Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Походня, І.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Ювілейні Загальні збори
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35099
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-350992025-02-23T20:10:01Z Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона Походня, І.К. Ювілейні Загальні збори 2012 Article Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ювілейні Загальні збори Ювілейні Загальні збори
spellingShingle	Ювілейні Загальні збори Ювілейні Загальні збори Походня, І.К. Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона Вісник НАН України
format	Article
author	Походня, І.К.
author_facet	Походня, І.К.
author_sort	Походня, І.К.
title	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_short	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_full	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_fullStr	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_full_unstemmed	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_sort	життєвий і творчий шлях бориса євгеновича патона
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Ювілейні Загальні збори
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099
citation_txt	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT pohodnâík žittêvijítvorčijšlâhborisaêvgenovičapatona
first_indexed	2025-11-25T00:36:42Z
last_indexed	2025-11-25T00:36:42Z
_version_	1849720572284502016
fulltext	8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 І.К. ПОХОДНЯ ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ БОРИСА ЄВГЕНОВИЧА ПАТОНА © І.К. ПОХОДНЯ, 2012 Борис Євгенович Патон — видатний ук- раїнський учений у галузі зварювання, ме- талургії і технології матеріалів, матеріа- ло знавства, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, академік Національної академії наук України, Акаде- мії наук СРСР, Російської академії наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Ленінської премії та Держав- них премій СРСР та України, двічі Герой Соціалістичної Праці СРСР, Герой України, учасник Великої Вітчизняної війни, ліквіда- тор аварії на Чорнобильській атомній елект- ростанції. Разом зі своїм батьком — Євгеном Оска- ровичем Патоном — він створив всесвітньо відому патонівську наукову школу. Світовий авторитет Б.Є. Патону принес ли різностороння та надзвичайно плідна нау- кова й інженерна діяльність, прагнення спря- мувати фундаментальні наукові досліджен- ня на вирішення проблем суспільства. Б.Є. Патон понад 58 років очолює визна- ний у всьому світі науково-тех но ло гіч- ний центр — Інститут електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона НАН України, та вже 50 років є беззмінним президентом Акаде- мії наук УРСР — нині Національної акаде- мії наук України. Борис Євгенович Патон народився 27 лис- топада 1918 року в Києві. Він виходець з ві- домого дворянського роду Патонів, сімей- ною традицією якого було служіння Вітчиз- ні та військова служба. Його прадід — Петро Іванович Патон — був зарахований в армію М.І. Кутузова шістнадцятирічним юнаком і брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, нагороджений орденом, завершив службу генералом від інфантерії та сенатором Ро- сійської імперії. Дід — Оскар Петрович — військовий інженер, гвардійський полков- ник, консул Російської імперії. Батько — Євген Оскарович Патон — видатний учений та інженер, засновник і керівник Інституту електрозварювання, людина високого гро- мадянського обов’язку, Герой Соціалістич- ної Праці СРСР, нагороджений бойовими орденами, учасник Великої Вітчизняної вій- ни 1941–45 років, зробив великий внесок у Перемогу над фашизмом. У 1916 р. Євген Оскарович зустрівся з На- талією Вікторівною Будде й одружився з нею. Наталія Вікторівна походила зі старо- винного дворянського роду. Дід Б.Є. Патона по материнській лінії — Віктор Еммануїло- вич — входив до складу Пажеського корпусу, служив у Кавалергардському полку. Його брат — Олександр Еммануїлович — був гене- ралом, двоюрідний брат Наталії Вікторів- ни — Євген Федорович Будде — відомий ро- сійський учений, мовознавець, дослідник іс- торії російської мови, російських діалектів, синтаксису російської мови, член-корес пон- дент Імператорської Санкт-Петер бур зької академії наук з 1916 р., потім Російської ака- демії наук та АН СРСР. Наталія Вікторівна Будде — вихованка Фребелівського жіночо- го педагогічного інституту, який випускав висококваліфікованих спеціалістів із дошкіль- ного виховання дітей. Після Жовтневої ре- 9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Євген Оскарович і Наталія Вікторівна Патони. 1950 р. волюції 1917 р. інститут було перетворено на Інститут народної освіти. І під час революції, і у важкі роки громадянської війни та станов- лення нової держави, і в роки Великої Ві- тчизняної війни дружина була найближчим другом і помічником Євгена Оскаровича. У 1941 р. Б.Є. Патон закінчив Київський політехнічний інститут, його направили у м. Горький на завод «Червоне Сормово», а наступного року перевели на роботу в Ін- ститут електрозварювання, що знаходився тоді на «Уралвагонзаводі» у Нижньому Тагі- лі. На цьому заводі 1942 р. розпочалась ви- робнича та наукова діяльність Б.Є. Патона. З того часу протягом одинадцяти років Бо- рис Євгенович працював разом з батьком. Це були роки його становлення як науковця та дослідника, а згодом і як керівника вели- кого наукового колективу. Борис Євгенович виявився одним із най- обдарованіших учнів, гідним послідовником свого батька. Він продовжив і блискуче роз- винув справу, розпочату Є.О. Патоном. Усі сили інституту в роки війни були зо- середжені на наданні допомоги найбільшо- му уральському вагонобудівному заводу, а пізніше й іншим заводам, що освоювали ма- сове виробництво танків. Водночас із великою та напруженою пра- цею на оборонних заводах колектив інсти- туту продовжував проводити наукові дослі- дження. У 1942 р. В.І. Дятлов відкрив явище саморегулювання плавлення електрода під час електродугового зварювання під флю- сом. Вивчення цього явища Б.Є. Патоном разом з А.М. Макарою, П.І. Севбо, М.М. Си- доренком дало змогу створити простий і на- дійний зварювальний автомат. Використання зварювальних автоматів дало можливість значно збільшити вироб- ництво танків. Танк Т-34, який виробляли на «Уралвагон заводі» та інших заводах кра- їни у величезних масштабах і який значною мірою зумовив нашу Перемогу над фашиз- мом, спеціалісти визнали найкращим серед- нім танком Другої світової війни. Завдяки надійній зварній броні було врятовано жит- тя багатьох тисяч танкістів. За досягнення в механізації й автоматиза- ції зварювальних робіт під час виготовлення бойової техніки Б.