Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ

Розглянуто методичні підходи до оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку, розроблено систему показників оцінки ефективності на основі якісних та кількісних критеріїв з врахуванням внутрішньобанківських рівнів регулювання ризиків. Використання запропонованої системи показників під...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2005
1. Verfasser:	Слобода, Л.Я.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2005
Schriftenreihe:	Культура народов Причерноморья
Schlagworte:	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35353
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ / Л.Я. Слобода // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 60-66. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35353
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-353532025-02-09T20:52:02Z Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ Слобода, Л.Я. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Розглянуто методичні підходи до оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку, розроблено систему показників оцінки ефективності на основі якісних та кількісних критеріїв з врахуванням внутрішньобанківських рівнів регулювання ризиків. Використання запропонованої системи показників під час здійснення кредитного процесу дасть змогу визначити доцільність та результативність управлінської діяльності щодо оптимізації кредитних ризиків банку.У ході дослідження використано наукові методи систематизації, групування, узагальнення, аналізу та математичні методи. Рассмотрены методические подходы к оценке еффективности регулирования кредитных рисков банка, разработана система показателей ее оценивания на базе качественных и колличественных критериев с учетом внутрибанковских уровней регулирования рисков. Использование предложенной системы показателей в процессе кредитования даст возможность определить необходимость и результативность управленческой деятельности относительно оптимизации уровня кредитных рисков банка. В процессе исследования использованы научные методы систематизации, группировки, обобщения, анализа и математические методы. The approaches to an estimation efficiency of regulation credit risks in a bank are considered. The system of parameters on the basis of qualitative and quantitative criterions of efficiency on appropriate internal bank's levels of regulation is generated. Use produces system parameters during crediting will enable to definenecessity and productivity of administrative activity concerning optimization of level credit risks in a banking organization. During research the scientific methods of ordering, grouping, generalization, analysis and mathematical methods are used. 2005 Article Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ / Л.Я. Слобода // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 60-66. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35353 uk Культура народов Причерноморья application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
spellingShingle	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Слобода, Л.Я. Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ Культура народов Причерноморья
description	Розглянуто методичні підходи до оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку, розроблено систему показників оцінки ефективності на основі якісних та кількісних критеріїв з врахуванням внутрішньобанківських рівнів регулювання ризиків. Використання запропонованої системи показників під час здійснення кредитного процесу дасть змогу визначити доцільність та результативність управлінської діяльності щодо оптимізації кредитних ризиків банку.У ході дослідження використано наукові методи систематизації, групування, узагальнення, аналізу та математичні методи.
format	Article
author	Слобода, Л.Я.
author_facet	Слобода, Л.Я.
author_sort	Слобода, Л.Я.
title	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
title_short	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
title_full	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
title_fullStr	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
title_full_unstemmed	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
title_sort	формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ
publisher	Кримський науковий центр НАН України і МОН України
publishDate	2005
topic_facet	Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35353
citation_txt	Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ / Л.Я. Слобода // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 60-66. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Культура народов Причерноморья
work_keys_str_mv	AT slobodalâ formuvannâsistemikriteríívtapokaznikívocínûvannâefektivnostíregulûvannâkreditnihrizikívbankívsʹkihustanov
first_indexed	2025-11-30T16:21:35Z
last_indexed	2025-11-30T16:21:35Z
_version_	1850233005678788608
