Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини
В статье рассматривается вопрос взаимодействия тюркских и украинского языков на уровне фразеологии. Рассматриваются тюркские элементы в диалектной фразеологии степных говоров Херсонщины. У статті розглядається питання взаємодії тюркських та української мов на рівні фразеології, вплив тюркських елеме...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2004 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35336 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини / В.І. Нестеренко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 54. — С. 46-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Нестеренко, В.І. 2012-06-25T20:07:46Z 2012-06-25T20:07:46Z 2004 Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини / В.І. Нестеренко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 54. — С. 46-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35336 В статье рассматривается вопрос взаимодействия тюркских и украинского языков на уровне фразеологии. Рассматриваются тюркские элементы в диалектной фразеологии степных говоров Херсонщины. У статті розглядається питання взаємодії тюркських та української мов на рівні фразеології, вплив тюркських елементів на діалектну фразеологію степових говірок Херсонщини. The article dials with the interaction between the Turkish and Ukrainian languages correlating to the phraseological level and the influence of Turkish elements on the dialectal phraseology of Kherson steppe speech peculiarities. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы функционирования языковых единиц Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини |
| spellingShingle |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини Нестеренко, В.І. Проблемы функционирования языковых единиц |
| title_short |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини |
| title_full |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини |
| title_fullStr |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини |
| title_full_unstemmed |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини |
| title_sort |
тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня херсонщини |
| author |
Нестеренко, В.І. |
| author_facet |
Нестеренко, В.І. |
| topic |
Проблемы функционирования языковых единиц |
| topic_facet |
Проблемы функционирования языковых единиц |
| publishDate |
2004 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура народов Причерноморья |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| format |
Article |
| description |
В статье рассматривается вопрос взаимодействия тюркских и украинского языков на уровне фразеологии. Рассматриваются тюркские элементы в диалектной фразеологии степных говоров Херсонщины.
У статті розглядається питання взаємодії тюркських та української мов на рівні фразеології, вплив тюркських елементів на діалектну фразеологію степових говірок Херсонщини.
The article dials with the interaction between the Turkish and Ukrainian languages correlating to the phraseological level and the influence of Turkish elements on the dialectal phraseology of Kherson steppe speech peculiarities.
|
| issn |
1562-0808 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35336 |
| citation_txt |
Тюркські елементи в діалектній фразеології степових говірок півдня Херсонщини / В.І. Нестеренко // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 54. — С. 46-47. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nesterenkoví tûrksʹkíelementivdíalektníifrazeologíístepovihgovírokpívdnâhersonŝini |
| first_indexed |
2025-11-25T21:32:07Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:32:07Z |
| _version_ |
1850558839797055488 |
| fulltext |
46
В.І. Нестеренко. ТЮРКСЬКІ ЕЛЕМЕНТИ В ДІАЛЕКТНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ
СТЕПОВИХ ГОВІРОК ПІВДНЯ ХЕРСОНЩИНИ
ТЮРКСЬКІ ЕЛЕМЕНТИ В ДІАЛЕКТНІЙ ФРАЗЕОЛОГІЇ
СТЕПОВИХ ГОВІРОК ПІВДНЯ ХЕРСОНЩИНИ
В.І. Нестеренко
В статье рассматривается вопрос взаимодействия тюркских и украинского языков
на уровне фразеологии. Рассматриваются тюркские элементы в диалектной фразеологии
степных говоров Херсонщины.
Ключевые слова: диалект, фразеология, говор, тюркские элементы
У статті розглядається питання взаємодії тюркських та української мов на рівні
фразеології, вплив тюркських елементів на діалектну фразеологію степових говірок
Херсонщини.
Ключові слова: діалект, фразеологія, говірка, тюркські елементи
The article dials with the interaction between the Turkish and Ukrainian languages
correlating to the phraseological level and the influence of Turkish elements on the dialectal
phraseology of Kherson steppe speech peculiarities.
