Матеріалознавство — меганаука
Розглянуто концепцію матеріалознавства як меганауки. На багатьох прикладах з галузей знань, які зумовлюють сталий розвиток цивілізації, показано, що матеріалознавство є базовою складовою створення найсучасніших міжнародних проектів, без яких неможливий прогрес науки і технології. Рассмотрена концепц...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35080 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Матеріалознавство — меганаука / Г.Г. Гнесін // Вісн. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 73-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859939975182680064 |
|---|---|
| author | Гнесін, Г.Г. |
| author_facet | Гнесін, Г.Г. |
| citation_txt | Матеріалознавство — меганаука / Г.Г. Гнесін // Вісн. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 73-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Розглянуто концепцію матеріалознавства як меганауки. На багатьох прикладах з галузей знань, які зумовлюють сталий розвиток цивілізації, показано, що матеріалознавство є базовою складовою створення найсучасніших міжнародних проектів, без яких неможливий прогрес науки і технології.
Рассмотрена концепция материаловедения как меганауки. На многих примерах из областей знаний, обусловливающих устойчивое развитие цивилизации, показано, что материаловедение является базовой составляющей создания самых современных международных проектов, без которых невозможен прогресс науки и технологии.
The conception of material science as the mega science is viewed. Many examples from the fields of knowledge determining the sustainable development of civilization show the great role of material science. It is the basic component in creating the modern international projects vital for science and technology progress.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:10:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
73ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
УДК 539.51
Г.Г. ГНЕСІН
Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
вул. Кржижановського, 3, Київ, 03680, Україна
МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО — МЕГАНАУКА
Розглянуто концепцію матеріалознавства як меганауки. На багатьох прикладах з галузей знань, які зумовлю-
ють сталий розвиток цивілізації, показано, що матеріалознавство є базовою складовою створення найсучасніших
міжнародних проектів, без яких неможливий прогрес науки і технології.
Ключові слова: безкризовий розвиток, традиційні і новітні матеріали, мегапроект, високотехнологічні матеріали.
© Г.Г. Гнесін, 2012
Початок XXI ст. характеризується безпе-
рервним зростанням ролі наукових досягнень
практично в усіх сферах діяльності людини.
Особливо великого значення на бувають на-
прями природничих наук, по в’язані з пізнан-
ням природи фундаментальних явищ, у тому
числі в космосі й ноосфері Землі, вивченням і
керуванням процесами, що відбуваються в
живій матерії, створенням нових органічних і
неорганічних речовин і матеріалів, вивчен-
ням їхніх властивостей та структури, розро-
бленням нових джерел енергії тощо.
Для забезпечення стабільного і безперерв-
ного науково-технічного прогресу в зазначе-
них напрямах потрібне об’єднання знань на-
укових співтовариств і ресурсів технічно роз-
винених країн. Слід зазначити, що Україна,
маючи високий науковий потенціал, переду-
сім у рамках Національної академії наук,
може зробити вагомий внесок у загальний
розвиток кардинальних наукових напрямів.
Прикладом такого роду міжнародної ко-
операції можуть слугувати вже створені висо-
котехнологічні й дуже дорогі прискорювачі
елементарних частинок, оптичні та радіоте-
лескопи, космічні зонди, системи глобальної
навігації, високоенергетичні джерела випро-
мінювань, апаратура для досягнення надви-
соких тисків, аналітична й діагностична
апаратура тощо.
Для характеристики таких проектів, що
мають глобальне значення, у наукових публі-
каціях і медіа-просторі останнім часом вико-
ристовують термін «меганаука». Мета цієї
статті — конкретизувати це поняття, запро-
понувати відповідні йому основні наукові
напрями і показати роль матеріалознавства в
реалізації найважливіших мегапроектів.
У 1992 р. відбулася Всесвітня конференція
ООН «Самміт Землі», де за згодою представ-
ників 179 держав було прийнято документ
«Порядок денний на ХХІ століття». У цьому
документі було зазначено, що людство поки
що не в змозі вирішувати проблему взаємо-
зв’язку економіки та екології, і було висловлено
думку про необхідність створення інтеграль-
ної нау ки, яка дасть суспільству об’єк тивну
методологію його безкризового розвитку.
