Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2009
Автор: Корольова, О.Г.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2009
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859605252134666240
author Корольова, О.Г.
author_facet Корольова, О.Г.
citation_txt Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
first_indexed 2025-11-28T02:58:10Z
format Article
fulltext Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 135 высоким уровнем ВВП на душу населения, присущ более высокий уровень привлечения в экономику международных мигрантов, по сравнению с государствами со средним уровнем доходов; − эмпирически не подтверждается прямая зависимость между уровнем бедности в той или другой стране и количеством международных мигрантов из нее [6, с. 20-22]. В современных условиях распространения ТНК движение капитала между странами и иностранное инвестирование дает возможность привлекать трудовые ресурсы с внутренних национальных рынках на мировой рынок рабочей силы без непосредственного миграционного перемещения. Иностранный капитал направляется в регионы, которые имеют излишек рабочей силы как важнейший фактор современного процесса производства. Как показывает мировая практика, в условиях ускоренного развития современных технологий, большое число рабочих оказываются неконкурентоспособными, в том числе рабочие низкой квалификации развитых стран или традиционных областей производства, которые находятся в состоянии хронического кризиса. Рабочие депрессивных регионов оказываются неспособными обеспечить достаточный уровень доходов в условиях международной конкуренции. Поэтому все чаще возникает потребность в специальных государственных программах помощи мигрантов для выхода из сложившийся ситуации: переподготовка рабочих, повышение уровня их квалификации, создание новых рабочих мест и т.п. Ощущают подобные трудности и страны, которые отстают от глобальных тенденций в международном разделении труда и не успевают за движением мирового прогресса. В результате возрастает разрыв в уровне доходов наиболее и наименее обеспеченных рабочих, ухудшается состояние беднейшего населения мира, что и является непосредственным стимулом к миграции. Вместе с тем постиндустриальные тенденции характеризуются формированием новой цивилизации, где человек является активным участником социально- экономического, социокультурного и исторического процессов. Формирование, использование, развитие человеческих способностей, ценностных мотиваций в процессе информатизации общества, перехода к экономике знаний приобретает приоритетный характер перед материальными и финансовыми ресурсами. Это становится чрезвычайно важным на этапе вовлечения национальных экономик в эволюционный процесс, где в фокусе межгосударственных, региональных, государственных и местных интересов должны находиться люди, их сообщества и отношения, прогрессивные социальные нужды, системы социализации человека и социальные инфраструктуры (образование, воспитание, торговля, здравоохранение, образ жизни и т.п.). Источники и литература 1. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament On immigration, integration and employment, COM. 336 final. – Brussels: European Commission (EC), 2003. 2. International Organization for Migration. About Migration. Facts & Figures. Global Estimates and Trends [Электронный ресурс] / International Organization for Migration. – Режим доступа: http://www.iom.int/jahia/Jahia/pid/254#1 3. PRIO Report 2005 (I): Migrant remittances and development cooperation. – Oslo: International Peace Research Institute, 2005. – 89 p. 4. Гнибіденко, І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення [Текст] / І. Гнибіденко І. // Економіка України. – 2001. – №4. 5. Міжнародна організація з міграції. Статистика [Електроний ресурс] / Міжнародна організація з міграції. – Режим доступу: http://www.iom.org.ua/index.php?page=catalog&id= 6. Meyer J.-B., Brown M. A new approach to the brain drain // Discussion paper No. 41 / World Conference on Science. – Budapest: UNESCO-ICSU, 1999 (June-July). – 27 p. Корольова О.Г. