Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона)
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3496 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 5-8. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088134443728896 |
|---|---|
| citation_txt | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 5-8. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:16Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2 5
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК —
ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗНАНЬ В УКРАЇНІ
Доповідь президента Національної академії наук України
академіка НАН України Б.Є. ПАТОНА
Шановні члени Академії, учасники юві-
лейної сесії!
Минуло 90 років від дня заснування На-
ціональної академії наук України. Ця ви-
значна подія буремного 1918 року була за-
кономірним підсумком тривалого розвитку
наукової думки в нашій країні. Створенню
Академії наук передувала плідна патріо-
тична діяльність кількох поколінь україн-
ських учених, які працювали у вищих на-
вчальних закладах, багатьох наукових то-
вариствах.
Усі ми з безмежною вдячністю пов’язуємо
народження Української академії наук з
ім’ям видатного вченого Володимира Івано-
вича Вернадського, який розробив її кон-
цепцію, очолив Комісію з підготовки відпо-
відного законопроекту та академічного ста-
туту. Саме тоді були закладені передумови
для формування й поступального розвитку
наукового і науково-технічного потенціалу
нашої Батьківщини. Далекоглядність і жит-
тєздатність концепції Вернадського підтвер-
джувалися впродовж усього XX століття.
27 листопада 1918 року відбулося уста-
новче Спільне зібрання Академії. Воно
ознаменувало початок її роботи й одного-
лосне обрання Володимира Івановича Вер-
надського її першим президентом. Неод-
мінним секретарем був обраний видатний
сходознавець і славіст Агатангел Юхимо-
вич Кримський.
Слід віддати належну шану й назвати
інших перших дійсних членів нашої Ака-
демії. Ось їхні незабутні імена — Дмитро
Іванович Багалій, Микола Феофанович
Кащенко, Володимир Андрійович Косин-
ський, Орест Іванович Левицький, Мико-
ла Іванович Петров, Степан Йосипович
Смаль- Стоцький, Федір Васильович Тара-
новський, Степан Прокопович Тимошен-
ко, Михайло Іванович Туган-Барановський,
Павло Аполлонович Тутковський.
Шановні колеги! За дев’ять десятиліть
Академія пройшла великий шлях, стала най-
більшою науковою організацією України,
широкознаною в усьому світі. На всіх ета-
пах історичного поступу України — у роки
індустріалізації, боротьби з іноземними за-
гарбниками, післявоєнної відбудови і мир-
ного розвитку, набуття та становлення її не-
залежності — вчені Академії самовіддано і
плідно працювали над вирішенням питань
першорядного загальнонаціонального зна-
чення. Вони створювали наукові підвалини
для розвитку промисловості й сільського
господарства, зміцнення оборонної могут-
ності держави, сфер освіти і культури.
Безумовно, в історії Академії були й сум-
ні сторінки, пов’язані з репресіями, ідео-
логічним утиском і подекуди зі знищенням
окремих наукових напрямів. Ми все це
пам’ятаємо. Але слід зазначити, що навіть
за тих умов наша Академія підтримувала
дослідження з кібернетики, генетики, ви-
вчення та збереження національної істо-
ричної і культурної спадщини.
Водночас, і про це теж не слід забувати,
держава в ті часи також докладала значних
зусиль для розвитку науки. Разом з усією
Україною зростала і її Академія наук. Про
це свідчить насамперед кількісна динаміка.
Наприкінці громадянської війни Академія
об’єд нувала три наукові відділи, декілька
комітетів і комісій, де працювало 140 нау-
ковців. Сьогодні в складі нашої Академії
три секції, 14 наукових відділень, близько
170 інститутів та інших наукових установ,
у яких налічується понад 19 тисяч науко-
вих працівників.
Переконливі і якісні показники — бага-
торічна творча хода академічних установ,
6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2
безперечні досягнення їхніх учених. Оха-
рактеризую лише найважливіші з них, що
воістину збагатили скарбницю вітчизняної
і світової науки.
Учені Академії наук заклали фундамент
для розвитку новітніх наукових напрямів —
нелінійної механіки, механіки композицій-
них матеріалів, молекулярної спектроскопії,
фізики екситонних станів, квантової механі-
ки дисипативних систем, електронної хімії
та електрохімії неводних розчинів.