У цьому ж році у звіті «Про глобалізацію на-
уки і техніки» Японської агенції з науки і тех-
нології було зроблено найважливіший висно-
вок, що для вирішення спільних проб лем люд-
ства необхідне створення меганауки, яка
об’єднає зусилля багатьох країн. Результатом
об’єднання буде не просто сума зусиль, а щось
більше, породжене синергетичним ефектом.
На підставі цих висновків було сформульо-
вано дефі ні цію: «Меганаука — комплексний
74 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
науковий напрям, присвячений вирішенню
реальних проблем сталого розвитку цивілі-
зації» (http://www.megascience.ru/). Досить
розмите й невизначене поняття!
До початку ХХІ ст. людство накопичило ко-
лосальний обсяг найрізноманітніших знань.
Неможливо всі їх вмістити в межі однієї мега-
науки, бо «никто не обнимет необъятного»,
як сказав Козьма Прутков. У рамках наведе-
ної вище загальної концепції можна сформу-
лювати кілька найважливіших напрямів у га-
лузі фундаментальних і прикладних наук, а
також інженерних рішень, які можуть відпо-
відати поняттю меганауки, її масштабам і ролі
в розвитку цивілізації.
До них слід віднести такі напрями, які в
основному узгоджуються з Сьомою Рамко-
вою програмою науково-технологічного роз-
витку Європейського Союзу: екологія, еко-
номіка, здоров’я людини, природа матерії,
енергетика, інформатика та інтелектуальні
технології, комунікації, матеріалознавство.
Для демонстрації взаємозв’язку переліче-
них мегапроектів розглянемо один з них —
науку про матеріали.
Мета цієї статті — показати значущість
матеріалознавства як меганауки та його роль
у розвитку інших мегапроектів.
Спочатку потрібно сформулювати пред-
мет статті, що ґрунтується на двох основних
поняттях, які визначають зміст сучасного
матеріалознавства.
1. Матеріалознавство — комплексна наука,
заснована на фундаментальних досягненнях
фізики, хімії, механіки суцільного середовища,
а також прикладних наук: металознавства, чор-
ної, кольорової та порошкової металургії, тех-
нології кераміки, композитів, наноструктурних
і аморфних матеріалів, синтетичних монокрис-
талів, органічних матеріалів, покриттів, плівок,
а також методів з’єднання матеріалів.
2. Матеріал — продукт технологічної обробки
природної або синтетичної сировини з метою
досягнення в ньому заданого комплексу влас-
тивостей та експлуатаційних характеристик.
Досягнення фундаментальних досліджень,
тісно пов’язаних з прогресом науки про ма-
теріали, відзначені багатьма Нобелівськими
преміями — найвищою оцінкою наукових
до сягнень, визнаних у всьому світі. Серед
них Нобелівські премії з фізики:
• за відкриття дифракції рентгенівських
променів на кристалах (М. фон Лауе, 1914);
• за дослідження кристалів рент генів ськи-
ми променями (Г. Брегг, Л. Брегг, 1915);
• за відкриття аномалій у нікелевих ста-
лях і створення сплаву з низьким коефіцієн-
том теплового розширення (Ш. Гійом, 1920);
• за термоіонні дослідження на емі сій но-
ак тивних матеріалах (О. Річардсон, 1928);
• за відкриття дифракції електронів на
кристалах (К. Девіссон, Дж. Томсон, 1937);
• за створення апаратури і дослідження в га-
лузі фізики високих тисків (П. Бріджмен, 1946);
• за відкриття транзисторного ефекту в на-
півпровідниках (В. Шоклі, Дж. Бардін, В. Брат-
тейн, 1956);
• за роботи в галузі квантової електроніки
і створення випромінювачів та підсилювачів
на лазерно-мазерному принципі (М.Г. Ба сов,
О.М. Прохоров, Ч. Таунс, 1964);
• за відкриття у сфері антиферомагнетиз-
му і феромагнетизму (Л. Неель, 1970);
• за створення теорії надпровідності
(Дж. Бар дін, Л. Купер, Р. Шріффер, 1972);
• за відкриття тунельних явищ у напівпро-
відниках і надпровідниках (Л. Есакі, А. Джайє-
вер, Б.Д. Джозефсон, 1973);
• за винахід електронного мікроскопа і
скануючого тунельного мікроскопа (Е. Руска,
Г. Бінніг, Г. Рорер, 1986);
• за відкриття високотемпературної над-
провідності в керамічних матеріалах (Г. Бед-
норц, К. Мюллер, 1987);
• за розробку напівпровідникових ге те-
роструктур і створення швидких опто- та мі-
кроелектронних компонентів (Ж.І. Ал фьо ров,
Г. Кремер, Дж. Кілбі, 2000);
• за відкриття ефекту гігантського магні-
тоопору (П. Грюнберг, А. Фер, 2007);
• за досягнення в галузі поліпшення пере-
давання світла через оптоволокно та за вина-
хід оптичних напівпровідникових сенсорів
(Ч. Као, В. Бойл, Дж. Сміт, 2009);
• за передові досліди з двовимірним матеріа-
лом — графеном (А. Гейм, К. Новосьолов, 2010).
75ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
Нобелівські премії з хімії:
• за відкриття фулеренів (Р. Керл, Г. Кро-
то, Р. Смоллі, 1996);
• за вивчення перебігу хімічних процесів
на твердих поверхнях (Г. Ертль, 2007);
• за відкриття квазікристалів (Д. Шехт ман,
2011).
Наведений перелік видатних наукових ро-
біт, які багато в чому визначили прогрес сучас-
ного матеріалознавства, свідчить, наскільки
широкий фронт досліджень, спрямованих на
становлення меганауки — матеріалознавства.
Розглянемо роль матеріалознавства в реалі-
зації окремих мегапроектів, оскільки всі вони
(можливо, за винятком економіки) потребують
розробок і досліджень, спрямованих на ство-
рення й використання широкого спектру тра-
диційних і новітніх матеріалів та їх поєднань.
Екологія. Один з основних шляхів засто-
сування матеріалів в екології — створення
високоефективних каталізаторів для зни-
ження концентрації в атмосфері токсичних
викидів і парникових газів. Так, дослідження
професора Г. Ертля з каталітичного окиснен-
ня СО на Pd і Pt привели до створення масо-
вої технології виробництва каталізаторів на
керамічних носіях, які використовують для
зниження концентрації токсичних вихлопів
автомобільних двигунів. Розробки групи ко-
рейських учених дали змогу створити висо-
коефективний каталізатор на ос нові Cu, Fe і
Zn на цеолітових носіях для комплексного
вловлювання та переробки високотоксичних
NO і NO2 (www.world.kbs.co.kr). Можна на-
вести ще безліч прикладів використання різ-
них поруватих проникних матеріалів на ме-
талевій, керамічній або вуглецевій основі як
фільтрів і каталізаторів, що застосовуються
для очищення повітря і води.
Здоров’я людини. У нашому розумінні цей
мегапроект має охоплювати проблеми вироб-
ництва лікарських препаратів, дезінфекції,
діагностики, терапевтичного, фізіотерапев-
тичного та хірургічного лікування, а також
реабілітаційної медицини. Практично всі сто-
рони цієї неосяжної галузі інтелектуальної та
практичної діяльності, яка безперервно роз-
вивається, тісно пов’язані з використанням
найрізноманітніших матеріалів. Наведемо
ли ше кілька досить значущих прикладів:
• постійні магніти на основі висококоерци-
тивних феритів або електромагніти з надпро-
відними обмотками. У діагностиці широко
використовують апаратуру, основану на ядерно-
му магнітному резонансі (ЯМР) і маг ніт но-ре-
зо нансній томографії (МРТ) із застосуванням
сильних магнітних полів. У фізіотера пії по-
стійні магніти (ферити) застосовують для ліку-
вання захворювань опор но-рухового апарату;
• біокерамічні матеріали на основі три-
кальційфосфату, гідроксиапатиту, оксиду
алю мінію, діоксиду цирконію, а також біосу-
місні металеві сплави на титановій, ко бальт-
хро мовій та хром-нікелевій основі викорис-
товують в остеохірургії та стоматології;
• вуглецеві тканинні, волокнисті й порува-
ті дисперсні матеріали використовують як
високоефективні ентеро- і гемосорбенти, а та-
кож як перев’язувальні матеріали, просочені
лікарськими засобами, що прискорюють за-
гоєння ран та інших зовнішніх ушкоджень;
• легкі високоміцні композити, армовані
високомодульними вуглецевими волокнами
застосовуються для навантажених протезів, а
високощільний, біоінертний скловуглець —
для протезування суглобів.
