Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»

В даній статті визначено суть фінансових ресурсів та банківської установи як цілісної фінансової структури, а також її відмінність від підприємства. Розкрито та уточнено сутність дефініції "фінансові ресурси банківських установ"....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2007
Автор: Борисенко, І.І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Назва видання:Культура народов Причерноморья
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35221
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ» / І.І. Борисенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 110-113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35221
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-352212025-02-09T14:05:59Z Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ» Борисенко, І.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ В даній статті визначено суть фінансових ресурсів та банківської установи як цілісної фінансової структури, а також її відмінність від підприємства. Розкрито та уточнено сутність дефініції "фінансові ресурси банківських установ". В данной статье определена сущность финансовых ресурсов и банковского учреждения в целом как целостной финансовой структуры, а также ее отличие от предприятия. Раскрыта и уточнена сущность дефиниции "финансовые ресурсы банковских учреждений". The essence of financial resources and a financial institution as a whole financial structure and also its difference from an enterprise is defined in this article. The essence of the definition "financial resources of banking institutions" revealed and made more exact. 2007 Article Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ» / І.І. Борисенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 110-113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35221 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Борисенко, І.І.
Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
Культура народов Причерноморья
description В даній статті визначено суть фінансових ресурсів та банківської установи як цілісної фінансової структури, а також її відмінність від підприємства. Розкрито та уточнено сутність дефініції "фінансові ресурси банківських установ".
format Article
author Борисенко, І.І.
author_facet Борисенко, І.І.
author_sort Борисенко, І.І.
title Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
title_short Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
title_full Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
title_fullStr Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
title_full_unstemmed Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
title_sort теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ»
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate 2007
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35221
citation_txt Теоретико-суттєвий аспект дефініції «фінансові ресурси банківських установ» / І.І. Борисенко // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 120. — С. 110-113. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv AT borisenkoíí teoretikosuttêvijaspektdefínícíífínansovíresursibankívsʹkihustanov
first_indexed 2025-11-26T16:02:57Z
last_indexed 2025-11-26T16:02:57Z
_version_ 1849869446553796608
fulltext Белозубенко В.С. ИННОВАЦИОННАЯ КОНКУРЕНЦИЯ: ЭТИМОЛОГИЯ И СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЯ 110 блем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. – 538 с. 18. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика. Учебно-практическое пособие. – М.: Изд-во «Гном- пресс», 1998. – 384 с. 19. Сухарский В.С. Менеджмент: теория, методология, практика. – Тернополь: Астон, 2002. – 413 с. 20. Экономиче6ская теория / Под. ред. Добрынина А.И., Тарасевича Л.С. – С-Пб: Питер, 2004. – 544 с. 21. Шарко М.В. Основные положения и категориальные понятия концепции инновационного развития экономики // Проблеми науки. – 2006. – №1. – С. 9-16. 22. Стародубровская И.В. От монополизма к конкуренции. – М.: Политиздат, 1990. – 174 с. 23. Словарь русского языка: В 4-х т. / АН СССР, Ин-т рус. яз.; Под ред А.П. Евгеньевой. – М.: Русский язык, 1981-1984. – 698, 736, 750, 794 с. 24. Doyle P. Marketing management and strategy. – London: Prentice-Hall Europe, 1999. –559 p. Борисенко І.