Національні особливості реалізації концепту “тривалість”
Пути и способы концептуализации временных отношений в той или другой языковой картине мира являются достаточно перспективным направлением лингвистических исследований, поскольку все еще недостаточно выученными остаются средства лексического воплощения таких концептов, как краткосрочность, длительнос...
Saved in:
| Published in: | Культура народов Причерноморья |
|---|---|
| Date: | 2004 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2004
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35765 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 1. — С. 86-89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859682933858631680 |
|---|---|
| author | Бєлозьорова, Ю.С. |
| author_facet | Бєлозьорова, Ю.С. |
| citation_txt | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 1. — С. 86-89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура народов Причерноморья |
| description | Пути и способы концептуализации временных отношений в той или другой языковой картине мира являются достаточно перспективным направлением лингвистических исследований, поскольку все еще недостаточно выученными остаются средства лексического воплощения таких концептов, как краткосрочность, длительность, прерывистость, цикличность. Не меньший интерес представляет для современной лингвистики и проблема экспликации темпоральных отношений во взаимодействии лексических и грамматических факторов. Из другой стороны, все они имеют определенную научную значимость в плане их сопоставимого описания в разных лингвокультурних средах.
Шляхи та способи концептуалізації часових відношень в тій чи іншій мовній картині світу є досить перспективним напрямком лінгвістичних досліджень, оскільки все ще недостатньо вивченими залишаються засоби лексичного втілення таких концептів, як короткостроковість, тривалість, переривчатість, циклічність. Не менший інтерес представляє для сучасної лінгвістики й проблема експлікації темпоральних відношень у взаємодії лексичних та граматичних чинників. З іншого боку, усі вони мають певну наукову значущість у плані їх зіставного опису в різних лінгвокультурних середовищах.
|
| first_indexed | 2025-11-30T20:13:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
Устинович Е. А.
ЯЗЫКОВАЯ СИТУАЦИЯ В ЮАР
86
– 16 780, итальянский – 16 600, немецкий – 11 740, французский – 6 340 [9, с. 158].
При таком разнообразии языков неизбежно возникает потребность в языке-посреднике. Эту роль во
времена апартеида выполняли английский язык и африкаанс, причем статус последнего поддерживался
искусственным образом (законодателями-бурами). Теперь английский язык становится все популярнее
среди черного большинства, так как распространение английского языка в ЮАР может упрочить позиции
этой страны в интегрированной глобальной экономике.
Классификацию языковых ситуаций, наблюдавшихся в Южной Африке с 17-го века до нашего време-
ни, можно представить следующим образом (табл. 2):
Таблица 2. Смена языковых ситуаций в Южной Африке
Период Тип языковой ситуации Основные языки и их статус
Конец XVII-го – сере-
дина XIX-го вв.
Эндоглоссная несбалансированная Нидерландский – основной и официальный; африка-
анс – язык бытового общения (считается диалектом)
Середина XIX-го в. –
1925 г.
Экзоглоссная несбалансированная Английский – официальный, африкаанс – литератур-
ный, но не признаваемый, нидерландский – почти
вышедший из употребления "книжный" язык
1925-1994 гг. Экзоглоссная несбалансированная Африкаанс и английский официально имеют равный
статус, но африкаанс отдается негласное предпочте-
ние.
1994 г. – настоящее
время.
Экзоглоссная несбалансированная Девять племенных языков имеют официальный ста-
тус (но используются в основном на областном уров-
не), английский вытесняет африкаанс из многих сфер
употребления
Основные выводы: несбалансированность современной языковой ситуации в ЮАР вызвана как эт-
ническим разнообразием жителей страны, так и злоупотреблениями в сфере языковой политики, имевши-
ми место на протяжении истории страны. В связи с ограничением политической власти буров и активиза-
цией англоязычного населения, можно прогнозировать дальнейшее возрастание роли английского языка в
ближайшие годы.