Природа матерії. Цей мегапроект, спрямо-
ваний на пізнання природи матерії, передбачає
комплекс досліджень фізичних про цесів у га-
лактичному просторі, ближньому космосі та
явищ, що відбуваються під час взаємодії еле-
ментарних частинок з речовиною і одна з од-
ною. Інтенсивне накопичення знань у цій сфері
в другій половині минулого й на початку цього
століття стало можливим завдяки застосу-
ванню різноманітного арсеналу надзвичайно
складних і дорогих приладів (оптичні, радіо- та
рентгенівські те лескопи, спектрофотометри,
гам ма- де тек тори, прискорювачі елементарних
частинок тощо). Приклади використання спе-
ціально розроблених високотехнологічних ма-
теріалів у цьому мегапроекті:
• у побудованому за спільним проектом
НАСА і Європейського космічного агентства
орбітальному космічному телескопі «Хаббл»
було виготовлено унікальне дзеркало зі
76 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
спеціального скла з наднизьким коефіцієн-
том теплового розширення. Це дзеркало
було оброблено з точністю до 30 нм і покри-
то шаром алюмінію і захисним шаром фто-
риду магнію. Така оптична система дала
можливість фіксувати з високою розділь-
ною здатністю і детально вивчати картину
космічного простору в широкому діапазоні
довжин хвиль — від ультрафіолетового до
ін фрачервоного. У нещодавно запущеному
російському орбітальному радіотелескопі
«Ра ді оастрон» як радіовідбивний матеріал
10-мет рового дзеркала-кон цент ратора, що роз-
кривається в космосі, було використано осо-
бливо міцну електропровідну вуглецеву тка-
нину. Роздільна здатність цього телескопа в
1000 разів вища, ніж у космічного телескопа
«Хаббл», що працює в оптичному діапазоні;
• у грандіозному міжнародному проекті
створення та експлуатації великого адронно-
го колайдера (ВАК) беруть участь понад
10000 інженерів і вчених із 100 країн. ВАК
призначений для розгону й зіткнень прото-
нів і важких іонів, вивчення продуктів їх вза-
ємодії, що дасть змогу глибше зрозуміти при-
роду й еволюцію матерії в космічних масшта-
бах. ВАК та інші прискорювачі елементарних
часток є надскладними установками, які ви-
користовують глибокий вакуум, кріогенні
температури, потужні електромагнітні поля
та інші екстремальні умови, для забезпечен-
ня яких знадобилися спеціальні розробки
магнітних, надпровідних, вакуумщільних,
емі сійних, ді елект ричних, конструкційних та
інших матеріалів, а також концентрація зу-
силь матеріалознавців провідних дослід-
ницьких і виробничих центрів.
Енергетика. Цей мегапроект, життєво не-
обхідний для стабільного розвитку циві-
лізації, охоплює всі сторони діяльності су-
спільства. Основна тенденція розвитку —
розширення за стосування поновлюваних,
екологічно чистих і створення принципово
нових, високоефективних джерел енергії з
поступовим зменшенням частки енергетич-
ного використання викопних вуглеводневих
палив, а також ядерної енергії (у сучасному
вигляді). Розрізняють:
• «велику» енергетику, яка використовує
двигуни, газотурбінні, гідротурбінні, парогазо-
ві, ядерно-енергетичні установки потужністю
десятки й сотні мегават, а також системи пере-
давання електроенергії на великі відстані;
• «малу» енергетику на основі малогабарит-
них електролітичних елементів, які не підляга-
ють перезаряджанню, і перезарядних акумуля-
торів з високою щільністю накопичення енергії,
серед яких найефективніші нікель-ме та ло-
гідридні (120 Вт/кг) і літій-іон ні (160 Вт/кг).