Є. Патона у 1943 р. наго- родили орденом Трудового Червоного Пра- пора. У роки війни Борис Євгенович, незважа- ючи на величезну практичну роботу в цехах заводу, виконав низку важливих досліджень статичних властивостей автоматів для зва- рювання під флюсом. Розвитку й поглибленню цих досліджень була присвячена кандидатська дисертація Б.Є. Патона, яку він захистив у 1945 р. У по- дальших працях він показав, що оптималь- ні характеристики має автомат зі сталою швидкістю подавання дроту, укомплектова- ний джерелами живлення зі швидкодіючим регулятором напруги. Цей висновок став принциповою основою розвитку обладнан- ня для механізованого зварювання під флю- сом і в захисних газах. За розробку напівавтоматів для зварюван- ня під флюсом Б.Є. Патону та його співро- бітникам, а також працівникам ленінград- ського заводу «Електрик» у 1950 р. присуди- ли Сталінську премію СРСР у галузі науки і техніки. Згодом цей принцип керування було покладено в основу створення напів- автоматів для зварювання у захисних газах. Б.Є. Патон плідно працював над завер- шенням досліджень, пов’язаних з умовами сталого горіння дуги та її регулювання. Він 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Є.О. Патон із синами Володимиром і Борисом у конструкторському відділі інституту. 1950 р. успішно захистив докторську дисертацію і в 1951 р. був обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Під керівництвом Б.Є. Патона було здій- снено дослідження в галузі зварювальних джерел живлення, насамперед зварювальних трансформаторів. У ті роки автоматичне зва- рювання під флюсом було одним із най- продуктивніших процесів. Промисловість по требувала нових розробок у цій галузі. В інституті розгорнули дослідження металур- гійних процесів зварювання під флюсом. За короткий час було створено основи теорії металургії зварювання і наплавлення під флюсом, розроблено гаму флюсів різного призначення. Створено нові технології та потужне виробництво плавлених флюсів. На основі цих розробок на Харцизькому трубному заводі організували перше в краї- ні виробництво високоякісних труб велико- го діаметра. Б.Є. Патон — один із його твор- ців. Ця робота була основоположною в орга- нізації та розвитку сучасного масового виробництва труб великого діаметра для по- тужних газотранспортних систем СРСР на Харцизькому, Челябінському, Волзькому, Виксунському та інших заводах. Вона стала справою усього його життя. В інституті було створено новий процес дугового зварювання під флюсом швів, що перебували в різних просторових положен- нях. Цей спосіб дав змогу механізувати зва- рювальні роботи на будівельних майданчи- ках. Вперше його застосували під час монта- жу прогонових будов київського моста через Дніпро, названого на честь Є.О. Патона — головного ідеолога зварювального мостобу- дівництва, технічного керівника проекту- вання та будівництва цієї унікальної спору- ди. Згодом було створено спосіб дугового зварювання порошковим дротом з примусо- вим формуванням шва. Його широко вико- ристовували під час зведення прогонових будов Московського та Південного мостів через Дніпро в Києві та через Волгу в Сара- тові, а також магістральних трубопроводів, металургійних агрегатів, хімічних апаратів, корпусів суден. 1950 р. Бориса Євгеновича призначили заступником директора інституту з науко- вої роботи, а в 1953 р., після смерті Євгена Оскаровича Патона, — директором Інститу- ту електрозварювання ім. Є.О. Патона Ака- демії наук УРСР. Подальший прогрес зварювальної науки, тех ніки, виробництва потребував системно- го під ходу в масштабах усієї країни. Борис Євгенович розвинув планові основи в орга- нізації наукових досліджень інституту. Він налагоджує ділові зв’язки з керівниками під- приємств, раднаргоспів, міністерств, Держ- плану СРСР, організовує й очолює підготов- ку пропозицій щодо розвитку зварювання в СРСР. У червні 1958 р. ЦК КПРС і Рада Мі- ністрів СРСР прийняли постанову «Про по- дальше впровадження у виробництво зварю- вальної техніки». Постанова передбачала розвиток фунда- ментальних досліджень зварювальних про- цесів, розроблення устаткування, матеріалів, 11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Б.Є. Патон у лабораторії електрошлакового переплаву технологій, створення нових науково-до- слід них інститутів і заводських лабораторій, будівництво спеціалізованих заводів з ви- робництва зварювального обладнання, мате- ріалів, зварювальних конструкцій. Протягом наступних п’ятирічок було прийнято ще ряд таких постанов. Їх виконання визначило розвиток зварювальної науки і техніки у другій половині ХХ ст. не лише в СРСР, а й у деяких зарубіжних країнах. СРСР став про- відною країною світу в галузі зварювання, а американські колеги назвали Київ столицею зварювальників світу. Борис Євгенович вирізняється винят- ковим умінням працювати з колективом. Він завжди готовий підтримати цікаву ідею, оцінити виконану роботу. Його ен- тузіазм, рідкісна працездатність і увага до кожного співробітника створюють у ко- лективі ін сти туту здорову творчу атмос- феру. Як приклад — розвиток електрошла- кового зварювання. Спів робітник інсти- туту Г.З. Волошкевич під час вирішення завдання створення способу зварювання в монтажних умовах виявив, що джерелом нагрівання може бути розплавлений шлак, по якому проходить електричний струм. Цей процес було названо електрошла- ковим. Борис Євгенович передбачив велике май- бутнє цього процесу. Він зосередив сили ко- лективу на вирішенні важливих проблем електрошлакового зварювання. У найстис- ліший термін було створено новий перспек- тивний спосіб зварювання металу великої товщини, перевірений у виробничих умовах і готовий для широкого впровадження. Застосування електрошлакового зварю- вання внесло докорінні зміни до технології виробництва таких виробів, як барабани котлів високого тиску, станини важких пре- сів і прокатних станів, колеса й вали гідро- турбін тощо. Замість литих і кованих вели- когабаритних деталей з’явилися значно еко- номічніші — зварні та зварноковані. 1957 р. Б.Є. Патон і Г.З. Волошкевич ра- зом з працівниками Новокраматорського машинобудівного заводу й заводу «Черво- ний котельник» (Таганрог) були удостоєні Ленінської премії за створення процесу електрошлакового зварювання і виробни- цтва на його основі великогабаритних від- повідальних виробів. Ця робота отримала в 1958 р. Великий приз на Всесвітній вистав- ці у Брюсселі. Багато фірм розвинених кра- їн світу придбали ліцензії на використання цього високопродуктивного способу зварю- вання. У листопаді 1958 р. Б.Є. Патона обрали дійсним членом Академії наук Української РСР. На думку Бориса Євгеновича, у найближ- чому майбутньому основою зварювального виробництва залишиться дугове зварюван- ня. Подальшому вдосконаленню та розви- тку цього процесу він приділяє велику увагу і спрямовує колектив інституту на вирішен- ня актуальних проблем у цій галузі. 