Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2012 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35102 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 99-108. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860261590028255232 |
|---|---|
| author | Загородній, А.Г. |
| author_facet | Загородній, А.Г. |
| citation_txt | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 99-108. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T18:55:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
99ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
А.Г. ЗАГОРОДНІЙ
Б.Є. ПАТОН І РОЗВИТОК
МІЖНАРОДНИХ НАУКОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ
© А.Г. ЗАГОРОДНІЙ, 2012
Міжнародні наукові зв’язки були й зали-
шаються предметом особливої уваги Бориса
Євгеновича Патона протягом усіх 50-ти ро-
ків його керівництва Національною акаде-
мією наук України, а їхній розвиток — одним
із головних пріоритетів діяльності Академії.
Слід зазначити, що в 60–80-ті роки мину-
лого століття організація наукового співро-
бітництва установ нашої Академії з інозем-
ними науковими центрами, планування та
реалізація міжнародних наукових контак-
тів українських учених здійснювалися ви-
ключно централізовано, відповідно до за-
гальних планів роботи АН СРСР і Держав-
ного комітету Ради Міністрів СРСР з науки
і техніки.
Проте навіть за таких умов високий авто-
ритет Б.Є. Патона як всесвітньо знаного вче-
ного й організатора науки, якого вже в 1962 р.
було обрано дійсним членом, а в 1963 р. —
членом Президії АН СРСР, сприяв невпин-
ному зростанню обсягів міжнародного спів-
робітництва Академії наук Української РСР.
Значну позитивну роль як у підтримці та
розвитку міжнародних наукових зв’язків,
так і в запровадженні нових форм міжнарод-
ного співробітництва в ті часи відіграло й те,
що АН СРСР у 1961–1975 роках очолював
видатний учений — академік Мстислав Все-
володович Келдиш, з яким Бориса Євгено-
вича пов’язували тісні професійні та люд-
ські стосунки і який сприяв великим змінам
у підходах до міжнародної співпраці Акаде-
мії наук СРСР у цілому.
З перших років перебування на посаді пре-
зидента Академії наук України Б.Є. Патон
активно підтримував і безпосередньо ініцію-
вав численні заходи, спрямовані на розши-
рення та поглиблення міжнародних науко-
вих зв’язків Академії, використовував різно-
манітні можливості просування передових
досягнень вітчизняної науки за кордон і
впровадження досвіду провідних зарубіжних
наукових центрів в академічних установах.
Передусім це стосувалося участі наших
учених у наукових форумах за кордоном та
організації міжнародних конференцій в Ук-
раїні. Наприкінці 60-х — на початку 70-х ро-
ків уже понад 200 учених щороку представ-
ляли Академію наук України на міжнародних
конгресах за кордоном. Надзвичайно важли-
вим у підході Б.Є. Патона до результатів їх-
ньої участі у великих між н ародних наукових
форумах завжди було те, що наслідком става-
ло обговорення (у тому числі і на рівні Пре-
зидії Академії) можливостей використання
закордонного досвіду для підняття рівня до-
сліджень в установах Академії, забезпечення
їх необхідним сучасним обладнанням, коор-
динації роботи в тій чи іншій галузі.
Не меншу увагу президент Академії при-
діляв проведенню міжнародних наукових
заходів в Україні. Рік у рік їхня кількість
зростала. Наші вчені отримували змогу до-
повісти про свої результати, встановити нові
контакти, набути досвіду в організації між-
народних конференцій і ввійти до складу
відповідних програмних або організаційних
комітетів. Свого часу велику увагу світової
наукової громадськості привернули проведе ні
100 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
в Україні ХV Рочестерська конференція, ХІІ
Європейський палеонтологічний симпозі-
ум, Міжнародний симпозіум «Фізіо логія й
фармакологія синаптичної передачі», участь
у яких взяли десятки зарубіжних учених і
які дозволяли на гідному рівні розвивати
міжнародне співробітництво.
Як приклад можна також згадати, що в
1971 р. академіки М.М. Боголюбов та О.Г. Си-
тенко виступили з ініціативою проведення в
Києві на базі Інституту теоретичної фізики
міжнародної конференції з теорії плазми,
важливого напряму науки. Борис Євгенович
підтримав не тільки цю ініціативу, а й регу-
лярне проведення таких конференцій, яким,
завдяки їхньому високому рівню, невдовзі
було присвоєно назву «Київських». Саме під
цією назвою вони проходили в різних краї-
нах світу. І ще двічі — в 1987 і 2006 роках ці
наукові форуми проводилися в Києві.
Ще одним важливим аспектом міжнарод-
них наукових зв’язків Академії Б.Є. Патон
завжди вважав і вважає її представництво у
міжнародних організаціях.