fulltext	Рыбников А.М. ИССЛЕДОВАНИЕ СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ ПОСЛЕДСТВИЙ РЕФОРМИРОВАНИЯ ОБРАЗОВАНИЯ И ВХОЖДЕНИЯ УКРАИНЫ В БОЛОНСКИЙ ПРОЦЕСС 60 собственные интересы. С другой стороны, развитие крупными вузами самостоятельных связей с зарубежными научно-образовательными центрами (не только Европы), лицензирование там их экспериментальных базовых учебных программ, которые нередко противоречат действующим в Украине государственным стандартам высшего образования, создает ситуацию разрушения единого образовательного пространства страны. При этом явно стимулируется отток из Украины тех специалистов, которые участвовали в таких экспериментальных программах. Наконец, в украинских регионах требует точной оценки социальная эффективность или неэффективность, польза или вред действия различных зарубежных и отечественных национально- культурных программ образовательной деятельности. Далеко не все они способствуют консолидации украинского общества, укреплению государственности и справедливости, решению региональных проблем. Проведенный анализ показал, что процесс реформирования образования далеко не однозначен. Что-то приобретая в результате реформы, мы обязательно что-то потеряем ценное из того, что имели и чем пользовались. Однако у Украины вряд ли есть альтернатива участию в Болонском процессе. Украина – европейская страна. Ее интересам отвечает обучение студентов по европейским канонам. В тоже время, при принятии решений об участии в Болонском процессе каждый вуз должен быть полностью автономен. Никто не может заставить его войти в Болонский процесс, тем более, что ряд известнейших западноевропейских вузов (например, Кембриджский университет) отказался участвовать в Болонском процессе, мотивируя это тем, что образование превращается в рынок. Но как отмечают участники дискуссий по Болонскому процессу, вузы, которые активно включатся в него, приобретут несомненное конкурентное преимущество перед остальными вузами. Они получат доступ к сокровищницам европейских университетов. Участие в Болонском процессе даст им возможность модернизировать свои программы обучения, и в то же время сохранить собственные богатые академические традиции. Источники и литература 1. Актуальные проблемы экономики образования (по материалам зарубежной прессы) // Экономика образования. – 2002. – №6. 2. Вифлеемский А.Б. Экономика образования. – М.: Народное образование, 2003. 3. Ерохов Н.А., Смирнов В.В. Образование в экономической системе // Известия РАО. – 2000. – №1. 4. Оривель Ф. Состояние исследований в экономике образования. Общий обзор и ситуация во Франции // Экономика образования. – 1999. – № 4. 5. Павлова Н. Образование и экономический рост // Экономика образования. – 1999. – №2. 6. Рынок труда и социальная политика в Центральной и Восточной Европе. Переходный период и дальнейшее развитие. – М.: ИКЦ "ДИС", 1997. 7. Типенко Н.Г. ,Лившиц В.Б. Концепция реформирования экономики системы образования // Экономика образования. – 1999. – №1. 8. Хейр П. Концептуальные вопросы в анализе высшего образования применительно к России // Экономика и математические методы. – Т. 33. – В. 1. –М., 1997. 9. Экономические проблемы высшего образования в странах Западной Европы (90-е годы): Сборник обзоров РАН ИНИОН. – М., 1999. Слобода Л.Я. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ Постановка проблеми. Одним із важливих та проблемних питань регулювання кредитних ризиків у банках є оцінювання його ефективності. Це обумовлено тим, що якісне регулювання кредитних ризиків є особливим інструментом підвищення ефективності кредитної діяльності банку і покращання стабільності та надійності його функціонування. Особливо актуальним це питання є в умовах трансформації вітчизняної банківської системи та вхо- дження України у Європейський Союз, що за прогнозами фахівців зумовить значне зростання обсягів кре- дитного портфеля банківської системи нашої країни. Так, обсяги кредитування українських банків у 2004 році збільшилися на 30,6% і станом на 1січня 2005 року становили 88,6 млрд. грн. При цьому кредитні вкладення в національній валюті підвищилися на 29,4% або до 51,2 млрд. грн., а в іноземній валюті – на 32,2% або зросли до 37,37 млрд. грн. порівняно із попереднім роком [1]. Динаміку обсягів кредитного портфеля банківських установ України за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр.представлено на Рис.1. За прогнозами фінансових аналітиків Національного банку України кредитний портфель вітчизняної банківської системи до 2006 року збільшиться майже втричі [1,с.17]. Кредитні операції тісно взаємо- пов’язані із прибутковістю банківської діяльності. За підрахунками зробленими в [1] питома вага процен- тних доходів від кредитування юридичних та фізичних осіб в Україні станом на 01.01.2005 р. становила 65% від загальної суми доходів банківської діяльності. Динаміка обсягів доходів та витрат у діяльності українських банків за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр. представлена на Рис. 2. Згідно із статистични- ми даними, сукупний прибуток вітчизняних банків за 2004 рік зріс до 1,409 млрд. грн., що у 1,7 рази біль- ше в порівнянні з попереднім роком. Доходи банків за цей ж період підвищилися на 43,9%, а витрати – на 42,2%. За 2004 рік обсяг довгострокових кредитів збільшився до 45517,6 млн. грн., що на 61,8% більше ніж за 2003 рік [1]. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 61 23637 32097 46736 73442 97197 0 20000 40000 60000 80000 100000 об ся г, м лн . г рн . 2001 2002 2003 2004 2005 період часу, роки Кредитний портфель Рис. 1. Динаміка обсягів кредитного портфеля банків України за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр. Примітка: складено автором за даними [2]. 74467476 85838051 104709785 1394913122 2007218809 0 5000 10000 15000 20000 25000 об ся ги , м лн . г рн . 2001 2002 2003 2004 2005 період часу, роки Доходи Витрати Рис. 2. Динаміка обсягів доходів та витрат у діяльності українських банків за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр. Примітка. Складено автором за даними [2]. Таким чином, за умов динамічного зростання обсягів кредитних операцій та доходів від кредитної діяльності банківських установ особливо важливим є якісне регулювання ризиків, притаманних кредитним операціям, що актуалізує дослідження підходів до визначення адекватних критеріїв і показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків у банках України. Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасній економічній літературі визначається необхідність оцінки управління ризиками, зокрема ефективності впливу на їх рівень. Теоретичний аналіз наукових праць з цієї проблеми [3-9] показав, що при оцінюванні ефективності управління ризиками науковці звертаються лише до оцінки діяльності банку через показники прибутковості вцілому без визначення конкретних наслідків впливу регулювання ризиків на фінансові результати банківської діяльності. Так, Козьменко С.М., Шпиг Ф.І., Волошко І.В. відзначають, що раз у декілька періодів має відбуватися перегляд даних про ефективність застосування методів впливу на рівень кредитних ризиків з урахуванням інформації про величину збитків від кредитних операцій банку за цей період часу [5, с.221]. Як зауважила Примостка Л.О., ризиками не можна управляти автономно, без врахування їхнього впливу на фінансові результати діяльності банківських організацій. Адже, оцінюючи ефективність регулювання кредитних ризиків банківського портфеля позик за співвідношенням доходів і ризиків, керівництво банку отримує механізм обґрунтованого прийняття управлінських рішень з орієнтацією на постійні зміни у ринковому середовищі [6, с.125]. Банківські фахівці оцінюють ефективність регулювання кредитних ризиків на основі обчислення та відстеження рівня дотримання нормативів кредитних ризиків, які встановлені Національним банком України [7], та прагнуть до зниження рівня збитків від кредитування. Динаміка величин нормативів кредитного ризику банків України за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр. представлена на Рис. 3. 23,43 22,92 22,87 22,64 189,4 207,94 266,01 225,06 5,76 4,42 2,25 1,4911,82 9,04 11,02 8,210 50 100 150 200 250 300 2002 2003 2004 2005 Період часу, роки В ел ич ин а по ка зн ик ів , % Норматив максимальної величини кредитних ризиків на одного контрагента (Н7) Норматив великих кредитних ризиків (Н8) Норматив максимального обсягу кредитів, гарантій, поручительств наданих одному інсайдеру (Н9) Норматив максимального обсягу кредитів, гарантій, поручительств, наданих інсайдерам (Н10) Рис. 3. Динаміка величин нормативів кредитного ризику банків України за період з 01.01.2001 по 01.01.2005 рр. Слобода Л.Я. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ 62 Примітка. Складено автором за даними [2]. Відзначимо, що за період з 01.01.2001 по 01.01. 2005 рр. значення частки проблемних кредитів в структурі кредитного портфеля банків зменшилось з 11,3% до 2,98 % [2], що свідчить про увагу банківських фахівців до проблеми регулювання кредитних ризиків. Загалом у наукових працях та вітчизняній банківській практиці фактично відсутні методичні розроб- ки, на основі яких можна комплексно оцінити ефективність регулювання кредитних ризиків. Водночас якісно нові підходи Національного банку України до нагляду за діяльністю банків на основі оцінки ризи- ків їхньої діяльності обумовлюють необхідність не лише розробляння кожним банком моделі регулювання кредитних ризиків, але й передбачають оцінку ефективності її функціонування. Цілі статті. Враховуючи викладене вище, особливу увагу необхідно приділити дослідженню економі- чного змісту ефективності регулювання кредитних ризиків банку, розроблянню системи показників її оці- нювання на основі якісних та кількісних критеріїв, які повинні формуватися на єдиній методологічній ос- нові та бути зручними для практичного використання. Водночас розроблена система показників повинна об’єктивно відображати вплив регулювання кредитних ризиків на ефективність діяльності банку та досяг- нення стратегічних цілей його діяльності. Виклад основного матеріалу дослідження. Під ееффееккттииввннііссттюю ррееггууллюювваанннняя ккррееддииттнниихх ррииззииккіівв ббаанн-- ккііввссььккиихх ууссттаанноовв ми розуміємо результативність управлінської діяльності щодо впливу на рівень кредит- них ризиків, метою якого є пошук оптимального співвідношення між прибутковістю і ризиковістю креди- тних операцій. Балансування між прибутковістю і ризиковістю кредитних операцій, пошук оптимального їх співвідношення, розглядається як одне з важливих і складних завдань, що постають перед керівництвом кожного банку. З стратегічної точки зору основною метою діяльності банку є максимізація вартості акціо- нерного капіталу при дотриманні оптимального рівня кредитних ризиків. Однак визначити оптимальний рівень кредитних ризиків можливо лише виходячи з альтернативи “ризик-дохідність”, яку досліджували як визначні науковці у минулому (Шарп, Лигтнер, Моссин, Альгін А.