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ За ініціативою Б.Є. Патона було дослі- джено процеси утворення зварювальних аеро- золів і створено нове покоління низькоток- сичних зварювальних електродів. Побудо- вано потужні цехи та заводи з виробництва електродів. Широке впровадження цієї роз- робки докорінно поліпшило умови праці, набагато зменшилися професійні захворю- вання зварників. У 50-ті роки в Інституті електрозварю- вання почав розвиватися новий напрям ро- біт — автоматизація й механізація процесів наплавлення різних матеріалів на поверх- ні робочих органів машин і устаткування гір ничо-металургійного комплексу з метою під вищення їх зносостійкості. Проведено фундаментальні дослідження процесів на- плавлення під флюсом, у захисних газах, самозахисним порошковим дротом, плаз- мовим струменем. Створено унікальне на- плавне обладнання, матеріали та технології. Організовано промислове виробництво на- плавних порошкових дротів. Цей напрям виявився надзвичайно перспективним, досі розвивається в інституті й широко викорис- товується в різних галузях промисловості та будівництва. 1958 р. Б.Є. Патон виступив з ініціативою створення нових способів механізованого зварювання конструкцій у польових умовах, на монтажі, стапелях, під водою і запропо- нував використовувати для цього порошко- вий дріт. Виконано великий комплекс досліджень металургійних і технологічних особливос- тей цього способу зварювання. Створено са- мозахисні й газозахисні порошкові дроти різного призначення, організовано вироб- ництво порошкового дроту. Цей напрям нині є одним із провідних у світовій зварюваль- ній науці й техніці. Дослідницькі роботи і створення способу напівавтоматичного зварювання порошко- вим дротом під водою відкрили нові можли- вості в освоєнні континентального шельфу, будуванні й ремонті портових споруд, тру- бопровідних переходів через річки та інших об’єктів. Результати багатьох робіт Бориса Євгено- вича та його співробітників у галузі дугово- го зварювання висвітлено в монографіях «Технологія електричного зварювання ме- талів і сплавів плавленням» (1974) і «Мік- роплазмове зварювання» (1983), виданих за його редакцією. Великий внесок зробив Б.Є. Патон у роз- виток контактного стикового зварювання. Уперше вивчено вплив опору короткого замикання машин для контактного зварю- вання на стабільність плавлення та зварю- ваність металу. Визначено високу ефектив- ність зворотного зв’язку за зварювальним струмом. Запропоновано оригінальні кон- струкції трансформаторів, розроблено тео- ретичні основи їх розрахунків. Під керівни- цтвом Б.Є. Патона і за його безпосередньої участі вперше у світовій практиці було ство- рено системи багатофакторного керування процесом контактного зварювання оплав- ленням. Створено кілька поколінь оригі- нальних машин, що експлуатуються протя- гом десятків років у багатьох країнах світу. Серед них — машини для зварювання рейок, унікальні комплекси внутрішньотрубних контактних машин «Север», машини для зварювання вузлів ракет із алюмінієвих сплавів тощо. Використання потужних електронних пучків для нагрівання металу під час зварю- вання зацікавило Бориса Євгеновича ще в 50-ті роки. Застосування електронного про- меня виявилось перспективним при зварю- ванні різних товстостінних посудин зі ста- лей, високоміцних сплавів на основі алюмі- нію й титану та інших матеріалів. Вирішено складні завдання забезпечення стійкості електронного променя в атмосфері метале- вих парів, виявлено особливості формуван- ня вузьких і глибоких швів, знайдено спо- соби керування, що забезпечують відтво- рення оптимальних режимів зварювання. Все це дало змогу створити сучасне облад- нання і технології, які здобули міжнародне визнання. Спосіб дугового зварювання вольфра- мовим електродом по шару активованого 13ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ флю су-пасти, що згодом дістав назву А-ТИГ, було розроблено в Інституті електрозварю- вання ім. Є.О. Патона у середині 60-х років. Завдяки випарюванню флюсу-активатора вдається стиснути стовп дуги, у кілька разів збільшити глибину провару, підвищити про- дуктивність зварювання та поліпшити фор- му швів. Ця оригінальна технологія набула розвитку в СРСР і країнах СНД. Патонів- ську технологію ПАТИГ було визнано та- кож у країнах далекого зарубіжжя. В останні роки Б.Є. Патон ініціював дослі- дження, спрямовані на створення теоретич- них основ дугового зварювання з викорис- танням активуючих флюсів. Було виявлено основні закономірності впливу стиснення дуги на характеристики теплової та динаміч- ної дії на зварювальну ванну, пояснено меха- нізм глибокого проплавлення металу. Наприкінці 80-х років в Інституті елект- розварювання під керівництвом Б.Є. Патона розпочались дослідження гібридних (ла зер- но-дугових і лазерно-плазмових) процесів зварювання й оброблення матеріалів. За- пропоновано конструкції лазерно-дугових плазмотронів прямої і непрямої дії, створе- но плазмотрони різного технологічного при- значення. Розроблено нові процеси гібрид- ного лазерно-плазмового зварювання і на- плавлення, у тому числі процес гібридного лазерно-мікроплаз мового зварювання мета- лів малої товщини. У 60-ті роки під керівництвом Б.Є. Патона розпочались дослідження технологій одер- жання різних покриттів і композиційних матеріалів за допомогою електронно-про- меневого випарювання компонентів і кон- денсації парів на поверхнях виробів або спе- ціальних підкладок. Електронно-про менева технологія нанесення покриттів, що набула застосування в певних галузях техніки, дає можливість у багато разів підвищувати екс- плуатаційний ресурс багатьох виробів, зо- крема лопаток газових турбін. Електронно-променева гібридна нанотех- нологія спроможна заповнити нішу між «тонкоплівковими» і традиційними техно- логіями виготовлення матеріалів і виробів. Головною особливістю нової технології є можливість здійснення твердотільного син- тезу наперед заданої послідовності струк- тур, уся сукупність яких становитиме новий виріб. У 80-ті роки за ініціативою Б.Є. Патона в Інституті електрозварювання досліджують способи термічного нанесення покриттів з використанням газо-кисневого полум’я і ду- гової плазми; створюють апаратуру і матері- али, що забезпечують одержання захисних шарів із різноманітними властивостями. Ідею Б.Є. Патона про використання зва- рювання під час монтажу металевих кон- струкцій у космічному просторі гаряче під- тримав генеральний конструктор академік С.П. Корольов ще в першій половині 60-х років. У 1969 р. під керівництвом Бориса Євге- новича було здійснено першу космічну зва- рювальну технологію — зварювання в навко- лоземному просторі. На пілотованому кора- блі «Союз-6» космонавт В.