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ Згідно із Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) експорт продукції за 20- ю групою, до якої належить продукція переробки овочів та фруктів, зріс з 37,9 тис. т у 2005 р. до 50 тис. т у 2007 р., або у грошовому вигляді з 18 млн. доларів США у 2005 році до 27 млн. доларів у 2007 році США (додаток И). Основну частку в експорті перероблених овочів та фруктів складають соки - близько 60-65%. Незважаючи на значну кількість підприємств плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області, лише мала частина з них, в повній мірі займаються зовнішньоекономічною діяльністю. На сьогоднішній день, коло лідерів плодоовочевої індустрії досить вузьке і замикається практично на двох компаніях - ТОВ «Сандора» і ФГ «Владам» , які в повній мірі функціонують на зовнішньому ринку. Вони відіграють провідну роль у виробництві соків, овочевих і фруктових консервів з розкрученими брендами. На рис. 1 зображено динаміка експорту продукції переробки овочів і фруктів Миколаївської області. http://www.iom.int/jahia/Jahia/pid/254#1 http://www.iom.org.ua/index.php?page=catalog&id Корольова О.Г. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ 136 49,4 51 37,4 0 10 20 30 40 50 60 70 80 2005 2006 2007 роки тис.тонн Рис. 1. Динаміка експорту продукції переробки овочів і фруктів Миколаївської області, тис. тонн Аналізуючи динаміку експорту переробки овочів і фруктів, можна сказати, що за три досліджувані роки, він порівняно зріс. За даними державного комітету статистики, підприємств плодоовочевої галузі, у 2005 році близько 22% реалізували свою продукцію на експорт у значних обсягах – від 1 млн. грн. до 27 млн. грн. У період 2005-2007 рр. проявляється чітка тенденція збільшення обсягів експорту соків з Миколаївської області. Розглядаючи та аналізуючи структуру країн, куди експортується плодоовочева продукція (зокрема соки) з Миколаївської області, можна сказати, що, у 2005-2007 рр. основний обсяг експортної продукції відвантажувався у країни СНД, то на даний час зростає питома вага країн далекого зарубіжжя (рис. 2). Варто відзначити, що 2005 р. став успішним для експортерів соків Миколаївської області у Росію. Обсяги експортних поставок збільшилися практично у 2 рази порівняно з 2004 р. Це пов'язане з тим, що Росія навесні 2005 р. заборонила ввіз на свою територію рослинницької продукції з Молдавії (за оцінками, ця країна забезпечувала близько 25-30% поставок соків у Росію). Австрія 4% Білорусь 16% Інші 16% Молдова 7% Німеччина 21% Азербайджан 6% Росія 30% Рис. 2. Географія експорту соків з Миколаївської області у 2007 р. Безперечним лідером в експорті соків є компанія ТОВ «Сандора», що постачає свою продукцію у 16 країн і, відповідно до експертних оцінок, займає близько 30% усього експортного ринку соків. Вона є також, основними експортерами томатного соку, частка томатного соку в загальному експорті всього соку становить до 60%. Оскільки основними покупцями томатного соку регіону є Росія й Білорусь, скорочення поставок томатного соку у ці країни обумовлено динамічним розвитком місцевої сокової індустрії. У той же час збільшуються поставки в Литву, Латвію, Естонію, Швецію, Казахстан, США. Слід відзначити, що питому вагу в основі експортної позиції всієї групи соків займає яблучний сік та яблучний концентрат. Щорічно Миколаївська область експортує 30-40 тис. тонн яблучного соку, що становить близько 50-55% від загального обсягу експорту овочевих і фруктових соків. У 2006 р. експорт яблучного соку досяг рекордного рівня в 45 тис. тонн, або 81% від загального обсягу експорту всіх соків. Основними покупцями яблучного соку Миколаївської області є Німеччина й Росія. У Німеччину щорічно направляється 40-50% усього експорту даного продукту. Частка поставок яблучного соку в Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 137 Німеччину в 2006 р. склала 40% від загального експорту яблучного соку. Експорт яблучного соку в Росію коливається від 15% до 40% загального обсягу. У 2006 р. на частку Росії довелося 42% всіх експортних поставок яблучного соку, в 2007р. - близько 50%. В 2005 р. частка Росії становила 18%. У число значних покупців яблучного соку входить також Австрія. Різке зростання експорту за останні 2 роки зафіксоване по групі суміші соків (фруктові, овочеві). Частка експорту сумішей соків в 2007 р. досягла 25% від загального обсягу вивозу соків, у той час як в 2005 р. вона становила 6%, а у 2006 р.