Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу
В статті Майбутнє та подальший розвиток діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу, розглядається питання перспективи розвитку однієї з найбільших світових організацій сучасності. Розповсюдження ідей кооперативного розвитку та співробітництва. В статье Будущее и дальнейшее развитие деятельности...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2005 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35375 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу / В.В. Каран // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860254807391993856 |
|---|---|
| author | Каран, В.В. |
| author_facet | Каран, В.В. |
| citation_txt | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу / В.В. Каран // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | В статті Майбутнє та подальший розвиток діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу, розглядається питання перспективи розвитку однієї з найбільших світових організацій сучасності. Розповсюдження ідей кооперативного розвитку та співробітництва.
В статье Будущее и дальнейшее развитие деятельности Международного кооперативного Альянса, рассматривается вопрос перспективы развития одной из наибольших мировых организаций современности. Распространения идей кооперативного развития и сотрудничества.
In article Future and the most further development to activity of the International cooperative Alliance, is considered question of the prospect of the development one of the most world organization to contemporaneity.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:47:55Z |
| format | Article |
| fulltext |
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
89
номера “Енъи дюнья” досяг 9443 прим. [12, арк.9]. В 1937 р. вийшло 301 номерів “Енъи дюнья”, тираж
кожного з них складав 10740 прим. Персонал газети був доведений до 50 чоловік, з них редакційний – 30,
видавничий – 8. Звичайний обсяг одного номера газети склав 140000 друкарських знаків [13, арк.10]. Не-
зважаючи на такі наявні успіхи, вони були, в першу чергу, тільки кількісними, але не якісними. В роки ве-
ликих “чищень” і репресій, “виковування” із народів що населяли СРСР “єдиного радянського народу”,
газети подібні до “Енъи дюнья” здебільшого були лише рупором комуністичних ідей, а зростання їх тира-
жу лише ширмою в справі обмеження прав і свобод малих і великих народів. Підтвердженням цього, слу-
жить перейменування в 1938 р. головних газет що виходили в Криму кримськотатарською мовою, в тому
числі і “Енъи дюнья” в “Кызыл-Крым”.
Проте, необхідно відзначити, що така односторонньо – негативна характеристика діяльності «Енъи
дюнья», буде неправильною. Адже за весь час свого існування, не дивлячись на ідеологічний контроль,
редакція цього друкарського органа, в справі захисту інтересів свого народу і його культури, не рідко ви-
носила гострі питання на шпальти своєї газети, а отже і на суд громадськості. Так, наприклад, в номері від
12 жовтня 1931 р., після поздоровлення Кримського державного татарського театру з відкриттям його 9
сезону «Енъи дюнья» писала: «Треба відзначити, що в театрі не зустрінеш татарською мовою ні гасла ні
плаката. Створюється враження, що татарський театр там є гостем. І насправді чомусь почувається таке
відношення до національного театру з боку дирекції державного театру.
Ніби татарський театр там на останньому місці. Наприклад, за словами деяких акторів, репетиції для
татарської трупи проводяться не на сцені, а в фойє. Бувають випадки, що по якимось причинам одяг для
артистів не буває готовий вчасно...». Необхідно відзначити, що газета завжди приділяла величезну увагу
Кримському державному татарському театру і його проблемам. Докладно освітлювала різноманітні події з
його життя, надавала місце для публікації своїх статей критикам, письменникам і робітникам театру.
Звичайно, крім життя театру «Енъи дюнья» висвітлювала найрізноманітніші події культурного й еко-
номічного життя кримськотатарського народу, що дозволяло широкій кримськотатарській громадськості
бути в курсі основних не тільки політичних, але і культурних подій.
Посилання:
1. Ганкевич В.Ю. На службе правде и просвещению: Краткий биографисекий очерк Исмаила Гапринско-
го (1851 – 1914). – Симферополь: ДОЛЯ, 2000. – 328 с.
2. Державний Архів Автономної Республіки Крим (ДААРК), ф.219, оп. 1, спр. 1780
3. Там же, ф. Р-1, оп. 1, спр. 287.
4. Там же, спр. 462.
5. Там же, спр. 572.
6. Там же, спр. 619.
7. Там же, спр. 725.
8. Там же, спр. 738.
9. Там же, спр. 864.