М. Кубасов провів експерименти з електронно-променевого, плаз- мово-дугового зварювання та зварювання плавким електродом. Було вивчено особли- вості формування зварних швів в умовах не- вагомості, доведено, що під час роботи в кос- мічному просторі можна отримувати щільні та добре сформовані шви. 1979 р. було успішно перевірено ідею на- несення різних металевих покриттів на по- верхні окремих елементів космічної станції та приладів. Розроблено спеціальний апарат «Випарник», створено універсальний руч- ний інструмент (УРІ), призначений для зва- рювання, паяння та нанесення покриттів. У 1984 р. космонавти С.Є. Савицька і В.О. Джа- нібеков здійснили випробування УРІ у від- критому космосі. Цей експеримент започат- кував цикл систематичних багатоцільових досліджень та експериментів з відпрацю- вання конструкційних елементів і техно логії спорудження великогабаритних орбіталь- них конструкцій та об’єктів. У 1986 р. в кос- мосі побудовано конструкцію у вигляді роз- бірної ферми (експеримент «Маяк»). 1991 р. вперше проведено паяння вузлів фермових 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Льотчики-космонавти С.Є. Савицька та В.О. Джанібеков в ІЕЗ ім. Є.О. Патона. 1984 р. конструкцій, створено агрегат для розкрит- тя і розгортання сонячних батарей багато- разового використання орбітальної станції «Мир». Результати багаторічних досліджень у га- лузі космічних технологій відображені в мо- нографії Б.Є. Патона та В.Ф. Лапчинського «Welding in Space and Related Technologies», виданій у 1997 р. у Великій Британії, а та- кож узагальнені в збірнику «Космос: техно- логії, матеріалознавство, конструкції», ви- даному в 2000 р. за редакцією Б.Є. Патона. Оцінюючи внесок Б.Є. Патона в розвиток космічної програми СРСР, генеральний кон- структор ракетно-космічних комплексів НВО «Енергія» академік РАН Ю.П. Семенов, який багато років працював разом з С.П. Корольо- вим, пише: «Б.Є. Патон належить до великої плеяди радянських учених і конструкторів, завдяки яким СРСР у роки свого існування був могут- ньою і великою державою… Він зробив неоці- ненний внесок у науку і практику зварюван- ня. Завдяки йому ми вперше у світі вийшли на космічні технології, здійснили перший експе- римент зварювання в космосі… Б.Є. Патон — видатний учений ХХ століття. Його харак- терна особливість, унікальна якість — вті- лювати ідеї в життя… Він зробив великий внесок у ракету Н1 (для освоєння Місяця)… Багато зробив для кораблів «Союз», «Прогрес». Керував роботами зі створення уні кальних пристроїв для реалізації косміч них тех но- логій. Уперше у світі космонавти С.Є. Са- вицька та В.О. Джанібеков, вийшовши в ре- альний космос, довели їхню повну робото- здатність». На початку 70-х років під керівництвом Б.Є. Патона було створено перші зразки систем, що використовували екс пе ри мен- тально-статистичні моделі зварювальних процесів. Завдяки інтенсивному розвитку цих робіт було створено автоматичні систе- ми керування зварювальними процесами, установками та механізованими лініями з використанням мікропроцесорної техніки. Під його керівництвом виконано великий комплекс фундаментальних і прикладних досліджень у галузі статичної та циклічної міцності зварних з’єднань, їхнього опору крихким і викликаним утомою руйнуван- ням, роботоздатності в умовах низьких тем- ператур. Створено низку надзвичайних споруд. Це, насамперед, унікальний суцільнозварний міст імені Є.О. Патона через Дніпро. Прин- ципи, підходи й конструктивно-технологічні рішення, що були відпрацьовані під час його проектування та спорудження, відкрили до- рогу широкому використанню зварювання в мостобудуванні. Цей міст здобув визнання Американського зварювального товариства як визначна зварна конструкція ХХ століт- тя. Досвід будівництва мосту імені Є.О. Па- тона було використано при зведенні мостів через Дніпро в Києві (Південного, Москов- ського, Гаванського, Подільсько-Воск ресен- сь кого, автодорожнього та залізничного) та у Дніпропетровську і Запоріжжі, а також мосту через річку Смотрич у Кам’янці-По- дільському. Яскравим прикладом нового підходу до спорудження зварних конструкцій високої заводської готовності є створення технології розгортання рулонованих резервуарів для збереження нафти і нафтопродуктів, завдяки якій у короткий термін було вирішено про- блему відбудови резервуарного парку країни, зруйнованого в роки Другої світової війни. 15ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Спільно з Науково-дослідним і проек- тним інститутом «Укрпроектстальконструк- ція» було розроблено проекти і технології будівництва, успішно реалізовані під час зведення унікальних телевізійних веж у Ки- єві, Санкт-Петербурзі, Єревані, Тбілісі, Ві- тебську, Харкові. До визначних зварних конструкцій належить і монумент «Вітчизна- мати» в Києві. Оцінка міцності конструкцій, що мають експлуатаційні дефекти, визначення і подо- вження залишкового ресурсу таких кон- струкцій посідають особливе місце у здій- снюваних Інститутом електрозварювання дослідженнях. Б.Є. Патон є ініціатором і на- уковим керівником цільової науково-тех- нічної програми «Проблеми ресурсу та без- печної експлуатації конструкцій, споруд і машин». До виконання цієї програми залу- чено багато академічних інститутів, вищих навчальних закладів, галузевих інститутів і велика кількість промислових підприємств. Отримано важливі науково-технічні та практичні результати зі створення методич- них основ, технологій, методів і способів оцінювання й подовження ресурсу конст- рукцій. Велика увага приділяється розвитку мето- дів неруйнівного контролю якості та діагнос- тики. Створено автоматизовані установки для ультразвукового контролю зварних з’єд- нань труб великого діаметра, корпусів бу- рових доліт, вузлів енергетичних установок, зварних з’єднань із легких сплавів і неме- талевих матеріалів. Розвиваються дослід- ження із застосуванням низькочастотних ульт развукових хвиль і використанням без- контактного введення акустичних хвиль в об’єкти. Уперше в Україні створено системи непе- рервного моніторингу зварних конструкцій, до яких ставлять підвищені вимоги безпеки експлуатації. Створено методики прогнозування меха- нічних властивостей, ресурсу безпечної екс- плуатації зварних з’єднань і вузлів за наяв- ності в них тріщиноподібних дефектів і де- градації матеріалів у процесі експлуатації. В інституті упродовж багатьох років здій- снюються дослідження з матеріалознавства. Розробляються нові конструкційні матеріа- ли, технології їх виробництва, досліджуєть- ся зв’язок «склад — структура — властивос- ті» стосовно матеріалів різного призначення. Інститут електрозварювання став великим матеріалознавчим центром, де працюють і проводять найскладніші матеріалознавчі до- слідження висококваліфіковані спеціалісти з фізики металів, металознавства, електрон- ної мікроскопії, мас-спектроскопії, Оже- спектрометрії, аналізу газів у металах і звар- них швах, рентген-спектрального елемент- ного аналізу тощо. У 1954 р. Б.