Buchumschlag

Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства

Аналізується раціональність як основа проведення модернізаційних реформ у контексті змін у розумінні самої раціональності, її суспільної ролі. Визначено, що раціоналізація електоральної поведінки громадян виступає передумовою раціональних реформ. Анализируется рациональность как основа проведения мо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Держава і право
Datum:2010
1. Verfasser: Яковлев, Д.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2010
Schlagworte:
Політичні науки
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34897
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства / Д.В. Яковлев // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 654-659. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859739533933805568
author Яковлев, Д.В.
author_facet Яковлев, Д.В.
citation_txt Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства / Д.В. Яковлев // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 654-659. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Держава і право
description Аналізується раціональність як основа проведення модернізаційних реформ у контексті змін у розумінні самої раціональності, її суспільної ролі. Визначено, що раціоналізація електоральної поведінки громадян виступає передумовою раціональних реформ. Анализируется рациональность как основа проведения модернизационных реформ в контексте изменений в понимании самой рациональности, ее общественной роли. Определено, что рационализация электорального поведения граждан выступает пред­посылкой рациональных реформ. The article examines the rationality as the basis of modernization reforms in the context of changes in the understanding of rationality itself, its social role. Determined that the ratio­nalization of electoral behavior of citizens is a prerequisite for rational reforms.
first_indexed 2025-12-01T16:04:52Z
format Article
fulltext Д. В. ЯКОВЛЕВ. РАЦІОНАЛЬНІ РЕФОРМИ ЯК ЗАПОРУКА ПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА КОНСОЛІДАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Аналізується раціональність як ос но ва про ве ден ня мо дернізаційних ре форм у кон­ тексті змін у ро зумінні са мої раціональ ності, її суспільної ролі. Виз на че но, що раціоналізація елек то раль ної по ведінки гро ма дян ви с ту пає пе ре ду мо вою раціональ них ре форм. Клю чові сло ва: раціональність, мо дернізація, ре фор ми, кри за раціональ ності, де мо кра ти зація. Ана ли зи ру ет ся ра ци о наль ность как ос но ва про ве де ния мо дер ни за ци он ных ре форм в кон тек с те из ме не ний в по ни ма нии са мой ра ци о наль но с ти, ее об ще ст вен ной ро ли. Оп ре де ле но, что ра ци о на ли за ция элек то раль но го по ве де ния граж дан вы сту па ет пред­ по сыл кой ра ци о наль ных ре форм. Клю че вые сло ва: ра ци о наль ность, мо дер ни за ция, ре фор мы, кри зис ра ци о наль но с­ ти, де мо кра ти за ция. The article examines the rationality as the basis of modernization reforms in the context of changes in the understanding of rationality itself, its social role. Determined that the ratio­ nalization of electoral behavior of citizens is a prerequisite for rational reforms. Key words: rationality, modernization, reform, the crisis of rationality, democracy. Су­час­ний­стан­політич­ної­си­с­те­ми­на­шої­країни­ак­ту­алізує­пи­тан­ня­не­зво­рот­ ності­ де­мо­кра­тич­них­ ре­форм­ та­ по­шу­ку­ адек­ват­них­ ме­ханізмів­ мо­дернізації­ політич­них­інсти­тутів.