Одне з чільних місць тут належить співро-
бітництву з ЮНЕСКО, яке триває вже понад
40 років і охоплює різноманітні наукові сфе-
ри. Так, завдяки активній та далекоглядній
позиції президента Академії взаємодія з Між-
урядовою океанографічною комісією (МОК),
створеною в складі ЮНЕСКО на правах
функціональної автономії ще в 1960 р., була
віднесена до сфери діяльності АН УРСР, а з
1976 р. Морський гідрофізичний інститут
став головною організацією з участі СРСР у
роботі МОК ЮНЕСКО. В результаті першим
представником України в складі МОК став
директор Морського гідрофізичного інститу-
ту академік А.Г. Колесников, і з того часу
практично весь період діяльності цього між-
народного органу його допоміжні комітети
очолюють представники НАН України. На
визнання високого рівня українських науков-
ців з 1987 р. Україна, як виняток, є постійним
членом Виконавчої ради МОК.
У 1973 р. рішенням Президії АН УРСР на
прохання Комісії Української РСР у спра-
вах ЮНЕСКО був створений Національ-
ний комітет України з програми ЮНЕСКО
«Людина та біосфера» (НК МАБ), який
протягом уже майже 40 років, відповідно до
напрямів діяльності Міжнародної коорди-
наційної ради з цієї програми та в межах її
окремих проектів, координує дослідження,
що проводяться в Україні, та спільні між-
народні зусилля зі створення і збереження
біосферних резерватів, розроблення мето-
дик оцінювання впливу діяльності людини
на навколишнє середовище, екологічного
моніторингу тощо. Питанням, пов’язаним з
діяльністю НК МАБ, приділяється постійна
та значна увага: здійснюються візити в НАН
України провідних експертів програми МАБ
ЮНЕСКО, обмін делегаціями з національ-
ними комітетами МАБ інших країн, прово-
дяться міжнародні конференції, тематичні
семінари і наради, на засіданнях Президії
розглядаються питання щодо сталого розви-
тку України з подальшим формуванням від-
повідних програм наукових досліджень.
Пізніше, вже в роки незалежної України,
завдяки глибокому розумінню Б.Є. Патоном
ролі інформаційних технологій та можли-
востей Академії в цій галузі Президія НАН
України ініціювала клопотання перед уря-
дом України щодо визначення Міжнарод-
ного науково-навчального центру (МННЦ)
НАН України національним координатором
Зустріч з Генеральним
директором ЮНЕСКО
Коічіро Мацууру. Париж. 2004 р.
101ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
Міжурядової програми ЮНЕСКО «Інфор-
мація для всіх». Це клопотання було під-
тримано, і з 2004 р. на базі МННЦ діє, як
структурний підрозділ, кафедра ЮНЕСКО
«Нові інформаційні технології в освіті для
всіх». Слід також зазначити, що в роки неза-
лежності кафедри ЮНЕСКО були створені
і при Інституті фізіології ім. О.О. Богомоль-
ця й Інституті проблем кріобіології та кріо-
медицини НАН України.
У 60-ті роки за дорученням Президії АН
УРСР були встановлені постійні робочі зв’яз-
ки з Міжнародним агентством з ядерної енер-
гетики (МАГАТЕ), Міжнародною федерацією
з автоматичного керування (IAFC), Міжна-
родною асоціацією досліджень Дунаю та ін-
шими організаціями, стосунки з якими під-
тримували фахівці академічних інститутів на
рівні експертів відповідних робочих груп. Це
закладало підґрунтя для подальшої співпраці.
Зрозуміло, що найактивнішим у ті часи
було співробітництво з науковими центра-
ми країн, які входили до Ради економічної
взаємодопомоги (РЕВ): Німецької Демокра-
тичної Республіки, Чехословацької Соціа-
лістичної Республіки, Польської Народної
Республіки, Народної Республіки Болгарія.
При цьому важливою передумовою тривалої
міжнародної співпраці академічних установ
Б.Є. Патон вважав їхню участь у спільних
наукових і науково-технічних структурах і,
особливо, створення нових об’єд нань та за-
початкування їх реальної діяльності.
Так, починаючи з 1968 р., коли у Вроцлаві
(Польща) було організовано потужний нау-
ковий центр міжнародного співробітництва
країн Центральної та Східної Європи —
Міжнародну лабораторію високих магніт-
них полів та низьких температур, фахівці
АН УРСР брали постійну участь у її дослі-
дженнях. А коли в 90-х роках склад країн-
учасниць та умови існування цієї лабора-
торії змінилися і продовження співпраці
вимагало додаткових зусиль, президент на-
шої Академії шляхом тривалих перегово-
рів сприяв забезпеченню статусу України як
дійсного члена зазначеного міжнародного
наукового центру.
У 1967 р. на ХХ Конгресі Міжнародного
інституту зварювання академік Б.Є. Патон
виголосив доповідь «Зварювання та спеці-
альна металургія», яка отримала високу
оцінку учасників конгресу. І вже за кілька
років спільні роботи з проблем зварювання
та зварювального обладнання з метою підви-
щення продуктивності за рахунок впрова-
дження нової технології електрошлакового
зварювання проводилися з науково-про мис-
ловими організаціями багатьох країн. Надалі
ці спільні роботи перетворилися на багато-
стороннє співробітництво з проблеми «Роз-
виток наукових основ і розробка нових тех-
нологічних процесів зварювання, наплав-
лення та термічного різання різних матеріа-
лів і сплавів, отримання зварних конструкцій
і створення ефективних зварювальних мате-
ріалів та обладнання» в межах РЕВ, а на базі
Інституту електрозварювання ім. Є.О. Пато-
на було засновано Координаційний центр з
цієї проблеми. У 1972 р. з ініціативи Бори-
са Євгеновича було створено Міжнародну
науково-технічну раду країн — членів РЕВ з
проблем зварювання, завдяки активній ді-
яльності якої аж до 1992 р. численні наукові
та технічні установи цих країн істотно впли-
нули на розвиток зварювальних технологій.
