Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic
Статтю присвячено зіставному аналізові лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic у російській, українській і польській мовах XIX-XX ст. Статья посвящена сопоставительному анализу лексико-семантических структур словообразовательных гнезд с вершинами сажать, с...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Дата: | 2005 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35325 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic / Н.О. Ярошенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т. 3. — С. 54-64. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860029954823028736 |
|---|---|
| author | Ярошенко, Н.О. |
| author_facet | Ярошенко, Н.О. |
| citation_txt | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic / Н.О. Ярошенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т. 3. — С. 54-64. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Статтю присвячено зіставному аналізові лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic у російській, українській і польській мовах XIX-XX ст.
Статья посвящена сопоставительному анализу лексико-семантических структур словообразовательных гнезд с вершинами сажать, садити и sadzic в русском, украинском и польском языках ХIX-XX вв.
The article deals with comparative analysis of lexical-semantic structures of derivational families with basic verbs sazhat', sadyty and sadzhicz in Russian, Ukrainian and Polish languages of the 19-th-20-th centuries.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:51:52Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
54
СЛОВООБРАЗОВАНИЕ
УДК 81’44=161.1=161.2=162.1
ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ СТРУКТУР СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД З
ВЕРШИНАМИ САЖАТЬ, САДИТИ І SADZIĆ
Н.О. Ярошенко (Украина, Донецк)
Статья посвящена сопоставительному анализу лексико-семантических структур
словообразовательных гнезд с вершинами сажать, садити и sadzić в русском, украин-
ском и польском языках ХIX-XX вв.
Ключевые слова: словообразовательное гнездо, сопоставительный метод, се-
мантика, производящее слово, производное слово.
Статтю присвячено зіставному аналізові лексико-семантичних структур слово-
твірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzić у російській, українській і польській
мовах XIX-XX ст.
Ключові слова: словотвірне гніздо, зіставний метод, семантика, твірне слово,
похідне слово.
The article deals with comparative analysis of lexical-semantic structures of
derivational families with basic verbs sazhat’, sadyty and sadzhicz in Russian, Ukrainian
and Polish languages of the 19-th-20-th centuries.
Key words: word-forming family of words (derivational family), comparative
method, semantics, primary word, derivative word.
У сучасній дериватології набуває актуальності вивчення словотвірних систем кількох
споріднених або типологічно дистантних мов на підставі зіставного аналізу комплексних оди-
ниць словотвору (див., наприклад, [1; 4; 17; 18; 19]).
У пропонованій статті ми ставимо собі за мету зіставити лексико-семантичні структури
словотвірних гнізд (далі – СГ) з вершинами сажать (садить), садити (саджати, садовити, са-
жати) і sadzić (sadzać, sadowić) у російській, українській і польській мовах ХІХ-ХХ ст.
Під лексико-семантичною структурою СГ, слідом за О.М. Тихоновою, розуміємо “сукуп-
ність значень, що передаються всіма спільнокореневими словами в гнізді, у їх системних
зв’язках і взаємовідношеннях” (цит. за [11:56]).
Отже, предметом вивчення передусім є такі аспекти:
1. Реалізація моно- і полісемії похідних у складі зіставлюваних СГ.
2. Повна й неповна семантична співвіднесеність у парі “твірне → похідне”, а також різно-
види неповної семантичної співвіднесеності.
У дериватології вже накопичено певний досвід вивчення семантичних відношень між тві-
рними і похідними словами (роботи О.М. Тихонова, І.О. Ширшова, І.І. Ковалика, О.П. Єрмакової,
О.С. Кубрякової, Н.О. Пугієвої та ін.) [15; 21; 8; 3; 9; 12]. Проте на сьогодні як у лексикології, так і
в дериватології залишаються дискусійними проблеми опису лексичного значення, полісемії
(статус лексичних значень у семантичній структурі багатозначного слова, розмежування окре-
мих лексико-семантичних варіантів (далі – ЛСВ) і відтінків значень, з’ясування ієрархії ЛСВ), ви-
значення межі між омонімією й полісемією, мотивованості/немотивованості, вивчення різномані-
тних семантичних змін (зокрема семантичної декореляції похідних і твірних слів) тощо.
Під час укладання схем СГ ми спиралися на зразки статей у словотвірних словниках
О.М. Тихонова [16] і Є.А. Карпіловської [7]. При дослідницькому формуванні СГ, по-перше, гнізда
були доповнені фактичним матеріалом, дібраним шляхом суцільної вибірки з різнотипних лекси-
кографічних джерел, із творів художньої літератури, джерел ЗМІ (для польської мови використо-
вуються аналогічні джерела); по-друге, у деяких випадках вилучалися або додавалися певні
лексеми з огляду на різні погляди щодо синхронних меж СГ (російський іменник сад, українське
дієслово надсадити та їхні похідні); по-третє, видозмінюємо спосіб інтерпретації схем СГ за ра-
хунок розширення так званих зон схеми, які містять додаткову інформацію щодо компонентів
гнізд.
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
55
Цією додатковою інформацією є 1) позначення за допомогою низки умовних символів
лексикографічних або інших джерел, у яких фіксується та чи інша лексема (для нас це пере-
дусім компонент СГ); 2) відображення у круглих дужках після символу кількості значень слова
за кожним із джерел; 3) наприкінці у квадратних дужках після знаку тире подано загальну
кількість значень слова, що її отримано внаслідок аналізу різних словникових статей.
Слова, які залучаємо до складу СГ із творів художньої літератури, джерел ЗМІ, словни-
ків, де немає фіксації семантичних структур слів, розглядаємо як однозначні (навіть за наявності
контексту вони реалізують у ньому одне значення). Наприклад: “Завтра, 16 сентября, как обе-
щают синоптики, будет ясно и безосадисто, т. е. дождя не будет” (15.09.2001 “ХитFM”), “Лысо-
насаждения, лысопарок – пейзаж современного города” (Ф. Кривин), “…грузчики-берегаши то-
ропливо швыряют в трюм пустые бочки, – кранец им, разумеется, лень подставить, и от ударов
клепки разойдутся, бондарю будет работа переосаживать обручи…” (Г. Владимов); садорозве-
дення, посадовець, зліт-посадка; przesadzarka ‘машина для пересадки’, zasadowo, zasadolubny.
За даними деяких лексикографічних джерел, зокрема словника В.І. Даля, семантична
структура полісемантичного слова може бути визначена тільки умовно, оскільки тут відсутнє
чітке розмежування окремих значень і відтінків значень. Наприклад: всáд Даль [> 2] → всáд-к(а)
Даль [> 2].
Для тих твірних слів, що їх не зафіксовано в жодному із джерел, хоча наявні їхні похідні
слова, семантична структура “відновлюється” на підставі значень деривата. Звичайно, не можна
виключати можливості утворення подібних слів шляхом черезступенчатого словотвору, ме-
ханізмом якого, як відомо, керує закон аналогії. До структури СГ з метою запобігання зайвої ла-
кунарності вводимо твірні слова зазначеного типу із позначкою “*” як такі, що гіпотетично
відновлені у складі словотвірних ланцюжків (пор. [2, с. 5]). Наприклад: рос. *сад-ыкнý(ть) [≈ 1]
→ садыкнýть-ся НО (1) [= 1]; укр. *засáд-ник (≈ 1) [≈ 1] → засаднúч-ок ‘хліб’ НД (1) [= 1]; пол.