10. Там же, спр. 960 а.
11. Самеринов А. Советский Крым за 15 лет // Революция и национальности. – 1936. – №1. – С. 15.
12. ДААРК, ф.219, оп.1, спр.1767
13. Там же, спр.1788.
Каран В.В.
МАЙБУТНЄ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО
КООПЕРАТИВНОГО АЛЬЯНСУ
Очевидним є той факт, що на будь якому рівні – національному і міжнародному – кооперативний рух
вносить конкретний вклад як в економічний, так і соціальний розвиток. В даний момент громадянське су-
спільство і діловий світ активно займаються створенням нових моделей розвитку і відносин. Кооператив-
ний рух повинний зайнятися рішенням проблеми власного керування , можливого росту. Стратегія й ініці-
ативи повинні виходити від власної структури загальних цінностей і принципів таким чином, щоб поліп-
шити стан кооперативного руху на всіх рівнях.
Актуальність поданої проблеми в сучасний період розвитку української національної економіки, ви-
значається непересічним науково-теоретичним значенням достеменного історичного вивчення діяльності і
розвитку однієї з найбільших світових організацій МКА. З історіографічної точки зору, важливе теоретич-
не значення мають здобутки вчених та практиків, що створювали основи кооперативного руху протягом
багатьох десятиліть. Серед дослідників надбань кооперації слід зазначити О.І. Крашеніннікова, О.Пріцака,
Г.Я. Бланка, Н.В. Бондаренка, К.І. Вахтова, а також Р. Родригеша, Б. Тордарсона.
За роки свого існування кооперативи зарекомендували себе як конкурентноздатні підприємства, не
менш ефективні, чим інші ринкові структури. В основі процвітання кооперативної форми діяльності ле-
жить турбота про членів, а не особиста вигода. Завдяки своїй гнучкості кооперативи відповідають мінли-
вим потребам людей навіть у складній економічній, соціальній і політичній обстановці. В умовах сучасної
глобалізації кооперативна модель гідно витримує іспити на міцність. Створюються нові кооперативні під-
приємства в області інформаційних технологій. На перше місце в кооперативах виходить соціальна сфера
діяльності: надається допомога незаможним шарам населення, створюються нові робочі місця, у роботу
активно залучають жінок і молодь. Кооперативи діють у всіх сферах. Вони займаються переробкою і збу-
том сільгосппродукції, кредитуванням, страховою і банківською справою, житловим будівництвом,
транспортом, виробництвом товарів, торгівлею, роблять найрізноманітніші соціальні послуги. У багатьох
країнах кооперативи вважаються більш надійними, чим традиційні корпорації.
Каран В.В.
МАЙБУТНЄ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО КООПЕРАТИВНОГО
АЛЬЯНСУ
90
Ще в перші роки радянської влади держава досить широко використовувала споживчу кооперацію для
постачання населення продовольством і товарами першої необхідності. Ледве не поголовно всі громадяни
вважалися її членами. Але потім, хоча і формально, був відновлений її організаційно-правовий статус, але
вона була перетворена в одержавлену систему, що втратила властиві їй кооперативні принципи і цінності.
Держава командувала споживчою кооперацією як державною структурою, розпоряджалась її майном як
своєю власністю [1, с.37].
У 1935 році за рішенням рад наркому СРСР і ЦК ВКП(б) діяльність споживчої кооперації була зосе-
реджена в сільській місцевості. Усе її майно в містах безоплатно було передано держструктурам. Спожив-
ча кооперація була позбавлена двох третин своєї власності. Однак вона вистояла, виявила свою життє-
вість, а напередодні радикальних реформ у 1991 році являла собою могутню, економічно міцну організа-
цію з розвинутою матеріально-технічною базою, кваліфікованими кадрами, що поєднують більш 22 млн.
пайовиків. Але зміна політичного ладу, загальна економічна криза, що охопила країну, викликали величе-
зні втрати в споживчій кооперації. Масова приватизація, панування дикого ринку поставила систему на
край загибелі [2, с. 92].
