Управління екологічними загрозами в регіоні

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Культура народов Причерноморья
Date:2007
Main Authors: Фененко, А.С., Дога, Ю.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2007
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35273
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Управління екологічними загрозами в регіоні / А.С. Фененко, Ю.А. Дога // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 121. — С. 143-146.— Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860113980945596416
author Фененко, А.С.
Дога, Ю.А.
author_facet Фененко, А.С.
Дога, Ю.А.
citation_txt Управління екологічними загрозами в регіоні / А.С. Фененко, Ю.А. Дога // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 121. — С. 143-146.— Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
first_indexed 2025-12-07T17:35:15Z
format Article
fulltext Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 143 Фененко А.С., Дога Ю.А. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ЗАГРОЗАМИ В РЕГІОНІ На сучасному етапі, в умовах забруднення навколишнього природного середовища, екологічних катас- троф і т.д. необхідно звернути увагу на те, яке повинне поводитися підприємство в умовах нестабільної екологічної ситуації. Від цього залежить не тільки збереження і функціонування підприємства, але і життя і здоров'я працівників, якість сировини, матеріалів, а, отже, і продукції. Сьогодні екологічні катастрофи сприймаються швидше як надзвичайні ситуації, а не як катастрофи, спровоковані порушеннями законів экогенной і техногенної безпеки. Сьогодні без перебільшення можна говорити про наявність в країні екологічної кризи, через яку пору- шується традиційна система життєзабезпечення нації. За радянських часів і за роки державної незалежності України її владні структури неодноразово «давали добро» на реалізацію більш менш масштабних проектів, эколого-економічні наслідки якого носили непередбачений характер, неефективна економічна система – з її нічийною власністю, адміністративним перерозподілом грошових коштів і ресурсів від рентабельних підп- риємств до збиткових, низькими цінами на енергоносії і сировину, а також відсутністю обліку на підприєм- ствах, негативна дія підприємств на оточуючу середовище в результаті своєї діяльності – сприяла нееконо- мному використовуванню природних ресурсів і неефективному споживанню енергії. Економічна криза відсовує екологічні пріоритети на другий план. Пошук шляхів рішення проблем на- вколишнього середовища відкладається до поліпшення економічної ситуації. Тим часом, економічне зрос- тання можливе лише на основі ефективного конкурентоздатного виробництва, яке ефективно використовує всі ресурси, у тому числі і природні і адаптації до еколого-економічної ситуації, що склалася. Тому актуа- льний розгляд функціонування підприємства в умовах екологічних загроз, їх ідентифікації, класифікації і аналізу, а також розробка заходів по попередженню виникнення загроз, ліквідацію і мінімізацію їх наслід- ків. «Захист» підприємств від екологічних загроз, також забезпечує охорону навколишнього природного середовища, оскільки має на увазі дбайливе до неї відношення, дотримання екологічного законодавства і інших заходів, направлених на попередження негативної дії на природу. Процес управління загрозами включає:  попередження виникнення загроз;  ліквідацію і мінімізацію наслідків загроз у разі, коли неможливо їй запобігти;  розробку тактики поведінки під час «активної» дії загроз. Такий підхід вимагає не тільки вивчення чинників і джерел загроз, їх ідентифікації, але і передбачення ходу подій. Знаючи характеристику загроз, очікувану величину втрат у разі переходу загроз в небезпеці, можна їм запобігти, мінімізувати наслідки, накопичити компенсаційні ресурси і т.д. Нереалізована загроза реалізована загроза Продовження дії подолання подолання деградація небезпеки наслідків (ліквідація) об'єкту ризик Забезпечення безпеки Схема 1. Взаємодія екологічних загроз, ризиків, небезпеки. Природні фактори загроза Небезпека Екологічна подія Дотримання норм недотримання норм Фененко А.С., Дога Ю.А. