Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2012
Автор:	Походня, І.К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2012
Теми:	Ювілейні Загальні збори
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35099
record_format	dspace
spelling	Походня, І.К. 2012-06-16T07:09:52Z 2012-06-16T07:09:52Z 2012 Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Ювілейні Загальні збори Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
spellingShingle	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона Походня, І.К. Ювілейні Загальні збори
title_short	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_full	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_fullStr	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_full_unstemmed	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона
title_sort	життєвий і творчий шлях бориса євгеновича патона
author	Походня, І.К.
author_facet	Походня, І.К.
topic	Ювілейні Загальні збори
topic_facet	Ювілейні Загальні збори
publishDate	2012
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35099
citation_txt	Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона / І.К. Походня // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 8-23. — укр.
work_keys_str_mv	AT pohodnâík žittêviiítvorčiišlâhborisaêvgenovičapatona
first_indexed	2025-11-25T00:36:42Z
last_indexed	2025-11-25T00:36:42Z
_version_	1850499538515656704
fulltext	8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 І.К. ПОХОДНЯ ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ БОРИСА ЄВГЕНОВИЧА ПАТОНА © І.К. ПОХОДНЯ, 2012 Борис Євгенович Патон — видатний ук- раїнський учений у галузі зварювання, ме- талургії і технології матеріалів, матеріа- ло знавства, визначний громадський діяч і талановитий організатор науки, академік Національної академії наук України, Акаде- мії наук СРСР, Російської академії наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Ленінської премії та Держав- них премій СРСР та України, двічі Герой Соціалістичної Праці СРСР, Герой України, учасник Великої Вітчизняної війни, ліквіда- тор аварії на Чорнобильській атомній елект- ростанції. Разом зі своїм батьком — Євгеном Оска- ровичем Патоном — він створив всесвітньо відому патонівську наукову школу. Світовий авторитет Б.Є. Патону принес ли різностороння та надзвичайно плідна нау- кова й інженерна діяльність, прагнення спря- мувати фундаментальні наукові досліджен- ня на вирішення проблем суспільства. Б.Є. Патон понад 58 років очолює визна- ний у всьому світі науково-тех но ло гіч- ний центр — Інститут електрозварюван- ня ім. Є.О. Патона НАН України, та вже 50 років є беззмінним президентом Акаде- мії наук УРСР — нині Національної акаде- мії наук України. Борис Євгенович Патон народився 27 лис- топада 1918 року в Києві. Він виходець з ві- домого дворянського роду Патонів, сімей- ною традицією якого було служіння Вітчиз- ні та військова служба. Його прадід — Петро Іванович Патон — був зарахований в армію М.І. Кутузова шістнадцятирічним юнаком і брав участь у Вітчизняній війні 1812 року, нагороджений орденом, завершив службу генералом від інфантерії та сенатором Ро- сійської імперії. Дід — Оскар Петрович — військовий інженер, гвардійський полков- ник, консул Російської імперії. Батько — Євген Оскарович Патон — видатний учений та інженер, засновник і керівник Інституту електрозварювання, людина високого гро- мадянського обов’язку, Герой Соціалістич- ної Праці СРСР, нагороджений бойовими орденами, учасник Великої Вітчизняної вій- ни 1941–45 років, зробив великий внесок у Перемогу над фашизмом. У 1916 р. Євген Оскарович зустрівся з На- талією Вікторівною Будде й одружився з нею. Наталія Вікторівна походила зі старо- винного дворянського роду. Дід Б.Є. Патона по материнській лінії — Віктор Еммануїло- вич — входив до складу Пажеського корпусу, служив у Кавалергардському полку. Його брат — Олександр Еммануїлович — був гене- ралом, двоюрідний брат Наталії Вікторів- ни — Євген Федорович Будде — відомий ро- сійський учений, мовознавець, дослідник іс- торії російської мови, російських діалектів, синтаксису російської мови, член-корес пон- дент Імператорської Санкт-Петер бур зької академії наук з 1916 р., потім Російської ака- демії наук та АН СРСР. Наталія Вікторівна Будде — вихованка Фребелівського жіночо- го педагогічного інституту, який випускав висококваліфікованих спеціалістів із дошкіль- ного виховання дітей. Після Жовтневої ре- 9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Євген Оскарович і Наталія Вікторівна Патони. 1950 р. волюції 1917 р. інститут було перетворено на Інститут народної освіти. І під час революції, і у важкі роки громадянської війни та станов- лення нової держави, і в роки Великої Ві- тчизняної війни дружина була найближчим другом і помічником Євгена Оскаровича. У 1941 р. Б.Є. Патон закінчив Київський політехнічний інститут, його направили у м. Горький на завод «Червоне Сормово», а наступного року перевели на роботу в Ін- ститут електрозварювання, що знаходився тоді на «Уралвагонзаводі» у Нижньому Тагі- лі. На цьому заводі 1942 р. розпочалась ви- робнича та наукова діяльність Б.Є. Патона. З того часу протягом одинадцяти років Бо- рис Євгенович працював разом з батьком. Це були роки його становлення як науковця та дослідника, а згодом і як керівника вели- кого наукового колективу. Борис Євгенович виявився одним із най- обдарованіших учнів, гідним послідовником свого батька. Він продовжив і блискуче роз- винув справу, розпочату Є.О. Патоном. Усі сили інституту в роки війни були зо- середжені на наданні допомоги найбільшо- му уральському вагонобудівному заводу, а пізніше й іншим заводам, що освоювали ма- сове виробництво танків. Водночас із великою та напруженою пра- цею на оборонних заводах колектив інсти- туту продовжував проводити наукові дослі- дження. У 1942 р. В.І. Дятлов відкрив явище саморегулювання плавлення електрода під час електродугового зварювання під флю- сом. Вивчення цього явища Б.Є. Патоном разом з А.М. Макарою, П.І. Севбо, М.М. Си- доренком дало змогу створити простий і на- дійний зварювальний автомат. Використання зварювальних автоматів дало можливість значно збільшити вироб- ництво танків. Танк Т-34, який виробляли на «Уралвагон заводі» та інших заводах кра- їни у величезних масштабах і який значною мірою зумовив нашу Перемогу над фашиз- мом, спеціалісти визнали найкращим серед- нім танком Другої світової війни. Завдяки надійній зварній броні було врятовано жит- тя багатьох тисяч танкістів. За досягнення в механізації й автоматиза- ції зварювальних робіт під час виготовлення бойової техніки Б.