Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК

Статья раскрывает суть социальной компоненты корпоративного управления и определяет важность социального аспекта корпоративных отношений в повышении эффективности деятельности ТНК. В статье приведены авторские выводы о том, что социальный аспект присущ каждому элементу и сфере корпоративного управле...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2007
Main Author:	Сталінська, Г.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Series:	Культура народов Причерноморья
Subjects:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35141
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК / Г.О. Сталінська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 105-109. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35141
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-351412025-02-23T18:13:07Z Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК Сталінська, Г.О. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Статья раскрывает суть социальной компоненты корпоративного управления и определяет важность социального аспекта корпоративных отношений в повышении эффективности деятельности ТНК. В статье приведены авторские выводы о том, что социальный аспект присущ каждому элементу и сфере корпоративного управления. А именно, социальный аспект влияет на эффективность менеджмента, репутацию, капитализацию и управление финансами, организацию труда и управление персоналом, управление производством, сбытом и логистикой, корпоративные принципы, общую стратегию и политику, научно-исследовательскую деятельность, взаимоотношения с клиентами, властью и другими субъектами социума корпорации. Стаття розкриває суть соціальної компоненти корпоративного управління і визначає важливість соціального аспекту корпоративних відносин в підвищенні ефективності діяльності ТНК. В статті наведені авторські висновки про те, що соціальний аспект властивий кожному елементу і сфері корпоративного управління. А саме, соціальний аспект впливає на ефективність менеджменту, репутацію, капіталізацію і управління фінансами, організацію праці і управління персоналом, управління виробництвом, збутом і логістикою, корпоративні принципи, загальну стратегію і політику, науково-дослідну діяльність, взаємостосунки з клієнтами, владою і іншими суб'єктами соціуму корпорації. The article is devoted to revealing the meaning of social component of corporate governance. The main issue disclosed in the article is the influence of social dimension of each element of corporate governance into efficiency of multinational corporations' activity. The author proved that social dimension influences the efficiency of MNC activity within each field of corporate governance: financial management, HR management, operational management, corporate principles, corporate strategy and policies, R&D management, relationships between corporation and other social members. 2007 Article Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК / Г.О. Сталінська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 105-109. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35141 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Сталінська, Г.О. Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК Культура народов Причерноморья
description	Статья раскрывает суть социальной компоненты корпоративного управления и определяет важность социального аспекта корпоративных отношений в повышении эффективности деятельности ТНК. В статье приведены авторские выводы о том, что социальный аспект присущ каждому элементу и сфере корпоративного управления. А именно, социальный аспект влияет на эффективность менеджмента, репутацию, капитализацию и управление финансами, организацию труда и управление персоналом, управление производством, сбытом и логистикой, корпоративные принципы, общую стратегию и политику, научно-исследовательскую деятельность, взаимоотношения с клиентами, властью и другими субъектами социума корпорации.
format	Article
author	Сталінська, Г.О.
author_facet	Сталінська, Г.О.
author_sort	Сталінська, Г.О.