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ЗАГРОЗАМИ В РЕГІОНІ 144 Екологічна загроза - це полягання навколишнього природного середовища, виниклі унаслідок антропо- генної, техногенної, природної (стихійного) дії, яка характеризується погіршенням екологічної обстановки і виникненням небезпеки для регіону, підприємства, людини і навколишнього природного середовища. Управління екологічними загрозами – комплекс дій по виявленню і оцінці екологічних загроз і розробці за- ходів по попередженню негативної дії, створенню умов для безпечного функціонування в умовах екологіч- них загроз, а також ліквідації і мінімізації наслідків екологічних загроз, у разі їх неможливості їх запобіган- ня. Нереалізована загроза розглядається як небезпека, тобто можливе настання негативних наслідків. Про- довження функціонування в умовах небезпеки – це дії в умовах ризику (тобто вірогідність понести збитки або упустити вигоду). Подолання небезпеки і зниження ризику направлено на забезпечення безпеки (за допомогою, напри- клад, дотримання законодавства, розробки і реалізації запобіжних засобів). Реалізована загроза є екологіч- ною подією, яка також може носити характер небезпеки. Якщо екологічною подією неможливо управляти, дії повинні бути направлені на мінімізацію або ліквідацію наслідків, якщо вони носять керований характер. У законодавстві про охорону природного середовища розглянуті питання екологічної експертизи, моніто- рингу, аудиту і безпеки, але немає чітких вказівок про поведінку підприємств в умовах екологічної небез- пеки, ризику і екологічних загроз. Загрози зовнішнього середовища можуть бути позитивними і виявлятися у вигляді вигоди для підприєм- ства, а можуть бути негативними, тобто бути вірогідністю прояву ризиків. Ризики, у свою чергу, можуть означати для підприємства або можливість досягнення вигоди, або небезпеку збитку, або невизначеність. За- лежно від того, яка дія загроз на економічну стійкість підприємства, керівництво підприємств ухвалює управ- лінські рішення по розробці заходів, направлених на усунення цих загроз (при необхідності), запобігання (зниження рівня дії), усунення наслідків загроз або співіснування із загрозами [4]. Класифікація екологічних загроз: – По відношенню до аналізованого середовища: – Внутрішні: сукупність умов і чинників, джерелами яких є дана система. – Зовнішні: як сукупність умов і чинників, що сформувалися в системі більш високого рівня ієрархії по відношенню до даної системи. – Зовнішні загрози можна підрозділити на: – природно – екологічні загрози: обумовлені змінами навколишнього природного середовища під дію природних процесів; – техніко-екологічні загрози: обумовлені появою і розвитком технологічного напряму (навколишнього техногенного середовища): – Загроза стійких техногенних дій – зміни навколишнього середовища в результаті звичної (безаварійної) господарської діяльності; – Загроза катастрофічних техногенних дій – вимір навколишнього середовища в результаті техногенних катастроф, аварій, інцидентів; 1. По тривалості періоду дії: – Постійно діючі на протязі всього періоду існування системи; – Тимчасові – діють протягом обмеженої кількості часу; 2. По вірогідності виникнення: – Реальні – існуючі в даний період часу або. – Потенційні – з великою часткою вірогідності можуть виникнути в подальші періоди. 3. По керованості: – Керовані – на загрози можна впливати – Некеровані – на загрозу неможливо вплинути. 4. Залежно від об'єкту дії: – Природні – природа (окремі види ресурсів, окремі елементи біосфери, біогеоценозі); – Суспільні – людина, група людей, суспільство; – економічні – економіка(у тому числі глобально-світові економіка, національні – національна Економі- ка, галузеві –види економічної діяльності, регіональні – регіональна економіка, корпоративні – субїекти підприємницькій діяльності). 5. По масштабах: – Локальні - (месцеві- мікрорівень, региональні-мезорівень, національні – макрорівень); – Глобальні (світові). 6. Залежно від дії на об'єкт: – «пасивна екологічна загроза» - таке полягання екологічної загрози, при якому вона є вірогідністю не- сприятливої дії або побічно впливає на діяльність підприємства. – «активна екологічна загроза» - має на увазі процес переходу екологічної загрози в екологічну подію, впливає на діяльність підприємства прямим шляхом. – Екологічна подія – реалізована загроза. Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ 145 Класифікація екологічних загроз Схема 2. Классифікація екологічних ризиків. Для забезпечення стійкого розвитку підприємства є актуальним, в першу чергу, виявлення і ідентифі- кація загроз, можливість їх прогнозування і повного або часткового попередження. Перевищення граничних значень індикаторів загроз перешкоджає нормальному ходу розвитку різних економічних підсистем, порушує природний хід процесу відтворювання, приводить до формування негативних, руйнівних тенденцій в економіці, чте свідчить про вплив загроз. Щонайвищий ступінь стійкості і ефективності системи досягається за умови, що вся система показників знаходиться в межах допустимих значень. Якщо ж граничне значення одного індикатора по фак- ту досягається за рахунок змін граничних значень інших індикаторів і ці зміни не впливають на цілісність системи і її стійкість, значить, такі зміни не перевищують граничних значень індикатора. Система індикаторів загроз економічної стійкості підприємства повинна враховувати специфічні особливості, найха- рактерніші для даного підприємства до мають для нього важливе стратегічне значення. Для цього проводиться періодич- ний моніторинг, за наслідками якого здійснюється аналіз і оцінка широкого крута загроз, що впливають на рівень еко- номічної стійкості в довгостроковій перспективі. Постійний моніторинг невеликого числа основних параметрів сприяє за- хищеності підприємства від загроз в короткостроковому періоді [3]. Індикаторами екологічних загроз можуть виступати: рівень відповідності нормативам забруднюючих речовин (ПДК, ПДВ, ПДС і т.д.), специфічні показники підприємства. Визначення потреби в засобах і резервах для управління екологічними загрозами. Процес управління екологічними загрозами має на увазі: 1. Попередження загроз. 2. Ліквідація загроз 3. Існування із загрозами. Якщо засобів підприємства не достатньо для проведення якого – або із заходів недостатньо, то підпри- ємство повинне звернутися до бюджетів більш високого рівня: регіональному, державному, міжнародному. Для цього необхідно визначити масштаби екологічної загрози, засоби, необхідні для вживання заходів. Висновок 1. Управління екологічними загрозами актуально в умовах сучасної нестабільної екологічної обстановки, необхідності охорони навколишнього природного середовища, захисту підприємств від негативних екологічних наслідків. Класифікаційні прізнаки По відношенню до аналізованного сере- довища По тривалості періоду дії По вірогідності виникнення По керованості Залежно від об'єкту дії воздействия Залежно від дії на об'єкт объект По масштабах внутрішні зовнішні Постійні тимчасові Реальні Потенційні альные Керовані Некеровані ляемые Природні Суспільні економічні пасивна еко- логіч- на за- гроза е активна еколо- гічна загроза Екологічна подія Локальні Глобальні Фененко А.С., Дога Ю.А. УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ЗАГРОЗАМИ В РЕГІОНІ 146 2. Управління екологічними загрозами дає можливість підприємству розробити заходи по попередженню, ліквідації наслідків екологічних загроз, визначити потреби в засобах і резервах для попередження і лік- відації екологічних загроз. 3. Для управління екологічними загрозами можна запропонувати наступну послідовність дій:  Виявлення і ідентифікація (екологічних) загроз.  Моделювання ситуації розвитку (екологічних) загроз і їх наслідків.  Прогнозування очікуваного результату.  Визначення потреби в резервах, необхідних для запобігання (екологічних) загроз.  Процес запобігання (усунення) загроз.  Розробка заходів подальшого розвитку підприємства.  Отримання кінцевого результату, порівняння його з прогнозованим [3]. Джерела та література 1. Екологія Криму. Довідкова допомога/під ред Н.В. Багрова і В.А. Багрова. – Сімферополь: Кримське уч- бовий – педагогічне державне видавництво, 2003. – 360 з. 2. Сулыма А.И. Ідентифікація загроз економічної стійкості підприємств./ Результати VII Всеукраїнської науково – практичної конференції «Проблеми економічної стійкості підприємств санаторний – курорт- ного комплеска», Ялта, 2006. 3. Лозиченко Ю.Г.,Ячменева В.