Є. Патон очолив дослідження з використання електрошлакового процесу для поліпшення якості металів і сплавів. У результаті з’явився принципово новий на- прям у металургії — електрошлакова пере- плавка, що за короткий час набула широко- го застосування і світового визнання. Ліцен- зії на цей процес придбали фірми багатьох країн світу. Його використовують для по- кращення властивостей жароміцних, не- ржавіючих, інструментальних, шарикопід- шипникових та інших сталей і спеціальних сплавів. Метал електрошлакової переплав- ки застосовують сьогодні у виробництві ро- торів потужних турбін, валків прокатних станів, посудин високого тиску, запірної ар- матури теплових і атомних станцій, литого штампувального інструменту й інших від- повідальних виробів. Ще 1959 р. розпочались роботи з рафіну- вання металів і сплавів за допомогою елек- тронного променя. Електронно-променева плавка виявилась ефективною для підви- щення якості спеціальних сталей і сплавів на основі нікелю й заліза, ефективним тех- нологічним процесом одержання особливо чистих ніобію, титану та багатьох сплавів на їх основі. Останнім часом успішно розвивається елект ронно-променева технологія одержан- ня зливків титану. Розроблено нові високо- міцні титанові сплави, леговані алюмі ні- єм, цирконієм, ніобієм, залізом, конструкції 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Комплекс «Север» для контактного зварювання труб магістральних трубопроводів промислових електронно-променевих уста- новок з проміжною ємністю. Багато з них не мають аналогів у світовій практиці. Розвинено спосіб, обладнання і технології плазмово-дугової переплавки металів і спла- вів. Можливості застосування плазмово- дугової технології особливо розширились після розроблення плазмотронів змінного струму, що дало змогу істотно підвищити надійність конструкцій плавильних агрега- тів і джерел живлення. В останні роки у світовій металургійній практиці широко використовують позапіч- ну обробку металургійних розплавів. В Ін- ституті електрозварювання ім. Є.О. Патона створено нові типи порошкових дротів, що містять високоактивні елементи для мік- ролегування, модифікації та десульфурації сталей і чавуну. Розроблено технологію і об- ладнання для виготовлення порошкових дротів великого діаметра. Ці дослідження набули подальшого розвитку в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Фран це- вича, Донецькому політехнічному інституті та інших інститутах і підприємствах. Сьогодні метод інжекційної металургії широко застосовують на металургійних за- водах України та Росії. За його допомогою оброблено десятки мільйонів тонн сталевих розплавів. В Інституті електрозварювання успішно розвиваються дослідження в галузі паяння ме талів і сплавів. Нові матеріали і техноло- гії па яння широко використовують для ви- готовлення ґратчастих крил ракет і деталей авіаційних двигунів, космічної та бурової техніки. У повоєнні роки в СРСР було відкрито гі- гантські родовища нафти і газу. Вони знахо- дились переважно в Середній Азії, Західному Сибіру, на Північному Уралі та в інших від- далених районах. Для транспортування на- фти і газу в західні райони СРСР і за кордон передбачалось будівництво потужних магіст- ральних газо- і нафтопровідних систем. Під керівництвом Б.Є. Патона було прове- дено комплекс робіт з розроблення техноло- гій для зварювання трубопроводів. Створено унікальні оригінальні технології та облад- нання для контактного зварювання непово- ротних стиків труб — комплекси «Север». За допомогою контактного зварювання зварено понад 70 тис. км трубопроводів, у тому числі близько 6 тис. км газопроводів великого діа- метра в умовах Крайньої Півночі. Було створено оригінальну технологію ав- томатичного зварювання неповоротних сти- ків труб самозахисним порошковим дротом з примусовим формуванням шва — комплекс «Стик». За допомогою цієї технології побу- довано понад 10 тис. км магіст ральних газо- й нафтопроводів: «Дружба», «Середня Азія– Центр», «Уренгой–Помари–Ужгород», «Хі- ва–Бей неу», «Шебелинка–Із маїл», «Ямал– За хідний кордон», «Ямал–По волжя», а та- кож інші нафто- і продуктопроводи. Професор Микола Костянтинович Байба- ков — найбільший авторитет у нафтогазово- му комплексі країни, який у роки війни був наркомом нафтової промисловості, а потім понад 22 роки головою Держплану СРСР, говорив: «Борис Євгенович Патон як прези- дент Академії наук України, як директор Ін- ституту електрозварювання ім. Є.О. Патона здійснив величезний вплив на прогрес нафто- газового будівництва, на розвиток нафтової та газової промисловості колишнього Радян- ського Союзу… За його безпосередньої участі формувалось вітчизняне виробництво елект- розварних труб… Беззаперечний його пріори- тетний вплив на формування всієї зварюваль- ної політики в нафтогазовому комплексі… Великий внесок робить Б.Є. Патон у визна- чення найважливішого параметра трубопро- водів — залишкового ресурсу… Найважливіше, 17ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ В Інституті хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України. Зварювання живих тканин. 1997 р. що всі ці технології, обладнання, зварювальні матеріали доводились до найширшого впро- вадження… Не менше робиться і з перспек- тивних технологій, вирішення наукових та інженерних проблем трубопровідних систем нового покоління, що споруджуватимуться в ХХІ столітті». Борис Євгенович приділяє багато уваги реалізації досягнень сучасної науки і техні- ки в практичній медицині. У 90-х роках він запропонував використо- вувати методи зварювання для з’єднання живих тканин і організував творчий колек- тив за участі співробітників ІЕЗ ім. Є.О. Па- тона, Інституту хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України, Централь- ного госпіталю СБУ й інших медичних уста- нов. Ця співпраця привела до створення но- вого способу з’єднання (зварювання) м’яких тканин, що дає змогу швидко і майже без- кровно розрізати і з’єднувати біологічні тка- нини, зберігаючи їхню життєздатність. Заго- єння ран при цьому відбувається значно швидше, ніж за використання традиційних хірургічних методів. При цьому істотно ско- рочується тривалість операцій, зменшують- ся крововтрати, скорочується період після- операційної реабілітації хворих. Способи електрозварювання живих тканин застосо- вують більш ніж у 50 клініках України, а та- кож у клініках Росії та Білорусі. Успішно ви- конано понад 75 тис. хірургічних операцій різного профілю: у загальній, торакальній і дитячій хірургії, онкології, урології, гінеко- логії, отоларингології, офтальмології, ліку- ванні травм внутрішніх органів та інших на- прямах хірургії. В ІЕЗ ім. Є.