Є. Патона у 1943 р. наго- родили орденом Трудового Червоного Пра- пора. У роки війни Борис Євгенович, незважа- ючи на величезну практичну роботу в цехах заводу, виконав низку важливих досліджень статичних властивостей автоматів для зва- рювання під флюсом. Розвитку й поглибленню цих досліджень була присвячена кандидатська дисертація Б.Є. Патона, яку він захистив у 1945 р. У по- дальших працях він показав, що оптималь- ні характеристики має автомат зі сталою швидкістю подавання дроту, укомплектова- ний джерелами живлення зі швидкодіючим регулятором напруги. Цей висновок став принциповою основою розвитку обладнан- ня для механізованого зварювання під флю- сом і в захисних газах. За розробку напівавтоматів для зварюван- ня під флюсом Б.Є. Патону та його співро- бітникам, а також працівникам ленінград- ського заводу «Електрик» у 1950 р. присуди- ли Сталінську премію СРСР у галузі науки і техніки. Згодом цей принцип керування було покладено в основу створення напів- автоматів для зварювання у захисних газах. Б.Є. Патон плідно працював над завер- шенням досліджень, пов’язаних з умовами сталого горіння дуги та її регулювання. Він 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Є.О. Патон із синами Володимиром і Борисом у конструкторському відділі інституту. 1950 р. успішно захистив докторську дисертацію і в 1951 р. був обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР. Під керівництвом Б.Є. Патона було здій- снено дослідження в галузі зварювальних джерел живлення, насамперед зварювальних трансформаторів. У ті роки автоматичне зва- рювання під флюсом було одним із най- продуктивніших процесів. Промисловість по требувала нових розробок у цій галузі. В інституті розгорнули дослідження металур- гійних процесів зварювання під флюсом. За короткий час було створено основи теорії металургії зварювання і наплавлення під флюсом, розроблено гаму флюсів різного призначення. Створено нові технології та потужне виробництво плавлених флюсів. На основі цих розробок на Харцизькому трубному заводі організували перше в краї- ні виробництво високоякісних труб велико- го діаметра. Б.Є. Патон — один із його твор- ців. Ця робота була основоположною в орга- нізації та розвитку сучасного масового виробництва труб великого діаметра для по- тужних газотранспортних систем СРСР на Харцизькому, Челябінському, Волзькому, Виксунському та інших заводах. Вона стала справою усього його життя. В інституті було створено новий процес дугового зварювання під флюсом швів, що перебували в різних просторових положен- нях. Цей спосіб дав змогу механізувати зва- рювальні роботи на будівельних майданчи- ках. Вперше його застосували під час монта- жу прогонових будов київського моста через Дніпро, названого на честь Є.О. Патона — головного ідеолога зварювального мостобу- дівництва, технічного керівника проекту- вання та будівництва цієї унікальної спору- ди. Згодом було створено спосіб дугового зварювання порошковим дротом з примусо- вим формуванням шва. Його широко вико- ристовували під час зведення прогонових будов Московського та Південного мостів через Дніпро в Києві та через Волгу в Сара- тові, а також магістральних трубопроводів, металургійних агрегатів, хімічних апаратів, корпусів суден. 1950 р. Бориса Євгеновича призначили заступником директора інституту з науко- вої роботи, а в 1953 р., після смерті Євгена Оскаровича Патона, — директором Інститу- ту електрозварювання ім. Є.О. Патона Ака- демії наук УРСР. Подальший прогрес зварювальної науки, тех ніки, виробництва потребував системно- го під ходу в масштабах усієї країни. Борис Євгенович розвинув планові основи в орга- нізації наукових досліджень інституту. Він налагоджує ділові зв’язки з керівниками під- приємств, раднаргоспів, міністерств, Держ- плану СРСР, організовує й очолює підготов- ку пропозицій щодо розвитку зварювання в СРСР. У червні 1958 р. ЦК КПРС і Рада Мі- ністрів СРСР прийняли постанову «Про по- дальше впровадження у виробництво зварю- вальної техніки». Постанова передбачала розвиток фунда- ментальних досліджень зварювальних про- цесів, розроблення устаткування, матеріалів, 11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Б.Є. Патон у лабораторії електрошлакового переплаву технологій, створення нових науково-до- слід них інститутів і заводських лабораторій, будівництво спеціалізованих заводів з ви- робництва зварювального обладнання, мате- ріалів, зварювальних конструкцій. Протягом наступних п’ятирічок було прийнято ще ряд таких постанов. Їх виконання визначило розвиток зварювальної науки і техніки у другій половині ХХ ст. не лише в СРСР, а й у деяких зарубіжних країнах. СРСР став про- відною країною світу в галузі зварювання, а американські колеги назвали Київ столицею зварювальників світу. Борис Євгенович вирізняється винят- ковим умінням працювати з колективом. Він завжди готовий підтримати цікаву ідею, оцінити виконану роботу. Його ен- тузіазм, рідкісна працездатність і увага до кожного співробітника створюють у ко- лективі ін сти туту здорову творчу атмос- феру. Як приклад — розвиток електрошла- кового зварювання. Спів робітник інсти- туту Г.З. Волошкевич під час вирішення завдання створення способу зварювання в монтажних умовах виявив, що джерелом нагрівання може бути розплавлений шлак, по якому проходить електричний струм. Цей процес було названо електрошла- ковим. Борис Євгенович передбачив велике май- бутнє цього процесу. Він зосередив сили ко- лективу на вирішенні важливих проблем електрошлакового зварювання. У найстис- ліший термін було створено новий перспек- тивний спосіб зварювання металу великої товщини, перевірений у виробничих умовах і готовий для широкого впровадження. Застосування електрошлакового зварю- вання внесло докорінні зміни до технології виробництва таких виробів, як барабани котлів високого тиску, станини важких пре- сів і прокатних станів, колеса й вали гідро- турбін тощо. Замість литих і кованих вели- когабаритних деталей з’явилися значно еко- номічніші — зварні та зварноковані. 1957 р. Б.Є. Патон і Г.З. Волошкевич ра- зом з працівниками Новокраматорського машинобудівного заводу й заводу «Черво- ний котельник» (Таганрог) були удостоєні Ленінської премії за створення процесу електрошлакового зварювання і виробни- цтва на його основі великогабаритних від- повідальних виробів. Ця робота отримала в 1958 р. Великий приз на Всесвітній вистав- ці у Брюсселі. Багато фірм розвинених кра- їн світу придбали ліцензії на використання цього високопродуктивного способу зварю- вання. У листопаді 1958 р. Б.Є. Патона обрали дійсним членом Академії наук Української РСР. На думку Бориса Євгеновича, у найближ- чому майбутньому основою зварювального виробництва залишиться дугове зварюван- ня. Подальшому вдосконаленню та розви- тку цього процесу він приділяє велику увагу і спрямовує колектив інституту на вирішен- ня актуальних проблем у цій галузі. 