І. ТЕОРЕТИКО-СУТТЄВИЙ АСПЕКТ ДЕФІНІЦІЇ «ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ» Постановка проблеми. Банківська система як складова фінансової системи будь-якої країни відіграє вирішальну роль у її економічному розвитку. Головні функції банків полягають у мобілізації тимчасово ві- льних грошових коштів і їх розміщенні від свого імені й за свій рахунок на умовах зворотності, терміновос- ті, строковості і платності у формі кредитування держави, юридичних і фізичних осіб, у проведені фінансо- вих розрахунків і формуванні платіжної системи держави тощо, тобто банківські установи є посередниками між власниками коштів та їх користувачами. Нині серед найактуальніших проблем функціонування банківських установ – це незначний обсяг влас- ного капіталу і його незадовільна якість; незбалансованість структури активів і пасивів, низька ефектив- ність управління ними, невисока їх якість. Підвищення ефективності управління фінансовими ресурсами є важливим науковим і практичним за- вданням. Але вирішення теоретичних питань з управління фінансовими ресурсами ускладнюється через відсутність однозначного визначення економічної сутності фінансових ресурсів у сучасних умовах госпо- дарювання з погляду керівників та менеджерів банківських установ. Аналіз останніх досліджень. Теоретичні і практичні розробки питань, пов’язаних з управлінням фі- нансовими ресурсами банківських установ знайшли відображення в працях таких українських науковців, як М.Д. Алексеєнко, А.П. Вожжов, Л.А. Костирко, Ж.М. Довгань, А.М. Мороз, С.М. Павлюк, М.І. Савлук, В.А. Ющенко. Серед російських вчених варто виділити роботи Н.Д. Барковського, О.І. Лаврушина, Н.Г. Антонова. Метою дослідження є розкриття та уточнення сутності дефініції «фінансові ресурси банківської уста- нови». Завданням дослідження є вивчення теоретичних аспектів сутності фінансових ресурсів банківських установ Досліджуючи питання формування, розміщення й використання фінансових ресурсів банку, треба на- самперед визначити суть фінансових ресурсів та банківської установи як цілісної фінансової структури, а також його відмінність від підприємства. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» і Наказу «Про затвердження Кла- сифікації інституційних секторів економіки України «Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних та юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб». Госпо- дарський кодекс України визначає банк як фінансову установу і надає йому статус юридичної особи. Відповідно до Постанови правління Національного банку України від 17 березня 2004 року №110 про за- твердження Інструкції «Про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті» виділяється такий термін як «банківські установи України якими є територіальні управління Національного банку Ук- раїни, банки України та їх філії», таким чином ми маємо, що банк – є одним з видів існуючих банківських установ, бо філії не є юридичною особою тому не мають права називатися банком згідно чинного законо- давства України. Враховуючи наведене вище автор вважає, що під «Банківською установою» треба ро- зуміти «фінансову установу, що здійснює банківську діяльність, тобто залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на влас- ний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб». Банківські установи, як і інші суб’єкти господарської діяльності, для забезпечення своєї комерційної та господарської діяльності повинні мати певну суму коштів, тобто ресурси. Банки переважно працюють на залучених грошових ресурсах, тоді як підприємство працює на власних коштах, звертаючись при потребі за кредитом до установ банківської системи. У сучасних умовах розвитку економіки проблема пошуку й залу- чення ресурсів має визначальне значення. Саме тому проблема становлення й розвитку ринку банківських ресурсів набуває першочергового значення. Незважаючи на те, що банк виступає як специфічне підприємство, підхід до питання фінансових ресур- сів банку суттєво відрізняється від вищевикладеного. За широкого використання в економічній літературі і Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 111 практиці терміна «фінансові ресурси» його тлумачення відрізняється. Фінансовий словник трактує, що «банківські ресурси – це кошти, що є в розпорядженні банків і вико- ристовуються ними для кредитних, інвестиційних та інших активних операцій»[8]. У наведеному визначенні автори не акцентують увагу на джерелах формування фінансових ресурсів і зазначає що вони використовуються для виконання активних операцій. Аналогічне визначення фінансових ресурсів дають такі вчені, як А.