До обох категорій енергетики варто відне-
сти установки з використанням енергії Сон-
ця (фотоперетворювачі), паливні елементи
та інші нетрадиційні методи генерування
енергії, що потребують використання нових
функціональних матеріалів.
Наведений стислий перелік шляхів отри-
мання і транспортування енергії показує всю
різноманітність наукових та інженерних рі-
шень, що потребують застосування конст рук-
ційних, електропровідних, жароміцних, вог-
нетривких, кавітаційно- і корозійностійких
металевих і керамічних матеріалів для тради-
ційних теплових і гідроелектростанцій, а та-
кож використання технологій нерознімних
з’єднань різних матеріалів (зварювання, паян-
ня). Промислова ядерна енергетика ґрунту-
ється на використанні спеціальних реактор-
них металевих, вуглецевих, керамічних мате-
ріалів, що вирізняються високою радіаційною
стійкістю, здатністю поглинати нейтронне і
γ-ви про мі ню ван ня, а також їх застосування в
тепловидільних елементах (ТВЕЛ) ядерних
реакторів. Нарешті, методи отримання енергії
за допомогою прямого перетворення сонячної
та теплової енергії на електричну засновані на
використанні силіцієвих (кремнієвих) напів-
провідникових ма теріалів, термоелектриків,
керамічних ок сидних твердих електролітів
(суперіоніків), каталізаторів на основі плати-
ноїдів, вуглецевих матеріалів тощо.
Інформатика та інтелектуальні технології.
Цей напрям, що бурхливо розвивається із
70-х років минулого століття, нині зробив рево-
люцію в повсякденному житті людства. Сьо го-
дні неможливо здійснити жоден проект без ви-
користання систем накопичення, оброблення,
77ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
перетворення, передавання інформації та ак-
тивного її використання з метою керування,
оптимізації, проектування, прогнозування та
інших напрямів інтелектуальної діяльності.
Основними інструментами реалізації такого
мегапроекту є ком п’ю терні системи й системи
передавання інформації, що перетворилися
нині на гло бальну мережу (Інтернет). Загаль-
на тенденція розвитку комп’ютерної техніки
полягає в її мініатюризації, збільшенні швид-
кодії, нарощуванні обсягів пам’яті, що по-
в’язано насамперед зі створенням і застосуван-
ням нових високотехнологічних функціональ-
них матеріалів. Наведемо кілька прикладів
кардинальних рішень у матеріалознавстві сто-
совно проблем комп’ютерної техніки:
• відкриття П. Грюнбергом і А. Фером ефек-
ту гігантського магнітоопору в тонких метале-
вих плівках Fe і Cr лягло в основу розроблен-
ня наношарових композитів для жорст ких
дисків та інших твердотільних накопичувачів
інформації обсягом до кількох терабайт;
• відкриття Ж.І. Алфьоровим ефекту над-
інжекції в гетероструктурах на основі твер-
дих розчинів типу АIIIBV дало змогу створи-
ти напівпровідникові лазери, широко вико-
ристовувані в системах оптичного запису
інформації та бездротового керування елек-
тронними пристроями;
• от римання і дослідження структури і
властивостей графену — двовимірної модифі-
кації вуглецю, виконане А. Геймом і К. Ново-
сьоловим, відкрило нові перспективи в нано-
електроніці: високоефективні фотодетектори,
одноелектронні транзистори, надтонкі діелект-
рики (фторграфен) та інші революційні роз-
робки, що дають можливість на порядки по-
ліпшити показники електронних пристроїв.