12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ За ініціативою Б.Є. Патона було дослі- джено процеси утворення зварювальних аеро- золів і створено нове покоління низькоток- сичних зварювальних електродів. Побудо- вано потужні цехи та заводи з виробництва електродів. Широке впровадження цієї роз- робки докорінно поліпшило умови праці, набагато зменшилися професійні захворю- вання зварників. У 50-ті роки в Інституті електрозварю- вання почав розвиватися новий напрям ро- біт — автоматизація й механізація процесів наплавлення різних матеріалів на поверх- ні робочих органів машин і устаткування гір ничо-металургійного комплексу з метою під вищення їх зносостійкості. Проведено фундаментальні дослідження процесів на- плавлення під флюсом, у захисних газах, самозахисним порошковим дротом, плаз- мовим струменем. Створено унікальне на- плавне обладнання, матеріали та технології. Організовано промислове виробництво на- плавних порошкових дротів. Цей напрям виявився надзвичайно перспективним, досі розвивається в інституті й широко викорис- товується в різних галузях промисловості та будівництва. 1958 р. Б.Є. Патон виступив з ініціативою створення нових способів механізованого зварювання конструкцій у польових умовах, на монтажі, стапелях, під водою і запропо- нував використовувати для цього порошко- вий дріт. Виконано великий комплекс досліджень металургійних і технологічних особливос- тей цього способу зварювання. Створено са- мозахисні й газозахисні порошкові дроти різного призначення, організовано вироб- ництво порошкового дроту. Цей напрям нині є одним із провідних у світовій зварюваль- ній науці й техніці. Дослідницькі роботи і створення способу напівавтоматичного зварювання порошко- вим дротом під водою відкрили нові можли- вості в освоєнні континентального шельфу, будуванні й ремонті портових споруд, тру- бопровідних переходів через річки та інших об’єктів. Результати багатьох робіт Бориса Євгено- вича та його співробітників у галузі дугово- го зварювання висвітлено в монографіях «Технологія електричного зварювання ме- талів і сплавів плавленням» (1974) і «Мік- роплазмове зварювання» (1983), виданих за його редакцією. Великий внесок зробив Б.Є. Патон у роз- виток контактного стикового зварювання. Уперше вивчено вплив опору короткого замикання машин для контактного зварю- вання на стабільність плавлення та зварю- ваність металу. Визначено високу ефектив- ність зворотного зв’язку за зварювальним струмом. Запропоновано оригінальні кон- струкції трансформаторів, розроблено тео- ретичні основи їх розрахунків. Під керівни- цтвом Б.Є. Патона і за його безпосередньої участі вперше у світовій практиці було ство- рено системи багатофакторного керування процесом контактного зварювання оплав- ленням. Створено кілька поколінь оригі- нальних машин, що експлуатуються протя- гом десятків років у багатьох країнах світу. Серед них — машини для зварювання рейок, унікальні комплекси внутрішньотрубних контактних машин «Север», машини для зварювання вузлів ракет із алюмінієвих сплавів тощо. Використання потужних електронних пучків для нагрівання металу під час зварю- вання зацікавило Бориса Євгеновича ще в 50-ті роки. Застосування електронного про- меня виявилось перспективним при зварю- ванні різних товстостінних посудин зі ста- лей, високоміцних сплавів на основі алюмі- нію й титану та інших матеріалів. Вирішено складні завдання забезпечення стійкості електронного променя в атмосфері метале- вих парів, виявлено особливості формуван- ня вузьких і глибоких швів, знайдено спо- соби керування, що забезпечують відтво- рення оптимальних режимів зварювання. Все це дало змогу створити сучасне облад- нання і технології, які здобули міжнародне визнання. Спосіб дугового зварювання вольфра- мовим електродом по шару активованого 13ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ флю су-пасти, що згодом дістав назву А-ТИГ, було розроблено в Інституті електрозварю- вання ім. Є.О. Патона у середині 60-х років. Завдяки випарюванню флюсу-активатора вдається стиснути стовп дуги, у кілька разів збільшити глибину провару, підвищити про- дуктивність зварювання та поліпшити фор- му швів. Ця оригінальна технологія набула розвитку в СРСР і країнах СНД. Патонів- ську технологію ПАТИГ було визнано та- кож у країнах далекого зарубіжжя. В останні роки Б.Є. Патон ініціював дослі- дження, спрямовані на створення теоретич- них основ дугового зварювання з викорис- танням активуючих флюсів. Було виявлено основні закономірності впливу стиснення дуги на характеристики теплової та динаміч- ної дії на зварювальну ванну, пояснено меха- нізм глибокого проплавлення металу. Наприкінці 80-х років в Інституті елект- розварювання під керівництвом Б.Є. Патона розпочались дослідження гібридних (ла зер- но-дугових і лазерно-плазмових) процесів зварювання й оброблення матеріалів. За- пропоновано конструкції лазерно-дугових плазмотронів прямої і непрямої дії, створе- но плазмотрони різного технологічного при- значення. Розроблено нові процеси гібрид- ного лазерно-плазмового зварювання і на- плавлення, у тому числі процес гібридного лазерно-мікроплаз мового зварювання мета- лів малої товщини. У 60-ті роки під керівництвом Б.Є. Патона розпочались дослідження технологій одер- жання різних покриттів і композиційних матеріалів за допомогою електронно-про- меневого випарювання компонентів і кон- денсації парів на поверхнях виробів або спе- ціальних підкладок. Електронно-про менева технологія нанесення покриттів, що набула застосування в певних галузях техніки, дає можливість у багато разів підвищувати екс- плуатаційний ресурс багатьох виробів, зо- крема лопаток газових турбін. Електронно-променева гібридна нанотех- нологія спроможна заповнити нішу між «тонкоплівковими» і традиційними техно- логіями виготовлення матеріалів і виробів. Головною особливістю нової технології є можливість здійснення твердотільного син- тезу наперед заданої послідовності струк- тур, уся сукупність яких становитиме новий виріб. У 80-ті роки за ініціативою Б.Є. Патона в Інституті електрозварювання досліджують способи термічного нанесення покриттів з використанням газо-кисневого полум’я і ду- гової плазми; створюють апаратуру і матері- али, що забезпечують одержання захисних шарів із різноманітними властивостями. Ідею Б.Є. Патона про використання зва- рювання під час монтажу металевих кон- струкцій у космічному просторі гаряче під- тримав генеральний конструктор академік С.П. Корольов ще в першій половині 60-х років. У 1969 р. під керівництвом Бориса Євге- новича було здійснено першу космічну зва- рювальну технологію — зварювання в навко- лоземному просторі. На пілотованому кора- блі «Союз-6» космонавт В.