П.), так і фахівці сьогодення (Бауер А., Вілкас Є.С., Вітлінський В.В.). Як зазначено у “Словнику кібернетики”, критерій оптимальності – це показник або група показників яяккооссттіі роботи системи, процесу, значення якого повинно бути мінімізоване (максимізоване) [10, с.373]. Критерій оптимальності кредитних ризиків банку повинен забезпечувати до- сягнення мети кредитної діяльності, порівняння витрат на регулювання кредитних ризиків і економічного ефекту від його здійснення. ФФооррммуувваанннняя ооппттииммааллььннооггоо ррііввнняя ккррееддииттнниихх ррииззииккіівв уу ббааннккуу – це вибір певної альтернативи у кредитуванні, яка забезпечує досягнення необхідного результату з найменшими сукупни- ми витратами, і дотриманням гармонічного поєднання інтересів діяльності суб’єктів кредитних угод. Та- кий вибір повинен здійснюватися в оптимальний термін, на основі порівняння прогнозованих практичних вигід (збільшення прибутковості кредитних операцій та вартості капіталу банку) з можливими негативни- ми наслідками (втрати від кредитування та витрати на регулювання кредитних ризиків), тобто зіставлення корисності вибраної кредитної альтернативи з очікуваними втратами внаслідок її реалізації. Отже, важли- вим є не тільки досягнення цілей регулювання кредитних ризиків (визначення економічного ефекту), але й обсяг витрачених на їх досягнення банківських ресурсів. У теорії економічної ефективності, що розроблена в останні роки, виділяють два методи оцінювання економічної ефективності [11]: метод порівняльної ефективності та метод абсолютної ефективності. Кож- ний з цих методів оперує різними показниками, що визначаються їхньою суттю та функціональним на- прямом. Метод порівняльної економічної ефективності характеризує витратний підхід до визначення по- казників економічної ефективності. При використанні методу абсолютної ефективності витрати є заданою величиною, яка повинна використовуватися для досягнення найкращого результату. Таким чином, оціню- вання ефективності може стосуватися як вже існуючих, так і майбутніх ситуацій. Відтак можна говорити про ррееттррооссппееккттииввннуу оцінку ефективності, як порівняння досягнутих результатів з витратами, які були здійснення для їх досягнення; та ппееррссппееккттииввннуу оцінку ефективності – як порівняння очікуваних результа- тів з прогнозованими витратами ресурсів. При цьому вибір адекватного методу обчислення ефективності регулювання кредитних ризиків визначатимуть ккррииттееррііїї їїїї ооццііннюювваанннняя. Дослідження світового та вітчизняного досвіду з питань визначення критеріїв оцінювання ефективно- сті діяльності банку як показників якості управління його ризиками [3-11], показало, що це питання досі залишається актуальним, оскільки існують різні підходи до його розв’язання. Відомо, що важливим за- вданням банківської діяльності є одержання прибутку. Отже, критерій прибутковості в абсолютному і від- носному вираженні може бути використаний для оцінювання як ефективності банківської діяльності зага- лом, так і регулювання кредитних ризиків банку зокрема. Із цією думкою погоджуються такі економісти, як: Васюренко О.В., Вітлінський В.В., Волошко І.В., Грюнінг Х. Ван, Івченко І.Ю., Ченг Ф., Карчева Г., Козьменко С.М., Роуз П., Шпиг Ф.І. та інші. Однак, в окремих випадках реальність не відповідає зробле- ним припущенням. Виходячи із результату аналізу банківської статистики, який зроблено на основі ви- вчення даних рейтингу вітчизняних банків поданих Асоціацією українських банків станом на 01.01.2004р., до найбільш прибуткових в Україні належать банки, що не є широковідомими та обслуговують лише ву- зький регіональний сегмент (“Мрія”, “Електронбанк”, “Універсальний”). Водночас визначні лідери (“При- ватбанк”, “Ощадбанк”, “Укрексімбанк”) характеризуються на сьогодні незначними рівнями одержання прибутку [5, с.260]. Якщо продовжити аналіз критеріїв прибутковості у відносному вираженні, то бачимо, що найбільш рентабельними сьогодні є малі та середні банки, які навіть у перспективі відіграватимуть не- значну роль у банківській системі України. Очевидно, ці банку значну увагу приділяють якісним парамет- рам роботи. Таким чином, кількісні критерії не завжди можуть бути головними та вичерпними ознаками Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 63 оцінки ефективності діяльності банку загалом, та ефективності регулювання кредитних ризиків зокрема. Ефективність характеризує спроможність організації стабільно функціонувати та отримувати прибу- ток в майбутньому. Тому показники прибутковості кредитної діяльності банку можуть бути критеріями рестростпективної