М. Мороз, О.А. Кириченко[3,4]. Обмеженим є і визначення фінансових ресурсів, яке міститься в роботах Р.І. Тиркала Н.Д Барковсько- го, О.М. Петрука «банківські ресурси – сукупність грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні бан- ків та використовуються ними для виконання активних та інших операцій» але в даному понятті береться до уваги форма прояву фінансових ресурсів, але також не акцентується увага на джерелах формування [5,11,13]. М.Д. Алексеєнко визначає фінансові ресурси як грошові ресурси і вважає, що їх вираження відбуваєть- ся у грошовій формі матеріальних, нематеріальних та фінансових активів. У зв’язку з цим М.Д. Алексеєнко дає таке визначення: «банківські ресурси - це сукупність грошових ресурсів й виражених у грошовій формі матеріальних, нематеріальних та фінансових активів, що перебувають у розпорядженні банків і можуть бу- ти використані ними для здійснення активних операцій та надання послуг» [1]. Особливим є визначення фінансових ресурсів, що дає В.В. Кисельов: «Ресурсна база комерційного ба- нку - сукупний капітал, який створюється в результаті проведення банком політики збільшення власного капіталу та залучених коштів і використовується для здійснення активних операцій з метою реалізації сус- пільних і власних інтересів», бо автор визначає фінансові ресурси через поняття ресурсної бази банку під яким розуміється створений в результаті діяльності банку капітал [9]. На макрорівні заслуговує на увагу визначення фінансових ресурсів Костырка Л.А. Пащенка Т.В., Агеє- ва М.М. При визначенні фінансових ресурсів автори називають також і джерела формування і вважають, що: «фінансові ресурси банку – це грошові і прирівняні до них потоки коштів, які перебувають у його роз- порядженні та формуються у результаті розподілу й перерозподілу національного доходу і призначених для виконання фінансових зобов’язань та фінансування розширеного відтворення»[9]. Антонов Н.Г., Пессель М.А. визначають сутність фінансових ресурсів через пасиви: «пасиви – це по су- ті ресурси банків… Пасиви комерційного банку формуються у процесі здійснення пасивних операцій». Тут треба зазначити, що пасиви є лише складовою частиною фінансових ресурсів банківської установи, а тому дане поняття є обмеженим за своєю сутністю [2]. На думку О.І. Лаврушина, ресурси комерційних банків - це їх власні капітали та фонди, а також кошти, залучені банками у процесі пасивних, а також активно-пасивних операцій (у частині перевищення пасиву над активом), що використовується для активних операцій банків. В даному визначені автор вказує на дже- рела формування фінансових ресурсів, але вказує всі (власні та залучені) окрім запозичених коштів, які та- кож є джерелом формування ресурсів [6]. Особливої уваги заслуговує визначення фінансових ресурсів банківської установи в роботі Ж.М. Дов- гань. Автор визначає дане поняття за двома аспектами: «у вузькому розумінні банківські ресурси – це аку- мульовані банком вільні грошові кошти економічних суб’єктів на умовах виникнення зобов’язань власності чи боргу для подальшого розміщення на ринку з метою отримання прибутку. У широкому розумінні понят- тя «ресурс» (від французького “resources”) трактується не лише як «засоби» і «запаси», а як «можливості». Тому, окрім традиційних ресурсів дане поняття включає й реальні можливості банку не лише акумулювати грошові зобов’язання боргу чи власності, а й здатність отримувати прибуток від проведення доходних бан- ківських операцій» [7]. Таким чином, ми бачимо, що переважна більшість провідних вчених-економістів використовують практично однакове визначення, деякі з них вказують на те хто є розпорядником коштів, а деякі ні, але не- доліком даного визначення є те, що в ньому не звертається увага на джерела формування банківських ре- сурсів, що є дуже важливим в умовах конкурентної боротьби та дефіциту фінансових ресурсів. У зарубіжній літературі поняття «ресурси банку» як самостійний термін, що підлягає вивченню й до- слідженню, практично відсутній. Так, Е. Рід, Р.