Розвиваючи регіональне співробітництво до
ширших масштабів, Інститут електрозварю-
вання ім. Є.О. Патона став постійним членом
Міжнародного інституту зварювання, а піз-
ніше — новоствореної Європейської федера-
ції зварювання.
На початку 70-х років відповідно до полі-
тики розряджання міжнародної напруженос-
ті почала розширюватися науково-тех нічна
співпраця АН УРСР не тільки з країнами со-
ціалістичного табору, а й із капі талістичними
країнами, зокрема, з їхніми провідними нау-
ковими та науково-ви роб ничими центрами.
Б.Є. Патон усіляко підтримував вивчення
нашими вченими зарубіжного досвіду. Для
ознайомлення з науковими дослідженнями в
розвинених країнах здійснювалися відряджен-
ня та стажування перспективних українських
учених у США, ФРН, Францію, Данію, Япо-
нію й інші країни. Завдяки цьому активніше
102 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
почали розвиватися дослідження з багатьох
пріоритетних наукових напрямів Академії.
Саме в ці роки найефективнішими кон-
тактами із закордонними партнерами вия-
вилися довгострокові, терміном на декілька
місяців, відрядження наших співробітників
до країн із високорозвиненим науково-тех-
нічним потенціалом. Щороку здійснювали-
ся десятки таких відряджень, головним по-
зитивним результатом яких стало те, що піс-
ля повернення майже всі фахівці очолили
розроблення відповідних, часто нових, нау-
кових напрямів у своїх інститутах.
Бажаним компонентом довгострокових від -
ряджень наших учених, а також їхньої участі
в складі радянських делегацій у міжнародних
заходах були не лише виступи з науковими
доповідями, а й лекції для слухачів різних кіл:
представників промислових компаній, уні-
верситетів, політиків. Ці заходи дозволяли
поширювати за кордоном інформацію щодо
результатів досліджень і нових розробок уче-
них нашої Академії. Б.Є. Па тон тіль ки за
60–70-ті роки особисто взяв участь та висту-
пив на десятках конференцій, симпозіумів, ви-
ставок. Його приклад наслідували й інші вчені,
перебуваючи в закордонних відрядженнях.
Особливо слід відзначити активність у пропа-
ганді досягнень української науки академіків
В.М. Глушкова, Г.С. Писаренка, Б.І. Вєркіна,
П.Г. Костюка та багатьох інших.
На окрему увагу заслуговує суттєва роль
НАН України в розвитку та підтримці спів-
праці з Міжнародним інститутом приклад-
ного системного аналізу (IІАSА), створеним
у 1972 р. за пропозицією керівників урядів і
провідних науковців СРСР і США. Осно-
вними завданнями діяльності цього інсти-
туту в той період стало розроблення методів
і методологій оцінювання глобальних явищ
і процесів, сприяння інформаційному обмі-
ну між Сходом і Заходом, вироблення стра-
тегій співіснування в сучасному світі країн
зі значною різницею в економічному розви-
тку, принципах управління, екології, кліма-
тичних і демографічних умовах тощо.
З моменту заснування IIASA українські
вчені брали активну участь у його діяльності
і вся їхня різнопланова співпраця перебува-
ла під пильною увагою Б.Є. Патона. Відря-
дження та стажування науковців інститутів
кібернетики, економіки та інших установ
сприяли розвитку в Академії нових на той
час системно-аналітичних досліджень у га-
лузі управління науково-технічним прогре-
сом, оцінювання інноваційних, або, як вони
звалися в той час, новітніх науково-тех ніч них
досягнень, прогнозування розвитку науки.
Особливо важливим періодом співробітни-
цтва України з IIASA були 1987–1992 рр.,
коли діяльність Національної членської ор-
ганізації СРСР координував директор Кі-
бернетичного центру АН України академік
В.С. Михалевич, який у той час очолював
Раду IIASA. У важкі для IIASA часи напри-
кінці 80-х років саме за активної позиції
президента нашої Академії вдалося забезпе-
чити інституту необхідну підтримку, що до-
зволило зберегти його основні наукові на-
прями та дослідницьку структуру. Створена
в ті часи система взаємодії Академії наук
України та IIASA, регулярні зустрічі дирек-
торів IIASA з Б.Є. Патоном, який уже майже
20 років очолює Комітет із системного ана-
лізу, що діє при Президії НАН України та є
Національною членською організацією Ук-
ра ї ни, дозволяють і до сьогодні активно роз-
вивати нашу співпрацю.