*przesadzk-ować [*=1] → przesadzkowa-ni(e) SJPD (1) [= 1].
Проте в переважній більшості випадків виведення цифри у квадратних дужках, що від-
повідає загальній кількості значень слова як компонента макрогнізда, не є наслідком простого
зіставлення й додавання даних різних лексикографічних джерел, а являє собою результат три-
валого й багатоетапного аналізу.
Можна виділити декілька головних причин, що зумовлюють необхідність такого аналізу:
1. Кількість значень певною мірою визначається обсягом і типом словника.
2. Розбіжності також визначаються різним порядком розташування значень (навіть
для тих випадків, коли відбито майже однаковий семантичний обсяг), тобто різні
погляди на ієрархію ЛСВ.
3. Різне трактування розмежування значень слів (ЛСВ) і відтінків значень (підзначень).
4. Дискусійні питання щодо встановлення межі полісемії й омонімії.
5. Непослідовне врахування полісемії похідних слів, що є результатом співвіднесення із
ЛСВ багатозначного твірного слова (пор. аналіз у монографії С.О. Соколової семанти-
чних структур похідного слова пересажать і його твірного сажать [13, с. 259]).
Зрозуміло, що першим етапом вивчення лексико-семантичних відношень між компонен-
тами СГ є встановлення семантичної структури його вершини, оскільки базове слово (слова)
гнізда є вихідним елементом усіх словотвірних ланцюжків і являє собою своєрідний семантич-
ний інваріант СГ. Зіставлення діапазону ЛСВ у семантичних структурах вершин аналізованих СГ
трьох мов за даними лексикографічних джерел виключно літературної мови подано в одній із
наших статей [22]. На наступному етапі аналізу з’ясування семантичної структури кожного із діє-
слів-вершин здійснювалося на підставі даних усіх джерел, де це слово зафіксовано. Наведемо
кінцеві результати цього аналізу:
1) рос. сажать Т БАС (16) МАС (11) У (12) О (6) Еф (15) БТС (10) Даль ПА (1) ДГ (1)
Де (1) [= 16];
2) рос. садить Т БАС (2=17) МАС (3=11) У (12) О (2) Еф (2) БТС (3=6) Даль СП (5) КП (1)
СЗ (1) ВС (1) ДВ (3) ПА (3) ЗБ (1) НГ (1) НО (3) СУ (1) ЭС (1) БСЖ (2) [=17]
3) укр. садити СУМ (9) ВТС (8) НТС (8) СГр (3) НД (1) ЖЗ (1) [= 9]
4) укр. саджати К СУМ (7) ВТС (7) НТС (7) СГр (1) [= 7]
5) укр. садовити К СУМ (9) ВТС (9) НТС (8) СГр (1) [= 9]
6) укр. сажати К СУМ (≈ 9) ВТС (≈ 9) НТС (≈ 8) СГр (4) [≈ 9]
7) пол. sadzić SJPD (5) Sz (4) MSP (3) SWP (II/2) STG (2) TWM (1) [= 5]
8) пол. sadzać SJPD (3) Sz (3) MSP (1) SWP (2) STG (1) [= 3]
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
56
9) пол. sadowić SJPD (2) Sz (1) MSP (1) SWP (1) [= 2]
Прокоментуємо деякі похідні слова у складі зіставлюваних СГ, під час з’ясування семан-
тичних структур яких доводилося зважати на вищезазначені дискусійні питання:
(1) рос. сад-ок II Т БАС (5) МАС (3) У (3) О (1) Еф (ІІІ/5) БТС (4) БСЖ (4) Даль И (1)
СУ (1) Де (1) НГ (1) ВС (1) [= 8]
Семантичні структури слова садок II (щоправда, у словниках воно супроводжується індек-
сом I, у той час як індекс II має омонім, який є зменшувально-пестливим дериватом від сад) у
тому вигляді, у якому вони репрезентовані в БАС, МАС, словниках Д.М. Ушакова, С.І. Ожегова,
С.О. Кузнецова, перебувають між собою у відношеннях включення (розбіжності полягають у ви-
значенні статусу ЛСВ і розрізненні окремих ЛСВ і відтінків значень) [БАС XIII, стлб. 45; МАС IV,
с.12-13; У IV, стлб. 23; О, с. 681; БТС, с. 1140]. У територіально-діалектних словниках це слово
фіксується із значеннями тотожними до тих, які відомі в літературній мові. У деяких випадках ці
значення дещо конкретизуються, проте загалом вони перебувають у межах значень, що є спіль-
ними із літературною мовою: пор. 1. ‘штучне водоймище для утримання і розведення риби; //
прилад для утримання живої пійманої риби’ [БАС XIII, стлб. 45] − і ‘яма, що її вибито у льоді,
звичайно чотирикутної форми, наповнена водою для тимчасового утримання живої риби’ [ВС
1931, с. 99], 2. ‘приміщення для утримання, розведення чи відгодівлі тварин, птиці’ [БАС XIII,
стлб. 45] − і ‘курятник’ [И III, с. 3], ‘ґратчастий ящик, зроблений із дощок чи дранки або сплетений
із лози, призначений для перевезення поросят’ [Де, с. 499], ‘вулик’ [СУ V, с. 104], ‘корзина із
кришкою для підсадних вуток’ [НГ X, с. 4]. Наведені діалектні значення слова садок II розгляда-
ємо як такі, що накладаються на відповідні значення цього слова в літературній мові, тобто вони
мають статус підзначень у семантичній структурі слова садок II як елемента макрогнізда. Нато-
мість значення жаргонізму садок розподіляємо за цією ознакою на дві групи: 1) ‘трамвай, авто-
бус, тролейбус’ [БСЖ, с. 520] − із статусом підзначення, свого роду конкретизація словотвірного
значення ‘місце, а саме: місце дії’ і 2) ‘зупинка громадського транспорту’, ‘кишенькова крадіжка
під час посадки пасажирів до громадського транспорту’ [БСЖ, с. 520] − із статусом окремих ЛСВ.
Щодо межі між окремим ЛСВ і підзначенням, то в цьому випадку (насамперед нас цікавлять зна-
чення ‘трамвай, автобус, тролейбус’ і ‘зупинка громадського транспорту’, оскільки інші значення
− це результат розвинутої полісемії) визначення статусу окремого ЛСВ чи підзначення здійсню-
ємо на семному рівні. Для наведених територіально-діалектних підзначень і підзначення ‘трам-
вай, автобус, тролейбус’ із відповідними літературними ЛСВ, конкретизацією яких вони висту-
пають, спільною є сема ‘приміщення, місце із зовнішніми окресленими межами’, у той час як інші
значення слова садок II як жаргонізму − це конкретизація словотвірного значення ‘місце дії’, для
якого притаманна просторова локалізованість у її загальному вигляді. Під час визначення зна-
чень слова садок II виникає проблема розмежування полісемії й омонімії, оскільки у словнику
Т.Ф. Єфремової п’ять значень цього слова, із якими воно фіксується в БАС, розведені по трьох
омонімах [Еф II, с. 535]. Оскільки приєднуємось до позиції тих словників, де для цього слова по-
дано не омонімію, а полісемію, то в зоні слова після символу словника Т.Ф. Єфремової у круглих
дужках наводимо римську цифру три (у цьому лексикографічному джерелі цьому слову відпові-
дають три омоніми), а після скісної риски наводимо цифру п’ять (сума значень цих омонімів до-
рівнює п’яти, і ці значення можуть розглядатися як такі, що ще не настільки втратили семантич-
ну близькість, щоб відбувся розпад полісемії). Отже, після аналізу з’ясували, що семантична
структура слова садок II як компонента макрогнізда складається з восьми значень, або ЛСВ.