title	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК
title_short	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК
title_full	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК
title_fullStr	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК
title_full_unstemmed	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК
title_sort	соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності тнк
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2007
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35141
citation_txt	Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК / Г.О. Сталінська // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 99. — С. 105-109. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT stalínsʹkago socíalʹnaskladovakorporativnogoupravlínnâvplivnaefektivnístʹdíâlʹnostítnk
first_indexed	2025-11-24T07:29:07Z
last_indexed	2025-11-24T07:29:07Z
_version_	1849655922851315712
fulltext	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 105 фективность. Можно выделить несколько инструментов. Первый - собственно создание сплоченной команды. Второй инструмент - формирование механизмов двусторонней связи внутри компании: боязнь быть не услышанным порождает напряженность в коллективе и недовольство рабочим местом. Необходимо дать почувствовать сотруднику, что компания прислушивается к его мнению, ценит идеи и предложения. Сде- лать это можно несколькими способами: 1) "политика открытых дверей": каждый работник в любой момент вправе войти к исполнительному ди- ректору, директору по персоналу или начальнику производства, чтобы решить возникшие вопросы; 2) корпоративные мероприятия. Любое мероприятие должно иметь цель, поддерживать определенную ценность компании; 3) командные спортивные соревнования, как известно спорт сближает и нет ни директоров, ни подчинен- ных все равны. Итак, чтобы мотивация приносила ожидаемые результаты, необходима системность, адресность, гиб- кость, прозрачность. Сегодня наибольших результатов во внедрении систем мотивации добились компании в сфере торговли и услуг, предприятия, ориентированные на применение высоких технологий. Теснота на внутренних рынках заставляет небольшие компании активно внедрять передовые управленческие техноло- гии, а желание быть конкурентоспособным на внешних рынках стимулирует применение эффективных сис- тем мотивации персонала: таково необходимое условие для прохождения сертификации по стандартам ISO- 9000. Но в любом случае "менеджерская революция" вначале должна произойти в голове руководителя. От понимания значения, логики предпринимаемых им шагов и зависит успех мотивации. Цель любого руково- дителя состоит в достижении такой ситуации, когда сотрудник добровольно отдает себя делу, мотивирует себя сам. Исходя из вышеизложенного вывод можно сделать один: руководитель должен убрать все препятствия, которые мешают сотруднику так работать, чтобы был счастлив и он сам, и клиент. Очень часто рабочее ме- сто буквально загромождено барьерами: неудобное оборудование, несоответствующие материалы, плохая планировка помещений. Кроме материальных барьеров есть и нематериальные: система поощрений и нака- заний не соответствует видам деятельности, отсутствует возможность продвижения по службе и так далее. Главное - суметь разглядеть эти барьеры и убрать их, расчистив дорогу сотруднику. Источники и литература 1. Бовыкин В.И. Новый менеджмент: (управление предприятием на уровне высших стандартов: теория и практика эффективного управления). - М.: ОАО «Издательство «Экономика» - 1998. 2. Мескон М., Альберт М, Хедоури Ф. Основы менеджмента. М., 1992. - 702 с Сталінська Г.О. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК Корпоративне управління є основою успішного розвитку ТНК. Практика показує, що ефективна систе- ма корпоративного управління сприяє покращенню фінансових показників, підвищенню якості управлінсь- ких рішень, отриманню низки конкурентних переваг. Крім того, інвестори, що приймають рішення про ка- піталовкладення, дуже серйозно вивчають саме принципи корпоративного управління компанії – реципієн- та інвестицій, оскільки вони є основою подальшого успіху компанії та підвищення прибутку від капітало- вкладень. Тому корпоративне управління має вагоме значення в підвищенні ефективності діяльності ком- панії. Саме ефективність корпоративного управління є загальною науковою проблемою, над вирішенням якої працюють вчені-економісти в усьому світі. Актуальність дослідження зазначеної проблеми в Україні продиктована тим, що у вітчизняній економіці корпоративний сектор характеризується позитивною дина- мікою: розвиваються українські корпоративні структури, а також дуже активно діють транснаціональні ко- рпорації, що інтегрують до своїх корпоративних структур національні фірми. З метою вдосконалення та розвитку корпоративного сектору української економіки проводяться численні дослідження світової прак- тики корпоративного управління. Тому, метою даної статті є визначення певних факторів, що впливають на ефективність корпоративного управління. Дослідженню цієї наукової проблеми присвячено достатньо бага- то праць українських та зарубіжних науковців. В рамках зазначеної проблеми предметом вивчення є такі аспекти корпоративного управління як взаємовідносини власників, менеджерів та працівників, фінансовий менеджмент корпорацій, управління людськими ресурсами, тощо. Названі питання добре висвітлені в пра- цях таких вітчизняних науковців як Рєзанова Н.С. , Мендрул О., Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В., Грудницька С., Лесечко Л., Бойко Є.В. [1, 2, 4, 6]. В основному автори розглядають ефективність кор- поративного управління виключно з позицій економічної вигоди та економічних методів управління ігно- руючи вагомість інших аспектів корпоративного управління. До таких аспектів належить соціальна відпові- дальність та соціальна поведінка корпорацій, які є невід’ємною складовою корпоративного управління. Са- ме дослідженню соціальної складової корпоративного управління та її впливу на ефективність діяльності корпорації присвячена дана стаття. Для досягнення поставленої мети спершу, необхідно з’ясувати суть корпоративного управління та ви- Сталінська Г.О. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК 106 значити його вплив на ефективність діяльності ТНК. Сьогодні існує широке різноманіття поглядів на суть корпоративного управління. Якщо розглядати корпоративне управління через призму цілей діяльності кор- порації, то корпоративне управління може виступати як управління організаційно-правовим оформленням бізнесу, оптимізацією організаційних структур, побудовою внутрі- та міжфірмових взаємозв’язків компанії у відповідності до прийнятих цілей [11]. Російський клуб елітного корпоративного управління визначає корпоративне управління як баланс між соціальними та економічними цілями, між інтересами компанії та її акціонерів та інших зацікавлених осіб [15]. Згідно з визначенням Світового банку, корпоративне управління поєднує в собі норми законодавства, нормативні положення та практику господарювання у приватному секторі, що дозволяє компанії залучати фінансові та людські ресурси, ефективно здійснювати господарську діяльність і, таким чином, продовжува- ти своє функціонування, нагромаджуючи довгострокову економічну вартість шляхом підвищення вартості акцій [2]. Визначення одного з найбільших американських інституційних інвесторів компанії TIAA-CREF гово- рить: «Корпоративне управління - це набір механізмів, що використовуються для підтримання балансу між правами акціонерів і потребами ради директорів та менеджменту в процесі управління компанією» [13]. Ефективна система корпоративного управління важлива як один із головних інструментів створення акціонерної вартості. У загальному вигляді вартість акціонерного капіталу – це вартість компанії з відраху- ванням заборгованості та інших зобов'язань. Вартість компанії визначається як сума інвестованого капіталу і дисконтованої величини прогнозованого економічного прибутку. Економічний прибуток, в свою чергу, визначається таким виразом [2]: Економічний прибуток = інвестований капітал ∗ (ROIC – WACC), де ROIC (return on invested capital) – рентабельність інвестованого капіталу; WACC (waighted average cost of capital) – середньозважена вартість залученого капіталу (акціонерного та запозиченого). Отже, акціонерна вартість компанії визначається здатністю корпорації мінімізувати вартість залученого