М. Кубасов провів експерименти з електронно-променевого, плаз- мово-дугового зварювання та зварювання плавким електродом. Було вивчено особли- вості формування зварних швів в умовах не- вагомості, доведено, що під час роботи в кос- мічному просторі можна отримувати щільні та добре сформовані шви. 1979 р. було успішно перевірено ідею на- несення різних металевих покриттів на по- верхні окремих елементів космічної станції та приладів. Розроблено спеціальний апарат «Випарник», створено універсальний руч- ний інструмент (УРІ), призначений для зва- рювання, паяння та нанесення покриттів. У 1984 р. космонавти С.Є. Савицька і В.О. Джа- нібеков здійснили випробування УРІ у від- критому космосі. Цей експеримент започат- кував цикл систематичних багатоцільових досліджень та експериментів з відпрацю- вання конструкційних елементів і техно логії спорудження великогабаритних орбіталь- них конструкцій та об’єктів. У 1986 р. в кос- мосі побудовано конструкцію у вигляді роз- бірної ферми (експеримент «Маяк»). 1991 р. вперше проведено паяння вузлів фермових 14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Льотчики-космонавти С.Є. Савицька та В.О. Джанібеков в ІЕЗ ім. Є.О. Патона. 1984 р. конструкцій, створено агрегат для розкрит- тя і розгортання сонячних батарей багато- разового використання орбітальної станції «Мир». Результати багаторічних досліджень у га- лузі космічних технологій відображені в мо- нографії Б.Є. Патона та В.Ф. Лапчинського «Welding in Space and Related Technologies», виданій у 1997 р. у Великій Британії, а та- кож узагальнені в збірнику «Космос: техно- логії, матеріалознавство, конструкції», ви- даному в 2000 р. за редакцією Б.Є. Патона. Оцінюючи внесок Б.Є. Патона в розвиток космічної програми СРСР, генеральний кон- структор ракетно-космічних комплексів НВО «Енергія» академік РАН Ю.П. Семенов, який багато років працював разом з С.П. Корольо- вим, пише: «Б.Є. Патон належить до великої плеяди радянських учених і конструкторів, завдяки яким СРСР у роки свого існування був могут- ньою і великою державою… Він зробив неоці- ненний внесок у науку і практику зварюван- ня. Завдяки йому ми вперше у світі вийшли на космічні технології, здійснили перший експе- римент зварювання в космосі… Б.Є. Патон — видатний учений ХХ століття. Його харак- терна особливість, унікальна якість — вті- лювати ідеї в життя… Він зробив великий внесок у ракету Н1 (для освоєння Місяця)… Багато зробив для кораблів «Союз», «Прогрес». Керував роботами зі створення уні кальних пристроїв для реалізації косміч них тех но- логій. Уперше у світі космонавти С.Є. Са- вицька та В.О. Джанібеков, вийшовши в ре- альний космос, довели їхню повну робото- здатність». На початку 70-х років під керівництвом Б.Є. Патона було створено перші зразки систем, що використовували екс пе ри мен- тально-статистичні моделі зварювальних процесів. Завдяки інтенсивному розвитку цих робіт було створено автоматичні систе- ми керування зварювальними процесами, установками та механізованими лініями з використанням мікропроцесорної техніки. Під його керівництвом виконано великий комплекс фундаментальних і прикладних досліджень у галузі статичної та циклічної міцності зварних з’єднань, їхнього опору крихким і викликаним утомою руйнуван- ням, роботоздатності в умовах низьких тем- ператур. Створено низку надзвичайних споруд. Це, насамперед, унікальний суцільнозварний міст імені Є.О. Патона через Дніпро. Прин- ципи, підходи й конструктивно-технологічні рішення, що були відпрацьовані під час його проектування та спорудження, відкрили до- рогу широкому використанню зварювання в мостобудуванні. Цей міст здобув визнання Американського зварювального товариства як визначна зварна конструкція ХХ століт- тя. Досвід будівництва мосту імені Є.О. Па- тона було використано при зведенні мостів через Дніпро в Києві (Південного, Москов- ського, Гаванського, Подільсько-Воск ресен- сь кого, автодорожнього та залізничного) та у Дніпропетровську і Запоріжжі, а також мосту через річку Смотрич у Кам’янці-По- дільському. Яскравим прикладом нового підходу до спорудження зварних конструкцій високої заводської готовності є створення технології розгортання рулонованих резервуарів для збереження нафти і нафтопродуктів, завдяки якій у короткий термін було вирішено про- блему відбудови резервуарного парку країни, зруйнованого в роки Другої світової війни. 15ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Спільно з Науково-дослідним і проек- тним інститутом «Укрпроектстальконструк- ція» було розроблено проекти і технології будівництва, успішно реалізовані під час зведення унікальних телевізійних веж у Ки- єві, Санкт-Петербурзі, Єревані, Тбілісі, Ві- тебську, Харкові. До визначних зварних конструкцій належить і монумент «Вітчизна- мати» в Києві. Оцінка міцності конструкцій, що мають експлуатаційні дефекти, визначення і подо- вження залишкового ресурсу таких кон- струкцій посідають особливе місце у здій- снюваних Інститутом електрозварювання дослідженнях. Б.Є. Патон є ініціатором і на- уковим керівником цільової науково-тех- нічної програми «Проблеми ресурсу та без- печної експлуатації конструкцій, споруд і машин». До виконання цієї програми залу- чено багато академічних інститутів, вищих навчальних закладів, галузевих інститутів і велика кількість промислових підприємств. Отримано важливі науково-технічні та практичні результати зі створення методич- них основ, технологій, методів і способів оцінювання й подовження ресурсу конст- рукцій. Велика увага приділяється розвитку мето- дів неруйнівного контролю якості та діагнос- тики. Створено автоматизовані установки для ультразвукового контролю зварних з’єд- нань труб великого діаметра, корпусів бу- рових доліт, вузлів енергетичних установок, зварних з’єднань із легких сплавів і неме- талевих матеріалів. Розвиваються дослід- ження із застосуванням низькочастотних ульт развукових хвиль і використанням без- контактного введення акустичних хвиль в об’єкти. Уперше в Україні створено системи непе- рервного моніторингу зварних конструкцій, до яких ставлять підвищені вимоги безпеки експлуатації. Створено методики прогнозування меха- нічних властивостей, ресурсу безпечної екс- плуатації зварних з’єднань і вузлів за наяв- ності в них тріщиноподібних дефектів і де- градації матеріалів у процесі експлуатації. В інституті упродовж багатьох років здій- снюються дослідження з матеріалознавства. Розробляються нові конструкційні матеріа- ли, технології їх виробництва, досліджуєть- ся зв’язок «склад — структура — властивос- ті» стосовно матеріалів різного призначення. Інститут електрозварювання став великим матеріалознавчим центром, де працюють і проводять найскладніші матеріалознавчі до- слідження висококваліфіковані спеціалісти з фізики металів, металознавства, електрон- ної мікроскопії, мас-спектроскопії, Оже- спектрометрії, аналізу газів у металах і звар- них швах, рентген-спектрального елемент- ного аналізу тощо. У 1954 р. Б.