Key words: dialect, phraseology, speech peculiarity, turkish elements
Вивчення діалектної фразеології як частини багатої фразеології національної мови, потребує
великої уваги. Ця частина української мовознавчої науки довгий час залишалась поза увагою
мовознавців. Звичайно, не можна говорити, що робота в цьому плані зовсім не велася. Треба
відзначити найвагоміші матеріали та дослідження української діалектної фразеології, які
територіально розподіляються таким чином: поліські, середньо поліські (Г. Доброльожа, П.
Грищенко), східноподільські, західно подільські (П. Грищенко, М. Доленко), буковинські (Н. Бабич),
бойківські (М. Демський, Ю. Прадід), закарпатські (Й. Дзендзелівський, В. Лавер),
східнослобожанські, східностепові (Р. Міняйло, В. Ужченко, Д. Ужченко), степові (Г. Грица,
А. Поповський, В. Чабаненко).
Наприкінці ХХ ст. посилився інтерес до вивчення діалектної фразеології в цілому, а також
особливо активно досліджується діалектна фразеологія степових говірок. Про що свідчать кілька
захищених дисертаційних робіт (Г. Грица, Р. Міняйло), “Фразеологічний словник говірок Нижньої
Наддніпрянщини” В. Чабаненка. Та, на жаль, діалектна фразеологія степових говірок зараз ще мало
досліджена та опрацьована.
На нашу думку, приділяється мало уваги питанню ролі тюркізмів у формуванні фразеології
півдня України. Адже саме ці території віками були рідними як для слов’ян, так і для тюркських
народів. Тут треба згадати про Запорізьку Січ та Кримське Ханство, а вже у ХVІІ – ХVІІІ ст. не
припиняється переселенський рух на південні землі України. Про ці контакти яскраво свідчить
топонімія Херсонщини (особливо дореволюційна). Назви населених пунктів:
1) м. Генічеськ;
2) с. Чонгар;
3) с. Чокрак;
4) с. Юзкуї [6 с. 56].
Назва Арабатської стрілки походить від тюрк. арабат “передмістя”, що в свою чергу запозичене
з арабської “рабад”.
Цікавим є те, що в Генічеському районі за кілька кілометрів одне від одного лежать села
Стокопані та Фрунзе, які до революції мали одну назву – лише різними мовами – українська
Стокопані (сто копанок або колодязів) та тюркська Юзкуї (юз – сто, кой – колодязь).
Звичайно, найбільше слідів контактування зовсім різних за своїм походженням народів залишає
лексика. Особливо виразно це можна простежити на фразеологічному рівні мови.
Коли збирається дуже гамірлива компанія, то кажуть “архаровці прилетіли” (тюркське – „дикий
гірський баран”; с. Іванівка, Генічеський р-н), хоча етимологія цього фразеологізму потребує свого
пояснення.
Дуже часто можна почути, особливо від людей старшого віку, вираз “справляти байрам”
(тюркське – „мусульманське свято”; с. Стокопані, Генічеський р-н), який означає – бути веселим,
відзначати якесь свято. Тут конкретне значення назви мусульманського свята перейшло в абстрактне,
будь-яке свято в степових говірках української мови.
Особливо по селах залишається звичай будувати шатро, в якому гуляють весілля. На Херсонщині
його називають балаган (тюркське – „тимчасова будівля для торгівлі, театральних вистав”). Від цього
РАЗДЕЛ 1. ПРОБЛЕМЫ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЯЗЫКОВЫХ ЕДИНИЦ
47
слова утворився фразеологізм “натинати, напинати балаган”, який означає наближення весілля у
молодої пари. Наприклад: Щось давно ходять ці двоє, мабуть скоро балаган напинати (с. Стокопані,
Генічеський р-н).
Про людей, які мають достаток, говорять, що вони “їдять балики” (тюркське – „просолена та
пров’ялена частина осетрової риби”). І навпаки, для бідних людей, незаможних теж застосовують цей
вираз, але вже з іншим відтінком: “сидять голодні”.