капіталу (WACC) та максимізувати віддачу власних активів (ROIC). Крім цього, дуже важлива здатність компанії залучати значний обсяг капіталу для зростання і забезпечення постійного збільшення економічно- го прибутку. Ефективне корпоративне управління впливає на кожен із перерахованих інструментів [2]. Дослідження McKinsey в області корпоративного управління показують, що інвестори вкладають гроші в компанії з ефективною системою корпоративного управління та готові платити значні премії до цін на ак- ції. Тобто, вкладаючи гроші в компанії з ефективним корпоративним управлінням, інвестори погоджуються отримувати меншу віддачу від капіталу, ніж від вкладень у компанії з негативним іміджем корпоративного управління. Таким чином, компанії з позитивним іміджем корпоративного управління знижують вартість залученого капіталу (WACC). Крім того, занижена вартість WACC дозволяє реалізовувати проекти, які не можуть бути реалізовані конкурентами компанії через більшу вартість залученого капіталу. З тої ж причини компанії з ефективним корпоративним управлінням можуть залучати капітал швидше і легше, чим більш ризиковані з позиції потенційного інвестора компанії. Доступність капіталу теж є суттєвим фактором для забезпечення зростання компанії і для створення майбутнього економічного прибутку та збільшення акціо- нерної вартості компанії [13]. Добровільне отримання інвесторами меншої віддачі від вкладених коштів пояснюється вигодами ефек- тивного корпоративного управління. Ефективне корпоративне управління підвищує прозорість компанії, інформація про фінансові показники діяльності компанії стає більш доступною. Це позитивно впливає на суб'єктивне сприйняття інвесторами ризикованості капіталовкладень у корпорацію і вони не потребують підвищеної віддачі від капіталу. Також, ефективне корпоративне управління слугує доказом того, що інте- реси інвесторів будуть враховані у процесі прийняття стратегічних рішень та будуть дотримані права міно- ритарних акціонерів. В результаті менший ризик означає меншу очікувану віддачу від інвестицій, що, в свою чергу, веде до зниження вартості капіталу і підвищення його доступності, тобто досягнення мети – створення акціонерної вартості. З плином часу ефективна система корпоративного управління дозволяє покращити фінансові показники компанії за рахунок більш високої продуктивності або рентабельності інвестованого капіталу. Ефективна система корпоративного управління дозволяє краще управляти ризиками за рахунок прозорості системи стримання та противаг, раціонально розподіляти обмежені ресурси (найцінніші – менеджерський талант) корпорації між різними напрямками діяльності компанії, мобілізувати капітал при виникненні перспектив- них проектів швидше за конкурентів, збільшити відповідальність перед акціонерами і підвищити загальну відповідальність всередині компанії, що веде до зниження рівня суперечок та непорозуміння, і, таким чи- ном, позитивно впливає на якість управлінських рішень. Під впливом перерахованих факторів підвищуєть- ся рентабельність інвестованого капіталу (ROIC), що призводить до створення додаткової акціонерної вар- тості, що, в свою чергу, впливає на інвестиційну привабливість компанії і дозволяє залучати капітал за більш низькими ставками [12]. З наведених міркувань випливає висновок, що корпоративне управління впливає на ефективність дія- льності ТНК через впорядкування відносини між всіма учасниками (мажоритарними та мінори тарними ак- ціонерами, управлінським апаратом та працівниками) корпорації. Основним завданням корпоративного управління є підтримка балансу відповідальності між групами інтересів: ради директорів перед акціонера- ми, менеджменту – перед радою директорів, корпорації – перед суспільством. Відповідно, ефективне кор- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 107 поративне управління полягає не тільки в організації та впорядкуванні внутрікорпоративних процесів з ме- тою максимізації вигод і прибутку та задоволення потреб власників, але й у побудові відносин корпорації із соціумом, за що компанія несе відповідальність. Соціальна відповідальність корпорації передбачає цілий спектр аспектів співвідношення інтересів інвесторів з управлінським апаратом та правами