­Важ­ли­вим­за­вдан­ням­за­ли­шається­раціоналізація­політич­ но­го­та­еко­номічно­го­про­сто­ру. Не­обхідність­ре­форм­у­нашій­країні­дав­но­ста­ла­ за­галь­но­виз­на­ною­про­бле­ мою.­Зви­чай­ним­яви­щем­у­суспільстві­з­не­стабільною­еко­номічною­та­політич­ ною­си­ту­ацією­ста­ють­си­ту­ації,­у­яких­дії­політич­них­ак­торів­не­до­стат­ньо­вре­гу­ ль­о­вані­ з­ пра­во­вої­ точ­ки­ зо­ру­ і­ не­ стан­дар­ти­зо­вані,­ що­ ро­бить­ ак­ту­аль­ним­ досліджен­ня­ме­ханізмів­раціоналізації­політич­ної­взаємодії.­ При­цьо­му­мож­на­по­го­ди­тись­із­С.­Те­ле­шу­ном,­який­вва­жає,­що­«політич­ний­ та­дер­жав­ний­істеблішмент,­дек­ла­ру­ю­чи­за­галь­но­де­мо­кра­тичні­цінності,­не­зміг­ за­про­по­ну­ва­ти­суспільству­дієвий­та­ефек­тив­ний,­а­го­ло­вне­зро­зумілий­ме­ханізм­ ре­алізації­по­став­ле­них­за­вдань»1.­ На­ дум­ку­ О.­ Ан­то­но­вої­ «В­ Ук­раїні­ взаємодія­ ви­роб­ників­ дер­жав­но­уп­ равлінських­рішень­має­циклічний­ха­рак­тер­та­відрізняється­зміною­не­офіційних­ ак­торів­у­кож­но­му­кон­крет­но­му­ви­пад­ку,­ство­рю­ю­чи­ди­намічні­ме­режі­учас­ників­ й­ підкрес­лю­ю­чи­ слаб­ку­ струк­ту­ро­ваність­ се­ре­до­ви­ща­ ви­роб­лен­ня­ дер­жав­ної­ політи­ки.­ Уря­дові­ за­хо­ди­ що­до­ ак­тив­ної­ участі­ гро­ма­дян­ у­ фор­му­ванні­ та­ ре­алізації­дер­жав­ної­політи­ки­в­Ук­раїні,­які­бу­ли­ви­го­ло­шені­в­ряді­нор­ма­тив­но­ пра­во­вих­до­ку­ментів,­на­прак­тиці­прий­ня­ли­фор­маль­ний­ха­рак­тер»2. У­де­мо­кра­тич­но­му­суспільстві,­з­йо­го­про­це­дур­ни­ми­ви­мо­га­ми­до­політич­но­ го­ви­бо­ру,­са­ме­раціональність­є­дже­ре­лом­кри­тич­но­го­мис­лен­ня,­яке­здат­не­до­ адек­ват­ної­оцінки­тих­кри­зо­вих­явищ,­з­яки­ми­сти­кається­су­час­на­лю­ди­на. Дис­кусії­ сто­сов­но­ ролі­ раціональ­ності­ у­ функціону­ванні­ політич­них­ інсти­ тутів­де­мо­кра­тич­них­країн­особ­ли­во­ак­тивізу­ють­ся­в­пе­рехідні­періоди­суспільно­ 654 Держава і право • Випуск 50 ©­ЯКОВ ЛЕВ Д. В.­–­док­тор­політич­них­на­ук,­до­цент,­про­фе­сор­ка­фе­д­ри­політо­логії­ ОНУ­імені­І.І.­Меч­ни­ко­ва го­ роз­вит­ку,­ ко­ли­ про­бле­ма­ти­зується­ здатність­ лю­ди­ни­ адек­ват­но­ осяг­ну­ти­ суспільство­(раціональність­знан­ня)­та­на­леж­ним­чи­ном­упо­ряд­ку­ва­ти­та­пе­ре­бу­ ду­ва­ти­цей­світ­(раціональність­дії).­ Як­спра­вед­ли­во­відзна­чає­В.­Шви­рь­ов,­«кри­за­ідеї­раціональ­ності­в­су­часній­ свідо­мості,­бе­зу­мов­но,­пов’яза­на­з­роз­ми­ван­ням­чітких­кри­теріїв­раціональ­ності­ пізнан­ня,­у­пер­шу­чер­гу­на­уко­вої­раціональ­ності»3.­Про­цес­роз­ми­ван­ня­за­зна­че­ них­кри­теріїв­ба­га­то­в­чо­му­зв’яза­ний­з­фор­му­ван­ням­па­ра­диг­ми­мис­лен­ня,­яка­ доз­во­ляє­лю­дині­са­мостійно­оціню­ва­ти­життєву­си­ту­ацію,­фор­му­лю­ва­ти­за­вдан­ ня,­здійсню­ва­ти­по­шук­і­оцінку­не­обхідної­інфор­мації,­зна­хо­ди­ти­ефек­тивні­ме­то­ ди­і­за­со­би­її­вирішен­ня.­ Дез­орієнтація­в­ціннісних­орієнти­рах­у­по­ст­ко­муністич­но­му­суспільстві­зву­ жує­ простір­ раціональ­ності­ та­ не­ доз­во­ляє­ го­во­ри­ти­ про­ ефек­тивність­ уп­равлінських­рішень.