60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35104 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 124-126. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859714558866751488 |
|---|---|
| citation_txt | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 124-126. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-01T06:54:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
124 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ВІТАЄМО
60-річчя академіка НАН України
Ю.І. ІЗОТОВА
Юрій Іванович Ізотов народився 26 люто-
го 1952 р. у Донецьку. У 1974 р. він закінчив
фі зич ний факультет Київського державного
уні вер ситету ім. Т.Г. Шевченка з фаху «аст-
рономія», 1984 р. захистив кандидатську, а
1992 р. — док тор ську дисертацію, 2000 р. об-
раний членом-ко рес пон дентом Національної
академії наук України зі спеціальності «аст-
рофізика». Нині Ю.І. Ізотов — завідувач від-
ділу фізики зір і галактик Головної астроно-
мічної обсерваторії НАН України.
Наукова діяльність Ю.І. Ізотова пов’язана
з астрофізикою. Він один із світових лідерів
у сфері дослідження фізичних та еволюцій-
них властивостей карликових галактик із ак-
тивним зореутворенням, визначення їхнього
хімічного складу, пошуку галактик з екстре-
мально низьким вмістом важких елементів.
Юрій Іванович ініціював, очолював та вико-
нував значну кількість міжнародних спосте-
режних проектів на найбільших наземних і
космічних телескопах в усьому діапазоні ви-
промінювання — від рентгенівського до радіо-
випромінювання. Він отримав наукові резуль-
тати світового рівня, які суттєво розширили
уявлення про фізичні умови в ранньому Все-
світі, формування і еволюцію галактик, влас-
тивості масивних зір із низьким вмістом важ-
ких елементів. Ю.І. Ізотов працює в тісній коо-
перації з багатьма вченими України, Росії,
США, Німеччини, Франції, Італії, Швейцарії,
Іспанії, Ізраїлю, проводить дослідження разом
із світовими лідерами в суміжних галузях –тео-
рії еволюції зір та фізиці міжзоряного середо-
вища. Спільні роботи виконано на основі бага-
тьох грантів міжнародних наукових фондів та
окремих університетів і обсерваторій.
Учений розв’язав низку проблем астрофізи-
ки та спостережної космології і вперше у світі
дав відповіді на перелічені нижче питання.
Який вміст первинного гелію і масова част-
ка звичайної матерії у Всесвіті? Чи можна
описати наш Всесвіт на основі стандартної
космологічної моделі? Один із основ них кос-
мологічних параметрів, що описують власти-
вості Всесвіту, — масова частка звичайної
(ба ріонної) матерії — найкраще визначати на
основі просторових флуктуацій інтенсивнос-
ті реліктового випромінювання і первинного
вмісту легких елементів, зокрема гелію, які
утворилися в перші хвилини існування Всес-
віту. Виявляється, що карликові галактики
найкраще підходять для визначення вмісту
первинного гелію. До того ж лише в цих га-
лактиках, у яких найменше важких елементів,
вміст гелію можна визначити з найбільшою
точністю. Ю.І. Ізотов протягом 15 років про-
водив спостереження та підготував вибірку з
більш ніж 1000 галактик, яку використову-
ють нині учені зі всього світу. Результати його
досліджень свідчать про те, що баріонна мате-
125ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ВІТАЄМО
рія у Всесвіті становить лише 4–5% від його
повної маси. Юрій Іванович дійшов висновку,
що космологічна модель Всесвіту може від-
хилятися від стандартної, яка передбачає іс-
нування лише 3 типів легких нейтрино.
Чи існують молоді галактики в локальному
Всесвіті на невеликих відстанях від нас? Про-
блема формування галактик — одна з найакту-
альніших в астрофізиці. Вона передбачає низку
таких питань: чи всі галактики утворилися в
давні часи, чи цей процес більш розтягнутий у
часі? Як формувалися гігантські галактики?
Вважають, що їхнє становлення відбувалося
шляхом злиття карликових галактик, які й до-
сліджує Ю.І. Ізотов. А чи існують зараз молоді
карликові галактики, які утворилися зовсім не-
давно? Щоб відповісти на це питання, за заяв-
кою Ю.І. Ізотова та його американських колег
на космічному телескопі «Хаббл» проведені
спосте реження унікальної карликової галакти-
ки I Zw 18. У результаті зареєстровано найслаб-
кіші зорі, які будь-коли спостерігали астрономи,
а також з’ясовано, що в галактиці майже немає
старих зір (верхня межа віку найстаріших зір не
перевищує 2 млрд років). Це набагато менше,
ніж вік Всесвіту (13,6 млрд років), і свідчить про
те, що утворення цих галактик відбувалося не
тільки на початку еволюції Всесвіту, а й тривало
пізніше і, ймовірно, триває ще зараз.