клієнтів, а також інших груп макросередовища корпорації, які впливають на процес прийняття рішень. У 1971 році американський економіст Мілтон Фрідман виразив у своїх працях думку, що: «існує лише одна соціальна відповідальність компанії – використовувати свої ресурси та енергію в діях, що ведуть до збільшення прибутку…», що дало поштовх до розвитку традиційної концепції соціальної відповідальності компанії [9]. Протилежну думку виразив Комітет з економічного розвитку CША, відреагувавши на статті Фрідмана в New York Times. Рекомендації Комітету дали початок теорії корпоративного альтруїзму, що виражається в тому, що компанії зобов'язані робити значний внесок у покращення якості життя населення [9]. Третій центристський підхід знайшов своє вираження у теорії «розумного егоїзму» (enlightebed self- interest), яка говорить, що соціальна відповідальність - це просто «добрий бізнес», оскільки зменшує довго- строкові втрати прибутку. Витрачаючи гроші на соціальні та філантропічні програми, корпорація зменшує свій поточний прибуток, але в довгостроковій перспективі створює сприятливе соціальне середовище і, від- повідно, стабільний прибуток [9]. Узагальнюючи наведені концепції, можна визначити соціальну відповідальність компанії як відповіда- льність перед членами суспільства, до яких відносяться як безпосередні учасники корпорації (в першу чер- гу інвестори, менеджери та працівники компанії), так і інші члени суспільства, що мають опосередковане відношення до компанії (споживачі продукції компанії, конкуренти, інші компанії, тощо). До суб'єктів соці- ального середовища та відповідальності компанії відносяться учасники мікросередовища - власники, спів- робітники, інвестори, та макросередовища корпорації – клієнти, бізнес-партнери, конкуренти, інші компа- нії, влада (місцева та загальнодержавна), місцеві спільноти (ЗМІ, некомерційні організації, включаючи сус- пільні і благодійні, місцеві активісти, що формують суспільну думку). Соціально відповідальна поведінка компанії – це можливість для корпорації реалізувати свої основні потреби у виживанні, безпеці та стійкості. Соціальна поведінка компанії – це основне джерело формування її репутації та одна із найсерйозніших тем обговорення в ЗМІ. Локальні, низькобюджетні але цікаві проекти є засобом створення позитивного образу компанії не тільки на місцевому, але й на національному та міжна- родному рівнях. Таким чином, інвестиції в репутацію зменшуються в сотні разів, а ефект не менш вражаю- чий ніж від здійснення затратної національної програми. Не випадково 72% підприємців в усьому світі визнають, що успіх корпоративного управління полягає не тільки у врахуванні інтересів акціонерів, але й більш ширшого кола зацікавлених осіб, до якого входять покупці, співробітники, постачальники та місцеві спільноти. Саме ці особи - суб'єкти соціального середо- вища компанії (стейкхолдери) - формують взаємозалежну систему, яка іноді підтримує компанію “в тяжку хвилину”, а іноді забирає можливість компанії діяти [8]. Узагальнити вигоди від соціальної поведінки компанії можна до наступних: укріплення зв'язків з гро- мадськістю; покращення відносин з клієнтами; підвищення лояльності співробітників; покращення репута- ції; перевірка інноваційних підходів на ринку та вдосконалення продукції; покращення фінансових показ- ників; покращення відносин із владою; отримання переваг перед конкурентами; вихід на нові ринки; доступ до нових джерел робочої сили; розвиток нових навичок та вмінь співробітників; зниження ризиків; підви- щення стабільності при ризиках; приваблення нових партнерів; додаткові можливості для просування това- рів, PR, реклами. Соціальна поведінка компанії є невід'ємною складовою її корпоративного управління. Узагальнено со- ціальна складова кожного компонента корпоративного управління визначена у таблиці 1. Визначимо вплив соціальної складової корпоративного управління на основні показники діяльності ко- рпорації. Капіталізація. 