­ У­по­ст­ко­муністич­них­країнах,­які­точ­но­зна­ють­звідки­во­ни­є­та­як­во­ни­ут­во­ ри­ли­ся,­але­пи­тан­ня­на­прям­ку­ру­ху­та­йо­го­ефек­тив­ності,­у­то­му­числі­й­че­рез­ брак­ раціональ­ності­ у­ прий­нятті­ політич­них­ рішень­ за­ли­шається­ відкри­тим,­ обґрун­ту­ван­ня­ ме­ти­ суспільства­ стає­ прин­ци­по­вим­ як­ для­ гро­ма­дянсь­ко­го­ суспільства­й­ек­с­пертів,­так­і­для­політич­них­ак­торів. Де­мо­кра­ти­зація­ політич­но­го­ про­сто­ру­ пе­ред­ба­чає­ за­лу­чен­ня­ найрізно­ манітніших­суспільних­груп­у­про­цес­прий­нят­тя­рішень,­що­ак­ту­алізує­про­бле­му­ раціоналізації­політич­них­відно­син.­Про­це­ду­ри­уз­го­д­жен­ня­не­обхідних­рішень­з­ ба­га­ть­ма­ак­то­ра­ми­мо­жуть­за­ва­ди­ти­раціональ­но­му­політич­но­му­ви­бо­ру,­а­про­цес­ медіати­зації­політи­ки­(з­її­ма­со­ви­зацією­та­відповідним­медіа­фор­ма­том)­при­зве­ с­ти­до­імітації­де­мо­кра­ти­зації­політич­них­відно­син.­Це­сто­сується­як­фор­му­ван­ня­ аль­тер­на­тив,­так­і­ви­бо­ру­спо­со­бу­дій­гро­ма­дя­на­ми­й­пред­став­ни­ка­ми­вла­ди.­ Да­на­стат­тя­має­на­меті­про­аналізу­ва­ти­раціональність­як­ос­но­ву­про­ве­ден­ня­ ефек­тив­них­політич­них­ре­форм­та­кон­солідації­суспільства.­ Ко­ли­по­чи­наємо­аналізу­ва­ти­раціональність,­то­стає­зро­зумілою­складність­та­ не­од­но­значність­цьо­го­фе­но­ме­ну.­Історія­ос­танніх­декількох­столітті­пов’яза­на­із­ ста­нов­лен­ням,­доміну­ван­ням­раціональ­ності­та­її­кри­за­ми,­що­відбу­ва­ють­ся­час­ від­ча­су.­Раціональність­підпа­дає­під­кри­ти­ку­тра­диціоналістів­та­пред­став­ників­ пост­мо­дер­ну.­ Кон­цеп­ту­аль­на­ кри­за­ в­ інтер­пре­тації­ по­нят­тя­ «раціональність»,­ яка­ ви­яв­ ляється­в­су­час­них­дис­кусіях­з­цієї­про­бле­ми,­пов’яза­на­із­кон­крет­ною­істо­рич­ ною­ фор­мою­ раціональ­ності,­ а­ са­ме­ з­ тим­ кла­сич­ним­ уяв­лен­ням­ про­ раціо­ нальність,­яка­бе­ре­свій­по­ча­ток­від­епо­хи­Но­во­го­ча­су­й­Просвітництва.­Су­час­на­ кри­за­ідеї­раціональ­ності­ви­с­ту­пає­як­симп­том­більш­за­галь­ної­і­гли­бо­кої­кри­зи­ світо­гляд­них­ос­нов­кла­сич­ної­західноєвро­пейсь­кої­свідо­мості­й­обу­мов­ле­на­втра­ тою­яс­них­і­чітких­ідей­но­кон­цеп­ту­аль­них­орієнтирів,­яки­ми­ха­рак­те­ри­зу­ва­ли­ся­ кла­сич­на­свідомість­вза­галі­і­кла­сич­на­інтер­пре­тація­раціональ­ності­зо­к­ре­ма. Раціональ­не­став­лен­ня­до­світу­обов’яз­ко­во­при­пу­с­кає­націленість­на­ефек­ тивність,­на­успішність­дії.­Але­са­ма­по­собі­ефек­тивність­жод­ним­чи­ном­не­мо­же­ роз­гля­да­ти­ся­як­до­стат­ня­спе­цифічна­оз­на­ка­раціональ­ності.­Не­мо­же­роз­гля­да­ти­ ся­ в­ якості­ раціональ­ної­ і­ твор­ча­ імпровізаційна­ діяльність,­ що­ при­во­дить­ до­ успішних­ре­зуль­татів­при­вирішенні­будь­яких­індивіду­аль­них­за­вдань.­ Раціональність­ за­сно­ва­на­ на­ адек­ват­но­му­ ро­зумінні­ про­блем­ної­ си­ту­ації,­ у­ якій­зна­хо­дить­ся­суб’єкт­дії,­свідо­мим­ке­ру­ван­ням­вла­сним­по­во­д­жен­ням.­Во­на­ при­пу­с­кає­ дві­ обов’яз­ко­вих­ умо­ви:­ ре­флек­сив­ний­ са­мо­кон­т­роль­ і­ облік­ ви­мог­ 655Юридичні і політичні науки ре­аль­ності.­ Влас­на­ відповідальність­ і­ ре­флек­сив­ний­ са­мо­кон­т­роль­ виз­на­ча­ють­ во­лю­суб’єкта­дії,­що­про­ти­с­тоїть­йо­го­за­леж­ності­від­зовнішніх­сил.