Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859605252134666240 |
|---|---|
| author | Корольова, О.Г. |
| author_facet | Корольова, О.Г. |
| citation_txt | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-11-28T02:58:10Z |
| format | Article |
| fulltext |
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
135
высоким уровнем ВВП на душу населения, присущ более высокий уровень привлечения в экономику
международных мигрантов, по сравнению с государствами со средним уровнем доходов;
− эмпирически не подтверждается прямая зависимость между уровнем бедности в той или другой стране
и количеством международных мигрантов из нее [6, с. 20-22].
В современных условиях распространения ТНК движение капитала между странами и иностранное
инвестирование дает возможность привлекать трудовые ресурсы с внутренних национальных рынках на
мировой рынок рабочей силы без непосредственного миграционного перемещения. Иностранный капитал
направляется в регионы, которые имеют излишек рабочей силы как важнейший фактор современного
процесса производства.
Как показывает мировая практика, в условиях ускоренного развития современных технологий, большое
число рабочих оказываются неконкурентоспособными, в том числе рабочие низкой квалификации развитых
стран или традиционных областей производства, которые находятся в состоянии хронического кризиса.
Рабочие депрессивных регионов оказываются неспособными обеспечить достаточный уровень доходов в
условиях международной конкуренции. Поэтому все чаще возникает потребность в специальных
государственных программах помощи мигрантов для выхода из сложившийся ситуации: переподготовка
рабочих, повышение уровня их квалификации, создание новых рабочих мест и т.п. Ощущают подобные
трудности и страны, которые отстают от глобальных тенденций в международном разделении труда и не
успевают за движением мирового прогресса. В результате возрастает разрыв в уровне доходов наиболее и
наименее обеспеченных рабочих, ухудшается состояние беднейшего населения мира, что и является
непосредственным стимулом к миграции. Вместе с тем постиндустриальные тенденции характеризуются
формированием новой цивилизации, где человек является активным участником социально-
экономического, социокультурного и исторического процессов. Формирование, использование, развитие
человеческих способностей, ценностных мотиваций в процессе информатизации общества, перехода к
экономике знаний приобретает приоритетный характер перед материальными и финансовыми ресурсами.
Это становится чрезвычайно важным на этапе вовлечения национальных экономик в эволюционный
процесс, где в фокусе межгосударственных, региональных, государственных и местных интересов должны
находиться люди, их сообщества и отношения, прогрессивные социальные нужды, системы социализации
человека и социальные инфраструктуры (образование, воспитание, торговля, здравоохранение, образ жизни
и т.п.).
Источники и литература
1. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament On immigration, integration
and employment, COM. 336 final. – Brussels: European Commission (EC), 2003.
2. International Organization for Migration. About Migration. Facts & Figures. Global Estimates and Trends
[Электронный ресурс] / International Organization for Migration. – Режим доступа:
http://www.iom.int/jahia/Jahia/pid/254#1
3. PRIO Report 2005 (I): Migrant remittances and development cooperation. – Oslo: International Peace
Research Institute, 2005. – 89 p.
4. Гнибіденко, І. Проблеми трудової міграції в Україні та їх вирішення [Текст] / І. Гнибіденко І. //
Економіка України. – 2001. – №4.
5. Міжнародна організація з міграції. Статистика [Електроний ресурс] / Міжнародна організація з міграції.
– Режим доступу: http://www.iom.org.ua/index.php?page=catalog&id=
6. Meyer J.-B., Brown M. A new approach to the brain drain // Discussion paper No. 41 / World Conference on
Science. – Budapest: UNESCO-ICSU, 1999 (June-July). – 27 p.
Корольова О.Г.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО
ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
Згідно із Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) експорт продукції за 20-
ю групою, до якої належить продукція переробки овочів та фруктів, зріс з 37,9 тис. т у 2005 р. до 50 тис. т у
2007 р., або у грошовому вигляді з 18 млн. доларів США у 2005 році до 27 млн. доларів у 2007 році США
(додаток И). Основну частку в експорті перероблених овочів та фруктів складають соки - близько 60-65%.
Незважаючи на значну кількість підприємств плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області,
лише мала частина з них, в повній мірі займаються зовнішньоекономічною діяльністю. На сьогоднішній
день, коло лідерів плодоовочевої індустрії досить вузьке і замикається практично на двох компаніях - ТОВ
«Сандора» і ФГ «Владам» , які в повній мірі функціонують на зовнішньому ринку. Вони відіграють
провідну роль у виробництві соків, овочевих і фруктових консервів з розкрученими брендами.