50 % британських покупців готові переключитись на інший бренд, якщо його пропонує соціально-відповідальна компанія; змінити свої переваги в бік соціально-відповідальних компаній пого- джуються двоє із трьох американських споживачів. Тобто, соціальна відповідальність впливає на репутацію й на прихильність споживачів. Репутація компанії та її брендів формує вартість нематеріальних активів компанії. Співвідношення матеріальних і нематеріальних активів у компаній схиляється до переваги нема- теріальних. Згідно з даними Interbrand, співвідношення матеріальних до нематеріальних активів компанії IBM складає 17:69, а компанії Coca-Cola – 4:96. Таким чином, капіталізація компанії може підвищуватись за рахунок соціальної складової нематеріальних активів [9, 13]. Репутація. Результати досліджень Walker Information визначили пряму залежність між соціальною цін- ністю компанії (сумарних ефектом її позитивного впливу на суспільство), її репутацією та вірністю спожи- вачів її бренду. Збільшення соціальної цінності компанії на один пункт призводить до покращення репута- ції на 0,55 пункта, а збільшення економічної цінності на один пункт підвищує репутацію тільки на 0,32 пункта. Таким чином, соціальні показники впливають на репутацію компанії вдвічі більше, ніж економічні [9, 13]. Таблиця 1. Соціальна складова різних сфер корпоративного управління Сфери корпоративного управлін- ня Корпоративна соціальна відповідальність Сталінська Г.О. СОЦІАЛЬНА СКЛАДОВА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ: ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК 108 Загальна політика і стратегія Наскільки політика і стратегія компанії слугують задачам стійкого розвитку та приносять вигоду всім зацікавленим особам Організація праці та виробництво Дотримання норм безпеки та екологічних норм при виробництві, забезпечення якості товарів та їх безпека для споживачів Логістика Придбання сировини, комплектуючих, послуг у місцевих компаній; допомога корпорації дотримуватись встановлених стандартів Збут і продаж товарів Безпека технології збуту товарів, чи приносять відношення між корпорацією та дистриб’юторами користь кінцевому споживачу Маркетинг та відносини з клієнтами Правдивість та точність інформації в рекламі та на упаковці, механізми побудо- ви справедливих відносин між компанією та її клієнтами Розвиток людських ресурсів та трудові відносини Умови працевлаштування співробітників, охорона та гігієна праці, навчання працівників, стратегії подолання негативних наслідків реструктуризації та зме- ншення штату тощо Управління фінансами та відносини з інвесторами Ефективність фінансового контролю, відкритість документації, якість роботи ради директорів, відношення до хабарництва і внутрішнім торговим операціям НДДКР Обсяг капіталовкладень у НДДКР, врахування соціальних та екологічних про- блем, створення науково-дослідних центрів на нових ринках Відносини з владою Забезпечення відкритості та прозорості у відносинах із владою та лобіювання інтересів корпорації, участь корпорації у діалозі між приватними та державними секторами для покращення політики та норм регулювання таких сфер як праце- влаштування, охорона навколишнього середовища, тощо Відносини з іншими зацікавленими сторонами Побудова взаємовідносин з місцевим населенням, участь корпорації у суспіль- ному житті, відкритість корпорації та її підрозділів для місцевого населення Заходи щодо охорони навколишнього середовища Природоохоронна політика корпорації, проведення екологічної експертизи но- вих проектів та товарів, звітність корпорації перед громадськістю за свій вплив на навколишнє середовище Джерело: складено автором на основі [9]. Фінансові показники. Загальний прибуток акціонерів компанії, що мають високі фінансові та соціальні показники, за останні 15 років зріс на 43%. За той самий період цей показник для компаній успішних лише у фінансових показниках зріс на 19%. Соціальна поведінка приносить свої дивіденди. Прибутковість про- дажу соціально активних компаній на 3% вище, прибутковість активів на 4% вище, а прибутковість капіта- лу на акції на 10% вище, ніж у соціально неактивних компаній [9, 13]. Менеджмент. Результати досліджень PR-фірми «Barsen» (опитано 1400 топ-менеджерів по всьому світі) показали, що найважливішими характеристиками менеджерів для ефективної роботи вважаються «здатність викликати довіру», та «дотримання вищих етичних норм», хоча 5 років назад такими характеристиками бу- ли названі «піклування про клієнтів» та «приріст дивідендів акціонерів». Сьогодні пріоритетами корпора- тивного управління є формування бачення майбутнього, передбачення, формування управлінської команди та вирішення соціальних проблем. Саме тому, сучасна управлінська політика переходить від тотального управління якістю (TQM) до соціально-орієнтованої концепції управління (Total Responsibility Management), яка передбачає збільшення уваги до потреб та вимог різних суб'єктів соціального середовища корпорації, під впливом яких знаходиться компанія [9, 13]. Персонал. Дослідження 100 німецьких компаній показало позитивну кореляцію між інвестиціями у розвиток персоналу та курсом акцій компанії. 87% співробітників європейських компаній є більш віддани- ми соціально-відповідальним компаніям. 32% європейських менеджерів «згідні у великій мірі» та 55% про- сто «згідні» працювати на компанію, що підтримує соціально-корисні програми. Існує прямий зв'язок між відношенням співробітників до компанії та її доходами. Покращення відношення працівників до компанії на 5 пунктів означає покращення задоволеності клієнтів на 1,3 пункта, що, в свою чергу, підвищує прибу- ток на 0,5 пункта (за даними компанії Sears цей показник означає 65 млн. дол. в рік) [9, 13]. Клієнти. Згідно з даними маркетингового агентства Cone/Roper, 78% дорослих споживачів швидше придбали б товар у компанії, яка асоціюється із «добрими справами». Більше 86% європейських споживачів схильні купувати товар у компаній, що залучені у соціально-значимі проекти. Відповідно до результатів до- слідження Санкт-Петербурзького університету економіки та фінансів, 80% підприємців в якості мотиву благодійності назвали необхідність завойовувати довіру споживача [9, 13]. Корпоративні принципи. Аналіз корпоративних принципів світових ТНК показав, що вони в своїй пе- реважній більшості спираються на соціальну компоненту відносин працівників та менеджерів компаній та демонструють соціальну спрямованість політики розвитку корпорацій. Наприклад, корпоративні принципи Nestle проголошують принципи динамізму, реалізму, старанної праці, чесності та довіри, постійного бажання вчитись новому [7]. Таким чином, аналіз механізму корпоративного управління показав, що соціальна складова притаманна кожному компоненту корпоративного управління. Система ефективного корпоративного управління спира- ється на соціально-орієнтовані дії управлінського апарату щодо власників корпорацій та корпорації в суспі- льстві в цілому. Отже, соціальна складова є основою ефективного корпоративного управління та впливає на всі сфери діяльності корпорації, і, відповідно, на ефективність діяльності корпорації в цілому. Методи під- вищення ефективності діяльності корпорації через різні форми її соціальної активності є предметом пода- льших досліджень у даному напрямку. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 109 Джерела та література 1. Грудницька С., Лесечко Л. Корпоративне управління фінансами: проблеми вдосконалення і законодав- чого регулювання// Правовий часопис Донецького університету, -2002, №2. 2. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навч.пос. – Х.: Еспада, 2003 3. Корпоративна культура як основа ефективного управління підприємством // Актуальні проблеми еко- номіки: Наук. Економічний журнал – Київ: ВНЗ “НАУ”, 2003 - №4 4. Мендрул О. Корпоративне управління: усталені характеристики та особливості їх реалізації в націона- льній моделі // Ринок цінних паперів України, - 2004.-№6 5. Пестрецова О. Как обеспечить эффективность корпоративного управления // Бізнес, - 2003. - №44. 6. Рєзанова Н.С. Корпоративне управління на порозі ХХІ ст.. // Фінанси України, - 2002, - №1. 7. Сталінскька Г.О. Модель адаптації українських фірм до корпоративних систем ТНК // Щорічник дослі- джень Консорціуму із удосконалення менеджмент-освіти в Україні «Український бізнес ХХІ століття: проблеми, реалії, перспективи», 2004, ст. 9-61. 8. Туркин С. Бизнес в местном сообществе: выгоды, примеры, советы // Управление компанией, - 2004. - №9. 9. Туркин С. Зачем бизнесу социальная ответственность // Управление компанией, - 2004. - №7. 10. Фролов С.С. Социология организаций: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. 11. Храброва И.