Є. Патон очолив дослідження з використання електрошлакового процесу для поліпшення якості металів і сплавів. У результаті з’явився принципово новий на- прям у металургії — електрошлакова пере- плавка, що за короткий час набула широко- го застосування і світового визнання. Ліцен- зії на цей процес придбали фірми багатьох країн світу. Його використовують для по- кращення властивостей жароміцних, не- ржавіючих, інструментальних, шарикопід- шипникових та інших сталей і спеціальних сплавів. Метал електрошлакової переплав- ки застосовують сьогодні у виробництві ро- торів потужних турбін, валків прокатних станів, посудин високого тиску, запірної ар- матури теплових і атомних станцій, литого штампувального інструменту й інших від- повідальних виробів. Ще 1959 р. розпочались роботи з рафіну- вання металів і сплавів за допомогою елек- тронного променя. Електронно-променева плавка виявилась ефективною для підви- щення якості спеціальних сталей і сплавів на основі нікелю й заліза, ефективним тех- нологічним процесом одержання особливо чистих ніобію, титану та багатьох сплавів на їх основі. Останнім часом успішно розвивається елект ронно-променева технологія одержан- ня зливків титану. Розроблено нові високо- міцні титанові сплави, леговані алюмі ні- єм, цирконієм, ніобієм, залізом, конструкції 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Комплекс «Север» для контактного зварювання труб магістральних трубопроводів промислових електронно-променевих уста- новок з проміжною ємністю. Багато з них не мають аналогів у світовій практиці. Розвинено спосіб, обладнання і технології плазмово-дугової переплавки металів і спла- вів. Можливості застосування плазмово- дугової технології особливо розширились після розроблення плазмотронів змінного струму, що дало змогу істотно підвищити надійність конструкцій плавильних агрега- тів і джерел живлення. В останні роки у світовій металургійній практиці широко використовують позапіч- ну обробку металургійних розплавів. В Ін- ституті електрозварювання ім. Є.О. Патона створено нові типи порошкових дротів, що містять високоактивні елементи для мік- ролегування, модифікації та десульфурації сталей і чавуну. Розроблено технологію і об- ладнання для виготовлення порошкових дротів великого діаметра. Ці дослідження набули подальшого розвитку в Інституті проблем матеріалознавства ім. І.М. Фран це- вича, Донецькому політехнічному інституті та інших інститутах і підприємствах. Сьогодні метод інжекційної металургії широко застосовують на металургійних за- водах України та Росії. За його допомогою оброблено десятки мільйонів тонн сталевих розплавів. В Інституті електрозварювання успішно розвиваються дослідження в галузі паяння ме талів і сплавів. Нові матеріали і техноло- гії па яння широко використовують для ви- готовлення ґратчастих крил ракет і деталей авіаційних двигунів, космічної та бурової техніки. У повоєнні роки в СРСР було відкрито гі- гантські родовища нафти і газу. Вони знахо- дились переважно в Середній Азії, Західному Сибіру, на Північному Уралі та в інших від- далених районах. Для транспортування на- фти і газу в західні райони СРСР і за кордон передбачалось будівництво потужних магіст- ральних газо- і нафтопровідних систем. Під керівництвом Б.Є. Патона було прове- дено комплекс робіт з розроблення техноло- гій для зварювання трубопроводів. Створено унікальні оригінальні технології та облад- нання для контактного зварювання непово- ротних стиків труб — комплекси «Север». За допомогою контактного зварювання зварено понад 70 тис. км трубопроводів, у тому числі близько 6 тис. км газопроводів великого діа- метра в умовах Крайньої Півночі. Було створено оригінальну технологію ав- томатичного зварювання неповоротних сти- ків труб самозахисним порошковим дротом з примусовим формуванням шва — комплекс «Стик». За допомогою цієї технології побу- довано понад 10 тис. км магіст ральних газо- й нафтопроводів: «Дружба», «Середня Азія– Центр», «Уренгой–Помари–Ужгород», «Хі- ва–Бей неу», «Шебелинка–Із маїл», «Ямал– За хідний кордон», «Ямал–По волжя», а та- кож інші нафто- і продуктопроводи. Професор Микола Костянтинович Байба- ков — найбільший авторитет у нафтогазово- му комплексі країни, який у роки війни був наркомом нафтової промисловості, а потім понад 22 роки головою Держплану СРСР, говорив: «Борис Євгенович Патон як прези- дент Академії наук України, як директор Ін- ституту електрозварювання ім. Є.О. Патона здійснив величезний вплив на прогрес нафто- газового будівництва, на розвиток нафтової та газової промисловості колишнього Радян- ського Союзу… За його безпосередньої участі формувалось вітчизняне виробництво елект- розварних труб… Беззаперечний його пріори- тетний вплив на формування всієї зварюваль- ної політики в нафтогазовому комплексі… Великий внесок робить Б.Є. Патон у визна- чення найважливішого параметра трубопро- водів — залишкового ресурсу… Найважливіше, 17ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ В Інституті хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України. Зварювання живих тканин. 1997 р. що всі ці технології, обладнання, зварювальні матеріали доводились до найширшого впро- вадження… Не менше робиться і з перспек- тивних технологій, вирішення наукових та інженерних проблем трубопровідних систем нового покоління, що споруджуватимуться в ХХІ столітті». Борис Євгенович приділяє багато уваги реалізації досягнень сучасної науки і техні- ки в практичній медицині. У 90-х роках він запропонував використо- вувати методи зварювання для з’єднання живих тканин і організував творчий колек- тив за участі співробітників ІЕЗ ім. Є.О. Па- тона, Інституту хірургії і трансплантології ім. О.О. Шалімова АМН України, Централь- ного госпіталю СБУ й інших медичних уста- нов. Ця співпраця привела до створення но- вого способу з’єднання (зварювання) м’яких тканин, що дає змогу швидко і майже без- кровно розрізати і з’єднувати біологічні тка- нини, зберігаючи їхню життєздатність. Заго- єння ран при цьому відбувається значно швидше, ніж за використання традиційних хірургічних методів. При цьому істотно ско- рочується тривалість операцій, зменшують- ся крововтрати, скорочується період після- операційної реабілітації хворих. Способи електрозварювання живих тканин застосо- вують більш ніж у 50 клініках України, а та- кож у клініках Росії та Білорусі. Успішно ви- конано понад 75 тис. хірургічних операцій різного профілю: у загальній, торакальній і дитячій хірургії, онкології, урології, гінеко- логії, отоларингології, офтальмології, ліку- ванні травм внутрішніх органів та інших на- прямах хірургії. В ІЕЗ ім. Є.