spellingShingle | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації Алєксєєнко, І.В. Політичні науки |
| title | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| title_full | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| title_fullStr | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| title_full_unstemmed | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| title_short | Регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| title_sort | регіональна ідентичність як категорія політичної практики в добу глобалізації |
| topic | Політичні науки |
| topic_facet | Політичні науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34896 |
| work_keys_str_mv | AT alêksêênkoív regíonalʹnaídentičnístʹâkkategoríâpolítičnoípraktikivdobuglobalízacíí |