На рис. 1 зображено динаміка експорту продукції переробки овочів і фруктів Миколаївської області.
http://www.iom.int/jahia/Jahia/pid/254#1
http://www.iom.org.ua/index.php?page=catalog&id
Корольова О.Г.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
136
49,4 51
37,4
0
10
20
30
40
50
60
70
80
2005 2006 2007
роки
тис.тонн
Рис. 1. Динаміка експорту продукції переробки овочів і фруктів Миколаївської області, тис. тонн
Аналізуючи динаміку експорту переробки овочів і фруктів, можна сказати, що за три досліджувані
роки, він порівняно зріс. За даними державного комітету статистики, підприємств плодоовочевої галузі, у
2005 році близько 22% реалізували свою продукцію на експорт у значних обсягах – від 1 млн. грн. до 27
млн. грн. У період 2005-2007 рр. проявляється чітка тенденція збільшення обсягів експорту соків з
Миколаївської області.
Розглядаючи та аналізуючи структуру країн, куди експортується плодоовочева продукція (зокрема
соки) з Миколаївської області, можна сказати, що, у 2005-2007 рр. основний обсяг експортної продукції
відвантажувався у країни СНД, то на даний час зростає питома вага країн далекого зарубіжжя (рис. 2).
Варто відзначити, що 2005 р. став успішним для експортерів соків Миколаївської області у Росію.
Обсяги експортних поставок збільшилися практично у 2 рази порівняно з 2004 р. Це пов'язане з тим, що
Росія навесні 2005 р. заборонила ввіз на свою територію рослинницької продукції з Молдавії (за оцінками,
ця країна забезпечувала близько 25-30% поставок соків у Росію).
Австрія
4%
Білорусь
16%
Інші
16%
Молдова
7%
Німеччина
21%
Азербайджан
6%
Росія
30%
Рис. 2. Географія експорту соків з Миколаївської області у 2007 р.
Безперечним лідером в експорті соків є компанія ТОВ «Сандора», що постачає свою продукцію у 16
країн і, відповідно до експертних оцінок, займає близько 30% усього експортного ринку соків. Вона є
також, основними експортерами томатного соку, частка томатного соку в загальному експорті всього соку
становить до 60%.
Оскільки основними покупцями томатного соку регіону є Росія й Білорусь, скорочення поставок
томатного соку у ці країни обумовлено динамічним розвитком місцевої сокової індустрії.
У той же час збільшуються поставки в Литву, Латвію, Естонію, Швецію, Казахстан, США.
Слід відзначити, що питому вагу в основі експортної позиції всієї групи соків займає яблучний сік та
яблучний концентрат. Щорічно Миколаївська область експортує 30-40 тис. тонн яблучного соку, що
становить близько 50-55% від загального обсягу експорту овочевих і фруктових соків. У 2006 р. експорт
яблучного соку досяг рекордного рівня в 45 тис. тонн, або 81% від загального обсягу експорту всіх соків.
Основними покупцями яблучного соку Миколаївської області є Німеччина й Росія. У Німеччину
щорічно направляється 40-50% усього експорту даного продукту. Частка поставок яблучного соку в
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
137
Німеччину в 2006 р. склала 40% від загального експорту яблучного соку.
Експорт яблучного соку в Росію коливається від 15% до 40% загального обсягу. У 2006 р. на частку
Росії довелося 42% всіх експортних поставок яблучного соку, в 2007р. - близько 50%. В 2005 р. частка Росії
становила 18%. У число значних покупців яблучного соку входить також Австрія.
Різке зростання експорту за останні 2 роки зафіксоване по групі суміші соків (фруктові, овочеві).
Частка експорту сумішей соків в 2007 р. досягла 25% від загального обсягу вивозу соків, у той час як в 2005
р. вона становила 6%, а у 2006 р.- 20%.
Основними країнами - покупцями фруктових і овочевих сумішей виступили Білорусь, Азербайджан,
Молдова, Росія. На частку цих країн припало до 75% загального обсягу експортних поставок овочевих і
фруктових сумішей. Третім за обсягом експорту з Миколаївської області, є томатний сік, хоча, незважаючи
на зростання експорту, в останні роки з'явилася тенденція до зменшення частки експорту цього продукту в
загальному обсязі.