(2) рос. высаживать-ся 1 Т БАС (2) МАС (2/1=3) У (1) Еф (2/1) БТС (1=3) Даль [= 3]
По-перше, із зіставлення із словом высаживаться 2 випливає, що маємо справу з явищем
множинності словотвірної структури слова (як і в словнику О.М. Тихонова, множинність слово-
твірної структури слова позначається за допомогою арабських цифр [15, с. 327]). У словниках у
слова высаживаться фіксується від одного до двох значень [БАС II, стлб. 1208; МАС I, с. 228; У
I, стлб. 497; Еф I, с. 272; БТС, с. 181]. По-перше, за наявності у словнику двох значень цього
слова (значення недоконаного виду і значення пасивного дієслова) з огляду на явище множин-
ності словотвірної структури “залишаємо” те значення, яке співвідноситься із цією структурою,
тобто те значення, яке слово реалізує як активне дієслово недоконаного виду. На наступному
етапі співвідносимо це значення слова высаживаться як активного дієслова недоконаного виду
із семантичною структурою його твірного слова − дієслова высадиться. Отже, дієслово выса-
живаться має три значення. Графічно в зонах схеми СГ ці етапи аналізу після символів джерел
наведено так: (2/1=3) або (1=3), а на останньому синтезуючому етапі − [= 3].
(3) рос. засажива-ниj(е) Т БАС (1=4) МАС (1=4) БТС (1=4) Еф (1=4) Даль [= 4]
Іменник засаживание являє собою nomina actionis від дієслова засаживать I. Якщо вихо-
дити із словникових статей цього слова в лексикографічних джерелах, то можна зрозуміти, що
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
57
цей іменник − однозначний [БАС IV, стлб. 874; МАС I, с. 569; Еф I, с. 522; БТС, с. 334]. В усіх
словниках, де зафіксований цей іменник, семантизація його здійснюється шляхом відсилання до
семантичної структури твірного дієслова. Проте залишається неясним, яким є, так би мовити,
обсяг цього відсилання. По-перше, певні труднощі створює скорочення слова значення (рос.
значение) у формулюванні на зразок засаживание ‘дія за значенням (значеннями − ?) дієслова
засаживать’ [БАС IV, стлб. 874; МАС I, с. 569] або ‘процес дії за значенням (значеннями − ?)
дієслова засаживать’ [Еф I, с. 522]. По-друге, на цьому тлі для часткового словотвірного сино-
німа засадка ← засадить чітко окреслено семантичну структуру, а саме: засадка ‘дія за дієсло-
вом засадить−засаживать у першому значенні. Засадка клумбы цветами’ [БАС IV, стлб. 873;
МАС I, с. 569; БТС, с. 343-344]. Отже, із сказаного випливає, що під час аналізу словникових
тлумачень семантики слова засаживание було виявлено неврахування полісемії цього слова,
яка виникла за рахунок твірної основи − іменник засаживание є чотиризначним, тобто це ре-
зультат відображеної (рос. отраженной) полісемії.
Варто зауважити, що на відміну від Н.О. Пугієвої [12:92] термін відображена полісемія
вживаємо в широкому розумінні, тобто по відношенню не тільки до успадкованих похідним сло-
вом переносних значень твірного, а також щодо успадкованих прямих значень. Н.О. Пугієва за
цими ознаками розмежовує відображену полісемію (для успадкованих переносних значень) і
паралельну деривацію (для успадкованих прямих значень). Вважаємо, що як явище паралель-
ної деривації (частковий випадок словотвірної полісемії) не можна розглядати ті випадки, коли
різні лексичні значення похідного слова виникають “на базі не одного, а двох чи декількох зна-
чень твірного. Лексичні значення похідного і твірного у цьому випадку знаходяться у відношенні
симетричної відповідності” [12:121]. Це рівень лексики, а не словотвору, і тут немає “результату
неодноразової деривації різних словотворчих моделей” (трактування паралельної деривації за
І.О. Ширшовим) (цит. за [12:118]).
Слово засаживание у всіх своїх лексичних значеннях має одне словотвірне значення ‘дія
за значенням дієслова’, тобто значення абстрактної процесуальної дії. У той час як різні значен-
ня багатозначного дієслова отвести ‘ведучи, доставити куди-небудь’ (отвести детей в шко-
лу) і ‘ведучи, спрямувати в бік’ (отвести ребенка к окну), що мотивуються одним значенням
твірного дієслова вести ‘допомагати йти, супроводжувати того, хто йде’ (приклад Н.О. Пугієвої)
[12:120], конкретизують різні часткові словотвірні значення, а отже, являють собою “різні реалі-
зації однієї словотворчої моделі” [12:120] і є прикладом паралельної деривації.
(4) рос. осад-к(и) БАС (1) МАС (4/1) У (4/1) О (1) Еф (1) БТС (4/1) [= 1]
Іменник осадки ‘атмосферна волога’, який до складу СГ російської мови вміщено як коде-
риват із словом осадок, у лексикографічних джерелах подається або як одне із значень іменни-
ка осадок [МАС ІІ, с. 642; У ІІ, стлб. 856; БТС, с. 727], або як окрема лексема [О, с. 451; Еф ІІ, с.
1145]. Своєрідну проміжну позицію посідає спосіб фіксації цього слова в БАС, де, з одного боку,
його значення розкривається в межах семантичної структури слова осадок як один із його чо-
тирьох ЛСВ [БАС VIII, стлб. 1052-1053], а з іншого боку, слово осадки подано як окреме реєст-
рове слово словникової статті з відсиланням ‘див. осадок’ [БАС VIII, стлб. 1052]. Визначаючи
семантичну структуру і статус слова осадки ‘атмосферна волога, що випадає з облаків або оса-
джується на земній поверхні і на предметах безпосередньо з повітря (у вигляді дощу, снігу, гра-
ду тощо)’, приєднуємось до тих лексикографічних джерел, де його подано як самостійну лексе-
му. Отже, аналізоване слово в СГ російської мови є однозначним, графічно це для деяких дже-
рел показано як (4/1), тобто із чотирьох значень слова осадок, якщо у словнику немає окремої
лексеми осадки, нас цікавить тільки одне зазначене значення. На користь цього, на наш погляд,
свідчать також примітки, якими супроводжуються словоформа/слово осадки ‘гірські породи, що
утворилися на дні водних басейнів шляхом відкладання мінеральних речовин, а також розчин-
них хімічних продуктів; осадові гірські породи’ і осадки ‘атмосферна волога’, а саме: звичайно
множина і тільки множина відповідно. Осадки із значенням ‘атмосферна волога’ і приміткою
тільки множина – це самостійне слово, що являє собою pluralia tantum.