Як ми всі добре знаємо, із самого початку свого існування на міжнародній арені світова кооперація
найбільш успішно діяла в тій обстановці, де були створені передумови для змін, а в деяких випадках коо-
перація успішно розвивалась в межах самих змін, коли потрібно було боротись з нерівністю, несправедли-
вістю і дискримінацією. Її сила полягала в тім, що це була практична діяльність, яка мала на озброєнні на-
ріжні моменти удосконалення існуючого світу. Вона засновувалась на солідарності, демократії і рівності,
що реально відчутні зміни в життя людей.
Мета, форми і методи діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу (МКА) сприяють розвитку
кооперації, зміцненню світу, розвитку дружніх економічних відносин між кооперативними організаціями
усіх видів як у національному, так і в міжнародному масштабі, а також дозволяють підтримувати тісні
стосунки між організаціями, що входять до його складу і поширювати в усьому світі кооперативні прин-
ципи і методи.
По суті у своєму минулому, кооперація займала лікуюче положення серед суто місцевих громад. У
сьогоднішньому глобалізованому світі, навколишнє середовище може бути чим завгодно, але тільки не мі-
сцевим середовищем. Сьогодні працюючий світ є глобальним. Тому завдання вирішуються на світовому
рівні такими організаціями як МКА. На самому початку ХХІ століття відбулись докорінні зміни у відно-
синах між країнами не тільки в політичних аспектах, а й економічних. Специфіка діяльності, титанічний
досвід у галузі співробітництва між окремими учасниками світових економічних відносин заслуговують
на нашу якнайретельнішу увагу. Вивчення та всебічне дослідження досвіду діяльності Альянсу має стати
одним з головних завдань сучасної Української держави. Адже ідеї співробітництва кооперативів різних
країн зародилися ще в першій половині ХІХ століття, а першою спробою їхнього здійснення на практиці і
створення міжнародного кооперативного центра можна вважати засновану в 1835 р. у Лондоні Асоціацію
всіх класів і націй. Однією з задач якої ставилась пропаганда кооперативних ідей у міжнародному машта-
бі. 19 серпня 1995 р. МКА виповнилося 100 років. За цей порівняно невеликий історичний період з асоціа-
ції, що поєднувала трохи більше декількох тисяч кооператорів, Альянс перетворився в одну з найбільших
міжнародних неурядових організацій, що об'єднала сотні мільйонів чоловік. В рамках МКА була створена
Міжнародна кооперативна жіноча гільдія (МКЖГ). У 1963 р. вона поєднувала понад 27 млн. жінок-
кооператорів з 30 країн. Але незабаром після розпуску МКЖГ керівництво МКА під тиском міжнародної
кооперативної громадськості було змушено повернутися до розгляду питання про поновлення діяльності в
рамках МКА самостійного органа, що займався б питанням діяльності жінок-кооператорів. Таки органом
стала створена у 1966 р. Жіноча кооперативна консультативна рада МКА (ЖККР). Оскільки ЖККР не бу-
ла самостійним органом, здатним приймати рішення, це цілком природно, що вона не відповідала вимогам
часу. Центросоюз разом з іншими кооперативними організаціями соціалістичних країн послідовно і прин-
ципово відстоював на засіданнях керівних органів МКА необхідність активізації діяльності Жіночої ради,
розширення її прав і повноважень додання їй значимості і самостійності, підвищення її впливу в МКА.
Необхідність підвищення ролі жінок у міжнародному кооперативному русі характеризується тим, що жін-
ки займають значне місце в діяльності кооперативних організацій різних країн. У деяких національних ко-
оперативних рухах більше половини числа кооператорів – жінки [3, с.37].
Інформаційна революція внесла свої корективи в існуючи до цього місцеві зв'язки, радикально зміни-
вши традиційні і раніше постійні відносини окремо взятими регіонами і робочою силою, що розміщува-
лась на їх території. Підприємства, що працювали на місцевому рівні, в сьогоденні одержали досить ши-
року можливість виходити на міжнародну арену власної економічної діяльності і реально використовують
її для роботи в будь-якому секторі земної кулі з такою ж легкістю, як вони це робили раніше, коли їхні
споживачі і клієнти знаходились в межах однієї країни. В даний час значною мірою змінився сам зміст ді-
яльності Альянсу. Крім рішення професійних питань, він проводить активні акції в захист світу, проти
поширення діяльності та впливу монополій, за поліпшення соціально-економічного положення рядових
кооператорів. За минулі роки МКА перетворився у велику міжнародну організацію, що має статус “А”
першої категорії в Економічній і Соціальній Раді ООН, ЮНЕСКО і ряд інших міжнародних організацій.