Який найменший вміст важких елементів в
галактиках локального Всесвіту? Як співвід-
носяться вмісти важких елементів в іонізова-
ному та нейтральному газі в цих галактиках?
Сучасні космологічні моделі побудовані на гі-
потезі, яка передбачає, що в ранньому Всесвіті
до епохи формування галактик утворювалися
зорі першого покоління з первинної речовини,
які далі збагачували її важкими елементами. З
цієї збагаченої матерії потім уже формувалися
перші галактики. При цьому зовнішні оболон-
ки нейтрального газу в сучасних галактиках,
ймовірно, зберегли хімічний склад речовини, з
якої вони утворилися, тоді як іонізований газ у
центральних частинах галактик збагачувався
важкими елементами наступних поколінь зір.
Отже, виникає питання, до якого рівня могло
відбуватися збагачення речовини хімічними
елементами зір першого покоління? Ю.І. Ізотов
разом із американськими колегами провели
спектральні спостереження за допомогою кос-
мічного ультрафіолетового телескопа «FUSE»,
визначивши вміст важких елементів у нейт-
ральному газі карликових галактик, який у се-
редньому становить близько 1/50 вмісту важ-
ких елементів на Сонці. Ця величина визначає
верхню межу, до якої відбувалося збагачення
речовини Всесвіту хімічними елементами вна-
слідок еволюції зір першого покоління. Крім
цього, за допомогою спостережень на великих
телескопах він відкрив і дослідив майже всі ві-
домі на сьогодні галактики з екстремально
низьким вмістом важких елементів в іонізова-
ному газі. Серед них — унікальна система з
двох голубих компактних карликових галак-
тик SBS 0335-052Е і SBS 0335-052W із най-
меншим вмістом важких елементів в іонізова-
ному газі. Такі галактики надзвичайно рідко
трапляються у Всесвіті. Виявилось, що вміст
важких елементів в іонізованому газі цих га-
лактик збігається з тим, який Ю.І. Ізотов отри-
мав для нейтрального газу. Таким чином, ціл-
ком можливо, що ця система галактик лише
нещодавно утворилась і є молодою.
Чи існує молекулярний газ у галактиках із
дуже низьким вмістом важких елементів? До-
бре відомо, що зорі в нашій та інших гігантських
галактиках, збагачених важкими елементами,
утворюються у великих молеку лярних хмарах
міжзоряного середовища. Мо лекулярні хмари
сформувалися з числених пилових частинок,
тобто завдяки великому вмісту важких елемен-
тів. Виникає питання, чи існують молекулярні
хмари в га лактиках із дуже низьким вмістом
важких елементів? Щоб відповісти на нього,
Ю.І. Ізотов із колегами провели спостереження
галактики SBS 0335-052Е у ближньому інфра-
червоному діапазоні й відкрили емісійні лінії
коливальних переходів молекулярного водню,
уперше у світі довівши, що молекулярні хмари
існують навіть у галактиках із найменшим вміс-
том важких елементів. Це відкриття є одним із
найважливіших для розв’язання проблеми
формування зір у ранньому Всесвіті.
Чи існують масивні зорі із зоряним вітром у
галактиках із найменшим вмістом важких еле-
ментів? Одним із передбачень теорії еволюції
126 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2012, № 2
ВІТАЄМО
зір є те, що на пізній стадії свого розвитку масив-
ні зорі втрачають значну частину своєї маси че-
рез зоряний вітер, який виникає внаслідок тис-
ку випромінювання в емісійних лініях важких
елементів на зовнішню оболонку зорі. Тому тео-
рія еволюції зір не передбачала існування ма-
сивних зір із зоряним вітром у галактиках із
низьким вмістом важких елементів. Усупереч
цим передбаченням, Ю.І. Ізотов уперше у світі
довів, що такі зорі існують навіть у галактиках із
найменшим вмістом важких елементів. У 1997 р.