О. Патона роз- роблено сучасне обладнання для зварювання живих тканин і створено його виробництво. Створено і застосовується на практиці понад 130 хірургічних методик. У 2004 р. комплекс робіт зі зварювання живих тканин, виконаний під керівництвом і за активної творчої участі Б.Є. Патона, було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. Інститут електрозварювання активно спів- працює з хірургами різних клінік і медичних установ. Слід відзначити роботи із застосу- ванням електрозварювання в офтальмології, що проводяться спільно з всесвітньо відомим інститутом ім. В.П. Філатова, м. Одеса. Плідною є співпраця Інституту електро- зварювання ім. Є.О. Патона з Київською місь кою клінічною лікарнею № 1, Центром сер цево-судинної інженерії, Київським полі- технічним інститутом та Інститутом сер це- во-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Б.Є. Патон приділяє велику увагу міжна- родній діяльності ІЕЗ і його науковців. Ін- ститут електрозварювання є постійним чле- ном Міжнародного інституту зварювання (МІЗ) та Європейської зварювальної феде- рації (ЄЗФ). Спільні наукові проекти, обмін делегаціями та спеціалістами, публікація результатів досліджень у престижних зару- біжних виданнях, проведення міжнародних конференцій, підготовка висококваліфіко- ваних кадрів, продаж ліцензій на матеріали, обладнання, технології, організація міжна- родних виставок і участь науковців інститу- ту в них — далеко не повний перелік діяль- ності інституту. Під керівництвом Бориса Євгеновича видаються та перекладаються англійською мовою журнали «Автоматичне 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Програмна промова Б.Є. Патона на виборах президента АН УРСР. Київ, 27 лютого 1962 р. зварювання», «Сучасна електрометалургія», «Технічна діагностика і неруйнівний кон- троль». Це дає можливість донести до світо- вої науково-технічної спільноти інформацію про результати досліджень і нові розробки інституту. В Інституті електрозварювання ім. Є.О. Па- тона виросли десятки й сотні талановитих учених та інженерів. Серед патонівців багато академіків і членів-кореспондентів НАН Ук- раїни. Співробітники інституту захистили понад 130 докторських і більш як 700 канди- датських дисертацій. Багато робіт, про які йшлося вище, — праця великого і дружного колективу. Його згуртуванню значною мі- рою сприяють особисті якості його керівни- ка — Бориса Євгеновича Патона. Одним з основних принципів, закладених при створенні інституту Є.О. Патоном і роз- винених Б.Є. Патоном, є здійснення ціле- спрямованих фундаментальних досліджень і тісний зв’язок науки з виробництвом. Цей принцип наполегливо втілювався в життя протягом усієї майже 77-річної історії ін- ституту. Наукові відділи інституту, конструктор- ський відділ, експериментальні майстерні, дослідне конструкторсько-технологічне бю- ро, інженерні центри, експериментальні ви- робництва, дослідні заводи створювались протягом усієї історії інституту — це невід’ємні ланки системи організації досліджень і вті- лення їхніх результатів у виробництво. Реалі- зація цієї системи дала змогу створити уні- кальні конструкції, обладнання, матеріали, технології, впровадження яких справило ве- ликий вплив на розвиток багатьох галузей промисловості: машино- і суднобудування, ракетно-космічного комплексу, авіабудуван- ня, енергетики, гірничопромислового комп- лексу, металургії та хімічного виробництва, створення систем трубопровідного транспор- ту, будівельної індустрії тощо. Самовіддана праця колективу інституту високо оцінена державою. ІЕЗ нагородже- но орденами Леніна, Жовтневої револю- ції, Трудового Червоного Прапора, багатьох спів робітників інституту відзначено орде- нами і медалями СРСР і України. Дев’ять робіт, у виконанні яких брали участь співро- бітники інституту, удостоєні Ленінських премій у галузі науки і техніки, 24 — Держав- них премій СРСР, 34 — Державних премій УРСР та України. Багатолітня самовіддана праця колективу інституту під керівництвом Бориса Євгено- вича Патона здобула світове визнання. У 1962 р. Б.Є. Патона було обрано дійс- ним членом (академіком) Академії наук СРСР за спеціальністю «Металургія і тех- нологія металів». Того ж року вчені Академії наук УРСР обрали його президентом Ака- демії наук УРСР (нині Національної акаде- мії наук України). Глибоке розуміння ролі науки в суспільстві, її цілей і завдань, висо- кий міжнародний авторитет, відданість нау- ці, невичерпна енергія та високі моральні якості, громадсько-політична діяльність, до- свід керівництва великим науковим колек- тивом стали вирішальними аргументами при обранні Бориса Євгеновича на посаду президента Академії наук УРСР. Відтоді він протягом 50 років очолює цю провідну нау- кову організацію України. Згідно зі стату- том Академії вибори її президента прово- дяться кожні п’ять років, і Борис Євгенович дев’ять разів переобирався на цю посаду. На цьому відповідальному посту ще глиб- ше розкрився його талант організатора нау- ки. Під його керівництвом було розроблено 19ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ нову структуру Академії наук, новий статут, спрямований на найраціональніше викорис- тання наукових сил і засобів, їхню концен- трацію на вирішенні найважливіших фунда- ментальних проблем науки, які мають вели- ке значення для економіки країни. З ініціативи Б.Є. Патона і за його активної підтримки в системі Академії наук УРСР ство- рено десятки нових інститутів і організацій, що розширювали й поглиблювали досліджен- ня в найважливіших наукових напрямах. Б.Є. Патон постійно добивається чіткого визначення наукового профілю кожного ін- ституту, піклується про те, щоб кожен з них став провідним у своєму напрямі в респуб- ліці, державі, світі. Він вживає енергійних заходів, щоб усі академічні інститути мали сучасну матеріально-технічну базу. Органі- зовує масове будівництво житла для праців- ників Академії, створює цілий новий район у Києві — Академмістечко. Академія наук республіки стає головним центром країни, де широким фронтом здій- снюються дослідження з актуальних проблем природничих, технічних, соціогуманітарних наук. Установи Академії займають гідні пози- ції в окремих розділах математики, теоретич- ної фізики, фізики твердого тіла і низьких температур, у радіофізиці та радіоастрономії, матеріалознавстві, кібернетиці й обчислю- вальній техніці, нейрофізіології, молекуляр- ній біології, мікробіології та вірусології, ген- ній інженерії та в інших галузях знань. В Академії створюється дослідно-ви роб- нича база, розвиваються нові форми зв’язку науки з виробництвом. Борис Євгенович прагне організувати академічні установи в основних регіонах країни. У 1965 р. за його ініціативою в Доне- цьку створено академічний науковий центр і відкрито університет. Згодом було створе- но й інші наукові центри АН УРСР: Захід- ний (Львів), Південний (Одеса), Північно- Східний (Харків), Придніпровський (Дні- пропетровськ) і Кримський (Сімферополь). Наукові центри успішно виконують функції регіональних міжгалузевих органів коорди- нації наукової діяльності. У 1963 р. Б.