О. Патона роз- роблено сучасне обладнання для зварювання живих тканин і створено його виробництво. Створено і застосовується на практиці понад 130 хірургічних методик. У 2004 р. комплекс робіт зі зварювання живих тканин, виконаний під керівництвом і за активної творчої участі Б.Є. Патона, було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. Інститут електрозварювання активно спів- працює з хірургами різних клінік і медичних установ. Слід відзначити роботи із застосу- ванням електрозварювання в офтальмології, що проводяться спільно з всесвітньо відомим інститутом ім. В.П. Філатова, м. Одеса. Плідною є співпраця Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона з Київською місь кою клінічною лікарнею № 1, Центром сер цево-судинної інженерії, Київським полі- технічним інститутом та Інститутом сер це- во-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Б.Є. Патон приділяє велику увагу міжна- родній діяльності ІЕЗ і його науковців. Ін- ститут електрозварювання є постійним чле- ном Міжнародного інституту зварювання (МІЗ) та Європейської зварювальної феде- рації (ЄЗФ). Спільні наукові проекти, обмін делегаціями та спеціалістами, публікація результатів досліджень у престижних зару- біжних виданнях, проведення міжнародних конференцій, підготовка висококваліфіко- ваних кадрів, продаж ліцензій на матеріали, обладнання, технології, організація міжна- родних виставок і участь науковців інститу- ту в них — далеко не повний перелік діяль- ності інституту. Під керівництвом Бориса Євгеновича видаються та перекладаються англійською мовою журнали «Автоматичне 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Програмна промова Б.Є. Патона на виборах президента АН УРСР. Київ, 27 лютого 1962 р. зварювання», «Сучасна електрометалургія», «Технічна діагностика і неруйнівний кон- троль». Це дає можливість донести до світо- вої науково-технічної спільноти інформацію про результати досліджень і нові розробки інституту. В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па- тона виросли десятки й сотні талановитих учених та інженерів. Серед патонівців багато академіків і членів-кореспондентів НАН Ук- раїни. Співробітники інституту захистили понад 130 докторських і більш як 700 канди- датських дисертацій. Багато робіт, про які йшлося вище, — праця великого і дружного колективу. Його згуртуванню значною мі- рою сприяють особисті якості його керівни- ка — Бориса Євгеновича Патона. Одним з основних принципів, закладених при створенні інституту Є.О. Патоном і роз- винених Б.Є. Патоном, є здійснення ціле- спрямованих фундаментальних досліджень і тісний зв’язок науки з виробництвом. Цей принцип наполегливо втілювався в життя протягом усієї майже 77-річної історії ін- ституту. Наукові відділи інституту, конструктор- ський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бю- ро, інженерні центри, експериментальні ви- робництва, дослідні заводи створювались протягом усієї історії інституту — це невід’ємні ланки системи організації досліджень і вті- лення їхніх результатів у виробництво. Реалі- зація цієї системи дала змогу створити уні- кальні конструкції, обладнання, матеріали, технології, впровадження яких справило ве- ликий вплив на розвиток багатьох галузей промисловості: машино- і суднобудування, ракетно-космічного комплексу, авіабудуван- ня, енергетики, гірничопромислового комп- лексу, металургії та хімічного виробництва, створення систем трубопровідного транспор- ту, будівельної індустрії тощо. Самовіддана праця колективу інституту високо оцінена державою. ІЕЗ нагородже- но орденами Леніна, Жовтневої револю- ції, Трудового Червоного Прапора, багатьох спів робітників інституту відзначено орде- нами і медалями СРСР і України. Дев’ять робіт, у виконанні яких брали участь співро- бітники інституту, удостоєні Ленінських премій у галузі науки і техніки, 24 — Держав- них премій СРСР, 34 — Державних премій УРСР та України. Багатолітня самовіддана праця колективу інституту під керівництвом Бориса Євгено- вича Патона здобула світове визнання. У 1962 р. Б.Є. Патона було обрано дійс- ним членом (академіком) Академії наук СРСР за спеціальністю «Металургія і тех- нологія металів». Того ж року вчені Академії наук УРСР обрали його президентом Ака- демії наук УРСР (нині Національної акаде- мії наук України). Глибоке розуміння ролі науки в суспільстві, її цілей і завдань, висо- кий міжнародний авторитет, відданість нау- ці, невичерпна енергія та високі моральні якості, громадсько-політична діяльність, до- свід керівництва великим науковим колек- тивом стали вирішальними аргументами при обранні Бориса Євгеновича на посаду президента Академії наук УРСР. Відтоді він протягом 50 років очолює цю провідну нау- кову організацію України. Згідно зі стату- том Академії вибори її президента прово- дяться кожні п’ять років, і Борис Євгенович дев’ять разів переобирався на цю посаду. На цьому відповідальному посту ще глиб- ше розкрився його талант організатора нау- ки. Під його керівництвом було розроблено 19ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ нову структуру Академії наук, новий статут, спрямований на найраціональніше викорис- тання наукових сил і засобів, їхню концен- трацію на вирішенні найважливіших фунда- ментальних проблем науки, які мають вели- ке значення для економіки країни. З ініціативи Б.Є. Патона і за його активної підтримки в системі Академії наук УРСР ство- рено десятки нових інститутів і організацій, що розширювали й поглиблювали досліджен- ня в найважливіших наукових напрямах. Б.Є. Патон постійно добивається чіткого визначення наукового профілю кожного ін- ституту, піклується про те, щоб кожен з них став провідним у своєму напрямі в респуб- ліці, державі, світі. Він вживає енергійних заходів, щоб усі академічні інститути мали сучасну матеріально-технічну базу. Органі- зовує масове будівництво житла для праців- ників Академії, створює цілий новий район у Києві — Академмістечко. Академія наук республіки стає головним центром країни, де широким фронтом здій- снюються дослідження з актуальних проблем природничих, технічних, соціогуманітарних наук. Установи Академії займають гідні пози- ції в окремих розділах математики, теоретич- ної фізики, фізики твердого тіла і низьких температур, у радіофізиці та радіоастрономії, матеріалознавстві, кібернетиці й обчислю- вальній техніці, нейрофізіології, молекуляр- ній біології, мікробіології та вірусології, ген- ній інженерії та в інших галузях знань. В Академії створюється дослідно-ви роб- нича база, розвиваються нові форми зв’язку науки з виробництвом. Борис Євгенович прагне організувати академічні установи в основних регіонах країни. У 1965 р. за його ініціативою в Доне- цьку створено академічний науковий центр і відкрито університет. Згодом було створе- но й інші наукові центри АН УРСР: Захід- ний (Львів), Південний (Одеса), Північно- Східний (Харків), Придніпровський (Дні- пропетровськ) і Кримський (Сімферополь). Наукові центри успішно виконують функції регіональних міжгалузевих органів коорди- нації наукової діяльності. У 1963 р. Б.