Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі
Метою дослідження є обґрунтування основних факторів, які враховуються підприємствами АПК при розробці стратегії реального інвестування для створення дієвих механізмів підвищення інвестиційної привабливості....
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35554 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі / С.В. Несторова, М.І. Стегней // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 72-74. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859824269051035648 |
|---|---|
| author | Несторова, С.В. Стегней, М.І. |
| author_facet | Несторова, С.В. Стегней, М.І. |
| citation_txt | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі / С.В. Несторова, М.І. Стегней // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 72-74. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Метою дослідження є обґрунтування основних факторів, які враховуються підприємствами АПК при розробці стратегії реального інвестування для створення дієвих механізмів підвищення інвестиційної привабливості.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:27:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
Несторова С.В., Стегней М.І.
ОБГРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ
КОМПЛЕКСІ
72
Несторова С.В., Стегней М.І.
ОБГРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ
В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ
Одним з головних завдань розбудови агропромислового комплексу є вибір та обґрунтування інвести-
ційної стратегії, яка б дозволила забезпечити стале зростання даної стратегічної галузі економіки. Розробка
такої стратегії покликана розв’язати ряд питань, пов'язаних передусім із залученням в АПК достатнього
обсягу інвестиційних ресурсів, адже ринкові джерела інвестицій формуються дуже повільно. Капіталізація
фондового ринку – у межах 7% від ВВП, незначні інвестиційні можливості банківських установ, капітал
яких не перевищує 5% ВВП, в той час як в країнах Центральної та Східної Європи цей показник на поря-
док вищий.
Отже, перед вченими-економістами стоїть завдання розробки інвестиційної стратегії, спрямованої на
забезпечення як джерелами інвестиційних ресурсів, так і на ефективне використання наявного виробничого
потенціалу в сфері АПК. Зокрема стратегії реального інвестування, формування чіткої методики аналізу
ефективності інвестування підприємств АПК, вибору пріоритетних напрямів інвестування в галузі АПК,
розробки відповідних механізмів реалізації ефективної інвестиційної політики з урахуванням специфічних
галузевих ризиків.
Питання розробки інвестиційної політики, оцінки ефективності інвестицій та інвестиційної привабли-
вості, зокрема підприємств АПК, розглядалися в роботах таких українських вчених, як: І.О. Бланк, В.М. Ге-
єць, А.Ф. Гойко, М.І. Кісіль, А.А. Пересада, П.Т. Саблук, О.П. Чернявський, та ін. Управляння інвести-
ційною діяльністю в умовах ринкової економіки досліджувались у роботах зарубіжних авторів (І. Ансофф,
В. Беренс, Ю. Брігхем, Д. Гарнер, К. Райлі, П. Хавранек та ін.) з питань розробки стратегій та оцінки ефек-
тивності інвестицій. Але зарубіжний досвід не завжди придатний для використання у практичній діяльнос-
ті вітчизняних підприємств, оскільки макро- і мікрооточення та умови господарювання істотно розрізня-
ються. До того ж значна частина питань, пов’язаних із дослідженням сутності, структури, ефективності ін-
вестицій та розробки стратегії реального інвестування підприємств АПК України, ще залишається не роз-
критою або потребує вдосконалення та поглиблених досліджень. Це зумовлює вибір даної теми та засвідчує
її актуальність.
Постановка задачі. Метою дослідження є обґрунтування основних факторів, які враховуються підпри-
ємствами АПК при розробці стратегії реального інвестування для створення дієвих механізмів підвищення
інвестиційної привабливості.
Результати та їх обговорення. Розробка перспективних стратегічних напрямків інвестиційної діяльнос-
ті базується на системі цілей цієї діяльності. При цьому вирішуються завдання визначення перспективних
напрямів галузевого інвестування, забезпечення реалізації інвестиційної стратегії інвестиційними ресурса-
ми.
Визначення співвідношення різних форм фінансування на окремих етапах перспективного періоду зв'я-
зано, насамперед, із станом фондового ринку в країні та наявністю пропозиції з боку інституційних інвесто-
рів. Отже, основною формою довгострокового фінансування можуть виступати фінансові інструменти (ак-
ції, облігації і т.п.). Важливим напрямком прискорення інвестиційних процесів вважаємо розвиток фондо-
вого ринку в агропромисловому комплексі. Через ринок цінних паперів крупні підприємства АПК зможуть
забезпечити себе припливом інвестиційних ресурсів. Підприємства галузі мають можливість залучати кош-
ти потенційних інвесторів за рахунок емісії облігацій, а корпоративні утворення - ще й випуску акцій. Така
можливість надає останнім суттєві переваги порівняно з іншими формами господарювання - суб'єктами ін-
вестування. Адже на сучасному етапі як вітчизняні, так і зарубіжні інвестори важливою умовою інвесту-
вання в певне підприємство визначають передачу їм частини корпоративних прав останнього, оскільки за-
старілі основні фонди вітчизняних підприємств АПК, як правило, не становлять для інвесторів значної цін-
ності. Незважаючи на позитивні зрушення, які спостерігалися на вітчизняному фондовому ринку в останні
роки, потенційні внутрішні та зовнішні інвестори не поспішають вкладати кошти в цінні папери підпри-
ємств АПК.
