Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.)
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35712 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) / С.В. Пицекно // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 91-92. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859796473508528128 |
|---|---|
| author | Пицекно, С.В. |
| author_facet | Пицекно, С.В. |
| citation_txt | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) / С.В. Пицекно // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 91-92. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| first_indexed | 2025-12-02T14:04:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
90-летию Таврического национального университета им. В.И. Вернадского посвящается
91
Идея пошлости выражает явление религиозной опустошенности и омертвения, выход из Божьего луча
и утрат священного смысла. Такой человек во всех областях, к которым обращается, не создает ничего,
кроме пошлости, ибо человек способен создать в жизни лишь то, чем является сам в религиозном измере-
нии.
В чем же состоит религиозно-нравственное очищение?
Охлаждение к пошлому, ничтожному, к греху, обращение души к божественным, духовным содержа-
ниям жизни путем обновления жизненной интенции человека, которая должна стать духовной [2, с.292].
Таким образом, выход из антропологического кризиса возможен. Философу Ильину он видится в ду-
ховном обновлении всего человечества и обретении им Бога. Познав Бога и стяжав религиозный опыт, че-
ловечество победит пошлость и, примирившись со своей совестью, начнет создавать новую культуру, нау-
ку, искусство и право [3, с.73]. Первенство в духовном возрождении человечества И. Ильин отдает интел-
лигенции как носителю высших идеалов.
Источники и литература
1. Евлампиев И. Божественное и человеческое в философии И.Ильина. – Спб.:Наука, 1998
2. Ильин И. Аксиомы религиозного опыта. – М.:АСТ, 2004
3. Ильин И. Путь духовного обновления. – М.:АСТ, 2006
4. Ильин И. Русская революция была безумием. // Ильин И. О грядущей России. – Джорданвиль., 1991.
УКРАЇНСЬКА СТАНОВА ТА ДУХОВНА ЕЛІТА НОВОРОСІЇ (кін. XVIII-XIX ст.)
Пиценко С.В.
г. Днепропетровск. Украина
Актуальність проблеми дослідження обумовлена сучасною необхідністю історичного осмислення роз-
витку України в складі Російської імперії на поч. ХVІІІ – кін. ХІХст. Простежуючи долю національної та
станової еліти, виходячи з післябогданової доби та часів руйнування Січі, позбавлення привілеїв козацької
старшини, можна простежити культурно-історичний розвиток Новоросійської губернії.
Необхідність історичного узагальнення вікових традицій становлення української державності, теори-
тичного осмислення політичного та культурного досвіду українського народу в його прагненні побудувати
власну державу являє собою практичну цінність.
Досліджуючи розвиток найбільших міст Новоросійської губернії можна відмітити великий вклад в
освіту та культуру національної інтелігенції. Завдяки діяльності Миколи Федоровського було відкрито в
Єласеветграді (сучасний Кіровоград) в 1867 р. ремісничо-грамотну школу та створено „Єлисаветградське
товариство поширення грамотності та ремесел”, до якого приходили нові й нові члени з когорти передової
інтелігенції міста, духовенства та станової еліти. При цьому варто наголосити, що діяльність товариства
була подією не тільки для міста, а й для цілої імперії. Товариство опікувалось сирітським будинком, бід-
ними учнями, створило комітет народного здоров’я, проводило просвітницькі заходи в селах. Керівниками
товариства були Іван Тобілевич, Митрофан Лащенко, Володимир Ястребов, Опанас Михайлович [4].
Одеса також стає великим культурним центром – в 1817 тут було засновано Ришельєвський ліцей, а в
1865 р. – Новоросійський університет. Місцева інтелігенція є членами „Просвіти”, що поширює освіту та
грамоту серед простого населення, видає журнал „Нива”(1885р.).
В Херсоні 1886 р. було підготовлено до випуску в світ альманах „Степ”, в якому друкуються українсь-
кою мовою М.Грушевський, Нечуй-Левицький, Д. Мордовець, А.Грабенко та ін. На його сторінках вида-
ються українські народні пісні, думи та казки. За прикладом Єлисаветградського гуртка формується
Херсонський гурток, що існував з 1885 по 1889 р.р. і був очолюваний О.Русовим [2].
Отже, на сьогоднішній день чимало сторінок буття українського народу ще належно не досліджено та
вивчено до кінця. Багато з них і досі знаходяться в радянських імперських концепціях повстань , рухів, сус-
пільних і революційних організацій. З такої позиції складається враження що, окрім народників, в суспіль-
но-політичній та культурній сфері в кінці ХVІІІ - ХІХ ст., не існувало більш нікого. Але, з іншого боку, са-
ме Центральна Україна, особливо починаючи з кінця ХVІІІ століття, дала Україні цілу когорту подвижників
і провідників української ідеї в сфері політики, на ниві культури, літератури, науки, які зробили неоцінений
вклад в становлення та боротьбу за незалежну державу.