Є. Патона обирають членом Президії АН СРСР. Робота на цьому посту дала йому змогу ознайомитися з діяльністю інститутів АН СРСР, вивчити досвід роботи Президії Академії та її відділень. У Бориса Євгеновича і президента АН СРСР академі- ка Мстислава Всеволодовича Келдиша скла- лися довірчі ділові стосунки, творчі зв’язки, що переросли у дружбу та взаємну повагу. Добрі ділові стосунки склались і з голо- вою Державного комітету СРСР з науки і техніки В.О. Кирилліним, президентами АН СРСР А.П. Александровим, Г.І. Марчуком, Ю.С. Оси повим, із засновником і першим головою Сибірського відділення АН СРСР М.О. Лавренть євим та багатьма іншими вченими. Це допомагало організувати спів- робітництво вчених України з ученими Моск ви, Ленінграда, Новосибірська й інших регіонів РРФСР і союзних республік і, без- перечно, сприяло розвитку науки в Україні. З допомогою цих стосунків вирішувались важливі питання розвитку окремих напря- мів, створення міжгалузевих науково-тех- нічних комплексів, міжнародного нау ково- технічного співробітництва. Тісна співпраця АН УРСР, АН СРСР, ДКНТ, академій наук союзних республік сприяла розвитку в Україні багатьох но- вих наукових напрямів, створенню нових Президенти двох академій наук: СРСР — М.В. Келдиш і УРСР — Б.Є. Патон 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ На Чорнобильській АЕС. 1990 р. інститутів, інженерних центрів, зміцнен- ню міжнародного авторитету Академії наук України. Борис Євгенович ініціював створення ве- ликих комплексних науково-технічних про- грам в інтересах окремих галузей промисло- вості, транспорту, зв’язку та сільського гос- подарства. Виконуючи ці програми, учені Академії зробили вагомий внесок безпосе- редньо у вирішення актуальних проблем розвитку економіки країни. Ця форма орга- нізації наукової діяльності здобула загальне визнання. Борис Євгенович був організатором низки наукових рад. У 1966 р. він очолив Наукову раду СРСР з проблеми «Нові процеси зва- рювання і зварні конструкції». Рада об’єдна- ла вчених і спеціалістів Радянського Союзу й ефективно діяла з 1958 до 1991 рр. 1972 р. за ініціативою Бориса Євгеновича створено Міжнародну науково-технічну раду країн — членів РЕВ з проблем зварювання. Завдяки діяльності ради, що успішно працю- вала до 1992 р., багато наукових і технічних установ країн — членів РЕВ вийшли на сучас- ний рівень досліджень і мали великий вплив на розвиток зварювання у своїх країнах. Б.Є. Патон, за порадою М.В. Келдиша, ор- ганізував Наукову раду при Президії АН СРСР з проблеми «Нові процеси одержання і обробки металевих матеріалів», що об’єд- нала вчених академічних установ зі спеціа- лістами багатьох інших відомств і сприяла розвитку науки про матеріали в АН СРСР, РАН і НАН України. Багатьох учених-ма- теріалознавців і металургів, які активно пра- цювали в цій раді і зробили великий внесок у розвиток науки про матеріали, за рекоменда- цією Бориса Євгеновича було обрано до Ака- демії наук СРСР і Російської академії наук. Борису Євгеновичу притаманне глибоке розуміння ролі й місця науки у вирішенні гуманітарних проблем розвитку суспіль- ства. Приділяючи велику увагу розроблен- ню й упровадженню сучасних технологій у виробництво, він одночасно вимагає здійс- нення обґрунтованих наукових оцінок їх- нього впливу на навколишнє середовище і людину. Під його керівництвом великі ко- лективи вчених Академії виконали прогноз- не оцінювання негативних екологічних і соціально-економічних наслідків велико- масштабної осушувальної та зрошувальної меліорації в Україні, інтенсивної хімізації сільського господарства, перекидання час- тини стоку річок Дунаю та Дніпра. Принципову позицію Б.Є. Патон зайняв і в питанні будівництва атомної електростан- ції в районі Чорнобиля. На жаль, відомі всьому світові події 1986 р. на ЧАЕС повніс- тю підтвердили його застереження. Видатні здібності Бориса Євгеновича Па- тона як лідера, ученого й організатора роз- крилися в пам’ятні дні Чорнобильської тра- гедії. Колективи багатьох інститутів Академії наук УРСР, її Президія вже з перших днів взяли участь у роботі з ліквідації наслідків катастрофи. До виконання цієї роботи було залучено сотні вчених, спеціалістів Академії наук, міністерств, відомств, підприємств України. Б.Є. Патон керував підготовкою пропози- цій для директивних органів України й Уря- дової комісії СРСР. Пізніше, у вересні 1997 р., він очолив новостворену при Президенті України Консультативну раду незалежних експертів з комплексного вирішення проблем Чорнобильської атомної електростанції. 21ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ У 2004–2005 рр. Видавничим домом «Ака- демперіодика» НАН України було видано двотомник «Чорнобиль 1986–1987 рр.». На- ведені в цій капітальній праці документи об’єктивно і досить повно відображають роль Академії наук УРСР і самовіддану пра- цю колективів інститутів під керівництвом її президента. Завдання, поставлені президентом, успіш- но виконуються і нині колективами багатьох інститутів НАН України. Після розпаду Радянського Союзу і ство- рення незалежної України в умовах довго- тривалої економічної та фінансової кризи, яка не обминула й НАН України, Б.Є. Па- тон зумів зберегти Академію, її основні нау- кові школи. Вдалося на законодавчому рівні закріпи- ти статус Академії як вищої наукової дер- жавної організації, зберегти принципи її академічного самоуправління, здійснити пе- ребудову її структури відповідно до нових умов, скерувати фундаментальні та при- кладні дослідження на вирішення невід- кладних завдань будівництва держави. Ви- значено нові пріоритети в галузі природни- чих, технічних і соціогуманітарних наук. Створено кілька нових інститутів і центрів соціогуманітарного профілю. У деяких напрямах математики, інформа- тики, механіки, фізики й астрономії, матері- алознавства, хімії, молекулярної та клітин- ної біології, фізіології вдалося зберегти сві- товий рівень досліджень. Зростає внесок учених Академії в розвиток фундаменталь- них і прикладних досліджень в Україні. Створено нові технології, матеріали, обчис- лювальну техніку знайдено нові родовища корисних копалин тощо. Створені й успішно працюють інститути економіки та прогнозування, економіко- правових досліджень, проблем ринку та еко- номіко-екологічних досліджень, регіональ- них досліджень, демографії та соціальних досліджень, українознавства ім. І. Кри п’я ке- вича, сходознавства ім. А.