За сучасних умов емісія цінних паперів є вигіднішою, ніж залучення банківських кредитів з високою
процентною ставкою. Випуск акцій має деякі переваги порівняно з борговим фінансуванням. Так, на відмі-
ну від відсотка за користування кредитом, дивіденди по акціях сплачуються підприємством за наявності
прибутку. Акції на відміну від боргових коштів - довгостроковий капітал з необмеженим строком існуван-
ня, який формально не підлягає поверненню. Кількість емісій та їх обсяги не обмежені, тоді як обсяг боргів,
які може взяти на себе підприємство, має бути не більшим величини оптимального співвідношення між
розмірами боргових зобов'язань корпорації та її власного капіталу. Видача кредиту, як правило, супрово-
джується передачею в заставу частини життєво необхідних для ефективної діяльності підприємства активів,
що звужує можливості останнього. При продажу ж акцій відбувається лише передача частини корпоратив-
них прав їх покупцеві 2.
Недоліком випуску акцій як способу фінансування є загроза втрати контролю над акціонерним товари-
ством, який може бути усунутий шляхом проведення закритої підписки, дотриманням процедури переваж-
ного придбання акцій акціонерами та робітниками підприємства (такий механізм відповідає організаційній
формі закритого акціонерного товариства). Незважаючи на суттєві переваги механізму випуску цінних па-
перів, він використовується підприємствами АПК недостатньо. З метою залучення додаткових коштів під-
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
73
приємства АПК досить часто використовують широкий спектр інших прийомів залучення фінансових ре-
сурсів. Зокрема, до них належать лізинг та випуск похідних цінних паперів.
Загалом, стратегія визначення співвідношення різних форм фінансування підприємств АПК включає де-
кілька етапів:
вивчення і пошук джерел інвестиційних ресурсів;
визначення методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів;
оптимізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів (включаючи варіанти формування ін-
вестиційного портфеля).
Щодо першого етапу, то кожне підприємство в залежності від організаційної форми, фінансового стану
та перспектив розвитку самостійно визначає можливі джерела фінансування та планує терміни їх викорис-
тання. При цьому враховується вартість залучення ресурсів, строки їх надання та ступінь ризику,
пов’язаний з їх використанням.
На другому етапі розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів розраховуються пропорції в
структурі їх джерел. При розробці стратегії формування інвестиційних ресурсів розглядаються п'ять основ-
них перспективних методів фінансування окремих інвестиційних програм і проектів [1]. З урахуванням
цих методів фінансування визначаються пропорції в структурі джерел інвестиційних ресурсів. Так, повне
самофінансування здійснюється за рахунок власних коштів. Використовується для реалізації невеликих ре-
альних інвестиційних проектів чи фінансових інвестицій. Для підприємств АПК це найбільш безпечний ме-
тод фінансування, проте його використання суттєво обмежується відсутністю вільних для інвестування вла-
сних коштів підприємств. Акціонування – перспективний спосіб фінансування, зокрема в умовах поступо-
вого пожвавлення вторинного фондового ринку. Може бути використаний для реалізації масштабних реа-
льних інвестицій щодо галузевої чи регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності підприємств АПК.
Кредитний механізм забезпечення інвестиційними ресурсами підприємств АПК - використовується для ре-
алізації строкових проектів з високою нормою прибутку та малим строком окупності. Лізінг, селенг – один
з найбільш перспективних для підприємств АПК метод фінансування, використовується для реалізації про-
ектів щодо оновлення технологій, технопарку, іновацій у “ноу-хау” чи френчайзінг. Як правило, в чистому
вигляді ці методи використовуються рідко, найчастіше фінансування засноване на різноманітних комбіна-
ціях попередніх чотирьох методів та використовується для усіх форм і видів інвестування.