Коттер, Е. Гілл, Д. Полфреман цей термін взагалі не викори- стовують, він не розглядається як об’єкт самостійного дослідження. Основні джерела грошових ресурсів вказуються при розгляді пасиву балансу банку й при аналізі формування ресурсів банку у процесі здійснен- ня банками пасивних операцій і мають більше практичне ніж теоретичне значення. Банківські пасиви до- сліджують з точки зору їх обсягу, структури, пов’язаних з банківським портфелем чи балансом, а також з позиції управління пасивами [14]. Дж. Ф. Сінкі як основне балансове рівняння розглядає рівність банківських активів, з одного боку і су- ми банківських пасивів та власного капіталу з іншого боку [15]. Необхідно відзначити, що у німецькій банківській практиці досить часто під формуванням ресурсів ро- зуміють рефінансування. Такої думки дотримуються, наприклад, К.Хайфер, К. Хагенмюллер, що не зовсім, на думку автора, правильно, оскільки рефінансування – це лише один із шляхів мобілізації банківських ре- сурсів [16,17]. Таким чином, західні автори не розглядають поняття “банківські ресурси” як об’єкт самостійного до- слідження. Основні джерела коштів указуються цими авторами при розгляді пасиву балансу банку, а також при аналізі формування ресурсів банків в результаті здійснення банками пасивних операцій і мають при- кладне значення. Банківські пасиви досліджуються з точки зору їх обсягу, структури, витрат і цін, пов’язаних з банківським портфелем чи балансом, та взаємозалежності цих факторів [12]. Одним з істотних недоліків у зазначених вище тлумаченнях поняття «банківські ресурси» є те що авто- Борисенко І.І. ТЕОРЕТИКО-СУТТЄВИЙ АСПЕКТ ДЕФІНІЦІЇ «ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ» 112 ри не акцентують увагу на природі банківських ресурсів, а також недоліком є те що наведені вище визна- чення характеризують ресурси банку, але якого саме не наголошується. На думку автора необхідно брати до уваги спеціалізацію конкретного банку, бо вона є однією з найбільш суттєвих ознак при визначенні його ресурсної бази. Наприклад, ресурси Національного банку України, формуються за рахунок таких специфіч- них джерел, як емісія грошей, гроші в обігу, коштів, вкладених у валютний і золотовалютний запаси. Відрізняється ресурсна база, спрямованість її використання, наприклад, і таких банків як інвестиційні, інноваційні, ощадні, агропромислові, депозитні, універсальні. Варто також враховувати, що джерела ресур- сів комерційних банків можуть видозмінюватися. Наприклад, до недавнього минулого, коли не було казна- чейства, деякі банки використовували в якості своєї ресурсної бази державні бюджетні кошти. Наявність або відсутність права власності на деякі складові банківських ресурсів є підставою для їх розмежування на власні кошти та зобов’язання банку, тобто такі, що не належать банківській установі, але на відповідних умовах можуть бути задіяні у кредитно-інвестиційних операціях. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» існує наступна класифікація фінансових ресурсів банківської установи (рисунок 1). Таким чином, з огляду на вищезазначене та спираючись на нормативну базу, автор пропонує таке ви- значення: фінансові ресурси банківської установи – це сукупність власних, залучених та запозичених кош- тів, що знаходяться в її розпорядженні і використовуються для здійснення банківської діяльності з метою отримання прибутку. Рис. 1. Структура фінансових ресурсів банківської установи Фінансові ресурси банківської установи Зобов’язання банку Залучені кошти Депозитні рахунки Поточні рахунки Запозичені кошти Кошти бюджету й позабю- джетних фондів України Кредиторська заборгованість Цінні папери власного боргу Кошти НБУ Кошти інших банків Кредиторська забор- гованість за операці- ями з банками Цінні папери субор- динованого боргу Власні кошти Основний капітал Додатковий капітал Нерозкриті резерви Резерви переоцінки Субордино-ваний борг Гібридні капітальні інструменти Статутний капітал Розкриті резерви Надбавки до курсу акцій Інші фонди Додаткові внески акціонерів Нерозподілений прибуток Фонд покриття ризиків Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 113 Для успішної роботи банківської установи важливо знати не лише про обсяг наявних ресурсів, а й оцінити потенційні можливості залучення необхідних ресурсів та їх використання. У сучасних умовах гос- подарювання в Україні змінився погляд на банківську діяльність, і насамперед на роль збалансованого управління фінансовими ресурсами банківської установи. Тому питання, пов’язані з визначенням ролі та сутності управління фінансовими ресурсами набувають особливої важливості. Джерела та література 1. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії і практики: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – С.31. 2. Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: АО «Финстатинформ», 1995. – С.97 3. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін. За ред.. д-ра екон. на- ук, проф.. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ , 2000. – с.30. 4. Банківський менеджмент. Навч. посіб. / О. А. Кириченко, І.В. Гіленко, С. Л.Роголь; За ред. О.А. Кири- ченка. – 3-тє вид., перероб. І доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с. 5. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред.. проф.. Р.І. Тиркала. – Тернопіль: Карт-бланш, 2001. – 314 с. 6. Банковское дело. Под ред.. О.И. Лаврушина. – М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. – С. 120. 7. Довгань Ж.М. Ресурси комерційного банку: формування та управління. – Рукопис. Дисертаці на здо- буття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01. – «Фінанси, грошовий обіг і кредит». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2000. 8. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – Львів, “Центр Європи”, 1997. – 571 с. 9. Киселев В.В. Управление банковским капиталом (теория и практика). – М.: ОАО «Изд-во «Экономи- ка». – 1997. – С.77. 10. Костырко Л.А. Пащенко Т.В., Агеев М.М. Управление ресурсной базой коммерческого банка. – Лу- ганск: ВУГУ. – 1999. – С. 22. 11. Организация и планирование кредита: Учебник // Н.Д. Барковский, Т.К. Артемова, А.Т. Застрожнева и др./ Под ред. Н.Д Барковского. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 272с. 12. Павлюк С.М. Сутність ресурсів комерційного банку // Фінанси України. – 2004. – № 12. – С. 108–114. 13. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф.. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кон- дор, 2004. – 461 с. 14. Полфреман Д. Основы банковского дела: Ученик / Пер. С англ.. А. Дорошенко – М.: ИНФРА-М. – 1996. – С. 102. 15. Синки Дж. Ф. Управление финансами в коммерческих банках: Пер. с англ., с 4-го изд. – М.: Gatallaxy, 1994. – 937 с. 16. Hagenmüller K. Bankbetriebslehre, München 1989. 17. Heifer K. Passivgeschäft, München 1984. Григораш О.М. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОВАРІВ В СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА В умовах ринкової економіки України діяльність підприємств системи споживчої кооперації отримує певну ускладнюється такими факторами як: більш жорстка конкуренція, підвищення споживчих вимог до якості товарів, зростання рівня ризику динамічного розвитку об’єктів управління споживчої кооперації Ук- раїни тощо. Незважаючи на те, що торгівля серед галузей споживчої кооперації є на даний час найбільш ефектив- ною складовою, спостерігається відсутність стратегічного управління; планування діяльності, в основному, здійснюється, виходячи з внутрішніх можливостей і ресурсів підприємства. Тому виникає необхідність за- безпечення стратегічного управління якістю товарів. Тільки бачення довгострокової перспективи може за- безпечити підґрунтя сталого розвитку підприємства в умовах ринкового оточення, а це можливо лише за умов впровадження стратегічного управління якістю товарів в систему менеджменту підприємства. Дослідженню питань стратегічного управління присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених: Анікєєва С.Н., Ансоффа І., Асселя Г., Березіна І.С., Бермана Б., Бухалкова М.І., Віханського О.С., Дойля П., Друке- ра П., Томпсона А.А., Стрікленда А.Дж., Нємцова В., Оберемчука В.Ф., Портера М., Попова С.А., Смирнова Н.Н., Фатхутдинова Р.А., Чандлера А. Разом з тим, у сучасній економічній літературі України недостатньо розроблени- ми залишаються проблеми стратегічного управління якістю товарів. Мета даної статті – обґрунтувати теоретичні основи управління якістю товарів в системі менеджменту підприємств споживчої кооперації України. Впровадження стратегічне управління в систему менеджменту підприємств споживчої кооперації Ук- раїни дає можливість вирішувати комплекс проблем, серед яких – формування науково–обґрунтованого управління якістю товарів (рис. 1).