­Раціо­наль­ ність­пе­ред­ба­чає­аль­тер­на­тивність­по­ведінки,­мож­ливість­ви­бо­ру­різних­спо­собів­ дії.­ Особ­ли­ва­істо­рич­на­роль­відво­дить­ся­раціональ­ності­у­мо­дернізаційних­про­ це­сах.­Мо­дернізацію­ха­рак­те­ри­зує­рух­від­міфо­твор­чості­та­релігійних­уяв­лень­до­ на­уко­вої­раціональ­ності,­від­ко­лек­тивізму­до­пер­со­налізму,­від­ав­то­ри­та­риз­му­до­ де­мо­кратії,­ до­ па­ну­ван­ня­ інстру­мен­таль­них­ цінно­с­тей­ та­ рин­ко­вої­ ор­ганізації­ еко­номічно­го­і,­пев­ним­чи­ном,­політич­но­го­про­сто­ру.­На­ранній­стадії­роз­роб­ки­ те­орії­мо­дернізації­її­сутнісни­ми­ри­са­ми­бу­ли­універ­салізм­(ево­люція­суспільства­ роз­гля­да­ла­ся­ як­ за­галь­ний­ чи­ універ­саль­ний­ про­цес,­ що­ має­ од­на­кові­ за­ко­ номірності­й­ета­пи­для­всіх­цивілізацій,­країн­і­на­родів)­і­уяв­лен­ня­про­лінійно­ по­сту­паль­ний­ха­рак­тер­суспільно­го­роз­вит­ку­в­ціло­му.­ Кон­цепція­мо­дер­ну­ви­хо­ди­ла­з­доміну­ван­ня­ціле раціональ ності у сфері уря- ду ван ня, впо­ряд­ку­валь­ним­ме­ханізмом­суспільства­ви­с­ту­па­ла­дер­жа­ва,­в­центрі­ якої­зна­хо­ди­лась­«еко­номічна»­лю­ди­на.­На­рівні­політич­ної­ор­ганізації­суспільства­ це­оз­на­ча­ло­вста­нов­лен­ня­раціональ­них­бю­ро­кра­тич­них­апа­ратів,­на­рівні­ іде­о­ логій­–­підтрим­ку­обґрун­ту­вань,­які­відповіда­ють­та­ким­бю­ро­кра­тич­ним­апа­ра­ там.­ Та­ким­чи­ном,­раціоналізація­ха­рак­те­ри­зує­суспільство,­за­сно­ва­не­на­роз­вит­ку­ дер­жав­но­адміністра­тив­но­го­ кон­тро­лю­ й­ бю­ро­кра­тич­но­го­ апа­ра­ту.­ Ре­зуль­та­том­ раціоналізації­ суспільно­го­ жит­тя­ стає­ роз­чак­лу­ван­ня­ людсь­ко­го­ світу,­ йо­го­ технізація­й­утилізація. Раціональні­рішен­ня­ух­ва­лю­ють­ся­в­рам­ках­пев­ної­ си­с­те­ми­раціональ­ності,­ яка,­у­свою­чер­гу,­пов’яза­на­з­панівною­світо­гляд­ною­си­с­те­мою.­ У­ по­ст­ко­муністич­них­ країнах­ відбу­вається­ чер­го­вий­ етап­ роз­вит­ку­ мо­дер­ нізаційних­те­орій,­які­те­пер­пов’язу­ють­ся­з­про­це­са­ми­де­мо­кра­ти­зації­та­тех­но­ логічни­ми­інно­ваціями.­ Політич­на­раціоналізація­ви­с­ту­пає­однією­з­ха­рак­те­ри­с­тик­політич­но­го­роз­ вит­ку,­во­на­мо­же­інтер­пре­ту­ва­тись­як­функціональ­на­ди­фе­ренціація­політич­них­ інсти­тутів,­оцінка­ їхньої­діяль­ності­ за­кри­теріями­ефек­тив­ності­ та­ре­зуль­та­тив­ ності. В­нашій­країні­кон­цепція­політич­ної­раціональ­ності­мо­же­бу­ти­ви­ко­ри­с­та­на­ для­по­яс­нен­ня­дже­рел,­ха­рак­те­ру­та­на­прямків­політич­ної­мо­дернізації­на­шля­ху­ від­ав­то­ри­та­риз­му­до­де­мо­кратії.­ Ко­ли­йдеть­ся­про­ре­фор­ми,­у­політич­но­му­дис­курсі­Ук­раїни­од­ним­із­доміну­ ю­чих­типів­ар­гу­мен­тації­ви­с­ту­пає­або­досвід­інших­країн­(у­подібних­умо­вах­Х,­ країна­Y­здійсни­ла­такі­ре­фор­ми),­або­звер­нен­ня­до­тра­дицій,­які­сфор­му­ва­лись­ на­пев­них­ета­пах­ста­нов­лен­ня­дер­жа­ви,­у­то­му­числі­–­за­ра­дянсь­ких­часів­(при­ про­ве­денні­ ре­форм­ потрібно­ вра­хо­ву­ва­ти­ «істо­рич­ну­ спад­щи­ну»,­ «мен­таль­ ність»,­ «спад­коємність­ вла­ди»).­ У­ по­ст­ко­муністичній­ ре­аль­ності­ скла­дається­ ситу­ація,­ко­ли­відтво­рен­ня­соціаль­них­прак­тик,­що­ста­ли­нор­мою­у­ра­дянсь­ко­му­ суспільстві,­за­ва­жа­ють­ста­нов­лен­ню­стра­тегічної­взаємодії­для­ре­алізації­всеохоп­ них­інте­ресів.