- 20%. Основними країнами - покупцями фруктових і овочевих сумішей виступили Білорусь, Азербайджан, Молдова, Росія. На частку цих країн припало до 75% загального обсягу експортних поставок овочевих і фруктових сумішей. Третім за обсягом експорту з Миколаївської області, є томатний сік, хоча, незважаючи на зростання експорту, в останні роки з'явилася тенденція до зменшення частки експорту цього продукту в загальному обсязі. Що стосується плодоовочевої консерваціії, то тут можна сказати, що у структурі експорту (за виключенням соків) близько 25% від загального обсягу займають овочеві консерви, насамперед кабачкова ікра, огірки, томати, кукурудза, горошок. Частка фруктових консервів у загальному обсязі експорту складає також близько 20%. Основними країнами експорту плодоовочевої консервації є Росія, Латвія, Естонія, Білорусь, Німеччина, Ізраїль, США. При цьому близько 85% від загального експорту миколаївських плодоовочевих консервів вивозиться у Росію. Ключовими позиціями експорту плодоовочевої продукції Миколаївської області є: консервовані огірки; томати; томатна паста; плоди та фрукти. Експорт консервованих огірків з України у 2001-2002 рр. складав у середньому 1 тис. т. У період 2005- 2006 рр. обсяги експорту збільшились до 4,3 тис. тонн. У 2007 році відбулося порівняно невелике збільшення експорту внаслідок низького врожаю 2006 року. Основними споживачами консервованих огірків є Росія, Білорусь, Німеччина, при цьому 85-90% припадає на Росію. Росія сьогодні є основним експортним ринком для підприємств плодоовочевої консервації Миколаївської області, що обумовлюється географічної близькістю, традиційними торговими відносинами, а також наявним попитом. Висока конкуренція, насамперед на російському ринку, обумовлена присутністю іноземних компаній. Лідерами у поставках своєї продукції на російський ринок є угорські та французькі компанії, а також виробники з Китаю, Таїланду тощо. Серед крупних іноземних компаній виділяються Bonduelle, D'Aucy, Globus, Green Ray, Green Giant. За оцінками операторів ринку, приблизно 65-70% російського ринку належить цим відомим брендам. В таких жорстких умовах конкуренції на російському ринку, підприємства плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області, змушені активно вивчати можливість виходу підприємств сектору, на ринки інших країн, виходячи з власного експортного потенціалу, який є дійсно глобальним. До продукції, яка може успішно експортуватися на ринки ЄС можна віднести баштанні культури. Виробництво кавуна в Миколаївській області, на сьогоднішній день значно перевищує попит на нього, у результаті чого ціна цього товару на внутрішньому ринку набагато нижче, ніж на ринку ЄС. Крім того, певні перспективи мають яблука, солодкий перець, баклажани, цибуля, рання капуста, ранні й пізні помідори, салат, цукрова кукурудза, груші, сливи, можливо, виноград, чорниця й черешня. У перспективі експортний потенціал може мати також спаржа. Природно, найбільшу перспективу експорту має продукція, яка імпортується в ЄС із інших країн. Показовим випадком є торгівля черешнею. Туреччина щорічно експортує свіжої черешні в країни ЄС на суму 100 млн. дол., причому протягом усього двох місяців - з 20 травня по 10 серпня (щоденний експортна виручка - близько 1,8 млн. дол.). При цьому частка Туреччини в поставках черешні на ринок ЄС становить близько 40% і продовжує збільшуватися. Аналітики очікують, що щорічне зростання поставок черешні з Туреччини в ЄС буде становити в середньому близько 15%. Крім того, Туреччина експортує черешню в США й країни Азії. Це досягається завдяки об'ємним інвестиціям у відповідну сучасну інфраструктуру: упакування; післязбиральну доробку; зберігання; транспортування. При цьому Туреччина не має таких великих спеціалізованих господарств, які є в Україні, зокрема в Миколаївській області і які могли б бути створені в перспективі. На жаль, далеко не всі види плодоовочевої продукції можуть бути конкурентними. Крім того, можливості для експорту обмежені часовими інтервалами. Наприклад, виробництво помідорів у Швеції закінчується в середині жовтня, після чого вони починають активно купувати помідори в Польщі, Іспанії, Голландії й інших. країнах. Якщо Миколаївська область, запропонує якісний помідор у період із середини жовтня до початку грудня за відповідною ціною, то вона буде мати шанси на завоювання значної частки ринку, а якщо ні, то шанси на експорт будуть значно нижче. Схожа ситуація з пізніми баштанними культурами, запропонувавши кавун і диню наприкінці жовтня - листопаді, ми можемо витиснути з ринку