У дериватології також існує погляд, згідно з яким виникнення лексем на зразок осадки
‘атмосферна волога’ розглядається як один із різновидів лексико-семантичного способу слово-
твору (за М.М. Шанським), а саме: концентрація значення фразеологічного звороту в одному
опорному слові й еліпсис залежних від нього слів: осадки ← атмосферные осадки, темпера-
тура ← повышенная (высокая) температура), песок ← сахарный песок [20:187].
(5) рос. пересад-к(а) Т БАС (2=10) МАС (2=4) У (2/1) О (2=4) Еф (2=5) БТС (4)
БСЖ (1) Даль СНГ (3) [= 8]
Під час аналізу словникових статей російського іменника пересадка було виявлено такі
моменти:
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
58
а) у деяких словниках, зокрема в БАС, зафіксовано процес, зворотний щодо непослідов-
ного врахування полісемії похідного порівняно із твірним, а саме: відсилання ‘дія за значенням
(значеннями – ?) дієслів пересаживать, пересадить і пересаживаться’ [БАС IХ, стлб. 869]
справляє враження, що іменник пересадка співвідноситься з цими дієсловами (насамперед із
своїм безпосереднім твірним – дієсловом пересадить) за повним обсягом семантичної структу-
ри, тобто за дев’ятьма значеннями. Проте зіставлення з даними інших лексикографічних джерел
дає змогу скоректувати цей попередній висновок, оскільки в цих словниках для іменника пере-
садка подано відсилання лише до певних значень твірного слова [МАС ІІІ, с. 93; О, с. 500; БТС,
с. 816]. Отже, іменник пересадка характеризується неповною семантичною співвіднесеністю із
своїм безпосередньо твірним словом – дієсловом пересадить (за зведеними даними словників
літературної мови із дев’яти значень твірного похідне корелює лише з трьома значеннями);
б) у семантичній структурі іменника пересадка відбито явище полікорелятивності як час-
ткового випадку словотвірної полісемії, а саме: “полікорелятивність відбиває факт полісемії по-
хідного слова, що виникає внаслідок співвіднесеності різних (підкреслення наше – Н. Я.) зна-
чень похідного з різними (підкреслення наше – Н. Я.), як правило, спільнокореневими твірними”
[12:123]. Найбільш чітко цю полікорелятивність, яку Н.О. Пугієва відмежовує від множинності
словотвірної структури, для слова пересадка семантизовано в словнику Д.М. Ушакова – ‘дія за
значенням дієслова пересесть у другому значенні, у другому значенні – пересаживаться, пе-
рерва в дорозі під час поїздок потягом і пароплавом для переходу на інший потяг або пароплав’
[У ІІІ, стлб. 191]. Варто зауважити, що російській та українській лексемам пересадка – пересадка
у значенні ‘перехід з одного поїзда, пароплава і т. ін. на інший або з одного виду транспорту на
інший для дальшого пересування в дорозі, подорожі’ [БАС ІХ, стлб. 869; СУМ VI, с. 271-272] у
польській мові відповідають іменники przesiadanie się (ця лексема скоріше за все корелює із
словами пересаживание – пересаджування) і przesiadka [PSRP, с. 506], які є девербативами від
przesiadać się (← przesiadać ← siadać, де польському siadać відповідають російське садиться й
українське сідати). Як бачимо, простежуються різні формально-семантичні перехрещення похі-
дних у межах лексичного гнізда, що об’єднує дієслова дії, каузативні (транзитивні) дієслова і діє-
слова статального способу дії (дієслова стану);
в) аналіз словникових статей слова пересадка в жаргонних [БСЖ, с. 429] і діалектних
[СНГ XXVI, с. 212] словниках дає підстави для виявлення ще чотирьох ЛСВ слова пересадка. До
речі, у цій сфері у семантичній структурі слова пересадка відбувається конкретизація словотвір-
них значень цієї похідної лексеми як nomina patientis.
Отже, похідний іменник пересадка як компонент макрогнізда має вісім значень і характе-
ризується неповною семантичною співвіднесеністю із дієсловом пересадить, що реалізує в ле-
ксико-семантичній структурі макрогнізда чотирнадцять значень.
(6) рос. саж-ок I Од (2/1) [=1]
саж-ок II Од (2/1) [=1]
Іменник сажок зафіксовано в “Словаре русских говоров Одесщины” як такий, що має два
значення: ‘1. Те саме, що сажик <…>’. ‘2. Садок, прилад для утримання пійманої живої риби’ [Од
II, с. 151-152]. У свою чергу сажик є демінутивом від іменника саж, який позначає ‘хлів для сви-
ней’ [Од II, с. 151]. Із словотвірного погляду у слові сажок (чи вже у двох омонімах) реалізовано
два тавтологічні суфікси: -ок I і -ок II, один із яких, на думку Є.А. Карпіловської, належить до тих
суфіксів, що “стають тавтологічними внаслідок втрати модифікаційних значень (демінутивності,
аугментативності, сингулятивності або збірності) і завдяки цьому увиразнюють, підсилюють
предметне значення або, ширше, значення субстанції твірного безсуфіксного іменника” [6:103].
Дослідниця пропонує називати такі суфікси від’ємно-модифікаційними (за аналогією до від’ємно-
мутаційного типу) [6:33-34].
Дійсно, слово сажок із значенням ‘прилад для утримання пійманої живої риби’ є конкре-
тизацією такого від’ємно-модифікаційного значення. Проте до складу СГ вміщуємо його як коде-
риват не для демінутива сажок I, а як слово-омонім, що є рівнопохідним із словами саж, сажик
II, садок II, з якими воно перебуває в одній зоні словотвірної парадигми дієслова сажать. Ця
зона об’єднує у своєму складі nomina loci, і як nomina loci іменник сажок II є однозначним, як і
демінутив сажок I (← саж). Отже, під час виникнення від’ємно-модифікаційного значення іменник
сажок II скоріше за все своїм твірним мав іменник саж, але, втративши значення демінутивності
і набувши значення предметності, він, на наш погляд, сприймається як девербатив.
Є.А. Карпіловська, аналізуючи трактування терміна десемантизовані демінутиви у
Л.О. Родніної, пише: “Проте аналіз тлумачень поданих нею (Л.О. Родніною − Н.Я.) прикладів у
СУМі переконав нас у тому, що ці утворення перебувають на різних стадіях десемантизації, або
ж втрати модифікаційного значення суфікса, а отже, й на різних стадіях віддалення від твірних
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
59
одиниць, пор.: ватаг − ватажок, гурт − гурток, колос − колосок, сад − садок, став − ставок
<...>. Деякі з таких слів ще зберігають асоціативний семантичний зв’язок з безсуфіксними імен-
никами <...>, а деякі вже повністю його втратили” [6:105].
Для порівняння наведемо аналіз семантичної структури українського іменника садок I,
який у деяких лексикографічних джерелах фіксується із двома значеннями: ‘1. Те саме, що сад’.