він відкрив так звані зорі Вольфа-Райє з витіка-
ючими оболонками в галактиці I Zw 18. Це від-
криття було настільки важливим, що галактику
I Zw 18 на одному з міжнародних симпозіумів
назвали «Rosette stone» еволюції масивних зір
(за аналогією з Розетським каменем — «клю-
чем» для розшифрування давньоєгипетських
ієрогліфів). Отже, дослідження галактик із
зорями Вольфа-Райє, виконане Ю.І. Ізотовим,
є одним із найвагоміших у ХХ ст. з цієї проб-
леми. У тому ж 1997 р. на основі спостережень
за допомогою космічного телескопа «Хаббл»
він відкрив масивні зорі з вітром у галактиці
SBS 0335-052Е, а у 2007–2008 рр. ще у двох га-
лактиках із дуже низьким вмістом важких еле-
ментів дослідив еволюцію в часі так званих
яскравих голубих змінних зір, які належать до
найяскравіших відомих зір і втрачають масу ре-
кордними темпами. Ці відкриття стали фунда-
ментом для вдосконалення моделей еволюції зір.
Чому ультрафіолетове випромінювання в
галактиках з екстремально низьким вмістом
важких елементів значно жорсткіше, ніж у га-
лактиках, що більше збагачені важкими еле-
ментами? У 2004–2005 рр. Ю.І. Ізотов у спек-
трах трьох карликових галактик із низьким
вмістом важких елементів несподівано відкрив
емісійні лінії високої іонізації. Це суперечило
передбаченням відомих моделей. Учений довів,
що існування цих ліній зумовлене наявністю
дуже жорсткого ультрафіолетового випроміню-
вання, яке виникає під час проходження через
щільне міжзоряне середовище ударних хвиль зі
швидкістю понад 300 км/с. Але чому жорстке
випромінювання існує лише в таких карлико-
вих галактиках? Відповідь на це питання дає
інше відкриття Ю.І. Ізотова, який на основі спо-
стережень за допомогою космічного телескопа
«Хаббл» довів, що в цих галактиках існують
компактні скупчення зір із найбільшою відо-
мою світністю, яка сягає сотень мільйонів світ-
ностей Сонця. Для порівняння, найбільші скуп-
чення масивних зір у нашій Галактиці в сотні і
тисячі разів менші. Сукупність цих специфіч-
них умов приводить до того, що під час вибухів
великої кількості наднових утворюються швид-
кі ударні хвилі, на фронтах яких і виникає жор-
стке ультрафіолетове випромінювання.
Чи існують карликові галактики з чорними
дірами? На основі багатьох досліджень прак-
тично доведено, що існують чорні діри з неве-
ликими масами, які утворилися з окремих зір, і
надмасивні чорні діри з масами в сотні мільйо-
нів мас Сонця, які сформувалися в ядрах гі-
гантських галактик унаслідок акреції речови-
ни. Але до останнього часу було невідомо, чи
існують чорні діри проміжних мас і де їх треба
шукати? У 2007–2008 рр. Ю.І. Ізотов уперше
виявив карликові галактики з дуже низьким
вмістом важких елементів і надзвичайно широ-
кими та яскравими емісійними лініями в їхніх
спектрах, що свідчить про рухи речовини зі
швидкістю понад 1000 км/с. Таке явище можна
пояснити лише акрецією речовини на чорну
діру з масою в декілька сотень тисяч мас Сон-
ця. Отже, чорні діри з проміжними масами мо-
жуть існувати в карликових галактиках.
Юрій Іванович — член редакційної колегії
журналу «Кінематика і фізика небесних тіл».
Він готує майбутніх науковців у межах аспі-
рантури ГАО НАН України, є членом спеціалі-
зованої вченої ради для захисту кандидатських
і докторських дисертацій. Його обрано членом
Міжнародного астрономічного союзу та Євро-
пейського астрономічного товариства. У 2003–
2006 рр. Юрій Іванович представляв Україну в
науковій раді ІНТАС. У 2000 р. він отримав
почесне звання гаус-професора Академії наук
Геттінгена (Німеччина). Ю.І. Ізотов нагоро-
джений Почесними грамотами Верховної
Ради України та Кабінету Міністрів України.
Наукова громадськість, колеги, учні, друзі
щиро вітають Юрія Івановича з ювілеєм, бажа-
ють йому міцного здоров’я, успіхів і нових нау-
кових звершень.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35104 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:54:58Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2012-06-16T07:16:30Z 2012-06-16T07:16:30Z 2012 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова // Вісн. НАН України. — 2012. — № 2. — С. 124-126. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35104 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Вітаємо 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова Article published earlier |
| spellingShingle | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова Вітаємо |
| title | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова |
| title_full | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова |
| title_fullStr | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова |
| title_full_unstemmed | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова |
| title_short | 60-річчя академіка НАН України Ю.І. Ізотова |
| title_sort | 60-річчя академіка нан україни ю.і. ізотова |
| topic | Вітаємо |
| topic_facet | Вітаємо |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35104 |