Є. Патона обирають членом Президії АН СРСР. Робота на цьому посту дала йому змогу ознайомитися з діяльністю інститутів АН СРСР, вивчити досвід роботи Президії Академії та її відділень. У Бориса Євгеновича і президента АН СРСР академі- ка Мстислава Всеволодовича Келдиша скла- лися довірчі ділові стосунки, творчі зв’язки, що переросли у дружбу та взаємну повагу. Добрі ділові стосунки склались і з голо- вою Державного комітету СРСР з науки і техніки В.О. Кирилліним, президентами АН СРСР А.П. Александровим, Г.І. Марчуком, Ю.С. Оси повим, із засновником і першим головою Сибірського відділення АН СРСР М.О. Лавренть євим та багатьма іншими вченими. Це допомагало організувати спів- робітництво вчених України з ученими Моск ви, Ленінграда, Новосибірська й інших регіонів РРФСР і союзних республік і, без- перечно, сприяло розвитку науки в Україні. З допомогою цих стосунків вирішувались важливі питання розвитку окремих напря- мів, створення міжгалузевих науково-тех- нічних комплексів, міжнародного нау ково- технічного співробітництва. Тісна співпраця АН УРСР, АН СРСР, ДКНТ, академій наук союзних республік сприяла розвитку в Україні багатьох но- вих наукових напрямів, створенню нових Президенти двох академій наук: СРСР — М.В. Келдиш і УРСР — Б.Є. Патон 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ На Чорнобильській АЕС. 1990 р. інститутів, інженерних центрів, зміцнен- ню міжнародного авторитету Академії наук України. Борис Євгенович ініціював створення ве- ликих комплексних науково-технічних про- грам в інтересах окремих галузей промисло- вості, транспорту, зв’язку та сільського гос- подарства. Виконуючи ці програми, учені Академії зробили вагомий внесок безпосе- редньо у вирішення актуальних проблем розвитку економіки країни. Ця форма орга- нізації наукової діяльності здобула загальне визнання. Борис Євгенович був організатором низки наукових рад. У 1966 р. він очолив Наукову раду СРСР з проблеми «Нові процеси зва- рювання і зварні конструкції». Рада об’єдна- ла вчених і спеціалістів Радянського Союзу й ефективно діяла з 1958 до 1991 рр. 1972 р. за ініціативою Бориса Євгеновича створено Міжнародну науково-технічну раду країн — членів РЕВ з проблем зварювання. Завдяки діяльності ради, що успішно працю- вала до 1992 р., багато наукових і технічних установ країн — членів РЕВ вийшли на сучас- ний рівень досліджень і мали великий вплив на розвиток зварювання у своїх країнах. Б.Є. Патон, за порадою М.В. Келдиша, ор- ганізував Наукову раду при Президії АН СРСР з проблеми «Нові процеси одержання і обробки металевих матеріалів», що об’єд- нала вчених академічних установ зі спеціа- лістами багатьох інших відомств і сприяла розвитку науки про матеріали в АН СРСР, РАН і НАН України. Багатьох учених-ма- теріалознавців і металургів, які активно пра- цювали в цій раді і зробили великий внесок у розвиток науки про матеріали, за рекоменда- цією Бориса Євгеновича було обрано до Ака- демії наук СРСР і Російської академії наук. Борису Євгеновичу притаманне глибоке розуміння ролі й місця науки у вирішенні гуманітарних проблем розвитку суспіль- ства. Приділяючи велику увагу розроблен- ню й упровадженню сучасних технологій у виробництво, він одночасно вимагає здійс- нення обґрунтованих наукових оцінок їх- нього впливу на навколишнє середовище і людину. Під його керівництвом великі ко- лективи вчених Академії виконали прогноз- не оцінювання негативних екологічних і соціально-економічних наслідків велико- масштабної осушувальної та зрошувальної меліорації в Україні, інтенсивної хімізації сільського господарства, перекидання час- тини стоку річок Дунаю та Дніпра. Принципову позицію Б.Є. Патон зайняв і в питанні будівництва атомної електростан- ції в районі Чорнобиля. На жаль, відомі всьому світові події 1986 р. на ЧАЕС повніс- тю підтвердили його застереження. Видатні здібності Бориса Євгеновича Па- тона як лідера, ученого й організатора роз- крилися в пам’ятні дні Чорнобильської тра- гедії. Колективи багатьох інститутів Академії наук УРСР, її Президія вже з перших днів взяли участь у роботі з ліквідації наслідків катастрофи. До виконання цієї роботи було залучено сотні вчених, спеціалістів Академії наук, міністерств, відомств, підприємств України. Б.Є. Патон керував підготовкою пропози- цій для директивних органів України й Уря- дової комісії СРСР. Пізніше, у вересні 1997 р., він очолив новостворену при Президенті України Консультативну раду незалежних експертів з комплексного вирішення проблем Чорнобильської атомної електростанції. 21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ У 2004–2005 рр. Видавничим домом «Ака- демперіодика» НАН України було видано двотомник «Чорнобиль 1986–1987 рр.». На- ведені в цій капітальній праці документи об’єктивно і досить повно відображають роль Академії наук УРСР і самовіддану пра- цю колективів інститутів під керівництвом її президента. Завдання, поставлені президентом, успіш- но виконуються і нині колективами багатьох інститутів НАН України. Після розпаду Радянського Союзу і ство- рення незалежної України в умовах довго- тривалої економічної та фінансової кризи, яка не обминула й НАН України, Б.Є. Па- тон зумів зберегти Академію, її основні нау- кові школи. Вдалося на законодавчому рівні закріпи- ти статус Академії як вищої наукової дер- жавної організації, зберегти принципи її академічного самоуправління, здійснити пе- ребудову її структури відповідно до нових умов, скерувати фундаментальні та при- кладні дослідження на вирішення невід- кладних завдань будівництва держави. Ви- значено нові пріоритети в галузі природни- чих, технічних і соціогуманітарних наук. Створено кілька нових інститутів і центрів соціогуманітарного профілю. У деяких напрямах математики, інформа- тики, механіки, фізики й астрономії, матері- алознавства, хімії, молекулярної та клітин- ної біології, фізіології вдалося зберегти сві- товий рівень досліджень. Зростає внесок учених Академії в розвиток фундаменталь- них і прикладних досліджень в Україні. Створено нові технології, матеріали, обчис- лювальну техніку знайдено нові родовища корисних копалин тощо. Створені й успішно працюють інститути економіки та прогнозування, економіко- правових досліджень, проблем ринку та еко- номіко-екологічних досліджень, регіональ- них досліджень, демографії та соціальних досліджень, українознавства ім. І. Кри п’я ке- вича, сходознавства ім. А.