Що стосується плодоовочевої консерваціії, то тут можна сказати, що у структурі експорту (за
виключенням соків) близько 25% від загального обсягу займають овочеві консерви, насамперед кабачкова
ікра, огірки, томати, кукурудза, горошок. Частка фруктових консервів у загальному обсязі експорту складає
також близько 20%.
Основними країнами експорту плодоовочевої консервації є Росія, Латвія, Естонія, Білорусь, Німеччина,
Ізраїль, США. При цьому близько 85% від загального експорту миколаївських плодоовочевих консервів
вивозиться у Росію. Ключовими позиціями експорту плодоовочевої продукції Миколаївської області є:
консервовані огірки; томати; томатна паста; плоди та фрукти.
Експорт консервованих огірків з України у 2001-2002 рр. складав у середньому 1 тис. т. У період 2005-
2006 рр. обсяги експорту збільшились до 4,3 тис. тонн. У 2007 році відбулося порівняно невелике
збільшення експорту внаслідок низького врожаю 2006 року. Основними споживачами консервованих
огірків є Росія, Білорусь, Німеччина, при цьому 85-90% припадає на Росію.
Росія сьогодні є основним експортним ринком для підприємств плодоовочевої консервації
Миколаївської області, що обумовлюється географічної близькістю, традиційними торговими відносинами,
а також наявним попитом.
Висока конкуренція, насамперед на російському ринку, обумовлена присутністю іноземних компаній.
Лідерами у поставках своєї продукції на російський ринок є угорські та французькі компанії, а також
виробники з Китаю, Таїланду тощо. Серед крупних іноземних компаній виділяються Bonduelle, D'Aucy,
Globus, Green Ray, Green Giant. За оцінками операторів ринку, приблизно 65-70% російського ринку
належить цим відомим брендам.
В таких жорстких умовах конкуренції на російському ринку, підприємства плодоовочевого
підкомплексу Миколаївської області, змушені активно вивчати можливість виходу підприємств сектору, на
ринки інших країн, виходячи з власного експортного потенціалу, який є дійсно глобальним.
До продукції, яка може успішно експортуватися на ринки ЄС можна віднести баштанні культури.
Виробництво кавуна в Миколаївській області, на сьогоднішній день значно перевищує попит на нього, у
результаті чого ціна цього товару на внутрішньому ринку набагато нижче, ніж на ринку ЄС. Крім того,
певні перспективи мають яблука, солодкий перець, баклажани, цибуля, рання капуста, ранні й пізні
помідори, салат, цукрова кукурудза, груші, сливи, можливо, виноград, чорниця й черешня. У перспективі
експортний потенціал може мати також спаржа.
Природно, найбільшу перспективу експорту має продукція, яка імпортується в ЄС із інших країн.
Показовим випадком є торгівля черешнею. Туреччина щорічно експортує свіжої черешні в країни ЄС на
суму 100 млн. дол., причому протягом усього двох місяців - з 20 травня по 10 серпня (щоденний експортна
виручка - близько 1,8 млн. дол.). При цьому частка Туреччини в поставках черешні на ринок ЄС становить
близько 40% і продовжує збільшуватися. Аналітики очікують, що щорічне зростання поставок черешні з
Туреччини в ЄС буде становити в середньому близько 15%. Крім того, Туреччина експортує черешню в
США й країни Азії. Це досягається завдяки об'ємним інвестиціям у відповідну сучасну інфраструктуру:
упакування; післязбиральну доробку; зберігання; транспортування. При цьому Туреччина не має таких
великих спеціалізованих господарств, які є в Україні, зокрема в Миколаївській області і які могли б бути
створені в перспективі.
На жаль, далеко не всі види плодоовочевої продукції можуть бути конкурентними. Крім того,
можливості для експорту обмежені часовими інтервалами. Наприклад, виробництво помідорів у Швеції
закінчується в середині жовтня, після чого вони починають активно купувати помідори в Польщі, Іспанії,
Голландії й інших. країнах. Якщо Миколаївська область, запропонує якісний помідор у період із середини
жовтня до початку грудня за відповідною ціною, то вона буде мати шанси на завоювання значної частки
ринку, а якщо ні, то шанси на експорт будуть значно нижче. Схожа ситуація з пізніми баштанними
культурами, запропонувавши кавун і диню наприкінці жовтня - листопаді, ми можемо витиснути з ринку
Швеції бразильських постачальників, а запропонувавши кавун у період з 15 липня до початку-середини
вересня, ми можемо відвоювати частку ринку в іспанських і угорських постачальників.
