Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Культура народов Причерноморья
Дата:2008
Автор: Айтов, С.Ш.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35683
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції / С.Ш. Айтов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 44. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859705959595638784
author Айтов, С.Ш.
author_facet Айтов, С.Ш.
citation_txt Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції / С.Ш. Айтов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 44. — укр.
collection DSpace DC
container_title Культура народов Причерноморья
first_indexed 2025-12-01T02:55:24Z
format Article
fulltext ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ 44 В. Тезисы докладов ІСТОРИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ І ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ Айтов С.Ш. г. Днепропетровск. Украина Дослідження соціокультурного феномену інтелігенції є одним із актуальних та складних завдань у ви- вченні соціально-гуманітарної проблематики. Філософія історії та історична антропологія вивчають соціа- льно-політичні процеси на різних когнітивних рівнях і за допомогою власних методологій. Тому, із стерео- типної точки зору, ці науки існують у різних дослідницьких і соціокультурних площинах. Разом з тим, спо- рідненість об’єктів, вивчаємих цими науками, зокрема, масова свідомість суспільних груп, народів і „лока- льних” цивілізацій у зв’язку з траєкторією їх історичного розвитку і проекцією останнього у майбутнє, створює умови для теоретичної, методологічної взаємодії цих наук. Філософсько-історичні концепції М.Я. Данилевського, О. Шпенглера, В. Шубарта, А. Дж. Тойнбі, Л.М. Гумільова, філософсько-політична теорія С. Хантингтона, що виникла як синтез ідей Тойнбі і геополітичних підходів, є вельми розповсюдженими у науковому середовищі Східної Європи. Однак ідея можливості використання теоретичних підходів істори- чної антропології та філософії історії для вивчення суспільних груп та соціумів є мало розповсюдженою. З точки зору філософсько-історичних підходів дана обставина пов’язана із більшою орієнтованістю цієї нау- ки на осмислення шляхів розвитку „макрооб’єктів” (цивілізацій), їх стратегічних траєкторій у історичному процесі, без ретельного аналізу окремих елементів суспільств, зокрема інтелігенції. З точки зору історичної антропології, саме цілісність, когнітивна „макроорієнтованість” філософії історії, виступають перепонами на шляху можливості рецепції концепцій і пізнавального досвіду останньої. Показовою є думка одного з провідників французької „нової історичної науки” та історичної антропології Л. Февра, який вельми нега- тивно відізвався про теорії О. Шпенглера і А. Дж. Тойнбі. Виходячи із такого ставлення, дослідники антро- пологічних підходів у історичній науці вели науковий діалог історичної антропології з такими науками, як географія (вчення Відаля де Ла Бланша), філософська антропологія (вчення А. Бергсона), історія та філосо- фія культури (концепції Й. Гойзинги), соціологія (вчення Е. Дюркгейма), і лишили поза науковою увагою діалог з ідеями та методології філософії історії. Разом з тим, методологічні підходи філософії історії та історичної антропології дозволяють краще зро- зуміти особливості, закономірності та спрямованість соціально-політичної та соціально-культурної діяль- ності інтелігенції. Зокрема концепції філософії історії можуть бути орієнтовані на аналіз ідеологічних, ідейних основ діяльності інтелігенції у зв’язку з цивілізаційним розвитком суспільства. Історична антропо- логія дозволить виявити особливості картини світу, ментальності інтелігенції; їх відображення у стереоти- пах особистої та суспільно значимої поведінки, повсякденного життя і соціальної діяльності. ДОКАПЫВАЯСЬ ДО ИСТИНЫ, НЕ ПОГУБИТЬ БЫ КОРНЕЙ Захарина А.С. г. Могилев. Беларусь Человечество в материальном мире развивается поступательно. Всегда, если не попадает в полосу сти- хийных бедствий планетарного масштаба. Развивается поступательно хотя бы потому, что каждое новое поколение наследует материальные блага, произведенные до него. Плюс научно-технический прогресс, ге- нерирующий практически ежегодно десятки новых интеллектуальных профессий. Поскольку сегодня один крестьянин и один рабочий могут накормить и одеть больше, чем их предше- ственники, растет не только количество этих творческих профессий, но и численность населения, непосред- ственно зарабатывающего ими на пропитание. И не только на пропитание... В перспективе, далекой или близкой, все материальные блага для нас будут производить роботы, а мы, естественно, уйдем в эти самые интеллектуальные и творческие профессии. Стоп. Пора остановиться. Ответим на простой вопрос. Интеллигенция и интеллигент как определения идентичны? Они из области светской или духовной? Понятия эти только наши, нигде в мире больше не применяемые. В веках копаться тоже не надо. Оба – сравнительно недалекого прошлого. Начнем с интеллигенции. Ее в свое время, в начале прошлого века, сгруппировали в прослойку. Между рабочим классом и крестьянством. Может, и. обидно, но все-таки лучше, исходя из реалий того времени, чем оказаться слева или справа от этих классов. Из тех, кто там оказался, никого не осталось. Досталось и прослойке, персонально. Судьбы и жизни ломались и отнимались. Но собственно интеллигенция как кате- горийное определение, безусловно, развивалась. Бесчисленное количество резолюций и постановлений, решений и монографий, статей и очерков неизбежно свидетельствовало все о более и более растущем твор- ческом и интеллектуальном потенциале, активизации жизненной позиции, растущем, как ни странно, клас- совом чутье. Если бы не теоретические устои марксизма-ленинизма, понятие интеллигенция смогло бы по- менять прослойку на класс, а там чего не бывает… Времена изменились. В случившемся сумбуре о развитии интеллигенции забыли и в веке нынешнем.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35683
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-01T02:55:24Z
publishDate 2008
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Айтов, С.Ш.
2012-07-01T21:55:28Z
2012-07-01T21:55:28Z
2008
Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції / С.Ш. Айтов // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 44. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35683
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Культура народов Причерноморья
Тезисы докладов
Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
Article
published earlier
spellingShingle Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
Айтов, С.Ш.
Тезисы докладов
title Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
title_full Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
title_fullStr Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
title_full_unstemmed Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
title_short Історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
title_sort історична антропологія та філософія історії і дослідження феномену інтелігенції
topic Тезисы докладов
topic_facet Тезисы докладов
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35683
work_keys_str_mv AT aitovsš ístoričnaantropologíâtafílosofíâístorííídoslídžennâfenomenuíntelígencíí