М. Виявлення інструментарію по забезпеченню економічної стійкості під- приємств./ Результати VII Всеукраїнської науково – практичної конференції «Проблеми економічної стійкості підприємств санаторний – курортного комплексу», Ялта, 2006. 4. Герасимчук З. Научные основи дослідження екологічної безпеки як чинника сталого розвитку // Еконо- міка України. – 2001. – №11. – С.62–69. 5. Дорогунцов З., Бутрім О. Риск надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру // Економі- ка України. – 2001. – №4. – С.68-73. 6. Дорогунцов З., Федоріщева А., Ральчук А. Устойчивий розвиток в управлінні еколого – економічними системами. // Економіка України. – 2001. – №1. – С.75–83. 7. Хлобистов Е. Теоретичні аспекти соціально-економічного дослідження екологічної безпеки // Економі- ка України. – 2002. – №6. – С.70–76. 8. Лазор О., Загвойськая Л. Эколого-економічні підходи до реалізації екологічної політики. // Економіка України. – 2002. – №12. –С.76–79. 9. Дорогунцов З., Федоріщева А. Государственное регулювання техногенно-екологічної безпеки в регіо- нах України. // Економіка України. – 2002. – №4. – С.70-77. 10. Одинець В. Экономічні механізми управління ризиками надзвичайних ситуацій. // Економіка України. – 2001. – №10.- с.80-83. 11. Хлобистов Е. Экологическая безпека і основи визначення ризику техногенних катастроф. // Економіка України. – 2000. – №6. – С.38–46. 12. Олейник К.А. Екологічні ризики в підприємницькій діяльності (питання методології). – М.: Видавницт- во «Анкил», 2002 г.,208 з. Фокина Н.А. ПРОБЛЕМЫ МОРФОДИНАМИЧЕСКОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ ПОДВОДНОГО СКЛОНА И БЕРЕГОВОЙ ЛИНИИ В настоящее время наблюдается несоответствие между уровнем наших знаний о гидродинамических процессах в прибрежно-шельфовой зоне и необходимостью эффективного прогнозирования возможных экологических изменений вследствие ее интенсивного экономического освоения, усиливающегося в по- следние годы. Возможность некоторого уменьшения этого несоответствия определяется результатами на- турных исследований и научных обоснований последних лет. С середины 80-х годов прошлого века наме- тился заметный прогресс в понимании физических закономерностей и методов расчета параметров волн, прибрежных течений и транспорта наносов во время штормов в береговой зоне моря. Это особенно важно, так как воздействие штормовых нагонов является основным фактором преобразования рельефа береговой линии, при котором происходит полное переформирование пляжевых отложений и изменение ширины пляжей со знаком плюс или минус. Приблизительно с 80-х годов прошлого века стали производиться попытки моделирования морфодина- мики подводного склона и береговой лини. Цель данной статьи – проанализировать существующие методы морфодинамического моделирования в масштабе времени отдельного шторма, выявить их преимущества и недостатки. Морфодинамические изменения берегового склона, в общем, имеют трехмерный характер [2]. Однако роль того или иного измерения существенно зависит от пространственного и временного масштабов рас-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35273
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:35:15Z
publishDate 2007
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Фененко, А.С.
Дога, Ю.А.
2012-06-23T21:05:17Z
2012-06-23T21:05:17Z
2007
Управління екологічними загрозами в регіоні / А.С. Фененко, Ю.А. Дога // Культура народов Причерноморья. — 2007. — № 121. — С. 143-146.— Бібліогр.: 12 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35273
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
Управління екологічними загрозами в регіоні
Article
published earlier
spellingShingle Управління екологічними загрозами в регіоні
Фененко, А.С.
Дога, Ю.А.
Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Управління екологічними загрозами в регіоні
title_full Управління екологічними загрозами в регіоні
title_fullStr Управління екологічними загрозами в регіоні
title_full_unstemmed Управління екологічними загрозами в регіоні
title_short Управління екологічними загрозами в регіоні
title_sort управління екологічними загрозами в регіоні
topic Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35273
work_keys_str_mv AT fenenkoas upravlínnâekologíčnimizagrozamivregíoní
AT dogaûa upravlínnâekologíčnimizagrozamivregíoní