Ю. Кримсько го, політичних і етнонаціональних до слі джень ім. І.Ф. Кураса, соціології, ук раїнської архео- графії та джерелознавства ім. М.С. Гр у шев- ського, української мови та декілька інших відділень, інститутів і центрів. Інститути Академії беруть активну участь у розробленні інноваційних програм розви- тку економіки України, у дослідженні її іс- торії, культури, мови. Удосконалюється організація фундамен- тальних і прикладних досліджень, визначено пріоритети в розвитку окремих наукових на- прямів і міждисциплінарних досліджень. Се- ред них програма «Наносистеми, наноматеріа- ли і технології», «Сенсорні системи», «Інтелек- туальні інформаційні технології», «Вод нева енергетика», «Енергозбереження», «Проблеми демографії і розвитку людства» тощо. Успішно виконано великий комплекс до- сліджень і розробок технології, обладнання і матеріалів за програмою «Ресурс», яку очо- лює Б.Є. Патон. У планах Академії передба- чається подальший розвиток цих робіт. Борис Євгенович постійно піклується про наукову молодь, залучення талановитих мо- лодих людей у науку, про їх фінансову під- тримку і поліпшення умов життя. Фінансують- ся молодіжні наукові проекти, будуються і реконструюються гуртожитки для аспірантів. Багато зусиль Б.Є. Патон докладає для збереження і розвитку міжнародного науко- вого співробітництва, зовнішньоекономіч- них зв’язків із діловими партнерами зару- біжних країн. Зустріч Б.Є. Патона зі студентами Київського відділення МФТІ. 2006 р. 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ З президентом РАН академіком Ю.С. Осиповим Академік Б.Є. Патон — почесний прези- дент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, Міжнародної академії астронав- тики, іноземний член академій та науково- технічних товариств багатьох країн. Десят- ки вітчизняних і зарубіжних університетів обрали академіка Б.Є. Патона почесним док тором, у тому числі — Московський дер- жавний університет ім. М.В. Ломоносо ва, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Санкт-Петербурзький державний технічний університет, Націо- нальний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Мос- ковський державний фізико-технічний уні- верситет та ін. Б.Є. Патон провадив і продовжує прова- дити велику громадську роботу. Його багато разів обирали депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР, членом Пре- зидії Верховної Ради УРСР, членом Цен- трального комітету КПРС і Комуністичної партії України, він був керівником і членом різних високих комітетів і комісій. Перелік його посад вражає. Він успішно працює на цих посадах завдяки глибокому почуттю особистої відповідальності перед державою, народом, власною совістю. Крім того, він відзначається надзвичайною організованіс- тю, діловитістю, винятковою здатністю без- помилково схоплювати головне, миттєво приймати правильне рішення. Допомагає йому нести цю нелегку ношу добра фізична форма, яку він досі зберіг за- вдяки активному способу життя, регуляр- ним і захопленим заняттям спортом — тені- сом, водними лижами, плаванням. Президент Російської академії наук ака- демік Ю.С. Осипов довгі роки товаришує й співпрацює з Б.Є. Патоном. Характеризу- ючи Бориса Євгеновича, він сказав: «Жит- тя Б.Є. Патона — в науці, у сфері організа- ції наукових досліджень і практичної реалі- зації наукових досягнень, його громадська й Перше засідання Ради МААН. Київ. 1993 р. Учені України беруть участь у виконанні багатьох міжнародних програм. Проводять- ся спільні конкурси наукових проектів з Українським науково-технологічним цен- тром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним нау- ковим фондом, Сибірським відділенням Ро- сійської академії наук. Б.Є. Патон — один з ініціаторів створення і збереження спільного наукового простору в рамках Співдружності Незалежних Дер- жав. У 1993 р. було створено Міжнародну асоціацію академій наук (МААН), яка об’єднала національні академії 15 країн Єв- ропи й Азії. Борис Євгенович — беззмінний президент цієї асоціації. Під його керівни- цтвом працює Наукова рада МААН з нових матеріалів. 23ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Борис Євгенович Патон державна діяльність — воістину великий подвиг в ім’я розквіту науки, в ім’я майбут- нього». За величезні заслуги перед наукою і дер- жавою Б.Є. Патон удостоєний високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці СРСР, Ге- роя України. Він — кавалер чотирьох орде- нів Леніна, орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби на- родів, орденів Держави, князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, орденів Російської Федерації «За заслуги перед Вітчизною» І і ІІ ступенів і «Пошани», орденів Франциска Скорини та Дружби народів Республіки Бі- лорусь, «Ордена Честі» Грузії, «Достик» Республіки Казахстан, «Шикрет» (пошани) Республіки Азербайджан та багатьох інших нагород країн СНД. Б.Є. Патон — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки. Йому при- суджено Міжнародну премію «Глобальна енергія». Його нагороджено золотими меда- лями ім. М.В. Ломоносова, С.І. Вавилова, С.П. Корольова, Срібною медаллю ім. А. Ей- нштейна ЮНЕСКО та багатьма іншими на- городами й відзнаками. Борис Євгенович безмежно відданий На- уці, Інституту, Академії, Вітчизні. Сьогодні не можна уявити Інститут елект- розварювання і Національну академію наук без Б.Є. Патона. Його житейська мудрість, багатющий досвід, міжнародний авторитет у науці й суспільстві дали змогу зберегти науковий потенціал України. Борис Євгенович Патон — лідер, боєць, творча особистість, глибоко порядна й добра людина, йому притаманні фантастичні енер- гія і працездатність, він має величезний досвід, глибокі знання в багатьох галузях, здатність постійно вчитися. У нього широка натура, гострий аналітичний розум, він де- мократичний, доброзичливий, відкритий для спілкування, доступний, завжди готовий під тримати людину в біді, допомогти їй. Символічно, що Борис Євгенович наро- дився в день заснування Національної ака- демії наук України. У 1998 р. на святкуванні 80-річчя Академії та її президента величез- ний зал палацу «Україна» овацією зустрів повідомлення про присвоєння Б.Є. Патону, першому в державі, звання Героя України. Такий наш дорогий Борис Євгенович! 50-річчя обрання президентом НАН Украї- ни Борис Євгенович Патон зустрічає спов- неним творчих задумів, невтримного бажан- ня працювати, примножувати внесок науки у процвітання нашої держави — незалежної України. Щиро зичимо йому нових успіхів, доброго здоров’я і великого щастя.

Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона

Репозитарії

Схожі ресурси