Источники и литература
1. Van Jaarsveld F. A. Afrikaans. Afrikaners. // Encylopedia Americana. International edition. 30 V. – Dan-
burry, Connecticut: Groiler Inc., 1987. – V. 1, p. 325.
2. De Vooys G. G. Geschiedenis van de Nederlandse taal. – Groningen: Woltars Noordhoff, 1952. – 269 bl.
3. Берков В. П. Современные германские языки. – М.: “Астрель”, 2001. – 335 с.
4. Миронов С. А. Англицизмы в современном нидерландском языке и их эквиваленты в африкаанс. //
Теория языка. Англистика. Кельтология. – М.:, 1976. – С. 197–204.
5. Hesseling D. C. Het Afrikaans. Bijdrage tot de geschiedenis der Nederlandsche taal in Zuid-Africa. – Leiden:
E.G. Brill, 1899. – XI, 132 bl.
6. Kloeke G. C. Herkomst en groei van het Afrikaans. – Leiden: Universitaire Pers., 1950. – XVI, 375 bl.
7. Meyer G. F., Meyer B. Handbuch der Linguistik und Kommunikationswissenschaft. 6 B. – Berlin: Akademie-
Verlag, 1979. – 1 Band. Sprache, Sprachentstehung, Sprachen. – XIV, 552 S.
8. Яковлев А. В. Язык африкаанс как объект сравнительно-исторического языкознания: факты и две тра-
диции их восприятия. // Сравнительно-историческое исследование языков: современное состояние и
перспективы. Тезисы докладов международной научной конференции (23-24 января 2003 г.) – М.: Из-
дательство МГУ, 2003. – С. 182 – 186.
9. Жуков А. А. Этнолингвистическая ситуация и языковая политика в современной ЮАР. // Африка:
общество, культура, языки: традиционный и современный город в Африке. Сб. статей. – М.:1999. – С.
158-161.
Бєлозьорова Ю. С.
НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ “ТРИВАЛІСТЬ”
Розглядаючи способи вираження ідеї тривалості в німецькій мові, варто говорити, насамперед, про
лексико-семантичну групу, яка конституюється словами die Stunde, der Tag, die Woche, die Dekade, der
Monat, das Jahr, das Jahrzehnt, das Jahrhundert, das Millennium. Позначаючи точно вимірювані одиниці ча-
су і будучи маркерами об'єктивного часу, ці темпоральні лексеми, як і їх еквіваленти в інших мовах, неод-
норазово потрапляли до кола уваги дослідників, бо більшість з них мають специфічні національно-
зумовлені особливості. І це невипадково, адже спосіб концептуалізації дійсності, характерний для кожної
мови, є частково універсальним, частково національно специфічним [1, c. 39; 2, c. 147], а сам концепт ха-
рактеризується “здатністю виступати маркером етнічної мовної картини світу” [4, c. 469].
З точки зору потреб міжмовної комунікації та практики перекладу дослідження етноспецифічних
особливостей темпоральної лексики, що втілює ідею тривалості, видається на сьогоднішній день не зовсім
задовільним. Подібні дослідження проводилися в основному або на базі слов’янських мов [7], або на базі
Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект 87
англійської мови [2; 5], у той час як соціокультурна специфіка цієї лексики в німецької мови залишається
парадоксальним чином не описаною. Це стосується не тільки контрастивного її вивчення порівняно з
іншими природними мовами, але й усередині самих германських мов.
На відміну від української, ні в німецькій, ні в англійській мовній свідомості немає інтегруючого сло-
ва доба. Темпоральна лексема der Tag позначає не тільки “світлий час доби від сходу до заходу сонця”,
але й “часовий відрізок тривалістю 24 години”, тобто добу [9, s. 2556]. Так, її вживання в реченні Einige
Tage lang war das dann eine fixe Idee /E.-M. Remarque/ означає, що нав'язлива ідея переслідувала героя не
вдень, а упродовж декількох діб. У реченні ж Morgens und am Tage ging es /E.-M. Remarque/, навпаки,
мається на увазі тільки світла частина доби.