Новим етапом у реалізації міжнародного
співробітництва нашої Академії стали 80-ті
роки й період так званої «перебудови». Не-
обхідність розширювати міжнародні зв’язки
для забезпечення вищого рівня досліджень
змушувала шукати нові форми організації
цих зв’язків, а зміна політичної ситуації на-
давала такі можливості. При цьому досвід
міжнародної співпраці академічних установ
ставав усе більшим і дозволяв виходити на
новий, вищий рівень співпраці.
Б.Є. Патон добре розумів, що суттєву роль у
підвищенні ефективності міжнародних кон-
тактів, особливо в умовах усе ще обмежених
можливостей виїзду наших учених за кордон,
відіграє підбір кадрів для такої роботи. Саме
тому з метою покращення всього комплексу
заходів з організації та здійснення міжнарод-
103ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
ного співробітництва ще наприкінці 70-х ро-
ків у АН УРСР було створено окремий під-
розділ — Управління міжнародних наукових
зв’язків. Робота з удосконалення організацій-
них форм участі академічних установ постій-
но була в центрі уваги президента Академії:
проводилися відповідні наради та семінари з
актуальних питань міжнародних відносин,
окремі питання розвитку міжнародної спів-
праці заслуховувалися на засіданнях Прези-
дії, тематика відряджень більш предметно
узгоджувалася з дослідженнями академічних
установ і за кордонних організацій-партнерів.
Подальшого розвитку в 80-ті роки набули на-
укові та науково-технічні зв’язки установ Ака-
демії з організаціями капіталістичних країн.
Це, зокрема, стосується програми радянсько-
аме ри кан ського співробітництва в галузі спе ц -
електрометалургії та зварювання, головною
організацією якої в СРСР був Інститут елект-
розварювання ім. Є.О. Патона, спільних ро-
біт у межах угод про співпрацю в галузі нау-
ки і техніки між СРСР і Францією, активних
контактів з науковими центрами ФРН, Іта-
лії, Нідерландів, Японії та інших країн.
Однак тільки в 1989 р. з ініціативи Б.Є. Па-
тона було поставлено і позитивно вирішено
питання щодо надання нашій Академії права
самостійно вступати в договірні відносини з
академіями наук та іншими науковими уста-
новами капіталістичних країн і країн, що роз-
виваються. Це значно розширило можливості
розвитку міжнародних зв’язків. Ще через рік,
у 1990 р. АН УРСР уперше застосувала своє
статутне право обрання іноземних членів. За-
початкування такої практики було значним
кроком у зміцненні авторитету нашої Акаде-
мії серед світової наукової громадськості.
Важливе місце в розвитку міжнародних
науково-технічних зв’язків Академії в другій
половині 80-х років посіла Комплексна про-
грама науково-технічного прогресу країн —
членів Ради економічної взаємодо помоги
(КП НТП РЕВ). У формуванні цієї програ-
ми, дія якої розпочалася в 1986 р., та залу-
ченні до її реалізації установ АН УРСР
Б.Є. Патон особисто відіграв величезну роль.
Надаючи виняткового значення вдоскона-
ленню взаємодії між наукою та промисловіс-
тю, передбачаючи перехід до якісно нових
змін у виробничих відносинах, в економіці
та виходячи з попередніх (спільних з країна-
ми — членами РЕВ) напрацювань за окреми-
ми проблемами, він зумів використати всі
переваги організації досліджень в Академії
для збільшення кількості завдань, а відпо-
відно, кількості академічних установ, що
взяли участь у їх виконанні. У результаті ці-
леспрямованої координаційної роботи голо-
вними організаціями з розроблення пріори-
тетних напрямів КП НТП РЕВ «Нові мате-
ріали та технології їх виробництва і обробки»
та «Електронізація народного господарства»
були визначені відповідно МНТК «Інститут
електрозварювання ім. Є.О. Патона» та Ін-
ститут кібернетики ім. В.М. Глушкова.
Б.Є. Патон ініціював також започатку-
вання на базі установ нашої Академії та
партнерів по КП НТП РЕВ тимчасових
науково-тех нічних і науково-промислових
об’єднань, інженерних центрів, спільних ла-
бораторій тощо. Згодом багато з них пере-
творилося на спільні підприємства, створення
Б.Є. Патон виступає з доповіддю в університеті
Дельфта (Голландія). 1969 р.
104 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
яких наприкінці 80-х — на початку 90-х ро-
ків активно підтримувалося керівництвом
Академії. Відповідно до політики заохочен-
ня розвитку економічно вигідних науково-
про мис лових зв’язків, зокрема і на міжна-
родному рівні, лише протягом 5 років уста-
нови АН УРСР взяли участь в організації
понад 50 спільних підприємств з іноземни-
ми партнерами. На жаль, переважна біль-
шість їх з тих чи інших причин уже припи-
нила свою діяльність, але певну позитивну
роль у побудові міжнародних зв’язків на еко-
номічній основі вони, безумовно, відіграли.
Не можна не згадати й активну допомогу та
підтримку президентом Академії досліджень
із космічної біології, які розпочалися ще в
70-ті роки й активно здійснювалися у 80-ті
роки у межах як відповідних програм СРСР,
так і двосторонніх міжнародних програм, у
тому числі радянсько-американської «Союз–
Аполлон» і радянсько-французької «Цитос».