­ Не­за­пе­ре­чу­ю­чи­ев­ри­с­тич­ний­по­тенціал­та­ких­підходів,­далі­бу­де­зо­се­ре­д­же­но­ ува­гу­на­іншо­му­типі­ре­форм,­в­ос­нові­яких­ле­жить­раціональність.­ Раціональність­ро­зуміється­як­відповідність­за­собів­об­раній­меті­(доцільність,­ або­ціле­раціональність,­за­М.­Ве­бе­ром),­а­раціоналізація­–­як­тен­денція­політич­ 656 Держава і право • Випуск 50 них­й­еко­номічних­інсти­тутів­до­мо­дернізації,­здатність­оби­ра­ти­кра­щу­з­на­яв­них­ аль­тер­на­тив.­Раціоналізація­ха­рак­те­ри­зує­суспільство,­за­сно­ва­не­на­роз­вит­ку­дер­ жав­но­адміністра­тив­но­го­ кон­тро­лю­ й­ бю­ро­кра­тич­но­го­ апа­ра­ту,­ на­зва­ти­ раціо­ наль­ним,­зна­чить­виз­на­ти­та­ким,­що­«ство­рює­смис­ли»­(Р.­Кар­нап).­ Для­по­ст­ра­дянсь­ких­суспільств­раціоналізація­оз­на­чає­про­ти­с­тав­лен­ня­«істо­ рич­но­му­корінню»­(С.­Шайхітдіно­ва).­У­по­всяк­ден­ності­раціональність­ото­тож­ нюється­з­ро­зу­мо­вим­пізнан­ням­світу,­ви­мо­га­ми­здо­ро­во­го­глуз­ду.­У­за­галь­но­му­ ви­гляді­раціональність­ото­тож­нюється­ із­прин­ци­па­ми­логічної­обґрун­то­ва­ності,­ те­о­ре­тич­ної­ усвідо­мле­ності,­ си­с­те­ма­ти­зо­ва­ності,­ не­су­пе­реч­ності,­ кри­тич­ності,­ але­це­не­ тільки­по­шук­про­ду­ма­но­го­й­ ефек­тив­но­го­рішен­ня,­ а­й­ відповідність­ та­ко­го­рішен­ня­нор­мам­мо­ралі.­ Од­ним­із­най­важ­ливіших­по­зи­тив­них­ре­зуль­татів­ми­ну­лих­двох­де­ся­тиліть­є­ за­галь­на­ раціоналізація­ елек­то­раль­ної­ по­ведінки­ гро­ма­дян­ на­шої­ країни,­ яка­ ви­ра­жається­ у­ на­ступ­но­му:­ сприй­нят­тя­ діяль­ності­ влад­них­ інсти­тутів­ ста­ло­ звільня­ти­ся­від­ха­рак­тер­них­для­тра­диціоналістської­свідо­мості­еле­ментів­міфо­ твор­чості­ й­ за­ви­ще­них­ емоційно­ро­ман­тич­них­ сподівань­ сто­сов­но­ вла­ди;­ на­томість­ по­ки­ що­ не­ відбув­ся­ пе­рехід­ до­ логіки­ –­ «у­ вла­ди­ своє­ жит­тя,­ у­ суспільства­своє»,­па­нує­ро­зуміння­не­обхідності­ство­рен­ня­в­країні­ефек­тив­ної­й­ дієздат­ної­вла­ди;­за­пит­на­ефек­тив­ну­вла­ду­фор­мується­не­з­по­сту­латів­«дер­жав­ ної­ іде­о­логії»­чи­по­вер­нен­ня­до­ко­лек­тивістських­цінно­с­тей­(що­є­ха­рак­тер­ним­ для­де­я­ких­по­ст­ко­муністич­них­суспільств);­ раціоналістич­не­усвідо­млен­ня­ то­го,­ що­осо­би­с­те­бла­го­по­луч­чя­за­ле­жить­від­соціаль­них­та­політич­них­умов,­обу­мов­ ле­них­діями­вла­ди.­ По­ст­ко­муністич­ну­ си­ту­ацію­ мож­на­ інтер­пре­ту­ва­ти­ як­ пе­ре­плетіння­ еко­ номічних­та­політич­них­фак­торів,­які­так­і­не­за­зна­ли­струк­тур­них­змін,­порівня­ но­з­ра­дянсь­ким­періодом,­але­ма­ють­інтенцію­до­лібе­ралізації. У­ ре­зуль­таті­ три­ва­лих­ політич­них­ та­ еко­номічних­ транс­фор­мацій­ відбу­лась­ «фраг­мен­тація»­ дер­жав­них­ інсти­туцій,­ існу­ван­ня­ яких­ ви­ма­гає­ відтво­рен­ня­ рівно­ва­ги­після­кож­ної­ви­бор­чої­кам­панії.­Зміна­ме­ханізмів­пе­ре­роз­поділу­влас­ ності­та­капіта­лу­не­при­зве­ло­до­ви­роб­лен­ня­надійно­го­та­легітим­но­го­ме­ханізму­ їхньо­го­збе­ре­жен­ня­та­збільшен­ня­по­за­вла­дою.­ Вар­то­по­го­ди­тись­із­Н.­Буcовою­у­то­му,­що­«ус­та­нов­ка­на­усвідо­мле­не­пе­ре­ тво­рен­ня­суспільних­інсти­тутів­са­ми­ми­учас­ни­ка­ми­соціаль­них­взаємодій­в­ім’я­ ре­алізації­ цінно­с­тей­ сво­бо­ди­ осо­би,­ рівності,­ солідар­ності­ і­ де­мо­кратії­ скла­дає­ суть­ су­час­но­го­ суспільства,­ а­ не­ про­сто­ є­ однією­ з­ йо­го­ ха­рак­те­ри­с­тик.