МКА активно співробітничає з МОТ, ЮНЕСКО, ФАО, ЮНКТАД, ЮНІДО [4, с. 22-23]. Останні піввіку
ООН приділяла велику увагу розвиткові кооперативного руху у світі, неодноразово заслуховувала допові-
ді про соціальну-економічну роль кооперативів у поліпшенні матеріального становища широких мас насе-
лення в країнах що розвиваються і розвинутих країнах. Прийнято директиви ООН у відношенні коопера-
тивів і резолюції, що закликають уряди країн-членів ООН сприяти зростанню кооперативного руху, нада-
вати кооперативам пільги на податки, кредити, субсидії, доступу до суспільних програм [5, с.124]. На за-
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
91
сіданні Генеральної асамблеї ООН прийнята Декларація Міжнародного кооперативного Альянсу, у якій
говориться про прагнення боротьби за більш справедливе демократичне суспільство; зацікавленості спо-
нукати уряди об'єднати зусилля в боротьбі за припинення насильства і за соціальну справедливість; праг-
нення створити суспільство в гармонії з природою; бажання внести кооперативний вклад у більш справед-
ливий світовий суспільний порядок. У багатьох країнах кооперативи займають важливе місце в сільсько-
господарському і дрібному промисловому виробництві, в області збуту, постачання, кредиту, у наданні рі-
зних послуг. В даний час немає такої країни, у якій не функціонував би той чи інший вид кооперативних
об'єднань.
Підвищений інтерес до кооперативних форм господарювання і керування підприємствами та вироб-
ництвом бачиться в першу чергу у величезних досягненнях розбудови країн і в тому великому впливі,
яким користуються кооператори на міжнародній арені. Необхідно відзначити, що в розвинутих країнах у
міжвоєнні роки кооперативні організації стали важливою складовою частиною робочого і селянського ру-
ху і брали активну участь у боротьбі за демократію.
За останні роки практично на всіх форумах, що обговорювали питання про надання економічної до-
помоги країнам, що розвиваються, що брали активну участь представники національних національних і
міжнародних кооперативних організацій.
Загальноєвропейська інтеграція і консолідація громадського життя підсилює вплив сучасних міжна-
родних факторів на розвиток і діяльність кооперації. Альянс є незалежною неурядовою асоціацією, що має
консультативний статус в ООН і Раді Європи [6, с.95]. МКА поєднує, представляє і служить інтересам ко-
оперативів в усім світі. В даний час у МКА входять кооперативні об'єднання більш ніж 150 країн. Членами
Міжнародного кооперативного Альянсу є більш 250 кооперативних організацій, що поєднують приблизно
800 млн. чоловік [7, с.78]. По оцінках ООН, майже 3 млрд. Людей, або половина населення земної кулі,
забезпечує собі засоби до існування завдяки кооперативним підприємствам. Штаб квартира Альянсу зна-
ходиться в Женеві (Швейцарія). Міжнародний кооперативний Альянс має регіональні офіси в Азії, Афри-
ці, Європі, Латинській Америці. У рамках МКА діють 14 спеціалізованих організацій і комітетів [8, с.82].
Розрядження політичної напруженості створило сприятливі умови для плідної діяльності кооперативних
організацій, додало новий імпульс їхній активності у підрозділах Міжнародного кооперативного Альянсу.
З метою координації виконання програми кооперативного розвитку при Міжнародному кооператив-
ному Альянсі був створений Комітет кооперативного розвитку. Для здійснення ряду проектів по наданню
допомоги кооперативам країн, що розвиваються використовуються ресурси „ Фонду розвитку МКА” [9,
с.65]. У таких країнах, а особливо після отримання ними політичної незалежності, серйозною задачею ста-
ло залучення жінок у сферу суспільної праці, професійної підготовки, політичного життя, поліпшення
умов їхньої праці і життя. Наріжного значення в міжнародному кооперативному русі набули питання мо-
білізації суспільної думки жінок-кооператорів при вирішенні актуальних проблем сучасності та світової
політики окрема.