Такі прості й повсякденні природні явища, як доба, день – ніч, ранок – вечір представляються лише на
перший погляд очевидними міжмовними еквівалентами. Однак при порівнянні, наприклад, німецьких і
англійських слів der Tag / day, der Tag – die Nacht / day – night, der Morgen – der Abend / morning – evening
стає очевидним розбіжність культурних уявлень про частини доби у різних народів, що зайвий раз
підтверджує висновок Н.В. Слухай про те, що концепт є феноменом як культурно-семіотичного, так і
мовно-культурного планів [4, c. 469].
Так, англійське morning продовжується дванадцять годин, половину доби (від півночі до полудня),
німецьке ж поняття der Morgen асоціюється у свідомості носія мови з таким періодом доби, коли стає
світло після закінчення ночі й до передобіднього часу [9, s. 1819]. Потім, з погляду англійської культури,
починається післяполудений час – afternoon, і продовжується, як це витікає з внутрішньої форми слова, від
полудня до п'яти-шести годин, коли починається evening, що вже о восьмій годині змінюється короткою
ніччю – night [5, c. 58]. Згідно ж німецької мовної свідомості за поняттям der Morgen слідують більш
дрібні позначення частин доби:
der Vormittag – час до полудня [9,s. 2817],
der Mittag – час близько 12 години дня [9, s. 1799],
der Nachmittag – післяобідній період до початку вечора [9, s. 1846],
der Abend – початок сутінок, кінець робочого дня й початок нічного відпочинку [9, s. 39],
die Nacht – період часу між заходом і сходом сонця, коли починається темрява і закінчуються ранкові
смерки [9, s. 1849].
Отже, знаючи такі національно специфічні особливості вираження ідеї часу, не можна провести пара-
лелі, наприклад, між наступними англійським і німецьким реченнями: He came to see her last night / Er
besuchte sie vorige Nacht. Ця англійська фраза повинна мати німецький еквівалент у вигляді Er besuchte sie
gestern Abend.
Ні в німецькій мові, ні в українській немає єдиного темпорального покажчика, який би відповідав анг-
лійському fortnight, що з'єднує в одному понятті два тижні. Натомість у німецькій вживається сполучення
zwei Wochen: Ravic lebte zwei Wochen mit einem judischen Installateur /E.-M. Remarque/.
Міжмовні розходження спостерігаються й між німецьким словом die Dekade та українським декада.
Історично німецьке die Dekade позначало поняття часовий інтервал у 10 днів, однак у сучасній мовній
свідомості воно частіше переосмислено як “десять років, чи тижнів або місяців” [9, s. 502]. Пор.: ...dass
sich die Unterschiede in den einzelnen Bundesländern während der laufenden Dekaden merklich verringert haben
/Saarbrücker Zeitung, 22.02.89/.
Лексикографічний аналіз лексеми die Stunde показує, що поряд зі значенням власне часового відрізка
(пор.: In zwei Stunden werde ich wieder nach dem Mädchen sehen /E.-M. Remarque/; Bis vor einer Stunde war
sie nicht zurück /E.-M. Remarque/) вона може мати безліч експресивних конотацій, які своєрідно відбиті у
мовній картині світу. Пор.:
• Verlorene Stunde – verlorenes Leben [8, s. 569] – загублений час, проведений марно час, невдале жит-
тя;
• Jetzt kommt Werners große Stunde! [11, s. 820] – велика година, великий час (період життя, коли люди-
на здатна показати найкращі свої якості);
• Jetzt warte ich eine geschlagene Stunde hier und er ist immer nicht zurück [11, s. 820] – битий час, дарем-
но витрачений час;
• Ich habe gelernt, von einer Stunde zu leben /E.-M. Remarque/ – мить, момент, який проектує події на
внутрішній світ людини;
• Die wenigen großen alten Leute des Parlaments, die noch leben, ... – das sind alles Männer der ersten
Stunde. Sie haben alle...an dem Neuansatz der Demokratie mitgewirkt [11, s. 820] – цілий період у розвитку по-
літичного руху, що передує сьогоденню.