Необхідність третього етапу розробки стратегії формування інвестиційних ресурсів обумовлена тим,
що розраховане співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування може не відповідати вимогам
фінансової стратегії підприємства й істотно знижувати його фінансову стійкість. У процесі оптимізації
структури джерел формування інвестиційних ресурсів необхідно враховувати основні особливості кожної з
груп джерел фінансування. Головними критеріями, за якими проводитиметься оптимізація джерел фінансу-
вання є:
необхідність забезпечення достатньої фінансової стійкості компанії;
максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності при різних співвідношеннях зовнішніх і внутрі-
шніх джерел фінансування;
максимально можливе (за умови достатнього прибутку) обмеження ризиків за проектом або програмою
інвестування;
забезпечення перспектив інноваційного розвитку підприємства 3.
За умови відповідності стратегії формування інвестиційних джерел цим критеріям, керівництво пере-
ходить до розробки наступного, другого напряму інвестиційної стратегії.
Визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності - найбільш складна задача розробки інвес-
тиційної стратегії. Здійснюється вона в кілька етапів. На першому досліджується доцільність галузевої кон-
центрації чи диверсифікованості інвестиційної діяльності. Як правило, початкові етапи діяльності підприєм-
ства зв'язані з концентрацією його на одній галузі, найбільш знайомій інвесторам (тобто у пріоритетних га-
лузях АПК). Яскравим прикладом цього є найбільша концентрація інвестиційного капіталу у харчовій про-
мисловості серед галузей економіки України та серед видів діяльності по харчовій промисловості – у харчо-
смаковій, олійно-жировій та виробництва алкогольних напоїв. Слід зазначити, однак, що серед інвесторів,
які використовують цю стратегію, найбільше число банкрутств. Це зв'язано з тим, що концентрація обумов-
лює більш високий рівень конкуренції та інвестиційного ризику, ніж можуть дозволити собі багато інвесто-
рів.
На другому етапі досліджується доцільність різних форм галузевої диверсифікованості інвестиційної ді-
яльності в рамках визначеної групи галузей. Диверсифікованість інвестиційної діяльності підприємства в
рамках визначеної групи галузей зв'язана з формуванням так званих «стратегічних зон господарювання».
Стратегічна зона господарювання являє собою самостійний господарський сегмент підприємства, що здійс-
нює свою діяльність у ряді суміжних галузей, об'єднаних загальним попитом, технологіями чи сировиною.
Разом з тим, така стратегія інвестиційної діяльності не позбавлена деяких недоліків. Основний з них полягає
в тім, що суміжні галузі в межах визначеної групи мають, як правило, аналогічний у часі галузевий жит-
тєвий цикл, що підсилює інвестиційний ризик, особливо в традиційних галузях агропромислового ком-
плексу.
На третьому етапі досліджується доцільність різних форм диверсифікованості інвестиційної діяльності в
розрізі різних, не зв’язаних між собою груп галузей. Необхідність використання такої стратегії визначається
тим, що для багатьох підприємств, особливо великих і середніх, здійснюючих свою діяльність протягом
тривалого періоду, традиційно обрані галузі (окремі чи в межах визначених груп), стримують темпи
Несторова С.В., Стегней М.І.
ОБГРУНТУВАННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ
КОМПЛЕКСІ
74
перспективного розвитку, одержання високої віддачі від інвестицій, а іноді викликають стратегічну уразли-
вість у конкурентній боротьбі. Забезпечити нові можливості розвитку для таких підприємств може інвесту-
вання в інші, альтернативні групи галузей.
Висновки. На наш погляд, основною проблемою фінансування АПК на сучасному етапі є відсутність
ефективного та адаптованого до умов перехідного періоду організаційно – інвестиційного механізму, який
би полягав у комплексному використанні усіх джерел інвестиційних ресурсів та обґрунтуванні напрямів їх
вкладення. У вирішенні цієї проблеми слід застосовувати комплексний підхід, оскільки залежно від розвит-
ку ринкових відносин і наявності ресурсного потенціалу змінюються відтворювальні й соціальні можливос-
ті економіки держави.
Механізм підвищення ефективності інвестиційної діяльності – це система методів та дій впливу на ін-
вестиційні потоки (об’єкт інвестування) з метою підвищення ефективності їх функціонування. Ефектив-
ність функціонування інвестиційних потоків, як виявлено на підставі досліджень сучасних науковців та
особистих досліджень автора, вимірюється такими параметрами: ефективна стратегія інвестування з визна-
ченням пріоритетних напрямів; оцінка ефективності інвестицій за сучасними методиками із розрахунком
доходності проекту, рентабельності інвестицій, строку окупності та інших показників; рівень ризику інвес-
тиційного проекту з розробкою методів його обмеження. Перспективні напрями вдосконалення інвестицій-
ної стратегії повинні відповідати перспективним напрямам державної політики щодо поліпшення інвести-
ційного клімату в Україні та сприяти притоку інвестиційного капіталу в економіку АПК.