Сьогоднішній глобалізований світ перебуває в стадії драматичних змін. Світова спільнота намагається
знайти рівновагу в новій глобальній реальності. Зокрема, ця нова глобальна реальність породила дійсне
відчуття порушення звичного і сформованого протягом століть ладу речей. Цей процес на своєму власно-
му досвіді відчуло багато громад, районів і цілих регіонів, саме існування яких було поставлено під загро-
зу в силу зникнення традиційних видів діяльності і навіть окремих галузей. Занепад і зникнення багатьох
подібних галузей уже саме по собі виявилось надзвичайно хворобливим для національної економіки. Але
тепер, коли глобальні економічні сили можуть користуватись перевагами вільного пересування капіталу,
що гарантовано світовими торговельними структурами.
Стурбовані уряди будь-яких рівнів, від місцевого до національного, постають перед проблемою, з чо-
го можна почати і на які важелі натиснути, щоб якось компенсувати економічні труднощі, що виникли в
їхніх власних країнах і по економічних регіонах. Кооперативи можуть зіграти фундаментальну роль у від-
новленні або набутті нового змісту тому почуттю місцевої самобутності, або місцевої громади, що лежало
в серцевині і розвитку Міжнародного кооперативного Альянсу. За останні роки спостерігалось більш тісне
співробітництво між кооперативними організаціями Великобританії. Відштовхуючись від необхідності
масової роботи та співробітництва в економічній галузі з регіональними представництвами, сподіваючись
отримати реальну підтримку, насамперед фінансування з боку уряду, Міжнародний кооперативний Аль-
янс поєднує зусилля могутніх споживчих кооперативів з більш дрібними житловими, виробничими коопе-
ративами, кредитними союзами. Зазвичай Альянс і раніш підтримував діалог між представниками різних
секторів, але завжди це була досить абстрактна розмова, що не виступала важливою частиною господар-
ської діяльності. В сучасний період глобалізації це зрушення стало не просто значним, а фундаменталь-
ним. Зараз уже присутнє загальне розуміння того, що працюючи разом, кооперативи зможуть досягти
кращих результатів, більш успішного розвитку свого еволюційного руху в XXI століття. Досвід діяльності
на міжнародній арені та розуміння політичних і економічних змін привели до того, що зараз підрозділи
Міжнародного кооперативного Альянсу більше довіряють один одному, між ними стало менше підозр, що
різні сектори кооперативного руху спонукають до роботи радикально різними мотивами, адже це мало мі-
сце протягом довгих десятиліть. Це також призвело до того, що в людей з'явились нові ідеї, устремління
поширювати вплив кооперативів і на інші сфери життя їхніх місцевих організацій, прилучитися до спо-
конвічних ідей кооперації. Були винайдені нові форми кооперування, щоб залучити молодь на місцевому
рівні.
У Великобританії було створено перший студентський кооперативний союз, що цілком належить мо-
лодому поколінню майбутніх спеціалістів. При активній підтримці національного союзу студентів місце-
вий кооператив співробітничає з новим студентським союзом, допомагаючи їм у підготовці нових коопе-
ративних лідерів, навчаючи правильному керівництву і керуванню господарською діяльністю їхнього ко-
оперативу. Працюючи з колегами з кредитного союзу, деякі з традиційних споживчих кооперативів стали
Каран В.В.