оцінки ефективності регулювання кредитних ризиків. Враховуючи те, що ефективність є також категорією потенційною, показники прибутковості можуть бути лише критеріями оцінки реаліза- ції цього потенціалу за попередні періоди. Очевидно, що величина активів, капіталу та інші абсолютні по- казники при їх використанні для оцінки ефективності мають недоліки аналогічні наведеним. Саме тому заслуговує на увагу методологічний підхід, що широко використовується у зарубіжних банках [5; 9; 11], і полягає у врахуванні не лише кількісних показників, які відображають результат діяльності банку в мину- лому, але й системи якісних ознак, що характеризуватимуть рівень регулювання кредитних ризиків у май- бутньому. Отже, можна констатувати, що для оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків у вітчи- зняних банках необхідно враховувати як кількісні, так і якісні показники, що чинять вагомий вплив на до- сягнення стратегічних цілей банківської діяльності (Рис.4). В основі критеріального розподілу є стратегіч- ні цілі кредитної діяльності та регулювання кредитних ризиків банку залежно від періоду, на який вони формуються. На наш погляд, основним критерієм ефективності регулювання кредитних ризиків у корот- костроковому періоді повинен бути прибуток від кредитних операцій, підвищення якого сприятиме зрос- танню акціонерного капіталу банку. Водночас у довготерміновому періоді значення прибутку повинно оп- тимізоване з метою підвищення рівня капіталізації, і забезпечення надійності та стабільності функціону- вання банку. При цьому важливо відзначити, що для оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків необхідно на кожному з етапів кредитування використовувати як кількісні, так і якісні показники. Оцінку ефективності регулювання кредитних ризиків доцільно здійснювати як на рівні індивідуальних кредитних угод, так і на рівні кредитного портфеля банку. Разом з тим, показники, що розглядаються у статті можуть застосовуватися при оцінюванні ефективності регулювання кредитних ризиків в основному на рівні банківського портфеля позик, враховуючи при цьому рівень ризиковості окремих кредитних угод як його складових. Рис.4. Система критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ Відзначимо, що яяккіісснніі ппооккааззннииккии оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків відобра- жають потенціал досягнення стратегічних цілей функціонування банку, що вимірюються у кількісних по- казниках. До основних якісних показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків, що застосовуються на відповідних рівнях регулювання належать: ппооккааззннииккии яяккооссттіі ннааддаанннняя ббааннккоомм ккррееддиитт-- нниихх ппооссллуугг ккооннттррааггееннттаамм ((ррііввеенньь ііннддииввііддууааллььнниихх ккррееддииттнниихх ууггоодд));; ппооккааззннииккии яяккооссттіі ккррееддииттннооггоо ппооррттффеелляя ббааннккуу ((ррііввеенньь ббааннккііввссььккооггоо ппооррттффеелляя ппооззиикк)),, ппооккааззннииккии ккооннккууррееннттооссппррооммоожжннооссттіі ббааннккуу ннаа ррииннккуу ббааннккіівв-- ссььккиихх ппооссллуугг ((ррііввеенньь ббааннккііввссььккооїї ууссттааннооввии)). Варто відзначити вагому роль при оцінюванні ефективності регулювання кредитних ризиків у банківських установах показників яяккооссттіі ннааддаанннняя ккооннттррааггееннттаамм ккррееддиитт-- нниихх ппооссллуугг ттаа ррііввеенньь їїхх ззааддооввооллеенннняя.. ДДоо них належать: частота користування контрагентом кредитними послугами; рівень виконання контрагентом зобов’язань за кредитними послугами банку; рівень судового врегулювання конфліктів при користуванні клієнтом кредитними послугами банку; частка доходу банку від користування клієнтом кредитними послугами банку. Необхідність визначення цих показників обумо- показники якісні кількісні показники Показники якості надання банком кредитних послуг контраґентам; Показники якості кредитного портфеля банку Показник ефективності кредитних операцій банку; Показники прибутковості банківської діяльності Прибуток від кредитних операцій (короткотерміновий період часу) Вартість капіталу банку (довготерімновий період часу) Критерії (залежно від стратегії регулювання кредитних ризиків) якісні кількісні Показники конкуренто спроможності банку на ринку банківських послуг Показники вартості капіталу банку Слобода Л.Я. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ 64 влена тим, що клієнти банку, їх діяльність та поведінка є важливими чинниками кредитних ризиків, а кре- дитна діяльність банку – основною діяльністю, що зумовлює прибутковість його функціонування. Особ- ливістю запропонованих показників є зручність їх обрахунку, пристосованість до послідовності процесу кредитування та показовість результатів оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку з урахуванням якісних критеріїв. Значення наведених показників у великій мірі залежать від стратегії роз- витку, керівництва та персоналу банку і визначаються такими факторами: компетентністю, надійністю, доступністю, розумінням комунікацією, безпекою та ввічливістю персоналу банку. Важливість показників яяккооссттіі ккррееддииттннооггоо