Важливу роль у розвитку науки відігра-
ли запропоновані вченими нашої Академії
теорія квазіконформних відображень, тео-
рія тиску гірських порід, теорія глибинно-
го неорганічного походження нафти і газу,
електронна теорія каталізу, фітогормональ-
на теорія тропізмів.
Вагомі результати творчої діяльності на-
ших учених — здійснення вперше в нашій
країні штучної ядерної реакції, а саме роз-
щеплення ядра атома літію, одержання «важ-
кої води», побудова першого вітчизняно-
го трикоординатного радіолокатора, ви зна-
чення можливості прямого термоемісійного
перетворення теплової енергії в електрич-
ну, встановлення механізму функціонуван-
ня мембрани нервової клітини, одержання
впер ше у світовій практиці високоактивно-
го антибіотика рослинного походження.
У стінах Академії наук України було
створено першу в континентальній Європі
електронну обчислювальну машину. Вели-
ке наукове і практичне значення мали
ефективні методи зварювання під флюсом,
численні способи електрозварювання в різ-
них умовах і фізичних середовищах, техно-
логії порошкової металургії та синтезу
штучних алмазів.
Суттєвий також внесок учених соціогума-
нітарного спрямування. З перших років іс-
нування Академії тривають дослідження з
історії України, археології, мовознавства, зо-
крема української мови, літератури, фольк-
лору та мистецтвознавства.
Вирішальний вплив на зростання акаде-
мічної науки, науковий і технічний прогрес
у цілому справляла і справляє діяльність
наукових шкіл із різних галузей знань, які
формувалися й діяли протягом усієї 90-літ-
ньої історії Академії.
Ми пишаємося, що на чолі цих наукових
шкіл стояли найвидатніші вчені нашої Ака-
демії: математики: Д.О. Граве, М.М. Кри-
лов, М.М. Боголюбов, Ю.О. Митрополь-
ський; ме ханіки: С.П. Тимошенко, О.М. Дин-
ник, М.О. Лаврентьєв, Г.С. Писаренко; фі-
зики: К.Д. Синельников, Л.В. Шубников,
О.І. Лейпунський, В.Є. Лашкарьов, О.І. Ахіє-
зер, І.М. Ліфшиць, О.С. Давидов, С.І. Пекар,
А.Ф. Прихотько, О.Я. Усиков; астрономи:
О.Я. Орлов, М.П. Барабашов, Є.П. Федо-
ров, С.Я. Брауде; геолог П.А. Тутковський;
матеріалознавці: І.М. Францевич, В.І. Трефі-
лов; хіміки: Л.В. Писаржевський, О.І. Брод-
ський, А.В. Думанський; біологи і медики:
М.Г. Холодний, Д.К. Заболотний, О.О. Бо-
гомолець, О.В. Палладін, В.П. Філатов,
І.І. Шмальгаузен, М.М. Амосов, М.Д. Стра-
жеско. Світову славу здобули українські
школи електрозварювання Є.О. Патона і
кібернетики В.М. Глушкова. Широковідомі
школи в галузі соціальних і гуманітарних
наук, які заснували економісти М.В. Птуха
і К.Г. Воблий, історики М.С. Грушевський,
Д.І. Яворницький та І.П. Крип’якевич, пра-
вознавець В.М. Корецький, сходознавець
А.Ю. Кримський, філософ В.І. Шинкарук,
мовознавці Л.А. Булаховський, О.С. Мель-
ничук, В.М. Русанівський, літературознавці
С.О. Єфремов, М.С. Возняк, О.І. Білецький.
Славні традиції і наукові здобутки акаде-
мічних шкіл дбайливо зберігають їхні чис-
ленні учні й послідовники.
Шановні колеги! Новою сторінкою роз-
крилася діяльність Академії наук після
проголошення незалежності України. Її
вченим належить чималий внесок у нау-
кове забезпечення становлення і розвитку
країни.
Суттєвою рисою стало значне зростан-
ня питомої ваги соціогуманітарних дослі-
джень, започаткування нових наукових на-
прямів, розширення мережі наукових уста-
нов відповідного профілю. Усе це сприяло
розв’язанню назрілих проблем відроджен-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2 7
ня духовної і матеріальної культури, що
було вкрай необхідним для молодої неза-
лежної держави.