МАЙБУТНЄ ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО КООПЕРАТИВНОГО
АЛЬЯНСУ
92
використовувати свої магазини як розрахункові пункти для місцевих кредитних союзів. В даний час члени
кредитних союзів можуть користуватися пластиковими дивідендними картками кооперативних роздріб-
них магазинів, а також класти або знімати з рахунків кредитного союзу свої гроші. Така кооперація між
кооперативами допомагає усунути зайві турботи для кредитних союзів, і, звичайно ж, вона приводить
членів кредитних союзів у магазини споживчих кооперативів. Оскільки у світі продовжується перехід від
надання соціальних послуг державою в приватний сектор, то кооперативний рух відкриває двері тим стру-
ктурам, що можуть запропонувати середній шлях, що відповідає сподіванням громади і місцевих політич-
них імперативів. Узагальнюючи результати досліджень ефективності кооперативних принципів у залеж-
ності від факторів, що впливають на них, можна відзначити, що при виконанні всіх необхідних і достатніх
факторів, принципи винятково ефективні. Вони розроблені і випробувані в кооперації і використовуються
в даний час практично в усіх як підприємницьких, так і споживчих господарствах. Наприклад, акціонерні
товариства активно залучають робітників та службовців до економічної участі у своїй діяльності, участь
працівників у їхньому керуванні в багатьох країнах запропоновано законом, для зниження соціальної на-
пруженості підприємці роблять своїм працівникам споживчі послуги як соціального так і економічного
характеру. На сучасному етапі діяльності МКА ціла низка кооперативів, що спеціалізується на догляді за
дітьми, активно відкриваються кооперативні центри навчання. Розробляються шляхи надання допомоги
для розвитку сільської економіки, стан якої було серйозно підірвано через захворювання корів спочатку
коров'ячим сказом, а потім ящуром. Усе це робиться для того, щоб місцеві люди залишалися власниками і
контролювали місцеві підприємства, створені і використовувані місцевим населенням. Чітка соціальна
орієнтація роботи та діяльність Міжнародного кооперативного Альянсу повинна дати переваги в конкуре-
нтній боротьбі, ведучи до комерційного успіху, що сам по собі дозволить вкладати більше інвестицій на
рішення соціальних проблем. Постійне отримання та сприйняття досвіду інших організацій неодмінно
призведе до вдосконалення тих заходів за допомогою яких Альянс зможе не тільки закріпити та зміцнити
свої позиції у швидкотрансформуючомусь сучасному глобалізованому світі, а й займати все нові і нові го-
ризонти міжнародних економічних відносин.
Досить нова форма роботи кооперативу використовується при створенні кооперативних об'єднань ак-
ціонерів якогось визначеного футбольного клубу. А один клуб став повною власністю кооперативу. На
сьогодні вже більше сорока клубів мають своїх кооперативних прихильників, що одержали, у свою влас-
ність одну з частин контрольного пакету акцій. Ця модель кооперативу стала настільки могутньою, що в
даний час ведеться робота з можливого створення подібної моделі для працівників – акціонерів у великих
приватних компаніях. В майбутньому повинна проводитись робота спрямована на те, щоб працівники –
кооператори змогли здобути собі місця в раді директорів великих високотехнологічних компаній. Саме це
і є тим процесом, коли працівники наділяються певними повноваженнями в сфері владних структур. На
самому початку ХХІ століття відбувається консолідація людей, самим плином часу вони спонукаються до
більш активного співробітництва на робочих місцях, більш повної інформованості працівників про стан і
справи їхньої компанії.
Кооперативи усе більше і більше зосереджують увагу на соціальних нестатках своїх членів. Ті з них,
що відрізняються щоденною турботою про здоров'я і благополуччя людей, процвітають. Останнім часом
Міжнародний кооперативний Альянс особливо тісно співробітничає з такими організаціями, як ООН і
МОТ [10, с.57]. Найважливішим результатом цієї діяльності стало прийняття в 2002 році Резолюції Гене-
ральної Асамблеї ООН „Кооперативы в процессе социального развития ” і рекомендація МОТ 193 „О со-
действии развитию кооперативов”, що спрямовані на мобілізацію величезного потенціалу кооперативів по
створенню робочих місць, зменшенню бідності, боротьбі із соціальною нерівністю для подальшого стій-
кого розвитку через кооперативне підприємництво. Рекомендації спрямовані на створення відповідного
законодавчого, організаційного й адміністративного середовища, що сприяє більш ефективному викорис-
танню потенціалу кооперативів, а також зміцненню громадянського суспільства.
Виходячи з вище наведених тез та основних положень, слід зазначити, що головними принципами при
характеристиці діяльності та розвитку Міжнародного кооперативного Альянсу є: визнання і захист особ-
ливого характеру кооперативів і недопущення в сфері закону або на практиці будь якої дискримінації,
обумовленої особливим фінансовим статусом, організацією й управлінською системою кооперативів. Не-
допущення будь-якого прямого або непрямого втручання у внутрішні фінансові справи кооперативів або
кооперативного руху і визнання за кооперативним рухом усіх повноти відповідальності за цього власні
фінансові справи і налагодження співробітництва з кооперативними фінансовими установами в таких пи-
таннях, як розвиток регіонів. Використання їхнього досвіду в області мобілізації капіталу і керування ним
таким чином, щоб це сприяло добробуту суспільства і досягненню ним поставлених цілей.