­ За­раз­ зберігається­ цен­т­раль­на­ ус­та­нов­ка­ мо­дер­ну­ на­ свідо­мий­ кон­троль­ лю­дей­ над­ суспільни­ми­інсти­ту­та­ми­з­ме­тою­вивільнен­ня­лю­ди­ни­від­усіх­форм­при­гноб­лен­ ня,­ од­нак­ особ­ливість­ нинішньо­го­ ета­пу­ (пізньої­ су­час­ності)­ по­ля­гає­ в­ не­об­ хідності­ кон­тро­лю­ва­ти­ еко­логічні­ і­ соціальні­ кри­зи,­ по­ро­д­жу­вані­ са­мою­ раціональ­ною­діяльністю­лю­дей.­Суспільна­раціоналізація­на­бу­ває­ре­флек­сив­но­ го­ха­рак­те­ру»4. В­Ук­раїні­відбу­ва­ють­ся­різно­манітні­події,­у­яких­утілені­тен­денції,­за­гальні­у­ своїй­ос­нові.­Найбільш­оче­вид­на­тен­денція­до­де­мо­кра­ти­зації­політич­них­інсти­ тутів.­В­умо­вах­спри­ят­ли­вої­си­ту­ації­ви­ни­ка­ють­нові­партії,­нові­еліти­при­хо­дять­ до­ вла­ди.­ Роз­ви­вається­ пар­ла­ментсь­ка­ де­мо­кратія,­ в­ ос­нові­ якої­ ле­жить­ плю­ ралізм­форм­влас­ності­та­куль­тур­на­різно­манітність. У­той­же­час­скрізь­бу­ли­ство­рені­про­мис­лові­ком­плек­си,­що­ви­ма­га­ють­тех­ но­логічної­й­еко­номічної­ор­ганізації.­У­ре­зуль­таті­ індустріалізації­й­ур­банізації­ 657Юридичні і політичні науки якісні­зміни­відбу­ли­ся­в­соціальній­базі­політи­ки.­ Те­орії­ раціональ­но­го­ ви­бо­ру­ по­яс­ню­ють­ раціональність­ як­ про­цес­ мак­ симізації­індивідом­влас­них­ви­год,­з­од­но­час­ною­мінімізацією­мож­ли­вих­ви­т­рат.­ Раціональ­ний­вибір­має­спра­ву­з­си­ту­аціями,­в­яких­ак­то­ри­взаємо­за­лежні­один­ від­од­но­го,­а­от­же­–­ре­зуль­тат­для­кож­но­го­індивіда­та­кож­за­ле­жить­від­дій­інших.­ Ак­то­ри­ро­зуміють­і­вра­хо­ву­ють­взаємо­за­лежність,­що­існує­між­ни­ми­при­ви­борі­ кур­су­дії.­Це­і­є­стра­тегічна­взаємодія,­ко­ли­індивіду­аль­ний­ак­тор­праг­не­пе­ред­ ба­чи­ти­ ре­акції­ інших­ на­ власні­ дії.­ Важ­ли­вою­ фор­мою­ стра­тегічної­ взаємодії­ ви­с­ту­пає­ ко­лек­тив­на­дія,­ де­ ак­то­ри­ за­ле­жать­один­ від­ од­но­го­ та­ким­чи­ном,­що­ во­ни­по­винні­ко­ор­ди­ну­ва­ти­свої­пла­ни­дій­один­з­од­ним­для­то­го,­щоб­от­ри­ма­ти­ ко­лек­тивні­бла­га­для­се­бе.­ Цей­підхід­ґрун­тується­на­при­пу­щенні:­те,­що­вигідно­для­гру­пи,­вигідно­і­для­ кож­но­го­індивіду­аль­но­го­чле­на.­ М.­Ос­лон­ де­мон­ст­рує,­що­ оче­вид­но­ вигідно­ співпра­цю­ва­ти­ для­ до­сяг­нен­ня­ ко­лек­тив­них­ цілей,­ про­те,­ ще­ більш­ вигідно­ до­три­му­ва­ти­ся­ іншої­ стра­тегії­ –­ оскільки­в­при­роді­ко­лек­тив­но­го­бла­га­те,­що­во­но­ви­на­го­ро­д­жує­тих,­хто­за­ньо­ го­не­пла­тить,­раціональні­ ак­то­ри­мак­симізу­ють­влас­ну­ви­го­ду,­ зра­д­жу­ю­чи­при­ цьо­му­ко­лек­тивність.­Од­нак­як­що­кож­ний­обе­ре­егоїстичні­дії,­ко­лек­тив­не­бла­го­ не­бу­де­ре­алізо­ва­но5. Суттєви­ми­є­труд­нощі,­які­ви­ни­ка­ють­в­про­цесі­пе­ре­тво­рен­ня­раціональ­них­ рішень­і­дій­індивіду­умів­у­ко­лек­тивні­рішен­ня­і­дії.­М.­Ол­сон­і­йо­го­послідо­вни­ ки­ствер­д­жу­ють,­що­та­кий­пе­рехід­від­індивіду­аль­ної­до­ко­лек­тив­ної­раціональ­ ності,­ по­ суті,­ не­мож­ли­вий.