Завдяки такій підтримці Україна посіла прі-
оритетне місце в дослідженнях з біології клі-
тини в умовах космічного польоту. Рада з кос-
мічних досліджень НАН України, очолювана
Б.Є. Патоном, і надалі визначала зміст, про-
граму та склад установ-виконавців Спільного
українсько-американського експерименту з
вивчення поведінки рослин у космосі, який
було здійснено в 1997 р. за участю українсько-
го космонавта Л. Каденюка під час експеди-
ції на космічному кораблі «Колумбія» і який
став важливим кроком не лише в українсько-
американському науковому спів робітництві, а
й у дипломатичному діалозі України й США.
Важливою особливістю того періоду було
також те, що завдяки цілеспрямованій ді-
яльності керівництва Академії та постійним
контактам її президента з урядовими орга-
нізаціями істотно збільшилася можливість
представлення наукових досягнень на міжна-
род них і тематичних виставках. Так, впродовж
1981–1985 рр. відповідно до постанов Ради
Міністрів УРСР на Академію наук УРСР не-
одноразово покладалася організація та прове-
дення науково-технічних виставок «Наука в
Українській РСР» в Індії, Фінляндії, на Кіпрі.
Враховуючи експортну політику держави від-
носно країн проведення зазначених заходів,
на виставках демонструвалися основні досяг-
нення українських учених у галузях електро-
зварювання, створення нових матеріалів із
заданими властивостями, перспективних ЕОМ
та їхніх компонентів, розроблення нових без-
відходних технологій із замкненими циклами
для збереження навколишнього середовища,
ме тодів прогнозування пошуків рідкісних і
кольорових металів, способів отримання но-
вих біологічно активних речовин для потреб
сільського господарства та медицини. Це за-
кладало основи для подальшого виходу на
зовнішні ринки з комерційними пропози-
ціями розробок академічних установ, розви-
вало нову форму взаємовигідної співпраці з
іноземними партнерами.
Активізувалося в ті роки й співробітни-
цтво між інститутами Академії та наукови ми
центрами соціалістичних країн з історії, літе-
ратури, етнографії та інших суспільних наук.
Так, у результаті звернення Україн ського ко-
мітету славістів при Президії до Міжнарод-
ного комітету славістів і за актив ної підтрим-
ки уряду УРСР у 1983 р. уперше в Києві на
високому науковому й організаційному рівні
пройшов ІХ Міжнародній з’їзд славістів за
участю близько 2 тис. вітчизня них і зарубіж-
них учених. Він зробив поміт ний внесок у
розвиток славістики як міждисциплінарної
науки, визначив напрями розвитку окре мих
проблем, об’єднав учених різних країн нав-
коло мовознавчих, літературо знавчих, фольк-
лористичних та історичних досліджень. Упер-
ше в лек сикографічній практиці спільними
зусиллями фахівців Інституту мовознавства
ім. О.О. Потебні та Кабінету іноземних мов
АН ЧССР було укладено та видано чесько-
український словник. Регулярно проводили-
ся зустрічі вчених-іс ториків у межах двосто-
ронніх комісій. Український комітет з ви-
вчення та поширення слов’янських культур
проводив значну роботу з реалізації рішень
відповідної міжнародної асоціації. Видавали-
ся матеріали конференцій та альбоми з куль-
тур слов’янських народів.
Принципово нові можливості з розши-
рення наявних і встановлення нових міжна-
105ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
родних наукових зв’язків відкрилися перед
Академією в роки незалежності України. І
роль президента Б.Є. Патона в реалізації цих
можливостей, розвитку різноманітних форм
співробітництва важко переоцінити.
Значно розширилися, а в певних напря-
мах були й започатковані зв’язки з україн-
ською науковою діаспорою, що було особли-
во важливим для соціогуманітарної сфери.
Завдяки глибокому усвідомленню важли-
вості цього питання президентом Академії
стало можливим використання досвіду ви-
знаних у всьому світі вчених під час ство-
рення академічних інститутів сходознав-
ства та європейських досліджень. Також за
підтримки Б.Є. Патона одними з перших
іноземних членів Академії стали О. Пріцак,
Я. Пеленський, Р. Шпорлюк.
Дуже важливим і принциповим є підхід
президента нашої Академії до підтримки ак-
тивних стосунків із тими вченими та науков-
цями, які з різних причин виїхали з України і
працюють в інших країнах. Чимало наукових
видань, конференцій, міжнародних проектів,
зрештою — діяльність міжнародних науко-
вих центрів у структурі НАН України стали
можливими саме завдяки такому доброзич-
ливому ставленню Б.Є. Патона до контактів
із колишніми працівниками Академії.
Самі за себе промовляють цифри, що ха-
рактеризують обсяги міжнародного співро-
бітництва. Якщо в 1990 р. діяло лише 15 угод
про наукову і науково-технічну співпрацю
між АН УРСР та академіями наук, наукови-
ми центрами, відомствами й компаніями за-
рубіжних країн, то вже через 10 років таких
угод стало 58, а в 2010 р. — 107. Майже всі вони
підписані президентом Національної академії
наук України. І, що дуже важливо, Б.Є. Патон
завжди наголошує на необхідності наповне-
ння цих угод конкретним змістом та організа-
цією відповідної реальної роботи.