ппооррттффеелляя для оцінювання ефективності регулювання креди- тних ризиків обумовлена тим, що саме якість банківського портфеля позик відображає ринкову позицію та вартість капіталу банку, його стратегію розвитку та кредитну стратегію, а також можливості банку щодо здійснення кредитних операцій та регулювання кредитних ризиків. Оцінювання якості кредитного порт- феля банку здійснюється з використанням таких груп показників: показники якості регулювання кредит- них ризиків, встановлені Національним банком України; показники якості кредитного портфеля відповід- но до класифікації кредитів за рівнем кредитних ризиків; показники якості кредитного портфеля з точки зору можливих втрат; показники якості кредитного портфеля з точки зору отримання доходу. Результативність регулювання кредитних ризиків на рівні банку у довготерміновому періоді відобра- жають показники конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг – частка ринку, що нале- жить банку та показник концентрації [5]. Основними кількісними показниками оцінювання регулювання кредитних ризиків банку на вищевказа- них управлінських рівнях залежно від стратегічних цілей банку є показники ппррииббууттккуу ввіідд ккррееддииттнниихх ооппее-- рраацціійй ааббоо ееффееккттииввннооссттіі ккррееддииттннооїї ддііяяллььннооссттіі;; ппррииббууттккооввооссттіі ббааннккііввссььккооїї ддііяяллььннооссттіі ттаа ппооккааззннииккии вваарр-- ттооссттіі ккааппііттааллуу ббааннккуу.. Беручи до уваги кількісні критерії оцінювання, ефективність регулювання кредитних ризиків можна визначити на основі порівняння результатів кредитної діяльності до і після запровадження регулятивних дій щодо кредитних ризиків, тобто при обчисленні ефективності регулювання кредитних ризиків банку важливо враховувати прибуток від кредитної діяльності банку або зменшення втрат від кредитних опера- цій, та витрати на впровадження та функціонування моделі регулювання кредитних ризиків. Загалом ефект від регулювання кредитних ризиків банку можна обчислити відповідно до формули (1): %;100× ∆ ∆ = В ПЕ (1) де: П∆ – приріст прибутку банку від кредитних операцій, отриманий внаслідок регулювання кредитних ризиків; В∆ – додаткові витрати банку на регулювання кредитних ризиків в процесі здійснення кредитної діяльності. При цьому варто зауважити, що ефект від регулювання кредитних ризиків може залежати від того, на якому з етапів кредитної діяльності здійснюється регулювання. Доцільність та своєчасність застосування моделі регулювання кредитних ризиків у банку запропоновано визначати на основі співставлення фактичних і очікуваних результатів кредитної діяльності банку, віднесених до величини витрат до і після її впровадження. Основним кількісним показником оцінювання якості регулювання кредитних ризиків на рівні індивідуальних кредитних угод є прибуток від здійснення кредитних операцій. Доповнивши формулу обчислення ефективності кредитної діяльності банку, наведену В. Волоховим у [12], витратами на формування резервів під можливі втрати від кредитних ризиків, прибутковість кредитних операцій визначаємо таким чином: ,)( ...... ............ ... дкдкдк окдкдкдкдкдк бдк ННВПНВПВР РННВПНВПВРКДПДЕ ++ −−−−+ = (2) де: ... бдкЕ - ефективність кредитної діяльності банку; ..дкПД - процентні доходи від кредитної діяльності банку; ..дкКД - комісійні доходи від кредитної діяльності банку; ..дкПВР - повна вартість ресурсів, спрямованих на кредитну діяльність; ..дкПНВ - прямі непроцентні витрати на кредитну діяльність банку (прямі витрати, частина загально банківських витрат); ..дкННВ - непрямі непроцентні витрати на кредитну діяльність банку (частина витрат на забезпечення функціонування банку, частка витрат за допоміжними підрозділами кредитування, в тому числі управлінські витрати). Рк.о.–відрахування у резерви під можливі втрати від кредитних ризиків банку. Важливими індикаторами ефективності регулювання кредитних ризиків банку є показники прибутко- вості банківської діяльності. До цих показників належать ччииссттаа ппррооццееннттннаа ммаарржжаа,, ччииссттиийй ссппрреедд,, ““ммеерр-- ттвваа ттооччккаа”” ппррииббууттккооввооссттіі ббааннккуу,, ррееннттааббееллььннііссттьь ддооххіідднниихх ааккттииввіівв.. Загалом наведені показники прибут- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 65 ковості діяльності банку можуть використовуватися як критерії оптимізації функціонування банку і як си- стема обмежень у разі вироблення управляючих впливів [4, с.176]. Оскільки стабільність прибутку і тен- денції його зростання є важливими показниками функціонування банку як в минулому, так і в майбутньо- му, то ефективність регулювання кредитних ризиків можна оцінити аналізуючи динаміку представлених показників. Таким чином, завдання отримання стабільного та прогнозованого прибутку вирішується шля- хом оптимізації кредитних ризиків, що в свою чергу є надзвичайно важливим для його акціонерів та вкла- дників. Зважаючи на тісний зв’язок між прибутковістю та капіталом у короткотерміновому періоді часу, не- обхідність формування надійності банківської системи особливу увагу при регулюванні кредитних ризи- ків менеджери повинні