Швеції бразильських постачальників, а запропонувавши кавун у період з 15 липня до початку-середини вересня, ми можемо відвоювати частку ринку в іспанських і угорських постачальників. За оцінками експертів, в найближчі 3-5 років практично всі продукти, вище перелічені, будуть продаватися на ринках ЄС. По-перше, Миколаївські виробники плодоовочевої продукції вже зараз починають більш якісно упакувати продукцію. По-друге, в Миколаївській області зараз активно розвиваються й розширюються мережі супермаркетів, які висувають свої вимоги з якості продукції, сприяючи професійному росту фермерів і збільшенню якості наших овочів, фруктів і ягід. Відзначаємо також, що інформованість операторів плодоовочевого ринку ЄС і інших країн світу про потенціал Корольова О.Г. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ 138 Миколаївської області в цій сфері залишається дуже низькою. У зв'язку з цим, деякі торговельні компанії знають про те, що в Україні, зокрема в Миколаївської області, можна закуповувати плодоовочеву продукцію гарної якості за прийнятною ціною. Підприємства плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області, які могли б вкласти гроші в цей бізнес, також недостатньо інформовані про потенціал цього ринку. Існує помилкова думка, що це незначний і нецікавий ринок і що овочами торгують, головним чином, підсобні господарства і господарські товариства. У той же час у реальності, приміром, ЄС імпортує щорічно свіжої плодоовочевої продукції на суму 20 млрд. дол. США, а середня оптова плодоовочева компанія в маленькій Швеції має обіг в 200-300 млн. дол., працюючи з асортиментом свіжої плодоовочевої продукції, що досягає ста найменувань. Іспанія щорічно експортує плодоовочевої продукції на 6 млрд. дол., Туреччина - на 1,2-1,5 млрд. дол., Угорщина - на 800 млн. дол., а Україна - усього на 50 млн. дол. При цьому, якщо врахувати наші кліматичні умови, Миколаївська область, могла б у середньостроковій перспективі практично повністю витиснути угорську продукцію з ринків ЄС. На основі рис. 3 проаналізуємо, якими є головні перешкоди, в процесі виходу підприємств плодоовочевого сектору, на ринки збуту країн Європи. До адміністративних та бюрократичних перешкод належить незадовільний механізм повернення ПДВ, існуючий порядок і терміни отримання митних та інших документів для проведення зовнішньоекономічних операцій. Також найбільшою проблемою є високий рівень конкуренції, але поряд з цим для роботи на ринках ЄС обов’язковими є сертифікації, і тому багато переробних компаній сьогодні здійснюють сертифікацію за системою якості ISO. Робота з країнами ЄС можлива через партнерство з компаніями, які вже мають певні канали збуту. Можливим є вихід на ринок ЄС продуктів, спрямованих на задоволення попиту у певних нішах. Наприклад, у ніші з переробки та експорту органічно вирощених овочів та фруктів. Рис. 3. Перешкоди виходу суб’єктів плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області на ринки країн Європи, % Незважаючи на вищеназвані перешкоди, досліджувані підприємства сектора переробки овочів та фруктів планують займатися експортом своєї продукції у 2008-2009 роках. Для здійснення таких планів, для підприємств (насамперед - фінансово стійких) важливими є питання модернізації виробництва, розширенню ринків збуту, сертифікації підприємств за міжнародними стандартам, підвищення якості продукції.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35250
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-28T02:58:10Z
publishDate 2009
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Корольова, О.Г.
2012-06-21T20:30:54Z
2012-06-21T20:30:54Z
2009
Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
Article
published earlier
spellingShingle Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
Корольова, О.Г.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
title_full Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
title_fullStr Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
title_full_unstemmed Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
title_short Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
title_sort зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250
work_keys_str_mv AT korolʹovaog zovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostíplodoovočevogopídkompleksumikolaívsʹkoíoblastítaperspektiviíípodalʹšogorozvitku