На новий рівень за роки незалежності ви-
йшла й участь Академії в міжнародних нау-
кових організаціях. Так, важливим для пози-
ціонування НАН України у світовій науковій
спільноті стало її членство у Міжнародній
раді з науки (раніше — Міжнародна рада на-
укових спілок, ICSU). НАН України з 1992 р.
є національним членом цієї впливової неуря-
дової організації, яка була заснована в 1931 р.
й об’єднує зараз 98 міждисциплінарних на-
ціональних наукових організацій (академій,
національних наукових рад) і 26 міжнарод-
них союзів із певних наукових галузей.
У 1993 р. за дорученням президента Ака-
демія виступила одним із засновників Єв-
ропейської федерації національних акаде-
мій природничих та гуманітарних наук
(ALLEA) — організації, завданнями якої є
поглиблення зв’язків між академіями наук
та урядовими структурами європейських
країн, підтримка гуманітарних та етичних
принципів під час проведення наукових до-
сліджень і яка є консультативно-дорадчим
органом Європейської Комісії. Протягом
усього існування цієї організації НАН Украї-
ни бере активну участь у її діяльності.
Набула подальшого розвитку участь НАН
України в міжнародних фахових наукових
об’єднаннях шляхом представництва в них
окремих академічних установ, які є базови-
ми для діяльності більш ніж 30 віт чизняних
профільних наукових товариств, асоціацій,
рад. Така форма міжнародного співробітни-
цтва сприяє активному залученню науков-
ців НАН України до участі в спільних про-
ектах, здійсненню міжнародної наукової
експертизи. Участь у цих організаціях впро-
довж тривалого часу підтримувалася фі-
нансово за рахунок особистих членських
внесків українських учених, гран тів, спон-
сорських і по забюджетних коштів тощо.
Завдяки наполегливій позиції та особисто-
му зверненню академіка Б.Є. Патона до уря-
ду було визнано важливість представництва
НАН України на міжнародному рівні, в ре-
зультаті чого впродовж останніх 7 років на
забезпечення відповідних фінансових зобо-
в’язань щороку виділяються цільові бю-
джетні кошти.
Особливу увагу президент Академії надає
подальшому розвитку двосторонніх зв’язків
із зарубіжними академіями та науковими
центрами, вдосконаленню форм такого спів-
робітництва.
106 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
Зокрема, за результатами візиту Б.Є. Па-
тона до Національного центру наукових до-
сліджень Франції (CNRS) у 2004 р. і завдя-
ки його особистим контактам із керівни-
цтвом центру почали розвиватися спільні
українсько-французькі дослідження з цен-
тралізованою фінансовою підтримкою обмі-
нів ученими. Згодом це переросло в регу-
лярну спільну конкурсну програму НАН
України – CNRS і створення окремого Єв-
ропейського наукового об’єднання, у якому
беруть участь науковці Академії, а також ро-
сійські, французькі та німецькі дослідники.
Надзвичайно позитивний вплив на зміц-
нення авторитету вітчизняної науки мало від-
відання президентом НАН України Європей-
ського центру ядерних досліджень (CERN).
Жвава зацікавленість Бориса Євгеновича та-
кими дослідженнями, його глибоке розумін-
ня їхньої суті та важливості міжнародної ко-
операції в цій галузі справило, за свідченнями
членів української делегації, незабутнє вра-
ження на керівників і співробітників цього
визначного центру. Наслідком візиту стало
ініційоване президентом Академії підписан-
ня офіційного Протоколу про взаєморозумін-
ня між НАН України та CERN. Завдяки цьо-
му участь наших учених в окремих довготри-
валих програмах CERN була підтримана як
Академією, так і державними структурами й
набула ширшого представництва.
Продовжувала зміцнюватися і розширюва-
тися співпраця з Об’єднаним інститутом ядер-
них досліджень (ОІЯД, Дубна). Її підтримці
Борис Євгенович завжди надавав великого
значення і тримав її під особистим конт ролем.
Одним зі свідчень його уваги до розвитку
творчих зв’язків із цим всесвітньо знаним
міжнародним науковим центром стало спри-
яння в започаткуванні цільової програми
співробітництва нашої Академії з CERN та
ОІЯД у галузі фундаментальних досліджень
з ядерної фізики. Слід зауважити, що багато-
літній спільній дружній роботі науковців
НАН України та ОІЯД значною мірою спри-
яли особисте знайомство і добрі стосунки Бо-
риса Євгеновича з видатними фізиками, які в
різні роки очолювали міжнародний інститут
у Дубні, — членом-ко респондентом АН СРСР
Д.І. Блохін цевим, академіками М.М. Боголю-
бовим, В.Г. Кадишевським, О.Н. Сисакяном і
В.А. Матвєєвим (останній сьогодні є дирек-
тором ОІЯД). Не можна не згадати і про те,
що керівництво ОІЯД завжди високо цінува-
ло й цінує дружбу з нашою Академією і гли-
боко шанує Бориса Євгеновича як людину
виняткової мудрості, одного з найавторитет-
ніших учених і організаторів науки.