‘2. Зменшення до сад’ [СУМ IX, с. 13; ВТС, с. 1095]. Утративши значення демінутивності
(від’ємно-модифікаційне значення, за Є.А. Карпіловською), слово садок в однім із своїх значень
стає повним функціональним еквівалентом слова сад. Проте якщо вищенаведений російський
іменник сажок II ‘прилад для утримання живої пійманої риби’ протиставляється за значенням
іменнику-омоніму сажок I ‘демінутив від саж’ (саж ‘хлів для свиней’), то український іменник са-
док II у своєму “віддемінутивному значенні” лише підсилює значення предметності, але ця конк-
ретизація перебуває у межах єдиної семантичної структури полісемантичного слова.
(7) укр. сад I К СУМ (1) ВТС (1) НТС (1) СГР (2/1) [=1]
сад ІІ ‘жорна’ СГр (2/1) [= 1]
Для іменника українського СГ сад I, крім спільного з літературною мовою значення ‘спе-
ціально відведена значна площа землі, на якій вирощують плодові дерева, кущі тощо’ [СУМ IX,
с. 9; ВТС, с. 1094; НТС III, с. 229; СГр IV, с. 95], у словнику Б. Грінченка наведено також значен-
ня ‘млинове жорно’ [СГр IV, с. 95]. До складу СГ української мови вводимо іменник-омонім сад IІ,
лексичне значення якого ‘млинове жорно’ конкретизує словотвірне значення nomina instrumenti.
По-перше, значення іменників сад I (nomina patientis) і сад IІ (nomina instrumenti) настільки різ-
няться одне від одного, що розгляд їх у межах однієї семантичної структури полісемантичного
слова не видається можливим і доцільним, а по-друге, український іменник сад IІ ‘млинове жор-
но’, який ми аналізуємо як самостійну лексему, корелює із російським іменником сад IІІ ‘маточи-
на, жорна’ [И ІІІ, с. 3; ДГ ІІІ, с. 101], перебуваючи з ним у відношеннях включення лексичних зна-
чень. До речі, у словнику донських говорів (російської мови) подано три самостійні іменники-
омоніми: сад I ‘город поза межами садиби’, сад IІ ‘хлів’ і сад IІІ ‘пара млинових жорен’ [ДГ ІІІ, с.
101].
(8) укр. садівнич-ий ІІ імен. СУМ (2/1) ВТС (2/1) СГр (2/1) [= 1]
До складу СГ як самостійний компонент залучаємо субстантивований прикметник
садівничий (садівничий ІІ імен.), значення якого в словниках подається в межах семантичної
структури прикметника садівничий (садівничий І прикм.), а саме: ‘у значенні іменника садівничий,
чого, ч(оловічий рід). Те саме, що садівник’ [СУМ ІХ, с. 12; ВТС, с. 1095], тобто ‘фахівець із
садівництва, особа, що вирощує та доглядає садівні рослини’ [СУМ ІХ, с. 12; ВТС, с. 1095].
Похідне садівничий ІІ імен. розглядаємо у складі СГ як самостійне слово-омонім на тій підставі,
що під час морфологічно-синтаксичного словотворення, зокрема субстантивації прикметників
(цей різновид вважається типовим прикладом конверсії), по-перше, перехід слова з однієї
частини мови до іншої супроводжується перетворенням відповідних парадигматичних ознак, а
по-друге, “похідне слово (підкреслення наше – Н. Я.) нічим не відрізняється зовні від
мотивуючого, але дістає нове значення. Омоніми (підкреслення наше – Н. Я.) легко
нейтралізуються у відповідних контекстах” [14:274].
(9) укр. насадж-енн(я) К СУМ (2=3) ВТС (2=3) [= 3]
Іменник насадження має три значення, два з яких конкретизують його словотвірне
значення як nomina actionis (число два отримуємо врахувавши всі відсилання до семантичної
структури твірного дієслова), а третє значення (у словниках воно подається як друге) являє со-
бою наслідок розвинутої полісемії, а саме: іменник насадження у значенні ‘посаджені дерева,
рослини’ [СУМ ІХ, с. 181] – це іменник із непроцесуальним значенням. Отже, девербатив насад-
ження у своїй структурі поєднує дві семеми: дія за дієсловом і вторинна денотативна семема,
що позначає об’єкт дії.
(10) укр. пересад-к(а) К СУМ (2=3) ВТС (2=3) [= 3]
Український іменник-девербатив пересадка, як і проаналізований раніше російський
віддієслівний іменник пересадка, характеризується наявністю двох типів значень:
а) позначення дії за двома значеннями твірного дієслова (графічно у словниках ці два
значення фіксуються як одне [СУМ VІ, с. 271; ВТС, с. 743]);
б) пересадка у значенні ‘перехід з одного поїзда, пароплава і т. ін. на інший або з одного
виду транспорту на інший для дальшого пересування в дорозі; подорожі’ [СУМ VІ, с. 271; ВТС, с.
743] – це реалізація явища полікорелятивності.
(11) укр. посад-ник І ‘намісник князя’ К СУМ (2/1) ВТС (2/1) НТС (3/2) [= 2]
посад-ник ІІ ‘поселенець’ К СУМ (2/1) ВТС (2/1) НТС (3/1) [= 1]
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
60
У словниках української мови подано один багатозначний іменник посадник, який, за да-
ними різних джерел, має два або три значення: 1) ‘намісник князя; виборний правитель з бояр’;
2) ‘те саме, що поселенець’; 3) ‘голова, мер міста’ [СУМ VІ, с. 307; НТС ІІ, с. 821; ВТС, с. 889]. До
складу СГ залучаємо два похідні, а саме: двозначний девербатив посадник І 1) ‘намісник князя;
виборний правитель з бояр’; 2) ‘голова, мер міста’ (← посадити ‘призначити або обрати кого-
небудь на якусь посаду’) і відіменниковий іменник посадник ІІ ‘поселенець’ (← посад ‘частина
міста’). Варто зауважити, що іменник посадник ІІ ‘поселенець’ можна розглядати як двомотиво-
ваний (пор. посадити у значенні ‘помістити або поселити кого-небудь кудись, десь’), проте при
укладанні схем СГ доводиться обирати якусь одну мотивацію, спираючись при цьому на відно-
шення похідності, формально-семантичної виводимості. Іменник посадник ІІ ‘поселенець’ роз-
глядаємо, по-перше, як кодериват із прикметником посадський І, а по-друге, як частковий си-
нонім до іменника посадський ІІ ‘у значенні іменника посадський, кого, ч(оловічий рід). Той, хто
живе в посаді і належить до стану ремісників, торговців і міської бідноти’ [СУМ VІІ, с. 308; ВТС, с.
889], з яким посадник ІІ має спільну ланку у словотвірному ланцюжку, а саме: іменник посад І
‘частина міста’ [СУМ VІІ, с. 305; НТС ІІ, с. 820; ВТС, с. 884] (← посадити ‘помістити або поселити
кого-небудь кудись, десь’ [СУМ VІІ, с. 306; ВТС, с. 888]).