­ Тут­ криється­ те­о­ре­тич­на­ ос­но­ва­ для­ твер­д­жень,­ згідно­з­яки­ми­політич­но­му­жит­тю­внутрішньо­при­та­ман­на­ірраціональність­са­ме­ че­рез­ не­обхідність­ пе­ре­кла­ду­ індивіду­аль­них­ пе­ре­ваг­ у­ ко­лек­тивні,­ щоб­ ста­ли­ мож­ли­ви­ми­ко­лек­тивні­рішен­ня­і­дії6. Не­має­сумнівів,­що­найбільш­ефек­тив­ний­політич­ний­ме­ханізм­рішен­ня­про­ блем­ —­ функціону­ю­ча­ де­мо­кратія,­ що­ на­дає­ мож­ливість­ ке­ру­ва­ти­ ба­лан­сом­ різних,­у­то­му­числі­і­про­ти­леж­них,­інте­ресів­найбільш­раціональ­ним­спо­со­бом. Де­мо­кра­тич­на­ політи­ка­ мо­же­ при­ве­с­ти­ до­ ря­ду­ роз­ча­ру­вань­ і­ пе­ре­ро­с­ти­ в­ анархію,­ що­ підри­ває­ її­ ос­но­ви.­ При­хиль­ни­ки­ точ­ки­ зо­ру­ про­ не­обхідність­ підтрим­ки­за­кон­ності­і­по­ряд­ку­мо­жуть­цим­ско­ри­с­та­ти­ся­і­по­вер­ну­ти­на­зад­про­ цес­ де­мо­кра­ти­зації,­ при­наймні­ тим­ча­со­во.­ Та­кий­ сце­нарій­ ма­лой­мовірний,­ але­ йо­го­не­мож­на­цілком­ви­клю­ча­ти.­ Мо­ва­ сьо­годні­ йде­ про­ здатність­ раціональ­ності­ знай­ти­ спо­со­би­ вирішен­ня­ «конфлікту­цінно­с­тей»­у­політичній­сфері,­смис­лу­людсь­кої­діяль­ності­в­ціло­му.­ Пи­тан­ня,­ яке­ по­тре­бує­ вирішен­ня­ –­ це­ не­ ли­ше­ раціоналізація­ дії­ та­ взаємодії­ відповідно­ до­ вста­нов­ле­них­ пра­вил,­ а­ і­ раціоналізація­ са­мих­ пра­вил­ та­ ме­ти,­ до­сяг­нен­ню­якої­по­вин­не­слу­жи­ти­ їх­ви­ко­нан­ня:­«Роль­пра­ва­в­долі­су­час­ності­ стає­вирішаль­ною,­то­му­що­во­но­є­спо­луч­ною­лан­кою­між­си­с­те­мою­і­життєвим­ світом­че­рез­свою­дво­я­ку­при­ро­ду.­З­од­но­го­бо­ку,­во­но­спи­рається­на­си­лу­дер­ жав­но­го­при­му­су,­що­при­му­шує­ак­торів,­діючих­ціле­с­пря­мо­ва­но­у­ме­жах­си­с­те­ ми,­ра­ху­ва­тись­з­пра­во­ви­ми­об­ме­жен­ня­ми.­З­ іншо­го­бо­ку,­легітим­ний­пра­во­вий­ по­ря­док­спи­рається­на­раціональ­но­мо­ти­во­ва­ну­довіру­суб’єктів,­що­діють­у­рам­ ках­життєво­го­світу­з­ус­та­нов­кою­на­взаємо­ро­зуміння.­У­су­час­но­му­суспільстві­ легітимність­пра­ва­за­без­пе­чується­підста­ва­ми­пра­во­вої­си­с­те­ми­в­ціло­му,­тоб­то­ прин­ци­па­ми,­які­по­винні­бу­ти­мо­раль­но­обґрун­то­ва­ни­ми»7.­ 658 Держава і право • Випуск 50 За­та­ко­го­ро­зуміння­раціональ­но­ар­гу­мен­то­ва­на­ко­мунікація,­ви­роб­лен­ня­тра­ диції­ відкри­то­го­ політич­но­го­ дис­кур­су­ ста­ють­ не­обхідни­ми­ для­ по­зи­тив­ної­ ди­наміки­політич­но­го­про­це­су.­ Політичні­ та­ еко­номічні­ транс­фор­мації­ ос­танніх­ двад­ця­ти­ років­ до­ве­ли­ як­ ак­ту­альність­ та­ не­обхідність­ раціональ­ності­ у­ відході­ від­ си­с­те­ми­ дер­жав­но­го­ пла­ну­ван­ня­ та­ кон­тро­лю­ й­ впро­ва­д­жен­ня­ рин­ко­вих­ відно­син,­ так­ і­ не­без­пе­ку­ спро­ще­но­го­ ро­зуміння­ про­це­су­ раціоналізації­ у­ політич­но­му­ та­ еко­номічно­му­ про­сто­рах.­ Уря­ду­ван­ня­по­тре­бує­раціоналізації,­роз­ви­ток­струк­тур­раціональ­ності­в­уря­ ду­ванні­ та­ еко­номіці,­ у­ праві­ та­ про­фесійній­ діяль­ності­ спри­я­ти­ме­ вирішен­ню­ соціаль­них,­еко­номічних­і­політич­них­про­блем.­ 1.­Те ле шун С.­Ке­ро­ваність­політич­них­і­соціаль­но­еко­номічних­про­цесів­в­Ук­раїні:­ су­час­ний­вимір­//­Стра­тегія­ре­фор­му­ван­ня­си­с­те­ми­дер­жав­но­го­уп­равління­на­за­са­дах­ де­мо­кра­тич­но­го­ вря­ду­ван­ня:­ Ма­теріали­ на­ук.­практ.­ конф.­ за­ міжнар.­ уча­с­тю,­ Київ,­ 31­трав.­2007­р.:­У­4­т.­/­За­заг.­ред.­О.Ю.Обо­ленсь­ко­го,­В.М.Князєва.­–­К.:­Вид­во­НАДУ,­ 2007.­–­Т.­1.­–­280­с.­2. Ан то но ва О.