Акцентуємо увагу на тому, що, незважаючи на наявність наукових розвідок щодо питання про соціаль-
но-політичне та культурне життя Новоросії кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., проблему становлення та зане-
паду української станової та духовної еліти цього періоду не досліджували, що свідчить про наявність істо-
ричного дослідницького поля.
ТЕЗИСЫ ДОКЛАДОВ
92
Джерела та література
1. Степ. Херсонський беллетристический сборник. – Херсон, 1866.
2. Рябіннін-Скляревський О. Херсонський гурток Русова. – Арк..19
3. Бракер Наталя. Опанас Іванович Михайлевич (1848 – 1925рр.)//Єлисавет. – 1992.-8 липня.
4. Державний архів Кіровоградської області. Науково-довідкова біблотека. Архівна копія. – Інв. 2.
О БЕЗЛИЧИИ И ЗНАЧИМОСТИ СОВРЕМЕННОЙ ГУМАНИТАРНОЙ
ИНТЕЛЛИГЕНЦИИ ГЛАЗАМИ ОЧЕВИДЦА И НАБЛЮДАТЕЛЯ
Студенников А.В.
г. Санкт-Петербург. Россия
Современная гуманитарная интеллигенция, несмотря на то, что она ведет весьма интенсивную и на-
пряженную интеллектуальную жизнь, тем не менее окружена скучным ореолом некоторого равнодушия в
вопросах, касающихся кризиса внутреннего мира современного человека, в вопросах, касающихся форми-
рования новых культурных жизненных ценностей и установок. И краеугольным камнем в этой ситуации
являются безверие, метафизический нигилизм и неясная мировоззренческая позиция самой гуманитарной
интеллигенции.
Рефлектируя феномены современного человека через всевозможные, порой совершенно абстрактные и
далекие контексты, не схватывая их в чистом виде, гуманитарная интеллигенция тем самым показывает
степень своего бессилия перед обрушившейся на нее собственной и несобственной историчностью. Эта об-
рушившаяся историчность вместе с внутренним смятением самой интеллигенции, ее благодушным терпе-
нием и отсутствием желаний, ее искушениями, страстями и доступностью к честности, утверждают «дву-
зеркальный» принцип сосуществования современной эпохи и современной гуманитарной интеллигенции.
Искушенная временем – и вместе с тем отрешенная от него, отупленная разрушающим расширением
повседневной жизни, прекратившая свое существование в качестве культурного явления, гуманитарная ин-
теллигенция еще пытается совершить необходимые аналитические, а иногда и даже экзистенциальные,
рывки, чтобы спасти хотя бы нравственные и моральные понятия, носителем которых интеллигенция все-
гда была. Чтобы спасти хотя бы собственную внутреннюю значимость. Но всему этому мешает ее разбро-
санность, отсутствие какого-либо единства и внимания друг к другу. Следствием всего этого является без-
личие гуманитарной интеллигенции.
Другой, не менее значимой проблемой этого безличия является кризис, собственно, гуманитарного об-
разования, выраженный, с одной стороны, отсутствием новых образовательных стратегий в этой области, а
с другой – непопулярностью и неясным пониманием его необходимости. В этом вопросе большую часть
гуманитарной интеллигенции преследует бездействие и горький опыт комментирования чужого отношения
к гуманитарному образованию. Эта ситуация напряжена еще и по той причине, что современный человек не
столько ищет образования, сколько смысла жизни и спасения бытия этого смысла, который наполовину за-
висит от той среды, в которой он находится.
Осуществив комплексный, добросовестный мониторинг собственных сил, так или иначе способных со-
вершать постоянную актуализацию важных вопросов, гуманитарная интеллигенция смогла бы оказывать
поддержку друг другу в решении этих вопросов и корректировать внутреннюю жизнь и культурный путь
современного человека. И для этого ей придется снова и снова воплощать в своем существовании «бытие к
честности», снова и снова изучать жизнь и смотреть на человека непосредственно. Для этого ей придется
исследовать и разрешать антропологический кризис современной эпохи своим собственным существовани-
ем.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35712 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T14:04:17Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пицекно, С.В. 2012-07-02T14:52:38Z 2012-07-02T14:52:38Z 2008 Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) / С.В. Пицекно // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 134. — С. 91-92. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35712 uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Тезисы докладов Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) Article published earlier |
| spellingShingle | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) Пицекно, С.В. Тезисы докладов |
| title | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) |
| title_full | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) |
| title_fullStr | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) |
| title_full_unstemmed | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) |
| title_short | Українська станова та духовна еліта Новоросії (кін. XVIII-XIX ст.) |
| title_sort | українська станова та духовна еліта новоросії (кін. xviii-xix ст.) |
| topic | Тезисы докладов |
| topic_facet | Тезисы докладов |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35712 |
| work_keys_str_mv | AT piceknosv ukraínsʹkastanovataduhovnaelítanovorosííkínxviiixixst |