Ю. Кримсько го, політичних і етнонаціональних до слі джень ім. І.Ф. Кураса, соціології, ук раїнської архео- графії та джерелознавства ім. М.С. Гр у шев- ського, української мови та декілька інших відділень, інститутів і центрів. Інститути Академії беруть активну участь у розробленні інноваційних програм розви- тку економіки України, у дослідженні її іс- торії, культури, мови. Удосконалюється організація фундамен- тальних і прикладних досліджень, визначено пріоритети в розвитку окремих наукових на- прямів і міждисциплінарних досліджень. Се- ред них програма «Наносистеми, наноматеріа- ли і технології», «Сенсорні системи», «Інтелек- туальні інформаційні технології», «Вод нева енергетика», «Енергозбереження», «Проблеми демографії і розвитку людства» тощо. Успішно виконано великий комплекс до- сліджень і розробок технології, обладнання і матеріалів за програмою «Ресурс», яку очо- лює Б.Є. Патон. У планах Академії передба- чається подальший розвиток цих робіт. Борис Євгенович постійно піклується про наукову молодь, залучення талановитих мо- лодих людей у науку, про їх фінансову під- тримку і поліпшення умов життя. Фінансують- ся молодіжні наукові проекти, будуються і реконструюються гуртожитки для аспірантів. Багато зусиль Б.Є. Патон докладає для збереження і розвитку міжнародного науко- вого співробітництва, зовнішньоекономіч- них зв’язків із діловими партнерами зару- біжних країн. Зустріч Б.Є. Патона зі студентами Київського відділення МФТІ. 2006 р. 22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ З президентом РАН академіком Ю.С. Осиповим Академік Б.Є. Патон — почесний прези- дент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, Міжнародної академії астронав- тики, іноземний член академій та науково- технічних товариств багатьох країн. Десят- ки вітчизняних і зарубіжних університетів обрали академіка Б.Є. Патона почесним док тором, у тому числі — Московський дер- жавний університет ім. М.В. Ломоносо ва, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Санкт-Петербурзький державний технічний університет, Націо- нальний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Мос- ковський державний фізико-технічний уні- верситет та ін. Б.Є. Патон провадив і продовжує прова- дити велику громадську роботу. Його багато разів обирали депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР, членом Пре- зидії Верховної Ради УРСР, членом Цен- трального комітету КПРС і Комуністичної партії України, він був керівником і членом різних високих комітетів і комісій. Перелік його посад вражає. Він успішно працює на цих посадах завдяки глибокому почуттю особистої відповідальності перед державою, народом, власною совістю. Крім того, він відзначається надзвичайною організованіс- тю, діловитістю, винятковою здатністю без- помилково схоплювати головне, миттєво приймати правильне рішення. Допомагає йому нести цю нелегку ношу добра фізична форма, яку він досі зберіг за- вдяки активному способу життя, регуляр- ним і захопленим заняттям спортом — тені- сом, водними лижами, плаванням. Президент Російської академії наук ака- демік Ю.С. Осипов довгі роки товаришує й співпрацює з Б.Є. Патоном. Характеризу- ючи Бориса Євгеновича, він сказав: «Жит- тя Б.Є. Патона — в науці, у сфері організа- ції наукових досліджень і практичної реалі- зації наукових досягнень, його громадська й Перше засідання Ради МААН. Київ. 1993 р. Учені України беруть участь у виконанні багатьох міжнародних програм. Проводять- ся спільні конкурси наукових проектів з Українським науково-технологічним цен- тром, Російським фондом фундаментальних досліджень, Російським гуманітарним нау- ковим фондом, Сибірським відділенням Ро- сійської академії наук. Б.Є. Патон — один з ініціаторів створення і збереження спільного наукового простору в рамках Співдружності Незалежних Дер- жав. У 1993 р. було створено Міжнародну асоціацію академій наук (МААН), яка об’єднала національні академії 15 країн Єв- ропи й Азії. Борис Євгенович — беззмінний президент цієї асоціації. Під його керівни- цтвом працює Наукова рада МААН з нових матеріалів. 23ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2 ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ Борис Євгенович Патон державна діяльність — воістину великий подвиг в ім’я розквіту науки, в ім’я майбут- нього». За величезні заслуги перед наукою і дер- жавою Б.Є. Патон удостоєний високих звань двічі Героя Соціалістичної Праці СРСР, Ге- роя України. Він — кавалер чотирьох орде- нів Леніна, орденів Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора, Дружби на- родів, орденів Держави, князя Ярослава Мудрого IV і V ступенів, орденів Російської Федерації «За заслуги перед Вітчизною» І і ІІ ступенів і «Пошани», орденів Франциска Скорини та Дружби народів Республіки Бі- лорусь, «Ордена Честі» Грузії, «Достик» Республіки Казахстан, «Шикрет» (пошани) Республіки Азербайджан та багатьох інших нагород країн СНД. Б.Є. Патон — лауреат Ленінської та Державних премій СРСР і України в галузі науки і техніки. Йому при- суджено Міжнародну премію «Глобальна енергія». Його нагороджено золотими меда- лями ім. М.В. Ломоносова, С.І. Вавилова, С.П. Корольова, Срібною медаллю ім. А. Ей- нштейна ЮНЕСКО та багатьма іншими на- городами й відзнаками. Борис Євгенович безмежно відданий На- уці, Інституту, Академії, Вітчизні. Сьогодні не можна уявити Інститут елект- розварювання і Національну академію наук без Б.Є. Патона. Його житейська мудрість, багатющий досвід, міжнародний авторитет у науці й суспільстві дали змогу зберегти науковий потенціал України. Борис Євгенович Патон — лідер, боєць, творча особистість, глибоко порядна й добра людина, йому притаманні фантастичні енер- гія і працездатність, він має величезний досвід, глибокі знання в багатьох галузях, здатність постійно вчитися. У нього широка натура, гострий аналітичний розум, він де- мократичний, доброзичливий, відкритий для спілкування, доступний, завжди готовий під тримати людину в біді, допомогти їй. Символічно, що Борис Євгенович наро- дився в день заснування Національної ака- демії наук України. У 1998 р. на святкуванні 80-річчя Академії та її президента величез- ний зал палацу «Україна» овацією зустрів повідомлення про присвоєння Б.Є. Патону, першому в державі, звання Героя України. Такий наш дорогий Борис Євгенович! 50-річчя обрання президентом НАН Украї- ни Борис Євгенович Патон зустрічає спов- неним творчих задумів, невтримного бажан- ня працювати, примножувати внесок науки у процвітання нашої держави — незалежної України. Щиро зичимо йому нових успіхів, доброго здоров’я і великого щастя.

Життєвий і творчий шлях Бориса Євгеновича Патона

Репозитарії

Схожі ресурси