Нестримну, різку людину характеризують словом “буран” (тюркське – „снігова буря, завірюха,
заметіль”), тобто щось холодне, різке, непередбачене. Існує фразеологічний зворот “буран прилетів”
(с.Чонгар, Генічеський р-н).
Про людину, яка нічого не розуміє, не орієнтується в ситуації, говорять, що вона “як дундук”
(тюркське – „уперта людина, старий холостяк, бовдур”).
Коли назріває викриття якоїсь справи, можливо таємної, або когось застає смерть, то вживають
фразеологічний зворот “каюк прийшов, наступив” (тюркське – „човен”; с.Чонгар, Генічеський р-н).
Тут можлива асоціація із штормом на морі: коли перевертається рибацький човен під час хитавиці, то
можна потонути, загинути.
Про велику купу дітей або великий гурт людей кажуть, що “ціла орава зібралася” (тюркське –
„великий гурт людей, натовп”). Паралельно із цим виразом вживається “ціла орда” (тюркське –
„об’єднання кількох кочових племен”; с.Олександрівка, Новотроїцький р-н).
Якщо людина вдягнена неохайно, в якесь драння, бідно, то про неї кажуть “учкуром підперізана”
(„очкур” з тюркської – „пояс або шнур”; с.Стокопані, Генічеський р-н). А про повну, мало рухливу
людину кажуть “вовняний чувал” (тюркське – „великий лантух”; с. Олександрівка, Новотроїцький р-н).
Якщо в тюркських мовах слово якшатися означає “бути в хороших стосунках”, тобто має
позитивний смисл, то в степових говірках української мови воно набуло дещо іншого забарвлення.
Воно несе більш негативний відтінок: “Знов ці п’яниці поякшалися, жди від них біди” (с. Чонгар,
Генічеський р-н).
Фразеологізми, що функціонують у степових говірках, у більшості випадків збігаються з
фразеологізмами літературної мови або ж відрізняються від останніх певними фонетичними,
акцентуаційними, граматичними, словотвірними та лексичними особливостями. Наявність у степових
говірках діалектних фразеологізмів, властивих лише цій групі говірок, вказує на існування мовних
контактів їх носіїв з іншими народами на різних етапах історичного розвитку.
Висновки.
Це, звичайно, лише перші спроби в дослідженні тюркських елементів та у формуванні діалектної
фразеології степових говірок. Ці важливі питання потребують подальшого вивчення, описання та
картографування. Думка про те, що степові говірки не були цінним матеріалом для поповнення
української фразеології новими зворотами, є неправильною, бо детальніші дослідження вказують на
вирішальну їх роль у формуванні української фразеології. І як відзначив А. Поповський: “Ґрунтовне
вивчення говорів дає цінні фактичні дані для з’ясування важливих закономірних процесів у
розвиткові української літературно-національної мовної норми”[4, c. 2-3].
Література:
1. Грица Т.Г. Фразеологія Гуляйпільського району Запорізької області: Автореферат дис. … канд.філол. наук. –
Харків, 1996. – 17 с.
2. Міняйло Р.В. Активні процеси в ореальній фразеології сходу України: Автореферат дис. … канд.філол.наук. –
Донецьк, 2001. – 19 с.
3. Матвіяс І.Г. Українська мова і її говори. – К.: Наукова думка, 1990. – 165 с.
4. Поповський А.М. Значення південноукраїнських степових говорів у формуванні літературно-національної мови.
– Дніпропетровськ: Держкомвидав СРСР по народній освіті, 1980. – 87 с.
5. Прадід Ю.Ф. Із спостережень над українською діалектологічною фразеологією (на матеріалі бойківських
говірок) // Мовознавство. – 1992. – № 5. – С. 44-47.
6. Чабаненко В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини.– Запоріжжя, 2001. – 200 с.
Поступила 23.09.2004 г.
|