Комунікації. Загальна тенденція глобаліза-
ції всіх аспектів людської діяльності невпинно
наростає і потребує модернізації наявних і
створення принципово нових систем перемі-
щення в просторі людей, вантажів, гло бальних
космічних систем позиціонування, транспор-
тування величезних обсягів інформації як у
межах Землі, так і на космічні відстані. Такий
мегапроект може бути життєздатним і безпе-
рервно розвиватися за умови широкого вико-
ристання традиційних і новостворюваних ма-
теріалів. Наведемо кілька прикладів:
• для підвищення дальності й економічнос-
ті авіаційного транспорту нещодавно закінчено
розроблення нових літаків: американського
Боїнг-787 і європейського Аеробус А-380. Їх
створення було реалізовано завдяки міжнарод-
ному співробітництву в напрямі отримання
надлегких і надміцних композитів на основі
магнієвих, алюмінієвих і титанових сплавів, а
також полімерів, зміцнених високомодульни-
ми вуглецевими й полімерними волокнами;
• розроблення транспортних систем, по-
в’язаних з доставкою екіпажів і корисних ван-
тажів на навколоземні орбіти і в дальній кос-
мос, а також з використанням дистанційно
керованих планетоходів, стало можливим за-
вдяки створенню наджаростійких матеріалів
для роботи в потоці продуктів згоряння ра-
кетних двигунів, конструкційних високоміц-
них металевих і композиційних матеріалів
для тонкостінних паливних баків і корпусів
ракет, функціональних матеріалів для елек-
троніки, що забезпечує космічну навігацію,
телеметрію і зв’язок з наземними центрами
керування, а також технологій з’єд нання різ-
норідних матеріалів (зварювання і паяння).
Для значного підвищення ефективності сис-
тем зв’язку нині створено транспортну телеко-
мунікаційну інфраструктуру з використанням
волоконно-оптичних ліній — як міжконтинен-
тальних, так і локальних. Напри клад, протяж-
ність мереж самої тільки ком панії «Ростеле-
ком» перевищує 500 тис. км. Для ниток оптич-
них волокон розроблено прозорі у видимому й
інфрачервоному діапазонах матеріали, які ма-
ють високий коефіцієнт заломлення в серцеви-
ні і нижчий — в оболонці. Така структура забез-
печує повне внутрішнє віддзеркалення світла,
мінімальні втрати сигналу, велику швидкість і
ємність передавання інформації. В оптичних
волокнах використовують кварцові й халько-
генідні стекла, а також оптичні полімерні мате-
ріали (поліметилметакрилат і фторполімери).
Ці досить значущі приклади участі нау-
ки про матеріали в реалізації мегапроектів
показують її важливу роль у забезпеченні
на уково-технічного прогресу, що потребує
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 1
СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ
інтеграції та координації зусиль наукових
колективів, які працюють у цій галузі.
Зразком комплексного розроблення фун-
даментальних і прикладних аспектів сучасно-
го матеріалознавства може бути діяльність
Національної академії наук України, де зосе-
реджено близько 30 інститутів, робота яких
пов’язана з вирішенням новітніх проблем ма-
теріалознавства. Науковий потенціал установ
спрямований на створення і дослідження ме-
талевих, композиційних, керамічних, вугле-
цевих матеріалів, полімерів, синтетичних мо-
нокристалів, покриттів, тонких плівок кон-
струкційного і функціонального призначення,
а також технологій їх отримання та з’єднання
методами зварювання й паяння.
На жаль, нинішнє промислове виробни-
цтво матеріалів в Україні ґрунтується на тра-
диційних технологіях, не модернізованих
упродовж останніх 20 років, а нові передові
розробки НАН України реалізуються лише в
дослідних масштабах. Їх просування можна
здійснити в рамках міжнародних мегапроек-
тів на підставі незалежної та об’єк тив ної екс-
пертної оцінки досягнень українських учених
порівняно зі світовим рівнем науки про мате-
ріали. Таке оцінювання має бути проведене і в
інших технологічно розвинених країнах.
Для вироблення стратегічної програми
розвитку меганауки — матеріалознавства, як
одного з найважливіших компонентів за-
гальної системи забезпечення безкризового,
стабільного прогресу цивілізації, необхідне
ство рення спеціалізованого міжнародного екс -
пертно-аналітичного центру «Матеріали і тех-
нології» відповідно до ідей Сьомої Рамкової
програми, в якій сформульовано концепцію
створення «технологічних платформ». Такого
роду «технологічні платформи» можуть стати
прототипами міжнародного проекту «Завод
мрії» (Dream Рlant). Він має акумулювати но-
вітні фундаментальні і технологічні досяг нення
науки про матеріали, що базуються на створен-
ні технологій та використанні передових видів
устаткування для плавлення, спікання, з’єд-
нання, термомеханічного, елект ро фізич ного та
інших видів об роблення матеріалів, отримання
наноструктур, монокристалів, квазікристалів,
тонких плівок, волокон, вусів, композитів, а
також для аналізу й характеризації матеріа-
лів.