Наведені приклади показують, що семантично ускладненому німецькому слову die Stunde можуть
відповідати значення, що охоплюють більш тривалий часовий відрізок. Отже, "піднімаючись до опису за-
гальнозначущого" [6, c. 244], концепт die Stunde здатний позначати в німецькому лінгвокультурному сере-
довищі такі тривалі відрізки часу, які далеко не завжди дорівнюють кількісному показнику в 60 хвилин.
Причому ці часові відрізки нерідко є особливо важливими, переломними в долі людини і наповнені
емоційними особистими переживаннями.
Крім розширення свого значення лексема die Stunde може виражати й більш вузькі часові відрізки,
передаючи миттєвість, швидкоплинність буття. Порівн. вираження die Stunde der Entscheidung, die Stunde
der Abrechnung [12, s. 3651], die Stunde der Rache, die Stunde der Bewährung [9, s. 2533], що розуміються як
короткий період часу (менший за тривалістю ніж фізична година), в який приймається рішення,
здійснюється помста або проводиться розрахунок, оцінюються будь-які якості.
Не менш семантично насиченою є в німецькій мові й темпоральна лексема der Tag. Головне властиве
Бєлозьорова Ю. С.
НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПТУ “ТРИВАЛІСТЬ”
88
їй точне значення часу від сходу до заходу сонця знайшло своє відображення, насамперед, у паремійних
висловленнях. Пор.: Man soll den Tag nicht vor dem Abend loben – Курчат восени лічать [3, c. 18]; Wer in
der Nacht tanzt, hat am Tage müde Beine [8, s. 575] – Півночі прогуляв, півдня проспав; Ist der Tag auch so
lang, dennoch kommt der Abend – Скільки вірьовочки не плети, а кінець буде [3, c. 211]. Крім цих значень,
слову der Tag притаманно ряд конотацій, поєднаних узагальненим значенням "період у житті, епоха, час,
дата, пора" [9, s. 2557]. Індивідуальні значення слова der Tag розкриваються в контексті: eines Tages – од-
ного разу; Frauen und Männer dieses Tages – жінки та чоловіки цієї епохи; seine besten Tage – свої кращі
роки/ найкращий період життя.
Лексичне значення "період, епоха, пора" темпорального апроксиматора der Tag виявляється найбільш
виразно у словосполученнях in den heutigen Tagen, in den guten und bösen Tagen, goldene Tage, vergangene
Tage. Пор.:Wenn unser Großvater anfängt, von längst vergangenen Tagen zu erzählen, hören selbst meine Eltern
fasziniert zu [11, s. 831]; Das waren goldene Tage damals in München. So eine schöne Studentenzeit gibt es heute
wahrscheinlich kaum noch [11, s. 830].
Нерідко лексема der Tag позначає якусь значну подію в житті людини з певними метафоричними ко-
нотаціями: Das war ein schwarzer Tag für Hamburger. Einmal die Niederlage – die Hoffnung auf die Meister-
schaft können sie jetzt entgültig begraben. Und dann die Verletzung von Moskau! So viel Pech haben sie lange
nicht mehr gehabt [11, s. 828]; Dieter hat ja gestern seinen großen Tag gehabt. Erst der erste Platz im 100-Meter-
Lauf und dann noch großartige Leistung im Weitsprung [11, s. 828]. Таким чином, вживання темпоральної
лексеми der Tag у німецькій мові характерно для опису зовнішнього світу людини, а також для характери-
стики соціальних, вікових, природних, культурно-історичних аспектів її життєдіяльності.