Добре розуміючи труднощі фінансового
забезпечення наукових досліджень і водно-
час необхідність проведення їх на гідному
рівні, президент завжди позитивно ставить-
ся до залучення позабюджетних коштів до
академічних установ за рахунок грантів.
Але, віддаючи належне тій допомозі, яку на-
давали протягом останніх 20 років зарубіж-
ні та міжнародні фонди, Борис Євгенович
намагається робити все можливе, щоб між-
народна співпраця Академії ґрунтувалась
на засадах рівноправного партнерства. Так,
за результатами конструктивних зустрічей
президента Академії з керівництвом Ук-
раїнського науково-технологічного центру
(УНТЦ) у 2005 р. започатковано конкурсну
«Програму цільових досліджень та розвива-
ючих ініціатив», вироблено механізм спіль-
ного фінансування проектів. Ця програма
триває вже 7 років і дозволила до сьогодні
підтримати 75 дослідницьких проектів.
В Європейському центрі ядерних досліджень ЦЕРН,
Швейцарія. 2002 р.
107ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
Аналогічний механізм було використано
для проведення спільних українсько-ро сій-
ських досліджень із Російським фондом
фундаментальних досліджень, Російським
гуманітарним науковим фондом, а також із
Сибірським відділенням Російської академії
наук. Результатом цього стало розгортання
широкомасштабних проектів, проведення
спільних семінарів, експедицій. У цілому ж
співробітництво НАН України з науковими
організаціями Росії, насамперед із Росій-
ською академією наук, було й залишається
одним із головних пріоритетів у міжнарод-
ній діяльності Б.Є. Патона.
Не можна не згадати й про особисту участь
Б.Є. Патона у вирішенні так званих «вузьких»
питань, які час від часу виникають у ході між-
народної співпраці. Ілюстрацією цього може
бути лист директора Центру передових дослі-
джень порошкової металургії та нових мате-
ріалів м. Хайдарабад (Індія), в якому вислов-
люється велика подяка Борису Євгеновичу
за сприяння у створенні Спільної лабораторії
зазначеного центру та Центру електронно-
променевих технологій Інституту електрозва-
рювання ім. Є.О. Патона, яке «зависло» через
організаційні та процедурні проблеми. Осо-
бисте втручання Б.Є. Патона з підтримкою
цього проекту дало позитивний результат.
Активна позиція Б.Є. Патона у ставленні
до міжнародної наукової та науково-тех-
нічної співпраці проявляється всі 50 років
перебування його на чолі Академії. Про це
свідчить, зокрема, його постійна підтримка
та зацікавленість у встановленні нових діє-
вих зв’язків з іноземними академіями, нау-
ковими центрами й об’єднаннями, промис-
ловими компаніями і фірмами. Щороку
Б.Є. Патон зустрічається з десятками деле-
гацій, представників іноземних і міжнарод-
них організацій, послами багатьох інозем-
них держав в Україні, бере особисту участь у
представницьких міжнародних форумах із
глобальних проблем науки.
Серед поважних і почесних гостей, які від-
відували Академію і зустрічалися з її пре-
зидентом Б.Є. Патоном, були голова Ради
міністрів НДР Віллі Штоф (1967 р.), пре-
зидент Югославії Йосип Броз Тіто (1973 р.),
президент Римського клубу Олександр Кінг
(1989 р.), нащадок засновника Асканії-Нова
барон Едуард Фальц-Фейн (1998 р.), пре-
зидент Європейської Комісії Романо Про-
ді (2000 р.), голова Рийгикогу Естонської
Республіки Ене Ергма (2003 р.), президент
Республіки Індія А.П.Дж. Абдул Калам
(2005 р.), виконавчий секретар Міжнародної
ради з питань науки Томас Росуел (2005 р.),
федеральний президент Республіки Австрія
Хайнц Фішер (2009 р.), генеральний се-
кретар асоціації Євронаука Раймонд Зельц
(2011 р.).
У ході таких зустрічей особливо яскраво
виявляється особистість Б.Є. Патона як ви-
датного організатора науки, громадського
та державного діяча. Зокрема, на зустрічі
президента Європейської Комісії Р. Проді
з науковою та освітянською громадськістю
України, що відбулася в 2000 р., Борис Євге-
нович, розповідаючи про кроки, які робить
НАН України для об’єднання наукових сис-
тем різних країн, зазначив: «Жодна велика
наукова проблематика, зокрема досліджен-
ня в окремих галузях, таких як енергети-
ка, ядерна фізика, генетика тощо, не може
успішно розвиватися без об’єднання зусиль
багатьох країн. В Україні є розуміння вчени-
ми та владними структурами важливості
Зустріч Б.Є. Патона з Федеральним президентом
Республіки Австрія Хайнцом Фішером. 2009 р.