(12) пол. sad-ow/in(a) I SJPD (2/1) [= 1]
sadow-in(a) II SJPD (2/1) [= 1]
У словнику за редакцією В. Дорошевського подано одну двозначну лексему sadowina: 1)
‘поганий, чахлий сад’ і 2) ‘плоди, врожай із саду, фрукти’ [SJPD VІІІ, с. 5]. До складу СГ польської
мови вміщуємо два іменники-омоніми sadowina І і sadowina ІІ, кожен із яких є однозначним. На
нашу думку, навряд чи є можливим поєднання в межах однієї семантичної структури пейоратив-
ного значення і значення nomina collectiva, хоча обидва вони і належать до модифікаційних зна-
чень, але ця видозміна значення твірного є дуже різноплановою. До того ж, sadowina І як екс-
пресивний іменник розглядаємо як похідне від sad І: sad І → sad-ow/in(a) I, а sadowina ІІ (nomina
collectiva) – як відад’єктивний іменник (спираємось на словотвірну структуру і на лексичне зна-
чення): sadowy І → sadow-in(a) ІІ (пор. російське садовый → садов-ин(а) ‘все, що росте в саду’ й
українське садовий → садов-ин(а) ‘садові дерева; плоди садових дерев, фрукти’).
(13) пол. osad-nik I SJPD (2/1) Sz (2/1) MSP (2/1) SWP (1) [= 1]
osad-nik II SJPD (2/1) Sz (2/1) MSP (2/1) SWP (1) [= 1]
У більшості лексикографічних джерел польської мови подано один двозначний іменник
osadnik, у семантичній структурі якого об’єднані значення nomina agentis і nomina instrumenti
[SJPD V, с. 1109; Sz II, с. 547; MSP, с. 517]. Натомість у словнику за редакцією Б. Дуная ці два
значення розподіляються між двома іменниками-омонімами: osadnik І ‘той, хто оселився на ста-
ло заселених територіях, або той, кого десь оселили’ [SWP, с. 694] (в інших словниках під час
семантизації наводиться ще синонім колоніст) і osadnik ІІ ‘резервуар для осадження відходів,
часток, нечистот, що містяться у воді; відстойник’ [SWP, с. 694]. Під час укладання схеми СГ у
цьому випадку схилилися до позиції словника за редакцією Б. Дуная щодо вирішення питання
про розмежування полісемії й омонімії.
(14) пол. osad-k(a) I SJPD (2/1) MSP (2/1) [= 1]
osad-k(a) II SJPD (2/1) MSP (2/1) [= 1]
Як і в попередньому випадку, аналіз слова osadka пов’язаний із розмежуванням
полісемії й омонімії. За даними лексикографічних джерел, семантична структура іменника
osadka має такий вигляд: 1) ‘зменшення від osada’; 2) ‘подовження плодоніжки, на якому
розташовані (пол. osadzony) чашечка, вінчик, маточка і зав’язь; дно квітки’ [SJPD V, с. 1109;
MSP, с. 517]. На нашу думку, для цього слова є підстави для того, щоб говорити про розпад
полісемії й утворення двох іменників-омонімів: відіменникового демінутива osadka І й іменника-
девербатива osadka ІІ, який перебуває в тій клітині дієслівної словотвірної парадигми, що
відповідає nomina loci (← osadzić ‘прикріпити до чогось, закріпляти щось у чомусь, на чомусь,
накладати’ [SJPD V, с. 1111-1112; Sz II, с. 547; MSP, с. 517; SWP, с. 694], пор. osadzony
‘уміщений, розташований’ [SWP, с. 695]).
(15) пол. osad-k(a) I SJPD (2/1) MSP (2/1) [= 1]
Іменник-демінутив osadka І, окрім проблеми розмежування полісемії й омонімії, потребує
уваги також щодо визначення діапазону семантичної співвіднесеності із своїм твірним –
іменником osada, який, за даними різних лексикографічних джерел, має від двох [Sz II, с. 547;
MSP, с. 517; SWP, с. 694] до шести [SJPD V, с. 1108-1109] значень. Проблема ця зумовлена
тим, що в жодному із джерел чітко не окреслено, за якими конкретно значеннями чи за всім їхнім
спектром демінутив співвідноситься із своїм твірним. Іменник osada як компонент макрогнізда є
шестизначним, у складі його семантичної структури, окрім значень міжстильових і нейтральних,
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
61
наявні також значення, супроводжувані певними стилістичними примітками: застаріле (osada
‘колонія тварин’; ‘екіпаж пароплава, охорона укріпленого замку’; ‘оправа, насадка, рукоятка’),
ботанічний термін (osada ‘головний паросток суцвіття’) [SJPD V, с. 1108-1109]. З-поміж шести
значень твірного іменника osada на особливу увагу заслуговують два значення, які послідовно
фіксуються всіма джерелами: 1) ‘поселення типу військового, що посідає проміжну позицію між
селом і невеликим містом; колонія; мешканці такого поселення’; 2) ‘екіпаж веслової лодки’ [SJPD
V, с. 1108-1109; Sz II, с. 547; MSP, с. 517; SWP, с. 694]. Оскільки друге значення супроводжуєть-
ся приміткою, яка вказує на те, що іменник реалізує це значення як спортивний термін, то утво-
рення на ґрунті цього значення похідного іменника-демінутива є малоймовірним. Отже, одно-
значний іменник osadka І корелює з одним із шести значень свого твірного слова – іменника
osada і характеризується неповною (частковою) семантичною співвіднесеністю з ним.
(16) пол. o-sadzić I SJPD (8/7) Sz (6/5) MSP (5/4) SWP (4) [= 7]
o-sadzić IІ ‘zatrzymać’ SJPD ( 8/1) Sz (6/1) MSP (5/1) SWP (2) [= 2]
Під час визначення семантичних структур цих дієслів виникає щонайменше дві пробле-
ми: розмежування, з одного боку, полісемії й омонімії, а з іншого боку, – окремих значень (ЛСВ) і
відтінків значень (підзначень). Так, у тих словниках, де подано одну дієслівну лексему osadzić,
діапазон значень у її семантичній структурі коливається від п’яти до восьми [SJPD V, с. 1111-
1112; Sz II, с. 547; MSP, с. 517]. Натомість у словнику за редакцією Б. Дуная зафіксовано розпад
полісемії, унаслідок якого виникло самостійне дієслово osadzić ІІ [SWP, с. 694], семантична
структура якого в інших джерелах розглядається з-поміж інших значень дієслова osadzić, тобто
osadzić І: ‘несподівано, різко затримати. Osadzić konia w mejscu; // переносне дати комусь науку,
вгамувати чиїсь пориви. Próbował coś powiedzieć ale z mejsca go osadzono’ [Sz II, с. 547]. Варто
зауважити, що у складі СГ російської мови на підставі аналізу даних лексикографічних джерел
також виділяємо два дієслова-омоніми осадить І ‘примусити опуститися вниз; поселити; обса-
дити деревами’ і осадить ІІ ‘примусити зупинитися’, у той час як до українського СГ вводимо
одне дієслово осадити, оскільки жоден із словників української мови, включаючи новітні, не фік-
сує для нього розпаду полісемії. Щодо дієслова польського СГ osadzić ІІ в аспекті питання про
розмежування окремих ЛСВ і відтінків значень, підзачень, то, як і в словнику за редакцією
Б. Дуная, вважаємо його двозначним [SWP, с. 694]: друге переносне значення ‘втримати когось,
вгамувати чиїсь пориви’ – це результат семантичної деривації, розвинутої полісемії.