На відміну від концепту der Tag, у таких часових покажчиків тривалості, як die Woche, der Monat, das
Jahr, das Jahrzehnt, das Jahrtausend, das Millennium спостерігається дещо менш насичена поняттєва струк-
тура. Вони асоціюються і вживаються носієм мови в основному в прямому значенні. Так, у висловленнях
Ich hatte eine Aufenthaltserlaubnis für eine Woche bekommen /E.-M. Remarque/; Fünfzehn Jahre Unglück sind
lang und geben eine Menge Erfahrung /E.-M. Remarque/; Er steht in seinem fünften Jahrzehnt [12, s. 1988], Die
Zeugnisse der menschlichen Kultur reichen viele Jahrtausende zurück [12,s. 1988] описується суто кількісна
характеристика подій – період часу тривалістю 7 діб, 15 років, 5 десятиліть, декілька тисячоріч.
Однак вони теж мають у німецькій мові цілий ряд додаткових конотацій. Пор.: in der Woche – у бу-
день; seit Jahren – віддавна, in den besten Jahren stehen – бути в розквіті сил. In der Woche krank und am
Sonntag keine Leiche [8, s. 679]; Es ist gerade geboren und liegt in den Wochen [11, s. 982] (йдеться про вік ди-
тини в кілька тижнів, коли вона фактично увесь час лежить у ліжку); Früher, in ruhigen Jahren, hatte ich
mich manchmal mit der Frage unterhalten, was ich wohl tun würde /E.-M. Remarque/ (підкреслена метафора
означає спокій довоєнного часу).
Лексемі das Jahrhundert також характерна метафоричность і експресивність. Так, сторіччя може про-
ходити, протікати, працювати, тобто усвідомлюватися в мовній картині світу як активно діюча сила, по-
рівн.: das kommende/ vergangene/ verflossene Jahrhundert, die Arbeit der Jahrhunderten [12, s. 1987].
Такий максимальний показник тривалості як латинське запозичення das Millennium став у 1999 році в
німецькому лингвокультурному середовищі одним з самих модних та уживаних слів. Це було обумовлено
бумом слова завдяки зовнішним обставинам – зміни тисячоріч 2000/ 2001 і привело до появи безлічі ком-
позит, а також виникненні нових співзначень (особливо в рекламі), напр.: die Millenniumsperspektive, das
Millenniumswörterbuch, die Millenniumsausstellung [10, s. 659]. Таким чином, перше значення лексеми das
Millennium як інтервалу часу в 1000 років звузилося до значення зміни ттисячоріччя.
Серед темпоральних лексичних апроксиматорів тривалості слід також розрізняти покажчики невизна-
ченої тривалості (sehr lange, lange Zeit) та безперервної тривалості (endlos, immer, pausenlos, ewig) тощо. За
відсутності часового бар'єра (особливо в останньому випадку) дієслівна дія сприймається, як така, що
відбувається безперервно.
Концептуальний аналіз темпоральної лексики з експлікацією ідеї тривалості (die Stunde, die Woche, der
Tag, der Monat, das Jahr, das Jahtzehnt, das Jahrhundert, das Millennium) доводить, що німецьке бачення ча-
сової картини світу відрізняється від інших певною культурно-національною специфікою. Дані темпо-
ральні лексеми не завжди мають пряму кореляцію з об'єктивними характеристиками часу, який сприй-
мається кількісно. Позначеним ними поняттям як фізичної довжини можуть відповідати цілі фрагменти
життєвого світу людини. Семантична ускладненість слів цієї групи не рівноцінна. Так, темпоральні коре-
ляти die Stunde / der Tag використовуються не тільки для опису повсякденного буття людини, але для ха-
рактеристики “надбуттєвого” часу. У цілому, лексичні індекси тривалості відрізняються високим ступе-
нем метафоричності, можуть співвідноситися з часовими відрізками, наповненими емоційними імпульса-
ми і характеризувати різні аспекти зовнішнього світу людини.