За оцінками експертів, в найближчі 3-5 років практично всі продукти, вище перелічені, будуть
продаватися на ринках ЄС. По-перше, Миколаївські виробники плодоовочевої продукції вже зараз
починають більш якісно упакувати продукцію. По-друге, в Миколаївській області зараз активно
розвиваються й розширюються мережі супермаркетів, які висувають свої вимоги з якості продукції,
сприяючи професійному росту фермерів і збільшенню якості наших овочів, фруктів і ягід. Відзначаємо
також, що інформованість операторів плодоовочевого ринку ЄС і інших країн світу про потенціал
Корольова О.Г.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛОДООВОЧЕВОГО ПІД КОМПЛЕКСУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
138
Миколаївської області в цій сфері залишається дуже низькою. У зв'язку з цим, деякі торговельні компанії
знають про те, що в Україні, зокрема в Миколаївської області, можна закуповувати плодоовочеву
продукцію гарної якості за прийнятною ціною.
Підприємства плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області, які могли б вкласти гроші в цей
бізнес, також недостатньо інформовані про потенціал цього ринку. Існує помилкова думка, що це
незначний і нецікавий ринок і що овочами торгують, головним чином, підсобні господарства і господарські
товариства. У той же час у реальності, приміром, ЄС імпортує щорічно свіжої плодоовочевої продукції на
суму 20 млрд. дол. США, а середня оптова плодоовочева компанія в маленькій Швеції має обіг в 200-300
млн. дол., працюючи з асортиментом свіжої плодоовочевої продукції, що досягає ста найменувань. Іспанія
щорічно експортує плодоовочевої продукції на 6 млрд. дол., Туреччина - на 1,2-1,5 млрд. дол., Угорщина -
на 800 млн. дол., а Україна - усього на 50 млн. дол. При цьому, якщо врахувати наші кліматичні умови,
Миколаївська область, могла б у середньостроковій перспективі практично повністю витиснути угорську
продукцію з ринків ЄС.
На основі рис. 3 проаналізуємо, якими є головні перешкоди, в процесі виходу підприємств
плодоовочевого сектору, на ринки збуту країн Європи.
До адміністративних та бюрократичних перешкод належить незадовільний механізм повернення ПДВ,
існуючий порядок і терміни отримання митних та інших документів для проведення зовнішньоекономічних
операцій. Також найбільшою проблемою є високий рівень конкуренції, але поряд з цим для роботи на
ринках ЄС обов’язковими є сертифікації, і тому багато переробних компаній сьогодні здійснюють
сертифікацію за системою якості ISO.
Робота з країнами ЄС можлива через партнерство з компаніями, які вже мають певні канали збуту.
Можливим є вихід на ринок ЄС продуктів, спрямованих на задоволення попиту у певних нішах. Наприклад,
у ніші з переробки та експорту органічно вирощених овочів та фруктів.
Рис. 3. Перешкоди виходу суб’єктів плодоовочевого підкомплексу Миколаївської області
на ринки країн Європи, %
Незважаючи на вищеназвані перешкоди, досліджувані підприємства сектора переробки овочів та
фруктів планують займатися експортом своєї продукції у 2008-2009 роках. Для здійснення таких планів, для
підприємств (насамперед - фінансово стійких) важливими є питання модернізації виробництва,
розширенню ринків збуту, сертифікації підприємств за міжнародними стандартам, підвищення якості
продукції.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35250 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T02:58:10Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Корольова, О.Г. 2012-06-21T20:30:54Z 2012-06-21T20:30:54Z 2009 Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку / О.Г. Корольова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 171. — С. 135-138. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку Article published earlier |
| spellingShingle | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку Корольова, О.Г. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| title_full | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| title_fullStr | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| title_full_unstemmed | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| title_short | Зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу Миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| title_sort | зовнішньоекономічної діяльності плодоовочевого під комплексу миколаївської області та перспективи її подальшого розвитку |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35250 |
| work_keys_str_mv | AT korolʹovaog zovníšnʹoekonomíčnoídíâlʹnostíplodoovočevogopídkompleksumikolaívsʹkoíoblastítaperspektiviíípodalʹšogorozvitku |