приділяти вартості акціонерного капіталу банківських установ. Базовий принцип фінансового менеджменту відповідно до практики сьогодення констатує [8, с.128], що максимізація вар- тості акціонерного капіталу організації є його пріоритетною метою. Очевидно, що ризик-менеджери з метою збереження капіталу акціонерів повинні оптимізувати рівень ризиковості банківських операцій, за- безпечуючи при цьому збереження та зростання вартості акціонерного капіталу банку. Це означає, що по- казники прибутку на власний капітал (ROE), прибутку на одиницю активів (ROA) та вартості акцій бан- ку є кількісними показниками оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку у довго- строковому періоді. Зазначимо, що з допомогою обчислення відносних показників прибутковості, які використовуються у розвинених країнах світу, визначають ринкову вартість банківських організацій. Фактично взаємозв’язок показників RROOEE та RROOAA однозначно характеризує залежність між прибутковістю і ризиковістю банківської діяльності. Очевидно, що по мірі зниження ефективності, яка представлена показником ROA, банк пови- нен приймати високий рівень ризиків (особливо кредитних) у формі співвідношення боргових зобов’язань і акціонерного капіталу з метою отримання бажаного рівня прибутків. Таким чином, дослідження кількіс- них показників ефективності регулювання кредитних ризиків у банках підтверджує те, що завдання отри- мання максимального рівня прибутковості банку завжди повинні коригуватися на рівень кредитних ризи- ків. Ефективне як з точки зору врахування якісних, так і кількісних критеріїв регулювання кредитних ри- зиків повинно сприяти досягненню стратегічних цілей банку, які відображають пріоритети його розвитку в таких напрямках діяльності [5]: • ринкова позиція (досягнення лідерства в певному сегменті ринку); • інновації (використання нових методів оцінювання та регулювання ризиків, надання нових видів послуг, застосування нових технологій); • продуктивність (продуктивність праці і ресурсозбереження); • ресурси (визначення потреб у всіх видах ресурсів, порівняння наявного рівня витрат з необхідним); • прибутковість (абсолютні та відносні показники прибутковості); • система управління (підвищення якості менеджменту банку); • персонал (збереження робочих місць, забезпечення прийнятного рівня оплати праці, покращання умов та мотивація праці, розвиток персоналу); • соціальна відповідальність (через виняткове значення для суспільства діяльність банків має бути зорієнтована не тільки на збільшення власного прибутку та капіталу, але й на розвиток загальновизнаних цінностей та підвищення добробуту суспільства). Висновки. Підсумовуючи викладене вище, зазначимо, що регулювання кредитних ризиків банку є ефективним, коли досягаються основні його цілі залежно від стратегії регулювання ризиків: оптимізація кредитних ризиків, зростання прибутковості кредитних операцій, підвищення ефективності функціону- вання та максимізація вартості капіталу банківської організації. При цьому кредитним ризик-менеджерам необхідно враховувати не лише результат чи позитивний ефект від регулювання кредитних ризиків, але й обсяг витрачених ресурсів банку на його отримання. Для оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків у вітчизняних банках необхідно врахо- вувати як кількісні, так і якісні показники на кожному із етапів кредитного процесу в банку, що чинять ва- гомий вплив на досягнення стратегічних цілей банківської діяльності. Необхідність застосування компле- ксного показника оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банку є очевидною, оскільки його використання дасть змогу оцінити доцільність здійснення управлінської діяльності щодо оптимізації кредитних ризиків на всіх рівнях регулювання у банку. Водночас підвищення ефективності банківської ді- яльності шляхом регулювання кредитних ризиків забезпечуватиме не лише збільшення прибутковості кредитної діяльності, але й сприятиме зростанню вартості капіталу банків, стабільності та надійності фун- кціонування банківської системи держави. Джерела та література 1. Волошин А. Под знаком «плюс» // Мир денег. – 2005. – №1 (57). – С. 16–17. 2. Динаміка фінансового стану банків // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 2. – С. 70–74. 3. Аналіз діяльності комерційного банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю “Банківський менеджмент” / За редакцією професора Ф.Ф.Бутинця та професора Герасимовича. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 384 с. 4. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках / Харківський держ. Економ. ун-т. – Х.: Оригінал, 1998. – 72 с. 5. Козьменко С.М., Шпиг Ф.І., Волошко І.В. Стратегічний менеджмент банку: Навчальний посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”; 2003. – 734 с. 6. Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Банківська справа. – N8. – 2004. – С. 118–125. Слобода Л.Я. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ КРИТЕРІЇВ ТА ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ 66 7. Положення Національного банку України “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” затверджене Постановою Правління Національного банку України № 279 від 28. 