Шляхи та способи концептуалізації часових відношень в тій чи іншій мовній картині світу є досить
перспективним напрямком лінгвістичних досліджень, оскільки все ще недостатньо вивченими залишають-
ся засоби лексичного втілення таких концептів, як короткостроковість, тривалість, переривчатість,
циклічність. Не менший інтерес представляє для сучасної лінгвістики й проблема експлікації темпораль-
них відношень у взаємодії лексичних та граматичних чинників. З іншого боку, усі вони мають певну нау-
кову значущість у плані їх зіставного опису в різних лінгвокультурних середовищах.
Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект 89
Джерела та література
1. Апресеян Ю.Д. Образ человека по данным языка. Попытка системного описания // Вопросы языко-
знания. – 1995. – № 1. – С. 37–67.
2. Беркнер С.С. Выражение некоторых понятий временной картины мира // Категоризация мира: про-
странство и время. – М.: МГУ, 1997. – С. 147–148.
3. НПП: Німецькі прислів’я та приказки. – Київ: Радянська школа, 1962. – 250 c.
4. Слухай Н.В. Сучасні лінгвістичні концепції концепту як мовно-культурний феномен // Мовні і
концептуальні картини світу. – К.: Логос. – 2002. – Вип. 7. – С. 462-470.
5. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация. – М.: Слово, 2000. – 262 с.
6. Яковлева Е.С. К описанию времени в картине носителя русского языка // Семантика языковых еди-
ниц. – М.: СпортАкадемПресс, 1996. – Т. 2. – С. 242–245.
7. Яковлева Е.С. Фрагменты русской языковой картины мира. – М.: Гнозис, 1994. – 343 с.
8. Beyer H.A. Sprichwörterlexikon. – München: Beck, 1986. – 1712 s.
9. Duden. Das grоße Wörterbuch der deutschen Sprache (in 6 Bdn). – Mannheim: Dudenverlag, 1978. – 2992 s.
10. Paul H. Deutsches Wörterbuch: Bedeutungsgeschichte und Aufbau unseres Wortschatzes. – Tübingen:
Niemeyer, 2002. – 1243 s.
11. Schemann H. Deutsche Idiomatik. Die deutschen Redewendungen im Kontext. – Stuttgart: Klett, 1993. –
1037 s.
12. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bnd. / Herausg. Klappenbach R., Steinitz W. – Berlin:
Akademie Verlag, 1978. – 4579 s.
Часовская М.А.
УСВОЕНИЕ И УПОТРЕБЛЕНИЕ МНОГОЗНАЧНЫХ ИМЕН СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ
ДЕТЬМИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
В настоящее время овладение языком, рост лексикона и развитие семантики в процессе речевого раз-
вития ребенка занимает важное место среди основных проблем онтолингвистики. Изучение данной
проблемы подразумевает анализ процесса достижения ребенком взрослого состояния владения языком
(Pinker S.), которое характеризуется адекватным выражением и восприятием смысла, поскольку выражение
и восприятие смысла составляет главную и конечную цель любого языка, обеспечивает его важнейшую
функцию - коммуникативную. Одним из наименее исследованных аспектов в этой области является ов-
ладение основными и переносными значениями полисемичных слов детьми старшего дошкольного воз-
раста.
Актуальность исследования данного вопроса определяется необходимостью построения мо-
дели усвоения семантических полей многозначных слов в процессе овладения дошкольниками рече-
вой деятельностью.
Преимущественную позицию в усвоении языка детьми занимают имена существительные, причиной
чего, вероятно, является тот факт, что они более простые в концептуально-семантическом и перцептивном
отношении, нежели глаголы, которые, как правило, обозначают действия, или имена прилагательные,
описывающие качества. Именно поэтому целью данного исследования стало выяснение степени осознан-
ного употребления детьми многозначных имен существительных.