108 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ДО 50-річчя ОБРАННЯ АКАДЕМІКА Б.Є. ПАТОНА ПРЕЗИДЕНТОМ НАН УКРАЇНИ
такого підходу. Є й досвід його реалізації на
регіональному рівні. Вже сім років плідно пра-
цює Міжнародна асоціація академій наук, що
була створена за ініціативою НАН України.
Зокрема, МААН приділяє велику увагу збере-
женню єдиного науково-технологічного про-
стору країн СНД. Приємно було дізнатися,
що створення Європейського дослідницького
простору, яке зараз обговорюється у Євро-
комісії, пов’язане з вирішенням аналогічних
питань». Цей виступ є ще одним свідченням
глибокого розуміння президентом Академії
ролі і місця науки в розвитку суспільства
на етапі глобалізації. Варто наголосити, що
в ті роки, коли створення Європейського
дослідницького простору було ще тільки в
планах Єврокомісії, ініціатива Б.Є. Патона
була вже втілена серед академій країн ко-
лишнього СРСР.
Підкреслюючи важливість створення на
сучасному етапі розвитку науки спільного
науково-технологічного простору, Б.Є. Па-
тон у своєму виступі в 2001 р. на Міжнарод-
ному симпозіумі з реалізації рішень Все-
світньої конференції з науки (Будапешт,
1999 р.) наголошував на необхідності по-
дальшого об’єднання зусиль: «Суттєвий
внесок у розвиток міжнародного наукового
співробітництва роблять міжнародні орга-
нізації, які є, образно кажучи, містками, що
з’єднують споріднені сегменти національних
наукових потенціалів. Гарним прикладом та-
кого роду взаємодії є плід не співробітництво
Об’єд на ного інституту ядерних досліджень
та Європейського центру ядерних дослі-
джень (CERN), яке дозволяє взаємодоповню-
вати один одного і форсувати рішення бага-
тьох теоретичних та експериментальних
завдань фізики високих енергій».
Величезна особиста відповідальність Б.Є. Па -
тона — організатора міжнародної наукової
кооперації — підтверджується переліком ке-
рівних і почесних посад у різноманітних
між народних наукових об’єднаннях, посад,
які він не тільки обіймає, а й активно вико-
ристовує для вироблення стратегії розвитку
науки. Б.Є.Патон — президент Міжнародної
асоціації академій наук, почесний президент
Міжнародної інженерної академії, член Ака-
демії Європи, почесний член Римського клу-
бу, Міжнародної академії технологічних
наук, почесний член Центральноєвропей-
ської академії природничих наук та мис-
тецтв, Міжнародної академії астронавтики,
іноземний член академій та науково-тех-
нічних товариств багатьох країн. Він очолює
Міждержавну наукову раду зі зварювання та
споріднених технологій, входить до складу
Міждержавного комітету з науково-тех ніч-
ного розвитку країн СНД, правління Міжна-
родної паливно-енер гетичної асоціації, опі-
кунської ради Міжнародного фонду ядерної
безпеки.
Невтомна діяльність Б.Є. Патона на між-
народній арені як президента Національної
академії наук України, як видатної особис-
тості ХХ століття та сьогодення широко ви-
знана на світовому рівні.
Серед численних нагород президента НАН
України академіка Б.Є. Патона — ордени Ро-
сійської Федерації «За заслуги перед Отече-
ством» І та ІІ ступеня і «Почета», Франциска
Скорини Республіки Білорусь, «Орден Чес-
ті» Грузії, «Достик» Республіки Казахстан,
Орден Дружби Соціалістичної Республіки
В’єтнам, багато інших нагород різних країн.
Міжнародним визнанням постійної ак-
тивної та плідної багаторічної діяльності
академіка Б.Є. Патона з розвитку наукового
і науково-технічного співробітництва є та-
кож Золота медаль Всесвітньої організації
інтелектуальної власності, Золота медаль
імені Яна Чохральського Польського фонду
розвитку матеріалознавчих наук, Золота ме-
даль Лозаннського університету, Золота ме-
даль Асоціації металургів Італії та багато
інших. Особливе місце в цьому ряду посідає
Срібна медаль ім. А. Ейнштейна, яку ЮНЕС-
КО присуджує за важливий внесок у науку
та міжнародне співробітництво.
Сьогодні президент Національної академії
наук України академік Борис Євгенович Па-
тон, як і в попередні роки, докладає актив-
них зусиль для розвитку наукової співпраці
без кордонів. І цей видатний приклад слу-
жіння науці надихає його послідовників.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35102 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:55:58Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Загородній, А.Г. 2012-06-16T07:13:09Z 2012-06-16T07:13:09Z 2012 Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків / А.Г. Загородній // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 99-108. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35102 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Ювілейні Загальні збори Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків Article published earlier |
| spellingShingle | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків Загородній, А.Г. Ювілейні Загальні збори |
| title | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| title_full | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| title_fullStr | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| title_full_unstemmed | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| title_short | Б.Є. Патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| title_sort | б.є. патон і розвиток міжнародних наукових зв’язків |
| topic | Ювілейні Загальні збори |
| topic_facet | Ювілейні Загальні збори |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35102 |
| work_keys_str_mv | AT zagorodníiag bêpatonírozvitokmížnarodnihnaukovihzvâzkív |