Отже, прокоментувавши ці конкретні приклади, ми спробували подати своєрідний огляд
проблематики, пов’язаної із визначенням лексико-семантичної структури СГ, окресленням се-
мантичних меж гнізда, поетапним аналізом семантичної структури кожної лексеми як компонен-
та макрогнізда.
Наступний етап дослідження можна назвати синтезуючим, узагальнюючим, оскільки тут
оперуємо інформацією щодо семантичних структур похідних, отриманою на попередній стадії
вивчення лексико-семантичної структури кожного із зіставлюваних СГ.
У таблиці 1 наведено співвідношення однозначних і багатозначних похідних у складі СГ
дієслів сажать, садити і sadzić. Як видно з цієї таблиці, з-поміж дериватів російського і польсь-
кого СГ перше місце посідають багатозначні лексеми: 379 (або 51,5 %) і 140 (або 52,8 %)
відповідно, натомість в українському СГ – однозначні (223, або 58,7 %). При цьому в СГ російсь-
кої і польської мов багатозначні похідні переважають однозначні в 1,1 раза (для обох СГ), а в СГ
української мови однозначні похідні переважають багатозначні в 1,4 раза (тобто перевага є
більшою).
Таблиця 1
Співвідношення однозначних і багатозначних похідних
у складі СГ дієслів сажать, садити і sadzić
Похідні
однозначні багатозначні
Разом похідних: СГ
к-ість % к-ість % к-ість %
СГ рос. мови 357 48,5 379 51,5 736 100
СГ укр. мови 223 58,7 157 41,3 380 100
СГ пол. мови 125 47,2 140 52,8 265 100
Якщо до цього часу визначення лексико-семантичної організації СГ здійснювалось пере-
важно на лексичному рівні, тобто ми мали справу з лексемно-словотвірним СГ (термін
Т.Ф. Іванової [5]), то зараз перейдемо до розгляду цих параметрів СГ на власне словотвірному
рівні:
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
62
1. Розподіл однозначних і багатозначних похідних між кінцевими ланками структурних
типів словотвірних ланцюжків (далі – СЛ).
2. Типи семантичної співвіднесеності в парі “твірне → похідне”.
Результати аналізу кінцевих елементів СЛ у складі кожного із зіставлюваних гнізд щодо
ознаки моно- та полісемії подано в таблицях 2, 3 і 4 відповідно.
Таблиця 2
Кінцеві елементи СЛ російського СГ з вершиною сажать (садить)
щодо ознаки моно- та полісемії
Кінцеві елементи СЛ
Однозначні Багатозначні
Структурні
типи СЛ
к-ість % к-ість %
Разом СЛ:
Одноланкові 44 14,4 17 7,3 61
Дволанкові 121 39,7 99 42,3 220
Триланкові 119 39 109 46,6 228
Чотириланкові 21 6,9 9 3,8 30
Разом ланок: 305 100 234 100 539
Разом СЛ: 305 56,6 234 43,4 539; 100%
Таблиця 3
Кінцеві елементи СЛ українського СГ з вершиною садити (саджати, садовити,
сажати) щодо ознаки моно- та полісемії
Кінцеві елементи СЛ
Однозначні Багатозначні
Структурні
типи СЛ
к-ість % к-ість %
Разом СЛ:
Одноланкові 32 17 14 14,7 46
Дволанкові 78 41,5 42 44,2 120
Триланкові 62 33 36 37,9 98
Чотириланкові 16 8,5 3 3,2 19
Разом ланок: 188 100 95 100 283
Разом СЛ: 188 66,4 95 33,6 283; 100 %
Таблиця 4
Кінцеві елементи СЛ польського СГ з вершиною sadzić (sadzać, sadowić)
щодо ознаки моно- та полісемії
Кінцеві елементи СЛ
Однозначні Багатозначні
Структурні
типи СЛ
к-ість % к-ість %
Разом СЛ:
Одноланкові 9 8,8 2 2,4 11
Дволанкові 48 47,1 42 50 90
Триланкові 32 31,4 37 44 69
Чотириланкові 11 10,8 2 2,4 13
П’ятиланкові 2 1,9 1 1,2 3
Разом ланок: 102 100 84 100 186
Разом СЛ: 102 54,8 84 45,2 186; 100
Зіставлення даних зазначених таблиць дає можливість зробити такі висновки:
1) з-поміж кінцевих елементів одноланкових, дволанкових і чотириланкових СЛ у кожно-
му СГ переважають однозначні похідні;
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
63
2) у межах кінцевих елементів триланкових СЛ у СГ російської й української мов перше
місце посідають однозначні, а в СГ польської мови – багатозначні деривати;
3) останні ланки п’ятиланкових СЛ (цей структурний тип СЛ реалізовано лише в СГ поль-
ської мови) здебільшого однозначні;
4) загалом з-поміж кінцевих елементів СЛ у складі кожного із зіставлюваних СГ перева-
жають однозначні деривати: 305, або 56,6 % – російське СГ; 188, або 66,4 % – українське СГ і
102, або 54,8 % – польське СГ.
Щодо типів семантичної співвіднесеності похідних і твірних у складі СГ дієслів сажать,
садити і sadzić (послуговуємось класифікацією О.М. Тихонова [15, с. 190-196]), то, як свідчить
аналіз фактичного матеріалу, цей рівень зіставного вивчення зазначених СГ дає підстави тільки
для виділення спільних ознак (див. таблицю 5):
1. Перше місце в кожному СГ посідають випадки неповної семантичної співвіднесеності
(далі – НСС) між похідними і твірними словами, а саме: 540, або 73,3 % – російське СГ; 259, або
68,2 % – українське СГ і 191, або 72,1 % – польське СГ.
2. З-поміж похідних, що характеризуються НСС із своїм твірним, переважають деривати,
семантичний обсяг яких є меншим порівняно із кількістю значень твірного слова: 528, або 71,7 %
– російське СГ; 245, або 64,5 % – українське СГ і 168, або 63,4 % – польське СГ (відсоткові пока-
зники підраховано від загальної кількості похідних кожного СГ, що її прийнято за 100 %).
Таблиця 5
Зіставний аналіз семантичної співвіднесеності похідних і твірних
у складі СГ дієслів сажать, садити і sadzić
НСС ПСС
Більше значень Менше значень
СГ Разом по-
хідних:
к-ість % к-ість % к-ість %
СГ рос. мови 736 196 26,6 12 1,6 528 71,7
СГ укр. мови 380 121 31,8 14 3,7 245 64,5
СГ пол. мови 265 74 27,9 23 8,7 168 63,4
Отже, зіставний аналіз лексико-семантичних структур СГ дієслів сажать, садити і sadzić
на власне словотвірному рівні щодо зазначених параметрів дав змогу з’ясувати певні спільні
тенденції виникнення однозначних і багатозначних похідних кожного із гнізд у парі “твірне → по-
хідне”. Проте зіставлення мов на будь-якому рівні, як відомо, має бути спрямоване на виявлення
як подібностей, так і відмінностей між ними. Оскільки кожне похідне слово, утворившись на сло-
вотвірному рівні, починає функціонувати як одиниця лексичного рівня, то, як видається, під час
зіставлення лексико-семантичних структур СГ кількох мов такий зіставний аналіз варто продов-
жити спираючись на досягнення в галузі контрастивної лексикології.