Различные значения, или лексико-семантические варианты, многозначных слов могут вступать в раз-
ного рода отношения, что обусловливает наличие переносов наименования: по сходству, по смежности, по
функции.
Ребенок овладевает словом бессознательно, в процессе социализации и практической деятельности;
незнание правил организации языковой системы компенсируется у него наличием интуиции. В основе ос-
воения языка ребенком лежит построение собственной языковой системы, которая постоянно корректиру-
ется при наложении на нее норм языка и видоизменяется в процессе расширения речевого опыта. Данная
система отличается от «взрослой» большей предметной детерминированностью. Ребенок сам ее кон-
струирует, постепенно с возрастом подгоняя под нормативную. С возрастом, подходя к границе между
дошкольным и школьным периодом, ребенок отходит от окказиональной мотивированности слов.
Материалом для исследования послужили данные эксперимента, проведенного в детском саде
«Regenbogenhaus» города Кемптен (Германия). В эксперименте принимало участие 10 детей в возрасте от
трех до семи лет. Каждому из них выдавались карточки с изображением различных предметов, и было
предложено разобраться, какие предметы называются одним и тем же словом. В случае абсолютно пра-
вильного выполнения задания ребенок должен был рассортировать 36 карточек на 16 стопок и соотнести
каждую стопку с определенным словом.
Результаты проводимого эксперимента фиксировались и были сведены в следующую таблицу:
1
3.08.11
2
4.04.08
3
4.08.19
4
4.11.25
5
5.00.20
6
5.01.26
7
5.02.07
5
5.11.28
9
6.01.09
10
6.11.29
1. Bein - + + + + + + + + +
2. Becken - - + - + + + + + +
3. Blatt - - + + +\ + + +\ + +\
4. Kamm - - +\ + + + + + + +
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-35765 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T20:13:29Z |
| publishDate | 2004 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Бєлозьорова, Ю.С. 2012-07-02T16:34:38Z 2012-07-02T16:34:38Z 2004 Національні особливості реалізації концепту “тривалість” / Ю.С. Бєлозьорова // Культура народов Причерноморья. — 2004. — № 55, Т. 1. — С. 86-89. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35765 Пути и способы концептуализации временных отношений в той или другой языковой картине мира являются достаточно перспективным направлением лингвистических исследований, поскольку все еще недостаточно выученными остаются средства лексического воплощения таких концептов, как краткосрочность, длительность, прерывистость, цикличность. Не меньший интерес представляет для современной лингвистики и проблема экспликации темпоральных отношений во взаимодействии лексических и грамматических факторов. Из другой стороны, все они имеют определенную научную значимость в плане их сопоставимого описания в разных лингвокультурних средах. Шляхи та способи концептуалізації часових відношень в тій чи іншій мовній картині світу є досить перспективним напрямком лінгвістичних досліджень, оскільки все ще недостатньо вивченими залишаються засоби лексичного втілення таких концептів, як короткостроковість, тривалість, переривчатість, циклічність. Не менший інтерес представляє для сучасної лінгвістики й проблема експлікації темпоральних відношень у взаємодії лексичних та граматичних чинників. З іншого боку, усі вони мають певну наукову значущість у плані їх зіставного опису в різних лінгвокультурних середовищах. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Культура народов Причерноморья Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект Національні особливості реалізації концепту “тривалість” Article published earlier |
| spellingShingle | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” Бєлозьорова, Ю.С. Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект |
| title | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| title_full | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| title_fullStr | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| title_full_unstemmed | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| title_short | Національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| title_sort | національні особливості реалізації концепту “тривалість” |
| topic | Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект |
| topic_facet | Проблемы иностранной филологии – Языковедческий аспект |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/35765 |
| work_keys_str_mv | AT bêlozʹorovaûs nacíonalʹníosoblivostírealízacííkonceptutrivalístʹ |