Водночас у 90-і роки фундаментальна
наука в нашій країні в цілому та в Націо-
нальній академії наук зокрема діяла в дуже
складних умовах. Але, незважаючи на всі
труднощі та втрати, Академія зберегла ви-
сокий науковий потенціал, основну науко-
ву інфраструктуру, кваліфіковані кадри,
видавничу базу. І це відбулося передусім
завдяки самовідданій праці вчених і фахів-
ців наших установ, тим особистостям, які
їх очолювали. Значною мірою цьому спри-
яла й виважена та цілеспрямована політика
Президії Академії, її секцій, відділень щодо
збереження академічних традицій, підтрим-
ки наукових шкіл, концентрації ресурсів на
найбільш пріоритетних напрямах.
Винятково важливу роль відігравало й
розуміння проблем науки з боку найвищих
керівників держави.
Першорядною вимогою часу для Академії
став перехід на нові принципи базового фі-
нансування фундаментальних і прикладних
досліджень. Стимулювалося створення но-
вих структур і форм комерціалізації науко-
вих результатів. Значні зусилля докладено
для забезпечення науково-технічного супро-
воду базових галузей економіки України та
відповідно активної співпраці з ними.
Розширилися також програмно-цільові
і конкурсні засади в організації дослі-
джень за пріоритетними напрямами. Іс-
тотного впливу на виробничу сферу набу-
ли розроблені за ініціативою Академії ці-
льові науково-технічні програми. Вони
спрямовувалися на розв’язання нагальних
питань розвитку мінерально-сировинної
бази, проблем ресурсу і безпеки експлуа-
тації конструкцій, машин і споруд, ство-
рення ефективних інтелектуальних техно-
логій, високопродуктивних ЕОМ, енерго-
заощадження, захисту довкілля та низки
інших невідкладних проблем.
Шановні колеги! На сучасному етапі го-
ловну увагу Академія приділяє найбільш
проривним і соціально значущим напрямам.
Серед них — роботи зі створення нанотех-
нологій, які мають велике майбутнє для по-
дальшого індустріального розвитку, з вирі-
шення проблем енергозабезпечення, зокре-
ма завдяки розвитку атомної енергетики.
Непересічне соціальне значення мають
дослідження і практичні розробки наших
учених для потреб вітчизняної медицини —
сучасні методи діагностики захворювань, за-
соби лікування хворих, нові медичні препа-
рати. Науковий потенціал Академії широко
залучають для розв’язання екологічних про-
блем, розроблення наукових основ стратегії
та методології збереження навколишнього
середовища, гарантування екологічної без-
пеки та раціонального використання при-
родних ресурсів, ліквідації наслідків ката-
строфи на Чорнобильській АЕС.
Ми надаємо великого значення інформа-
тизації науково-дослідної діяльності. Саме
завдяки цьому останнім часом академічні
вчені досягли нових результатів у роз в’я-
занні сучасних проблем фізики, астрономії,
біології.
Значно більше уваги сьогодні приділяє-
мо розвитку інноваційної інфраструктури
та здійсненню нової інноваційної політи-
ки. Академія ініціювала створення техно-
логічних парків із залученням провідних
установ науково-технологічного спряму-
вання — інститутів фізики напівпровідни-
ків, монокристалів, електрозварювання тощо.
Набутий цими технопарками досвід під-
твердив їхню роль як потужного механіз-
му зв’язку науки і виробництва.
Академія відродила організацію цілеспря-
мованих фундаментальних досліджень і запо-
чаткувала конкурси перспективних іннова-
ційних проектів, що стало важливою переду-
мовою забезпечення інноваційного розвитку.
Нашим постійним обов’язком вважаємо
подальшу інтеграцію науки і освіти, турботу
про виховання молодих учених, підготовку
кваліфікованих фахівців для всіх сфер су-
спільного життя. У складних умовах сього-
дення робимо все можливе для заохочення
молодих талантів, залучення їх до аспіран-
тури та роботи в наших інститутах.
8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2009, № 2
У центрі уваги Академії наук, її вчених
було й залишається розгортання міжнарод-
них наукових і зовнішньоекономічних зв’я з-
ків, інтеграція української науки до світово-
го наукового співтовариства. Яскраве свід-
чення нашої міжнародної співпраці — вели-
ка кількість договорів і угод, зокрема
ліцензійних, укладених установами Акаде-
мії з іноземними партнерами. Сьогодні Ака-
демія підтримує творчі й ділові контакти з
науковими центрами понад 50 держав Євро-
пи, Азії, Америки. Ми маємо сталі наукові
зв’язки з країнами СНД, насамперед із Росі-
єю, у таких пріоритетних напрямах, як до-
слідження і використання космічного про-
стору, ракето- і літакобудування, ядерна
енергетика, будівництво і підвищення на-
дійності магістральних трубопроводів.