В організації «Заводу мрії» бажано вико-
ристовувати, наприклад, досвід створення,
функціонування і міжнародного фінансу-
вання Європейської організації з ядерних
до сліджень (ЦЕРН).
Отже, концепція науки про матеріали як ме-
ганауки може стати основою стратегії і стиму-
лом подальшого розвитку матеріало знав ства.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Неорганическое материаловедение / Под ред. Г.Г. Гне-
сина, В.В. Скорохода. — К.: Наук. думка, 2008. — Т. 1. —
1159 с. — Т. 2, Кн. 1. — 855 с. — Кн. 2. — 893 с.
2. Гнесин Г.Г. Материаловеды (ученые, инженеры, изо-
бретатели). — К.: Логос, 2010. — 259 с.
3. Cahn R.W. The Coming of Material Science. — N.Y.:
Pergamon, 2001. — 590 p.
Г.Г. Гнесин
Институт проблем материаловедения
им. И.Н. Францевича НАН Украины
ул. Кржижановского, 3, Киев, 03680, Украина
МАТЕРИАЛОВЕДЕНИЕ — МЕГАНАУКА
Рассмотрена концепция материаловедения как мега-
науки. На многих примерах из областей знаний, обуслов-
ливающих устойчивое развитие цивилизации, показано,
что материаловедение является базовой со ставляющей
создания самых современных международных проектов,
без которых невозможен прогресс науки и технологии.
Ключевые слова: бескризисное развитие, тради-
ционные и новые материалы, мегапроект, высокотех-
нологичные материалы.
G.G. Gnesin
Frantsevich Institute for Problems of Materials Science
3 Krzhizhanovsky Str., Kyiv, 03680, Ukraine
MATERIAL SCIENCE — MEGA SCIENCE
The conception of material science as the mega science
is viewed. Many examples from the fields of knowledge
determining the sustainable development of civilization
show the great role of material science. It is the basic com-
ponent in creating the modern international projects vital
for science and technology progress.
Keywords: crisisless development, traditional and new
materials, mega project, high technology materials.
Стаття надійшла 29.11.2011 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35080 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:10:24Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гнесін, Г.Г. 2012-06-15T16:49:37Z 2012-06-15T16:49:37Z 2012 Матеріалознавство — меганаука / Г.Г. Гнесін // Вісн. НАН України. — 2012. — № 1. — С. 73-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35080 539.51 Розглянуто концепцію матеріалознавства як меганауки. На багатьох прикладах з галузей знань, які зумовлюють сталий розвиток цивілізації, показано, що матеріалознавство є базовою складовою створення найсучасніших міжнародних проектів, без яких неможливий прогрес науки і технології. Рассмотрена концепция материаловедения как меганауки. На многих примерах из областей знаний, обусловливающих устойчивое развитие цивилизации, показано, что материаловедение является базовой составляющей создания самых современных международных проектов, без которых невозможен прогресс науки и технологии. The conception of material science as the mega science is viewed. Many examples from the fields of knowledge determining the sustainable development of civilization show the great role of material science. It is the basic component in creating the modern international projects vital for science and technology progress. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Матеріалознавство — меганаука Материаловедение — меганаука Material science — mega science Article published earlier |
| spellingShingle | Матеріалознавство — меганаука Гнесін, Г.Г. Статті та огляди |
| title | Матеріалознавство — меганаука |
| title_alt | Материаловедение — меганаука Material science — mega science |
| title_full | Матеріалознавство — меганаука |
| title_fullStr | Матеріалознавство — меганаука |
| title_full_unstemmed | Матеріалознавство — меганаука |
| title_short | Матеріалознавство — меганаука |
| title_sort | матеріалознавство — меганаука |
| topic | Статті та огляди |
| topic_facet | Статті та огляди |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35080 |
| work_keys_str_mv | AT gnesíngg materíaloznavstvomeganauka AT gnesíngg materialovedeniemeganauka AT gnesíngg materialsciencemegascience |