Джерела та література
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. – К.: «ИТЕМ», «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995.
2. Діброва А.Д., Клименко А.М. Розвиток інвестиційного процесу в аграрному виробництві // Економіка
АПК. – 1998. – №1 . – С. 35–40.
3. Паламарчук О.М. Поглиблення агропромислової інтеграції – шлях до сталого розвитку України // Ма-
теріали II Міжнародної науково-практичної конференції "Регіональні проблеми розвитку агропромис-
лового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення". – К.: ІАЕ УААН, 2002. – С. 136–
142.
4. Рижук С.М. Державне регулювання аграрного сектора та перехід на інноваційну модель розвитку //
Економіка АПК. – 2002. – №7. – С. 6-10.
Овєчкіна О.А.
ВИКОРИСТАННЯ ГРАФОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ
АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКО-
НОМІЧНИХ СУБ’ЄКТІВ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЇ SWOT-АНАЛІЗУ
ЗОВНІШНІХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ФАКТОРІВ
Постановка проблеми. В теорії перехідної економіки трансформаційні фактори набувають комплекс-
ного визначення і пов’язані з характеристикою соціально-економічних явищ, що постійно змінюються
(трансформуються). Складність розробки класифікації трансформаційних факторів обумовлена тим, що во-
на не обмежується колом виключно економічних процесів. В ході дослідження сучасного етапу розвитку
суспільного виробництва країни неможна абстрагуватися від дії неекономічних тенденцій, що спостеріга-
ються в культурі, науці, політиці, праві тощо і впливають на характер трансформацій [1, с. 222-225]. Транс-
формація є головним змістом господарських процесів, що відбуваються, і визначається як перехід системи
економічних відносин з одного стану в інший.
Трансформаційні перетворення останнього десятиріччя, що радикально змінили економічно-правові
умови господарювання, серйозно не торкнулися принципових основ існуючої моделі інноваційної діяльно-
сті суб’єктів. Процеси її подальшого розвитку й адаптації до умов, що змінюються, вимагають вирішення
задач оцінки впливу трансформаційних факторів на ефективність інноваційних процесів на всіх рівнях ор-
ганізації національного господарства, розробки ефективних інструментів управління інноваційним розвит-
ком ринкової економіки, що формується.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В ході досліджень трансформаційних процесів вітчизняни-
ми науковцями почала розроблятися концепція „трансформ”, під якими розуміються такі особливі економі-
чні форми, через які явища, властиві одній економічній системі, перетворюються у явища, притаманні ін-
шій економічній системі. Трансформи розуміються як “буфери”, що пом'якшують народження нових якос-
тей, роблять його менш проблемним [2, с. 6; 3, с. 195]. Якщо формальні перетворення економічних відносин
випереджають реальні їх перебудови, то трансформа деформується, набуваючи вид “деформи”, яка “спо-
творює” та руйнує сутність нового економічного явища. Отже, деформа є ірраціональною економічною фо-
рмою.
Вплив раціональних та ірраціональних економічних форм найбільш чутливо відчуває інноваційна сфе-
ра діяльності економічних суб’єктів. Аналізу цього впливу присвячені наукові праці таких дослідників як
Наливайченко К.В. [4, с. 1267–1271], Герасимчука В.Г., Довганя Л.Є., Давиденко В.Р. [5, с. 41–43], Копосо-
ва Г., Шарко М. [6, с. 14–23], Єресько І.Г. [7, с. 34–38], Гольдштейна Г.Я. [8, с. 39–60] та ін. Дослідниками
зроблено акцент на визначенні наслідків впливу певних трансформацій на стан інноваційного середовища
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35554 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:27:51Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Несторова, С.В. Стегней, М.І. 2012-06-29T22:11:18Z 2012-06-29T22:11:18Z 2008 Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі / С.В. Несторова, М.І. Стегней // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 126. — С. 72-74. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35554 Метою дослідження є обґрунтування основних факторів, які враховуються підприємствами АПК при розробці стратегії реального інвестування для створення дієвих механізмів підвищення інвестиційної привабливості. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі Article published earlier |
| spellingShingle | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі Несторова, С.В. Стегней, М.І. Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| title | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| title_full | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| title_fullStr | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| title_full_unstemmed | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| title_short | Обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| title_sort | обгрунтування пріоритетних напрямів інвестиційної стратегії в агропромисловому комплексі |
| topic | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| topic_facet | Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35554 |
| work_keys_str_mv | AT nestorovasv obgruntuvannâpríoritetnihnaprâmívínvesticíinoístrategíívagropromislovomukompleksí AT stegneimí obgruntuvannâpríoritetnihnaprâmívínvesticíinoístrategíívagropromislovomukompleksí |