У такому разі наступний етап зіставного вивчення лексико-семантичних структур аналі-
зованих СГ полягатиме у встановленні основних типів міжмовних лексико-семантичних відно-
шень між компонентами словотвірних гнізд як одиниць проміжного рівня мови.
У роботі спираємось на класифікацію міжмовних лексико-семантичних корелятів
В.М. Манакіна [10], проте зважаючи на обсяг статті залишаємо поза увагою розгляд типів між-
мовних лексико-семантичних відповідників (явища еквівалентності, включення, пересічення і
безеквівалентності), оскільки це потребує окремого дослідження.
Література1:
1. Аминова А.А. Словообразовательное гнездо в сопоставительном освещении // Словообразова-
тельное гнездо и принципы его описания. – М., 1997. – С. 24.
1 З огляду на обсяг статті, ми не подаємо переліку умовних скорочень лексикографічних джерел (ще раз
підкреслюємо, що під час аналізу лексико-семантичних структур СГ насамперед спиралися на дані найавторитет-
ніших тлумачних словників трьох мов).
© Н.О. Ярошенко
Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і
sadzić
Культура народов Причерноморья №60, Т.3
64
2. Борисова Л.П. Развитие словообразовательных гнезд с синонимичными исходными словами (на
материале гнезд с вершинами питать и кормить): Автореферат дис... канд. филол. наук: 10.02.01 /
Киевский гос. пед. ин-т им. А.М. Горького. – К., 1990. – 16 с.
3. Ермакова О.П. Лексические значения производных слов в русском языке. – М., 1984. – 152 с.
4. Зых А. Словообразовательная парадигма как единица конфронтативного анализа близкородст-
венных языков (русско-польские соответствия) // <http://www.filoljgija.vukhf.lt/4-9/doc/Zych.doc.
12.11.04>.
5. Иванова Т.Ф. Типы мотивационных отношений в лексемно-словообразовательном гнезде // Учен.
записки Ташкентского гос. пед. ин-та им. Низами. – Ташкент, 1975. – Т. 143. – № 1. – С. 355–360.
6. Карпіловська Є.А. Суфіксальна підсистема сучасної української літературної мови: будова та реа-
лізація. – К.: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 1999. – 297 с.
7. Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вершинами – омо-
графічними коренями. – К., 2002. – 912 с.
8. Ковалик І.І. Про семізацію і семемізацію у словотвірному гнізді кореня зелен- в українській мові //
Українське мовознавство. – Вип. 11. – К., 1983. – С. 50–60.
9. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. – М., 1981. – 199 с.
10. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. – К., 2004. – 326 с.
11. Маторина Н.М. Эволюция словообразовательных гнезд с вершинами делать и деять в русском
языке XI-XX вв.: Дис… канд. филол. наук: 10.02.01. – Донецк, 1994. – 352 с.
12. Пугиева Н.А. Полисемантизм глагольного слова, место и роль его в толково-
словообразовательном словаре // Принципы составления гнездового толково-
словообразовательного словаря современного русского языка: Учеб. пособие по спецкурсу. –
Грозный, 1991. – С. 74–137.
13. Соколова С.О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові. – К., 2003. – 283 с.
14. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – 2-ге вид., перер. і доп. – К., 1997.
– 493 с.
15. Тихонов А.Н. Проблемы составления гнездового словообразовательного словаря современного
русского языка: Курс лекций. – Самарканд, 1971. – 387 с.
16. Тихонов А.Н. Словообразовательный словарь русского языка: В 2-х т. – 2-е изд., стереотип. – М.,
1990.
17. Тихонов А.Н. Состояние научной разработки гнезда и перспективы его исследования // Материа-
лы VII Междунар. науч. конф. “Актуальные проблемы русского словообразования”. – Елец: Елец-
кий гос. ун-т им. И.А. Бунина. – 2001. – С. 10–21.
18. Фатхутдинова В.Г. Лингвистические основы сопоставительного анализа отглагольных словообра-
зовательных гнезд в русском и татарском языках // Сопоставительная филология и полилингви-
низм. – Казань, 2003. – С. 147–155 // <http://www.kcn.ru/tat_ru /uviversitet/fil/kn7/ index/phpsod=23.
18.02.04>.
19. Фатхутдинова В.Г. Словообразовательная цепочка как объект сопоставительного анализа (на ма-
териале русского и татарского языков // Труды и материалы II Междунар. конгресса исследовате-
лей русского языка “Русский язык: исторические судьбы и современность” (Москва, 18–21 марта
2004 г.). – М., 2004. – С. 461–462.
20. Цыганенко Г.П. Русский язык: Морфемика. Словообразование. Этимология: Учебно-справочная
книга. – Донецк, 1999. – 316 с.
21. Ширшов И.А. Типы полисемии в производном слове // Филологические науки. – М. – 1996. − № 1.
– С. 55–66.
22. Ярошенко Н.О. Словотвірні гнізда з базовими дієсловами сажать, садити і sadzić у російській, ук-
раїнській і польській мовах ХІХ-ХХ ст. (семантика вершини) // Мова і культура (Науковий щорічний
журнал). Серія Філологія. – Вип. VI. – Т. 5. – Ч. 1. – Національні мови у їхній специфіці та взаємодії.
– К., 2003. – С. 133–141.
http://www.filoljgija.vukhf.lt/4-9/doc/Zych.doc
http://www.kcn.ru/tat_ru
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35325 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:51:52Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ярошенко, Н.О. 2012-06-25T19:40:43Z 2012-06-25T19:40:43Z 2005 Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic / Н.О. Ярошенко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т. 3. — С. 54-64. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35325 81’44=161.1=161.2=162.1 Статтю присвячено зіставному аналізові лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic у російській, українській і польській мовах XIX-XX ст. Статья посвящена сопоставительному анализу лексико-семантических структур словообразовательных гнезд с вершинами сажать, садити и sadzic в русском, украинском и польском языках ХIX-XX вв. The article deals with comparative analysis of lexical-semantic structures of derivational families with basic verbs sazhat', sadyty and sadzhicz in Russian, Ukrainian and Polish languages of the 19-th-20-th centuries. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Словообразование Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic Article published earlier |
| spellingShingle | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic Ярошенко, Н.О. Словообразование |
| title | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| title_full | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| title_fullStr | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| title_full_unstemmed | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| title_short | Зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| title_sort | зіставний аналіз лексико-семантичних структур словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadzic |
| topic | Словообразование |
| topic_facet | Словообразование |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35325 |
| work_keys_str_mv | AT ârošenkono zístavniianalízleksikosemantičnihstrukturslovotvírnihgnízdzveršinamisažatʹsaditiísadzic |