09. 2000 року. 8. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с англ. – М.: “Дело ЛТД”, 1995. – 768 с. 9. Grażyna Borys. Zarządzanie ryzykiem międzynarodowym w banku. – Wydawnictwo Naukowe PWN. Warszawa. – Wrocław, 1996. – 180s. 10. Словарь по кибернетике / Под ред. В.М.Глушкова. – Киев.: Главная редакция УСЕ, 1979. – 622 с. 11. Грюнинг Х. ван, Брайович Бранатович С. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском / Пер. с англ.; вступ.сл. д.э.н. К.Р.Тагирбекова. – М.: Издательство «Вест Мир», 2003. – 204 с. 12. Волохов В. Методика оцінки ефективності кредитної діяльності банків за витратним підходом // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 8. – С. 49–54. Сурнина Е.С. РАСХОДЫ, КОТОРЫЕ НЕ ПОДЛЕЖАТ ВКЛЮЧЕНИЮ В ВАЛОВЫЕ По сложившейся практике бремя доказывания связи расходов с хозяйственной деятельностью возла- гается на налогоплательщика. Обычно о такой связи судят по содержанию произведенной операции и ее дальнейшему отражению в бухгалтерском учете. Целью написания данной статьи является обоснование, что валовые расходы (ВР) – это самый важный показатель для всех налогоплательщиков. Правильное определение величины валовых расходов способст- вует уменьшению налогооблагаемых доходов, что является смыслом и целью работы предприятия. Что и как отнести в Декларацию по налогу на прибыль предприятия, утвержденной приказом ГНА Украины от 29.03.2003г. № 143 к этой категории знает большинство налогоплательщиков, а вот с перечнем того, что не должно включаться в ВР дела обстоят не так просто. Необходимо каждому плательщику четко знать перечень расходов, которые нельзя относить к ВР. Данная статья как раз и призвана помочь бухгалтерам более детально ознакомится с этим вопросом. Все затраты, которые не относятся к ВР, условно можно разделить на пять групп: • расходы, не связанные с хозяйственной деятельностью, кроме тех, которые включаются в ВР по правилам п.5.2 ст.5 Закона о налогообложении прибыли [1, стр.23]; • расходы, подлежащие амортизации; • расходы, связанные с хозяйственной деятельностью, перечень которых прямо установлен в Законе о налогообложении прибыли; • расходы на приобретение ценных бумаг; • расходы некоторых плательщиков налога, понесенные для получения доходов, которые согласно п.7.11, 7.13 и 7.19 ст.7 Закона о налогообложении прибыли не включаются в валовой доход (ВД) предприятия [1, стр.39]. При этом в Законе о налогообложении прибыли (пп.5.3.1 ст.5) прямо указаны только три вида расхо- дов, которые не включаются в ВР как расходы, не связанные с хозяйственной деятельностью: – организация и проведение приемов, презентаций, праздников, развлечений и отдыха, приобретение и распространение подарков (кроме благотворительных взносов и пожертвований неприбыльным органи- зациям, которые определены п.7.11 ст.7 Закона о налогообложении прибыли, и расходов, связанных с проведением рекламной деятельности, регулируемых нормами пп.5.4.4 ст.5 данного Закона); ограничения части второй этого подпункта не касаются налогоплательщиков, основной деятельностью которых являет- ся организация приемов, презентаций и праздников по заказу и за счет других лиц; – приобретение лотерейных билетов, участие в азартных играх; – финансирование личных нужд физических лиц, за исключением выплат предусмотренных п.5.6 и 5.7 ст.5 Закона о налогообложении прибыли, и в других случаях, предусмотренных нормами данного За- кона. Под расходами на приемы, по нашему мнению, следует понимать расходы, связанные с приемом де- легаций, прибывших на предприятие, под презентацией - мероприятия, направленные на информирование общественности о предприятии, его сотрудниках и его продукции, не ставящее целью увеличение объе- ма продаж. На данное утверждение следует обратить особое внимание, так как мероприятия, целью которых яв- ляется увеличение объема продаж, считаются рекламными и затраты на них включаются в ВР с учетом ограничений, установленных пп.5.4.4 Закона о налогообложении прибыли (в состав ВР включаются рас- ходы на организацию приемов, презентаций и праздников, приобретение и распространение подарков, включая бесплатную раздачу образцов товаров или безвозмездное предоставление услуг в рекламных це- лях, но не более 2% от налогооблагаемой прибыли налогоплательщика за предыдущий - отчетный (нало- говый) год. Следует отметить, что согласно части второй пп.5.3.1 ст.5 данного Закона, запрет на включение в ВР затрат на проведение праздников, развлечений, отдыха, приемов и презентаций не распространяется на налогоплательщиков, основной деятельностью которых является организация приемов и праздников по заказу и за счет других лиц. Для таких налогоплательщиков проведение перечисленных мероприятий не- посредственно связано с их хозяйственной деятельностью, поэтому указанное ограничение на них не рас- пространяется. Закон не устанавливает ни определения, ни перечня «личных нужд» физических лиц. При этом рас-

Формування системи критеріїв та показників оцінювання ефективності регулювання кредитних ризиків банківських установ

Institution

Ähnliche Einträge