В.­Се­ре­до­ви­ще­ви­роб­лен­ня­дер­жав­ної­політи­ки­(те­о­ ре­ти­ко­ме­то­до­логічні­ас­пек­ти):­Дис.­…­канд.­на­ук­з­держ.­упр.­–­Дніпро­пе­т­ровськ,­2005.­ 3. Швы рев В.С. Ра­ци­о­наль­ность­в­спе­к­т­ре­ее­воз­мож­но­с­тей­//­Ис­то­ри­че­с­кие­ти­пы­ра­ци­ о­наль­но­с­ти­/­Отв.­ред.­В.­А.­Лек­тор­ский.­–­М.:­ИФ­РАН,­1995.­–­Т.­1.­–­С.­7–29.­4. Бусо ва Н.А.­Суспільна­раціоналізація­і­пра­во­у­про­цесі­модернізації:­Ав­то­реф.­дис.­…­док­то­ра­ філо­соф.­ на­ук.­ –­ Х.,­ 2005.­ –­ 32­ с.­ 5. Ол сон М.­ Вла­да­ і­ процвітан­ня.­ По­до­лан­ня­ ко­муністич­них­ і­ капіталістич­них­ дик­та­тур­ /­ Пер.­ з­ англ.­ А.­Іщен­ка.­ –­ К.:­ Вид.­ дім­ «Києво­Мо­ги­лянсь­ка­ака­демія»,­2007.­–­174­с.­6. Там­са­мо.­7. Бу со ва Н.А.­Цит.­пра­ця.­ 659Юридичні і політичні науки Розділ 10. ПОЛІТИЧНІ НАУКИ Д. В. Яковлев. РацІональнІ реформи Як запорука полІтиЧного розвитку та консолІдацІЇ суспІльства
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-34897
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1563-3349
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T16:04:52Z
publishDate 2010
publisher Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
record_format dspace
spelling Яковлев, Д.В.
2012-06-09T16:25:23Z
2012-06-09T16:25:23Z
2010
Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства / Д.В. Яковлев // Держава і право. — 2010. — Вип. 50. — С. 654-659. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.
1563-3349
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34897
Аналізується раціональність як основа проведення модернізаційних реформ у контексті змін у розумінні самої раціональності, її суспільної ролі. Визначено, що раціоналізація електоральної поведінки громадян виступає передумовою раціональних реформ.
Анализируется рациональность как основа проведения модернизационных реформ в контексте изменений в понимании самой рациональности, ее общественной роли. Определено, что рационализация электорального поведения граждан выступает пред­посылкой рациональных реформ.
The article examines the rationality as the basis of modernization reforms in the context of changes in the understanding of rationality itself, its social role. Determined that the ratio­nalization of electoral behavior of citizens is a prerequisite for rational reforms.
uk
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
Держава і право
Політичні науки
Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
Article
published earlier
spellingShingle Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
Яковлев, Д.В.
Політичні науки
title Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
title_full Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
title_fullStr Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
title_full_unstemmed Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
title_short Раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
title_sort раціональні реформи як запорука політичного розвитку та консолідації суспільства
topic Політичні науки
topic_facet Політичні науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/34897
work_keys_str_mv AT âkovlevdv racíonalʹníreformiâkzaporukapolítičnogorozvitkutakonsolídacíísuspílʹstva

Ähnliche Einträge