А. Корпоративное управление: вопросы интеграции, аффилированные лица, организацион- ное проектирование, интеграционная динамика. - М.: Издательский Дом "Альпина", 2000. 12. Шеин В.И., Жуплев А.В. Корпоративный менеджмент: Опыт России и США. - М.: Новости, 2000. 13. http://www.vestnikmckinsey.ru офіційний веб-сайт журналу «Вестник McKinsey» в Росії. 14. www.iclg.ru - офіційний веб-сайт Інституту корпоративного права та управління. 15. www.elitclub.ru - офіційний веб-сайт клубу елітного корпоративного управління. Тульчинська С.О. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК РЕСУРС ЕКОНОМІЧНОГО РОЗИВТКУ Вступ. Об’єктивні процеси під впливом посилення ролі економіки знань змінили ставлення у світі щодо пріоритетів на користь інтелектуалізації праці, що ґрунтується на інноваціях, впровадженні високотехноло- гічних процесів, інтеграції науки, освіти та підприємницької діяльності. Відбувається принципова переоці- нка людського фактора, внаслідок чого інтелект та високий професіоналізм робочої сили стають пріоритет- ним товаром на ринку праці. Тенденції розвитку світової економіки переконливо свідчать, що в Україні не може бути іншого шляху прогресу, ніж формування економіки, заснованої на знаннях, тобто економіки інтелектуально- інноваційного типу. Ігнорування цієї обставини може призвести до витіснення країни з ринку високотехно- логічної продукції. Серед визначальних факторів прогресу, зокрема, природних ресурсів, інтелектуального капіталу, виробничого (технологічного) потенціалу особлива роль належить саме інтелектуальному потен- ціалу, який здатний не лише генерувати технологічні інновації, але й ефективні системи менеджменту, що забезпечують приток у країну високотехнологічних ідей та ноу-хау. Крім того, інтелектуальний капітал, на відміну від фінансового, має тенденцію і можливість стрибкоподібного приросту, що робить його головною особливістю нашого часу [17]. Слід зазначити, що зростаючий результат впливу на економічну динаміку науково-технічних та іннова- ційних факторів досягається не просто використанням усіма суб’єктами господарювання, включаючи дер- жаву, можливостей сучасної науки щодо забезпечення високої конкурентоспроможності, економічної стій- кості, національної безпеки, гідного місця країни у світовому співтоваристві, а цілеспрямованим стратегіч- ним переведенням національної економіки на інноваційний тип розвитку шляхом надання особливої уваги формуванню та ефективному використанню інтелектуального капіталу та високотехнологічного комплексу. Для реалізації таких масштабних і стратегічно перспективних завдань Україна має реальне підґрунтя. Передусім це досить потужний науково-технічний потенціал, що являє собою сукупність усіх засобів нау- ково-технічної діяльності та її ресурсів і спроможний вирішувати найактуальніші проблеми структурної пе- ребудови економіки та її соціальної спрямованості, прискорення науково-технічного прогресу, посилення інтенсифікації тощо. Досить розвинутим є потенціал академічної, галузевої та вузівської науки, науково- технічний стан багатьох підприємств, зокрема наукомістких виробництв у промисловому комплексі [12]. З іншого боку, роки формування в Україні ринкової економіки засвідчили, що держава не має достатніх матеріальних ресурсів для збереження і розвитку науки у попередньому вигляді. За роки ринкових транс- формацій відбувалося дуже істотне скорочення фінансування наукових досліджень, у тому числі виділення коштів на наукове обладнання, зменшилися довгострокові замовлення на фундаментальні дослідження, на- уковці були позбавлені нормальної оплати за свою працю, відбулося зниження престижу науки й статусу вчених. Результатом цих змін стало поступове скорочення наукових установ і розчленування великих наукових колективів на невеликі формування, виникнення нових малочисельних за кількістю працівників осередків, які фінансуються повністю або частково закордонними спонсорами, орієнтація вчених на інтереси закор- донних замовників, переключення їхньої активності виключно на пошуки грантів та інших можливостей http://www.vestnikmckinsey.ru http://www.iclg.ru http://www.elitclub.ru

Соціальна складова корпоративного управління: вплив на ефективність діяльності ТНК

Institution

Similar Items