МКА в даний час переживає серйозний період змін, як у керівництв, так і у визначенні стратегії. Йде
процес, спрямований на більш тісне співробітництво з інститутами Європейського Союзу, зокрема, з Ко-
ординаційним комітетом європейських асоціацій (ККЄКА) [11, с.38] Всі урядові департаменти й органи,
що мають контакти з представниками кооперативного руху, повинні бути інформовані про національну
політику у відношенні кооперативів і діяти відповідно до її положень. З метою забезпечення погодженості
було б корисно створити в уряді координуючі механізми, що також підтримували б зв'язок з кооператив-
ним рухом. Доцільною є розробка єдиної національної всеосяжної політики у відношенні кооперативів
[12, с.51]. Створення відповідних керівних принципів, що повинні узгоджено застосовуватись у всіх уря-
дових структурах, контроль за таким їхнім застосуванням і проведення оглядів; співробітництво з право-
вим департаментами при складанні проектів загального і будь-яких спеціальних законів; підтримка зв'яз-
ку, проведення консультацій і підтримка відносин співробітництва з кооперативним рухом. З організацій-
ної точки зору найбільше ефективно було б включити такий підрозділ у той або інший департамент, що
Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
93
уже виконує широкі функції в області стратегії і координації [13, с.85]. Досить корисно було б створити
організаційний механізм, що дозволяє проводити регулярні консультації і здійснювати ефективне співро-
бітництво між урядами і кооперативним рухом.
Варто сприяти підтримці зв'язків між міжурядовими програмами міжнародним кооперативним рухом.
В даний час стратегія розвитку МКА базується на наступних пріоритетах: чітке визначення глобальних
стратегічних проблем, що робить МКА об'єднаною і глобальною організацією; кооперативна ідентичність;
робота з членськими організаціями; розвиток; міжнародне представництво МКА; захист кооперативного
руху. Дуже важливо, що кооперативи не є інструментом суспільної політики [14, с.99]. Однак основна за-
дача кооперативного руху – домогтися від урядів такого ж відношення до кооперативів, як до інших рин-
кових структур. Це необхідно для створення сприятливих умов розвитку і росту автономних кооперативів.
У цьому відношенні принципова діяльність міжнародної організації праці (МОТ) і ООН в області співро-
бітництва Міжнародним кооперативним Альянсом в рамках установлення політики, що визначає роль
держав стосовно кооперативів [15, с.64]. Діяльність сучасних кооперативів ґрунтується на кооперативних
принципах, що узагальнили багатовіковий досвід існування і діяльності споживчих господарств, узявши з
нього основні положення, найбільш важливі для ефективної роботи кооперативів. Факторний аналіз гене-
зису й еволюції кооперативних принципів дозволяє не тільки зрозуміти причини їхньої появи, але і про-
гнозувати розвиток основ, на яких може розвиватись споживча кооперація в майбутньому [16, с.22]. У
міжнародному кооперативному русі принципи кооперації використовуються як критерії кооперативу, тоб-
то господарства, що дотримує у своїй діяльності цих принципів, виділяється з різноманіття існуючих
форм господарської діяльності як „кооператив”, що є основою об'єднання кооперативів у союзи.
Джерела та література
1. Кооперация. Страницы истории. – М., 1991.
2. Кооперация. Место и роль в экономической истории. – М., 1990.
3. Вахитов К.И. Международное кооперативное движение. – Чебоксары,1998.
4. Кооперация. Страницы истории: В 3т. – М.: Наука, 1999.
5. Бондаренко Н.В. История и теория кооперации. –Ставрополь,1998.
6. Кооперация. Страницы истории. – М.,1994. – Вып.4.
7. Макаренко А.П. Теория и история кооперативного движения: Учеб.пос. – М.,1999.
8. Коряков И.А. Принципы кооперативного движения. – Чита,1998.
9. Булочников Л.А. М.И. Туган-Барановский и его книга «Социальные основы кооперации». – М.,1989.
10. Бланк Г.Я. Основы теории и истории и истории потребительской кооперации СССР. – М.,1963.
11. Бланк Г.Я. Международное кооперативное движение. – М.,1965.