Багато зусиль Академія докладає для за-
безпечення ефективної діяльності Міжна-
родної асоціації академій наук, яка відзна-
чила своє 15-ліття в ювілейному 2008 році.
Шановні колеги! Глобальні події у світі та
зміни в суспільно-політичному житті Украї-
ни останніх років вимагають швидкого ви-
ходу нашої держави на європейські і світові
стандарти економічного та соціального роз-
витку. І наука, яка створює передові іннова-
ційні технології та інші новації, стає справ-
жнім і невпинним рушієм прогресу. Знач-
ною мірою завдяки Національній академії
наук наша країна сформувалася як само-
стійна держава з різнобічною фундамен-
тальною і прикладною наукою, має достатні
перспективи утвердитися серед країн, що
володіють високими технологіями.
Тепер головне завдання полягає в тому,
щоб зробити все можливе для максимально-
го посилення конкурентоспроможності дер-
жави, найефективнішого використання по-
тужного вітчизняного науково-технічного
потенціалу. Саме на цьому шляху наука
може і повинна зробити свій вагомий вне-
сок у піднесення вітчизняної економіки, ін-
телектуального й культурного рівня сус-
пільства, озброїти його осмисленням уроків
минулого, творчим розумінням сьогодення,
надійними прогнозами на майбутнє. І наша
робота в цьому напрямі, роль Національної
академії наук у вирішенні відповідних про-
блем мають бути значно посилені.
Безумовно, фінансова та економічна
криза, що загострилася нещодавно, внесе
свої корективи в нашу діяльність. Але вона
повинна ще більше згуртувати нас у праг-
ненні досягти своєї високої мети. Я гли-
боко переконаний у тому, що вихід із кри-
зи, нова хвиля економічного та соціального
зростання будуть визначатися насамперед
новітніми напрямами науки і техніки.
Нині, коли Україна потребує всебічно-
го і динамічного розвитку, Академія наук
повин на істотно підвищити ефективність
своєї діяльності, зробити рішучий поворот
до розгортання наукового пошуку відпо-
відно до вимог сучасності, зосередитися на
найбільш перспективних і життєво необ-
хідних для нашої держави напрямах.
Нам слід якомога повніше реалізува-
ти статус Академії як найвищої державної
наукової організації, посилити ті ділянки
роботи, які забезпечують розвиток фун-
даментальних і прикладних досліджень,
створення високотехнологічних наукоєм-
них виробництв, формування національ-
них пріоритетів, сприйняття науки та її на-
укових досягнень суспільством. І все це
необхідно робити в тісній співпраці з галу-
зевими академіями наук, з провідними ви-
щими навчальними закладами країни.
Шановні колеги! Можна впевнено ствер-
джувати, що з часу створення й до сьогодні
Національна академія наук є основним дже-
релом фундаментальних знань у нашій краї-
ні, її науково-технологічного розвитку. Усі
ми відзначаємо її 90-річчя з почуттям опти-
мізму, великими сподіваннями і вірою в не-
здоланну силу науки та її покликання само-
віддано служити своїй Батьківщині.
* * *
Після виголошення доповіді президента
НАН України академіка Б.Є. Патона на юві-
лейній сесії Загальних зборів з промовами
виступили Президент України В.А. Ющенко
і прем’єр-міністр України Ю.В. Тимошенко.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-3496 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:16Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2009-07-07T14:11:36Z 2009-07-07T14:11:36Z 2009 Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) // Вісн. НАН України. — 2009. — № 2. — С. 5-8. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3496 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Ювілейна сесія загальних зборів Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) Article published earlier |
| spellingShingle | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) Ювілейна сесія загальних зборів |
| title | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) |
| title_full | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) |
| title_fullStr | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) |
| title_full_unstemmed | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) |
| title_short | Нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в Українi (Доповідь президента Національної академії наук України академіка НАН України Б.Є. Патона) |
| title_sort | нацiональна академiя наук - основне джерело фундаментальних знань в українi (доповідь президента національної академії наук україни академіка нан україни б.є. патона) |
| topic | Ювілейна сесія загальних зборів |
| topic_facet | Ювілейна сесія загальних зборів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/3496 |