12. Бланк Г.Я. Вопросы экономической работы в органах потребительской кооперации. – М.,1972.
13. Крашенинников А.И. Международный кооперативный альянс. – М.,1980.
14. Макаренко А.П. Эволюция мирового кооперативного движения. – М.,1994.
15. Макаренко А.И. Функции и задачи кооперации в переходный период от капитализма к социализму. –
М.,1988.
16. Кооперативное движение: опыт, проблемы и перспективы развития. – М.,1989.
17. Кооперация. Страницы истории. – М.,1994. – Вып.4.
Катунина Е.В.
ФОРМЫ И МЕТОДЫ РЕЛИГИОЗНОЙ ПРОПАГАНДЫ СРЕДИ МОЛОДЁЖИ КРЫМА В
50-ГОДЫ ХХ ВЕКА (по архивным материалам)
Вторая половина 40-х – начало 50-х годов – сложный период в жизни советского общества. После
окончания войны началось активное возрождение экономики, связанное не только с восстановлением
промышленных предприятий и разрушенных городов и сел, но и с реализацией новых проектов, позво-
ливших СССР занять передовые позиции в сфере освоения космоса и военных технологий. Победа в войне
породила массовый энтузиазм, благодаря которому в очень короткие сроки было восстановлено народное
хозяйство страны и начата реализация программ по освоению пустующих земель Казахстана и Средней
Азии, строительству промышленных и машиностроительных гигантов, разработке новых месторождений
нефти, газа и различных полезных ископаемых, электрификации деревни и т.д.
Серьезное участие в возрождении страны принимали верующие различных конфессий. Отказ государ-
ства от политики гонений в отношении религии и церкви позволил многим общинам не только стабилизи-
ровать свою деятельность, но и начать активную работу по увеличению численности своих рядов. Это бы-
ло связано с рядом причин, в том числе и с тем, что в первые послевоенные годы партийные и комсомоль-
ские организации практически прекратили атеистическую пропаганду, а местные органы власти, учитывая
патриотическую позицию, занятую церковью в годы войны, не только не противодействовали усилению
их влияния на общество, но в ряде случаев даже оказывали практическую помощь в решении некоторых
бытовых вопросов. Образовавшийся духовный вакуум постепенно стал заполняться религиозным миро-
воззрением. Тысячи советских граждан, потерявших в годы войны родных и близких, возвращались в
храмы и молитвенные дома, находя здесь сострадание и духовное облегчение.
Усилению религиозности в различных регионах страны, в том числе и в Крыму, в эти годы способст-
вовала и политика переселения народов, которую проводило руководство страны во главе со Сталиным.
Изгнание с территории Крыма и Кавказа огромного количества людей, обвиненных в сотрудничестве с
оккупационным режимом, требовало перемещения в эти регионы значительных масс населения, которые
должны были восполнить потерю трудовых ресурсов. В ходе ряда переселенческих кампаний в Крым
прибывали жители западных регионов, большинство из которых являлись верующими. Наряду со сторон-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35375 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:47:55Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Каран, В.В. 2012-06-28T13:59:16Z 2012-06-28T13:59:16Z 2005 Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу / В.В. Каран // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 61. — С. 89-93. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35375 В статті Майбутнє та подальший розвиток діяльності Міжнародного кооперативного Альянсу, розглядається питання перспективи розвитку однієї з найбільших світових організацій сучасності. Розповсюдження ідей кооперативного розвитку та співробітництва. В статье Будущее и дальнейшее развитие деятельности Международного кооперативного Альянса, рассматривается вопрос перспективы развития одной из наибольших мировых организаций современности. Распространения идей кооперативного развития и сотрудничества. In article Future and the most further development to activity of the International cooperative Alliance, is considered question of the prospect of the development one of the most world organization to contemporaneity. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу Article published earlier |
| spellingShingle | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу Каран, В.В. Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| title_full | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| title_fullStr | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| title_full_unstemmed | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| title_short | Майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| title_sort | майбутнє та подальший розвиток діяльності міжнародного кооперативного альянсу |
| topic | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Вопросы духовной культуры – ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35375 |
| work_keys_str_mv | AT karanvv maibutnêtapodalʹšiirozvitokdíâlʹnostímížnarodnogokooperativnogoalʹânsu |